Жива Україна #03-04'2007

#3�4’2007 LIVING UKRAINE · ECOLOGICAL JOURNAL

Жива УкраїнаINDEX

Е К О Л О Г І Ч Н И Й Ж У Р Н А ЛЖива УкраїнаРОЗБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ

ДНІПРОВСЬКИЙ ЕКОКОРИДОР

Востанні десятиріччя в Європі активізу�валися процеси створення пан�євро�пейської екомережі та її складових —

національних екомереж. В Україні такожвідбувається розбудова національної еко�мережі — створюється законодавча база,розширюється мережа об'єктів природно�заповідного фонду, створюються обласніпрограми та схеми екомереж, проектуютьсяекокоридори національного значення. Від�повідно до Закону України "Про Загально�державну програму формування національноїекологічної мережі України на 2000�2015роки", до останніх відносяться 5 широтнихкоридорів та 5 меридіональних. З наведеногопереліку Дніпровський екокоридор є одним знайбільших. Він починається від північнихкордонів України, перетинає три природнихзони — лісову, лісостепову і степову тазакінчується на узбережжі Чорного моря. Насвоєму шляху, Дніпровський меридіональнийекокоридор пересікається з усіма широтнимиекокоридорами національного значення, асаме — з Поліським, Галицько�Слобожан�ським (Лісостеповим), Степовим та Азово�Чорноморським.

У межах Дніпровського коридорузустрічається велика кількість різних типівприродних та напівприродних екосистем —лісових, лучних, степових, водно�болотнихтощо. Завдяки цьому на його територіїмешкають представники більш ніж половини

видів фауни та флори України. Дніпровськийекокоридор є одним з трьох головнихміграційних шляхів для птахів. Кожен рік йоговикористовують мільйони птахів. Незважаючина те, що Дніпро у межах України пере�творено на низку водосховищ, ріка маєважливе значення для збереження видовогорізноманіття риб.

Уздовж Дніпра розташована великакількість населених пунктів, серед яких таківеликі міста, як Київ, Дніпропетровськ,Запоріжжя, Черкаси, Херсон та інші, які зай�мають значну площу, мають розвинуту міськуінфраструктуру та потужні індустріальніпідприємства. Великі території уздовж Дніправикористовуються під сільськогосподарськевиробництво. Крім цього, дніпровські берегита прилеглі водойми використовуютьсямільйонами людей для відпочинку. Все це,звичайно, ускладнює створення екокоридорууздовж головної водної артерії України —Дніпра. Зрозуміло, що детальна розробкасхеми екокоридору буде потребувати значнихзусиль, в тому числі польових досліджень, тачималих затрат часу. В межах даного випускунашого часопису ми спробували лишекоротко ознайомити читачів з особливостямитериторії та біорізноманіття майбутньогоДніпровського екокоридору. Завдяки великійпраці науковців вдалося також виділитинайцінніші ділянки в його межах, що показаніна картосхемах (див. с. 2, 5, 14�15).

НАЙЦІННІШІ ПРИРОДНІ ДІЛЯНКИ (ЯДРА)ДНІПРОВСЬКОГО ЕКОКОРИДОРУMOST VALUABLE CORE AREAS OF THE DNIPROECOCORRIDOR . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2БАСЕЙН ДНІПРА ЯК СЕРЕДОВИЩЕПРОЖИВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ БІОТИDNIPRO RIVER BASIN AS HABITAT FOR DIFFERENTSPECIES . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6БОТАНІКО�ГЕОГРАФІЧНІ ТА ФЛОРИСТИЧНІОСОБЛИВОСТІ ДНІПРОВСЬКОГО ЕКОКОРИДОРУDNIPROVSKY ECOCORRIDOR: BOTANY�GEOGRAPHI�CAL AND FLORISTIC FEATURES . . . . . . . . . . . . . . . . . .9ЗАПЛАВНІ ЛУКИ В ПРИКОРДОННІЙ СМУЗІ УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІЇFLOOD MEADOWS OF THE DNIPRO ECOCORRIDORIN FRONTIER AREA OF UKRAINE AND BILORUS . . . .11СТАН ОХОРОНИ ТЕРИТОРІЙ ДНІПРОВСЬКОГОЕКОКОРИДОРУ НА ЗАПЛАВНИХ ЗЕМЛЯХПОБЛИЗУ КИЄВА PROTECTION STATUS OF DNIPROECOCORRIDOR AREAS ON FLOODPLAIN LANDSNEAR KYIV . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12ОБ'ЄКТИ ПРИРОДНО�ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ НАТЕРИТОРІЇ ДНІПРОВСЬКОГО ЕКОКОРИДОРУ OBJECTS OF THE NATURE CONSERVATION FUND INTHE DNIPRO’S ECOCORRIDOR TERRITORY . . . .14�1510 РОКІВ ЧОРНОМОРСЬКІЙ ПРОГРАМІBЕТЛАНДС ІНТЕРНЕШНЛ

10TH ANNIVERSARY OF WETLANDS

INTERNATIONAL BLACK SEA PROGRAMME . . . . .16РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК"НИЖНЬОВОРСКЛЯНСЬКИЙ" В СИСТЕМІ ДНІПРОВСЬКОГО ЕКОКОРИДОРУREGIONAL LANDSCAPE PARKNYZHNIOVORSKLIANSKY IN THE STRUCTURE OF THEDNIPRO ECOCORRIDOR . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ОБ'ЄКТІВПРИРОДНО�ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ(ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ)CREATION PROSPECTS OF THE NATURE CONSERVA�TION FUND OBJECTS IN THE TERRITORY OFDNIPROPETROVSK REGION . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ СТВОРЕННЯЕКОМЕРЕЖІ СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ'ЯMETHODOLOGICAL APPROACHES FOR FORMATIONOF THE ECONET OF THE STEPPE DNIPRO REGION 20ОРНИТОЛОГИЧЕСКОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ НИЖНЕГО ДНЕПРА (2006�2007)ORNITHOLOGICAL INVESTIGATIONS OF THE LOWERDNIPRO (2006�2007) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ НА ТЕРИТОРІЇНИЖНЬОГО ДНІПРА (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ)

ECONET DEVELOPMENT AT TERRITORY OF LOWER

DNIPRO (KHERSON REGION) . . . . . . . . . . . . . . . .24ПРОЕКТ "ДНІПРОВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ КОРИДОР:ПІДВИЩЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ОБІЗНАНОСТІ ТАСПРИЯННЯ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ УЗБЕРЕЖЕННІ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТА РОЗВИТКУЕКОМЕРЕЖІ"

PROJECT "DNIPRO RIVER CORRIDOR: RAISING

PUBLIC AWARENESS AND PROMOTING PARTICIPA�

TORY APPROACH TO BIODIVERSITY CONSERVA�

TION AND ECOLOGICAL NETWORK

DEVELOPMENT" . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .25ПІВНІЧНО�ХОРТИЦЬКИЙ АРХІПЕЛАГ NORTH�KHORTYTSKY ARCHIPELAGO . . . . . . . . . . .27

ЛІВИЙ БЕРЕГ КАНІВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА, ТЕРИТОРІЯ ПРОЕКТОВАНОГОПЕРЕЯСЛАВ�ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НПП. ФОТО А. ЛЕВАНЦЯ

2 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОМЕРЕЖА

НАЙЦІННІШІ ПРИРОДНІ ДІЛЯНКИ (ЯДРА)ДНІПРОВСЬКОГО ЕКОКОРИДОРУ

Віктор Онищенко, канд. біол. наук, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України; Василь Костюшин, канд. біол. наук;Валерій Ткаченко, канд. біол. наук, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

Воснову виділення найцінніших ділянокДніпровського коридору було покладенодані про території природно�заповідного

фонду, водно�болотні угіддя міжнародногозначення, ІВА�території (території, важливі длязбереження птахів, або англійською ImportantBird Areas) та ділянки акваторії, важливі для риб.Базуючись на цьому, ми виділили ділянки, якітакож можна буде розглядати як природні ядрав межах Дніпровського коридор.

У північній частині Дніпровськогокоридору збереглися великі ділянки, якіперебувають майже у природному стані.Уздовж лівого берега Дніпра від кордону зБілоруссю до Києва тягнеться широкасмуга лісів, які займають сотні тисячгектарів. На цьому ж відрізку розташованівеликі болотні масиви, які починаються зболотного комплексу Замглай і трап�ляються майже до Києва. Серед великихоб'єктів природно�заповідного фонду слідназвати Міжрічинський регіональнийландшафтний парк (РЛП). Запланованостворення Дніпровського національногоприродного парку (НПП). На правомуберезі Дніпра більша частина територіїтакож зайнята лісовими масивами, якідоходять до Києва, перериваючись лишедолинами річок Прип'ять, Уж, Тетерів,Здвиж, Ірпінь. Серед великих територій,які мають особливий статус з точки зорузбереження біорізноманіття, потрібновказати Чорнобильську зону таДніпровсько�Тетерівське державне за�повідне мисливське господарство. Аква�торія Дніпра вище Київського водо�сховища, а також верхня частина водо�сховища, включаючи як дніпровську, так іприп'ятську частини, де знаходятьсямілководдя, численні острови, затоки тапротоки, є цінними водно�болотнимиугіддями та пропонуються для включення уРамсарський список. Тому в північнійчастині Дніпровського коридору, на нашпогляд, можна запропонувати два при�родних ядра: це проектований Дніпров�ський НПП (див. картосхему 1, ядро 1) тавелике природне ядро, яке буде включатиМіжрічинський РЛП, Чорнобильську зону,Дніпровсько�Тетерівське державне за�повідне мисливське господарство таверхню частину Київського водосховища(ядро 2).

Незважаючи на те що Київ є великиммістом, в його межах та на південь віднього збереглося чимало ділянок, ціннихщодо біорізноманіття. Донедавна їхнякількість була набагато більшою, алешвидка забудова околиць столиці дачамита котеджними містечками призвела дознищення багатьох цінних територій.Яскравим прикладом є Конча�Заспа, де узаплаві Дніпра було замито піском та

забудовано понад тисячу гектарів земель.Аналогічні процеси відбуваються і налівому березі Дніпра у його заплаві. Тим неменше, значна частина долини Дніпра тадніпровські острови в адміністративнихмежах Києва і південніше можуть роз�глядатися як ядро Дніпровського кори�дору (ядро 3), яке складатиметься зГолосіївського РЛП (якому плануєтьсянадати статус НПП), дніпровських островів(планується створення РЛП) та ділянкидолини Дніпра до с. Старе, яка включаєліси, значні болотні масиви та піщануарену. Слід також зауважити, що ділянкаДніпра на відрізку Київ�Українка пропо�нується для внесення у Рамсарськийсписок з огляду на її цінність як водно�болотного угіддя.

Нижче по правому берегу Канівськоговодосховища розташований РЛП Трахте�мирів (ядро 4). Навпроти Трахтемирова,на лівому березі водосховища, плануєтьсястворення Переяслав�ХмельницькогоНПП. Перша ділянка НПП (ядро 5)планується на південь від м. Переяслав�

Хмельницький до с. Озерище. В її межахтакож розташована частина акваторії,цінна для розмноження риб. Другу ділянкуННП планується створити на відстаніблизько 15 км від берега водосховища.Хоча ми її включаємо до переліку ядер, цепитання потребує більш детальногорозгляду (ядро 6). Далі на південь налівому березі Дніпра розташованийКанівський природний заповідник. Якщододати до нього гирло р. Рось та лісовиймасив на її правому березі, це можескласти ядро 7.

Наступним ядром (8) ми пропонуємоМошногірський кряж та Ірдинське болото зприлеглими сосновими лісами. Ця терито�рія планується під створення НПП "Чер�каський бір". Ядро номер 9 має бути роз�ташоване в межах запропонованоговодно�болотного угіддя міжнародногозначення "Верхів'я Кременчуцького водо�сховища", яке включає острови та мілко�воддя, цінні для збереження водноїрослинності, риб, птахів, що гніздяться, тамігруючих птахів. Частина цього ядра

1

2

3 6

4 5

97

8

10

1112

13

14

16

17

15

Картосхема 1. Природніядра Дніпровськогоекокоридору

Пониззя Дніпра. Фото В. Костюшина.

Лівий берег Канівськоговодосховища, урочище “Курячегорло” в околицях м. Переяслава%Хмельницького. Фото А. Леванця

3L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

охороняється в межах орнітологічногозаказника "Липівський". Наступною важ�ливою ділянкою є Сульська затока (ядро10). Частина її охороняється в межахландшафтного заказника Сулинський.Затока важлива для збереження біорізно�маніття птахів (ІВА територія) та від�творення рибних запасів. Їй пропонуєтьсянадати статус Рамсарського угіддя. Туттакож заплановано створити Нижньо�сульський НПП.

Далі на південь, на лівому березіКременчуцького водосховища, включаючиострови і Цибульську затоку, запланованостворення Світловодського НПП. Частинаакваторії важлива для відтворення запасівриб. Пропонуємо територію майбутньогоНПП як наступне ядро (11). Цінною длязбереження біорізноманіття є також верх�ня частина Дніпродзержинського водо�сховища — майже від Кременчуцької ГЕСдо с. Келеберда. По�перше, значна части�на цієї ділянки запропонована до вклю�чення у перелік Рамсарських угідь підназвою "Кременчуцькі плавні". По�друге,прилягаюча долина р. Псел є ІВА тери�торією. Акваторія Дніпра на цьому відрізкутакож цінна для відтворення рибнихзапасів. На цій ділянці вже створено РЛП"Кременчуцькі плавні", але плануєтьсяперетворити його на НПП з розширеннямтериторії існуючого регіонального ланд�шафтного парку. У зв'язку з цим пропо�нуємо цю територію як ядро під номером12. Нижче за течією Дніпра, в місцівпадіння р. Ворскла, розташована ділянкаводосховища з численними протоками таостровами. Вона цінна для розмноженняриб, а частина її є ІВА територією. Тут вжестворено Нижньоворсклянський РЛП. Цятериторія пропонується як ядро 13Дніпровського коридору. Дніпровсько�Орільский заповідник, якій також маєстатус водно�болотного угіддя між�народного значення, має бути ядромномер 14.

Біля м. Запоріжжя розташовано заказ�ник "Дніпровські пороги" та історико�куль�турний заповідник "Острів Хортиця". Ниж�че міста розташовані Біленько�Розумов�ські плавні, які ввійшли до перелікупотенційних Рамсарських угідь. Весь цейкомплекс територій доцільно виділити якядро Дніпровського коридору (15).

Нижче, вздовж лівого берега Кахов�ського водосховища, знаходиться ділянкаакваторії, включена до переліку перспек�тивних Рамсарських угідь. Вона по�чинається в долині р. Конка та спускаєтьсяна південь аж до м. Дніпрорудне, вклю�чаючи острови Великі та Малі Кучугури імілководдя між берегом й островами.Акваторія навколо островів важлива длярозмноження риби. Гирло р. Конкаважливе для охорони птахів; це ІВА�територія. Друга ІВА�територія охоплюєчастину водосховища та берегові круто�схили між селами Василівка і Скельки.Значна частина ділянки, що розглядаєть�ся, вже охороняється в межах різнихзаказників та РЛП "Великий Луг", якийпланується перетворити на національнийприродний парк. Вважаємо, що ця ділянкатакож повинна мати статус ядра (16), хочамежі його не остаточно визначені.

Останньою територією, що пропо�нується як ядро (17), є ділянка від островаКозацький (нижче Каховської ГЕС) до кінцяКінбурнської коси (навпроти м. Очаків). Націй ділянці розташоване Рамсарськеводно�болотне угіддя "Дельта Дніпра" ітри ІВА�території. Частина цієї територіївходить до РЛП "Кінбурнська коса",Чорноморського державного біосферногозаповідника та низки заказників. У дельтіДніпра також планується створити націо�нальний природний парк. Ядро включає нетільки обширну акваторію з плавнями, а йлісові масиви, залишки степів, піщаніарени, численні озера. Можна такожрозглядати це ядро як декілька ядер, алена даному етапі, на наш погляд, достатньонаголосити на цінності цієї дуже великоїтериторії, не вдаючись у деталі.

Цінні водно)болотні угіддя

Незважаючи на значний антропічнийвплив, уздовж Дніпра збереглося чималоцінних водно�болотних угідь, що маютьзначення для збереження типових ірідкісних екосистем та видів.

Серед них є два водно�болотних угіддяміжнародного значення, які включені допереліку угідь, що охороняються Рамсар�ською конвенцією: "Дніпровсько�Орільсказаплава" (2 095 га), розташована в Дніпро�петровській області, та "Дельта Дніпра"

(33 630 га) у Херсонській області. Крімцього, уздовж Дніпра знаходяться 7 угідьзагальною площею 119 235 га, які включенідо тіньового списку водно�болотних угідьміжнародного значення. Це означає, щозгідно з даними науковців, ці угіддя від�повідають критеріям для угідь міжнарод�ного значення, але вони ще не визнаніофіційно. Їхній перелік наведено у табл. 1та на картосхемі 2 (с. 5).

Крім угідь, наведених у таблиці, єтакож велика кількість угідь національногоабо регіонального рівня, які відіграютьважливу роль у збереженні біорізноманіт�тя Дніпровського коридору. Як прикладиможна назвати болотний комплекс Зам�глай в Чернігівській області, болотні комп�лекси в районі сіл Старе і Сошників вКиївській області, болото Ірдинь та нижнючастину течії р. Рось у Черкаській області,верхів'я Дніпродзержинського водосхо�вища у Кіровоградській області, озера тазаплави Кінбурнської коси та багато інших.

Жива УкраїнаЗасновники:

УкрЮНЕПКОМ, редакція"Жива Україна"Почесний голова Ради

Юрій Шеляг�СосонкоГоловний редактор

Ярослав МовчанЗаступник головного редактора

Дмитро ДубинаРедакційна рада:

Тетяна Андрієнко, Валентин Багнюк, Ірина Бардіна,Алла Безусько, Микола Білокінь, Олександр Богачов,

Михайло Борисюк, Юлія Бондаренко, Олександр Бонь, Людмила Вакаренко, Василь

Гелюта, Анатолій Генов, Анатолій Гриценко, Сергій Губар, Яків Дідух, Оксана Добровольська,

Ігор Ємельянов, Іван Заєць, Юліан Злобін,Ігор Іваненко, Володимир Ісаєнко, Віктор

Карамушка, Юрій Колмаз, Ганна Коломієць, ОльгаКрижанівська, Святослав Куруленко, Василь Луцько,Вероніка Маковій, Юрій Масікевич, Сергій Матвєєв,

Наталія Мовчан, Сергій Мосякін, В'ячеславОлещенко, Світлана Перм’якова, Тетяна Петренко,

Сергій Попович, Леонід Проценко, Ірена Рудіна,Володимир Соломаха, Володимир Солодкий, Христя

Соневицька, Микола Стеценко, Оксана Тарасова,Сергій Таращук, Анатолій Травлєєв, Антон Третяк,Ніна Тудель, Наталія Фишко, Тетяна Черевченко,

Юрій Чорнобай, Сергій Шидловський Редакція:

Відповідальний редактор Антоніна Олешко

Літературний редактор Світлана Єзерницька

Редактор англомовного блокуНаталія Чупріна

Верстка Павла МоскаленкаАдреса: 252004 Україна, м.Київ,

вул.Терещенківська 2Тел.: +38 (044) 234�8334, т/факс: 235�7062

Відповідальність за достовірність та зміст інформації несе автор публікації.

Посилання на "Живу Україну” обов’язкове.

Цей випуск "Живої України" видано за фінансовоїпідтримки Міністерства сільського господарства,природи та якості харчових продуктів КоролівстваНідерладни. Відповідальний за випуск Г. Марушевський.

Номер державної реєстрації: КВ�3160 від 07.04.98 © “Жива Україна” 2007

е к о л о г і ч н и й ж у р н а л

№3�4(112�113) '2007

Таблиця 1. Перелік водно�болотних угідь міжнародного значення таперспективних для внесення до Рамсарського списку

№ Назва Область Статус* Площа

1. Північно�східна частина Київського в�ща Чернігівська ПРС 28 395

2. Ділянка Дніпра між Києвом та Українкою Київська ПРС 21 002

3. Верхів'я Кременчуцького в�ща Черкаська ПРС 18 394

4. Сульська затока Полтавська ПРС 30 786

5. Кременчуцькі плавні Полтавська ПРС 5 341

6. Дніпровсько�Орільська заплава Дніпропетровська РС 2 095

7. Біленько�Розумовські плавні Запорізька ПРС 4 338

8. Верхів'я Каховського в�ща Запорізька ПРС 10 975

9. Дельта Дніпра Херсонська РС 33 630

Всього 154 956

* РС — внесені до Рамсарського списку, ПРС — перспективні для внесення до Рамсарського списку

4 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

Території, важливі для птахів. IBA�території — це території, якіза певними міжнародними критеріями було визнано важливими длязбереження видового різноманіття та кількості птахів. УздовжДніпровського екокоридору розташовано 25 IBA�територій (табл. 2)загальною площею близько 470 тис. га. Розміри IBA�територій дужерізні — від 120 до 200 тис. га. Вони охоплюють різні типи біотопів —ділянки водосховищ, гирла річок, озера, болота, луки, різні типи лісів— і мають неоднакове значення для збереження птахів: деякіпідтримують міграційні скупчення у сотні тисяч птахів, інші важливілише для декількох десятків рідкісних птахів. На жаль, межі IBAтериторій чітко не визначені, тому на мапі вони позначені трикут�никами. (Див. картосхему 3).

Території, важливі для риб. Перелік ділянок акваторії Дніпра,цінних для збереження біорізноманіття риб та відтворення промисловихзапасів, наведено у табл. 3 і картосхемі 4.

Як відомо, в межах України більша частина Дніпра перетворена нанизку водосховищ. В цілому це мало негативний вплив на екосистемуДніпра: різко знизили свою чисельність види реофільного комплексу, аокремі види навіть зникли; були перервані міграційні шляхи риб зпониззя Дніпра уверх за течією; суттєво змінився гідрологічний режим.Водночас лімнофільні види риб пристосувались до нових умов і сталиосновними промисловими видами каскаду водосховищ.

Таблиця 3. Перелік ділянок акваторії Дніпра,важливих для риб

№ Назва Область Площа, га

1. Верхів'я Київського в�щаКиївська,

Чернігівська 61 000

2. Гирло р. Прип'ять Київська 7 200

3. Пониззя р. Десна Чернігівська 18 100

4.Канівське в�ще на ділянці Київ�Українка

Київська 18 800

5.Лівий берег Канівського в�ща

від с. Кийлів до м. Переяслав�Хмельницький


6.Лівий берег Канівського в�щаміж селами Циблі та Ліпляве

Київська, Черкаська

3 500

7.Лівий берег Кременчуцькогов�ща та острови в районі с. Матвіївка

Черкаська 7 200

8.Правий берег Кременчуць�

кого в�ща між селами Черво�на Слобода та Сагунівка


9.Сульська затока Кременчуцького в�ща

Черкаська,Полтавська

41 800

10.Острови в нижній частині Кременчуцького в�ща

Кіровоградська 7 200

11.Цибульська затока Кременчуцького в�ща

Кіровоградська 2 800

12.Верхня частина Дніпродзержинського в�ща

Полтавська 15 200

13.Затока Дніпродзержинськогов�ща біля с. Мішурін Ріг

Дніпропетровська 2 500

14.Ворсклянська затока Дніпродзержинського в�ща


15.Верхня частина Дніпровського в�ща


16.Лівий берег Дніпровськогов�ща у районі с. Воронівка


17.Затока Плоска Осокорівка Дніпровського в�ща

Дніпропетровська,Запорізька

2 200

18.Білецько�Розумовські плавні Каховського в�ща

Запорізька 8 900

19.Острови Великі та Малі Кучугури Каховського в�ща


20.Затока Каховського в�ща біля с. Капулівка


21.Затока Нижньорогачицькийлиман Каховського в�ща

Херсонська 5 900

22.Затока Каховського в�ща біля с. Новоалександрівка

Херсонська 700

23.Затока Каховського в�ща біля с. Дудчани


24.Затока Каховського в�ща біля с. Милове


25.Затоки Каховського в�ща між с. Князе�Григорівка та Заводівка


26.Затока Каховського в�ща біля с. Новоберислав


27.Затока Каховського в�ща біля с. Василівка


28.Ділянка Нижнього Дніпра від Каховської ГЕС до с. Козачі Лагері


29.Ділянка Нижнього Дніпра від гирла Інгульця до с. Геройське


Всього 315 800

Таблиця 2. Перелік ІВА�територій

№ Назва Область Площа, га

1. Київське водосховищеЧернігівська,Київська

102 400

2.Лісовий масив межиріччя Дніпрата Десни

Чернігівська,Київська

120 000

3.Дніпровсько�Тетерівськемисливське господарство


4. Луки біля с. Проців Київська 7 600

5.Канівське в�ще біля м. Українка

Київська 200

6.Ржищівське мисливськегосподарство


7.Липівський орнітологічнийзаказник


8. Сульська затокаПолтавська,Черкаська

27 440

9.Долина р. Псел поблизу м. Комсомольск


10. Мазепин Яр Полтавська 2 000

11.Дніпродзержинське в�ще білягирла р. Ворскла


12. Затока Мішурін Ріг Дніпропетровська 2 400

13. Цибульківські озера Дніпропетровська 1 000

14.Дніпровсько�Орільськийзаповідник


15. Самарський ліс Дніпропетровська 19 920

16. Озеро Солоний Лиман Дніпропетровська 500

17. Велика Осокорівка Дніпропетровська 2 000

18. Гирло р. Конка Запорізька 7 800

19.Ділянка Каховського в�ща біля с. Василівка


20.Ділянка Каховського в�ща білям. Енергодар


21.Ділянка Каховського в�ща біля с. Княже�Григорівка


22.Ділянка Каховського в�ща біляс. Каїри


23. Козацькі острови Херсонська 1 000

24. Дельта р. Дніпро Херсонська 26 000

25. Кінбурнський півострів Миколаївська 4 000Всього 471253

5L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

Картосхема 3. ІВА)території

Картосхема 4. Ділянки, важливі длявідтворення риб

Картосхема 2. Водно)болотніугіддяміжнародногозначення

Луки біля с. Проців (між Києвом і Українкою, лівийберег Канівського в%ща). Фото О. Самоварова

Острови Кременчуцького водосховища. Фото Г. Демьохіна

Дніпровсько%Орільський заповідник,узбережжя дніпровських островів. Гніздо

кулика%сороки. Фото Л. Яременко

Північно%східна частинаКиївського в%ща. Фото О. Лукаша

Канівське в%ще, біля м. Переяслава%Хмельницького.

Фото О. ГерасимовоїЛісове озеро, околиці м. Переяслава%Хмельницького. Фото М. Шевери

6

Території та об'єкти природно)заповідного фонду в межахкоридору

У межах Дніпровського коридору існуєблизько 380 територій природно�заповід�ного фонду (враховувалися лише об'єктиплощею понад 1 га), серед яких: 1 біо�сферний заповідник, 2 природних заповід�ники, 1 національний природний парк, 8регіональних ландшафтних парків. Оскіль�ки на невеличкій мапі неможливо предста�вити їх усі, наведено лише найбільшітериторії, що охороняються, включаючи ті,створення яких заплановано (див. кольо�рову вкладинку на с.14�15) .

MOST VALUABLE CORE AREAS OF THE DNIPRO

ECOCORRIDOR

The data about territories of the nature con�servation fund, wetlands of the internation�al importance, IBA�territories (Important

Bird Areas) and IFWA�territories (Important Fish

Water Areas) were used as a basis of identifica�tion of the most valuable parts of the Dnipro cor�ridor. Hence there were preferred parts, whichcould be considered as the core areas within theDnipro corridor. In the northern part of the Dniprocorridor it could be suggested two cores areas(projected Dnipro NNP (1) and large core areathat will include Mizhrichynsky RLP, Chornobylzone, Dnipro�Teteriv state game�reserve andupper part of Kyiv reservoir (2). Considerablepart of the Dnipro valley and islands in theadministrative borders of Kyiv and southwardcould be considered as a core of the Dnipro cor�ridor (3). Lower on the right�bank of Kaniv reser�voir the Regional Landscape Park Trakhtemyrivlies. This is the fourth core area. The first part ofthe projected Pereyaslav�Khmelnytsky NNP(opposite the RLP Trakhtemyriv on the reser�voir's left�bank), i.e. core area 5 is planned to thesouthward of Pereyaslav�Khmelnytsky toV.Ozerishche. The second part of the NNP isexpected to create within ca. 15 km from thebank of the reservoir (6). Then on the left bank ofthe Dnipro Kaniv Nature Reserve is proposed asa core area 7. The next core area (8) we suggestthe Moshnogirsky mountain�ridge and Irdynske

mire with adjacent pine forests. The projectedwetland of international importance "Uppercourse of Kremenchuk reservoir" represents thecore area 9. Sulsky Bay is the next important part(core area 10). Planned Svitlovodsky NNP on theleft bank of Kremenchuk reservoir is the corearea 11. The Regional Landscape Park"Kremenchutski Plavni", which is planned toreform to NNP, is suggested as the core area 12.Nyzhniovorskliansky RLP is the core area 13.Dniprovsko�Orilsky Reserve having the status ofthe wetland of the international importanceshould be the core area 14. A complex includingthe game�reserve "Dniprovski porogy", history�cultural reserve "Khortytsya Island" andBilen'ko�Rosumovski Plavni, which are part ofthe potential Ramsar Lands, advisably to identifyas the core area 15 of the Dnipro corridor. A partof water area along the left bank of Kakhovskereservoir, considerable part of which is con�served within different game�reserves and RLP"Velyky Lug" ("Great Meadow"), also has to havestatus of a core area (16). A lot of the islandKozatsky up to the end of Kinburnska Spit(opposite Ochakiv) is the last territory suggestedas the core area (17).

Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

ЕКОПОЛІТИКА

БАСЕЙН ДНІПРА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ПРОЖИВАННЯРІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ БІОТИ

Про рівень господарського освоєння басейну

В.М. Білоконь, О.Л. Дронова, Програма ПРООН/ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра

Рівень урбанізації регіону та рівеньгосподарського освоєння земельнасамперед залежить від кількості та

щільності проживання населення на тери�торії басейну (табл. 1).

Наведені дані показують, що щільністьнаселення у російській частині басейнуДніпра в п'ять разів вища від аналогічногозагальнодержавного показника, тоді ж якїх співвідношення для Білорусі й Україниприблизно рівне.

Очевидним також є те, що щільністьнаселення в українській частині басейну(76 чол./км2) майже вдвічі вища зааналогічний показник для Росії й у 1,5 разивища від білоруського. При цьомупоказники урбанізації складають 73% дляБілорусі, 66,7% — для Росії та 67,2% — дляУкраїни, що свідчить про високу питомувагу сільського населення України.

Сільськогосподарські землі в басейніДніпра займають 310 896 км2, що складає61,2% його загальної площі, рілля займає45,4% загальної площі басейну і відповід�но 74,2% — загальної площі агроланд�шафтів. У білоруській, російській і україн�ській частинах басейну площа сільсько�господарських угідь відповідно складає5126,4, 6052,5 і 19910,7 тис. га. Співвідно�шення земель сільськогосподарськогопризначення і земель, що зайняті під ліса�ми та лісопосадками й болотами і є голов�ним середовищем існування різноманіт�них біотичних об'єктів, представлено нарис. 1.

У цілому частка земель, що складаютьекологічний каркас (ліси, болота, ріки йозера, природні луги й пасовища) узагальній площі земель басейну змен�шується в послідовності Білорусь — Росія

— Україна, а їх екологічний стан заумовами землекористування змінюєтьсявід задовільного до незадовільного.

Тільки басейн р. Прип'ять (як натериторії України так і Білорусі) у ціломусуттєво відрізняється високою екологіч�ною стабільністю, пов'язаною з харак�тером землекористування. Тут землі, щостановлять екологічний каркас, відзна�чаються рівномірним територіальнимрозподілом. Умови землекористуванняводозборів інших приток, як власне йбасейну самого Дніпра, більш диферен�ційовані, і екологічна стабільність їхтериторій є меншою, насамперед це сто�сується території України. Сільськогоспо�дарське освоєння білоруської територіїбасейну Дніпра в середньому складає50,7%, лісистість становить 37%, а за�болочені землі — 2,8 %, аналогічні показ�ники для російської території відповідно59,5%, 31,4% і 1,5%, і для української —68,4%, 18,4 і 2,3% (див. табл. 2).

Територія регіону Верхнього Дніпрамає високий показник господарськоїосвоєності: в структурі земельного фондущодо цільового призначення переважаютьсільськогосподарські угіддя (від — 42%для Смоленської області й до 84% дляОрловської). Однак останніми роками вРосії площа сільськогосподарських зе�мель, у тому числі й ріллі, скорочується зарахунок відмирання сіл, вилученняземельних площ для інших потреб,передачі земель до фонду різного рівняадміністрацій тощо. Таким чином, землізаростають чагарниками, й помалу на нихвідтворюється лісистість, в основному

Об'єкт ПараметриОдиниця

виміруБілорусь Росія Україна

Всього дляПридніпровської

держави

НаселенняТериторія

млн. чол.тис. км2

10207,6

144,817075

49,3603,7

ЩільністьНаселення

чол./ км2

млн. чол.486,1

8,53,9

81,622,2

Для Придніпров�

ських держав умежах басейну

Дніпра

Територія%

тис. км2

19116,4

12,399,8

68,9293,2

Щільність%

чол./ км2

22,952

19,739

57,676

Таблиця 1. Населення та територія басейну Дніпра

7L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

спонтанного характеру, що сприяєпокращанню бази для біорізноманіття.

Кількість земель сільськогосподар�ського призначення в Республіці Білорусьне зменшується. Однак, на жаль, продук�тивність земель, за рахунок проведеннязрошувально�осушувальних меліораційсуттєво знижується, що призводить допадіння врожайності. Значне радіоактивнезабруднення земель внаслідок аварії наЧорнобильській АЕС також додає суттєвихпроблем сільськогосподарському вироб�ництву Білорусі: найбільш забрудненими єГомельська та Могільовська області (55 та27% території областей відповідно).Особливо загрозливою для видів біоти єосушувальна меліорація, яка в Білорусі,трохи менше в Україні, набула вражаючихмасштабів (див. рис. 2, табл. 2).

В Україні земельний фонд розташо�ваний у трьох фізико�географічних облас�тях (Полісся — 33%, Лісостеп — 40% таСтеп — 27%) і сягає 29 млн га. Північначастина басейну розміщена в межахПоліської фізико�географічної провінції, врамках якої формується 84% загальногостоку Дніпра. Характерною особливістюцієї провінції є наявність великої кількостіболіт та заболочених ділянок, слабка його

розчленованість та наявність густоїгідрографічної мережі.

Таким чином, майже третину загальноїплощі вказаної провінції займають торфо�болотні та заболочені угіддя, осушення тагосподарське освоєння яких сприялоутворенню органічних ґрунтів різно�манітної будови й складу. Надзвичайнарозмаїтість ґрунтового покриву, строка�тість рельєфу створили умови дляформування унікальних природних еко�систем, видового й чисельного різно�маніття флори й фауни, що з природо�

охоронної точки зору робить цейрегіон неповторним явищемприроди. Багаторічневикористання торф'яних ґрунтівпісля осушування длявирощування сільсько�господарських культур,викликало їх швидке виснаженняй деградацію з подальшимвиходом на поверхню безпліднихпідстилаючих порід, наприкладтаких, як піски. Таким чином,віковічно вологим або ж зволоженимземлям загрожує спустелювання.

Земельні ресурси лісостепової тастепової частини басейну найбільш інтен�сивно використаються у двох профі�люючих галузях — промисловості й земле�робстві. Лише в Дніпропетровській,

Запорізькій та Кірово�градській областяхУкраїни зосереджено 6,7млн га сільськогосподар�ських угідь, у тому числі5,8 млн га ріллі, щостановить відповідно 16,4й 17,5 % їх загальної площів країні. Спеціалізуючись

на тваринницько�зерново�буряківничомунапрямку з розвиненим виробництвомсоняшника, регіон постачає 13,4 %валової продукції сільського господарстваУкраїни.

Таке інтенсивне використання земель�ного фонду в регіоні в певній мірі визначаєекологічну ситуацію й негативно впливаєна наступний її розвиток не тількистосовно земельних ресурсів, але й стануДніпра. Вплив сільськогосподарськоговиробництва, промисловості, розвитоккомунікацій, урбанізація й індустріалізаціяобумовили високий ступінь антропогенноїдеградації земельного фонду. В окремихобластях вона коливається від 80,8 до87,1%, в іншіх перевищує 90% (Миколаїв�ська — 90,3; Донецька — 91,7; Кіровоград�ська — 92,6; Запорізька — 93,7%). Землі,забудовані населеними пунктами, станов�лять 3,19; підприємствами — 1,09%.Формально лише 310,8 тис. га цієї частинибасейну Дніпра не залучені в господар�

ський оборот, а саме: 193,1 тис. гадержавних й 177,7 тис. га природо�охоронних територій.

Серед перерахованих областей най�вищий рівень сільськогосподарськогоосвоєння території мають Запорізька,Миколаївська, Кіровоградська — у

Рис. 1. Розподіл земель різногопризначення у басейні Дніпра

Рис. 2. Темпи осушувальних меліораційу басейні Дніпра

� площа заболочених земель;� площа осушених земель

сільськогосподарськіземлі

під болотами

під лісами

землі іншогопризначення

Південна частина Канівського водосхо/вища. Останці борової тераси на лівомуберезі після затоплення. Фото Д. Коваленка

Північно�східна частина Дніпровського басейну. Найбільша притока Дніпра – р. Десна.Чернігівщина. Фото Л. Олійник

Заплава Дніпра. Луки Чернігівщини. Фото О.Лукаша

8 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

степовій частині басейну, а такожХарківська, Полтавська, Хмельницька йВінницька області — у Лісостепу. Рівеньрозораності сільськогосподарських угідьдавно перевищив екологічно припустимінорми. Причина — екстенсивний спосібведення землеробства, нераціональнаструктура сільськогосподарських угідь принадзвичайно високій їхній розораності. Якнаслідок водній та вітровій ерозіїпіддаються 35,2% земель територіїводозбору.

Найбільш еродовані землі спостері�гаються в Донецькій (70,6%) області,майже половина продуктивних угідьеродовані в Кіровоградській, Миколаїв�ській і Харківській областях. Не кращаситуація у Дніпропетровській і Запорізькійобластях. На стан земельного фонду вбасейні Дніпра істотно впливає велико�масштабне зрошення земель на йоготериторії. В даний час зрошується 2,2 млнга сільськогосподарських земель, щостановить майже 30% земельного фондустепової частини водозбору Дніпра. Такимчином, іригація є потужним чинникомвпливу як на ґрунтовий покрив басейну,так і водність самого Дніпра, оскільки він— основне джерело води для зрошення

земель. Вольове, по суті, екологічно не�обґрунтоване й стрімке впровадженнязрошуваного землеробства в басейніДніпра з механічним перенесенням(копіюванням) техніки й технології із країнСередньої Азії на українські чорноземизавдало великої шкоди природнимекосистемам і значного збитку економіці.

Висновки1. Стан природних ландшафтів

басейну Дніпра, що є головним середови�щем існування різноманітних видів біоти,може бути оцінений як вкрай складний.

2. Проблема екологічної оптиміза�ції землекористування на території водо�збору з метою оздоровлення екосистем таприродних ландшафтів басейну й еколо�гічного оздоровлення власне Дніпра і йогоприток може бути вирішена лише шляхомздійснення комплексу логічних та взаємо�пов'язаних, правових, економічних, при�родоохоронних та організаційно�технічнихзаходів програмного рівня за басейновимпринципом.

3. Стратегія збереження біотичногоі ландшафтного різноманіття, як власне іСтратегічна Програма Дій для басейнуДніпра та механізми її реалізації — це

лише вираз політичної волі трьох державщодо покращання екологічної ситуації та їхусвідомлення необхідності реалізації низ�ки природоохоронних цілей та завдань,спільно визначених для басейну Дніпра вцілому.

4. Впровадження вказаних страте�гічних документів на національному рівніпередбачає розробку та реалізаціюНаціональних планів дій.

5. На виконання доручення КабінетуМіністрів України від 10.06. 2002 № 2130/3розроблено проект Першочергових зав�дань реалізації Національної програмиекологічного оздоровлення басейну Дні�пра та поліпшення якості питної води на2003�2010 рр., що повністю враховуваввимоги СПД й був сприйнятий ПРООН�ГЕФ як Національний план дій (НПД),однак, на жаль, вказаний проект Першо�чергових завдань не отримав належногорозгляду й затвердження в Україні якпрограмний документ з реалізаціїСтратегічної програми дій й Стратегіїзбереження біотичного і ландшафтногорізноманіття для басейну Дніпра.

DNIPRO RIVER BASIN AS HABITAT FOR DIFFERENT

SPECIES

State of natural landscapes of the Dnipro'sbasin as the main environment of being bio�logical species is assessed as extremely

complex. In order to remediate ecosystems andbasin's natural landscapes and the Dnipro, andalso its tributaries a problem of ecological opti�mization of land use in catchment basin could bedecided only through the realization of complex ofinterrelated logic, legal, economic, nature con�servation and technical measures of the programlevel by the basin principle. Application suchimportant documents as the Strategy of Bio� andLandscape Diversity Conservation (BLDC) of theDnipro's basin and the Strategic Action Program(SAP) for the Dnipro's basin at the National levelforesees development and realization of theNational Action Plan. Unfortunately, the devel�oped project of the Paramount tasks did not getappropriate consideration and adoption inUkraine as a program document for the realizationof the SAP and Strategy of BLDC.

Призначення земель

Площа ріллі

Площа лісів

Заболоченімісцевості

Урбанізовані,(забудовані)території

Площі осушення/ зрошення

Площі, які забрудненірадіонуклідами

Водні об'єкти

Території ПЗФ

Показниккм2

Білорусь34 000

Росія43 000

Україна206 000

Всього длябасейну283 000

(%) км2

29,256 600

42,831 700

70,387 100

55,4175 400

(%)1км2

48,641 900

31,61 809

17,14 540

33,848 249

(%)1км2

36,04 700

1,82 000

1,611 400

9,418 100

(%)1км2

4,020 000

2,03 800 / 400

3,925 000 / 26000

3,648 800 / 26 400

(%)1км2

17,241 640

3,8 / 0,417 061

8,6 / 8,954 600

9,6 / 5,211 301

(%)1км2

35,8400

17,0600

18,711 400

22,312 400

(%)1км2

0,33 100

0,61 300

3,93 200

2,47 600

(%)1 3,0 1,3 1,1 1,5

Таблиця 2. Землекористування у басейні Дніпра

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

ПРОГРАМА ПРООН�ГЕФЕКОЛОГІЧНОГО

ОЗДОРОВЛЕННЯБАСЕЙНУ ДНІПРА

Про розробку стратегії таформулювання цілей

Врамках Програми ПРООН�ГЕФекологічного оздоровлення басейнуДніпра (надалі — Програма)

експертами Придніпровських країнрозроблена Стратегічна програма дій длябасейну Дніпра та механізми її реалізації(СПД). Одним із важливих компонентівновоствореної Дніпровської СПД сталаСтратегія збереження біотичного і

ландшафтного різноманіття басейнуДніпра (надалі — Стратегія ЗБЛР), якавизначила головні цілі РеспублікиБілорусь, Російської Федерації й Українив галузі збереження і відновленнярізноманіття популяцій, угруповань,екосистем і ландшафтів басейну Дніпрата головні етапи й заходи щодо їхдосягнення. До важливих складовихСтратегії ЗБЛР належать завдання зізбереження біотичного і ландшафтногорізноманіття на територіях з високимрівнем урбанізації та господарськогоосвоєння.

Стратегія ЗБЛР має на меті, насам�перед, збереження та відновлення сере�довища існування видів біоти в басейніДніпра й передбачає досягнення:

� оптимальної лісистості, щозабезпечує сталість екосистем басейну зурахуванням зональних особливостей;

� екологічно обґрунтованої тапоєднаної мережі збережених та від�новлених водно�болотних угідь, щорозглядаються як невід'ємна частинаЗагальноєвропейської екомережі;

� екологічно сталого стану сте�пів і луків;

� екологічно обґрунтованої таоптимальної мережі природоохороннихтериторій, екокоридорів і агроланд�шафтів;

� екологічно сталого стану аква�торій, річкових заплав та прибережнихекосистем та збалансованого відтворен�ня аборигенних, ендемічних та про�хідних видів риб.

9L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

Дніпровський екокоридор за йогоботаніко�географічною значущістюможна вважати основним в Україні.

Він належить до довготних екокоридорівнаціонального рівня. Їх спрямованість збі�гається з напрямком головних річок Украї�ни, їх долини є шляхами міграції тварин іперенесення насіннєвих зародків рослин.Роль Дніпровського коридору в цьомуплані особливо важлива, оскільки Дніпро єосновною водною артерією і формується зправобережних і лівобережних приток. Вісторичному плані долина Дніпра, якдолина стоку льодовикових вод, малавелике значення у формуванні рослинногопокриву України, особливо у лісовій зоні.Нині Дніпровський екокоридор можнарозглядати як своєрідний ботаніко�географічний профіль через центральнучастину території України — від південногокордону Білорусі до Чорного моря.

Дніпровський екокоридор відповіднодо зональності України можна розділитина три основні частини: 1) лісову — відкордону України з Білоруссю до м. Києва— умовно межу ми проводимо по мостуПатона; 2) лісостепову — від південноїмежі лісової частини до впадіння в Дніпрорічки Ворскли; 3) степову — від південноїграниці лісостепової частини до місцявпадіння Дніпра в Чорне море. У кожній зцих частин можуть бути окремі підчастинив напрямку з півночі на південь.Здійснюючи аналіз територій Дніпров�ського екокоридору, автори використо�вували дані власних досліджень талітературних джерел, зокрема матеріалидовідника "Водно�болотні угіддя України" .

У лісовій частині Дніпровського еко�коридору неподалік від Києва характер�ною рисою Дніпра до спорудження кас�каду водосховищ було меандрування йогорусла в широкій заплаві. Тут добре булавиражена заплавна багаторукавність. Напівніч від Києва основну площу Дніпров�ського коридору займає Київське водо�сховище. Рослинність тут являє собоюкомплекс зарослих мілководь з числен�ними островами та заростями, вкритимиболотною і чагарниковою рослинністю. Нанезатоплених ділянках тераси перева�жають соснові ліси. У складі водноїрослинності переважають угруповання здомінуванням глечиків жовтих (Nupharlutea), латаття білого (Nymphaea alba),рдесників — гребінчастого, пронизано�листого, блискучого (Potamogeton pecti�natus, P. рerfoliatus, Р. lucens). Серед видівприбережно�водної рослинності перева�жають рогози вузьколистий та широко�листий (Typha angustifolia, T. latifolia),очерет (Phragmites australis), лепешняквеликий (Glyceria maxima). На болотнихділянках переважають осоково�гіпновіценози з домінуванням осок омської

(Carex omskiana) та ситничковидної (C.juncella).

Оцінюючи в ботаніко�географічномуаспекті флору цієї ділянки коридору, на�самперед водну, прибережно�водну і бо�лотну, слід відмітити в її складі сполученняяк бореальних видів, так і видів, харак�терних для лісостепової і степової частинДніпра. До першої групи належать лататтясніжно�білe (Nymphaea candida), теліпте�рис болотяний (Thelypteris palustris), осокаситничковидна (Carex juncella), березанизька (Betula humilis), їжача голівка ма�ленька (Sparganium minimum), калюжницяболотна (Caltha palustris), щитник гребе�нястий (Dryopteris cristata) та деякі іншівиди. До другої групи належать сальвініяплаваюча (Salvinia natans), водяний горіхплаваючий (Trapa natans), різуха морська(Najas marina), вольфія безкоренева (Wolf�fia arrhiza). Наявність видів першої групиобумовлена географічним розташуваннямцього відрізку коридору, а другої —потраплянням видів із більш південнихчастин коридору. Все це створює строкатукартину раритетного ядра флори.

На терасних ділянках в лісовій зоніпереважають соснові ліси (Pineta sylvest�ris) з невеликими фрагментами дубово�соснових (Querceto�Pineta) в місцях здещо багатшими ґрунтами. Ці ліси прий�нято називати підтайговими — вонизаймають проміжне положення між тайго�вими і лісостеповими. Бореальні види вполіських лісах утримують свої позиції,нерідко домінантами є чорниця (Vacciniummyrtillus), брусниця (V. vitis�idaea) і плаунбулавовидний (Lycopodium clavatum), ахарактерними асектаторами — ожикаволосиста (Luzula pilosa), одинарник євро�пейський (Trientalis europaea), яловецьзвичайний (Juniperus communis), видиродини грушанкових та деякі інші.Переважають зеленомохові та чорницево�зеленомохові соснові ліси.

Нижче Києва внаслідок меандруваннярусла Дніпра утворилось багато проток іостровів, на яких нині відпочивають кияни.Це острови Труханів, Муромець, Гідро�парк, Довбицький та інші Між ними розта�шовані протоки (Чорторий, Русанівська,Венеціанська та ін.), є значна кількістьзаток. Заплава Дніпра в північній частинілісостепового відрізку (від Києва доУкраїнки) дещо підтоплена на півдні цієїділянки. Тут переважає лучна рослинність— на вищих елементах угрупованнякостриці Беккера (Festuca beckeri), надещо нижчих — мітлиці тонкої (Agrostistenuis) та велетенської (A. gigantea),костриці лучної (Festuca pratensis) тачервоної (F. rubra). У зниженнях вонизмінюються заболоченими луками та осо�ковими болотами. З ботаніко�географічноїточки зору слід відмітити зростання тут,переважно на піщаних ґрунтах, трьох

ендемічних видів, занесених до Європей�ського Червоного списку тварин і рослин,що знаходяться під загрозою зникнення,— жовтозілля дніпровського (Senecioborysthenicus), козельців українських(Tragopogon ucrainicus) і щавлю україн�ського (Rumex ucrainicus). Серед водних іприбережно�водних видів зростає кіль�кість південних видів і зменшується бо�реальних. Латаття сніжно�білe (Nymphaeacandida) поступається за участю лататтюбілому (N. alba) — цей вид поширенний додніпровського гирла.

Характер соснових лісів на терасахДніпра також певною мірою змінюється.Соснові ліси лісостепового відрізкуДніпровського коридору у флористичномувідношенні відрізняються меншою кіль�кістю бореальних видів, зникненням,зокрема, багна болотного (Ledum palus�tre), плауна колючого (Lycopodium annot�inum), мучниці звичайної (Arctostaphylosuva�ursi), яловця звичайного (Juniperuscommunis) та деяких інших. Значно меншаучасть чорниці та брусниці. Натомістьзростає участь видів, характерних дляостепнених ділянок Лісостепу, таких, яккелерія гребінчаста (Koeleria cristata),тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia),вишня кущова (Cerasus fruticosa). Зростаєучасть дубово�соснових лісів, у травостоїчасто домінує орляк звичайний (Pteridiumaquilinum) та псамофітні злаки. Подібнийхарактер має Дніпровський коридор уверхів'ях Кременчуцького водосховища,проте участь водних і прибережно�воднихценозів зростає, а лісів на терасах —зменшується.

Далі на південь — в південній частиніЛісостепу — характер рослинностіДніпровського коридору починає змінюва�тись. Тут переважають луки, заплавні лісита плавнево�острівні масиви з домінуван�ням очерету звичайного (Phragmites aus�tralis) та рогозу вузьколистого (Typhaangustifolia). Характерною особливістюцієї ділянки коридору є поява галофітнихвидів та їх угруповань, таких, як покісницярозставлена (Puccinellia distans), cитникЖерара (Juncus gerardii), осока розсунута(Carex distans), бульбокомиш скупчений(Bolboschoenus compactus) та морський(B. maritimus). На ділянках Сульськоїзатоки, що утворилась внаслідок підпориводами Кременчуцького водосховища, єбільш засолені екотопи з домінуваннямкамфоросми джунгарської (Camphorosmasongorica), стелюшку середнього (Spergu�laria media), хрінниці товстолистої(Lepidium crassifolium). На прилеглих дозатоки степових ділянках зростають — видміжнародної охорони астрагал шерстис�токвітковий (Astragalus dasyanthus), кови�ла волосиста (Stipa capillata), козельціукраїнські (Tragopogon ucrainicus). Навологих луках наявні популяції осоки

РОЗБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ

БОТАНІКО�ГЕОГРАФІЧНІ ТА ФЛОРИСТИЧНІОСОБЛИВОСТІ ДНІПРОВСЬКОГО ЕКОКОРИДОРУ

Н. П. Гальченко, канд біол. наук, Кременчуцький державний політехнічний університет, Т. Л. Андрієнко/Малюк, д/р біол. наук,Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України

10 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

ДНІПРОВСЬКИЙ ЕКОКОРИДОР

ЗАПЛАВНІ ЛУКИ В ПРИКОРДОННІЙ СМУЗІ УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІЇ

О. В. Лукаш, канд. біол. наук, Чернігівський державний педагогічний університет

житньої (Carex secalina) та зозулинцяболотного (Orchis palustris), які тяжіють дозасолених ґрунтів.

Особливий характер на межі Лісостепута Степу має ділянка так званих Кремен�чуцьких плавнів, частина якої відома влітературі як Білецьківські плавні. Це мало�трансформована ділянка заплави Серед�нього Дніпра з комплексом островів, чис�ленними затоками, притоками та стари�цями.

Оскільки більша частина заплавиДніпра в межах України була затопленавнаслідок будівництва водосховищ, цявідносно збережена ділянка заплавивикликає особливий інтерес. Перева�жають водна та прибережно�водна рос�линність, сухі піщані луки, заплавні ліси. Вботаніко�географічному аспекті слід від�мітити наявність специфічного ядра при�дніпровських лісостепових видів — вишнікущової (Cerasus fruticosa), чебрецяЧерняєва (Thymus tschernjajevii), козельцівукраїнських (Tragopogon ucrainicus), зозу�линця болотного (Orchis palustris). Знач�ний інтерес являє найпівнічніший лока�літет виду з Світового Червоного списку —очитка Борисової (Sedum borissovae) награнітному виході острова Шеломай.Кількість галофітних видів значно менша,ніж у Сульській затоці, і вони характернідля менш засолених ґрунтів, щопояснюється більшою проточністю води.

На степовому відрізку коридоруоднією з найбільш збережених ділянок ємісце впадіння р. Орелі в Дніпро. Цесистема водотоків та їх заплав з числен�ними озерцями та болітцями. Добревиявлені заплавні ліси, в тому числізаплавні діброви, а також тополеві тавільхові ліси. Тут зростають вищезгаданірідкісні види, характерні для півдняЛісостепу — види з Європейського Черво�ного списку: козельці українські (Trago�pogon ucrainicus), жовтозілля дніпровське(Senecio borysthenicus), кушир донський(Ceratophyllum tanaiticum). Серед при�бережно�водних і водних видів виявленонизку характерних для степової зонирослин — рогіз Лаксмана (Typha laxmanii),куга Табернемонтана (Scirpus tabernae�montani), види роду наяда (Najas).

Характерні риси має лісова рослин�ність терас річок у степовій частині. Флорастепових соснових лісів складається злісових, піщано�степових, а у зниженнях —лучних видів. Із степових видів тутпереважають костриця Беккера (Festucabeckeri), келерія сиза (Koeleria glauca),ковила дніпровська (Stipa borysthenica).

Лісові бореальні види зростають тут улокалітетах на південь від суцільної межіпоширення. У значній кількості, особливо вдубово�соснових лісах, тут трапляютьсянеморальні види, такі, як буквиця лікар�ська (Betonica officinalis), герань криваво�червона (Geranium sanguineum), медункавузьколиста (Pulmonaria angustifolia),чистець лісовий (Stachys sylvatica) тощо.

Ділянки мілководь Каховського водо�сховища мають ще більш специфічну уботаніко�географічному відношенні фло�ру. Тут відмічені такі причорноморськівиди, як куга приморська (Scirpus litoralis),лепешняк тростиновий (Glyceria arundi�nacea), а також реліктовий вид — плавунщитолистий (Nymphoides peltata). У вер�хів'ях Каховського водосховища середводних видів відмічені також такі при�чорноморські види, як водяний жовтецьРіона (Batrachium rionii) та рдесниксарматський (Potamogeton sarmaticus).

Дельта Дніпра, третьої за величиноюрічки Європи, відрізняється виключнимбіорізноманіттям. Тут зростає близько 30видів рідкісних рослин. На дюнних піскахростуть такі специфічні види, як житнякпухнатоквітковий (Agropyron dasyanthum),чебрець дніпровський (Thymus borystheni�cus), у водоймах — реліктові види,зокрема плавун щитолистий (Nymphoidespeltata), альдрованда пухирчаста (Aldro�vanda vesiculosa), сальвінія плаваюча(Salvinia natans), водяний горіх плаваючий(Trapa natans).

Аналіз ботаніко�географічних особли�востей ділянок Дніпровського екокоридо�ру свідчить про те, що територія коридорує по суті комплексним профілем черезтериторію України у меридіональномунапрямку. В межах коридору прослід�ковуються ботаніко�географічні особли�вості окремих його відрізків. Це даєзагальну картину поступових змін у цьому

аспекті. Бореальні угруповання лісовоїзони поступово змінюються більш півден�ними з участю південно�псамофітних тагалофітних видів. Змінюється такожхарактер соснових лісів на терасах — відсоснових лісів зеленомохових і чорни�цево�зеленомохових до псамофітно�злакових. Значно різняться між собоюфлористичні ядра основних угрупованьрізних частин Дніпровського коридору, атакож склад раритетної компоненти.

DNIPROVSKY ECOCORRIDOR:BOTANY�GEOGRAPHICAL AND

FLORISTIC FEATURES

Dniprovsky ecocorridor by its importance isthe main in Ukraine. It belongs to the longi�tudinal ecocorridors of the national level.

Their valleys are the ways of animal migration andtransfer of seed germs of plants. A role ofDniprovsky ecocorridor is especially importantbecause of the Dnipro is a basic water�way and isformed from the right and left tributaries. From his�torical angle the Dnipro valley has a great impor�tance in formation of plant cover, especiolly in theforest zone, as a valley of drain of the glacial water.Dniprovsky ecocorridor could conditionally dividein three basic parts: 1) the forest part — from theborder of Ukraine and Bilorus' to Kyiv; 2) the forest�steppe � from Kyiv to a place, where the Vorsklaflows into the Dnipro; 3) the steppe part � from thesouthern border of the forest�steppe part to aplace, where the Dnipro flows into the Black Sea.Now Dniprovsky ecocorridor is an original geo�graphical profile through the central part ofUkrainian territory � from the southern border ofBilorus to the Black Sea.This central ecocorridor ofUkraine could be basis for the long�time monitor�ing of the state of typical and rare ecosystems andalso of dynamic processes.

Дніпровський екокоридор Укра)їни може бути базою для довго)тривалого моніторингу стану ти)пових і рідкісних екосистем, у то)му числі рослинності і флори, атакож динамічних процесів векосистемах.

УДніпровському екокоридорі неабияке екологічне і созологічнезначення відіграють заплави. В заплаві поліського Дніпранайширше представлені луки (75 � 90 % площі заплави). Вчені

встановили (Афанасьєв,1959), що таке переважання лучного типурослинності не відповідає природному розвитку заплавного ланд�шафту; воно склалось у результаті господарської діяльності людини.У минулому в заплаві поліського Дніпра деревна і чагарниковарослинність були представлені значно ширше, ніж тепер. Про цесвідчить, наприклад, наявність ґрунтів з яскраво вираженимиознаками підзолотвірного процесу і рештків певних видів лісовоїрослинності. Ширше була представлена також болотна і водно�при�бережна рослинність, причому значна частина боліт була вкрита

лісовими фітоценозами. Деревні і чагарникові насадження булизведені в основному в інтересах розширення площ під луки.Частково лучні площі розширювались за рахунок боліт, які підвпливом алювіальних і делювіальних відкладів і природного роз�витку болотної рослинності перетворювались на лучні угіддя.Перетворенню боліт в луки сприяло також щорічне косіння трави насіно.

Луки поліського Дніпра за своїм походженням є в основномусинантропно�вторинними, що вийшли з�під лісу. Тільки невелику їхчастину можна віднести до синантропно�первинних, які виниклиостаннім часом на знову створених мандруючою річкою ділянках.

11L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

У заплавах річок Дніпро та Сож зростаєрідкісний центральноєвропейський видClematis recta, євросибірський вид Iris sibiri�ca. У прикордонних заплавних водоймахДніпра та Сожі відмічені реліктові видиSalvinia natans, Trapa natans, Nymphaea alba.Заплавні луки Дніпра прикордонних терито�рій у межах Чернігівської області України таГомельської області Республіки Білорусь ємісцезростанням низки видів родини Orchi�daceae (Dactylorhiza incarnata, D. maculata,D. majalis, Orchis coriophora). Цінність за�плавних луків полягає у тому, що вони є більшстійкими екосистемами, ніж сіяні. Їх збере�ження необхідне для проведення дослідженьвзаємозв'язку між компонентами цих еко�систем з метою подальшого використання їху якості моделі при створенні сіяних луків.

На межиріччі Дніпра та Сожі (див.картосхему на с. 10) функціонує біологічнийзаказник республіканського значення"Дніпро�Сожський" на площі 14556 га(Жаркина, 2005). На території БілоруськогоПолісся було запропоновано (Сапегин, 1988)виділення типових еталонних ділянок лучноїрослинності у заплавах окремих річок. Узаплаві р. Дніпро однією з таких еталоннихділянок є лучний масив правобережноїзаплави між селами Бивальки та ДеражичиЛоєвського р�ну Гомельської області. Тутнаявні найбільш збережені лучні угрупованнявсіх висотних рівнів заплави, які належать доасоціацій Agrostietum vinealis�tenuis, Poоpalustris�Alopecuretum pratensis, Caricetumgracilis. Крім того, тут у центральній заплавісереднього рівня трапляються оригінальніугруповання Agrostis canina�Valeriana offici�nalis. Зазначені еталонні ділянки та природ�но�заповідна територія відіграють першо�чергову роль для створення в українській

частині заплави Дніпра цілісної складовоїДніпровського екокоридору.

На лівобережній заплаві Дніпра у при�кордонній смузі на території України між се�лами Скиток та Старі Яриловичі (Чернігівськаобл., Ріпкинський р�н) у якості еталоннихділянок виступають відносно сухі луки.Остепнені луки в заплаві з'явились не відразупісля зведення лісової рослинності, а значнопізніше. Вони виникли на місці справжніх лук,місцезростання яких змінились під впливомвипасання худоби і сухості заплавного мікро�клімату. Ці ділянки є продовженням лучно�болотного заплавного комплексу у межахпроектованого Дніпровського національногоприродного парку (НПП), який охоплюєприкордонну смугу.

Луки Дніпровського НПП зосередженіпереважно в заплаві р. Дніпра. Раніше тутпереважали справжні та болотисті луки.Справжні луки на підвищеннях були пред�ставлені переважно ценозами Agrostidetatenuis, Siegungieta decumbens, Fesiucetarubrae, Anthoxantheta odorati, середніх рівнів� Agropyreta repentis, Alopecureta pratensis,Festuceta pratensis. На помірно низьких інизьких рівнях заплави розміщувалисяболотисті та торф'янисті луки. На болотистихлуках переважали ценози формаціїBeckmannieta eruciformis, а на торф'янистих� Deschampsieta cespitosae та Molinietacaeruleae.

Зараз у рослинному покриві більшоїчастини лук внаслідок пасквальної дигресіїна підвищених ділянках переважають похіднідрібнозлакові угруповання справжніх лук здомінуванням Sieglingia decumbens таFestuca rubra. Пасквальна дигресіяспричинила формування значних за площеюугруповань з переважанням Juncus effusus(Андрієнко, Прядко, Шеляг�Сосонко, 1982).

Заплавні луки у порушеному стані (підвпливом антропогенних факторов) висту�пають як фарватери для поширення адвен�тивних видів флори (бур’янів). Як показуютьсучасні дослідження фітоінвазій деякі види,занесені в екотопи з нестабільною абопорушеною структурою, відразу стаютькомпонентами рослинних угруповань цихекотопів. У зв'язку з цим для порушенихділянок заплави Дніпра є небезпечнимиперспективи активного поширення інвазій�них видів, осередки яких вже виявлені умежах Чернігівського Полісся на територіях,прилеглих до заплави Дніпра, а саме: Setariaglauca, Xanthium albinum, Heracleum man�tegazzianum, Conyza canadensis, Oenotherarubricaulis, O. biennis, Helianthus tuberosus, H.subcanescens, Impatiens glandulifera, Bidensfrondosa, Echinocystis lobata, Reynotria japon�ica, Iva xanthifolia, Ambrosia artemisifolia.

Конкуренція за екотопи, інсуляризаціячерез поширення адвентивних видів можепризвести до скорочення чисельностіаборигенних організмів, що призводить дороз'єднання їх на мікропопуляції, іноді зневеликих груп чи навіть кількох особин(Протопопова, Мосякін, Шевера, 2002).

Створення Дніпровського екокоридору,яке передбачає проведення природо�охоронних заходів, дозволить не лишепідвищити продуктивність заплавних лук яккормових угідь, а й зберегти на територіїУкраїни корисні й рідкісні види рослин і

рослинні угруповання як цінний екологічний,ценотичний та флористичний фонд лук.

Література

Андрієнко Т.Л., Прядко О.І., Шеляг�СосонкоЮ.Р. Рослинний покрив території запроекто�ваного Дніпровського природного парку// Укр.ботан. журн. � 1982. � 39, № 6. � С. 58 � 62.

Афанасьєв Д.Я. Заплавні луки поліськогоДніпра, їх поліпшення і раціональне викорис�тання. � К.: Вид�во АН УРСР, 1959. � 272 с.

Жаркина Н.И. Охрана пойменных луговБелорусского Полесья // Известия гомельскогогос. ун�та им. Ф. Скорины. � 2005. � № 6. � С. 20� 23.

Протопопова В.В., Мосякін С.Л., ШевераМ.В. Фітоінвазії в Україні як загроза біо�різноманіттю: сучасний стан і завдання намайбутнє/ Ін�т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУкраїни. � Препр. � К., 2002. � 32 с.

Сапегин Л.М. О создании пойменныхлуговых заказников Белорусского Полесья //Охрана гено� и ценофонда травяных биогео�ценозов (Информационные материалы) �Свердловск: Ур. ОАН СССР, 1988. � С. 98 � 99.

FLOOD MEADOWS OF THEDNIPRO ECOCORRIDOR IN FRON�

TIER AREA OF UKRAINE ANDBILORUS’

Flood lands are of quite environmental andsozological importance in the Dnipro ecocor�ridor. Meadows in the Polissia Dnipro flood

land are represented in very full measure. By origi�nal the meadows of the Polissia Dnipro are mostlysynanthropous�secondary that got out from underthe forest. Only small their part could be referred tosynanthropous�primary meadows, which areformed at the new�created parts at the lately.Annual mowing and grazing prevent secondaryoccurrence wood and shrub phytocoenoses at themeadow parts. In the flood lands of the Dnipro andSozh there are many rare species such as Clematisrecta, Iris sibirica, Salvinia natans, Trapa natans,Nymphaea alba. A number of species of Orchi�daceae (Dactylorhiza incarnata, D, maculata, D.majalis, Orchis coriophora) inhabits in the floodmeadows of the Dnipro of the frontier territorieswithin Chernihiv Region of Ukraine and Gomel'Region of Bilorus'. Value of the flood meadows iscaused by their more ecosystem sustainability ascompared with the sowed meadows. In order touse them later on as a model under creation ofsowed meadows it is necessary to conserve them.

Reference meadow parts of the Dnipro eco�corridor in the frontier area of Ukraine and Bilorus':biological game�reserve of republic importance"Dnipro�Sozhsky" (Bilorus'); meadow massif of theright�bank flood land between the villages Byvilkyand Derazhycy of Loev District Gomel Region(Bilorus'); flood land of the projected DniprovskyNNP (Ukraine); meadow massif of the left�bankflood land between the villages Skytok and OldYarylovychy of Ripkinsky District Chernihiv Region(Ukraine). Formation of the Dnipro ecocorridor,which foresees conduction of the nature conserva�tion measures, permits not only raise the produc�tivity of the floods as forage lands but to conserveuseful and rare plant species and plant communi�ties as the valuable environmental, coenotic andfloristic fund of meadows.

Еталонні лучні ділянки Дніпров�ського екокоридору в прикордоннійсмузі України та Білорусі:

1 � біологічний заказник республіканськогозначення "Дніпро�Сожський" (Білорусь),

2 � лучний масив правобережної заплавиміж селами Бивільки та Деражичи Лоєвськогор�ну Гомельської обл. (Білорусь),

3 � заплава проектованого ДніпровськогоНПП (Україна),

4 � лучний масив лівобережної заплави міжселами Скиток та Старі Яриловичі Ріпкин�ського р�ну Чернігівської обл. (Україна).

12 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

1 Закон України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000�2015 роки" �http://www.rada.gov.ua/.

2 Official Web site of the Ramsar Convention on Wetlands secretariat. � http://www.ramsar.org/.3 Official Web site of the Convention on Migratory Species � http://www.cms.int/.4 Коломицев Г.О., Придатко В.І., Лопарьов С.О. Метод отримання узагальнюючого тренду щодо зміни середовищ існування хребетних тварин

міських агломерацій / Агробіорізноманіття України: теорія, методологія, індикатори, приклади. Книга 2. � Київ: ЗАТ "Нічлава". 2005б, с. 228�247. 5 Аналіз та моніторинг негативного впливу на екосистему Дніпра � http://www.ulrmc.org.ua/projects/EM/dnipro_ua.html

Басейн Дніпра займає найбільшусеред басейнів інших річок Україниплощу — 48,5% території країни.

Дніпровський екокоридор є одним зосновних у нашій державі і згідно ззаконом України "Про загальнодержавнупрограму формування національноїекологічної мережі України на 2000�2015рр." його ключові екосистеми та сере�довище існування видів рослин і тваринпідлягають збереженню, зміцненню тавідновленню1. Чимало цінних екосистемДніпровського екокоридору належать доводно�болотних угідь, і Україна взяла насебе, зобов`язання з їх охорони, при�єднавшись до Рамсарської конвенції2.Долина Дніпра має міжнародне значення,в першу чергу як шлях міграції великоїкількості перелітних птахів. Охоронамігруючих видів є завданням, визначенимБоннською конвенцією, учасником якої єУкраїна3 . Крім того, відповідно до "Заявиміністрів охорони навколишнього середо�вища про співробітництво в галузі еко�логічного оздоровлення басейну Дніпра"від 22.05.2003 р. Україна зобов'язаласьохороняти екосистеми Дніпровськогоекокоридору.

Поряд з усвідомленням важливостіекомережі виникають цілком логічнізапитання щодо того, чи має бутиекокоридор цілісним, чи це — мозаїчнаструктура, елементи якої рознесені упросторі і частково ізольовані одне відодного. Адже насправді концептуальнімапи екокоридорів суттєво відрізняютьсявід реальних зображень природнихтериторій, отриманих шляхом обробкиданих дистанційного зондування Землі(ДЗЗ)4 або матеріалів топографічних мап.

З використанням новітніх даних іметодик були побудовані детальні, досто�вірно обґрунтовані мапи екомережі, ітепер готуються відповідні публікації.Детальні мапи показують, що екомережа всучасному стані не є комплексом суціль�них коридорів — це фрагментоване врезультаті антропогенного навантаженняхаотичне утворення, яке потребує ретель�ного та професійного менеджменту, щозабезпечить проведення досліджень, від�творення і комплексну охорону. Нераціо�

нальна господарська діяльність людиничасто буває причиною виснаження ресур�сів екосистеми Дніпра5. Так, у результатібудівництва каскаду гідроелектростанційна Дніпрі під водою опинились приблизно600 тис. га високопродуктивних заплавнихземель, а разом з ним стали звичайнимявищем цвітіння води, тонни мертвої риби,руйнування берегів.

Встановлено, що саме зміни у земле�користуванні та незадовільний менедж�мент є домінуючими факторами впливу набіорізноманіття. Ці фактори, очевидно, єруйнівними для екомережі, при тому, щокритичними відрізками Дніпровськогоекокоридору є міські агломерації, якірозташовані вздовж Дніпра (Дніпро�петровська, Запорізька та Київська).Розбудова вищенаведених міських агло�мерацій призводить до перекриття еко�коридору. Так, лише м. Київ, незважаючина наявність "зелених клинів" (Василюк,2005), перекриває Дніпровський екокори�дор практично на 40 км , унеможливлюючипересування тварин через квартализабудови та інфраструктуру. Однак напротивагу тому, на південь від Києвазнаходиться близько 5 тис. га заплавнихземель та лісів, а також численні острови,а на північ, по обидва боки від Київськоговодосховища на лівому березі Дніпра, —великі лісові масиви, за якими розта�шована заплава р. Десни. Усі ці територіїперебувають у природному стані, єосередками збереження біорізноманіттята відповідно до розробок відділумоніторингу та охорони тваринного світуІнституту зоології імені І. І. Шмальгаузенаядрами екомережі регіонального значен�ня. Ще слід зазначити, що Дніпровськийекокоридор є меридіональним. Як показуєоверлеп�аналіз, меридіональні витягнутібіотичні комплекси набули більшоїстатичності, і мають менш ускладненийхарактер міграції тварин у порівнянні ізширотними екокоридорами .

В Україні існує законодавче підґрунтядля впровадження діяльності з раціо�нального управління дніпровським еко�коридором. Але комплексні дослідженнящодо допусків відстані між ядрами таособливостей "подолання" відповіднихвідстаней між останніми відсутні. Власнеяк і рекомендації щодо розрахунків опти�мальних відстаней між ядрами екомережі.

На фоні нестабільної політичної ситуа�ції, зокрема щодо управління природними

ресурсами відбувається вражаюче замасштабами свавілля, дії в обхід законів, ачасто брутальне порушення державногозаконодавства. Відповідно не виконують�ся ключові вимоги і зобов'язання, визна�чені вищенаведеними законами та іншимизаконодавчо закріпленими документами.Однак проблеми не залишаються не�поміченими, і поточна ситуація із охоро�ною природи продовжує підтримуватинегативний імідж України у світовійспільноті.

Стан охорони заплавних земельКанівського водосховища

Ділянка заплави Дніпра у верхів'яхКанівського водосховища, що безпосе�редньо прилягає до столичної агломерації,не зважаючи на її надзвичайне біорізно�маніття, потерпає від натиску забудови.Встановлено, що за останнє десятиріччяключові території типових видів орніто�фауни Київської агломерації зазнализначних змін, причому суттєве погіршенняумов існування стосується саме менштолерантних до забудови видів. Втім,результати наведених досліджень неохоплюють період масового гідронамиву,що розпочався у другій половині 2001року, проте немає сумнівів, що з того часумасштаби змін ключових територійпредставників біорізноманіття збільши�лись. Останнім часом темпи гідронамивута іншого знищення ділянок заплавикритично зросли (див. “Жива Україна, №13�14, 2005).

.Згідно із даними, оприлюдненими

Національним екоцентром України наспільній з Державною екологічною інспек�цією прес�конференції 26 січня 2006 р.площа намивів на поточний моментстановила 900 га, із яких 450 га входили доскладу ПЗФ. Очевидно, що території, якібули замиті ще кілька років тому, досіформально входять до складу ПЗФ, алевже давно не виконують свої функції.Відповідно до оприлюднених на прес�конференції даних, за рік намиваєтьсямайже 150 га. Масові намиви ведутьсяпочинаючи із другої половини 2001 року, іна сьогоднішній день їх масштаби дедалізростають. Глибина підводних кар'єрів,розташованих між островами, за резуль�татами досліджень громадської органі�зації "Київська ландшафтна ініціатива"становить 18�22 метри при нормальній


СТАН ОХОРОНИ ТЕРИТОРІЙ ДНІПРОВСЬКОГОЕКОКОРИДОРУ НА ЗАПЛАВНИХ ЗЕМЛЯХ ПОБЛИЗУ КИЄВА

У зв’язку з гідронамивом і будівництвом Г.О. Коломицев, Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України

13L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

глибині в цих ділянках 3,5�4 метри.Враховуючи те, що острови в заплавіДніпра мають природне намивнепоходження — вони складаються із того жрічкового піску, що і в руслі, а такий ґрунтдуже нестійкий, тому в районі добуванняпіску відбувається його сповзання зоточуючих ділянок до кар'єру. В такийспосіб вже зникло кілька дрібних островів,у тому числі почала сповзати південначастина острова Ольжин, який має статусзаказника та на якому відзначено колоніючаплі сірої (Ardea cinerea Linnaeus, 1758).

На вищезгаданій прес�конференціїтакож підбито підсумки щодо збитків, якіпонесла держава в результаті гідро�намиву. На превеликий жаль, більшістьзбитків, наприклад таких, як моральнізбитки, збитки від руйнування ціннихділянок Дніпровського екокоридору якмісць перебування перелітних птахів,знищення “червонокнижних” видів рослині тварин, археологічних об'єктів тощо, неможливо розрахувати навіть силамипрофесійних експертів. Для оцінки збитківбуло вирішено здійснювати розрахункивартості піску, адже за жоден кубометргідронамивного піску не було сплаченовідповідних коштів до держбюджету. Булиперемножені площа гідронамиву, товщинашару піску, об'єм тони піску та її вартість:900 га х 5 м х 1,49 т/куб. м х 30 грн = 2 011500 000 грн. Ця сума говорить лише пропорядок збитків у грошовому еквіваленті.Більш того, річ іде про суми, які ніхтоніколи не відшкодовував, і ніхто ніколи ненамагався стягувати з порушників(Матеріали прес�конференції "Конча�Заспа"…).

У майбутньому розвиток Київськоїагломерації може гарантувати "пробки" нелише для міських автівок, а і для широкогозагалу представників біорізноманіття,адже забудова Конча�Заспи — це тількипочаток руйнування структури Дніпров�ського екокоридора. Наразі плануєтьсязабудова цілого міста на території заплавиДніпра.

Перспектива збереженнязаплави р. Десни.

Дніпровський екокоридор не маєчітких меж і не є замкнутою структурою,оскільки він функціонує як єдине ціле ізтериторіями, що безпосередньоприлягають до нього. До таких територійналежить заплава Десни, екосистеми якоїмають структуру, аналогічну структуріекосистем Дніпровського екокоридору. Навідміну від значної частини Дніпровськогокоридору, заплава Десни більшою міроюзалишилась у природному стані.

Прикладом цінних складових екомере�жі заплави Десни може служити о. Люби�чів, де влітку 2006 р. були проведеніпольові дослідження — здійснено науковуекспедицію з метою визначення видовогоскладу флори і фауни екосистем таприродної цінності території. На основіданих польових досліджень науковцямивідділу моніторингу та охорони тваринногосвіту інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузе�

на спільно зі спеціалістами�ботанікамибуло створено ряд описів територій тадокументів, у тому числі обґрунтуваннястворення ландшафтного заказника міс�цевого значення "Крехаївська заплава",переважна частина якого розташована нао. Любичів.

Дослідження показало, що територіямає значну природну цінність, потенціалдля подальших досліджень, а відтакцікавою для науковців. У ході дослідженняна о. Любичів виявлено 220 видів вищихсудинних рослин, 63 види птахів, 8 видівссавців, 5 видів земноводних та 2 видиплазунів. На острові є тварини та рослини,що внесені до списків Червоної книгиУкраїни. Окрім того, деякі з виявлених наострові рослини і тварини перебувають підохороною Бернської та Боннської конвен�цій, Міжнародного Червоного списку таінших природоохоронних конвенцій і угодміжнародного рівня. Таке біорізноманіттяна територій острова не є випадковістю,адже існують обмеження для проїздутранспорту на о. Любичів і, відповідно,масового відвідування населення.

Безумовно, острів має важливу рольдля Національної екомережі України. Вінзнаходиться в межах Деснянськогопролітного шляху птахів під час сезоннихміграцій (про о. Любичів вже йшлося насторінках нашого часопису. Див. “ЖиваУкраїна”, № 5�6, 2006)

Однак на сьогоднішній день вже здій�снено ряд гідронамивів у заплаві Десни напівніч від Києва. Поки що масштабизнищення заплави не можна порівняти зтакими, як у Кончі�Заспі, однак негативнітенденції набувають дедалі гострішогохарактеру. Тому зволікання із наданнямприродоохоронного статусу ділянкамзаплави Десни на північ від Києва можестворити умови певної ізоляції іншихприродних територій басейну цієї річки відДніпровського екокоридору.

На сьогоднішній день збереження істалий розвиток Дніпровського екокори�дору цілком залежать від професійностіменеджменту його територій та дотриман�ня і розвитку чинного законодавства уданій галузі.

Вкрай потрібне запровадження дієвої,науково обґрунтованої стратегії розвиткуекокоридорів та механізмів захисту ірозширення цінних територій. Необхідні

дієві механізми для забезпечення до�тримання чинного природоохоронного іземлевпорядного законодавства і при�тягнення до відповідальності усіх йогопорушників, а також тих, хто допустивпорушення законів.

Особливу увагу слід приділити до�слідженню річкових заплав, що маютьменше антропогенне навантаження, їхвивченню та створенню Рамсарських угідьдля забезпечення формування екомережі.У майбутньому, в умовах глобальногозростання впливу людської діяльності наприродні екосистеми, саме екомережабуде виконувати свої функції, спрямованіна збереження природного середовища.

PROTECTION STATUS OFDNIPRO ECOCORRIDOR AREASON FLOODPLAIN LANDS NEARKYIV

Irrational economic man's activity is often a rea�son of the resources exhaustion of the Dniproecosystem. As a result of building of the

hydroelictric power station cascade at the Dniproapproximately 600,000 ha of highly productiveflood land found itself under the water, and at thesame time florescence of water, many dead fish,destruction of banks and development of shallowsbecame ordinary occurrence. It is defined thatexactly changes in the land use and managementdeficiency are the principal factors of influence tobiodiversity. It is obvious that these factors are thedestructive for the econet. The megalopolises liedalong the Dnipro River (Dnipropetrovsk,Zaporizhzhia and Kyiv Regions) are the breakingportions of the Dnipro's ecocorridor. Kyiv alone inspite of available so called "green areas" exceedsthe Dnipro ecocorridor in fact on 40 km renderingimpossible movement of animals through thebuildings and infrastructure. However, to the southof Kyiv there are ca. 5,000 ha of flood lands andforests, many islands, large forestlands at the leftbank of the Dnipro. These areas are places of con�centration rare plant and animal species and there�fore should be under protection. But some places,such as flood at the upper reaches of KanivReservoir closely adjoined to the capital agglomer�ation are subject to building pressure. At the latelythe rates of hydroinwash considerably increased(in comparison with the first half of 2001) that isthreatened by destruction of the flood parts.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 675)р"Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереженнябіорізноманіття на 2005)2025 роки" встановлено, що в Україні існує більше 70тис. видів, із них рослин і грибів – більше 27 тис. (грибів і слизовиків – 15 тис.,водоростей – 5 тис., лишайників – 1,2 тис., мохів – 800 та судинних рослин – 5,1 тис., включаючи найбільш важливі культурні види). Фауна України – включає45 тис. видів (із них комах – 35 тис., інших членистоногих – 3,4 тис., червів – 3,2 тис. тощо). Хребетні тварини представлені рибами та круглоротими (212 видів і підвидів),земноводними (17 видів), рептиліями (21 вид), птахами (близько 400 видів) і ссавцями (108 видів). 12 видів хребетних є ендеміками. В Україні виявленопонад 3,5 тис. природних рослинних асоціацій. До Червоної книги Українизанесено 511 видів рослин і 382 види тварин.

14 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

№ Назва Область Площа, га Статус

1. Заказник "Чорне болото" Чернігівська 1 264 Існ.

2. Дніпровський НПП Чернігівська 50 000 Запл.

3. Заказник "Борисоглібське" Чернігівська 1 132 Існ.

4. Міжрічинськой РЛП Чернігівська 102 473 Існ.

5.Дніпровсько�Тетерівське

лісове мисливськегосподарство

Київська 30 400 Існ.

6. Заказник "Лісники" м. Київ 1 110 Існ.

7. Голосіївський РЛП м. Київ 6 124 Існ.

8. Заказник "Ржищівський" Київська 1 712 Існ.

9. РЛП"Трахтемирів" Київська, Черкаська

10 711,2 Існ.

10.Переяслав�Хмельницький

НППКиївська,Черкаська

28 000 Запл.

11. Канівський ПЗ Черкаська 2 027 Існ.

12. НПП "Черкаській бір" Черкаська 46 000 Запл.

13. Заказник "Липівський" Черкаська 4 500 Існ.

14. Нижньосульський НППЧеркаська,Полтавська

17 000 Запл.

15. Заказник "Сулинський" Полтавська 31 161 Існ.

16. Світловодський НППКіровоградська, Черкаська

60 320 Запл.

17.Заказник "Білецьківські

плавні"Полтавська 2 980 Існ.

18. РЛП "Кременчуцькі плавні" Полтавська 5 080 Існ.

19. Заказник "Лубківський" Полтавська 1 620 Існ.

20.РЛП

"Нижньоворсклянський"Полтавська 23 200 Існ.

21.Дніпровсько�Орільський

ПЗДніпропетровська 3 766 Існ.

22.Заказник "Балка Велика

Осокорівка"Дніпропетровська 2 000 Існ.

23.Заказник "Дніпровські

пороги"Запорізька 1 383 Існ.

24. РЛП "Великий Луг" Запорізька 16 756 Існ.

25.Заказник "Водянські

кучугури"Запорізька 1 237 Існ.

26. Заказник "Корсунський" Херсонська 3 357 Існ.

27. НПП"Нижньодніпровський" Херсонська 50 000 Запл.

28.Заказник "Бакайський

жолоб"Херсонська 1 680 Існ.

29. Заказник "Березові колки" Херсонська 1 312 Існ.

30. Чорноморський БЗХерсонська,Миколаївська

89 129 Існ.

31. РЛП "Кінбурнська коса"Херсонська,Миколаївська

17 890 Існ.

Найбільші за площею існуючі тазаплановані об'єкти природно#заповідного фонду на території

Дніпровського екокоридору

ТРАХТЕМИРІВСЬКИЙ РЛП. ФОТО В.ГЕЛЮТИ

ЛУЧКІВСЬКИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК(НИЖНЬОВОРСКЛЯНСЬКИЙ РЛП). СХИЛИ З КОВИЛОЮ (STIPACAPILLATA L.). ФОТО О. БАЙРАК.

ДНІПРОВСЬКО�ОРІЛЬСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК. ОКРАСАЗАПЛАВНИХ ЛУКІВ – ПІВНИКИ СИБІРСЬКІ (IRIS SIBIRICA L.).ФОТО В.АРТЕМЕНКО

ЗАПЛАВНЕ ОЗЕРО, М. ПЕРЕЯСЛАВ�ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. ФОТО М. ШЕВЕРИ

15

ТЕРИТОРІЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕРЕЯСЛАВ�ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НПП. ФОТО А. ЛЕВАНЦЯ.

ЧОРНОМОРСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК. РОЖЕВИЙ ПЕЛІКАН НАЗАПОВІДНИХ ЗАТОКАХ. ФОТО С.УМАНЦЯ

КАНІВСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК, ЗМІЇНІ ОСТРОВИ.ФОТО Д. КОВАЛЕНКА

КАНІВСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ,ТРАХТЕМИРІВСЬКІ ГОРИ. ФОТО Н. АТАМАСЬ.

Картосхема 5. Найбільші за площеюіснуючі та запланованіоб’єкти природно)заповідного фонду

L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

16 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

W etlands International — міжнароднанеприбуткова організація, що зай�мається охороною водно�болотних

угідь. У різних регіонах світу розташовані16 філій цієї організації. У Києві знаходить�ся Чорноморська програма BетландсІнтернешнл, яку було створено у 1997 р.для роботи в країнах причорноморськогорегіону. За минулі роки Чорноморськоюпрограмою реалізовано більше 30 різнихпроектів, значна частина яких стосуєтьсяУкраїни. Не вдаючись до детального описупроектів, коротко охарактеризуємо їхніосновні результати.

Одним з важливих результатів роботиофісу є інвентаризація поселень коло�ніальних водно�болотних птахів уздовжАзово�Чорноморського узбережжя України.Наприкінці 1990�х років у тісномуспівробітництві з Азово�Чорноморськоюорнітологічною станцією і за участі великоїкількості орнітологів з інших організацій булипроведені обліки чисельності колоніальнихвидів птахів. Вперше в рамках одноразовогообліку була оцінена чисельність колоніальнихптахів в регіоні, що дозволило не лишезібрати унікальні дані, але й створити основудля наступного моніторингу. В той же періодбули проведені обліки мігруючих птахів наСиваші — найбільшому водно�болотномуугідді узбережжя України, площею близько250 тис. га. Всього за 10 днів роботиміжнародної експедиції було врахованоблизько 1,4 млн птахів. Така величезнакількість птахів продемонструвала глобальнезначення Сиваша для мігруючих птахів Афро�Євразійського пролітного шляху. Зібрані даністимулювали подальше вивчення Сиваша,проведене у 2002�2004 роках. В цей періодбули проведені масштабні польові дослід�ження, в яких брали участь фахівці науковихцентрів Києва, Мелітополя, Сімферополя,Ялти, Севастополя. Був зібраний величезнийобсяг інформації щодо основних таксоно�мічних груп тварин і рослин, створені базиданих, пов'язані з геоінформаційними систе�мами. Також були узагальнені дані, отриманів рамках досліджень, проведених у поперед�ні роки. Крім цього, була зібрана інформаціяпро соціально�економічний стан регіону. Напідставі зібраних даних були підготовленіпропозиції щодо поліпшення екологічногостану екосистеми Сивашу, які обговорюва�лися на семінарах і громадських слуханнях.

Чорноморським офісом BетландсІнтернешнл за участі широкого кола фахівців,зокрема з Інститутів зоології та ботаніки НАНУкраїни, були зібрані й узагальнені дані проводно�болотні угіддя України міжнародногозначення. У 2003�2004 рр. були поновленіописи 22 Рамсарських угідь і зібрані дані про35 потенційних ВБУ міжнародного значення.Була створена комп'ютерна база даних ВБУ,пов'язана з ГІС. Пізніше, на основі зібраноїінформації офіційний статус міжнароднихугідь був наданий ще 11 ВБУ. Чорноморськийофіс у тісному співробітництві з МінприродиУкраїни також підготував Стратегію збере�ження водно�болотних угідь України.

З інших напрямків роботи Чорно�морського офісу варто згадати проекти,пов'язані зі створенням Південно�Бузького іДніпровського екокоридорів національноїекомережі України. Під час експедицій булопроведено обстеження заплави ПівденногоБугу від джерел до Бузького лиману. Напідставі отриманих даних були виділені йописані найцінніші ділянки майбутньогоекокоридору, а також підготовлені електрон�ні карти. Отримані матеріали були опубліко�вані. Що стосується Дніпровського екокори�дору, то в травні 2007 р. була проведенаконференція для обговорення його концеп�ції, а також методичних аспектів створенняекомережі України. На конференції булиприсутні представники державних, наукових ігромадських організацій всіх областейУкраїни, через які протікає Дніпро. Спеціаль�на увага була приділена одній з найціннішихділянок Дніпра — від Каховської ГЕС доДніпро�Бузького лиману. Тут у 2006�2007 рр.спільно з Азово�Чорноморською орнітологіч�ною станцією були проведені масштабніорнітологічні дослідження й отриманіунікальні дані про сучасний стан орнітофауниНижнього Дніпра.

Значну увагу в роботі Чорноморськогоофісу було приділено розвиткові громад�ського руху з охорони водно�болотних угідь,зокрема річок. З цією метою була створенаУкраїнська річкова мережа (УРМ) — асоціаціягромадських організацій, що займаютьсязбереженням річок. У 2000 році бувпроведений загальнонаціональний семінарна якому було створено “Українську річковумережу” та затверджено концепцію їїдіяльності. За підтримки Чорноморськогоофісу було проведено 5 робочих зустрічей,два семиденних тренінги для членів УРМ,видані різні інформаційні й методичніматеріали, створено веб�сайт (www.uar�ivers.net). Зараз членами УРМ є понад 100громадських організацій.

У своїй роботі Чорноморський офісприділяє значну увагу методичним аспектамохорони водно�болотних угідь і навколиш�нього середовища в цілому. Підготовлено івидано тренінг�курс "Участь громадськості узбереженні малих річок", опублікована бро�шура для працівників сільського господар�ства по збереженню ВБУ і біорізноманіття всільськогосподарських угіддях. Зараз го�тується до видання інформаційний пакетматеріалів щодо збереження біорізноманіттята створення екомереж.

Чорноморський офіс бере активну участьу підтримці і координації щорічного зимовогоміжнародного обліку водно�болотних птахів(International Waterfowl Census). В останніроки офіс також виконує проекти, пов'язані звивченням пташиного грипу. У тісномуспівробітництві з Азово�Чорноморськоюорнітологічною станцією та ветеринарнимислужбами України були узяті проби від понад4 тис. диких птахів, які були відправлені дляаналізу в лабораторії Великобританії,Франції і Німеччини.

Варто також згадати про деякі проекти,які охоплюють інші країни Чорноморського

регіону. Під час виконання проекту зізбереження прибережних ВБУ, в якому бралиучасть науковці з усіх причорноморськихкраїн, була зібрана інформація про головніприбережні ВБУ причорноморських країн.Отримані дані були опубліковані уангломовному "Довіднику Азово�Чорномор�ських прибережних ВБУ".

Наприкінці 2007 р. Чорноморський офіс утісному співробітництві з МінприродиУкраїни провів в Одесі конференцію,присвячену започаткуванню нової міжнарод�ної ініціативи з охорони і раціональноговикористання прибережних водно�болотнихугідь Чорного моря "BlackSeaWet". У її роботівзяли участь представники міністерств,наукових і громадських організацій Болгарії,Грузії, Молдови, Росії, Румунії, Туреччини,України, ЄС. Ідея створення такої ініціативибула підтримана учасниками конференції.Також був намічений план дій з її реалізації.

Підводячи підсумок десятирічної діяль�ності Чорноморського офісу з вивчення ізбереження водно�болотних екосистем,можна сміливо сказати, що було виконаночималий обсяг робіт. На жаль, нинішній станводно�болотних угідь і проблеми їх збере�ження, які загострилися останніми роками,не дають приводу для оптимізму. Ще не одиндесяток років знадобиться усім тим, хто цінуєі зберігає природу, щоб домогтися істотногополіпшення стану довкілля.

Василь Костюшин

10TH ANNIVERSARY OFWETLANDS INTERNATIONAL

BLACK SEA PROGRAMME

Wetlands International is an independent,not�for�profit, global organisation. Itsmission is to sustain and restore wet�

lands, their resources and biodiversity for futuregenerations. It currently works through 16 coun�try offices all over the world. WetlandsInternational's Black Sea Programme (WI BSP)was founded in 1997 to work in the Black Searegion. More than 30 projects were implement�ed during passed years and most of them � inUkraine. At the end of the 1990�s, censuses ofcolonial waterbirds were conducted in the Azov�Black sea region in cooperation with the Azov�Black Sea Ornithological station. WI BSP takesan active part in support and coordination of theannual winter International Waterfowl Census.Specialists of WI BSP and involved scientistscreated a database on Ukraine's Wetlands. TheDirectory of Azov�Black Sea Coastal Wetlandsand Directory of Ukraine's Wetlands were pub�lished. The National Wetlands Strategy wasdeveloped in cooperation with specialists of theMinistry of Environmental Protection of Ukraine(MEPU). In the end of 2007, an internationalconference dedicated to establishment of a regional initiative for conservation and wiseuse of the Black Sea coastal wetlands"BlackSeaWet" was held in close cooperationwith the MEPU.

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

10 років Чорноморській програмі Wetlands International

17L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

Природно�заповідні території єскладовими частинами екокоридо�рів, які в свою чергу формують

екомережу. Основне завдання екомережіполягає в інтеграції охорони природи іраціонального використання її ресурсів,що є важливим механізмом забезпеченнязбереження біорізноманіття та сталогорозвитку регіону. Але для реалізаціїконцепції екомережі необхідно створитиперш за все правові механізми, які нині вУкраїні відсутні.

У системі Всеєвропейської екомережінаціональний Дніпровський меридіональнийекокоридор є важливим структурним еле�ментом, найбільш важливою ланкою збере�ження біорізноманіття, що й визначає пріо�ритетність заходів щодо його розбудови.Згідно схеми регіональної екомережіДніпровський екокоридор представлениййого частиною на півдні Полтавської областів межах Лівобережного Придніпров'я. Вінповинен з'єднати три регіональні екокори�дори: Сулинський, Псельський, Ворсклян�ський. Середньодніпровська частина націо�нального екокоридору репрезентує більш�менш рівномірну насиченість природнимиядрами, якими є: Лучківсько�Кишеньківське,Білецьківсько�Кременчуцьке, гирло Сули. Умежах цих ядер знаходяться важливі ключовітериторії регіональних екокоридорів —відповідно Сулинський ландшафтнийзаказник загальнодержавного значення, РЛП"Кременчуцькі плавні" (з важливимбіоцентром — ландшафтним заказникомзагальнодержавного значення "Білецьківськіплавні"), РЛП "Нижньоворсклянський" (зландшафтним заказником загально�державного значення "Лучківський").Ініціативу Кобеляцької райради та райдерж�адміністрації щодо організації у пониззі р. Ворскла РЛП "Нижньоворсклянський",ухвалено рішенням Полтавської обласноїради 24 грудня 2002 року.

Парк "Нижньоворсклянський" розташо�ваний в південно�східній частині Полтавськоїобласті на півдні Кобеляцького району міжмістами Кременчук та Дніпродзержинськ(нижня частина Дніпродзержинського водо�сховища). Його територія репрезентує руслор. Ворскла, її заплаву і тераси, акваторію таряд островів Дніпродзержинського водосхо�вища в межах Полтавської області. Із загаль�ної площі парку (23 тис. 200 га) — 1342,9 га —землі сільськогосподарського призначення(сінокоси та пасовища), 4608,0 га — землілісового фонду, 183,9 га — болота, 16889,7га — водний фонд.

Значною мірою розширенню можли�востей та завдань РЛП "Нижньоворсклян�ський” сприяла наукова робота, яка тради�ційно проводилась протягом багатьох роківна даній території і була врахована прирозробці та затвердженні Положення пропарк. Таким чином, метою та завданнямствореного парку є вивчення та збереженняділянки найменш порушених природних іводних екосистем центральної та гирловоїчастини пониззя р. Ворскла з острівною

системою Дніпродзержинського водосхови�ща, де виявлена значна кількість регіональнорідкісних та занесених до Червоної книгиУкраїни видів тварин і рослин, а також тих, якізанесені до Європейського Червоногосписку, підтримання загального екологічногобалансу в регіоні, проведення моніторингунавколишнього природного середовища,комплексного вирішення питань охоронитипових та унікальних ландшафтів, об'єктівживої природи на фоні проведення широкоїнауково�дослідницької, освітньої, виховноїта пропагандистської роботи і забезпеченняумов для організованого відпочинку

населення. За підтримки науковців кафедри екології

та охорони довкілля ПДПУ ім. В. Г. Короленкапарком за останні роки отримані вагомі здо�бутки в науковому та еколого�просвітниць�кому напрямку. Проте, актуальним зали�шається питання щодо забезпечення дотри�мання природоохоронного законодавства наданій території, розвитку матеріально�технічної бази та організації відпочинку від�відувачів парку. Рішення обласної ради щодопокладання природоохоронних зобов'язаньна землевласників та землекористувачів, якіскоріше є порушниками, ніж охоронцямитериторії парку, не оправдане. Нині нерегу�лярні природоохоронні заходи в РЛП здій�снюються з залученням державних інспек�торів Управління охорони навколишньогоприродного середовища в Полтавськійобласті, волонтерів та громадських інспек�торів (у штаті парку лише один інспектор зохорони довкілля) без будь�якої матеріаль�но�технічної допомоги з боку місцевихорганів влади.

Саме ці причини спонукали проведення вобласній державній адміністрації нарадищодо подальшого функціонування РЛП"Нижньоворсклянський", на якій було прий�нято рішення про доцільність надання йомустатусу національного. Дане рішення ухва�лено Мінприроди України в січні 2004 р., таподана заявка на включення створення йогодо Загальнодержавної програми формуван�ня національної екомережі України на 2000�2015 роки. Нині розроблений Проектстворення НПП "Нижньоворсклянський".Згідно з чинним законодавством проведенівідповідні погодження з усіма землевлас�никами та землекористувачами щодо

створення НПП, підготовлені та поданінеобхідні матеріали на затвердження сесієюКобеляцької районної ради.

Створення НПП передбачає позитивнізміни у соціально�економічному та екологіч�ному відношенні на даній території, дозво�лить більш ефективно забезпечувати охоро�ну природних комплексів, рідкісних видівфлори і фауни, історико�культурних пам'я�ток, створювати умови для більшбережливого використання природнихресурсів (лісових, рибних, сінокосів тапасовищ, сільськогосподарських угідьтощо). Упровадження нових, сучасних,ефективніших форм господарювання покра�щить стан природного середовища ідозволить зберегти його для нащадків,підвищуватиме екологічну свідомістьмісцевої громади та покращуватиме еколо�гічну ситуацію в цілому. Все це спрямованена сталий розвиток регіону.

РЛП "Нижньоворсклянський" маєважливе значення як вузловий біоцентр,природне ядро Ворсклянського екокоридорурегіональної екомережі та національногоДніпровського екокоридору, як еталоннаприродна ділянка пониззя р. Ворскли, атакож осередок історико�культурних ціннос�тей Полтавщини. Створення НПП, щовиконуватиме роль природного ядра,дозволить значно підвищити репрезентатив�ність та унікальність природно�заповідногофонду Кобеляцького району Полтавськоїобласті та Дніпровського екокоридору якскладової частини єдиної екомережі України.

(За матеріалами В.В.Попельнюх,Н.О.Стецюк, О.М.Гостудим,

РЛП "Нижньоворсклянський", Полтавськийдержавний педагогічний університет)

REGIONAL LANDSCAPE PARKNYZHNIOVORSKLIANSKY IN THESTRUCTURE OF THE DNIPRO ECO�

CORRIDOR

RLP Nyzhniovorskliansky is lied in the south�eastern part of Poltava Region on the southof Kobeliaky District between Kremenchuk

and Dniprodzerzhynsk (low part of Dnipro�dzerzhynsky Reservoir). Its territory represents thVorskla River, its flood and terraces, water surfaceand number of islands of DniprodzerzhynskyReservoir within Poltava Region. From total area ofthe park (23, 200 ha) 1,342.9 ha are the lands ofagrarian destination (hayfields and pastures),4608.0 ha � are the lands of forest fund, 183.9 ha �mires, 16, 889.7 ha � water fund. A Project of for�mation of the National Nature Park Nyzhnio�vorskliansky is now developed. According to thecurrent legislation appropriate agreements wereimplemented with everybody land owners and landusers as for the creation of the RLP, necessary doc�uments were prepared and submitted. Creation ofthe RLP, which will be implemented as a core, willpermit considerably increase representativenessand uniqueness of the nature conservation fund ofKobeliaky District, Poltava Region and Dnipro eco�corridor as a constituent part of the single econetof Ukraine.

ЗАПОВІДНА СПРАВА

РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК "НИЖНЬОВОРСКЛЯНСЬКИЙ" В СИСТЕМІ ДНІПРОВСЬКОГО ЕКОКОРИДОРУ

Більшість РЛП в Україніпідпорядковані районним радам,

що, як правило, негативно впливаєна роботу природоохоронного

об'єкта. Це і пряма залежність відмісцевого керівництва та різнихдержавних та поза державнихструктур, які далеко не завжди

позитивно ставляться до існуючогоприродно�заповідного об'єкта,

зокрема їх не цікавлять проблеми зфінансовим, матеріально�технічним

та кадровим забезпеченням, аостаннім часом спостерігається

політизований підхід до вирішеннятих чи інших питань.

18 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

РОБОТА В РЕГІОНАХ

ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО�ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ (Дніпропетровська область)

О. Є. Пахомов, В. В. Бригадиренко, Дніпропетровський національний університет

Екологічна безпека сьогодні розгля�дається як компонент національноїбезпеки. Стан навколишнього сере�

довища — інтегральний показник розвиткудержави. У Міжнародній конвенції "Прозбереження біологічного різноманіття"(ратифіковано Законом України №257/94�ВР від 29.11.94 р.) стверджується,що необхідне корегування підходів доохорони і збереження біорізноманіття, якеє надбанням усього людства, а не окремоїдержави чи адміністративного утворення.

За багатством біорізноманіття Українапоступається в Європі лише Франції, і цепокладає на неї високу відповідальність зайого збереження. Біорізноманіття — цеприродний капітал, рівень збереженняякого буде визначати вже у найближчомумайбутньому долю держави.

Негативний вилив техногенних чин�ників призвів до значної деградаціїекосистем і глобальної екологічної кризи:змін клімату, зменшення потужностіозонового шару, забруднення біотопівважкими металами, нафтопродуктами,хімічними речовинами, випадіння кислот�них дощів і поширення явища опустелю�вання, внаслідок чого 65 % екосистемсвіту вже знищено або трансформовано.

Дніпропетровська область — один ізнайбагатших видами регіонів України. Тутзареєстровано близько 60% фауни та 40%флори нашої держави. Функціональнацілісність популяцій Дніпропетровщинизалежить від можливості збереженняпросторової структури угруповань.

Висока концентрація населення,розміщення промислових комплексів івійськових об'єктів, а також їх об'єднання вєдину систему шляхом утворення тран�спортної мережі, трубопроводів, елект�ричної мережі істотно змінили ландшафтиі місця існування дикої флори та фауни унашому регіоні, призвели до фрагментаціїпопуляцій.

Валові викиди забруднюючих речовину атмосферне повітря підприємствамиобласті становлять 17 % від загально�державних. На території області накопи�чено понад 8 мільярдів тонн промисловихвідходів. Їх переробка складає лише 22%від обсягів загального річного утворення.Забруднення повітря в більшості містрегіону за багатьма показниками пере�вищує встановлені нормативи.

Площа ріллі у Дніпропетровськійобласті складає близько 66%, ще 6%території області забудовано. Докорінноїзміни зазнали близько трьох чвертейтериторії регіону. Інші ділянки підпадаютьінтенсивному забрудненню, рекреацій�ному навантаженню та впливу тварин�ницького комплексу.

Через Дніпропетровську областьпротікає 144 малих і середніх річок,найбільші серед з яких — Самара, Вовча,Інгулець, Саксагань, Базавлук, Суха таМокра Сура, Кільчень. Для поверхневихвод регіону характерний від'ємний воднийбаланс, значна антропогенна трансфор�мація, відносно слабкий розвитокгідрографічної мережі. На територіїобласті розташовані три дніпровськихводосховища: Каховське, Запорізьке(Дніпровське), Дніпродзержинське таблизько 10 малих водосховищ.

До поточного моменту відсутнійреєстр видів живих організмів, що насе�ляють Дніпропетровську область. Найбіль�шу загрозу для біорізноманіття у регіоністановлять:

� знищення певних типів ланд�шафтів (цілинні степові ділянки, байрачніліси, лучні екосистеми);

� проникнення у природні еко�системи адвентивних і генетично модифі�кованих організмів;

� урбанізація, неконтрольованевикористання земельних ресурсів,зокрема під забудову;

� індустріальний вплив (розробкародовищ корисних копалин, впливенергетики, транспорту та інших видівпромислової діяльності);

� сільськогосподарський вплив(рослинництво, тваринництво);

� вплив лісового господарства іполювання;

� вплив водного господарства.

Основними чинниками зменшеннябіорізноманіття у Придніпровськомурегіоні є:

� рекреаційне навантаження;� нерегульоване випасання худо�

би;� масова забудова заплавних

ділянок;� хімічна обробка сільсько

господарських угідь;� розорення земель;� поширення чужорідних видів

рослин і тварин;� використання генетично моди�

фікованих організмів.

Дніпропетровська область за відсот�ком території об'єктів природно�заповід�ного фонду посідає передостаннє місцесеред усіх областей України. Останнімчасом колектив біолого�екологічного

факультету Дніпропетровського націо�нального університету активно працює зметою розширення площ природно�заповідного фонду (ПЗФ) області. У 2004�2006 роках створено проекти 8 ланд�шафтних заказників місцевого значенняна території Павлоградського району("Межиріччя", "Троїцько�Вишневецький","Богуславський", "Урочище Могила Баба","Балка Свідовок", "В'язівоцький", "Тернів�ський", "Малотернівський"). Вибір терито�рій для заповідання не випадковий.Західний Донбас (частиною якого є Павло�градський район) — один із районів еко�логічної кризи на території Дніпропетров�ської області. Тут гостро постають питаннязабезпечення населення питною водою,реабілітації порушених ґрунтів (у районіп'ять шахт із видобутку кам'яного вугілля),підтоплення земель (0,9 % загальної площірайону) тощо. На території району існуєлише 7 об'єктів ПЗФ, загальна площа якихне перевищує 0,1% території району, щовкрай недостатньо для відновлення тазбереження природи регіону та зовсім невідповідає міжнародним вимогам.

Включення об'єктів до екомережівідбувається за кілька етапів. Розглянемоїх більш детально на прикладі ділянокекомережі, розташованих у Павлоград�ському районі.

1. Резервування територій

Згідно з рішенням Дніпропетровськоїобласної ради від 19.03.2002 р. № 525�22/ХХІІІ у Павлоградському районі за�резервовано 11 природних ділянок длястворення об'єктів ПЗФ місцевого зна�чення загальною площею близько 20 %території району. Усі природні ядра по�єднані мереживом екокоридорів, щовключають систему балок і лісосмуг.

2. Розробка проектів створенняоб'єктів ПЗФ

До кінця 2006 року для 85%запланованих для заповідання територійрозроблено проекти, на основі якихможливе здійснення природоохоронноїдіяльності.

Розробка проекту включає:� наукове обґрунтування;� вимірювання географічних коор�

динат території заказника з викорис�танням GPS�технології;

� визначення положення об'єкта усистемі фізико�географічного, геобота�нічного та зоогеографічного районуваннятериторії;

� проведення функціонального зону�вання території об'єкта, виділенняфункціональних об'єктів збереження(гідрологічні, ґрунтові, флористичні,фітоценотичні, фауністичні);

Щоденно з лиця Землі зникає10)100 видів живих організмів,а за рік – від 3 до 30 тисяч видів.Такого навального вимиранняне відбувалося вже понад 65 мільйонів років, з кінцямезозойської ери, коли зниклидинозаври.

19L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

� проведення аналізу розподілу земельу межах заказника за землекористувачамита власниками землі, за категоріями таугіддями;

� проведення аналізу типів,підтипів і видів ґрунтів заказника;

� складення характеристики фло�ри заказника, виділення видів рослин, щозанесені до Європейського Червоногосписку рослин, що знаходяться підзагрозою зникнення у світовому масштабі,що занесені до додатку 1 Бернськоїконвенції та до Червоної книги України;видів, що охороняються на обласномурівні;

� складення характеристики типіврослинності та ступеня їх збереженості,виділення рідкісних, зникаючих, типових,та тих рослинних угруповань, щопотребують охорони.

� складення характеристики фаунизаказника, виділення видів тварин, якізанесені до Європейського Червоногосписку тварин, що знаходяться підзагрозою зникнення у світовому масштабі,видів, занесених до додатку 2 Бернськоїконвенції та до Червоної книги України;видів, що охороняються обласному рівні;визначити види мисливських тварин;

� оцінка забезпечення районуробіт планово�картографічними матеріа�лами, аналіз наявності геодезичних,землевпорядних, облікових матеріалів;

� аналіз наявних матеріалів і до�кументації щодо встановлення водо�охоронних зон і прибережних захиснихсмуг, адміністративних меж селищних рад,паювання та передачі земель у власність;

� підготовка висновків органів міс�цевого самоврядування всіх рівнів, район�них землевпорядних, природоохороннихорганів;

� розробка режиму обмеження ви�користання природних ресурсів;

� розробка загальної схеми місцярозташування об'єкта на території області;

� складення картосхеми територіїна топологічній основі, або на схемі земле�устрою, залежно від площі заповідання,орієнтовно для територій від 1 до 100 га М1:5 000; від 101 до 500 га М 1:10000; від500 до 1000 га М 1:10000, М 1:25000;більше 1000 га М 1:10000, М 1:25000 (накартографічному матеріалі вказати межі,площі, назви землекористувачів і земле�власників; додати зведену таблицюексплікації земель);

� створення додаткових матеріалівна цифрових носіях (відеофільм, фото�матеріали).

Документація виготовляється у трьохпримірниках і погоджується з Головнимуправлінням промисловості та розвиткуінфраструктури Дніпропетровської обл�держадміністрації, управліннями лісовогогосподарства, водного господарства,земельних ресурсів, обласною санепідем�станцією і Державним управлінням еко�логії та природних ресурсів у Дніпро�петровській області. Далі за поданнямДержуправління екології Голова обл�держадміністрації надсилає проект разоміз супровідними документами до профіль�ної комісії обласної ради, після розгляду

на якій обласна рада приймає рішення простворення об'єкта ПЗФ.

Цей процес зазвичай розтягується на5�20 місяців залежно від рівняпривабливості певної території дляземлекористувачів, потенційних покупцівданої території, великих промисловихпідприємств області. Великі труднощівиникають під час погодження площ ізземлевласниками і землекористувачамита під час затвердження проектів нарайонній раді. Наприклад Поперечнянськаселищна рада не згодна на створеннязаповідних територій на власних землях.Після проведення чотирьох виїзнихроз'яснювальних бесід науковців ДНУ ізмешканцями села протягом року так і невдалося переконати останніх у необхід�ності створення заказника.

Причина цього — отримання місцевимижителями сертифікатів на право власностіземлі. Із кожним роком розпаюванняземель на території області йде всеінтенсивніше, тому вірогідність реалізаціїобласної програми екомережі (створеннядо 2015 року близько 250 нових об'єктівПЗФ) стає все ілюзорнішою. Післязнімання вето на продаж землі створеннянових об'єктів ПЗФ буде фактичнонездійсненним.

Але більша частина населенняусвідомлює, що без створення заповіднихділянок неможливе збереження природноїкраси рідного краю, його різноманітностіта культури. Прийняття обласною радоювідповідного рішення відносно створенняоб'єкту ПЗФ є підставою для заборонизміни режимів користування землями,впровадження санкцій проти порушниківцього режиму. Витрачаючи невеликіресурси на розробку проектів створенняПЗФ ми отримуємо близько половини відмаксимально можливого природоохорон�ного ефекту на кожній конкретній ділянці.

Копія проектної документації надаєть�ся до селищних рад або шкіл чи районноїстанції юннатів. Це дозволяє залучити доохорони заповідних територій десяткишколярів, які у подальшому вступають добіолого�екологічного факультету ДНУ, апісля завершення навчання повертаютьсяу рідні міста і села та здійснюють природо�охоронну роботу на місцях.

3. Винесення меж в натуру

Згідно з чинним законодавствомвинесення меж в натуру не може здійсню�ватись за рахунок фондів охоронинавколишнього природного середовища.На поточний момент у більшості областейдержави ці заходи не проводяться,оскільки не визначені джерела їхфінансування, а вартість винесення внатуру заказника середньої площі складаєкілька сотень тисяч гривень. Винесеннямеж дозволяє вирішувати спірні питання ізвласниками суміжних ділянок, впроваджу�вати штрафні санкції проти порушниківрежимів об'єктів ПЗФ. Здійснення цьогозаходу залишається не вирішеним як намісцевому, так і загальнодержавномурівні.

4. Відновлення біорізноманіття

Ще більших капіталовкладень,потребує проведення практичних заходівна заповідних територіях із відновленнябіорізноманіття (у Павлоградськомурайоні, як і в більшості інших районівобласті, подібні заходи практично непроводяться).

Тому на поточний момент найбільшреальними діями, що ймовірно покращатьстан природного середовища, є розробкапроектів створення об'єктів ПЗФ, наоснові яких у населених пунктах,розташованих поблизу нових природно�заповідних територій, будуть проведеніакції (із залученням громадських органі�зацій, учнівської молоді) з відновленнялісових насаджень, збирання сміття тощо.Найефективнішим контролером стану цихділянок повинно стати місцеве населення,учні шкіл, сільські ради. Це поєднанняприродоохоронної роботи з екологічноюосвітою населення може бути надзви�чайно ефективним.

Павлоградський район став модель�ною ділянкою, з якої досвід подібнихприродоохоронних заходів буде поширю�ватись на інші райони Дніпропетровськоїобласті.

CREATION PROSPECTS OF THENATURE CONSERVATION

FUND OBJECTS IN THE TERRI�TORY OF DNIPROPETROVSK

REGION

Dnipropetrovsk Region as the richest byspecies area numbers about 60% offauna and 40% of flora of our state. But

existence of functional integrity of populationsof Dnipropetrovsk Region depends on opportu�nity to conserve a spatial structure of communi�ties.

High people concentration, industrial com�plexes, pipelines, electric networks appreciablychange landscapes and places of flora andfauna inhabitation, brought to fragmentation ofpopulations.

In order to improve the state of the natureenvironment it is necessary to develop the pro�jects of creation the nature conservationobjects. Within the joining of nature conserva�tion work with ecological education a local pop�ulation, schools, village communities willbecome an effective inspector of the environ�ment state of these objects.

By the percent of an area of the nature con�servation fund objects Dnipropetrovsky Regionoccupy one from the bottom place among allregions of Ukraine. At the last time a collectiveof biology�ecological faculty of DnipropetrovskyUniversity intensively works to widen an area ofthe nature conservation fund of the region.Pavlograd District as a model place created inthe years 2004�2006 the projects of 8 land�scape game reserves of local importance(Mezhyrichchia, Troitsko�Vyshnevetsky, Bogu�slavsky, Tract Mogyla Baba, Gully Svidovok,V'yazivotsky, Ternivsky, Maloternivsky).

20 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

Збереження біотичного різноманіття вепоху наростаючого антропогенноговпливу на природне середовище є

однією з найважливіших сучаснихекологічних проблем. Відповідно до"Конвенції про біологічне різноманіття"Україна взяла на себе серйознізобов'язання щодо збереження біотич�ного і ландшафтного різноманіття, яке єнаціональним багатством українськогонароду. Одним із основних методівзбереження і відновлення екосистемноїцілісності та біорізноманіття є створеннянаціональної екомережі України якскладової Всеєвропейської загальноїекомережі. Це відображено в загально�державній програмі формування націо�нальної екомережі України на 2001�2015роки, яка затверджена Законом Українивід 21 вересня 2000 р.

Реалізація програми формуваннянаціональної екомережі потребує прове�дення моніторингових типологічнихдосліджень природних та штучних еталон�них і деструктивних лісових біогеоценозів,оцінки їх сучасного стану та рівня стійкостідо антропогенного навантаження.

Територія степового Придніпров'я маєзначний природно�ландшафтний потен�ціал, який є базисом для формуванняосновних компонентів екомережі. Особли�ве значення для степової зони Українимають лісові біогеоценози, які є не лишеунікальними азональними екосистемами змаксимальною концентрацією видового,ценотичного, ґрунтового та ландшафтногорізноманіття. Вони виконують позитивнісередовищетвірні, меліоративні тарекреаційні функції. Однак в сучаснийперіод територія степового Придніпров'язазнає значного антропогенного тиску,зумовленого високою концентрацієюпромислових об'єктів та інтенсивнимрозвитком аграрного сектора, що нега�тивно відбивається на стані й стійкостіприродних і штучних лісових екосистем.

Одним із головних напрямків роботиколективу Комплексної експедиції Дніпро�петровського національного університетуз вивчення лісів степової зони України євстановлення типологічного різноманіттяприродних і штучних лісових біогеоценозівекомережі степового Придніпров'я, роз�роблення рекомендацій і методологічнихпідходів щодо їх відновлення, охорони,створення штучних стійких, довговічнихбагатофункціональних лісонасаджень ізбереження біотичного і ландшафтногорізноманіття.

Реалізація мети роботи передбачаєвиконання таких завдань:

� удосконалення типологічної орди�нації проф. О. Л. Бельгарда для лісівекомережі степового Придніпров'я;

� проведення комплексних дослід�жень стану та просторово�функціональноїорганізації природних та штучних лісовихбіогеоценозів екомережі;

� аналіз типологічного різноманіт�тя фітоценозів, ґрунтів, фітокліматів,мікробоценозів лісових екосистем;

� оцінювання впливу антропо�техногенного навантаження на лісовібіогеоценози екомережі степовогоПридніпров'я;

� визначення природних та штуч�них лісових біогеоценозів, як складовихчастин (екоядер, екокоридорів, буфернихзон) екомережі степового Придніпров'я;

� оцінювання рівня трофності тапотенціальної біологічної продуктивності впоєднанні з геохімічними показникамикори вивітрювання та ґрунтів;

� дослідження ендодинамічнихпроцесів, динаміки при проходженнімалого біологічного кругообігу вконкретних типах лісу;

� аналіз екзодинамічних процесів:впливу на локальні лісові біогеоценозирізноманіття біотичних і атропо�техно�генних факторів;

� розробка й обґрунтування науко�во�практичних заходів щодо збереженнята відновлення біорізноманіття природнихі штучних лісів степового Придніпров'я;

� розробка на типологічній основіпропозицій та рекомендацій щодо віднов�лення, створення стійких, довговічних,продуктивних штучних лісових екосистемяк елементів екокоридорів та буфернихзон.

Дана робота є продовженням ранішевиконаних тем, що виконувались у межахдосліджень Комплексної експедиції ДНУ звивчення лісів степової зони України.Результати досліджень наведені в значнійкількості наукових публікацій, зокремазвітів НДР:

� С т р у к т у р н о � ф у н к ц і о н а л ь н аорганізація та матеріально�енергетичнийобмін природних та штучних лісових еко�систем степової зони України як основа їхвідтворення, охорони та раціональноговикористання.

� Біорізноманіття, екологія табіогеоценологія лісових екосистем степо�вої зони України як основа їх відтворення,збереження та охорони.

� Антропогенна трансформаціялісів степової України, відновлення, раціо�нальне використання в умовах нових формвласності.

Основні результати проведенихдосліджень

Виявлено, що для існуючих штучнихмасивних, полезахисних та інших лісовихнасаджень характерне значне типологічнерізноманіття, як самих насаджень (дерев�них і чагарникових), так і лісорослиннихумов (едафічних, гідрологічних). У широ�кому спектрі типологічного різноманіттяпредставлені насадження, як вдалоїконструкції з урахуванням усіх особливос�тей грунтово�гідрологічних лісорослиннихумов та відповідним типом деревостану,так і невдалі за підбором порід, безурахування лісорослинних умов.

З'ясовано, що стан і сукцесійні зміништучних лісових насаджень насампередзумовлені типологічними характеристи�ками штучних біогеоценозів. Найстій�кішими, здатними витримувати тискантропотехногенного навантаження єнасадження, конструкція і підбір порід якихсприяють перетворенню ксерофітнихстепових умов середовища у напрямкулісового типу кругообігу речовини таенергії.

Вивчено типологічні особливостіґрунтів штучних насаджень регіону, а саметакі показники: гранулометричний склад;трофність; засоленість; водний, повітря�ний та тепловий режими.

Оцінка сучасного стану існуючихкультурбіогеоценозів степової зони Украї�ни показала, що значна частина поле�захисних і рекреаційних насаджень устеповій зоні перебуває у нестійкомудеструктивному віковому та функціональ�ному стані. Внаслідок антропогенноговпливу природні лісові біогеоценози(заплавні, аренні, байрачні) зазнаютьсукцесійних змін, які проявляються узменшенні біорізноманіття, порушенніструктури рослинного покриву, переходікорінних біогеоценозів у похідні зі знижен�ням чисельності головних едифікаторівдеревостанів. Ґрунти є найбільш стійкимидо антропогенного навантаження компо�нентами біогеоценозів.

З'ясовано, що ступінь адаптаціїлісонасаджень до несприятливих умовіснування та життєвість лісових екосистемзалежать від екологічної відповідностідеревних і чагарникових порід доґрунтово�гідрологічних лісорослиннихумов, а також здатності лісового біогео�ценозу до трансформації ксерофітнихумов степового середовища в напрямілісового типу кругообігу речовин таенергії. Доведено, що стан ценопопуляціїдуба та його природне поновлення вбайрачних лісах нашого регіону є незадо�вільним. Головні причини — неконтрольо�вані вирубки, зміна мікрокліматичних

В ЛАБОРАТОРІЇ ВЧЕНИХ

ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТАМЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ СТВОРЕННЯ ЕКОМЕРЕЖІ

СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ'Я

А. П. Травлєєв, В. М. Яковенко , І. А. Іванько, Дніпропетровський національний університет

21L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

умов, оборювання байраків, знищенняузлісь, що перешкоджають вторгненнюстепових видів, некоректне веденнялісового господарства.

Провідним фактором у становленніекологічної структури лісових культур�біогеоценозів та їх стійкості в степу єступінь трансформації сонячної радіаціїдеревним пологом. Рівень освітленостіпідпологового простору безпосередньовизначає формування фітокліматичниххарактеристик, розвиток трав'яногопокриву й напруженість кореневоїконкуренції деревних і трав'янистих видівяк показник стійкості плакорних штучнихнасаджень. У лісових насадженняхплакорних місцезростань степу, щоскладаються з різних деревних порід, алемають аналогічну архітектоніку крон і типсвітлової структури, будуть формуватисявідносно схожі ґрунтово�кліматичні умови іхарактер зв'язків фітоценозу з іншимикомпонентами біогеоценозу. У зв'язку зцією властивістю штучного лісу основнимметодологічним принципом під часстворення штучних лісонасаджень устеповій зоні повинен бути вибір типусвітлової структури (за архітектонікоюкрон), виходячи зі специфіки екологічноговпливу, та комплектації насадженнядеревними породами, які за своїмибіологічними особливостями відповідаютьвихідним лісорослинним умовам.

Найбільш пріоритетними в степовомулісорозведенні на плакорі є насадженнятіньового типу світлової структури зщільнокронних порід, що відрізняютьсянайбільшим сильватизуючим ефектом,який виявляється в оптимізації ґрунтово�кліматичних умов, збільшенні запасівпідстилки, вмісту гумусу, стимулюєжиттєдіяльність ґрунтової мікро� і мезо�фауни, що в сукупності з мезофільнимилісовими трав'янистими і деревинно�чагарниковими видами обумовлюєінтенсивне фіто� і зоогенне структуро�утворення ґрунтів. У напівосвітлених іосвітлених типів світлових структур ґрунтизалишаються в межах степового типуґрунтоутворення.

Моніторингові дослідження міграцій�них процесів у природних та штучнихекосистемах степової зони Присамар'яДніпровського, що перебувають підантропогенним впливом різного ступеняінтенсивності, свідчать про зміну структур�но�функціонального стану досліджуванихекосистем. Природні та штучні лісовінасадження в умовах антропогенноговпливу виявляють певну стійкість до змінфакторів навколишнього середовища,причому в природних біогеоценозах вонавища ніж у штучних. Штучні екосистеми,що існують в умовах екологічної не�відповідності, мають нижчу здатність досаморегуляції та підтримки і потребуютьбільшої уваги під час догляду.

В останні роки в штучних біогео�ценозах Присамар'я Дніпровського, навідміну від природних лісів цього регіону,спостерігається зниження індексу інтен�сивності кругообігу органо�мінеральнихречовин. Це є небажаним в умовах степу ісвідчить про спрямування кругообігу в бікостепнення, що може призвести до

загибелі насаджень. Проведені дослід�ження свідчать про те, що це явище спри�чинене здебільшого неконтрольованимивирубками та відсутністю належногодогляду за насадженнями з урахуванням їхвікового і функціонального стану.

Значну трансформацію природнихдолинних і байрачних лісів степовогоПридніпров'я викликають інтенсивні виру�би цих лісів. За результатами досліджень,зрідження деревного пологу та збіль�шення освітленості викликають сукцесійнізміни у складі лісової трав'янистоїрослинності: сціофітна (тіньолюбна) лісо�ва рослинність змінюється на геліофітні(світлолюбні) лучні, рудерально�лучні ірудеральні види.

Природні лісові екосистеми степовоїзони перебувають у предкризовому стані.Відбувається значне зменшення біорізно�маніття внаслідок антропотехногенезу. Цеведе до катастрофічних сукцесій лісовихбіогеоценозів, опустелювання — заміниодних біогеоценозів на інші (похідні,бідніші за продуктивністю, видовимскладом) і, навіть до інших типівбіогеоценозів — лучних, степових,солонцювато�солончакових.

Для збереження, відновлення таохорони лісових екосистем степової зониУкраїни необхідно впровадити на держав�ному рівні програму оптимізації їх стану,яка включає такі положення:

1. Вирішення питання підпорядко�ваності лісового фонду:

� поле� і ґрунтозахисні, водо�охоронні, протиерозійні смугові та масивнілісові насадження передати фермерам піднаглядом Лісгоспзагів;

� байрачні і долинні ліси підпоряд�кувати державним організаціям —Лісгоспам.

2. Розширення мережі природнихзаповідників і заказників.

3. Проведення нового лісовпоряд�кування, формування екомереж длязбереження видів рослин, тварин, ґрунтів,ландшафтів.

4. Проведення санітарних рубокдогляду.

5. Впровадження заходів з віднов�лення лісових екосистем та попередженняїх загибелі:

� впорядкування шахтних розро�бок;

� розширення дренажної системина підтоплених територіях;

� впровадження лісової рекульти�вації на порушених вугільною промисло�вістю територіях, оскільки, з одного боку,економічно вигідним є створення лісовихнасаджень порівняно з агроценозами,особливо в зв'язку з майбутнім скоро�ченням ораних земель на 10 млн га і, зіншого боку, екологічно виправданим єстворення в цих умовах саме лісовихкомплексів;

� врегулювання повені дляповернення фактора короткозаплавностідля збереження існуючих заплавних лісів.

Для функціонування всієї біогео�ценотичної системи регіону в режимірозширеного відтворення і запобіганнядеградації ґрунтів, рослинного та

тваринного світу необхідне створеннянових лісових насаджень (меліоративного,ґрунто�, і полезахисного, протиерозій�ного, рекреаційного призначення) з метоюдоведення залісненості території степовоїУкраїни до 12�14 %.

Серед досліджених штучних і природ�них біогеоценозів визначені насадження,які слід розглядати як територіальніелементи екомережі степового При�дніпров'я. Визначення певних насадженьяк екокоридорів або буферних зон від�бувалось в залежності від типологічнихособливостей, просторово�функціональ�ної організації, стану, розташування від�носно інших штучних та природнихелементів екомережі.

Обґрунтовано необхідність створеннята визначені території нових лісових еко�систем як складових частин екокоридорів ібуферних зон екомережі Степового При�дніпров'я. Результати роботи використо�вуватимуться під час подальшого про�ведення природоохоронних заходів натериторії Степового Придніпров'я, пристворенні національного парку "Самарсь�кий Бір" як складового елемента еко�мережі степового Придніпров'я.

BIODIVERSITYCONSERVATION PROBLEMS :

Methodological approaches forformation of the econet of thesteppe Dnipro Region

Aterritory of the steppe Dnipro Regionhas a considerable nature�landscapepotential, which is a basis for formation

of the main components of the econet. Theforest biogeocoenoses have a special signif�icance for the steppe zone of Ukraine as areunique azonal ecosystems with maximumconcentration of specific, coenotic, soil andlandscape diversity. They implement positiveenvironment�reformative, reclamation andrecreation functions. However, at the presenttime a territory of the steppe Dnipro Region issubject to sizeable human impact caused byhigh concentration of industrial units andintensive development of the agrarianbranch, which is negatively reflected on thestate and stability of natural and man�madeforest ecosystems.

Біорізноманіття тваринного і рос)линного світу складає основуприродних ресурсів, які забезпе)чують людство продуктами хар)чування, сировиною для проми)словості, медичними препарата)ми. Воно також складає само)стійну цінність, незалежно від їїматеріального еквіваленту. Усвідомлення світовою громад)ськістю небезпеки втрати біо)різноманіття проявилося у прий)нятті Організацією об'єднаних на)цій Конвенції про охорону біо)різноманіття.

БИОРАЗНООБРАЗИЕ/ОРНИТОФАУНА

ОРНИТОЛОГИЧЕСКОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ НИЖНЕГО ДНЕПРА

Нижняя часть Днепра всегда былаодним из наиболее ценных участковреки. Это огромная территория,

занятая озерами, протоками и покрытымилесом островами. Она славилась богатей�шими рыбными промыслами. Здесь оби�тало огромное количество водно�болот�ных птиц. В результате строительстваКаховской ГЭС и создания Каховскоговодохранилища, приведших к уничтоже�нию значительной части днепровскихплавней, существенно изменился гидро�логический режим реки, что негативноповлияло на сохранившиеся плавни. Темне менее Нижний Днепр остается однойиз ценнейших территорий для сохранениябиоразнообразия, в том числе и редкихвидов животных и растений. Он включен вперечень водно�болотных угодий между�народного значения, здесь также пла�нируется создать национальный природ�ный парк.

Несмотря на ценность территории,масштабные орнитологические наблюденияздесь не проводились более полувека. Всвязи с этим в мае�июне 2006�2007 гг. подруководством Черноморской программыВетландс Интернэшнл и при поддержкеголландского фонда BBI MATRA былипроведены две орнитологические экспеди�ции. В экспедициях приняли участие сотруд�ники Черноморской программы ВетландсИнтернэшнл, Азово�Черноморской орнито�логической станции, Института зоологииНАНУ, КНУ им. Тараса Шевченко.

Исследованная территория представ�ляет собой 100�километровый отрезокДнепра, включающий в себя дельту (от устьядо створа г. Херсон) шириной до 12 км иприустьевый участок (от створа г. Херсон доКаховской плотины) шириной до 4 км.

Площадь участка составляет около 350км2. Левый берег песчаный, преимуществен�но пологий, правый — обрывистый, состоитиз твердых осадочных пород. Пойма рекипредставляет собой чередование много�численных проток, озер и островов.Количество проток и островов, а такжеразмеры островов увеличиваются в направ�лении Днепровского лимана. Берега протоки возвышенные участки островов покрытылесом, состоящим преимущественно из ивыбелой, тополя черного, ясеня, клена ясене�листного, вяза, аморфы кустарниковой. Озе�ра и мелкие протоки заросли преимущест�венно тростником, камышом, кубышкой,рогозом, кувшинкой, рдестом, надводныечасти которых образуют сплошные участки,чередующиеся с плесами (рис. 1).

Для проведения полевых работ былииспользованы резиновые лодки с подвес�ными двигателями. Длина водных маршру�тов в 2006 г. составила 240 км, в 2007 — 730км, в сумме — 970 км, а общая площадьобследованной территории в 2006 г.

составляла около 75�80%, в 2007 г. — 80�85%.

Всего на Нижнем Днепре было учтено 98видов птиц. В 2006 г. учтено 3934 особи, а в2007 г. — 8062. Среди наиболеемногочисленных птиц водно�болотногокомплекса следует указать (данные 2007 г.)лысуху Fulica atra (1968 особей), белощекуюкрачку Chlidonias hybrida (1630), чернуюкрачку Chlidonias nigеr (527), большогобаклана Phalacrocorax carbo (361), кваквуNycticorax nycticoraх (250), малого бакланаPhalacrocorax pygmaeus (186), большуюпоганку Podiceps cristatus (177), большуюбелую цаплю Egretta alba (160), речнуюкрачку Sterna hirundo (148), озерную чайкуLarus ridibundus (135), белокрылую крачкуChlidonias leucopterus (88), малую белуюцаплю Egretta garzetta (26).

Местонахождения колоний колониаль�ных видов водно�болотных птиц, отмечалисьс помощью GPS. В 2007 г. было учтено 32колонии, данные о которых представлены втабл. 1. Как видно в таблице, наиболеекрупные гнездовые поселения птиц найденына лимане Глухом (Мелком), озерахБобровое и Козулиха (сотни пар), а также наозерах Безымянное (у входа в оз. Нижне�солонецкое), Стронка, Бублица и КругликНижний (в пределах 50�100 пар). Почти всеколонии располагались на озерах.

Девять из 98 учтенных видов занесены вКрасную книгу Украины (1994) и подлежатохране (табл. 2). Гнездование двух видов наНижнем Днепре — гоголя и орлана�бело�хвоста — подтверждено наличием выводков

и гнезд. Изучение состояния биотоповпозволило предположить, что гнездятся ещешесть видов, в том числе три редких, однакофактов, подтверждающих это, не былоотмечено.

Ввиду высокого антропогенного пресса внижней части Днепра, особенно вблизикрупных населенных пунктов, для охраныредких видов птиц необходимо принятьсоответствующие меры. Так, для сохранениянижнеднепровской гнездовой популяциигоголя необходимо взять под особеннуюохрану озера Хрещатое и Долгое (верхняячасть плавней) на берегах которых этот видгнездится. В 2006г. была выявлена однасамка с тремя пуховиками на оз. Хрещатое, асамка с пятью летными птенцами былавыявлена на оз. Долгое. В 2007 г. на оз.Хрещатое опять наблюдался выводок изшести пуховиков.

Более многочисленна белоглазаячернеть. Она выявлена на гнездованиипрактически по всей территории НижнегоДнепра и регулярно встречается у озерКруглик Нижний, Гаврилова, Большое Бор�щове, Козулиха. Поскольку режим особен�ной охраны для такой обширной территорииустановить нереально, следует вести впервичных охотничьих коллективах регуляр�ную разъяснительную роботу, направленнуюна охрану гоголя и белоглазой чернети.

В основном все колониальные птицыплавней Нижнего Днепра, за исключениемворобьинообразных, в той или иной степениявляются ихтиофагами. Однако влияниекаждого вида на рыбные запасы имеет свои

22 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

23L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

Таблица 1. Сведения о гнездовых поселениях околоводных птиц на Нижнем Днепре (2007 г.)

Место

Количество пар

Pha

lacr

ocor

ax c

arbo

Pha

lacr

ocor

ax

pygm

aeus

Ard

ea c

iner

ea

Egre

tta

alba

Egre

tta

garz

etta

Nyc

ticor

aх

nyct

icor

aх

Chl

idon

ias

hybr

ida

Chl

idon

ias

nigе

r

Ster

na h

irun

do

Laru

s ri

dibu

ndus

Все

вид

ы

оз. Бобровое � � � � � � 247 � � 50 297

лиман Глухой (Мелкий) 150 1 1 � � � � � � � 152

оз. Козулиха � � � � � � 110 � 8 � 118

оз. Безымянное (у входа в оз.Нижнесолонецкое)

� � � � � � 40 30 10 � 80

оз. Стронка � � � � � � 50 � 15 � 65

оз. Бублица � � � � � � 50 � 5 1 56

Круглик Нижний � � � � � � 2 45 3 � 50

оз. Чайка (севернее с. Песчаное)

� � � � � � 40 4 � � 44

лиман Фролов � � 40 � 2 � � � � � 42

оз. Дедово � � � � � � 4 25 3 � 32

о. Бакайский � 15 6 1 � 4 � � � � 26

о. Большой Соколин 25 � � � � � � � � � 25

оз. Рогозоватое � � � � � � 25 � � � 25

оз. Печеное � � � � � � 14 4 6 24

залив о. Черкесский � � � � � � 20 4 24

лиман Раковый � � � � � � 22 2 24

оз. Красниковое � � � � � � 1 7 15 23

протока Гниловод � � � � � � 20 � � � 20

лиман Сабецкий � � � � � � 20 � � � 20

о. Малый Соколин 20 � � � � � � � � � 20

оз. Белое � � � � � � 4 15 � � 19

оз. Капыт � � � � � � � 15 � � 15

оз. Лягушачье � � � � � � 5 � 8 � 13

оз. Лягушачье � � � � � � 7 � 6 � 13

лиман Глубокий � � � � � � 7 5 � � 12

лиман Кардашинский � � � � � � � � � 10 10

оз. Безмен � � � � � � 8 2 � � 10

оз. Белое � � � � � � 10 � � � 10

лиман Дедов � � � � � � 2 8 � � 10

оз. Коренья � � � � � � � � 7 � 7

оз. Прорежь � � � � � � 6 � 1 � 7

лиман Мелкий � � � � � � 7 � � � 7

Количество пар 195 16 47 1 2 4 721 155 83 76 1300

Количество колоний 3 2 3 1 1 1 24 11 13 4 32

Таблица 2. Виды птиц, занесенных вКрасную книгу Украины (1994 г.)

№п/п

Вид

Количество

учтенныхособей

Статус

1

Розовыйпеликан

(Pelecanusonocrotalus)

6Не

гнездится

2Малый баклан(Phalacrocorax

pygmaeus)154 Гнездится

3Желтая цапля(Ardeola ral�

loides)8 Гнездится

4Белоглазая

чернеть (Aythyanуroca)

29Вероятногнездится

5

Обыкновенныйгоголь

(Bucephala clangula)

6 Гнездится

6

Орлан�белохвост(Haliaeetus

albicilla)

7 Гнездится

7Скопа (Pandion

haliaetus)3

Неизвестно

8Черноголовыйхохотун (Larus

ichthyaetus)16

Негнездится

9Розовыйскворец

(Sturnus roseus)14

Неизвестно

Количество особей 243

особенности. Значительное количествомногочисленных колоний и численностьбольшого баклана на территории НижнегоДнепра на данном этапе не вызываетопасений, поскольку его влияние насостояние рыбных запасов и на древеснуюрастительность минимально. Большойбаклан является одним из необходимыхкомпонентов экосистемы и, выполняя своюприродную функцию, не нарушает еестабильности. Возможный вред, наносимыйим в рыборазводных хозяйствах, являетсяпредметом отдельного исследования.

Влияние цапель (серая, рыжая, желтая,большая и малая белые, кваква, выпь ималая выпь) на рыбные запасы мизерное —эти виды кормятся преимущественномелкой частиковой рыбой, неимеющейпрактического значения для промысловоголова. Влияние на рыбные запасы НижнегоДнепра озерной чайки, черной и белощекойкрачек еще меньше ввиду их мало�численности.

Таким образом, все рыбоядныеколониальные птицы выполняют ролькомпонента экосистемы, и нет необходи�мости принимать какие�либо меры поограничению их жизнедеятельности наНижнем Днепре.

В. А. Костюшин,В. М. Попенко, В. Д. Сиохин

ORNITHOLOGICAL INVESTIGA�TIONS OF THE LOWER DNIPRO

IN 2006�2007

The lower part of the Dnipro was always one ofthe most valuable sections. This is a hugeterritory occupied by lakes and islands and

covered by forests. Considerable change of hydro�logical regime in consequence of Kakhovskoereservoir building negatively influenced conservedreedbeds. However, the Lower Dnipro remains oneof the valuable territories for biodiversity conserva�tion including rare animal and plant species. It isentered in the list of wetlands of the international

importance. Besides, it is planned to create thenational nature park here.

In spite of value of territory massive ornitho�logical investigations were not here more than halfa century. Hence in May�June 2006�2007 twoornithological expeditions were conducted underhead of the Wetlands International Black SeaProgramme and with support of Holland fund BBIMATRA.

Staff of the Wetlands International Black SeaProgram, Azov�Black Sea ornithological station,Institute of Zoology NAS of Ukraine and of T. Shev�chenko Kyiv's National University participated inthese expeditions.

24 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

Територія Херсонщини в природно�історичному аспекті розташована впідзонах типчаково�ковилових та

сухих полинових степів, частково в підзонірізнотравно�типчаково�ковилових степів.Проте на сучасному етапі розвиткуноосфери територія Нижнього Дніпрареально не повинна називатись степовою.Це обумовлено тим, що рослинність, яканадала назву степовій зоні, тобто степова,на території пласкої Причорноморськоїнизовини в природному стані практичноне збереглась (за винятком невеликихприморських ділянок засолених

полинових степів). Всю плакорну частинудо середини ХХ століття було розорано івведено в кадастр земельагропромислового комплексу. Ступіньрозораності Херсонщини — найбільший вЄвропі. Природна степова рослинність натериторії Херсонщини збереглась лише вбіосферних заповідниках — Чорноморсь�кому та "Асканія�Нова" і ще в деякихприродно�заповідних об'єктах нижчоїкатегорії. На землях, що не входять вреєстр ПЗФ України, степові ценозиіснують лише на територіях зі складнимиландшафтними умовами — степових

балках, в яких кут нахилу схилів усередньому сягає 30�60 градусів, де частонаявні виходи гірських порід і кам'янистіосипи, завдяки яким формуються бідніазональні ґрунти з хаотичним воднимрежимом та ін.; урвистих берегах річокІнгулець, Вірьовчина балка, правомуберезі Дніпра (від м. Каховка до м.Херсона), а також на берегах Каховськоговодосховища. Ці та інші умови сталиголовними причинами того, що даніландшафтні зони не відчули такогопотужного антропогенного пресу, як пла�корні частини. Небезпеку тут складаютьлише надмірний випас та науково не�обґрунтоване заліснення, які тягнуть засобою швидку заміну фіто� та зооценозів.

Вказані вище природно�територіальнікомплекси, за винятком заповідника"Асканія�Нова", приурочені до узбережжярічок Дніпро, Інгулець та Вірьовчина балка.У масштабі Херсонщини — це невеликілінійної форми території, які не формуютьпевної мережі, а проходять через неї увигляді окремих смуг. Цим обумовлюєтьсяте, що на території Херсонської області зіскладових Національної екомережі Украї�ни повноцінним є лише один запроекто�ваний об'єкт — Дніпровський екокоридор.Але й тут виникають достатньо значніускладнення. Теоретично коридор — цепевне нерозривне лінійне утворення. Унашому випадку географічно Дніпров�ський екокоридор відповідає даним вимо�гам, але що ж до созологічного змісту, тотут порушується умова нерозривності. Дляприкладу розглянемо узбережжя Дніпрата Каховського водосховища. Позитивноюрисою цієї території є збереження на обох


ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ НА ТЕРИТОРІЇ НИЖНЬОГО ДНІПРА(ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ)

Проблеми, перешкоди та позитивні моменти

П. М. Бойко, Херсонський державний аграрний університет

Степове різнотрав’я серед агроландшафту. Фото Б. Суднік/Войциковської

Пт

ахи

Ниж

ньог

о Д

ніпр

а.

МАРТИН ЖОВТОНОГИЙ ЛЕЛЕКА БІЛИЙ

25L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

ЕКООСВІТА

Проект "Дніпровський річковий коридор: підвищення громадської обізнаності та сприяння участі громадськості

у збереженні біорізноманіття та розвитку екомережі"

Геннадій Марушевський, Василь Костюшин, Чорноморська програма Ветландс Інтернешнл

У1997 р. з метою виконання природо�охоронних проектів, спрямованих назбереження водно�болотних угідь

України і Азово�Чорноморського регіону вцілому, було створено Чорноморську про�граму Ветландс Інтернешнл. За 10 роківіснування Чорноморської програми вико�нано низку проектів, зокрема з інвентари�зації водно�болотних угідь (ВБУ) Азово�Чорноморського регіону, розробки Націо�нальної стратегії збереження ВБУ України,підтримки створення плану інтегрованогоменеджменту Сивашу — найбільшого ВБУУкраїни, — сприяння діяльності громадськихорганізацій України, що займаються збере�женням річок, і підтримки Українськоїрічкової мережі. Відповідно до Чорномор�ської програми Ветландс Інтернешнлстворено базу даних водно�болотних угідьУкраїни, яка містить описи близько 300 ВБУ.Ця база даних використовується для

допомоги Мінприроди України у збиранніінформації щодо водно�болотних угідьміжнародного значення і ВБУ, перспективнихдля внесення до Рамсарського списку.

З квітня 2006 р. в рамках Чорноморськоїпрограми Ветландс Інтернешнл виконуєтьсядворічний проект "Дніпровський річковийкоридор: підвищення громадської обізна�ності та сприяння участі громадськості узбереженні біорізноманіття та розвиткуекологічної мережі". Він здійснюється запідтримки Міністерства сільського гос�подарства, природи та якості харчовихпродуктів і Міністерства закордонних справКоролівства Нідерланди (фонд BBI MATRA).

Мета проекту — сприяння розвиткунаціональної екомережі в Україні уздовжДніпровського екокоридору. Досягненнямети проекту реалізується через виконаннятрьох завдань.

1. Збирання інформації для базиданих про водно�болотні угіддя України зметою сприяння розвитку екомережі.

2. Здійснення науково�інформацій�ного забеспечення відповідних державнихорганів з метою якнайширшого застосуванняінтегральних підходів до збереження біо�різноманіття та розвитку екомережі.

3. Сприяння діяльності вчителів,громадських екологічних організацій тамісцевих зацікавлених груп щодо підви�щення громадської обізнаності та роз'яснен�ня цінності екомережі і необхідності їхстворення.

Відповідно до першого завдання учас�ники Чорноморської програми ВетландсІнтернешнл і Азово�Чорноморська орніто�логічна станція (Мелітополь) організувалипроведення обліків колоніальних водно�болотних птахів Нижнього Дніпра. Булоздійснено три наукові експедиції: 22�29

берегах Каховського водосховища непо�рушених природних ділянок в дніпров�ських балках. Але негативним є розташу�вання на березі Дніпра найбільших і най�старіших населених пунктів. Це обумов�лює розриви природних територій вздовжузбережжя.

На сучасному етапі реальнимвирішенням цієї проблеми може статирозширення змісту поняття "відновлю�ваних територій", створення нових при�родно�заповідних об'єктів з перелікамижорстких обмежень діяльності, а такожвпровадження більш інтенсивного еко�логічного пропагування відновленняприроди серед місцевого населення.

Однією з головних задач, що посталиперед нами, є структурування Дніпровсь�кого екокоридору. Багато об'єктів у йогомежах в значній мірі не відповідаютьзаконодавчим вимогам до ядер біорізно�маніття. Виходом з даної ситуації напершому етапі може бути формуваннялокальної обласної екомережі з власнимибільш простими вимогами до складовихчастин. Нижньодніпровські балки, натериторії яких збереглося раритетне фіто�та зоорізноманіття, відіграють роль ядербіорізноманіття, більш�менш збереженіділянки дніпровського узбережжя висту�пають екокоридорами між ними і так далі.Це в певній мірі дасть можливість сформу�вати внутрішню структуру південноїчастини Дніпровського екокоридоруНаціональної екомережі України.

Територією Херсонщини проходить щеодин екокоридор — субширотного на�прямку — Азово�Чорноморський. Він зай�має північну частину акваторії Чорного йАзовського морів з лиманами та затоками,а також південну частину Херсонськоїобласті — приморські піщані коси і

полинові степи. Дніпровський та Азово�Чорноморський коридори перетинаютьсяв районі Дніпровсько�Бузького лиману. Тутпроблема виникає щодо зоосозологічноїскладової, так як міграції перелітних птахівне можуть бути приурочені до певних меж,виділених штучно. Тому розташуванняДніпровського коридору вздовж течіїДніпра і південної смуги Азово�Чорномор�ського коридору один до одного підгострим кутом не завжди є панацеєю длявдалого проживання, харчування таміграції цінних перелітних птахів водно�болотних угідь.

Проте позитивною рисою розробкизапроектованого Нижньодніпровськогорегіонального екокоридору на територіїХерсонщини, що знаходиться під потуж�ним антропогенним пресом, є наявністьвеликої кількості рідкісних видів. Адже вінпредставляє різнопланові екосистеми.Тому на його території зустрічаютьсямайже всі види рослин, тварин та грибів,що зазначені в Червоному списку Херсон�ської області, а це більше як 390 видів: 17видів грибів, 128 видів рослин (3 видизелених і по 2 види червоних та бурихводоростей, 10 видів мохоподібних, 1 видплауноподібних, 4 види папоротеподібних,1 вид голонасінних та 105 видів покрито�насінних). Тут зареєстровано 250 видівтварин: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 видикруглих та кільчастих червів, 16 видівракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90видів комах, 2 види молюсків, 1 видкруглоротих, 12 видів риб, 1 видземноводних, 5 видів плазунів, 91 видптахів, 26 видів ссавців. Ці види мають різ�ний статус і охороняються на міжнарод�ному, державному та місцевому рівнях.

Але, як висновок, можна додати, щонайголовнішою проблемою у формуванніНижньодніпровського екокоридору зокре�

ма та будь�якого природоохоронногооб'єкта взагалі, є низька самосвідомістьмісцевого населення, що спричинено со�ціальними та фінансовими негараздами.

ECONET DEVELOPMENT AT TERRITORY OF LOWER DNIPRO

(KHERSON REGION)

Territory of Kherson Region in nature�historical original is situated in sub�zones of fescue�feather�grass and dry

absinth steppes, partly in the subzone ofmotley grass�fescue�feather�grass steppes.However, at the contemporary stage a territo�ry of the flat Black Sea lowland did not in factconserved (with the exception of small sea�side parts of salt absinth steppes). All flat partwas ploughed up and was registered in theLand Cadastre of agrarian and industrialcomplex up to 20th century. A degree ofploughing�up of Kherson Region is the mostin Europe. Natural steppe vegetation in theterritory of Kherson Region is conserved onlyin biosphere reserves � in the Black Sea andAskania�Nova Reserves, and in some natureconservation objects of lower category.Steppe coenoses exist only in territories withcompound relief conditions � steppe gullies,steep banks of the Ingulets River, Viriovchynagully, right bank of the Dnipro (from Kakhovkato Kherson), and also at the banks of theKakhovsky Reservoir. For these reasons thementioned landscape zones did not subjectto such strong man's impact as placor parts.

At the current stage a real decision of theproblem of the ecocorridor development, inparticular in Kherson Region, can lie inenhancement of a concept "recovery territo�ries", and also in more active environmentalpropaganda for the nature recovery amonglocal population.

26 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

червня 2006 р., 16�23 травня та 6�14 жовтня2007 р. Систематичний огляд водно�болотних птахів вперше було проведено натериторії від гирла Дніпра до дамбиКаховської ГЕС довжиною приблизно 100 кмі шириною до 12 км у дельтовій частині та до4 км — від м. Херсон до Каховської греблі.Зокрема було встановлено, що кількістьгніздувань представників ряду Лелекоподібнібула набагато меншою, ніж очікувалось.Однією з причин цього може бути те, щокілька колоній гніздових птахів у нижнійчастині дельти Дніпра були навмиснозруйновані на початку 1990�х років. Загаломже, дані обліків дозволяють стверджувати,що нижня частина Дніпра є важливимекокоридором, що забезпечує і підтримуєіснування багатьох видів птахів. Йдеться провиди, гніздування яких залежить віднаявності та якості водно�болотних ідеревинно�чагарникових біотопів.

У рамках першого завдання також булипоновлені описи двох ВБУ міжнародногозначення і 13 ВБУ національного і місцевогозначення. Зараз база даних водно�болотнихугідь України включає описи 37 ВБУ, розта�шованих у долині Дніпра. Крім того, булопідготовлено описи 12 найцінніших терито�рій Дніпровського екокоридору, а такожстворено його індикативну карту.

Відповідно до другого завдання розроб�лено інформаційний пакет "Збереженнябіорізноманіття і створення екомережі", якийвключає посібник і компакт�диск. Блок"Правові засади" інформаційного пакетумістить короткі описи і тексти законівУкраїни, що стосуються збереження довкіл�ля, багатосторонніх міжнародно�правовихактів, європейських і регіональних конвенцій,а також законодавчих актів ЄС. Блок"Методологічні підходи" включає інформаціюпро цінність і стан біорізноманіття, головнізагрози біорізноманіттю, методи збережен�ня біорізноманіття, про структуру і значенняекомережі тощо. Інформаційний пакет міс�тить також блоки щодо залучення громадсь�кості до збереження біорізноманіття істворення екомережі, а також методичнірекомендації і глосарій.

У рамках другого завдання 2�3 квітня2007 р. в Києві відбувся семінар "Дніпров#ський екологічний коридор: сучаснийстан, проблеми та перспективи", органі�зований учасниками Чорноморської програ�ми Ветландс Інтернешнл за фінансової під�тримки фонду BBI MATRA (Нідерланди). Уроботі семінару взяли участь представникиДержавного комітету України по водномугосподарству, Державних управлінь охоронинавколишнього природного середовищаЧернігівської, Полтавської, Черкаської,Дніпропетровської, Запорізької, Миколаїв�ської та Херсонської областей, Черкаськогоміськвиконкому, учасники Програми ПРООН�ГЕФ екологічного оздоровлення Дніпра,науковці, аспіранти і студенти провіднихуніверситетів і науково�дослідних інститутівКиєва, Херсона, Кременчука, Дніпропетров�ська, Чернігова, Черкас, Полтави, Харкова,Мелітополя, представники громадськихорганізацій і центрів учнівської молоді,працівники об'єктів природно�заповідногофонду.

На семінарі було розглянуто такі головнітеми:

� Дніпровський екокоридор узагальнонаціональній та обласних схемахекомережі;

� методологічні підходи до ство�рення екомереж;

� збереження біорізноманіття вконтексті створення Дніпровського еко�коридору;

� участь громадськості у збереженнібіорізноманіття та створенні екомережі.

Під час своїх виступів доповідачі висвіт�лили низку особливо гострих проблем, асаме розірваність Дніпровського екокори�дору через наявність великих міст�мегаполісів, мала кількість об'єктів природ�но�заповідного фонду в південній частинікоридору, які могли б слугувати його ядрами,недосконалість законодавства з розробкинаціональної екомережі. Дискусійнимивиявилися методологічні питання пріоритет�ності розбудови екомереж на загально�національному і регіональному рівнях.Пропозиції і рекомендації учасників семінарувідображені в резолюції семінару. Матерілисемінару підготовлено до публікації.

В рамках виконання третього завданняпроекту було розроблено освітній пакет длявикладачів, громадських організацій тамісцевих органів управління, що зацікавленіу збереженні біорізноманіття, розвиткуекомережі та інтегрованому підході доуправління річковими басейнами. Пакетскладається з посібника та компакт�диску імістить матеріали, необхідні для проведеннявідповідних тематичних уроків у школах, атакож сценарії для екологічних уроків іпозакласних заходів: вірші, оповідання, ігрита конкурси відповідної тематики. Доосвітнього пакету також входить посібник зекологічного виховання дітей шкільного віку"Веселий мурашник".

28�29 червня 2007 р. учасники Чорно�морської програми Ветландс Інтернешнлспільно з Чернігівським районним центромсприяння розвитку сільського зеленоготуризму провели в Чернігові тренінг дляпредставників громадських організацій"Збереження біорізноманіття, створенняекомережі та інтегроване управліннябасейнами річок", на якому відбуласяпрезентація освітнього вищезгаданого паке�ту. У роботі тренінгу взяли участь 40 пред�ставників громадських природоохороннихорганізацій з 17 областей України, міст Києваі Севастополя, а також 7 лекторів�тренерів зКиєва та Мінська. Заняття були проведені затакими темами:

� біорізноманіття в Україні: значення,стан, проблеми збереження;

� законодавчі та методологічнізасади формування Національної екомережіУкраїни;

� екологічний моніторинг малихрічок; плани інтегрованого управліннярічковим басейном;

� басейновий принцип форму�вання екомережі.

13�15 листопада 2007 р. у м. Дніпродзер�жинську (Дніпропетровська область) відбув�ся Всеукраїнський семінар#тренінг длявчителів "Збереження біорізноманіття,створення екомережі та інтегрованеуправління басейнами річок", органі�

зований учасниками Чорноморської програ�ми Ветландс Інтернешнл та Національнимеколого�натуралістичним центром учнівськоїмолоді та Дитячим екологічним центром м.Дніпродзержинська. У роботі семінару�тренінгу взяли участь 30 представниківміських, районних та обласних еколого�натуралістичних центрів, центрів дитячої таюнацької творчості, станцій юнихнатуралістів Полтавської, Черкаської,Дніпропетровської, Запорізької, Миколаїв�ської, Херсонської, Кіровоградської,Чернігівської областей, а також пред�ставники Управління освіти і науки м.Дніпродзержинська, Педагогічного коледжуГоловного управління освіти і вихованняКиївської міської державної адміністрації приНаціональному університеті ім. Т. Шевченка.На семінарі�тренінгу були представлені йобговорені інформаційний та освітній пакети.Учасники також обмінялися своїм досвідомпроведення екологічних заходів і висловилизацікавленість матеріалами, представлени�ми в рамках тренінгу.

Найважливіші матеріали виконаногопроекту будуть надруковані,

розповсюджені серед зацікавленихсторін і оприлюднені на веб�сайті

Української річкової мережі http://www.uarivers.net/.

PROJECT "DNIPRO RIVER CORRIDOR IN UKRAINE:

raising public awareness andpromoting participatoryapproach to biodiversity conser%vation and ecological networkdevelopment"

The Wetlands International Black SeaProgramme (WI BSP) was established toimplement nature conservation projects

directed to conservation of wetlands in Ukraineand Azov�Black Sea Region as a whole. Startingfrom the April 2006, two years project "Dnipro rivercorridor in Ukraine: raising public awareness andpromoting participatory approach to biodiversityconservation and ecological network develop�ment" is implemented by the WI BSP. It is support�ed by the Dutch Ministry of Agriculture, Natureand Food Quality and the Ministry of ForeignAffairs of the Netherlands (BBI�MATRA Fund). Theproject objective is to promote the development ofthe National Ecological Network in Ukraine alongthe Dnipro ecological corridor. According to theObjective A, information about Dnipro River wet�lands was collected; the database on Ukraine'swetlands was updated and descriptions of wet�lands for Ramsar shadow list were prepared. In theframe of Objective B, the intersectoral workshopon development of the Dnipro River corridor wasconducted. Proceedings of the workshop wereprepared fro publication. In the frame of the objec�tive C, the information pack and educational toolk�it on biodiversity conservation, econet develop�ment and integrated river basin management weredeveloped. They were discussed at the trainingswith teachers and NGO representatives inChernihiv and Dnirpodzerzhynsk.

27L I V I N G U K R A I N E 3 � 4 ’ 2 0 0 7

Той, хто вперше потрапляє доЗапоріжжя, їдучи по гребліДніпрогесу, мимоволі звертає

увагу на групу скелястих острівців,розташовану нижче за течією. Цетак званий Північно%Хортицькийархіпелаг.

Ці острови навіть важко назватиостровами. Скоріше за все це скелі, які укількох місцях височать над Дніпром.Безпосередньо біля Дніпрогесу знахо�диться невеличкий о. Чорний. Ближчедо Правого берега розташувались ТриСтовпи, що складаються із трьохострівців: Диван або Крісло Катерини,Середній Стовп та Похилий. Проходиміж ними називаються Воротами. ДоХІХ століття ці мальовничі скеліпоєднувались з підвищеною частиноюострова Хортиця піщаним масивом,порослим заплавним лісом, який булозмито великою повінню. Ліворуч відСтовпів стоять скелі Два Стоги, якітрохи схожі на скам'янілі скирти. Заразчастіше можна почути інші назви — ДваБрати або Близнюки. Ближче до Лівогоберега лежить найбільший острівархіпелагу — Дубовий, який нерідконазивають Середнім або Тополинимзавдяки невеличкому осокірнику, якийзберігся в його південній частині.Невеличкі скелі трапляються такожнижче по руслу Нового Дніпра.

У геологічній будові островівПівнічно�Хортицького архіпелагуберуть участь нижньоархейські породиУкраїнського кристалічного щита. Середпорід переважають сірі плагіограніти здомішкою плагіомігматитів. Внаслідоквпливу фізичних факторів у верхнійчастині гранітоїди розбиті системоютріщин. Їх поверхня нерівна і в межахрусла Дніпра саме найвищі ділянкикристалічного щита підіймаються увигляді скель над поверхнею води.

Ґрунтовий покрив бідний і сформу�вався лише у тріщинах скель і запади�нах, а також у південній — первиннозаплавній � частині о�ва Дубовий.

На голих гранітних відслоненняхможна побачити лише лишайники, мохита сукуленти. У тріщинах скель де�не�дезустрічаються групки занесених водою івітром трав'янистих петрофітів тадеревно�чагарникових рослин, при�стосованих до суворих умов зростання.

Відносно добре почуваються себелише рослини, яким пощастило потра�пити у прибережну смугу чи на наносирічкових пісків південної частини о�ва

Дубовий. На останньому зберігсяневеличкий заплавний ліс з осокора таверб. Кажуть, що колись тут росли ідуби, які нібито і дали назву цьомуострову.

Північно�Хортицький архіпелаг якцінний природний об'єкт охороняєтьсядержавою. З 1974 року він входить доскладу геологічного заказника загально�державного значення "Дніпровськіпороги" — об'єкту природно�заповідногофонду України.

Крім того, у 1993 році острови і скеліархіпелагу, разом з прибережною смугоюакваторії шириною 50 м, увійшли доНаціонального історико�культурногозаповідника "Хортиця", зараз підпоряд�кованого Міністерству культури ітуризму України.

Північно�Хортицький архіпелаг —об'єкт зоологічних досліджень. Особли�во цінним архіпелаг є з орнітологічноїточки зору. На ньому розташованідосить великі колонії мартинів такрячків. Крім того, під час сезоннихміграцій тут відпочиває значна кількістьпереважно водоплавних птахів, у томучислі рідкісних і зникаючих видів.Частина з них у теплі зими залишаєтьсяна зимівлю.

На основі даних, отриманих вчени�ми�орнітологами, тут відмічено 50 видівптахів — представників коловодноїорнітофауни, які відносяться до 8 рядів.Найбільшим видовим представництвомхарактеризуються ряди Гусеподібні (18видів) і Сивкоподібні (14 видів).

До складу коловодної орнітофауниархіпелагу входить 21 вид рідкісних тазникаючих птахів. Так, орлан�білохвіст іказарка червоновола занесені до Між�

народної Червоної книги та Європей�ського Червоного списку. Крім того, доМіжнародної Червоної книги занесенаще чернь білоока. Вісім видів птахівзанесені до Червоної книги України(гоголь, крех середній, казарка червоно�вола, кулик�довгоніг, кулик�сорока,скопа, орлан�білохвіст, чернь білоока).Чотири види птахів охороняютьсяКонвенцією "Про міжнародну торгівлювидами дикої фауни і флори, якізнаходяться під загрозою зникнення"(Вашингтон, 1973): казарка червоно�вола, лунь болотяний, орлан�білохвіст,скопа.

Конвенцією "Про охорону дикоїфлори і фауни, а також середовищаіснування в Європі" (Берн, 1979) охоро�няються гагара чорновола, квак, кре�м'яшник, коловодник болотяний, коло�водник лісовий, крех малий, крячокбілощокий, крячок малий, крячок річ�ковий, крячок світлокрилий, крячокчорний, кулик�довгоніг, казаркачервоновола, лунь болотяний, орлан�білохвіст, пірникоза сірощока, пірникозачорношия, скопа, чапля руда, чепуравелика, чепура мала.

Шість видів птахів занесено досписків Конвенції "Про охорону мігрую�чих видів тварин" (Бонн, 1979): казаркачервоновола, коловодник болотяний,кулик�довгоніг, лунь болотяний, орлан�білохвіст, скопа.

Північно�Хортицький архіпелаг єцінним природоохоронним об'єктомДніпровського екокоридору і має великезначення для збереження біорізноманіт�тя України.

(За матеріалами В.І. Петроченко)

ПРИРОДНО)ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА

ПІВНІЧНО�ХОРТИЦЬКИЙ АРХІПЕЛАГ

1

28 Ж И В А У К Р А Ї Н А 3 � 4 ’ 2 0 0 7

ПІДПИСИ ДО ФОТО:1 / Скелі Близнюки (Два Брати або Два Стоги)2 / Острів Чорний

3 / Острів Дубовий (абоТополиний) 4 / Острови Три Стовпи(Диван або Крісло Кате/

рини, Середній Стовп таПохилий).

Фото В.І. Петроченко

2

3

4

ПРИРОДНО)ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА

ПІВНІЧНО�ХОРТИЦЬКИЙ АРХІПЕЛАГ NORTH�KHORTYTSKYARCHIPELAGO

(ZAPORIZHZHIA REGION)

In geological structure of the North�Khortytsky Archipelago's islands thelow�Archaean rocks of Ukrainian crys�

talline shield take part. Their surface isuneven, and within the Dnipro's bed�riverexactly the highest parts of the crystallineshield raise as mountains above the watersurface. Soil cover is poor. Only lichens,mosses and succulents it could seen onbare rocks.

The North�Khortytsky Archipelago isa valuable nature conservation object ofthe Dnipro ecocorridor and is of muchimportance for biodiversity conservationin Ukraine. It is especially valuable fromthe ornithological standpoint. There arequite large colonies of birds there. Duringthe seasonal migration these are the placeof the rest of the waterfowl including rareand endangered species.

The North�Khortytsky Archipelago asa valuable natural object is protected bythe state. From 1974 it is involved into thestructure of the game�reserve of thenational importance "Dniprovski porogy"of the nature conservation fund ofUkraine. Moreover, in 1993 islands androcks of the archipelago along with theseashore of 50 m wide became a part of theNational history�cultural Reserve"Khortytsia" now governable to theMinistry of Culture and Tourism ofUkraine.

МАТЕРІАЛИ, ПРИСВЯЧЕНІ РОЗБУДОВІНАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ В УКРАЇНІ

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ — ОДНЕ ЗГОЛОВНИХ ЗАВДАНЬ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

РОСЛИННИЙ СВІТ УКРАЇНИ:

� РОЗРОБКА НАЦІОНАЛЬНОГО КАДАСТРУ

� ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ І РАЦІО�НАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИН�НИХ РЕСУРСІВ

НОВІ ПРИРОДООХОРОННІ ОБ’ЄКТИ

ГОСТРА ТЕМА: ПОРУШЕННЯ ПРИРОДО�ОХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІЯК НЕОБХІДНА УМОВА РОЗБУДОВИГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

ЕКСКУРСІЇ В ПРИРОДУ

ЕКСПЕДИЦІЙНИМИ ШЛЯХАМИ

ПРИРОДНО�ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА

У НАСТУПНИХ ЧИСЛАХ:

Жива Україна #03-04'2007

Documents

valuable core areas

dnipro river basin

project dnipro river

dnipro ecocorridorthe

steppe dnipro region

biodiversity conservation

thednipro corridor

valuable parts