ЛИСТОПАД 2018 november 2018 - stsvo...5 ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂiÑÍÈÊ - ЛИСТОПАД...

Ч. 11 (1014), Рік XLVIIІЛИСТОПАД 2018

No. 11 (1014), Vol XLVIIІNOVEMBER 2018

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - ЛИСТОПАД 2018

2

Просимо користувати iз парафіяльного вебсайту:www.stsvo.org

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Тел. (773) 384-6400

Пригадуємо, що можна замовити приміщення в нашому Осередку який знаходиться у самому центрі Українського села - на різні родинні імпрези, дні народження, хрестини, весілля і забави.Заохочуємо батьків, котрих діти приступають до Першого Врочистого Св. Причастя і Першої Св. Сповіді, щоб користали і вже замовляли собі приміщення в нашому Осередку.До ваших послуг професійна обслуга, вишукана їжа, а також величезна паркова площа, нададуть вам приємний час у колі родини і друзів.

ПАРАФІЯЛЬНА РАДІОПРОГРАМА- НЕДІЛЬНІ ДЗВОНИ -

Ви можете замовляти ваші привіти, побажання для ваших рідних, знайомих.

Слухайте радіопередачу кожного вівторкао годині 8:00 вечора із радіостанції

WSBC 1240 AM (на півночі)WCFJ 1470 AM (на півдні)

ÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀËÅÍÄÀÐ

NOVEMBER 2018

ЛИСТОПАД 2018


3

4


ЗОЛОТИЙ ЮВІЛЕЙ ПАРАФІЇ СВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ В ЧІКАҐО

У 2008 році коли наша Парафія величаво справляла 40-літній ювілей, ми раділи нашими успіхами, нашими благодійними досягненями для наших братів які не були спроможні на їхні потреби, допомоги сиротам, церквам в Україні, Українському Католицькому Університеті у Львові і Семінарії, та багатьом іншим. Хоча 40-літні ювілеї не завжди відсвятковуються так наприклад як 50ті чи 75, наша Парафія бажала відзначити ці ”уродини” бо ще багато з наших основоположників були з нами присутні і радо відсвятковували цей ювілей. Цей 40-літній бенкет-свято Парафія прекрасно відзначили у гарній залі в присутності понад 400 гостей і учасників української громади міста Чікаґо та десятки гостей з інших місцевостей. Це був кульмінаційний пункт нашої 40-літньої історії, але не нашої праці. На слідуючих сходинах Парафіяльної Ради, ми рішили, що нам треба дальше взятись до діла, ”закасати рукави” і продовжувати інтензивну працю до підготовки до 50-літнього золотого ювілею. Вже у першому році після 40-ліття Парафія вшанувала 25-ліття від відходу у вічність Патріярха і Кардинала Йосифа Сліпого, якому ми так багато завдячували у створенню і розцвітанню Парафії св. Володимира і Ольги. Цего року ми також рішили відновити наш майдан перед храмом, який після 40-років дуже активного вжитку цего потребував. Господарська Референтура зайнялась цею перебудовою через весну і літо під проводом п. Любка Гриневича. З ініціятиви о. Архимандрита Івана Кротця вийшла думка, щоб на тім майдані поставити памятник Патріярха Йосифа як також перенести хрест-памятник 1000-ліття Хрещення України з перед Осередку також на церковний майдан. Памятник Патріярха Йосифа створив скульптор Прокопов, який він підготовив через літо і виготовив його на урочисте відслоненя і посвячення 22 листопада 2009 р.Б. в присутності Владики Іннокентія і багатьох отців українських церков і отців нашої Парафії св. Володимира і Ольги з численною участю української громади. Як написав у Віснику п. Лука Костелина: “пам’ятник буде пригадкою, як бути вірним своїй рідній Церкві незалежно від умов, в яких їм доведеться жити.” У наступному році (2010) ми знова мали нагоду святкувати ще одне ліття - а це 40-ліття священнослужіння о. Архимандрита Івана Кротця.

Парафія відсвяткувала дуже гідно цю подію важну у о. Івана житті, важну у історії нашої Парафії. Літургію відправив сам ювілят за участи Преосвященного Владики Ричарда в сослуженстві численних отців. Після церковних відправ відбулась святкова гостина у нашім Осередку переповненим парафіянами і гостями. У цім році о. Архимандрит Іван також рішив відійти на емературу, а Владика Ричард назначив о. Олега Кривокульського адміністратором нашої Парафії на один рік, а опісля на пароха. На святопокровськім Празнику 2010 року відбулася Архиєрейська літургія, дияконське свячення, та посвячення відновленого церковного майдану. Також у жовтні цего року відвідав наш храм Патріярх Філарет, голова Київського Патріярхату і всієї Руси-України, який приїхав з нагоди 40-ліття Парафії Української Православної Церкви Святого Андрія Первозваного у Блумінґдейл. В грудні 2010р. відбулась святочна гостина з нагоди офіційного назначення о. Олега на Пароха Парафії св. Володимира і Ольги та піднесення його до гідності крилошанина. В березні владика Гузар рішив закінчити свій провід УГКЦ. У коротці після того, Виборчий Синод Єпископів Української Католицької Церкви обрав Верховним Архиєпископом УГКЦ Преосвященного Владику Святослава (Шевчука) якого потвердив Святіший Отець Венедикт ХVI. Як бачимо що від святкування 40-ліття нашої Парафії до половини 2011 року, багато змін сталось у нашій Українській Католицькій Церкві в Україні, головно у проводі а в наші епархії також прийшов новий Владика, а в нашій Парафії о. крилошанин Олег став нашим настоятелем. Це для нашої парафіяльної громади була велика зміна. Парафія була в сильних проводах від початку - від о. Джулинського, до нашого головного будівничого Пароха о. Митрата Маріяна Бутринського, який був з нами від 1970р. до його відходу у вічність у 1992р. Великий чоловік - велика втрата для Парафії що щойно існувала і процвітала тільки 24 років. Повернувся до нас о. Архімандрит Іван Кротець після 10 літньої відсутки, але це був правильний крок для нас бо отець Іван оригінально прибув до нас у 1971р., був добре ознайомлений з нашою Парафією, нашим створенням, знав Патріярха Йосифа, знав наші прицерковні товариства, сестрицтво, братства,

5


як також наш Хор і церковну музику і спів. Наш новий Парох о. Олег має велике завдання перед собою - провадити нашу Парафію після заповіту Патріярха Йосуфа, іти за прикладами його попередників о. Маріяна і о. Івана та з членством Парафії які недавно поселились в Америці і ще мали великі сімї в Україні.Після цих великих змін в нашій Церкві, в нашій епархії і в нашій Парафії, праця в нашій Парафії продовжувалась бо потреби не зменшувались, вимоги збільшились, так що наші парафіяльні референтури були змушені посилювати зусилля, щоб не допустити до занепаду праці в яких небуть ділянках Парафії. Наші Парафіяльні імпрези так як Храмове Свято, річний Фестин, Різдвяні Свята, Великодні свята, свячене, святопокровський Празник, колядування - всі відбувались нормально тільки може з меншою фреквенцію, але завжди добре і гідно підготовані. У вересні 2011 року до Чікаґо прибув наш новий Глава Української Греко-Католицької Церкви Патріярх Святослав на запрошення Владики Ричарда для святкування 50-ліття Епархії відбувалися урочисто в катедрі св. о. Миколая із заключним бенкетом у репрезентативній залі готелю міста Чікаґо. Патріярх Святослав мав нагоду відвідати інституції української громади Чікаґа так як Український Національний Музеї, Кредитну Спілку ”Самопоміч”, Фундацію Спадщина, і інші. На празник Воздвиження Чесного Хреста, Патріярх відправив перший раз Патріяршу Божественну Літургію у соборі св. Володимира і Ольги і у своїм слові згадав що Патріярх Йосиф, наш Парафіяльний Батько, прийняв священичі свячення саме на Воздвиження Чесного Хреста у 1917 році. Наша Парафія була надзвичайно зворушена і підбадьорена візитом нашого нового Глави і Патріярха Святослава та таким гарним привітанням його нашими парафіянами, отцями, Громовицею і цілою громадою. Це пережиття нас підсилювало до дальшої праці. І так слідуючі роки проходили у нас досить активним темпом задоволяючи наші парафіяльні вимоги та вшановуючи потреби всіх свят та традиційних імпрез. Наші Парафіяльні свята відбувались річно в липні біля і в осередку, може більше свобідно і не так формально як в колишніх роках; фестини завжди були приготовані через довгі місяці аж до вересня, де брали участь артисти

з України, льокальні танцювальні гурти, орхестри і співаки, а програми закінчувались не дорівняними виступами нашої славної ”Громовиці”. Наші річні вигляди свячення пасок дальше продовжувались і продовжуються у великих числах парафіян і прихожан, де прибуває біля 5,000 вірних. В останних трьох роках ми теж вшанували 70-літні уродини о.Архім. Івана, 45-ліття Парафії на Святопокровському святі, 45-літні уродини о.крил. Олега, та висвячення о. Романа на сотрудника у нашій Парафії. У 2013 році обрано і проголошено нового Святішого Отця Франціска в Римі, а у Львові назначено Єпископом Франції і Бенелюксу нашого доброго друга о. Бориса Ґудзяка. У березні 2014 в нашій Парафії також зайшли зміни у провідних чинниках Парафіяльної Ради. Довголітній Перший Радний Олег Караван який держав цю позицію двома турами (1994-2000) і від 2006 до 2014 років, разом 14 років, рішив передати цю вимагаючу і не легку відповідальність новому проводові на загальних річних зборах. Першою Радною стала пані Христя Верещак, яка через роки була другою Радною. Пан Ростислав Смик, довголітній голова Фінансової Референтури також передав фінанси панові Богдану Боднару.В листопаді 2014 р. Владика Ричард несподівано оголосив, що о. Ігор Кошик мусить перейняти обов’язки Пароха Парафії Різдва Богородиці у Лос Анджелес Каліфорнії і пересилитися до цеї місцевості ще до Різдвяних Свят. Для нашої Парафії це було великим ударом, бо в цей час наш священний штаб якраз почав дуже ефектовно працювати в Парафії. Отець Ігор занимався молодими подружжями з якими мав гарні звязки, працював з вівтарними хлопцями, і разом з Панею Олею працювали над заняттями для малих діточок з батьками. Делеґація від парафії відвідала Владику Ричарда пробуючи запобігти цю несподівану акцію, але Владика, погоджуючись з нашими слушними застереженнями, свого рішення не змінив. Після тої акції, Парафія втратила поважне число парафіян чи прихожан до інших церков. 2014 рік був дуже болючим для України, яка переживала т.зв. ”Революцію Гідности” протестуючи акції нашого уряду і великий вплив Москви та жорстокі акції наших сусідів. Наші Церкви, громадські організації і інституції діяспори спрямовували свої зусилля на допомогу Україні, у боротьбі з корупцією в Уряді та війною яка розпочалася на Донбасі. Наші діяспорні обов’язки

6


та дбання про розвитки і втримування наших льокальних інституцій, церков, та організацій не одержували такої уваги як в попередніх роках. Наша увага була спрямована на потреби в Україні.У 2015 році Парафія відзначила 45-ліття Священнослужіння о. Архімандрита Івана Кротця та провадили пам’ятні свята в імені Патріярха Йосифа так і нашого головного будівничого о. митр. Бутринського. У місяці березні Парафія пережила дві великі втрати. Відійшов від нас о. Василь Карабінович який перебував у нас і в епархії останніх кілька літ допомагаючи нашій Парафії і також відбуваючи лікування в США на сувору недугу. Також відійшла від нас Пані Орися Яримович яка вірно служила і провадила наш Український Культурний Осередок Парафії Святих Володимира і Ольги в Чікаґо через останніх 16 років. Пізніше в році (у вересні) відійшла у вічність наша визначна парафіянка, основоположниця нашої Парафії перша голова нашого сестрицтва, сильна і унікальна жінка бл.п. Орися Гарасовська. Цілий 2015 рік святкували ми 150-ліття народження Митрополита Андрея Шептицького, велетня нашої Греко Католицької Церкви. Організаційна Референтура організувала місячні фільми про Митрополита, інтервю та статті з парафіянами, котрі мали спомини Митрополита, писемний конкурс для молоді, та викладами о. др. Андрія Чировського з Інституту Східнохристиянських Наук імені Митрополита Андрея Шептицького. Завершили святкування незабутним круглим столом з участю о. др. Петра Ґаладзи з Інституту, о. др. Юрія Аввакума з університету Нотр Дейм, та др. Леон Хамейдисом, єврей, син рабіна, котрий з братом був захований Митрополитом підчас війни. Парафія річно відправляє служби в прославу Митрополита і збирає фонди на його беатифікацію. Через вже довший час у нашій Парафії говорилось про потреби і можливості на інтернеті трансляції наших Святих Літургій і інших служінь, щоб допомогти парафіянам які не можуть прибувати до Храму кожного тижня чи через недуги, чи працю, чи суворі зими. На це треба було зібрати фонди, створити провід до цеї праці, бо Парафіяльна Рада мала інші заняття і потреби. І так це сталось з ініціятиви п. Богдана Ільчишина і інших і перша інтернет трансляція відбулася 14 жовтня 2015р. і від тепер маємо можливість це продукувати кожного тижня, на всі свята і передавати це і в Україну.

В 2016 році на Великопосну місію прибув до нас о. Іван Колтун - парох у відпостовому місці у селі Страдч біля Львова, яке уважається чудодійним місцем з татарських часів. О. Іван від того часу часто прибуває до нас, допомагає нам як потрібно і запрошує нас до себе на прощі. В місяці червні, Чікаґо мало нагоду вітати постійний Синод наших Владик очолений Патріярхом Святославом. Це був тиждень інтенсивних нарад і Владики відправляли Святі Літургії у наших українських соборах. Початкову Літургію Постійного Синоду відправлено у Соборі св. Володимира і Ольги і святе Слово виголосив Патріярх Святослав в якім він згадав заповіт Патріярха Йосифа “За Єдність Церкви і Народу” і Патріярх Святослав сказав що “дивно що сьогодні, це діється на наших очах.” Наша Парафія величаво і урочисто вітала членів Синоду і особливо Патріярха Святослава при вході до Нашого Собору з нашими Парафіяльними Товариствами і “Громовицею”. На кінець Постійного Синоду Парафіяльна Рада і Осередок запросили членів Синоду і гостей на елегантну вечерю де ми мали нагоду спілкуватись з Владиками Синоду. Постійний Синод складався з слідуючих осіб: Владика Митрополит Володимир Війтишин, секретар Синоду Владика Богдан Дзюрах, Владика Кен Новаковський, Владика Борис Ґудзяк, Владика Ярослав Приріз і Патріярх Святослав. У місяці серпні 2016 після важкої і довготривалої хвороби помер наш єпископ Річард Стефан Семенюк. Владика був добрим і правдивим отцем, але прибув до епархії коли епархія мала великий приплив нових парафіян і прихожан з України які вимагали більше української мови і українського духа. Через пять місяців цего року у Парафії збирали ми фонди на відновлення іконографії нашого храму бо це збереження іконописів уважається одним з найголовніших пріоритетів. Ця іконографія є необхідною частиною нашого літургічно-молитовного життя і нашої Візантійської спадщини. Ці збірки начислили понад $54,000 а кошти прийшли біля $38,000. Ми щиро дякували парафіянам і добродіям що так позитивно відгукнулись і спроможили Парафії це закінчити і приготовити до 50-літнього ювілею. Цего року Парафія як звичайно гарно відсвяткувала 48-ий Святопокровський Празник і бенкет де вітали о. Івана Колтуна з Парафії Страдч,

7


вітали по іменно бувших голов Сестицтва бл. п. Орисю Гарасовську, бл. п. Орисю Городиловську, бл. п. Сузанну Казанівську, Любу Шеремету, і сьогоднішню голову Марію Березецьку. Цего року припала черга нашій Парафії св. Володимира і Ольги бути господарем спільної панахиди вшановувати 10,000,000 жертв українського Геноциду 1932-33рр. Після Панахиди присутні перейшли до аудиторії на голодний обід, а опісля святочну програму. Фундація Геносиду-США в окрузі Чікаґо організує цю імпрезу річно, бо не можемо цеї трагедії забувати. У жовтні 2016 року відійшов від нас наш довголітній парафіянин, важко працюючий Голова Господарської Референтури бл. п. Любко Гриневич, з яким ми дуже успішно працювали, щоб у нашій господарці був порядок, щоб ми ощадно і мудро уживали наші фонди і завжди провірували наші кошти. В травні 2017 року відійшов у вічність бл.п. Патріярх УГКЦ, Любомир Гузар, який прожив майже 50 років свого життя поза Україною, але ніколи не забув відчуття проблем України та української церкви. Патріярх був особливо шанованою людиною в Україні і в світі. Патріярх Любомир прагнув єдності церкви, був чи не єдиною постаттю яка була авторитетом для христіян різних конфесій, а найважніше для нього було бути людиною. Незабуваючи наших великих діячів і основоположників Парафії св. Володимира і Ольги, ми також річно памятали нашого бувшого Пароха о. митрата Маріяна Бутринського, вшановуючи його велику працю як головного будівельного нашого храму і Осередку, панахидами на цвинтарі в дні його відходу у вічність. Цего року ми гідно відсвяткували 25-ту річницю його відходу із зустрічею з парафіянами і гарною програмою та виставкою знимок про отця Маріяна, великої людини в нашій Парафії і українській громаді міста Чікаґо. 2017 рік був памятним роком для нашої Парафії, бо ми вшановували 125-ту річницю від народження засновника нашої Парафії Ісповідника Патріярха Йосифа Сліпого. Члени Організаційної Референтури Парафіяльної Ради організувала різні цікаві вшанування Патріярха Йосифа так як фільми, розмови, інтервю, вистави, щоб пам’ятати Блаженнішого, і Його велику працю для нашої Греко-католицької Церкви коли він вийшов з тюрми

після 18 літ каторги. Наша Парафія вже давніше уфундувала фільм про Патріярха який продукували Марта Коломиєць і Данило Яневський. В місяці жовтні, в память 125-ліття народження Патріярха Йосифа Сліпого, та початок 50-ліття нашої Парафії, ми відбули виставку під назвою “Патріярх Йосиф Сліпий - наш Духовний Батько.” Опісля відбулось наше Парафіяльне Свято Покрови з цікавою програмою і з головним словом п. Ірини Ясінської Ґрейвз. Церковні відправи, молебені і вечірні, як також Архієрейськійську Святу Літургію очолив наш новий владика Венедикт Алексійчук, який прибув до Чікаґо у літі цего року. У Парафії, в підготовці до 50-літнього ювілею, Парафіяльна Рада з Господарською Референтурою розпочала плянувати і підготовлятись до проєкту відновлення нашої аудиторії і зі вставленням довгопотрібного ліфту (елевейтора). Вже в осени ми зустрічались з архітектом п. Леськовом і з контрактором який спеціялізувався в подібних проєктах ліфту. Пан Леськів безкоштовно приготовив плани, контрактор дав нам кошторис, і пан Леськів зайнявся т.зв. “пермітом” від міста. Проєкт розпочато у вересні, а ліфт відкрито на Різдвяні Свята 2018р. Ми щиро вдячні п. Леську за його подарунок. Кошт цеї частини проєкту був $230,000. Другу фазу проєкту - відновлення аудиторії відложено на пізніше, щоб мати нагоду зібрати більше фондів, бо цілий проєкт був апробований на $400,000 загальними зборами. В пляні є розпочинати другу фазу в 2018р. 17-го січня 2018 Парафія св. Володимира і Ольго сумно сприйняла вістку, що відійшов від нас у вічність наш довголітній парафіянин, наш перший диригент церковного хору “Прометей” проф. Роман Андрушко. Ще недавно, здається, ми справляли в Осередку імпрезу де згадували його велику працю у нашій Парафії, його інтензивні і постійні проби з хором, його велику працю з нотами для хорового співу. Як влучно і справедливо, що Парафія вміло вшанувала нашого дорогого Романа, ще за його життя. В січні 2018 наш Єпископ Владика Кир Венедикт вислав запрошення до членів Єпархії на 50-ті уродини, який він назвав “ювілей вдячності.” В нашім Осередку відбулась величава гостина де заля була заповнена вірними. В слідуючих місяцях 2018 року ми продовжували прославу Патріярха Йосифа Сліпого молитвами, та статтями про його прибуття до Чікаґо, його зустріч з Президентом

8


Фордом в Америці і т.д. У березні відвідала нашу Чікаґську громаду наша славна Капеля Бандуристів розпочинаючи 100-ліття цеї знаної мистецької одиниці, прекрасного хору і бандуристів. Свято відбулось у нашому Осередку з чудовою програмою. В неділю, Капеля відспівала Святу Літургію в Храмі св. Володимира і Ольги прямо як небесний концерт. Капеля признала, що їхній візит до Чікаґо є завжди красно винагороджений нашими ентузіястами, фінансовими нагородами і активним комітетом “Friends of Ukrainian Bandurists”. Якраз в цей історичний рік 50-го ювілею, нашій Парафії вдалось здобути місце у храмі Святої Софії Божої Премудрості в приміщенні пасторального відділу якого Український Католицький Університет у Львові пропонував назвати іменем о. Митрата Маріяна Бутринського, довголітнього настоятеля і пароха Парафії Святих Володимира і Ольги в Чікаґо і головного будівничого Собору і Осередку. Намагання щоб це звершити розпочались Першим Радним Олегом Караваном кілька років тому і з великою допомогою о. Ректора Богдана Праха, теперішнього провідника УКУ Закінчуючи нашу 50-літню історію Парафії Святих Володимира і Ольги треба нам пригадати деякі парафіяльні проєкти і ритуали цеї церковної інституції які ми довголітні члени принимаємо як нормальні явища, і може і не часто згадуємо. Наприклад: Наші Різдвяні Свята величаво відсвятковані при участі багатьох священників, з трансляцією до авдиторії, яка також заповнена. Наші Великодні Свята з великими присутністьми, з обходами церкви з прапорами церковних одиниць, з свяченнями пасок при понад 5,000 вірних, при чудових співах хору “Крилос” і незабутнім “Плоттю”. Перші Урочисті Святі Причастя наших діточок відбуваються кожного року, з гарними прийомами в Осередку, походами з Осередку до Храму, памятковими фотографіями як також і відеозаписками. Парафіяльні Щедрі Вечорі і Свячені відбуваємо річно в присутності понад 200 парафіян з гарними програмами хорів, співаків і діточок. Святопокровські Служби а опісля свята в Осередку, де згадуємо наші важні свята і дякуємо Нашому Сестрицтву Покрови за їхню працю і дарунки Парафії через всі наші роки.

Крамничка Сумління, яка кожної неділі існує під церквою (в аудиторії) і служить парафіанам із закупами, а приходи висилає на добрі цілі в Україні, колись до політвязнів, а тепер до сиротинців і т.п., під проводом п. Лялі Савин і Марії Добрянської. Річні виступи Школи Балету і Танців, де приходить біля 1,000 гостей, а школи яка існує вже біля 40 років є в парафіяльній опіці під проводом п. Лялі Городиловської, п. Сяні Пилипчак і. п. Марка Міськевича. Річні збірки Сестриць для Суспільної Опіки на висилки потребуючим. Річні збірки убрань для діточок в Україні на Різдвяні Свята, якими займається Христя Сютрик з Крамничкою. Річні Базарі яка організує п. Рома Яхторович кожного року і приходи передяє на Україну на добродійні цілі. Кожнонедільні Кави і закуски в нашій аудиторії організовані Сестрицтвом, Братством Архстр. Михаїла, Парафіяльною Радою і часами школою св.о.Миколая. Недільні співані Святі Літургії які співає Хор Благовість під проводом Оленки Новик. Виїзди до Европи нашого славного Ансамблю “Громовиця” з нашою славною Сянею Дикою-Пилипчак як також їх виступи на наших фестинах і різних імпрезах. Останними роками у нашій Парафії відновились різні прощі, які організував о. Олег і продовжує заохочувати парафіян до подорожування у різні місця світу, де відбувались історичні події церкви або чудотворні дії. Ці прощі відвідали такі знані пам’ятні місцевості як Париж, Санліс, Люрд, Монако у Франції, Фатіма в Португалії, в Римі у Італії, Страдч біля Львова, і дві подорожі до Святої Землі та до Патріяршого Собору Христового Воскресіння у Києві. До наших прощей долучується Владика Богдан Дзюрах, який нам добре знаний від давних років. Підчас цих прощей парафіяни мали нагоду зустрічати Патріярха Святослава у Києві як також бл.п. Патріярха Гузара. Річні уведження нових вівтарних хлопців дальше продовжується, де старші вітають нових членів до їхньої кадри.

Перший Радний Олег Караван

9


10


11


ЯК РЕАЛІЗУВАТИ ВЕЛИКІ ІДЕЇ

Борис ҐУДЗЯК. Лекція пам’яті отця Мар’яна Бутринського – будівничого та багатолітнього пароха храму Святих Володимира та Ольги у Чікаґо,

виголошена в рамках Днів УКУ Хочу розповісти один епізод. Коли я був семінаристом у Римі, у собор Святої Софії, який ще тоді не був завершений, на святкування, які організував патріарх Йосиф, приїхав отець Мар’ян Бутринський з великою делегацією своїх парафіян та інших вірних із Чикаго. Я тоді прислуговував. Ми якраз виходили на похід, щоби супроводжувати патріарха до храму. І ось ми вже збираємось виходити, а отець Мар’ян підходить до нас і питає, де є репіди (процесійні представлення небесних сил, які використовують під час літургії та процесії). «Та ж ми купили вам репіди». Кілька років перед тим він приїжджав до Риму і побачив, що у нас їх немає. Того разу він приїхав до Риму

владика Борис ҐУДЗЯК

12


і купив їх для нас. І його нервує, що ті, кому він їх купив, не користуються ними для прослави Бога, краси обряду, величі Божественної літургії. Отець Бутринський був господар – він не боявся, його хата була посередині міста. Я би хотів, щоб усі ми були такими: бачили, чого бракує, і те заповнювали й допомагали людям тими інструментами, які нам дані Богом, батьками, ближніми. Отець уможливлював, надихав, вів, піднімав і помагав. Зокрема, помагав нашому університету. Для отця Бутринського особливим лідером був патріарх Йосиф. «Великого бажайте, надихайтесь великим і високим». Треба мати перед очима гідну мету. Якщо ми її маємо, вона сама собою підносить людину. Людина росте зі своїми задумами і своїми планами. Високі пориви її підносять – низькі і грішні похоті руйнують. Не кожен народився генієм, і не кожному дав Бог довершувати спасенні діла і повертати умовинами часу, немов коловоротом. Але кожному дано бажати великого, молити Бога про те і помагати посильно у великих будовах, бо з дрібних цеглинок виростає гігант. Кожен може чинити добро, а в кожному доброму є і велике. Як реалізовувати великі ідеї? Перш за все треба визначити, чим є великі ідеї. А про це можуть і мусять бути суперечки. Сьогодні чи не найбільша комерційна потуга і фірма у світі є Ap-ple. Її вартість перевищила 1 трильйон доларів. І в мене теж є Iphone. Чи трильйон критерій? Напевно, для багатьох так. Але попри те, що я користуюсь цим інструментом, для мене критерії величі є інші. Мені прикро читати про те, що Стів Джобс, який розвинув цю фірму, міг принижувати людей. Мені прикро читати репортажі про спогади його доньки, від якої він відмовлявся. Прикро, коли при кінці життя людина має жаль за те, як вона відносилася до людей. Якщо ми з вами маємо задуматися над питанням, як реалізовувати великі ідеї, давайте домовимось, що велике є те, що дає життя, виринає з Божого закону, провадить до Бога, єднає людей. Змагання до великого доступне кожній людині. Ті критерії не є загальними, вони є м’якими. Інколи вони продаються, купуються, мають зиск.

Зараз УКУ на висоті своєї популярності. Ще ніколи він не був таким популярним, ще ніколи стільки студентів до нього не поступали, ще ніколи не було таких високих середніх балів тих, хто поступали і поступили, ще ніколи стільки донорів з усього світу не давали на нього гроші. То не завжди було так і не завжди мусить бути так. Але сьогодні УКУ має певну потугу, яка може нам завадити побачити, на чому ця велика ідея побудована. Я хочу запросити, зокрема, нових студентів та викладачів, задуматися над питанням, на чому стоїть цей університет, до якого ви так хотіли, у чому є велич Йосифа Сліпого, Андрея Шептицького, Мирослава

Івана Любачівського, Любомира Гузара. В чому великим був отець Мар’ян Бутринський. Мені здається, тої величі ми особливо потребуємо. Це велич, яка поєднує серця. Вилізти на Говерлу чи Еверест – це подвиг. Це перемагання себе, і в цьому багато доброго та шляхетного. Перемагати себе – важливо. Але особливо великим є, коли ми перемагаємо себе для інших. Хочу запропонувати для роздумів моє переконання, що велике завжди народжується між. Між нами, між вами, між кимсь. Бо коли велике є лише для мене, коли велике є лише моїм, коли велике є лише в мені – воно не велике. Ніхто з нас не має ні розмірів, ні масштабів, ні такого духа чи душі щось дійсно велике тримати лише у собі. Велике з’являється, коли ми єднаємось. Коли

13


Божа Любов, Божа Творчість, Божий Дух входить у нас. І коли ми стаємо тими, хто помножує ці дари, обдаровуємо інших і помагаємо іншим рости і множити дари. Коли за ділом стоїть потенціал великого духовного подвигу. Навіть якщо масштаби справи є скромні. Мати Тереза казала: «Не обов’язково робити великі речі, можна робити маленькі, але з великою любов’ю». Патріарх Йосиф казав, що не кожен є генієм, не кожен може міняти хід історії, переінакшувати обставини, які його чи її обумовлюють. Час обмежений, ресурси і сили теж, але це не повинне нікого з нас відохочувати від великої любові, великого ділення, великої уваги до іншого. Якщо братися за конкретну справу, один не зробить те, що зроблять два, а два не зроблять те, що зроблять 20 чи 200. До великомасштабних речей потрібно багато людей, які примножуватимуть дари один одного. Потрібна команда. У цьому університеті вже більше ніж чверть століття є безперервна застанова над тим, чим є команда, і праця над тим, щоб ця команда була. Це увага, пошук, аналіз, критика, гумор, спілкування, мовчання, слухання іншого. А також допасування одного до іншого, визнання таланту, який є поруч, і пошук ніші, де цей талант може вповні розквітнути. Часом потрібні суперечки. Мусить бути відвага конфронтувати реальність, мусить бути збережена гідність кожної особи навіть у суперечках. І коли багато людей працюють з увагою та пошаною до іншого, до партнера, до соратника, твориться особлива синергія. Це не просто якась калькуляція чи математика. Там відбувається таїнство сопричастя – те, що відзеркалює життя самого Бога, який є один і троєчний, в якому Отець, і Син, і Святий Дух співпрацюють, діляться, спілкуються, якщо сказати по-людськи. Є ще одна характеристика, яка сьогодні непроста для великих справ. Патріарх Йосиф провів ідеї крізь десятиліття. Він не знеохотився ув’язненням, таборами, катуваннями, своїм віком і неміччю. Він заснував УКУ, маючи 71 рік, і почав його будувати. Патріарх знав, що таке час і наскільки це є необхідний вимір великої справи. Ми живемо у дуже нетерпеливих обставинах. Біда, якщо хтось

не відповів на смс до години. Невигода, якщо кава не заварилась за півхвилини. Молодим людям сьогодні важко слухати якусь тему більше, аніж 5 хвилин. Немає магії чи лотереї у великих справах. У великих справах, відповідно до наших категорій, потрібен час, бо ріст вимагає часу. Слухання і увага до іншого, пізнання таїнства, глибини буття іншої людини, я вже не кажу цілої громади, потребує часу. І великі люди, які робили великі справи, це розуміли. Згадуючи отця Мар’яна Бутринського, пам’ятаючи лідера для цього провідника – патріарха Йосифа, я хочу запросити усіх нас з вами бажати великого. Але щоби це наше велике було божественним великим, щоб воно було тривалим, щоб воно міняло життя, помножувало. Щоб воно не було коштом гідності іншого. Щоб воно єднало людей, а не ділило. Щоб воно було присутнє у всьому, навіть у тому, що є мнимо малим і на марґінесі. Усіх гостей, які є друзями цього університету, та членів академічної спільноти я запрошую в молитві задуматися над тим, на чому ми стоїмо. Чому вам тут добре, чому ви тут хочете бути, чому жертводавці з різних кінців світу нас підтримують, чому ви ростете і розвиваєтесь. Чому такі відкриті обличчя і щирі усмішки. Чому такі ясні очі та випрямлені спини. Серед вас реалізується велика ідея на принципах і засадах великої ідеї. Це ви і ваш, це між нами і наше, це майбутнє нашої країни, це приклад та зразок. І це колосальна відповідальність. Ми не сміємо це занедбати, недогледіти, продати, розміняти на дрібні. А коли ми стаємо популярними, коли у нас високі бали, коли ми думаємо, що поїли всі розуми, надуваємось – тоді кануть і тануть ті принципи, які провадять до великого. Отець Мар’ян Бутринський надихав своїх вірних. Я бажаю, щоб кожного з нас пам’ятали як тих, що будують, піднімають, надихають та єднають. Тому що ми зрозуміли, на чому будується велике. Слава Ісусу Христу.

zbruc.eu

14


Маріяна Бутринського, на честь якого парафія свв. Володимира і Ольги склала щедрi пожертви на розвиток УКУ. Перебуваючи між нами в парафії свв. Володимира і Ольги 22 роки о. Бутринський залишив нам надзвичайно багату і многогранну духовну і матеріяльну спадщину. Після лекції відбувся чин посвячення таблиці перед Іконостасом у Церкві, який відправили Владика Борис і Владика Венедикт, а потім вони перейшли до таблиці перед кімнатами у Пасторальному центрі, де відбулося посвячення таблиці.

На Таблиці напис – Кімнати Духовно-Пасторального Відділу

Дар ПарафіїСвятих Володимира і Ольги

в Чікаго в честь довголітнього пароха і будівничого

отця митрата Маріяна Бутринського.Просимо молитву за наших жертводавців.

Посвячення Таблиці пам’ятіо. Маріяна Бутринського – Дні УКУ

Лекція памяті о. Маріяна Бутринського, виголошена владикою Борисом Ґудзяком, Президентом УКУ - Як реалізувати великі ідеї . - відбулася у рамках Днів УКУ у Львові 13-ого вересня 2018. р. Б. Ця лекція була перенесена із

авдиторії до церкви, тому що було багато записаних відвідувачів на лекцію. Перед лекцією Владики, Адріяна Пілецька-Декайло розказала про життєвий шлях отця

15


16


В 30-ту річницю Культурного Осередкусвв. Володимира і Ольги в Чикаґо

Будуємо Собор Душ Уявіть собі 50 років тому, коли під опікою патріарха Йосифа Сліпого збудували собор свв. Володимира і Ольги. Вже тоді, члени Парафіяльної Ради думали про те щоб зберегти нашу громаду, яка в той час переходила через тиск сильної політики асиміляції до американської культури і до латинізації нашої церкви. Хто були ті люди Собору свв. Володимира і Ольги, і що вони собі уявляли? По перше, був надзвичайний провідник отець Крилошанин Мар’ян Бутринський – людина глибокої віри і христіянського життєвого розуміння, який любив Україну і свій народ. Він не боявся ставити перед собою високі, великі діла. Тому створив команду людей які йому довіряли і вірили в тій самі цінності. То були люди які жили мрією що колись ще буде незалежна Україна, і що треба зберегти українську ідентичність і національну гідність через Церкву і Культуру. Розум, відвага, сила душевної спадщини покоління наших батьків зупинили розвал нашої громади і церкви, і втримали українську околицю в Чикаґо в українських руках, і надихнули людей в цілій діаспорі в той час. Це не розповідь про історію парафії, але треба згадати, що парафія закупила будинки які окружували собор, і причинилася до закупівлі будинку на розі Оклей і Супіріор – будинок який став освітним центром для семінаристів, будинок який благословив Блаженнійший Патріарх Йосиф. З того малого центру освіти, з тої маленької семінарії, з того зерна посадженого тут в Чикаґо, виріс сильний урожай – бо вийшли провідні пастері, священники, отці Петро Ґаладза, Андрій Чировський, Андрій Онуферко, Михайло Шиян, Павло Гайда, Мар’ян Івахів, Юрко Куто, і Мирон Панчук. А кругом них гуртувалася молодь. Можите собі таке уявити? Чи здібні ми сьогодні на таке діло? Я думаю що ТАК. Бо в нас зявилися провідники і в нас зявляються нові члени громади, і в нас здібна молодь, і я вірю що в нас тепер зявляться нові команди людей довіри, бо наш народ завжди відновляється. Так було, є, і буде. Команда отця Бутринського складалася з Парафіяльної Ради яку очолював мій покійний незабутний батько др. Олександер Фаріон, але в Раді були провідні особи – Юліян Куляс, якому можна завдячувати до великої міри підтримку міської ради і мерії, др. Кобилецький, др. Городиловський, пан

Трощук, пан Басюк, др. Смик, пані Яхторович, професор Попель, професор Василь Маркусь, пані Таня Рейнарович, пані Орися Городиловська, Люба Шеремета, Орися Гладка, пан Степан Ґоляш, пан Касіян, Ліда Кассараба, Марійка Вебб, пані Дудич, пані Савин, пані Марія Вислоцька, і моя незабутна незаступима мама Ярослава Фаріон. Було і більше відданих парафіян. Люди зголошувалися до праці бо вірили що це їх покликання. Команда складалася з працьовитих, відданих, ідейних особистостей, людей щедрих, людей довіри, які вірили у свою місію, у свої сили і у свойого провідника - пароха. Не можу не згадати олімпійський вклад жіноцтва, бо без них не знати чи це все було б завершено. Уявіть собі що люди підписали особисті гарантії і заставили банкові позички своїми будинками і особистими банковими рахунками. Уявіть собі яка була довіра тих людей і в свої сили, і довіра до своїх друзів і членів громади, і яка була довіра наших фінансових установ що вірили що все буде сплачено. Уявіть собі щоб таке відбулося сьогодні, коли в нашій Церкві і в громаді в Чикаґо є великі нові фінансові потреби. Може прийшов час і тепер творити такі Команди. Треба зрозуміти і відчути цю потребу на сучасний розвиток в нашій громаді і наші Церкві. Отець Бутринський казав - Нам треба будувати Собор Душ. Він цитував Блаженнішого Патріарха Йосифа, що треба реалізувати великі ідеї. А в Чикаґо, коли планували місто, славний архітект Даніел Бурнам “Make no little plans; they have no mag-ic to stir men’s blood”, - не робіть малих планів, вони не недихають людей пристастю, і від тих часів наше місто стало центром найкращої сучасної архітектури. І тому, отець Бутринський планував великі справи. Для цього мала бути збудована церква, семінарія, культурний осередок, і мав бути театр. Під проводом свого пароха отця Бутринського, повстав Комітет для побудови Культурного Осередку, який очолював мій батько Олександр Фаріон. Була мрія, і ту мрію перетворили у реальність. Парафія рушила повною силою до фінансування цеї побудови “Малої України” в Чикаґо. Це був 1988 рік – рік Тисячоліття Хрещення України. Москва провадила пропаганду у світі що це їх 1000 ліття, таку саму дезінформацію як тепер. Не було української держави. Була Українська

17


ССР. Українці в діаспорі не мали уряду який міг їх захистити, єдина установа яка могла перейняти роль ніби уряду , яка могла стати за правду і за своїх людей була Церква. Тому, наш Культурний осередок свв. Володимира і Ольги, разом з пам’ятником двох святих який перед ним стоїть був запланований на святкування 1000 ліття христіянства. А відкриття було грандіозне – були мер і представники Конгресу, були і перші представники новоствореної організації в Україні Рух. співали хори, тисячі людей зібралися кругом нового будинку. Так відбулося відкриття тривалого памятника який залишився на покоління для історії. Зраджу вам таємницю, що в оригінальних планах був План А – це був план на три поверхи, з театральною залею, і мала бути велика сцена. Пригадую що мій батько, і отець Бутринський і отець Мирон Панчук який вже тоді був дуже активний в парафії – дуже підтримували цю пропозицію. Але більшість парафіян побоялися, казали що не треба брати таких довгів і проголосували проти. І тому, цей будинок в якому ми сьогодні святкуємо не є Планом А, а є Планом Б. Будинок збудували, а хто буде адмініструвати Осередком, як заповнити будинок змістом? Тоді попросили паню Орисю Яримович з парафії св. Миколая на головного директора. В той час, це був важливий крок для об’єднання громади, і були розумні люди які про це думали. Як це так? Вона з парафії св. Миколая!, казали. Це був переломний крок, бо паню Орисю всі полюбили, вона вміло, професійно, і з материнським серцем провадила всі справи Осередку багато років, помагала новим імігрантам, організувала їм допомогу, і до великої міри Осередок тоді став своєрідним центром соціяльної допомоги і громадським центром. Всі бігали до пані Орисі за пораду. Всі виступи головних політиків з Америки і України відбувалися в Осередку. Всім хто питається нас тепер, А чому ви не побудували сцени? Відповідь проста – Давайте, є нове покоління, новий приплив імігрантів, тисячі нових людей в громаді, давайте будуйте сцену, давайте організуйте театр, організуймо разом, і працюймо. Але на ділі, не на словах. Мій батько часто повтаряв, “Любіть Україну не словами але кишенею”. Що би було сьогодні якщо би 30 років тому не було тих людей які не побоялися викупити цілий квартал, якщо б не було собору свв. Володимира і Ольги, якщо б не закупили землю на паркову площу, якщо б не було Осередку? Це урок нам всім. Треба працювати для осягнення спільої візії. А історія парафії і Осередку це історія осягнення.

Шануємо вклад тих всіх хто збудував для нас “Малу Україну” в Чикаґо, ми відчуваємо їх присутність між нами в тих стінах, а вони моляться за нас, і дивляться з неба на нас і чекають на наш вклад в громаду і в церкву. Тепер Команда має бути наша. Але це все історія, минуле. Сьогодні ми стоїмо перед нашим майбутнім. Тому ще раз питання. Як ми собі уявляємо образ нашої громади за 10 або 20 років? Осередок став видним знаком громади, доказом що ми є в Америці але ми далі в душі українці. А що буде далі? Які наші потреби? Хто ми? Яка наша індентичність? Що ми бажаємо для наших дітей? Нам треба про це подумати, поговорити, і зробити рішення. В нашому світі де панує байдужість, легко стратити ідеали і довіру, і попасти у глибоку яму еґоїзму і стати собі тільки споживачем. Запитаймося себе – що можна нам зробити, щоб наше життя заповнилося змістом. Що нам можна зробити щоб наше Українське Село в Чикаґо не дало себе задавити розвитком девелоперів нерухомости. Що зробити щоб наше Українське Село залишилося Нашим. Маємо вартісні активи – маємо Катедру, аж три церкви на одній вулиці, стилеві гарні будинки де проживають українці, є Школа св. Миколая, є громади і парафії всюди за межами міста, є Осередок, є музеї, фінансові установи, є українські ресторани , і є великий людський потенціял. Бо наша молодь талановита і працьовита. Їх є багато. Нам треба їх включити в головні рішення і відповідальності в громаді. Можемо пишатися нашою громадою. Можемо радіти що ми тут є. А тоді коли ми будемо стояти сильно разом як один, тоді будуть з нами числитися. Директор Осередку Пані Ярка Абрамюк стоїть сильно на варті нашої території, і нас захищає. Вона вміла піднесла Осередок на прибутковий рівень, і ми її за це вдячні, бо осередок себе оплачує. Осередок продовжує своє центральне місце в громаді, і ми раді що ми нашу Ярку маємо. І ми її слухаємо. Бо вона тут є бос, вона Шеф великої букви. І так має бути. Не зупиняймося. Святкуємо 30 років Осередку і радіємо нашими успіхами. Але рухаймося, бо світ не стоїть, рухаймося разом, рухаймо до спільної цілі. Бо так як пісня каже, Разом нас багацько, тоді Нас не подолати.

Слово виголошено 29-го вересня на події святкування 30 ліття Осередку

Марта Фаріон

18


Український Культурний Осередок при парафії св. Володимира і Ольги, з нагоди 30-ліття, влаштував Розваговий Вечір 29-го вересня 2018 р. В програмі брали участь парафіяни, одиниці з громади та славна комедіянтка з Торонто Люба Ґой. Гості гарно провели час та відпружилися при виступах талановитих музиків, співаків, танцюристів і гумористів.

Заля була гарно прибрана. Сцена, світла та звукова система були професійно розташовані технічним комітетом: Романом Пилипчаком, Іваном Пилипчаком, та Марком Василишином. Гості також мали можливість оглянути банери, які оформив пан Дарко Сютрик, на котрих були історичні світлини та інформація про фінансування, будову і посвячення Осередку.

Осередок приготовив смачні й унікальні закуски, що додали до товариського настрою. Атмосфера на залі була весела, і не одні гості зауважили, що вечір був приємний і забавний. Перед виступами, чародій Марко Маґайне відвідував столи і забавляв своїми картовими штуками.

Пан Ростик Смик, мол., досвідчено і легко провадив вечором. Перше пані Марта Фаріон представила історію Осередку при прозірках. Цікаво було послухати, які були думки, пляни і труднощі зв’язані з величезним проєктом. Пригадалося скільки зусилля і співпраці потрібно було з боку цілої української

громади, щоб здійснити мрію Культурного Осередку, який збагатив “Українське Село” та місто Чікаґо.

Генеральний Консул України Ляриса Герасько привітала з нагоди 30-ліття Осередку, а від кредитівки “Самопоміч” пан Олег Караван привітав і передав даток пані Ганні Шалевій, голові Дирекції Осередку, та пані Ярославі “Ярці” Абрамюк, менеджер Осередку.

Мистецька програма розпочалась виступом бандуриста Івана Шміло. Він чутливо виконав кілька пісень, за що отримав теплі оплески. Модерний танок до клясичної музики плинно виконали танцюристки з “Громовиці” Марта Баран і Дануся Пилипчак. У другій половині вечора Дануся Пилипчак й Іра Садова представили гумористичний французький

танок. Пан Назар Карабінович заспівав чудову пісню з ґітарою, а в другій частині, він з Лілею Попович заспівали романтичну пісню. Заля нагородила за чудові виступи щирими оплесками.

Головна зірка вечора, відома канадійська комедіянтка, пані Люба Ґой, виступила кілька разів протягом вечора. Вона виконувала свої гумористичні скечі, жарти і монологи на підставі свого життя й українських іміґрантів Канади. Вона розважала всіх своїми поглядами життя в Канаді й Америці, в тому і натякала на життя українського Чікаґо й

Вечір 30-ліття Українського Культурного Осередку

19


околиці. В одній частині поміж столами з’явилася “Баба Софроня” (одна з пані Люби славних ролей) із жартами про життя старої бабусі з дідусем Федьом. В останній частині пані Люба прочитала уривки зі своєї книжки “Luba, Simply Luba” і розказала, як вона виростала в патріотичній українській родині в Канаді, де її батько виховував її на чужій землі, але в дусі, що життя тільки існує під закликом “Бог і Україна”. Вона представляла різні моменти зі свого життя, про бажання бути “нормальною канадійкою” і як це було тяжко коли вона приходила до школи з канапкою з кобасою, а всі інші учні їли “пінат батер” (peanut butter), та інші смішні хвилини українського

іміґрантського життя. Вона вміливо переплітала серйозні переживання з гумористичними моментами,

так, що гості на залі ентузіястично плескали і щиро сміялися, не раз аж до приємних сліз. Торонтонська зірочка Люба Ґой розвеселила цілий Осередок.

Також на цьому вечорі співала пані Стефа Тейтер, з фортепіяновим супроводом пані Олі Карабінович. Вперше заспівала гумористичну пісню з Бродвей мюзиклу “Guys & Dolls”. Пізніше пані Стефі акомпанювали на ґітарах пан Марко Мурський (її вуйко) і пан Марко Мурський (двоюрідний брат) до пісень “Верховино” і “Два кольори”. До другої пісні була й ще гарна несподіванка, коли 9-тирічна донька пані Стефи, Оля Тейтер, виступила разом з мамою. Відважно вона тонким голосом заспівувала приспів. Слухачі схвалили виступ.

Загостив і ще “Професор Мамалиґа” – знаний в

певних колах нашої української громади Чікаґо (це наш славний пан Мирон Куляс). Він гумором подав свої погляди, поради та роздуми до особистого сучасного життя – а гості реготалися.

Вечір показав, що ми в нашім суспільстві маємо багато талановитих людей, які віддали свій час і зусилля, щоб гості могли насолоджуватися музикою, співами, танцями і гумором. Коли гості виходили, приємно було бачити усміхнені обличчя та чути позитивні коментарі та похвалу організаторці цілого вечора, Ярці Абрамюк. Настрій був товариський і гості були захоплені виступами. Присутні будуть приємно згадувати цей Розваговий Вечір з нагоди 30-ліття Українського Культурного Осередку.

Христина Мурська

20


З нагоди ювілейного 50 ліття парафії Св. Володимира і Ольги. Відбулася проща слідами Патріярха Йосифа Сліпого нашого

Мойсея УГКЦ до Святої Землі - ІЗРАЇЛЬ, ЙОРДАНІЯ,ЄГИПЕТ-СИНАЙ з 18-го червня по 2-ге липня 2018р.

(продовження)

Люди завжди хотіли побачити Бога. І в наш час багато хто запитує, чи можна побачити Бога. Прагнення до єднання з Богом закладене у нашій людській природі. Перші люди перебували у постійному спілкуванні з Богом, як про це ми читаємо у Святому Письмі. Після гріхопадіння люди перестали бачити Бога, тому що наша природа затьмарилася гріхом. Між Богом і людьми постала стіна, яка не давала можливості спілкуватися з Богом, як це було раніше в раю.

У земному житті тільки окремі святі люди бачили, і то лише частково, Бога. До них належать пророк Мойсей і пророк Ілля. Пророк Мойсей дуже хотів побачити Бога, і тому в молитві, звертаючись до Нього, благав: “Покажи мені славу Твою” (Вих. 33, 18). На це Господь відповів Мойсею: “Ти не можеш побачити лиця Мого – бо людина не може побачити

Мене – і жити” (Вих. 33, 20). Але все ж Господь дав можливість Мойсею частково побачити славу Божу. Господь сказав: “Ось місце при Мені, – і ти станеш на скелі. І станеться, коли буде переходити слава

Моя, то я вміщу тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду. А здійму руку

21


Свою, – і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме” (Вих. 33, 21-23). І коли Господь пройшов перед лицем Мойсея, він вигукнув: “Господи, Господи – Бог милосердний і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий та правдивий” (Вих. 34, 6).

Так само і пророк Ілля бажав побачити Бога. В той час він перебував у тяжкому душевному стані, бо боровся з ізраїльтянами – своїми співвітчизниками, які стали поклонятися неправдивим богам замість істинного Бога. Пророк страждав настільки, що просив Бога, щоб Він забрав його із цього життя. Ось тоді Господь показав пророку Іллі Свою велич і повелів йому стати на горі перед лицем

Господнім. Пронісся сильний вітер і була буря, яка розривала гори і крушила скелі, але не у вітрі Господь. Після вітру почався землетрус, але не в землетрусі Господь. Після землетрусу – вогонь, і не у вогні Господь. Після вогню – віяння тихого вітру, і там був Господь. (3 Цар. 19, 11-12). Таким чином, Господь показав Себе пророку Іллі у диханні тихої прохолоди.

Таба є найбільш східним єгипетським курортом. Він знаходиться на Синайському півострові, на

півдні омивається водами Акабської затоки. Серед курортів Єгипту Таба виділяється особливим географічним положенням. Одразу три країни є його найближчими сусідами. Це Ізраїль, Йорданія та Саудівська Аравія. Основною родзинкою Таба - Єгипет називає море і корали, а також відома

островом Фараонів, він знаменитий завдяки збереженій фортеці XIII століття, яка колись служила фінікійцям, а пізніше перейшла під владу султана Салах-ель-Дін. Тут, на узбережжі Червоного моря де усі паломники допливли після Йордані. Розкинулися розкішні резорти до одного з них Strand Beach and Golf Resort Taba Heights ми приїхали щоб відпочити після дороги. З цього місця ми розпочали нашу дорогу до серця Синаю на Гору Мойсея. Так як це була неділя то ми відслужили подячну Божественну Літургію з Преосвященним Владикою Богданом. Молитва ж за мир в Україні була на устах кожного дня.

Автобус везе нас дорогою від Таби по розкиданих по узбережжю готелів, через красиву кам`яну і розпечену на сонці пустелю. Суворі і химерні без будь-якої рослинності гори сірого кольору, неймовірна краса Синайського півострова. Приїхавши до слідуючого готелю Mor-gan Land і відслуживши Божественну літургію ми повечерявши пішли спати. Виїзд з готелю в бік монастиря Святої Катерини і гори Мойсея, проща починається вночі, щоб першими зустріти світанок.

Гора Синай (вона ж гора Мойсея, гора Хорив) вважається священною для всіх християн, мусульман та євреїв. Тут працював видатний християнський святий Іван Ліствичник – ігумен гори Синай. Назва його головного твору «Ліствиця»

22


вказує на сходження людини по духовних ступенях до Небесного Царства, земною подобою є підйом на гору Синай. Протягом багатьох століть гора Мойсея приваблювала до себе віруючих, найперші християни здійснювали паломництво до її вершини. Перші ченці, ще до побудови монастиря, були пустельниками, котрі жили у печерах.

Лише у святкові дні пустельники збиралися біля Неопалимої купини для спільного богослужіння. У 330 році ченці звернулися до матері імператора Костянтина Олени з проханням побудувати біля Неопалимої купини церкву, присвячену Богоматері і вежу для притулку ченців, котра б могла захистити їх від набігів кочівників.

На гору Синай можна піднятися різними шляхами. Перша дорога на вершину є чернечого або паломницької, вона прокладена з боку більш крутого схилу гори. Ще в давнину монахи вирубали в скелях круті сходи - шлях цей вважається небезпечним, ходити ж їм допускається лише в світлий час доби, а вночі категорично заборонено. Глибоко віруючі люди вважають цю дорогу шляхом до особистого духовного розвитку і спробою наблизитися до розуміння Бога. Подолати 3750 сходинок - шлях покаяння дуже складно.

Друга стежка Верблюжа - прокладена з боку менш крутого схилу, в цьому місці паломники можуть використовувати верблюдів або мулів. Цей шлях не так втомлює, довжина шляху в одну сторону – 7 кілометрів, щоб піднятися по ній на вершину, потрібно в середньому три-чотири години. Верблюжа стежка з останніми 750 сходами

з’єднуються в одну, біля стародавнього кипариса, саме там Господь говорив з Іллею, коли той переховувався від цариці Єзавелі.

На самій вершині гори Мойсея, на висоті 2285 метрів над рівнем моря, на місці більш давньої споруди, побудована невелика капличка Святої

23


Трійці і маленька мечеть. На північ від каплички знаходиться печера, де колись знайшов притулок Мойсей.

Щоночі на гору, де Господь дав Мойсею, викарбуваних на кам’яних скрижалях Десять Заповідей, піднімається багато людей, щоб зустріти на вершині з молитвою та покаянням світанок.

В одну мить, густу темряву єгипетської ночі прорізав перший промінь сонця, що сходить. Стрімко і невблаганно його вогненна куля підіймалася над теракотової горою, забарвлюючи каміння червоними кольорами немов марсіанські ландшафти. Втомленість моментально відходить і в цей момент з вершини гори відкривається захоплюючий огляд на плато, зване басейном Іллі. Навпроти нас Гора Святої Катерини – найвища гора в Єгипті висотою 2629 метрів – розташована в південній частині Синайського півострова, приблизно в чотирьох кілометрах на північний захід від гори Синай. На вершині гори на місці де були знайдені мощі великомучениці Катерини стоїть православна каплиця.

Гору назвали на честь святої великомучениці Катерини Олександрійської. Після страти святої

Катерини її тіло було перенесено ангелами на вершину найвищої гори Синаю, яку пізніше назвали горою Святої Катерини. У середині VI століття монахи монастиря Преображення, підкоряючись баченню, піднялися на гору, знайшли там останки святої Катерини, впізнали їх по перстню, який був дав її Ісус Христос, і перенесли мощі до церкви. Монастир Преображення з тих пір отримав нову назву – монастир Святої Катерини.

Ми зустріли світанок на горі Мойсея у цей момент

на людину сходить благодать. Той, хто там був, на все життя залишить у своїй пам’яті молитву: Слава Тобі, що світло нам показав! Відслужили там першу в історії УГКЦ архиєрейську Божественну Літургію з Преосвященним Владикою Богданом Дзюрахом

на горі Синай який виголосив проповідь: “Дорогі в Христі, в кожному з вас сьогодні є трошки Мойсея. Ми зробили великий подвиг нині, полишили землю і ступили на цю стежину на зустріч з Господом яку багато тисяч років вже тому зробив наш прабатько великий пророк, провідник вибраного народу Мойсей. Він вже був в літах як ми пригадуємо собі в похилому віці в нього не було такої стежки яку ми мали. Він йшов сам, навіть не було на кого опертися але ви зробили сьогодні велике діло, пройшли цей шлях і стоїмо на цьому місті де ми є найближче з Господом, де Мойсей говорив з творцем неба і землі віч на віч. Де отримав на кам’яних таблицях написаний перстом Божим – Божий Закон. Вернувся до своїх людей з великою місією, з великим посланням, посланням надії і життя. Бо Господь Бог був з ним і Господь Бог запевнив його, що він буде зі своїм народом, якщо тільки народ дотримується цього закону, який Господь на цій горі йому доручив. Так як в нас сьогодні є в нашому серці дух Мойсея, я хоті би, що ми також зберегли цей дух, і перевели його живим в нашому щоденному житті. В тому дусі Мойсея я хотів виділити три елементи: сказано в Святому Письмі, що Мойсей розмовляв з Богом віч на віч як приятель з приятелем, дуже безпосередньо, щиро і відкрито міг відкрити своє серце, свою душу. Ось Мойсей нас вчить саме так розмовляти з Господом Богом. Я бажаю нам щоб ми всі розмовляли з Богом не як підсудні з суддею,

24


не як невільники-раби з із рабовласником, але як приятель з приятелем як діти з люблячим отцем. Другий момент власне про той закон Божий він даний щоби забезпечити, гарантувати життя і щастя для людини і для народу. Але ми хочем щастя для

свого народу, як то щастя здобути, багато рецептів, порад, пропозицій та проектів, але насправді відродження, благословення, відновлення народу має початися від мене особисто. Від того, що Божий Закон став законом життя - мого особистого життя і сходімо з цієї гори саме з таким бажанням, з такою молитвою: Господи дай щоб я ходив дорогами твоїх заповідей і виконував їх по всі дні мого життя бо в твоїх заповідях криється джерело життя та щастя для мене і для мого народу. І останнє я думаю, з великою правдоподібністю дорогі в Христі, що ми зараз з усього українського народу є найвище на земній кулі, всі решта є в низу. Хіба, що хтось зійшов десь на гору Кіліманджаро чи Еверест то може є вище від нас. Але так дивлячись на ці гори думаю, що ми є зараз часточка цього Божого Українського Народу, який є найвище і найближче до неба.

Свого часу коли вибраний нарід боровся проти неприятелів в долині Мойсей виходив на гору і Молився з піднесеними руками. І доки Мойсей молився, доти народ перемагав як тільки він втомлювався і опускав руки народ зазнавав поразки. Ми сьогодні як той Мойсей, в кожному з нас є частинка Мойсея ми підносимо наші серця та

руки ми будемо сьогодні молитися молитву Отче Наш з піднесеними руками так як молилися перші християни, так як Богородиця молиться на наших іконах називається вона Оранта в Святі Софії Київські з піднесеними руками. Є таке передання в Києві в українському народі, поки ота Богородиця у Святі Софії з піднесеними руками, народ наш буде непереможний не тому що ми такі сильні, ми слабкі, але тому, що Господь з нами і Богородиця покриває на своїм Покровом заступає нас своїми молитвами. Хочу сьогодні щоб ми на перше місце, по при всі ті прохання які ми носимо у своєму серці і хочемо занести до Бога, тут де ми є так близько до Нього поставили прохання про мир для нашого народу, рідної землі. Господи вислухай наші благання щоб більше не гинули доньки і сини України, зійшли нам твій мир, благословення та благодать як тільки Ти можеш дати, щоб ми справді були твоїм народом а Ти нашим Богом від нині і навіки амінь.”

Після сходу сонця, спуск до підніжжя і огляд монастиря Святої Катерини. Нас зустріли арабські

хлопчики, котрі настирливо пропонували різні сувеніри, або просили дрібні гроші. Поруч – ряд крамничок, де вже дорослі єгиптяни також пропонують паломникам різну всячину. Це нащадки сімей, котрих Юстиніан наказав колись перевезти з північного узбережжя Анатолії та Олександрії і поселив поруч з монастирем, доручивши їм охороняти та обслуговувати його. Це синайські бедуїни племені Джабалія, котрі, вважають себе також греками, і до цього часу прислужують у монастирі. Кожного року сюди, до Монастиря Святої Катерини сходяться тисячі паломників, тут

25


росте кущ Неопалимої купини - саме той кущ, серед полум’я якого, де в Старому Завіті, вперше з’явився Всевишній перед очима пророка Мойсея і наказав йому вивести народ Ізраїлю з Єгипту в Обіцяну Землю. Всі спроби посадити будь-де паростки від цього куща виявилися невдалими. Саме над цим кущем була побудована перша каплиця, письмові згадки про яку були вже в IV столітті.

Монастир Святої Катерини найбільш давній християнський монастир у світі, котрий знаходиться у центрі Синайського півострова серед скель в долині між горами Мойсея, Катерини і Сафаса на висоті 1570 метрів. Його засновано у IV столітті біля підніжжя гори Синай (біблійна Хорив).

У 527 році святий імператор Юстиніан Великий заснував тут монастир, який з XI століття став називатися монастирем Святої Катерини, на честь Катерини Олександрійської. Монастир оточують високі кам’яні стіни, котрі були зведені за наказом імператора Юстиніана у VI столітті. Було також зведено церкву і направлено солдатів для захисту ченців. Спочатку цей монастир називався монастирем Преображення, або монастирем Неопалимої купини, але з середини XI століття він отримав назву Святої Катерини.

Справжнє ім’я Святої Катерини – Доротея. Народилась вона в Олександрії у родині заможних батьків. Була дуже вродливою, отримала гарну освіту, володіла кількома мовами, вивчала філософію, астрономію, математику, поезію, музику. Святий муж-пустельник, до якого Катерину відвела мати, розповів їй про Ісуса Христа, і дівчина

стала щирою християнкою. Після хрещення до неї явилася Богоматір з немовлям. Господь прихильно поглянув на Катерину і протягнув їй перстень, що ознаменувало духовне заручення. Дівчина

спробувала навернути у християнство язичника імператора Максиміна. Той спочатку підіслав до неї 50 вчених мужів, щоб вони відмовили її від віри в єдиного Бога, але коли після розмови з Катериною мудреці самі увірували в Христа, тоді імператор спалив їх та піддав нелюдським тортурам саму Катерину. Великі страждання Святої Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Серед них – царицю Августу, дружину Максиміна, Порфирія Стратилата та 200 воїнів, котрі спостерігали за знущанням над Катериною. Зі словами молитви Свята Катерина сама поклала голову на плаху. Ангел переніс її мощі на синайську гору. Згодом одному із монахів було видіння, після чого мощі святої були знайдені та перенесені у храм Синайського монастиря.

Монастир ніколи і ніким не був завойований і є діючим з часу свого заснування. Ні араби, ні турки, ні будь-які інші завойовники не завдали серйозної шкоди монастирю. Тут пророк Магомет, який отримав зцілення від хвороби, що його мучила - йому прийшли на допомогу православні ченці з монастиря біля підніжжя гори. Православний монастир отримав особистий захист від засновника ісламу, та від всіх мусульман. До тепер в монастирі

26


зберігається копія охоронної грамоти, так званий Фірман Магомета (оригінал – в Стамбулі), котрий проголошує, що мусульмани зобов’язуються захищати монастир і звільняють його від сплати

податків. Фірман був написаний на шкірі газелі та скріплений відбитком руки пророка Магомета.

Святими цінностями монастиря є сотні стародавніх ікон та Синайська бібліотека – справжній скарб серед пустелі. Там сьогодні зберігаються унікальні манускрипти та сувої, написані грецькою, слов’янською мовами, а також арабською, сирійською, грузинською, вірменською, коптською, ефіопською. Це зібрання за своїм історичним значенням поступається лише Ватиканській бібліотеці. Крім того, в бібліотеці зберігаються перші друковані книги, грамоти з печатками імператорів, султанів та патріархів. У монастирі ми оглянути стародавні ікони, можна побачити мощі Св. Катерини.

Нас провели через єдиний прохід на територію монастиря. Колись, за монастирську стіну можна було потрапити лише завдяки мотузці, опущеній зверху. Вже потім прорубали прохід у стіні, через який ми і зайшли. Підійшли до Неопалимої купини – тернового куща, котрий, як відомо, горить, але не згорає, і звідки Бог призвав Мойсея вивести народ Ізраїлю з Єгипту. Каплиця Неопалимої

27


купини знаходиться за вівтарем головної церкви. Паломники повинні заходити туди знявши черевики, пам’ятаючи заповідь Божу: “зніми взуття із ніг твоїх, бо місце, на котрому ти стоїш, є свята земля”.

Йдемо Далі до діючого і донині в монастирі найціннішого у цих спекотних краях скарбу - глибоку криницю Мойсея з чистою водою. У Старому Завіті описано подію, згідно з яким Мойсей зустрів сімох дівчат, які поїли водою свої вівці. Дівчата були дочками мідіянського священика Рагуїла. Згодом одна з них стала дружиною Мойсея.

Переходимо до головного храму Преображення, будівництво котрого завершилось приблизно у 548 – 565 роках. Храм побудований у вигляді базиліки, з проходами з обох сторін. Деякі ікони, котрі знаходяться у храмі, написані ще у VI столітті. Дерев’яним вхідним дверям – 1400 років! Над ними напис грецькою: “Ось врата Господа; праведні зайдуть у них”. Вздовж базиліки встановлені 12 колон, за кількістю місяців у році. На кожній колоні візантійська ікона із святими, котрих поминають у цей місяць. Найдавнішим

з відомих іконописних зображень, є ікона “Христос Пантократор” з Синайського монастиря Святої Катерини (середина VI століття). Ікона була створена в Константинополі і спрямована

імператором Юстиніаном в дар Синайському монастирю. Синайський Спас справляє на глядача

дуже сильне враження - в першу чергу незвичайною експресією, та кидається в очі особливість - яскраво виражена асиметрія і різнохарактерність рис образу Спасителя. Права частина особи урочиста і спокійна, від неї виходить світло, очі які дивиться прямо вперед - це вираз обличчя Верховного Судді. Ліва частина знаходиться в тіні, брова заламана стражданням, погляд спрямований вниз - ми бачимо страждаючу людську сутність Ісуса. Ця подвійність відображає дві природи у Христі - Божественної і Людської

Монастир виглядає як сувора неприступна фортеця, має високі і товсті кам’яні мури, необхідні для захисту фортифікації і міцну вхідну браму. Окрім того, монахи мають господарські угіддя: город, оливковий гай, фруктовий сад.

Ось і закінчилась наше паломництво через мертву пустелю Синаю, де сорок років Мойсей за наказом Бога водив колами свій народ та до монастиря Святої Катерини. Повертаємось і знову автобус

везе нас через розпечену на сонці пустелю на північ до кордону для переходу до Ізраїлю, продовжувати нашу прощу далі

(закінчення слідує)

28


Крамничка Сумління40-Ліття

26 -XI - 1978 / 2018Ціль

Поміч Дисидентам і їх родинам в Україні

“Крамничка Сумління”при парафії св. Володимира і Ольги

26-го листопада, 1978 р. Сестрицтво Покрова Пресвятої Богородиці влаштувало перший “Голодний Обід”, і при тій нагоді відбулося відкриття Крамнички якій дано назву “Крамничка Сумління”. Багато парафіян щедро дарували речі до крамнички; кераміку, вишивки, писанки, і також грошеві датки. Крамничка стала головним джерелом приходів, які були призначені на оборонну акцію, висилки речей до засланих політв’язнів, а також, кожна з пань взяла обов’язок опікуватися одним політв’язнем, а це означало писати до нього чи до неї листи, уродинові поздоровлення і слати посилки. У 1988 році, Крамничка звітувала, що протягом 10 років праці, було вислано допомоги в Україну на суму $75,875.00, а політв’язням на акції в їхній обороні суму $30,900.00. На всі ці акції і допомогу, Крамничка Сумління стала постійним джерелом доходу. Від 1978 року по сьогодні, “Крамничка Сумління” продовжує свою працю для допомоги Україні. Щиро дякуємо сестрицям, які відповідають за Крамничку, за їх час і відданість до цієї важної справи!

29


Отці Душпастирі, Парафіяльна РадаТа Святочний Комітет

ласкаво запрошують Вас на святкування

50-ЛІТТЯ ПАРАФІЇСВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ

в Чікаґо, Іллиной

ПОРЯДОК СВЯТКУВАНЬ

П’ЯТНИЦЯ, 9-го ЛИСТОПАДА6:30 веч.

ПРЕМЄРА ФІЛЬМУ “СПРАВА РИФИ”, друга частина- ПАТРІЯРХ ЙОСИФ У ВІЛЬНОМУ СВІТІ -

опісля фільмуЮВІЛЕЙНА ВИСТАВКА

в Українському Культурному Осередкупри Парафії Святих Володимира і Ольги

СУБОТА, 10-го ЛИСТОПАДА СВЯТА ЛІТУРГІЯ з панахидою о год. 9-ій рано

ВЕЧІРНЯ о год. 5-ій веч.

НЕДІЛЯ, 11-го ЛИСТОПАДААРХИЄРЕЙСЬКА СВЯТА ЛІТУРГІЯ

яку очолитьСвятійший Патріярх Святослав Шевчук

о год. 10-ій рано

ЮВІЛЕЙНИЙ БЕНКЕТ о год. 1-ій п.п.

Зголошення на бенкет [email protected]або 773-384-6400

Квитки тільки за передплатою

30


СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИРІК 2018

50-ЛІТТЯ ПАРАФІЇ СВВ. ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ

СЕСТРИЦТВА ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ БРАТСТВА СВ. АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА БРАТСТВА СВ. АНДРЕЯ ПЕРВОЗВАНОГО

***********************************45-ЛІТТЯ ВХОДУ В ХРАМ

*************************************40-ЛІТТЯ ШКОЛИ БАЛЕТУ ТА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ТАНКУ

*********************************** 30-ЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ОСЕРЕДКУ ПРИ ПАРАФІЇ

“Розбудуйте парафію як одну з кращих католицьких парафій на цьому континенті, щоб вона була зразком церковного життя, плекання обряду і українського духа.”

Патріярх Йосиф Сліпий

Складаємо ґратуляції і подяку Дирекції Осередку та п-і Ярославі Абрамюк за особливо цікаву імпрезу з нагоди 30-ліття Осередку, яке відбулося 30-го вересня ц.р.

Парафіяльна Рада та Дирекція і адміністрація Українського Культурного Осередку при Парафії щиро дякує всім, що загостили на ювілейну імпрезу з нагоди 30-ліття Осередку. Сердечно дякуємо усім виконавцям за унікальну і веселу програму. Про імпрезу читайте на інших сторінках цього числа Церковного Вісника.

Складаємо щиру подяку членам Коміcії СвятоПокровського Празника (при Святочному Комітеті Для Відзначення 50-Ліття Парафії), під головством Христі Сютрик, за підготовку Празника. Про святкування можна буде прочитати в числі Церковного Вісника на грудень. Дякуюємо усім парафіянам та прихожанам за участь.

На столиках в церкві та в канцелярії є “Анкети-опитування” яких приготовила Комісія у Справах Мирян Епархії св. Миколая. Просимо парафіян виповнити карточку та вложити в скриньки біля карточок опитування.

Крамничка “Сумління переводить збірку для потребуючих дітей в Україні “Подарунки від св. о. Миколая – 2018”. Просимо долучитися до збірки даруючи тепле дитяче вбрання (бажано нове), шкільне приладдя або даток на пересилку. Просимо приносити до церковної аудиторії. По дальші інформації дзвонити до парафіяльної канцелярії (312-829-5209).

Заохочуємо Вас заходити на веб-сайт “Живе Телебачення” УГКЦ – www.zhyve.tv

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

31

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - ЛИСТОПАД 2018С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

СТОРІН

КА П

АРАФ

ІЯЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТОРІН

КА П

АРАФ

ІЯЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТОРІН

КА П

АРАФ

ІЯЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТОРІН

КА П

АРАФ

ІЯЛЬН

ОЇ РА

ДИ

СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИДРУГА ЗБІРКА В НЕДІЛІ І СВЯТА11-4 Школа св. Миколая 11-11 Фінансова збірка “До ВИСОТ – Ювілейний Фонд для Віднови Аудиторії із Віндою”11-18 Беатифікаційний Фонд 11-25 Вісник 12-2 Школа св. Миколая12-9 Ремонт і Розбудова Парафії12-16 Огрівання12-23 Допомога постраждалим в Україні 12-30 Вісник ПАРАФІЯЛЬНИЙ КАЛЕНДАР 2018 Ширші інформації про 9-го до 11-го листопада – глядіть на ПОРЯДОК СВЯТКУВАНЬ9-го листопада Фільм про Патріярха Йосифа Сліпого та Відкриття Ювілейної Виставки 10-го листопада Свята Літургія з панахидою; Вечірня 11-го листопада Ювілейне відзначення 50-ліття Парафії 17-го листопада Осіння забава заходами Братства св. Архистратига Михаїла В Культурному Осередку при Парафії – 8 год. веч. 2-го грудня Заприсяження нових членів Братства Входу в Храм (на 3-ій Літургії)16-го грудня Зустріч діточок із св. о. Миколаєм Сценку представляє Школа Балету та Українського Народного Танку23-го лютого (2019) Відзначення 40-ліття Школи Балету та Українського Народного Танку

Уже приймаємо запис дітей на Підготовку до Першої Сповіді/ Врочистого Причастя. Просимо зголошуватися в Канцелярії Парафії.

Розклад науки на наступні два місяці в Осередку.4-го листопада Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано18-го листопада Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано2-го грудня Підготовка на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано

Просимо заздалегідь зголошуватися про вінчання та хрещення в канцелярії Парафії.

У канцелярії можна придбати перевиданий диск котрий описує тематику та розміщення іконографії в українських церквах. На диску іконографія нашого собору св. Володимира і Ольги. Диск англійською або українською мовою. Ціна $20.00. Диск цікавий та науковий. Гарний дарунок дітям та приятелям.

У “діточій кімнаті” в Храмі вставлено телевізор. Запрошуємо батьків із немовлятками та маленькими дітьми користуватись цією кімнатою. Малі діти матимуть можливість в повні бачити відправу Святої Літургії.

Запрошуємо загостити до Крамнички “Джерело” при вході до Храму в якій знаходиться обширний склад духовної літератури для дорослих та дітей. Крамничка відкрита в неділі поміж Святими Літургіями.

32


20.00 – Бавдис Є, Баган МГ, Багрій ЄЛ, Березюк ЄО, Василик ТД, Вовчук ВР, Драб ВГ, Дяків СН, Кліщ БС, Костриба ВТ, Кривдик ІМ, о. Кривокульський ОЛ, Кузьменко ЮМ, Куліш О, Мартинюк ЄЛ, Медвідь ІО, Микитюк С, Перепічка МЛ, Подьо БІ, Сенчишак МЄ, Скрупський ПЛ, Скрупський МГ, Телятинський АЛ, Федиянк О, Фішер М, Хомин МХ, Щерб’юк ВМ, Чиж І, Яхторович Р; 15.00 – Антонюк О і АЛ; 10.00 – Андрущак ВІ, Баган МГ, Бітківська Н, Божик ЮА, Бринздя ІН, Винниченко М, Гідей М, Гринчишин Є, Грицак ІГ, Добрянська М, Ільчишин БО, Ільчишин ВА, Ільчишин ВІ, Капеняк ТЛ, Кліш І, Кокорудза К, Коломиєць Л, Конопка ТН, Крицун ІВ, Лесик В, Мариневич ЛО, Меленчук АН, Недошитко РН, Прохна Г, Семеряк МГ, Сенчишак МЄ, Сетрас І, Собко БЛ, Сохань БН, Трач ОМ, Тхорик Ольга; 5.00 – Бабій ОН, Бобель РВ, Бубнів О, Власенко ПД, Волочій АГ, Галак ІН, Гірна О, Городечний ЯІ, Гудима ЛС, Дармограй О, Дегодь СМ, Заяць Л, Зварич К, Какапіч ВІ, Капеняк РЗ, Кизима ЯС, Кондришин МВ, Лабазевич РР, Луцук А, Малинка ЯГ, Мелешко ОН, Музика ОО, Огаренко ІН, Паробок МЛ, Савчук ЮО, Самнара ОМ, Сенько В, Скрипець О, Сотніков ОГ, Федус МГ, Хом’як АР, Чабан МО, Чепинець ІІ, Шепта ЯЗ; 11.00 – меншими пожертвами.

Львівська Духовна Семінарія(збірка в церкві 21.X.2018)

50.00 – Кривдик ІМ, Савечко ПТ; 25.00 – Боднар БЛ, Коверко ОЛ; 20.00 – Біндас АЛ, Караван ОІ, о.

ПОЖЕРТВИНедільна збірка

23.IX.2018 $2,369.00 конвертами $1,898.00 без конверт $4,267.00 разом

30.IX.2018 $2,459.00 конвертами $1,576.00 без конверт $4,053.00 разом

7.X.2018 $ 1,530.00 конвертами $ 951.00 без конверт $ 2,481.00 разом 14.X.2018 $ 2,395.00 конвертами $ 1,456.00 без конверт $ 3,851.00 разом

“До Висот”(збірка в церкві 14.X.2018)

500.00 – Смик Р-Ю;250.00 – Боднар БЛ;120.00 – Фіщук ОЛ;100.00 – Возняк ІМ, Григорчук Н, Дахнівська Р, Караван ОІ, Косач Х, Савин О, Скрупський МН, Скрупський НО, Твердохліб ЯО, Тельвак ВО, Телятинський АЛ; 70.00 – Мицак БД; 60.00 – Дзюк О й І; 55.00 – Скрупський ВМ; 50.00 – Бандрівський ПО, Верещак ЯХ, Гриневич ОМ, Дрозд ТМ, Єжевський ПЛ, Качор О, Коломиєць Л, Крутяк ПА, Максимчук ІП, Савин О, Смик РМ, Тейлор Н, Федчина ВД, Яримович АГ; 40.00 – Гонтар БА; 30.00 – Доцяк М, Колодзей АС, Сендунь АМ, Скрупський МН; 25.00 – Біланич С, Гончаров ВМ, Коверко ОЛ, Куликівський ГТ, Лотоцький ЮН, Хомин МХ;

33


300.00 – о. Артимович РЮ; 250.00 – Роздольський М; 200.00 – Попель-Базилевич ЗБ, Куропась РТ, Марцінковський ЄР, 150.00 – Василик ТД, Гайдук Г; 100.00 – Бланчард Л, Валага АЮ, Верещак ЯХ, Ґоляш РА, Карабінович О і Н, Лехняк АЛ, М’якуш ІІ, Паверс ВГ, Тарабан Р, Штогрин ДЄ, Цяпало РН; 75.00 – Мартинюк ЄЛ; 70.00 – Ільчишин БО; 50.00 – Біркус ЄН, Зеленко О, Леткий Я, Мудра О, Смик Р-Ю; 30.00 – Степаняк М і Салдан С; 20.00 – Богуцький ФС.

Семінарійний Фонд 25.00 – Бусько ВІ; 20.00 – Кравчишин Я.

В пам’ять…“До Висот”

1,000.00 – Балух ЗА в пам. батьків Олександра і Ярослави Фаріон. 500.00 – Балух АК в пам. Олександра і Ярослави Фаріон. 500.00 – Балух Д в пам. Олександра і Ярослави Фаріон. 500.00 – Титус-Сorry A в пам. батьків Михайла і Анни Титус. 460.00 – Перрі У в пам. батьків Павла і Розалії Костів. 100.00 – Cютрик ДХ в пам. батька Бориса Савина. 100.00 – Щерб’юк ВМ в пам. батьків. 100.00 – Гринчишин Є в пам. чоловіка Петра. 50.00 – Яримович АГ в пам. померлих з родини.

Пожертви зложені підчас Свято Покровського Празника

“До Висот”10,000.00 – Сестрицтво ППБ; 5,000.00 – Братство св. Андрея Первозванного; 1,000.00 – Братство св. Архистратига

Кривокульський ОЛ, Петраш Ю, Подьо БІ, Рибак РІ, Скрупський МН, Скрупський ПЛ, Смик РМ, Тефледжук ЮГ, Федиянк О, Чех РА; 10.00 – Березецька М, Березюк ЄО, Бітківська Н, Ільчишин БО, Жук МІ, Капеняк РЗ, Капеняк ТЛ, Кліш І, Коломиєць Л, Косач Х, Куликівський ГТ, Куляс ЮЛ, Мицак БД, Скрупський МГ, Смаль РО, Сохань БН, Шкробут О, Щерб’юк ВМ, Ярошевич Д; 5.00 – Андрущак ВІ, Антонюк О і АЛ, Бабій ОН, Валага АЮ, Вовк МД, Гонтар БА, Дармограй О, Дзірин ОЛ, Заяць Л, Какaпіч ВІ, Кизима ЯС, Кондришин МВ, Коцюба Н, Малинка ЯГ, Мартинюк ЄЛ, Мацьків ІГ, Мелешко ОН, Микитюк С, Ривак МН, Самнара ОМ, Cемеряк МГ, Сенчишак МЄ, Сотніков ОГ, Терлецький ОІ, Трач ОМ, Чепинець ІІ, Яцків ІА; 10.00 – меншими пожертвами.

На Ремонт та Розбудову Парафії(зібрано в канцелярії до 23.X.2018)

500.00 – Еліяшевський АВ; 200.00 – Гурмак Л; 125.00 – Бусько ВІ; 120.00 – Рущицька Х; 75.00 – Хомишин ТІ; 50.00 – Балух ЗА; 40.00 – Лещук М; 35.00 – Бурак СТ, Шкробут О; 25.00 – Костелина ЛМ, Кравчишин Я.

“До Висот”3,000.00 – Еліяшевський АВ;1,500.00 – Боднар МА;1,200.00 – Дрозд ТМ; 750.00 – Надзікевич ПЛ; 500.00 – Браєн ДА, Кульматицький ВЛ, Слюсаренко І, Субота АІ;

34

Субота, 10 листопада 8:00 рано М Дякук за бл. пам. Тересу (40 день) (П) Л Головата і Н Майкел за бл. пам. Ореста Ґалана (3 річн) (П) М Винниченко за бл. пам. Петра, Анастазію, Василя, Михайла, Романа, Ігора і душі в чистилищі (П) БН Сохань за бл. пам. Йосипа Марію, Марію, Богдана, Федора, Марію, Ганну, Петра, Мар’яна (П) В Склярська за бл. пам. Броніслава і Галину Височанських (П) ЮЛ Свитник за бл. пам. Нестора Винниченка (П) С Шиденко за бл. пам. Анну Крижанович (П) Є Лущак з род за бл. пам. Мирона (П) *М Винниченко в наміренні Івана *М Винниченко в подяку Госпоедві за отриманні ласки 9:00 рано Парафія за бл. померлих душпастирів і парафіян (П) *Парафія в подяку Господеві за отриманні ласки

На тиждень від 12 листопада до 17 листопада Понеділок, 12 листопадаА Кассараба за бл. пам. Лідію (11 річн) (П)

Вівторок, 13 листопадаН Асеведо за бл. пам. Наталю Бойчук (П)Род Браєн і Бозьо за бл. пам. Людвіка (П)Род Браєн і Бозьо за бл. пам. Nadia Policicchio (П)

Середа, 14 листопада І Кліш за бл. пам. Андрія Косача (П)СППБ-св. Покрова, Парма за бл. пам. Анну Кульчицьку (П)

Четвер, 15 листопада Н Сабір за бл. Юзю (40 день), Ірину, Ольгу, Бориса, і Богдана Жолдака (П)

П’ятниця, 16 листопада Н Асеведо за бл. пам. Марію Стасюк (П)

На тиждень від 5 листопада до 10 листопадаПонеділок, 5 листопадаДіти за бл. пам. Василя Буду (П)Н Асеведо за бл. пам. Наталю Бойчук (П)

Вівторок, 6 листопада Род за бл. пам. Василя Пелеха (40 день) (П)Г Гайдук за бл. пам. Анастазію Запухляк (П)

Середа, 7 листопада Х Косач за бл. пам. Дмитра Заболотного (П)Г Гайдук за бл. пам. Дмитра (П)

Четвер, 8 листопада СВ ДИМИТРІЯ Парафія за бл. пам. Марію Чорняк Г Гайдук за бл. пам. Дмитра

П’ятниця, 9 листопадаН Асеведо за бл. пам. Марію Стасюк (П)

- СВЯТІ ЛІТУРГІЇ -(Закінчення із стор. 36)


Михаїла, Фундація Каси “Самопоміч”; 250.00 – Верещак ЯХ; 200.00 – Караван ОІ; 50.00 – Березецька М, Фіщук ОЛ.

Допомога Україні 2,000.00 – Братство св. Андрея Первозванного;

СПРОСТОВАННЯЗ нагоди….

На Ремонт та Розбудову Парафії 500.00 – Гриневич ОМ з нагоди 50-ліття Парафії

в пам. оригінальних засновників – Ярослава і Іванни Гриневичів та Михайла і Пелагії Боднарів.

35


(2 річн) (П) Род за бл. пам. Анастазію Тельвак (10 рінч)(П) О Федак за бл. пам. Михайла (44 річн), Стефана, Анну, Магдалину, Климентину, Іллю, Зеновію, Марію і прочих (П) ВР Тельвак за бл. пам. Андрія і Марію Сематчинів (П) ЯХ Верещак за бл. пам. Юрія, Меланію, Олександра, Леонара і Анну (П) ВР Вовчук за бл. пам. Григорія і Марію Лазор і Івана і Ірину Вовчук (П) Н Асеведо за бл. пам. Наталю Бойчук (П) М Фішер з род за бл. пам. Івана, колу і Михайла Лущаків (П) Є Лущак з род за бл. пам. Мирона (П) А Верес за бл. пам. Ромео Фольварко (П)

На тиждень від 26 листопада до 1 грудняПонеділок, 26 листопадаРод за бл. пам. Анну Демітро (10 річн) (П)

Вівторок, 27 листопадаН Асеведо за бл. пам. Марю Стасюк (П)

Середа, 28 листопадаРод за бл. Ірину, Йосифа, Семена, Марію і Павла Запухляків (П)

Четвер, 29 листопадаПарафія за бл. пам. Ігора Гуменюка (П)

П’ятниця, 30 листопадаЛ і Д Чукла за бл. пам. Марію (15 річн) (П)

Субота, 1 грудня8:00 рано ТД Василик за бл. пам. Зеновію (30 річн) і Івана Харук та Юлію і Івана Василик (П)9:00 рано Парафія за бл. пам. о. Павла (40 річн) і Стефанію Джулинських (П) Н Асеведо за бл. пам. Наталю Бойчук (П) М Фішер з род за бл. пам. Теклю, Марію, Палазю, Василя, Григорія, Ганну, Павліну і Теклю (П) *Парафія в наміренні о. Романа Артимовича

Субота, 17 листопада 8:00 рано Парафія за бл. Катерину Олійник (П)9:00 рано Род Декайло за бл. пам. Стефанію Стешин (П) О Зеленко з род за бл. пам. Анатолія (П) Н Бендза за бл. пам. Богдана, Євгенію, Семена, Кирила, Оксану, Марію, Григорія, Ольгу, Богдана- Петра, Альдона і Володимира (П) Є Лущак з род за бл. пам. Мирона (П) АІ Субота за бл. пам. Дмитра, Марію, Ігната І Йосифа (П)

На тиждень від 19 листопада до 24 листопадаПонеділок, 19 листопада Н Асеведо за бл. пам. Миколу, Марію, Владика, Романа і Юрія (П)А Повідайко за бл. пам. Анастазію Кашубу (П)

Вівторок, 20 листопада Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)4:00 п.п. Велика Вечірня з Литією

Середа, 21 листопада СОБОР СВ. АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА8:00 рано *Парафія в наміренні Братство св. Архистратига Михаїла6:30 веч Н Григорчук за бл. пам. о. Михайла, Анну, Данила, Дарію і Віру

Четвер, 22 листопада ДЕНЬ ПОДЯКИ Парафія за бл. пам. Др. Романа Смика (П)

П’ятниця, 23 листопадаГЛ Ярмола за бл. пам. Мирослава (11 річн), Стефана і Марію Кондришинів (П)О Дзюк за бл. пам. Юстину (24 річн), Михайла і Софію (П)Г Кузьмик за бл. пам. Станіслава (39 річн), Михайла і Анну (П)*Х Косач в подяку Господеві за отриманні ласки

Субота, 24 листопада8:00 рано Род Абрамюк за бл. пам. Анну (30 річн)(П)9:00 рано О Лесна за бл. пам. Марію (40 день) (П) А Верес з род за бл. пам. Стефана

36


(Закінчення на стор. 34 )

СВЯТІ ЛІТУРГІЇ(кожного ранку о годині 8:00)

На тиждень від 29 жовтня до 3 листопадаПонеділок, 29 жовтня Род Ярмола за бл. пам. Марію (6 річн), Стефана і Мирослава Кондришинів (П)*Род Ярмола в подяку Господеві за отриманні ласки

Вівторок, 30 жовтняРод за бл. пам. Неонілю Кузич (П)Н Асеведо за бл. пам. Марію, Миколу, Романа, Юрія і Владика (П)

Середа, 31 листопадаРод Качор, Ільчина і Колодзей за бл. пам. Марію(6 річн) і Лукіяна (20 річн) Ільчина, Марію Ільчину(5 річн), Еміля і Стефанію (7 річн), Гладиш, IanBulbenko (4 річн), Маріяна і Гедвід Колодзей, Eileen Kolodziej, Євстахія(20 річн), Осипа(8 річн), Марію (10 річн), Іллю й Анну Панчишинів, Олега (13 річн) й Остапа Качорів, Альфонса і Василину Чернюків, Стефанію і Юрія Кучер (П)Род Войтихів, Вишиванюк і Генлі за бл. пам. Параскевію (П)

Четвер, 1 листопадаР Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Григоріяі Осипу (П)*Парафія за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького

П’ятниця, 2 листопадаПарафія за бл. пам. Стефанію Кологривенко(12 річн) (П)Г Маршал за бл. пам. Романа Калимона (П)

Субота, 3 листопада8:00 рано Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)9:00 рано Род за бл. пам. Ґеню Тхорик (9 річн) (П) Род за бл. пам. Володимира Матковського (15 річн) (П) Є Лущак з род за бл. пам. Мирона (П) Н Григорчук за бл. пам. Дмитра (П)

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ СОБОРСВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ В ЧІКАҐО

ДУШПАСТИРІ

о. Крилошанин Олег КривокульськийVery Rev. Oleh Kryvokulsky – Pastor

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-6805email: [email protected] [email protected]

о. Архимандрит Іван А. КротецьRt. Rev. Archimandrite Ivan A. Krotec – Pastor Emeritus

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612Cell phone: (312) 933-3820

о. Степан КостюкRev. Stepan Kostiuk

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (708) 583-9875email: [email protected]

о. Роман АртимовичRev. Roman Artymovych

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (773) 634-0604email: [email protected]

ПАРАФІЯЛЬНИЙ УРЯДSts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-5209Fax: (312) 829-4113 email: [email protected]

Парафіяльний Уряд відкритийвід понеділка до п’ятниці - від год. 9 ранку до 5 по пол.

в суботу – від год. 9 ранку до 12 в пол.в неділю – від год. 9 ранку до 1 по пол.

У Парафіяльному Уряді можна полагодити справи реєстрації, вплати на різні потреби й ін.

СВЯТІ ЛІТУРГІЇв неділі: 8:00, 9:30 i 11:30 ранку

у свята: 8:00 і 10:00 ранку та 6:30 вечорав понеділок - п’ятниці: 8:00 вранці; в суботу: 8 і 9 вранці

СОБОР СВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ739 N. Oakley Blvd., Chicago, IL 60612Телефон до авдиторії: (773) 276-3990

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Tel. (773) 384-6400

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ МІСЯЧНИК- ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК -

Видає парафія Святих Володимира і Ольги в Чікаґо

Printing: PROCON GS, Inc.Chicago, IL

ЛИСТОПАД 2018 november 2018 - stsvo...5 ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂiÑÍÈÊ - ЛИСТОПАД...

Documents