УДК 658 - lviv polytechnicena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/8939/1/39.pdf · мають...

238

УДК 658

Н.С. Гронська Національний університет “Львівська політехніка”,

кафедра економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу

ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ В ІНФОРМАЦІОЛОГІЧНІЙ ЕКОНОМІЦІ

© Гронська Н.С., 2003

На прикладі злиття напрямів структуризації і функціональності простежується

використання економічного ресурсу інформації у розширенні економічного простору. On an example of merge of directions of structurization and funktionality use of

an economic resource of the information in expansion of economic space is traced.

Постановка проблеми. Інформаціологічна економіка як наслідок теоретичного

бачення економічних процесів через єдину інформаціогенну основу природи суспільства є результатом міждисциплінарної інтеграції наук.

Її зв’язок із інтеграцією економічних наук, зокрема маркетингу та логістики в системі менеджменту, надає можливість визначення місця і ролі функцій управління у розширенні економічного простору та становленні загальної наукової основи соціально-економічного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Узагальнення економічних процесів та явищ за публікаціями [1, 5—7] показало, що сьогодні ведеться активний пошук альтер-нативної наукової бази соціально-економічного розвитку. Особливо яскраво виділяються два напрями. Перший — становлення інформаціологічної економіки, другий — створення теорії гармонійних перетворень в економіці. Перший напрям очолює академік Міжнародної академії інформатизації І.Й. Юзвішин. Він застосував інформаціологічний підхід як фундаментальний принцип основи Всесвіту в економіці і запропонував інформаціогенну економічну модель стільникового зв’язку.

Другий напрям — це застосування автором тріадного підходу як натурального принципу моделювання процесу створення, дії і відтворення економічного потенціалу інтелектуальних, матеріальних, духовних ресурсів, зокрема інформаційних. Зміст цього підходу полягає у дослідженні і вивченні кожного об’єкта у внутрішньому і зовнішньому середовищі інформаційного поля, в якому конкретні відносини переносяться з елементів окремої системи на мікро- та макровиміри віртуальних зв’язків між ними, а також на рівні метасистеми. На підставі тріадного підходу створені логістичні моделі єдності сфер діяльності і буття, ієрархії інноваційного процесу за “стрілою часу”, моделі координуючої функції стільникового зв’язку, функції регулювання взаємовідносин за мотиваційним калейдоскопом, моделі самоорганізації як основи самовиживання тощо. Відмінною рисою цих моделей за зазначеними напрямами є механізм їх функціонування. Перший допускає, що будь-яка модель розвитку може бути створена і запропонована тільки після розшифрування послідовного коду процесів, що мають місце у Всесвіті [1]. За другим стверджується еволюційне стремління програмних дій за оборотною асиметрією руху і змагання протилежностей. Обидва напрями характеризуються

Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua

239

єдністю задуму: використання стільникового зв’язку стосовно дослідження економічних процесів, атрибутів, взаємовідносин, взаємного резонансу подій, взаємодії моделей і систем на інформаціогенній основі природи і суспільства. У цьому переліку досліджуваних проблем однією із недостатньо вирішених залишається проблема впливу функцій управління на поєднання мікро- та макрокосмічних рівнів економічного простору.

Постановка задач. Задачами статті є: — висвітлення можливостей залучення функцій управління до проблеми розширення

економічного простору за рахунок інформаційного ресурсу структуризації складових елементів економічного потенціалу інтелектуальних, матеріальних, духовних ресурсів;

— співставлення функцій управління на мікрорівні економіки із функціональними залежностями на макрорівні економічного простору;

— структуризація функціональних залежностей за мотиваційними чинниками і ознаками потреб;

— визначення функціональних залежностей між самоідентифікацією суспільства і самоорганізацією матерії в природі.

Виклад основного матеріалу. Необхідність дослідження впливу функцій управління на розширення економічного простору зумовлене передусім тим, що згідно з другим законом термодинаміки запас енергії у Всесвіті вичерпується і нагально потрібним є випереджуючий аналіз всіх економічних явищ, пов’язаний із ефективністю збереження енергетичного балансу та посилення енергоінформаційного обміну на усіх рівнях економічного простору. Проведенню такого аналізу сприяють: усвідомлення еволюційного процесу набуття матерією, окрім об’єктивних, також суб’єктивних та віртуальних властивостей; розшифровка генетичного коду та фактонів душі; дослідження реактивної дії фотонів у космічному просторі, які разом із задіянням економічного чинника суспільної гармонії стихійно формують новий спосіб мислення глобальними категоріями.

Сьогодні розширення економічного простору здійснюється за рахунок формування нових виробничих систем (типу партнерства, альянсу, кластера), активізації інноваційної діяльності як інструменту структурної перебудови, вибору і створення спимонопольного глобального ринкового світу, реалізації положень теорії і практики маркетингового та логістичного управління в системі менеджменту підприємств тощо. Наприклад, за реалізацією функцій маркетингу розширення економічного простору можливе шляхом створення маркетингової інформації з прискорення розвитку ділових зв’язків між суб’єктами торговельних угод, зростанням масштабів діловодства в конкурентному середовищі, моделюванням поведінки контактних маркетингових аудиторій, за дослідженням маркетингових функцій та ситуаційним аналізом тощо. Роль логістики у розширенні економічного простору — це створення логістичної інформації у процесі управління матеріальними, фінансовими, інформаційними потоками, створення інфраструктури підприємства за видами діяльності з обслуговування виробничої і невиробничої сфери, шляхом структуризації економічного потенціалу, зокрема кадрового, технічного і ресурсного, що безпосередньо кореспондує з приростом обсягів сфери обслуговування, яка вимагає наявності економічних механізмів забезпечення термінів якості, відповідального відношення до виконання партнерських обов’язків, підвищення підприємницької культури тощо.

Прикладом розширення економічного простору за рахунок створення додаткових джерел інформації на мікрорівні економіки є також реалізація функцій управління з організування та координування виробничої діяльності.

Так, функція організування реалізується в аспектах поділу організації на підрозділи, формування організаційних структур управління та встановлення взаємовідносин за повно-важеннями [2, с. 395]. Вона виконується на промисловому виробництві з метою упорядкування


240

оперативних дій в кожному календарному періоді між підсистемою міжцехових виробничих зв’язків і підсистемою машин, забезпечуючи формування просторово-часових співвідношень і пропорцій у використанні матеріально-речових елементів виробництва і праці.

Особливого значення набуває функція організування у підтримці режиму реального виконання завдань, що неможливе без узгодження дій між потоковими технологічними процесами виробництва, без орієнтації на інформаційну логістичну систему вертикальної та горизонтальної інтеграції зон інформації за сферами підготовки виробництва, матеріального забезпечення, забезпечення робочих місць предметами праці тощо.

Організованість керування потоковими процесами виробництва забезпечує виявлення і реалізацію резервів у вигляді додаткових доходів і прибутку виробничих структур та господарських формувань, а також визначення інтересів підприємництва на підставі використання інформації як економічного ресурсу стосовно організованості виробництва.

Основною метою реалізації логістичної функції організованості промислового виробництва є:

— поліпшення якості обслуговування (за рахунок зменшення дефіциту, що виникає при порушенні договірних умов постачання і відповідно втрат від дефіциту; зменшення запасів надлишкової продукції і зниження витрат на їх ліквідацію);

— зниження сукупних витрат і втрат на формування, рух і перетворення матеріальних товарних, грошових і інформаційних потоків (за рахунок реалізації раціональної схеми матеріало- і товароруху, а також інформаційних і грошових потоків; мінімізації й оптимізації запасів у всіх каналах оборотності продукції [3, с. 119]).

Отже, від досконалої організації залежить ефективність функціонування матеріальних потоків, і на думку професора Й.М. Петровича. “застосування принципів і методів виробничої логістики дає змогу значно розширити сферу організації виробництва, створити належні організаційні передумови, перейти від організації виробничих процесів до організації матеріальних потоків” [4, с. 294].

Ця думка підтверджується широким впровадженням у всіх фазах та сферах виробництва, постачання і збуту концепції “Just-Іn-Time” (JІТ), що вимагає закупівлі, виробництва і доставки споживачеві “точно в строк”. Оскільки концепція передбачає організацію поставок дрібними партіями, але з великою частотою, то можна їх представити як неперервний товарно-матеріальний та інформаційний потік за фазами: постачання, виробництво, збут, від якого залежить рівень організованості виробництва [5, с. 43].

Розширенню економічного простору сприяє утворення оперативної інформації за функцією координування роботи основних цехів підприємства, координування процедури розробки бізнес-плану, оплати праці. За цією функцією здійснюється координаційна структуризація діяльності з міжвиробничої кооперації (див. табл. 1).

Таблиця 1 Реструктуризація функції координування

у міжвиробничій кооперації

№ з/п Вид координуючої дії Спосіб реалізації

1 Децентралізація послуг Розподіл послуг за підприємницькими проектами 2 Диференціація дій Використання зовнішніх потужностей

3 Дослідження, розвиток, заготівля, контроль Розширення дії за межі підприємства

4 Респодентська здатність Наявність мобільних клієнтів як противага конкуренції


241

Продовження табл. 1

5 Інтеграція виробів і послуг Сервісне обслуговування

6 Організація логістичних ланцюгів, мереж постачання, ринків збуту

Формування інформаційно-логістичної інфраструктури

7 Зростання якості виготовлення Побудова мережі інформаційного партнерства 8 Підвищення конкурентоспроможності Стимулювання конкуренції 9 Оформлення договорів За вимогами договірних засад

10 Вирішення конфліктів Гармонізація підприємницьких культур

11 Узгодження підприємницьких стратегій Технічна і організаційна інтеграція

12 Визначення взаємної залежності партнерів

Введення міжвиробничих відносин у мережу соціальних стосунків

13 Структурні зміни суспільних і господарських стосунків

Побудова механізмів гармонійних перетворень в економіці

Реструктуризація функції координування у міжвиробничій кооперації за табл. 1 свідчить

про різноманітність форм підприємницької співпраці, наявність множини економічних перетворень на основі мережі міжвиробничих відносин, про необхідність гармонізації підпри-ємницьких культур, їх можливу реакцію на нові організаційні форми міжвиробничої коопе-рації, на необмеженість господарських функцій, усвідомлення того, що окремі координуючі дії можуть стосуватись тільки підприємницьких проектів, що підставою для реалізації способів міжвиробничої кооперації є значна гнучкість виробничого профілю, що через наявність послуг інформаційної інфраструктури сегментація ринку і галузеві структури втрачають своє значення. Це стосується також ринку праці, оскільки в умовах міжвиробничої кооперації працівники можуть бути ідентифіковані за кваліфікаційним цензом і охоплені зовнішньою орієнтацією, що побудована на організаторських знаннях координаторів ділових процесів.

Окрім цього, додаткова інформація створюється внаслідок структуризації еконо-мічного потенціалу за складовими матеріальних, інтелектуальних, духовних ресурсів, в процесі якої виявляються внутрішньовиробничі резерви та фактори економії на масовості, спеціалізації, комплексності й поточності виробничих процесів (див. рисунок).

Наведена схема структуризації економічного потенціалу промислового підприємства ілюструє можливості диференційного поглиблення джерел інформаційного потенціалу, які мають велике значення як на мікрорівні, так і на макрорівні економіки, оскільки події, які можуть мати велике значення в мікросвіті, за положеннями сучасної атомної фізики, є тотожними і для макросвіту. Аналогічно до цього можемо вважати, що, оскільки економічні системи відкриті і вони обмінюються інформацією з навколишнім середовищем, то розширення економічного простору до макрокосмічного рівня — це тотожний процес передачі інформації, що пов’язаний з ентропією, з біологічною й історичною еволюцією і з розширенням всесвіту. При цьому перехід від динаміки економічних явищ на макрорівні економіки до глобальної еволюції і внаслідок економічних перетворень призводить до понять об’єктивної, суб’єктивної і віртуальної реальності. Як твердить [6], в реальному світі відомі об’єктивна і суб’єктивна, стабільна і віртуальна форми функціонування матерії, що


242

Схема структуризації економічного потенціалу промислового підприємства (ПП)

значно поширює горизонти передачі інформації, зокрема з мікро- на макрокосмічний рівень економічного простору. Це засвідчує наведена в табл. 2 структуризація функціональних залежностей між самоідентифікацією суспільства і самоорганізацією матерії, що відбиває тотожність функцій природи і суспільства у енергоінформаційному обміні у збереженні енргетичного бюджету планети, у доцільності самоудосконалення та самоорганізації, які не стільки залежать від початкової або кінцевої причинності, скільки від переходу каталітичного процесу ламінарної дії до турбулентної.

Таблиця 2 Структуризація економічних залежностей

№ з\п Функціональна залежність Чинники мотивацій Ознаки потреби Складові ознак

1 Самовиживання Циклічність еволюції Ієрархічна Первинні, соціальні

Економічний потенціал (ПП)

Ресурсний потенціал

Інтелектуальні ресурси Матеріальні ресурси, в т.ч. фінансові

Духовні ресурси

Виробничий потенціал

Технічний Трудовий Інформаційний

Інфраструктурний потенціал

Інноваційний Сервісний Логістичний

Маркетинговий потенціал

Конкурентні переваги товару Комунікаційна мережа

Канали дистрибуції


243

Продовження табл. 2

2 Самоорганізація Збереження енергетич-ного бюджету планети Масовість Загальні

3 Гармонізація Ресурсні Ширина проникнення в різні сфери Полісферні

4 Самозбереження Генетично-інформаційні Поточна необхідність Підвищена інтенсивність

5 Самоусвідомлення НТП Глибина суспільної свідомості Рівень знань та освіти

6 Самовідтворення Вичерпання екологічної ніші Формотворна Природно-кліматичні

7 Синергетична Об’єктивні, суб’єктивні, віртуальні властивості матерії

Ідеологічні принципи Засади розподілу

8 Самоудосконалення Доцільність Причинно-наслідкова Природної упорядкованості 9 Моделювання Інноваційність Сучасність Перспективність

10 Координування Актуальність Суспільне визнання Позитивність

11 Інтеграція Посилення диференціації Ступінь задоволення Ентропія

Як стверджують Пригожин і Стенгерс, це апріорні проблеми еволюції закладеного в

нас інформаційного коду і тому ми не можемо погодитись з тим, з чого “виросли” апріорі і не можемо ні сприйняти, ні адаптуватись у зворотному часі, бо в нас самих живе, існує, розвивається незворотний процес удосконалення. Отже, самоідентифікація суспільства і самоорганізація матерії підтверджують поточну необхідність самозбереження генетичної інформації, природний відбір якої керує швидкостями і регулюванням метаболічними реакціями організмів у процесі перетворення речовин і енергії, у циклічності еволюції.

Структуризація функціональних залежностей засвідчує, що відмінності між окремими структурними чинниками мотивації і відношення між ознаками потреб так само важливі, як і самі функціональні залежності. Реалізацію цих функціональних залежностей, а отже, і розширення економічного простору найбільшою мірою забезпечують природно-кліматичні умови самовідтворення та самоусвідомлення еволюційного прогресу. Це підтверджують також дослідження, проведені в процесі становлення теорії гармонійних перетворень в економіці за алгоритмом резонансу еволюційних подій, що включає етапи: континентальної еволюції (1), еволюції людини (2), еволюції метасистеми (3) [7]. Між першими двома етапами простежується послідовний взаємозв’язок та між другим і третім — послідовна взаємодія властивостей коливання хвиль, зміни тону звуку, виду руху, способу розподілу, сфери дії, ентропії раси, — резонанс частотної зміни яких приводить до геодинамічної еволюції матерії. Висновок за цим дослідженням збігається із аналогічним за дослідженням проблеми зворотного зв’язку між макроскопічними структурами і мікроскопічними подіями: макроскопічні структури, виникаючи із мікроскопічних подій, призводять до змін в мікроскопічних механізмах. Транспонуючи це положення, можемо стверджувати ту властивість нестійкого середовища економічного простору, в якому малі причини породжують великі наслідки, так що умовою розширення економічного простору від мікро-


244

до макрокосмічного рівня повинна стати концепція реалізації кожного економічного проекту в координатах екзистенції його ідеї.

Поруч з тим багато проблем розширення економічного простору можуть бути зумовлені конфліктом між масштабами потенціальної та кінетичної енергії самих виконавців економічного проекту. Реалізація такого проекту починається знаходженням компромісу прогнозованих перетворень, з узгодження стратегічних, технічних і організаційних інновацій, зі структуризації економічного потенціалу за стратегіями його використання у ресурсному, виробничому, інфраструктурному аспектах. Реалізація функцій управління в інформаціологічній економіці підвищує рівень інтеграції інформаційного ресурсу, що продукується у всіх сферах як виробничої, так і інституціональної діяльності, а також у всіх сферах людських відносин.

На підставі цього стверджуємо ті наявні особливості проблеми, якими є злиття відкриттів у дослідженні навколишнього світу і світу в нас, а також взаємодію між речовиною і випромінюванням, яка визначена постійною Планка та наявність енергетики асиметричних дій, яка в економічному аспекті ще недостатньо вивчена і недостатньо задіяна.

Висновки. 1.Основною умовою розширення економічного простору є посилення активності

функцій самоорганізації та самоідентифікації на мікро- та макрокосмічному рівнях економіки.

2. Усвідомлення поняття розширення економічного простору можна віднести до відродження самобутньої гармонії між суспільством і людиною.

3. Використання поняття суспільної гармонії свідчить про еволюційний підхід до дослідження і подальша розвідка у даному напрямі пов’язана із становленням теорії гармонійних перетворень в економіці.

1. Мунтіян В.І. Інформаціологічна економіка — шлях до гармонійного розвитку людства // Енергетика: економіка, технології, екологія. — 2001. — № 4. 2. Економіка та менеджмент: Навч. посібник. — Львів: Державний ун-т “Львівська політехніка”, 1996. — 828 с. 3. Крикавський Є. Логістика: Посібник. — Львів: Видавництво Державного ун-ту “Львівська політехніка”, 1999. — С. 183. 4. Тези доповідей IV Міжнар. наук.-практ. конф. “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. — Львів: Видавництво Національного ун-ту “Львівська політехніка”, 2002. — С. 119, 294. 5. Аbt. S. Zаrzqdzanie logistyczne w przedsiebiorstwie. — Warszawa: Polske Widawnictwo ekonomiczne, 1998. — С. 43. 6. Єрохін С.А. Сучасні методологічні проблеми економічної науки // Актуальні проблеми економіки. — 2002. — № 5. — С. 8.


УДК 658 - lviv polytechnicena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/8939/1/39.pdf · мають...

Documents