РОЗПОРЯДЖЕННЯ - adm.dp.gov.ua · виконання Кодексу...

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГО ЛО В И О Б ЛА С Н О Ї Д Е Р ЖА В Н О Ї А Д М І Н І С Т Р А Ц І Ї

07.06.2019 м. Дніпро № Р-339/0/3-19

⌐ ¬

Про регіональний матеріальний

резерв Дніпропетровської області

для запобігання і ліквідації

наслідків надзвичайних ситуацій

Керуючись Законом України “Про місцеві державні адміністрації”, на

виконання Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів

України від 30 вересня 2015 року № 775 “Про затвердження Порядку створення

та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій” (зі змінами), з метою удосконалення нормативно-

правового регулювання та координації діяльності суб’єктів територіальної

підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту у сфері створення,

накопичення, зберігання і використання резервів матеріальних цінностей та

забезпечення своєчасних заходів щодо запобігання, ліквідації надзвичайних

ситуацій та їх наслідків:

1. Затвердити номенклатуру та обсяги накопичення регіонального

матеріального резерву Дніпропетровської області для запобігання і ліквідації

наслідків надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Визначити відповідальним за створення регіонального матеріального

резерву Дніпропетровської області (далі – регіональний Резерв) управління

цивільного захисту облдержадміністрації.

3. Управлінню цивільного захисту облдержадміністрації:

1) здійснювати накопичення регіонального Резерву згідно з

номенклатурою та обсягами накопичення регіонального Резерву,

затвердженими цим розпорядженням;

2) визначити місця зберігання регіонального Резерву та відповідальних

осіб за виконання заходів з поповнення та утримання регіонального Резерву;

2

3) забезпечити зберігання, облік, створення, утримання та поповнення

матеріальних цінностей регіонального Резерву.

4. Зобов’язати голів райдержадміністрацій, рекомендувати міським

головам та головам об’єднаних територіальних громад забезпечити:

1) затвердження номенклатури, визначення джерел фінансування, місць

зберігання та створення відповідних місцевих матеріальних резервів в обсягах,

що забезпечать проведення невідкладних робіт, пов’язаних з ліквідацією

надзвичайних ситуацій та їх наслідків;

2) накопичення резервів згідно із затвердженими номенклатурами;

3) організацію роботи щодо створення матеріальних резервів на об’єкті

(об’єктах) підвищеної небезпеки або потенційно небезпечному об’єкті

(об’єктах), що дислокуються на відповідних територіях;

4) надання одного примірника затвердженої номенклатури управлінню

цивільного захисту облдержадміністрації до 01 липня 2019 року;

5) надання інформації про хід створення матеріальних резервів місцевого

рівня до 25 числа останнього місяця кварталу управлінню цивільного захисту

облдержадміністрації.

5. Управлінню цивільного захисту облдержадміністрації за необхідністю

проводити, за погодженням з керівництвом облдержадміністрації, корегування

місць розташування, номенклатури та обсягів регіонального Резерву,

враховуючи реальний техногенно-екологічний стан області.

6. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження голови облдерж-

адміністрації від 04 жовтня 2001 року № 390-р “Про створення матеріальних

резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і

природного характеру та їх наслідків”.

7. Координацію роботи щодо виконання цього розпорядження покласти

на управління цивільного захисту облдержадміністрації, контроль – на

заступника голови облдержадміністрації згідно з розподілом функціональних

повноважень.

Виконуючий обов’язки

голови облдержадміністрації О.М.КУЖМАН

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження голови

облдержадміністрації

07.06.2019 № Р-339/0/3-19

НОМЕНКЛАТУРА

та обсяги накопичення регіонального матеріального резерву

Дніпропетровської області для запобігання і ліквідації наслідків

надзвичайних ситуацій

№

з/п

Найменування матеріально-

технічних засобів

Одиниця

виміру

Кількість

Примітки

1. Будівельні матеріали та засоби загальногосподарського призначення

1 Арматура кг 3600

2 Брезент м. п. 194

3 Залізо покрівельне кг 7500

4 Кутик металевий кг 4000

5 Лист оцинкований кг 21500

6 Мішок поліпропіленовий шт 17900

7 Метизи покрівельні шт 17500

8 Пиломатеріали м3 300

9 Скло м2 600

10 Трос сталевий м 250

11 Фанера м2 200

12 Цвяхи шиферні кг 1500

13 Цвяхи кг 1000

14 Шифер 8-хвильовий шт 6000

2. Паливно-мастильні матеріали

1 Бензин л 120 000

2 Дизельне паливо л 130 000

3 Мастило для дизельних двигунів л 4000

4 Мастило для карбюраторних

двигунів л 1000

3. Насоси (помпи)

1 Мотопомпа плаваюча шт 30

2 Насос ручний шт 4

3 Насос хімічний шт 1

4 Помпа на рідкому паливі шт 30

2

4. Засоби енергозабезпечення

1 Електрогенератори шт 40

2 Електростанції силові шт 12

5. Речове майно

1 Кувалда шт 20

2 Лопатка штикова шт 240

3 Намет пневмокаркасний шт 2

4 Намет шт 50

5 Обігрівачі електричні шт 50

6 Обігрівачі на рідкому паливі шт 20

7 Піч для обігріву з трубами шт 8

8 Покривало рятувальне шт 300

9 Пилка дворучна шт 20

10 Сокира шт 100

7. Засоби виконання аварійно-рятувальних робіт

1 Автомобіль спеціальний шт 3

2 Альпіністське спорядження к-т 1

3 Апарати для рятувальників шт 33

4 Бензодискоріз шт 10

5 Бензоріз шт 20

6 Бензопила шт 60

7 Газоаналізатори шт 10

8 Генератор зварювальний шт 10

9 Гідравлічний аварійно-

рятувальний інструмент

(у наборах)

шт 30

10 Домкрат гідравлічний шт 18

11 Домкрат пневматичний шт 30

12 Ємність для транспортування та

зберігання ПММ

шт 2

13 Запасні частини та

комплектуючі до аварійно-

рятувального обладнання

За

необхідністю

14 Запасні балони до апаратів для

рятувальників

За


15 Запасні повнолицьові панорамні

маски до апаратів для

рятувальників

За


16 Зварювальний комплекс шт 6

17 Каска FISA шт 5

18 Квадрокоптер – дрон шт 2

3

19 Комплект переносних освітлювальних світлодіодних установок з набором світлових вказівників

к-т 1

20 Компресор шт 30

21 Контрольно-випробувальний пульт мультитестер

шт 4

22 Лебідка ручна 1,5 т шт 10

23 Ліхтар акумуляторний індивідуальний

шт 30

24 Ліхтар груповий шт 30

25 Ліхтар надпотужний світлодіодний

шт 30

26 Молоток відбійний шт 7

27 Мобільна освітлювальна установка

шт 30

28 Монтажно-тяговий механізм шт 2

29 Навантажувач шт 1

30 Навігатор шт 1

31 Набір для зварювання шт 1

32 Набір слюсарного інструменту шт 2

33 Ножиці спеціальні шт 11

34 Пересувний зварювальний трансформатор

шт 2

35 Перфоратор шт 1

36 Пила дискова шт 1

37 Пила сабельна шт 7

38 Пневматичний аварійно-рятувальний інструмент (у наборах)

шт 7

39 Причеп до автомобілю шт 2

40 Прожектор ЖО шт 3

41 Радіостанція портативна шт 30

42 Різак гідравлічний шт 1

43 Розтискувач (розпирач) шт 5

44 Шахтарські наголовні ліхтірі шт 10

45 Табло відображення (інформаційне табло)

шт 5

46 Тепловізор шт 3

47 Універсальний набір для зварювання

шт 1

8. Засоби РХБЗ

1 Дозиметри, радіометри шт 70

2 Костюм ізолюючий шт 3

4

3 Костюм захисний у комплекті з

рукавичками та чоботами

шт 200

4 Комбінезон TYVEK2-090 білий шт 350

5 Комплект для проведення

санітарного оброблення

шт 26

6 Окуляри закриті з непрямою

вентиляцією

шт 200

7 Окуляри хіміка шт 177

8 Пристрій для дегазації,

дезактивації і дезінфекції

техніки

шт 35

9 Протигази шт 2000

10 Респіратори шт 100000

11 Рукавички Нафтовик шт 350

12 Чоботи ВПХ чол. шт 350

9. Протипожежне обладнання

1 Гнучкий резервуар під технічну

воду

шт 2

2 Мотооприскувач шт 30

3 Оприскувач ручний ранцевий шт 60

4 Ранець пожежний шт 10

5 Ранцевий вогнегасник шт 30

6 Рукав пожежний шт 690

10. Засоби рятування на воді

1 Гідрокостюм шт 5

2 Двигун судовий підвісний, 5 к.с. шт 12

3 Двигун судовий підвісний,

30 к.с.

шт 16

4 Двигун судовий підвісний,

140 к.с.

шт 1

5 Надувний спецчовен BARK шт 28

6 Човен гребний пластиковий шт 9

7 Човен надувний Bring шт 2

Обґрунтування номенклатури та обсягів накопичення регіонального

матеріального резерву Дніпропетровської області для запобігання і ліквідації

наслідків надзвичайних ситуацій додається.

Начальник управління

цивільного захисту

облдержадміністрації

С.С.КОВАЛЕНКО

Додаток до номенклатури та обсягів накопичення регіонального матеріального резерву Дніпропетровської області для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

ОБҐРУНТУВАННЯ номенклатури та обсягів накопичення регіонального

матеріального резерву Дніпропетровської області для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Безпека людини, її життя і здоров’я визнані Конституцією України найвищими соціальними цінностями. Кожний громадянин України має конституційне право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Убезпечення та захист населення, об’єктів економіки і національного надбання від негативних наслідків надзвичайних ситуацій залишається невід’ємною частиною державної політики національної безпеки і державного будівництва, однією з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Правові аспекти Створення регіонального матеріального резерву для здійснення

запобіжних заходів у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій; ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; проведення невідкладних відновлювальних робіт і заходів; надання постраждалому населенню необхідної допомоги для забезпечення його життєдіяльності; розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування постраждалого населення; забезпечення паливно-мастильними та іншими витратними матеріалами транспортних засобів підприємств та громадян, залучених для евакуації постраждалого населення із зони надзвичайної ситуації та можливого ураження здійснюється облдержадміністрацією у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 775 “Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій” (зі змінами).

Місця розміщення регіонального матеріального резерву Місця розміщення (зберігання) регіонального матеріального резерву

визначені розпорядженням голови облдержадміністрації від 23 березня 2017 року № Р-143/0/3-17 “Про визначення місць зберігання регіонального матеріального резерву”.

Номенклатура та обсягів накопичення регіонального матеріального резерву Дніпропетровської області для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій матеріальних засобів розроблена з метою визначення та затвердження у встановленому порядку переліку матеріально-технічних засобів, що увійдуть до складу регіонального матеріального резерву.

2

Потужний промисловий розвиток Дніпропетровської області призвів до значних антропогенних порушень та зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій.

Дніпропетровська область є одним із найбільш техногенно та екологічно небезпечних регіонів України. Вона посідає одне з перших місць в Україні за наявними чинниками ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Висновки за результатами аналізу виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру свідчать про зростання динаміки виникнення надзвичайних ситуацій та надзвичайних подій в області.

З 97 адміністративно-територіальних одиниць області (міста обласного значення, райони, об’єднані територіальні громади) – 31 (за критеріями класифікації) належать до хімічно небезпечних адміністративно-територіальних одиниць.

На території області функціонує 3 424 потенційно небезпечних об’єкти з

них 103 хімічно небезпечних об’єкта підвищеної небезпеки (І ступеня – 12, ІІ ступеня – 27, ІІІ ступеня – 13, ІV ступеня – 51), на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності 66,386 тис. тонн небезпечних хімічних речовин, у тому числі: 926 тонн хлору, 22,893 тис. тонн аміаку та 42,566 тис. тонн інших небезпечних хімічних речовин.

Найбільш небезпечними об’єктами на території області є: Комунальне підприємство ‟Аульська хлоропереливна станція” (рідкий

хлор з максимально дозволеною масою – 275 тонн, при цьому максимальна ємність – місткістю не більш 57,5 тонн), у разі аварії (при розливі хлору)

Міста, райони, об'єднані територіальні

громади

66 Інші адміністративно-

територіальні одиниці

31 Хімічно небезпечні

адміністративно-

територіальні одиниці

0 10 20 30 40 50 60

Хімічно небезпечні об'єкти

IV ступеня

ІІІ ступеня

ІІ ступеня

І ступеня

Продовження додатка

3

підлягають евакуації до 1,306 млн осіб. Відстань до смт Аули – 1 км, м. Кам’янське – 10 км, житлових будівель – 0,5 км, Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради ‟Аульський водовід” – 1,5 км.

Радушанська хлорпереливна станція (Криворізький район), зберігається

96 тонн хлору, у разі руйнування ємностей, глибина зони можливого хімічного

зараження складає – 37,6 км, площа – 64 км2, до зони можливого хімічного

зараження потрапляє 621,0 тис. осіб.

Акціонерне товариство ‟ДніпроАзот” (хлор – 350,0 тонн, аміак – 16,0 тис.

тонн, соляна кислота 210 тонн), площа зони можливого хімічного забруднення,

у разі виникнення НС техногенного характеру складає:

хлор – 164,6 км2, глибина зони хімічного забруднення – 7,24 км;

аміак – 3450 км2, глибина зони хімічного забруднення – 34,63 км.

У разі аварії (при розливі хлору, аміаку, соляної кислоти) можуть

підлягати евакуації до 740,4 тис. осіб, при цьому очікувані втрати населення –

30,55 тис. осіб.

Аміакопровод ‟Тольятті-Одеса”, якій проходить по території

Широківського, Апостолівського, Нікопольського, Солонянського,

Синельниківського, Павлоградського та Юр’ївського районів області.

Найбільш небезпечними ділянками траси аміакопроводу ‟Тольяті-Одеса”

є переходи через річки Дніпро, Самара, Кочерга, Вовча, канал Дніпр-Кривий

Ріг, 4 залізничних переходи та 23 автопереїзди.

У разі аварії на трубопроводі (при розливі аміаку) підлягають евакуації до

105,6 тис. осіб. Загальна протяжність аміакопроводу складає 2439 км, з них по

області – 278,4 км.

При аварії на трубопроводі (розливі аміаку, зона забруднення з

пороговою концентрацією аміаку, складає 7,65 км) прогнозовано евакуації

підлягає 105,6 тис. осіб.

Згідно з Планом локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на потенційно

небезпечних об’єктах Придніпровського управління магістрального

аміакопроводу Державного підприємства ‟Укрхімтрансаміак” прогнозована

маса пролитого аміаку, з урахуванням виливу та випаровування аміаку,

протягом 4-х годин коливається від 49 до 240 тонн. Глибина зони можливого

хімічного забруднення становить від 0,91 до 1,88 км.

На території області функціонують 2568 вибухо-пожежонебезпечних

об’єктів, з яких найбільшу небезпеку у разі ведення бойових дій на території

області створюють об’єкти з утилізації твердого ракетного палива,

транспортування нафти та газу, газопостачання та газифікації населення.

На Державному підприємстві ‟Науково-виробниче об’єднання

‟Павлоградський хімічний завод” проводяться роботи з утилізації ракет РС-22.

На сьогоднішній день залишилося близько 3,7 тис. тонн твердого ракетного

палива, яке потребує утилізації. За попередніми оцінками, з урахуванням

небезпечних факторів, які виникають при аварійній ситуації, пов’язаній із

загорянням або детонацією сховищ твердого ракетного палива, зона

небезпечного впливу складає більше 100 км, що створює загрозу

життєдіяльності та здоров’ю цивільному населенню більше 100 тис. осіб.


4

По території Дніпропетровської області проходять дільниці

магістрального нафтопроводу ‟Лисичанськ – Кременчукˮ (зовнішній діаметр

1020 мм, проектний робочий тиск Ру 55 кгс/кв. см) та ‟Кременчук – Херсонˮ

(зовнішній діаметр 720 мм, проектний робочий тиск Ру 60 кгс/кв.см), що

обслуговуються Кременчуцьким районним нафтопровідним управлінням.

Природний газ транспортується по території Дніпропетровської області

Дніпровським проммайданчиком Запорізького лінійного виробничого

управління магістральних газопроводів та Криворізьким лінійним виробничим

управлінням магістральних газопроводів, загальною протяжністю газопроводів

в однонитковому обчисленні становить 1120,968 км та 1572 км відповідно.

Крім того, в області понад 50 років здійснювалась розробка уранових

родовищ, поховання радіоактивних відходів видобутку та збагачення уранових

руд, захоронення радіоактивних джерел та відходів, які утворюються в різних

галузях промисловості, з п’яти областей України.

До зони уранового забруднення потрапляє територія 59 міських,

селищних та сільських рад.

На південному кордоні області розташовано найбільшу в Європі

Запорізьку атомну електростанцію.

Загальна кількість населення, яке проживає в 30 кілометровій зоні

спостереження Запорізької АЕС складає 193,522 тис. чоловік (м. Марганець –

49 931, Нікополь – 112 100, Нікопольський район – 22 591, Томаківський

район – 8 900).

98 населених пунктів, у тому числі 3 міста (Нікополь, Марганець, Покров)

та частково 3 райони (Нікопольський, Томаківський та Апостолівський),

загальною чисельністю населення 267,3 тис. чол. потрапляють в 50-км зону

можливого небезпечного радіоактивного забруднення, при радіаційній аварії на

Запорізькій АЕС.

На території області розташовані 3 водосховища Дніпровського каскаду

ГЕС: Середньодніпровське, Дніпровське та Каховське. Вище, в 149 км від

Середньодніпровського гідровузла розташоване Кременчуцьке водосховище,

яке є основним регулятором води на р. Дніпро.

При прориві Дніпровського каскаду ГЕС на території області

утворюється зона катастрофічного затоплення.

Можливі три варіанти утворення зон катастрофічного затоплення:

Перший варіант – при прориві греблі Кременчуцької ГЕС

При прориві греблі Кременчуцької ГЕС та швидкому надходженні

величезної маси води з водосховища у нижній б’єф гідровузла

Середньодніпровської ГЕС – руйнується Середньодніпровська ГЕС та

ДніпроГЕС. Водяний бурун з висотою до 10 м пройде по р. Дніпро в межах

області за 22,2 години. Катастрофічне затоплення території області прогнозне

почнеться через 4,20 години у районі населеного пункту Мішурин Ріг

Верхньодніпровського району і протягом 72 годин в області сформується зона

катастрофічного затоплення площею 1860 км2 (5,6% території) з населенням

440 тис. 374 особи. Тривалість затоплення – 96 годин. У зону затоплення

прогнозовано попадають 116 населених пункти, у тому числі:


5

частина території міст: Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ, Нікополь,

Марганець, Покров, Верхньодніпровськ.

частина території районів: Верхньодніпровського, Царичанського,

Петриківського, Дніпровського, Криничанського, Новомосковсь-

кого, Синельниківського, Солонянського, Томаківського, Нікопольського,

Апостолівського, П’ятихатського, з 97 населеними пунктами, крім того:

125 об’єктів господарчої діяльності;

104,6 тис голів сільськогосподарських тварин;

113,3 тисячі гектарів посівних площ;

220 км автомобільних доріг з твердим покриттям;

23 автодорожніх мостів;

93 електротрансформаторних підстанцій;

300 км мереж зв’язку та 420 км електромереж.

Повністю руйнуються всі мости через р. Дніпро.

Другий варіант – при прориві греблі Середньдніпровської ГЕС

Площа зони катастрофічного затоплення складає 769 км2 з населенням

близько 100 тис. 144 осіб. У зону катастрофічного затоплення підпадає частина

території:

5 міст: Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ, Марганець, Нікополь;

5 районів: Царичанського, Петриківського, Дніпровського,

Новомосковського, Синельниківського, Солонянського, Томаківського,

Нікопольського, Апостолівського, з 42 населеними пунктами, крім цього:


62 тис. голів сільськогосподарських тварин;

28 тис. га. посівних площ;

150 км автомобільних доріг з твердим покриттям;


12 км мереж зв’язку;

85 км електромереж.

Загальні втрати населення можуть скласти до 21 тис. осіб, з них

безповоротні – 3 тис. осіб, санітарні – 18 тис. осіб.

Затоплення почнеться з руйнування греблі i протягом 18 – 20 годин на

території області сформується зона затоплення. Спад води прогнозовано

відбудеться через 2 – 3 доби.

Третій варіант – при прориві греблі ДніпроГЕС

Зона катастрофічного затоплення складає 13,9 км2, з населенням у 17 тис.

714 осіб. У зону катастрофічного затоплення часткове підпадають:

території міст Нікополь, Марганець;

території Томаківського, Нікопольського і Апостолівського районів

з 9 населеними пунктами, крім того:


20 тис. га посівних площ;

10,6 тис голів сільськогосподарських тварин; 20 км автомобільних доріг з

твердим покриттям;



6

32 км мереж зв’язку та 44 км електромереж.

Затоплення почнеться через 2,5 годин після руйнування греблі і протягом

13 годин сформується зона затоплення. Спад води очікується через 1 – 2 доби.

Загальні втрати населення можуть скласти близько 3,9 тис. осіб, з них

безповоротні 0,9 тис осіб, санітарні – 3 тис. осіб.

Зміни клімату, які відбуваються останнім часом в Україні, призвели до

істотних змін термічного режиму, режиму зволоження, до збільшення числа

небезпечних та стихійних природних явищ.

Найпоширенішими стихійними явищами залишаються урагани, смерчі,

сильні пориви вітру та опади, які завдають збитків багатьом галузям

господарства.

Наслідками шквальних вітрів є знеструмлення населених пунктів, через

пориви ліній електропередачі, руйнування будівель, падіння дерев тощо,

ймовірні людські жертви.

Екстремальні опади можуть призвести до утворення паводків,

підтоплення окремих територій.

Гідрографічна мережа басейну р. Дніпро в межах Дніпропетровської

області представлена 291 річкою, довжиною більше 10 км, 101 водосховищем,

3292 ставками та 1129 озерами.

Із загальної кількості річок у різні роки на 28 спостерігалася шкідлива дія

води під час весняного водопілля, з яких 12 становлять найбільшу загрозу:

Оріль, Самара, Велика Тернівка, Вовча, Солона, Гайчур, Мала Терса, Кільчень,

Мокра Сура, Інгулець, Кам’янка, Томаківка.

Всього в зону максимально можливого підтоплення повеневими та

паводковими (річковими, талими, дощовими) водами у випадку формування

найбільш небезпечної обстановки можуть частково потрапити території 6 міст

та 18 районів області, де розташовані 10 міських районів та 119 сіл, загальною

площею – 8979,5 тис. км2, на якій знаходиться 3261 житловий будинок, в яких

мешкає 12,276 тис. осіб та 8283 приватних садиб с населенням 24,328 тис. осіб.

Захисту від льодоходу потребують 18 автодорожніх, 9 залізничних та

12 пішохідних мостів.

Евакуації може підлягати до 39 тис. населення.

Всього в області нараховується 6315 гідротехнічних споруд, з яких:

ставки – 3292; водосховища – 101; інші гідротехнічні споруди – 2922.

Гідротехнічні споруди всього

6315

Річки, довжиною більше 10 км

291

Водосховища

101

Ставки

3292

Інші гідротехнічні споруди

2922


7

Незважаючи на те, що в режимі зволоження території області в останні

25 років відмічається тенденція збільшення кількості опадів, особливо навесні і

восени, загальною закономірністю зміни кількості опадів залишається значне

коливання з року в рік, а також велика мінливість на території.

Нерівномірність випадіння опадів приводить до збільшення

повторюваності та інтенсивності засух в одних районах та дуже сильних опадів

в інших, підвищення пожежної небезпеки у лісах та ін.

В останні роки на Дніпропетровщині щорічно спостерігалися періоди

посушливої, спекотної погоди. Саме в такі періоди відмічалося швидке

наростання показника пожежної небезпеки і він нерідко досягав найвищого,

5 класу, що є стихійним метеорологічним явищем.

Площа земель лісового фонду Дніпропетровської області складає понад

200 тис. га, в тому числі вкрито рослинністю 164,7 тис. га. Найбільшими

постійними лісокористувачами є Дніпропетровське обласне управління

лісового та мисливського господарства та місцеві громади. Виникнення високої

та надзвичайно високої пожежної небезпеки за умовами погоди (1,2 класів),

можливе на території площею 59,4 тис. га.

Найбільші їх площі знаходяться в Петриківському районі

(ДП ‟Кам’янське лісове господарствоˮ), Дніпровському районі

(ДП ‟Дніпропетровський лісгоспˮ) та Павлоградському районі

(ДП ‟Павлоградський лісгоспˮ).

У середньому щороку в області фіксується понад 2000 пожеж у

природних екосистемах на площі понад 2500,0 га.

Викликає занепокоєння стан протипожежного захисту населених пунктів

області, в першу чергу – сільських. Упродовж останніх років кількість пожеж,

збитків від них та загиблих на пожежах в області постійно збільшується.

Площи лісового фонду

Дніпропетровської області за

показниками, тис. га

Лісовий фонд області

Виникнення високої та

надзвичайно-високої

пожежної небезпеки

Вкрито рослинністю


8

За протяжністю доріг з твердим покриттям область посідає 2-е місце в

Україні. Частина мережі доріг області, у загальній мережі доріг України,

складає 5,4%. Забезпеченість дорогами на 1000 кв. км території по області

становить 287,8 км при середньому показнику по Україні 280,5 км.

По території області проходить 9173,4 км автомобільних доріг, з яких

державного значення 2990,8 км, місцевого – 6182,6 км. Кількість мостів та

шляхопроводів складає 664 одиниці загальною протяжністю 21027 погонних

метрів, з яких на дорогах державного значення 352 одиниці протяжністю 13570

погонних метрів, на дорогах місцевого значення 312 одиниць протяжністю

7457 погонних метрів.

Аналіз стану безпеки дорожнього руху в області свідчить, що кількість

дорожньо-транспортних пригод залишається на високому рівні:

Рік Загальна

кількість ДТП ДТП з потерпілими Загинуло Травмовано

2016 7381 1502 89 1834

2017 8368 1489 89 1869

2018 7985 1509 153 1906

Загальні завдання та основні напрями роботи щодо підвищення безпеки у

сфері автомобільного транспорту та дорожнього господарства визначені

Кодексом цивільного захисту України, Планом основних заходів цивільного

захисту на 2018 рік, іншими нормативно-правовими документами

облдержадміністрації з питань цивільного захисту, транспортної безпеки та

охорони праці.

Основні пріоритети у сфері інфраструктури повинні бути зосередженими

на забезпеченні:

безпеки дорожнього руху та оперативного реагування на надзвичайні

ситуації і небезпечні події;


9

підготовки персоналу автотранспортних підприємств стосовно процедури

виявлення загроз, управління факторами ризику, надання повідомлень про

загрози, управлінням баз даних з безпеки руху з метою зменшення рівня

небезпеки на транспорті;

зменшення ризиків виникнення НС технічного характеру на об’єктах

транспортної інфраструктури;

удосконалення безпеки перевезення небезпечних вантажів, недопущення

випадків незаконного втручання в роботу транспорту.

Прогноз воєнно- та соціально-політичної обстановки на території України

свідчить про те, що на території Дніпропетровської області в наслідок

дестабілізації суспільно-політичної обстановки в суміжних державах можливе

виникнення неконтрольованих процесів, кризових ситуацій, що в свою чергу

може привести до виникнення НС техногенного та соціально-політичного

характеру. Також слід врахувати, що на випадок міждержавного збройного

конфлікту ще до початку бойових дій, противник буде намагатися ослабити

військово-економічний стан шляхом порушення системи державного значення.

Вищезазначене дає змогу зробити висновок, що створення регіонального

матеріального резерву є життєво необхідним, оскільки забезпечує матеріальну

основу для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій,

забезпечення зниження матеріальних збитків та зменшення кількості можливих

втрат населення.

До матеріального резерву входять: будівельні матеріали, засоби

загальногосподарського призначення, паливно-мастильні матеріали, насосне

обладнання, засоби енергозабезпечення, речове майно, засоби забезпечення

аварійно-рятувальних робіт, засоби радіаційно, хімічного, бактеріологічного

захисту.

Визначення номенклатури (переліку) матеріальних цінностей

здійснюється із врахуванням можливих аварій у виробничо-промисловому

комплексі, техногенних, радіаційних, хімічних, біологічних, сейсмічних,

гідрогеологічних та гідрометеорологічних катастроф, епідемій.

Регіональний матеріальний резерв є аварійним запасом і призначений для

проведення невідкладних відновних робіт і заходів, спрямованих на

запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

Резерв створюється виходячи з прогнозованих надзвичайних ситуацій,

характерних для конкретної території, галузі, об’єкта, а також передбаченого

обсягу робіт з ліквідації її наслідків.

Розрахунки

Обласний матеріальний резерв є аварійним запасом і, в основному,

призначений для обстеження зон виникнення надзвичайної ситуації,

забезпечення робіт на початковому етапі (2 – 3 доби) ліквідації надзвичайної

ситуації.

Для реагування на ймовірні надзвичайні ситуації, пов’язані з

катастрофічним затопленням в обласному резерві передбачено комплектування

30 рятувальних груп.


10

Відповідно до Норми-9. Табельна належність аварійно-рятувального

устаткування і майна на спеціальних аварійно-рятувальних водолазних

станціях, затвердженої наказом ДСНС України від 29 травня 2013 року № 358

Про затвердження Норм табельної належності, витрат і термінів експлуатації

пожежно-рятувального, технологічного і гаражного обладнання, інструменту,

індивідуального озброєння, ремонтно-експлуаційних матеріалів підрозділів

ДСНС України, у регіональному матеріальному резерві передбачено

комплектування таких груп: компресори переносні для заповнення балонів –

30 шт, апарати для рятувальників – 30 шт та 3 шт запас, спеціальні аварійно-

рятувальні човни та двигуни до них 30шт, гідравлічний аварійно-рятувальний

інструмент – 30 комплектів, бензопила – 60 шт та запасні ланцюги до них

30 шт, бензоріз – 30 шт, пневматичні домкрати – 30 шт, домкрати гідравлічні –

18 шт, ножиці спеціальні – 11 шт, електростанції – 30 шт, освітлювальні

установки – 30 шт, шанцевий інструмент (лопати – 190 шт, пилки дворучні –

7 шт, кувалди – 2 шт, сокири – 74 шт), акумуляторні ліхтарі – 30 шт, групові

ліхтарі – 30 шт, ліхтарі надпотужні світлодіодні – 30 шт, лебідка ручна – 10 шт;

прилади радіаційної і хімічної розвідки і контролю – 70 шт, помпи на рідкому

паливі – 30 шт, мотопомпи плаваючі – 30 шт, трос сталевий – 250 м,

гідрокостюми – 5 шт.

Додатково для подолання наслідків катастрофічного затоплення у резерві

передбачено наступні матеріальні цінності: мішки поліпропіленові –

18000 шт, арматура сталева – 3600 кг, кутик металевий – 4000 кг, генератори

зварювальні – 5 шт, зварювальні комплекси – 6 шт, пересувний зварювальний

трансформтор – 2 шт, набір для зварювання – 2 шт, силові електростанції –

8 шт, молотки відбійні – 7 шт, монтажно-тягові механізми – 2 шт,

навантажувач – 1 шт, насоси ручні – 4 шт, автовишка –1 шт, тепловізори – 3 шт,

перфоратор – 1 шт, пила сабельна – 7 шт, пневматичний аварійно-рятувальний

інструмент – 7 наборів, різак гідравлічний – 1 шт, розпирачі (розтискувачі) –

5 шт, каски – 5 шт, шахтарські наголовні ліхтірі – 10 шт, альпіністське

спорядження – 1 комплект, набір слюсарного інструменту – 2 шт. Для

перевірки апаратів на стисненому повітрі необхідно мінімум 4 контрольно-

випробувальних пульта-мультитестера.

Для здійснення оперативного рятування людей у акваторії річки Дніпро

поблизу міста Дніпро необхідно 1 двигун судовий підвісний потужністю

140 к.с., навігатор – ехолот – 1 шт.

Матеріальним резервом також передбачені засоби радіаційного, хімічного

та бактеріологічного захисту: костюми захисні ізолюючі 175 шт, костюми для

роботи під час розливу нафтопродуктів у комплекті з рукавичками та

чоботами – 17 шт, комбінезони TYVEK2 – 350 шт, комплект для проведення

санітарного оброблення (на виконання листа ДСНС України від 14 грудня

2018 року № 01-19048/162) – 26 шт, окуляри закриті з непрямою вентиляцією –

200 шт, окуляри хіміка – 200 шт, пристрій для дегазації, дезактивації і

дезінфекції техніки – 35 шт, протигази – 1600 шт, респіратори – 100000 шт,

рукавички НАФТОВИК – 360 шт, чоботи ВПХ – 360 шт, насос хімічний – 1 шт.


11

Аналіз надзвичайних подій показує що для регіону характерні природні

катаклізми. Так 29 червня 2013 року у Жовтневому районі м. Кривий Ріг

пройшов буревій, який супроводжувався сильною зливою з градом великого

розміру (діаметром від 20 до 50 мм). Від буревію постраждали дошкільні,

шкільні та лікувальні заклади, житлові будівлі. Було зруйновано 71000 кв м

шиферних покрівель, пошкоджено 5,5 тис. кв м вікон. Наслідки були

ліквідовані за рахунок місцевих, об’єктових та регіонального матеріальних

резервів. Це найбільша подія за останні 10 років. Для надання термінової

допомоги на випадок недостатньої кількості матеріалів у місцевому резерві із

врахуванням досвіту використання будівельних матеріалів на ліквідацію

подібних надзвичайних ситуацій до матеріального резерву передбачено

будівельні матеріали в кількості: шифер 8-хвильовий 6000 листів, залізо

покрівельне – 820 листів (1640 кв м або 7500 кг), листи оцинковані – 4000 кв м

(21500 кг), пиломатеріали (доски 25 мм, 50 мм та брус 50х50 мм) – 300 куб. м,

цвяхи шиферні – 1500 кг, цвяхи 100 мм – 1000 кг, метизи покрівельні –

17,5 тис. шт, скло віконне – 600 кв м, фанера – 100 листів.

Розрахунок орієнтовної кількості витрат проведено відповідно до вимог

ДСТУ Б.Д.2.4.-8:2012.

Для часткового ремонту покрівель будинків у середньому

використовувалось 8 – 10 листів шиферу. Накопичення шиферу в

регіональному матеріальному резерві дозволить відремонтувати орієнтовно

660 будинків, у випадку їх часткового пошкодження (6000:9 = 666) та відновити

повністю пошкоджені дахи орієнтовно у 60 будинках ( з розрахунку 100 листів

на 1 будинок 70кв.м: 6000:100 = 60).

Цвяхи шиферні закладено з розрахунку потреби 8 цвяхів на 1 лист шиферу.

6000*8 = 48000 цвяхів. 1 кг цвяхів 5х120 містить 47 шт 48000:47 = 1021 кг та

479 кг для створення резерву.

Пиломатеріали закладено для обрешітки покрівлі та посилення окремих

конструкцій будівель та виготовлення пошкоджених дерев'яних елементів з

розрахунку 0,5 куб.м на ремонт 600 покрівель (300:0,5 = 600).

Залізо покрівельне та листи оцинковані закладено для відновлення

покрівель будівель інфраструктури загального користування: школи, дитячі

садки, лікарні тощо, які мають великі площі.

Метизи передбачено до закладки з розрахунку 6 шт на 1 кв м.

На покрівлю з оцинкованого заліза або профнастилу 5640 кв.м х 6= 33840 шт

(50% – 17500 шт з обласного резерву, 35 % – 11800 шт з місцевих матеріальних

резервів, 15% – 4500 шт з об’єктових резервів).

Для створення місць тимчасового розміщення населення у резерві

передбачено намети каркасні 21 шт, брезент – 194 п.м.

Для створення належних умов у містах розміщення евакуйованого

населення в регіональному матеріальному резерві необхідно передбачити:

обігрівачі електричні 50 шт та на рідкому паливі 20 шт, печі для обігріву з

трубами 8 шт.


12

Одна лісова пожежа в середньому охоплює площу 150 – 200 га. Для її

гасіння залучається до 22 одиниць техніки протягом 3 – 5 діб. Середньодобова

витрата бензину на 1 автомобіль складає 40 – 45 л, дизельного палива – 33 л.

Тому для ліквідації 1 пожежі в екосистемах необхідно:

бензину: 40 * 10 * 5 = 2000 л;

дизельного палива: (33 * 12 * 5) = 1980 л.

Матеріальний резерв забезпечує до 3% паливно-мастильних матеріалів на

гасіння пожеж. Середня кількість пожеж на рік 2000. Розрахунок необхідного

обсягу накопичення:

бензин 2000 л *2000*3% = 120000 л;

дизельне паливо 1980*2000*3% = 118800 л.

Крім того, необхідно передбачити резерв пального для роботи техніки,

яка зберігається в регіональному матеріальному резерві: електростанції на

рідкому паливі (44 шт), насоси (24 шт), обігрівачі на рідкому паливі(14 шт)

тощо.

Середня витрата пального складає 1,9 л/год.

(44+24+14)*1,9 л/год * 24год*3 доби = 11200 л.

Таким чином запас паливно-мастильних матеріалів у регіональному

матеріальному резерві повинен складати:

бензину – 120000 л;

дизельного палива – 130000 л.

Крім того, необхідно передбачити запас 4 т. мастила для дизельних

двигунів і 1 т. мастила для карбюраторних двигунів у разі виникнення

нагальної потреби щодо заміни або доливу мастила безпосередньо в районі

проведення робіт.

Табельна належність пожежно-технічного та аварійно-рятувального

обладнання, засобів і майна на пожежні машини (пожежні транспортні засоби)

для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт, 1 пожежний автомобіль

укомплектований 16 шт. пожежних рукавів завдовжки кожний 20 м.

Враховуючи таку комплектацію одна машина має довжину рукавів – 320 м. При

виїзді на пожежу в ході використання рукавів за призначенням третина

довжини рукавів виходить з ладу та підлягає заміні.

Для вирішення питання щодо термінового надання допомоги пожежним

підрозділам при великих пожежах, де може бути задіяно від 15 до 20 пожежних

автомобілі, пропонується передбачити у резерві 690 шт напірних пожежних

рукавів, різного діаметру що дасть можливість замінити пошкодженні рукава

при ліквідації такої пожежі, одночасно на всіх машинах протягом 2 – 3 діб.

З метою остаточного подолання пожежі в місцях осередкового загоряння

в резерві передбачені мотооприскувачі ранцеві – 30 шт, оприскувачі ручні

ранцеві – 10 шт, ранці пожежні – 10 шт, ранцеві вогнегасники – 30 шт.

Для розвідки з повітря в важкодоступних зонах надзвичайної ситуації

необхідно придбати квадрокоптери – дрони у кількості 2 шт.


13

Для забезпечення віддалених територій з нерозвиненою інфраструктурою,

де відсутні природні водойми та немає водопроводу, необхідно забезпечити

підвоз води або паливно-мастильних матеріалів автомобільним транспортом з

метою безперервної ліквідації надзвичайної ситуації або її наслідків.

Номенклатурою необхідно передбачити сідельний тягач-трал з причепом,

ємності для води у кількості 2 шт (20м3 та 40м3) та ємність для паливно-

мастильних матеріалів на 2,5 м3.

З метою забезпечення роботи штабу по ліквідації надзвичайної ситуацій

передбачено: 2 пневмо-каркасні намети, дизельна електростанція – 1 шт,

12 шт радіостанцій, 3 шт прожекторів ЖО, комплект переносних

освітлювальних світлодіодних установок набором світлових вказувачів – 1 шт,

400 шт протигазів.

З метою протидії мінуванням будівель з великим скупченням людей

(супермаркети, залізничні станції, станції метро, аптеки, школи, театри тощо)

необхідно передбачити в матеріальному резерві піротехнічний автомобіль –

1шт.

Номенклатуру складено з використанням Методичних рекомендацій

щодо створення та використання матеріальних резервів для запобігання і

ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, розроблених Державною службою

України з надзвичайних ситуацій, схвалених науково-технічною радою

Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту на засіданні від

29 червня 2017 року (протокол № 6), з урахуванням практичного досвіду

ліквідації надзвичайних ситуацій на території Дніпропетровської області,

реальних потреб у матеріально-технічних засобах для здійснення аварійно-

рятувальних та відновлювальних робіт.


РОЗПОРЯДЖЕННЯ - adm.dp.gov.ua · виконання Кодексу...

Documents