ЗмістС.

Вступ 51 Загальні методичні вказівки 7

1.1 Розподіл навчального матеріалу за модулями, темами і видами занять

7

1.2 Порядок проведення навчального процесу 81.2.1 Лекції 81.2.2 Семінарські та практичні заняття 91.2.3 Опрацювання тем, які виносять на самостійну

підготовку9

1.2.4 Конспект 91.2.5 Самостійна робота 10

1.3 Методика опрацювання навчального матеріалу 111.4 Система оцінки знань студентів 13

2 Модулі та теми занять 18Модуль 1 Наукові основи безпеки життєдіяльності 18Тема 1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності 18Модуль 2 Людина в структурі системи „людина – середовище”

20

Тема 2 Структурно-функціональна організація людини з точки зору її взаємодії з навколишнім середовищем та технікою

20

Тема 3 Раціональні умови життєдіяльності людини та її вплив на навколишнє середовище

22

Модуль 3 Джерела небезпеки життєдіяльності та зумовлені ними фактори

24

Тема 4 Природна, соціальна та політична небезпеки 24Тема 5 Техногенні, комбіновані та безпеки в сучасному урбанізованому середовищі

25

Модуль 4 Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

27

Тема 6 Надзвичайні ситуації та їх наслідки 27Тема 7 Радіаційна безпека 28

3

Модуль 5 Надання першої лікарської допомоги при ураженні людей

30

Тема 8 Невідкладна долікарська допомога 30Модуль 6 Організація та управління безпекою життєдіяльності

33

Тема 9 Нормативно-правова основа безпеки життєдіяльності

33

3 Перелік запитань для підсумкового контролю знань 354 Теми для самостійної аналітичної роботи 395 Задачі з курсу 44

Список рекомендованої літератури 52

4

ВСТУП

Методичні вказівки призначені для допомоги студентам під час самостійного опрацювання курсу та виконанні обовязкового домашнього завдання з дисципліни. Вивчення дисципліни передбачає опанування комплексу знань і вмінь, необхідних для повсякденного життя та професійної діяльності, зорієнтоване на розвиток творчої особистості, формування ноосферного мислення, свідомості та культури студента – майбутнього фахівця нового покоління.

„Безпека життєдіяльності” є новою інтегрованою науковою дисципліною, яка спирається на наукові досягнення цілої низки фундаментальних та прикладних наук, на концепцію ООН про сталий людський розвиток, Європейську систему освіти у сфері ризику, інші міжнародні та національні програми, наукові дослідження у сфері безпеки людини.

Мета курсу – теоретична та практична підготовка у майбутніх фахівців вмінь зі створення безпечних умов життя і діяльності переважно у невиробничій та виробничій сферах; осягнення принципів гармонійного розвитку особистості, сталого розвитку суспільства; формування у майбутнього фахівця цілісної системи знань та вмінь, необхідних для прийняття обґрунтованих рішень у сфері безпеки людини на рівні людини, сім`ї, суспільства, підприємства, галузі, регіону, країни та світу в цілому.

Навчальний матеріал рекомендується опрацювати за допомогою традиційних та новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, що є вимогою сучасного технічного розвитку цивілізації і зорієнтовано на розвиток духовної культури особистості та формування інтелектуального потенціалу України.

У методичних вказівках відображені сучасні тенденції реформування, що відбуваються в освітній системі України, а саме:

- затвердження Міністром освіти і науки України „концепції освіти з напряму „Безпека життя ї діяльності

5

людини”, що стала фундаментом для визначення змісту дисциплін напряму „Безпека людини”;

- викладання матеріалу подається відповідно до методичних рішень п’ятьох науково-методичних конференцій „Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика”;

- приділено більше уваги самостійній творчій роботі студента, що передбачає:

глибоке засвоєння навчального матеріалу шляхом опрацювання рекомендованої літератури;

самостійне написання рефератів, написання статей, розв’язування задач, відповіді на тести;

активну участь у студентських конференціях, олімпіадах тощо;

- стимулювання використання телекомунікаційних засобів (комп’ютерних програм, мережі Internet тощо) при опрацюванні навчального матеріалу;

- стимулювання оволодіння логічним мисленням, вмінням формувати висновки;

- формування широкого світогляду, позитивних моральних засад.

Методичні вказівки написані відповідно до Робочої програми курсу „Безпека життєдіяльності” з урахуванням перспектив розвитку дисципліни.

6

1 Загальні методичні рекомендації

1.1 Розділ навчального матеріалуза модулями, темами і видами занять

Поряд-ковийномер

Назва модулівта тем

Кількість годин Форма контр.усього Види занять

лекції практ. сам.роб

1 2 3 4 5 6 7Модуль 1Наукові основи безпеки життєдіяльності 4 2 4 2

1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності 4 2 4 2

усн. опит, задачі, тести

Модуль 2Людина в стуртурі системи „людина-середовище” 10 4 4 4

2 Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з навколишнім середовищем та технікою 5 2 4 2

усн. опит, задачі, тести

3 Раціональні умови життєдіяльності людини та вплив людини на навколишнє середовище 5 2 - 2

усн. опит, задачі, тести

Модуль 3Джерела небезпеки життєдіяльності та зумовлені ними фактори 4 6 4

4 Природні, соціальні та політичні небезпеки 2 - 2

усн. опит, задачі, тести

5 Техногенні, комбіновані та безпеки в сучасному урбанізованому середовищі 2 6 2

усн. опит, задачі, тести

Модуль 4Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій 4 2 4

6 Надзвичайні ситуації та їх наслідки 2 - 2

усн. опит, задачі, тести

7 Радіаційна безпека 2 2 2 усн. опит, задачі, тести

7

Модуль 5Надання першої долікарської допомоги при ураженні людей 2 2 2

8 Невідкладна долікарська допомога 2 2 2

усн. опит, задачі, тести

Модуль 6Організація та управління безпекою життєдіяльності 2 - 2

9 Нормативно-правова основа безпеки життєдіяльності 2 - 2

усн. опит, задачі, тести

Всього 14 18 18 18

Теми лекційних та практичних занять визначаються викладачем при складанні тематичного плану відповідно до спеціальності та спеціалізації, кількості аудиторних занять, передбачених навчальним планом.

1.2 Порядок проведення навчального процесу

Заняття з курсу БЖД побудовані таким чином, що теми семінарських та практичних занять не повторюють лекційного курсу, а логічно доповнюють його. Такий виклад навчального матеріалу вимагає системності у вивченні курсу, адже будь-яка пропущена тема розриває логічний ланцюг послідовності засвоєння матеріалу.

1.2.1 Лекції

Для кращого засвоєння матеріалу рекомендується повторити базові поняття теми лекції (детальніше див. розділ „Методика опрацювання навчального матеріалу”).

З метою інтенсифікації навчання під час лекції рекомендується використовувати навчальний посібник Гладкая Л.А., Пляцук Л.Д. Безопасность жизнедеятельности человека: Учебное пособие. – Сумы: «Университетская книга», 2000. – 255 с. У цьому разі до конспекту заносять тільки

8

необхідні пояснення до схем чи визначень, приклади, нова інформація тощо. За відсутності навчального посібника, лекції рекомендується детально конспектувати.

1.2.2 Семінарські та практичні заняття

Семінарське чи практичне заняття розпочинається з оцінки рівня знань з попередньої теми (лекційного чи практичного заняття) шляхом опитування чи тестування на комп’ютері або в аудиторії. Запитання для усного контролю до кожної теми є у цих методичних вказівках. Для тестування використовуються відкриті чи закриті тести та задачі на основі тих алгоритмів, які розглядалися на попередніх заняттях (приклади тестів наведено у розділі 1.4).

1.2.3 Опрацювання тем, які виносять на самостійну підготовку

Контроль за рядом тем курсу „Безпека життєдіяльності”, що повністю виносять на самостійну підготовку, проводиться під час поточного тестування та колоквіумів. Самостійна підготовка передбачає складання реферату за темами та питаннями, що опрацьовувалися, розв’язання типових задач тощо. Теми для самостійного опрацювання визначаються залежно від особливостей фахової підготовки студентів та кількості аудиторних годин, що визначені в тематичному плані курсу для даної спеціальності.

1.2.4 Конспект

При підготовці конспекту можна використовувати статті з газет, ксерокопії та іншу інформацію (наприклад, матеріали з Internet).

9

1.2.5 Самостійна робота таобов’язкове домашнє завдання

Самостійне опрацювання курсу передбачає складання конспекту за розділами та темами, що опрацьовувалися, розв’язання типових задач, написання аналітичної роботи при виконанні обов’язкового домашнього завдання тощо. Система контролю самостійної роботи викладена в цьому розділі нижче.

Письмове аналітичне самостійне обов’язкове домашнє завдання дає змогу глибше опанувати ту чи іншу тему, яку студент обирає самостійно таким чином, щоб теми не повторювалися у академічній групи, і погоджує її з викладачем. тематика аналітичних робіт наведена у розділі 4. Студент також може запропонувати свою тему.

Задачі для самостійного виконання подані в розділі 5. Кожна задача має десять варіантів (0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9). Контрольна задача виконується за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою шифру залікової книжки студента.

Вимоги до написання роботи:форма виконання: робота може виконуватися у писаному,

друкованому чи електронному варіанті (у форматі Word або іншому текстовому редакторі), Power Point, html – форматі;

обсяг: для робіт, написаних від руки, – не менше 7 повних сторінок формату А4 (не враховуючи титульної), для друкованих – не менше 4 повних сторінок (шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал – одинарний);

оформлення: через 2 інтервали посередині сторінки – назва теми великими літерами. Нижче – наводять прізвище та ініціали, ще нижче - факультет, курс, група, а в кінці місто, рік. Поля: верхнє та нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1,5 см;

літературні джерела подаються як посилання внизу сторінки або наприкінці роботи у порядку їх використання чи за алфавітом, при цьому наводиться: видавництво, рік видання, загальний обсяг сторінок чи кількість використаних сторінок. Після цитати чи посилання на джерело інформації в тексті

10

ставиться номер джерела в квадратних дужках [ ]. Посилання на сайти в Internet подаються у такому самому порядку. При написанні роботи необхідно використовувати не менше двох джерел, не враховуючи підручника з безпеки життєдіяльності;

орієнтовний план роботи:Вступ – розкривається важливість проблеми та її місце в

безпеці життєдіяльності.Основна частина – подається текст, наводяться аналітичні

викладки на основі статистичної та теоретичної інформації.Висновки.Додатки (за потреби).Список використаної літератури.оцінка роботи: при оцінюванні роботи враховується

логіка викладення, розв’язання задач, зв’язок теорії з практикою, обґрунтовані висновки, орфографічні та стилістичні помилки, акуратність, використання основної та додаткової літератури, Internet тощо (табл. 1).

Таблиця 1 - Знижки, що застосовуються при оцінці обов’язкового домашнього завдання

Вид знижки % знижки

Репродуктивний рівень виконання. Значні помилки. Нерозв’язана задача

80

Значні помилки при аналізі матеріалу. Відсутність висновків. Помилка в розв’язанні задачі

60

Аналіз матеріалу на належному рівні, помилки при формулюванні висновків і в задачі

40

Відсутність посилань на літературні джерела 20Значні орфографічні та стилістичні помилки 20Зменшення обсягу на 1 сторінку 10Неакуратність 10

11

1.3 Методика опрацювання навчального матеріалу

Належне оволодіння навчальним матеріалом з курсу „Безпека життєдіяльності” потребує опрацювання як основної, так і додаткової літератури, періодичної преси.

Навчання з безпеки життєдіяльності у вищих навчальних закладах спрямоване перш за все на формування у майбутнього фахівця відповідних моральних цінностей, поглядів, поведінки, культури щодо його безпеки тощо. Акценти переносяться з питань виявлення тих чи інших негативних явищ чи впливів середовища на забезпечення комплексної безпеки людини на основі системного підходу, що враховує екологічні, технічні, соціальні, психологічні та духовні засади. Це формує не тільки адекватну реакцію на негативні фактори, але й дозволяє майбутнім фахівцям ефективно розробляти методи усунення таких факторів, запобігання небезпек та зменшення наслідків їх прояву.

Специфікою безпеки життєдіяльності як науки є використання методів і досягнень фундаментальних та прикладних наук, зокрема, філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології тощо; тісний зв’язок з практичною діяльність людини. Тому при вивченні тем курсу необхідно обов’язково користуватися не тільки підручниками з безпеки життєдіяльності та додатковою літературою, але й підручниками і довідниками з біології, фізики, хімії, психології, соціології, права тощо. Наприклад, при вивченні теми „Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з навколишнім середовищем та технікою”, необхідно повторити: будову нервової, ендокринної та інших систем людини (шкільний предмет „Анатомія людини”); поняття про почуття, інтелект, волю (предмет „Людина і світ”); при вивченні теми „Техногенна безпека” – природу електромагнітного випромінювання, його види, магнітне, електричне, гравітаційне поля, природу та параметри електричного струму (предмет „Фізика”); базові положення електробезпеки (предмет „Основи безпеки життєдіяльності”) тощо.

12

Одним із ефективних засобів підготовки до занять є використання комп’ютерної техніки. На сьогодні існують СD-диски з різноманітних аспектів безпеки життєдіяльності людини:

Перша медична допомога,Енциклопедія катастроф,Велика енциклопедія Кирила і Мефодія та інші.Дієвим методом самопідготовки є використання

студентами мережі Internet. Саме інформація в Internet, на відміну від інформації, що міститься на СD-дисках, швидше поновлюється. Крім того, в Internet міститься багато статистичної, наукової, наочної інформації, що розміщена на сайтах міністерств, відомств, наукових організацій, видавництв тощо. Пошук сайтів та конкретних тем можна здійснити за допомогою пошукових систем: avanport.com, rambler.ru тощо.

При вивченні питань, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, можна скористатися сайтом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, де подана аналітична статистична інформація та електронна версія періодичної преси: www.mns.gov.ua.

Багато цінної та важливої інформації щодо курсу „Безпека життєдіяльності людини” міститься на сайті ООН – www.un.org.

1.4 Оцінки знань студентів

Курс „Безпека життєдіяльності людини” закінчується диференційованим заліком (залік з оцінкою). Перелік запитань для заліку наведено у розділі 3. Детальну інформацію щодо структури курсу та тем, що виносять на залік, викладач подає на першому занятті.

З метою оцінки знань студентів проводиться поточний і підсумковий контролі:

поточний контроль – з кожної вивченої теми;проміжний контроль – колоквіуми;

13

підсумковий контроль – семестровий диференційований залік.

Студенти згідно з навчальним планом повинні написати обов’язкове домашнє завдання. Це обов’язкове домашнє завдання є головною формою звіту про поточне вивчення навчальних питань дисципліни.

Обов’язкове домашнє завдання з курсу виконується студентом після вивчення теоретичних положень дисципліни.

Обов’язкове домашнє завдання складається з написання реферату та розв’язання задач.

Таблиця 2 - Рівні ступеня засвоєння навчального матеріалу

Рівень Критерії оцінки Оцінка1 Володіння навчальним матеріалом або більшою частиною

навчального матеріалу на репродуктивному рівні. Задачі розв’язані з помилками

задовільно (3)

2 Знання повного обсягу навчального матеріалу, здатність його аналізувати. Відсутність знань для формулювання висновків. Задачі розв’язані (без помилок)

добре(4)

3 Вільне володіння навчальним матеріалом на ґрунті основної та додаткової літератур. Вміння формулювати висновки та пов’язувати теорію з практикою. Задачі розв’язані (без помилок)

відмінно (5)

При оцінці знань, крім повноти розкриття питання, враховуються: логічність мислення та його послідовність, емоційність та твердість переконання, посилання на додаткові літературні джерела, використання технічних засобів для підготовки матеріалу, творчий аналіз та висновки з опрацьованої теми тощо.

14

Таблиця 3 - Види контрольних заходів у семестрі

Вид контролюКількість контро-льних заходів

Макси-мальна

кількість балів

Загальна кількість

балів з виду контролю

Перша атестаціяТести поточного контролю 3 5-12 36Усне опитування 2 12 24Інформація 1-го етапу обов’язкової домашньої роботи

1 12 12

Ведення конспекту лекцій та семінарських занять

1 10 10

Колоквіум до першої атестації 1 18 18Всього (перша атестація) 8 - 100

Друга атестаціяТести поточного контролю 2 12 24Усне опитування чи виступ з доповіддю

2 12 24

Підготовка обов’язкового домашнього завдання

1 24 24

Ведення конспекту лекцій та семінарських занять

1 10 10

Колоквіум до другої атестації 1 18 18Всього (друга атестація) 7 - 100Всього (по курсу) 15 - 100

(середнє)

Контроль самостійної роботи передбачає: перевірку конспекту з тем самостійної підготовки; усне опитування з тем чи питань самостійної підготовки; перевірку виконання завдань: рефератів, текстів, кросвордів, огляду літератури із заданої теми тощо; перевірку розв’язання задач.

Колоквіум проводиться напередодні поточної атестації (може бути об’єднаний з контролем самостійної роботи) і передбачає: усне опитування з тем, що вивчалися протягом атестаційного періоду; підсумкове тестування.

Залік передбачає підсумкове тестування та усне опитування з усіх тем курсу (див. главу 3).

15

Атестаційна оцінка (проміжний контроль поточної роботи) визначається із зазначених видів контролю в таблицях.

Підсумковий контроль проставляється за першою і другою атестаціями.

Після проведення атестації викладач звільняє частину студентів від заліку та проставляє оцінки за підсумками атестацій – підсумковому контролю. Студентам, які згодні з оцінкою підсумкового контролю, викладач виставляє в залікову книжку. Якщо студент не згоден з цією оцінкою, він має право на її підвищення під час заліку.

Оцінка з дисципліни формується за принципом: вагомість поточної роботи – 50%, оцінка підсумкового контролю (залік) – 50%.

Таблиця 4 - Шкала переведення балів в оцінку

Сума балів Оцінка90-100 5 відмінно80-89 4 добре60-79 3 задовільно

менше 60 2 незадовільно

Пропуски занять. Студенти, які з поважних причин були відсутні на занятті, конспектують та опрацьовують пропущену тему самостійно, їх знання оцінюються під час колоквіуму. Крім того, залежно від виду пропущеної теми, студентам необхідно виконати індивідуальні завдання, що визначаються цивільного населення? (Відповідь 3): викладачем.

Студенти, які без поважних причин були відсутні на занятті, виконують весь вищезазначений комплекс завдань, крім того, до них застосовується стягнення оцінки: за одне пропущене заняття знімається 2 бали.

Приклади тестів.Для тестування використовуються відкриті чи закриті

тести та задачі на основі алгоритмів, які розглядаються в курсі. Нижче наводяться приклади тестів і задач.

16

Запитання до письмової роботи:Назвіть джерела небезпеки та їх класифікацію.Наведіть основний психофізичний закон Вебера-Фехнера.Відкритий тест.При зменшенні ризику нижче рівня _______ на рік

суспільство не висловлює надмірного занепокоєння.Норма радіаційного опромінення для населення

становить _______ БЕР на рік.Закритий тест.До якої групи стихійних лих належить повінь?(Відповідь 2):1 Метеорологічні.2 Топологічні.3 Тектонічні.4 Водні.Які отруйні речовини дозволено використовувати як

засіб самооборони1 Деякі задушливі гази.2 Іприт, люїзит.3 Деякі гази подразнювальної дії.4 Зарин, Ві-Екс.

17

2 Модулі та теми занять

Модуль 1Наукові основи безпеки життєдіяльності

Тема 1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Тематичний словник:Безпека – стан, за якого з великою вірогідністю

виключається реалізація небезпек або відсутність надмірної небезпеки.

Безпека життєдіяльності – сфера науково-практичної діяльності, що вивчає процеси взаємодії людини з внутрішнім та навколишнім середовищем у всіх сферах життєдіяльності людини.

Життєдіяльність – специфічна форма активності людини, яка охоплює різносторонні взаємодії людини з навколишнім середовищем.

Квантифікація – кількісне вираження якісних ознак.Небезпека – матерія, інформація чи їх поєднання, що за

певних умов здатні завдати шкоди.Ризик – кількісна оцінка небезпеки.

1.1 Предмет безпеки життєдіяльностіАктуальність предмета „Безпека життєдіяльності

людини”. Мета та основні завдання науки про безпеку людини, історія її розвитку. Структура наук про безпеку. Основні поняття концепції національної безпеки України.

1.2 Теоретичні основи безпеки життєдіяльностіОсновні поняття, визначення та терміни. Безпека

життєдіяльності як категорія. Загальна модель діяльності людини. Аксіома про потенційність безпеки життєдіяльності.

18

1.3 Безпека. Ризик як оцінка безпекиКласифікація небезпек. Ідентифікація, номенклатура та

квантифікація небезпек. Поняття про ризик. Індивідуальний і соціальний ризик. Концепція прийняття ризику. Управління ризиком. Системи забезпечення життєдіяльності людини.

Перевірте себе:1 Мета та основні завдання курсу БЖДЛ.2 Зв’язок науки про безпеку життєдіяльності

людини з іншими науками і навчальними дисциплінами.3 Основні поняття концепції національної безпеки

України.4 Дайте визначення предмета вивчення та

сформулюйте завдання науки „Безпека життєдіяльності”.5 Розкрийте поняття „безпека”.6 Ознаки, які визначають безпеку як категорію.7 Загальна модель діяльності людини.8 Аксіома про потенційність безпеки.9 Розкрийте поняття „небезпека”.10 За якими ознаками класифікуються небезпеки?11 Поясніть значення ідентифікації, номенклатури та

кваніфікації небезпек.12 Що таке таксономія небезпек?13 Дайте визначення поняття „ризик”.14 Назвіть види ризиків та охарактеризуйте методи

визначення ризику.15 Концепція прийнятного ризику та управління

ризиком.16 Назвіть загальні принципи забезпечення безпеки.

19

Модуль 2Людина в структурі системи „людина-середовище”

Тема 2 Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з навколишнім середовищем та технікою.

Тематичний словник:Аналізатор – складається з рецепторів, провідникової та

відповідної мозкової частини забезпечує сприйняття та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і в середині самого організму.

Рецептор – спеціальні чутливі утворення в організмі, що сприймають зовнішні та внутрішні подразники і перетворюють їх у нервові імпульси, що передаються у центральну нервову систему.

Здоров`я – природний стан організму, який характеризує рівноважність навколишнього середовища і відсутність яких-небудь болючих змін.

Гомеостаз – відносно динамічна сталість складу і властивостей внутрішнього середовища й сталість основних фізіологічних функцій організму людини, тварин та рослин.

Гранично допустимий рівень негативного фактора (ГДР) – рівень фактора, який при щоденній (крім вихідних днів) праці упродовж 8 годин або іншого часу, але не більше 41 годин на тиждень, протягом усього трудового стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров`я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені строки життя даного чи наступного поколінь.

Біологічні ритми – періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.

Ергономіка – наукова дисципліна, яка комплексно вивчає людину в конкретних умовах його діяльності, пов’язаної з використанням машин (технічних засобів).

20

2.1 Людина та її здоров`яЛюдина – вища незникаюча цінність на Землі.Людина – вершина розвитку усього живого. Що таке

здоров`я?

2.2 Структурно-функціональний стан людиниКлітина та її функції. Функціональні системи людини.

Зовнішні та внутрішні подразники організму людини. Гомеостаз та адаптація. Рефлекс. Аналізаторна система людини. Роль аналізаторів у забезпеченні безпеки людини. Будова та функції аналізаторів людини – органів зору, слуху, нюху, тактильна, больова і температурна чутливість. Межа чутливості. Диференціальний поріг чутливості. Закон Вебера-Фехнера. Латентний період. Психологічні властивості людини (пам’ять, мислення, емоції, воля). Графік залежності збереження обсягу інформації від часу. Вплив характеру і темпераменту на безпеку людини. Хронобіологія та її значення. Предмет ергономіки та його завдання. Процес сприймання інформації. Технічні засоби підтримки життя.

Перевірте себе:1 Дайте визначення терміна „здоров`я”.2 Які розрізняють функціональні системи у

людини?3 Що таке „гомеостаз”?4 Природні фізіологічні системи захисту, резерви

організму.5 Як змінюється психофізіологічний стан людини

залежно від зовнішніх подразників?6 Охарактеризуйте роль аналізаторної системи

людини у сприйнятті інформації зовнішнього світу.7 Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.8 Сформулюйте визначення гранично допустимої

концентрації (ГДК) та гранично допустимого рівня (ГДР) негативного фактора.

9 Які Вам відомі психологічні властивості людини?

21

10 Хронобіологія та її значення для здоров`я людини.11 Дайте визначення поняттю „ергономіка” та її

значення в житті людини.12 Як знайти середній час візуального пошуку

інформації?13 Назвіть типи темпераментів, за якими люди, на

вашу думку, найбільш схильні до ризику.14 Що Вам відомо про технічні засоби підтримки

життя людини?

Тема 3 Раціональні умови життєдіяльності людини та її вплив на навколишнє середовище.

Тематичний словник:Флора – історично складена сукупність видів рослин

характерних для визначеного географічного простору, пов’язаного з його сучасними природними умовами, геологічним минулим і знаходиться в більш або менш стійких відношеннях з флорою інших частин земної поверхні.

Фауна – це сукупність видів тварин, які існують на визначеній території чи акваторії.

Мікроорганізми – найдавніші істоти на нашій планеті.Ноосфера (сфера розуму, буквально – „мисляча

оболонка”) – фаза розвитку біосфери, у ході якої розумна діяльність людства стає головним визначальним фактором її функціонування.

Атмосфера – зовнішня газова оболонка Землі товщиною близько 3000 км. Її склад: азот – 78%, кисень – 21%, вуглекислий газ, озон, водяна пара, інертні гази та інші гази і домішки – 1%.

Навколишнє середовище – це вся сукупність природних та антропогенних факторів в середовищі яких існує людина.

3.1 Людина як біологічний та соціальний об’єкт

22

Людина – вищий ступінь живих організмів на Землі. Інтелектуальні та емоційні сфери людини. Його потреби. Наукові погляди на людину як цілісну біоенергетичну систему.

3.2 Взаємодія людини та навколишнього середовищаХарактерні стани взаємодії людини з навколишнім

середовищем. Перебування людини в світі рослин та тварин. Вплив мікроорганізмів на життєдіяльність людини. Соціальні, духовні та політичні фактори. Мотивація ризику. Методи та заходи безпеки діяльності.

3.3 Вплив людини на навколишнє середовищеОсновні джерела забруднень атмосфери, води та ґрунтів.

Види взаємодії забруднень та екологічні катастрофи. Причини деградації навколишнього середовища.

Перевір себе:1 Давні та сучасні наукові погляди на людину як

цілісну біоенергетичну систему.2 Назвіть характерні стани взаємодії людини з

навколишнім середовищем.3 Дайте визначення „флори” та „фауни”. Наведіть

приклади.4 Яку дію чинять мікроорганізми на життєдіяльність

людини?5 Вплив соціальних, духовних та політичних

факторів на життєдіяльність людини.6 Мотиви ризику людини.7 Назвіть методи та засоби захисту безпеки людини.8 Які характерні джерела забруднень атмосфери,

води та ґрунтів?9 Які відомі вторинні явища в природі?10 Назвіть наслідки нераціонального

природокористування.11 Поясніть значення „екологічна криза”,

„демографічний вибух” та „урбанізація”.

23

12 Дія аварій та катастроф на стан навколишнього середовища.

24

Модуль 3Джерела небезпеки життєдіяльності

та породжені ними фактори

Тема 4 Природна, соціальна та політична небезпеки

Тематичний словник:Стихійне лихо – це часто непередбачене явище природи,

що створює катастрофічну обстановку, порушує нормальне життя населення, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і призводить до загибелі людей, тварин, знищує матеріальні та культурні цінності.

Абіотичні небезпеки: літосферні, атмосферні, космічні.Біотичні небезпеки: небезпечні тварини, рослини, риби,

бактерії, віруси.Віруси – найменша неклітинна форма життя, складається

з нуклеїнової кислоти та білкової оболонки.Бактерії – складаються з однієї клітини з тонкою

оболонкою і цитоплазми.Соціум – особлива система, деякий організм, розвинутий

за своїми специфічними законами, характерними надзвичайними ускладненнями.

Тероризм – злочин проти суспільної безпеки, що полягає в здійсненні вибуху, підпалу або інших дій, що створює небезпеку життю людей, матеріальних збитків або настання інших суспільно небезпечних наслідків, якщо ці дії здійснені з метою порушення суспільної безпеки, залякування населення або впливу на прийняття рішення органами влади, а також загроза здійснення зазначених дій в тих самих цілях.

4.1 Природні небезпекиВражаючі фактори та наслідки стихій. Заходи із

запобігання та зменшення наслідків стихійних лих. Поняття про небезпечні природні явища. Види небезпечних природних явищ. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха.

25

4.2 Соціальні та політичні небезпекиВиди соціальної небезпеки (криміногенні фактори,

пияцтво, проституція та ін.). Тероризм. Війни та озброєні конфлікти. Заходи із забезпечення безпеки життєдіяльності при під час появи зазначених видів небезпек.

Перевір себе:1 Загальна характеристика природних небезпек.2 Охарактеризуйте причини виникнення та

вражаючі фактори стихійних лих.3 Попередження та захист від негативних наслідків

природних небезпек.4 Загальна характеристика соціальних та політичних

небезпек.5 Соціальні конфлікти. Охарактеризуйте їх.6 Охарактеризуйте небезпеку тероризму,

вандалізму.7 Наведіть приклади конфліктних ситуацій на

міжнародному, етнічному ґрунті.8 Що таке „суїцид”, його мотиви.

Тема 5 Техногенні та комбіновані небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

Тематичний словник:Техногенні небезпеки – це небезпеки, що виникають у

процесі функціонування технічних об’єктів з причин, безпосередньо не пов’язаних з діяльністю людини, яка обслуговує ці об’єкти.

Антропогенне забруднення – характеризується багаточисельністю видів та джерел внаслідок використання практично всіх хімічних елементів для забезпечення сучасних технологічних процесів.

Хімічне забруднення – забруднення (води, ґрунту, атмосфери) сполуками неорганічного та органічного походження.

26

5.1 Техногенні небезпекиВиди техногенних небезпек та їх джерела. Гранично

допустимий рівень фактора. Група факторів: механічні, хімічні, фізичні, психофізіологічні. Небезпека електричного струму. Хімічна небезпека. Джерела віброакустичних коливань, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Методи та засоби попередження негативних дій техногенних небезпек на людину і навколишнє середовище.

5.2 Комбіновані небезпекиПриродно-техногенні небезпеки. Природно-соціальні

небезпеки. Соціально-техногенні небезпеки. Надійність виробництва. Системи розрахунку надійності.

5.3 Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищіПричини і небажані наслідки урбанізації. Основні вимоги

до стану житлового фонду. Основні міри безпеки при використанні пожежо- і вибухонебезпечних речовин. Електронебезпечність у побуті. Санітарно-епідеміологічні вимоги. Правила використання транспортних засобів. Обов’язки пішоходів. Негативні фактори під час роботи з комп’ютером.

Перевір себе:1 Які небезпеки називають техногенними? Їх

джерела.2 Охарактеризуйте можливі наслідки реалізації

небезпек експлуатації підіймально-транспортного обладнання.

3 Які фактори впливу електричного струму на організм людини?

4 Класифікація хімічних речовин залежно від практичного застосування.

5 Причини віброакустичних коливань та їх дія на людину.

27

6 Негативний вплив електромагнітного та іонізуючого випромінювань на організм людини.

7 Як реалізується принципи безпеки поразки людини електрострумом?

8 Шляхи знешкодження отрут.9 Методи боротьби з вібрацією та шумом.10 Основні заходи боротьби з інфра-, ультразвуком,

іонізуючим та електромагнітним випромінюванням.11 Охарактеризуйте природно-соціальні та

соціально-техногенні небезпеки.12 Розрахунки систем надійності з послідовним та

паралельним з’єднанням елементів.13 Правила безпеки при використанні опалювальних

апаратів та газових приладів.14 Основні міри безпеки при використанні пожежо- і

вибухонебезпечних речовин.15 Засоби забезпечення електробезпеки у побуті.16 Санітарно-епідеміологічні вимоги і здоровий

спосіб життя.17 Правила використання транспортних засобів і

обов’язки пішоходів.18 Класифікація негативних та безпечних факторів

під час роботи з комп’ютером.

Модуль 4Безпека життєдіяльності

в умовах надзвичайних ситуацій

Тема 6 Надзвичайні ситуації та їх наслідки

Тематичний словник:Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних

умов життя і діяльності людей на об’єкти або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвели (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

28

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю та здоров`ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що спричиняє тяжкі наслідки, руйнування.

Вибух – швидке перетворення речовин, що супроводжується вивільненням енергії та утворенням фронту стислих газів.

Вогнестійкість – здатність деяких речовин не розплавитися, протистояти впливу високих температур.

6.1 Запобігання надзвичайних ситуацій та організація дій з подолання наслідків

Причини виникнення НС та їх розвиток. Події надзвичайних ситуацій за масштабом та глибиною: локальні, об’єктні, місцеві, регіональні та глобальні. Класифікація НС за різними ознаками. Оцінка пожежонебезпечних зон. Засоби локалізації та гасіння пожеж.

Перевірте себе:1 Що таке НС і які існують джерела цього явища?2 Основні причини техногенних аварій.3 На які рівні розподіляються НС?4 Класифікація НС.5 На які категорії розподіляються об’єкти з вибухо-

та пожежонебезпечності?6 Які відомі ступені будівель і споруд з

вогнестійкості?7 Які існують засоби гасіння пожеж?

Тема 7 Аварії з викидом радіоактивних речовин

Тематичний словник:

29

Іонізуюче випромінювання – будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення іонів нейтральних атомів та молекул.

Радіоактивність – мимовільне перетворення ядер атомів одних елементів в інші, яке супроводжується іонізуючим випромінюванням.

Радіонукліди – радіоактивні атоми.

30

7.1 Аварійні ситуаціїМіжнародна шкала тяжкості подій на атомних станціях.

Розміри зон радіоактивного зараження. Радіонуклідні викиди. Чорнобильська катастрофа. Дезактивація. Основні напрямки забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах НС.

Перевірте себе:1 Назвіть рівні небезпеки аварій на АЕС згідно з

Міжнародною шкалою.2 Назвіть основні реакції, які відбуваються в

ядерному реакторі.3 Який механізм аварії, що відбулася на

Чорнобильській АЕС?4 У чому полягає дезактивація території?5 Які відомі наслідки Чорнобильської катастрофи?6 Як проводиться оповіщення населення при НС?7 Надання медичної допомоги.

31

Модуль 5Надання першої долікарської допомоги

при ураженні людей

Тема 8 Невідкладна долікарська допомога

Тематичний словник:Асфіксія – задуха, викликана кисневим голодуванням,

надлишком вуглекислого газу в крові та тканинах.Іммобілізація – забезпечення нерухомості, спокою

частини тіла при переломах кісток, вивихах тощо за допомогою накладання пов’язок і шин.

Шок – загрозливий для людини стан її організму, який виникає внаслідок реакції на біль, травму, опік, порушення серцевої діяльності, втрату крові та характеризується слабкістю, зниженням артеріального тиску, пригніченням центральної нервової системи, порушенням обміну речовин.

8.1 Завдання і обсяг першої допомогиТри групи заходів допомоги. Послідовність при наданні

допомоги. Поняття про клінічну та біологічну смерть. Надання допомоги при термінальних станах. Травма електричним струмом і блискавкою.

8.2 Реанімація при зупинці подиху.Штучне дихання. Різні методи штучної вентиляції легень.

Основні симптоми зупинки серця. Масаж серця. Ознаки, які оцінюють ефективність масажу.

8.3 Перша допомога при забитих місцях, розтяганні зв’язок і вивихах

Забите місце. Розтягання і розриви зв’язок.

8.4 Перша медична допомога при переломах кісток

32

Закриті і відкриті переломи. Різні форми переломів. Основні заходи допомоги. Іммобілізація нижньої кінцівки. Правила при проведенні іммобілізації.

8.5 Перша медична допомога при опіках та обмороженнях

Чотири ступені опіку. Хімічні опіки. Перша допомога при хімічних опіках. Причини недопустимості використання: жиру при наданні першої допомоги при опіках; снігу для розтирання обморожених частин тіла.

8.6 Перша допомога при кровотечахАртеріальна, венозна, капілярна та внутрішня кровотечі.

Основні точки пальцевого притискання артерій. Правила накладання джгута, термін його накладання у різних температурних умовах. Особливості надання першої допомоги при внутрішній кровотечі.

8.7 Види медичної допомоги. Медичні засоби для надання невідкладної допомоги

Роль своєчасно наданої та правильно проведеної медичної допомоги у врятуванні життя і здоров`я потерпілого. Види медичної допомоги. Медичне сортування потерпілих. Медична аптечка. Використання підручних матеріалів при наданні першої медичної допомоги.

Після опанування матеріалу теми необхідно вміти:- організовувати надання першої медичної допомоги;- здійснити штучне дихання „рот в рот” або „рот в ніс”;- здійснти зовнішній масаж серця паралельно зі штучним

диханням;- вивести потерпілого зі стану шоку, забезпечити після

шокові заходи;- надати допомогу при струсі мозку;- зупинити артеріальну, венозну, капілярну кровотечі: при артеріальній кровотечі накласти джгут;

33

накласти стисну пов’язку при венозній кровотечі; накласти стисну пов’язку при капілярній кровотечі; надати допомогу при переломах; надати допомогу при термічних та хімічних опіках; надати допомогу при обмороженні.

Перевірте себе:1 Які заходи містить у собі перша допомога?2 Що таке клінічна і біологічна смерть?3 Перша допомога при термінальних станах.4 Опишіть порядок проведення

реанімаційних заходів у випадку клінічної смерті.5 Заходи першої допомоги при переломах та

вивихах.6 Розкрийте методику надання допомоги при

обмороженнях та опіках.7 Назвіть заходи першої допомоги при

артеріальній кровотечі.8 Заходи першої допомоги при венозній та

капілярній кровотечах.9 Назвіть засоби, що повинні міститися у

медичній аптечці.

34

Модуль 6Організація та управління безпекою життєдіяльності

Тема 9 Нормативно-правова основа безпеки життєдіяльності

Тематичний словник:Закон – нормативний акт, прийнятий найвищим органом

державної влади у встановленому Конституцією порядку. Має найвищу юридичну силу щодо інших нормативних актів (укази, постанови тощо).

Норматив – технічний або економічний показник норм, відповідно до якого виконується робота.

Стандарт – зразок, якому повинно відповідати що-небудь за своїми ознаками, властивостями, якістю тощо, а також нормативно-технічний документ, що встановлює певні вимоги.

Указ – нормативний акт, виданий главою держави (президентом).

Декрет (від лат. decretum - постанова) – нормативний акт, виданий главою держави або уряду.

9.1 Нормативно-правова основа безпеки життєдіяльностіСтатті Конституції України, в яких визначаються питання

безпеки життєдіяльності людини. Закони України та нормативні акти, які регламентують безпеку життєдіяльності.

9.2 Нормативно-технічна документаціяЗаконодавчі акти екологічного права. Підзаконні акти з

питань екології. Екологічний паспорт підприємства. Відповідальність за порушення екологічних норм. Система стандартів „Охорона природи”. Державні рівні системи управління БЖДЛ.

Перевірте себе:1 Назвіть основні статті Конституції України,

що гарантують безпеку життєдіяльності людини.

35

2 Назвіть законодавчі акти, які регламентують питання безпеки життєдіяльності.

3 Назвіть основні законодавчі акти екологічного права.

4 Екологічний паспорт підприємства.5 Поясніть значення нормування та

стандартизації в БЖДЛ.6 Поясніть схему структури системи

управління БЖДЛ в Україні.

36

3 Перелік запитань для підсумкового контролю знань (диференційованого заліку)

Модуль 1

Тема 1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності„Безпека життєдіяльності” – основні завдання та мета

забезпечення безпеки людини.Безпека життєдіяльності як категорія.Аксіома про потенційну безпеку.Розвиток та становлення безпеки життєдіяльності як

науки. Роль фундаментальних та прикладних наук у розвитку безпеки життєдіяльності.

Визначення небезпеки. Номенклатура, ідентифікація, класифікація, таксономія та квантифікація небезпек. Шкідливі, небезпечні фактори.

Ризик. Види ризиків, управління ризиком.Системи забезпечення життєдіяльності людини.

Модуль 2

Тема 2 Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з навколишнім середовищем та технікою

1 Роль нервової системи в забезпеченні життєдіяльності людини.

2 Аналізаторна система людини та її роль у сприйнятті інформації зовнішнього світу.

3 Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.4 Дайте визначення „гранично допустимої

концентрації” (ГДК) та „гранично допустимого рівня” (ГДР) негативного фактора.

5 Основні психологічні особливості людини.6 Хронобіологія, біоритми та їх значення в

життєдіяльності людини.7 Предмет ергономіки та його завдання.8 Технічні засоби підтримки життя людини.

37

Тема 3 Раціональні умови життєдіяльності людини та її вплив на навколишнє середовище

1 Людина як біологічний та соціальний суб’єкт.2 Взаємодії людини та навколишнього середовища.3 Роль флори та фауни в життєдіяльності людини.4 Вплив мікроорганізмів на життєдіяльність

людини.5 Соціальні, духовні, політичні фактори в житті

людини.6 Методи та заходи безпеки діяльності.7 Основні джерела забруднень атмосфери, води та

ґрунтів. Явище повторного забруднення в природі.8 Поясніть значення „деградація”, „екологічна

криза”, „демографічний вибух” та „урбанізація”.

Модуль 3

Тема 4 Природна, соціальна та політична небезпеки1 Абіотичні і біотичні природні небезпеки.2 Попередження та захист від негативних

наслідків природних небезпек.3 Соціальні та політичні небезпеки.4 Суїцид та його причини.

Тема 5 Техногенні та комбіновані безпеки в сучасному урбанізованому середовищі

1 Причини та характер виникнення техногенних безпек.

2 Тіла, що рухаються. Енергія стиснутого повітря.

3 Небезпеки, пов’язані з електричним струмом.

4 Дія токсичних речовин на організм людини.

5 Джерела вібро-акустичних коливань, електромагнітного та іонізуючого випромінювань.

38

6 Методи і засоби попередження негативної дії техногенних небезпек на людину і навколишнє середовище.

7 Основні міри і способи захисту від дії токсичних речовин.

8 Захист від вібрації та шуму.9 Захист від інфра- та ультразвуку.10 Захист від електромагнітних полів та

іонізуючого випромінювання.11 Природно-техногенні, природно-соціальні

та соціально-техногенні небезпеки.12 Токсикоманія і наслідки цього

захворювання.13 Системи розрахунку надійності.14 Небезпеки в сучасному урбанізованому

середовищі.

Модуль 4

Тема 6 Надзвичайні ситуації та їх наслідки1 Причини виникнення і особливості

розвитку надзвичайних ситуацій.2 Класифікація надзвичайних ситуацій.3 Оцінка пожежобезпечних зон та категорії

приміщень і будівель з пожежної та вибухової небезпеки.4 Засоби локалізації та гасіння пожеж.

Тема 7 Радіаційна безпека1 Аварії з викидом радіоактивних речовин.2 Розміри зон радіоактивного зараження.3 Радіонуклідні викиди.4 Чорнобильська катастрофа.

Модуль 5

Тема 8 Невідкладна долікарська допомога

39

1 Клінічна та біологічна смерть, заходи першої допомоги.

2 Заходи першої допомоги при переломах кісток.

3 Методика надання допомоги при обмороженнях та опіках.

4 Ушкодження черепа та мозку.5 Заходи першої допомоги при артеріальній

кровотечі.6 Універсальна аптечка першої допомоги, її

зміст та призначення.

40

Модуль 6

Тема 9 Нормативно-правова основа безпеки життєдіяльності

1 Назвіть основні статті Конституції України та законодавчі акти, які гарантують та регламентують питання безпеки життєдіяльності.

2 Нормативно-технічна документація.3 Екологічний паспорт підприємства та

законодавчі акти екологічного права.4 Система стандартів „Охорона природи”.5 Схема структури системи управління

БЖДЛ в Україні.

41

4 Теми рефератів

1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

2 Економічні аспекти безпеки життєдіяльності.

3 Шляхи оптимізації рівня безпеки людини.4 Видатні вчені про взаємозалежність

суспільства, природи та техніки.5 Безпека життєдіяльності в Internet (огляд

сайтів, чатів тощо).6 Стихійні лиха.7 Параметри мікроклімату та їх вплив на

життєдіяльність.8 Всесвіт, Космос, Земля – колиска людства.9 Будова і властивості аналізаторів.10 Оцінка ризику небезпеки.11 Загальна оцінка та характеристика

небезпек.12 Діяльність людини.13 Характеристика основних аналізаторів

безпеки життєдіяльності.14 Особистість та її небезпека.15 Місце людини в еволюції Природи.16 Біосфера, техносфера, ноосфера –

середовище проживання сучасної людини.17 Вчення В.І.Вернадського про ноосферу.18 Психіка людини і безпека життєдіяльності.19 Вплив негативних факторів на здоров`я

людини.20 Дія шуму і вібрації на організм людини.21 Наслідки антропогенного впливу на стан

навколишнього середовища.22 Причини виникнення глобальної

екологічної кризи.23 Забруднення атмосфери та його наслідки.

42

24 Забруднення гідросфери та його наслідки.25 Причини та наслідки забруднення та

руйнування літосфери.26 Енергетичне забруднення навколишнього

середовища та його вплив на людину.27 Природні іонізуючі випромінювання.

Штучні джерела іонізуючих випромінювань.28 Вплив на людину неіонізуючих

випромінювань та електричного струму.29 Біологічна дія іонізуючих випромінювань.30 Радіаційна безпека.31 Вплив ЕМП на організм людини.32 Процес виродження біосфери. Проблеми

виживання людини.33 Найновіші досягнення біологічної науки та

можливі наслідки їх впливу на людину.34 Тероризм.35 Соціальні небезпеки.36 Забруднювачі харчових продуктів.37 Забруднення питної води в містах.38 Причини виникнення та класифікація

надзвичайних ситуацій.39 Надзвичайні ситуації на пожежо- та

вибухонебезпечних об’єктах. Пожежа вдома.40 Надзвичайні ситуації в умовах

терористичних та воєнних дій.41 Захист населення від сучасних засобів

ураження, великих аварій та катастроф.42 Історія пожежної охорони.43 Застосування сучасних вогнегасник засобів

при гасінні різного виду загорянь. Правила поведінки людей у разі виникнення пожежі.

44 Технічні системи попередження та відведення пожеж. Засоби зв’язку, автоматична система сигналізації, автоматичні системи пожежегасіння.

43

45 Організована злочинність – загроза міцності держави.

46 Комп’ютерна безпека.47 Питання безпеки в моїй майбутній

професії.48 Сучасні технічні засоби особистого

захисту, їх використання.49 Найбільші аварії та катастрофи на Землі.50 Пожежі та вибухи.51 Безпека в натовпі.52 Метеорологічні природні надзвичайні

ситуації, причини виникнення, наслідки, методи захисту.53 Топологічні природні надзвичайні ситуації,

причини виникнення, наслідки, методи захисту.54 Космічні та біологічні природні

надзвичайні ситуації, причини виникнення, наслідки, методи захисту.

55 Соціальні надзвичайні ситуації, причини виникнення, наслідки. Війни та революції в історії людства.

56 Заходи безпеки в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру.

57 Вплив діяльності людини на навколишнє середовище. Первинне та вторинне забруднення.

58 Техногенні небезпеки. Їх види та закономірності виникнення. Засоби та заходи захисту від них.

59 Комбіновані небезпеки. Їх види та вплив на людей.

60 Характеристика Чорнобильської катастрофи.

61 Дозиметричний контроль.62 Особливості радіоактивного зараження.63 Класифікація аварій на АЕС та їх види.

44

64 Радіаційно небезпечні об’єкти. Їх види. Класифікація радіоактивних відходів, практика поводження з ними.

65 Здоров`я, середовище, суспільство у пост-Чорнобильській Україні.

66 Альтернативні джерела електроенергії.67 Захист від іонізуючого випромінення.68 Правила поведінки та дії населення при

радіаційних аваріях і радіоактивному забрудненні території.

69 Основні принципи і способи захисту населення у НС.

70 Стихійні лиха, методи боротьби з ними. Захист населення.

71 Екологічні наслідки стихійних лих.72 Епідемія як один із видів НС.73 Заходи профілактики та боротьби з

епідеміями.74 Небезпечні інфекційні захворювання.75 Види ураження організму та засоби першої

долікарської допомоги.76 Безпека в натовпі.77 Техногенні надзвичайні ситуації та їх

наслідки. Найбільші техногенні катастрофи.78 Україна – безядерна держава. Міжнародні

правові акти з обмеження ядерних озброєнь.79 Ядерна війна – загроза планети.80 Оздоровчі системи. Можливості людського

організму.81 СНІД – чума ХХІ століття.82 Індивідуальні засоби захисту, їх

застосування в умовах надзвичайних ситуацій.83 Магнітне та електромагнітне поля і

здоров`я людини.84 Лазерне випромінення як небезпечний

чинник.

45

85 Психофізіологічні небезпечні фактори.86 Космічне та сонячне випромінювання і

його вплив на здоров я людини.87 Електромагнітні випромінювання –

необхідність чи небезпека?88 Звук, інфра-, ультразвук та шум, їх дія на

організм, граничні норми. Вплив ритму на організм.89 Світло і колір та їх вплив на фізіологію

людини.90 Хімія і життя. Хімічні речовини в побуті та

на виробництві.91 Отруйні представники флори та фауни.92 Ергономічні вимоги як елемент

покращання життєдіяльності людини.93 Фізіологічна надійність людини.94 Вплив психологічних особливостей людини

на її безпеку.95 Надзвичайні ситуації, які викликані

виходом радіоактивних речовин.96 Надзвичайні ситуації на пожежо- та

вибухонебезпечних об’єктах. Пожежа вдома.97 Нещасні випадки невиробничого характеру.98 Ергономічне забезпечення організації місця

оператора за дисплеєм.99 Біологічні ритми людини.100 Захист людей від дії небезпечних факторів

техніки.101 Шкідливі фактори під час роботи з

комп’ютером.

46

5 Задачі з курсу

Задача 1Визначити індивідуальний ризик травмування людей на

виробництві, якщо відомо, що в 2006 році одержало травми n тис. чоловік, при загальній кількості працюючих N тис. чол. Порівняйте рівень ризику на підприємстві з нормованим (прийнятним на сьогодні) у світовій практиці.

Таблиця 5Вихідні дані Варіант

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9Загальна кількість працюючих N, тис. чол.

198 250 100 320 140 407 500 590 670 1000

Кількість працюючих,які одержалитравми n, тис. чол.

7 10 5 12 6 15 8 4 21 18

47

Задача 2Нехай мешканець А проживає у невеликому селі, що

налічує N0 жителів. Статистичні дані за 50 років інформують про те, що за цей час із кількості жителів села Nn чол. загинуло та Nтр чол. постраждало від нещасного випадку. Чисельність населення на цей період майже не змінювалася.

Мешканець цього села 40 годин на тиждень працює у найближчому місті, на n1 тижнів на рік їде з села на відпочинок, n2 тижнів кожного року проводить у відрядженнях, а решту часу перебуває у селі.

Таблиця 6Вихідні дані Варіант

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9Кількість жителівсела (No), чол.

300 500 350 400 450 550 250 200 550 280

Кількість загиблих жителів села(Nп), чол.

10 17 11 15 14 18 8 6 16 8

Кількість постраждалих від нещасного випадку(Nтр), чол.

200 300 210 250 200 300 150 100 280 180

Кількість тижнів, коли мешканець села виїжджає на відпочинок (n1)

4 3 4 3 2 3 4 2 3 4

Кількість тижнів, коли мешканець села проводить у відряд-женнях (n2)

5 4 4 3 7 8 10 4 5 5

48

Задача 3Визначити, на яке значення треба збільшити гучність

акустичного подразника, щоб відчути приріст інтенсивності за наявності таких значень гучності: І1, І2, І3. Вважати значення коефіцієнта К=0,1.

Таблиця 7Фактична інтенсивність вихідного значення подразника

Варіант0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

І1, дБ 10 5 20 15 25 30 12 17 8 12І2, дБ 50 30 55 35 40 45 58 60 65 70І3, дБ 100 110 120 140 130 115 125 145 155 160

Задача 4Визначити надійність системи (Rs) із послідовним

розміщенням у ній елементів n1 та n2. Надійність кожного елемента (Ri) складає 0,95. Охарактеризувати умови роботи для даної системи.

Таблиця 8Вихідні дані Варіант

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9n1 10 20 5 15 12 25 17 35 10 20n2 50 40 10 45 60 30 60 70 80 50

Задача 5Визначити надійність системи (Rp) із паралельним

розміщенням у ній елементів n1 та n2. Надійність кожного елемента (Ri) складає 0,05. Охарактеризувати умови роботи для даної системи.

Таблиця 9Вихідні дані Варіант

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9n1 10 20 30 40 5 90 50 30 40 20n2 50 60 70 80 45 100 70 90 60 40

49

Задача 6Визначити ступінь зберігання вивченого матеріалу

залежно від часу збереження, тобто через t1—t10 годин від початку запам`ятовування з урахуванням кривої залежності зберігання обсягу інформації.

За визначеними значеннями побудувати графік залежності обсягу збереженої інформації від часу.

Таблиця 10Вихідні дані Варіант

0 1 2 3 4 5 6 7 8 91 t1 1,5 1 2 1 3 2,5 2 1 2,5 32 t2 3 4 4 3 5 5 3,5 2,5 3,5 63 t3 4,5 7 6 5 7 7,5 5 4 4,5 94 t4 6 10 8 7 9 10 6,5 5,5 5,5 125 t5 7,5 13 10 9 11 12,5 8 7 6,5 156 t6 9 16 12 11 13 15 9,5 8,5 7,5 187 t7 10,5 19 14 13 15 17,5 11 10 8,5 218 t8 12 22 16 15 17 20 12,5 11,5 9,5 249 t9 13,5 25 18 17 19 22,5 14 13 10,5 3010 t10 15 28 20 19 21 25 15,5 14,5 11,5 36

50

Задача 7Визначити середній час tвп візуального пошуку

інформації на панелі керування, якщо до складу візуальних дій входить пошук інформації різної тривалості фіксації. На панелі керування є N елементів із потрібною ознакою, а загальне число елементів на ній М. Взяти оперативний обсяг зорового сприйняття таким, що дорівнює η=6 елементам.

Таблиця 11Вихідні дані Варіант

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9Пошук простих геометричних фігур, tф, с

0,2 0,2 0,2

Пошук букв та цифр у таблицях, tф, с

0,3 0,3 0,3

Пошук умовних знаків, tф, с

0,25 0,25

Зчитування умовних знаків, tф, с

0,52 0,52

Кількість елементів з потрібною ознакою, N

8 10 9 6 10 12 8 12 12 8

Загальне число елементів, М

60 70 65 80 70 80 70 60 80 60

51

Задача 8Визначити час реакції оператора під час роботи з

різними органами керування, у тому числі з виконанням дій (таблиця 12). Підрахунок часу реакції проводиться окремо за кожним із зазначених органів керування. Значення моторної частини реакції зазначені в таблиці. Вважати латентний період реакції таким, що дорівнює а=0,2 с.

Таблиця 12Вихідні дані Варіант

0 1 2 3 4 5 6 7 8 91. Ввімкнення тумблера, с

0,14 0,14

2. Натискання кнопки, с

0,18 0,18

3. Відшукуван-ня органу керування при їх груповому розміщенні, с

0,08 0,08

4. Набір цифр на полінаби-рачі телефон-ного типу, с

1,8 1,8

5. Обертання перемикача ,с

0,7 0,7

6. Обертання маховиків та рукояток, с

0,6 0,6

7. Встановлен-ня цифри де-кадним пере-микачем, с

2,14 2,14

8. Набирання чотиризнач-ного номера на пульті ,с

4,2 4,2

9. Видання команди за допомогою 1 з 10 кнопок, с

0,6 0,6

10. Набирання двозначного номера на пульті, с

2,1 2,1

52

Задача 9Задано: 0 – час напрацювання на відмову; t1, t2 – час

роботи елементів системи для схем підключення в систему (таблиця 13). Схеми вмикання елементів та кількість елементів у системі показано на рисунку. Надійність та інтенсивність відмов всіх елементів, що входять до системи, тотожні. Закон розподілу ймовірності (надійності) – експоненційний (показовий).

1 Визначити інтенсивність відмов усієї системи.2 Виконати порівняльний аналіз надійності систем для

різних відрізків часу роботи устаткування t1 та t2.

а) послідовне вмикання 4 елементів

б) паралельне вмикання 3 елементівРисунок 1 – Схеми вмикання

53

R1 R2 R3 R4

R3

R1

R2

Таблиця 13Вихідні дані Варіант

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9Схема вмикання а б а б а б а б а бЧас напрацювання на відмову, t0, годин 10

00

1000

1200

1200

2000

2000

1800

1800

2200

2200

Час роботи елементів системи, t1, годин 90

0

900

1000

1000

1800

1800

1600

1600

1800

1800

Час роботи елементів системи, t2, годин 10

0

100

200

200

50 50 100

100

200

200

54

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Базовий підручник.Гладкая Л. А., Пляцук Л. Д. Безопасность жизнедеятельности человека: Учебное пособие. – Сумы: Изд-во «Университетская книга», 2000. – 255 с.

Основна література1. Конституція України, 28 червня 1996 р. – К., 1996.2. Про охорону праці: Закон України. – К., 2003.3. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. для вузов

/С. В. Белов, А. В. Ильницкая, А. Ф. Козьяков и др/ Под общ. ред. С.В. Белова. — 2-е изд. испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1999. – 448 с.

4. Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини. – Л.: Львів. банків. коледж, 1998. – 192 с.

5. Пістун У. П. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. – Суми: Вид-во „Університетська книга”, 1999. – 301 с.

6. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації/За ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі. – Львів: Новий Світ - 2000, 2002. – 328 с.

7. Русак О. Н., Малаян К. Р., Занько Н. Г. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособие. ― 3-е изд., испр. и доп./Под ред. О. Н. Русака. – СПб.: Изд-во „Лань”, 2000. – 448 с.

8. Щедрій Я. І., Боярська В. М., Голубєв А. К. та ін. Безпека життєдіяльності: Посіб. для студ. техн. вузів. – Л., 1997. – 275 с.

9. Джигиряй В. С., Жидецький В. У. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. – Вид. 3-тє, доп. – Львів: Афіша, 2000. – 256 с.

10. Ярошевська В. М., Ярошевський М. М. Москальов І.В. Безпека життєдіяльності. – К.: НМЦ, 1997. – 292 с.

55

11. Чернышев Ф. И. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пос. ― К., 1996. – Ч.1. – 84 с.

Додаткова література12. Про охорону здоров’я: Закон України. – К., 1992.13. Про адміністративні порушення: Закон України. – К.,

1993.14. Про пожежну безпеку: Закон України. – К., 1993.15. Про працю: Закон України. – К., 1994.16. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного

благополуччя населення: Закон України//Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 27.

17. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14.01. 1998 р. – К., 1998.

18. Хотин М. А. Психология и безопасность. – Таллинн: Валгус ,1989. – 448 с.

19. Березуцкий В. В. Теоретические основы безопасности жизнедеятельности: Монография. – Харьков: ХГПУ, 1999. – 170 с.

20. Основы инженерной психологии/ Под ред. Б. Ф. Ланова. – М.: Высшая школа, 1986. – 335 с.

21. Орлов Б. Н., Гелашвили А. К., Ибрагимов Г. С. Ядовитые животные и растения СССР. – М.: Высшая школа, 1990. – 272 с.

22. Барановский А. Обеспечение безопасности экономической деятельности/ Финансовая Украина. – 1996. – 5 июня.

23. Информация и ее роль в жизни человека//Социс. – 1994. – №6. – 78 с.

24. Ягодинский В. Н. Уберечь от дурмана. – М.: Просвещение, 1989. – 21 с.

25. Знаковский Ю. Ф., Лукоянов Ю. Б. Здоровье без сигареты. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 37 с.

26. Московский В. Анализ межэтнических конфликтов //Бизнес-Информ. – 1996. – №16. – С. 56-61.

56

27. Орлова И. Б. Самоубийство – явление социальное //Социс. – 1998. ― №8 – С. 69-74.

28. Диллон, Балбир, Сингх, Чакан. Инженерные методы обеспечения надежности систем/Пер. с англ. – М.: Мир, 1984. – 318 с.

29. Лоос В. Г. Промышленная психология. – К.: Техника, 1980. – 184 с.

30. Большая медицинская энциклопедия. – М., 1991. ― Т.9 ― 512 с.

31. Кукал З. Природные катастрофы. – М.: Знание ,1986.32. Моисеев Н. Н. Человек и ноосфера. – М.: Мол. гвардия,

1990. – 351 с.33. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. –

К., 1998. – 544 с.34. Радиация: дозы, эффект, риск. – М.: Мир, 1988.35. Резанов И. А. Великие катастрофы в истории Земли. –

М.: Наука, 1980.36. Реймерс Н. Ф. Охрана природы и окружающей среды. –

М., 1992. – 320 с.37. Сытник К. М. и др. Биосфера ,экология ,охрана природы:

Справ. пособие. – К.: Наук. думка, 1997.38. Царфис П. С. Действие природных факторов на человека.

– М.: Наука, 1982. – 193 с.

57