КУРСОВА РОБОТАito.vspu.net/duplomni_rob/2019-2020r/4apo/kortshovui_k.pdf ·...

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогіки, психології,

підготовки фахівців вищої кваліфікації

Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті

КУРСОВА РОБОТА

Методика викладання програмування

в курсі інформатики

Студента 4 курсу АПО групи

Спеціальності: 015 Професійна освіта (Комп’ютерні технології)

Корчового Максима Віталійовича

Керівник доктор педагогічних наук, доцент Шевченко Л.С.

Національна шкала ____________________

Кількість балів __________ Оцінка: ECTS _________

Члени комісії: __________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________


__________ ________________


__________ ________________


м. Вінниця–2019 рік

1

ЗМІСТ

Вступ 2

Розділ 1. Методика викладання варіативного модуля «Креативне

програмування»

5

1.1 1.1 Планування навчального процесу 5

1.2 1.2 План-конспект уроку 10

1.3 1.3 Типізація уроків 11

1.4 Логіко-дидактичний аналіз варіативного модуля «Креативне


14

Розділ 2. Сучасні методи викладання варіативного модуля «Креативне


29

2.1 Методичні матеріали 29

Висновки 32

Список використаних джерел 34

Додатки 35

2

ВСТУП

Програмування – це теоретична й практична діяльність по створенню

програмного забезпечення. Теоретичні питання програмування стосуються

розробки нових мов програмування, розробки способів доказів правильності

програм, мінімізації складності та ін. Практика програмування займається

розробкою трансляторів, зручного середовища програмування, конкретних баз

даних і систем керування, проектування, навчання і т.д.

Процес програмування – це не тільки складання програми на якому те мові,

але й участь у постановці завдання, розробці алгоритму, створення сценарію.

Саме програмування – ітераційний процес, складається з розуміння завдання,

розробки алгоритму, модулів, налагодження модулів, рішення тестового

завдання, порівняння результатів, уточнення постановки завдання й наступної

ітерації. Після того, як система запрограмована, відбувається процес

тестування. Після виправлення замічених помилок і одержання готової

програми програмування закінчується, але самостійне функціонування

програми тільки починається, і виникає завдання виявлення помилок при

експлуатації, виготовлення нових версій і т.д.

Мова програмування – це штучна мова для написання команд, що

виконуються комп’ютером. Оскільки мова програмування обчислювальній

машині не зрозуміла, то має існувати спеціальна програма, що перекладала б

символи цієї мови у двійкові символи машинних вказівок. Така програма для

перекладу символів, що називається транслятором, вперше була створена на

початку 50-х років XX століття.

До середини 60-х комп’ютери були надто дорогими машинами, що

використалися тільки для особливих задач, і виконували лише одну задачу за

раз.

Мови програмування цієї ери, як і комп’ютери на яких вони

використовувались, були розроблені для специфічних задач, таких як наукові

обчислення. Оскільки машини були дорогими і лише одне завдання

3

виконувалась за раз, то і машинний час було дорогим – тому швидкість

виконання програми стояла на першому місці.

Однак протягом 60-х ціна на комп’ютери стала падати так, що навіть

невеликі компанії могли їх собі дозволити; швидкість комп’ютерів все

збільшувалася і настав час, коли вони стали часто простоювати без завдань.

Щоб цього не відбувалося, почали вводити системи з поділом часу (time-

sharing).

У таких системах процесорний час «нарізали», і всі користувачі почергово

отримували короткі відрізки цього часу. Машини були досить швидкими для

того, щоб в результаті кожен користувач за терміналом відчував себе так, ніби

працює з системою поодинці. Машина ж, у свою чергу, простоювала менше,

оскільки виконувала не одну, а відразу багато завдань. Поділ часу радикально

знижувало вартість машинного часу, оскільки одна машина могла спільно

використовуватися сотнями користувачів.

У цих умовах – коли потужність стала дешева і доступна–творці мов

програмування все більше стали замислюватися про зручність написання

програм, а не тільки швидкості їх виконання. «Дрібні» (атомарні) операції, що

здійснюються безпосередньо пристроями машини, об’єднали в більш «великі»,

високорівневі операції й цілі конструкції, з якими людині куди простіше і

зручніше працювати.

Перехід до інформаційного суспільства зумовлює необхідність оволодіння

учнями елементами алгоритмізації та програмування. Програмою з

інформатики для загальноосвітньої школи передбачено вивчення елементів

програмування в 10-му класі: розробка програм у візуальному серидовищі

програмування Delphi.

Саме для цього було розроблено варіативний модуль «Креативне

програмування», програма якого розрахована на вивчення інформатики в 10-11

класах загальноосвітніх навчальних закладів як вибірково-обов’язкового

предмету навчального плану в обсязі до 105 годин, з яких 35 годин складає

інваріантний базовий модуль.

4

Введення до курсу інформатики вивчення середовищ розробки є новим

напрямком у розвитку теми «Програмування». Вчитель інформатики може в

залежності від наявності комп’ютерної техніки і профільного напрямку школи

викладати структурну чи об’єктно-орієнтовану мову програмування.

розширення мови Pascal–середовище візуального програмування Delphi-Pascal і

Visual Basic можна використовувати в шкільній практиці у якості об’єктно-

орієнтованої мови.

Сутність модуля полягає у тому, що інформатика і суміжні комп'ютерні

області довгий час представлялися молодими нецікавими і незначними,

акцентуючись на технічних деталях, а не на творчому потенціалі. Проте

«Креативне програмування» підтримує розвиток програмування за допомогою

креативності, уяви та інтересу.

Часто молодь використовує комп'ютери в якості споживачів, а не як

дизайнери або творці. «Креативне програмування» розширює знання, практику

та елементарні навички необхідні молоді для створення динамічних та

інтерактивних комп'ютерних середовищ, щоб вони могли насолоджуватися

ними постійно.

Створення комп'ютерних програм за допомогою середовищ розробки готує

молодь до кар'єри вченого в комп'ютерній області або програміста. Це

підтримує розвиток комп'ютерного мислення у молоді - особистості, які можуть

становити базові поняття програмування, здійснити і застосувати в різних

аспектах свого життя, дисциплінах і контекстах.

5

РОЗДІЛ 1

Методика викладання варіативного модуля

«Креативне програмування»

1.1 Планування навчального процесу

Навчальна програма – це нормативний документ, який окреслює коло

основних знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню з кожного окремо

взятого навчального предмету. Вона містить перелік тем матеріалу, що

вивчається, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, розподіл тем за

роками навчання та час, відведений на вивчення всього курсу.

Навчальна програма складається з:

− пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання

інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, вказано

особливості організації навчання інформатики у профільній школі, критерії

оцінювання навчальних досягнень, а також наведено рекомендації щодо

викладання навчального матеріалу за програмою

− змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних

досягнень учнів

− додатків, де вказано перелік курсів за вибором, які можуть

доповнювати даний курс, та перелік методичної літератури.

Навчання учнів інформатиці має здійснюватися систематично,

послідовно, з урахуванням вимог програми з інформатики, згідно з кількістю

годин, визначених навчальним планом школи. Плани роботи вчителя

інформатики можуть відбивати навчально-виховний процес, систему

позакласної роботи та роботу кабінету.

Для організації навчально-виховного процесу вчитель повинен уміти

складати плани: перспективний (річний), тематичний, план-конспект уроку.

Навчальна програма модулю «Креативне програмування» знаходиться в

додатку А.

Перспективний (річний) план відтворює вивчення інформатики за

темами. Він дозволяє визначити місце теми в структурі предмету, спланувати

6

практичні заняття, систему повторення, провести підготовчу роботу до

теми,враховуючи певні засоби навчання. Перспективний план потрібний

кожному вчителю-початківцю для самоконтролю в строках проходження

матеріалу, використання обов’язкових форм навчання, організації

систематичного внутрішньо-предметного і міжпредметного повторення

(Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Перспективний (річний) план

Наз

ва

тем

и

По

зауро

чн

а ро

бо

та

Кіл

ькіс

ть г

од

ин

Тер

мін

про

вед

енн

я Повторення матеріалу

Прак

тич

на

ро

бо

та

По

заклас

не

зан

ятт

я

Вн

утр

ішн

ьо-

пр

едм

етн

е

Між

пред

мет

не

1 2 3 4 5 6 7 8

Перспективний (річний) план вивчення варіативного модуля «Креативне

програмування» в додатку Б.

Тематичний план (Таблиця 1.2) дозволяє бачити місце кожного уроку в

системі уроків теми, визначати значення кожного кроку в процесі формування

умінь на основі знань, відображає систему вивчення школярами прийомів і

методів самостійної навчальної діяльності, дає можливість вчителю своєчасно

підготувати необхідні засоби навчання до кожного уроку.

Основні вимоги до календарно-тематичного планування:

1) тематичний план складається на основі програми і в основному їй

відповідає

2) матеріал по уроках повинен бути розподілений рівномірно і

послідовно, в логічному взаємозв’язку

3) матеріал по можливості повинен відповідати підручнику або

основному посібнику

7

Таблиця 1.2

Тематичний план

№ з/п Тема уроку Кількість

годин Дата

Обладнання

та програмне

забезпечення

Примітка

1 2 3 4 5 6

Тематичний план план вивчення варіативного модуля «Креативне

програмування» в додатку В.

Тематичний план дає змогу вчителю побачити всю тему в цілому,

визначити послідовність формування понять, практичних умінь, методів і

прийомів самостійної роботи учнів. Він допомагає своєчасно організувати

підготовку,проведення програмних практичних занять, які мають попередній

характер, а також систематично здійснювати внутрішньо-предметні і між-

предметні зв’язки в процесі оволодіння школярами знаннями з інформатики.

Тематичний план можна скласти і за такою схемою (Таблиця 1.3):

1. Назва теми і кількість годин, які даються шкільною програмою на її

вивчення.

2. Система понять теми.

3. Навчально-виховні завдання теми:

− освітні

− розвиваючі

− виховні.

Таблиця 1.3

Розподіл уроків за тематичним планом

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Лаб

орат

орні

роботи

Облад

нан

ня

та

прогр

амн

е

забез

печ

ення

Сам

ост

ійн

а

робота

учнів

Пи

танн

я для

повт

орен

ня

та

уза

гальн

ення Література

для

вчи

теля

для у

чн

ів

1 2 3 4 5 6 7 8 9

8

Приклад розподілу уроків за тематичним планом варіативного модуля

«Креативне програмування» в додатку Г.

Під час складання тематичного плану особливу увагу потрібно звернути

на визначення завдань теми. Плануючи освітні завдання, слід виділити систему

понять, які треба заново сформувати, і понять, які розвиваються в поданій темі.

Окремо треба відзначити розвиток загальних понять, а також необхідно

виділити формування або розвиток спеціальних і загально-навчальних умінь і

навичок.

Плануючи розвиваючі завдання теми, необхідно передбачити розвиток

мислення, пам’яті, уваги учнів, формування мотивів і потреби в навчанні,

розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів під час вивчення конкретної

теми.

- пояснювальної записки, у якій визначено мету та завдання навчання

інформатики, описано структуру навчальної програми і загальну

характеристику умов навчання;

- вимог щодо рівня очікуваних результатів навчання та змісту

навчального матеріалу для їх формування за базовим і вибірковими модулями.

Програма має модульну структуру і складається з двох частин–базового

та вибіркових(варіативних) модулів.

Модуль–структурна одиниця навчальної програми, подана як

організаційно-методичний блок, що містить цілісний набір компетенцій,

необхідних для засвоєння учнями протягом його вивчення.

Основою навчання інформатики в 10-11 класах є базовий модуль, зміст

якого може бути розширений за рахунок вибіркових модулів. Базовий модуль,

на вивчення якого відводиться 35 годин, завершує формування в учнів

предметних і ключових компетентностей щодо використання сучасних

інформаційно-комунікаційних технологій на рівні, визначеному чинним

Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Цей модуль

є мінімально допустимою нерозривною структурною одиницею програми,

рознесення вивчення базового модуля на два роки не допускається.

9

Вибіркові модулі для розширення курсу учитель добирає, відповідно до

профілю навчання навчального закладу, запитів, індивідуальних інтересів і

здібностей учнів, регіональних особливостей, матеріально-технічної бази та

наявного програмного забезпечення. Реалізація профільного навчання під час

викладання курсу може здійснюватися як шляхом розширення змісту окремих

тем, так і добором профільно-орієнтованих навчальних завдань.

Поєднання модулів повинно забезпечувати необхідну ступінь гнучкості та

свободи в відборі і комплектації необхідного конкретного навчального

матеріалу для навчання учнів і реалізації дидактичних цілей. Кількість та

тематика варіативних модулів погоджується методичною службою навчального

закладу.

Вчителі інформатики мають право розробляти та використовувати власні

вибіркові модулі за умови проходження ними експертизи у відповідній комісії

Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України

згідно з Порядком надання навчальній літературі, засобам навчання і

навчальному обладнанню грифів та свідоцтв (наказ МОН України від

17.06.2008 № 537). Варіативні модулі, що мають відповідний гриф Міністерства

освіти і науки України, можуть використовуватися у всіх загальноосвітніх

навчальних закладах.

Згідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої

освіти, модуль «Креативне програмування, вибірково-обов’язкового курсу

«Інформатика» вибудовується за такими предметними змістовими лініями:

інформаційні технології в суспільстві;

моделі і моделювання, аналіз та візуалізація даних;

технології опрацювання мультимедійних даних;

Зміст навчання має чітко виражену прикладну спрямованість і

реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм

організації занять.

10

1.2 План-конспект уроку

Безпосередня підготовка вчителя до уроку – це планування уроку,

конкретизація тематичного планування, стосовно кожного окремо взятого

уроку, осмислення та складання плану і конспекту уроку після того як

визначено основний зміст і спрямованість уроку. План уроку необхідний

кожному вчителю, незалежно від його стажу, ерудиції і рівня педагогічної

майстерності. Складається він на основі тематичного плану, змісту програми,

знання вчителем учнів, а також рівня їх підготовки. В плануванні уроку і

розробці технолога його проведення виділяються дві взаємопов’язані частини:

1) осмислення мети уроку, кожного його кроку; 2) запис у спеціальному зошиті

в тій чи іншій формі плану уроку.

Мета уроку визначається на основі змісту матеріалу, матеріальної бази

школи і характеру такої діяльності учня з навчальним матеріалом, яку можна

організувати в даній навчальній ситуації. На цьому етапі підготовки уроку

учитель на основі розумового експерименту здійснює прогнозування

майбутнього уроку, «прокручує» його в думці, розробляє своєрідний сценарій

власних дій і дій учнів у їх єдності. І лише після визначення основного змісту і

напрямку власної діяльності і діяльності учнів, учитель добирає необхідний і

достатній матеріал, який повинні засвоїти учні, накреслює послідовність

введення в обіг тих чи інших понять, які будуть вивчатися на уроці; добирає

найвиразніший матеріал, що спонукатиме до активної розумової діяльності

учнів, накреслює орієнтири у вигляді узагальнених запитань, проблемних

завдань та ін.

В процесі підготовки уроку увага вчителя повинна бути привернута до

педагогічного передбачення, прогнозування можливого повороту думки учнів

при розв’язанні конкретних навчальних завдань. Підготовка учителя до уроку

охоплює, таким чином, не лише ретельний аналіз навчального матеріалу, його

структурування у відповідності з етапами його вивчення, але й можливі

запитання, відповіді, судження самих учнів. Чим ретельніше буде здійснений

11

такий аналіз, тим менша ймовірність зустрітися з зовсім неочікуваними

ситуаціями в процесі проведення уроку.

Після ретельного аналізу, обдумування композицій уроку учитель

здійснює запис плану-конспекту уроку. Досвідчені вчителі обмежуються

короткими записами, початківцям варто писати більш розгорнуті плани-

конспекти уроку.

Приклад розробленого плану уроку до теми варіативного модуля

«Креативне програмування» знаходиться в додатку Д.

1.3 Типізація уроків

Для складання планів різноманітних планів уроку до варіативного модуля

«Креативне програмування» необхідно знати класифікацію уроків щоб

підібрати найбільш доцільний тип проведення занять. В основу даної

класифікації було покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі

уроків.

1) урок засвоєння нових знань

Передбачає сприймання усвідомлення та осмислення знань, які надає

варіативний модуль, на основі встановлення внутрішніх і зовнішніх

взаємозв’язків, запам’ятовування, узагальнення, систематизацію, готовність до

практичного застосування. Особливості структури: організація класу; перевірка

домашнього завдання; актуалізація та корекція опорних знань; ознайомлення

учнів із темою, цілями та завданнями уроку; мотивація учіння; сприймання та

усвідомлення учнями матеріалу модуля; осмислення взаємозв’язків між його

елементами; узагальнення і систематизація знань; підведення підсумків уроку;

повідомлення та пояснення домашнього завдання.

При підготовці планів викладання модуля – цей тип уроку виявився

найчастіше вживаним та доцільним для проведення.

2) урок формування умінь і навичок

Такому формуванню сприяє виконання системи передбачених

навчальною програмою вправ та завдань.

12

При викладанні варіативного модуля «Креативне програмування» даний

тип найчастіше використовувався для ідентифікації практичних занять.

У структурі його виділяють: перевірку домашнього завдання;

актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; ознайомлення учнів із

темою, метою і завданнями уроку; вивчення нового матеріалу, практичне

застосування нових знань; самостійне застосування нових знань у стандартних

ситуаціях на основі виконання тренувальних вправ за зразком, інструкцією чи

заздалегідь підготовленою технологічною карткою; перенесення здобутих

знань, умінь і навичок у нестандартні ситуації і використання їх на творчому

рівні; підведення підсумків уроку; повідомлення і пояснення домашнього

завдання.

3) урок застосування знань, умінь і навичок

Використання засвоєних знань, умінь і навичок на практиці у

варіативному модулі використовується для узагальнення знань та демонстрації

учням на практиці необхідність засвоєння тем модуля.

Структура його: перевірка домашнього завдання; актуалізація і корекція

опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, цілей та завдань уроку;

осмислення змісту та технології виконання системи необхідних навчальних дій;

самостійне виконання поставлених завдань під контролем учителя; звіт учнів

про роботу; обґрунтування вчителем її результатів та проведення відповідної

корекції; повідомлення та пояснення домашнього завдання.

4) урок узагальнення та систематизації знань

Даний тип уроку використовується у варіативному модулі «Креативне

програмування» для перевірки якості засвоєного матеріалу та узагальнення

знань як конкретного уроку, так і загальної теми.

До структури даного уроку відноситься: ознайомлення учнів з темою,

цілями та завданнями уроку; мотивація учіння; відтворення здобутих знань;

узагальнення та систематизація їх із встановленням внутрішньо-системних та

зовнішньо системних зв’язків; підведення підсумків уроку; повідомлення та

пояснення домашнього завдання

13

5) урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок

Може мати різну структуру. Однак найчастіше використовується така:

повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивація учіння; перевірка

засвоєння учнями знань на репродуктивному рівні; перевірка здатності учнів

установлювати внутрішньо системні та зовнішньо системні зв’язки;

застосування здобутих знань, навичок на практиці у стандартних та змінених

умовах; перевірка, аналіз, корекція та оцінка виконаних робіт; підведення

підсумків уроку; повідомлення та пояснення домашнього завдання.

Даний урок передбачає перевірку і корекцію здобутих знань, умінь і

навичок на різних рівнях їхнього засвоєння: репродуктивному, продуктивному

або реконструктивному, творчому.

6) комбінований (змішаний) урок

Спирається на такі формальні ступені навчання: а) підготовку до

засвоєння нових знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності; б) засвоєння

визначених навчальною програмою тем варіативного модуля; в) закріплення,

корекцію та систематизацію їх; г) застосування їх на практиці.

Структура такого типу уроку має переважно такий вигляд: повідомлення

теми, цілей і завдань уроку; мотивація учіння школярів; перевірка, оцінка та

корекція засвоєних попередньо знань, умінь та навичок; актуалізація та

корекція опорних знань учнів; сприймання, осмислення, узагальнення та

систематизація нових знань; закріплення їх як на репродуктивному, так і на

продуктивному рівнях; корекція їх у випадку потреби; підведення підсумків

уроку; повідомлення та пояснення домашнього завдання.

14

1.4 Логіко-дидактичний аналіз вивчення варіативного модуля


Даний варіативний модуль вивчається у 10 класі. На варіативний модуль

виділяється 35 годин, з яких 8 годин виділяється на практичні роботи.

Найбільш доцільним підручником для вивчення теми є Навчально-методичний

посібник з інформатики «Основи візуального програмування»/ Л. Б. Кащеєв, С.

В. Коваленко, С. М. Коваленко – Видавництво «Ранок», 2011.

Метою навчання варіативного модуля «Креативне програмування» є

продовження формування в учнів інформаційної культури та інформатичної

компетентності для реалізації їх творчого потенціалу та соціалізації у

суспільстві завдяки здатності до ефективного використання засобів сучасних

інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз теми «Цифрове мистецтво та творчість»

На вивчення теми виділено 4 години (Таблиця 1.4)

Мета вивчення теми

Знаннєва складова

– Наводить приклади застосування сучасних технологій програмування

при створенні аудіо-візуальних творів мистецтва.

– Описує структуру програмного проекту.

Діяльнісна складова

– Використовує та налаштовує інструментальні засоби для

програмування графічних побудов.

Ціннісна складова

– Усвідомлює роль програмування та моделювання для розв’язання

життєвих задач.

– Усвідомлює вплив цифрових технологій на можливості творчого

самовираження та культуру.

15

Таблиця 1.4

Фрагмент навчального плану

№

уро

-ку

Дата

уроку Тема уроку Примітки

Тема 1. Цифрове мистецтво та творчість

1.

Правила поведінки і безпеки життєдіяльності (БЖ) в

комп’ютерному класі.

Цифрове мистецтво.

2.

Інструктаж з БЖД. Дизайн та код. Генеративне

мистецтво.

3.

Інструктаж з БЖД. Програмування як середовище

для творчості. Мова програмування.

4.

Інструктаж з БЖД. Особливості середовища

розробки. Структура програмного проекту.

Міжпредметні зв’язки

Мистецтво: «Новітні мистецькі явища» (7 клас)

Основні поняття

Цифрове мистецтво – напрямок в медіамистецтві, твори якого

створюються і представляються за допомогою сучасних інформаційно-

комунікаційних або медіа технологій, результатом якого є художні твори в

цифровій формі.

Дизайн – специфічний ряд проєктної діяльності, що об'єднує художньо-

предметне мистецтво і науково обґрунтовану інженерну практику у сфері

індустріального виробництва.

Код – зведення законів, система умовних знаків для передачі, обробки та

зберігання різноманітної інформації.

Генерація коду – частина процесу компіляції, коли спеціальна частина

компілятора, кодогенератор, конвертує синтаксично коректну програму в

послідовність інструкцій, які можуть виконуватися на машині.

16

Програмування – процес проектування, написання, тестування,

зневадження і підтримки комп'ютерних програм.

Мова програмування – це штучна мова, створена для передачі команд

машинам, зокрема комп'ютерам.

Середовище розробки – комплексне програмне рішення для розробки

програмного забезпечення.

Структура – це характеристика складу та просторова картина складу

об'єкта, речовини взаєморозміщення формацій, частин, деталей, елементів,

певний функціональний взаємозв'язок складових частин об'єкта, внутрішня

будова.

Аналіз відповідності змісту підручника програмі варіативного

модуля

Найбільш досконала відповідність змісту підручника програмі

варіативного модуля прослідковується в 3, 4 уроці теми («Програмування як

середовище для творчості. Мова програмуванн» та «Особливості середовища

розробки. Структура програмного проекту»). Решта матеріалу поверхнево

описують та доповнюють основний зміст теми уроків 1 та 2 («Цифрове

мистецтво», «Дизайн та код. Генеративне мистецтво»).

Аналіз задач вивчення теми

Головними завданнями теми «Цифрове мистецтво та творчість» модуля

«Креативне програмування» є завдання, зв’язані з вивченням структури

програмного проекту та вивчення особливостей середовища розробки, а саме

«Детальний опис середовища розробки Delphi 7», оскільки дане завдання має

познайомити учнів із програмою, з якою буде зв’язане подальше виконання

більшості завдань модуля. Для його виконання необхідно продемонструвати

учням середовище розробки та надати учням змогу скласти конспект,

відповідно до пояснень вчителя.

Головними засобами навчання ПК викладача, інтерактивна дошка,

мультимедійний проектор для пояснення матеріалу та комп’ютери учнів для

його практичного опрацювання.

17

Аналіз теми «Графічні побудови та взаємодії»

На вивчення теми виділяється 7 годин, з яких 2 години виділяється на

практичні заняття: практична робота №1 «Основні форми: точка, лінія,

прямокут-ник, еліпс», практична робота №2 «Обробка подій» (Таблиця 1.5)



– Називає основні події, що визначають функціонування програмного

проекту.

– Знає основні команди графічних побудов та їх параметри.

– Пояснює принцип програмного утворення зображення.


– Використовує змінні різних типів та обґрунтовує вибір типів даних.

– Створює графічні побудови на основі точок, ліній, прямокутників,

еліпсів з відповідним використанням кольорів.

– Використовує базові алгоритмічні конструкції для підвищення

ефективності побудов.

– Використовує програмні об’єкти, програмує стандартні обробники

подій.


– Оцінює відповідність результатів виконання програми поставленій

задачі.

– Оцінює доцільність застосування методів програмування для

розв’язання конкретної задачі (виконання побудови).

– Дотримується правил написання читабельного коду та коментарів до

нього, пояснює код іншим.

– Перевіряє, висуває гіпотези, критикує, виявляє недоліки розроблених

алгоритмів і програм.

Внутрішньо-предметні зв’язки:

«Створення та опрацювання графічних зображень» (5, 9 клас)

18

Міжпредметні зв’язки:

Геометрія: «Декартові координати на площині» (9 клас)

Таблиця 1.5


№

уро

-ку

Дата


Тема 2. Графічні побудови та взаємодії

5.

Інструктаж з БЖД. Основні елементи мови

програмування. Використання змінних і виразів.

6.

Інструктаж з БЖД. Реалізація базових алгоритмічних

конструкцій.

7.

Інструктаж з БЖД. Полотно. Пікселі. Координати.

Кольори.

8.

Інструктаж з БЖД. Практична робота. Основні

форми: точка, лінія, прямокутник, еліпс.

9. Інструктаж з БЖД. Інтерактивність.

10. Інструктаж з БЖД.Практична робота. Обробка подій

11. Інструктаж з БЖД. Правила написання читабельного

коду. Коментарі у тексті програми.


Змінна – об'єкт програми, що має ім'я та значення.

Конструкція – формат (структура, загальний вигляд) оператора.

Піксель – найдрібніша одиниця цифрового зображення в растровій

графіці.

Система координат – спосіб задання точок простору за допомогою чисел.

Інтерактивність – поняття, яке розкриває характер і ступінь взаємодії між

об'єктами.

Коментар – зрозуміла для програміста анотація в коді комп’ютерної

програми.

19


модуля

Переважна більшість матеріалу програми відповідає темам підручника.

Серед них найбільш досконало описується урок 5 та 6 з точки зору

відповідності навчальної програми варіативного модуля «Креативне

програмування.


Оскільки головним об’єктом вивчення даної теми виступає графіка та

способи взаємодії з нею – особливу увагу слід приділити саме задачам тем

уроку, які розповідають основи роботи з графікою в середовищі розробки та

використання змінних, адже саме на оперуванні змінними і базується

переважна більшість програм середовищ розробки. Такими уроками є урок № 5,

7 та 8.

Головними засобами навчання виступає комп’ютер учнів, з яким вини

взаємодіятимуть на практичних роботах та виклад матеріалу за допомогою

комп’ютера викладача, мультимедійного проектору та інтерактивної дошки.

Аналіз теми «Функції»

На вивчення теми виділяється 5 годин, з яких 1 година виділяється на

практичне заняття: практична робота №3 «Рекурсія. Рекурсивні побудови»

(Таблиця 1.6)



– Розуміє призначення підпрограм та методу функціональної

декомпозиції задачі.

– Пояснює відмінність між формальними і фактичними параметрами

функції.

– Пояснює принцип рекурсії та побудови рекурсивної функції.

– Пояснює поняття фракталу як самоподібної структури.

20


– Створює визначення функції та викликає її у програмному проекті з

різними фактичними параметрами.

– Виконує рекурсивні побудови.

– Використовує бібліотеки, а також підпрограми чи модулі, розроблені

самостійно чи іншими, у власних проектах.


– Оцінює доцільність створення та використання функцій для

розв’язання конкретної задачі.

Таблиця 1.6


№

уро

-ку

Дата


Тема 3. Функції

12. Інструктаж з БЖД. Метод функціональної

декомпозиції задачі. Модульність.

13. Інструктаж з БЖД. Функції. Бібліотеки та модулі.

14. Інструктаж з БЖД. Передавання значень у функцію

та з неї. Формальні та фактичні параметри.

15. Інструктаж з БЖД. Практична робота Рекурсія.

Рекурсивні побудови.

16. Інструктаж з БЖД. Фрактали як самоподібні

структури. Підсумковий урок.

Внутрішньо-предметні зв’язки

«Основи алгоритмі-зації та програмува-ння» (6-9 класи)

Міжпредметні зв’язки

Алгебра «Функції» 7 клас

21


Декомпозиція – науковий метод, що використовує структуру завдання і

дозволяє замінити вирішення одного великого завдання рішенням серії менших

завдань, нехай і взаємопов'язаних, але більш простих.

Функція – це правило, яке кожному елементу з першої множини ставить у

відповідність елемент з іншої множини.

Модуль – це шаблон проектування, який дозволяє реалізувати концепцію

програмних модулів, яка визначена в модульному програмуванні, в мові

програмування з неповною підтримкою цієї концепції.

Рекурсія – процедура в програмуванні, у тілі якої знаходиться явне

звернення до неї самої, або через іншу процедуру.

Фрактал – нерегулярна, самоподібна структура.


модуля

Зміст підручника не достатньо розкриває теми, подані в програмі

варіативного модуля «Креативне програмування», проте чудово доповнює

інформацію, яка викладається за програмою. Тому продовження використання

даного підручника в подальшому можна вважати доцільним. Найбільшу

повноту викладення теми програми варіативного модуля підручник надає в

темах уроку 12 («Метод функціональної декомпозиції задачі. Модульність») та

уроку 15 (Практична робота на тему «Рекурсія. Рекурсивні побудови»).


Серед наданих підручником задач для вивчення тем програми

варіативного модуля «Креативне програмування» варто зосередити увагу на

завданнях передавання значень у функцію та з неї для доповнення знань учнів

основами теми в цілому та завдання на створення рекурсії, оскільки дана

конструкція являється досить важкою для розуміння та побудови в середині

середовища розробки.

22

Головними засобами навчання виступають ПК викладача, інтерактивна

дошка, мультимедійний проектор для пояснення матеріалу та комп’ютери учнів

для його практичного опрацювання.

Аналіз теми «Об’єкти та класи»

На вивчення теми виділяється 5 годин, з яких 1 година виділяється на

практичне заняття: практична робота №4 «Проектування взаємодії

програмних об’єктів» (Таблиця 1.7)

Таблиця 1.7


№

уро

-ку

Дата


Тема 4. Об’єкти та класи

17. Інструктаж з БЖД. Поняття об’єкта, класу як

об’єктного типу даних.

18. Інструктаж з БЖД. Об’єкти, властивості,

конструктори, методи.

19. Інструктаж з БЖД. Події та обробники подій.

Взаємодія об’єктів.

20. Інструктаж з БЖД. Практична робота.

Проектування взаємодії програмних об’єктів.

21. Інструктаж з БЖД. Доцільність створення класів

та об’єктів для розв’язання задач.

Мета вивчення теми:


– Пояснює поняття об’єкта, класу як об’єктного типу даних, події та

обробника подій.


– Описує клас та створює об’єкти, що належать класу.

– Проектує взаємодію програмних об’єктів.

23


– Обґрунтовує доцільність створення класів та об’єктів для розв’язання

конкретних задач.


Об’єкт – екземпляр класу з певним набором властивостей.

Клас – сукупність об’єктів зі спільними властивостями

Конструктор – об’єкт, створений методом Create.

Метод – триггер взаємодії з об’єктом


модуля

Переважна більшість теми підручника досконало відповідають темам

програми варіативного модуля «Креативне програмування» та доповнюють їх

інформацією щодо змінних та їх оперуванням.


Особливу увагу необхідно приділити виконанню задач теми «Події та

обробники подій. Взаємодія об’єктів», оскільки дана тема являється основою

об’єктно-орієнтованого програмування, що вивчається протягом навчального

року. Головною навчальною задачею є навчання учнів побудови цілісної

процедурної структури конкретної програми. Для виконання задачі необхідно

виділяти для учнів час на практичні заняття.

Головними засобами навчання виступають ПК викладача,

інтерактивна дошка, мультимедійний проектор для пояснення матеріалу та

комп’ютери учнів для його практичного опрацювання.

Аналіз теми «Мультимедіа»


практичні заняття: практична робота №5 «Текстові рядки як масиви символів»

та практична робота №6 «Трансформації та моделювання руху» (Таблиця 1.8)

24

Таблиця 1.8


№

уро

-ку

Дата


Тема 5. Мультимедіа

22. Інструктаж з БЖД. Поняття, реалізація та

застосування масивів.

23. Інструктаж з БЖД. Практична робота. Текстові

рядки як масиви символів.

24. Інструктаж з БЖД. Зображення як цілісний об’єкт

та як масив пікселів.

25. Інструктаж з БЖД. Відео як цілісний об’єкт та як

масив зображень. Анімації.

26. Інструктаж з БЖД. Практична робота.

Трансформації та моделювання руху.

27. Інструктаж з БЖД. Бібліотеки для роботи з

мультимедійними даними.

Мета


– Пояснює поняття масиву.

– Розпізнає трансформації, застосовані до графічних об’єктів за зміною

їхнього вигляду.

– Наводить приклади застосування мультимедійних можливостей мови

програмування та називає бібліотеки, що залучаються з цією метою.


– Імпортує у програмний проект зображення, аудіо та відео-файли з

використанням відповідних бібліотек.

– Застосовує трансформації до графічних об’єктів та полотна побудов.

25

– Застосовує попіксельну обробку зображень для їх художньої

модифікації.

– Створює анімацію на основі масиву зображень та трансформацій.

– Вводить та виводить текст як сукупність символів, слів та рядків з

відповідним форматуванням.


– Обґрунтовує доцільність використання масивів для збереження та

обробки однотипних даних.

– Дотримується авторських прав та ліцензій на використання графічних

зображень та мультимедійних елементів на веб-сторінках.


«Створення та опрацювання об’єктів мультимедіа» (6, 8 клас)


Мультимедіа – комбінування різних форм представлення інформації на

одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом

все частіше – анімації і відео.

Масив – впорядкований набір фіксованої кількості однотипних елементів,

що зберігаються в послідовно розташованих комірках оперативної пам'яті,

мають порядковий номер і спільне ім'я, що надає користувач.

Зображення – відтворення виду, форми і кольору предмета світловими

променями, що пройшли оптичну систему з центрованих сферичних поверхонь,

які мають одну загальну оптичну вісь.

Анімація – вид кіномистецтва, твори якого створюються шляхом

знімання послідовних фаз руху намальованих або об'ємних об'єктів.

Трансформація – зміна, перетворювання виду, форми, істотних

властивостей чого-небудь.


модуля

Викладання матеріалу програми про роботу з мультимедія по змісту

підручника базується на використанні циклів, якими оброблятиметься

26

більшість подій у роботі з мультимедійними об’єктами, масивами та функціями

середовища розробки.


Особливу увагу необхідно приділити виконанню завдань по роботі з

масивами, оскільки опрацювання даного типу змінних надає можливість

працювати з переважною більшістю об’єктів мультимедіа, що вивчаються

даною темою варіативного модуля «Креативне програмування».

Головними засобами навчання виступають ПК викладача, інтерактивна

дошка, мультимедійний проектор для пояснення матеріалу та комп’ютери учнів

для його практичного опрацювання.

Аналіз теми «Інтерфейс програмного продукту»


практичні заняття: практична робота №7 «Візуалізація даних, отриманих із

зовнішніх джерел» та практична робота №8 «Виконання індивідуальних та

колективних проектів» (Таблиця 1.9)



– Пояснює взаємозв’язок між програмним кодом, графічним інтерфейсом

користувача та джерелами даних.

– Пояснює методи отримання даних із зовнішніх джерел та їх

використання в інтерактивних інсталяціях.

– Пояснює принцип роботи прикладного програмного інтерфейсу.


– Проектує інтерфейс користувача програмного продукту.

– Створює програмні проекти, які отримують дані із зовнішніх джерел,

зокрема датчиків, сенсорів, а також прикладних програмних інтерфейсів.

– Експериментує із цифровими візуалізаціями.


– Обирає спосіб візуалізації даних, отриманих із зовнішніх джерел.

27

– Усвідомлює можливості творчого самовираження у цифровому

мистецтві.

Таблиця 1.9


№

уро

-ку

Дата


Тема 6. Інтерфейс програмного продукту

28. Інструктаж з БЖД. Програмний код, графічний

інтерфейс користувача та джерела даних.

29. Інструктаж з БЖД. Зовнішні джерела даних.

30. Інструктаж з БЖД. Прикладний програмний

інтерфейс.

31. Інструктаж з БЖД. Дані сенсорів та датчиків.

32. Інструктаж з БЖД. Практична робота. Візуалізація

даних, отриманих із зовнішніх джерел.

33. Інструктаж з БЖД. Поняття та приклади

інтерактивних інсталяцій.

34. Інструктаж з БЖД. Практична робота. Виконання

індивідуальних та колективних проектів.

35. Інструктаж з БЖД. Представлення та захист

проектів.


«Моделювання» (7, 9 клас)


Інтерфейс – засіб зручної взаємодії користувача з інформаційною

системою.

Сенсор/Датчик – вимірювальний пристрій у вигляді конструктивної

сукупності одного або декількох вимірювальних перетворювачів величини, що

вимірюється і контролюється, та котрий виробляє вихідний сигнал, зручний для

28

дистанційного передавання, зберігання та використання у системах керування і

має нормовані метрологічні характеристики.


модуля

Згідно змісту підручнику, інтерфейс користувача та прикладний

програмний інтерфейс додатково пояснюється темами підпрограм, оскільки

саме вони реалізують взаємозв’язок між користувачем та результатом розробки

середовища, з яким працюватимуть учні. В якості допоміжної літератури до

проектної діяльності виступають теми підручника, додатково розкриваючи

поняття масивів, оскільки на масивах даних зосереджуватиметься проектна

діяльність учнів.


Дана тема є останньою у вивченні вибіркового модуля «Креативне

програмування». В якості підсумкової задачі виступає проектна діяльність, на

роботу з якою виділяється 2 години (виконання проектів та їх захист). Також

необхідно приділити особливу увагу практичній роботі №7 («Візуалізація

даних, отриманих із зовнішніх джерел»).

Головними засобами навчання виступають ПК викладача,

інтерактивна дошка, мультимедійний проектор для пояснення матеріалу та

комп’ютери учнів для його практичного опрацювання.

29

РОЗДІЛ 2

Сучасні методи викладання варіативного модуля


2.1 Методичні матеріали

В процесі викладання варіативного модуля, як і будь-яких інших

предметів шкільного курсу, важливим завданням для вчителя є зосередження

уваги учня на матеріалі. Щоб добитись цього вчитель комбінує різні способи

представлення інформації: лекція, демонстрація презентації, бесіда, самостійна

робота над конспектом, практична вправа на комп’ютері чи в зошиті та ін.

Проте у вивченні інформатики в порівнянні серед інших шкільних

предметів є перевага, оскільки інформатика тісно взаємопов’язана з

комп’ютерними технологіями. Використовуючи дану особливість для вивчення

варіативного модуля «Креативне програмування» можна використати

незвичайні для інших предметів взагалі дидактичні матеріали, різноманіття

яких допоможе учням сконцентрувати увагу на вчителі.

Прикладом таких матеріалів можна назвати веб-квести.

Веб-квест - це сайт або завдання в мережі Інтернет, з яким працюють учні,

виконуючи ту чи іншу навчальну задачу. Розробляються такі веб-квести для

максимальної інтеграції Інтернету в різні навчальні предмети на різних рівнях

навчання в навчальному процесі. Вони охоплюють окрему проблему,

навчальний предмет, тему, можуть бути і міжпредметних.

Приклад розробленого веб-квесту для варіативного модуля «Креативне

програмування» (Рис 2.1) можна знайти по URL-адресі: https://pedagog

maksymblogspot. com/p/blog-page_8.html.

Веб-квест можна використовувати з поєднанням інших матеріалів.

Для презентаційного викладення інформації також використовують карти

знань. Приклад розробленої карти знань до теми «Мультимедіа» варіативного

модуля «Креативне програмування» (Рис. 2.2) можна знайти по URL-адресі:

https://www.mindomo.com/ru/mindmap/73b59695b40e4c3d98b140f37c560150.

30

Рис. 2.1

Веб-квест варіативного модуля «Креативне програмування»

Рис. 2.2.

Ментальна карта (карта знань) до теми варіативного модуля «Креативне


31

Карта знань (англійською Mind map, карта розуму, пам'яті, думок) —

сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези,

пов’язані одна з одною та об’єднані загальною ідеєю. Це зручна і ефективна

техніка унаочнення мислення та альтернатива звичайному (лінійному) запису.

Їх застосовують для формулювання нових ідей, фіксування та структурування

даних, аналізу та впорядкування даних, прийняття рішень тощо. Цей спосіб має

багато переваг перед звичайними загальноприйнятими способами запису. На

відміну від лінійного тексту, карти знань не лише зберігають факти, але і

демонструють взаємозв'язки між ними, тим самим забезпечуючи швидше і

глибше розуміння матеріалу.

Іншими методичними матеріалами можна назвати платформи Learning

Apps, Padlet, Blogger та ін.

Розвиток інформаційних технологій породжує все новіші способи

організації учнів та проведенню уроків взагалі. Перечислені методичні

матеріали лише приклад із того, що можна використовувати на уроках

варіативного модуля «Креативне програмування». Їхня простота та зовнішній

вигляд надає учням зацікавленості в матеріалі та полегшує процес засвоєння

інформації. Тому варто зосереджувати увагу на подібних нестандартних

способах роботи з учнями.

32

ВИСНОВКИ

Методика викладання – це на сам перед інструкція для вчителя

проведення його уроків з урахуванням його особливостей. Методика

викладання дозволяє вчителю заздалегідь приготувати всі необхідні матеріали

до уроку, структуризувати його, охарактеризувати за типами, видами,

аналізувати уроки для покращення їх проведення у майбутньому. Методика

вивчає способи взаємодії з дітьми під час навчального процесу.

Врахувавши всі особливості методики викладання, вчитель може

впевнено проводити урок з теми навіть на заміні, якщо використовувати

дидактичні матеріали, заздалегідь підготовлені на цей урок та програмне і

технічне забезпечення, тому методика викладання являється основним

інструментом у роботі вчителя та викладача.

Для викладання варіативного модуля «Креативне програмування»

рекомендовано систематично проводити аналіз уроків на предмет ефективності

використання різних методів викладення інформації та організації практичних

завдань для використання та узагальнення добутих знань.

Для правильної структуризації навчального плану вчитель має зарання

підготувати літератури для викладення матеріалу, перевіривши відповідність

тем підручників з темами варіативного модуля, вказати необхідне для кожного

уроку обладнання для його підготовки до уроку, встановити які міжпредметні

та внутрішньо-предметні теми необхідно буде підняти для повторення теми

уроку.

Міністерство Освіти і Науки (МОН) надає вчителям більшість необхідної

інформації для цього, починаючи з навчальних планів і закінчуючи розподілом

тем модуля за годинами та уроками. Особливо важливо враховувати всі

перелічені вимоги, в офіційних документах МОН для відповідності навчальним

стандартам.

Для викладення матеріалу використовують різні типи уроків. В кожного

типу є власна структура. Різноманіття та вдале комбінування їх надасть

ефективної структуризації навчального плану, враховуючи комбінування

33

викладення нового матеріалу, контроль знань та вмінь учнів, використання

нових знань та вмінь учнів та ін..

Також необхідно мати на увазі, що увага учнів на предметі вивчення теми

не може бути постійна. Вчителю необхідно її привертати на себе,

комбінуванням різних способів взаємодії з учнями та надаючи учням протягом

уроку виконувати різного типу завдань.

Для урізноманітнення способів взаємодії з учнями можна

використовувати нестандартні методи, у томі числі і методичні матеріали.

Мережа інтернет при бажанню викладача може надати йому платформи для

створення цікавих учням завдань та способів систематизації, засвоєння набутих

знань або ж для пояснення нового матеріалу.

34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ганжела С.І. Інформатика, базовий курс для користувачів: навч. посіб.

/ С. І. Ганджела, І. П. Ганжела .–Кіровоград: ПП «Центр оперативної поліграфії

«Авангард», 2008.–220 с.

2. Ганжела С.І. Основи інформаційних технологій: навч. посіб. / С. І.

Ганджела, І. П. Ганжела .–Кіровоград: ПП ―Центр оперативної поліграфії

―Авангард‖, 2006.–100 с.

3. Ганжела І.П. Методика викладання інформатики: навч. посіб. / І. П.

Ганжела .–Кіровоград: КДПІ, 1996.–297 с.

4. Ганжела С.І. Формування компетентностей студентів педагогічних

вузів при навчанні основам інформаційних технологій / С.І. Ганжела // Наукові

записки.–Випуск 97.–Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2011.–С. 78-81

5. Ганжела С.І. Формування компетентностей учнів старших класів при

навчанні інформатики / С.І. Ганжела // Комп’ютер у школі та сім’ї: науково-

метод. журн.–2011.–№ 4.–С. 15-17

6. Жалдак, Ю.С. Рамський, М.В. Рафальська // Науковий часопис НПУ

імені М.П. Драгоманова. Серія №2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання:

Зб. наук. праць/ Редрада.–К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009.–№7(14).–С.

3-10.

7. Захар О.Г., Комаров М.Ю, Ривкінд Й.Я. Інформатика 10-11 [Текст]:

збірник завдань для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів / М.

Ю. Комаров, Й. Я. Ривкінд .–Харків: Гімназія, 2002.–88с.

8. Інформатика [Текст]: підручн. для загальноосвіт. навч. закл.: академ.

рівень, профільн. рівень / Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В.

Шакотько; за заг. ред. М.З. Згуровського.–Київ: Генеза, 2011.–304 с.

9. Шестопалов Є.А. Інформатика [Текст]: комп’ютерні тести, практичні

роботи (навчальний посібник), 10-11 кл..–Аспект, 2005.

35

Додаток А

Орієнтовне календарно-тематичне планування варіативного модуля за

навчальною програмою вибірково-обов’язкового предмету інформатика для

учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту),

затверджена Наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017

року.

№

уро

-ку

Дата


Тема 1. Цифрове мистецтво та творчість

36.

Правила поведінки і безпеки життєдіяльності (БЖ) в

комп’ютерному класі.

Цифрове мистецтво.

37.

Інструктаж з БЖД. Дизайн та код. Генеративне

мистецтво.

38.

Інструктаж з БЖД. Програмування як середовище

для творчості. Мова програмування.

39.

Інструктаж з БЖД. Особливості середовища

розробки. Структура програмного проекту.

Тема 2. Графічні побудови та взаємодії

40.

Інструктаж з БЖД. Основні елементи мови

програмування. Використання змінних і виразів.

41.

Інструктаж з БЖД. Реалізація базових алгоритмічних

конструкцій.

42.

Інструктаж з БЖД. Полотно. Пікселі. Координати.

Кольори.

43.

Інструктаж з БЖД. Практична робота. Основні

форми: точка, лінія, прямокутник, еліпс.

44. Інструктаж з БЖД. Інтерактивність.

36

45. Інструктаж з БЖД.Практична робота. Обробка подій

46.

Інструктаж з БЖД. Правила написання читабельного

коду. Коментарі у тексті програми.

Тема 3. Функції

47.

Інструктаж з БЖД. Метод функціональної

декомпозиції задачі. Модульність.

48. Інструктаж з БЖД. Функції. Бібліотеки та модулі.

49.

Інструктаж з БЖД. Передавання значень у функцію

та з неї. Формальні та фактичні параметри.

50.

Інструктаж з БЖД. Практична робота Рекурсія.

Рекурсивні побудови.

51.

Інструктаж з БЖД. Фрактали як самоподібні

структури. Підсумковий урок.

Тема 4. Об’єкти та класи

52.

Інструктаж з БЖД. Поняття об’єкта, класу як

об’єктного типу даних.

53.

Інструктаж з БЖД. Об’єкти, властивості,


54.

Інструктаж з БЖД. Події та обробники подій.


55.

Інструктаж з БЖД. Практична робота. Проектування

взаємодії програмних об’єктів.

56.

Інструктаж з БЖД. Доцільність створення класів та

об’єктів для розв’язання задач.

Тема 5. Мультимедіа

57.

Інструктаж з БЖД. Поняття, реалізація та


58.

Інструктаж з БЖД. Практична робота. Текстові рядки

як масиви символів.

37

59.

Інструктаж з БЖД. Зображення як цілісний об’єкт та

як масив пікселів.

60.

Інструктаж з БЖД. Відео як цілісний об’єкт та як

масив зображень. Анімації.

61.

Інструктаж з БЖД. Практична робота. Трансформації

та моделювання руху.

62.

Інструктаж з БЖД. Бібліотеки для роботи з

мультимедійними даними.

Тема 6. Інтерфейс програмного продукту

63.

Інструктаж з БЖД. Програмний код, графічний

інтерфейс користувача та джерела даних.

64. Інструктаж з БЖД. Зовнішні джерела даних.

65.

Інструктаж з БЖД. Прикладний програмний

інтерфейс.

66. Інструктаж з БЖД. Дані сенсорів та датчиків.

67.

Інструктаж з БЖД. Практична робота. Візуалізація

даних, отриманих із зовнішніх джерел.

68.

Інструктаж з БЖД. Поняття та приклади


69.

Інструктаж з БЖД. Практична робота. Виконання

індивідуальних та колективних проектів.

70.

Інструктаж з БЖД. Представлення та захист

проектів.

38

Додаток Б

Річний план варіативного модуля «Креативне програмування»

Назва

теми

По

зауро

чн

а

роб

ота

Кіл

ькіс

ть

год

ин

Тер

мін

про

вед

енн


Прак

тич

на

роб

ота

По

заклас

не

зан

ятт

я

Внутрішньо-

предметне

Між-

предметне

1 2 3 4 5 6 7 8

Ци

фр

ове

ми

стец

тво

та т

во

рч

ість

Пер

егляд

від

еоф

ільм

у

по

тем

і

4 -

Мистецтво

«Новітні

мистецькі

явища» 7

клас

Гр

афіч

ні

поб

уд

ови

та в

заєм

од

ії

7 -

«С

твор

енн

я т

а оп

рац

юван

ня

граф

ічн

их

зо

бр

ажен

ь» 5

, 9 к

лас

Геометрія

«Декартові

координати

на

площині» 9

клас

Практична

робота №1

«Основні

форми:

точка,

лінія,

прямокут-

ник, еліпс»

Практична

робота №2

«Обробка

подій»

Фу

нкц

ії

5 -

«Основи

алгоритмі-

зації та

програмува-

ння» 6-9

класи

Алгебра

«Функції»

7 клас

Практична

робота №3

«Рекурсія.

Рекурсивні

побудови»

Об

’єкти

та

клас

и

Пер

егляд

від

еоф

ільм

у

по

тем

і

5 -

Практична

робота №4

«Проекту-

вання

взаємодії

програм-

них

об’єктів»

39

Назва

теми

По

зауро

чн

а

роб

ота

Кіл

ькіс

ть

год

ин

Тер

мін

про

вед

енн


Прак

тич

на

роб

ота

По

заклас

не

зан

ятт

я

Внутрішньо-

предметне

Між-

предметне

1 2 3 4 5 6 7 8

Му

льт

им

едіа

6 -

«С

твор

енн

я т

а оп

рац

юван

ня

об

’єкті

в м

ульт

им

едіа

»

6, 8

клас

Практична

робота №5

«Текстові

рядки як

масиви

символів»

Практична

робота №6

«Трансфор

мації та

моделюван

ня руху»

Інте

рф

ейс

про

грам

но

го п

род

укту

8 -

«М

од

елю

ван

ня»

7, 9

клас

Практична

робота №7

«Візуаліза

ція даних,

отриманих

із

зовнішніх

джерел»

Практична

робота №8

«Викона-

ння

індивіду-

альних та

колектив-

них

проектів»

40

Додаток В

Тематичний план варіативного модуля «Креативне програмування»


годин Дата

Обладнання та

програмне


Примітка

1

Правила

поведінки і

безпеки

життєдіяльності

(БЖ) в

комп’ютерному

класі.

Цифрове

мистецтво

1

ПК викладача,

інтерактивна

дошка,

мультимедій-

ний проектор,

MS Power Point,

навчальні

матеріали

2

Дизайн та код.

Генеративне

мистецтво

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

3

Програмування

як середовище

для творчості.

Мова

програмування

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

4

Особливості

середовища

розробки.

Структура

програмного

проекту

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

41


годин Дата


програмне


Примітка

5

Основні

елементи мови


Використання

змінних і виразів

1



дошка,



Delphi 7,

навчальні

матеріали

6

Реалізація

базових

алгоритмічних

конструкцій

1



дошка,



Delphi 7,

навчальні

матеріали

7

Полотно. Пікселі.

Координати.

Кольори

1



дошка,



MS Power Point,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

8

Практична

робота. Основні

форми: точка,

лінія,

прямокутник,

еліпс

1


комп’ютери для

учнів,

NetSupport,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

42


годин Дата


програмне


Примітка

9 Інтерактивність 1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

10

Практична

робота. Обробка

подій

1



учнів,

NetSupport,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

11

Правила

написання

читабельного

коду. Коментарі у

тексті програми

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

12

Метод

функціональної

декомпозиції

задачі.

Модульність

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

13

Функції.

Бібліотеки та

модулі

1



дошка,



Delphi 7, MS

Power Point,

навчальні

матеріали

43


годин Дата


програмне


Примітка

14

Передавання

значень у

функцію та з неї.

Формальні та

фактичні

параметри

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

15

Практична

робота Рекурсія.

Рекурсивні

побудови

1



учнів,

NetSupport,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

16

Фрактали як

самоподібні

структури.

Підсумковий

урок

1

ПК викладача з

виходом до

інтернету,


дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

17

Поняття об’єкта,

класу як

об’єктного типу

даних

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

44


годин Дата


програмне


Примітка

18

Об’єкти,

властивості,

конструктори,

методи

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

19

Події та

обробники подій.

Взаємодія

об’єктів

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

20

Практична

робота.

Проектування

взаємодії

програмних

об’єктів

1



учнів,

NetSupport,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

21

Доцільність

створення класів

та об’єктів для

розв’язання задач

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

22

Поняття,

реалізація та

застосування

масивів

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

45


годин Дата


програмне


Примітка

23

Практична

робота. Текстові

рядки як масиви

символів

1



учнів,

NetSupport,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

24

Зображення як

цілісний об’єкт

та як масив

пікселів

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

25

Відео як цілісний

об’єкт та як

масив зображень.

Анімації

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

26

Практична

робота.

Трансформації та

моделювання

руху

1



учнів,

NetSupport,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

27

Бібліотеки для

роботи з

мультимедійними

даними

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

46


годин Дата


програмне


Примітка

28

Програмний код,

графічний

інтерфейс

користувача та

джерела даних

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

29 Зовнішні джерела

даних 1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

30

Прикладний

програмний

інтерфейс

1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

31 Дані сенсорів та

датчиків 1



дошка,



MS Power Point,

навчальні

матеріали

32

Практична

робота.

Візуалізація

даних, отриманих

із зовнішніх

джерел

1



учнів,

NetSupport,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

47


годин Дата


програмне


Примітка

33

Поняття та

приклади

інтерактивних

інсталяцій

1



дошка,



MS Power Point,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

34

Практична

робота.

Виконання

індивідуальних

та колективних

проектів

1



учнів,

NetSupport,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

35 Представлення та

захист проектів 1



дошка,



MS Power Point,

Delphi 7

48

Додаток Г

Розподіл уроків за тематичним планом варіативного модуля


№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне

забезпеченн

я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів

Питання для

повторення

та

узагальнення

Література

1

Прав

ила

по

вед

інки

і

без

пек

и ж

итт

єдія

льн

ост

і

(БЖ

) в к

ом

п’ю

тер

ном

у

клас

і.

Ци

фр

ове

ми

стец

тво

Урок у

зага

льн

енн

я

ПК

викладача,

інтерактив

на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е ц

иф

ро

ве

ми

стец

тво?

При

клад

и в

ико

ри

стан

ня

ци

фрового

ми

стец

тва

у

жи

тті.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б.

Кащ

еєв

, С. В. Коваленко, С. М

.

Коваленко, 2011, Ранок, 5

- 1

1

ст,

2

Ди

зай

н т

а код

.

Ген

ерат

ивн

е м

ист

ецтв

о

Урок з

асво

єнн

я н

ови

х

знан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Щ

о т

аке

ди

зай

н?

Що

так

е код

?

Осн

овн

і п

ри

нц

ип

и

ген

ерат

ивн

ого

ми

стец

тва

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б.

Кащ

еєв


.


-

14

ст,

3

Про

грам

уван

ня я

к

сер

едо

ви

ще

для т

вор

чо

сті.

Мо

ва

про

грам

уван

ня

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х

знан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Осн

овн

і ас

пек

ти м

ов

про

грам

уван

ня.

Клас

иф

ікац

ія м

ов

про

грам

уван

ня.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б.

Кащ

еєв


.


-

22

ст,

49

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



4

Осо

бли

во

сті

сер

едови

ща

ро

зро

бки

. С

трукту

ра

про

грам

но

го п

ро

екту

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х

знан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Осо

бли

во

сті

сер

едови

ща

ро

зро

бки

Del

ph

i 7

.

Алго

ри

тм с

твор

енн

я

про

грам

но

го п

ро

екту

.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б.

Кащ

еєв


.


-

28

ст,

5

Осн

овн

і ел

емен

ти м

ови

про

грам

уван

ня.

Ви

ко

ри

стан

ня з

мін

ни

х і

ви

раз

ів

Урок з

асво

єнн

я н

ови

х

знан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

Елем

енти

мо

ви

про

грам

уван

ня.

Що

так

е зм

інн

а?

Ви

ко

ри

стан

ня з

мін

ни

х т

а

ви

раз

ів.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б.

Кащ

еєв


.


-

32

ст,

6

Реа

ліз

ація

баз

ови

х

алго

ри

тміч

ни

х

кон

стру

кц

ій

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х

знан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

Осн

овн

і ти

пи

баз

ови

х

алго

ри

тміч

ни

х

кон

стру

кц

ій.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б.

Кащ

еєв

, С. В. Коваленко, С.

М. Коваленко, 2011, Ранок,

32

- 3

4 с

т,

50

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



7

По

ло

тно

. П

іксе

лі.

Коо

рд

ин

ати

. К

ольо

ри

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

Що

так

е п

оло

тно

?

Що

так

е п

ік с

ель?

Ви

ко

ри

стан

ня к

оорд

ин

ат у

сер

едо

ви

щі

ро

зроб

ки

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,

С. В. Коваленко, С. М

. Коваленко,

2011, Ранок, 35

- 3

6 с

т,

8

Урок ф

ор

му

ван

ня у

мін

ь і

нав

ич

ок

Прак

тич

на

ро

бо

та.

Осн

овн

і ф

ор

ми

: то

чка,

лін

ія,

пр

ям

оку

тни

к, ел

іпс

ПК

викладача,

комп’ютер

и для

учнів,

NetSupport

, Delphi 7,

навчальні

матеріали

Сп

осо

би

реа

ліз

ації

від

тво

рен

ня о

сно

вн

их

гео

мет

ри

чн

их

фо

рм

у

сер

едо

ви

щі

ро

зроб

ки

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б.

Кащ

еєв


.


-

47

ст,

9

Інте

рак

тивн

ість

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х

знан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е ін

терак

тивн

ість

?

Які

йо

го о

соб

ли

во

сті?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б.

Кащ

еєв


.


-

52

ст

51

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



10

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

Прак

тич

на

ро

бо

та. О

бро

бка

под

ій

ПК

викладача,

комп’ютер

и для

учнів,

NetSupport

, Delphi 7,

навчальні

матеріали

Що

так

е об

роб

ка

под

ій у

сер

едо

сер

е ро

зроб

ки

?

Які

її о

соб

ли

во

сті?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 53

- 5

7 с

т,

11

Прав

ила

нап

иса

нн

я

чи

таб

ельн

ого

код

у. К

ом

ента

рі

у т

екст

і п

ро

грам

и

Урок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Які

осн

овн

і п

рав

ила

нап

иса

нн

я

код

у?

Що

так

е ком

ента

р?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

, С.

В. Коваленко, С. М


2011, Ранок, 58

- 6

2 с

т

12

Мет

од

фу

нкц

іон

альн

ої

дек

ом

по

зиц

ії з

адач

і.

Мод

ульн

ість

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е м

етод

фу

нкц

іон

альн

ої

дек

ом

по

зиц

ії

зад

ачі?

Що

так

е м

од

ульн

ість

?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

, С.



2011, Ранок, 63

- 6

5 с

т

52

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



13

Фу

нкц

ії. Б

ібліо

теки

та

мод

улі

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

Delphi 7,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е ф

ун

кц

ія?

Що

так

е м

од

уль?

Що

так

е б

ібліо

теки

?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 66

- 6

8 с

т

14

Пер

едав

анн

я з

нач

ень

у

фун

кц

ію т

а з

неї

. Ф

ор

мал

ьні

та ф

акти

чн

і п

арам

етр

и

Урок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Сп

осо

би

пер

едач

і зн

ачен

ь у

фун

кц

ію.

Ви

знач

енн

я ф

орм

альн

их

та ф

акти

чн

их

пар

амет

рів

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня",

Л. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 68

- 7

1 с

т

15

Ур

ок ф

ор

му

ван

ня у

мін

ь і

нав

ич

ок

Прак

тич

на

ро

бо

та Р

екурсі

я.

Рек

ур

сивн

і п

об

уд

ови

ПК

викладача,

комп’ютер

и для

учнів,

NetSupport

, Delphi 7,

навчальні

матеріали

Що

так

е р

екур

сія?

Мет

од

и в

ико

ри

стан

ня р

еку

рсі

ї.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

, С.


. Коваленко, 2011,

Ранок, 7

2 -

76

ст

53

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



16

Фр

акта

ли

як с

амоп

од

ібн

і

стру

кту

ри

. П

ідсу

мко

ви

й у

ро

к

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача

з виходом

до

інтернету,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е ф

рак

тали

?

Яке

їх в

икор

ист

анн

я у

про

грам

уван

ні?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

інф

ор

мат

ики

"О

снови

віз

уал

ьного

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

, С. В.

Коваленко, С. М

. Коваленко, 2011, Ранок,

77

- 8

0 с

т

17

Пон

ятт

я о

б’є

кта

, клас

у я

к

об

’єктн

ого

ти

пу

дан

их

Урок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е об

’єкт?

Що

так

е клас

?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

, С.



Ранок, 8

4 -

87

ст,

18

Об

’єкти

, влас

тиво

сті,

кон

стру

кто

ри

, м

етод

и

Урок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е кон

стр

укто

р?

Осн

овн

і о

б’є

кти

сер

едо

сер

е

ро

зро

бки

.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 88

- 9

0 с

т,

54

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



19

Под

ії т

а о

бро

бн

ики

под

ій.

Вза

ємод

ія о

б’є

кті

в

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Ви

ди

под

ій.

Різ

но

ви

д о

бр

об

ни

ків

под

ій.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 90

- 9

3 с

т,

20

Урок ф

ор

му

ван

ня у

мін

ь і

нав

ич

ок

Прак

тич

на

ро

бо

та.

Про

екту

ван

ня в

заєм

од

ії

про

грам

ни

х о

б’є

кті

в ПК

викладача,

комп’ютер

и для

учнів,

NetSupport

, Delphi 7,

навчальні

матеріали

Сп

осо

би

вза

ємод

ії о

б’є

кті

в

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 94

- 9

6 с

т,

21

До

ціл

ьніс

ть с

тво

рен

ня к

лас

ів т

а

об

’єкті

в д

ля р

озв

’яза

нн

я з

адач

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Як с

твор

ити

клас

?

Сп

осо

би

ви

ко

ри

стан

ня о

б’є

кті

в

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к

з ін

фор

мат

ики

"О

сно

ви

віз

уал

ьно

го п

ро

грам

уван

ня"

, Л

. Б.

Кащ

еєв


.


- 9

9 с

т,

55

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



22

Пон

ятт

я,

реа

ліз

ація

та

заст

осу

ван

ня м

аси

вів

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е м

аси

ви

?

Які

їх м

етод

и з

асто

суван

ня?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 10

1 -

105 с

т,

23

Урок ф

ор

му

ван

ня у

мін

ь і

нав

ич

ок

Прак

тич

на

ро

бо

та. Т

екст

ові

ряд

ки

як м

аси

ви

си

мволів

ПК

викладача,

комп’ютер

и для

учнів,

NetSupport

, Delphi 7,

навчальні

матеріали

Сп

осо

би

ви

ко

ри

стан

ня

ряд

ків

.

Осн

овн

і ко

ман

ди

роб

оти

з

ряд

кам

и.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 10

6 -

109 с

т,

24

Зоб

раж

енн

я я

к ц

іліс

ни

й

об

’єкт

та я

к м

аси

в п

іксе

лів

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Хар

акте

ри

сти

ка

зоб

раж

енн

я

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 11

0 -

115 с

т,

56

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



25

Від

ео я

к ц

іліс

ни

й о

б’є

кт

та я

к

мас

ив з

об

раж

ень.

Ан

імац

ії

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Хар

акте

ри

сти

ка

від

ео.

Що

так

е ан

імац

ія?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

, С.



Ранок, 1

17

- 1

21

ст,

26

Урок ф

ор

му

ван

ня у

мін

ь і

нав

ич

ок

Прак

тич

на

ро

бо

та.

Тр

ансф

орм

ації

та

мо

дел

юван

ня р

ух

у ПК

викладача,

комп’ютер

и для

учнів,

NetSupport

, Delphi 7,

навчальні

матеріали

Сп

осо

би

тр

ансф

ор

мац

ії т

а

мо

дел

юван

ня р

ух

у.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 12

2 -

129 с

т,

27

Біб

ліо

теки

для р

об

оти

з

му

льт

им

едій

ни

ми

дан

им

и

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е б

ібліо

теки

?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

, С.



2011, Ранок, 13

0 -

141 с

т,

57

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



28

Про

грам

ни

й к

од

, гр

афіч

ни

й

інте

рф

ейс

кор

ист

увач

а та

дж

ерел

а д

ани

х

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е ін

терф

ейс?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 14

2 -

150 с

т,

29

Зо

вн

ішн

і д

жер

ела

дан

их

Урок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

При

клад

и з

овн

ішн

іх д

жер

ел

дан

их

.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

, С.



2011, Ранок, 15

1 -

158 с

т,

30

При

клад

ни

й п

ро

грам

ни

й

інте

рф

ейс

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е п

ри

клад

ни

й

про

грам

ни

й і

нте

рф

ейс?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 15

8 -

165 с

т,

58

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



31

Дан

і се

нсо

рів

та

дат

чи

ків

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

навчальні

матеріали

Що

так

е се

нсо

р?

Що

так

е д

атч

ик?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 16

5 -

168 с

т,

32

Урок ф

ор

му

ван

ня у

мін

ь і

нав

ич

ок

Прак

тич

на

ро

бо

та.

Віз

уал

ізац

ія д

ани

х,

отр

им

ани

х і

з зо

вн

ішн

іх

дж

ерел

ПК

викладача,

комп’ютер

и для

учнів,

NetSupport

, Delphi 7,

навчальні

матеріали

Сп

осо

би

віз

уал

ізац

ії д

ани

х.

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 16

8 -

174 с

т,

33

Пон

ятт

я т

а п

ри

клад

и

інте

рак

тивн

их

ін

стал

яц

ій

Ур

ок з

асво

єнн

я н

ови

х з

нан

ь ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

Delphi 7,

навчальні

матеріали

Що

так

е ін

терак

тивн

і

інст

аляц

ії?

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 17

4 -

180 с

т,

59

№ з

/п

Тем

а у

ро

ку

Ти

п у

ро

ку

Прак

тичн

і

роботи

Обладнанн

я та

програмне


я Сам

ост

ійн

а

робота

учнів



та



34

Ур

ок з

асто

суван

ня з

нан

ь,

ум

інь

і н

ави

чок

Прак

тич

на

ро

бо

та.

Ви

ко

нан

ня і

нд

ивід

уал

ьни

х

та к

олек

тивн

их

пр

оек

тів

ПК

викладача,

комп’ютер

и для

учнів,

NetSupport

, Delphi 7,

навчальні

матеріали

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

,



2011, Ранок, 18

0 -

185 с

т,

35

Пред

став

лен

ня т

а за

хи

ст

про

екті

в

Урок п

ерев

ірки

і к

ор

екц

ії

знан

ь, у

мін

ь і

нав

ичо

к

ПК

викладача,


на дошка,

мультимед

ійний

проектор,

MS Power

Point,

Delphi 7

Нав

чал

ьно

-мет

од

ичн

ий

по

сіб

ни

к з

ін

фор

мат

ики

"Осн

ови

віз

уал

ьно

го

про

грам

уван

ня"

, Л

. Б. Кащ

еєв

, С.



2011, Ранок, 18

5 -

188 с

т,

60

Додаток Д

План-конспект

Тема: Об’єкти та класи: «Об’єкти, властивості, конструктори,

методи».

Мета:

Знаннєва складова. Пояснює поняття об’єкта, класу як об’єктного типу

даних, події та обробника подій.

Діяльнісна складова. Описує клас та створює об’єкти, що належать класу.

Проектує взаємодію програмних об’єктів.

Ціннісна складова. Обґрунтовує доцільність створення класів та об’єктів

для розв’язання конкретних задач.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання та наочність: ПК викладача, інтерактивна дошка,

мультимедій- ний проектор, MSPowerPoint, Delphi 7, підручник

Хід уроку

І. Організація класу. (1 хв)

- Доброго дня. Прошу всіх закінчити заняття, які не відносяться до

навчальної діяльності. Після уроку у всіх буде достатньо часу для їх закінчення.

ІІ. Актуалізація опорних знань. (3 хв)

- Для початку давайте пригадаємо що ми вивчали на попередніх уроках.

- Що таке об’єкт у об’єктно-орієнтованому програмуванні?

- Що він в себе включає?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. (1 хв)

Сьогодні темою нашого уроку є об’єкти, властивості, конструктори та

методи. Інакше кажучи, сьогодні ми познайомимось з основними принципами

програмування, оскільки програмуванням в ООП вважається зміна

властивостей об’єктів.

ІV. Вивчення нового матеріалу. (15 хв)

1. Розповідь з елементами бесіди.

61

Назвати приклад об’єкту в кімнаті. Попросити учнів охарактеризувати

його властивості.

Провести аналогію обраного об’єкту з об’єктом середовища


Об’єкт в об’єктно-орієнтованому програмуванні (ООП)–ключове поняття

об’єктно-орієнтованих технологій проектування та програмування; втілення

абстрактної моделі окремої сутності (предмету або поняття), що має чітко

виражене функціональне призначення в деякій області, належить до

визначеного класу та характеризується своїми властивостями та поведінкою.

Об’єкти є базовими елементами побудови програми–програма в ООП

розглядається як сукупність об’єктів, що знаходяться у визначених

відношеннях та обмінюються повідомленнями.

Властивості об’єкта визначаються його атрибутами (полями даних).

Поточне значення атрибутів визначає поточний стан об’єкта у множині

можливих станів.

Поведінка об’єкта визначається функціями (методами) об’єкта. Передача

повідомлень між об’єктами (взаємодія об’єктів) призводить до виконання

об’єктом, що отримав повідомлення, визначеної функції. Об’єкт також може

надіслати повідомлення собі. В результаті отримання об’єктом повідомлення

він змінює свій стан: на новий, якщо виконання операцій функції призвело до

зміни значень атрибутів; або той самий, якщо атрибути не зазнали змін. В

контексті отримання повідомлень та зміни станів об’єкт може розглядатись як

автомат.

Властивості компоненту Edit (поле введення-редагування)

– Name–iм’я компоненту. Використовується в програмі для доступу до

компоненту і його властивостей, зокрема–для доступу до тексту, введеного

в поле редагування

– Text–текст, що знаходиться в полі введення і редагування

– Left–відстань від лівої межі компоненту до лівої межі форми

– Top–відстань від верхньої межі компоненту до верхньої межі форми

62

Height–висота поля

Width–ширина поля

Font–шрифт, використовуваний для відображення тексту, що вводиться

Властивості компоненту Label:

Name–ім’я компоненту. Використовується в програмі для доступу до

компоненту і його властивостей

Caption–текст, що відображається

Font–шрифт, використовуваний для відображення тексту

ParentFont–ознака спадкоємства компонентом характеристик шрифту форми,

на якій знаходиться компонент. Якщо значення властивості рівне True,

текст виводиться шрифтом, встановленим для форми

AutoSize–ознака того, що розмір поля визначається його вмістом

Left–відстань від лівої межі поля висновку до лівої межі форми

Top–відстань від верхньої межі поля виводу до верхньої межі форми

Height–висота поля виводу

Width–ширина поля виводу

Провести аналогії з властивостями інших об’єктів. Підкреслити їх

схожість.

Методи–це процедури і функції,описані усередині класу, і призначені для

операцій над його полями. У склад класу входить покажчик на спеціальну

таблицю–таблицю віртуальних методів (VMT), в якій міститься вся інформація,

необхідна для дзвінка методів. Від звичайних процедур і функцій методи

відрізняються тим, що привиклик до них передається покажчик на екземпляр

класу, що їх викликав.

Щоб використовувати об’єкт, його треба попередньо створити. Робиться

це за допомогою спеціального методу, який визначений для всіх класів–Create,

що називається так само конструктором класу.

63

V. Практичне завдання.

Першу частину учні виконують у зошитах, другу у середовищі Delphi 7.

Завдання №1 (6 хв)

Скласти блок-схему програми зміни властивостей форми (колір,

заголовок), кнопки (шрифт) та зміни тексту об’єкту Label.

Інструктаж з техніки безпеки. (3 хв)

Завдання №2 (10хв)

Створити програму за блок-схемою у зошиті

Релаксація (3 хв)

Обговорення роботи даної програми.

VI. Підсумок уроку. (2 хв)

Фронтальна бесіда, що включає в себе запитання, які виникли під час

виконання завдань та запитання по темі

VIІ. Домашнє завдання: вивчити матеріал уроку. (1 хв)

64

Додаток Е

Навчальна програма варіативного модуля «Креативне програмування»

за офіційним документом МОН

Очікувані результати Зміст навчання

Цифрове мистецтво та творчість


Наводить приклади застосування

сучасних технологій програмування при

створенні аудіо-візуальних творів

мистецтва.

Описує структуру програмного

проекту.


Використовує та налаштовує

інструментальні засоби для програмування

графічних побудов.


Усвідомлює роль програмування та

моделювання для розв’язання життєвих

задач.

Усвідомлює вплив цифрових

технологій на можливості творчого

самовираження та культуру.

Цифрове мистецтво. Дизайн та

код. Генеративне мистецтво.

Програмування як середовище

для творчості.

Мова програмування.

Особливості середовища

розробки.

Структура програмного

проекту.

65

Графічні побудови та взаємодії


Називає основні події, що визначають

функціонування програмного проекту.

Знає основні команди графічних

побудов та їх параметри.

Пояснює принцип програмного

утворення зображення.


Використовує змінні різних типів та

обґрунтовує вибір типів даних.

Створює графічні побудови на основі

точок, ліній, прямокутників, еліпсів з

відповідним використанням кольорів.

Використовує базові алгоритмічні

конструкції для підвищення ефективності

побудов.


Оцінює відповідність результатів

виконання програми поставленій задачі.

Оцінює доцільність застосування

методів програмування для розв’язання

конкретної задачі (виконання побудови).

Дотримується правил написання

читабельного коду та коментарів до нього,

пояснює код іншим.

Перевіряє, висуває гіпотези, критикує,

виявляє недоліки розроблених алгоритмів і

програм.

Основні елементи мови


Використання змінних і

виразів.

Реалізація базових

алгоритмічних конструкцій.

Правила написання

читабельного коду. Коментарі

у тексті програми.

Полотно. Пікселі. Координати.

Кольори.

Основні форми: точка, лінія,

прямокутник, еліпс.

Інтерактивність.

Обробка подій: переміщення

та клацання миші, натиснення

клавіш тощо.

66

Функції


Розуміє призначення підпрограм та

методу функціональної декомпозиції

задачі.

Пояснює відмінність між формальними

і фактичними параметрами функції.

Пояснює принцип рекурсії та побудови

рекурсивної функції.

Пояснює поняття фракталу як

самоподібної структури.


Створює визначення функції та

викликає її у програмному проекті з

різними фактичними параметрами.

Виконує рекурсивні побудови.

Використовує бібліотеки, а також

підпрограми чи модулі, розроблені

самостійно чи іншими, у власних проектах.


Оцінює доцільність створення та

використання функцій для розв’язання

конкретної задачі.

Модульність.

Функції. Передавання значень у

функцію та з неї. Формальні та

фактичні параметри.

Рекурсії.

Фрактали.

67

Об’єкти та класи


Пояснює поняття об’єкта, класу як

об’єктного типу даних, події та обробника

подій.


Описує клас та створює об’єкти, що

належать класу.

Проектує взаємодію програмних

об’єктів.


Обґрунтовує доцільність створення

класів та об’єктів для розв’язання

конкретних задач.

\

Клас, властивості,


Об’єкти.

Події та обробники подій.


68

Мультимедіа


Пояснює поняття масиву.

Розпізнає трансформації, застосовані до

графічних об’єктів за зміною їхнього вигляду.

Наводить приклади застосування

мультимедійних можливостей мови

програмування та називає бібліотеки, що

залучаються з цією метою.


Імпортує у програмний проект

зображення, аудіо та відео-файли з

використанням відповідних бібліотек.

Застосовує трансформації до графічних

об’єктів та полотна побудов.

Застосовує попіксельну обробку

зображень для їх художньої модифікації.

Створює анімацію на основі масиву

зображень та трансформацій.

Вводить та виводить текст як сукупність

символів, слів та рядків з відповідним

форматуванням.


Обґрунтовує доцільність використання

масивів для збереження та обробки

однотипних даних.

Дотримується авторських прав та ліцензій

на використання графічних зображень та

мультимедійних елементів на веб-сторінках.

Поняття, реалізація та


Текстові рядки як масиви

символів.

Зображення як цілісний

об’єкт та як масив пікселів.

Відео як цілісний об’єкт та

як масив зображень.

Анімації.

Трансформації та

моделювання руху.

Бібліотеки для роботи з

мультимедійними даними

69

Інтерфейс програмного продукту


Пояснює взаємозв’язок між

програмним кодом, графічним

інтерфейсом користувача та джерелами

даних.

Пояснює методи отримання даних із

зовнішніх джерел та їх використання в

інтерактивних інсталяціях.

Пояснює принцип роботи прикладного

програмного інтерфейсу.


Проектує інтерфейс користувача

програмного продукту.

Створює програмні проекти, які

отримують дані із зовнішніх джерел,

зокрема датчиків, сенсорів, а також

прикладних програмних інтерфейсів.

Експериментує із цифровими

візуалізаціями.


Обирає спосіб візуалізації даних,

отриманих із зовнішніх джерел.

Усвідомлює можливості творчого

самовираження у цифровому мистецтві.

Зовнішні джерела даних.

Дані сенсорів та датчиків.

Прикладний програмний

інтерфейс.

Графічний інтерфейс

користувача.

Поняття та приклади


КУРСОВА РОБОТАito.vspu.net/duplomni_rob/2019-2020r/4apo/kortshovui_k.pdf ·...

Documents