№ 2 лютий 2017

Geography

ЕЛЕКТРОННИЙ ЖУРНАЛ ГЕОГРАФІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Слово від редакторів20 лютого вже давно не простий день для

українців. В нашу історію він увійшов як День Памяті Героїв Небесної Сотні. А географи

нашого пококоління ніколи не забудуть цей день через втрату Ігора Костенка - простого

хлопця з географічного, якому вдалося раз і назавжди змінити історію нашого факультету.

-------- Андрій КоролишинЗнаєте, я ніколи особисто не знав Ігора Костенка. Так сталось, що ми

ніколи не зустрічались з ним на коридорах факультету, не брали участі в ніяких спільних заходах і навіть на Майдані були в різні дні. Але, саме Ігор Костенко змінив наше покоління студентів географів. Саме він показав нам, як це, любити свою країну настільки, щоб відати за неї життя!

Для мого покоління Ігор Костенко став взірцем, адже він на власному прикладі показав, як не марнувати час і проживати життя на повну! Так,так саме він - простий студент, який любив спорт, працював на спортивне інтернет видання ^рогїапаїуйк", був активним дописувачем "Української Вікіпедії", вболівав за українську футбольну збірну і Карпати і завжди мав на все свою думку змінив і продовжує змінювати нас - студентів гографів зі Львова! Навіть не знаючи його особисто, я з впевненістю можу сказати - Ігор любив життя, радів йому, проживав його весело і не марнував його даремно! Тому, як кажуть його найближчі друзі, ми завжди маємо памятати Ігора Костенка як молодого, енергійного , веселого і простого хлопця, який у вирішальний для України час повів себе гідно і став справжнім Героєм України!

Кожного року, у лютому, згадуючи Ігоря Костенка,ми повині памятати, що життя триває і його потрібно прожити з користю для себе і для рідної країни. Гадаю, лише так ми зможемо вшанувати память, цього по справжньому Великого хлопця з нашого рідного географічного факультету!

В новому номері "LG" друзі та колеги Ігора Костенка поділяться спогадами про його життя і справжній подвиг. Дальше ми познайомимось з "географом без кордонів" - Богданом Івановичем, якому не потрібен ніякий безвізовий режим, щоб відкивати світ. Прочитавши статтю від доцента Іваха Ярослава Євгеновича ви зможете по-новому глянути на Кубу та Флориду і дізнатись як поєднанні між собою ці регіони світу. Також, за традицією, ми зможемо насолодитись чудовими поетичними творами та фотороботами наших талановитих географів: Яни Пекун, Володі Загрійчука, Соломії Притуляк та Софії Горбач.

І головне, читаючи новий номер нашого журналу памятайте: все це завдяки Ігорю Костенку і Небесній Сотні! Адже, задумайтесь: якби вони тоді не поклали своє життя за нас, то чи змогли б ми сьогодні так вільно жити, вільно мандрувати в країни, які забажали, вільно навчатись, вільно читати все що захочеться і писати про все що спаде на думку? Тому памятайте про своїх Героїв і насолоджуйтесь життям у Вільній Україні!

Другий номер "LG" буде присвячений подвигу, який у 2014 році на "Євромайдані" здійснив простий студент географічного факультету - Ігор Костенко! Саме цьому Г ерою України і буде присвячена центральна стаття журналу. Також в номері ми продовжимо знайомити вас з географами - мандрівниками. Цього разу ми поспілкувались з Богданом Івановичем, який вже встиг відвідати Азію, Африку і майже всю Європу. Новий номер, не був би таким новим без нових рубрик. На "Сторінках Викладача" ви зможете познайомитись із сонячною Флоридою і Кубою, а опише їх для вас Івах Ярослав Євгенович. Також на сторінках "LG" ви прочитаєте про Європейську Асоціацію Географів "EGEA" та дізнаєтесь,що робили кращі студенти факультету на науковій Конференції в Німеччині.

ЛЮТИЙ 2017 №2

В НОМЕРІ:

вЕОМАНДРИВін відвідав 13 країн світу, підкоряв вершини Скандинавії

та Ісландії, Карпат та Кавказу, Атласу та Гімалаїв,

активно займається альпінізмом та гірським туризмом.

Він - це студент 6 курсу географічного факультету Богдан

Іванович. Трохи більше про пригоди Богдана читайте на

сторінках нового номеру "LG".

GERMAN-UKRAINIAN MOVING SEMINAR II

Успішні студенти геогафічного факультету взяли участь в

спільному Українсько-Н імецькому семінарі і відвідали

Мюнхен. Детальніше про цю подію читайте на сторінках

нового номеру "LG".

3

4 СЛОВО ПРО ДРУГА- ^ ГЕРОЯ УКРАЇНИ

ІГОРЯ КОСТЕНКА.20 лютого - День Памяті Героїв Небесної Сотні! Друзі та

колеги розкажуть про життя та подвиг одного з них -

студета-геогафа Ігоря Костенка!

Слово про Друга - Героя України Ігоря

КостенкаА В Т О Р И : Т А Р А С К Л А П Ч У К , В ІР А П А С І Ш Н Ю К ,А Н Д Р ІЙ С Е Н Ь К ІВ

С Т А Т Т Ю П Е Р Е Д Р У К О В А Н О З Ч А С О П И С У Л Н У І М . І . Ф Р А Н К А " К А М Е Н Я Р " (№ 1 -2 , С ІЧ Е Н Ь - Л Ю Т И Й 2 0 1 5 Р .)

Х то так ий І гор К ос т ен к о ? Л ю д и н а , Г е р о й , П а т р і о т ,

ідея я к о г о ж и т и м е в і ч н о ! « Ще рі к т ому я й гадки не

м а в , що н а з и в а т и м у І горя К о с т е н к а - Героєм

У к р а ї н и . С т у д е н т - г е о г р а ф , який п р а ц ю в а в

с п о р т и в н и м ж у р н а л і с т о м , мр і яв про

е л е к т р о с т а н ц і ю , д о п и с у в а в і д о п и с у в а в в

у к р а ї н с ь к у В і к і п е д і ю і б е з м е ж н о л ю б и в У к р а ї н у .

Та к и м його з н а ют ь т е п е р . Та к и м його з а п а м ' я т а л и .

Та к и м образ І горя з а л и ш и т ь с я у п а м 'ят і к о ж н о г о », -

г о в о ри т ь про І горя А н д р і й С е н ь к і в . Але т о д і , у

л и с т о п а д і - л ю т о м у , на Ма й д а н і н і хто не д у м а в про

г е р о ї з м , н і хто не д и в и в с я один на одно г о як на

г е р о я , а всі д у м а л и про п е р е м о г у , п е р е м о г у над

з л о м , а І гор знав що для цьог о п о т р і б н о .

М а йб ут н і й Герой Ук р а ї н и н а р о д и в с я в селі

З у б р е ц ь , Б у ч а ц ь к о г о р а й о н у , Т е р н о п і л ь с ь к о ї

о бл а с т і 31 грудня 1 991 р о к у . З а к і н ч ив Бу ч а ц ьк и й

ко л е г і у м і м . С в я то г о Й о с а ф а т а і 2 0 0 9 року в с т у пив

на І курс г е о г р а ф і ч н о г о ф а к у л ь т е т у Л ь в і в с ь к о г о

н а ц і о н а л ь н о г о у н і в е р с и т е т у імен і І вана Ф р а н к а за

н а п р я м о м « М е н е д ж м е н т ».

2 0 1 3 року І гор К ос т ен к о о т р и м а в д ип ло м

б а к а л а в р а за н а п р я м о м п і д г о то вк и « М е н е д ж м е н т »

та к в а л і ф і к а ц і ю б а к а л а в р а з м е н е д ж м е н т у ,

м е н е д ж е р - а д м і н і с т р а т о р . Цьог о ж року в ст у п и в до

м а г і с т р а т у р и .

Під час р е в о л ю ц і й н и х под і й І гор був з а в ж д и

п о п е р е д у і його с м і л и в і с т ь в р а ж а л а . Варто т і льки

з г а д а т и в и п а д о к , коли до ньо го і його п о б р а т и м і в у

ніч р о з г он у с т у д е н т і в напав н а ряд «беркута» біля

п р о ф с п і л о к , та він не в ід с т у п и в ні на к р о к . З ав жд и

брав і н і ц і а т и в у у сво ї р у к и , коли інші д у м а л и що

робит и д а л і . «С к і ль к и в нього було т р ав м у с і чні

п і сля бою на Г р у ш е в с ь к о г о , нав і ть с кл а д н о собі

у я в и т и .

А ск і льки л ю д е й с ь о г о дн і з а л и ш и л и с я ж и в и м и

з а в д я к и й о м у , з а вд як и г ероям Н е б е с н о ї С о т н і », -

д іл и т ь с я Ан др і й Л о з и н с ь к и й .

«Х о р о б р і с т ь , п а т р і о т и з м і н е с к о р е н і с т ь - це ті

с л о в а , як і н а й п о в н і ш е х а р а к т е р и з у ю т ь І г о р я . Він не

б оявся н і ч о г о , л ю б и в р и з и к у в а т и . Він мі г до х р ип от и

в голос і з а х и щ а т и У к р а ї н у , у к р а ї н ц і в і у к р а ї н с ь к е .

Н і коли не з д а в а в с я : коли в п е р е с і ч н о ї л ю д и н и

о п у с к а л и с я р у к и , у Коса (так його н аз ив ал и д р у з і )

вони л и ш е п і д н і м а л и с я . В і чний дв и г у н наче був

десь у с е р е д и н і . В і чний рух і ні х в и л и н и на

п е р е п о ч и н о к ! З а в жд и кудись бі г і п о с п і ш а в ,

в и т и с к а в із к о жн ог о дня повни й м а к с и м у м , робив

с т і л ь к и , с к і льк и д о з в о л я л и 24 години д о б и .

Е н е р г і й н и й , с п о в н е н и й сил і ж и т т я . Безл і ч і д е й , які

н а р о д ж у в а л и с я в нього в г о л о в і , в и к л ик а л и

п о с м і ш к у , п оди в і п о в а г у . Б у вало р і з н е . Але м р і я в .

Мр і яв і д у м а в , б у д ув ав плани та п о к р о к о в о з н а в , як

ї х в т і лити в ж и т т я », - р о з п о в і д а є А н д р і й .

Ч е т в е р , 20 л ю т о г о 2 0 1 4 р о к у , нав і ки з а к а р б у є т ь с я

в наші й п а м ' я т і . « К ос т ен к о був одни м із т и х , хто

з а в жд и йшов у п е р е д , не о г л я д а ю ч и с ь н а з а д .

Ц і л е с п р я м о в а н и й , у п е в н е н и й і в п е р т и й . Впер т и й у

д о с я г н е н н і своє ї м е т и . Й ось т е п е р , коли до цілі

л иш е рукою подати ( і деться про с п о р т и в н и й с а й т ),

коли н а ша с п і л ь н а мет а стає р е а л ь н і с т ю , коли

н а ре шт і ми д о с я г л и т о г о , про що м р і я л и , Коса

н е м а є . За м і с т ь с п і л ь но ї радост і - в е л и ч е з н и й б і л ь »,

- із с у мом г о во ри т ь о д н о к у р с н и к .

І гор був у б и т и й 20 л ю т о г о 2 0 1 4 року під час

п р о т и с т о я н н я на вулиц і І нс т ит у т с ьк і й у К и є в і , у

район і Ж о в т н е в о г о П а л а ц у . П о х о в а н и й у селі

З у б р е ц ь Б у ч а ц ь к о г о р а й о н у , Т е р н о п і л ь с ь к о ї

о б л а с т і .

З г і дно з р і ш е н н я м Вчено ї ради Л ь в і в с ь к о г о

н а ц і о н а л ь н о г о у н і в е р с и т е т у імен і І вана Ф р а н к а

а у д и т о р і ї № 7 г е о г р а ф і ч н о г о ф а к у л ь т е т у п р ис в о є н о

і м ' я Героя Ук р а ї н и І горя К о с т е н к а .

За сво ї н епов н і 23 він ба г ато чого в с т и г . Бо

с п і ш и в , без з а й в о ї м ет у ш н і й к у м е д н о г о п о с п і х у . Він

с п і ш и в , та л ю д е й не с м і ш и в . С к о р і ше в и к л и к а в

п о в а г у . Мр і яв про с и л ь н у У к р а ї н с ь к у д е р ж а в у ,

мар и в с л а в е т н и м к о з а ц т в о м і п о д в и г а м и О У Н . Він

л ю б и в У к р а ї н у н а с т і л ь к и , що в і ддав за неї ж и т т я .

Л ю б и в , в и д н о , б і льше за с е б е . Д і л о м , а не словом. . .

sS§£

і• *

а *

щМОД* .Л л Ш І шш.. ° ̂ ж аЯ ШШшжш М Ш І

К ч $ 6 § Р Щ | 1

* ■ Щ-: *Ж' mLl

ИДИПЮ:

: 'Щ ^ і: ш * <

: ж -

РШІЙІ

• . ^Ц'- *- ’'-V. -, ’.-■. *2йЗ■-с- /Г .

S-г " 'U.- * \

Щ р Ь- %с- •

* * * Ш ш

За в ерс і є ю з а с н о в н и к а В ш п е д м Д ж и м м і В е й л з а ,

І гор К ос те н к о став к р ащ и м в і к і п е д и с т о м 2 0 1 4 року

у с в і т і . Про п р и с у д ж е н н я І горев і К о с т е н к у цієї

в і д з н а к и о г о л о с и л и на ц е р е м о н і ї з а к р и т т я В і к і ман і ї

в Л о н д о н і - щ о р і ч н о ї к о н ф е р е н ц і ї , я ка з би р ає

д о п и с у в а ч і в з у с ьо г о с в і т у . Вейлз з а з н а ч и в , що

і стор і я І горя К о с т е н к а с п р а в и л а на нього г л и б о к е

в р а ж е н н я , т о му він в и р і ш и в вр у ч и т и цю н а г о р о д у

саме у к р а ї н ц е в і . « Крім т о г о , ця н а г о р о д а є о ц і н к о ю

в і к і с п і л ь н о т о ю в ел и к о г о в н е ск у І горя до В і к і п е д і ї ,

а к т и в н о ї п о п у л я р и з а ц і ї ним В і к і п е д і ї в с о ц і а л ь н и х

м е р е ж а х і о б с т о ю в а н н я ним г р о м а д я н с ь к о ї поз иц і ї

н е н а с и л ь н и ц ь к и м и м е т о д а м и », - з а у в а ж и в в і н .

Н а г о р о д а «В і к і п е д и с т р о к у » п р и с у д ж у є т ь с я за

н а й б і л ьш і д о с я г н е н н я р е д а к т о р і в і а вт ор і в он - л айн -

в и д а н н я . І гор а к т и в но д о п и с у в а в до у к р а ї н с ь к о ї

В і к і п е д і ї - за дв а з п о л о в и н о ю роки п о над 280

с т ат ей і з р о б и в б і льше 1 60 0 п р а в о к . Т а к о ж

з а й м а в с я п о п у л я р и з а ц і є ю р е д а г у в а н н я у к р а ї н с ь к о ї

В і к і п е д і ї в с о ц і а л ь н и х м е р е ж а х через г рупу

к о р е с п о н д е н т і в У к р а ї н с ь к о ї В і к і пед і ї в Facebook ,

я к у він с т в о р и в і а д м і н і с т р у в а в . К ос т ен к о став

п ер ш и м у к р а ї н ц е м , який о т ри м а в цю н а г о р о д у .

Наш Герой т а к о ж брав а к т и в н у у ча ст ь у

г р о м а д с ь к о м у житт і г е о г р а ф і ч н о г о ф а к у л ь т е т у ,

з а х о п л ю в а в с я с п о р т о м , був у ч а с н и к о м фан - руху ФК

«К а р п а т и » Л ь в і в .

І гор п р а ц ю в а в ж у р н а л і с т о м І н т е р не т - вида н ня

«С п о р т а н а л і т и к ». Його т а к о ж в из на н о к ращим

о с в і т я н и н о м року за в ерс і є ю В с е у к р а ї н с ь к о г о

г р о м а д с ь к о - п о л і т и ч н о г о т и ж н е в и к а « О с в і т а ». І гор

К ос т ен ко став л а у р е а т о м в ід з н а к и «У т в о є м у імені

ж и в у » за «с а м о п о ж е р т в у в і м 'я У к р а ї н и »

(п о с м е р т н о ).

« П а м ' я т а є т е і с тор і ю про кулю в лоб ? Р о з к а ж у вам

свою п е р е д і с т о р і ю . . . н а ш у п е р е д і с т о р і ю , я к а н і як не

да є мені с п о к о ю . М а й д а н . П о ч а т о к г р у д н я .

Ц и фр о в и й г о д и н н и к на П р о ф с п і л к а х п о к аз у є о пів

на 5 р а н к у . 5 с т у д е н т і в г е о г р а ф і ч н о г о ф а к у л ь т е т у

Л Н У і м . І вана Ф р а н к а с т о я т ь біля с ц е н и , г р і ю т ь с я ,

п і д т а н ц ь о в у ю ч и . Я стою крайня і р о з у м і ю , що до

нас х т ось іде, але не можу р о з і б р а т и хто, бо якесь

н е з р о з у м і л е св і т ло с л і п и т ь о ч і . Пос т ат ь

н а б л и ж а є т ь с я і тут стає в и д н о , що то сам пан

Я ц е н ю к у с уп р о в о д і о п е р а т о р а , який усе фі льмує . . .

______

П і д х о д ит ь до нас і п о ч и н а є з а п и т у в а т и , чи все в

нас д о б р е і хто в і д п о в і д а є за н а с , д і в ч а т . Пот ім

б а ч и т ь , що се ре д нас є х л о п е ц ь і тод і вже до н ь о г о :

«То в и , т а к ? Ви в і д п о в і д а т е за н и х ?» А м и ,

в і д с м і ш к о в у ю ч и с ь , с т в е р д н о к и в а є мо г о л о в о ю ,

д о д а ю ч и , що у нас н а й к р ащ і з а х и с н и к и ! Я ц е н ю к

баж ає щ а с л и в о з а л и ш а т и с ь , ти с н е вс ім руку і й д е ,

разом зі сво їм о п е р а т о р о м .

У нас в с і х , на м и т ь , з в і с н о , в и н и к л о , оте « що це

б у л о ?», але я к о с ь о д р а з у й з а б у л о с ь . З а б у л о с я , і не

з г а д а л о с я б , я к б и . Якби не 20 л ю т о г о і В а ш е , пане

Я ц е н ю к , « куля в лоб ».

У мене т і льки одне з а п и т а н н я до В а с . Ви

п а м ' я та є т е то го х л о п ц я , я к о му т и с ну л и руку ? Не

п а м ' я та є т е ? А п е р е д и в і т ь с я в і д е о . Так - т а к , те в і д е о ,

що з н і м а л и для Вас і тод і з р о з у м і є т е , що т ис ну л и

руку н а ш о м у Г е р о ю ! Н а ш о м у І г о р к у ! З г а д а й т е ! Хай

Його о б р а з , як і о браз и к о жн ог о з Н е б е с н о ї Сотн і

буде з ав жд и п ере д В а ш и м и о ч и м а (т а , в л а с н е , не

т і льки В а ш и м и ). Щоб не з а б у в а л и за ра д и чого вони

п ок л ал и свою «д у ш у і т і л о ». Не з а ра д и к о г о , а

з а р а д и чого !

Яки м був І гор К о с т е н к о ? Л и ц а р е м він

б у в ! Л и ц а р е м . Б е з с т р а ш н и м л и ц а р е м . І , не п о б о ю с ь ць ого с л о в а , - с п р а в ж н і м

П а т р і о т о м . Не на с л о в а х , як д е х т о , « а в

д і я х і з в е р ш е н н я х ». Він п р о с то д і я в . Без

з а й в и х с л і в . І «в атаки з д і й м а в с я

п е рш им ». І о ч і . У нього такі світлі о ч і , які мені з д а в а л и с я , ч о м у с ь , з а в ж д и

с у м н и м и , не з в а ж а ю ч и на його о д в і ч н у

з а с т и г л у у с м і ш к у . А л е , м о ж е , вони не

бул и сумні , вони були п росто глибок і?С л а в а т о б і , К о с ! На в ік и с л а в а !», -

д і л и т ь с я о д н о к у р с н и ц я В ір а П а с і ш н ю к .І гор К о с т е н к о був з а х и с н и к о м , с т оя в за

П р а в д у , не бо явс я н іког о і не г учн им и

ф р а з а м и , а д і ям и д о в і в сво ю в і д д а н і с т ь . Ск і л ь к и вже встиг з р о б и т и , а с к іл ьк и ще

м і г ! С в о є ж итт я в ід да в він за У к р а ї н у . С в і т л а п а м ' ять Т о б і , Г е р о ю !

а

№ . .

f W

Г *

р - л к >1

№

7

Віддай ш ану героям - пам'яттю!

Вшановуючи подвиг Героя України, Героя Небесної сотні

Ігоря КостенкаДеканат географічного факультету

ініціює встановлення пам'ятника у подвір’ї факультету

Долучитись може кожен!

За додатковою інформацією звертайтесь за номером:

+38 032 239 43 93 або на електронну пошту:

geodekanat@gmail.com

Наші реквізити: Благодійний фонд

«Фонд розвитку університету»

п/р 26005300514815 МФО 325796

ЄДРПОУ 40419293 в ЛОУ ПАТ «Державний ощадний банк України»

79000, м.Львів, вул. Університетська, 1/248

+38(032) 239 47 15

Проект пам'ятника Ігору Костенку. Скульптор Володимир Цісарик

GEO МАНДРИЗ БОГДАНОМ ІВАНОВИЧЕМ

Ми продовжуємо нашу рубрику <^еоМандри» в рамках якої зустрічаємось і спілкуємось з відомими мандрівниками географічного факультету. В новому номері героєм рубрики став Богдан Іванович- справжній альпініст та провідник з гірського туризму . Він

студент 6 курсу кафедри фізичної географії і за роки навчання вже зміг відвідати 13 країн світу та підкорити вершини Карпат, Атласу , Гімалаїв, Ісландських і Скандинавських гір. Нещодавно Богдан повернувся з Непалу, де підкорив поки найвищу для себе висоту - 5365 м - висота базового табору гори Еверест.

Отже, давайте ближче познайомимось з цим непересічним географом і дізнаємось чим відрізняється Африка,Азія та Європа від України.

9

- О т ж е перш за в с е р о з к а ж и з ч о г о все п о ч а л о с ь Як з а х о п и в с я г о р а м и , а л ь п і н і з м о м і п о д о р о ж а м и ?

- Ну насправді все почалось дуже просто. Я часто їздив до своєї цьоці в місто Долину і коли гуляв з друзями в околицях бачив перед собою вершини найближчих гір. Завжди, коли на них дивився, хотілось піднятись на вершину. Ось так і полюбив гори. Вже в 11 класі вирушив у свій перший серйозний гірський похід. Ми взяли намет, спальник , великий наплічник. Більш серйозніші мандри розпочав з першого курсу, коли вступив на географічний факультет. Пізніше, набрався досвіду і вже сам став водити друзів в гори.

-Я з н а ю що ти п р о ф е с і й н о з а й м а є ш с я а л ь п і н і з м о м . Як до ц ь о г о д і й ш о в ? З ч о г о п о ч и н а в ?

Вже навчаючись на географічному факультеті я справді вступив в Львівську школу альпінізму «Екстрем». Взагалі, я вважаю, що будь-яка сучасна людина має займатись якимось спортом для свого розвитку. Для мене таким спортом став альпінізм. Альпіністи - це особлива каста людей і в них дуже специфічне бачення світу. Туристи отримують відчуття від відвідин нових місць і не дуже хочуть труднощів під час мандрів. Альпіністи ж отримують задоволення саме від подолання труднощів під час дороги. Найбільша насолода в альпіністів наступає від усвідомлення того, що ти зміг подолати всі перешкоди і підкорити цю складну чи не дуже складну вершину. Альпінізм, до речі, дуже допоміг мені в закордонних мандрівках.

Хм, д у ж е ц і к а в о А як с а м е ? М о ж е ш н а в е с т и п р и к л а д и ?

- Ну, для прикладу, під час підкорення найвищої вершини Карпат - Герлаховський Штіт в Словацьких Татрах, мене випустили на маршрут тільки тому, що я професійно займаюсь альпінізмом і маю посвідчення міжнародного зразка. Решту туристів просто так не випускають і підкорити вершину вони можуть лише під контролем словацьких провідників. До слова, ми тоді так і не змогли підкорити вершину Г ерлаха. Через погану погоду мусили зійти з маршруту і повернутись в базовий табір.

- А як ти з д о б у в с в о є п о с в і д ч е н н я ? Що п о т р і б н о щоб йо го о т р и м а т и ?

- Перш за все, потрібно поцікавитись чи є в твоєму місті школа альпінізму. Вступити в неї. Дальше ми проходимо щорічні збори. В Україні такі збори відбуваються взимку в Карпатах, де є кілька маршрутів достатньої складності. Українська Федерація Альпінізму також проводить щорічні збори в Татрах і в Кавказьких горах. Під час зборів ти повинен на практиці довести, що здатен долати перешкоди і не втратив навичок альпініста. Тебе завжди оцінює інструктор і він має право продовжити, або не продовжити твоє посвідчення.

- А с к і л ь к и кр а їн ти в з а г а л і в і д в і д а в ? З я к о ї п о ч и н а в с в о ї з а к о р д о н н і м а н д р и ?

- Ну знаєш, як в нас в Україні тепер кажуть : «Польща - то не закордон» (сміється), але починав свої мандри саме з неї. Друзі географи з Львівського осередку Європейської Асоціації географів «EGEA» запропонували поїхати на декілька днів по обміну в Норвегію і я погодився. А перед Норвегією довелось провести декілька днів в Польщі. Ось так і почалися мої закордонні мандри. Взагалі «EGEA» дуже хороша організація, яка сильно сприяє саме закордонним подорожам географів. Завдяки цій організації я по суті вивчив англійську мовуі здійснив мандрівки в Румунію, Польщу, і Норвегію.

- Ти н е щ о д а в н о п о в е р н у в с я з Н е п а л у д е в і д в і д а в б а з о в и й т а б і р Е в е р е с т у . Що м о ж е ш р о з п о в і с т и про цю к р а ї н у та про Г і м а л а ї ?

- Непал - це дуже цікава країна, в якій переплелись різні культури та епохи. В долині Катманду вразили контрасти між Індуїстської та Будиською частинами. Запам’ятались перш за все комплекс Пашупатінатх (Pashupatinath Area) - ритуальний комплекс на берегах священної річки Багматі, притоки Гангу, де спалюють тіла індуїстів. Над самою водою цілодобово відбувається кремація мертвих з цілим комплексом специфічних ритуалів. В будиській частині запам’ятався «Мавпячий храм Сваямбунатх» (Swayambunath temple) - храмовий комплекс де шанують мавп, розташований на горі, звідки відкривається панорама на все Катманду. А ще це звичайно ціла купа цікавих географічних об’єктів: базовий табір Евересту, створена тропічним карстом найдовша в Пд. Азії печера, гора Анапутра і інші восьмитисячники Гімалаїв.

- Ц і к а в о а в з а г а л і чи д о п о м а г а ю т ь тоб і в п о д о р о ж а х г е о г р а ф і ч н і з н а н н я я к и х н а в ч а ю т ь в у н і в е р с и т е т і ?Знаєш, з одного боку те що нас вчать допомагає професійніше виконувати свою роботу, але однозначно мої подорожі допомагають мені краще усвідомити те що ми вивчаємо в аудиторіях. Під час семінарів та у модулях я завжди використовую приклади побачених у мандрівках об’єктів: якщо потрібно описати роботу вулкану, я одразу згадую собі вулкан, який бачив в Ісландії, після відвідин Гімалаїв та Скандинавських гір я можу чітко відрізнити різницю між молодими та старими горами, я знаю яка погода і температура в пустельній Сахарі і чим вона відрізняється від погоди на узбережжі Африки, бо мав

можливість там побувати. Загалом, думаю географи під час мандрівок помічають такі особливості природи, які інші туристи просто упускають і вважають не важливими. 11

- Ти з г а д а в І с л а н д і ю та С к а н д и н а в і ю .Що м о ж е ш с к а з а т и про П і в н і ч н і к р а їн и Є в р о п і Чи с п р а в д і там т а к и й в и с о к и й р і в е н ь ж и т т я л ю д е й і чи в е л и к и й к о н т р а с т ж и т т я у к р а ї н ц і в і є в р о п е й ц і в ?

- Коли ти приїхав на північ одразу розумієш, що ти не в Україні. По-перше, це помітно по погоді та небу. Більшість днів в році небо в північних країнах захмарене і сіре, а коли із хмар виходить сонце, то на вулицях панує справжнє «державне свято». По-друге, різницю помітно в поведінці людей. В Норвегії всі перехожі, яких ми зустрічали, весь час посміхались нам. Лише пізніше я дізнався, що тут існує спеціальний «закон про усмішку», який зобов’язує людей посміхатись перехожим. Щодо рейтингів, то вони не зовсім відображають реальну ситуацію. Звичайно, рівень життя в Норвегії та Ісландії вищий ніж в Україні, але не всі так звані «європейські цінності» та «стандарти» підійдуть для нашої країни. Багато з них чужі і гадаю ніколи не приживуться в нас. Загалом, чітке усвідомлення що «Україна - це європейська країна» прийшло до мене після відвідин Непалу.

-А я к а р і з н и ц я м іж Н е п а л о м і У к р а ї н о ю ?

- Непал - це перша азійська країна, яку я відвідав. Відповідно, для мене це був своєрідний культурний шок. Після відвідин таких азійських країн змінюється власна філософія життя. Різниця між Україною і Непалом помітна в деталях. Для прикладу, один з наших портерів в Непалі (портер - «носильник») мусить два роки тяжко працювати для того , щоб оплатити один рік свого навчання. В Україні таке просто не уявляється. Українці завжди жаліються на дороги, але це лише тому, що вони не їздили по дорогах Непалу. І таких деталей багато.

- А що м о ж е ш с к а з а т и про А ф р и к у ? Які вони: п у с т е л я С а х а р а і гори А т л а с у ?

Ту Африку, яку я бачив, можна умовно поділити на три частини: пустельну,прибережну та гірську. В кожній з них відрізняються як природні умови так і поведінка та спосіб життя людей. Перш за все, варто відзначити, що я побував в Марокко, де панують арабські звичаї та закони. В прибережній частині чітко відчувається вплив океану на життя людей. Тут дуже багато туристів і суворі арабські закони часто не дотримуються. В Африці, до речі, я вперше зайнявся серфінгом і він мені дуже сподобався. Пустельне життя значно відрізняється від життя на узбережжі. Тут значно менше не лише туристів, але й людей взагалі. Мені важко описати тяжкі умови життя в пустелі, бо ми з експедицією їздили на позашляховиках, завжди мали воду і зупинялись переважно в оазисах. Проте вплив сухого пустельного клімату однозначно відчувається. В гірській Африці свої закони життя. Тут не так багато туристів і досі панують суворі арабські закони. Так в містечку Кашба Мгамід, під час відвідин музею, місцеві бабусі не хотіли нас впускати на територію через те, що наші дівчата були без паранджі і в шортах. Але, врешті-реш, конфлікт було вичерпано і ми змогли продовжити свою екскурсію. До речі, древнє місто Айт Бен Хадду гарно передає Марокканську атмосферу. Давні вулички, бербери, фінікові та гранатові сади. Хоча кожен відчуває його по-своєму. Мабуть, тому тут знімали багато фільмів, як то: Царство небесне, Гладіатор, Александр, Мумія. А ще це місто Юнкай з Гри перестолів.

- Які ще к р а їн и і м іс ця м о ж е ш п о р а д и т и ? Щ о на т в о ю д у м к у , має п о б а ч и т и кож ен г е о г р а ф

- Думаю, що перш за все - Ісландія. Ісландія - це справжній рай для геоморфологів і географів взагалі. Тут можна побачити всі особливості рельєфу, адже він досі формується. Діючі вулкани, абразія берегів, землетруси, роботу найбільшого льодовика в Європі, айсберги та гейзери. Все це Ісландія. В Скандинавії можна побачити й відвідати фіордові долини і побачити водоспади , які впадають прямо в океан. Варто не забувати і про Україну. В нас теж дуже багато чудових місць для активного туризму. Наприклад, після приїзду з Непалу у мене виникло непереборне бажання побачити щось нове в Україні. Поїхав на Полтавщину і в північно-східну Україну. Полтавщина дуже цікава, але ще більш цікавішою є Черкащина, яку я раджу відвідати всім географам. Тут і Холодний яр, і Канів, і парк Софіївка в Умані, і Трипілля, історичний Чигирин та мала Батьківщина Шевченка. Емоцій після такої мандрівки було не менше аніж після Непалу. Тому, коли плануєте подорож, не забувайте про рідні Карпати, Крим та Дніпро!

Ну і п ід к і н е ц ь п о д і л и с ь с в о ї м и п л а н а м и на н а й б л и ж ч е м а й б у т н є і п о р а д ь щ о сь ч и т а ч а м «LG» з в л а с н о г о д о с в і д у

Ну я з тих людей, яким хочеться побувати всюди і вже. Але, одночасно з цим, я реаліст, тому в найближчому майбутньому збираюсь відвідати Балтійські країни: Литву, Латвію та Естонію. Також, давно мрію пройтись по славнозвісному «Шляху Святого Якова» до Іспанії. Найдальшою країною,яку хочу відвідати є Нова Зеландія. Щодо поради, то вона проста: завжди використовуйте всі можливості та шанси, які вам підкидує життя! Шукайте самі те що хочете. Програм, за якими можна практично безкоштовно поїхати в місця про які давно мріяв, насправді є багато. Їх просто потрібно знайти і правильно використати. Для прикладу, одна моя знайома, нещодавно поїхала в Колумбію, саме по такій програмі. Тому, шукайте та використовуйте всі надані вам можливості, ну і звичайно не забувайте про Україну, в якій також багато місць здатних вас сильно здивувати!

C E R M A N - U K R A IN IA N

MOVING S E M I N A R II

“ БІЖ ЕНЦІ ТА М ІГРАНТИ ЯК ВИКЛИК ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА ”

Вже вдруге, зусиллями трьох вищих навчальних заклад ів: Байройтського університету (асп. Н іколай Тойфель, проф . М артін Довенш пек), Львівського національного університету ім . І . Франка (проф . Олег Ш аблій) і Львівського інституту менеджменту (доц. Василь М иронюк), відбувся нім ецько- український науковий сем інар. Його метою було створення простору для діалогу між науковцями, студентами та громадянами України і Н імеччини задля аналізу “кризи біженців ” в Європейському Союзі та проблеми внутріш ніх переселенців в Україні, а також пошук можливих підходів до рішення цих питань. Семінар ф інансувався Німецькою службою академічних обмінів (DAAD).

А нагоду взяти участь у черговому семінарі отримали найусп ішніші студенти (Малець О л ег , Сапса Ів ан ), а також аспіранти (Веклин О л ег , Одлежук О лен а) і викладачі (д о ц .В ісьтак О . І а с и с т . Ванда І . В .) кафедри економічно ї і соц іальної г ео г р а ф і ї .

Семінар проходив у два ет а п и : український (23-2 5.11 ) і н ім ецький (27-29.11) . У ньому взяли участь студ ен ти , аспіранти і викладачі усіх трьох навчальних з аклад ів , загалом - 24 у ч асн и к и .

Українська частина офіційно в ідкривала міжнародний семінар у Дзеркальн ій залі Франкового в и ш у , де уч асники мали змогу слухати доповіді лекторів з досл ідж увано ї т ем ат и ки . Професори Олег Шаблій і Мартін Довенш пек ознайомили учасників із суспільно - географічним и особливостями міграцій в Україні та Н ім ечч ин і , Оксана Яковець (радник Мінс оцполітики з питань В П О ) та п р о ф . Уляна Садова (ДУ “ Інститут рег іональних досл ідж ень ”) проанал ізувал и проблему захисту та допомоги вимушен их мігрантів в У кр а їн і , д о ц . Ольга Гринькевич (економічний ф - т Л Н У ) охарактеризувала освітню міграцію в У к р а їн і , д о ц . Олександра Вісьтак дослідила історико - географічні аспекти міграційних процесів в контексті глобал ізаці ї у к р а їн ст в а .

14

66 НІМ ЕЦЬКА ЧАСТИНА СЕМ ІНАРУ РОЗПОЧАЛАСЬ ІЗ ЕКС КУРС ІЇ БАЙРО ЙТО М , ЧАРІВНИМ БАВАРСЬКИМ МІСТОМ У ВЕРХНІЙ Ф РАН КО Н ІЇ 99

Наступного дня у ч асн и к и , розд ілившись групами по - д в о є , проводили власні досл ідження ( f i e l d w o r k s ) , де шляхом інтерв ’ юван ня дізнавались думки перехожих щодо м ігран т ів , б іженців та проблеми вступу України у Європейський С о ю з . Українським уч асникам довелося пояснювати н імецьким студентам, чому укра їнцям зі Сходу потрібно інтегровуватись у Західній У к р а їн і , чому постає питання м о в и , культури та звичаїв. Досл ідження було перерване на нетривалий екскурс в історію України, що допомогло краще зрозуміти й причини конфлікту на Сході У кр а їн и . Протягом цього етапу учасники відв ідали екскурсію Львовом, поз на йом ились із багатством історі ї культурної столиці України, а також вперше побачили кордон між ЄС та Україною на пропускн ому пункті Шегині - М е д и к а .

На зак інчення українського етапу у Будинку В ч е н и х , Ніколай Тойфель презентував мож ливості навчання та науко вої роботи у Бай ройтському університет і та Німеччині загалом. Організатори семінару прив італи учасників та в ідзначили важлив ість й актуальність проведе ння подібних семінарів на основі німецько - української співпраці .

Німецька частина семінару розпочалась із екскурсії Байройтом, чарівним баварським містом у Верхній Франконі ї , яке в ідоме не лише щорічним Ваґнер івським фестивалем (адже саме тут жив і творив в ідомий німецький ком позитор) , а й молодим ун іверситетом (заснований 1975 р.). Левову частку с імдесяти тисячного населе ння міста становлять ст уд ен ти . Гео граф ічний факультет цього ун іверситету входить у десятку кр ащих у Німеччині .Щойно екскурсія з ав ер ш ил ась , як уже по обіді учасники сп ілкувались із представ ник ом Міністерства міграці ї та б іженців Утою За у м ве бе , яка впрод овж 2,5 годин відповідала на всі запитання, що стосуються н імецько ї міграційної політики та біженців. Німеччина, є провідною к р а їн о ю , яка формує політику, щодо проблем и біженців у Євр оп ейському Союзі (у 2015 р . Н імеччин а прийняла 1,1 млн. біженців), а в ідтак - це безцінний досвід для України, яка вдруге у своїй сучасній історі ї (після Чорнобильсь ко ї ка тастроф и) стикнулася із проблемою внутр іш ніх мігрантів.

15

Про дов живш и свої д о сл ідж ен ня , учасники одразу в ідчули різницю між відпов ідями укра їнських і н імецьких респондентів - н імецька єдність та одностайність на противагу україн ської не визначеност і та роздробленості . Українські респонденти вражали незнанням проблем внутрішніх мігрантів та вагал ися щодо необхідності фінансової під тр имки своїх же співгромадян, в той час як Німеччин а останніми роками виділяє сотні мільйонів євро на роз міщ енн я та заб езп ечення біженців із чужих їй к р а їн . Біженці для Німеччин и - це р о б о ч а , а подекуди добре квал іф ікован а сила, що здатна призвести до нового економічного стрибка. Саме так розгляд ають біженців у цій країні - як поштовх для економіки.

Вже наступного д н я , в I w a l e w a - H a u s - центрі досл ідж ен ня африканського мистецтва (африканські студі ї - один із модерних напрямів досл іджен ня Байройтського університету) , були продовженні наукові до по в ід і . П р о ф . Мирон Янків (ректор Львівського інституту менеджменту) та асист. Ірина Ванда розповіли про укра їнськ і реалі ї та проблеми внутрішньо переміщених осіб (ВПО - саме такий юриди чний термін закр іплений за переселенцями в Укра їн і ), д р . Іван Рамадан і д р . Збинек Тарант (обоє- ун іверси тет Західної Богемі ї в П л з ен і , Чех ія ) ознайомили із міграц іями та сприйняттям біженців в Чеській Республіці , а також проаналі зували проросійські настрої серед антисемітів, ісламофобів

Росія активно фінансує європейські праві сили, що засуджують міграційну політику ЄС. Будь - який негативний факт, що зв ’ язаний із біженцями підхоплюється російською пропагандою, задля демонстрації “ загниваючого Заходу ”. Будьте обережні, ця пропаганда працює й у нашій країні.

На заверш ен ня п р о ф . д р . Метью Ганна (Байройтський ун - т ) проаналі зував міграцію та інтеграцію з пер спективи С Ш А , а Гелена Штай гатал ь (студентка Байройтського університету) розповіла як ун іверси тет допомагає ст у д е н т а м -б іж е н ц я м , що продов жили своє нав ча ння у їх виші.Підсумком досл ідж ен ня стало в ідвідини

табору для біженців у м. Бамберґ , що розм істився у колишніх в ійськових казармах НАТО, спеціалізацію яких було змінено лише три роки тому.

Уже у Бай ройтському університет і учасники, офіційно презен тували власні досл іджен ня щодо настро їв та сприйняття біженців і мігрантів в обох країнах. Орган ізатори семінару в ідзначили, що співпраця між географами Франкового і Байройтського університет ів не припиня ється завершенням другого українсько - н імецького сем інар у . Вона лише розпочинається.

Успішні студенти кафедри економічної і соціальної географії, що вільно володіють іноземною мовою (англійською, німецькою) отримають шанс взяти участь у наступних міжнародних семінарах.

СЕМІНАР ОЧИМА УЧАСНИКІВ□

САПСА ІВАН 18 років, ГРФ-25

Я вже давно мріяв побувати у Німеччині, тому коли на кафедрі економічної і соціальної географії мене запитали: "Чи бува не хочеш взяти участь у німецько- українському семінарі?”. Із відповіддю я довго не вагався.Чесно кажучи, було трішки страшно, адже я вперше брав участь у подібному заході, крім того побоювався за свій рівень володіння німецькою мовою. Проте, зі стартом семінару всі страхи розвіялись. Пригадую, як наважився запитати щось німецьких друзів і далі розмова пішла сама собою.Ми постійно дізнавались щось нове, відкривали багато цікавого. Чудові вечори у ресторанах Львова та Байройта додавали цьому семінару ще більшої привабливості та зближували його учасників. Ми жили декілька днів у центрі Європи, спілкувались з багатьма цікавими людьми, брали участь у пізнавальних воркшопах. Мене досі переповнюють емоції від участі у семінарі. Варто відзначити, що усі наші витрати (переліт, проживання і харчування) оплачувала німецька DAAD.Я добре зрозумів, що навчання на Г еографічному факультеті дає чимало можливостей та шансів, які необхідно використовувати. Потрібно вивчати іноземну мову, чи то німецьку, чи то англійську, тому що це допоможе досягти значних успіхів у майбутньому. Якщо ти знаєш іноземну мову, то перед тобою відкриті усі ці можливості. Після цього семінару, я зрозумів це ще краще! Потрібно не боятись і діяти, вчитись, шукати свій шлях, щоб відкривати для себе світ.

ОДЛЕЖУК ОЛЕНКА 23 роки, аспірантка

Досвід інших держав, у нашому випадку головно Німеччини, а також Чехії і США, дозволив глибше проаналізувати проблему міграційних процесів та винести з них багато уроків.Наглядним був для нас приклад їхньої системи освіти, яка докорінно відрізняється від нашої. Зокрема, це стимулювання студентів до навчання в бібліотеках, а не в Інтернеті. Водночас, це і зручність та доступність бібліотек, їхня численна фондова база. Надзвичайно піднімає зацікавленість до навчання їхня побудова процесу освіти, де левову частку предметів студент може обирати на свій розсуд в різні семестри і будувати свою наукову діяльність відповідно до сфери власних зацікавлень.Ну і звісно корисною була практика англійської мови в диспутах. Вона показала, що рівень її знань на жаль бажає кращого і саме на цьому нашому університету варто робити акцент. Щиро вірю, що в найближчому майбутньому це питання постане на порядок денний і будуть прийняті кроки до його вирішення.

17

СТОРІНКА ВІД ВИКЛАДАЧА

ПРО РОЛЬ О С О Б И Т О С Т І В І С Т ОР І Ї ТА С У С П І Л Ь Н І Й

ГЕОГРАФІ ЇА В Т О Р : Д О Ц . І В А Х Я Р О С Л А В

Є В Г Е Н О В И Ч

OrlandoО-

Tampa3 Florida

St

ftFo-rt Lauderdale

Miam< Bahama*G r i f f o f N a ssa um

H ava n a* a

МійяпгззПіпаг d^l Rm

C ie n f u e ^ C u b *

Las Tunas0Manzanillo0

аг bh■: □ Sani i aan ds Cuba

Відхід в ін ш и й світ Ф. Кастро,

який круто зм ін и в істор ію Куби і

всієї Ц ентрал ьно ї Ам ерики ,

б ільш ість анал ітик ів р о з ц ін ю ю т ь

як зак ін че н н я пе вн о ї епохи. Правда, немає н іяких гарантій,

щ о в е ко н о м іч н о м у та

сусп ільном у житті Куби вже н а й б л и ж чи м часом відбудуться

як ісь суттєві зм іни. Адже при

владі залиш ається брат Фіделя -

Рауль і ком ун істична партія, а

е кон о м ічн і реформи на Кубі вим агатим уть д о ко р ін н и х

п о л іти ч н и х змін.

Історичн і та пол ітичн і аспекти «епохи Кастро» на Кубі вже

д остатньо проанал ізован і у

п о в а ж н и х св ітових

інф орм ац ійних джерелах та

всесвітн ій блогосфері. У цих публ ікац іях часто п о р івню ється

Куба до Кастро і сучасна Куба,

робляться певн і в и с н о в ки про

суттєве сп о в іл ьн е н н я розвитку

цієї країни. Варто б ільш

д етально зуп и н и ти ся на

сусп іл ьно -гео гра ф ічн и х аспектах

«кубинсько ї революції». Смерть

Ф .Кастро найб ільш

о п ти м іс ти ч н о була сп р и й ня та за

кілька сотень к ілометр ів на

п івн іч від Гавани в е ко н о м іч н ій столиці Ф лорид и - місті Маямі,

де зараз пр о ж и в а є значна частка куб и н ських ем ігрантів .

Саме цей а м е р и ка н сь ки й штат

отрим ав максимальн і вигоди від

п анув ання реж им у Ф. Кастро на

Кубі.

Для гл и б ш о го розум іннясусп іл ьно -гео граф ічних

п р оц ес ів д овкол а Куби требаб ільш детально о знайом итися із

особл ивостям и р озви тку країн

К а ри б сь ко го басейну, або Вест-

Індії. Загальна площ а остров ів

ц ь о го р е г іон у складає п р и б л и зн о 200 тис. км2, з яких

майже 111 тис. км2 (55%)

пр и пад а є на о. Куба

Маямі, штат Флорида, 1950 р.

Маямі, штат Флорида, 2015 р.

18

/ yvV

Окрім свої розмірів, цей острів вир ізняється багатьма

інш им и ф ізико-географ ічними перевагами. Тут, на відміну від

інш их Карибів, переважає пологохвилястий рельєф з

невисокими г ірськими хребтами на півдні і п івденном у сході,

які частково захищ аю ть Кубу від т р о п ічн и х ураганів . Острів

має достатню кількість всіх в ідновних ресурсів і навіть окремі

стратегічн і поклади корисних копалин (нікель). Н айваж лив іш ою для господарства острова є висока частка

с ільсько господарських угідь, та пр акти чно відсутні землі

непридатні для освоєння. Саме це зробил о Кубу світовим

виробником цукру, тютюну, тро п ічн и х фруктів, а до 19 6 0 -и х

рр. - яловичини .

Вже з XVI століття Куба стала пе рл и н о ю Іспанської імперії з

потуж ною колон іальною адмін істрацією та зростаю чим

потоком переселенців, зокрема, із зб іднілих дворянських

родів. До середини XX століття це був найнаселен іш ий острів

Вест-Індії (зараз він поступився о. Гаїті), із переважанням

білого населення та н е зн а чн о ю часткою мулатів і негрів. Тому вже на початку XX століття нова світова держава - США

встановила свій контроль над Кубою. Згодом острів із своїм

ун ікальним кліматом, колоритом, низьким и цінами та

достатньо високими соц іальними стандартами став

улюбленим місцем в ід по чи н у американц ів . Вони почували себе у Гавані чи в інш их кубинських містах майже як удома

(достатньо згадати Е. Xемінгвея). Туристи і капітали із США

зумовили ш видке економ ічне зростання Куби у 1950 - і рр.,

зокрема сфери послуг, медицини, освіти. Ам ериканський

капітал поступово захоплю вав нові сектори економіки. У

цьому вважалася вина режиму Батісти (який йм ов ірно

отримував величезн і «чайові» від інвесторів із США). Це

викликало спротив як старих землевласників, які раптом стали б ідними у пор івнянн і з «новими кубинцями», так і

значно ї частини б ілого іспано м ов но го населення, які

вважали, що «грінго» перетворили Кубу в «американський бордель». Зреш тою це й призвело до антиам ерикансько ї

революції, яка згодом стала соціалістичною.

Куба повн істю розірвала в ідносини із США (і навпаки), з н а й ш о в ш и собі н ов о го покровителя в особі СРСР,

який не ш кодував коштів на буд івництво «вітрини соціалізму» у західній півкулі. За д о п о м о го ю СРСР відбулася

класична «соціалістична індустріалізація» з електрифікацією, та створенням п ідприємств важкої індустрії,

колективізація с ільського господарства, мілітаризація, одержавлення соц іальної сфери. «Дружня допомога» дала пе вни й приріст ВВП, який тривав прибл изно до початку важливих е кон о м ічн и х проблем у самому СРСР.

Зараз кубинський ВВП на особу складає п рибл изно 7000 дол., щ о при населенні в 11,4 млн. дає загалом 80

млрд. дол. Такі цифри виглядають достатньо вагомо у пор івнянн і з кінцем 1950-их , коли в ідповідні показники складали п рибл изно 2500 дол. та 20 млрд. дол. Але чомусь на Кубі р ізко скоротився прир іст населення, а сотні

тисяч кубинців за всяку ціну старались потрапити на територ ію свого найб ільш ого ворога. Друга країна

Карибів - Дом ін ікана у 1960 р. поступалася Кубі удвічі і за населенням і за рівнем розвитку, а тепер їхні

показники пр акти чн о зрівнялися.

Готель "NATIONAL DE CUBE" Гавана 2015 р.

19

Особливо разю чим є п ор івняння Куби з американським штатом Флорида, який отримав гранд іозний шанс для

розвитку та став процв ітаю чим завдяки револю ції Ф. Кастро. Треба нагадати, що революція на Кубі відбулася ще у

ті часи, коли більшість населення жила на сході США, а літаки не зд ійснювали тривалих безпосадкових перельотів.

Для ш в и д ко зро стаю чо го потоку ам ериканських туристів треба було ш видко відшукати альтернативу Кубі. І цим

місцем стала Флорида. Займаючи площ у майже як вся Вест-Індія (170,3 тис км2), цей штат має дуже несприятливі

природн і умови. Н изовинна сильно заболочена територія, зарослі манграми мулисті береги, крокодили, багато

отруйних змій і міріади комах. На додачу, майже всі троп ічн і урагани, які зароджуються у р ізних рег іонах Вест-Індії майже неминуче проходять над Флоридою. Навіть після десятиліть мел іоративних робіт б ільше половини штату

зайняті або величезним и нац іональним и парками і заказниками або непридатним и землями. Зате в райони

м орських узбереж вкладені сотні м ільярдів доларів, що д о ко р ін н о зм інили колись малозаселений і відсталий штат.Звичайно, важко п ор івню вати населення рег іон ів з р ізним рівнем розвитку і дем ограф ічною ситуацією, але

п ор івняння динаміки населення Куби та Ф лориди є над звичайно показовим.

РІКНАСЕЛЕННЯ, МЛН.ОСІБ

КУБА ФЛОРИДА

1960 7,07 4,59

1970 8,64 6,79

1980 9,81 9,75

1990 10,53 12,94

2000 11,10 15,98

2010 11,30 18,85

2015 11,38 20,27

Варто також зазначити, що п рибл изно 2 млн. по те нц ій ни х меш канц ів Куби

через масову пол ітичну та е коном ічну м іграц ію перемістилися до району

Маямі. Якщо у 1970 р. частка іспано м ов но го населення у Флориді була м енш ою 7%, то зараз вона перевищ ила 24%.

Ще разю ч іш им є приріст ВВП Флориди, який за останніх 50 років зріс у десятки разів і зараз перевищ ує 800 млрд. дол. Ш тат не лиш е зам інив Кубу у

сфері рекреації а також отримав додаткові можливості для вирощ ування

тро п ічн и х і субтроп ічних культур. За їх вироб ництвом він став

беззаперечним лідером у США. Усі ці зміни, що відбулися останніми

десятиліттями на сусідніх територіях, - дуже наочні. Куба ніби законсервувалася у 19 5 0 -и х рр. Н айсучасн іш ими добротним и будівлями тут

є дореволю ц ійн і споруди, в автотрафіку масово збереглись вже музейні

американські автомобілі. Флорида ж перетворилася у л анцю ж ок пр и бер е ж ни х суперсучасних мегаполісів.

Якщо уявити собі, що брати Кастро не зд ійснили б револю ції на Кубі і вона

розвивалась евол ю ц ійним шляхом, то зараз це була б країна з понад 20-ти

м ільйонним населенням, суперсучасними шляхами та урбан ізованим и зонами. Ш ви д ш е за все на о. Xувентуд (Пінос - Острів Скарбів) сформувався

б нафтовий габ всього Карибсько го басейну, а сама Куба стала б рег іоном

нафтохімії, фармацевтики та надпотуж ного АПК. Частину цукрових

плантацій зам інили б більш прибуткові культури. Та й р івень медицини

і освіти не був би ниж чим ніж у соціалістичній Кубі.__________________________

Міжнародний аеропорт в Маямі, 2015 р.

20

О стр ів м іг би стати ід еал ьним місцем

п р о в е д е н н я м іж н а р о д н и х ф естивал ів з

п о є д н а н н я іс п а н о м о в н о ї та

а н гл о м о в н о ї культур.

З в и ч а й н о не всі зм іни були б

о д н о з н а ч н о п о з и т и в н и м и . В исокий

р ів е н ь ж иття та в ід кри т ість ко р д о н ів

п р и в а б и л и б масу м ігр а н т ів з усіх

Кариб. Ш в и д ш е всього , Куба втратила

б ви с о ку частку б іл о го населення , р ізко

зросла к ільк ість негр ів , мулатів та

ін ш и х з м іш а н и х груп. Вона стала б

щ о н а й м е н ш е д в о м о в н о ю , а

е м ігр а н тсь к і с п іл ь н о ти м огл и б

ств о р и ти замкнут і е тн ічн і групи . О стр ів

м іг би стати в а ж л и в о ю с кл ад о в о ю

нар котраф ік ів та а р е н о ю б о р о т ь б и

нар ко ка рте л ів . Але б е з з а п е р е ч н и м є

те, щ о і в е ко н о м іч н о м у , і в

д е м ограф ічном у , і в с о ц іа л ь н о м у

а спектах Куба була б зовс ім в ід м ін н о ю

кр а їн о ю від тієї, я ку с т в о р и в Ф. Кастро.

М ож л и во , Куба н ав іть стала б за

п р и кл а д ом Пуерто-Р іко в іл ьно

п р и є д н а н о ю до С Ш А кра їною . По

ін ш о м у в и гл я д ав і весь К а р и б с ь ки й

басейн і, б е зум овно , Ф лорида .

Тому щ и р и й ж аль ве л и ко ї ч асти н и

ку б и н ц ів за свої н е з м ін н и м л ідером

м ож на п о я с н и ти не л и ш е в т р а ч е н и м и

с о ц іа л іс ти ч н и м и ідеалами, а

ро зум ін ня м того , щ о о с та н н ій о с ко л о к

ко л и сь м о гу т н ь о ї ісп ан сь ко ї імпер ії

буде гл о ба л ізова ни м ,

а м е р и ка н із о в а н и м , м е ти с о в а н и м . . . .е ^ .

Тут кубинц і дуже схожі до нас укра їнц ів ,

які вже д в ад ц я ть п 'ять р ок ів не м ожуть

р о з п р о щ а ти с я із своїм с о в ко в и м

м ентал ітетом . Куба і Ф л о р ид а є

н а о ч н и м п р и кл а д ом т о го чим ми є і

чим ми м ож е м о бути п р и умов і

ш в и д ки х , хо ча і бол існих , реформ.

Гавана, Куба, 1950 р.

Гавана, Куба, 2015 р.

21

КОРОТКОРЮ“ЛЬВІВСЬКИЙ

ОСЕРЕДОКEGEA"

Напевно, кожен студент хоча б раз по - філософськи задумувався , як прожити свої студентські роки так, щоб нічого не пропустити ? А ми знаємо я к ! Долучайся до EGEA - розповімо і покажемо!

О тже, перш за все, EGEA - це абревіатура назви громадської орган ізац ії, яка розшифровується як European G eog raphy A ssoc ia t ion fo r s tu d e n ts and young g e o g raphe rs . Ця організац ія була створена студентами для студентів ще у 1987 роц і. Вона об' єднує 92 осередки на базі географ ічних факультетів в ун іверситетах по всій Є вроп і.

"EGEA - ЄВРОПЕЙСЬКА А СОЦІ АЦІ Я СТУДЕНТІВ ГЕОГРАФІ В, ЯКА СЬОГОДНІ О Б 'ЄДНУЄ 92 ОСЕРЕДКИ "

ШЗк

%F Н

‘ та 1 ИС i1jf m

f t . * шл r

uV)і

М

В Україні осередки організації діють у Львові, Києві, Харкові, та Чернівцях.

Основними видами нашої діяльності є організація та проведення студентських обмінів, екскурсій, семінарів, конгресів тощо.

Основна особливість - це те, що організовують усе студенти для своїх колег, студентів-географів, тому все проходить у неформальному стилі, з невимушеною атмосферою. На таких заходах немає місця безкінечній теорії, тут ми вчимо географію та особливості культури, відвідуючи нові країни, пізнаючи міста, як їх постійні жителі, та спілкуючись з місцевими жителями, відвідуючи їхні улюблені місця.

Цього року Львівському осередку виповнилося 5 років, можемо похвалитися тим, що ми є найактивнішим осередком в Україні, та займаємо 19-ту позицію серед 92 осередків усієї Європи. Протягом останнього року ми організовували Новорічну вечірку, похід в Карпати, обміни з містами Відень, Ґрац, Варшава та Люв’єн, а в планах на наступний рік у нас обміни зі студентами з Кракова, Берліна, Марбурга та Цюріха. Крім того, наші члени Наталія Руснак, Олена Тріфан та Василь Малець представляли осередок на Східному Регіональному Конгресі 2016 у Румунії, а Назар Рибак представив нашу діяльність на Річному Конгресі у Швейцарії.

Зі свого особистого досвіду, скажу, що EGEA дає безліч можливостей для особистого розвитку. Тільки уявіть, завдяки цій організації можна, подорожуючи, знайомитися з новими цікавими людьми і разом з ними розважатися, розширювати свої культурні горизонти, навчатися, практикувати іноземні мови! Особисто я, завдяки EGEA, протягом 1,5 року відвідала Польщу, Чехію, Австрію, Німеччину, Словенію, Норвегію, Нідерланди, Бельгію, Хорватію та Словенію, і здобула безліч друзів по всій Європі. Крім того, це був надзвичайний життєвий досвід, оскільки я вперше подорожувала автостопом, дізналася про Couchsurfing, взяла участь в організації подій для іноземців.

23

66 ЗАВДЯКИ EGEA ЯВПЕРШЕ ПОДОРОЖУВАЛА АВТОСТОПОМ, ДІЗНАЛАСЯ ПРО COUCHSURFING, ВЗЯЛА УЧАСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДІЙ ДЛЯ ІНОЗЕМЦІВ, НАВЧИЛАСЯ БРАТИ НА СЕБЕ ВЕЛИКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ,СТАЛА ВПЕВНЕНІШОЮ У СВОЇ СИЛАХ І ПІДТЯГНУЛА СВОЮ АНГЛІЙСЬКУ ДО ВІЛЬНОГО РОЗМОВНОГО РІВНЯ. ш

Користуючись нагодою хочу відповісти на запитання які зазвичай виникають у тих кому я розповідаю про свої пригоди з ЕСЕА.

Міф 1: щоб подорожувати так часто потрібно багато грошей.Як уже сказано вище у цій організації

студенти організовують події для студентів Обміни відбуваються за принципом вони платять за нас у своїй країні а ми за них - в Україні Також, оскільки ми є громадською організацією то у нас є безліч спонсорів що дає змогу компенсувати витрати на організацію конгресів Для прикладу цього року Назару вдалося з'їздити на 5 днів у Швейцарію одну з найдорожчих країн світу за 85 євро, включно харчуванням проживанням, лекціями майстер-класами, та дозвіллям Внесок учасника може варіюватися від до близько євро

24

Міф 2: потрібно дуже добре знати англійську мовуВсе що потрібно - це бути відкритою та щирою людиною .Для більшості з членів організації англійська не є рідною тому ніхто не докоряє за помилки у мові Більше того, EGЕ А - це чудова можливість побороти себе і підтягнути свою англійську!

Міф 3: я ніколи не подорожував(ла) сам(а), боюся і не знаю з чого почати.Саме час Самостійні подорожі найкращі бо

тоді ви не просто турист ви - мандрівник Ви не просто оглядаєте а досліджуєте Тоді виникає більше вражень пригод і незабутніх моментів Крім тога контактні особи та інші члени осередку завжди будуть раді дати пораду щодо дешевого способу доїхати, переночувати похарчуватися а студенти з іноземних країн радо відправлять запрошення для отримання візи щоб відвідати їхнє місто.

25

E GE A З А Ц І К А В И Л О Т Е Б Е ?

Т О Д І Д О Л У Ч А Й С Я ДО НАС :

E GE A LVIV

ОТ E G E A _ L V I V

W W W . E G E A . E U

L V I V @ E G E A . E U

У Нью- Иорку в 1998 році в "Корона -парку" запустили найбільший

глобус Землі - "Unisphere". Його висота приблизно 43 метри а вага 318 000 кг.

Він знаходиться посеред басейну з фонтанами і красиво підсвічується вночі

Найбільший у світі компас з діаметром в 50 м розташований у парку Белем в Лісабоні. Сам компас виготовлений з

мармуру , а кольорова мозаїка позначає сторони світу і румби.

Найбільша книга на Землі - географічний атлас , виданий у XV! І ст. Правда; користуватися ним не дуже-то зручно , адже це книга з товщиною в 2 м і

шириною в 1 м. Вага "Атласу" становить 175 кг. Зберігається гігант в Берлінській Державній

бібліотеці .

27

А чизнади ви г

«№

^ * 4і а в Р \

Одне дерево за рік виділяє близько 120 кілограм кисню, чого достатньо для забезпечення свіжим повітрям

двох осіб.

: J *

Найвища гора у світі з підніжжям на дні океану - Мауна-Кеа, що на Гаваях.

Її висота 10 203 м, але тільки 4 205 м знаходяться

над рівнем моря.

Щороку з каналів Амстердама витягають від 12 до 15 тисяч

велосипедів.

28

і І *

У м Бресті (Білорусь) щодня запалює і гасить старовинні ліхтарі

місцевий ліхтарник

і4 .і

Посеред індустріального

японського містечка стоїть хмарочос, та ще

й без вікон. Для яких цілей його там побудували?

Відповідь: цей хмарочос створений

для тестування ліфтів.

29

Над річкою тихо Літо, намет, зоряне небо,Спить вітер в рогозі. Що ще для щастя географу треба?

■ ^Нікого не видно Дівчина поряд, позаду рюкзак,На битій дорозі. Пісенник в кишені, у путь тільки так.

■ і : 1 г ■ Zn ■■ «-"ь ЙЦЕ • 1-т " !?Із неба красується

______ : _____: '' ^Із піснею всюди географ іде

Місяць у повні. І гори, і ріки, і все він пройде.

"Г'”—. ■"

Він зірці розкаже Про думи любовні.

1 Ніщо не зупинить той сильнийзапал

Г еограф - романтик, що любить

Важливий у мандрах щасливий Соромиться місяць фінал.

Боїться сказати,Як любить він зірку, Географ - романтик, що любить

Як буде кохати. наш світ,•••: і * ; " iv •

Мандрують географи багато вже літ.А зірка кепкує Минають століття, хлюпочутьІз місяця того. струмки,Його почуття Мандруй разом з нами, щоб диво

наш світ,

А зірка кепкує

Їй .не■ ' _J 1 L *

знайти.

У місяця в серці Чиста любов.

А зірка капризна Сама знов і знов.

£ ■ - К .

- ■ с, - ,

гг і.- "■

11:Автор : Володимир Загрійчук

Кожне моє наступне слово гостре, непередбачуване,

І знаєш, нехай це завтра не матиме ніякого значення...

Запитай мене щиро й відкрито, Не приховуй ні сліз ні молитв,

Чому в тих, що всередені вбито, Лише душі старіють від битв?

Кожен наступний подих визначає важкі рухи і терпкий присмак

сухого...І знаєш, можливо, завтра мене вже

не буде в твоєму житті, але сьогодні, я перша прожену тебе

зі свого...

Кожен погляд переплетений вже твоїми словами, наповненими

ненавистю і любов'ю водночас,І знаєш, можливо тобі ніхто ще не говорив, але на тебе не можливо

надивитись, тому я дивитимусь про запас...

І от, коли ти зопалу зітреш його номер, кинеш лютий погляд , і

втисячне востаннє підеш, Запам'ятай його тут, біля себе

поряд,^Б^знаєш v любо^любов'ю але долю

малюють без меж...

Запитай, де ховаю тривогу? Запитай, чом ночами не сплю?

Як йдучи обираю дорогу?З ким я сплю, й чим за щастя плачу?

Запитай про роботу і гроші, Запитай про все те, що ховаю в душі...

' " . * -NЗапитай чи хвилюють прохожі ?Як пишу/не пишу, чи читаю вірші...

Я не знаю. Не знаю, по-правді,Як сказати, що все це дарма...

Бо ж таких як є я - ще мільярди,Та і ти, врешті, в себе самої одна...

f e w

Автор: Яна Пекун « м і г ■

"Ранковий Будапешт",Мкоп 90, Tamron 18-250mm

Фотограф: Софія Горбач студентка кафедри

Туризму 3 курс

"Вечінє місто Лева", Nikon 90, Tamron 18-250mm