МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

Методичні рекомендації

до вивчення дисципліни

Київ – 2017

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни

підготовки ІІІ (освітньо-наукового) рівня вищої освітидля всіх спеціальностей

Рекомендовано Вченою радою ФСП КПІ ім. Ігоря Сікорського

Київ – 2017

2

Соціальна філософія: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни підготовки ІІІ (освітньо-наукового) рівня вищої освіти для всіх спеціальностей.

Уклад. Б.В. Новіков, Т.П. Руденко,Т.М. Свідло, А.М. Костроміна,. – К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. – 46с. 2017 рік

Навчальне видання

Соціальна філософіяМетодичні рекомендації до вивчення дисципліни

підготовки ІІІ (освітньо-наукового) рівня вищої освітидля всіх спеціальностей

денна форма навчання

Укладачі Новіков Борис Володимирович, д. філос. н., професор Руденко Тамара Петрівна, к. філос. н., доцент Свідло Тетяна Миколаївна, к. філос. н., доцент Костроміна Гана Михайлівна, ст. викладач

Відповідальний О.А.Коваль, к. філос. н., доцентредактор

Рецензент Г.О. Цирфа, к. істор. н., доцент

3

Методичні рекомендації щодо вивчення навчальної дисципліни "Соціальна філософія" підготовлені для аспірантів усіх спеціальностей. Навчальна дисципліна відноситься до циклу загальної підготовки аспірантів. Статус кредитного модуля: навчальні дисципліни для оволодіння загальнонауковими (філософськими) компетентностями. Методичні рекомендації містять загальні відомості, цілі і завдання навчальної дисципліни, розподіл навчального часу за темами, теми лекційних та семінарських занять і коло питань для обговорення, завдання на самостійну роботу аспірантів. З метою поглиблення знань аспірантів з дисципліни, розвитку вмінь самостійної роботи з філософською літературою методичні рекомендації передбачають написання рефератів з проблем соціальної філософії. У навчальному виданні представлені орієнтовна тематика і критерії оцінки рефератів з дисципліни "Соціальна філософія". Представлена рекомендована базова і допоміжна література, а також рейтингова система оцінювання результатів навчання.

Методические рекомендации по изучению учебной дисциплины “Социальная философия” подготовлены для аспирантов всех специальностей. Учебная дисциплина относится к циклу общей подготовки аспирантов. Статус кредитного модуля: учебные дисциплины для овладения общенаучными (философскими) компетентностями.

Методические рекомендации содержат общие сведения, цели и задачи учебной дисциплины, распределение учебного времени по темам, темы лекционных и семинарских занятий и круг вопросов для обсуждения, задания на самостоятельную работу аспирантов. С целью углубления знаний аспирантов по дисциплине, развития умений самостоятельной работы с философской литературой методические рекомендации предусматривают написание рефератов по проблемам социальной философии. В учебном издании представлены ориентировочная тематика и критерии оценки рефератов по дисциплине “Социальная философия”. Представлена рекомендованная базовая и дополнительная литература, а также рейтинговая система оценивания результатов обучения.

Guidelines for the study of educational discipline "Social philosophy" prepared for the postgraduates of all specialties. Academic discipline refers to the cycle of professional and practical training of postgraduates. Guidelines contain general information, aims and objectives of the discipline, the allocation of training time on the topics, themes and abstracts of lectures, seminars and topics range of issues for discussion, tasks for independent work of postgraduates. With the aim of deepening the knowledge of postgraduates on discipline, the development of skills of independent work with educational literature, methodological recommendations include writing essays on social philosophy. In the academic publication presents the approximate topics and criteria for evaluation of abstracts on the subject "Social philosophy ". Presented recommended primary and secondary literature, as well as the rating system of evaluation of learning outcomes.

4

З М І С Т

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ……………………………………………….… 52. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ……….………

2.1. Мета навчальної дисципліни……………………………………..….2.2. Основні завдання навчальної дисципліни……………………….….

667

3. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ……………………….…... 84. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ…………………………………...

Лекція 1. Предмет соціальної філософії та її місце в системі філософських знань…………………………………………………….…...Лекція 2. Ґенеза соціально-філософських ідей……………………….…...Лекція 3. Людина як предмет філософської рефлексії……………….…..Лекція 4. Суспільство як цілісна соціальна система, що саморозвивається……………………………………………………….……Лекція 5. Фундаментальні основи буття суспільства…………………….Лекція 6. Духовне життя суспільства………………………………….…...Лекція 7. Соціальне буття суспільства……………………………………..Лекція 8. Регулятивні механізми функціонування і розвитку соціуму……………………………………………………………………….Лекція 9. Єдність і різноманіття історичного процесу……………………

8

889

999

10

1010

5. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ……………………………………………..…...Семінарське заняття 1. Предмет соціальної філософії та її місце в системі філософського знання…………………………………………...…Семінарське заняття 2. Ґенеза соціально-філософських ідей………..…..Семінарське заняття 3. Людина як предмет філософської рефлексії……Семінарське заняття 4. Суспільство як цілісна соціальна система, що саморозвивається………………………………………………………..…...Семінарське заняття 5. Фундаментальні основи буття суспільства……..Семінарське заняття 6. Духовне життя суспільства…………………..….Семінарське заняття 7. Соціальне буття суспільства……………………..Семінарське заняття 8. Регулятивні механізми функціонування і розвитку соціуму………………………………………………………..…Семінарське заняття 9. Єдність і різноманіття історичного процессу…..

11

111315

17192123

2527

6. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ……………………………. 307. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ……………………………………. 318. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ СЕМЕСТРОВОГО

ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ ……………………………………… 339. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ………….. 3410. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА……………………………………… 3411. КОНТАКТИ З ВИКЛАДАЧЕМ……………………………………………. 39

ДОДАТКИДОДАТОК 1…………………………………………………………………. 40ДОДАТОК 2…………………………………………………………………. 42ДОДАТОК 3…………………………………………………………………. 44

5

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Навчальна дисципліна «Соціальна філософія» належить до циклу загальної підготовки. Навчальна дисципліна має статус навчальної дисципліни для оволодіння загальнонауковими (філософськими) компетентностями.

Предметом навчальної дисципліни є суспільне буття у всій багатовимірності його проявів та філософські вчення про суспільне буття (від зародження перших соціально-філософських теорій – до сьогодення).

Міждисциплінарні зв’язки: філософська підготовка аспірантів з дисципліни «Соціальна філософія» завершує освітньо-наукову підготовку третього рівня студентів вищого навчального закладу з філософії та є основою підготовки докторів філософії.

Методичні рекомендації містять плани лекцій, що дає можливість аспірантам заздалегідь ознайомитися з основними положеннями кожної з них. Аспірантам надаються завдання для самостійної роботи та для практичних занять, які повинні поглибити знання, що були отримані під час лекцій.

Відпрацювання тем аспірантами відбувається на консультаціях в індивідуальному порядку згідно встановленого графіку за матеріалами, які викликають певні труднощі в їх засвоєнні, або відпрацьовуються пропущені аспірантом відповідні лекції чи практичні заняття.

Навчальна дисципліна «Соціальна філософія» вивчається протягом одного семестру, в загальному обсязі 120 годин: аудиторної роботи – 36 годин, з яких лекції – 18 годин, практичні заняття 18 годин; самостійна робота 84 години.

На консультаціях згідно зі встановленим графіком опрацьовується складний для засвоєння навчальний матеріал.

Пропущений матеріал аспіранти вивчають самостійно; контроль засвоєння матеріалу при цьому здійснюється у формі співбесіди у час, призначений для проведення консультації, та в порядку, визначеному положенням про РСО.

Методика оцінювання рівня засвоєння матеріалу навчальної дисципліни передбачає використання рейтингової системи оцінювання. Шкала оцінювання – університетська. Формою семестрового контролю є усний екзамен.

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 2.1. МЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Метою навчальної дисципліни є формування у аспірантів компетентностей: Системні компетентності:- здатність переосмислювати наявне та створювати нове цілісне знання та/або професійну практику і розв’язувати значущі соціальні, наукові, культурні, етичні та інші проблеми;- здатність планувати й організовувати роботу дослідницьких колективів з рішення наукових і науково-освітніх завдань. Інструментальні компетентності:- здатність знаходити, обробляти і аналізувати необхідну інформацію для рішення проблем й прийняття рішень.

6

Соціально-особистісні компетентності:- здатність забезпечувати безперервний саморозвиток і самовдосконалення, відповідальність за розвиток інших. Професійні компетентності:- здатність самостійно виконувати науково-дослідну діяльність з використанням сучасних соціально-філософських теорій; - здатність адаптувати і узагальнювати результати сучасних наукових досліджень для вирішення наукових і практичних проблем з урахуванням набутих соціально-філософських знань.

2.2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ В результаті вивчення даної дисципліни аспіранти мають отримати:знання: - предмету соціальної філософії, його зв’язку з предметами інших суспільствознавчих наук;- змісту теорії та методології соціальної філософії у порівнянні з теоретико-методологічними аспектами інших суспільствознавчих наук;- суспільства як складної багатофункціональної системи;- основних категорій соціальної філософії, необхідних для осмислення соціальної реальності;- детермінації соціальних підсистем: матеріально-виробничої, духовно-культурної, соціальної та політично-організаційної;- соціальної структури суспільства, найважливіших соціальних інститутів;- основних соціально-філософських парадигм, що складають методологію дослідження суспільних процесів та соціальних відносин;- аксіологічних вимірів людського буття;уміння: – використовувати набуті соціально-філософські знання при вивченні інших суспільствознавчих наук;– проводити наукове дослідження соціальних, соціально-культурних та соціально-політичних феноменів на стику різних галузей суспільствознавства; - осмислювати особливості суспільного життя, структуру суспільної свідомості та її вплив на формування світогляду особистості;- розкривати причинно-наслідкові зв’язки в процесах модернізації та глобалізації сучасного суспільства;- використовувати філософську культуру для осмислення суперечливих проблем суспільства і прийняття рішень; - проводити компаративний аналіз основних теоретичних підходів до дослідження суспільства як самоорганізованої системи та репрезентувати його результати; досвід: - використання соціально-філософської методології в процесі роботи над дисертаційним дослідженням;- використовувати у професійній діяльності базові знання з соціальної філософії.

7

3. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИНа вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин / 4 кредити

ЕСТS.Розподіл навчального часу дисципліни подано відповідно до чинного

робочого навчального плану.

Фор

ма н

авча

ння

Код

кре

дитн

ого

моду

ля

Всього Розподіл навчального часу за видами занять

Сем

естр

ова

атес

таці

я

кред

итів

годи

н

Лек

ції

Пра

ктич

ні

(сем

інар

ські

) за

нятт

я

Інди

від.

за

вдан

ня

СРС

Денна 1.1.2. 4 120 18 18 реферат 84Екзамен, захист

реферату

4. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Лекція 1. Предмет соціальної філософії та її місце в системі філософських знань

1. Предмет, задачі і функції соціальної філософії.2. Співвідношення особистісного та суспільного начала в людському бутті. 3. Соціальна філософія та інші суспільні науки. Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 5, 6, 8, 13, 17, 22, 30, 50, 53, 60, 74, 81, 96.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:Стан і перспективи вітчизняної соціальної філософії Лекція 2. Ґенеза соціально-філософських ідей

1. Соціально-філософська проблематика в філософії античності. 1. Загальна соціально-історична характеристика епохи Нового часу. 2. Соціально-філософські ідеї в творчості представників німецької

класичної філософії. 3. Соціально-філософська думка ХХ століття.

Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 1, 2, 4, 18, 19, 32, 39, 41, 47, 50, 54, 62, 71, 76. Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:Соціально-філософські аспекти вчень шкіл періоду еллінізму.

8

Лекція 3. Людина як предмет філософської рефлексії 1. Походження людини. 2. Праця, спілкування, мова - основні фактори антропосоціогенезу. 3. Діяльність, поведінка, спілкування. 4. Відчуження людини.Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 16, 21, 25, 26, 27, 28, 31, 40, 42, 56, 68, 78, 90.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:Типи діяльності. Практика.

Лекція 4. Суспільство як цілісна соціальна система, що саморозвивається 1. Системність соціальної реальності. 2. Елементи соціальної системи. 3. Спрямованість розвитку суспільства. 4. Суспільні відносини. Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 7, 52, 53, 58, 64, 67, 83, 89, 93, 95, 96.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:Системно-структурні зв'язки економічної та політичної сфер суспільного життя.

Лекція 5. Фундаментальні основи буття суспільства 1. Природні умови існування суспільства. 2. Праця і виробництво в житті людей. 3. Продуктивні сили і виробничі відносини. 4. Специфіка способу виробництва в інформаційному суспільстві. 5. Техніка та її роль у розвитку суспільства.Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 11, 12, 13, 23, 30, 34, 50.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:Географічний детермінізм. Геополітика.

Лекція 6. Духовне життя суспільства1. Духовне виробництво. Духовна діяльність. Духовне спілкування.

Духовні відносини. 2. Ідеологія і суспільна психологія. 3. Форми суспільної свідомості. 4. Форми духовно-практичного освоєння соціальної дійсності.

Базоваа література: 1– 4.Допоміжна література: 3, 15, 35, 36, 45, 46, 49, 51, 57, 65, 72, 73, 79, 84, 85, 86, 89, 91.Інформаційні ресурси: 1.

9

Завдання на СРС:Духовні потреби. Духовне споживання.

Лекція 7. Соціальне буття суспільства 1. Поняття соціальної спільності людей. Соціальна структура суспільства. Демографічна структура. Професійно-освітня структура. Поселенська структура. 2. Соціальна структура традиційного, індустріального та інформаційного суспільств. 3. Теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності. 4. Історичні типи етнічних спільнот людей. Базова література: 1 – 4.Допоміжна література: 14, 33, 38, 55, 70, 75, 94.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:Соціальні групи, їх типологія і динаміка розвитку.

Лекція 8. Регулятивні механізми функціонування і розвитку соціуму

1. Політика як соціальне явище. Політика і влада. 2. Держава - основний інститут політичної системи суспільства. Сучасні

тенденції розвитку держави. 3. Ідеологія. Механізм впливу ідеології на психіку мас. Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 8, 9, 29, 37, 43, 44, 48, 59, 63, 66, 82.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:Традиції. Тотем. Табу.

Лекція 9. Єдність і різноманіття історичного процессу 1. Принцип історизму в соціальному пізнанні. 2. Еволюція філософських уявлень про єдність світової історії. 3. Проблема сенсу історії. 4. Різноманіття культур, цивілізацій і форм соціального досвіду в сучасному світі. 5. Соціальне прогнозування і майбутнє цивілізації. Методи передбачення майбутнього. 6. Сенс історії та основні підходи до його інтерпретації. Теорії цивілізаційного фіналізму, циклизма і катастрофізму. 7. Ідея прогресу в філософії історії. Сучасна цивілізація перед вибором перспектив розвитку людства.Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 8, 20, 24, 61, 69, 80, 81, 87, 88, 92, 96.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:Поняття світової спільноти. Захід, Схід, Україна в діалозі культур.

10

5. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Головною метою семінарських занять є опанування аспірантами навчальної дисципліни, з можливістю подальшого застосування отриманих знань у навчальній, професійній та повсякденній діяльності.

Семінарське заняття 1.Тема: Предмет соціальної філософії та її місце в системі

філософського знання Метою опрацювання матеріалу є систематизація та

закріплення знання аспірантів про специфіку соціальної філософії, соціального пізнання, суспільство як соціальну систему функціонуючих структур та типи культур. Основні поняття для опрацювання: Соціум, суспільство, соціальне пізнання, соціальна реальність, ідеальні типи, соціальне буття, буття людини, соціальна система, типи культур, стадії економічного зростання, особистісні та суспільні начала в людському бутті.

Перелік основних питань:1. Суть і специфіка соціальної філософії. Соціум. Суспільство. Людина.2. Специфіка соціального пізнання.3. Матеріалістична модель соціальної реальності (К. Маркс).4. Концепція ідеальних типів (М. Вебер).5. Суспільство як соціальна система функціонуючих структур (Т. Парсонс).6. Концепція еволюції типів культур (П. Сорокин).7. Теорія стадій економічного зростання (У. Ростоу).Базова література: 1 - 4Допоміжна література: 5, 6, 8, 13, 17, 22, 30, 50, 53, 60, 74, 81, 96.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:

Прочитати одну із запропонованих робіт: Маркс К. К. критике политической экономии. Предисловие. Бердяев Н.А. Смысл истории. Ясперс К. Смысл и назначение истории.

Методичні рекомендаціїПерше питання: Необхідно визначити предмет соціальної філософії:

вивчення загальнолюдських основ цивілізаційного існування і розвитку суспільства як цілісної системи з позицій людини і самоцінності гуманістичних пріоритетів, співвідношення головних факторів життєдіяльності людей в історичному просторі і часі, функції соціальної філософії (світоглядна, теоретична, методологічна, прогностична та ін.); елементи соціальної структури суспільства як історично визначеної сукупності соціальних груп, спільнот, порядок їх взаємозв’язку та взаємодії; особливості соціальних відносин.

Друге питання: Необхідно розглянути природу соціального знання і головні етапи його історичного розвитку. Сутність і специфіку соціального пізнання. Слід розглянути емпіричний рівень соціального пізнання (спостереження в суспільствознавстві, соціальний експеримент, що має

11

конкретно-історичний характер), теоретичний рівень соціального пізнання (необхідно визначити в чому полягає історичний метод, принцип історизму, моделювання, метод історичних паралелей), сутність соціального передбачення. Спосіб існування соціальної реальності.

Третє питання: Необхідно розглянути матеріалістичну модель соціальної реальності. Розвиток суспільства як природно-історичний процес зміни суспільно-економічних формацій (К. Маркс). Базис і надбудова. Базис як виробничі відносини між людьми, що формуються в процесі виробництва, обміну та споживання матеріальних благ під впливом характеру та рівня розвитку виробничих сил. Слід визначити, що у класовому суспільстві сутністю і ядром суспільних відносин стають економічні відносини між класами. Надбудова як сукупність політичних, правових, моральних, художніх, філософських, релігійних поглядів суспільства і відповідних цим поглядам відносин та інститутів. Суспільне буття і суспільна свідомість.

Четверте питання: Необхідно розглянути концепцію ідеальних типів, соціальну дію та її види в соціології М. Вебера. Розглянути чотири ідеальні моделі дії (цілераціональна, ціннісно-раціональна, афективна та традиційна). Слід визначити, що останні два типи дії людини пов’язані із ранніми стадіями розвитку суспільства, щодо перших, то їх домінування властиве індустріальному суспільству та пов’язане з процесом всесвітньо-історичної раціоналізації. Таким чином, слід зазначити, що ідеєю веберівської (розуміючої) соціології стає раціональність, яка безпосередньо впливає на соціальні відносини. Оскільки в основі стосунків між людьми є осмислення дії, то цілком можливим стає розуміння цієї дії іншими.

П’яте питання: Слід розглянути теорії соціальної дії, соціальних систем, структурного функціоналізму Т. Парсонса, представлені в роботах (Структура соціальної дії, Соціальна система). Розглянути суспільство як соціальну систему функціонуючих структур, чотири головні системи дії (соціальна система, культура, особистість, організм) та функціональні категорії (адаптація, досягнення мети, інтеграція, підтримка ціннісного зразка), системи дії та їх роль у суспільстві.

Шосте питання: Необхідно розглянути концепцію суперсистем П. Сорокіна. Культура розглядається як цілісне утворення, складна ієрархічна система культурних і соціальних систем. Цінності як головний принцип культури у концепції П.Сорокіна. Типи соціокультурних суперсистем: чуттєвий, коли світоглядні установки спираються на чуттєве осягнення світу; ідеаціональний, для якого характерний раціональний підхід до дійсності; ідеалістичний, що включає почуття та інтуїцію.

Сьоме питання: Необхідно розглянути теорію стадій економічного зростання У. Ростоу. Слід визначити неокантіанський, неокласичний та історико-соціологічний підходи. Основні стадії економічного зростання за У. Ростоу: традиційне суспільство, підготовка передумов для піднесення, піднесення, рух до зрілості, ера високого масового споживання.

Питання для самостійного опрацювання:1. Стан і перспективи вітчизняної соціальної філософії

12

2. Прочитати одну із запропонованих робіт: Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие.; Бердяев Н.А. Смысл истории.; Ясперс К. Смысл и назначение истории.

Базова література: 1 - 4.Допоміжна література: 5, 6, 8, 13, 17, 22, 30, 50, 53, 60, 74, 81, 96.Інформаційні ресурси: 1.

Методичні рекомендації Перше питання: Необхідно визначити закономірності розвитку та сучасний стан вітчизняної соціальної філософії, розглянути взаємозв’язок і співіснування людини в сучасному соціально-культурному просторі. Необхідно дати оцінку явищам та соціальним подіям, що відбуваються в сучасному українському суспільстві. Слід приділити увагу формуванню на сучасному етапі розвитку суспільства інформаційної сфери, розглянути питання відновлення культурно-історичних гуманістичних тенденцій та визначити перспективи розвитку вітчизняної соціальної філософії. Друге питання: Необхідно прочитати одну з запропонованих робіт. Визначити у чому полягає сутність матеріалістичного розуміння історії, економічної теорії К. Маркса: Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие; відмінність понять «історичне» та «історизм», проблема відношення людини і історії, смисл історії, «природа та історія суть етапи саморозкриття духа» слід розглянути основні етапи (античний, етап пов'язаний з долею єврейського народу, християнство, епоха Відродження, Реформація, соціалізм): Бердяев Н.А. Смысл истории, Ясперс К. Смысл и назначение истории. Історія як процес заглиблення комунікації між народами та культурами на принципах абсолютних цінностей (К. Ясперс). Необхідно визначити поняття комунікація, глобальний федералізм.

Семінарське заняття 2.Тема: Ґенеза соціально-філософських ідей Метою опрацювання матеріалу є вивчення соціально-філософської

проблематики в різні історичні епохи.Основні поняття для опрацювання:Соціальна теорія Платона (Платон «Держава»), соціальна теорія

Аристотеля (Аристотель «Політика»), період еллінізму, соціально-історична характеристика епохи Середньовіччя, епохи Відродження, Соціальні утопії Т. Мора (Мор Т. «Утопія») і Т. Кампанели (Кампанелла Т. «Місто Сонця»), період Реформації, епоха Нового часу. Т. Гоббс «Левіафан», Просвітництво. Ж-Ж. Руссо «Про суспільний договір», німецька класична філософія, «Теорія всесвітньої єдності», філософська концепція К. Маркса та Ф. Енгельса, соціально-філософська думка ХХ століття.

Перелік основних питань:1. Соціально-філософська проблематика в філософії античності.2. Загальна характеристика соціальних вчень доби Середньовіччя та

Відродження.3. Розвиток уявлень про суспільство у період Нового часу та Просвітництва.

13

4. Соціально-філософські ідеї в творчості представників німецької класичної філософії.

5. Соціально-філософська думка ХХ століття.Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 1, 2, 4, 18, 19, 31, 32, 39, 41, 47, 50, 54, 62, 71, 76. Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:

Соціально-історична сутність, соціально-значущі причини та наслідки періоду Реформації.

Методичні рекомендації Перше питання: Необхідно розглянути проблему демократичного суспільства в філософії Демокріта. Слід звернутися до філософії Епікура, розглянути атомістичне вчення на основі якого він будує соціальну філософію. Визначити нову життєву орієнтацію епікуреїзму. Розглянути проблему свободи в філософії Тита Лукреція Кара. Визначити філософські ідеї скептицизму (Піррон), стоїцизму, неоплатонізму (Плотін, Прокл), а також соціальні теорії Платона (Платон «Держава») та Аристотеля (Аристотель «Політика»).

Друге питання: Необхідно розглянути історичну обумовленість теологізації соціальної філософії Середньовіччя: пошук суспільного ідеалу в філософії Августина Блаженого, його роздуми про долю людства. Філософія Фоми Аквінського. Етико-соціальна філософія пізнього Середньовіччя: Йоган Дунс Скотт, Жан Жанден. Проблема державності в соціальній філософії епохи Відродження. Гуманізм Відродження. Раціоналізм Відродження (Нікколо Макіавеллі). Концепції політичної соціології: соціальні утопії (Томас Мор, Томазо Кампанела). Теорія державного суверенітету (Жан Боден).

Третє питання: Необхідно розглянути реалізм соціальної філософії Френсіса Бекона, теорію природного права і суспільного договору (Гуго Гроций, Томас Гоббс, Барух Спіноза, Джон Локк, Жан Жак Руссо, Вольтер). Виникнення нових галузей наукового знання: політична економія, соціальна статистика, демографія. Четверте питання: Необхідно розглянути соціально-філософські ідеї в творчості представників німецької класичної філософії (моральний закон І. Канта і потреби суспільства, питання свідомості, свободи, обов’язку; свобода, свідомість, історія в філософії Й. Фіхте; філософія Ф. Шелінга; концепція абсолютного духу Г. Гегеля: обґрунтування ідеї всесвітньої історії, закономірностей суспільного розвитку; антропологічний принцип Л. Фейєрбаха). П’яте питання: Слід визначити російську соціально-філософську думку ХХ століття (М. Лоський, П. Флоренський, С. Булгаков, С. Франк, Л. Карсавін, І. Ільїн, О. Лосєв, І. Фролов та ін.). Розглянути соціально-філософську думку в Україні (І. Франко, М. Грушевський: держава і народ в історії, М. Ковалевський, В. Вернадський: вчення про ноосферу, Б. Кістяківський, В. Липинський, В. Віниченко, М. Хвильовий, П. Любченко та ін.) Питання для самостійного опрацювання:

1. Соціально-філософські аспекти вчень шкіл періоду еллінізму.14

2. Соціально-історична сутність, соціально-значущі причини та наслідки періоду Реформації.

Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 1, 2, 4, 18, 19, 32, 39, 41, 47, 50, 54, 62, 71, 76.Інформаційні ресурси: 1.

Методичні рекомендації Перше питання: В першу чергу слід звернутися до філософії Епікура, розглянути атомістичне вчення на основі якого він будує соціальну філософію. Визначити нову життєву орієнтацію епікуреїзму, етичну доктрину матеріаліста- атоміста Епікура. Розглянути духовні орієнтації римського філософа Тита Лукреція Кара: проблема свободи, щастя. Визначити філософські ідеї скептицизму (Піррон), стоїцизму, неоплатонізму (Плотін, Прокл), а також соціальні теорії Платона (Платон «Держава») та Аристотеля (Аристотель «Політика»). Друге питання: Необхідно визначити реформаторський рух в Європі: ідеї Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, Жана Кальвіна. Проблема людини, моралі, суспільства у творчості філософів епохи Відродження. Суспільно-політичне життя, укріплення державності, мета та роль фатуму у Нікколо Макіавелі. Соціальні утопії Т. Мора (Мор Т. «Утопія») і Т. Кампанели (Кампанелла Т. «Місто Сонця»). Аналіз розвитку суспільства в працях Жана Бодена: теорія державного суверенітету.

Семінарське заняття 3.Тема: Людина як предмет філософської рефлексії Метою опрацювання матеріалу є визначення філософських концепцій

походження людини, антропологічних особливостей українського народу, вивчення людської діяльності та практики, проблеми сенсу життя, смерті та безсмертя людини.

Основні поняття для опрацювання:Походження людини, праця, спілкування, мова, антропосоціогенез,

діяльність, поведінка, спілкування, практика, діалектика сутності, відчуження людини, сенс і мета життя, проблема смерті і безсмертя людини.

Перелік основних питань:1. Людина як біосоціальна істота. 2. Діалектика сутності та існування людини. 3. Сенс і мета життя. Проблема смерті і безсмертя людини.Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 16, 21, 25, 26, 27, 28, 31, 40, 42, 56, 68, 78, 90.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:

Прочитати одну із запропонованих робіт: Вовк Х.В. Антропологічні особливості українського народу; Гумбольдт В. О мышлении и речи. О влиянии различного характера языков на літературу и духовное развитие. О различии строения человеческих языков и его влияния на духовное развитие

15

человечества.; Енгельс Ф. Роль праці в перетворенні мавпи в людину; Кант И. Опыт о болезнях головы.

Методичні рекомендації Перше питання: Необхідно розглянути теорії походження людини: еволюційна, теологічна, космічна. Розкрити біосоціальну природу людини. Зосередити увагу на розкритті понять праця, спілкування, мова, як головних факторів антропосоціогенезу. Трудова теорія як поєднання процесу походження людини (антропогенез) з процесом виникнення суспільства (соціогенез). Спосіб життєдіяльності людини (соціальна практика). Поряд з працею «активним перетворенням і освоєнням природи», слід розглянути таки чинники як соціальність (суспільний характер життєдіяльності), здатність до мовного спілкування, поява свідомості (усвідомленого і доцільного характеру діяльності). Людина в марксистській теорії як соціальна істота, її сутність визначається як сукупність всіх суспільних відносин. Всі суто людські якості в тому числі і свідомість, є результатом суспільно-практичного життя.

Друге питання: Необхідно розглянути діяльність, поведінку, спілкування. Слід визначити основні типи діяльності: економічна, соціальна, політична, духовна в залежності від об’єктів діяльності; практику (активно-діяльнісне відношення людини до світу, суспільний характер, свідома цілеспрямована діяльність). Розглянути діалектику сутності і існування людини. Проблема відчуження людини та шляхи її подолання, звернувши увагу на ранню роботу К. Маркса «Економічно-філософські рукописи 1844року».

Третє питання: Необхідно визначити взаємозв’язок біологічного, соціального та духовного в людині. Розглянути проблему сенсу життя людини в епоху Античності, Середньовіччя, Відродження, Просвітництва, ХІХ-ХХ століття та сучасну епоху. Розкрити ідею реалізації смислу життя шляхом служіння загальному благу, внесенню особистого вкладу в історію, культуру, прогрес суспільства. Смисл життя завжди більше ніж мета. Проблема смерті та безсмертя. Питання для самостійного опрацювання:

1. Типи діяльності. Практика.2. Прочитати одну із запропонованих робіт: Вовк Х.В. Антропологічні

особливості українського народу; Гумбольдт В. О мышлении и речи. О влиянии различного характера языков на литературу и духовное развитие. О различии строения человеческих языков и его влияния на духовное развитие человечества.; Енгельс Ф. Роль праці в перетворенні мавпи в людину; Кант И. Опыт о болезнях головы.

Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 16, 21, 25, 26, 27, 28, 31, 40, 42, 56, 68, 78, 90.Інформаційні ресурси: 1.

Методичні рекомендації Перше питання: Необхідно розглянути проблему людської діяльності та її роль в житті суспільства. Розглянути роль праці в філософії Конфуція, Аристотеля, поняття діяльності як принципа суспільного способу буття в

16

німецькій класичній філософії: І. Кант, Й. Фіхте, теорія Г.В.Ф. Гегеля. В теорії людської діяльності знаходимо витоки вчення К. Маркса про практику. Слід розглянути практичну і духовну діяльність. Типи діяльності: економічна, соціальна, політична, духовна в залежності від об’єктів діяльності; в залежності від суб’єктів діяльності індивідуальна та колективна, народний рух, класова боротьба, молодіжний рух; відносно об’єктивних тенденцій розвитку суспільства прогресивна, консерватина, регресивна, революційна, контрреволюційна; на основі системи цінностей позитивна та негативна, закона та незакона, моральна та аморальна. Всі види діяльності характеризуються як творча та нетворча. Друге питання: Необхідно розглянути роботу Вовк Х.В. Антропологічні особливості українського народу. Розглянути запропоновану автором характеристику українського антропологічного типу; Гумбольдт В. О мышлении и речи. О влиянии различного характера языков на літературу и духовное развитие. О различии строения человеческих языков и его влияния на духовное развитие человечества. Слід розглянути основні теоретичні та методологічні принципи концепції В.О. Гумбольта: синтез натуралістичного і діяльнісного підходів (мова як організм духу і як діяльність духу), діалектичне співвідношення протилежних начал (у формі антиномій); системно-цілісний погляд на мову, пріоритет динамічного, процесуально-генетичного підходу над структурно-статичним, розвиток мови як загальне досягнення людства і т.п. Лінгвістична методологія, функції мови, єдність мови та мислення, мови та культури. Проаналізувати роботу Енгельса Ф. Роль праці в перетворенні мавпи в людину. Праця, мова, спілкування як головні фактори антропосоціогенезу; Кант И. Опыт о болезнях головы. Слід розглянути визначені І. Кантом відхилення пізнавальної здібності, названі ним хворобами голови, визначені недуги як наслідок духовних відхилень тогочасного суспільства.

Семінарське заняття 4.Тема: Суспільство як цілісна соціальна система, що

саморозвивається Метою опрацювання матеріалу є вивчення суспільства як цілісної

соціальної системи, системно-структурних зв’язків всіх сфер суспільного життя.

Основні поняття для опрацювання:Системність, соціальна реальність, системний підхід, суспільство,

елементи соціальної системи, спрямованість розвитку суспільства, джерела і форми розвитку суспільства, системно-структурні зв'язки, сфери суспільного життя, суспільні відносини.

Перелік основних питань:1. Системний підхід до аналізу суспільства.2. Структурні елементи і властивості суспільства як соціальної системи.3. Системно-структурні зв'язки основних сфер громадського життя.4. Джерела і форми розвитку суспільства. Базова література: 1 – 4.Допоміжна література: 7, 52, 53, 58, 64, 67, 83, 89, 93, 95, 96.

17

Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:

Проаналізувати основні ідеї роботи: Момджян К.Х. Социум. Общество. История.

Методичні рекомендаціїПерше питання: Необхідно розглянути системність соціальної

реальності. Системний підхід до аналізу суспільства. Розглянути поняття система (сукупність взаємопов’язаних елементів, що утворюють цілісність системи). Питання цілісності і системності соціуму, розглянути сучасне суспільство як систему соціальних та державних, владних інститутів, взаємодія яких забезпечує йому можливість функціонування і розвитку як сукупності базисних та надбудовних суспільних відносин.

Друге питання: Слід визначити елементи соціальної системи: суб’єктивно-діяльнісний зріз (люди), функціональний зріз (сфери діяльності: економіка, транспорт і зв'язок, освіта, наука, управління, оборона, мистецтво і т. п.), соціокультурний зріз (підсистеми: класово-стратифікаційна, соціально-етнічна, демографічна, поселенська, професійно-освітня); функції соціальної системи.

Третє питання: Необхідно розглянути основні сфери суспільного життя: матеріальна ( процеси матеріального виробництва, науково-технічний прогрес, технологічна революція), соціально-політична (взаємовідносини, інститути і процеси соціальних груп, класів, націй, держав), духовна (духовний світ людини і суспільства: мораль, право, мистецтво, наука, релігія, освіта, виховання), культурна (здійснює виробництво і функціонування культурних цінностей), політична (держава, армія, політичні партії та ін.). Розглянути суспільні відносини, типи суспільних відносин. Слід розглянути системно-структурні зв’язки між різними сферами суспільного життя.

Четверте питання: Необхідно розглянути джерела і форми розвитку суспільства. Спрямованість розвитку суспільства. Діяльність як спосіб функціонування суспільства в сучасних соціологічних теоріях. Суб’єктивний фактор в історії як свідома, цілеспрямована діяльність мас, класів, політичних партій, окремих особистостей, спрямована на зміну, розвиток або збереження об’єктивних умов суспільного розвитку.

Питання для самостійного опрацювання:1. Системно-структурні зв'язки економічної та політичної сфер

суспільного життя.2. Проаналізувати основні ідеї роботи: Момджян К.Х. Социум.

Общество. История.Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 1, 2, 4, 18, 19, 32, 39, 41, 47, 50, 54, 62, 71, 76.Інформаційні ресурси: 1.

18

Методичні рекомендаціїПерше питання: Необхідно розглянути основні сфери суспільного

життя: економічна (матеріальна), соціально-політична, духовна, культурна. Всі сфери суспільного життя діалектично взаємоповязані, розвиваються. У центрі кожної знаходиться (свій субєкт) реальна суспільна людина, життждіяльність якої обєднує сфери в єдину соціальну систему, має суспільні відносини: матеріальні, соціально-політичні, духовні, культурні. Слід визначити системно-структурні звязки між різними сферами.

Друге питання: Необхідно проаналізувати основні ідеї роботи: Момджян К.Х. Социум. Общество. История. Розглянути два напрямки в історії соціально-філософської думки: рефлективний та валюативний, питання суспільного устрою і розвитку, питання взаємодії філософії історії та соціальної філософії.

Семінарське заняття 5.Тема: Фундаментальні основи буття суспільства Метою опрацювання матеріалу є розгляд функціонування системи:

природа-людина-суспільство.Основні поняття для опрацювання:Природні умови існування суспільства, географічний детермінізм,

геополітика, ноосфера, праця, архітектоніка суспільного виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, спосіб виробництва, інформаційне суспільство, економічне життя суспільства, техніка та технології.

Перелік основних питань:1. Архітектоніка суспільного виробництва.2. Взаємозв'язок виробництва і споживання як основа економічного життя

суспільства.3. Матеріальне виробництво, його структура і роль в житті суспільства.4. Взаємодія об'єктивної і суб'єктивної сторін економічного життя суспільства. Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 11, 12, 13, 23, 30, 34, 50.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:

Ідеї В. І. Вернадського про ноосферу.

Методичні рекомендаціїПерше питання: Необхідно розглянути поняття суспільного

виробництва, види суспільного виробництва: матеріальне та духовне виробництво. Під категорією суспільне виробництво слід розуміти не тільки виробництво матеріальних благ, а також форм спілкування, суспільних відносин. Система суспільного виробництва складається з: носіїв життя, засобів до життя, соціальних умов існування. Спосіб виробництва представлений двома сторонами: продуктивні сили, виробничі відносини. У трудовій діяльності розрізняють: цілеспрямовану діяльність людини,тобто саму працю; знаряддя праці; предмети праці.

19

Друге питання: Необхідно розглянути виробництво і споживання як основу економічного життя суспільства. В основі суспільних зв’язків знаходиться система матеріальних відносин. Виробничі відносини формуються безпосередньо в процесі виробництва, в процесі їх розподілу, а також на стадіях обміну і споживання. Розподіляти, обмінювати й споживати можна тільки те, що вироблено. Третє питання: Слід визначити спосіб матеріального виробництва і його структуру: виробництво, розподіл, обмін, споживання. Виробничі сили та виробничі відносини. Форми матеріального виробництва визначають певну структуру суспільства і певні відносини людей до природи. Тому суспільство потрібно вивчати як природно-історичний процес, подібно до того, як природознавство вивчає природу та її закони. Четверте питання: Необхідно розглянути взаємозв’язок продуктивних сил та продуктивних відносин. В основі виробничих відносин лежить власність на засоби виробництва, тобто від того, в чиїй власності перебувають основні засоби виробництва, залежить сутність, характер усієї системи виробничих відносин. Матеріалістичне розуміння історії спирається на об’єктивність процесів, які відбуваються у суспільстві, на принципи детермінізму (тобто визначеності), згідно з якими форми матеріального виробництва визначають певну структуру суспільства. Але це не заперечує суб’єктивного фактору в історії, тобто діяльності людей. При її розгляді завжди необхідно досліджувати витоки, причини, об’єктивні умови, які вирішальним чином впливають на дії людей. Слід розглянути поняття техніки та технологій та їх роль в розвитку суспільства. Питання для самостійного опрацювання:

1. Географічний детермінізм. Геополітика. 2. Ідеї В. І. Вернадського про ноосферу.

Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 11, 12, 13, 23, 30, 34, 50.Інформаційні ресурси: 1.

Методичні рекомендації Перше питання: Необхідно розглянути питання про вплив географічного середовища на суспільно-політичні процеси і мораль суспільства звернувшись до представників античності: Геродота, Полібія, Платона, Аристотеля. Географічні відкриття та виникнення концепції географічного детермінізму як альтернативи теологічному поясненню суспільних явищ в Середньовіччі. Праці Монтескьє. Географічна школа в соціології Генрі Бокль. Виникнення в Німеччині геополітики. Геополітичне поняття «життєвого простору». Друге питання: Необхідно визначити як наука і техніка дозволяє людині не лише оптимально використовувати в інтересах суспільства природні багатства, закони природи, але і формувати нові системні зв’язки в природному середовищі. Діяльність людини в цьому плані має особливе значення, яке розкривається у В. Вернадського в понятті «ноосфера». Слід розкрити зміст поняття «ноосфера»: конструктивний вплив людини на природу, процеси

20

породжені розумною діяльністю людини, тенденція до безперервного розширення (вихід людини в космос, проникнення в надра планети).

Семінарське заняття 6.Тема: Духовне життя суспільства Метою опрацювання матеріалу є вивчення всіх форм духовно-

практичного освоєння соціальної дійсності.Основні поняття для опрацювання:Духовного життя суспільства, духовне виробництво, духовна діяльність,

духовне спілкування, духовні відносини, духовні потреби, духовне споживання, культура, суспільна свідомість, структура суспільної свідомості, теоретичне і буденна свідомість, ідеологія, суспільна психологія, форми суспільної свідомості.

Перелік основних питань:1. Поняття "дух", "духовність", "духовне життя суспільства".2. Основні елементи духовного життя суспільства як системи.3. Суспільна свідомість, її суть і структура.4. Культура, її суть і роль в духовному житті суспільства. Базоваа література: 1 – 4.Допоміжна література: 3, 15, 35, 36, 45, 46, 49, 51, 57, 65, 72, 73, 79, 84, 85, 86, 89, 91.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:

Теоретична і буденна свідомість. Основні ідеї роботи С.Л. Франка Духовные основы общества.

Методичні рекомендації Перше питання: Необхідно розглянути поняття "дух", "духовність". Поняття духовного життя суспільства: духовне виробництво, духовна діяльність, духовне спілкування, духовні відносини, духовні потреби, духовне споживання. Основною рушійною силою духовної діяльності є духовні потреби – внутрішні спонукання людини до духовної творчості, до створення духовних цінностей та їх споживання, до духовного спілкування. Вони об’єктивні за своїм змістом, обумовлені обставинами людського життя і відображають об’єктивну необхідність духовного освоєння оточуючого природного і соціального світу. Водночас духовні потреби суб’єктивні за своєю формою, оскільки є проявом внутрішнього світу людей, їх суспільної та індивідуальної свідомості та самосвідомості.

Слід розглянути проблему духовності у вітчизняній філософії (філософія серця), руській релігійній філософії, філософії життя, феноменології, екзистенціалізмі, філософській антропології. Друге питання: Необхідно розглянути духовне життя суспільства як активну творчу діяльність людей по засвоєнню і перебудові світу, яке визначається у виробництві, збереженню, розподілу і споживанні духовних цінностей та ідеальних смислів. Слід визначити, що духовне життя суспільства включає в себе не лише ідеальні явища, а також самих суб’єктів духовного

21

життя та соціальні інститути зайняті виробництвом, збереженням, розподілом духовних цінностей (бібліотеки, театри, музеї, навчальні заклади, релігійні та громадські організації та ін.). Суттєвою складовою духовного життя суспільства є духовні потреби, духовне споживання. Предмети духовного споживання (твори мистецтва, моральні, релігійні цінності тощо) формують відповідні потреби, отже, багатство речей і явищ духовної культури суспільства є важливою передумовою формування різноманітних духовних потреб людини. Виробництво і споживання духовних цінностей опосередковується духовними відносинами. Вони існують як відносини людини безпосередньо до тих чи інших духовних цінностей, тобто – схвалює вона їх чи відкидає, а також відносини між людьми щодо цих цінностей: до їх виробництва, розповсюдження, споживання, збереження. Третє питання: Слід визначити структуру суспільної свідомості. Розглянути теоретичну та буденну свідомість, форми суспільної свідомості. Моральна свідомість. Політична свідомість. Правосвідомість. Естетична свідомість. Релігійна свідомість. Філософська свідомість. Суспільна свідомість є сукупністю ідеальних форм: поняття, судження, почуття, ідеї, уявлення, теорії, які охоплюють і відтворюють суспільне буття, вони вироблені людством у процесі освоєння природи і соціальної історії. Одним з елементів структури суспільної свідомості є її різні рівні – буденна і теоретична свідомість, ідеологія і суспільна психологія. Буденний рівень суспільної свідомості включає в себе емпіричні знання про об’єктивні процеси, погляди, настрої, традиції, почуття, волю. Теоретичний же рівень суспільної свідомості виходить за межі емпіричних умов буття людей і виступає у вигляді певної системи поглядів, прагне проникнути в саму суть явищ об’єктивної дійсності, розкрити закономірності їхнього розвитку та функціонування. Слід розглянути основні форми суспільної свідомості та процес і особливості їхнього формування й розвитку в сучасних умовах. Так політична свідомість є відображенням політичних відносин, політичної діяльності, що відбувається в суспільстві. Правова свідомість являє собою сукупність знань, поглядів на юридичні права та норми, що регулюють поведінку людей у суспільстві. З правовою свідомістю тісно пов’язана моральна свідомість. Мораль являє собою сукупність, систему норм, правил поведінки людей у суспільстві. Естетична свідомість відображає об’єктивну реальність шляхом певних художніх образів. Релігійна свідомість протягом історії розвитку людства набувала багатогранних форм, відтінків, пройшовши довгий шлях свого становлення від примітивних культів до складних релігійних систем і основних світових релігій сучасності. Релігія як форма суспільної свідомості охоплює релігійну ідеологію та релігійну психологію.

Четверте питання: Необхідно розглянути поняття культура: багатоаспектність спроб визначення поняття культура, функції культури, типологію культури. Три підходи до розуміння культури: емпіричний, аксіологічний, діяльнісний. Місце і роль культури в духовному житті суспільства. Необхідно розглянути концепцію лінійного розвитку культури (Л. Морган), циклічного розвитку культури обґрунтовану в працях: М. Данилевського, німецького соціолога О. Шпенглера, англійського історика

22

А. Тойнбі. Визначте в чому полягає сутність кожної концепції. Слід розглянути культуру в її історичній перспективі.Питання для самостійного опрацювання:

1. Духовні потреби. Духовне споживання.2. Теоретична і буденна свідомість. Основні ідеї роботи С.Л. Франка

Духовные основы общества.Базова література: 1 – 4.Допоміжна література: 3, 15, 35, 36, 45, 46, 49, 51, 57, 65, 72, 73, 79, 84, 85, 86, 89, 91.Інформаційні ресурси: 1.

Методичні рекомендації Перше питання: Необхідно розглянути духовну сферу суспільства, визначити її структуру: духовне виробництво, духовні потреби, духовне споживання, духовні цінності і звичайно, субєкти духовного життя та соціальні інститути. Слід розглянути естетичні, пізнавальні, моральні духовні потреби як необхідну умову духовного розвитку людини. Друге питання: Необхідно визначити структуру суспільної свідомості. Розглянути форми теоретичної свідомості: наука та суспільна ідеологія; форми буденної свідомості: емпірична свідомість яка складається в процесі пізнання та суспільна психологія, що формується при оціночному відображенні дійсності. Необхідно визначити основні ідеї роботи С.Л. Франка «Духовные основы общества»: форми суспільної свідомості, духовні цінності.

Семінарське заняття 7.Тема: Соціальне буття суспільства Метою опрацювання матеріалу є вивчення соціальної структури

суспільства, типів суспільств, національної психології.Основні поняття для опрацювання:Соціальна спільність людей, соціальна структура суспільства,

демографічна структура, професійно-освітня структура, поселенська структура, традиційне суспільство, індустріальне суспільство, інформаційне суспільство, соціальні групи, класова структура, класові відносини, теорії соціальної стратифікації, соціальна мобільність, етнічні спільності людей: рід, плем'я, народність, нація, етнос, етнос, раса, національна психологія, сучасні етнічні процеси.

Перелік основних питань:1. Соціальна спільність і соціальна структура індустріального суспільства.2. Класова структура і класові стосунки в суспільстві. Соціальна стратифікація

і соціальна мобільність.3. Етнічна структура суспільства: рід, плем'я, народність, нація.4. Демографічна структура суспільства.5. Професійно-освітня і поселенська структура суспільства. Базова література: 1 – 4.Допоміжна література: 14, 33, 38, 55, 70, 75, 94.Інформаційні ресурси: 1.

23

Завдання на СРС:Національна психологія. Сучасні етнічні процеси.

Методичні рекомендаціїПерше питання: Необхідно визначити поняття соціальної спільності

людей. Слід розглянути соціальну структуру суспільства (етнічна структура, демографічна структура, поселенська структура, класова структура, професійно-освітня структура) як цілісну сукупність всіх функціонуючих в ньому спільнот, взятих в їх взаємодії. Соціальна структура традиційного, індустріального і інформаційного суспільств.

Друге питання: Необхідно визначити класову структуру і класові відносини індустріального суспільства. Розглянути теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності (П. Сорокін, Т. Парсонс). Слід розглянути вертикальну соціальну мобільність (рух вгору чи вниз в системі соціальних позицій) та горизонтальну соціальну мобільність (переміщення індивіда на одному й тому ж соціальному рівні). Типи соціальної мобільності: між класова ті внутрікласова. Теорія соціальної стратифікації: слід розглянути одномірну та багатомірну стратифікацію.

Третє питання: Необхідно визначити етнічні спільності людей: рід, плем'я, народність, нація. Рід як складова першої в історії суспільно-економічної формації (спільне поселення, мова, звичаї, вірування). Розглянути поняття етносу. Етнос і раса. Розглянути поняття нації, слід визначити головні ознаки: спільність території, мови, спільність економічного життя, спільні риси психічного складу, закріплені у культурі, національна самосвідомість. Національна психологія. Слід розглянути історичні типи етнічних спільностей людей.

Четверте питання: Необхідно розглянути демографічну структуру суспільства. Загальна чисельність населення, темпи зростання народонаселення, закони народонаселення. Вікова структура населення. Міграція та міграційні процеси. Сутність демографічних процесів і явищ: шлюбність, народжуваність, міграції, смертність, відтворення населення тощо. Відтворення населення. Перспективи еволюції тривалості життя. Сім’я в сучасній Україні. Проблема шлюбності та розлучень. Взаємозв’язок демографічних процесів з різними сферами життєдіяльності: економікою, політикою, охороною здоров’я, культурно-освітньою сферою.

П’яте питання: Необхідно розглянути професійно-освітню і поселенську структуру суспільства. Роль освіти. Освіта як необхідний компонент відтворення суспільної людини, її соціалізації. Інтелігенція як спільність людей, що професійно займаються розумовою, творчою працею. Слід розглянути поселенську структуру як просторову форму організації суспільства. Головні типи поселень. Концепції виникнення міст: вотчина теорія, концепція виникнення з сільської спільноти: Б. Рибаков. Ремесло Древньої Русі, оборона теорія: М. Вебер, К. Бюхер, політико-правова: Г.Ф.В. Гегель, Г. Бєлов. Процеси урбанізації. Питання для самостійного опрацювання:

1. Соціальні групи, їх типологія і динаміка розвитку.24

2. Національна психологія. Сучасні етнічні процеси.Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 14, 33, 38, 55, 70, 75, 94.Інформаційні ресурси: 1.

Методичні рекомендації Перше питання: Необхідно розглянути соціальні групи як суб’єкти соціального розвитку. Визначити їх типологію. Народ як головна сила суспільного розвитку. Класи і нації як суб’єкти соціального розвитку (класова боротьба як рушійна сила). Національний рух і суспільний прогрес. Слід визначити роль особистості в історії. Необхідно розглянути динаміку соціальних груп яка призводить до зміни їх місця в соціальній структурі суспільства: розглянути типологію соціальних рухів (горизонтальна та вертикальна мобільність).

Друге питання: Вивчення національної психології слід розпочати з поняття ментальності, що зберігає генетичний код народу, допомагає зрозуміти закономірності розвитку культури, суспільної моралі, становлення національної ідентичності. За переконанням більшості філософів вже на перших етапах формування етносу виникають певні психоповедінкові архетипи. Особливості психічного типу, національного характеру обумовлюють значною мірою специфіку світогляду українського народу. Через зв’язок часів зберігається певний психоповедінковий інваріант, що реалізується на спільній мовній, культурній та морально-етичній основі.

Необхідно розглянути такі риси як антеїзм - особливе вшанування землі, кордоцентризм - сердечність, екзистенційність - домінування емоцій і почуттів.

Слід звернути увагу на ключові концепції українського кордоцентризму як національної філософії викладені у таких джерелах: у Г. Сковороди – це «Діалог. Назва його – потоп Зміїний», «Кільце», «Наркіс. Розмова про те: пізнай себе», «Симфонія, названа книга Асхань, про пізнання себе» та «Сад Божественних пісень», у П. Юркевича – «Серце та його значення в духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого», «З науки про людський дух».

Необхідно розглянути сучасні етнічні процеси.

Семінарське заняття 8.Тема: Регулятивні механізми функціонування і розвитку соціуму Метою опрацювання матеріалу є вивчення регулятивних механізмів

функціонування і розвитку соціуму, держави як інституту політичної системи суспільства, основних ідеологій та релігійної регуляції поведінки людей.

Основні поняття для опрацювання:Традиції, тотем, табу, політика, влада, держава, інститут політичної

системи суспільства, ідея громадянського суспільства, право, правосвідомість, мораль, правова держава, морально-правове регулювання, ідеологія, тоталітаризм, фашизм, лібералізм, консерватизм, релігійна регуляція.

Перелік основних питань:1. Регулятивні функції держави.2. Моральна регуляція суспільства.

25

3. Релігійна регуляція поведінки людей. 4. Правова регуляція громадських стосунків. 5. Політика як соціальний регулятор стосунків між індивідами і соціальними спільностями. Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 8, 9, 29, 37, 43, 44, 48, 59, 63, 66, 82.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:Ідея громадянського суспільства. Типи ідеологій (тоталітаризм, фашизм, лібералізм, консерватизм). Основні ідеї роботи Донцова Д. Історія розвитку української державної ідеї.

Методичні рекомендаціїПерше питання: Необхідно розглянути походження і сутність держави.

Держава як головний інститут політичної системи суспільства. Слід розглянути регулятивні функції держави. Держава через механізми влади, управління, правосуддя може забезпечити розробку і реалізацію єдиних, загальнообов’язкових, чітко визначених типових масштабів для взаємовідносин і поведінки в суспільстві. Сучасні тенденції розвитку держави.

Друге питання: Необхідно розглянути моральну регуляцію суспільства. Традиції, тотем, табу. Мораль являє собою сукупність, систему норм, правил поведінки людей у суспільстві. На відміну від правових норм, норми моралі не закріплені в юридичних законах, а регулюються в суспільстві силою громадської думки. Необхідно розглянути сучасну мораль і культуру.

Третє питання: Необхідно розглянути релігійну регуляцію поведінки людей. Поняття: релігія, релігійна свідомість. Релігійна свідомість протягом історії розвитку людства набувала різноманітних форм, відтінків, пройшовши довгий шлях свого становлення від примітивних культів до складних релігійних систем і основних світових релігій сучасності. Релігія як форма суспільної свідомості охоплює релігійну ідеологію та релігійну психологію.

Четверте питання: Необхідно розглянути правову регуляцію суспільства. Право. Функції права в суспільстві. Право закріплюється в офіційних документах держави, встановлює загальну форму відносин, право визначає міру свободи людей, їх об’єднань, державних органів у взаємовідносинах між ними і гарантії свободи. Правосвідомість. Право і мораль. Ідея правової держави. Слід розглянути ознаки правової держави.

П’яте питання: Необхідно розглянути політику як соціальне явище. Політика і влада. Ідеологія як оціночно-нормативна форма свідомості колективних суб’єктів. Так політична свідомість є відображенням політичних відносин, політичної діяльності, що відбувається в суспільстві. Вона є сукупністю ідей, поглядів, вчень, політичних установок, тих чи інших політичних методів, за допомогою яких визначаються і втілюються в життя політичні інтереси суб’єктів політичних процесів. Слід розглянути ідеологічний та психологічний аспекти політичної свідомості. Типи ідеологій.

Питання для самостійного опрацювання:1. Традиції. Тотем. Табу.

26

2. Ідея громадянського суспільства. Типи ідеологій (тоталітаризм, фашизм, лібералізм, консерватизм). Основні ідеї роботи Донцова Д. Історія розвитку української державної ідеї.Базова література: 1 - 4.Допоміжна література: 8, 9, 29, 37, 43, 44, 48, 59, 63, 66, 82.Інформаційні ресурси: 1.

Методичні рекомендаціїПерше питання: Необхідно визначити, що становлення людини

відбувалося у взаємозв’язку з виникненням і розвитком первісно-родового суспільства. Вже тоді існувала відмінність між твариним стадом і однією з перших форм людського суспільства – первісно-родовою спільнотою. Перша форма людського суспільства будувалася на принципах агамії та екзогамії. Головну роль в існувані екзогамії відігравали тотемістичні культи. Необхідно визначити сусність поняття тотем (род), а також тотемізм як найдавнішу форму релігії родового ладу, традиції та систему табу (заборони) елементів регуляції поведінки первісно-родової спільноти.

Друге питання: Необхідно розглянути феномен громадянського суспільства, його основні складові: добровільні обєднання громадян, громадянські рухи і політичні партії, які не перебувають на жодному рівні влади, діяльність незалежних засобів масової інформації, громадську думку, дискурсивні практики в сфері культури, політичну і громадську активність.

Визначити основні типи ідеологій (тоталітаризм, фашизм, лібералізм, консерватизм). Основні ідеї роботи Донцова Д. Історія розвитку української державної ідеї. Слід розглянути періоди становлення і розвитку української державності: стародавня доба, княжа доба, литовсько-руська (польсько-литовська) доба, доба козаччини і Гетьманська держава, українське національне відродження ХІХ початок ХХ століття, українська національно-демократична революція, радянська Україна та незалежна Українська держава.

Семінарське заняття 9.Тема: Єдність і різноманіття історичного процессу Метою опрацювання матеріалу є вивчення головних теорій культурно-

історичного процесу.Основні поняття для опрацювання:Принцип історизму, соціальне пізнання, єдність світової історії,

проблема сенсу історії, глобальні проблеми сучасної цивілізації, загальнолюдські цінності, світова спільнота, різноманіття культур, цивілізації, діалог культур, соціальне прогнозування, методи передбачення майбутнього, сенс історії, теорії цивілізаційного фіналізму, циклізму, катастрофізму, ідея прогресу, сучасна цивілізація.

Перелік основних питань:1. Єдність і різноманітність підходів до аналізу історії суспільства. Соціально-

історична динаміка та її типи: лінійний, циклічний, спіралеподібний.2. Матеріалістичне розуміння історії (К. Маркс) і теорія соціальної еволюції

(Ю. Хабермас).27

3. Глобальні проблеми сучасної цивілізації і загальнолюдські цінності.4. Соціальне прогнозування та вирішення глобальних проблем сучасності.

Криза сучасної цивілізації та шляхи її подолання.5. Майбутнє сучасної цивілізації (історичний процес як сукупність унікальних

типів культур: Н. Данилевський, П. Сорокін; світова історія як феномен множинності культур: О. Шпенглер; іторична зміна цивілізацій: А. Тойнбі; кінець історії: Ф. Фукуяма; сенс і призначення історії: К. Ясперс).

Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 8, 20, 24, 61, 69, 80, 81, 87, 88, 92, 96.Інформаційні ресурси: 1.Завдання на СРС:Порівняйте погляди на культуру та цивілізацію наступних дослідників: Н. Данилевський, П. Сорокін, О. Шпенглер, А. Тойнбі.

Методичні рекомендаціїПерше питання: Необхідно розглянути еволюцію філософських

уявлень про єдність світової історії. Визначити різноманітність підходів до аналізу історії суспільства, соціально-історичну динаміку та її типи: лінійний, циклічний, спіралеподібний. Розглянути проблему смисла історії. Філософія історії передбачає вирішення цілого ряду проблем: спрямованість історичного розвитку людства; виявлення природи соціально-історичного закону; форм, етапів та критеріїв суспільного прогресу; гуманістичний зміст історії; проблема єдності і багатоманітності історичного процесу, періодизації та структурування його форм. Метод дослідження суспільства шляхом розгляду духовної культури народів став панівним у філософії історії. Його концепція є прообразом майбутніх теорій циклічності в розвитку культур і цивілізацій.

Друге питання: Необхідно розглянути обґрунтування ідеї світової історії К. Марксом. Формаційний підхід грунтується на моністичному, універсалістському розумінні історії. Він трактує всесвітню історію як єдиний лінійно-поступальний природно-історичний процес послідовної зміни суспільно-економічних формацій (К. Маркс). Теорія соціальної еволюції Ю. Хабермаса.

Третє питання: Необхідно розглянути виникнення глобальних проблем як закономірний результат розвитку суспільства. Глобальні проблеми і загальнолюдські цінності. Проблема війни і миру. Екологічна проблема. Демографічна проблема. Продовольча проблема. Енергетична проблема. Проблема подолання економічної відсталості країн, що розвиваються. Проблема світового освоєння космосу і багатств світового океану. Проблема епідемій і захворювань. Проблема зайнятості людей. Проблема тероризму. Комплексний підхід до вирішення глобальних проблем сучасності.

Четверте питання: Необхідно розглянути поняття соціального прогнозу, види і рівні соціального прогнозування. Методи передбачення майбутніх сценаріїв розвитку суспільства. Соціальний прогноз як теорія прогнозування, теорія побудови наукових альтернатив майбутнього. Футурологічні концепції про стратегії цивілізаційного розвитку людства.

28

Розв’язання глобальних проблем сучасності. Майбутнє в системі ціннісних орієнтацій сучасного людства.

П’яте питання: Необхідно розглянути історичний процес як сукупність унікальних типів культур: Н. Данилевський (У всесвітній історії культури він виділяє 10+1 самобутніх типів культури):, П. Сорокін (сутність соціологічної концепції полягає в тому, що культура розглядається як цілісне утворення, складна ієрархічна система культурних і соціальних систем); світову історію як феномен множинності культур: О. Шпенглер; іторичну зміну цивілізацій: А. Тойнбі (концепція циклічного розвитку культури); кінець історії: Ф. Фукуяма; сенс і призначення історії: К. Ясперс). Питання для самостійного опрацювання:1. Поняття світової спільноти. Захід, Схід, Україна в діалозі культур.2. Порівняйте погляди на культуру та цивілізацію наступних дослідників:

Н. Данилевський, П. Сорокін, О. Шпенглер, А. Тойнбі.Базова література: 1– 4.Допоміжна література: 8, 20, 24, 61, 69, 80, 81, 87, 88, 92, 96.Інформаційні ресурси: 1.

Методичні рекомендаціїПерше питання: Необхідно зазначити, що вся історія суспільного життя,

її матеріальної та духовної культури визначає реалізацію діяльнісно-творчого підходу людини до світу. Спілкування людей органічно є вплетеним в людську діяльність. У процесі спілкування люди формують і відтворюють якісне різноманітне життя як суспільне. Відбувається постійний діалог між різними культурами. Історично так склалося, що на нашій території перетиналися різні культури: Заходу і Сходу. Слід визначити різні культурні впливи на формування культури України.

Друге питання: Необхідно розглянути концепцію циклічного розвитку культури обґрунтовану в працях російського біолога Миколи Яковича Данилевського, німецького соціолога Освальда Шпенглера, англійського історика Арнольда Тойнбі. Визначте в чому полягає сутність цієї концепції: історія розвитку людства розглядається як історія співіснування локальних, незалежних один від одного соціокультурних типів.

Розгляньте вчення про відмінності культурних типів М. Данилевського. У всесвітній історії культури він виділяє 10+1 самобутніх типів культури: єгипетський, індійський, іранський, китайський, халдейський, грецький, римський, аравійський, романо-германський, американо-перуанський (як "сумнівний" тип). Крім того, вчений передбачав становлення одинадцятого типу – слов’янського як найбільш вираженого у руській культурі. Кожний тип культури проходить три фази свого розвитку: етнографічну, державну та цивілізаційну. Перехід до цивілізації характеризується розтратою культурного потенціалу.

Теорія культури Освальда Шпенглера викладена у роботі "Занепад Європи" (Закат Европы) де він розкриває свою концепцію розвитку культури як організму, який народжується, досягає розквіту і, виснажуючись, приходить до

29

свого природного кінця. Він відкинув концепцію лінійного розвитку світового культурного прогресу і обґрунтував теорію рівноцінного циклічного розвитку культур. На його думку, кожна культура є "живим організмом" і має свою історію і долю. Відкинувши тезу про існування загальнолюдської культури, вчений доводить, що всесвітня історія складається з восьми, замкнених у своєму розвитку великих культур; кожна з них є "живим організмом", має власну історію і по-своєму цілком унікальна. До таких культур він відносить єгипетську, індійську, китайську, шумеро-аккадську (вавилонську), греко-римську (аполонівську), візантійсько-арабську (магічну), західноєвропейську (фаустівську) і культуру майя. Окремо виділяє російсько-сибірську культуру, яка перебуває в процесі свого становлення і тількино виходить на історичну арену. Кожна культура, за О. Шпенглером, проходить у своєму розвитку чотири фази: 1) становлення, або "дитинство"; 2) розвиток, або "юність"; 3) розквіт або "зрілість"; 4) занепад і смерть або "старість". Кожна культура має свою долю й тривалість життя, яке становить 1000 років. Потім культура вмирає, а сліди від неї залишаються у формі цивілізації.

Концепція Тойнбі, базується на своєрідній системі цінностей, навколо яких складається повсякденне життя - від найгрубіших його виявів до найвищих злетів творчості. Кожна локальна цивілізація проходить у своєму розвитку чотири стадії: виникнення, зростання, надлому і розпаду. Спочатку А. Тойнбі виділив для аналізу 21 цивілізацію, потім скоротив їх перелік до 13 найрозвинутіших, серед яких називалися антична, західна, православна, індійська, китайська, ісламська, (египетська, андська, мінойська, шумерська, майя, сирійська, індійська, хеттська, елінська, далекосхідна (у Кореї та Японії), іранська, арабська, мексиканська, юкатанська, вавілонська.

Прикладом циклічних теорій є концепція суперсистем П. Сорокіна. Сутність соціологічної концепції полягає в тому, що культура розглядається як цілісне утворення, складна ієрархічна система культурних і соціальних систем. Цінності головний принцип культури у концепції П.Сорокіна. Саме, цінності за П.Сорокіним і складають фундамент кожної культури.

Слід розглянути три типи соціокультурних суперсистем: чуттєвий, коли світоглядні установки спираються на чуттєве осягнення світу; ідеаціональний, для якого характерний раціональний підхід до дійсності; ідеалістичний, що включає почуття та інтуїцію.

6. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУКалендарно-тематичний план засвоєння навчальної дисципліни наданий

у таблиці 1. Рекомендується щотижня засвоювати навчальний матеріал одної теми згідно календарно-тематичному плану та перевіряти ступінь засвоєння навчального матеріалу, самостійно виконуючи завдання, наведені в додатках до методичних рекомендацій.

Для підготовки завдань і відповідей можна використовувати літературу, що наведена у списку рекомендованих джерел або скористатися фондами науково-технічної бібліотеки університету та читальних залів Державної науково-педагогічної бібліотеки України, що працюють за адресами: вул. М.Берлінського, 9 (тел. 467-22-14) та вул. Володимирська, 57 (тел. 228-71-19). Час роботи – з 9.30 до 20 годин.

30

Таблиця 1

Тиждень Зміст навчальної роботи Час для СРС

1

Лекція 1. Предмет соціальної філософії та її місце в системі філософських знань Семінарське заняття 1. Тема: Предмет соціальної філософії та її місце в системі філософського знання

6

2Лекція 2. Ґенеза соціально-філософських ідейСемінарське заняття 2. Тема: Ґенеза соціально-філософських ідей

6

3

Лекція 3. Людина як предмет філософської рефлексіїСемінарське заняття 3. Тема: Людина як предмет філософської рефлексії

6

4

Лекція 4. Суспільство як цілісна соціальна система, що саморозвиваєтьсяСемінарське заняття 4. Тема: Суспільство як цілісна соціальна система, що саморозвивається

6

5Лекція 5. Фундаментальні основи буття суспільства Семінарське заняття 5. Тема: Фундаментальні основи буття суспільства

6

6Лекція 6. Духовне життя суспільстваСемінарське заняття 6. Тема: Духовне життя суспільства

6

7Лекція 7. Соціальне буття суспільстваСемінарське заняття 7. Тема: Соціальне буття суспільства

6

8

Лекція 8. Регулятивні механізми функціонування і розвитку соціумуСемінарське заняття 8. Тема: Регулятивні механізми функціонування і розвитку соціуму

6

9

Лекція 9. Єдність і різноманіття історичного процесу. Подання рефератуСемінарське заняття 9. Тема: Єдність і різноманіття історичного процесу

6

Підготовка до екзамену 30Всього годин 84

7. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1. Предмет соціальної філософії.2. Функції соціальної філософії.3. Соціальна філософія в системі суспільних наук.

31

4. Співвідношення особистісного та суспільного начала в людському бутті.5. Соціально-філософська проблематика в філософії античності.6. Соціально-історична характеристика епохи Нового часу.7. Соціально-філософські ідеї в німецькій класичній філософії.8. Соціально-філософська думка ХХ століття.9. Соціально-філософська думка в Україні.10. Наукові концепції походження людини. 11. Праця, спілкування, мова - основні фактори антропосоціогенезу. 12. Діяльність, поведінка, спілкування. 13. Проблема відчуження людини.14. Природні умови існування суспільства. 15. Праця і виробництво в житті людей. 16. Продуктивні сили і виробничі відносини. 17. Специфіка способу виробництва в інформаційному суспільстві. 18. Техніка та її роль у розвитку суспільства.19. Поняття духовного виробництва. 20. Духовна діяльність.21. Духовне спілкування. 22. Духовні відносини.23. Ідеологія і суспільна психологія. 24. Основні форми суспільної свідомості.25. Форми духовно-практичного освоєння соціальної дійсності.26. Поняття соціальної спільності людей. 27. Соціальна структура суспільства. 28. Демографічна структура суспільства.29. Професійно-освітня структура суспільства.30. Поселенська структура суспільства.31. Соціальна структура традиційного суспільства.32. Соціальна структура індустріального суспільства.33. Соціальна структура інформаційного суспільств.34. Теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності.35. Історичні типи етнічних спільнот людей. 36. Політика як соціальне явище. 37. Політика і влада. 38. Держава як інститут політичної системи суспільства.39. Сучасні тенденції розвитку держави.40. Ідеологія. Механізм впливу ідеології на психіку мас.41. Принцип історизму в соціальному пізнанні.42. Еволюція філософських уявлень про єдність світової історії.43. Проблема сенсу історії.44. Різноманіття культур, цивілізацій в сучасному світі.45. Соціальне прогнозування і майбутнє цивілізації.46. Методи передбачення майбутнього.47. Сенс історії та основні підходи до його інтерпретації.48. Теорії цивілізаційного фіналізму, циклизма і катастрофізму.49. Ідея прогресу в філософії історії.

32

50. Сучасна цивілізація перед вибором перспектив розвитку людства.

8. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ СЕМЕСТРОВОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

Індивідуальне завдання з дисципліни «Соціальна філософія» передбачено навчальним планом підготовки аспірантів. Формою індивідуального завдання є реферат.

Обов'язковим елементом філософської підготовки аспірантів є написання реферату з курсу. Реферат має бути присвячений актуальним теоретичним і методологічним проблемам природознавства, технічного знання або соціального пізнання, філософському аналізу суспільства, історії його розвитку.

Мета написання реферату – виявити ступінь підготовки аспірантів до науково-дослідної роботи, сприяти розвитку у них здатності здійснювати науковий аналіз природних і суспільних процесів, явищ сучасного життя, підвищити рівень філософської культури.

Тема реферату вибирається самостійно, з урахуванням запропонованої тематики. Тему і план необхідно узгодити з викладачем, що веде заняття.

Оформляти реферат необхідно відповідно до вимог, що висуваються до такого роду наукових робіт.

Титульний аркуш.Реферативна робота повина включати наступні структурні елементи:

ПЛАН (3-4 пункти, крім вступу, висновків і списку літератури).ВСТУП, де необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її теоретичну значимість, визначити мету та основні завдання, практичну значимість даної реферативної роботи.ОСНОВНА ЧАСТИНА, де розкривається зміст теми, вирішуються поставлені в рефераті завдання.

Усі поставлені у вступі завдання повинні бути проаналізовані. В кінці кожного параграфа або розділу, який розкриває зміст пункту плану, необхідно зробити короткі висновки і логічний перехід до наступного пункту. Параграф або розділ повинен бути не менше 5 сторінок.

У тексті мають бути посилання на наукові роботи, наведені в списку літератури. Посилання оформляється наступним чином: в квадратних дужках вказується номер джерела в списку літератури та сторінка, звідки взята цитата, наприклад: [3; с.78]. Якщо це електронне видання, то в квадратних дужках вказується тільки номер джерела в списку літератури.ВИСНОВКИ повинні містити відповіді на сформульовані у вступі завдання.Список використаних джерел подається в кінці роботи після заголовка: Список використаних джерел. Список джерел оформляється відповідно до стандарту.

Обсяг реферату – не менше 25 сторінок друкованого тексту.Технічні вимоги до оформлення: текстовий редактор Microsoft Word for Windows 6.0, 7.0, 97, 2000, 2003, 2007; шрифт – Times New Roman, розмір – 14; міжрядковий інтервал – 1,5; абзац відступ – 1,25 мм; поля – 20 мм.

Реферативну роботу необхідно підготувати і здати викладачу не пізніше 16 тижня.

33

Аспіранти, які не подали реферат, до екзамену не допускаються.Аспіранти не повинні використовувати для написання рефератів

ПІДРУЧНИКИ і БАНК РЕФЕРАТІВ в інтернеті, а лише наукову літературу (монографії, статті в наукових журналах, матеріали конференцій, довідково-енциклопедичну літературу, дисертації, автореферати, статистичні збірки тощо).

Після підготовки реферату аспірант має його захистити. Терміни видачі, виконання і захисту реферату визначаються графіком, що розробляється кафедрою на кожний семестр. Перелік тем рефератів наводиться у додатку 2.

9. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮПоточний контроль здійснюється за тематичними блоками з

опрацюванням питань для самостійної роботи з розглядом першоджерел, з опрацюванням теми та написанням реферату а підсумковий – шляхом складання екзамену.

При вивченні дисципліни пропонується впровадження рейтингової системи оцінки успішності засвоєння аспірантами навчального матеріалу з дисципліни.

Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання наведені в додатку 1.

Самостійна робота аспірантів передбачає різноманітні форми контролю. Одна з них – самоконтроль. З метою систематизації такого самоконтролю за вивченим змістом навчального матеріалу аспірантам пропонується:

а) відповідей на контрольні питання для самостійного вивчення з посиланням на першоджерела;б) опрацювання першоджерел (за вибором аспірантів), запропонованих у списку допоміжної літератури до кожної з тем.

Назви цих праць вказані у списку допоміжної літератури. Аспірант самостійно обирає два першоджерела впродовж семестру для вивчення і складає їх короткі тези-конспекти. В них мають бути відтворені основні положення прочитаних робіт, а також представлене власне ставлення до проблем, що розглядались авторами.

Обов’язковим видом самостійної роботи є опрацювання основного понятійного апарату до кожної лекційної теми.

Обов’язковим є проведення екзамену як семестрової атестації. Перелік питань на екзамен визначено в додатку 3.

Оцінка рівня засвоєння матеріалу аспірантами проводиться на основі «Положення про рейтингову систему оцінювання аспірантів з дисципліни «Соціальна філософія» додаток 1.

10. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

10.1 Базова література

34

1. Андрущенко В. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручник / В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко. – К.: Генеза, 2006. – 656 с.

2. Андрущенко В. П. Історія соціальної філософії: Західноєвропейський контекст. – Київ: Тандем, 2000. – 416 с.

3. П’янзін С. Д. Основи соціальної філософії: навч. посіб. – Черкаси: видавець Чабаненко Ю. А., 2014. – 152 с. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://eprints.cdu.edu.ua/385/1/osnovu.pdf

4. Таран В. О., Зотов В. М., Рєзанова Н. О. Соціальна філософія: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.

10.2 Допоміжна література

1. Аврелий Марк. Наедине с собой. – К.-Черкассы: РИЦ «Реал», 1993. – 148 с.

2. Андрущенко В. П., Губерський Л. В., Михальченко М. І. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: Підручн. для вищ. навч. закл. / В.П. Андрущенко, Л. В. Губерський, М. І. Михальченко. – Вид. 4-те, випр. та доп. – К.: Юрінком Інтер, 2016. – 552 с.

3. Анисимов С.Ф. Духовные ценности: производство и потребление. – М.: Мысль, 1988. – 255 с. .

4. Аристотель Политика // Сочинения: В 4-х т. Т. 4 / Пер. с древнегреч.; Общ. ред. А. И. Доватура. – М.: Мысль, 1983. – С.38-57. – 830 с. (Филос. наследие. Т, 90).

5. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – [Електронний ресурс] – // Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/aron/

6. Барулин В.С. Социальная философия: Учебник. – Изд. 3-е. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. – 560 с. – [Електронний ресурс] – // Режим доступу: http://www.studfiles.ru/preview/2674204/

7. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М, 1995. – [Електронний ресурс] – // Режим доступу: http://skepdic.ru/wp-content/uploads/2013/05/Berger_Lukman_-Sotcialnoe_konstruirovanie_ realnosti_Skepdic.ru_.pdf

8. Бердяев Н.А. Смысл истории. – М.: Мысль, 1990. – 268 с. 9. Бойченко І.В., Бойченко М.І. Філософія історії: предмет, напрямки,

детерміністські та ігрові концепції. – К.:ЦГО НАН України, 1995. – 60 с.10. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. –М.: Наука, 1983 - 418 с.11. Булгаков С. Философия хозяйства. – М.: Наука, 1990. – 412 с. 12. Вебер М. Основные социологические понятия. // Избр. произв. – М.,

1990. – [Електронний ресурс] – // Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/ Sociolog/Weber/osn_soc.php

13. Вебер М. Протестанская этика и дух капитализма. // М.Вебер. Избранные произведения: Пер. с нем. / Сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова; Предисл П. П. Гайденко.– М.: Прогресс, 1990. – 808 с.

14. Винниченко В. Відродження нації. В 3-х тт. ,Ч.1. – К.: Політвидав, 1990. – 542 c.

35

15. Витаньи И. Общество, культура, социология. – М.: Прогресс, 1984. – 287 с.

16. Вовк Хв. Антропологічні особливості українського народу // Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995. – 250 с.

17. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. – СПб.: Наука, 1993. – 479 с.

18. Гельвеций К.А. Сочинения в 2–х т., (Сост. и общ. ред, Х.Н.Момджяна) – М.: Мысль, 1974. – Т.2: О человеке. – 687 с.

19. Гоббс Т. // Избр. произведения В 2–х тт. – М.: Мысль, 1964 – Т.2: Гоббс Т. Левиафан. – 736 с.

20. Гогозов И.А. Введение в философию историю. – М.: PerSe; СПб.: Университетская книга, 2000. – 543 с.

21. Гумбольдт В. О мышлении и речи. О влиянии различного характера языков на літературу и духовное развитие. О различии строения человеческих языков и его влияния на духовное развитие человечества. – [Електронний ресурс] – // Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/

22. Гуревич П.С. Философия человека. – М.: ИФРАН, 1999-2001– [Електронний ресурс] – // Режим доступу: http://psylib.org.ua/books/gurep01/

23. Гэлбрейт Д. Экономические теории и цели общества. – М.: Прогресс, 1979. – 408 с.

24. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. – М.: «Книга», 1991. – 576 с. 25. Дарвин Ч. Воспоминания о развитии моего ума и характера:

Автобиография. Дневник работы и жизни. – М.: Изд-во АН СССР, 1957. – 251 с.

26. Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора, или Сохранение благоприятных рас в борьбе за жизнь [Текст]: Пер.с шестого издания (Лондон, 1872) / Ч. Дарвин; АН СССР. – Санкт-Петербург: Наука, 1991. – 539с. – (Классики науки).

27. Дембовский Я. Психология обезьян. – М.: Из-во иностранной литературы, 1963. – 236 с.

28. Дерягина М. А. Орудийная деятельность приматов: критерии и определение // Биологические предпосылки антропосоциогенеза. – [отв. ред. В.П. Алексеев, М.Л. Бутовская]; АН СССР, Ин-т этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая. – М.: ИЭ. [1 / М.Л. Бутовская, М.А. Дерягина, Э.П. Фридман и др.]. – 1989. – 128,[2] с. : ил. – Библиогр. в конце глав.

29. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К.: Товариство “Знання” України, 1991. – 48 с.

30. Дюркгейм Э.О. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М.: Наука, 1991. – 575 с.

31. Енгельс Ф. Роль праці в перетворенні мавпи в людину. – Маркс К., Енгельс Ф. – Тв. – Т. 20. – С. 50-59.

32. Руссо Ж.–Ж.. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права. – К.: «Port–Royal», 2001. – 583 с.

33. Замогильный И.С. Динамика социальной дифференциации. – Саратов: Изд-во Сарат.ун-та, 1991 - 157с.

36

34. Заславская Т.И., Рывкина Р.В. Социология экономической жизни. – Новосибирск: Наука, 1991. – 448 с.

35. Злобин Н.С. Культура и общественный прогресс. – М.: Наука, 1980. – 304 с.

36. Иванов В.П., Козловский В.П., Быстритский Е.К. Культура и развитие человека. – К.: Наук. думка, 1989.

37. Ильин В.В. Политическая антропология. – М.: Издательство МГУ, 1995. – 254 с.

38. Интеллигенция. Власть. Народ: Антология. – М.: Наука, 1992. – 341с. 39. Кампанелла Т. Місто Сонця.– К.: Дніпро, 1988.– 207 с.40. Кант И. Грезы духовидца поясненные грезами метафизика. / Там же,

С. 291-361.41. Кант И. К вечному миру – [Електронний ресурс] – // Режим доступу:

https://www.civisbook.ru/files/File/Kant_K_vechnomu_miru.pdf42.Кант И. Опыт о болезнях головы. Соч. В 6-ти тт. – М.: Мысль, 1963-

1966. – Т.2 – С. 225-242.43. Коллингвуд Р. Идеи истории. Автобиография. – М.:Наука, 1980. – 486 с.44. Кондерсе Ж. Эскиз исторической картины прогресса человеческого

разума. – М.-Л.: Соцэкгиз,1936. – 265 с. 45. Культура українського народу. – К. : Либідь, 1994. – 256 с. 46. Культурология. ХХ век. Словарь. – Спб: Университетская книга, 1997. –

630 с. 47. Мак’явеллі Нікколо. Флорентійські хроніки; Державець / Пер. з іт.

А.Перепадя. – К.: Основи, 1998. – 492 с.48. Манхейм К. Идеология и утопия. – М.:ИНИОН, 1992. – [Електронний

ресурс] – // Режим доступу: royallib.com/book/...karl/ ideologiya_i_utopiya.html

49. Маркарян Э.С. Теория культуры и современная наука: (логико-методол.анализ). – М.: Мысль, 1983. – 285 с.

50. Маркс К. К. критике политической экономии. Предисловие. // Маркс К., Энгельс Ф., Соч.т.13. // Економічно-філософські рукописи 1844 року. – Т.: 42.

51. Межуев В. Культура и история. – М.: Политиздат , 1977. – 199 с.52. Месарович М., Такахара Я. Общая теория систем: математические

основы. – М.: Мир, 1978. – 312 с. 53. Момджян К.Х. Социум. Общество. История. – М., 1995. – [Електронний

ресурс] – // Режим доступу:. http://multidollar.ru/history/momdzhjan_k_ kh__socium__obhhestvo__istorija__posobie_dlja_studentov_i_aspirantov__m__1995__405_s.htm

54. Мор Т. Утопия. – М.: Наука, 1978.– 415 с.55. Мостяєв О.І. Етнос і нація: проблеми ідентичності. – К.: УЦДК, 1998. –

204 с. 56. Моуди Р. Жизнь после смерти. – [Електронний ресурс] – // Режим

доступу: http://lib.ru/MOUDI/moudi.txt57. Общественное сознание и его формы. – М.: Политиздат, 1986. – 367 с.

37

58. Общественные отношения и формирование нового человека. – Львов, Свит, 1990. – 299 с.

59. Панарин А.С. Философия политики. – М.: Новая школа, 1996. – 424 с. 60. Парсонс Т. Система современных обществ. – [Електронний ресурс] – //

Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks /Sociolog/Parsons/index.php

61. Печчеи А. Человеческие качества. – М.: «Прогресс», 1985. – 312 с. 62. Платон. Сочинения. В 3–х т. (под общ. ред. А.Ф. Лосева и А.Ф. Асмуса.).

– М., 1971. – Т.3., ч.1.: Платон. Государство. – 678 с.63. Поздняков Э.А. Философия политики. – М.: Весь Мир, 2014. – 544 с.64. Принципы организации социальных систем: теория и практика. – Київ–

Одеса: Вища школа, 1988.– 242 с.65. Проблемы философии культуры. – М.: Прогресс, 1984. – 357 с 66. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.: Тандем, 1996. – 239 с. 67. Садовский В.Н. Обоснования общей теории систем. – М.: "Наука", 1974.

– 280 с. 68. Сегеда С. П. Антропологія: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2001. – 336 с. –

[Електронний ресурс] – // Режим доступу: http://shron.chtyvo.org.ua/Seheda_Serhii/Antropolohiia.pdf

69. Семенов Ю.Н. Социальная философия А.Тойнби. – М.:Наука, 1980. – 200 с.

70. Семигин Г.Ю. Социальное партнерство в современном мире. – М.: Мысль, 1996. – 208 с.

71. Сенека Луцій Анній. Моральні листи до Луцілія / Пер. з латин. А.Содомори. – К.: Основи, 1999. – 603 с.

72. Симонов П.В., Ершов П.М., Вяземский Ю.П. Происхождение духовности. – М.: Наука, 1989. – 350 с.

73. Сорокин П. Социокультурная динамика. // Человек. Цивилизация. Общество. – М.: Политиздат, 1992.– 543 с.

74. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – [Електронний ресурс] –// Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/ Sorok2/index.php

75. Социальная структура и стратификация в условиях формирования гражданского общества в России. – М..: РАН ИС, 1995. – 171 с.

76. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства. – Т.21: С. 23–178;

77. Маркс К. Экономическо–философские рукописи 1844 г. – Т.42: С. 449–554.

78. Тейлор Э.Б. Первобытная культура. – М.: Политиздат, 1989. – 573 с.79. Типология культур. // Культура: теории и проблемы. – М.: Наука, 1995. –

272 с.80. Тойнби А.Дж. Постижение истории. – [Електронний ресурс] – // Режим

доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Toynbee/_Index.php.81. Тойнби А.Дж. Цивилизация перед судом истории: Сборник / Пер. с англ.

– М.: Рольф, 2002. – 592 с. 82. Тоффлер О. Третья волна. – Москва: АСТ, 2004. – 781с.

38

83. Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. – М.: Мысль, 1978. – 272 с.

84. Українська культура і сучасність. – Львів: Світ, 1994. – 456 с. 85. Уледов А.К. Духовная жизнь общества. Проблемы методологических

исследований. – М.: Мысль,1980. – 149 с. 86. Уледов А.К. Структура общественного сознания. (Теоретико-

социологическое исследование). – М.: Мысль, 1968.– 330 с. 87. Февр Л. Бои за историю. – М.: Наука, 1991.– 635 с. 88. Философия истории: антология. – Москва: Аспект- Пресс, 1995. – 351 с. 89. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1993. – [Електронний

ресурс] – // Режим доступу: royallib.com/.../frank.../s_l_frank_duhovnie_osnovi_obshchestva_vvedenie_ v_sotsialnuyu_filosofiyu.html

90. Фрезер Дж. Золотая ветвь. Исследование магии и религии. / Пер. с англ. – М.: АСТ, 1998. – 784 с.

91. Хачатурян А.Б. Общественные отношения и общественное сознание. – М.: МГЗПИ, 1982. – 158 с.

92. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Генштальт и действительность. – М.: Мысль, 1998. Т. 1. Гештальт и действительность. – 663 с. Всемирно-исторические перспективы. М.: Мысль, 1998. Т. 2. – 606 с.

93. Шрейдер Ю.А., Шаров А.А. Системы и модели. – М.: Радио и связь, 1982. – 152 с.

94. Геллнер Э. Нации и национализм. Пер. c англ./ Ред. и послес. И.И. Крупника. М.: Прогресс. 1991. 320 с.

95. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. – М., 1974. – [Електронний ресурс] – // Режим доступу: http://www.pseudology.org/science/SystemPodxod.htm

96. Ясперс К. Смысл и назначение истории.: Пер. с нем. 2–е изд. – М.: Республика, 1994. – 527 с.

Інформаційні ресурси(доступ надається в мережі НТУУ «КПІ»: бібліотека, навчальні корпуси,

гуртожитки)1. Науково-Технiчна Бiблiотека НТУУ "КПI" - http://opac.kpi.ua/F?

RN=477898252

11. КОНТАКТИ З ВИКЛАДАЧЕМСпілкування з викладачем проводиться через електронний кампус, або

електронною поштою.

39

Додаток 1.

Рейтингова система оцінювання з дисципліни «Соціальна філософія»ПОЛОЖЕННЯ

про рейтингову систему оцінки успішності аспірантівна 2016-2017 н.р.

з кредитного модуля (дисципліни) СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯдля всіх спеціальностей

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Семестр Всього(кред./год.)

Розподіл за видами занять(всього год./год. у тижні)

СРС

Індиві-дуальні

завд.(вид)

Семест-рова

атестац.ЛекціїПрактичні/семінарські

Лабораторні/комп’ют.

практикум2 4/120 18 18 - 84 реферат екзамен

Рейтинг аспіранта з дисципліни складається з балів, що він отримує за:1. Доповідь на семінарському заняття (за умови, що на одному семінарському

занятті опитуються 5 аспірантів при максимальній чисельності групи 8 осіб) 9 пр.* 5асп./ 8 асп.= 5 доп.

2. реферат3. відповідь на екзаменіСистема рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання:51. Робота на семінарських заняттях: Доповіді:Ваговий бал – 5. Максимальна кількість балів на всіх семінарських заняттях дорівнює 5 бал * 5 відп. =25 балів, де 5 бали – відмінно, – аспірант демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідній рівень умінь і навичок, правильно і обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях.4 -3 бали – добре, – аспірант допускає несуттєві неточності, має труднощі в трансформації умінь в нових умовах2 -1 бал – задовільно, – аспірант засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає неточності. Уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань.0 балів – “незадовільно”, тобто незасвоєння окремих розділів.Опрацювання першоджерел – 5 першоджерел * 3 = 15 балів ( мають бути здані в період між 1 та передостаннім семінарським заняттям) 2. РефератВаговий бал – 20, де20-19 балів – відмінно, – реферат відповідає встановленим вимогам.18- 15 балів – добре, – реферат має незначні недоліки.1-14 балів – задовільно, – реферат має суттєві недоліки як за змістом, так і за оформленням.

40

0 балів – “незадовільно”, – у рефераті не співпадають тема та зміст, реферат містить більше 80 % запозиченого тексту без посилань (плагіат).

Штрафні та заохочувальні бали:1. За несвоєчасну здачу першоджерел – мінус 1 штрафних бали Rs2. За відсутність на лекціях і семінарських заняттях - мінус 2 бал3. За роботу з додатковою літературою з дисципліни, за виконання завдань з

удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни, виступ на конференції - до 5 заохочувальних балів Ro за кожне виконане завдання.

4. Доповнення на семінарських заняттях – 1 бал

Розрахунок шкали (R) рейтингу:Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

Rc2 =25+15+20= 60 балів Розмір екзаменаційної шкали : Re=40 балів

Таким чином, рейтингова шкала з дисципліни складає Rd=Rc2+Re=100 балів.

Необхідною умовою допуску до екзамену є відсутність заборгованостей у аспіранта з дисципліни, стартовий рейтинг не менше 60% Rс2, тобто 36 балів.

Аспіранти, які набрали протягом семестру рейтинг менше 50% R, тобто менше 30 балів, до екзамену не допускаються і виконують додаткову роботу.Для отримання аспірантом оцінок (традиційних та ECTS) його рейтингова оцінка переводиться згідно з таблицею:Значення рейтингу з кредитного модуля Бали Оцінка ECTS Традиційна оцінка

0,95 R ≤ RD 95-100 A – відмінно відмінно0.85 R ≤ RD 0.95

R 85-94 B – дуже добредобре0.75 R ≤ RD 0.85

R 75-84 C – добре

0.65 R ≤ RD 0.75 65-74 D – задовільно

задовільно0.6 R ≤ RD 0.65 60-64E – достатньо (задовольняє

мінімальні критерії)RD 0.6 R 40-59 Fx – незадовільно незараховано

RD 0.4 R 0-39F – незадовільно

(потрібна додаткова робота)

не допущено

41

Додаток 2.ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ

1. Філософія як теоретичне ядро світогляду.2. Взаємовідношення філософії і науки. 3. Соціальні передумови виникнення філософії. Філософія та міфологія.4. Феномен «грецького дива»: походження теоретичного знання.5. Платон і його вчення про державу.6. Соціальна філософія Аристотеля в культурно-історичному контексті

епохи. 7. Середньовічна філософія: напередвизначеність людської історії. 8. Соціально-філософська думка Київської Русі.9. Від теоцентризму середніх віків до антропоцентризму Відродження.10. Нове розуміння людини і суспільства в західноєвропейській філософії

епохи Відродження.11. Соціальні теорії та гуманістичні ідеї мислителів епохи Відродження. 12. Розвиток соціально-філософських ідей в духовній культурі України

ХІV – XVII ст.13. «Нова Атлантида» Ф. Бекона як соціально-філософська утопія. 14. Суспільно-правовий ідеал Просвітництва. Просвітницька трактовка

людини та держави. 15. Французькі матеріалісти ХVІІІ століття про суспільство. 16. Зародження історизму. Космогонічна гіпотеза Канта-Лапласа. 17. Післякантівський німецький ідеалізм і принцип історизму. 18. Пантеїстичний характер гегелівського історизму. 19. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. 20. Українські філософи ХІХ століття про людину і суспільство. 21. Становлення некласичної соціальної філософії (кінець ХІХ - ХХ ст.).22. Філософські течії в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ століття. 23. Матеріалістичне розуміння історії як методологія соціально-

гуманітарного пізнання. 24. Категорія «практика» в соціальній філософії. Активність суб’єкту. 25. дея надлюдини в філософії Ф. Ніцше. 26. Екзистенціалізм: людина в загальній структурі буття. Сенс існування. 27. Проблема свободи у філософії Ж.-П. Сартра.28. «Філософія абсурду» А.Камю.29. Філософські ідеї в класичному психоаналізі З.Фрейда.30. Єдність віри і знання в неотомізмі.31. Цінності буття в антропології М. Шелера.32. Людина і суспільство у філософії Франкфуртської школи.33. Мова і знак у структуралізмі.34. Структуралізм як методологія соціально-гуманітарного знання.35. Уявлення про людину та суспільство у філософії постмодернізму.36. Філософія постмодерну як форма відчуження людини від ціле

раціонального проектування і соціальної дії.37. Антропологія постмодернізму.

42

38. «Тілоцентризм» як принцип філософії постмодернізму.39. Концепція соціуму в постмодернізмі. 40. Особливість соціальної форми руху матерії. Критика редуціонизму.

43

Додаток 3.ПЕРЕЛІК ПИТАННЬ НА ЕКЗАМЕН

1. Визначити предмет соціальної філософії та її основні функції.2. Розглянути проблему побудови теоретичних моделей соціальної

реальності.3. Проаналізувати місце соціальної філософії в системі філософських

знань. 4. Розглянути питання походження людини і суспільства. Визначити

біологічне і суспільне в людині. 5. Охарактеризувати діяльність як спосіб існування соціальної матерії.6. Визначити різноманіття підходів до аналізу історії людського

суспільства.7. Дати характеристику суспільства як самоорганізованої системи..8. Розкрити структуру соціальних зв'язків і відносин.9. Охарактеризувати матеріалістичну модель соціальної реальності.10. Охарактеризувати ідеалістичну модель соціальної реальності.11. Дати визначення суспільно-економічній формації і цивілізації.12. Дати філософський аналіз проблеми взаємодії природи і суспільства:.13. Визначити сутність, структура суспільного виробництво та розкрити

його роль в суспільному розвитку.14. Визначити поняття та структуру матеріальний способу виробництва

та його роль в суспільному розвитку.15. Розкрити роль продуктивних сил і техніки в функціонуванні та

розвитку суспільства.16. Розкрити сутність і структуру духовного життя суспільства.17. Розкрити сутність і структуру суспільної свідомості.18. Визначити теоретичну і буденну свідомість.19. Розглянути ідеологію і суспільну психологію як сфери суспільної

свідомості, дати їх визначення.20. Розкрити поняття суспільної свідомості та форми суспільної

свідомості.21. Розкрити сутність форм суспільної свідомості (правова, релігійна,

художня).22. Розкрити сутність форм суспільної свідомості (політична, моральна,

екологічна). 23. Розкрити сутність науки та її соціальні функції.24. Визначити проблему людини в філософії.25. Розглянути співвідношення понять «людина», «індивід»,

«особистість», «індивідуальність».26. Розкрити проблема сенсу і мети життя.27. Охарактеризувати особистість в системі соціальних відносин.

Визначити роль особистості в історії.28. Виявити рушійні сили та суб'єкти історичного процесу.29. Розкрити діалектику свободи і необхідності в суспільному розвитку.

44

30. Дати визначення поняття класів. Розглянути соціально-класову структуру індустріального суспільства.

31. Розглянути теорії соціальної мобільності і соціальної стратифікації.32. Розглянути етнічну структуру суспільства та дати визначення

поняттям: сім'я, рід, плем'я, народність, нація.33. Дати визначення поняття «соціальна динаміка» та розглянути її типи:

лінійний, циклічний, спіралевидний.34. Розглянути державу як форму політичної організації суспільства, її

походження та історичні типи. 35. Охарактеризувати форми державного устрою та політичного

правління. Визначити поняття та види політичних режимів.36. Розглянути регулятивні механізми функціонування і розвитку

суспільства (традиції, звички, мораль, право, держава, громадянське суспільство).

37. Визначити історичний процес і його критерії.38. Розглянути питання соціального прогнозу і глобальні проблеми

сучасної цивілізації.39. Визначити характер взаємодії природи і культури.40. Дати визначення способу виробництва. Розглянути діалектику

продуктивних сил і виробничих відносин.41. Визначити соціальні аспекти сучасної науково-технічної революції.42. Визначити характер взаємодії економіки і політики.43. Визначити історичні форми спільності людей. 44. Розкрити форму, зміст, характер, мотивацію та сенс праці.45. Визначити сучасні перспективи розвитку земної цивілізації.46. Визначити соціальні інтереси та їх роль в суспільному розвитку47. Розкрити сутність масової культури і масової свідомості.48. Розкрити сутність соціальної еволюції і соціальної революції. 49. Розкрити зміст гуманізму і антигуманізму. Розглянути творчість як

спосіб буття дійсного гуманізму.50. Дати визначення поняття суспільного виробництва. Визначити зміст

матеріального і духовного виробництва. 51. Проаналізувати основні підходи до історичної періодизації

суспільного розвитку.52. Розглянути феномен відчуження та визначити шляхи його подолання

(К.Маркс «Економічно-філософські рукописи 1844 р.»)53. Розкрити сутність матеріалістичного розуміння історії К.Маркса

(К.Маркс «До критики політичної економії. Передмова.»)54. Охарактеризувати виробничі відносини як підставу виникнення сім’ї,

приватної власності та держави (Ф.Енгельс «Походження сім'ї, приватної власності і держави»).

55. Дати аналіз критиці К.Поппера соціальної філософії марксизму в праці «Відкрите суспільство та його вороги».

56. Розглянути проблему історичної ґенези цивілізацій (Тойнбі А. «Дослідження історії»).

57. Виявити основні положення роботи Макіавеллі Н. «Государ»45

58. Охарактеризувати теорію суспільного договору (Гоббс Т. «Левіафан», Руссо Ж.-Ж. «Про суспільний договір»).

59. Розкрити сутність соціальних утопій про досконале суспільство (Мор Т. «Утопія», Кампанелла Т. «Місто Сонця»).

60. Розглянути погляди філософів античності про будову суспільства і держави (Аристотель «Політика», Платон «Держава»).

61. Викласти основні ідеї анархізму (Бакунін М. «Державність і анархія», Кропоткін П. «Сучасна наука і анархія»).

62. Дати змістовний аналіз соціально-філософських ідей представників німецької класичної філософії (Кант І. «До вічного миру», Гегель Г.В.Ф. «Філософія права»).

63. Дати визначення поняття глобалізації. Співвідношення позитивних та негативних її наслідків. (Панарін О.С. «Спокуса глобалізмом»)

64. Розкрити сутність концепції еволюції типів культури (Сорокін П. «Людина. Цивілізація. Суспільство»).

65. Розглянути соціально-філософські ідеї Середньовічної доби (Августин Аврелій «О граде божием»).

66. Розібрати основні положення роботи Фур’є Ш. «Теорія всесвітньої єдності».

67. Виявити екологічну складову нового гуманізму: проблеми етики відповідальності. (Йонас Г. «Принцип відповідальності»).

46

Опис кредитного модуля

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Загальні показники Характеристика кредитного модуля

Галузь знаньВсі галузі знань

Назва дисципліни, до якої належить

кредитний модульСоціальна філософія

Форма навчанняДенна

Кількість кредитів ECTS

4

Статус кредитного модуля

Навчальні дисципліни для оволодіння

загальнонауковими (філософськими)

компетентностями

Спеціальністьдля всіх

спеціальностей

Кількість розділів 1

Цикл до якого належить кредитний модуль

Загальна підготовка

Індивідуальне завдання Реферат

Рік підготовки 1

Семестр 2

Підготовка ІІІ (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

Загальна кількість годин120

Лекції18 год.

Практичні (семінарські)18 год.

Лабораторні (комп’ютерний

практикум)0 год.

Тижневих годин:аудиторних – 2

СРС – 4,6

Самостійна робота84 год.

Вид та форма семестрового контролю

екзамен

47