f 1 g 1 k l ? j k h k < 1 1 m d b : 2 g b ХАРКІВСЬКИЙ ...oborud-hduht.kh.ua ›...

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ

Кафедра устаткування харчової і готельної індустрії ім. М.І.Беляєва

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор

з навчальної роботи проф. Л.М. Янчева

________________________________

«______»_______________2014 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«МЕХАНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ»

напрям підготовки 6.050502 «Інженерна механіка»

факультет обладнання та технічного сервісу

Харків

2014

2

Робоча програма дисципліни «Механічне обладнання» для студентів за

напрямом підготовки 6.050502 «Інженерна механіка»

«10» січня 2014 року - 22 с.

Розробник: Постнов Г.М., канд. техн. наук, професор

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри устаткування харчової і

готельної індустрії ім. М.І.Беляєва

Протокол від «13» січня 2014 року № 7

Завідувач кафедри кафедри устаткування харчової і готельної індустрії

ім. М.І.Беляєва Дейниченко Г.В.

«13» січня 2014 року

Схвалено НМК факультету обладнання та технічного сервісу

Протокол від «24» січня 2014 року № 5

«24» січня 2014 року Голова ______________ Семенюк Д.П.

Постнов Г.М., 2014 рік

ХДУХТ, 2014 рік

3

1 Опис навчальної дисципліни

Найменування

показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчальної дисципліни

денна форма

навчання

заочна форма

навчання

Кількість кредитів – 3,0

Галузь знань

0505 Нормативна

Напрям підготовки

6.050502 Інженерна

механіка

Модулів – 2 Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 1й 1-й

Індивідуальне науково-

дослідне завдання РГР Семестр

Загальна кількість годин

- 108

1-й 1-й

Лекції

Тижневих годин для

денної форми навчання:

аудиторних –

самостійної роботи

студента -

Освітньо-

кваліфікаційний рівень:

бакалавр

28 год. 12 год.

Практичні, семінарські

Лабораторні


Самостійна робота


Індивідуальні завдання:

10 год.

Вид контролю: іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і

індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 52 ауд., 46 сам., 10 інд.

для заочної форми навчання – 20 ауд., 78 сам., 10 інд.

4

2 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ,

ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

2.1 Мета викладання дисципліни

Метою викладання дисципліни є придбання студентами необхідних знань

та навичок, пов’язаних із механізацією та автоматизацією технологічних

процесів обробки харчових продуктів, їх удосконаленням, вибором,

розміщенням, експлуатацією, технічним обслуговуванням технологічного

устаткування для підприємств ресторанного господарства, теоретичних основ

механічної обробки продуктів, а також підготовка спеціалістів, спроможних

знати та технічно грамотно експлуатувати технологічне устаткування,

вирішувати питання використання нових видів машин і апаратів.

Програма з курсу «Механічне обладнання» складена згідно учбового

плану підготовки студентів освітньо-професійного рівня бакалавр за напрямом

підготовки 6.050502 «Інженерна механіка» і направлена на оволодіння

студентами умінь вирішувати науково-технічні, організаційні, соціальні та

економічні проблеми.

Головною метою курсу «Механічне обладнання» є придбання

студентами необхідних знань пов’язаних з основами теорії і методів розрахунку

механічного устаткування для підприємств харчування.

2.2 Завдання вивчення дисципліни

У результаті вивчення даної дисципліни студенти повинні знати:

теоретичні основи процесів механічної обробки продуктів;

функціональне призначення та сферу використання машин і

апаратів для механізації технологічних процесів на підприємствах

ресторанного господарства;

номенклатуру, конструкцію, принцип дії, технічні характеристики

технологічного устаткування, особливості його експлуатації;

методику розрахунків теоретичної продуктивності апаратів.

Студенти повинні вміти:

виконувати необхідні інженерні розрахунки елементів

технологічних машин і режимів роботи різних видів устаткування;

раціонально вибирати устаткування та економічно обґрунтовано

планувати технічне оснащення підприємств ресторанного

господарства;

оволодіти навичками збирання та розбирання, настроювання та

регулювання режимів роботи, раціональної експлуатації

механічного устаткування.

5

3 ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1 Універсальні кухонні машини, устаткування для

сортування та калібрування, миття та очищування

Тема 1 Вступ. Предмет, зміст, мета та завдання курсу «Механічне

обладнання»

Науково-практичні проблеми, які стоять перед підприємствами

харчування.

Механізація праці, оснащення підприємств харчування прогресивними

технологічними машинами. Основні напрямки створення прогресивної техніки

для підприємств харчування.

Задачі інженера-механіка у галузі харчування.

Організація інженерно-технічної служби. Впровадження, освоєння,

експлуатація, ремонт технологічних машин. Взаємозв’язок з сервісними

центрами. Тенденції максимальної економії паливно-енергетичних ресурсів на

підприємствах харчування.

Задачі курсу та його взаємозв’язок з іншими дисциплінами, які

формують теоретичну та практичну підготовку інженера-механіка.

Рекомендована література: [ 3, с. 4-9 ]

Тема 2 Загальні відомості про технологічні машини

Поняття про технологічну машину, її структура, призначення,

характеристика основних частин.

Класифікація та маркування механічного устаткування. Принцип

розрахунку основних технічних характеристик устаткування (продуктивність та

потужність), їх види. Вимоги, що ставляться до машин підприємств

ресторанного господарства.

Продуктивність технологічної машини – теоретична, технічна,

експлуатаційна, їх взаємозв’язок. Розрахунок та методи підвищення

продуктивності. Розрахунок потужності машини в залежності від характеру

руху робочого органу.

Основні техніко-економічні та експлуатаційні показники технологічної

машини.

Вимоги, що ставляться до конструкції та матеріалів технологічних

машин. Поняття про надійність, працездатність, ремонтопригодність,

довговічність, технологічність та інші показники устаткування.

Рекомендована література: [1, с. 5–21].

Тема 3 Універсальні кухонні машини

Поняття про універсальну кухонну машину, призначення, класифікація,

6

сфера використання. Комплектація змінними виконавчими механізмами, їх

маркування.

Будова, принцип дії, правила експлуатації та техніки безпеки

універсальних приводів.

Особливості універсальних кухонних машин, кухонних процесорів,

кухонних комбайнів закордонного виробництва для барів.

Рекомендована література: 1 [с.25-43]; [4, с. 300–303]; [6, с. 75–76];

[7, с. 139–143].

Тема 4 Сортувально-калібрувальне устаткування

Сутність і технологічні вимоги, що надаються до процесів сортування,

калібрування та просіювання сипких продуктів на підприємствах ресторанного

господарства.

Класифікація просіювачів у залежності від форми та характеру руху

робочого органу.

Просіювачі із ситом, що обертається. Номенклатура, конструктивні

особливості, принцип роботи, переваги та недоліки. Обґрунтування режимів

роботи; чинники, що впливають на якість просіювання. Визначення

теоретичної продуктивності та потужності.

Просіювачі з нерухомим ситом та вібропросіювачі, їх будова, принцип

дії, правила експлуатації та сфера використання.

Характеристика сортувально-калібрувальних машин, особливості їх

будови та експлуатації, галузь застосування.

Рекомендована література: [1, с. 44–66]; [4, с. 217–234]; [6, с. 79–82].

Тема 5 Мийне устаткування

Сутність, способи процесу миття овочів та їх аналіз. Класифікація

овочемийних машин. Конструктивні особливості, принцип дії вібраційних,

барабанних, лопатевих та роликових мийних машин, напрямки їх

вдосконалення. Визначення теоретичної продуктивності та потужності.

Характеристика мийно-очищувальних машин, галузь застосування.

Вимоги та сутність процесу миття посуду. Класифікація та номенклатура

посудомийних машин. Будова, принцип дії, правила експлуатації та техніки

безпеки посудомийних машин періодичної дії (купольних) та безперервної дії

(конвеєрних). Гідравлічні схеми, циклограма робочого циклу, розрахунок

теоретичної продуктивності, витрат води.

Характеристика та властивості мийних розчинів. Чинники, що впливають

на процес миття посуду.

Особливості посудомийних машин закордонного виробництва.

Рекомендована література: [1, с. 67–123]; [4, с. 303–334]; [7,с. 144–156].

7

Тема 6 Очищувальне устаткування

Технологічні вимоги, що ставляться до процесу очищення корене-,

клубнеплодів. Основні способи очищення, їх характеристика, переваги та

недоліки, галузь застосування.

Картоплеочищувальні машини періодичної дії, будова, принцип дії,

правила експлуатації. Аналіз руху коренеплодів у робочій камері,

обґрунтування режиму роботи, конструктивних параметрів машин. Визначення


Будова та принцип роботи картоплеочищувальних машин безперервної

дії. Розрахунок продуктивності та потужності.

Конструктивні особливості, принцип дії та правила експлуатації

пристрою для очищення риби від луски.

Рекомендована література: [1, с. 123–166]; [4, с. 224–231]; [6, с. 77–79]; [7,

с. 156–160].

Змістовий модуль 2 Устаткування для подрібнення, перемішування,

дозування та формування харчових продуктів

Тема 1 Теорія різання

Теоретичні основи різання харчових продуктів. Форма і характер руху

різальних інструментів. Характеристика рублячого та ковзаючого різання в

обертальному та поступальному русі. Обґрунтованість переваг ковзаючого

різання перед рублячим.

Види ріжучих робочих інструментів, схеми різання продуктів. Основні

способи різання продуктів, рубляче та ковзаюче різання. Сили, які діють на ніж

при рублячому різанню. Форма і характер руху ріжучих інструментів.

Коефіцієнт ковзання, обґрунтування переваг ковзаючого різання.

Рекомендована література: [1, с. 158-167].

Тема 2 Подрібнювально-різальне устаткування

Технологічні вимоги, які ставляться до подрібнених продуктів, сутність

подрібнення. Вплив фізико-механічних властивостей продуктів на конструкцію

робочих органів машин та механізмів для подрібнення.

Класифікація машин та механізмів для подрібнення твердих, крихких

продуктів. Будова, принцип дії, правила експлуатації та техніки безпеки

розмелювальних механізмів із конусними (для подрібнення сухариків, спецій, і

т.д.), із дисковими (для розмелу кави), із вальцьовими (для подрібнення горіхів

і розтирання маку) робочими органами. Обґрунтування режиму їх роботи.

Розрахунок теоретичної продуктивності та потужності.

Технологічні вимоги до пюреподібних продуктів. Класифікація машин та

механізмів для протирання, їх переваги та недоліки. Сфера використання,

8

будова, принцип дії машин та механізмів для тонкого подрібнення варених

продуктів та для приготування картопляного пюре у котлах. Визначення


Овочерізальні машини, їх класифікація за призначенням та

конструктивним виконанням робочого органу. Основні форми нарізання плодів

та овочів. Технологічні вимоги, що ставляться до нарізання продуктів.

Конструкції робочих органів для нарізання скибочками, брусочками та іншими

формами.

Дискові овочерізальні машини. Будова, принцип дії, правила експлуатації

та техніки безпеки. Конструктивні та експлуатаційні фактори, що впливають на

якість нарізання сирих овочів; кут відгинання та його вплив на якість поверхні

зрізу. Переваги та недоліки дискових овочерізок з вертикальним та

горизонтальним розміщенням опорного диску. Визначення теоретичної

продуктивності та потужності.

Класифікація машин та механізмів для подрібнення м’ясних та рибних

продуктів. Будова, принцип дії, правила експлуатації та техніки безпеки

м’ясорубок. Розрахунок теоретичної продуктивності та потужності.

Особливості конструкцій м’ясорубок, що виготовляються за кордоном.

Призначення, будова та принцип роботи, правила техніки безпеки

м’ясорозпушувачів (тендерайзерів).

Хліборізальні машини: будова та принцип дії. Характер руху різального

інструменту. Технологічні вимоги, що ставляться до якості нарізання хліба.

Визначення теоретичної продуктивності та потужності.

Машини для нарізання гастрономічних продуктів (слайсери). Сфера

використання, будова, принцип дії. Конструктивне виконання механізмів

різання, подача продукту, заточення ножа. Слайсери закордонного

виробництва, їх переваги та недоліки.

Огляд конструкцій подрібнювально-різального устаткування, які

виготовляються за кордоном.

Рекомендована література: [1, с. 167–216]; [4, с. 231–242]; [6, с. 78–79].

Тема 3 Місильно-перемішувальне устаткування

Технологічні вимоги, що ставляться до перемішування продуктів.

Класифікація машин для перемішування в залежності від виду продукту, що

обробляється, та компонентів. Машини та механізми для перемішування

фаршів, будова, правила експлуатації. Обґрунтування режимів роботи

фаршемішалок, розрахунок теоретичної продуктивності та потужності.

Машини для замісу тіста: конструктивні особливості, правила

експлуатації, галузь використання, технологічні можливості. Визначення

теоретичної продуктивності та потужності. Тістомісильні машини

закордонного виробництва.

Збивальні машини та механізми; класифікація, будова, правила

експлуатації. Будова та призначення робочих органів, характер їх руху. Умови,

9

що забезпечують утворення та інтенсифікацію збивання продуктів та їх

сумішей. Визначення теоретичної продуктивності.

Міксери, блендери, бліксери закордонного виробництва, їх переваги та

недоліки.

Рекомендована література: [1, с. 351–407]; [5, с. 83–88]; [6, с. 177–179;

185–192]; [7, с. 65–72]; [8, с. 275–287].

Тема 4 Дозувально-формувальне устаткування

Технологічні вимоги, що ставляться до штучних виробів, та основні

способи поділу продуктів на порції. Класифікація дозувально-формувального

устаткування за призначенням та структурою робочого циклу.

Котлетоформувальна машина, будова, принцип дії, циклограма руху поршня

формувального столу. Умови, що забезпечують якість формування виробів.

Визначення теоретичної продуктивності та потужності.

Машини для формування вареників та пельменів. Будова, принцип дії,

правила експлуатації, визначення теоретичної продуктивності.

Тісторозкочувальні машини. Будова, правила експлуатації. Умови, що

забезпечують безперервність смуги тіста та якість розкачування. Розрахунок

теоретичної продуктивності.

Будова, принцип роботи ручного подільника масла, дозаторів крему,

машини для відсадження заготовок з тіста. Дозувально-формувальне

устаткування іноземного походження.

Рекомендована література: [1, с. 408–436]; [5, с. 88–89]; [6, с. 180–184]; [8,

с. 287–300].

10

4 Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем Кількість годин

усього денна форма усього заочна форма

л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Універсальні кухонні машини, устаткування для

сортування і калібрування, миття та очищування

Тема 1. Вступ.

Предмет, зміст,

мета та завдання

курсу

«Механічне

обладнання»

4 2 - - - 2 6 2 - - 1 4

Тема 2. Загальні

відомості про

технологічні

машини

7 2 - - 1 4 5 1 - - - 4

Тема 3.

Універсальні

кухонні машини

8 2 - - 1 5 6 1 - - 1 4

Тема 4.

Сортувально-

калібрувальне

устаткування

12 2 - 4 1 5 10 1 - 4 1 4

Тема 5. Мийне

устаткування 13 2 - 4 1 6 5 - - - 1 4

Тема 6.

Очищувальне


13 2 - 4 1 6

5

- - - 1 4

Разом за

змістовим

модулем 1

57 12 - 12 5 28 73 7 - 8 14 44

Змістовий модуль 2. Устаткування для подрібнення, перемішування, дозування

та формування

Тема 1. Теорія

різання

8 2 - - 2 4 5 1 - - 1 3

Тема 2.

Подрібнювально

-ріжуче


23 8 - 8 1 6 4 - - - 1 3

11

Тема 3.

Місильно-

перемішувальне


13 4 - 4 1 4 4 - - - 2 2

Тема 4

Дозувально-

формувальне


7 2 - - 1 4 4 - - - 2 2

Разом за

змістовим

модулем 2

51 16 - 12 5 18 17 1 - - 6 10

Усього годин 108 28 - 24 10 46 90 8 - 8 20 54

Модуль 2

ІНДЗ - - - - 10 - - - - - - -

108 28 - 24 20 36 90 8 - 8 20 54

5 Теми лабораторних занять

Лабораторні заняття з курсу «Механічне обладнання» проводяться

відповідно до лекційної тематики. Плідна підготовка до лабораторного заняття

передбачає опрацювання лекційного матеріалу, навчальної і наукової

літератури.

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1. Дослідження техніко-економічних показників просіювачів 4

2. Дослідження техніко-економічних показників

посудомийних машин

4

3. Дослідження техніко-економічних показників картопле

очищувальних машин

4

4. Дослідження техніко-економічних показників дискових

овочерізальних машин

4

5. Дослідження техніко-економічних показників м’ясорубок 4

6. Дослідження техніко-економічних показників

тістомісильних машин

4

Разом 24

6 Самостійна робота

Відповідно до засад кредитно-модульної системи організації навчального

процесу, самостійна робота студента є однією з основних форм організації

навчання і являє собою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від

обов’язкових навчальних занять час. Вона має на меті забезпечення процесу

12

осмислення студентами сутності проблем, що аналізуються під час викладання

механічного і теплового устаткування, та пошук ними можливих шляхів їх

розв’язання в конкретно виробничих умовах. Самостійна робота є запорукою

глибинного засвоєння студентами навчального матеріалу, здобуття додаткових

знань.

Самостійна робота студентів над навчальною дисципліною «Механічне

обладнання» містить у собі:

– опрацювання теоретичних засад під час освоєння лекційного матеріалу;

– вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного

опрацювання, зокрема під час підготовки до лабораторних занять або до

модульного проміжного контролю, шляхом ознайомлення з рекомендованою

навчально-методичною й науковою літературою;

– виконання творчих завдань або індивідуального завдання науково-

дослідного характеру протягом семестру.

Результати самостійної роботи можуть бути оприлюднені студентом у

таких формах:

– захист теми на лабораторному занятті;

– представлення викладачеві письмової роботи;

– репрезентація виконаного творчого завдання в студентській аудиторії

або під час співбесіди з викладачем;

– виступ з доповіддю на науковій студентській конференції;

– демонстрація знань під час модульних контрольних робіт, а також під

час складання іспиту;

– подання науково-дослідної роботи на конкурс.

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1. Науково-практичні проблеми, які стоять перед підприємствами

харчування.

Механізація праці, оснащення підприємств харчування

прогресивними технологічними машинами. Основні напрямки

створення прогресивної техніки для підприємств харчування.

Задачі інженера-механіка у галузі харчування.

2

2. Вимоги, що ставляться до конструкції та матеріалів

технологічних машин. Поняття про надійність, працездатність,

ремонтопригодність, довговічність, технологічність та інші

показники устаткування.

Техніко-економічні показники технологічних машин

4

3. Особливості універсальних кухонних машин, кухонних

процесорів, кухонних комбайнів закордонного виробництва для

барів. Комплектація змінними механізмами.

5

4. Характеристика сортувально-калібрувальних машин імпортного

виробництва, особливості їх будови та експлуатації, галузь

застосування.

5

13

5. Характеристика та властивості мийних розчинів. Чинники, що

впливають на процес миття посуду.

Особливості посудомийних машин закордонного виробництва, їх

техніко-економічні показники

6

6. Будова та принцип роботи картоплеочищувальних машин

імпортного виробництва

6

7. Теоретичні основи різання харчових продуктів. Форма і характер

руху різальних інструментів.

4

8. Огляд конструкцій подрібнювально-різального устаткування, які

виготовляються за кордоном.

6

9. Міксери, блендери, бліксери закордонного виробництва, їх

переваги та недоліки.

4

10. Дозувально-формувальне устаткування іноземного походження. 4

Разом 46

7 Індивідуальне завдання

Однією з форм організації навчального процесу у вищих закладах освіти є

виконання студентами індивідуальних завдань. Ця форма має великий

навчальний потенціал у сфері формування навиків самостійної роботи

студентів, а отже, розвитку в них засад творчого мислення, ініціативності,

умінь опрацьовувати літературні та інші джерела, застосовувати теоретичні

знання до аналізу проблем суспільної практики. Вона передбачає створення

умов для найповнішої реалізації творчих можливостей студентської молоді.

Індивідуальне завдання студенти виконують у формі розрахунково-

графічної роботи за окремими темами.

Розрахунково-графічна робота, що пропонується, складається з двох

частин.

1. Визначення способу різання стосовно до заданого механізму,

визначення коефіцієнта ковзання у довільно взятій точці на лезі робочих

інструментів, які використовуються у здрібнювальних машинах і механізмах,

виведення формули до визначення коефіцієнта ковзання. Відображення та опис

із додержанням вимог ЕСКД кінематичної чи гідравлічної схем даних машин

чи механізмів.

2. Визначення продуктивності машини та потужності електродвигуна.

Виконання цього завдання допоможе студентові систематизувати та

поглибити знання матеріалу з усіх основних тем розділу “Механічне

устаткування”, одержати навички у застосуванні теоретичних знань до рішення

практичних інженерних задач, грамотного відображення кінематичних схем

машин, необхідного для структурного аналізу кінематичних ланцюгів

(відповідно до ГОСТ 2.770-68, СТ СЕВ 2519-80), що дають можливість

провести подальший грамотний кінематичний розрахунок; навчитися

користуватись науковою літературою та стандартами, засвоїти методику

оформлення пояснювальної записки відповідно до вимог ЕСКД ГОСТ 2.105-79.

14

Виконуючи розрахунково-графічне завдання, студент повинен виявляти

самостійність і творчу ініціативу у виборі різних параметрів, навчитися

грамотно їх обґрунтувати.

Розрахунково-графічна робота складається з двох завдань.

ЗАВДАННЯ 1 . Визначити коефіцієнт ковзання в довільно взятій точці на

лезі робочих інструментів, які використовуються у подрібнювальних машинах

або механізмах. Лезо відобразити схематично. Вивести формулу для

визначення коефіцієнта ковзання і зазначити спосіб різання. Надати стислу

характеристику способу різання, який було визначено. Зобразити з

додержанням вимог ЕСКД кінематичну або гідравлічну схему машини або

механізму, навести пояснення. Варіант і номер запитання задаються

викладачем.

Надати опис устрою машини, правила експлуатації та техніки безпеки

Вихідні дані для виконання завдання 1 наведено в табл., варіант та №

запитання задається студентові викладачем.

Для виконання завдання необхідно користуватися рекомендованою

літературою з умовних графічних означень у плоских і просторових

кінематичних схемах (ГОСТ 2. 770-68, СТ СЕВ 2.319-80).

Умовні графічні позначення загального вживання за ГОСТ 2.727-74 та СТ

СЕВ 1984-79, які найбільш часто зустрічаються,

№

запитання

Варіант

1 2 3 4 5 6 7

1

МРОВ-

160

ніж, що

оберт.

МС28-100

ножова

решітка

МС18-

160

ніж, що

оберт.

МРОВ-

160

ножова

решітка

МИМ-

500

ніж

підрізн.

МРМ-

15

фреза

МОП11-1

різан. на

скибочки

2

МС10-

160

різання

скибоч.

УММ-10

різання на

скибочки

МС2-70

підрізн.

ніж

МРП11-

1

фреза

МИМ-

500

ніж,

який

об.

УММ-

10

різання

на скиб.

МС19-

1400

різання

на

брусочки

3

МС10-

160

стружка

УММ-10

брусочки.

МС18-

160

ножова

решітка

МОП11-

1

нарізан.

скибоч.

МС27-

100

скиб.

МС10-

160

стружка

МС10-

160

брусочки.

4

МР0400-

1000

скибоч.

МХР-200

ніж

МС2-70

ніж, що

оберт.

МХР-

200

ніж

МС18-

160

решітка

МРП11-

1

фреза

МС18-

160

решітка

5

МР0400-

1000

нарізка

брус.

МОП11-1

шаткування

МОП11-

1

наріз.

брусоч.

МРОВ-

160

ніж, що

оберт

МРП11-

1

фреза

МС2-

150

ножова

решітка

МХР-200

ніж

15

ЗАВДАННЯ 2. Визначити продуктивність машини та потужність

електродвигуна. Вихідні дані необхідно брати з технічних характеристик

машин.

8 Методи навчання

Методи навчання – засоби спільної роботи викладача та студентів, за

допомогою яких у тих, хто навчається формуються потрібні знання, навички,

вміння. Кожний метод – це струнка система взаємопов’язаних прийомів: усний

виклад навчального матеріалу під час лекцій, пояснень викладача на

лабораторному занятті навчального матеріалу і його застосування до аналізу

актуальних проблем виробничого характеру.

Під час викладання курсу «Механічне обладнання» можуть бути

використанні такі методи навчання:

– методи організації та здійснення навчальної діяльності: а) словесні

(розповідь, бесіда, лекція) і наочні (схеми, таблиці) засоби викладання

матеріалу; б) демонстрація практичних навичок і умінь з аналізу і розв’язання

конкретних проблем суспільного характеру; в) методи організації самостійної

роботи студентів та їхньої роботи під керівництвом викладача;

– методи стимулювання і мотивації навчання: методи формування

зацікавленості студентів у вивченні запропонованого матеріалу (аналіз

проблемних ситуацій), методи формування відповідальності в навчанні.

– методи контролю за успішністю студентів з боку викладача і

самоконтролю студентів (усний і письмовий контроль, поточний і

підсумковий).

Під час викладання дисципліни «Механічне обладнання» для активації

навчального процесу передбачено застосування сучасних навчальних

технологій, таких як проблемні лекції.

Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів.

Коло питань теми лекції обмежується двома-трьома ключовими моментами,

увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в

підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з

роздаванням студентам під час лекцій друкованого матеріалу та виділенням

головних висновків з питань, що розглядаються. Під час викладання лекційного

матеріалу студентам пропонується питання для самостійного розміркування.

При цьому лектор ставить запитання, які стимулюють студента шукати

варіанти виходу з проблемних ситуацій. Така форма подання лекційного

матеріалу спонукає студентів сконцентруватися і почати активно мислити в

пошуках альтернативних шляхів розв’язання означеної викладачем проблеми.

На початку проведення проблемних лекцій необхідно чітко

сформулювати проблему, яку необхідно вирішити студентам. При викладанні

лекційного матеріалу слід уникати прямої відповіді на поставлені запитання, а

висвітлювати лекційний матеріал таким чином, щоб отриману інформацію

студент зміг використати для розв’язання сформульованої проблеми.

16

9 Методи контролю

Одним із важливих моментів під час навчання є оцінювання критеріїв

знань студентів, які є невід’ємною складовою частиною любого навчального

процесу.

До контрольних заходів у дисципліни «Механічне обладнання» належать

поточний модульний (проміжний) та семестровий (підсумковий) контролі, які

проводяться на певному етапі навчання з метою оцінювання результатів.

Поточний контроль (ПК) – це оцінювання рівня засвоєння студентом

навчального матеріалу під час проведення лекцій (Л), лабораторних занять

(ЛЗ), самостійної роботи (СР).

ПК = Л+ЛЗ+СР

Модульний (проміжний) контроль (МК) – це оцінювання рівня засвоєння

студентом навчального матеріалу, блоків змістових модулів, винесених на цей

контрольний захід. Модульний контроль проводиться під час тижнів

модульного контролю за розкладом навчальних занять.

МК=ПК

Семестровий (підсумковий) контроль (СК) – це іспит в обсязі

навчального матеріалу, визначеною робочою програмою дисципліни.

СК=МК+МК+ІЗ

Відповідно до умов кредитно-модульної системи організації навчального

процесу передбачається оцінювання успішності студентів з дисципліни в балах.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою в діапазоні від 0 до

100 балів (включно).

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи

оцінювання, що використовується в університеті.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни

різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється

під час поточного контролю.

Для організації поточного контролю знань в даній робочій програмі

розподілена загальна кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота,

між відповідними об’єктами контролю.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

а) систематичність та активність роботи на лабораторних заняттях;

б) виконання завдань для самостійного опрацювання;

в) виконання модульних (контрольних) завдань. Оцінювання проводиться за

такими критеріями:

– розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що

розглядаються;

– ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;

– ознайомлення з рекомендованою літературою, а також з сучасною

літературою з питань, що розглядаються;

– уміння поєднувати теорії з практикою при розгляді виробничих ситуацій,

розв’язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених

17

для самостійного опрацювання та завдань, винесених на розгляд в аудиторії.

При контролі систематичності та активності роботи на лабораторних

заняттях оцінці підлягають рівень знань, продемонстрований у відповідях і

виступах на лабораторних заняттях; активність при обговоренні питань, що

винесені на заняття.

При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці

підлягають самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань;

проведення розрахунків; написання рефератів тощо.

При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають

теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після

опанування певного модуля. Модульний контроль проводитися у формі

відповідей на теоретичні питання.

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних

причин студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього

заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами, поточного модульного контролю

оформлюється під час останнього лабораторного заняття відповідного

семестру.

Для визначення оцінки під час модульного контролю враховуються

результати поточного контролю з лабораторних занять, результати захисту

індивідуальних завдань, передбачених з цієї навчальної дисципліни.

На тижнях модульного контролю студент може виконати окремі

пропущені лабораторні роботи, захистити індивідуальні завдання, реферати,

отримати консультацію, а також виконати інші види робіт, необхідні для

позитивного оцінювання виконання ним індивідуального навчального плану.

Студент вважається допущеним до модульного (проміжного) контролю,

якщо він виконав усі види робіт, які передбачені цією робочою програмою з

вивчення відповідною блоку змістових модулів цієї дисципліни. У разі

недопущення студента до модульного (проміжного) контролю або відсутності

на ньому викладач проставляє йому у відомості 0 (нуль) балів. У разі поважної

причини відсутності декан факультету надає студентові дозвіл на проходження

відповідного модульного контролю в індивідуальному порядку. Оцінки

модульного контролю з певної дисципліни можуть виставлятися за

результатами поточного контролю навчальної роботи студента.

Результати модульного контролю доводяться до відома студентів не

пізніше наступного робочого дня після дати його проведення. Студент, який не

погоджується з одержаною оцінкою, має право звернутися до викладача й

отримати обґрунтоване пояснення. У разі незгоди з рішенням викладача

студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою

не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів модульного

контролю.

Оцінки першого та другого модульного контролю виставляються за

університетською шкалою.

18

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Механічне і теплове

обладнання», формою підсумкового контролю якої є залік та іспит,

здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

Результати складання підсумкового контролю у формі заліку оцінюється

таким чином: «зараховано» – мінімум 60 балів, «не зараховано» – до 60 балів за

університетською шкалою з подальшим переводом у національному та ЕСТS

шкали.

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу

в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого

використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної

проблеми навчальної дисципліни тощо.

Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації,

завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати окремі знання

і застосувати їх при вирішенні практичних задач тощо.

Перелік питань, що охоплюють зміст програм дисципліни, критерії

оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до

робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (включно). В

разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 20 балів, він отримує

незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за

результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться

на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 20 балів). Якщо на

іспиті студент набрав менше 20 балів, а також отримав незадовільну оцінку,

загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

10 Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота Сума

Змістовий модуль №1 Змістовий модуль № 2 Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т1 Т2 Т3 Т4 60

6 6 6 6 6 6 6 6 6 6

Т1, Т2 ... Т6 – теми змістових модулів.

19

Розрахунок кількості балів за видами навчальних занять

№

з/п Види занять

Кількість занять Оцінка

1-го

заняття у

балах

Загальна

оцінка –

результату

контролю у

балах

Примітка

Годин Кількість max min

1 2 3 4 5 6 7 8

Універсальні кухонні машини, устаткування для сортування та калібрування,

миття та очищування

1 Лекції 12 6 0,5 3 1 -1 за

пропуск

2 Лабораторні

заняття 8 2 3 6 5

3 Самостійна

робота 28 6 2 12 7

4 Індивідуальна

робота 5 – – 4 3

Модульна

контрольна робота 5 0

Разом 53 30 20

Устаткування для подрібнення, перемішування, дозування та формування

1 Лекції 16 8 0,5 4 2

2 Лабораторні

заняття 16 4 2 8 6

3 Самостійна

робота 18 4 1 4 3

4 Індивідуальна

робота 5 – – 5 4

Модульна

контрольна

робота

5 4

Розрахунково-

графічна робота 4 3

Разом 55 30 20

Іспит 40 20

Загальний показник 108 100 60

11 Методичне забезпечення

1. Постнов Г.М., Афукова Н.О., Дмитревський Д.В. Механічне

обладнання: навч. посіб. / Г.М. Постнов, Н.О., Афукова, Д.В. Дмитревський, /

Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі. – Харків : ХДУХТ, 2013. – 202 с.

20

2. Постнов Г.М. Механічне обладнання. Лабораторний практикум:

навч. посібник /Г.М. Постнов, О.Г. Терешкін. – Харків: ХДУХТ, 2009. – 131с.

3. Дейниченко Г.В., Ефимова В.А., Постнов Г.М. Оборудование

предриятий питания. Справочник: – Ч.1. – Харьков: ДП Редакция «Мир

Техники и Технологии», 2002. – 256 с.







12 Рекомендована література

Базова

1. Оборудование предприятий торговли и общественного питания:

Полный курс: Учебник / Под ред. проф. В.А. Гуляева. – М.: ИНФРА – М, 2002.

– 543 с.

2. Устаткування закладів ресторанного господарства: Навч. Посібник/

І.О.Конвісер, Г.А. Бублик, Т.Б. Парагина, Ю.М. Григор’єв; За ред. І.О.

Конвісера. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун., 2005. – 566 с.

3. Елхина В.Д., Журин А.А., Проничкина Л.П. и др. Оборудование

предприятий общественного питания: В3-хТ. – Т.1. Механическое

оборудование. – М.: Экономика, 1987. – 447с.ї

4. Кирпичников В.П., Леенсон Г.Х. Справочник механика. – М.:

Экономика, 1990. – 382 с.

5. Єфімова В.О., Постнов Г.М. Збірник опорних конспектів лекцій.

Розділ «Механічне устаткування» для студентів факультету менеджменту. Х. –

2003.

6. Рвачов В.В., Гуртовий М.В. Технологічне обладнання харчових

виробництв (Механічне обладнання): Навч. пос. для студ. мех.

факультетів. - Одеса:Астропринт, 2005. - 352 с.

Допоміжна

7. Дейниченко Г.В. та ін. Дипломне проектування: Навч. посібник. /

Г.В. Дейниченко, О.І. Черевко, Н.О. Власова – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2004.

– 256 с.




21







11. Курсове проектування устаткування підприємств харчування. Навч.

посібник / О.І. Черевко, Г.В. Дейниченко, Н.О. Афукова та ін.: за ред. О.І.

Черевка, Г.В. Дейниченка. – Харків: ХДАТОХ, 1998. – 155 с.

12. Дейниченко Г.В., Черевко О.І., Власова Н.О. і ін. Дипломне

проеткування. Навчальний посібник. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2004.

– 256 с.

13. Дейниченко Г.В., Мазняк З.О. Опорний конспект лекцій з

дисципліни «Технологічне обладнання підприємств харчування» (розділ

«Теплове устаткування») для студентів спеціальності 7.091711 «Технологія

харчування» усіх форм навчання, Харків: ХДУХТ, 2005. – 96 с.

13 Перелік наочних посібників

Механічне устаткування: картоплечистка МОК-125, м’ясорубка МИМ-

105, МИМ-300, ММП ІІ-1, м’ясорозпушувач МРМ-15, хліборізальна машина

МРХ-180, збивальна машина МВ-35, котлетоформувальна машина МФК- 2240,

посудомийні машини ММУ-500, МПУ-700; універсальні приводи ПІІ, ПУ-0,6;

просіювальний механізм МС24-300, овочерізальні механізми МОП ІІ-1, МС 10-

160, МС 28-100, машина для різання варених овочів МРОВ-160, фаршмішалка

МС 8-150, розмелюваний механізм МС 12-15.

Плакати : креслення зовнішнього вигляду (в перерізі) – МОК-125, МОК-

250, МОК-400, ММУ-1000, ММУ-2000; МС 2-70, МПМ-800, МРХ-180, РДМ-5,

МРОВ-160, МРГ-370.

Електронні засоби навчання: каталоги устаткування фірм «Торговий

дизайн», «Практика», «Rational», «Palux» та ін.

ПРОТОКОЛ УЗГОДЖЕННЯ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування

випускової кафедри

Прізвище ім’я та по

батькові завідувача

випускової кафедри

Підпис Дата

1 2 3 4

Кафедра процесів та

апаратів харчових

виробництв

Черевко Олександр

Іванович

Кафедра холодильної та

торговельної техніки

Потапов Володимир

Олександрович

22

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Розробник

ПОСТНОВ Геннадій Михайлович

МЕХАНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

робоча програма навчальної дисципліни

Підп. до друку . Формат 60×84. 1/16. Папір офсет. Друк офсет.

Умов. друк. арк. 1,3. Тираж 50 прим. Зам.

Видавець і виготівник

Харківський державний університет харчування та торгівлі

вул. Клочківська, 333, Харків – 51, 61051

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 4417 від 10.10.2012 р.

f 1 g 1 k l ? j k h k < 1 1 m d b : 2 g b ХАРКІВСЬКИЙ ...oborud-hduht.kh.ua ›...

Documents