1

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ

РОБІТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

«Економіка природокористування і охорони навколишнього

середовища»

НАУКОВА РОБОТА НА ТЕМУ:

МЕХАНІЗМ ФІНАНСУВАННЯ

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ПРОЕКТІВ

ШИФР «ФІНАНСУВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ»

2

Зміст

ВСТУП

3

1 АНАЛІЗ ФІНАНСУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ПРОЕКТІВ 4

1.1 Фінансування енергоефективних проектів в Україні:структура,

форми та джерела

4

1.2 Схеми фінансування енергоефективних проектів 8

2 ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО СТИМУЛЮВАННЯ

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ У ЖИТЛОВОМУ

СЕКТОРІ УКРАЇНІ

10

2.1 Оцінка вітчизняного механізму фінансування

енергозбереження

10

2.2 Програми фінансування енергоефективних проектів 12

3 «ЗЕЛЕНИЙ» ТАРИФ ЯК ФІНАНСОВИЙ ІНСТРУМЕНТ

ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ПРОЕКТІВ У

ЖИТЛОВОМУ СЕКТОРІ

21

ВИСНОВКИ

26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 27

3

Вступ

Підвищення рівня конкурентоспроможності та покращення екологічного

стану являються головними вимогами сучасності для кожної країни. В цілому,

досягнення вказаних цілей можливе через збільшення ефективності

використання паливно-енергетичних ресурсів, зокрема, через підвищення рівня

енергоефективності об’єктів житлово-комунального сектору країни.

Наукова робота присвячена аналізу сучасного механізму фінансування

енергоефективних проектів у житловому секторі України. Актуальність теми

роботи полягає в необхідності стимулювання впровадження енергоефективних

проектів у житловому секторі України.

Метою даної роботи є аналіз механізму фінансування наявних

енергоефективних проектів у житловому секторі України та формуванні шляхів

стимулювання використання альтернативних джерел енергії вітчизняним

житловим комплексом.

Завдання роботи. Для досягнення поставленої мети у даній роботі

виникла необхідність вирішення наступних завдань:

- проаналізувати стан вітчизняного житлового комплексу;

- розглянути основні джерела, структуру та схеми фінансування

енергоефективних проектів;

- визначити основні програми та механізми залучення коштів в

енергоефективні проекти у житловому секторі, що нині функціонують в

Україні;

- розглянути закордонний досвід фінансування енергоефективних

проектів;

- провести розрахунок економічної ефективності «зеленого» тарифу, як

фінансового інструменту стимулювання переходу до використання напрямків

шляхів стимулювання використання альтернативних джерел енергії

вітчизняним житловим комплексом

При написанні роботи використовувалися такі методи дослідження:

методи системного та комплексного аналізу – для встановлення структурних

4

зв’язків, встановлення причинно-наслідкових зв’язків; логічного узагальнення

та наукової абстракції – для визначення суті приведених економічних категорій;

статистичні та графічні – для характеристики динаміки впровадження

енергоефективних механізмів та унаочнення отриманих результатів роботи.

В процесі роботи проаналізовано основні переваги та недоліки існуючого

механізму фінансування енергоефективних проектів у житловому секторі

України. Зроблено висновки та пропозиції щодо необхідності підвищення

стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається розрахунком

економічної ефективності енергоефективних заходів на прикладі встановлення

сонячного колектору у приватному будинку та авторськими рекомендаціями

щодо підвищення стимулювання використання альтернативних джерел енергії

вітчизняним житловим комплексом.

За тематикою роботи було видано статтю у фаховому науковому журналі та

опубліковано тези конференції. Отримано акт впровадження від ГО «Академія

підприємництва і менеджменту України».

Загальна характеристика роботи. Робота складається із вступу, трьох

розділів, висновку, переліку використаних джерел і додатків. Загальний її обсяг

становить 30 сторінок, у тому числі 10 таблиць, 9 рисунків, список літератури з

28 джерел.

Ключові слова: енергоспоживання, енергоефективність, енергоефективні

програми, «зелений» тариф, компенсація, кредит, сонячний колектор.

5

1 Аналіз фінансування енергоефективних проектів

1.1 Фінансування енергоефективних проектів в Україні:структура,

форми та джерела

Як показують статистичні дані, останнім часом у світі спостерігається

тенденція до зростання споживання альтернативної енергії (рис. 1.1). Так, у

порівнянні з 1997 роком, споживання альтернативної енергії зросло більше, ніж

на 876,2 млн. тонн нафтового еквіваленту [1]. До того, за прогнозами експертів

[2], до кінця XXI ст., порівняно з початком століття, світове споживання

кінцевої енергії (результат перетворення первинних джерел енергії у енергію,

що використовується споживачем для задоволення різноманітних потреб)

збільшиться майже у 2,5 рази та у 4-6 разів зростуть щорічні витрати на світову

енергетику.

Рис. 1.1 – Динаміка споживання первинної енергії у світі за 1997-2016 роки *

* - сформовано автором на основі джерела [3]

Крім того, у цей період на 40-80% збільшиться середня вартість однієї

одиниці споживання кінцевої енергії. Згідно звіту «BP Statistical Review of

World Energy. June 2017» [3] у кінці ХХІ століття світові запаси нафти будуть

вичерпані майже повністю та світовий видобуток природного газу досягне

свого максимуму, тоді як світових запасів вугілля вистачить ще на 153 роки

(рис. 1.2).

6

50,6 52,5

153

0

50

100

150

200

Кіл

ьк

іст

ь р

ок

івВид викопного палива

Нафта Газ Вугілля

Рис. 1.2 – Світові запаси викопного палива у роках*

* - сформовано автором на основі джерела [3]

Крім того, згодом, через високу ціну використання природного газу буде

економічно невиправданим. Таким чином, необхідним стає широке освоєння

альтернативних джерел енергії, завдяки всебічній підтримці заходів

енергоефективності, які сприяють підвищенню енергетичної безпеки кожної

країни та зниження антропогенного впливу енергетики на навколишнє

природне середовище [4].

Варто зазначити, що під час впровадження енергоефективних заходів

можливим є поява бар’єрів, які спричиняють труднощі реалізації

вищезазначених заходів. Згідно аналізу наукової літератури у галузі

енергоефективної політики, у широкому сенсі бар’єри реалізації

енергоефективних проектів поділяються на три групи [6]: структурні бар’єри

(фрагментація ринку; відсутність координації між усіма учасниками ринку;

обтяжливі процедури; неясності в процесі ухвалення рішень; недосконалість

українського законодавства та його невідповідність із процедурами МФО

тощо); фінансові бар’єри (тривалий період окупності енергоефективних

проектів; недостатня обізнаність зі сторони комерційних фінансових установ;

високі первинні витрати; невідповідність між економією та термінами виплат;

недостатність бюджетних коштів, що виділяються на програми фінансування

енергоефективності тощо); поведінкові бар’єри (недостатня інформованість

клієнтів; неекономічні рішення; низький рівень «енергоефективної культури»

населення тощо).

7

Для подолання вище приведених бар’єрів та впровадження

енергоефективних проектів, необхідними є удосконалення законодавчої бази та

прийняття відповідних фінансових рішень, які задовольнятимуть умови

відповідного проекту підвищення енергоефективності.

Варто зазначити, що у процесі фінансування проектів з

енергоефективності особливу роль у їх фінансуванні відіграють державні та

місцеві органи влади, тому фінансування енергоефективних проектів має

відбуватися у тісній взаємодії з такими органами (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Роль органів влади у фінансуванні проектів енергоефективності[8]

Державні органи влади Місцеві органи влади

Створюють законодавчу базу для залучення

фінансування

Можуть виступати як партнери існуючих програм

енергоефективності, так і створювати власні, що будуть

фінансуватися з місцевого бюджету

Залучають фінансування від міжнародних

фінансових організацій та визначають умови

і напрямків його використання

Місцеві органи самоврядування найкраще розуміють

пріоритетні напрямки енергомодернізації “на місцях” та

можуть залучати фінансування для таких проектів

Запроваджують державні програми

фінансування та підтримки

енергоефективності

Оскільки більшість ТКЕ (теплокомуненерго) знаходиться у

комунальній власності, місцеві органи самоврядування

забезпечують контроль за впровадженням проектів

енергоефективності

Забезпечують інформаційну та технічну

підтримку для ОМС та інших позичальників Надання муніципальних гарантій на залучене фінансування

Надають державні гарантії на залучене

фінансування

Згідно Закону України “Про енергозбереження” [9], джерелами

фінансування заходів економії та раціонального використання паливно-

енергетичних ресурсів є: Державний фонд енергозбереження; власні та

позикові кошти підприємств, установ і організацій; Державний бюджет

України; місцеві бюджети та інші джерела.

Відповідно до основної цілі фінансування енергоефективних проектів –

надати необхідні ресурси на реалізацію відповідного виду енергоефективного

проекту, загальна класифікація форм фінансування, залежно від надходження

капіталу, може бути представлена у вигляді схеми (рис. 1.3).

8

Рис. 1.3 – Форми і джерела фінансування проектів підвищення

енергоефективності підприємств[8]

Варто зазначити, що у світовій практиці широкого поширення набуло

використання власних коштів підприємств для реалізації короткострокових

проектів з підвищення енергоефективності об’єктів, тоді як більш масштабні

проекти, що мають значний термін окупності, фінансуються урядом відповідної

країни [10]. В свою чергу, в Україні практика фінансування енергоефективних

проектів за рахунок власних коштів підприємств практично відсутня, оскільки

більшість підприємств України є збитковими. А від так, прибуток суб’єкта

господарювання, в якості джерела фінансування різного роду

енергоефективних проектів, фактично не може бути спрямований на їх

реалізацію, у зв’язку з відсутністю останнього. Тобто, можливості

ФОРМИ ФІНАНСУВАННЯ

Власні кошти підприємств Запозичені або отримані кошти

Внески учасників та

засновників

Реструктуризація активів

Реінвестування прибутку

Внутрішні джерела

фінансування

Зовнішні джерела фінансування

Банківські кредити Державні пільги і

субсидії

Кошти міжнародних

фінансових організацій

ЕСКО

Партнерства, венчурні

фонди

Забезпечення наступних витрат та платежів

Некомерційне

фінансування

Гарантії банків по

зовнішніх позиках

Гарантії Кабінету Міністрів

України

Рефінансування НБУ

Державне цільове

фінансування

Регіональні механізми

фінансування

Комерційне

фінансування

9

фінансування проектів з підвищення енергоефективності в Україні є доволі

обмеженими [11].

1.2 Закордонний досвід фінансування енергоефективних проектів

Закордонна практика має значний досвід щодо альтернативних шляхів

фінансування енергозаощадження. Розглянемо деякі з них.

Метод стимулювання видачі кредитів за заниженими відсотковими

ставками, використовує і Німеччина, яка являється одним з лідерів у сфері

енергоефективності. У Німеччині будівництво та придбання

низькоенергетичних будинків спонсорується німецьким державним банком

KfW (KreditanstaltfürWiederaufbau), який видає кредити за заниженими

відсотками. Також власникам житла, які мають бажання провести

реконструкцію свого житла, надаються податкові пільги, а також кредити з

низькою процентною ставкою [20].

У свою чергу, Франція з 2005 року ввела в дію програму податкових пільг

для тих сімей, які бажають використовувати енергоефективні технології:

надання податкових пільг, кредити на модернізацію житла, право на 50%

відшкодування витрат, пов’язаних зі встановленням систем терморегуляції,

модернізації системи опалення та користування альтернативними джерелами

енергії. Крім цього Франція до 2020 року запланувала знизити норму

споживання енергії у нових будівлях до 0 кВт ∙ год/м2.

Політика та програми фінансування Словацької Республіки, здійснювані

в Словацькій Республіці, дозволили та стимулювали жителів формувати свої

власні житлово-будівельні асоціації та вкладати кошти в підвищення

енергоефективності. Важливими політичними ініціативами стали збільшення

тарифів на енергоресурси та водопостачання (припинення субсидування) та

прийняття закону про створення житлово-будівельних асоціацій. На практиці,

житлово-будівельні асоціації стали невід'ємним та дуже ефективним

інструментом у здійсненні проектів по підвищенню енергоефективності.

Щоб допомогти енергетичній галузі встановити тарифи на рівні ринкових

цін за електроенергію, сербське Міністерство гірничодобувної промисловості

10

та енергетики та Електроенергетична промисловість Сербії (ЕПС) почали

співробітничати з АМР США та Альянсом за заощадження енергії в галузі

реструктуризації тарифів на електроенергію в країні. Щоб підтримати

сербських споживачів, які можуть особливо постраждати від підвищень цін, на

кошти АМР США була проведена загальнонаціональна інформаційна кампанія

з удосконалення енергоефективності та програма утеплення житлових будинків

з урахуванням кліматичних особливостей.

Таким чином, аналіз програм у сфері енергетики, які здійснюються в

закордонних країнах, показав, що існують чотири головні типи енергетичних

програм для населення з низькими доходами:

- надзвичайні програми допомоги, які надають фінансову допомогу через

надзвичайні ситуації, такі як відключення енергопостачання;

- програми допомоги по сплаті рахунків, які прагнуть допомогти

споживачам енергоресурсів з низькими доходами постійно оплачувати свої

рахунки за споживання енергії;

- програми удосконалення енергоефективності, які допомагають

зменшити тягар витрат шляхом зменшення кількості енергоресурсів,

споживаної домашніми господарствами з низькими доходами;

- освітні ініціативи та з захисту споживачів, які побічно зменшують

витрати на енергоресурси та (або) захищають споживачів з низькими доходами

від ризиків, пов'язаних з підвищенням витрат на енергоресурси.

11

2 Теоретико-практичні підходи до стимулювання впровадження

енергоефективності у житловому секторі Україні

2.1 Оцінка вітчизняного механізму фінансування енергозбереження

На сьогодні питання підвищення ефективності використання

енергоресурсів в регіонах України стає одним з пріоритетних завдань органів

державної влади. Зменшення обсягів використання енергоресурсів

розглядається як шлях до скорочення фінансових витрат на закупівлю

енергоресурсів і відповідно збільшення обсягу доходів місцевих бюджетів.

У зв’язку з потребою залучення значних інвестиційних коштів на

підвищення енергоефективності та врахуванням обмеженості фінансових

ресурсів державного бюджету та власних кошт підприємств, для

підприємств або громадян необхідним є залучення банківських кредитів, у

тому числі, на засадах державно-приватного партнерства та із використанням

коштів міжнародних фінансових організацій.

Загалом, кредити, що спрямовуються на реалізацію енергоефективних

проектів можна класифікувати за наступними ознаками [12]:

- розмір: малі, середні, великі;

- призначення: промислові, інвестиційні, сільськогосподарські;

- кількість учасників: простий, синдикований (кредит, наданий

декількома кредиторами одному позичальникові);

- термін надання: короткострокові, середньострокові, довгострокові.

- відсоткова ставка: фіксована, плаваюча.

Наразі в Україні існують декілька механізмів спрямування коштів у

енергоефективні проекти, що відрізняються між собою джерелом

надходження коштів та кількістю сторін, які задіяні у процесі від виділення

коштів кредитором до їх використання. Для більшості енергоефективних

програм головним джерелом фінансування являються донори та МФО

(міжнародні фінансові організації), нажаль, вибірка коштів за більшістю з

них є невисокою.

12

Серед діючих схем фінансування енергоефективних проектів можливі

наступні [13]: 1. МФО → Уряд України → Банк → Виконавець. 2. МФО →

Уряд України → Виконавець. 3. МФО → Органи місцевого самоврядування

→ Виконавець. 4. МФО → Банк → Виконавець. 5. МФО → Виконавець.

6. Уряд України → Банк → Виконавець. 7. Уряд України → Виконавець.

8. Банк → Виконавець.

Кожну із приведених вище схем не можна вважати досконалою, про що

свідчить наявність певних як переваг так і недоліків. Переваги та недоліки,

властиві для кожної схеми систематизовано в таблиці 1.2:

Таблиця 1.2

Преваги та недоліки вищенаведених схем фінансування

енергоефективних проектів [13]

Схема Переваги Недоліки

1

Комплексна направленість на реновацію,

можливість залучати фінансування від

МФО

Більш важкий механізм управління, потребує

відповідну законодавчу базу

2 Можливість залучати великі позики та

направляти на пріоритетні напрямки

Через зарегульовані процедури процес

залучення позик триває декілька років.

3

Муніципалітети визначають

найефективніші проекти для міського

бюджету

Муніципалітети переважно не мають

стимулів здійснювати заходи ЕЕ у

житловому секторі

4

МФО використовують широку

банківську мережу та ресурси для

пошуку проектів

Відсоткові ставки за кредитами зростають

через банківську маржу

5

Можливість залучити велику суму

коштів за відносно низькою ставкою для

ТКЕ, мінімальна кількість учасників

процесу

Деякі підприємства не мають можливості

залучити позики через її високий

мінімальний поріг

6 Відносно просте управління та зручність

для державних органів

Точкове фінансування дає меншу

ефективність

7 Держава спроможна забезпечити

кредитування за низькими ставками

Додаткові витрати ресурсів, обмежений

бюджет

8 Налагоджена комунікація банків із

потенційними клієнтами

Високі банківські ставки через

макроекономічну нестабільність

Загалом, здійснення фінансування енергоефективних проектів вимагає

великої кількості законодавчо правових актів. Як було зазначено у

попередньому підрозділі, українські законодавчі процедури не завжди

повністю відповідають процедурам МФО. Як наслідок, процес фінансування

13

проектів ускладнюється та подовжується. В середньому очікуваний процес

прийняття проекту становить три роки, включаючи в себе:

- відбір проектів (близько одного року);

- надання державних гарантій та підписання міжнародної угоди (може

тривати від одного до двох років);

- складання операційних посібників;

- укладання контрактів;

- проведення тендерів (більше одного року).

Так, міжнародні фінансові організації надають змогу залучати великі

суми позик, які можна комплексно направляти на заходи енергозбереження.

2.2 Програми фінансування енергоефективних проектів

Так як вітчизняний житловий комплекс в основному був збудований у

часи, коли запас паливно-енергетичних ресурсів вважався безмежним, то

житловий комплекс здебільшого не орієнтований на енергоефективне

споживання енергоресурсів. Як наслідок, найбільше кінцеве споживання

енергії припадає саме на вітчизняний житловий фонд, тому експлуатація цих

будівель являється важким тягарем для вітчизняного паливно-енергетичного

комплексу.

Результати проведеного дослідження енергоефективності будівель

України показують, що величезні запаси газу витрачаються саме на опалення

будинків. Житловий комплекс являється найбільшим споживачем тепла, що

становить майже 65% загального споживання. Згідно дослідженню [13]

інвестиційні потреби на енергомодернізацію будівель потребують мільярди

доларів (табл. 2.1)

Таким чином, нагальною потребою є енергомодернізація будівель,

внаслідок чого Україна зможе зекономити 9 млрд. м3 газу, що скоротить

комунальні платежі для населення в 1,5 рази.

14

Таблиця 2.1

Оцінка інвестиційних потреб для енергомодернізації будівель [13]

Сфера Інвестиційна

потреба

Потенціал

скорочення

споживання

газу

Зменшення

споживання на

1 млрд. дол.

Інвестицій

Санація багатоквартирних будинків 17 млрд. дол. 2,3 млрд. м3 135 млн. м

3

Санація індивідуальних будинків 28 млрд. дол. 4,7 млрд. м3 168 млн. м

3

Заміна індивідуальних котлів на більш

ефективні 4 млрд. дол. 1,7 млрд. м

3 425 млн. м

3

Санація громадських будівель 2 млрд. дол. 0,3 млрд. м3 150 млн. м

3

Всього 51 млрд. дол. 9,0 млрд. м3 878 млн. м

3

У рамках проекту Світового Банку було проведено дослідження, в

якому були опитані домогосподарства України з метою визначення рівня

інвестування населенням у енергоефективні проекти. Згідно отриманих

результатів, 44% опитаних взагалі не інвестують у проекти

енергоефективності власних будинків, пояснюючи це нестачею грошових

коштів. Так, вартість енергоефективних заходів у приватних будинках та

ОСББ може становити від 7 тис. грн. до 100 тис. грн., у розрахунку на

житлове приміщення у 50 м2. Таким чином, більшість жителів України не

спроможні реалізовувати заходи енергоефективності без зовнішньої

фінансової підтримки.

Таким чином, залучення фінансової підтримки від вище зазначених

програм являється гарним стимулом впровадження енергоефективних

проектів серед населення та підприємств. Варто відмітити, що банківське

кредитування в Україні ще не є популярним, але перспективним

інструментом фінансування енергоефективності.

Розглянемо більш детально деякі з вище зазначених програм, адже всі

вони мають відмінні умови фінансування.

1. «Теплий кредит»

Програма «Теплий кредит» – це державна програма, метою якої є

допомога громадянам України зробити їх житло більш енергоефективним,

компенсуючи при цьому частину засобів, витрачених на придбання товарів

15

чи послуг [14]. У 2017 році, за умовами програми було иділено 432,44 млн.

грн. на енергокредити для населення України. До того, відповідно до

статистичних даних, близько 280 тис. українців скористалися даною

програмою та отримали компенсацію у розмірі понад 1,5 млн. грн. [14] у

свою чергу сума компенсації за програмою відрізняється залежно від виду

устаткування (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Загальна сума компенсацій залежно від виду устаткування [15]

Позичальник Устаткування Сума відшкодування

Фізичні особи, індивідуальні

власники квартири або

приватного будинку

Негазові котли опалення

20% від тіла кредиту, але не

більше 12 тис. грн. на один

кредитний договір

Фізичні особи, індивідуальні

власники квартири або

приватного будинку

Енергоефективне обладнання і

матеріали

35% від тіла кредиту, але не

більше 14 тис. грн. для одного

кредитного договору

ОСББ Енергоефективне обладнання і

матеріали

40% від тіла кредиту, але не

більше 14 тис. грн. на одну

квартиру

Власники субсидій компенсація в середньозваженому розмірі

від 40% до70%.

В Україні три банки (Приватбанк, Ощадбанк, Укргазбанк) видають

теплі кредити. При цьому умови «теплого кредиту» у кожному банку різні

(табл. 2.3)

Таблиця 2.3

Умови надання банківських кредитів к рамках програми «Теплий

кредит» [15]

Умови Приват

банк Ощадбанк Укргазбанк

Процентна ставка на кредит, % 18 17,99 17,5

Комісія банку від початкової суми

кредиту на місяць 2,9% 4,3% 4,3%

Сума кредиту, грн. до 50000 Від 1000 до 50000 Від 1000 до 50000

Термін кредитування, місяців 24 36 36

Мінімальний початковий внесок – 10% від вартості

покупки

10% від вартості

Покупки

Валюта кредитування гривня гривня Гривня

Комісія за перерахування коштів на

рахунок постачальника (одноразово) – 1% 1%

Інші обов’язкові платежі –

265 грн. за страховку, 100 грн. за

відкриття рахунку та 30 грн. за

обслуговування платіжної картки

150 грн. за страховку,

80 грн. за відкриття

рахунку

16

Рис. 2.1 – Кількість виданих кредитів по програмі «теплих» кредитів за

2016 рік*

* - складено автором на основі джерела [13]

Тому, при залученні "теплих" кредитів виникають такі проблеми.

1. Обмеженість бюджетних призначень та швидкість їх витрачання.

2. Різні умови видавання "теплих" кредитів та вимоги уповноважених

банків до позичальників.

3. Неможливість отримати "теплий" кредит шляхом відкриття

позичальникові кредитної лінії.

4. Законодавча невизначеність подальшого процесу реалізації програми

відшкодування "теплих" кредитів у зв'язку з можливим ухваленням проектів

законів "Про Фонд енергоефективності" та "Про енергетичну ефективність

будівель" [17].

2. IQ Еnergy

Альтернативною програмою теплих кредитів являється програма IQ

Еnergy із компенсацією 35 % від суми кредиту за рахунок коштів

Європейського банку реконструкції та розвитку. У 2016 році ЄБРР

організував програму кредитного фінансування у розмірі 75 млн. євро та

грантової підтримки у розмірі 15 млн. євро для стимулювання ЕЕ інвестицій

у житловий сектор України, де розподіл коштів відбувається через банківські

установи.

17

За програмою, домогосподарства, що проживають у квартирах або

приватних будинках можуть отримати кредит та грант для здійснення заходів

енергоефективності. Відповідно, ціллю програми являється підвищення

енергоефективності будинків. Варто зазначити, що програма IQ energy не

спрямована на проекти, які підтримуються за рахунок будь-якого іншого

гранту, в тому числі у рамках державних програм енергоефективності.

Кредити по програмі IQ Energy забезпечуються такими комерційними

банками як Райффайзен банк Аваль, Банк ОТП та УкрсибБанк, Мегабанк

(MGB). Кредити, що видаються іншими банками, не кваліфікуються як

кредити програми IQ Energy.

Максимальна можлива сума позики для фізичних осіб становить

15 тис. євро (у гривневому еквіваленті), де річна відсоткова становить 30%, а

грант до 35%, при цьому максимальна сума гранту для однієї фізичної особи

не може перевищувати 3000 євро. У свою чергу, максимальна можлива сума

позики для ОСББ є не обмеженою. Усі кредити по програмі IQ energy

видаються лише в національній валюті – гривні.

Бюджет програми до 2020 року складає 90 млн. євро, з них – 75 млн.

євро від ЄБРР для надання кредитів та 15 млн. євро від фонду E5P для

надання грантів. Дистриб’юторами коштів ЄБРР та донорів є українські

банки Укрсіббанк, Райффайзен Банк Аваль та ОТП-банк. Програмою

зазначено обов'язкова умова отримання кредиту – покупка

енергоефективного обладнання з онлайн «Каталогу технологій» [13].

Згідно рис. 2.2 станом на 19.09.2016 року за програмою було виділено

376 кредитів загальною вартістю 7.2 млн. грн. В середньому розмір одного

кредиту становив 19 тис. грн., тоді як, порівнюючи з вартістю реалізації

одного проекту по програмі «теплий кредит», це на 1 тис. грн. більше.

18

Рис. 2.2 – Результати діяльності програми станом на 19.09.2016 року

[13]

Програма має низку наступних переваг: забезпечення стабільним

фінансуванням, адже кошти виділяються за рахунок ЄБРР; залучення великої

суми кредиту (до 15 тис. євро); сума компенсації може досягати 3000 євро,

при цьому валютою перерахування компенсації на рахунок споживача

являється євро; компенсація діє не лише у межах вартості обладнання, а й

вартості робіт; сервіс обслуговуючих банків є достатньо високим.

3. НЕФКО «Енергозбереження»

НЕФКО (Північна екологічна фінансова корпорація) – це міжнародна

фінансова організація, яка була створена у 1990 році країнами Північної

Європи. Діяльність НЕФКО спрямована на фінансування практичних заходів,

що сприяють зеленому росту. Відмінною рисою НЕФКО являється

фінансування середніх та малих пілотних проектів, які демонструють нові

можливості інноваційного росту в енергозбереженні.

Таблиця 2.5

Умови програми НЕФКО «Енергозбереження» [13]

Умова Дані

Кінцевий отримувач позики Муніципалітет

Сума позики До 400 тис. євро

Річна відсоткова ставка 3%

Пільговий період До 6 місяців після завершення проекту

Частка НЕФКО у вартості проекту До 90%

19

Цілями даної програми є підвищення енергоефективності у споживанні

теплової енергії будівлями, що відносяться до державної та комунальної

власності. Типовими заходами, що здійснюються у рамках проекту є

установка регуляторів тепла, заміна вікон та дверей, термомодернізація,

утеплення фасаду будівель, ремонт покрівлі та впровадження інших

енергоефективних заходів . Умовами отримання позики є очікування

економічного ефекту проекту близько 25% інвестиційних витрат та його

екологічна направленість. Для впровадження проекту необхідний

енергоаудит будівлі.

4. ЕСКО

З 2016 року в Україні набувають все більшої популярності нові

механізми фінансування енергоефективних проектів – механізми ЕСКО-

контракту. Такий механізм дозволяє споживачу здійснити заходи

енергомодернізації практично без власних інвестицій. Скористатися ЕСКО-

механізмом можуть будь-які споживачі енергоресурсів – приватні

домогосподарства, ОСББ, підприємства, бюджетні установи або органи

місцевого самоврядування. Відносини між споживачем енергоресурсів та

ЕСКО-компанією регулюється через енергосервісний договір згідно якого

компанія здійснює енергомодернізацію за власні кошти (рис. 2.3).

Таким чином, як видно з рис. 2.3, механізм програми створює

взаємовигідні відносини як для компанії так і для споживача, адже у випадку

укладання договору, компанія отримає прибуток за послуги, а споживач –

зменшення комунальних рахунків без первісних інвестицій. Незважаючи на

вищенаведені переваги, використання ЕСКО-контрактів несуть за собою

ризик неповернення інвестицій через технічні та економічні ризики. При

цьому, величина платежу до ЕСКО-компанії розраховується як відсоток у

економії споживання енергоресурсів.

У наслідок того, що для України проект ЕСКО-контракту являється

новим напрямом, а також потребує великої кількості компонентів взаємодії

20

місцевої влади, керівників бюджетних закладів та бізнесу, то проект потребує

широкої публічної підтримки, значну частину якої має забезпечити Державне

агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

Рис. 2.3 – ЕСКО-схема реалізації ЕЕ проектів

*Джерело: складено автором на основі джерела [13]

5. «ЕКО-енергія» від Укргазбанку

З 20 березня 2017 року Укргазбанк започаткував кредитну програму

«ЕКО-енергія», яка передбачає фінансування фізичних осіб на придбання та

встановлення сонячних електростанцій, а саме на: придбання обладнання

(будь-які види сонячних батарей (колектори, модулі, панелі, фото батареї

тощо), контролери заряду, інвертори, акумуляторні батареї); витратні

матеріали (кабелі, кріплення, електрофурнітура); проектно-монтажні роботи

(за умови придбання обладнання) та/або на придбання та встановлення

теплових насосів та відповідного додаткового обладнання до них [19].

енергомодернізація споживання

оплата за ЖКП

співфінансування

залучення

фінансування

Міський бюджет/зацікавлені

особи

ЕСКО-КОМПАНІЯ

Банк

Теплокомуненерго

оплата частини зекономлених коштів

після енергомодернізації

Споживач

21

За умовами кредитування, максимально можлива сума кредиту

знаходиться в межах від 1000 грн. до 1000000 грн., при цьому максимальний

розмір кредиту не може бути більшим 85% від вартості для придбання та

встановлення сонячної енергетичної станції. За даних умов, строк

кредитування коливається в межах від 1 до 5 років. Завдяки домовленостям з

компаніями-партнерами, які займаються виробництвом і встановленням

такого обладнання, Укргазбанк пропонує своїм клієнтам процентну ставку за

кредитною програмою «ЕКО-енергія» від 0,001% річних. Крім того,

позичальник має одноразово сплати комісію за надання кредиту в розмірі 3%

від загальної суми кредиту [19].

6.«Ощадний дім» від Ощадбанку

Програма «Ощадний дім» являється кредитною програмою, що

спрямована на житлово-будівельний комплекс та ОСББ. Дана програма

підтримується урядом України у вигляді компенсації, величина якої

коливається в межах від 40% до 70% вартості обладнання, що придбані за

кредитні кошти, але не більше 14 тис. грн. на одну квартиру. Варто

зазначити, що величина компенсації обернено-пропорційно залежить від

кількості квартир у будинку, власники якої отримують субсидії.

За умовами програми величина кредиту не може перевищувати

42 тис. грн. на квартиру, при цьому внесок від позичальника не вимагається.

Відсоткова ставка за кредитом коливається в межах 18,5-18,8%. Мінімальний

строк кредиту становить 6 місяців, тоді як максимальний – 60. При

достроковому погашенні штрафні санкції не передбачені.

Варто зазначити, що розглянуті вище програми переважно направлені

на індивідуальні проекти з енергоефективності, тому досягти значного

ефекту економії можливо лише за рахунок комплексних проектів реновації,

що забезпечать ефективне використання енергоресурсів при споживанні.

22

3 «Зелений» тариф як фінансовий інструмент просування

енергоефективних проектів у житловому секторі

Відповідно до статистичних даних, станом на 2016 рік питома вага

витрат на комунальні послуги більшості українців становить близько 33% від

середньої заробітної плати, тоді як у 2012 році – лише 16% (рис. 3.1).

Рис. 3.1 – Динаміка доходів та витрат на комунальні платежі населення

України

*Джерело: сформовано автором на основі джерела [21]

3.2) це говорить про перебування українців за межею енергетичної

бідності.

Рис. 3.2 – Частка комунальних платежів у доходах європейських країн

у 2017 році

*Джерело: сформовано автором на основі [22]

Так, фінансова підтримка заходів енергоефективності в Україні ще не

досить потужна. Проте, як уже було зазначено у попередньому розділі, у

сфері енергоефективності та реалізації політик сталого розвитку наразі

23

існують діючі грантові та кредитні програми, а також програми міжнародної

технічної допомоги. Всі органи місцевого самоврядування, неурядові

організації та інші зацікавлені суб’єкти, діяльність яких спрямована на

підвищення енергетичної ефективності та охорони навколишнього

середовища мають змогу скористатися фінансовою допомогою на реалізацію

відповідних енергоефективних проектів.

Таким чином, актуальним є не лише прийняття на національному рівні

механізмів стимулювання використання зеленої енергії вітчизняним

житловим комплексом, а й розробка відповідних інструментів популяризації

їх використання. Відмітимо, що у даному напрямі є певні зрушення.

Наприклад, з кожним роком кількість приватних домогосподарств, що

встановили приватні сонячні електростанції збільшується.

Так, станом на 2015 рік загальна кількість зареєстрованих домашніх

сонячних електростанцій становила 214 од., а у третьому кварталі 2017 року

– 2323 од. [23] (рис. 3.3). Однак, головним чинником, що стримує

встановлення сонячних електростанції, являється неспроможність внести

необхідну суму грошей для більшості населення України.

Рис. 3.3 – Динаміка кількості приватних домогосподарств, що

встановили приватні сонячні електростанції

*Джерело: сформовано автором на основі джерела [23]

Як показує практика, використання «зеленого» тарифу найбільше

заохочує населення до встановлення сонячних установок для вироблення

електроенергії. Схема стимулювання виробництва електроенергії за

24

допомогою «зеленого» тарифу встановлена до 01.01.2030 року та

поширюється на суб’єктів господарювання, які виробляють електроенергію з

відновлюваних джерел енергії на електростанціях, введених в експлуатацію в

період її чинності [25].

Для приватних домогосподарств, які виробляють електрику з енергії

сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, що вмонтовані

(встановлені) на дахах та/або фасадах приватних домогосподарств (будинків,

будівель та споруд), величина встановленої потужності яких не перевищує 30

кВт, та які введені в експлуатацію, встановлені наступні «зелені» тарифи

(табл. 3.4) [29]:

Таблиця 3.4

Розміри «зелених» тарифів на електроенергію, вироблену установками,

потужність яких не перевищує 30 кВт.

Період Тариф без ПДВ

з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року 0,32 євро/кВт∙год

з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року 0,20 євро/кВт∙год

з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року 0,19 євро/кВт∙год

з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року 0,18 євро/кВт∙год

з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року 0,16 євро/кВт∙год

з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року 0,14 євро/кВт∙год

*Джерело: [29]

З метою обґрунтування механізму «зеленого» тарифу, у роботі

проведено розрахунок економічного ефекту у довгостроковій перспективі від

встановлення домашніх сонячних станцій, за умови, що власник сонячного

устаткування буде продавати залишки неспожитої електроенергії до мережі

за «зеленим» тарифом.

Згідно результатів дослідження та потенціалу Сумської області щодо

виробітку сонячного колектору, визначено, що сонячна установка у Сумах у

12 кВт може генерувати від 7 до 67 кВт на день. Для розрахунків

передбачалось взяти середньорічний виробіток, який становить близько

37 кВт на день (табл. 3.5).

25

Таблиця 3.5

Вихідні умови для розрахунку

Параметр Значення

Прогнозоване середньомісячне виробництво електроенергії, кВт на місяць 1100

Прогнозоване річне виробництво електроенергії, кВт на рік 13320

Площа будинку, м2 160

Кількість осіб, які проживають у будинку 3

Дата купівлі сонячного колектору 01.01.2017 року

Мінімальне місячне споживання електроенергії, кВт/ місяць 450

Максимальне місячне споживання електроенергії, кВт/місяць 600

Прогнозоване мінімальне споживання електроенергії на рік, кВт/рік 5400 кВт

Прогнозоване максимальне споживання електроенергії на рік, кВт/рік 7200 кВт

Відповідно до діючих тарифів на електроенергію, якщо споживач не

встановлює сонячну установу, то за 100 кВт тариф становить 0,9 грн., а при

споживанні більше 100 кВт – 1,68 грн.[74]. При цьому, раніше, з 1 вересня

2016 до 1 березня 2017 року тариф за 100 кВт становив 0,714 грн., при

споживанні від 100 кВт включно до 600 кВт – 1,29 грн. та вище 600 кВт –

1,638 грн. [20].

Згідно результатів аналізу ринку сонячних колекторів в Україні, ціна

установки у вітчизняних умовах за 1 кВт складає $2150. При цьому монтаж

за 1 кВт становить $2550. Відповідно до курсу Національного Банку України

станом на 01.01.2017 року 1 грн. = 0,04$.

Враховуючи втрату ККД та скасування «зеленого» тарифу, річна

економія при середньорічному споживанні 450кВт становить 85673,18 грн.,

при середньорічному споживанні 600 кВт – 80933,28 грн. (табл. 3.6)

26

Таблиця 3.6

Сумарні дані споживання та виробітку електричної енергії сонячною

установкою 12 та 24 кВт при споживанні 450 та 600 кВт

Показники У рік У місяць

12 кВт 24 кВт 24 кВт 12 кВт

Плата за споживання 450 кВт, грн. 7825,8 7825,8 652,15 652,15

Плата за споживання 600 кВт, грн. 10732,8 10732,8 894,4 894,4

Виробіток електроенергії сонячною установкою, кВт 11980 21790 1815,8 998,3

Різниця виробітку та споживання, при споживанні 450 кВт 4780 14590 1215,8 398,3

Різниця виробітку та споживання, при споживанні 600 кВт 4759,84 14570 1214,2 396,7

Плата за використану електроенергію споживачем, грн.,

при споживанні 450 кВт

549,90 6433,84 536,20 183,30

Плата за використану електроенергію споживачем, грн.,

при споживанні 600 кВт

1311,66 474,00 237,00 397,92

Сума грошей, отримана за продаж неспожитої

електроенергії, при споживанні 450 кВт, тариф 5,978 грн.

42204,96 97173,04 10797,00 4689,44

Сума грошей, отримана за продаж неспожитої

електроенергії, при споживанні 450 кВт, тариф 5,978 грн.

34672,63 86771,25 10846,41 4334,08

Сума грошей, отримана за продаж неспожитої

електроенергії з відрахуванням податку (21%), при

споживанні 450 кВт

33341,92 76766,70 8529,63 3704,66

Сума грошей, отримана за продаж неспожитої

електроенергії з відрахуванням податку (21%), при

споживанні 600 кВт

27391,38 68549,29 8568,66 3423,92

Економія в місяць, при споживанні 450 кВт 40617,82 85673,18 7139,43 3384,82

Економія в місяць, при споживанні 600 кВт 36812,52 80933,28 6744,44 3067,71

*Джерело: власні розрахунки

Таблиця 3.7

Зведені дані річної економії власника сонячного колектора в залежності

від потужності та споживання електроенергії споживачем, грн.

Потужність

установки/споживання

електроенергії

2017 рік 2030 рік

450 600 450 600

12 кВт 40617,82 36812,52 28266,52 42219,44

24 кВт 85673,18 80933,28 30600,11 46686,24

Отже, чим раніше буде установлений сонячний колектор, тим скоріше

він буде окуплений та власник зможе отримувати прибуток від продажу

неспожитої електоенергії. Однак після скасування «зеленого» тарифу, раніше

встановлений сонячний колектор є також економічно доцільним.

27

Висновки

Так, в Україні найбільш актуальним є залучення коштів із зовнішніх

джерел, що обумовлено фактичною відсутністю вільних власних коштів у

підприємств та організацій. Окрім залучення коштів на енергоефективні

проекти необхідно піднімати ще й енергоефективну культуру населення,

котра наразі є доволі низькою. Визначені основні програми та механізми

залучення коштів в енергоефективні проекти, що нині функціонують в

Україні. А головною умовою успішної реалізації заходів з енергозбереження

є своєчасність та достатність залучення коштів інвесторів. Нині розвиток та

подальша діяльність паливно-енергетичного комплексу України потребує

значних фінансових вливань

Розрахунки економічної ефективності сонячної станції на прикладі

типового для Сумської області будинку, дозволив зробити висновок, що при

її установці власник сонячної установки буде мати можливість не тільки

використовувати отриману електроенергію на власні нужди, а й продавати її

надлишок до мережі за діючим «зеленим» тарифом. Як показують результати

розрахунків, зміни в потужності встановленої сонячної електростанцій та

величини споживання електроенергії значно впливають на період окупності.

Таким чином, період окупності прямо залежить від потужності

встановленого сонячного устаткування – чим більша потужність даного

устаткування, тим більше виробництво електроенергії за «зеленим» тарифом

та тим швидше вкладені кошти зможуть окупитися та власник зможе

отримувати прибуток. Значний строк окупності сповільнює поширення

сонячних колекторів у приватних домогосподарствах. У зв’язку з цим

доцільним є пошук та впровадження справжніх економічних інструментів

стимулювання розвитку енергоефективного будинку. Отже власник сонячної

електростанції може повернути вкладені кошти в устаткування за рахунок

економії на комунальних платежах, а також продажу різниці між спожитою

та виробленою енергією, що впливає на швидкість окупності устаткування.

28

Список використаної літератури

1. Мировая энергетическая статистика / Ежегодник 2016.[Електронний

ресурс]. – Режим доступу: https://yearbook.enerdata.ru/energy-consumption-

data.html

2. BP Statistical Review of World Energy June 2017. [Електронний ресурс].

– Режим доступу: https://www.bp.com/content/dam/bp/en/corporate/pdf/energy-

economics/statistical-review-2017/bp-statistical-review-of-world-energy-2017-

full-report.pdf

3. Державне регулювання інноваційного розвитку альтернативної

енергетики в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/20259/1/4-13-17.pdf

4. Енергетична стратегія України на період до 2030 р. [Електронний

ресурс] / Режим доступу:

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/accept/FN002747.html

5. Петрузите И. Энергоэффективные решения и возобновляемые

источники энергии в Калининград- ской области / И. Петрузите. –

Копенгаген. – 2013. – 79 с.

6. Фінансове стимулювання енергозбереження в Україні. [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2015/25_7/17.pdf

7. Проекти з підвищення енергоефективності об’єктів: особливості

фінансування в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до

статті:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4594

8. Закон України “Про енергозбереження”. Відомості Верховної Ради.

1994. – №30. – 283 с.

9. Банківське кредитування як джерело фінансування проектів

підвищення енергоефективності підприємств [Електронний ресурс] /

Рижкова Г.В. // Вісник Запорізького національного університету. – 2012. – №

1(13) — Режим доступу: http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2012/eco-1-

2012/214-222.pdf

10.Projects to improve energy efficiency objects: features finance in Ukraine.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті:

http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4594

29

11.Проекти з підвищення енергоефективності об’єктів: особливості

фінансування в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до

статті:http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-

ekonomika&s=eng&z=4594

12.Механізми фінансування заходів енергоефективності в Україні.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті:

http://es.esco.agency/images/art/3-2017/art20.pdf

13.Что такое «теплые кредиты»?. [Електронний ресурс]. – Режим доступу

до статті:

https://minfin.com.ua/2017/06/29/28642206/

14.Теплий кредит: програма утеплення будинків в Україні. [Електронний

ресурс]. – Режим доступу до статті:

http://pravdatut.ua/news/teplyj-kredyt-programa-uteplennya-budynkiv-v-

ukrayini

15.Перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, на

придбання якого буде здійснюватися відшкодування частини суми кредиту.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті:

http://saee.gov.ua/sites/default/files/perelick_materialiv/Perelik.Vidkoreg.pdf

16.Перелік енергоефективного обладнання та/або матеріалів, на

придбання якого буде здійснюватися відшкодування частини суми кредиту.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://saee.gov.ua/sites/default/files/perelick_materialiv/Perelik.Vidkoreg.pdf

17.Правила и условия предоставления кредитов и грантов по Программе

финансирования энергоэффективности в жилищном секторе Украины

(Программа IQ energy). [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.iqenergy.org.ua/landing/files/RU_IQ_Energy_Terms_and_Conditio

ns.pdf

18.Укргазбанк. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.ukrgasbank.com//private/credits/eco_energy/zagalni_umovy_eco

19.Енергозбереження — важлив завдання по збереженню природних

ресурсів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://market.avianua.com/?p=4042

20.Сколько зарабатывают украинцы: как росли средние зарплаты и цены в

Украине. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті:

30

https://www.segodnya.ua/economics/enews/skolko-zarabatyvayut-ukraincy-

kak-rosli-srednie-zarplaty-i-ceny-v-ukraine--931364.html

21.NUMBEO. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://www.numbeo.com/cost-of-living/

22. EcoTown, Українці вже встановили 2323 домашні сонячні

електростанції. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://ecotown.com.ua/news/Ukrayintsi-vzhe-vstanovyly-2323-domashni-

sonyachni-elektrostantsiyi/

23.YouTube / Дом для меня.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=YWiZukJwuuk&feature=youtu.be

24.Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження

України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://saee.gov.ua/uk/pressroom/1133

25.Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетики та комунальних послуг. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.nerc.gov.ua/?id=15013

26.Екоцетнр впровадження систем на альтернативних джерелах енергії.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ecosvit.net/ua/zeleniy-tarif

27.Закону України про енергетичну ефективність будівель. [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1996-19

28. Схеми фінансування енергоефективності домогосподарств із низькими

доходами: огляд міжнародного досвіду. [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://journal.esco.co.ua/2011_2/art161.pdf