1

2

Світова практика використання гібридних форм універсального акцизу / Науково-аналітична доповідь // Д. М. Серебрянський, О. В. Соколовська, М. В. Стадник. – Ірпінь : НДІ фінансового права, 2015. – 56 с.

Рекомендовано до друку Вченою радою Науково-дослідного інституту фінансового права

(протокол № 3 від 23 червня 2015 року) Рецензенти: Д. Б. Соколовський – к.е.н., с.н.с., с.н.с. відділу проблем моделювання

економічних систем Інституту економіки промисловості Національної академії наук України.

А. М. Вдовиченко – к.е.н., с.н.с., завідувач науково-дослідного відділу економіко-математичного моделювання, аналізу та прогнозів НДІ фінансового права.

Автори: Серебрянський Д. М. – (науковий керівник авторського колективу), к.е.н.,

с.н.с., директор НДІ фінансового права. Соколовська О. В. – к.е.н., с.н.с. науково-дослідного відділу вивчення

міжнародного досвіду та європейської інтеграції НДІ фінансового права. Стадник М. В. – м.н.с. науково-дослідного відділу вивчення міжнародного

досвіду та європейської інтеграції НДІ фінансового права.

Науково-аналітична доповідь підготовлена у межах виконання науково-дослідної роботи «Аналіз особливостей адміністрування різних форм універсального акцизу» (№ державної реєстрації 0115U003000). Дослідження здійснюється на замовлення Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної фіскальної служби України.

НДІ фінансового права заохочує розповсюдження даної публікації та дозволяє

використовувати цей документ, копіювати його частини для особистого некомерційного користування, без права на перепродаж, подальше поширення або підготовку робіт на основі змісту чи інформації, що міститься в ньому.

При повному або частковому відтворенні матеріалів даної публікації посилання на видання обов’язкове.

Матеріали, що містяться в даній науково-аналітичній доповіді, подані як проміжний результат виконання науково-дослідної роботи «Аналіз особливостей адміністрування різних форм універсального акцизу». Доповідь не потрібно розглядати як вичерпний огляд питань, що в ній обговорюються, також вона не повинна використовуватися для прийняття комерційних рішень.

© Науково-дослідний інститут фінансового права, 2015.

3

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП ......................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ І. Міжнародний досвід функціонування гібридних форм

універсального акцизу ................................................................................................ 6

1.1. Аргентина .............................................................................................................. 7

1.2. Бразилія ............................................................................................................... 10

1.3. Індія ...................................................................................................................... 16

РОЗДІЛ ІІ. Ефективність універсальних акцизів у країнах світу ........................ 22

2.1. Дослідження залежності систем універсальних акцизів від економіко-

інституційних чинників ............................................................................................ 22

2.2. Розрахунок коефіцієнта ефективності ПДВ у країнах світу .......................... 28

ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................. 34

ДОДАТКИ .................................................................................................................. 37

4

ВСТУП

У податковій системі України податок на додану вартість (далі – ПДВ)

виконує головним чином фіскальну функцію і є основним джерелом

надходжень до бюджету, оскільки є зручним податковим важелем, який

дозволяє державі забезпечувати значну частину доходів державного бюджету за

рахунок широкої та стабільної бази оподаткування.

Разом з тим, ПДВ вважається одним із проблемних та складних в

адмініструванні податків. Так, на сьогодні в Україні невирішеною залишається

проблема відшкодування ПДВ. Реалії сьогодення свідчать про те, що

бюджетоутворюючий ПДВ може перетворитися на бюджетовитратний [2]. Дана

проблема поглиблюється активними і різноплановими діями суб’єктів тіньової

економіки, які будують свій бізнес на незаконному відшкодуванні ПДВ

використовуючи для цього різноманітні шахрайські схеми.

Європейські фахівці сходяться на думці, що оцінити прямі та

опосередковані втрати від існування таких злочинних схем досить важко, але

навіть приблизні розрахунки свідчать, що ці втрати є дуже відчутними і

становлять єдину і найбільшу загрозу для існування ПДВ у країнах. Лише у

Великобританії, яка є однією із найактивніших держав у боротьбі з

порушеннями у системі ПДВ, річний обсяг бюджетних втрат через

«карусельні» схеми за деякими оцінками сягає 1,73 млрд фунтів [1].

Згідно з інформацією Єврокомісії, окремі країни-члени ЄС оцінюють

втрати від шахрайства з ПДВ у 10 % від загального обсягу надходжень від

цього податку. Вивчення проблеми шахрайства в сфері відшкодування ПДВ та

варіантів її розв’язання сьогодні ведеться як на рівні Євросоюзу, так і в межах

податкової політики окремих його членів.

Враховуючи міжнародні тенденції, в Україні триває дискусія щодо

доцільності впровадження в країні універсального акцизу, відмінного від ПДВ

(податку з обороту або податку з продажів), або у чистому вигляді або в рамках

5

створення гібридної системи універсальних акцизів1. Причини цієї дискусії

полягають у наявності значних проблем, пов’язаних з адмініструванням ПДВ,

поверненням ПДВ тощо, що призводить до зростання масштабів ухилення від

сплати цього податку.

Тому неодноразово підіймалось питання щодо доцільності заміни ПДВ на

інші види універсальних акцизів або створення гібридної системи. Проте,

впровадження конкретних заходів потребує ґрунтовного попереднього

дослідження чинної ситуації у країнах світу, де впроваджено системи

універсальних акцизів, відмінні від ПДВ.

1 Під гібридними системами універсальних акцизів для цілей даного дослідження розуміються системи, у яких ПДВ вживається разом з податком з обороту та/або податком з продажів на загальнодержавному та/або місцевому рівнях.

6

РОЗДІЛ І

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ ГІБРИДНИХ ФОРМ

УНІВЕРСАЛЬНОГО АКЦИЗУ

Світова практика оподаткування показує, що у низці країн

використовуються системи універсальних акцизів, відмінні від ПДВ.

Податок з обороту (turnover tax) у чистому вигляді застосовується у таких

державах як Гаїті, Нідерландські Антильські острови, Північна Корея. У низці

країн (Україна, Південно-Африканська республіка, Кенія, Вірменія тощо) існує

податок з обороту, яким оподатковується діяльність малого бізнесу, який

виступає як різновид презумптивного оподаткування.

Податок з продажу (retail sales tax, singlestage sales tax) застосовується у

США, Демократичній республіці Конго, Белізі, Екваторіальній Гвінеї, Еритреї,

Гамбії, Гондурасі, Афганістані, Джибуті, Малайзії, М’янмі, Свазіленді, Тонга.

У таких країнах, наприклад, як Канада, Австралія, Нова Зеландія,

Сінгапур, Гонконг, Японія адмініструється податок на товари та послуги (goods

and service tax), що справляється за принципом ПДВ [29].

На сьогоднішній день відсутні універсальні акцизи у Катарі, ОАЕ, Омані,

Палау, Сент-Вінсент і Гренадіни, Новій Каледонії, Мальдівах, Кувейті, Макао,

Ліберії, Іраку, Гібралтарі, Фолклендських островах, Кайманових островах,

Бермудських островах, Бахрейні. Проте зазначимо, що у найбагатших і

найрозвиненіших країнах регіону Перської затоки – Саудівській Аравії, ОАЕ,

Катарі – планується впровадження універсального акцизу у вигляді ПДВ.

Не менш цікавим для вивчення є досвід країн, у яких використовуються

гібридні форми універсального акцизу. Зокрема яскравими представниками, що

запровадили такі системи непрямого оподаткування є:

− Аргентина – ПДВ та податок з обороту;

− Бразилія – ПДВ на державному та місцевому рівні, муніципальний

податок з послуг (форма податку з продажу) та загальнодержавний збір з

валового обороту (форма податку з обороту);

7

− Індія – ПДВ, податок з продажу та податок з послуг.

Отже, розглянемо досвід одночасного використання різних форм

універсального акцизу в згаданих вище країнах більш детально.

1.1. Аргентина

Сучасна Аргентина являє собою потенційно найбагатшу країну у

латиноамериканському регіоні, яка за розмірами ВВП на душу населення, а

також за різними економічними і соціальними показниками є однією з

провідних країн Південної Америки та входить до G-20 найбільших економік

світу. Проведена аргентинським урядом економічна політика, а також досвід

проведення програми приватизації, стабілізації валютно-фінансової сфери,

приборкання інфляції та поступове зменшення протекціоністських бар’єрів

одночасно з підтримкою постійного паритету аргентинського песо варта уваги

політиків і економістів багатьох країн світу. Так, у своїй економічній політиці

уряд Аргентини широко використовує методи державного регулювання,

зокрема за рахунок використання податків на споживання. Разом з тим, активно

проводиться політика заміщення імпорту і підтримки національного

виробництва продукції з високою доданою вартістю [16].

Податки в Аргентині стягуються на трьох рівнях – національному,

провінційному і муніципальному. Національний рівень передбачає

встановлення внутрішніх непрямих податків, до яких відносяться ПДВ і

зовнішніх податків, які також називають митними податками. Прикладом

зовнішніх податків є зовнішньоторговельні мита. Також на національному рівні

встановлюються прямі податки [29].

Отже, на території всієї республіки в єдиному порядку діють і

застосовуються федеральні податки. До них відносяться податок на прибуток,

податок на особисте майно, податок на мінімальний очікуваний прибуток,

ПДВ, податок на борг підприємства, а також внутрішні податки, наприклад,

податок з обороту [3]. Найбільше поповнення державної скарбниці Аргентини

8

здійснюється за рахунок збору податку на прибуток, ПДВ, а також податку з

обороту – податку на внутрішню торгівлю (див. рис. 1).

Рис. 1. Динаміка частки податків на загальне споживання у ВВП та

податкових надходженнях Аргентини у 2007–2012 р., %* *Джерело: Revenue Statistics in Latin America 2014 [Electronic resource] / OECD. – Mode of access

: http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/taxation/revenue-statistics-in-latin-america2014_97892642079 43-en-fr#page1

Що стосується динаміки надходжень існуючих в Аргентині форм

універсального акцизу (див. табл. 1), то їх аналіз лише підтверджує вище

сказане про те, що ПДВ є одним з основних бюджетоутворюючих податків

Аргентини. Він є непрямим, загальним, багаторазовим, але при цьому не

акумулятивним (не накопичувальним) податком.

Таблиця 1

Динаміка надходжень існуючих форм універсального акцизу до

бюджету Аргентини у 2007–2012 рр. та їх частка у ВВП* (млн. аргентинських песо)2

Рік ПДВ Податок з обороту Надходження Частка у ВВП, % Надходження Частка у ВВП, %

2007 60 757 5,9 24 134 2,4 2008 77 335 6,1 32 877 2,6 2009 84 935 6,1 39 472 2,8 2010 113 330 6,3 51 148 2,8 2011 149 547 6,5 70 527 3,1 2012 188 509 6,9 91 789 3,3 *Джерело: Revenue Statistics in Latin America 2014 [Electronic resource] / OECD. – Mode of access

: http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/taxation/revenue-statistics-in-latin-america2014_97892642 07943-en-fr#page1

2 Курс станом на 18.06.2015 р.: 1 дол. США = 9,05 аргентинських песо.

10,4 10,7 10,9 11,4 11,9 13,0

35,9 34,7 34,5 34,1 34,5 34,7

0

5

10

15

20

25

30

35

40

2007 2008 2009 2010 2011 2012

Частка податків на загальне споживання у ВВП, %

Частка податків на загальне споживання у податкових надходженнях, %

9

З табл. 1 видно, що частка ПДВ у ВВП поступово збільшується. Також

основна сума податків на споживання, що надходить до бюджету країни,

формується саме за рахунок ПДВ та податку з обороту. Підтвердженням цього

може бути порівняння даних з рис. 1 та табл. 1. Так, наприклад, у 2012 р. частка

податків на споживання у ВВП становила 13,0 %, 10,2 % яких належить саме

ПДВ та податку з обороту.

Платниками ПДВ в Аргентині є [28]:

1. Особи, які здійснюють:

− продаж рухомого майна;

− постачання товарів/послуг вироблених/наданих на території Аргентини;

− здача майна в оренду або надання послуг, що обкладаються податком;

− імпорт рухомого майна, товарів та послуг;

2. Тимчасові об’єднання підприємств, консорціумів, підприємців.

Основна ставка ПДВ в Аргентині становить 21 %, при цьому в галузі

надання таких послуг, як постачання води, газу, електроенергії та прав на

телекомунікації ПДВ становить 27 %, а для специфічних видів діяльності, як,

наприклад, продаж деяких сировинних товарів, надання медичних і санітарних

послуг, перевезення пасажирів за маршрутами, довжина яких перевищує 100 км

– 10,5 % [26].

До внутрішніх податків в Аргентині відноситься податок з обороту. Як

правило, цим податком оподатковується валовий дохід, отриманий від

діяльності, що здійснюється у кожній юрисдикції країни. Ставки податку

коливаються від 1 до 8 % в залежності від виду господарської діяльності.

Платниками податку є особи, які займаються збутовою діяльністю на території

Аргентини. Іноземні організації, що не мають постійного представництва у

провінціях країни (крім м. Буенос-Айрес) під реєстрацію як платники податку з

обороту не підпадають. Проте аргентинський уряд розглядає можливість

включення нерезидентів до платників даного податку у всіх провінціях,

використовуючи приклад м. Буенос-Айрес.

10

Так, відповідно до постанови № 593/2014, у м. Буенос-Айрес податком з

обороту оподатковується дохід, отриманий від розповсюдження фільмів, ігор,

музики, відео та ін. цифрових товарів через інтернет, за умови, що оплата за

такі послуги перераховується на банківський рахунок нерезидента. При цьому

фінансові установи, у яких нерезидент відкриває рахунок виступають

податковими агентами, що дає їм право утримувати даний податок та

сплачувати його до бюджету провінції. Ставка податку при цьому становить

3%. Дана система оподаткування введена в дію з 01.11.2014 р. як пілотний

проект з метою встановлення її переваг та недоліків.

Більш детально адміністрування різних форм універсального акцизу,

зокрема ПДВ та податку з обороту , в Аргентині у розрізі основних елементів

податку наведено у табл. А.1 Додатка А.

Досвід Аргентини свідчить, що існування гібридних форм універсального

акцизу має право на існування. Проте потрібно враховувати і той факт, що

існування ПДВ на федеративному рівні, а податку з обороту – на місцевому

рівні потребує чіткого розподілу повноважень між федеральною і регіональною

владою у фінансовій сфері. Однак на сьогодні фіскальний федералізм у країні

має низку проблем, що призводить до ухилення від сплати податків. Це лише

підтверджує те, що введення гібридних форм універсального акцизу на різних

рівнях влади потребує одночасно узгодженості податкового законодавства

адміністративно-територіальних одиниць та країни в цілому, зокрема в частині

надання повноважень щодо встановлення ставок та об’єктів оподаткування.

1.2. Бразилія

Бразилія – найбільша регіональна держава, яка ставить перед собою мету

входження у число провідних економік світу та підвищення своєї ролі у

прийнятті світовим співтовариством політичних і економічних рішень.

Геополітичні показники Бразилії виділяють її серед інших країн

Південної Америки та світу. Бразилія – п’ята держава світу за розміром

11

території та кількістю населення, сьома – за загальним обсягом ВВП (рейтинг

МВФ у 2013 р., складений за допомогою підрахунку за паритетом купівельної

спроможності). Однак за розміром ВВП на душу населення країна посідає не

такі високі місця (76 місце у рейтингу МВФ). Проте в цілому економіку

Бразилії за макроекономічними показниками можна вважати прогресивною та

стійкою в середньостроковій перспективі. Основними внутрішніми

економічними факторами, що сприяють досягненню позитивного зростання

бразильського ВВП в умовах кризи в Європі та США, продовжують

залишатися:

− стимулювання розвитку внутрішнього попиту;

− розвиток кредитування фізичних і юридичних осіб;

− реалізація податкової політики, що стимулює зростання обсягу

національного виробництва.

Ураховуючи це, за прогнозами економістів, до 2050 р. Бразилія може

увійти до п’ятірки найбільших економік світу [17].

Основні положення податкової системи Бразилії прописані в Конституції

1998 р., яка містить основні принципи оподаткування, повноваження

податкових органів різних рівнів, а також порядок розподілу податкових

надходжень. Відповідно до Конституції, податки можуть бути встановлені як

федеральним урядом, так і адміністраціями штатів і муніципалітетів. У цьому

полягає особливість основного закону Бразилії, який гарантує право податкової

нормотворчості всім суб’єктам федерації і закріплює, які податки, збори та

обов’язкові платежі можуть адмініструватися на кожному рівні влади.

Податкам на споживання, які існують у країні відводиться провідна роль

у формуванні бюджетів різних рівнів (див. рис. 2).

12

Рис. 2. Динаміка частки податків на загальне споживання у ВВП та

податкових надходженнях Бразилії у 2007–2011 р., %* *Джерело: Revenue Statistics in Latin America 2014 [Electronic resource] / OECD. – Mode of access

: http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/taxation/revenue-statistics-in-latin-america-2014_978926420 7943-en-fr#page1

Так, основною формою універсального акцизу у Бразилії є ПДВ, який

адмініструється на двох рівнях: на рівні штату та федерації. Система

дворівневого адміністрування ПДВ, запропонована Varsano [14], була введена в

Бразилії у 1964 р. з метою вирішення проблем оподаткування споживання на

федеральному рівні, що виникали через спотворення теоретичних засад

функціонування ПДВ. У 1989 р. податкова реформа дещо видозмінила

федеральний ПДВ та розширила його об’єкт оподаткування.

Основна ставка ПДВ становить від 1,5 до 35 % і варіює по штатам, яких у

Бразилії налічується 27. Знижена ставка може застосовуватися до предметів

першої необхідності, таких як продукти харчування, а деякі товари, наприклад,

ліки, взагалі звільняються від податку. Ставка федерального податку для

основних продовольчих товарів дорівнює нулю. Деяка продукція, наприклад,

труби, оподатковується за ставкою 8 %, а максимальна ставка федерального

ПДВ – 365 % – встановлюється для предметів розкоші.

Разом з тим, у 1968 р. було введено муніципальний податок з послуг,

який функціонує за принципом податку з продажу, ставка якого залежить від

виду послуги і становить від 2 до 5 % [23; 30]. Дані новації спричинили

13,2 13,7 12,9 13,2 13,6

38,9 40,3 39,5 39,8 39,1

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

2007 2008 2009 2010 2011

Частка податків на загальне споживання у ВВП, %

Частка податків на загальне споживання у податкових надходженнях, %

13

одночасну появу вертикального та горизонтального оподаткування

споживання.

Разом з вищезгаданими податками, до податків на споживання у Бразилії

відносяться також внески на програми соціальної інтеграції та підтримку

федеральних службовців (1970 р.), та фінансування соціального забезпечення

(1991 р.), що функціонують за принципом податку з обороту. Ставки цих

внесків залежать від типу податкової програми, яку обирає платник.

Позитивним є те, що за рахунок звільнення від оподаткування експорту

підвищується конкурентоспроможність бразильської продукції на

міжнародному ринку товарів та послуг [12].

Проте, з іншого боку, існування цих внесків паралельно з дворівневим

ПДВ та податком з послуг ускладнює їх адміністрування, а також спричиняє

появу кумулятивного ефекту та підвищує рівень податкового навантаження:

− внесок на програми соціальної інтеграції та підтримку федеральних

службовців – приблизно 18,8 %;

− внесок на фінансування соціального забезпечення – приблизно 20,6 %.

Аналіз динаміки вище проаналізованих форм універсального акцизу (див.

табл. 2) показує, що надходження від федерального ПДВ значно поступаються

надходженням від ПДВ на рівні штату, наприклад, у 2012 р. сума ПДВ,

сплаченого у штатах була більшою у 7,2 рази ніж федеральний ПДВ [25].

Також прослідковуються незначні надходження від стягнення муніципального

податку з послуг та внеску на програми соціальної інтеграції та підтримку

федеральних службовців, що може свідчити про складність їх адміністрування.

14

Таблиця 2

Динаміка надходжень існуючих форм універсального акцизу до

бюджету Бразилії у 2007–2012 рр.* (млн. бразильських реалів)3

Рік

ПДВ Муніципалітетний податок з послуг (форма податку з

продажу)

Податок з обороту

На рівні штату

На рівні федерації

на програми соціальної інтеграції та підтримку

федеральних службовців

на фінансування соціального

забезпечення 2007 186 681 20 622 20 784 21 741 100 556 2008 221 213 24 965 25 017 25 433 118 431 2009 227 564 19 993 27 419 25 719 116 281 2010 267 977 25 472 32 839 30 694 140 809 2011 297 299 27 677 38 516 35 903 164 815 2012 329 780 45 930 н. д. 46 220 174 470

*Джерело: Revenue Statistics in Latin America 2014 [Electronic resource] / OECD. – Mode of access : http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/taxation/revenue-statistics-in-latin-america-2014_9789264207943-en-fr#page1

Що стосується частки універсальних акцизів у ВВП країни (див табл. 3),

то порівняно з Аргентиною, у Бразилії спостерігається сталість надходжень,

зокрема на одному рівні (в середньому 0,7–0,8 %) знаходяться федеральний

ПДВ, муніципальний податок з послуг та збір на програми соціальної інтеграції

та підтримку федеральних службовців. Найбільша частка у ВВП належить

ПДВ, що адмініструється на рівні штату.

Таблиця 3

Динаміка частки існуючих форм універсального акцизу у ВВП

Бразилії у 2007–2012 рр., %*

Рік

ПДВ Муніципалітетний податок з послуг (форма податку з

продажу)

Податок з обороту

На рівні штату

На рівні федерації

на програми соціальної інтеграції та підтримку

федеральних службовців

на фінансування соціального

забезпечення 2007 7,0 0,8 0,8 0,8 3,8 2008 7,3 0,8 0,8 0,8 3,9 2009 7,0 0,6 0,8 0,8 3,6 2010 7,1 0,7 0,9 0,8 3,7 2011 7,2 0,7 0,9 0,9 3,9 2012 7,5 1,0 н. д. 1,1 4,0

*Джерело: Revenue Statistics in Latin America 2014 [Electronic resource] / OECD. – Mode of access : http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/taxation/revenue-statistics-in-latin-america-2014_9789264 207943-en-fr#page1

3 Курс станом на 18.06.2015 р.:1 дол. США = 3,09 бразильських реалів.

15

Більш детально адміністрування ПДВ, муніципального податку з послуг

та податку з обороту у вигляді соціальних внесків у Бразилії у розрізі основних

елементів податку наведено у табл. А.2 Додатка А.

Ураховуючи складність адміністрування різних форм універсального

акцизу, у країні постає потреба у його вдосконаленні та спрощенні. Це

спричинило появу низки пропозицій протягом останніх років, що стосувались

зміни існуючих у країні податків на споживання (див. табл. 4).

Таблиця 4

Основні пропозиції щодо реформування гібридних форм

універсального акцизу в Бразилії* Орган, що вносив

пропозиції Дата Перелік гібридних форм універсального акцизу

Кабінет Міністрів

жовтень, 1997 р.

1. ПДВ на національному рівні; 2. федеральний податок на товари та послуги; 3. податок з роздрібного продажу

жовтень, 1999 р.

1. федеральний ПДВ; 2. ПДВ на рівні штатів; 3. муніципальний податок з роздрібного продажу

Спеціальний комітет

березень, 2000 р.

1. подвійний ПДВ (співіснування федерального ПДВ та на рівні штатів); 2. муніципальний податок з роздрібного продажу

Депутати, які не обрані шляхом голосування до

Палати Депутатів

1. подвійний ПДВ (співіснування федерального ПДВ та на рівні штатів); 2. некумулятивний податок на споживання

Кабінет Міністрів

серпень, 2000 р.

1. ПДВ на національному рівні; 2. федеральний податок на товари та послуги; 3. муніципальний податок з роздрібного продажу

2008 р. 1. федеральний ПДВ; 2. новий єдиний ПДВ на рівні штатів, що об’єднує норми законодавства 27 штатів

Федеральний сенат 2010 р. Усі внутрішні податки на споживання об’єднати в єдиний національний ПДВ

*Джерело: Juan Pablo Jiménez (2010), Brazilian subnational VAT: Problems, proposals for reform and prospects [Electronic resource] / Columbia University. – Mode of access : http://www.forumfed.org/libdocs/2010/ 2010-10-30-Pakistan-Jimenez.pdf

Як видно з табл. 4 податки з обороту, які функціонують у Бразилії у

вигляді соціальних внесків, не знайшли підтримки з боку жодної групи

ініціаторів реформ. Це лише підтверджує тезу, про те, що існування цих

16

податків ускладнює адміністрування споживчих податків у цілому та

призводить до появи кумулятивного ефекту.

Також, якщо порівнювати пропозиції 1997 р. та 2010 р. то поступово

реформатори дійшли висновку, що ефективним стало б введення єдиного

національного ПДВ. Проте на сьогодні в Бразилії існують усі вище

проаналізовані форми універсального акцизу. Це можна пояснити тим, що уряд

країни не вносить змін лише через можливість появи конфлікту між штатами за

рахунок зменшення податкових надходжень на місцевому рівні.

Однак вважаємо, що досвід Бразилії, може бути корисним для вивчення і

в деяких його частинах адаптований до України, проте потрібно враховувати,

що матиме більший пріоритет для уряду країни: збільшення податкових

надходжень до державного та місцевого бюджетів чи спрощення

адміністрування податків на споживання.

1.3. Індія

Індія – яскрава і різноманітна країна, у якій економіка все більш і більш

інтегрується з світовою економікою. Розгорнуті економічні реформи, що

проводилися в останньому десятилітті, мають далекосяжні наслідки.

Поточний стан економіки Індії оцінюється як стабільний, хоча і

характеризується низкою труднощів. Існуюче в даний час уповільнення темпів

зростання економіки обумовлено як зовнішніми, так і внутрішніми

економічними і соціальними чинниками. Основним, критично важливим для

перетворення Індії в економічно конкурентоспроможну державу, завданням

уряду визначається повернення до високих показників росту економіки не

нижче 7-8 % на рік [19]. Для цього необхідно:

− подолати негативні тенденції зниження припливу іноземних інвестицій і

волатильності курсу індійської рупії по відношенню до долара США;

− зменшити і стабілізувати рівень продовольчої інфляції;

− скоротити обсяги державних субсидій на добрива і енергоносії;

17

− вжити рішучих заходів з реформування сільськогосподарської галузі і

системи оподаткування;

− прискорити темпи реалізації інфраструктурних проектів тощо.

Однак, не зважаючи на існуючі проблеми, за загальним обсягом ВВП

країна посідає третє місце у світі (рейтинг МВФ у 2013 р., складений за

допомогою підрахунку за паритетом купівельної спроможності), що свідчить

про високий результат виробничої діяльності резидентів Індії у сфері

матеріального і нематеріального виробництва. Але за сумою ВВП на душу

населення країна посідає 129 з 183 місце у світі, що говорить про невисокий

рівень життя населення.

Відповідно до чинного законодавства, податкова система Індії є

трирівневою, що передбачає стягнення податків на користь центрального

уряду, урядів штатів і місцевих органів влади, повноваження яких чітко

розмежовані відповідно до нормативно-правових актів країни. В країні, як і в

більшості країн світу, основними бюджетоутворюючими податками є прямі,

зокрема податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, та непрямі

податки, зокрема податки на споживання.

Порівнюючи частку податків на загальне споживання в Індії, у порівнянні

з двома вище досліджуваними країнами, зауважимо, що в Індії їх фіскальне

значення досить значне, адже їх частка коливається в межах 60-70 % (див рис.

3), тоді як у Аргентині та Бразилії цей показник знаходиться на рівні 35-40 %

(див. рис 1; 2).

18

Рис. 3. Динаміка частки податків на загальне споживання у ВВП та

податкових надходженнях Індії у 2007–2014 р., %* *Джерело: Indian Public Finance Statistics 2013-2014 [Electronic resource] / Government of India. – Mode

of access : http://www.finmin.nic.in/reports/IPFStat201314.pdf

В Індії функціонують гібридні форми універсального акцизу, зокрема на

центральному рівні – адмініструється і справляється податок з послуг, на рівні

штатів – ПДВ та податок з продажу (останній хоча справляється на місцевому

рівні, проте адмініструється центральним урядом). Детально особливості їх

адміністрування наведемо у табл. А.3 Додатка А.

Податок з продажу в країні існує досить давно (з 1956 р.), проте на

сьогодні його об’єктом оподаткування залишилась незначна кількість операцій

і лише ті, які проводяться між штатами країни. Це зумовлено тим, що у 2005 р.

було введено ПДВ, який практично замінив податок з продажу, що підвищило

ефективність податкової системи, за рахунок зменшення державник витрат, що

виникали за рахунок ухилення від сплати податку. На сьогодні ПДВ

адмініструється у 26 з 28 штатах країни.

Розглядаючи особливості адміністрування ПДВ в Індії, зазначимо, що

зважаючи на те, що Індія є федеративною державою, кожен штат має право, в

залежності від його економічного та соціального становища, встановлювати

різні ставки податку. ПДВ в Індії, як правило, стягується за ставками, які

встановлюються в межах 4–5,5 % або 12,5–15 %, залежно від характеру товару.

11,89 12,49 12,26 11,81 14,57 16,38 18,59 20,68

68,59 63,37 64,17 62,33 64,55 65,84 66,72 66,58

0

10

20

30

40

50

60

70

80

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

Частка податків на загальне споживання у ВВП, %

Частка податків на загальне споживання у податкових надходженнях, %

19

Крім основної ставки податку, в таких штатах як Пенджаб, Хар’яна,

Керела, стягується додатковий відсоток (від 0,1 % до 1 %). Це пояснюється тим,

що дані штати є одними з найрозвинутіших у країні. За нульовою ставкою

оподатковуються в Індії предмети першої необхідності та натуральні продукти.

Причиною є те, що більшість населення Індії є бідним і для них важливо

забезпечити першочергові потреби.

Що стосується імпорту товарів, то дана операція не підлягає

оподаткуванню ПДВ. Унаслідок того, що в Індії існує дефіцит на деякі товари

(сира нафта і нафтопродукти (33 % імпорту), машини, обладнання (12 %),

комп’ютерна техніка (9 %), золото (8 %), хімічна продукція (7,5 %), руди

чорних металів і металобрухт (4,5 %), держава звільняє їх від оподаткування

ПДВ [19].

Податком з послуг оподатковується ряд послуг, зокрема реклама, радіо,

телебачення, інтернет, стільниковий зв’язок, готельний бізнес та ін. Ставка

податку встановлюється в одному розмірі і становить 12,36 %.

Наведемо динаміку надходжень існуючих форм універсального акцизу до

бюджету Індії у 2007–2014 рр. (див. табл. 5).

Таблиця 5

Динаміка надходжень існуючих форм універсального акцизу до бюджету

Індії у 2007–2014 рр.* (млн. індійських рупій)4

Рік ПДВ Податок з продажу Податок з послуг

Надходження Частка у ВВП, % Надходження Частка у

ВВП, % Надходження Частка у ВВП, %

2007 1 601 372 3,2 10 871 0,02 375 978 0,8 2008 1 657 501 2,9 10 898 0,02 513 018 0,9 2009 1 897 535 2,9 10 632 0,02 609 409 0,9 2010 2 297 862 3,0 11 698 0,02 584 221 0,8 2011 2 906 828 3,2 14 055 0,02 710 159 0,8 2012 3 580 553 3,5 17 797 0,02 975 089 1,0 2013 4 124 867 3,6 19 471 0,02 1 326 970 1,2 2014 4 843 859 3,8 20 559 0,02 1 801 410 1,4

*Джерело: Indian Public Finance Statistics 2013-2014 [Electronic resource] / Government of India. – Mode of access : http://www.finmin.nic.in/reports/IPFStat201314.pdf

4 Курс станом на 18.06.2015 р.:1 дол. США = 64,11 індійських рупій.

20

Як видно з табл. 4, основне місце серед досліджуваних форм

універсального акцизу належить ПДВ, динаміка надходжень якого з кожним

роком зростає, але частка податку у ВВП має мінливий характер, що

характеризується як її збільшенням так і зменшенням. Проте після фінансової

кризи спостерігається позитивна динаміка. Що стосується податку з послуг, то

за сумами податкових надходжень та часткою у ВВП він знаходиться на

другому місці після ПДВ. Однак однією з ключових проблем, що виникають

при адмініструванні цього податку є несвоєчасність його сплати, що викликано

неточностями у податковому законодавстві і можливостями ухилятися від

сплати.

Саме тому, з метою заохочення своєчасної сплати податку з послуг у

2014–2015 податковому році, починаючи з 01.10.2014 р. вводяться річні прості

відсоткові ставки, які залежатимуть від ступеня затримки платежів

(див табл. 6).

Таблиця 6

Річні прості відсоткові ставки за несвоєчасну сплату податку з послуг* Ступінь затримки Річна проста відсоткова ставка

До 6 місяців 18 %

6–12 місяців 18 % – за перші 6 місяців та 24 % – за період що перевищує 6 місяців

Більше 12 місяців 18 % – за перші 6 місяців, 24 % – за наступних

6 місяців і 30 % за період, що перевищує 12 місяців

*Джерело : Vinod Kumar Union Budget, 2014-15: Changes in Service Tax - reg. [Electronic resource] / Government of India Ministry of Finance Department of revenue Tax Research Unit. – Mode of access : http://www.cbec.gov.in/ub1415/do-ltr-jstru2.pdf

Зважаючи на існування низки проблем, що виникають під час

адміністрування податку з послуг, останніми роками влада Індії розглядає

можливість заміни ПДВ та податку з послуг єдиним податком на товари та

послуги, ставка якого буде становити 14 % та який буде адмініструватися за

принципом ПДВ на державному рівні та рівні штатів [10]. Також планується

розширення бази оподаткування даного податку, що в подальшому викорінить

фіскально неефективний податок з продажу (незначні надходження з даного

податку підтверджують дані табл. 5).

21

Відповідно до доповіді Національної ради прикладних економічних

досліджень, очікується, що впровадження податку на товари та послуги

призведе до збільшення:

− темпів економічного зростання – на 0,9–1,7 %;

− експорту товарів та послуг – на 3,2–6,3 %,

− імпорту товарів та послуг – на 2,4–4,7 %.

Дану ініціативу схвально підтримує Організація економічного

співробітництва та розвитку. Так, у щорічному економічному огляді економіки

Індії, результати якого були опубліковані 19.11.2014 р., зазначено, що плани

щодо введення податку на товари і послуги з квітня 2016 р. розширять базу

оподаткування, тим самим збільшивши податкові надходження, оскільки буде

спрощено дотримання податкового законодавства, а також надано певні пільги

для малого та середнього бізнесу, що призведе до збільшення рівня їх

прибутковості. У доповіді також підкреслюється що «…структурні реформи ( у

т. ч. податкові) призведуть до зростання індійської економіки. Якщо їх не

провести, зростання залишиться нижче 8 % – рівня якого вдалося досягти

протягом останніх десяти років…» [22].

Отже, можна зробити висновок, що в Індії існує не проста система

оподаткування постачання товарів та послуг. Це пояснюється в першу чергу

тим, що ПДВ існує не у всіх штатах країни, а також різними ставками по

штатам, що часто спричинює неправомірне тлумачення податкового

законодавства, складнощі при адмініструванні податку, а також можливості

ухилення від його сплати. Однак існування гібридних форм універсального

акцизу має не поганий фіскальний ефект, оскільки забезпечується систематичне

надходження податків до усіх рівнів бюджету країни.

22

РОЗДІЛ ІІ

ЕФЕКТИВНІСТЬ УНІВЕРСАЛЬНИХ АКЦИЗІВ У КРАЇНАХ СВІТУ

2.1. Дослідження залежності систем універсальних акцизів від

економіко-інституційних чинників

Функціонування систем універсальних акцизів у країнах світу підпадає під

вплив певних обмежень, пов’язаних з чинниками інституційного та

економічного середовища, у якому діють економічні агенти-платники податків.

Оскільки зазначені фактори відіграють значну роль у ефективності чинної

системи оподаткування, доцільно проаналізувати взаємозв’язок між ними та

системами універсальних акцизів у економіках світу.

Для дослідження визначимо такі групи економіко-інституційних чинників:

− тіньовий сектор;

− час, витрачений економічними агентами на сплату власних податкових

зобов’язань (tax compliance);

− рівень економічної свободи;

− індекс сприйняття корупції.

Системи універсальних акцизів і розмір тіньового сектору економіки

На даний час при визначенні та класифікації економіки, яка безпосередньо

не спостерігається, використовується методологічний підхід Економічної

комісії ООН для Європи (ЄЕК ООН – UNECE), який знайшов своє

відображення у Системі національних рахунків 1993 р. (SNA-1993). Цей підхід

був розроблений при участі спеціалістів МВФ, Світового банку, ОЕСР й наразі

використовується у діяльності цих організацій та ЄС.

Світовою практикою визнається чотири групи економіки, що не

спостерігається (далі – НСЕ) (non-observed economy): тіньове виробництво,

незаконне виробництво, виробництво в неформальному секторі та виробництво

домашніх господарствам для їх власного кінцевого використання.

23

Також окремою групою виділяються недоліки у програмі збирання

основних даних. Ці п’ять груп називаються проблемними областями НСЕ, а

види діяльності, за якими відсутні основні дані зважаючи на їх приналежність

до однієї або декількох з цих проблемних областей, в сукупності складають

економіку, що безпосередньо не спостерігається.

На думку експерта з оцінювання розмірів неформальної економіки

F. Schneider, тіньова економіка включає все легальне ринкове виробництво

товарів та послуг, яке навмисно приховується від органів влади з таких причин

[13]:

− уникнення сплати податків з доходів, податків на додану вартість тощо;

− уникнення сплати соціальних відрахувань;

− уникнення відповідності певним легальним нормам ринку праці, таких як

мінімальна заробітна платня, максимальна кількість робочого часу,

стандарти безпеки тощо;

− уникнення виконання певних адміністративних зобов’язань, таких як

участі у статистичних опитуваннях або заповнення інших форм

адміністративної звітності.

При оцінці розмірів тіньової економіки, F. Schneider не включає типові

види нелегальної діяльності, зокрема розповсюдження наркотичних речовин,

пограбування тощо, а також неформальну діяльність домогосподарств. Тобто,

згідно методологічного підходу UNECE, F. Schneider для оцінки розмірів

тіньової економіки включає лише один вид НСЕ – тіньове виробництво.

На рис. 4 наведено дані щодо розміру тіньової економіки 162 країн світу у

регіональному розрізі за період 1999-2007 рр.

24

LAC – Латинська Америка та Карибські острови; SSA – Тропічна Африка (на південь від Сахари); EECA

– Європа та Центральна Азія; SEA – Південна Азія; APAC – Східна Азія та країни Тихоокеанського регіону; MENA – Близький Схід та Північна Африка

Рис. 4. Розмір тіньової економіки країн світу у регіональному розрізі* *Джерело: Schneider F. The Shadow Economy: An Essay / F. Schneider // Department of Economics,

Johannes Kepler University of Linz, 2014 – 23 р.

З рис. 4 видно, що у країнах Латинської Америки та Карибських островів

було відзначено найбільший рівень тіньової економіки – 41,1%; на другому

місці за цим показником знаходились країни регіону Тропічної Африки

(40,2%), і на третьому розташувались країни Європи та Центральної Азії

(38,9%). Найнижчий рівень тіньової економіки 17,1% відзначався у країнах

ОЕСР з високим рівнем доходів.

Після коригування цього показника на ВВП країн, на перше місце за

розмірами тіньової економіки вийшли країни Тропічної Африки – 37,6%, на

другому опинились країни Європи та Центральної Азії – 36,4%, на третьому –

країни Латинської Америки та Карибських островів – 37,4%. У країнах ОЕСР з

високим рівнем доходів розміри тіньової економіка, скориговані на ВВП, також

були найнижчими.

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

LAC SSA EECA SEA APAC MENA Інші країни з високим доходом

Країни ОЕСР з високим доходом

41,1 40,2 38,9

33,2 32,3

28

23

17,1

34,7 37,6 36,4

25,1

17,5

27,3

20,8

13,4

Розмір тіньової економіки, % від ВВП Розмір тіньової економіки, скоригований на ВВП, %

25

F. Schneider виділяє такі чинники, недостатній рівень розвиненості яких

призводить до появи та розповсюдження тіньової економіки:

− тягар сплати податків та соціальних відрахувань;

− якість інститутів;

− державне регулювання;

− надання суспільних послуг;

− дотримання податкової моралі;

− політика протидії ухиленню від сплати податків та інших обов’язкових

платежів (deterrence);

− розвиток сільськогосподарського сектору;

− розвиток офіційної економіки;

− розвиток самозайнятості (self-employment) [13].

Вплив цих чинників майже повністю врахований у значенні індексу

економічної свободи та частково – у показнику часу сплати податків.

Системи універсальних акцизів та час, витрачений економічними

агентами на виконання податкових зобов’язань

Показник часу сплати податків враховує такі показники як якість

інститутів, рівень регулювання, рівень надання суспільних послуг, дотримання

податкової моралі, політику протидії ухиленню від сплати податків та інших

обов’язкових платежів. У табл. Б.1 Додатка Б наведено дані щодо часу, який

було витрачено економічними агентами у окремих країнах світу на сплату

податків на доходи корпорацій, податків на працю та податків на споживання у

2014 р. Аналіз частково наведених даних, засвідчив, що найбільше часу на

сплату податків витрачається у Бразилії – 2066 годин, з яких більша частина

(1374 години) приходиться на сплату податків на споживання. На

передостанньому місці знаходиться теж країна Латинської Америки – Болівія,

проте її показник загального часу майже вдвічі нижчий за показник Бразилії –

1025 годин, і більша частина приходиться на сплату податків на працю.

26

Менше всього часу на сплату податків, серед 189 досліджуваних країн,

витрачається у ОАЕ – 12 годин, проте в країні повністю відсутні податки на

споживання. Серед країн, де є ці податки, найменше загального часу на їх

сплату витрачається у Люксембурзі – 55 годин, причому 22 з них – на податки

на споживання. Україна займає 156 місце за загальним терміном сплати

податків – 350 годин, причому 150 годин витрачається на сплату податків на

споживання, по 100 годин на сплату податків на дохід та на працю відповідно.

Стосовно податків на споживання, у тих країнах де вони існують, найменше

всього часу на їх сплату 8 годин витрачається у Швейцарії, найбільше, як уже

зазначалось – у Бразилії. Знову відзначається значний розрив між останнім та

передостаннім місцями: на передостанньому місці за цим показником

знаходиться Пакистан – 514 годин. Україна за цим показником знаходиться на

157 місці в світі.

Системи універсальних акцизів та індекс економічної свободи

Індекс економічної свободи (index of economic freedom) щорічно

розраховується дослідницьким центром The Heritage Foundation для більшості

країн світу. Індекс базується на 10 індексах, вимірюваних за шкалою від 0 до

100 , при цьому показник 100 відповідає максимальній свободі, а 0 мінімальній.

Індекс економічної свободи включає такі індекси:

− захисту прав власності (property rights);

− свободи від корупції (freedom from corruption);

− податкової свободи (fiscal freedom);

− витрат уряду (government spending);

− свободи бізнесу (business freedom);

− свободи трудових відносин (labor freedom);

− монетарної свободи (monetary freedom);

− свободи торгівлі (trade freedom);

− свободи інвестування (investment freedom);

− фінансової свободи (financial freedom).

27

За 2014 р. індекси економічної свободи було розраховано для 178 країн

світу. Для Афганістану, Іраку, Лівії, Ліхтенштейну, Судану, Сирії, Сомалі та

Косово з причин відсутності достовірних статистичних даних цей індекс не

було визначено [21]. Значення цього індексу для окремих країн за 2014 р.

наведено у табл. Б.2 Додатка Б. Як видно з табл. Б.2 Додатка Б, на першому

місці серед країн світу знаходиться Гонконг (89,6). Друге-четверте місця також

посідають країни Східної Азії та Тихоокеанського регіону (Сінгапур, Нова

Зеландія, Австралія). Серед європейських країн найвищий рейтинг має

Швейцарії – 80,5. Україна за цим показником знаходиться на 163 місці серед

178 країн світу, посідаючи 43 місце у регіоні. Останні 10 місць займають країни

регіону Тропічної Африки (Демократична республіка Конго, Республіка Конго,

Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Зімбабве) та Латинської Америки та

Карибських островів (Куба, Венесуела, Аргентина). Тобто країни тих регіонів,

які відзначаються найбільшим рівнем тіньової економіки (див. рис. 4).

Системи універсальних акцизів та індекс сприйняття корупції

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perception Index – CPI) являє собою

рейтинг держав світу, що відображає оцінку рівня сприйняття корупції

експертами-аналітиками та підприємцями. Починаючи з 1995 р., індекс

розраховується щорічно для країн світу агентством «Transparency International»

у вигляді оцінки від 0 – максимальний рівень корупції до 100 – відсутність

корупції (див. табл. Б.3 Додатка Б) [18]. Першу десятку країн з найнижчим

рівнем сприйняття корупції складають країни ОЕСР (за виключенням

Сінгапуру). Закономірно, що це країни регіонів з найнижчим рівнем тіньової

економіки. Із країн останньої десятки, чотири країни (Судан, Південний Судан,

Еритрея, Сомалі) розташовані у регіоні з найвищим рівнем тіньової економіки –

Тропічній Африці (див. рис. 4). За рівнем сприйняття корупції Україна

знаходиться на 142 місці серед країн світу та на третьому «з кінця» місці у

регіоні (після Узбекистану та Туркменістану). Статистичний аналіз показав, що

половина країн, що використовують системи універсальних акцизів, відмінних

28

від ПДВ, входять до 28 % найбільш корумпованих країн. Як наслідок, інша

половина відноситься до 72 % найменш корумпованих; тобто, серед більш

корумпованих країн зустрічається 18 % країн з системами універсальних

акцизів, відмінних від ПДВ, а серед менш корумпованих – 7 %, при тому, що

перших у виборці трохи більше 10 %.

Як висновок зазначимо, що країни, які застосовують системи

універсальних акцизів, відмінні від ПДВ (податок з обороту, податок з

продажів, гібридні системи універсальних акцизів), характеризуються значно

гіршими економіко-інституційними показниками (вищий рівень тіньової

економіки та корупції, вищі значення показнику часу сплати податків, нижчий

рівень економічної свободи) порівняно з країнами, де застосовується лише

ПДВ.

2.2. Розрахунок коефіцієнта ефективності ПДВ у країнах світу

Для подальшого дослідження впливу розглянутих економіко-

інституційних чинників на ефективність універсальних акцизів, доцільно

розрахувати коефіцієнт ефективності цих податків.

З ефективністю податків на споживання безпосередньо пов’язаний рівень

дотримання податкового законодавства (tax compliance rate). Основною

характеристикою вимірювання цього рівня, а відповідно, й ефективності, є

визначення податкового розриву (tax gap) внаслідок недотримання податкового

законодавства [4].

Сучасні дослідження, у т. ч. експертів МВФ і Світового банку,

пропонують розраховувати ефективність ПДВ і податків на споживання в

цілому як відношення фактичних надходжень від стягування податків до

запланованих [5–7; 9; 11; 27]. За своїм економічним змістом такий показник

ефективності відображає спроможність уряду збирати податкові доходи. Чим

нижчим він є, тим більше задекларовані доходи відрізняються від реальних та

тим менше економічних агентів сплачують податки.

29

Проте, розрахунок цього показнику як відношення фактичних

надходжень від стягування податків до запланованих, не враховує факту

скорочення сплати податків з причин, не пов’язаних з переходом до тіньового

сектору, зокрема, скорочення обсягів діяльності, припинення діяльності,

застосування методів податкового планування (tax avoidance), застосування у

податковій системі податкових пільг, податкових виключень, нульових ставок

тощо, які є абсолютно легальними діями, та водночас також призводять до

зменшення значення показнику ефективності.

Наявність достовірних даних, зокрема, стосовно частки доходів від

стягування певного податку у ВВП країни, обумовила вибір ПДВ як виду

універсального акцизу для розрахунку коефіцієнту ефективності.

Тому для розрахунків показника ефективності ПДВ (𝑉𝑉𝑉𝑉𝑉𝑉𝑒𝑒𝑓𝑓) доцільно

використати формулу (1), що містить витрати на споживання:

𝑉𝑉𝑉𝑉𝑉𝑉𝑒𝑒𝑓𝑓 = 𝑉𝑉𝑉𝑉𝑉𝑉𝑅𝑅𝐶𝐶𝐶𝐶𝐶𝐶𝐶𝐶

𝑉𝑉𝑉𝑉𝑉𝑉𝑟𝑟𝑟𝑟𝑟𝑟𝑟𝑟100

� (1)

де VATR – доходи від стягування ПДВ, % ВВП;

Cons – кінцеве споживання домогосподарств, % ВВП;

VATrate – стандартна ставка ПДВ.

Варто зазначити, що наведена формула певним чином враховує наявність

чинників ухилення або неповної сплати податків, що негативно впливають на

ефективність ПДВ, оскільки значна частина прихованих коштів витрачається на

споживання, тобто відображається у показнику.

Результати розрахунків коефіцієнту ефективності ПДВ для окремих країн

світу за 2012 р. наведені у табл. Б.4 Додатка Б.

У наведених розрахунках показник кінцевого споживання

домогосподарств враховує споживання товарів, що обкладаються не лише ПДВ,

але й іншими податками на споживання, оскільки зазвичай статистичний облік

країн світу не розмежовує споживання за видами податків. Для країн з

гібридними формами універсальних акцизів (Аргентина та Бразилія) показник

30

кінцевого споживання домогосподарств додатково включає також споживання

товарів, з яких стягуються податки з продажу та з обороту.

Враховуючи той факт, що інші податки на споживання (акцизний збір,

мито тощо) не чинять значного впливу на податкові доходи, а також у тій чи

іншій мірі є присутніми у всіх досліджуваних країнах, при порівнянні

відповідних коефіцієнтів ефективності (для «чистого» ПДВ та для споживчих

податків в цілому) загальна тенденція не викривлюватиметься.

Подальший статистичний аналіз підтвердив наявність негативного

зв’язку між розрахованим коефіцієнтом ефективності ПДВ та такими

показниками як розмір тіньового сектору та рівень корупції у досліджуваних

країнах.

В Україні висока, порівняно з іншими досліджуваними країнами, частка

кінцевого споживання домогосподарств у ВВП; також, порівняно з ними, в

Україні частка надходжень від ПДВ у загальних податкових надходженнях у 3-

5 разів перевищує цей показник для розвинених країн

Показник ВВП ґрунтується на підрахунку виробленої економікою країни

доданої вартості, тому частка ПДВ у ВВП для різних країн відрізняється

несуттєво і більше залежить від власне ставки податку, а не від таких

інституційних чинників економіки, як розмір тіньового сектору, рівень корупції

тощо. Значний розмір надходжень від ПДВ у загальній сумі податкових

надходжень свідчить про наявність суттєвих диспропорцій на користь ПДВ,

обумовлених великою кількістю ресурсів, використовуваних при стягненні

цього податку.

31

ВИСНОВКИ

Поява різних форм універсального акцизу спричинена розвитком

товарного господарства і товарно-грошових відносин, активним впливом

держави на економіку через механізм перерозподілу створеного в країні ВВП

(що потребувало додаткових доходів бюджету), а також бажанням урядів

держав адмініструвати прості, досконалі, з невисокими витратами податки.

Кожний вид універсального акцизу з’являється або замінює інший лише тоді,

коли для цього виникають необхідні економічні та політичні передумови.

За останні роки у більшості країн світу система непрямого оподаткування

зазнавала змін. Так, дослідження, проведене міжнародною консалтинговою

компанією Ernst & Young, свідчить, що більше ніж 50 % з досліджуваних 96

країн вносять зміни у національне податкове законодавство в частині

універсального акцизу принаймні раз на рік, а більше ніж 20 країн –

щонайменше двічі.

Одними з основних причин, що спричиняють зміни у законодавстві є

потреба у:

− збільшенні податкових надходжень;

− зменшенні частки тіньової економіки;

− запобіганні ухилень від сплати податку.

Ураховуючи існуючі міжнародні тенденції, в Україні сьогодні точиться

дискусія щодо можливих напрямів реформування ПДВ в Україні: або

збереження податку за рахунок удосконалення системи його адміністрування,

або його заміна/паралельне існування іншої форми універсального акцизу.

Так, досить цікавим для вивчення є міжнародний досвід щодо

застосування гібридних форм універсального акцизу, яскравим прикладом

якого є система універсальних акцизів Аргентини, Бразилії та Індії. Насамперед

при такій системі оподаткування основною метою є спроба покриття дефіциту

бюджету та порятунку країни від фінансового колапсу шляхом введення

податку з широкою базою оподаткування, який би сплачувався незалежно від

32

результатів фінансово-господарської діяльності. Застосування одночасно різних

форм універсального акцизу може бути також викликано значним втручанням

держави в економіку країни, закритістю внутрішнього ринку, незначними

обсягами зовнішньоекономічної діяльності та невисокими темпами зростання

основних макроекономічних показників.

Ураховуючи світову практику використання одночасно кількох форм

універсального акцизу, зауважимо, що не потрібно повністю заперечувати

можливість впровадження такої системи оподаткування в Україні, тим більше,

що у середині 2013 р. це питання уже підіймалося керівництвом Міністерства

доходів і зборів України та мало як прибічників, так і противників. Тому

зауважимо, що реформи, проведені в даному руслі можуть сприяти зниженню

податкового навантаження на сумлінних платників податків, забезпеченню

умов для формування фінансових ресурсів, достатніх для виконання

конституційно закріплених функцій держави, що дозволить збільшити

надходження до бюджету та забезпечить поліпшення адміністрування ПДВ.

Також ці зміни будуть відбуватися в межах реалізації плану заходів підвищення

інвестиційної привабливості України, яка вимірюється рейтингом Doing

Bussines. Так, одним з пунктів цього плану було зниження ставки ПДВ,

скасування режиму звільнення від сплати цього податку і запровадження

компенсаційного механізму у вигляді спрощеної системи непрямого

оподаткування.

Проте є у цієї ініціативи і негативні сторони. Головна з них полягає в

тому, що в найбільшому виграші від запровадження паралельно з ПДВ іншого

універсального акцизу (наприклад, податку з обороту, тому що податок з

продажу має багато спільних рис з ПДВ) виявляться виробники та експортери

сировини, а також вертикально інтегровані структури. А от для виробників

продукції високих рівнів переробки це може призвести до появи додаткових

витрат, адже на кожному етапі ланцюжка продукція дорожчатиме.

33

Але зміни потрібні у будь-якому випадку і можливо, щоб практично

встановити ряд недоліків та переваг має місце введення пілотного проекту на

базі певної окремої території або галузі.

Що стосується взаємозв’язку систем універсальних акцизів та економіко-

інституційних показників, то найбільша кількість країн з найвищим показником

рівня тіньової економіки, що використовує універсальні акцизи, відмінні від

ПДВ, розташована у регіонах Латинської Америки і Карибських островів та

Тропічної Африки. За оцінками, країни Латинської Америки відзначались

максимальнім обсягом тіньової економіки порівняно з іншими регіонами світу.

За показником тіньової економіки, скоригованим на ВВП, перше місце у світі

належить країнам регіону Тропічної Африки. Майже у 90 % країн, де

використовуються системи універсальних акцизів, відмінні від ПДВ, час на

сплату податків на споживання перевищує цей показник для інших податків.

Всі країни, у яких використовуються системи універсальних акцизів, відмінні

від ПДВ, знаходяться після 90 місця серед 178 країн світу за показником

економічної свободи. Серед 10 країн з найнижчим рейтингом економічної

свободи у світі, у половині застосовуються системи універсальних акцизів,

відмінні від ПДВ. Також, країни, де застосовуються системи універсальних

акцизів, відмінні від ПДВ, вирізняються вищим рівнем корупції. Тобто, країни,

що мають системи універсальних акцизів, відмінні від ПДВ (податок з обороту,

податок з продажів, гібридні системи універсальних акцизів), характеризуються

значно гіршими економіко-інституційними показниками порівняно з країнами,

де застосовується лише ПДВ.

Отже, як висновок, зазначимо, що нагальна потреба у спрощенні

адміністрування ПДВ та збільшенні податкових надходжень до бюджету,

обумовлює необхідність подальшого вивчення можливостей застосування в

Україні окремих елементів системи універсальних акцизів, відмінних від ПДВ,

з урахуванням специфіки вітчизняної податкової системи.

34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агафонова Н. Корисний міжнародний досвід для України у сфері

адміністрування податків [Електронний ресурс] / Н. Агафонова. – Режим

доступу : http://klichko.org/news/publications/?id=21967

2. Дзюба О. М. Особливості нарахування та сплати ПДВ за Податковим

кодексом України / О. М. Дзюба // Збірник наукових праць ВНАУ. – 2012.

– № 3. – С. 58–64.

3. Нор А. Налоговая система и политика Аргентины [Электронный ресурс] /

А. Нор. – Режим доступа : http://latindex.ru/content/articles/10750/

4. Barbone L., Belkindas M., Bettendorf L., Bird R.M., Bonch-Osmolovskiy M.,

Smart M. (2013), Study to Quantify and Analyse the VAT Gap in the EU-27

Member States [Electronic resource]. – Mode of access

: http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/common/publicatio

ns/studies/vat-gap.pdf

5. Christie, E and M. Holzner (2006), What explains tax evasion? An empirical

assessment based on European data [Electronic resource]. – Mode of access

: http://www.wiiw.ac.at/pdf/wp40.pdf

6. Giesecke, J. and Tran, H. N. (2010), A General Framework for Measuring VAT

Compliance Rates, General Paper No. G-206, Centre of Policy Studies and the

Impact Project, Monash University.

7. Fathi B. and Esmaeilian M. Evaluation of Value Added Tax (VAT) and Tax

Evasion // Current Research Journal of Economic Theory. – 2012. – №4(1). –

рр.1-5.

8. Jiménez Juan Pablo (2010), Brazilian subnational VAT: Problems, proposals for

reform and prospects [Electronic resource] / Columbia University. – Mode of

access : http://www.forumfed.org/libdocs/2010/ 2010-10-30-Pakistan-

Jimenez.pdf

9. Keen M. The Anatomy of the VAT // WP/13/111. − IMF, 2013. – 28 р.

35

10. Nishita G. Goods and Service Tax: It’s Impact on Indian Economy /

International Research Journal of Commerce Arts and Science. – 2014. – Vol. 5

– pp. 126–133.

11. Reckon LLP Study to Quantify and Analyze the VAT Gap in the EU-25 Member

States / London DG Taxation and Customs Union, 2009

12. Ricardo Diefenthaeler (2010), The Taxation of Consumption in Processes of

Economic Integration [Electronic resource] / Washington, DC. – Mode of access

: http://www.gwu.edu/~ibi/minerva/Spring2010/ Ricardo.pdf

13. Schneider F. The Shadow Economy: An Essay / F. Schneider // Department of

Economics, Johannes Kepler University of Linz, 2014 – 23 р.

14. Varsano Ricardo (1995),. A tributação do comércio internacional: ICMS atual

versus ICMS partilhado. Texto para discussão. – Brasília: IPEA, Setembro. – №

382. – 14 p.

15. Vinod Kumar (2015), Union Budget, 2014-15: Changes in Service Tax - reg.

[Electronic resource] / Government of India Ministry of Finance Department of

revenue Tax Research Unit. – Mode of access :

http://www.cbec.gov.in/ub1415/do-ltr-jstru2.pdf

16. Argentina Overview [Electronic resource] / The World Bank Group. – Mode of

access : http://www.worldbank.org/en/country/argentina/overview

17. Brazil Overview [Electronic resource] / The World Bank Group. – Mode of

access : http://www.worldbank.org/en/country/brazil/overview

18. Corruption Perceptions Index 2014: Results [Electronic resource] /

Transparency International. – Mode of access

: http://www.transparency.org/cpi2014/results

19. Indian Economy Overview, 2015 [Electronic resource] / India Brand Equity

Foundation. – Mode of access : http://www.ibef.org/economy/indian-economy-

overview

20. Indian Public Finance Statistics 2013-2014 [Electronic resource] / Government

of India. – Mode of access : http://www.finmin.nic.in/reports/IPFS

tat201314.pdf

36

21. Index of Economic Freedom 2015 [Electronic resource] / The Heritage

Foundation. – Mode of access : http://www.heritage.org/index/

22. OECD Economic Surveys India [Electronic resource] / OECD, November,

2014. – Mode of access : http://www.keepeek.com/Digital-Asset-

Management/oecd/economics/oecd-economic-surveys-india-2014_eco_surveys-

ind-2014-en#page1

23. Overview of the Brazilian Tax System [Electronic resource] / Deloitte. – Mode

of access : http://www.deloitte.com.br/publicacoes/2014/Overview_of_the_

Brazilian_system.pdf

24. Paying Taxes 2015: The global picture. The changing face of tax compliance in

189 economies worldwide / PwC and World Bank Group, 2014. – 168 p.

25. Revenue Statistics in Latin America 2014 [Electronic resource] / OECD. –

Mode of access : http://www.keepeek.com/Digital-Asset-

Management/oecd/taxation/revenue-statistics-in-latin-america-2014_978926420

7943-en-fr#page1

26. Taxation and Investment in Argentina 2014 [Electronic resource] / Deloitte. –

Mode of access : http://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/global/

Documents/Tax/dttl-tax-argentinaguide-2014.pdf

27. The Financing of Pension Systems in Central and Eastern Europe: An Overview

of Major Trends and their Determinants / WB Technical Paper No. 339. – The

World Bank Washington D.C., 1996 – 56 p.

28. Value-Added Tax Across the Latin American Region [Electronic resource]. –

Mode of access : http://www.bakermckenzie.com/files/Uploads/Documents/

LATAX%202010/06_Breakout%20Session%202/vatla_panelpresentaion.pdf

29. Worldwide VAT, GST and Sales Tax Guide, 2014 [Electronic resource] / Ernst

& Young. – Mode of access : http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/

Worldwide-VAT-GST-and-sales-tax-guide-2014/$FILE/Worldwide-VAT-GST-

and-sales-tax-guide-2014.pdf

37

ДОДАТКИ

38

ДОДАТОК А

Таблиця А.1

Особливості адміністрування гібридних форм універсального акцизу в Аргентині* ПДВ Податок з обороту

Дата запровадження 1973 1965

Орган, що адмініструє Федеральне управління державних доходів – державний рівень

Податкова служба провінції – місцевий рівень

Формат реєстраційного номеру 30-99999999-1 900-0000000-1 Звітний (податковий) період місяць місяць

Умови реєстрації платників

Для юридичних осіб – обов’язково з початком ведення господарської діяльності; Для фізичних осіб – сума операцій що підлягають оподаткуванню перевищує 600 000 аргентинських песо (приблизно 66 300 дол. США) – для товарів та 400 000 (приблизно 44 200 дол. США) – для послуг. Нерезиденти не зобов’язані реєструватися як платник

Обов’язково з початком збутової діяльності без обмеження сум оподатковуваних операцій. Нерезиденти не зобов’язані реєструватися як платник

Операції

Постачання товарів та надання послуг, вироблених на території Аргентини; Продаж рухомого майна; Здача майна в оренду; Імпорт товарів

Постачання товарів та надання послуг, вироблених на території Аргентини

Ставка податку

21 % – основна; 10,5 % – знижена; 27 % – підвищена; 0 % та звільнення

1–4 % – промисловість; 3,5–5 % – торгівля та послуги; 4,9–8 % – посередництво 0 % та звільнення

Приклади операцій за різними ставками оподаткування:

Звільняються від оподаткування

Освіта Оренда нерухомості за певних умов Книги Деякі продукти харчування (наприклад, вода, молоко) Приміські пасажирські перевезення (до 100 км) Міжнародні перевезення Відсотки за привілейованими акціями, емісією цінних паперів

Освіта Оренда нерухомості за певних умов Відсотки по банківських рахунках і термінових депозитах Виробнича діяльність за певних умов Продаж основних засобів

39

0 %

Експорт товарів Експорт послуг

Експорт товарів Експорт послуг, крім міст Буенос-Айрес, Кордова, Ентре-Ріос, Неукен, Мендоса і провінції Буенос-Айрес

ПДВ

10,5 %

Відсотки та комісія за банківськими кредитами Продаж, підготовка, виготовлення та імпорт окремих видів капітальних активів Надання медичних і санітарних послуг Приміські пасажирські перевезення (понад 100 км)

21 %

Використовується до усіх операцій з постачання товарів, надання послуг, якщо у податковому законодавстві не прописано використання іншої ставки оподаткування

27 %

Телекомунікації, що використовуються у нежитлових приміщеннях Постачання газу, електроенергії, води у нежитлові приміщення Послуги каналізації та водовідведення

Податок з обороту

1–4 % Конструкції для суден

Сільськогосподарська продукція Інші виробники

3,5–5 %

Ремонт двигунів, машин, тепловозів, суден, літаків та інших елемент Розподіл електроенергії Готельні послуги Ресторани Комунікації Кредит на придбання устаткування Виручка від продажу товарів (в цілому) Продаж устаткування

4,9–8 %

Діяльність банків та посередників

8 % Продаж тютюну Операції за договором комісії

40

Дата виникнення податкового зобов’язання

Дата постачання товарів/послуга або дата оформлення податкової накладної. Імпорт: дата оформлення митної декларації

Податковий кредит

Платник податку має право зменшити своє податкове зобов’язання та суму податкового кредиту, за умови оформлення податкової накладної або митної декларації (наприклад, реклама, подарунки та розваги партнерів, купівля або оренда автомобіля – вартість послуги до 4 000 аргентинських песо, мікроавтобусів, вантажних автомобілів, купівля мобільних телефонів, проїзд). Податковий кредит не виникає по операціям із купівлі товарів, які не використовуються у господарській діяльності (наприклад, товари, придбані для особистого користування, проживання, паркування, використання активів в особистих цілях)

Податковий кредит не виникає

Відшкодування податку

Від’ємне значення податку, включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного звітного податкового періоду. За умови повернення помилково сплаченого податку додатково сплачується 0,5 % щомісячно. ПДВ не відшкодовується нерезидентам та іноземним туристам, які здійснили покупки на території держави

Відшкодування податку не передбачається

Податкова накладна

Наявність податкової накладної обов’язкова для будь-якого постачання товарів (у т. ч. експорту) та виступає підтвердженням виникнення податкового кредиту

Податкова накладна не оформляється

Податкова накладна в електронній формі

З 18.12.2013 р. податкову накладну в електронній формі заповнюють суб’єкти господарювання, які провадять такі види діяльності як: Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; Надання професійних консультаційних послуг; Будівництво, підтримання та покращення будівель;

Не передбачається

41

Надання брокерських послуг (у т. ч. здача в оренду і експлуатацію будівель, що використовують для проведення конференцій, вечірок і т. п.); Постачання природного газу, електроенергії, води і каналізації комунальними установами; Оренда транспортного устаткування (у т. ч. автомобілів), а також важкої техніки та комп’ютерів; Оренда одягу, меблів та всіх видів предметів домашнього вжитку. Крім того під заповнення податкової накладної в електронній формі в обов’язковому порядку підпадають великі платники податків

Терміни та умови сплати податку

Податок сплачується на 12–22 день, що настає за останнім днем звітного (податкового) періоду; фактичний термін залежить від останньої цифри реєстраційного номера платника податків, проте дата може змінюватися щомісячно. Податок сплачується у національній валюті – аргентинському песо.

–

Погашення суми податку, можливе за рахунок переплат з інших податків. У разі виникнення переплати з ПДВ цю суму можна використати для погашення податкового зобов’язання по іншим податкам або переданий іншому суб’єкту господарювання

Зарахування переплат по іншим податкам для погашення суми податку не дозволяється

Відповідальність

Фінансова відповідальність (штрафні санкції): Відмова подавати податкову декларацію – 200–400 аргентинських песо (приблизно 20–40 дол. США). Несвоєчасна сплата податку – 50–100 % податку, що підлягає сплаті. Ухилення від сплати податку – 10-кратна сума податку, що підлягає сплаті. За ухилення від сплати податку передбачена кримінальна відповідальність залежно від суми ухилення

*Джерело: Worldwide VAT, GST and Sales Tax Guide, 2014 [Electronic resource] / Ernst & Young. – Mode of access : http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/Worldwide-VAT-GST-and-sales-tax-guide-2014/$FILE/Worldwide-VAT-GST-and-sales-tax-guide-2014.pdf

42

Таблиця А.2

Особливості адміністрування гібридних форм універсального акцизу в Бразилії*

ПДВ Муніципалітетний податок з послуг

(як форма податку з продажу)

Податок з обороту

На рівні штату На рівні федерації на програми соціальної інтеграції та підтримку

федеральних службовців

на фінансування соціального

забезпечення Дата

запровадження 1989 1964 1968 1970 1991

Орган, що адмініструє Міністерство фінансів, Внутрішня служба доходів

Звітний (податковий)

період місяць місяць або рік місяць місяць місяць

Умови реєстрації платників

Обов’язково з початком ведення господарської діяльності, що підлягає оподаткуванню. Не підлягають реєстрації: об’єднання суб’єктів господарювання, нерезиденти

Обов’язково з початком постачання товарів/послуг (у т. ч. отримання неопераційних доходів, таких як орендна плата)

Операції

Обіг товарів; Імпорт товарів; Постачання транспорту між штатами та муніципалітетами; Надання послуг зв’язку; Постачання електроенергії; Експорт промислових товарів і сировини звільнений від оподаткування

Готова продукція вітчизняних та іноземних виробників

Постачання будь-яких послуг, які не оподатковуються ПДВ на рівні штату. Загальний перелік послуг зазначається у Федеральному законі, а конкретний – у законодавстві муніципалітетів

Це внески на соціальне страхування у вигляді податку, що стягується із щомісячного валового доходу суб’єкта господарювання. Експорт – не підлягає оподаткуванню. Імпорт – є об’єктом оподаткування.

Платник податку

Будь-яка фізична або юридична особа, що постачає товари/послуги (розвантаження, імпорт), що підлягають оподаткуванню

Будь-яка фізична або юридична особа, що здійснює переробку давальницької сировини або імпорт товарів

Будь-яка фізична або юридична особа, що постачає на постійній основі послуги, що підлягають оподаткуванню даним податком

Будь-яка юридична особа, яка проводить господарську діяльність

43

Ставки податку

Варіюють в залежності від штату. 1,5–35 % – для постачання в межах одного штату; стандартна ставка – 17 % (18 % в Сан-Паулу і 19% в Ріо-де-Жанейро). 4; 7; 12 % – для постачання між штатами, зокрема: 4 % – товари, що вироблені з більше ніж 40 % іноземної сировини; 7 % – товари, що постачаються у штати, розташовані у північній, північно-східній і центральній частинах Бразилії і в штат Еспіріту-Санту; 12 % – товари, що постачаються у штати, розташовані у південній та південно-східних частинах Бразилії (крім штату Еспіріту-Санту). Граничні ставки встановлюються на рівні держави, проте кожен штат має право встановити мінімальну ставку

0–365 % – в залежності від місця товару у класифікаційній таблиці, яка містить 9 728 коди та залежить від важливості товару. Наприклад, за ставкою 0 % оподатковуються такі основні продукти, як рис і пшеничне борошно; 8 % – труби; 365 % – товари розкоші

2–5 % – залежно від муніципалітету та виду наданої послуги

0,65 % – для платників, що розраховують податки на основі показників попередніх періодів (авансова сплата); 1,65 % для платників, які розраховують прибутковий податок методом нарахувань (за фактичними сумами).

3 % – для платників, що розраховують податки на основі показників попередніх періодів (авансова сплата); 7,6 % для платників, які розраховують прибутковий податок методом нарахувань (за фактичними сумами)

0 %

Товари першої необхідності, наприклад, продукти харчування, експорт товарів

44

Звільняються від оподаткування

Наприклад, лікарські засоби

Дата виникнення податкового зобов’язання

Відвантаження готової продукції на території Бразилії; Митне оформлення готової продукції іноземного походження

Податковий кредит

Платник податку має право зменшити своє податкове зобов’язання на суму податкового кредиту, за умови оформлення податкової накладної або митної декларації. Податковий кредит не виникає по операціям із купівлі товарів/послуг, які не використовуються у господарській діяльності або придбані до реєстрації суб’єкта господарювання як платника податку

Податковий кредит не виникає

Платники податку, які використовують некумулятивний спосіб визначення бази оподаткування (тобто кожна частина доходу обкладається податком окремо, поза зв’язком з іншими джерелами доходів), мають право зменшити своє податкове зобов’язання та суму податкового кредиту, що має певні обмеження визнаними витратами

Відшкодування податку

Якщо сума податкового кредиту перевищує суму податкового зобов’язання, то дане перевищення, як правило, не повертається платнику, однак може використовуватися для зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів, або передане третій особі

Відшкодування податку не передбачається Відшкодування податку не передбачається

Податкова накладна

Наявність податкової накладної обов’язкова для будь-якого постачання товарів (у т. ч. експорту) та виступає підтвердженням виникнення податкового кредиту. З червня 2013 р. у накладній обов’язково вказується сума податку, що є частиною загальної вартості товару

Звітність з податку

Декларація складається з двох частин: деталізація усіх сум податкових кредитів/зобов’язань та розрахунок суми до сплати. Дата подання декларації залежить від особливостей ведення господарської діяльності

Існує дві різні декларації: декларація про федеральні податки і внески; декларації з податку на прибуток корпорацій, що містять інформацію про податок, що подаються щороку до 30 червня року, що настає за звітним (податковим) роком

Декларація подається щомісячно та зберігається суб’єктами господарювання протягом 5 наступних років.

Декларація про федеральні податки і внески, а також декларація про кожному внеску окремо з визначенням цільового призначення

45

Відповідальність

Несвоєчасна реєстрація – 1–80 % від вартості проведених операцій; Несвоєчасна сплата податку – 50–150 % суми податку, що підлягає сплаті; Не підтверджений податковий кредит – 10–100 % суми податкового кредиту; Неправильно оформлені супутні документи з постачання товарів – 20–60 % вартості угоди; Неправильно оформлена податкова документація – 1–100 % вартості угоди. Для інших порушень використовується офіційний щомісячний індекс, опублікований Секретаріатом федеральних доходів, тобто ставки можуть варіювати щомісячно

Неправильно розрахований податок – щонайменше 75 % суми податку, що підлягає сплаті

Штрафи варіюють залежно від порушення та муніципалітету. Наприклад, у муніципалітеті Сан-Паулу штрафи становлять 1–100 % суми податку, що підлягає сплаті

Неправильно розрахований податок – щонайменше 75 % суми податку, що підлягає сплаті

*Джерело: Worldwide VAT, GST and Sales Tax Guide, 2014 [Electronic resource] / Ernst & Young. – Mode of access : http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/Worldwide-VAT-GST-and-sales-tax-guide-2014/$FILE/Worldwide-VAT-GST-and-sales-tax-guide-2014.pdf

46

Таблиця А.3

Особливості адміністрування гібридних форм універсального акцизу в Індії* ПДВ Податок з продажу Податок з послуг

Дата запровадження 2005 (частково замінив податок з продажу) 1956 1994

Орган, що адмініструє Фіскальний орган на рівні штату Центральний фіскальний орган, але

стягнення відбувається на рівні штатів Центральний фіскальний орган

(Департамент Міністерства фінансів)

Звітний (податковий) період місяць/квартал/півріччя півріччя

Умови реєстрації платників

Сума операцій що підлягають оподаткуванню перевищує 500 000

індійських рупій (приблизно 7 800 дол. США), однак можливі відхилення по

штатам

Без обмежень

Сума операцій що підлягають оподаткуванню перевищує 1 000 000 індійських рупій

Можлива і добровільна реєстрація як платник податку

Умови реєстрації філій та представництв Реєструється одночасно з реєстрацією юридичної особи Реєструється окремо від

юридичної особи

Операції

Експорт товарів Постачання товарів за договором підряду Придбання товарів у нерезидентів Постачання товарів у розстрочку Постачання продуктів харчування

Постачання товарів між штатами Постачання послуг (у т. ч. імпорт), зокрема радіо, телебачення, реклама, інтернет тощо

Не є об’єктом оподаткування

Імпорт товарів, однак податки застосовуються до усіх наступних продажів товарів/послуг на території Індії –

Платник податку Суб’єкти господарювання, що підлягають реєстрації як платник податку з врахуванням умов реєстрації

Будь-яка особа, що постачає товари за межі штату, у якому зареєстрована

Будь-яка особа, що постачає певні послуги

47

Ставки податку 12,5–15 % – основна ставка 0; 1; 4–5,5 та 20 % – залежно від штату

2 % – товари, які використовуються для цілей, встановлених законодавством. В інших випадках застосовуються ставки ПДВ, залежно від штату

12,36 % – від загальної вартості послуг та сплачується постачальником послуг

Приклади операцій за різними ставками оподаткування

ПДВ

0 %

Овочі та фрукти; Сільськогосподарський інвентар; Книги Експорт товарів

1 % Золото, срібло та інші дорогоцінні метали, а також вироби з них

4–5,5 % Лікарські засоби Інформаційні технології Телефонний зв’язок

20 % Алкогольні напої Моторне паливо

Дата виникнення податкового зобов’язання

Передача права власності на товар

Оформлення податкової накладної/рахунка фактури, після дати надання послуги чи її оплати, залежно від того, яка подія настане раніше. Якщо рахунок-фактура/накладна не оформляється, то податкове зобов’язання виникає на дату закінчення надання послуги

48

Податковий кредит

Платник податку має право зменшити своє податкове зобов’язання та суму податкового кредиту за умови оформлення податкової накладної або митної декларації Податковий кредит не виникає при постачанні таких товарів як: Товари, що використовуються для виготовлення продукції, що звільняється від оподаткування; Подарункові товари або товари-зразки; Будівельні матеріали; Офісна техніка та обладнання; Паливо для автомобілів

Податковий кредит не виникає

Платник податку має право зменшити своє податкове зобов’язання та суму податкового кредиту при експорті послуг

Відшкодування податку

Якщо сума податкового кредиту перевищує суму податкового зобов’язання, то дане перевищення може бути використане для сплати ПДВ у наступних звітних (податкових) періодах або податку з продажу чи податку з послуг, а також може повертатися платнику на банківський рахунок

Відшкодування податку не передбачається

Відшкодування можливе лише з операцій експорту, в т. ч. якщо послуги постачаються у спеціальні економічні зони, проте з урахуванням певних законодавчих обмежень

49

Податкова накладна

Податкова накладна видається постачальником товарів, які є об’єктом оподаткування. Суб’єкти малого підприємництва, що є платниками ПДВ не оформляють податкової накладної

Податкова накладна не оформляється

Податкова накладна або рахунок-фактура має бути видана протягом 30 днів (45 днів, якщо постачальником є банківська чи фінансова установа)

Звітність з податку У деяких штатах разом з податковою декларацією територіальні фіскальні органи вимагають щорічно подавати висновок незалежного аудитора у формі аудиторського звіту

Податкова декларація

Відповідальність

Суми штрафів варіюють в залежності від штату. Найбільші за обсягом штрафи накладаються на відмову від реєстрації як платник податку, несвоєчасну сплату податку, неподання звітності з податку. За постачання товарів без оформлення відповідних документів та подання неправдивої інформації до фіскальних органів передбачається кримінальна відповідальність

Прострочення або несплата податку – 100 індійських рупій (приблизно 2 дол. США) або 1 % податку, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення/ несплати, але не більше 50 % суми податку

*Джерело: Worldwide VAT, GST and Sales Tax Guide, 2014 [Electronic resource] / Ernst & Young. – Mode of access : http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/Worldwide-VAT-GST-and-sales-tax-guide-2014/$FILE/Worldwide-VAT-GST-and-sales-tax-guide-2014.pdf

50 ДОДАТОК Б

Таблиця Б.1

Час, що витрачається економічними агентами на сплату податків у

країнах світу за 2014 р.*

Країна Загальний час сплати податків, годин

Кількість годин на сплату Податок на

доходи корпорацій Податки на

працю Податки на споживання

Бразилія 2600 736 490 1374 Болівія 1025 110 507 408 Нігерія 908 378 379 152

Республіка Конго 602 275 146 181 Аргентина 405 105 84 216

Грузія 362 191 56 115 Україна 350 100 100 150 Мексика 334 170 64 100 Уругвай 312 88 114 110 Польща 286 62 124 100

Угорщина 277 35 146 96 Китай 261 59 110 92 Індія 243 45 93 105

Зімбабве 242 78 96 68 Туреччина 226 49 80 97 Німеччина 218 41 134 43 Хорватія 208 60 96 52

Кенія 202 43 51 108 ПАР 200 100 50 50

Греція 193 78 46 69 Латвія 193 28 99 66 Корея 187 82 80 25

Молдова 185 42 88 55 Білорусь 183 83 59 41

США 175 87 55 33 РФ 168 53 76 39

Австрія 166 47 52 67 Румунія 159 25 80 54

Нова Зеландія 152 34 59 59 Кіпр 147 29 78 40

Франція 137 26 80 31 Малайзія 133 26 77 30 Канада 131 45 36 50 Данія 130 25 65 40

Нідерланди 123 25 64 34 Швеція 122 50 36 36

Великобританія 110 37 48 25 Австралія 105 37 18 50 Джибуті 82 30 36 16 Сінгапур 82 32 10 40

Саудівська Аравія 64 30 34 0 Швейцарія 63 15 40 8

Люксембург 55 19 14 22 ОАЕ 12 0 12 0

*Джерело: Paying Taxes 2015: The global picture. The changing face of tax compliance in 189 economies worldwide / PwC and World Bank Group, 2014. – 168 p.

51 Таблиця Б.2

Індекси економічної свободи для окремих країн світу за 2014 р.* Країна Індекс економічної свободи Місце країни у світі Місце країни у регіоні

Гонконг 89,6 1 1 Сінгапур 89,4 2 2 Нова Зеландія 82,1 3 3 Австралія 81,4 4 4 Швейцарія 80,5 5 1 Канада 79,1 6 1 Чилі 78,5 7 1 Естонія 76,8 8 2 Ірландія 76,6 9 3 Маврикій 76,4 10 1 США 76,2 12 2 ОАЕ 72,4 25 2 Колумбія 71,7 28 2 Ботсвана 69,8 36 2 Латвія 69,7 37 17 Польща 68,6 42 19 Уругвай 68,6 43 5 Словаччина 67,2 50 22 Румунія 66,6 57 27 Руанда 64,8 65 4 Казахстан 63,3 69 11 ПАР 62,6 72 6 Саудівська Аравія 62,1 77 8 Киргизстан 61,3 82 15 Словенія 60,3 88 36 Уганда 59,7 92 9 Монголія 59,2 96 19 Замбія 58,7 100 12 Буркіна-Фасо 58,6 102 13 Молдова 57,5 111 39 Джибуті 57,5 112 18 Бразилія 56,6 118 21 Кенія 55,6 122 23 Індія 54,6 128 26 Греція 54,0 130 40 Китай 52,7 139 30 Таджикистан 52,7 140 31 РФ 52,1 143 41 Гаїті 51,3 151 24 Білорусь 49,8 153 42 Бірма 46,9 161 38 Україна 46,9 162 43 Болівія 46,8 163 26 Аргентина 44,1 169 27 Туркменістан 41,4 172 41 Зімбабве 37,6 175 46 Венесуела 34,3 176 28 Куба 29,6 177 29 Північна Корея 1,3 178 42

*Джерело: Index of Economic Freedom 2015 [Electronic resource] / The Heritage Foundation. – Mode of access : http://www.heritage.org/index/

52 Таблиця Б.3

Значення індексів сприйняття корупції для окремих країн світу

за 2014 р.* Країна Місце країни у світі СРІ

Данія 1 92 Нова Зеландія 2 91 Фінляндія 3 89 Швеція 4 87 Норвегія 5 86 Швейцарія 5 86 Сінгапур 7 84 Нідерланди 8 83 Люксембург 9 82 Канада 10 81 Японія 15 76 США 17 74 Чилі 21 73 Уругвай 21 73 Австрія 23 72 ОАЕ 25 70 Пуерто-Ріко 31 63 Польща 35 61 Кабо-Верде 42 57 Республіка Корея 43 55 Грузія 50 52 Малайзія 50 52 Руанда 55 49 Куба 63 46 ПАР 67 44 Бразилія 69 43 Сербія 78 41 Туніс 79 40 Монголія 80 39 Індія 85 38 Єгипет 94 37 Молдова 103 35 Аргентина 107 34 Джибуті 107 34 Білорусь 119 31 Гондурас 126 29 Казахстан 126 29 Камерун 136 27 РФ 136 27 Україна 142 26 Кенія 145 25 Демократична Республіка Конго 154 22 М’янма 156 21

53 Продовження табл. Б.3

Зімбабве 156 21 Гаїті 161 19 Еритрея 166 18 Узбекистан 166 18 Туркменістан 169 17 Афганістан 172 12 Північна Корея 174 8 Сомалі 174 8

*Джерело: Corruption Perceptions Index 2014: Results [Electronic resource] / Transparency International. – Mode of access : http://www.transparency.org/cpi2014/results

54 Таблиця Б.4

Коефіцієнт ефективності ПДВ, 2012 р.*

Країна Кінцеве споживання домогосподарств, %

ВВП

Надходження від ПДВ, % ВВП

Стандартна ставка

податку, %

Ефективність ПДВ

Кенія 80,00 3,90 16 0,30 Мексика 66,27 3,72 16 0,35 Іспанія 58,65 5,32 21 0,43 Італія 61,14 5,90 22 0,44 Греція 69,36 7,15 23 0,45 Туреччина 70,19 5,75 18 0,46 Польща 61,50 7,09 23 0,50 Словаччина 57,48 5,98 20 0,52 Великобританія 64,79 6,87 20 0,53 Португалія 65,71 8,23 23 0,54 Ірландія 45,99 5,92 23 0,56 Ісландія 53,36 8,05 25,5 0,59 Австралія 53,72 3,30 10 0,61 Франція 55,45 6,82 20 0,61 Аргентина 66,12 8,7 21 0,63 Угорщина 53,78 9,11 27 0,63 Бельгія 51,75 6,90 21 0,63 РФ 49,09 5,70 18 0,65 Словенія 56,20 8,04 22 0,65 Німеччина 55,98 7,07 19 0,66 Чилі 62,75 8,06 19 0,68 Чехія 49,36 7,06 21 0,68 Нідерланди 45,05 6,50 21 0,69 Білорусь 45,92 6,33 20 0,69 Фінляндія 54,54 9,04 24 0,69 ПАР 60,73 6,07 14 0,71 Україна 69,00 9,85 20 0,71 Ізраїль 56,59 7,32 18 0,72 Австрія 53,63 7,75 20 0,72 Бразилія 62,62 8,50 18 0,75 Норвегія 40,45 7,70 25 0,76 Швеція 46,54 8,94 25 0,77 Данія 48,82 9,71 25 0,80 Швейцарія 54,34 3,50 8 0,81 Естонія 52,59 8,54 20 0,81 Республіка Корея 51,37 4,26 10 0,83

Японія 60,66 2,72 5 0,90 Нова Зеландія 59,65 9,90 15 1,11 Люксембург 31,56 9,00 15 1,90 Канада 55,66 4,20 5 1,51

*Джерело: розраховано авторами на основі [5–7; 9; 11; 27]

55 Для нотаток

56