magazine "for students - geography for the curious"

1 Жовтень 20121

У номері:

Передплатний індекс 49668

«ГЕОГРАФІЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ» № 10 (22) жовтень 2012 р.

Один випуск на місяць. Індекс 49668Засновник: ТОВ «Видавнича група «Основа»»Свідоцтво: серія КВ № 16533-5005Р від 06.04.2010 р.Головний редактор: Наталія Павлюк.Редакція може не поділяти точки зору автора.Автори публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв. Відповідальність за рекламну інформацію несе рекламодавець. Рукописи не рецензуємо й не повертаємо.

Адреса для листування: ВГ «Основа» редакція журналу «Географія для допитливих»вул. Плеханівська, 66, м. Харків, 61001 Е-mail: klass@osnova. com.ua; www.osnova.com.uaтел.: (057) 731-96-33, 731-96-35.

Виготовлено в друкарні ТОВ «Тріада Принт».Підписано до друку 21.09.12.Формат 70×100/16.Папір офсетний. Гарнітура «Маріад (или: Маріад Про)». Друк офсетний. Ум. друк. арк. 2,6 Зам. № 12-10/28-01.

Використано матеріали сайтів:ru.wikipedia.org, football.hiblogger.net, lolplanet.ru, oceanology.ru, imgcoder.com, crimeabest.com, wilenskyminerals.com, en.bestpicturesof.com, liveinternet.ru, climate365.ru, membrana.ru, aenergy.ru, bellona.ru,planetseed.com, deperu.com, fag.com, expo21xx.com, membrana.ru, ukrmisto.com, autoblogpost.ru, news,ru.msn.com, all-ashkhabad.ru, pozdravish.ru, dic.academic.ru Усі права захищені. Будь-яке відтворення матеріалів або фрагментів із них можливе лише за наявності письмового дозволу ТОВ «Видавнича група «Основа»».Ціна договірна.© ТОВ «Видавнича група «Основа»», 2012 р.

Чекаємо твоїх відповідей на завдання рубрики «Корисні розваги» за адресою: вул. Плеханівська, 66, м. Харків, 61001 з позначкою «Географія для допитливих» або e-mail: [email protected]

Найактивніших чекають приємні сюрпризи!

2Гортаючи календар

ГеоГрафічний жовтень

4Поради мандрівника-бувальцяЯк далеко до ПорЯтУнкУ

6Новий символ країни

традицIйне, звите з надсУчасним

9 най-най

11Корисні розваги

100 на карті світУ

12Подарунки світукраватка

13 ГеоГрафічна математика

14 жарти навколо ГеоГрафії

15Корисні розвагикросворд «тоПоГрафічна карта»

16Корисні розваги

«Гості» каракУмів

18Чому я так звусь

наші морЯ

22

Корисні розвагиГеоГрафіЯ в Періодичній системі д. і. менделєєва

26У ногу з часомсвітовий океан — океан енерГії

РубінЗ 24 жовтня до 21 листопада Сонце перебуває у знаку Скорпіона. Його вважають уособленням заги-белі і відродження, руйнування і пере-творення. Рубін і червоний колір краще за інших можуть бути одночасно й символа-ми скорботи, й сим-волами радості.Рубін – це різновид корунду (Al2O3). Домішка хрому надає йому славно-звісного рубіново-червоного кольору. Саме через нього у ІІІ ст. до н. е. давньогрецький природознавець Теофраст дав мінералу його нинішню назву.

Географія для допитливих2

Гортаючи календар

1948

1923 1956

1984

1863

1892

Один із найсильніших землетрусів за історію людства силою 9–10 балів повністю зруйнував сто-лицю тодішньої Туркменії місто Ашхабад. Загинуло близько 176 тис. осіб.

Народився видат-ний геолог і гео-граф Володимир Опана-сович Обручев. Окрім наукових праць світового значення, він прославив-ся як автор пригодниць-

ких романів.

Було запущено останній, шостий агрегат Каховської ГЕС — нижньої в Дніпровському каскаді. Остаточно сфор-мувалося Каховське водо-сховище.

Столицю Туреч-чини перенесено зі Стамбула в невеличке містечко Анкару. Метою було створення символу оновленої країни та про-мисловий підйом вну-

трішніх районів.

Правителі колиш-нього СРСР при-йняли програму спрямування вод сибірських річок на південь. На щастя, цей проект не було реалі-

зовано.

Спущено на воду унікальну дерев’яну вітрильно-моторну шхуну «Фрам» за проектом полярного дослідника Ф. Нансена. Протягом 1893–1912 рр. на судні здійснено кілька екс-

педицій до полюсів.

6 10

13 18

23 26

3 Жовтень 2012

Географічний жовтень

3

1931

1996

1849

На вершині па-горба Корковаду в Ріо-де-Жанейро відкрито й освячено статую Христа Спасителя. Згодом вона стала головним символом міста і всієї Бразилії.

Шість причорно-морських держав підписали Стратегічний план дій з реабілітації та захисту Чорного моря. День оголошено Міжнародним днем

Чорного моря.

Під головуванням віце-адмірала Ф. П. Літке відбулися перші збори Російського географічного товариства.

12

31

19


Поради мандрівника-бувальця

Заблукавши, намагайся перш за все вийти до місць, де можуть бути люди. Почувши характерний звук або поба-чивши якесь світло, йди на нього. Тут головне розрахувати, якою може бути відстань до їхніх джерел, і триматися напрямку відповідний час. Інколи шлях може тривати кілька годин, хоча зда-ється, що звук чи світло були зовсім по-

руч. Витримка може означати поряту-нок, а передчасна метушня і звертання зі шляху — нові блукання.

Пропонуємо тобі скористатися на-шою інформацією й почати тренувати свої слух і зір — наші перші помічники у визначенні відстаней. Робити це мож-на, йдучи до школи чи магазину, на про-гулянці, під час відпочинку — скрізь.

Джерело звуку Орієнтовна відстань*

Час подолання відстані**

Залізничний потяг 8–10 км

1 год 40 хв –2 год

Гудок потяга, теплохода,

гучна сирена

7–10 км1 год 30 хв –

2 год

Постріл мисливської рушниці

3–5 км35 хв –1 год

Автомобільний гудок

2–3 км25–35 хв

Гавкіт собаки2–3 км

25–35 хв

Іржання коня, мукання

корови

1–2 км12–25 хв

Двигун вантажівки

1 км12 хв

Нерозбірливий крик

1 км12 хв

Як далеко до ПоРЯТУНкУ

ВизНачеННЯ ВідсТаНей На слУх

Жовтень 20125

Джерело світла Орієнтовнавідстань

Час подолання відстані**

Вогнище8 км

1 год 40 хв

Автомобільні фари4 км

50 хв

Світло у вікнахбудинку

3–4 км35–50 хв

Кишеньковий ліхтарик

1–2 км12–25 хв

Запалений сірник1–1,5 км

12–20 хв

Вогник цигарки0,5 км

6 хв

І. Зоркіна

Авто, що рухається по шосе

800 м10 хв

Падіння зрубленого дерева

600 м7 хв

Стукіт сокири, вищання пилки

300 м4 хв

Неголосна розмова

100 м1 хв

Тріск зламаної гілки

80 м1 хв

Кроки людини40 м

Менше 1 хв

*Поширення звуку дуже залежить від густини повітря та його вологості — чим вони вищі, тим далі лунає звук.

**Середня швидкість людини під час ходьби близько 5 км/год. Слід брати до уваги, що стом-лена людина значно знижує швидкість.

ВизНачеННЯ ВідсТаНей за сВіТлом


ОлІмПІАДу ПОЧиНАюТь З буДІВНицТВА

2001 року столицею чергових літ-ніх Олімпійських ігор було обрано Пе-кін. Це стало визнанням безсумнівних успіхів Китаю в економічному і соціаль-ному розвитку. Спеціально до Олімпі-ади планували звести близько сорока олімпійських об'єктів. Особливе місце посідав Національний стадіон. На ньо-му мали відбутися церемонії відкриття і закриття XXIX Олімпіади 2008 року, а також найбільш видовищні змагання. У конкурсі проектів головної спортив-ної арени Пекіна перемогу здобув про-ект визнаних швейцарських архітек-торів Жака Херцога і П'єра де Мерона.

Архітектори спробували поєднати, чи то сплести воєдино найсучасніші кон-структруктивні рішення й елементи традиційної східної архітектури й куль-тури. І це їм вдалося як в прямому, так і в переносному значенні.

Спроектоване грандіозне спортив-не спорудження, обвите, ніби гілками, павутиною звивистих сталевих секцій, нагадувало пташине гніздо, хоча і дуже модерне. Недовго думаючи, його так і назвали — Наячао, тобто «Пташине гніздо». На Сході гніздо — це символ но-вого життя, миру і затишку, тож концеп-ція стадіону китайцям припала до душі.

Хоча на перший погляд структура споруди проста, під час її моделювання

ТрадицIйне, звиТе з надсучасним

Новий символ країни


застосували найсучасніше програмне забезпечення. Це до-зволило добитися не тільки унікального зовнішнього вигляду, але й здатності витримувати землетруси силою вісім балів.

ЗВиВАННя «ГНІЗДА»Будова стадіону має подвійну структуру. В її основі — гео-

метрично правильний і естетично бездоганний каркас влас-не стадіону. Гніздо ж, що являє собою хаотичне переплетення конструкцій велетенських розмірів загальною протяжністю близько 36 км, виконує роль орнаменту.

Фундамент стадіону закладено в грудні 2003 року. На-ступним етапом було заливання бетонної «чаші», на якій піз-ніше встановили трибуни. Далі планували «обплести» стадіон і спорудити дах. Однак будівництво довелося призупинити через нестачу коштів. Архітекторам запропонували внести корективи в проект і обійтися без розсувного даху. Згодом це дало можливість заощадити більше десяти тисяч тонн сталі і близько 150 мільйонів доларів.

Наостанок верхню частину чаші стадіону покрили спеці-альним пластиком. Він являє собою прозору плівку-мембрану,

РубінЗ латини rubinus означає червоний. До цього в Європі камінь називали карбункулом, від латинського «carbo» – «вугілля». Деякі екземпляри оброблених рубінів дійсно нагадують розпечений вуглик.Рубін входить до четвірки най-дорожчих коштов-них каменів (разом з алмазом, смарагдом і сапфіром).Твердість: 9.Блиск: скляний.Прозорість: прозорий.Колір: червоний, червоно-коричневий, червоно-рожевий, червоно-пурпурний та інші відтінки червоного.

Найбільшим стадіоном світу вважають Стадіон Першого Травня в столиці Північної Кореї — Пхеньяні. Він вміщує 150 тис. глядачів. Побудовали споруду 1989 року і назвали її на честь міжнародного дня солідарності трудящих.


що пропускає світло, але надійно захи-щає від атмосферних опадів. Нижню частину навісу сконструювали з напів-прозорого матеріалу, який є частиною акустичної стелі.

Акустична стеля дозволяє знизити рівень шуму, підвищити розбірливість мови, загасити відлуння.

Порожнечі між металевими кон-струкціями заповнили спеціальними «подушками». Вийшла надійна спору-да, яка не промокає, не продуваєть- ся, з найсучаснішими властивостями, і в той же час за своїм виглядом невагомо-прозора, як і задумали авто-ри. Результат вразив уяву.

Будівництво «китайського дива» тривало майже шість років. За цей пе-ріод було освоєно близько півмільярда доларів. Розміри «Гнізда» грандіозні — 320 на 297 м, висота — 69 м (висота двох 12-поверхівок), і розраховано воно на 91 тисячу глядачів.

Сьогодні «Пташине гніздо» назива-ють найчудовішим проектом в історії спортивних споруд для Олімпійських ігор.

О. Стадник

Новий символ країни

На Сході пташині гнізда — це не тільки житло птахів і духовний символ. Гнізда деяких видів стрижів, що мешкають в Індонезії, малайзії, Таїланді, Філіппінах та В'єтнамі, вважають вишуканим делікатесом і корисним для здоров'я продуктом.

Вживати їх у їжу почали приблизно наприкінці І тис. н. е. більше 300 тонн гнізд щорічно надходить на ринки Китаю, Тайваню, Сінґапуру і США (для китайської діаспори). Гнізда майже повністю складаються зі слини птахів, основою якої є білки і вуглеводи, цінні амінокислоти. Їх надзвичайно легко засвоює людський організм. Делікатесне блюдо з гнізд — суп, що за зовнішнім виглядом нагадує наш кисіль.

Після закінчення Олімпіади кількість місць на Наячао зменшили до 85 тис.


Най-най

Най-най


сент-Пітерсберґ

У цьому «Сонячному міс-ті», розташованому в аме-риканському штаті Флори-да, щорічно реєструють до 360 сонячних днів. З лютого 1967 р. до березня 1969 р. тут було зареєстровано рекордну кількість сонячних днів підряд — 768.

таУ-тона

Найглибша шахта світу сягає глибини 5 км. Роз-ташована вона в ПАР, за 50 км на північний захід від Йоганнесбурґа. Тут видо-бувають золото. Виробку ведуть до глибини 3900 м.

бенґальська затока

Найбільша затока Сві-тового океану. Розта-шована у північно-східній частині Індійського оке-ану. Її площа становить близько 2,2 млн км ², се-редня глибина — 2586 м.

Панамериканське шосе

Це найдовша автомо-більна траса у світі, що дорівнює 48 тис. км. Вона поєднує національні мере-жі доріг континенталь-них держав Америки від Аляски до півдня Південної Америки.


Корисні розваги

Головне місто держави

Держава Європи

Місто в Росії

Місто в США

Столиця Швеції

Прізвище видатного дослідника Африки

100 на карті світу

100100

100100

100100


Подарунки світу

КраватКаХорвати пишаються не тільки своїм

співвітчизником Марко Поло. Особли-ву гордість вони відчувають за те, що подарували світу такий аксесуар (інко-ли суворо обов’язковий), як краватка.

Ще на початку ХVII ст. частиною обмундирування хорватських кінни-ків була шийна хустка, зав’язана кра-сивим вузлом. Під час Тридцятирічної війни 1618–1648 рр., де брали участь хороб рі кавалеристи, ця деталь надто зацікавила французьких вояків. «Що це?» — запитували вони, вказуючи на

яскраву хустку. «Кроат («хорват» у хор-ватській вимові)», — чули горду від-повідь. Хорватам й на думку не спало, що французи цікавляться не тим, хто ці вправні вершники, а одягом. Так і ввій-шло у французьку мову слово cravate для позначення яскравого шийного аксесуара.

Існує й інша легенда. Хорватські во-їни в нагороду за мужність і військові перемоги проти турок були запрошені до французького королівського двору Людовіка ХIV. Королю — великому ша-нувальнику модних тенденцій — дуже сподобався нашийний елемент па-радного одягу хорватів. З легкої руки, точніше — шиї французького монарха яскраві шийні хустки пішли у світ. Ко-жен вельможа, копіюючи свого прави-теля, вважав за необхідне з’являтися при дворі з cravate.

Так все було чи ні, ми вже не ді-знаємось, але те, що нація південних слов’ян подарувала багатьом націо-нальним мовам світу свою назву для позначення найпопулярнішого аксе-суара чоловічого костюма — це справ-жнісінська правда.

І. Зоркіна


Географічна математика

Спробуй виконати самостійно дані завдання. Потім порівняй свої відповіді із правильними відповідями на сторінках журналу.

ЗАВДАННя 1Два невеличких острови, один

з яких кораловий, інший — вулка-нічний, мають однакову географічну довготу. Опівдні 22 червня на обох островах висота Сонця над горизон-том однакова і дорівнює 68°30΄. Ви-знач географічну широту цих остро-вів і відстань між ними.

ЗАВДАННя 2У російському місті Дорогобуж

Смоленської області влітку 2007 року було створено один із найбільших глобусів світу. Його зробили зі старої ємності (газгольдера), де зберігався аміак. Як можна визначити масштаб цього глобуса і з’ясувати, яку площу на ньому займає, наприклад, Амазон-ська низовина?


Жарти навколо географії

Учитель докоряє батькам учня. — Ваш син зовсім не знає географії.— Нічого, з нашими доходами далеко

не поїдеш.

Учитель вичитує чергових на початку уроку.

— Чому клас не готовий до уроку? До-шка брудна, ганчірка суха, а на глобусі стільки пилюки!

— Це не пилюка, — обурено запере-чує учень. — Просто Ваш палець по-трапив прямісінько у Сахару.

З учнівських робіт:«Вулкани — це гори, в яких накопичуються вибухові речовини»; «В океані клімат мокрий, а на суходолі — сухий»; «Тундрово-клейовий ґрунт»; «Острів Сахалін схожий на рибу, точніше — на оселедець»



Впишіть у клітинки назви або характеристики об’єктів місцевості, які позначені умовними знаками.

Кросворд «Топографічна карТа»

16 0,30

5

16 0,30 57,5x2Ц

20015

0,25 5дуб

шах. вуг цег.

П о г о р и з о н т а л і

П о в е р т и к а л і

1

8

18

1

12

23

15

5

20

4

9

19

2

14

24

16

6

21

7

13

22

3

17

25 26

10 11

22

г. Зелена

1

2 3

4 5

6 7

8

9 10

11 12 13 14

15 16

17

18 19

20

21 22

23

24

25 26

?

?


Знайди на малюнку представників тваринного та рослинного світу, які не мешкають у пустелі Каракуми.

Художник К. Шаніна

«Гості»каракумів


Страус

Кобра

Кокосова пальма

лев

Орел

Вельвічія


«Гості»каракумів

Полярна сова

Пустельний ворон

Сагуеро

Одногорбий верблюд

Крокодил

Тушканчик

Астрагал

Піщана осока


Чому я так звусь

За багато тисяч років узбережжя морів освоювали різні племена, наро-ди, і кожен, хто приходив, мало цікавив-ся історією попередників — починали з чистого аркуша, по-своєму. По-своєму перш за все називали географічні об'єкти, непідвладні ніяким історичним подіям. Та й величезні розміри морів сприяли тому, що на одному його бере-зі не знали про життя на іншому, тому і було в одного моря багато назв.

ЧОрНе мОреУ давньогрецьких джерелах далеке

море, про яке знали з чуток, не пере-

ймаючись, називали просто Понтом, тобто морем. З розвитком зв'язків між Середземномор'ям і Сходом до слова «Понт» почали додавати пояснення — Аксинський, можливо, за співзвуччям з давньоіранською назвою «ахшайна». І якщо в іранському варіанті воно озна-чало темно-синє або темне, то в грець-кому — негостинне (хіба може темне бути приємним, а така величезна пере-шкода зі страшилками з казок на іншо-му березі бажаною для подорожей?).

Все змінилося до V ст. до н. е. Греки вдосконалювали свою морську справу і поступово почали освоювати береги

МоряНаші


РубінРодовища рубінів є на всіх матери-ках, але запаси їх незначні. Великі, бездефектні із насиченим кольо-ром екземпляри зустрічають ще рідше, тому однакові за ювелір-ними характери-стикам рубіни цінуються вище за алмази.Головними краї-нами-експортерами рубінів є М’янма, Таїланд, Шрі-Ланка, Кенія, Танзанія. Поста-чають камені пере-важно в ювелірну промисловість і в годинникову, в якій зокрема використовують в годинниках для точності ходу.

Понта. Не так вже й страшно, та й нові вільні землі були благо-датними, гостинними. Почали греки селитися тут. Змінилося і пояснення Аксинський на Евксинський, що означало Гос-тинне.

Згадували греки назви моря і за найменуваннями відомих їм народів, що населяли його береги, — Таврійське, Скіфське. Інші народи, у свою чергу, називали його Грецьким.

У VI–XVII ст. все активніше стали освоювати й прибереж-ні землі, й простори самого моря слов’яни, а тому в багатьох арабських, італійських і, звичайно, слов’янських джерелах море згадано як Руське. «А Дънепрь вътечеть в Понтьское море трьми жерелы, еже море словеть Руськое...» («Повість врем’яних літ»).

З чого ж раптом такі «народні» назви перетворилися в «кольорову»? Наприклад, турки називають море Кара Деніз (Чорне море), греки — Маври Таласса (Чорне море). «Чорна» назва закріпилася у всіх мовах країн, які виходять до його бе-регів, і на всіх картах світу. Існує кілька версій такої назви.

Найпростіша з них ґрунтується на тому, що під час досить частих штормів води моря стають майже чорними. Але за та-кою логікою всі моря світу люди назвали б Чорними.


Є версія про чорні глибинні води моря. Моряки давно помітили, що осо-бливо в цьому морі металеві предмети (якорі, ланцюги, лоти), що опускаються на глибину, швидко чорніють (сучасні дослідження пояснюють це наявністю значної кількості сірководню у глибин-них водах).

Ще одна гіпотеза, пов'язана з уяв-ленням східних народів про забарвлен-ня сторін світу. Все, що знаходиться на півдні, — біле, на півночі — чорне. Ця теорія підтверджується і зараз — тур-ки досі називають Чорне море Кара Де-ніз — Чорне море, а Середземне море, колір вод якого набагато темніший за чорноморські, — Ак Деніз (Біле море), тільки тому, що воно розташоване пів-денніше.

Багато завойовників намагалися підкорити черкесів, абхазів й інші пле-мена, що мешкали на узбережжі, але

щоразу отримували відсіч. Негостинно, по-чорному зустрічали загарбників. Тому і море називали Чорним.

Яка версія істинна? Не так це й важ-ливо. Головне — поки намагаєшся до-відатися про одне, багато чого дізнаєш-ся про інше.

АЗОВСьКе мОреДовжелезний і досить плутаний

перелік назв у Азовського моря. Кого тільки не було на його берегах!

Стародавні греки і давні римляни називали його Меотійським, скіфи — Каргалук. Зустрічалися назви Самакуш, Салакар, Саксинське і багато інших, але що напевно вони означали, визначити складно. Татаро-монголи, що вихором примчалися до берегів моря, обійшли-ся без пишномовних порівнянь. Про-сто і зрозуміло — Балик-денгіз, тобто рибне море, і Чабак-денгіз — теж риб-

Чому я так звусь


не, але вже за назвою риби чебак (ве-ликий лящ). Море в ті часи і справді кишіло смачною поживною рибою.

Кілька назв морю дали італійці, котрі заснували багато колоній на берегах наших морів. Було воно і Су-розьким — за назвою фортеці Сурож (сучасний Судак), і Каффським — за колонією Кафа (сучасна Феодосія). Турки називали його Ак Деніз, тобто Біле море. Тут вже цілковита плута-нина. Якщо взяти до уваги, що білим вони позначали те, що розташоване на півдні, то стосовно чого Азовське море південне? До того ж Ак Денізом турки називали і Середземне море, що дійсно лежить на південь від Кара Деніз (Чорного моря).

Щось схоже на сучасну назву моря звучить у слові «азак», що в перекладі з тюркської означає низький, низин-ний, гирло річки. Цілком реальна вер-

сія, якщо згадати абсолютно низовин-ний рельєф узбережжя Азова.

Тюркські мови — група мов ко-чових племен, що зародилася в Пів-денному Сибіру і на Алтаї. Є основою для сучасних татарської, турецької, азербайджанської, казахської та ін-ших мов.

Схожі за звучанням черкеське слово «узев» (горловина), назва скіф-ського племені асоки. Щось із цього могло стати підставою для назви по-селення та фортеці Азов (на терито-рії сучасної Росії). Завдяки літопису Пімена назва Азов закріпилася і за Донським лиманом (сучасною Таґан-розькою затокою), на берегах якого розташовувалася фортеця. Тільки піс-ля Азовських походів Петра І напри-кінці ХVII ст. назва Азов стала єдиною для всього моря.

Н. Павлюк



ГеоГрафія в періодичній системі д. і. менделєєва

Коли геніальний учений Д. І. менделєєв склав періодичну систему хімічних елементів, багато її вічок були порожніми — людство ще не відкрило всіх елементів. Користуючись підказкою таблиці про ймовірні якості нових елементів, їх почали шукати і — знаходили. Деякі з них були названі за географічними об’єктами. За описом цих елементів і за допомогою періодичної системи вгадай їхні назви і порядковий номер у таблиці.

1844 р. у Казанському уні-верситеті професор К. Клаус виділив з платинової руди новий елемент. Учений на-звав його на честь країни, у якій працював, тільки ла-тиною. Елемент трапляється у рудах платини, у полімета-лічних рудах, та утворює два власні, надзвичайно рідкісні мінерали — лаурит і руте-нарсенід.

На відміну від інших «географічних» елементів, цей названий не за гео-графічним об'єктом, а навпаки — ціла країна названа на його честь. Назва елемента походить від давньогрецького та індоєвропейського коренів, що позначають властивості цього металу — «білий», «блискучий». Середній вміст металу в земній корі — близько 70 мг/т. Відомо понад 50 мінералів цього бла-городного металу, з яких важливе промислове значення мають лише 15–20. З поміж них самородний, електрум, кюстеліт, аргентит, прустит тощо.


Латинська назва елемента походить від назви острова в Се-редземному морі, де вже в III тис. до н. е. існували копальні й ви-плавляли цей метал. У земній корі елемент знаходять у сполуках і у вигляді самородків. Основними його джерелами є халькопірит (мідний колчедан), халькозин, борніт, куприт, малахіт й інші міне-рали. Сульфіди металу часто виявляють у термальних водах. Родо-вища світового значення пісковиків і сланців зі значним умістом елемента виявлені в Забайкаллі, Казахстані, Центральній Африці. Багаті родовища є в Чилі та США.

Німецькі хіміки Ф. Райх та Т. Ріхтер 1863 р. за допомогою спек-трального аналізу шукали в цинковій обманці елемент талій, який зазвичай відбивається зеленою лінією. Замість неї в спектрі вони виявили яскраву невідому лінію кольору індиго (барвник кольору отримують з рослини індиго, що розповсюджена у Індії). Елемент переважно існує у вигляді домішки у сфалериті, халькопіриті, стані-ні та інших мінералах. У земній корі він не утворює родовищ, а лише в частках відсотка входить до складу руд інших металів.


1879 р. професор Упсальського університету в Швеції відкри-тий ним новий елемент назвав на честь найбільшого півострова Європи. Саме тут, на території Норвеґії та ще на Мадаґаскарі, роз-міщені найбільші родовища мінералу тортвейтіту — найбагатшо-го на новий метал. У мільйонних частках новий елемент міститься в бокситах, уранових, вольфрамових та інших рудах. Досить багата на елемент зола кам'яного вугілля, але його звідти, на жаль, не ви-лучають.

1875 р. французький учений П. Е. Лекок де Буабодран дослі-джував цинкову обманку та виявив невідомий раніше елемент. Назвав він його за давньоримською назвою історичної області Європи, основною частиною якої була територія сучасної Фран-ції. Це рідкоземельний метал. Значних скупчень в земній корі не утворює, а існує в природі в розсіяному вигляді (від десятих до тисячних часток відсотка) у сфалериті, магнетиті, гранаті, берилі та інших мінералах.


Шведський хімік П. Т. Клеве 1879 р. виділив оксид ще одного не-відомого елемента. Не позбавлений фантазії, гордості за свою країну та пристрасті до міфології, вчений назвав новий елемент на честь ле-гендарного острова Туле. У часи античності та середньовіччя острів вважали краєм світу. Невідомо, що саме було прообразом острова, але, за деякими версіями, це була частина Скандинавського півостро-ва або острів поблизу нього. Уміст елемента в земній корі незначний. Разом з іншими рідкісноземельними елементами він присутній у таких мінералах, як ксенотим, евксеніт, монацит, лопарит та ін.

1879 р. швейцарський хімік та фізик Дж. Л. Соре відкрив новий елемент. Того ж року шведському хіміку П. Т. Клеве вдалося виді-лити оксид нового елемента з мінералу, знайденого неподалік від шведської столиці Стокгольма. На честь міста Клеве й назвав но-вий елемент. Він міститься в таких мінералах, як монацит, бастене-зит, евксеніт, апатит, гадолініт. Родовища є в США, Казахстані, Росії, Україні, Австралії, Бразилії, Індії, Скандинавських країнах.


О. Пінчук, Н. Павлюк

Далі буде...


У ногу з часом

Людству загрожує енергетична криза! Як часто ми чуємо цю страшил-ку. Подивись на карту світу — 71 % поверхні Землі займає Світовий оке-ан. Води його завжди в русі, а значить, мають енергію, величезну енергію, яку просто треба навчитися ефективно здобувати. Наша сьогоднішня розпо-відь про енергію хвиль.

Ти здивуєшся, але перші роботи, присвячені можливості використан-ня енергії хвиль, з’явилися наприкінці ХVIII ст. Численні спроби здійснити ці задуми датовані 1880–1900 роками. Максимально збільшила інтерес до енергії хвиль нафтова криза 1973 року.

НАрОДжеНА СТихІямиПричиною утворення хвиль океану

є вітер, який дме над його поверхнею. Ось тобі перший плюс — вітер нам

нічого не коштує. Він передає свою енергію воді, причому, зважаючи на значні її обсяги в глибину, тільки при-поверхневій товщі. Отже, концентрація енергії вітру відбувається у шарі води, товщина якого близько 50 м. Ось тобі й другий плюс — хвилі можна відне-сти до висококонцентрованих джерел енергії. Інші плюси — скоріше можна перерахувати дні, коли вітру над океа-ном немає, ніж навпаки, і він майже не залежить від часу доби (на відміну від сонячної енергетики); хвилі виникають майже одночасно із вітром, при цьому не зникають ще тривалий час після сти-хання вітру.

Середня потужність хвиль морів та океанів перевищує 15 кВт/м, а за висо-ти хвиль у 2 м досягає 80 кВт/м. Напри-клад, на Чорному морі вона становить приблизно 15 кВт/м, а на північних

океаН еНергії

Світовий океан


РубінУ середині ХХ ст. було встановлено, що пучок світла, проходячи через рубін, посилюється. Так було створено рубіновий лазер.Людинанавчилась вирощувати штучні рубіни, але за якістю вонипоступаютьсяприродним.Гра світла в камені унікаль- на, за що людина приписала йому безліч містичних властивостей. Рубін підтримує тих, хто багато чого хоче досягти. Найімовірніше навпаки: тільки значні досягнення дозволять чесно стати володарем скарбу.

морях Євразії добирає 100 кВт/м. Хоча в необхідну нам ме-ханічну та електричну енергію можна перетворювати тільки частину цієї потужності, та для води коефіцієнт перетворен-ня (до 85 %) вищий, ніж, наприклад, для повітря.

На жаль, є один парадокс: найбільшу енергію несуть штормові хвилі, але вони ж є і головною проблемою у вико-ристанні хвильової енергії — рано чи пізно така сила ламає створені людиною хвильові електростанції.

бІльШе НІж ТребАЗа даними Міністерства енергетики США, людство щоріч-

но може отримувати тільки за рахунок хвиль стільки енергії, щоб задовольнити наявні зараз потреби, ще й залишиться. Спробуємо у цьому переконатися.

Потенційні ресурси енергії хвиль світового океану оціню-ють у 8000–80 000 ТВт/рік.

ТВт — терават. Тера — стандартна приставка, що від-повідає 1012, або десяти тисячам мільярдів.

Наприклад, за даними Американського дослідницького інституту електроенергії біля берегів Великобританії енергія хвиль становить 55 ТВт/рік, що може забезпечити 14 % по-треб країни (з урахуванням неможливості повного вилучен-ня енергії), а біля берегів США — відповідно 255 ТВт/рік — 6 % потреб країни.

ШуКАй ВІТер В ОКеАНІЗвичайно, не всім країнам пощастить отримувати енергію

за рахунок морських хвиль. Зрозуміло, що у виграші будуть країни з довгою береговою смугою та постійними сильними вітрами, що забезпечать стійкий запас хвильової енергії.

28 Географія для допитливих


Пригадай схему розподілу постій-них вітрів на Землі. Найбільш сильні ві-три спостерігають в областях, розташо-ваних на східних окраїнах океанів між широтами 40° та 60°. Це, звичайно ж, західні вітри помірного поясу. Потужні постійні вітри полярних областей Зем-лі поки що не беруть до уваги, оскіль-ки ці регіони або майже, або повністю не заселені. Тож величезний потенціал для розвитку хвильової енергетики ма-ють західні узбережжя Європи, Велико-британії, Нової Зеландії, Тихоокеанське узбережжя Північної та Південної Аме-рики, південь Австралії та Африки.

еНерГеТиКА мАйбуТНьОГО —

реАльНІСТьЕнергію хвиль уже активно вико-

ристовують для енергоживлення буїв, маяків та автоматичних наукових при-ладів у водах океанів. Як приклад мож-на навести плавучий маяк порту Чен-наї в Індії. А 1985 р. у Норвеґії почала працювати перша у світі промислова хвильова станція, потужність якої ста-

новила 850 кВт. Перша комерційна хвильова електростанція була від-крита 23 вересня 2008 р. на північ-ному узбережжі Портуґалії в районі Аґусадора. Вона розташована на відстані 5 км від берега. Ця відстань є оптимальною, оскільки забезпечує не надто велику довжину підводно-го кабелю, яким енергія від станції доходить до споживачів на берег, та необхідну глибину в 50–60 м. На менших глибинах хвилі мають мен-шу потужність, бо гасяться об дно. Потужність станції становить 2,25 МВт, що дозволяє забезпечувати

електроенергією приблизно 1600 бу-динків.

ПриНциП СТАрий, ДжерелО НОВе

Усі типи електростанцій, винайдені людством, працюють за єдиним прин-ципом — механічна енергія поплав-ців, маятників, лопатей, оболонок або будь-яких інших робочих частин тур-біни передається на вал електричного генератора і за його допомогою пере-творюється на електричну. Цей техно-логічний процес досить розроблений і весь час його вдосконалюють, голов-на проблема — мати багате природне джерело, енергія якого змусить усе це рухатися. У нашому випадку це джере-ло — хвилі.

Якщо тобі доводилось бути на морі, пригадай, як ти відчуваєш кінетичну енергію хвилі.

Кінетична енергія — енергія будь-якої механічної системи, що рухається і залежить від швидкості руху її точок.

Якщо ти лежиш на надувному ма-траці — хвиля гойдає тебе, якщо ти

Південносхідні пасати

Зона західних вітрів

Зона західних вітрів

Північносхідні пасати

ви сокий ти ск

ви сокий ти ск

ни зький ти ск

60° N

30° N

30° S

0°

60° S


стоїш чи пливеш у воді — хвиля то штовхає, то відтягує тебе з місця, то виштовхує вгору, то тягне на глибину. Саме ці прояви руху використовують конструктори хвильових електро-станцій.

«мОрСьКІ ЗмІЇ»Електростанція містить кілька сек-

цій — конвертерів (Pelamis P-750), що мають циліндричну форму діаме-тром понад 3 м і завдовжки понад 30 м. З боку це нагадує залізничний по-тяг з цистерн, що плаває на поверхні моря, або ж велетенську змію, за що цей тип станцій прозвали «морськи-ми зміями» («sea-snake»). За допомо-гою якорів «змію» утримують на місці. Принцип дії станції достатньо про-стий.

Секції з’єднані одна з одною гі-дравлічними поршнями.

Поршень — деталь циліндричної форми, що рухається взад-вперед усе-редині іншого циліндра.

Усередині кожної секції розміщені гідравлічні двигуни та електрогене-ратори. Хвилі змушують конвертери хитатися на поверхні води, через що

вони «ламаються» в місцях з’єднання. Це приводить у роботу поршні, вони тиснуть на масло і приводять його в рух. Масло приводить у дію гідрав-лічні двигуни, які змушують рухатися електрогенератори. Вони, власне, і виробляють електроенергію. Далі вироблена електроенергія прямує кабелем на берег.

Потужність одного конвертера становить 750 кВт. Електростанція з 28 секцій може забезпечити елек-троенергією 15 000 будинків.

«уСТриця»2009 р. почала працювати хвильо-

ва електростанція на Оркнейських островах (Великобританія). Тут засто-совано найбільший хвильовий агрегат у світі заввишки з багатоповерховий


будинок. Він отримав назву «Устриця» (Oyster). Така назва обумовлена двома факторами. По-перше, здалеку апарат дуже нагадує напіврозкриту мушлю устриці. По-друге, у штучної «устриці» і справжніх молюсків однакові умови існування — поблизу берегової лінії (кілька сотень метрів від кромки пля-жу) та на помірних глибинах (10–20 м).

Ця система складається з велико-го поплавка-насоса (власне «мушля») на глибині 10–16 м та винесеної на берег електричної частини (таким чи-ном збільшується термін її експлуата-ції та полегшуються обслуговування і ремонт). Верхня стулка поплавка під дією хвиль хитається, і насос починає рухатися і гнати морську воду на берег

гідравлічними магістралями, де вона змушує працювати електрогенератор.

еНерГеТиЧНий буйЗараз на крайньому південно-

му заході Великобританії біля узбе-режжя Корнуолла будують ще одну хвильову електростанцію Wave Hub. Потужність її буде становити 20 МВт, у майбутньому планують збільшити загальну потужність до 50 МВт. На ній буде використано відразу кілька тех-нологій перетворення енергії хвиль на електричну. Схема її розвитку також буде нестандартною. Клаптики моря розміром 1×2 км будуть розподілені між компаніями-орендарями. Там вони встановлять комплекси хвильових ге-нераторів, які з’єднають з берегом за допомогою кабелів. Передусім на Wave Hub планують застосовувати хвильові генератори типу «Енергетичний буй» (Power Buoy). Він являє собою попла-вок, який під дією хвиль переміщується вгору-вниз уздовж колони, встановле-ної на дні (глибина моря в районі будів-ництва становить 50 м). Поплавок при-водить у дію поршень, встановлений у колоні. Той проштовхує рідину крізь лопаті турбіни, яка, у свою чергу, спону-кає до дії електричний генератор.



ПНеВмАТиЧНІ СТАНцІЇУ вересні 2011 р. комерційна хви-

льова електростанція з’явилася в Іс-панії у селищі Мотріко, розташова-ному на півночі країни. На відміну від розглянутих проектів, вона розташо-вана на березі, зокрема вмонтована у мол, що оточує бухту.

Мол ( від лат. moles — маса, на-сип) — гідротехнічна загороджуваль-на споруда, що одним кінцем приєд-нана до берега для захисту акваторії порту від хвиль.

Принцип її дії пневматичний, тоб-то повітряний. Він полягає ось у чому. Хвиля, підходячи до молу, заходить у спеціальну величезну камеру. Пові-тря, що було в ній, стискається й утво-рює потік. Крізь систему повітропро-водів воно потрапляє на турбіну, а далі — за звичайним сценарієм. Таким чином, енергія хвиль не про-сто гаситься молом, а відбирається. Енергетична компанія, що є операто-ром станції, планує використати 200 км атлантичного узбережжя Іспанії для виробництва електроенергії за рахунок хвиль. Взагалі, потенціал хвильової енергії за сучасних техно-логій використання в цьому регіоні становить близько 10 % потреб кра-їни в енергії.

«ДОрОГе» ВийДе ДеШеВШеПрочитавши все вищесказане,

ти напевно здивуєшся, але хвильо-ву енергетику досі відносять до аль-тернативних джерел майбутнього. Заспокоїмо — найближчого. Просто відношення виробленої енергії до потенційно можливої надзвичайно мале.

Як у кожного виду електроенер-гетики, у хвильової є свої плюси та мінуси. Про деякі ми вже згадали. Ось ще декілька. Окрім тамування енер-гетичного голоду людства, хвильові електростанції можуть захищати пор-ти, гавані та береги від руйнування, забираючи енергію хвиль. Електроге-нератори маленької потужності мож-на встановлювати безпосередньо на стінах причалів, опорах мостів, також зменшуючи руйнівний вплив хвиль. Оскільки в районах розвитку хвильо-вої енергетики дно не руйнується під час шторму, тут спостерігається більш багате морське життя.

Але разом з тим розвиток хвильо-вої енергетики може завдати шкоди рибній промисловості та стати загро-зою для безпечного плавання. Утім поки що головними перешкодами на шляху розвитку хвильової енергети-ки є недосконалість і недовговічність станцій та триразове перевищення собівартості виробленої енергії по-рівняно з традиційною.

Можливо, політикам та економіс-там слід нагадати, що нафта й газ на межі зникнення, забруднення атмо-сфери веде до катастрофи, — тож не занадто «дешева» теперішня елек-трика?

А. Івашина


Географічна математика

СТОлицІ НА буКВу «Т»Наприклад: Токіо (Японія), Туніс (Туніс),

Тірана (Албанія), Таллінн (Естонія), Тхімпху (Бутан), Тбілісі (Грузія), Тегеран (Іран), Тріпо-лі (Лівія), Ташкент (Узбекистан).

ЗНАйДи 10 ВІДмІННОСТейЗліва направо: гілка водорості, кіль-

кість рибок, трубка коралу, рибка за кора-

лом, колір панцира, напрямок руху медузи, колір верхньої рибки, клешня, смужки на рибці, кількість рибок.

НАВІГАТОр 2. руДНІ КОриСНІ КОПАлиНи уКрАЇНи

На фінішу ти отримаєш слово «Мінера-логія». Це наукова дисципліна, що вивчає мінерали та гірські породи Землі.

відповіді на завдання вЕрЕснЕвоГо номЕра журналу

ЗАВДАННя 11. Опівдні 22 червня сонце спостерігається в зеніті (висота над горизонтом —

90°) на Північному тропіку. Його широта дорівнює близько 23° 30΄ пн. ш.2. У цей самий час над островами висота сонця дорівнює 68° 30΄. Стає зрозумі-

лим, що вони лежать обабіч тропіка.3. Висота сонця над островами менша за висоту над тропіком на 21° 30΄:

90° – 68° 30΄ = 21° 30΄.4. Це означає, що і широта островів відрізняється від широти тропіка на 21° 30΄:

23° 30΄ (пн. ш.) + 21° 30΄ = 45°(пн. ш.) — широта одного острова;23° 30΄ (пн. ш.) – 21° 30΄ = 2°(пн. ш.) — широта другого острова.

5. На широті 45° кораловий острів не може утворитися — для існування кора-лів тут надто прохолодні води. Тому:

45°пн. ш. — широта вулканічного острова;2° пн. ш. — широта коралового острова.

6. Відстань між островами становить:45°– 2° = 43°, або 43° х 111(км) = 4800 (км).

пЕрЕвір свої розв’язання

ЗАВДАННя 2Для визначення масштабу глобуса

простіше за все виміряти його діаметр. Знайшлися такі любителі географії, які зробили це. Діаметр кулі становить 10,5 м. Шляхом нескладних розрахун-ків можна визначити і масштаб глобуса, і площу, яку на ньому займає Амазон-ська низовина (нагадаємо, що її дійсна площа становить близько 5 млн км2).

Чекаємо твоїх розрахунків на адре-су редакції.

magazine "for students - geography for the curious"

Documents

n30 n30 s060 s

cravate iv

pelamis p