ПРяМА МОВАО Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я М І Н І СТ Е Р СТ В А О С В І Т И І Н АУ К И У К РА Ї Н И

# 22 (1341) 3 червня 2013 року

О Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я М І Н І СТ Е Р СТ В А О С В І Т И І Н АУ К И У К РА Ї Н И

# 42 (1361) 21 жовтня 2013 року

WWW.PEDPRESA.COM.UA ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 40123

РАДУЄ, ЩО РУХАЄМОСЯ ВПЕРЕДШКІЛЬНІ ОРІЄНТИРИ НАДУМАНІ ПОМИЛКИНа що передусім орієнтуються керівники загальноосвітніх закладів, з яких компонентів складається якість освіти і в чому запорука успіху освітянина – директорів шкіл, методистів і відомих педагогів розпитала «Освіта України»

Дискусія про похибки в підручниках набирає обертів. Проте більшість закидів освітяни вважають надуманими. Навіщо спекулювати на темі підручників – ми поцікавилися в директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександра Удода

Реформування загальної середньої освіти першими помічають батьки школярів. Вони швидко реагують на найменші зміни у школі. Адже хороша освіта – фундамент для становлення успішної людини. Ми дізналися думку батьків щодо освітянських новацій: більшість оцінює їх на 12 балів 13

Що зроблено у сфері середньої освіти, які зміни на краще вже відбулися за останні роки – у графікахі схемах стор.

8

Міністр освіти і науки України

Дмитро табачник:Кожна дитина має можливість вибору індивідуального освітньо-го напряму, розвитку творчих здіб-ностей, нахилів та обдарувань. Окрім того, створюється послідов-на багатоступенева система освітніх послуг, від дошкіл-ля – до вищої та поза-шкільної освіти, участі в наукових досліджен-нях і практичного вті-лення набутих знань

4 14

ДОСТУПНІСТь І ЯКІСТь – ПРІОРИТЕТ УКРАїНСьКОї ОСВІТИ

стор.

3

2 «Освіта України»Головнеза тиждень

Віднині 82 малюки – жителі села Проців, що в Бориспільському ра-

йоні Київщини, можуть відвідувати но-вий дитячий садочок «Лісова казка». В урочистій церемонії відкриття закладу взяли участь Президент України Віктор Янукович і міністр освіти і науки Дми-тро Табачник.

У будівлі є все необхідне для ма-лят: приміщення для музичних, фіз-культурних, навчальних занять, мед-кабінет, харчоблок і пральня.

Глава держави подарував дитсадко-ві мультимедійне обладнання, що дає змогу швидко організувати сучасні ін-терактивні заняття.

Президент зазначив, що в Україні ще бракує дитячих садочків, насамперед – у сільській місцевості, але це питання поступово вирішується. Так, останнім ча-сом відкрито майже півтори тисячі дошкільних навчально-виховних закладів.

Віктор Янукович вручив ключі від квартир у будинку соціального житла де-сятьом працівникам дошкільного навчального закладу. Дитсадок і будинок для його співробітників збудовані на виконання Нових соціальних ініціатив Пре-зидента: «Діти – майбутнє України».

У Регіональному засідан-ні міністрів освіти щодо

впровадження Європейсько-го простору вищої освіти для країн Східного партнерства й Організації Чорноморсько-го економічного співробітни-цтва, що відбулося минулого тижня в Єревані (Вірменія), взяв участь перший заступник міністра освіти і нау-ки України Євген Суліма.

Форум був організований у рамках го-ловування Вірменії у Комітеті міністрів Ради Європи. Під час засідання учасни-ки розповіли про реалізовані реформи в освітній сфері, проблеми і шляхи їх по-долання. А ще – обговорили низку пи-

тань, зокрема, щодо Національної рамки кваліфікацій, участі студентів у модерні-зації системи вищої освіти.

Учасників форуму під час прийому привітав президент Вірменії Серж Сарг-сян. Він наголосив, що засідання – гарна нагода для обміну досвідом, а також – формування скоординованої політики у сфері вищої освіти.

Мала академія наук будує масштаб-ний навчально-науковий комп-

лекс – Міжнародний центр дитячої наукової творчості в Пущі-Водиці під Києвом. Сюди приїздитимуть делега-ції школярів і педагогів з України й інших держав, які навчатимуться за спеціальною програмою з різних на-прямів знань. Це буде найбільший у Східній Європі комплекс, де і діти, і

педагоги опановуватимуть найсучасніші наукові технології, працюватимуть з но-вітнім обладнанням. Уже близько 20 країн висловили зацікавленість у навчан-ні дітей і педагогів в Україні після відкриття об’єкта.

Триває і створення пілотної версії проекту «ЄвроМАН» – навчально-дослід-ницької інформаційно-телекомунікаційної мережі учнівської молоді Європи. За словами Генерального директора Європейської організації ядерних досліджень (CERN) Рольфа Хойера, жодна країна, з якою співпрацює CERN, не проводить таких широкомасштабних заходів у сфері популяризації науки серед дітей і молоді, як Україна. Тож для вивчення цього досвіду започатковано міжнарод-ну конференцію з методів залучення дітей до наукової діяльності.

Із 6 по 12 жовтня група директорів бі-лінгвальних шкіл з вивченням окре-

мих предметів французькою мовою і їхніх заступників з Києва, Одеси, До-нецька, Дніпропетровська, Севастопо-ля відвідали Міжнародний центр пе-

дагогічних досліджень міста Севр у Франції. Обмінюючись досвідом з ко-легами, наші педагоги зосередилися на питаннях управління білінгвальним НЗ, запровадження цієї системи навчання в Україні і Франції, створення навчаль-них програм і посібників для учнів та-ких класів.

Для врахування зміни структури 2013–2014

навчального року в окре-мих регіонах у частині гра-фіка учнівських канікул проведення з 14 до 25 жовт-

ня 2013 року моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами на-вчання учнів у початковій

та основній школі перене-сено. Відповідно до наказу, який міністерство видало 10 жовтня, моніторинг від-будеться з 12 листопада по 12 грудня 2013 року.

Під час святкування 100-річчя від дня заснування Миколаївсько-

го націо нального університету імені Василя Сухомлинського міністр осві-ти і науки Дмитро Табачник і голова Миколаївської ОДА Микола Круглов відкрили Музей історії університету і картинну галерею, ознайомилися з виставкою наукових досягнень ви-кладачів і студентів закладу. Міністр вручив науково-педагогічним праців-никам МНУ державні нагороди, гра-моти і подяки.

Під час візиту до Миколаєва Дмитро Володимирович також відвідав Чорно-морський державний університет іме-ні Петра Могили, де зустрівся з його професорсько-викладацьким складом. Міністр розповів про можливі зміни в системі освіти під час інтеграції до європейських структур, про проблеми

з прийняттям Закону «Про вищу осві-ту» й особисті наукові плани.

Цього дня в Миколаєві також з’явилося нове спортивне студмістеч-ко. Спочатку Дмитро Табачник разом з олімпійською чемпіонкою Ольгою Хар-лан відкрив Алею олімпійської слави, а потім розпочав футбольний сезон сим-волічним ударом по м’ячу на новому студентському стадіоні.

У грудні 2013 року на засіданні Комітету ЮНЕСКО порушуватиметься питан-ня надання Петриківському розписові статусу нематеріальної спадщини люд-

ства. Нагадаємо, в червні 2013 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО провели вистав-ку «Петриківський розпис – колір традицій».

Нещодавно Міністерство освіти і науки України поширило лист про надан-ня грифа для використання в дитсадочках методичного посібника «Петриків-ський первоцвіт». Вихователі в дитячих садках уже давно навчають дітей цієї техники малювання.

В Україні сприяють і розширенню мережі й підвищенню ефективності діяльності українських Асоційованих шкіл ЮНЕСКО (їх 74). МОН також проводить роботу щодо приєднання до проекту шкіл з регіонів. Наразі опрацьовуються матеріали 5 шкіл – з Харківщини, Полтавщини, Луган-щини, Тернопільщини і Сева стополя. Наприкінці року міністерство запла-нувало провести організаційне за-сідання директорів мережі АШЮ в Україні й робоче засідання завідую-чих кафедрами ЮНЕСКО в Україні.

Як учні ставляться до реформ у шкільній

освіті, і профільному на-вчанні зокрема, які кри-терії визначають якість освіти? Свої думки щодо цього столичні старшо-класники мали змогу ви-

словити під час зустрічі із заступником міністра освіти і науки Борисом Жебровським.

З’ясувалося, що лі-дери учнівського само-врядування київських шкіл одностайно під-

тримують ідею впрова-дження профільної осві-ти. Стосовно критеріїв якості знань учні одно-значно надали перева-гу професійності вчите-ля. Борис Михайлович поцікавився планами заходів лідерів учнів-ського самоврядування. Старшокласники розпо-віли про підготовку до відзначення 70-річчя ви-зволення Києва від фа-шистських загарбників і 200-річчя від дня наро-дження Тараса Шевчен-ка. Насамкінець учасни-ки діалогу домовились обмінюватися новими ідеями і планами.

За матеріалами порталу pedpresa.com, прес-служби МОН, урядового порталу

Дошкілля

ПОДВІЙНЕ НОВОСІЛЛЯ

CхіДне партнерство

СКООРДИНОВАНА ПОЛІТИКА

наука молоДа

ЕКСПОРТ ДОСВІДУ

Долаючи корДони

ДВОМОВНІ ШКОЛИувага!

ДАТУ МОНІТОРИНГУ ЗМІНЕНО

хороші новини

ЮВІЛЕЙ І СПОРТМІСТЕЧКО

україна – юнеско

«ПЕТРИКІВКА» Й АСОЦІЙОВАНІ НЗ

учнівське самовряДування

ПРОФІЛЬНІЙ ОСВІТІ – ТАК!

3№ 42, 21 жовтня 2013 року

– Дмитре Володимировичу, на дворі вже жовтень, тож певною мірою можна підби­ти попередні підсумки роботи міністерства. Чи вдалося реа­лізувати те, що було запла­новано?

– Традиційно почну з до-шкільної освіти, яка перебуває під особистим контролем Пре-зидента України Віктора Яну-ковича. Хочу з упевненістю сказати, що її авторитет зна-чно виріс. Ще ніколи ця га-лузь не мала такої підтримки й уваги держави.

Сьогодні в Україні діє по-тужна мережа дошкільних на-вчальних закладів різних типів і форм власності. За даними з регіонів, загалом сьогодні налі-чується 16 664 дитячих садки. Для порівняння: в 2009 році – 15 508 закладів. Тобто, мережа збільшилася на 1 156 ДНЗ. Тіль-ки 2013 року додатково відкри-ли 290 дитячих садків і 163 на-вчально-виховних комплекси.

Це дало можливість створи-ти в дитсадочках додатково по-над 34 тисячі місць. Загалом за три роки кількість дітей у ДНЗ зросла на 230 тисяч і становить нині близько 1,5 мільйона. Та-кої динаміки росту охоплення дітей дошкільною освітою не було за всі роки незалежнос-ті України. Проте ми не зупи-няємося на досягнутому, адже маємо чітке завдання Прези-дента – до кінця 2014 року до-датково створити ще 100 тисяч місць у дошкільних навчальних закладах.

– Початок навчального року ознаменувався практичним впровадженням нового Дер­жавного стандарту загальної середньої освіти. Це стосуєть­ся учнів 2­х і 5­х класів. У від­повідь на такі нововведення лунає критика.

– Критика цінна тоді, коли вона конструктивна. Скажімо, чуємо її щодо вивчення учня-ми 5-х класів другої іноземної мови.

сПІлкУВатисЯ з УсІМ сВІтоМОдразу скажу, що ініціатива введення обов’язкового ви-вчення другої іноземної мови з 5-го класу знайшла палку підтримку, і не лише в ака-демічних колах. Навіть у Раді Європи те, що відбувається в Україні, назвали «успішним

початком «лінгвістичної рево-люції». Рекомендаціям наших іноземних партнерів, зокрема, фахівців Комітету з мовної по-літики Ради Європи, відпові-дає й нове покоління підруч-ників з іноземних мов, що дуже актуально з огляду на їх обов’язкове вивчення.

Запровадивши обов’язкову другу іноземну, ми дали дітям, насамперед сільським, шанс краще реалізувати себе. Рані-ше це була прерогатива лише окремих навчальних закладів, в основному – міських. Ви-користає дитина такий шанс чи ні, залежатиме вже від неї.

Щодо вибору другої інозем-ної мови в школах – хотів би зазначити, що вона має ви-значатися спільно з батьками, учнями, педрадою навчально-го закладу.

– На адресу МОН лунають звинувачення в тому, що вчителі, нібито, позбавлені свободи у використанні на­вчальної літератури у шко­лах. Під прицілом опонентів опинилася процедура надан­ня грифа МОН.

– По-перше, ця процедура створена не сьогодні і не три роки тому. Відповідні накази підписували всі міністри осві-ти. І чомусь ніхто раніше не порушував питання про обме-ження прав і свобод учителів.

гриф – гарантІЯ ВІДПоВІДностІ станДартаМПо-друге, хотів би наголосити, що гриф МОН убезпечує на-самперед самих учнів. Надан-ня грифа – гарантія того, що підручник читали фахівці й екс-перти. А з огляду на впрова-дження нових державних стан-дартів, міністерство видало нові підручники та навчальні комп-лекти для першого, другого і п’ятого класів загальноосвітніх навчальних закладів. І надан-ня грифа забезпечує відповід-ність цієї навчальної літератури новим державним стандартам і програмам.

Хочу підкреслити, що під час підготовки до уроку вчи-тель має змогу користуватися будь-якою літературою, яка може й не мати грифа. Але використання учнями безпосе-редньо на уроці підручників і навчально-методичної літера-тури з відповідним грифуван-ням є обов’язковим. І це не

обмеження, це – вимога часу. Адже саме за такими підручни-ками, а відповідно – й програ-мами учні готуватимуться до зовнішнього незалежного оці-нювання.

– Не можемо оминути й теми оптимізації мережі шкіл – та­кого болючого питання для ді­тей, батьків і вчителів, і тако­го модного для політиків.

– Тема справді болюча. Але водночас – тема, на якій пев-ні політики часто спекулюють. Б’ють на сполох, підбурюють громадськість, вимагають за-провадження мораторію на закриття шкіл. Мабуть, їм зі своїх кабінетів краще видно. Особливо те, що в деяких НЗ сільської місцевості у класі на-вчається по одному учневі, або їх узагалі немає. Від запрова-дження мораторію дітей не по-більшає.

ЯкІсть наВчаннЯ забезПечить осВІтнІй окрУг Сьогодні в Україні функціону-ють майже дві тисячі освітніх округів, до складу яких уві-йшли більш ніж вісім тисяч на-вчальних закладів, де здобуває освіту понад мільйон учнів.

Тож кожна дитина має мож-ливість вибору індивідуального освітнього напряму, розвитку творчих здібностей, нахилів та обдарувань. Окрім того, ство-рюється послідовна багатосту-пенева система освітніх по-слуг, від дошкілля – до вищої та позашкільної освіти, учас-ті в наукових дослідженнях і практичного втілення набутих знань.

З огляду на це, наше за-вдання – забезпечити переве-дення дітей з малокомплект ної школи з низькою якістю осві-ти до іншого, сучасного на-вчального закладу. Тому в 2010 році за дорученням Президен-та України Віктора Янукови-ча нами відновлено Держав-ну цільову соціальну програму «Шкільний автобус». Нагадаю, що ініціював її запровадження у 2003 році тодішній Прем’єр-міністр Віктор Янукович. Саме за його керівництва цю про-граму розробили і розпочали втілювати в життя. Щоправда, станом на 2009 рік її фінансу-вання з Державного бюдже-ту було повністю припинено і відновлено лише при уря-ді під керівництвом Миколи Азарова.

Укотре хотів би нагадати на-шим політиканам і «експертам від освіти», що реорганізація і ліквідація загальноосвітніх на-вчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на ко-

мунальній формі власності, допускається лише за згодою територіальних громад, а не МОН чи міністра Табачника.

Тож ці борці за демокра-тію, оголошуючи мораторій на закриття шкіл, самі фактич-но позбавляють людей мож-ливості на своїй території ви-рішувати нагальні питання, права вибору.

– І насамкінець, щодо Вашої ініціативи запровадження в Україні Уроку плавання. Чи є вже якісь здобутки у прове­денні такого уроку? Яка мета його проведення?

– Загальнодержавна акція «Урок плавання» мала на меті навчити дошколят і учнів по-чаткової школи плавання. До цієї акції охоче долучилися всі регіони України. Вони розро-били свої програми, залучили всі можливі матеріальні й люд-ські ресурси. Навчали плаван-ня не тільки дошколят і учнів початкової школи, а всіх дітей.

Урок, Що зберІгає життЯНам приємно констатувати, що станом на кінець ІІІ кварталу цього року кількість дітей, які опанували навички плавання за час проведення акції «Урок плавання», становить близько 350 тисяч осіб.

Зазначу, що серед регіонів найбільшу активність про явили освітяни Дніпропетровської, Ві-

нницької, Івано-Франківської, Одеської областей, Автоном-ної Республіки Крим, міста Києва. Активно використову-валися басейни ДЮСШ, баз відпочинку, культурно-розва-жальних центрів.

Так, наприклад, на громад-ських пляжах м. Вінниці з іні-ціативи міської влади працю-вали волонтери – студенти Інституту фізичної культури і спорту Вінницького державно-го педагогічного університету, які й навчали дітей, а школярі м. Хмільника мали можливість навчатися плавати в басейнах відомчих санаторіїв, про що укладено відповідну угоду між управлінням освіти й адміні-страцією санаторію.

А ось, приміром, тільки в місті Енергодарі Запорізької області завдяки здійсненим заходам у літній оздоровчий період залучено до навчан-ня плавання у виносних ба-сейнах 1 311 дітей дошкіль-ного віку.

– А які довгострокові перспек­тиви розвитку освіти?

– Вони визначені Націо-нальною стратегією розвитку освіти в Україні, одноголосно схваленою делегатами ІІІ Все-українського з’їзду працівни-ків освіти і затвердженою Пре-зидентом України.

Прес-служба МОН

МоваПрЯМа

Дмитро ТАбАчНИК: КРИТИКА є ЦІННОЮ ЛИШЕ ТОДІ, КОЛИ ВОНА КОНСТРУКТИВНАПро «лінгвістичну революцію», відповідність навчальної літератури сучасним стандартам, оптимізацію мережі шкіл і перспективи розвитку галузі читайте в інтерв’ю з міністром освіти і науки України.

ДИНАМІКА ПРИЙОМУ УчНІВ ДО 1-х КЛАСІВ

4 «Освіта України»досвід

кращий

Директори шкіл України упевнені, що навчання за новими державними стан-

дартами є прогресивним. Однак воно аж ніяк не заганяє педаго-гів і керівників закладів у про-крустове ложе суворої зарегла-ментованості.

Школа МайбУтнього ДІє Вже сьогоДнІЩоб побачити школу май-бутнього, не треба вина-ходити машину часу. Вар-то лише завітати до одного зі спальних районів Доне-цька, де справжнім соціально-культурним центром є шко-ла № 61. У 2007–2010 роках вона була одним з п’яти за-кладів державної програ-ми «Школа майбутнього». А сьогодні – працює над про-грамою «Формування інно-ваційного освітнього сере-довища навчально-виховного об’єднання освітнього округу «Школа майбутнього» на базі Донецької ЗОШ № 61.

– Школа майбутнього – це не окремий заклад, будівля чи колектив учителів, учнів і бать-ків, – стверджує директор за-кладу Андрій Удовенко. – Це – соціальний інститут в освітньому окрузі, населеному

пункті чи районі, де створена соціально-культурна й освітня інфраструктура.

Цьогоріч заклад став навчаль-но-виховним комплексом, нині це – Ліцей інформаційних тех-нологій – спеціалізована школа І–ІІІ ступенів № 61. Основним профілем єдиного навчально-го закладу мікрорайону обра-ли саме інформаційні техноло-гії, адже такі знання сьогодні затребувані в будь-якій галузі. Під одним дахом із ЗНЗ пра-цює Донецька школа мистецтв № 3 і ДЮСШ № 5.

– Ми не зациклюємося лише на державних стандартах і пла-нах, а орієнтуємося на потреби населення, – розповідає Андрій Васильович. – Працюємо з до-шкільними закладами, центра-ми раннього розвитку дитини. Наші випускники користують-ся унікальним інформаційно-бі-бліотечним медіа-центром. Крім того, у нас діють класи вечір-ньої та заочної форми навчан-ня, екстернат.

Першим завданням якісної освіти, на думку директора, є

розвиток творчих і когнітивних якостей дитини. Далі потрібно запропонувати великий спектр освітніх послуг і забезпечити доступ до них людей будь-якого віку. І третє – створити освітнє середовище, інфраструктуру, яка дає можливість отримувати знання не лише в навчальному закладі, а й поза його межами.

Статистика є промовистою. 95–97% випускників школи вступають у вищі навчальні за-клади, з них 75–80% – на бю-джетну форму навчання.

– Незважаючи на будь-які складнощі, треба вірити, що все вдасться, – ділиться секрета-ми успіху Андрій Удовенко. – І не чекати, доки щось «впа-де з неба». Директор завжди має бути в епіцентрі, без його ініціативи нічого не вийде. Ми беремо активну участь у дер-жавних програмах, проектах, виставках. Активно розвиває-мо співпрацю із соціальними партнерами, маємо близько 30 договорів. На базі нашої шко-ли відбуваються численні все-українські майстер-класи і між-

народні конференції. Вважаю, що допомагають саме тому, хто працює і досягає мети.

єВроПейський розВиток на нацІональних траДицІЯхУ центрі села Підгірці, що за 110 кілометрів від Львова, роз-ташована загальноосвітня шко-ла І–ІІІ ступенів. Щоранку на навчання до неї приїжджають діти з чотирьох навколишніх сіл. Це – єдиний навчальний за-клад, а також єдина будівля в селі, на даху якої оселилися ле-леки – символ школи.

– Тому діти в нас будуть за-вжди, – жартують педагоги. А на День школи є традиція: учні з учителями роблять лелек з па-перу.

У 2011 році школа відсвятку-вала 150-річчя. За цей час вона пройшла шлях від парафіяльної до державної, від однокласної до 11-класної.

– Ми – звичайна школа, яка дає середню освіту. Та на-магаємося, щоб вона була най-вищої якості, – розповідає ди-ректор Ольга Прецель. – Якісна освіта – та, що плекає учня з розвиненим інтелектом, відпові-дальністю за свої вчинки, здат-ністю до самостійного мислен-ня і висловлювання думки. Вона дає можливість випускникові максимально реалізувати себе в сучасному світі. З іншого боку, мотивує продовжити навчання після школи. 95–96% наших випускників вступають до про-фесійно-технічних і вищих на-вчальних закладів.

Школа бере участь в укра-їнсько-польському проекті «Іні-ціативна молодь. Регіональна система підготовки тренерів з підприємництва для української системи освіти». Польські педа-гоги діляться досвідом запрова-дження курсу «Основи підпри-ємництва». Ще один спільний проект – «Шкільна академія підприємництва», в рамках яко-го працює шкільний клуб під-приємництва «ТЕМП».

– Я народилася тут, випуск-ниця цієї школи і мені не бай-дуже, як вона розвивається і якою буде, – говорить Ольга Іванівна. – Керівник освітньо-го закладу має бути стратегом, бачити шляхи його розвитку. І не важливо – це маленька сіль-ська школа чи заклад велико-го мегаполісу. Школа в нашо-

му селі (і, думаю, не лише в нашому) – єдина потужна ор-ганізація, що є осередком роз-витку громади. У роботі й жит-ті керуюся принципом Теодора Рузвельта: роби те, що можеш, з тим, що маєш, і там, де зна-ходишся.

Учителі школи мають досвід роботи з проектами і навча-ють цього дітей. До 150-річно-го ювілею спільно з учнями ре-алізували проект «Сім кроків назустріч ювілею». Біля шко-ли зробили «Шевченківський гай» з імітацією криниці, ву-ликів, висадили алею «Дорога до школи», ініціювали встанов-лення скульптури Івана Фран-ка до 155-річчя письменника, видали збірку фольклору «З батьківського джерела», мате-ріал до якої збирали учні й учи-телі, звели капличку. Є мрія –

нова школа, адже приміщення закладу побудовано в 1934–1935 роках.

наВчити ВчитисЯ– У XXI столітті змінилася ди-тина, її психологічні можливос-ті, – каже завідувачка науково-методичного центру Управління освіти Житомирської міської ради Тетяна Мяновська. – Ко-лись учитель був носієм знань, мудрості, які передавав дитині. Сьогодні його роль – навчити здобувати і засвоювати знання самостійно. Цьому присвячений регіональний проект з форму-вання вміння вчитися як клю-чової компетенції.

– Нове положення про атеста цію дає вчителеві мож-ливість стати на вищий про-фесійний рівень. І отримува-ти більше грошей, – додає Тетяна Миколаївна. – Голо-вне – бажання постійно на-вчатися, займатися інновацій-ною роботою.

Якщо вчитель відданий своїй справі, працює наполегливо, – це обов’язково помітять.

– У нашому закладі розро-блені різні види заохочення, – розповідає заступник директо-ра з науково-методичної роботи Житомирського міського коле-гіуму Надія Стойкова. – Прово-димо конференцію, де кращі за рейтинговою системою оціню-вання педагоги отримують пода-рунки від батьківської ради, гра-моти. Також уже чотири роки поспіль вручаємо вчителям «бо-нуси» – вихідний день у пері-од канікул. У цей день учитель може займатися самоосвітою: поїхати на екскурсію, піти в бібліотеку, знайти матеріали в інтернеті.

Марія бєлЯєВа, «Освіта України»

ШКІЛьНІ ОРІєНТИРИ: яКІСТЬ ОСВІТИ І ВСЕбІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ«Освіта України» спробувала з’ясувати, на що орієнтуються керівники ЗНЗ, з яких компонентів складається якість освіти, і що треба робити, щоб заклад працював успішно.

компетентно

Школа – тонкий органІзМ, ПобУДоВаний на ентУзІазМІ ВчителІВ Думками про те, якими мають бути справжній учитель, хороша школа і якісна освіта, поділився Михай-ло ЯКІР – народний учитель Укра-їни, автор навчальної і методичної літератури, викладач математики з 34-річним стажем. Його учні 140 разів ставали призерами Всеукраїн-ської олімпіади з математики, 19 – призерами Міжнародної олімпіади з математики.

– Успішний учитель починається зі свідомого вибору про-фесії. Насамперед людина повинна зрозуміти, що хоче працювати в школі, вчити дітей, їй це подобається. Пе-дагогові має бути небайдуже, який рівень знань здобува-ють його учні. Кажуть, що діти невмотивовані, їм нічого не треба. Дитина сприймає предмет не абстрактно, а саме через учителя і його образ. якщо перед нею цікава і зна-юча особистість, в буде і певне ставлення до предмета. Педагог має йти в ногу з часом у технологічних питан-нях: володіти комп’ютером, іноземною мовою тощо. Але морально-етичні питання – вічні. Те, що вчителеві нале-жить передати дітям – доброту, позитивне ставлення до життя, порядність, професіоналізм – незмінне. І в цих питаннях він може дозволити собі бути консерватором. Те саме стосується і змісту освіти: на уроках математи-ки вивчається те, що було відкрито багато років тому.яка школа вважається хорошою? Та, в якій шляхом ви-падкових обставин склався хороший педагогічний колек-

тив. якщо в ній є «критичне число»: де-сять професіоналів, які чесно працюють і є справжніми вчителями. Цього достатньо, щоб школа почала жити і до неї приходи-ли гарні учні. Адже батьки віддають дитину саме до вчителя. Успішний учень формує імідж школи, «тягне» інших, заклад дося-гає результатів. Утім, орієнтуватися лише на олімпіадні перемоги небезпечно. Шко-ла – не заклад з підготовки переможців. Вона має вчити всіх, а не шукати кіль-ка «зірок», не звертаючи увагу на інших.

якщо в навчальному закладі сильному учневі комфорт-но, а слабкому ні, – це поганий заклад. Школа – тонкий організм, побудований на ентузіазмі вчи-телів. І в ньому має бути розумне поєднання між коман-дами керівника і самостійністю вчителя. Завдання адміні-страції – створити автономний колектив, де кожен знає, куди треба рухатися. Певно, головний критерій якості освіти, яку дитина здо-буває в школі, – це можливість використовувати знання: обрати спеціальність і вступити до вищого навчального закладу. Тож перше завдання освіти – забезпечити сві-домий вибір, виявити природні схильності, дати можли-вість учневі розкритися, щоб він побачив у собі біолога, лікаря чи математика. Не варто забувати, що будь-яка освіта має бути гуманною, з морально-етичною складо-вою. Виховувати порядну, чесну людину, формувати в неї правильні цінності: справжній патріотизм, бажання чесно служити Україні.

5№ 42, 21 жовтня 2013 рокувуст

З ПерШиХ

–У серпні й жовтні ми перевіряли готовність шкіл до навчального

року і роботи в осінньо-зимо-вий період у десяти областях: Вінницькій, Київській, Терно-пільській, Херсонській, Чер-каській, Миколаївській, Дні-пропетровській, Харківській, Полтавській і АР Крим, – по-чинає розповідь Михайло Фе-дорович.

– Чому обрали саме ці облас­ті?

– Мали представити всі ре-гіони України. Провівши пере-вірки, ми зможемо зробити за-гальні висновки про стан справ у всій країні. Наголошую, що у вересні ми не здійснювали пе-ревірок, аби не заважати орга-нізованому початкові навчаль-ного року.

– На що інспектори звертали увагу насамперед?

– Наше головне завдан-ня – бути на сторожі якос-ті шкільної освіти. А хороші знання неможливі без належ-них умов. Тож поза увагою інспекторів не залишається жодна дрібниця. Вони переві-ряють усе – від стану покрів-лі школи до їдальні й оснащен-ня кабінетів фізики та хімії. Вивчають, якими підручни-ками користуються учні, чи є доступ до інтернету і бага-то іншого. Приємно відзначи-ти: за результатами перевірок ми бачимо, що стан справ у школах поліпшується і дедалі більше дітей отримують саме якісну освіту. Це – тенден-ція. Меншає шкіл, які потре-бують капітального ремонту.

Все більше навчальних закла-дів під’єднується до інтернету. Наприклад, на Київщині цей показник за три роки зріс із 93 відсотків до 97, а на Віннич-чині – із 76 до 84. Перелік можна продовжити, адже по-зитивну динаміку демонструє кожен регіон.

Активно вирішується і пи-тання переведення навчання у школах в одну зміну. На-приклад, на Київщині дво-змінних шкіл залишилося лише 34, в Криму – 32, на Тернопільщині – 20, на Хер-сонщині – 10.

Збільшується кількість сіль-ських учнів, яких безкоштов-но підвозять до шкіл. У Чер-каській і Дніпропетровській областях цей показник ста-

новить сто відсотків, тобто підвозять усіх, хто цього по-требує.

– Які ключові проблеми ви­являють комісії?

– Особливо турбують ма-локомплектні школи, де через недостатнє кадрове й матері-ально-технічне забезпечення надавати дітям справді якіс-ні освітні послуги важко, що призводить до значного під-вищення вартості утримання одного учня. Але в таких пи-таннях, зрозуміло, вирішальне слово – за органами місцево-го самоврядування й територі-альними громадами. Ще одна

проблема: у школах виявляє-мо літературу, яка не має гри-фа МОН.

– Михайле Федоровичу, як формується комісія для пере­вірки?

– Головою комісії при-значається представник Дер-жавної інспекції навчальних закладів. Якщо перевіряємо навчальну літературу, обо-в’яз ко во залучаємо одно-го або кількох представни-ків Інституту інноваційних технологій і змісту освіти. У складі комісії є представники навчальних закладів чи орга-нів управління освітою з ін-ших областей.

Перевірка – не лише контроль. По суті, це обмін досвідом. Коли вчителі з од-нієї області перевіряють ко-лег з іншої, нерідко вони під-казують, як можна швидко усунути недоліки.

– Як відбувається перевірка? – Передусім комісія озна-

йомлює директора з її про-грамою. Інспектори вивчають різні документи: накази адмі-

ністрації закладу, документаль-но оформлені навчальні плани, класні журнали. Перевіряємо і відвідуваність: є випадки, коли в школі без поважних причин на заняттях не було більше по-ловини учнів.

Візуально перевіряється і безпосередньо навчальний процес. Особлива увага – при-міщенням, де може виникну-ти небезпека для здоров’я ді-тей: спортзалам, майстерням, кабінетам фізики і хімії. На-приклад, чи працює в хіміч-ному кабінеті примусова вен-тиляція, чи в їдальні є гаряча проточна вода...

Інспектори обов’язково від-відують бібліотеку. На нашу думку, вона не лише є місцем, де зберігаються книжки. Це – найголовніше приміщення на-вчального закладу, його освіт-ньо-методичний центр.

– Найприскіпливішу увагу комісія приділяла навчальній літературі. Чи були проблеми з нею?

– Перевірено і наявність підручників у бібліотеках, і використання їх на уроках. Ми робимо це максимально коректно, щоб не заважа-ти навчальному процесові. Коли заходимо до класу, ви-

бачаємося, просимо дозвіл у вчителя. Перевірки проводи-мо доброзичливо. Члени ко-місії – люди з педагогічною освітою, які знають підхо-ди до дітей. Переважна біль-шість із них самі працювали чи працюють у школі.

До початку нового навчаль-ного року всі школи областей, які ми перевіряли, отримали 100 відсотків підручників від-повідно до плану їх завезен-ня. Але інколи буває так, що до одного навчального закла-ду потрапило більше від по-треби, а до іншого – менше. І це не питання міністерства чи обласної адміністрації. Такі проблеми розв’язуються на рівні району, здійснюється перерозподіл. Буває так: ми ще не закінчили перевірку, а нам уже доповідають, що си-туацію виправлено і всі під-ручники вже там, де пови-нні бути.

– Ви сказали, що одне з по­рушень – використання на­вчальної літератури, яка не має відповідного грифа. Це трапляється часто?

– На жаль, такі випадки не є поодинокими. В одній області в 23 із 32 перевіре-них шкіл навчали за літера-

турою без відповідного гри-фа. Або, наприклад, в одній із ЗОШ Києва підручники з іноземної мови, які надійшли до закладу, не були роздані дітям, а замість них користу-валися лише виданнями, вне-сеними до переліку допоміж-ної літератури.

Люди не завжди розуміють зміст відповідальності держа-ви, школи за те, що учні на-вчаються за негрифованою лі-тературою. Нерідко вона не є адаптованою для дітей певної вікової групи.

В одному із закладів Донеч-чини ми якось побачили, що вчитель історії викладав за під-ручником ще радянських ча-сів. Зрозуміло, що змінилися час, оцінка історичних подій. Ці видання, зрештою, не від-повідають сучасній програмі, вимогам сьогодення. Якими ж будуть результати такого на-вчання? А як готуватися до зовнішнього незалежного оці-нювання? Нагадаємо, що за використання в школі літера-тури, яка не має відповідно-го грифа, відповідальність несе особисто керівник навчально-го закладу.

Спілкувався Дмитро ШУлІкІн, «Освіта України»

Михайло ГОНчАРЕНКО: ДЕРжАВНА ІНСПЕКЦІя – НА ВАРТІ яКОСТІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИДержавна інспекція навчальних закладів не лише виявляє порушення, а й надає допомогу, насамперед методичну. Поза увагою ДІНЗ не залишається жоден аспект організації навчального процесу в школі. більше того, чимало недоліків вдається виправляти безпосередньо на місцях саме завдяки порадам інспекторів. Про результати останніх перевірок шкіл, а також різноманітні аспекти роботи ДІНЗ «Освіта України» поспілкувалася з головою інспекції Михайлом ГОНЧАРЕНКОМ.

а як у них?

ДосВІДоМ УкраЇни зацІкаВилисЯ В єсПитання зовнішнього моніторингу якості освіти вважають актуальним і в кра-їнах єС. як розповідає Михайло Гончаренко, роботою Державної інспекції навчальних закладів нещодавно зацікавились освітяни Угорщини. Наш до-свід вони хочуть використовувати, вдосконалюючи власну систему держав-ного управління освітньою діяльністю. У всьому світі працюють державні контролюючі органи, що перевіряють якість освіти. Так, у Великій британії ці функції виконує Королівська інспекція, ко-тра має дуже широкі повноваження. В Данії моніторинг здійснює Національ-не агентство з питань якості та нагляду, що підпорядковується Міністерству з питань дітей та освіти. У Росії також є відповідний орган – Федеральна служба нагляду у сфері освіти і науки.

Біографічна ДовіДка

Михайло ГОНЧАРЕНКО – голова Державної інспекції навчальних закладів України, кандидат економічних наук. Народився 15 грудня 1975 року в смт. Стеблів Черкаської області.Навчався в Ірпінському індустріальному коледжі, Державній академії легкої промисловості України, Міжгалузевому інституті підвищення кваліфікації ка-дрів при НТУ «харківський політехнічний інститут». У 2002–2005 рр. – директор Департаменту інноваційного розвитку Міністер-ства освіти і науки України, в 2006–2007 рр. – Департаменту інновацій та трансферу технологій МОН. У 2010-му – начальник відділу акредитації та ліцензійної експертизи освіт-ньої діяльності МОН України.У 2010 році очолив Департамент наукової діяльності та ліцензування вищих навчальних закладів МОН, а в серпні 2011-го указом Президента призначе-ний головою Державної інспекції навчальних закладів України.

ПЕрЕвірКа – НЕ лиШЕ КОНтрОль. По сУтІ, це обМІн ДосВІДоМ

Фот

о Ан

дрія

Шм

атов

а

6 «Освіта України»особливості

реГіональні

– Доступність і якість. Чи згодні Ви з такою характеристикою сучасної серед­ньої освіти в Україні?

– Так. Вважаю, що обов’язковість пов-ної загальної середньої освіти в Україні є правильною. Знайомство з азами наук у середній школі стає базою для подаль-шого навчання і здобуття фаху у вищих навчальних закладах і початку трудової діяльності.

У Дніпропетровській області реалізу-ється регіональна Програма «Новій Дні-пропетровщині – новий стандарт освіти», що дає можливість вийти на якісніший рі-вень освітніх послуг.

Ми створили необхідну мережу закла-дів різних типів, що враховують бажання й потреби батьків і дітей. Загальна серед-ня освіта міста представлена 149 заклада-ми. Це 101 загальноосвітня школа, 9 ліцеїв, 7 гімназій, 8 спеціалізованих шкіл, 5 шкіл-інтернатів, 12 навчально-виховних комп-лексів, 6 навчально-реабілітаційних цен-трів, 1 вечірня школа.

У місті створено умови для отриман-ня загальної середньої освіти дітьми з особливими потребами. Для них роз-ширено мережу спеціалізованих класів, логопедичних груп. Реалізується міська програма впровадження інклюзивного

навчання в дошкільних та загальноосвіт-ніх навчальних закладах міста на 2012–2015 роки.

– Що, на Ваш погляд, потрібно, аби освіт­ня сфера мобільно адаптувалася до ви­кликів сучасності й була готовою ефек­тивно працювати за новими програмами і підручниками?

– Сьогодні будь-яка держава визначає політику в галузі освіти, орієнтуючись на те, які зміни у світовому просторі забез-печать конкурентоздатність країни.

Вважаю, що насамперед необхідно по-силити увагу до підготовки висококваліфі-кованого й конкурентоспроможного вчи-теля, який відповідає вимогам сучасності. Також вважаю, що на часі – реформу-вання професійно-технічної і вищої осві-ти, орієнтація її на потреби ринку пра-ці. Зауважу, ми одними з перших пішли шляхом об’єднання вищих навчальних за-кладів різних рівнів акредитації й науко-во-дослідних інститутів в один потужний заклад. У 2011 році утворено Криворізь-кий національний університет, що є гор-дістю Криворіжжя й Дніпропетровщини. Освітня діяльність у ньому пов’язана з наданням вищої освіти з 64 напрямів під-готовки, 76 спеціальностей і спеціаліза-цій. Освітній галузі необхідно бути більш відкритою для обміну інформацією, до-свідом, науковими дослідженнями. І, без-умовно, для функціонування освітньої га-лузі на сучасному рівні необхідне гідне матеріальне забезпечення.

– Як міська влада підтримує молодих учителів? Чи багато випускників ВНЗ пе­дагогічного профілю приходять на робо­ту до школи?

– Ми завжди активно підтримує-мо і стимулюємо випускників ВНЗ пе-дагогічного профілю. Молоді спеціаліс-ти, які уклали договори про роботу в загальноосвітніх навчальних закладах на строк не менше трьох років, отриму-ють разову адресну грошову допомогу у п’ятикратному розмірі мінімальної заро-бітної плати. У цьому навчальному році 104 педагоги зі 165, які прибули на роботу до закладів освіти міста, уклали такі уго-ди. Це досить непоганий стимул.

Система роботи з молодими вчителями в кожній школі достатньо відпрацьова-на. Це й індивідуальна опіка, і наставни-цтво, і методична допомога із залученням до Школи молодого вчителя, а також ін-дивідуальні методичні консультації, інші різноманітні види підтримки молодого педагога. Як логічний етап становлення вчителя-професіонала в місті з 2002 року проводиться міський конкурс педагогіч-ної майстерності «Молодий учитель», що є ефективним засобом активізації твор-чості молодих фахівців, підвищення рів-ня педагогічної майстерності.

– Чи оснащено школи регіону комп’ю­терними класами, сучасними дидактич­ними засобами, доступом до мережі ін­тернет? Яку роботу в цьому напрямі здійснює міська влада?

– Це питання – в центрі нашої ува-ги. Всі загальноосвітні навчальні заклади міста комп’ютеризовано.

За рахунок державного і місцевого бю-джетів, спонсорських коштів у загально-освітніх навчальних закладах встановле-

но й використовуються 184 навчальних комп’ютерних комплекси, з них 18 за-кладів мають по 2 комп’ютерних класи, в п’яти ЗОШ (№103, №114, гуманітар-но-технічному ліцеї №129, Тернівській гімназії, гімназії №49) обладнано по 3 комп’ютерних класи. Криворізький цен-трально-міський ліцей має оснащення рів-ня «1 учень – 1 комп’ютер». Для під-тримки навчально-виховного процесу використовуються 210 мультимедійних проекторів, 261 екран, 29 Smart-дощок та 14 інтерактивних дощок.

Педагоги міста беруть участь у створен-ні й апробації електронних засобів інди-відуального навчання, також і для дітей, які потребують корекції фізичного й ро-зумового розвитку в рамках науково-пе-дагогічного проекту «Обласна електронна «Школа, відкрита для всіх».

У кожному загальноосвітньому закладі встановлено програму «Шкільний підруч-ник» для ведення електронного обліку на-вчально-методичної літератури.

Усі заклади освіти міста увійшли до Дніпропетровського єдиного інформацій-но-освітнього простору. Для забезпечення якісного функціонування освітньої галу-зі діє система веб-сайтів. Зручною, звич-ною для батьків і учнів є система електро-нних журналів, щоденників, розміщених на сайтах. Успішно діє система електро-нної черги в дитячі дошкільні заклади. Ко-жен садочок нашого міста має 3-D пано-рами, за допомогою яких батьки мають уяву про дошкільний навчальний заклад, що відвідує дитина.

П’ять навчальних закладів міста з 2011 року є учасниками проекту «Медіаосвіта України», тринадцять – пілотними шко-лами із впровадження національного про-екту «Відкритий світ». Найближчим часом ще сорок два заклади отримають навчаль-ні комп’ютерні комплекси в межах Націо-нального проекту «Відкритий світ».

– Юрію Григоровичу, як дбаєте про здоров’я школярів? Чи достатньо спорт­залів, басейнів, секцій у Кривому Розі?

– Місто справедливо пишається своєю розвинутою спортивною інфраструкту-рою. Матеріально-технічна база закладів освіти має 940 капітальних та площинних спортивних споруд. Працюють 6 басей-нів у дитячо-юнацьких спортивних шко-лах, 27 дошкільних навчальних закладах та 1 нестандартний басейн на базі гім-назії №91.

У 2012 році побудовано споруду зі штучним льодом, що дала можливість юним криворіжцям займатися зимови-ми олімпійськими видами спорту. Пи-шаємося, що у жовтні цього року на нашій «Льодовій арені» відбувся Все-український чемпіонат з фігурного ка-тання.

З 2011 року в Кривому Розі з’явилися сучасні спортивні об’єкти європейського рівня. 79 загальноосвітніх, 1 дошкільний та 2 позашкільних навчальних заклади облаштовано спортивними майданчика-ми з сучасним тренажерним обладнан-ням для дітей всіх вікових категорій. На базі спеціалізованої школи №4 відкрито спортивний комплекс, який складається з футбольного поля зі штучним покриттям, волейбольно-баскетбольного майданчика, бігових доріжок зі стрибковою ямою й атлетичного містечка.

У місті функціонує 10 дитячо-юнаць-ких спортивних шкіл, у 18 відділеннях яких займається 6 985 дітей і підлітків. У ЗОШ міста працюють 236 спортив-них секцій, ними охоплено понад 3,5 тисячі дітей. Зазначу, що з ініціативи Міністерства освіти і науки в школах запроваджено уроки плавання, які, без-умовно, сприяють зміцненню здоров`я наших дітей.

– Озеленення територій навчальних за­кладів – також у компетенції міської влади. Чи зелено довкола криворізьких шкіл?

– Питання екології дуже важливе для нашого промислового міста. Це чітко ви-значено у Стратегічному плані розвитку Кривого Рогу до 2015 року.

Закладами освіти розроблені захо-ди щодо впровадження Міжнародного екологічного календаря, що дає можли-вість поліпшити й озеленити території навчальних закладів. Створено Програ-му щодо благоустрою вулиць, парків, скверів.

– Розкажіть, будь ласка, про позашкілля Кривого Рогу в контексті проголошення Президентом України 2013 року Роком дитячої творчості.

– Мережа позашкільних навчальних закладів міста є унікальною не лише в Дніпропетровській області, а й в Украї-ні. Третина позашкільних навчальних за-кладів Дніпропетровщини – криворізьке позашкілля.

Сьогодні в місті 43 позашкільних на-вчальних заклади: 14 палаців та цен-трів дитячо-юнацької творчості, 10 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 6 станцій та клубів юних техніків, 5 центрів туризму, краєзнавства та екс-курсій учнівської молоді, 2 станції юних натуралістів, клуби юних моря-ків і авіаторів, центр спорту «Олімп», 2 комунальних оздоровчо-дитячих та-бори «Слава», «Сонячний» та 1 при-ватний навчальний заклад «Освітній центр «Інтерклас». Фінансування по-зашкільних закладів здійснюється ви-ключно з міського бюджету.

У лютому віце-прем’єр-міністр Олек-сандр Вілкул започаткував марафон ди-тячої творчості «Діти єднають Україну». Перемогу в першому етапі марафону здо-були криворізькі діти в номінаціях «Хо-реографія», «Література», «Декоратив-но-ужиткове мистецтво». Перше місце в номінації «Хореографія» присуджено Народному художньому колективу студії естрадного танцю «Ренесанс», учасникові гала-концерту в парку імені Тараса Шев-ченка м. Дніпропетровська 1 червня, в День захисту дітей.

У рамках марафону позашкільними навчальними закладами міста проведе-но більш як 80 заходів, до яких залуче-но близько 10 тисяч школярів.

2013 рік став результативним для 18 творчих колективів позашкільних на-вчальних закладів, які взяли участь у 12 міжнародних, 8 Всеукраїнських, 15 облас-них і регіональних конкурсах, фестива-лях, змаганнях, здобули 39 перемог, одер-жали 7 гран-прі.

За матеріалами Криворізького управління освіти і науки

У найбільшому в Україні місті, що не є обласним центром, – Кривому Розі – освітні новації сприймають не як примус до змін, а навпаки – жага до змін вивела це місто на Дніпропетровщині у лідери в цій сфері. як міська влада співпрацює з освітянами і чого вдалося досягти – «Освіта України» розпитала у міського голови Кривого Рогу Юрія Вілкула.

Юрій ВІЛКУЛ: МИ СТВОРИЛИ МЕРЕжУ ЗАКЛАДІВ РІЗНИх ТИПІВ, щО ВРАхОВУЮТЬ бАжАННя Й ПОТРЕбИ бАТЬКІВ І ДІТЕЙ

Біографічна ДовіДка

Юрій ВІЛКУЛ народився 14 листопада 1949 року в Кривому Розі Дніпропетровської області. Осві-та вища, у 1973 році закінчив Криворізький Ор-дена Трудового Червоного Прапора гірничоруд-ний інститут.З 1973 до 1983 року працював у Криворізькому гірничорудному інституті, вів наукову діяльність. З 1983 до 1987 року обіймав посаду заступника начальника Управління «Криворіжпостачзбут». З 1987 до 1991 року працював у Криворізькому гірни-чорудному інституті: старшим викладачем, началь-ником науково-дослідного сектора. Здобув учене звання доцента. З 1991 до 1995 року – головний учений секретар Академії гірничих наук України. У 1994 році здобув науковий ступінь доктора наук. З 1995 до серпня 2006 року успішно продовжу-вав наукову діяльність у Криворізькому технічно-му університеті. У 1996 році здобув учене звання професора. З 2006 до 2010 року Юрій Григорович очолював Дніпропетровську обласну раду. З липня до листопада 2010 року виконував обов’язки рек-тора Криворізького технічного університету.У листопаді 2010 року обраний Криворізьким міським головою.

7№ 42, 21 жовтня 2013 рокуособливості

МіСЦеві

Начальник Відділу освіти, молоді та спорту Городоцької РДА Львівської області Ігор ЯСКЕВИч:

Начальник Відділу освіти, молоді та спорту черняхівської РДА Житомирської області Григорій СТАШЕНКО:

МаєМо ПозитиВний ДосВІД ІнклЮзиВноЇ осВІти

осВІтнІй окрУг – гарантІЯ ЯкостІ

Марина балабан, «Освіта України»

В останні роки освіта в Україні прагне якнайкраще розвивати націо-нальну самосвідомість, бути цілісною та відповідати новим

суспільним відносинам. Задекларовано засади рівного доступу громадян до якісної освіти, запроваджено механізм державних стандартів, оновлено зміст до-шкільної і загальної середньої освіти, підготовлено нове покоління підручників, урізноманітнено мере-жу навчальних закладів. Реалізація освітніх ініці-атив цілковито лягає на плечі освітян на місцях.

Сфера освіти в Межівському районі завжди перебуває в цен-трі особливої уваги влади. Пріоритетним напрямом її роз-

витку освіти є забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

І навчання, і дозвілля Сьогодні у 20 загальноосвітніх установах району навчаються 1 942 учні. як відзначає Олександр Литвиненко, не зважаючи на зменшення кількості учнів, мережу освітніх установ району вдаєть-ся зберегти. Але районна влада опікується не лише навчанням, а й дозвіллям дітей – у Межовій працює будинок творчості школярів, який відвідують 426 учнів, і дитяча юнацько-спортивна шко-ла, до секцій якої записані 330 юних спортсменів. У 11 загальноосвітніх установах облаштовані спортивні зали, половина шкіл має актові зали. А для підтримки обдарованих дітей у районі за-проваджена премія «Гордість і надія Межівщини» – грошові заохочення отримують не лише пе-реможці обласних інтелектуальних конкурсів і змагань, а й їхні наставники.

Педагогічний склад молодшає – Особливо цікаво займатися всебічним розвитком дітей саме молодим спеціалістам, які працюють у сфері освіти, – каже Олександр Литвиненко. – За останніх три роки до освітніх установ району прибули 29 молодих спеціалістів. А загалом кожен четвертий педагог району – молодший 30 років. Їм легше сприймати різноманітні нововведення в інформаційно-технологічному плані, а саме: працювати з комп’ютером та інтернетом. Школи Межівського району повністю забезпечені на-вчальними комп’ютерними комплексами.

Якісний побут Під час підготовки до 2012–2013 навчального року уряд поставив завдання перед місцевими органами виконавчої влади щодо облаштування внутрішніх теплих туалетів у школах. У Межовій воно виконано на 100% – усі загальноосвітні навчальні заклади облаштовані теплими туалета-ми. Особливо це актуально для шкіл у сільській місцевості, як і підвезення дітей до навчаль-ного закладу. У Межівському районі 12 автобусів підвозять до шкіл 433 учнів і 70 учителів.

За останніх три роки в освітній сфері зроблено прогресивні кроки щодо законодавчого врегулювання інклюзивної освіти.

Тепер кожна дитина, її батьки мають право вибору навчально-го закладу із забезпеченням усіх необхідних для цього умов. Один із першопрохідців упровадження такого навчання – Горо-доцький район Львівщини.

На шкільному автобусі – не лише до школи У 2013–2014 навчальному році в Городоцькому районі Львівської області відкрили свої двері 53 загальноосвітніх навчальних заклади для 7 142 учнів. При цьому за межею пішохідної до-ступності – 557 школярів і 77 учителів, що проживають у сільській місцевості. Усіх їх підво-зять до шкіл і додому 9 автобусів. До того ж, автобуси «Школярик» можна використовувати і для екскурсій чи поїздок на спортивні змагання та олімпіади і під час навчально-виховного процесу, і на канікулах. Із 21 навчально-виховного комплексу та загальноосвітнього навчально-го закладу І–ІІІ ступенів у 20 облаштовано спортивні зали. В інших школах створюють спор-тивні кімнати для занять фізкультурою.

Обмежені можливості – не перешкода для навчання Упровадження в навчальний процес нової програми згідно з реалізацією нового Державного стандарту початкової освіти зумовило появу нових предметів і навчальних матеріалів. Справжньою новацією для району є впровадження інклюзивної форми навчання у Велико-любінській загальноосвітній школі. як розповів начальник Відділу освіти, молоді та спор-ту Городоцької РДА Львівської області Ігор яскевич, там почала навчатись незряча дівчин-ка Ангелінка Неволько, яка успішно інтегрувалась у дитячий колектив. За його словами, для навчання дівчинки спеціально підготували школу та класне приміщення: встановили звуковий сигналізатор, обладнали санвузол, позбавили клас небезпечних речей та предметів. Учитель-ка Ангеліни відвідала Швецію, де протягом 10 днів ознайомилася з досвідом роботи швед-ських колег з даної проблеми, після чого опрацювала методику навчання незрячих дітей у спеціальних школах і розробила індивідуальний навчальний план. Також до появи незрячої однокласниці були підготовлені учні, їхні батьки: для них провели анкетування з питань ін-клюзивного навчання, відбулися зустрічі, бесіди з батьками, з дирекцією школи, шкільним пси-хологом. Велику роботу провели також з батьками Ангеліни Неволько. З 2012 року у школі ввели посаду асистента вчителя. Учениця забезпечена брайлівською машин-кою, вчитель та асистент вивчили азбуку брайля. Львівська ОДА подарува-ла школі комп’ютер – на ньому в старших класах дівчинка навчатиметься за спеціальними програмами. За інклюзивною формою можуть навчатися ще 5 дітей з особливими освітніми потребами. щодо цього вже відбу-лася психолого-медико-педагогічна консультація.

Починаючи з минулого навчального року в освітніх закладах кра-їни реалізується новий Державний стандарт початкової загаль-

ної освіти. Педагоги Шепетівського району роблять ставку на осо-бистісно-орієнтовану модель навчання, і це дає гарні результати.

З комп’ютером на «ти» 1 вересня за парти 33 шкіл Шепетівського району сів 3 371 учень. У новому навчальному році на вчителів та школярів чекало чимало новацій, що стосуються коректив деяких дисциплін, а також запровадження нових навчальних курсів. Зокрема, для другокласників – «Сходинки до ін-форматики». як розповів начальник Управління освіти, молоді та спорту Шепетівської РДА Пе-тро Дзяворук, до запровадження нового курсу школи району були цілком готові: учні повністю забезпечені підручниками, уроки відбуваються в облаштованих комп’ютерних класах, навчають ді-тей педагоги із профільною освітою. Зміни відбулись і в програмі 5-х класів – школярі вивча-ють другу іноземну мову. Також серед новацій – посилене використання здоров’язбережувальних технологій, підвищена увага до природничої та екологічної освіти.– Зміни серйозні, отже, і підготовка була серйозною: наради, семінари, батьківські збори, кон-ференції, – розповів Петро Францович. – Ми враховували думку кожного.

Цікавинки для першачків Також Петро Дзяворук відзначив перші позитивні результати запровадження нового державного стандарту в початковій школі. «Перші кроки, звичайно, складні, але особливих труднощів ми не відчували», – запевнив він. Так, у всіх школах району були підготовлені класні кімнати згідно із санітарно-гігієнічними вимогами, куточки відпочинку в класах першачків, ігрові кімнати і в кож-ному кабінеті – парта для батьків. Сільські школи району систематизували відповідні науково-методічні матеріали. Всі школи району були повністю забезпечені підручниками та навчальними посібниками. А найголовніше, що запроваджуючи ідею особистісно-орієнтованої моделі навчан-ня, при складанні робочих навчальних планів ураховували інтелектуальні здібності учнів, їхні ін-тереси й здібності. Наприклад, у Городнявському НВК, Мокіївській, Ленковецькій, Плесенській ЗОШ організовано роботу курсів за вибором («Шукачі скарбів», «Логіка»), діяли групи за ін-тересами. Результат: перевірка знань учнів перших класів показала, що 90% першачків читають у межах норми, пишуть і здійснюють математичні операції згідно із програмними вимогами.

Створення освітніх округів – оптимізація мережі навчальних закладів. Для населення це дає можливість доступу та ви-

бору типу навчального закладу, поглибленого вивчення певних навчальних предметів, гнучких форм отримання міждисциплінар-них знань. У Черняхівському районі давно зацікавилися ідеєю створення освітніх округів.

Педагогічні особливості «більша частина шкіл – малокомплектні (всього в районі 24 освітніх заклади, які відвідують 3 196 учнів. – Авт.), – розповів начальник райвідділу освіти Григорій Сташенко, – тож ми поча-ли вести активну роз’яснювальну роботу серед педагогів, учнів, батьків, громадськості». Спочатку було створено 5 освітніх округів, тепер їх 7. Кожен округ має свої напрями роботи. Зокрема, в Головинському і Черняхівському велика роль приділяється обдарованим учням, у жадьківсько-му – формуванню навичок самоуправління і самовдосконалення, зв’язку із природою, у Зоро-ківському – вихованню учнів методами козацької педагогіки, у Селянщинському – впроваджен-ню традицій здорового способу життя, у Високівському – художньо-естетичному вихованню, у Троковицькому – екологічному вихованню.

Творчі і «промислові» здобутки Пишаються освітні округи своїми досягненнями. 2013 рік Президентом України оголошено Ро-ком дитячої творчості. А тому вчителі плідно працюють над розвитком творчих особистостей. Так, у минулому навчальному році учні здобули 32 перемоги в обласних предметних олімпіа-дах. Також район – на першому місці в обласній спартакіаді школярів. Показують приклад сво-їм вихованцям і педагоги освітніх округів. Адже в кожному проходять конкурси «Учитель року», творчі звіти, виставки педагогічної майстерності.Кожен округ відзначається своїми особливостями. Зокрема, у жадьківському колегіумі – опо-рному навчальному закладі жадьківського освітнього округу – діє гурток бджільництва. Шкіль-на пасіка – 10 вуликів, зібраний мед їдять самі учні. У Селянщинському спортивному ліцеї за-ймаються садівництвом. Урожай також використовується для потреб шкільної їдальні.Про роль освітніх округів свідчать і вступи випускників до вищих навчальних закладів. Із 243 учнів 11-х класів 19 нагороджені золотими та 3 – срібними медалями. 102 випускники вступи-ли до ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації, з них 68 – на бюджетну форму навчання, 54 – до ВНЗ

І–ІІ рівнів акредитації, з них 24 навчаються безкоштовно.

Начальник Управління освіти, молоді та спорту Шепетівської РДА Хмельницької області Петро ДЗЯВОРУК:

УрахУВаннЯ ІнтересІВ кожного УчнЯ – заПорУка УсПІхУ Ми ПІДтриМУєМо

обДароВаних ДІтей

Начальник Відділу освіти Межівської РДА

Дніпропетровської області Олександр ЛИТВИНЕНКО:

8 «Освіта України»Мовоюцифр

ОСВІТА УКРАїНИ У ГРАФІКАх І СхЕМАх Найголовніші показники

Розподіл педагогічних працівників за кваліфікаційними категоріями

ЗАКРИТТЯ МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКІЛ

ПЕДАГОГІчНІ ПРАЦІВНИКИОПЛАТА ПРАЦІ

МАЛОКОМПЛЕКТНІ ШКОЛИ

Кількість ЗНЗ І ступеня чисельністю до 10 учнів (у %)

Динаміка закриття ЗНЗ (кількість)Середній посадовий оклад і середня заробітна плата вчителів у ЗНЗ (грн)

ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ

Видатки Державного бюджету України на освіту

Динаміка прийому учнів до 1-х класів денних ЗНЗ у селах і містах

ЗАГАЛьНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

9№ 42, 21 жовтня 2013 року Мовоюцифр

Кількість автобусів, придбаних за кошти Державного і місцевих бюджетів (шт.)

Забезпечення транспортними засобами для підвезення учнів (у %)

ШКІЛьНИЙ АВТОбУС

Кількість дошкільних навчальних закладів

ДОШКІЛьНА ОСВІТА

Кількість учнів початкових класів, які відвідують групи продовженого дня (тис. осіб)

ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Результативність команд школярів України у міжнародних учнівських олімпіадах

ОбДАРОВАНА МОЛОДь

ОСВІТНІ ОКРУГИ

(Дані станом на січень 2013 р.)

Кількість дітей у школах-інтернатах зменшується, інтегрованих у ЗНЗ – збільшилася у 1,5 раза

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА

Кількість учнів, забезпечених харчуванням у ЗНЗ (у %)

ХАРчУВАННЯ

10 «Освіта України»і наука

оСвіта

члени академії взяли найактив-нішу участь у створенні нових програм для початкової та основ-

ної школи, в підготовці відповідних підручників і посібників, проведен-ні численних семінарів, круглих сто-лів, присвячених оновленню змісту освіти.

оноВленнЯ заВДЯки сПІВПрацІ – Насамперед, зазначу, що оновлен-ня державних стандартів наші вчені здійснювали разом із фахівцями Мі-ністерства освіти і науки, – каже Олександр Іванович. – Тобто, мож-на сказати, що це продукт нашої спів-праці.

Міністерство й академія вже дав-но йдуть пліч-о-пліч. Кожні три роки приймається програма спільної діяль-ності. І це – не декларація, а конкрет-ний план дій. Чинний документ був розрахований на 2011–2013 роки, в ньому 87 пунктів, що стосуються всіх сфер освіти. А найголовніше – така співпраця дає результат. Це відповід-ні нормативно-правові акти, програ-ми і концепції, навчально-методичне забезпечення. Вже цьогоріч на загаль-них зборах академії ухвалять нову програму.

– У ній, як і завжди, будуть пе-редбачені заходи, що потребують як наукового, так і управлінського су-проводу, – зазначає Олександр Ля-шенко. – Коли ми опрацьовуємо про-граму спільної діяльності, то дуже ретельно підходимо до вибору за-ходів, які туди вносимо. Ми її узго-джуємо з усіма зацікавленими сто-ронами. І тому невиконання хоча б одного пункту – це щось надзвичай-не. Щороку кожен наш інститут зві-тує про виконання завдань програми. Якщо виникає якась проблема – зо-середжуємося на ній першочергово і розв’язуємо її вже наступного року.

МайбУтнє ПрофІльного наВчаннЯКонцепція профільного навчання у старшій школі широко обговорюва-лась освітянською громадськістю. В розробці цього документа взяли ак-тивну участь і вчені академії. Напри-клад, перший віце-президент НАПН Володимир Луговий був заступни-ком голови робочої групи з розро-блення проекту Концепції, яка також є прикладом тісної співпраці академії й міністерства. Які саме завдання у науковців після затвердження цього важливого документа?

– До робочої групи долучились і фахівці Інституту педагогіки, й інших інститутів академії, і вчені, й управ-лінці, – каже Олександр Ляшенко. – Це ще один приклад тісної співпраці з МОН. Після врахування зауважень громадськості, доопрацювання доку-мент кілька разів виносився на об-говорення. Після затвердження кон-цепції перед нашими науковцями

постають нові завдання щодо науко-во-методичного забезпечення діяль-ності профільної школи.

Якщо говорити про найближчі кро-ки, то лабораторії академії, наукові ко-лективи налаштовують на розробку концепцій викладання окремих пред-метів у профільній школі.

– Після цього будуть формувати-ся програми, готуватися підручники і посібники, вся навчально-методич-на продукція, необхідна для забезпе-чення профільного навчання в стар-шій школі, – розповідає Олександр Іванович.

ІнклЮзІЯ: готУєМо «ноВих» ПеДагогІВСьогодні близько 70 тисяч дітей з особливими освітніми потребами ін-тегровано в загальноосвітні школи. В основу цього процесу покладено принцип урахування інтересів дити-ни: кожен малюк і його батьки ма-ють право вибору освітнього закладу і форми навчання за місцем прожи-вання із забезпеченням усіх необхід-них для цього умов.

– Інклюзивна освіта має не лише психолого-медичну, а й педагогічну складову, – каже Олександр Ляшен-ко. – Якщо досвід корекційної робо-ти в нас багатий, то педагогічний ас-пект інклюзивної освіти – це досить нова тема, і тут є над чим працюва-ти педагогічній науці.

У структурі академії діє Інститут спеціальної педагогіки, що має в сво-

єму складі лабораторію проблем ін-клюзивної освіти. Наукова установа активно співпрацює і з МОН, і з між-народною спільнотою. Так, академія впродовж чотирьох років проводить експериментальний проект «Соціаль-на адаптація та інтеграція в суспіль-ство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвит-ку, шляхом запровадження їх інклю-зивного навчання». До участі було за-лучено 18 навчальних закладів з усієї України. Проект передбачав розроб-ку та впровадження в шкільній освіті структурно-функціональної моделі ін-клюзивної освіти з урахуванням особ-ливостей діяльності НЗ різних типів, а також розробку науково- та навчаль-но-методичного забезпечення інклю-зивної освіти.

Відзначимо, що в рамках цієї екс-периментальної діяльності започатко-вано підготовку педагогів до роботи в інклюзивних закладах. У навчальний процес педагогічних університетів і інститутів післядипломної педагогіч-ної освіти впроваджуються відповід-ні курси.

До роботи з дітками з особливими освітніми потребами майбутніх учите-лів готують, наприклад, у Національ-ному педагогічному університеті іме-ні Михайла Драгоманова, де відбулася наша розмова з академіком.

– Робота щодо запровадження ін-клюзивного навчання активізувалась, але ще потребує нормативного забез-печення, – констатує Олександр Ля-шенко. – І тут теж повинна бути обопільна співпраця як наших уче-них, так і фахівців МОН.

ВихоВний Вектор Ще одне питання, яке перебуває в центрі найприскіпливішої ува-ги науко вців академії – виховання

особистості. Тут потрібно відзначи-ти діяльність Інституту проблем вихо-вання. Фахівців установи активно за-прошують до експертизи документів, що затверджуються на рівні Верхов-ної Ради України та МОН. Водночас вони долучаються і до їх розроблен-ня. В Інституті проблем виховання налічується 12 лабораторій, темати-ка науково-дослідної діяльності яких охоплює головні напрями життєдіяль-ності особистості.

У центрі уваги вчених – духов-но-моральний розвиток, виховання учнів і студентів, естетичне вихован-ня та формування здорового спосо-бу життя.

Співробітники інституту розробля-ють і програми, що затверджують-ся на державному рівні. Наприклад: «Програму виховання дітей та учнів-ської молоді» й «Основні орієнти-ри виховання учнів 1–11 класів за-гальноосвітніх навчальних закладів». Якщо держава поставить завдання підготувати нову виховну програму чи концепцію, науковці академії без-перечно поділяться досвідом і долу-чаться до цієї роботи.

На думку Олександра Ляшенка, ви-ховні програми потребують не лише наукового підґрунтя.

– Потрібен супровід управлінь освіти на місцях. Окрім того, це має бути програма державна і цільова, як, наприклад, «100 відсотків» – з інфор-матизації освіти, або програма підви-щення якості шкільної природничо-математичної освіти. Так само – і з патріотичного виховання.

Спілкувався Дмитро ШУлІкІн, «Освіта України»

СПІВПРАЦЯ МІНІСТЕРСТВА Й АКАДЕМІї є РЕЗУЛЬТАТИВНОЮРеформи у сфері освіти неможливі без якісного науково-методичного супроводу. І тут своє плече профільному відомству підставляє Національна академія педагогічних наук України. З академіком-секретарем Відділення загальної середньої освіти НАПН Олександром ЛяШЕНКОМ ми розмовляли про участь установи у трансформаціях в освіті, а також про перспективні напрями роботи.

лабораторІЇ акаДеМІЇ, наУкоВІ колектиВи бУДУть налаШтоВанІ на розробкУ концеПцІй ВиклаДаннЯ окреМих ПреДМетІВ У ПрофІльнІй ШколІ. ПіСля цьОгО фОрМУватиМУтьСя ПрОграМи, гОтУватиМУтьСя ПідрУчНиКи і ПОСібНиКи

Біографічна ДовіДка

Олександр ЛяШЕНКО – доктор педагогіч-них наук, професор, академік НАПН Украї-ни, заслужений діяч науки і техніки Укра-їни, лауреат Державної премії України в галузі освіти.Народився 16 березня 1950 року в м. Льво-ві. Закінчив Київський державний педагогіч-ний інститут імені О.М. Горького (1972 р.) за спеціальністю «Фізика та електротехні-ка». Працював учителем фізики, науковим співробітником НДІ педагогіки. З 1986-го до 1992 року був заступником начальни-ка Управління педагогічних навчальних за-кладів Міносвіти УРСР. У 1999–2001 роках працював директором Науково-методичного центру середньої освіти Міносвіти України. З 2002-го працює в Президії НАПН Украї-ни, спочатку головним ученим секретарем, нині – академіком-секретарем Відділення загальної середньої освіти. У 2003 році об-раний дійсним членом НАПН України.

ІНТЕРНЕТ У ШКОЛАХ

Стан під’єднання загальноосвітніх навчальних закладів до всесвітньої мережі

11№ 42, 21 жовтня 2013 року

вітаЄмо!

з ЮВІлеєМ, ШаноВний ВІталІЮ ІВаноВичУ!

Ім’я Віталія Бондаря, видатного вченого, доктора пе-дагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН

України, заслуженого працівника народної освіти України, відоме всім науковцям і практикам у галузі дефектології. Упродовж багатьох років таланови-тий учений, наполегливий, творчо обдарований, щирий, мудрий організатор є фундатором тео-ретичних засад освіти дітей з вадами психо-фізичного розвитку, керівником багатьох наукових досліджень зі спеціальної пе-дагогіки. Щиро вітаємо ювіляра, зичи-мо доброго здоров’я, оптимізму, успіхів у праці, радості буття. У родинному колі хай завжди панують добробут, мир, злагода і затишок, а поруч будуть ду-шевне тепло, розуміння, підтримка рідних у всіх добрих справах.

з повагою колектив дефектологічного факультету

Донбаського державного педагогічного університету

з ЮВІлеєМ, ШаноВний ВІталІЮ ІВаноВичУ!м’я Віталія Бондаря, видатного вченого, доктора пе-дагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН

України, заслуженого працівника народної освіти України, відоме всім науковцям і практикам у галузі дефектології. Упродовж багатьох років таланови-тий учений, наполегливий, творчо обдарований, щирий, мудрий організатор є фундатором тео-ретичних засад освіти дітей з вадами психо-фізичного розвитку, керівником багатьох наукових досліджень зі спеціальної пе-дагогіки. Щиро вітаємо ювіляра, зичи-мо доброго здоров’я, оптимізму, успіхів

на фоні різних, часом діаметрально протилежних заяв про якість осві-ти в Україні, розпитати про реаль-

ний стан речей ми вирішили у професі-онала, до якого дослухаються не лише в державі, а й за її межами.

– Іване Федоровичу, насамперед ціка­вить ваша загальна оцінка освітньої сфери в Україні! Адже одні говорять про її модернізацію, а інші навпаки – заявляють про безнадійну відсталість.

– Говорити сьогодні про невідповід-ність нашої освіти сучасним вимогам – це як мінімум перебільшення. А як мак-симум – прояв нелюбові і до власної країни, й до освітян у цілому. Попри ба-гато проблем, над вирішенням яких ми і нині працюємо, маємо всі підстави пиша-тися і нашою школою, і системою осві-ти, і якістю роботи вчителів, рівнем їх-ньої підготовки. Випадки, коли педагоги неякісно виконують свою роботу, тра-пляються. І це сигнал для всієї систе-ми – від керівника навчального закладу до міністерства. Але робити узагальнення на прикладі окремих випадків не можна. За роки незалежності України в нас ви-робилися чіткі підходи до вдосконалення освітнього процесу. І я це можу ствер-джувати однозначно. Вже є розуміння, що освіта є основоположною функцією держави, так само, як оборона країни є важливою ознакою суверенітету, як і національна валюта чи державна мова. Нині ми вже змінюємо підхід, за якого освіта сприймалася як галузь. Бо тоді в загальному переліку, як і інші сфери гу-манітарної діяльності людини, потрапля-ла в кінець списку. І ті, хто гроші роз-поділяв, забезпечуючи інші важливі речі (стабільність гривні, бездефіцитний бю-джет), думали: ну, от тут ми не можемо обійтися й отут не можемо, а на освіті мо-жемо трошки зекономити! Я згоден, еко-номити треба. Але спочатку треба дійти до якогось оптимального рівня забезпе-чення освіти! Тобто сьогодні ми запрова-джуємо більш розумний, я би сказав – державницькій підхід.

Ми суттєво збільшили обсяги фінан-сування освіти, навіть попри кризу. Здо-бутками й напрацюваннями нашої педа-

гогічно-професійної школи цікавляться закордонні партнери. Адже вони визна-ють якість цих розробок. Тільки з по-чатку цього навчального року ми під-писали більше 10 угод про співпрацю із закордонними університетами. І, пев-но, недарма саме в Києві збиралися мі-ністри освіти європейських країн. Про-сування України до Європи відбувається і через освіту.

– Чи сприяє наявна нормативна база розвиткові освіти?

– На нинішньому етапі, як ніколи за попередніх часів, ми маємо чіткі стратегії і правове підґрунтя для ро-боти. Маємо стратегію розвитку осві-ти України до 20-х років, директив-ні й нормативні документи, закони, що регулюють освітню сферу країни. Це дуже важливо! Адже без унормо-ваності не можна працювати. Це все одно, що на футбольному полі не дія-ли б жодні правила. На що б тоді пе-ретворився цей спорт?! Правильно, на бої без правил!

– Чи, на Вашу думку, доступні нині сучасні технології в освіті?

– Про це треба говорити з ураху-ванням місцевої специфіки. Очевидно, що в школах великих міст і в школах районних центрів ситуація з обладнан-ням неоднакова. Але сьогодні навіть у сільській школі вчитель працює за допо-могою сучасних технологій і того ж мо-

більного зв’язку, інтернету. Вже не тіль-ки під час занять, а й у позакласний час учителі можуть спілкуватися з учнями, їхніми батьками, уточнювати завдання, надавати консультації. Ми впровадили програми комп’ютерного забезпечення. Програма «Шкільний автобус» сьогодні фактично виконана. Достатньо коштів виділяють місцеві органи влади, але ж ті автобуси їздять по дорогах! А стан цих доріг – це вже не освітянська пробле-ма! Так само й те, хто автобус обслуго-вує, де брати пальне, як дороги чистять від снігу. І не забувайте, що в Україні школи – в віданні територіальних гро-мад. А що громада зробила, щоб у неї була якісна школа?

Десь є ще застарілі навчальні закла-ди. Але не треба все це закидати тіль-ки освітянам. От, наприклад, у нас досі немає документів, які б регламентува-ли й стимулювали співпрацю бізнесу й освітньої сфери, навчальних закладів, але ж це – прерогатива парламента-рів. Чому в усьому світі бюджет таких структур бездефіцитний? Бо від вкла-дених в розвиток освіти фунтів, дола-рів чи євро комерційні структури отри-мують преференції!

Важливо й те, щоб уже прийняті дер-жавні програми в сфері освіти викону-валися. Була, але не виконується про-грама «Шкільні меблі». Хоча з боку

міністерства для реалізації цієї програ-ми все давно готове.

Так само і з державною програмою «Вчитель» – її розробили для того, щоб усюди працювали висококласні вчителі. В ній багато чого прописано. У Законі «Про загальну середню освіту», інших документах читаємо, що середня зарп-лата вчителя має дорівнювати середній у промисловості! А вона сьогодні значно нижча. І через це навчені по-сучасному вчителі йдуть повз школу або прихо-дять – і не залишаються. Бо не вико-нуються інші нормативні документи. Ми можемо творити й творити до безкінеч-ності нові постанови, розпорядження й держпрограми, але якщо їх не виконува-ти, не варто сподіватися на зміни.

– А як Ви оцінюєте рівень підготовки сьогоднішніх фахівців?

– Незважаючи на всі проблемні моменти, сьогодні вже прийшло нове покоління вчителів. Раніше не каза-ли про таку компетенцію як комуні-кативні здатності. А саме це сьогодні є ознакою сучасного педагога, вчите-ля завтрашнього дня. І таких фахів-ців у нас готують! Це і на прикладі нашого закладу, й інших ВНЗ Украї-ни, з ректорами яких я знайомий осо-бисто. Нові комунікативні компетенції учителів – це вже не тільки володіння комп’ютером. Знати мови, навіть кіль-ка – це ще одна професійна харак-теристика сучасних педагогів. Школа

стала активніше стимулювати дитячу творчість. Дедалі більше стає медаліс-тів і призерів міжнародних олімпіад.

Є світові рейтингові показники. І, на-приклад, у такій великій країні, як Ав-стралія місцевим школярам удалося ви-бороти спочатку одну, а потім дві чи три медалі на Всесвітній олімпіаді з матема-

тики. Знаю це безпосередньо від нашого колишнього співробітника, який готує там учнів саме з математики. А укра-їнські школярі цього року три десятки медалей отримали!

– Нині, до речі, жваво обговорюється якість підручників, у тому числі з ма­тематики…

– У нас є багато крикунів, що під-ручники – не такі. І ніхто не сказав «спасибі», що підручники є! Вперше – сотнями мільйонів тиражів! Можливо, там і є деякі технічні помилки. Але ж уперше ми досягли такого рівня забез-печеності ними. І так все це люто кри-тикується. Чому?! Тому що сюди втру-чається політика! А у нас є політика освітня, відмінна від політики, що ви-мірюється в категоріях парламентської більшості й меншості.

Насправді всім варто було б усвідо-мити: школа – не місце для політики й політичних експериментів. Пробле-ми освіти проектуються на ситуацію в державі в цілому. І це речі неподільні. Треба дбати про вчителів, їх треба до-бирати, як добирають майбутнього Да-лай-ламу – із самого дитинства. Адже професія вчителя – від Бога! Всі інші – від учителя!

Дмитро грУзинський, «Освіта України»

ЗдОбУтКаМи Й НаПрацЮваННяМи НаШОЇ НавчальНОЇ та ПЕдагОгічНО-ПрОфЕСіЙНОЇ ШКОли цІкаВлЯтьсЯ закорДоннІ Партнери. аДже Вони ВизнаЮть ЯкІсть цих розробок

екСПертнаоцінка

Іван ПРОКОПЕНКО: ПРІОРИТЕТНІСТЬ ОСВІТИ – єДИНИЙ ШЛях ДО ПОДОЛАННя ГЛОбАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

харківський національний університет імені Григорія Сковороди цьогоріч поставив своєрідний рекорд. За результатами вступної кампанії-2013 лави студентів поповнили, як каже ректор вишу Іван Прокопенко, щонайменше 50% «якісних абітурієнтів». Себто таких, пояснює наш співрозмовник, котрі свідомо обрали професію вчителя і в майбутньому обов’язково працюватимуть не деінде, а саме в школі!

Біографічна ДовіДка

Іван ПРОКОПЕНКО – доктор педагогічних наук, професор, академік Національної академії пе-дагогічних наук України, академік Російської академії освіти, заслужений працівник народ-ної освіти України. Стаж педагогічної роботи – більш як півстоліття. З 1980 року обіймає посаду ректора харківсько-го національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, де нині навчається понад 10 тис. студентів. Один з ініціаторів створення НАПН України. Фахівець у галузі нових педагогічних тех-нологій навчання і виховання, економічної освіти, історії економічної думки в Україні. Під його ке-рівництвом розроблено та впроваджено в повсяк-денне життя інтенсифікацію навчальної діяльнос-ті студентів. Автор 600 наукових робіт.

12 «Освіта України»кадри

Директор коледжу Ірина Василега каже: на Дні-

пропетровщині немає жодного освітнього закладу чи позашкіль-ної установи, де не пра-цювали б її випускники. ДПК готує вчителів з по-чаткової і дошкільної освіти, музики. Є й додаткові квалі-фікації: вчитель початкових класів з правом навчання іноземної мови, вчи-тель з основ інформатики, вихователь логопедичних груп, керівник дитячого хореографічного колективу тощо. Не-щодавно почали готувати організаторів роботи з учнівськими об’єднаннями. Тож можна сказати, що на потреби ринку праці коледж реагує миттєво.

ВиМога часУ – креатиВнІстьОсновою ефективності педагогічного процесу Ірина Данилівна вважає прак-тику. Саме практика мотивує студентів до теоретичного навчання. Так записа-но і в Педагогічній конституції Євро-пи. Практична підготовка проводиться в кращих школах і садочках області.

Коледжу – 95 років. Педагоги пи-шаються історією навчального закладу, але переконані, що сучасних дітей по-винні вчити фахівці нової формації – які володіють ІТ-технологіями і є кре-ативними. Навчальні плани коледжу (особливо в частині професійно-прак-тичної підготовки) змінено відповідно до осучаснення Державних стандар-тів дошкільної та початкової освіти. За впровадження інновацій у роботі вчи-теля ДПК отримав срібну медаль на IV Міжнародній виставці «Сучасні закла-ди освіти-2013».

Нещодавно Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації запровадив регіональний проект «Новій Дніпропе-тровщині – новий стандарт освіти». Завдяки цьому в коледжі діє програ-ма «Сучасна освіта Дніпропетровщи-ни». Студенти знайомляться з проекта-ми «1 учень – 1 комп’ютер», «Інтелект України». А ще – вивчають досвід ро-боти навчальних закладів, які можна вважати моделями школи майбутнього.

лабораторІЯ гУМанноЇ ПеДагогІки

Коледж є базовим закладом Лабора-торії гуманної педагогіки в регіоні. Її керівник – відомий психолог, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, професор Шалва Амонашвілі. Кредо вченого: освітні технології «працюють» тільки тоді, коли педагог навчає серцем. Без цього діти запам’ятають якусь дещицю, отримають оцінку й забудуть.

Днями викладачі коледжу зустріли-ся з російськими колегами на Міжна-родному форумі «Співдружність зара-ди дітей» у Криму. На педагогів-сусідів справили враження й авторські мето-дики дніпропетровців, і конкурс під час вступу до коледжу. За кожною зі спеці-альностей на бюджетне місце в останні роки тут претендують четверо (!) абі-турієнтів. За потребою міста й регіо-ну Департамент освіти і науки Дніпро-петровської ОДА збільшив замовлення на підготовку молодших спеціалістів за кошти місцевого бюджету.

знайоМстВо До ВстУПУУ коледжі немає випадкових студентів. Майже з кожним знайомляться ще до вступу. Проводять дні відкритих две-рей, приїжджають до сіл і райцентрів. Із майбутніми студентами розмовляють чесно, розповідають і про ризики, і про переваги професії. Попереджають: без покликання в педагогіці робити нічого.

– Наші випускники майже не мають сумнівів, іти працювати в школу чи ні, – розповідає Ірина Данилівна. – Працевла-штування за фахом у нас – 80 відсотків! Але й вони не зупиняються – продо-вжують учитися заочно у Дніпропетров-ському національному університеті іме-ні Олеся Гончара. Близько 20 відсотків випуск ників (найкращі за успішністю!) навчаються на денній формі.

фахІВцІ ДлЯ сІльськоЇ ШколиІрина Василега розповідає: до коледжу зазвичай вступає сільська молодь. Та-ких студентів – 75 відсотків. Полови-на з них повертається – працюють у сільських школах і садочках. Інші про-довжують навчання в педагогічних ви-шах і, як правило, повертаються до села дипломованими спеціалістами.

Багато школярів із глибинки ще під час вступу знають, що хочуть працю-вати в своєму селі. Вони отримують цільове направлення на навчання від Департаменту освіти і науки.

– Але, звісно, випускників потрібно зацікавити працювати в сільській шко-лі, – вважає Ірина Данилівна. – Як саме – можна почути багато ідей. Дех-то пропонує навіть виділяти земельні паї чи наділи. Думаю, земельні паї тут ні до чого – не аграріїв же випускаємо! А от житло молодим спеціалістам справ-ді потрібне. Крім того, кожна сільська школа має бути сучасною: відремонто-ваною, світлою, теплою. Інтернет, навіть у глибинці, повинен бути обов’язково!

І тут нашим випускникам пощасти-ло: Дніпропетровська ОДА втілює в життя проекти «Єдиний інформацій-ний простір», «Шкільний автобус» та інші. Це додає оптимізму щодо про-цвітання сільської освіти.

сиДІти В читалцІ не ПотрІбноІнтернет у коледжі є навіть у студент-ських гуртожитках. Завдяки систе-мі «UniLib – Університетська бібліо-тека» можна користуватися ресурсом найкращого педагогічного досвіду сві-ту. Юним учителям уже не потрібно, як раніше, годинами сидіти в читаль-ному залі бібліотеки. Навчальні кабіне-ти мають інтерактивні дошки, мульти-медійні проектори, ноутбуки, плазмові телевізори. Є можливість працювати з електронними посібниками, навчаль-ними фільмами.

– Думаю, що наші випускники, прийшовши до сільських шкіл, навчать й інших педагогів користуватися сучас-ною технікою, – посміхається Ірина Данилівна. – Та й багатьох інших но-винок також. Наприклад, уміння засто-совувати проектні технології. Їх ефек-тивність – у творчій співпраці педагога й учня, вмінні працювати в команді, публічно захищати проект.

Пошуково-дослідницькій діяльності допомагає і студентське наукове това-риство. Наша студентка Євгенія Воро-шило, наприклад, перемогла в олімпіаді з української мови серед студентів пе-дагогічних ВНЗ I–II рівнів акредитації.

ВІД сесІЇ До сесІЇПерефразовуючи жартівливу пісню, можна сказати, що студентське жит-тя в коледжі веселе не тільки «від сесії до сесії». Діють колективи художньої самодіяльності: хор «Мрія», вокальний ансамбль юнаків «Витязі». А ще – пси-хологічний клуб «Позитив» і багато ін-ших клубів, гуртів і секцій.

світлана галата, «Освіта України»

пеДагогічні оБрії

ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД – У ПАСПОРТІ Запорізький педагогічний коледж – заклад комунальний. Майже всі місця денної форми навчання в ньому – бюджетні. Тут готують педагогів початкових класів, учителів дошкільного виховання. За додатковими кваліфікаціями – логопедів, викладачів образотворчого мистецтва. Остання спеціальність – унікальна, її можна отримати лише в кількох коледжах України.

–на й в а ж л и -віше сьо-

годні – готу-вати вчителів, які працювати-муть за нови-ми стандартами освіти, – каже директор коле-джу Олександр МЕЛЬНИК. – Фахівці Півден-но-Східного ре-гіону України розробили й подали до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти пропозиції з осучаснен-ня навчальних стандартів для студентів коледжів. Адже початкова школа вже другий рік працює за новими Держав-ними стандартами. Наші випускники повинні бути на висоті!

Робота кипить цілий рік. Нині фа-хівці разом з викладачами інших педа-гогічних закладів готують методичний «паспорт» регіону. До нього ввійде по-зитивний досвід усіх коледжів. У «пас-порті» вкажуть адреси педагогічних ці-кавинок, телефони колег.

Базовий методичний кабінет коле-джу щороку випускає інформаційні збірники. Матеріали до збірників (про кращий досвід) направляють усі педа-гогічні НЗ регіону. Зокрема, на сто-рінках видання – новинки в методиці викладання української мови, матема-тики, психології тощо.

Педагоги працюють із лідерами сту-дентського самоврядування. Нещодав-но, наприклад, у Запоріжжі провели форум відмінників навчання. На ньо-му зібралися юні педагоги з усіх 14 профільних коледжів півдня України.

Для мешканців міста двері закла-ду завжди відкриті. Вже два роки тут упроваджують цікавий проект «Запо-різький коледж – рідному місту».

По суботах студенти дошкільного відділення запрошують батьків з ма-люками. А майбутні фахівці початко-вої школи – учнів перших класів. З дітьми безкоштовно проводять розви-вальні заняття.

оСвітні

СТАВКА НА КРЕАТИВНІСТь

Педагогічний коледж Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

працює за Педагогічною конституцією європи. Тут практика спонукає вивчати теорію.

мовою Цифр

Школа МолоДихУ Дніпропетровському педагогічному коледжі працюють більш як сто фахівців, серед яких – кандидати педагогічних наук, аспіранти. 55 від-сотків викладачів мають вищу кваліфікаційну категорію. Третина педагогічного колективу – випускники коледжу. Для роботи з учителями-початківцями ство-рено Школу професійної адаптації молодих викладачів. Новеньким допомагають настав-ники з адміністрації коледжу й методично-го кабінету.

13№ 42, 21 жовтня 2013 року БатьківСькізбори

пряма мова

«сонечко», а не ВІДМІнникІрина ГРАчОВА: «Коли син пішов до пер-шого класу, вчителька одразу попередила: не питайте, яку оцінку отримав. Не потрібно травмувати дитину». І озвучила цілий перелік ласкавих слів, якими хвалить і заохочує до навчання. я спостерігала, як вона підійшла до сина, ще не встигла торкнутися рукою його голови, назвавши «сонечком». бачу, аж сяє мій хлопчик – такий щасливий». Альона КРАВчЕНКО: «За-писи в зошитах – «блиску-че!», «Молодець!» – більш доступні для розуміння ді-тей, ніж бали. До того ж вони заохочують до навчан-ня. І при цьому діти не бо-яться помилитися або висловити власну дум-ку, а це дуже сприяє успішній адаптації. ще хочу сказати, що дуже щаслива: мої доньки навчаються в прекрасній нещодавно збудо-ваній сільській школі, в якій є лінгафонний кабінет, сучасний комп’ютерний клас, спор-тивна зала з новим інвентарем і душовими кабінами, просторі класи, затишна спальна кімната для першокласників, які відвідують групу продовженого дня».

гарЯча лІнІЯ заМІсть листІВ Із заПитаМиНадія СІКАН: «Маю но-мери телефонів гарячої лі-нії Міністерства освіти і на-уки, інформую всіх батьків. Ці ж номери можна поба-чити на дошці оголошень. Телефонний дзвінок тепер прирівнюється до звернення «на папері», на яке згодом отримують відповідь, при-чому вже на електронну адресу. Зворотний зв’язок налагоджений». Ольга ГОРДІєНКО: «На початку навчаль-ного року нам повідомляють номери те-лефонів та електронну адресу, за якими можна звертатися із запитаннями. Це гар-на новина для тих, хто хоче отримати ін-формацію – не всі батьки можуть час-то відвідувати школу. більше не потрібно писати лист-запит, який був єдиним спо-собом зв’язку».

Сім’ї школярів реформи в середній школі вітають

саме вони є найбільш чутли-вою аудиторією, миттєво реагу-ють на найменші зміни у школі.

Адже продуктивність навчання в пер-шій альма-матер визначає шанси на вступ до вищого навчального закла-ду. А отже, й на отримання спеціаль-ності, завдяки якій дитина зможе бути успішною в дорослому житті. Ми ді-зналися думку батьків про освітні ре-форми в Україні: більшість оцінює їх на 12 балів.

готУєМосЯ До єВросоЮзУ З 1 вересня 2012–2013 навчального року всі українські першокласники почали вивчати іноземну мову. Завдя-ки 12-річному досвіду столиці та ін-новаційним методикам «навчання гра-ючись», учорашні вихованці дитячих садків, які прийшли у звичайні, не спе-ціалізовані школи, починають вивчен-ня іноземної не в другому класі, а на рік раніше.

Батьки таку ініціативу здебільшого вітають. Ті, хто мислять глобально, за-зирають далеко наперед – говорять про іноземну (переважно англійську) в контексті прийдешньої асоціації з Європейським Союзом. Син одеситки Ірини Грачової вчиться у другому кла-сі. До школи, жартує мама, прийшов одночасно з новим Держстандартом.

– Коли в школі нам сказали, що англійську діти вивчатимуть з першо-го класу, ми спочатку обурилися: мов-ляв, не встигли прийти, а вже йдеться про платні заняття. Але нам пояснили: з вересня 2012-го діти навчатимуться за новим стандартом. Це чудово: знан-ня іноземної мови є безперечною пе-ревагою. Тим більше, навчання тепер відбуватиметься в ігровій формі. Спа-сибі тим, хто працював над новими стандартами! Дуже радує, що ми ру-хаємося вперед.

Друга іноземна з п’ятого класу батьків також не лякає. Син Ольги Гордієнко Антон, учень 5-го класу сумської ЗОШ №24, цього року на додачу до англійської почав вивча-

ти німецьку. Мама задоволена: «Що більше мов знатиме син, то більше користі матиме з цього в майбутньо-му. Яку мову обрати, вирішували на загальношкільних зборах – жодних проблем не було. Усіх задовольнив той перелік, який могла забезпечити наша школа».

ПІДрУчникаМи заДоВоленІНадія Сікан, член Ради батьків школя-рів Києва, голова батьківського коміте-ту шкіл Оболонського району, вважає, що першокласник до вивчення інозем-ної готовий: образне мислення достат-ньо розвинене, до того ж у такому віці сприймати та запам’ятовувати легше, ніж потім.

Черкащанка Катерина Коломєйцева, чия донька Аня зараз у другому класі, також не думає, що в першому класі вивчати іноземну зарано.

– Нещодавно слухала передачу, в якій ішлося про те, що згідно з остан-німи дослідженнями найкращий вік для початку вивчення іноземних мов – 3–4 роки. На мою думку, іноземну треба вивчати ще в садочку, а в пер-шому класі вона є обов’язковою.

Підручниками з іноземної батьки мо-лодших школярів задоволені. Бо змі-ни – помітні. Катерина Коломєйцева каже: «Підручники орієнтовані на віль-не спілкування, діти не просто заучу-ють фрази – вчаться користуватися ними в мовленні». Альона Кравченко, мама Олі й Вікторії – учениць 2 і 6 класів Родниківської ЗОШ (Черкаська область), позитивно оцінює кількість та якість ілюстрацій. Радіє, що вчити мову другокласниці Олі легко: «Особливо їй подобаються уроки в лінгафонному ка-бінеті. Обидві доньки знають багато вір шів і пісень англійською».

На забезпечення підручниками нарі-кань немає – їх доставили вчасно і в достатній кількості. Мама п’ятикласниці Наталія Петренко з Черкас каже, що так було не завжди: «Якщо порівняти попередні роки і два останніх – відбу-лися відчутні зміни на краще».

коМП’Ютер – не ІграШка, а осВІтнІй ІнстрУМентЦьогоріч учні 2-х класів почали ви-вчати «Сходинки до інформатики» – підготовчий курс до «Інформати-ки»: тепер вона з’явилася у розкладі п’ятикласників, а не учнів 9-х класів, як було раніше. Більшість опитаних нами батьків вважають, що дитина користуватиметься комп’ютером усе одно, то нехай робить це з розумом. Цінують «Сходинки до інформатики» і ті батьки, які не дуже розуміють-ся на сучасній техніці і самі вчать-ся у дітей.

– Предмет став для сина одним з найулюбленіших, – розповідає батько другокласника Анатолій Крат. – Мак-сим знав, що таке комп’ютер і до шко-ли, проте спілкування з «машиною» об-межувалося лише іграми. А на уроках він знайомиться з корисними функці-ями, без яких у майбутньому не обі-йтися.

Альона Кравченко про свою доню-другокласницю може сказати майже те саме: Оля навчилася знаходити ці-каву інформацію на теми уроків, грає в розвивальні ігри і вчить користува-тися комп’ютером батьків. А вони сте-жать, щоб діти не проводили за ЕОМ забагато часу. Ірина Грачова зізнаєть-ся: «Попервах ми боялися – діти і без того прикуті до комп’ютера. Але коли познайомилися з учителькою ін-форматики і дізналися, що біля моні-тора учні сидять лише 15 хвилин, од-разу заспокоїлися».

На думку Надії Сікан, «Сходинки до інформатики» допомагають дитині зро-зуміти, що комп’ютер – не іграшка, а інструмент пізнання світу: «У шко-лі пропонують використовувати його для навчання. Це потрібно донести і до школярів, і до їхніх батьків».

МаМа за ПартоЮТепер батьки мають можливість не лише слухати про нововведення, а й спостерігати їх на власні очі: всі рес-понденти підтвердили, що в їхніх шко-лах є батьківські парти. І вони не сто-ять порожніми. Батьки першокласників відвідують уроки, щоб учорашнім ви-хованцям дитсадків було легше адап-туватися до школи. Якщо виникла конфліктна ситуація між педагогом і старшокласником – можуть на власні очі побачити, як складаються стосунки.

Ірина Грачова розповіла, що в їхньо-му класі батьківська парта користуєть-ся попитом: «Звичайно, багато хто з до-рослих хоче потрапити на урок. Нові підходи до навчання, нові технології – нам важливо знати, як і чого дитину навчають у школі, які вимоги до неї.

РАДУє, щО МИ РУХАєМОСЯ ВПЕРЕД

Щоб не нашкодити вдома, не завести на манівці. Думаю, ця новинка осо-бливо важлива для молодшої школи».

– Батьківська парта – це прекрас-но! – погоджується Надія Сікан. – Думаю, завдяки їй буде менше нарі-кань на вчителів. Якщо в класі щось негаразд – приходять батько чи мама і можуть скласти власну думку, а не зі слів дитини. Зі свого досвіду можу ска-зати, що в присутності батьків і педа-гоги, і учні поводяться трохи інакше. Отже, і дисципліна краще, і знання є. Це – хороша форма залучення бать-ків до освітнього процесу.

Мама двох школярок Альона Крав-ченко завдяки батьківській парті змо-гла оцінити доброзичливу атмосферу, що панує в класі. Каже: відчула, що навчатися дітям комфортно. І навіть на мить повернулася у власне дитин-ство – відчула себе ученицею, якій хо-тілося піднімати руку і давати відпові-ді на запитання вчителя…

Узнавши думки батьків із різних регіонів України, можемо зробити ви-сновок – нововведення переважна більшість мам і татусів сприймає з ен-тузіазмом.

Валентина скалига, «Освіта України»

Планомірне запровадження нововведень, передбачених Державними стандартами початкової, базової і повної середньої освіти, не може бути не поміченим батьками школярів.

кроки До міжнароДних станДартів

єВроПейське МоВне ПортфолІоУкраїна є однією із 47 країн-учасниць Ради європи, яка бере участь у розроб-ці і впровадженні спільної мовної політики. Серед проектів, які реалізуються, є «європейське мовне портфоліо». Вчителі-практики кажуть: проект має потен-ціал та реалізує інноваційний для України підхід до вивчення іноземних мов. Працюючи у ньому, учень самостійно обирає іншомовну навчальну страте-гію, відповідно до Загальноєвропейських рівнів володіння мовою здійснює самооцінку та приймає рішення щодо планування навчальних цілей. Упровадження цього інструмента і технології дасть змогу українському вчителеві краще планувати свої уроки, розуміючи і враховуючи індивідуальні потреби своїх учнів. Зокрема, він може ознайо-мити їх із європейськими рівневими стандартами, навчити співставляти з ними власні досягнення. Вже протягом 5 років в Україні впроваджується пілотний проект «європейське мовне портфоліо» за допомогою розробленої версії для українських учнів 13–17 років. Незабаром з’явиться й ново-створена версія для школярів 7–12 років.

14 «Освіта України»коМентар

ФаХовий

громадськість дискутує: як краще писати в підручнику математики: «ліворуч» чи «зліва»? Чи, може,

варто згадати, що книжка передусім навчає арифметики, математики, а не, наприклад, зоології? І чому завдяки таким собі «критикам» прикута ува-га до Курочки Ряби – «скільки вона потенційно може знести яєць?». На-магуючись розібратися у ситуації, ми звернулися до директора Інституту ін-новаційних технологій і змісту освіти Олександра Удода.

– Олександре Андрійовичу, прокомен­туйте, будь ласка, ситуацію щодо кри­тичних зауважень у пресі.

– Так звана критика є надуманою. Це – відверті інсинуації. В цій органі-зованій кампанії беруть участь окремі видавництва й видавці, які не спеціа-лізуються на ринку освітньої літерату-ри. Невипадково серед них – майже десяток видавництв із Тернополя. Зо-крема, «Підручники і посібники».

Склалося історично, що в Тернополі спостерігаємо «перевиробництво» ви-давництв. А ринок для реалізації їхньої продукції є дуже малим. Саме тому їм потрібен вихід на всеукраїнський рі-вень через… Міністерство освіти і нау-ки. Запевняю, нічого нового тут немає. Це наші українські віт чизняні зразки конкурентної боротьби.

– Тобто, полеміка навколо якості під­ручників – це складова конкуренції між видавництвами?

– На жаль, вона є свідченням не-здорової атмосфери, примітивного ста-ну конкуренції, яка є серед видавців. І в ній превалюють авторські амбіції і вплив на освітні кола.

До речі, ця боротьба ніколи не вщу-хала. Вона була і за радянських часів, і в період незалежності України. Так, у 80-х було протистояння між двома варіантами підручника з геометрії. На початку 90-х років аналогічними мето-дами «воювали» автори букварів.

Я думаю, що певною мірою цей про-цес є закономірним, він і далі трива-тиме. Головне – щоб не шкодив ста-нові навчально-виховного процесу, а розглядався як один з інструментів від-бору якісної літератури.

– Загальновідомо, що створення якіс­ного підручника завжди було пріори­тетом для міністерства…

– Ринок навчальної літератури в Україні – лише на етапі становлен-ня. І тому його учасники нині апелю-ють зазвичай до державних органів з намаганням задіяти ще й адміністра-тивний ресурс для регулювання цих процесів. Офіційна політика інституту і міністерства: ринок навчальної літе-ратури має бути вільним. Ми створю-

ємо умови для того, аби такий ринок був. І контролюватимемо, щоб літера-тура була якісною.

На мою думку, вся ця організована кампанія є реакцією на позицію мініс-терства щодо якісної літератури.

Завжди, за всіх часів був відбір літератури: через експертизу, на-дання грифів, конкурс підручників. Завжди – і в законодавстві це врегу-льовано – була і є вимога використо-вувати в навчальному процесі лише ту літературу, що має гриф міністерства. І це не є нововведенням нинішньо-го складу цієї установи або поперед-нього. Така процедура діє впродовж десятків років.

Тобто якісна навчальна літерату-ра – та, що пройшла навчальну екс-пертизу і має відповідний гриф мініс-терства. Сьогодні нам вдалося донести цю позицію до керівництва шкіл і вчи-телів. Наголошую: це в жодному разі не зменшило кількісних пропозицій ви-дань. Адже вчитель має право вибору.

Наведу приклад. Минулоріч, коли ми менше впливали на ситуацію на ринку літератури, до Букваря було видрукува-но понад 20 прописів. Ми – за варіа-тивність, але і вона повинна мати межі.

– А чи справді в підручниках є по­милки?

– Цей термін я вживаю тільки в лапках. Адже окремі репліки й публіка-ції, що з’явилися, не мають відношен-ня до такого явища, як помилки. Вони стосуються зовсім іншого: авторського стилю викладу матеріалу, інтерпретації авторів і багатьох інших аспектів функ-ціонування української мови.

Знаючи видавничу справу, скажу, що можуть бути друкарські помилки технічного характеру. Але із цієї ситу-ації є традиційний вихід – сам вида-вець разом з автором інформує чита-чів і користувачів книжки про помічені технічні недоліки.

Упевнений, що будь-який педагог також одразу побачить неправиль-но поставлений математичний знак або випадково вказаний неправильний символ. Маю наголосити: ні в цьому навчальному році, ні в минулому від учителів ми не отримали жодної «ре-кламації» стосовно якості підручника. Бо всі книжки вчасно презентовані й доставлені до шкіл. Проведено семіна-ри на базі всіх 27 регіональних інститу-тів післядипломної педагогічної освіти. Якщо й були нюанси щодо помилок – останні давно виправлені.

– Логічне запитання: хто сьогодні ви­ступає з такими критичними закида­ми стосовно якості підручників у ЗМІ? Хто вони, ці експерти?

– Серед так званих «експертів» я не бачив академічної установи чи науково-дослідного інституту. Не було жодного авторитетного академі-ка, професора, який виступив би з питання якості підручників. А якщо сьогодні в ролі експертів виступають заангажовані політики або колишні чиновники, яких «відлучили» від ре-гулювання освітніми процесами, зо-крема – ринком навчальної літера-тури, то я не можу погодитися з тим, що їхня критика є об’єктивною й не-упередженою.

Радив би покладатися на висновки, що робляться під час апробації на-вчальної літератури. До такої проце-дури залучене широке коло експертів. Насамперед – споживачі навчальної продукції. Обов’язково враховується думка вчителів, учнів, батьків.

А найвиваженішу оцінку дають моніторингові дослідження підруч-ників.

– Розкажіть, будь ласка, докладніше про моніторинг навчальної літератури.

– Це – наймасовіша і най об’єк тив-ніша оцінка. Коли проводиться опиту-вання з назви підручника, збираються матеріали від сотень тисяч його ко-ристувачів.

За результатами всіх попередніх мо-ніторингових досліджень, індекс якості підручника коливається від 0,85 до 0,98. Це дуже високий показник. Відповід-но до світової практики, видання мож-на зняти з використання в навчально-му процесі, якщо індекс якості падає нижче від 0,75. У нас жодного з таких підручників на етапі апробації не було.

Тобто, висновок однозначний: ми ма-ємо нове покоління літератури, краще, ніж у попередні роки. Що б не говори-ли так звані «критики» й «експерти»!

– Серед зауважень, до речі, є такі, що стосуються проведення процеду­ри апробації…

– Одразу скажу, ці закиди – «від лукавого». Хто знає термін «апробація» і те, як вона здійснюється, чудово розу-міє: коли здійснюється масовий перехід школи на нові програми й нові підруч-ники, апробація в стандартному вигляді просто неможлива. Звісно, вона відбува-ється, але за іншою схемою. Протягом двох років ми відстежуємо всю літера-туру, котра використовується в навчаль-ному процесі. За результатами дворіч-ної роботи даємо виснов ки авторам і видавцям цих книжок. Вони їх доопра-цьовуватимуть, усуватимуть виявлені методичні недоречності. І за наступно-го циклу (через п’ять років) – до дру-ку й оновлення підручників – ці реко-мендації будуть ураховані.

Апробація в класичному вигляді стане можливою тоді, коли ми введемо й уза-конимо статус і поняття так званого екс-периментального підручника. Спочатку треба створити «стабільні» видання для учнів усіх класів основної школи – з п’ятого по дев’ятий. А потім, коли вини-кає потреба введення нового предмета, курсу чи іншої методичної системи, роз-глядатимуться експериментальні під-ручники. Видані обмеженим накладом, вони апробовуватимуться за вибіркою: в кількох регіонах у визначеній кіль-кості шкіл. Річна або дворічна апроба-ція підтверджуватиме можливість зро-бити це видання масовим, основним.

Сьогодні апробація здійснюється в екстремальних умовах, коли ми змуше-ні щороку починати творення підручни-ка, умовно кажучи, в листопаді-грудні. А вже в серпні-вересні наступного року – дати його всім школярам певних класів.

Тож окремі дрібні зауваження й дис-кусії, що сьогодні лунають, – це бо-ротьба й полеміка між авторами підруч-ників, які виграли чи програли конкурс рукописів. Однак головне, що навчаль-ний процес у школах ні в другому, ні в п’ятому класах не постраждав.

Спілкувалася Дарина Матат, «Освіта України»

Олександр УДОД: РАДжУ ПОКЛАДАТИСя НА ВИСНОВКИ, щО РОбЛяТЬСя ПІД ЧАС АПРОбАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Дискусія про нібито вигадані помилки в підручниках набирає обертів: її підтримують чимало експертів

і видань. Проте більшість закидів є надуманими, вважають освітяни. На всі ці публікації можна було б не звертати

уваги, якби саме з ними не пов’язували нервові настрої в суспільстві й величезну кількість усіляких перекручувань.

Ми МаєМо ноВе ПоколІннЯ лІтератУри, ЯкІснІШе, нІж У ПоПереДнІ роки. ЩО б НЕ гОвОрили таК ЗваНі «КритиКи» Й «ЕКСПЕрти»

Біографічна ДовіДка

Олександр УДОД – доктор історичних наук, професор, директор Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН з 2009 року. Народився 10 травня 1957 року в с. Тарасівка Запорізької області. Закінчив історичний факультет Запо різь кого педінституту. Працював учителем історії та суспільствознавства, понад 15 років – в органах управління освітою.

роБота наД «помилками»

наВІЩо ВигаДУВати ВаДи У ШкІльних ПІДрУчниках?ДНУ «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» і ТОВ «Видавничий дім «Освіта» спро-стували інформацію, поширену інформагентством «ЛІГАбізнесінформ». Усі 153 «помилки», зна-йдені в підручнику математики для учнів 1-го класу, мають дискусійний або рекомендаційний характер – кажуть фахівці. Так, дискусійним виявилося вживання слів «зліва – справа», «зна-ходитися», «поляна», а також деякі імена героїв математичних задач.Наприклад, «помилку» знайдено в завданні: «який день тижня буде за порядком третім, п’ятим, сьомим?» І примітка: «без уточнення початку відліку задача не матиме відповіді». як радив кла-сик: «Не бійтеся заглядати в словник!» А там бачимо: «ТИжДЕНЬ, -жня, чол. 1. Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно». (Словник української мови в 11 томах. – Том 10. – С. 109).«Навіщо вигадувати помилки в шкільних підручниках? Ми завжди відкриті до всіх порад, заува-жень і пропозицій на користь підручника» – йдеться у зверненні. Видавці запевнили, що всі слушні зауваження було враховано у додатковому тиражі, а реальною оцінкою книжки стане її апробація. Повний текст спростування з посиланням на академічні тлумачні словники української мови роз-міщено на офіційному веб-сайті МОН.

15№ 42, 21 жовтня 2013 року

Біографічна ДовіДка

Оксана КАРП’ЮК народилася 28 червня 1965 року в місті Васильків Київської області. На-вчалася в Чернівецькому державному універси-теті. З 1989 року працювала в Тернопільській спеціалізованій школі № 3 з поглибленим ви-вченням іноземних мов. Загальний педагогіч-ний стаж – 27 років. Авторка 13 підручників та 3 навчально-методич-них комплектів для учнів шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, 13 навчально-мето-дичних комплектів для учнів загальноосвітньої школи. Це – серія нових підручників за мину-

ле десятиліття, які вида-валися за державним за-мовленням з 2002 року.

сьогодні в Україні 100 відсотків учнів опановують іноземну мову з першого класу, і вже запрова-джено вивчення другої іноземної з п’ятого. А

за Концепцією профільної школи деякі предмети у старших класах планується викладати іноземною (наприклад, англійською – інформатику та інше). Про це на Всеукраїнському форумі вчителів інозем-них мов «Якість освіти: унікальна роль мови» зая-вив заступник міністра освіти і на уки Борис Же-бровський. З його слів, якщо в стрункій системі радянської освіти найслабшою ланкою було викла-дання іноземної в школах і університетах, то сьо-годні першорядне завдання не лише учнів навчити англійської, німецької, французької тощо, – інозем-ною повинен володіти кожен український педагог.

На останньому форумі міністрів освіти Європи, що проводився цього року в Хельсінкі, розглядали питання якості освіти. Серед критеріїв, які вплива-ють на неї – вивчення іноземної мови. А також було заявлено вимогу, щоб у школах країн, що входять чи хочуть увійти до Євросоюзу, обов’язково вивча-

лася друга іноземна. Як повідомив Борис Жебров-ський, українська освіта надолужує згаяне: сьогод-ні у близько 20 % вітчизняних шкіл вивчають дві іноземні мови, а в деяких – навіть три (як при-клад – гімназії №112 і 167 м. Києва).

З іншого боку, вивчення іноземних мов в україн-ських школах повинне мати інтелектуальні мотиви, а не політичні, заявив на форумі директор Інститу-ту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод. З його слів, потрібно виправляти деякі про-галини: «Ми запропонували школам нові програми з вивчення математики, арифметики, інформатики тощо – а ось мовна освіта в цьому плані відстає». Крім того, запроваджені важливі проекти: зокрема, вперше в історії незалежної України постановою уря-ду створено словникову комісію, а найближчим ча-сом у життя втілиться проект електронних словників і єдина база словників іноземних мов, які вивчають-ся в українських навчальних закладах (нині їх 31).

оксана коВтонЮк, «Освіта України»

освітаМовна

– Оксано Дмитрівно, з якого віку діти найбільш ефективно вивчають інозем­ну мову?

– Зі здатністю засвоювати будь-яку мову швидко і без проблем ми народжуємося. І зберігаємо її приблиз-но до 11 років. Це зазначав відомий психолінгвіст Наом Хомський. Тож якщо правильно організувати навчан-ня, діти молодшого шкільного віку, на-віть не знаючи граматичних правил, дуже швидко вивчатимуть мову до рів-ня вільного володіння. Звичайно, ви-користовуючи фрази з елементарно-го, дитячого репертуару.

Учені переконують, що нейрофізіоло-гічне дозрівання мозку дитини триває до 8–9 років. У цьому віці він пластичний, а мозкові процеси – гнучкі.

– Деякі вчителі наполегливо рекомен­дують навчатися за підручниками ін­ших авторів і видавництв, зокрема бри­танських…

– Навчальні книжки з англійської мови британських видавництв від-творюють багаторічний досвід краї-ни у цій галузі. І він уже перетво-рився на потужну індустрію. Однак британські навчальні комплекти ви-ходять на світовий ринок як універ-сальний продукт для всіх країн і не враховують специфіки в кожній окре-мій. А також – національних тради-цій і вітчизняного досвіду іншомов-ної освіти. Думаю, багато моїх колег погодяться з цим.

Як один з авторів національних під-ручників намагаюся переосмислити ра-ніше створені мною підручники, вдо-сконалити їх. А для учнів 1-х і 2-х класів розробила не тільки підручники, а й робочі зошити, мультимедійні й ауді-ододатки, книжки для вчителів з по-

урочними розробками, ресурсні пап-ки з наочним матеріалом і плакатами для навчання читання.

Для п’ятикласників, окрім підручни-ка, аудіододатка, робочого зошита для учня, це ще й книжка для читання та зо-шит з граматики. Сьогодні працюю над інтерактивним електронним додатком з тестами, а також над створенням мето-дичного посібника для вчителя.

Чудово, що сьогодні підручники дру-куються за державний кошт. І добре, що на книжковому ринку України є й інші компоненти. Звичайно, за більш доступ-ними, ніж британські видання, цінами.

– Що нового з’явилося у шкільних під­ручниках?

– Іноземні мови вивчаються за за-гальноєвропейськими рівнями, яких учні досягатимуть протягом початкової шко-ли (рівень А1), основної (А2) та стар-шої (В1). Свою специфіку мають про-грами для іноземної мови як другої та іноземної мови в школах з її поглибле-ним вивченням. Звичайно, ці зміни є в підручниках.

Саме відповідність новим програм-ним вимогам була одним із важливих критеріїв оцінювання підручників та ав-торських концепцій під час конкурсів рукописів підручників. Це також сто-сується навчальних видань з іноземних мов для початкової та основ ної шкіл.

«English 5» для 5-го класу ЗНЗ роз-починає нову серію видань для осно-вної школи, яка базується на Концеп-ції формування учнівської здібності до міжкультурного спілкування.

Створюючи підручник, я використа-ла принцип спрощення змісту навчан-ня. Це означає, що систему навчання англійської мови у 5-му класі пропоную будувати, спочатку опираючись на не-складний мовний матеріал і прості ситу-ації спілкування. Треба навчити школяра

висловлювати свої складні думки в про-стій формі. Адже учні оволодіють мовою лише тоді, коли практично використову-ватимуть її для спілкування, задоволення власних потреб, інтересів. Тож я ставила для себе завдання – наповнити навчаль-ний зміст підручника цікавими зразка-ми і завданнями, які б співвідносилися з реальним середовищем спілкування ан-глійською мовою. Саме це сприятиме не тільки активізації учнівських знань, а й підвищенню мотивації до вивчення мови.

– Як має вивчатися англійська у стар­шій школі?

– Сьогодні старшокласники опанову-ють англійську мову відповідно до рів-нів стандарту, академічного і профіль-ного. Для кожного рівня своя програ-ма. Базовою є про-грама рівня стан-дарту. Програма академічного вклю-чає рівень стандар-ту, але деякі аспекти вивчення є більш де-талізованими. Тому і тижневе наванта-ження збільшено на 1 годину.

Навчальна програ-ма профільного рів-ня не лише охоплює рівень стандарту й академічний, а й пропонує поглибле-не вивчення мови старшокласниками. У таких класах – більша кількість го-дин і є можливість використати варіа-тивну складову для вивчення іншомов-них спецкурсів.

– Нові навчальні програми диктують зміст новим підручникам, організа­ції уроку. На що саме треба зверну­ти увагу при підготовці майбутньо­го вчителя?

– Найважливішим компонентом підви-щення фахового рів-ня для вчителя, на мою думку, стає са-моосвіта. Допомагає й інтернет. Наприклад, учитель може створи-ти блог і спілкуватися з колегами з усієї Укра-їни. Педагогові стане у

пригоді й програмне забезпечення, на-приклад, Сanvas або PhotoPeach, PBworks або VoiceThread, котрі допоможуть ство-рити слайд-шоу для уроку, забезпечити навчальний процес необхідним аудіосу-проводом, скласти кросворд або тестове завдання. І, насамкінець, учителі інозем-них мов можуть безпосередньо спілкува-тися з колегами із Бразилії чи Хорватії, Австралії чи Китаю, Південної Африки чи Швеції…

Дарина Матат, «Освіта України»

Оксана КАРП’ЮК: ПРОПОНУЮ НАВЧАТИ П’яТИКЛАСНИКІВ ВИСЛОВЛЮВАТИ СВОЇ СКЛАДНІ ДУМКИ В ПРОСТІЙ ФОРМІ

За статистикою МОН, близько 90% першокласників України з минулого навчального року вивчають англійську як першу іноземну мову. Це стало родзинкою серед останніх новацій у початковій школі

які зміни відбулися у викладанні іноземних мов? як саме змінилися державні стандарти та навчальні програми? «Освіта України» розпитала про це автора шкільних підручників з англійської мови Оксану Карп’юк.

До теми

УНІКАЛьНА РОЛь МОВИ. ІНОЗЕМНОЇ

16 «Освіта України»

Завідуючі відділами –

Дмитро ШУЛІКІН, Оксана КОВТОНЮК, Ольга КОВАЛЕНКО, Дмитро ГРУЗИНСЬКИЙСпецкор – Марина БАЛАБАНОглядач – Дарина МАТАТжурналісти – Світлана ГАЛАТА, Марія БЄЛЯЄВА, Валентина СКАЛИГАЛітературні редактори – Оксана ЖОВАНИК, Олена ЄСІПОВАФоторедактор – Андрій ШМАТОВ

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

Рукописи не повертаємо.

Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

При використанні наших публікаційпосилання на газету «Освіта України» обов’язкове.

Відповідальність за достовірність опублікованої інформації несуть автори та рекламодавці.

Адреса редакції: 03680, м. Київ, вул. Довженка, 3.Тел.: (044) 456-3739, 456-3702 (приймальня), факс: (044) 456-3743.e-mail: osvita@pedpresa.com.uawww.pedpresa.com.ua

Газету надруковано в друкарні ТОВ «Фірма «Антологія»м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, тел./факс: (044) 443-08-08Друк офсетний. Зам. № 586-10-13 від 19 жовтня 2013 року

Реєстраційне свідоцтво: КВ № 2770 від 27.08.1997 р.

Директор видавництва «Педагогічна преса» – Олексій ОСЬКІНГоловний редактор – Ірина КОРОБКОПерший заступник головного редактора – Максим КРЕЧЕТОВЗаступник головного редактора – Максим КОРОДЕНКОВідповідальний секретар – Світлана КУШПІЙВерстальники – Віталій СІГНАТУЛІН, Віктор ДЯЧЕНКО

Газета

Передплатний індекс: 40123

виходить щопонеділка

Наклад у жовтні: 31 220 примірників

Засновники:Міністерство освіти і науки України, Національна Академія педагогічних наук України,

Профспілка працівників освіти і науки, ДІВП Видавництво «Педагогічна преса»

Видавець:# 42 (1361) 21 жовтня 2013 року

О Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я М І Н І СТ Е Р СТ В А О С В І Т И І Н АУ К И У К РА Ї Н И

Рекламний відділ: тел. (044) 456-3702. e-mail: pedpressa@ukr.net

БаЖаЄтезнати?

У Києві вже вшосте відбув-ся кінофестиваль для ді-тей та юнацтва. Показу-

ючи школярам кращі зразки європейського кінематографа, що були успішними в прока-ті або збирали нагороди пре-стижних кінофорумів, органі-затори намагаються сприяти формуванню естетичного сма-ку й уміння розуміти «справ-жнє кіномистецтво».

Ідея проводити фестиваль для глядачів шкільного віку виникла в голови оргкомітету Юрія Черниша 2007 року. Від-бираючи скандинавські філь-ми для «дорослих» кінофести-валів, тоді звернули увагу й на дитяче кіно цих країн – у ньо-му немає повчання в чистому вигляді, що могло б одразу від-страшити школярів, і водночас ці стрічки змушують думати й навчають людяності.

Зразки сімейного кіно оби-рають члени відбіркової комі-сії – школярі, які перемагають у вікторинах на знан ня з істо-

рії європейських країн та кіне-матографу. Після цього список переглядають члени оргкоміте-ту: колись до учнівського пере-ліку потрапила стрічка «Пер-ший секс» – для данців тема цілком прийнятна, а от в укра-їнських школах навіть назву не ризикнули б озвучувати.

У рамках VI Міжнародно-го кінофестивалю відбудуть-

ся такі Дні кіно: Нідерландів (жовтень), про права дітей (листопад), Угорщини (гру-день), Данії (лютий 2014-го), України (квітень), а також буде показано Колекцію фен-тезі (травень). Цього року всі фільми беруть участь у кон-курсі «Крил». Перед кінопо-казами глядачам видаватимуть паперовий корінець: ті, кому

картина прийшлася до вподо-би, по закінченні сеансу ма-ють опустити його до спеці-альної урни. Кількість голосів визначає число подальших по-казів фільму, його шанси на перемогу.

У травні наступного року відбудеться Фестиваль чемпіо-нів, на якому покажуть філь-ми, за які віддали найбільше

голосів. А потім буде оголо-шено переможців у номінаці-ях: Кращий фільм фестивалю, Кращий дитячий фільм, Кра-щий фільм для юнацтва, ви-конавці кращих дитячих ролей (хлопчик, дівчинка).

Дні кіно Нідерландів – пер-ший етап цьогорічного фес-тивалю – розпочалися 11 жовтня в кінотеатрі «Київ». Сотня п’ятикласників зі сто-личної гімназії №315 подиви-лася мелодраматичне фентезі «Вовченя в окулярах». По за-кінченні сеансу школярі ска-зали, що фільм їм сподобався і на таке кіно із задоволен-ням пішли б разом із батька-ми. Ціна квитка на фестиваль-ний показ – 20–25 гривень, а для пільгових категорій ор-ганізатори влаштовують без-коштовні сеанси. Приймають «Крила» три столичних кіно-театри – «Київ», «Жовтень» і «Кінопанорама».

Валентина скалига, «Освіта України»

фестиваль

КІНО НА «КРИЛАх»Міжнародний

кінофорум розпочався з Днів кіно Нідерландів