____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 1

Цей документ слугує виключно інструментом документації та укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст

►В

РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄЕС) № 926∕93

від 1 квітня 1993 року

про внесення змін до Регламенту (ЄЕС) № 1696/87, що визначає детальні правила застосування Регламенту Ради (ЄЕС) № 3528/86 про захист лісів, що належать

Співтовариству від атмосферних забруднень

(OB L 100, 26.4.1993, С.1)

Зі змінами, внесеними:Офіційний вісник

№ Сторінка Дата

►M1 Регламент Комісії 836/94/ЄC від 13 квітня 1994 року L 97 4 15.04.1994

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 2

▼В

РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄЕС) № 926∕93

від 1 квітня 1993 року

про внесення змін до Регламенту (ЄЕС) № 1696/87, що визначає детальні правила застосування Регламенту Ради (ЄЕС) № 3528/86 щодо захисту лісів, що належать

Співтовариству від атмосферних забруднень

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства,

Беручи до уваги Регламент Ради (ЄЕС) № 3528/86 від 17 листопада 1986 року про захист лісів, що належать Європейському Співтовариству від атмосферних забруднень(¹), до якого були внесені зміни Регламентом (ЄЕС) № 2157/92(²) та, зокрема частину 1 та 2 статті 2,

Оскільки відповідно до частини 1 cтатті 2 Регламенту (ЄЕС) № 3528/86, головною метою програми Ради є допомогти державам-членам встановити на основі загальних методів періодичне складання переліку шкоди, завданої лісовій місцевості, що була спричинена атмосферним забрудненням;

Оскільки детальні правила запровадження в дію згаданої статті та, зокрема, ті, що відносяться до збирання, порівняння та передачі відібраних даних, повинні бути викладені відповідно до частини 3 статті 2 Регламенту (ЄЕС) №3528/86;

Оскільки однією з головних причин втрати життєздатності лісів, що належать Європейському Співтовариству, є постійний вплив атмосферних забрудників; оскільки, на додаток до безпосередніх пошкоджень дерев, непрямий вплив атмосферних забрудників через грунт є однією з головних причин погіршення стану лісової екосистеми;

Оскільки детальне вивчення грунтів на території лісів, що належать Європейському Співтовариству, забезпечить отримання основної інформації як про хімічний стан грунтів та поживного підгодовування дерев, так і про вплив забрудників на стан грунтів; оскільки, таким чином, потрібно взяти до уваги важливість значення грунту для покращення стану лісів; оскільки, до Регламенту Комісії були внесені зміни (ЄЕС) №1696/87, необхідно враховувати ці завдання, формулюючи загальні правила введення в дію Регламент Комісії (ЄЕС) №3528/86;

Оскільки зміни, внесені до Додатків Регламенту Комісії (ЄЕС) №1696/87 необхідні для забезпечення передачі данних в електронному вигляді та для встановлення загальної прозорості затвердженої методики;

Оскільки заходи, передбачені цим Регламентом, були узгоджені з Постійним Комітетом Лісового Господарства,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1

До Регламенту Комісії (ЄЕС) № 1696/87(³) внесені такі зміни:

1. додано таку статтю:

‘ Стаття 1а

1. На додаток до щорічного переліку шкоди, завданої лісовій місцевості, передбаченого статтею 2 Регламенту (ЄЕС) №3528/86, стан грунтів у лісах, що належать Співтовариству, повинен фіксуватись та оцінюватись за допомогою тієї ж кількості пунктів спостереження.

__________________(¹) OB L 326, 21.11.1986, С. 2.(²) OB L 217, 31.7.1992, С. 1.(³)OB L 161, 10.6.1987, С. 1.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 3

▼В

2. Зразки грунту відбираються відповідно до об’єктивного методу відбору проб, а їх аналіз проводиться згідно зі встановленою методикою.

3. До 31 грудня 1995 року, держави–члени надсилають до Ради в уніфікованому вигляді зібрані та проаналізовані дані з кожного пункту спостереження, як визначено в Додатку VI б.

4. Технічні дані, що належать до умов, викладених у цій статті, перелічені у Додатку II.’;

2. до частини 1 статті 2 додано таку третю вимогу:

‘— здійснювати опис грунтів на рівні Ради’;

3. додано таку статтю:

‘Стаття 3а

1. Держави–члени повинні скласти звіт про стан грунтів на своїх територіях та надіслати їх Раді до 31 грудня 1995 року.

2. Зміст звітів повинен задовольняти вимогам, встановленим у Додатку V.’;

4 Додатки та доповнення до них заміняються Додатками цього документа.

Стаття 2

Цей Регламент вступає в силу на третій день після публікації його в Офіційному віснику Європейських Співтовариств.

Цей Регламент обов'язковий у повному обсязі та повинен мати пряме застосування у всіх державах-членах.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 4

▼В

ДОДАТОК I

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНОГО СПИСКУ ПОШКОДЖЕНЬ, ЗАВДАННИХ ЛІСОВІЙ МІСЦЕВОСТІ

(Частина 1 статті 2)

1. Загальні положення

Головною метою схеми, про яку йде мова в частині 1 статті 2, є затвердити періодичний опис стану лісів державами–членами Співтовариства, шляхом зібрання інформаційних даних про територію розповсюдження та ступінь пошкодження лісів та спостереження за їх розвитком.Такий опис повинен складатись на рівні Співтовариства на основі дослідження сітки, розміром 16 кілометрів х 16 кілометрів, що покриває всю територію кожної держави–члена. Крім того, держава–член повинна зібрати інформацію стосовно густих сіток з метою одержання інформаційних даних на національному або регіональнаму рівні для їх включення до річного звіту. Загальні методи (детально описані далі) можуть використовуватись для обох рівнів спостереження (на рівні Співтовариства та національному або регіональному рівні) відносно вибору зразка дерева та критеріїв спостереження, що будуть використовуватись.Опис повинен складатись щороку після закінчення формування молодих хвойних голок та листя, але до осінньої зміни кольору листя.II. Методика складання описуII.1. Вибір місця відбору зразків

Ліси у межах значення цього опису – це насадження дерев зі, щонайменше, 20% зімкненість покрова на момент вирубки (щільне насадження згідно формулювання Організації з питань продовольства та сільського господарства ООН (ФАО)). Однак, для деяких видів лісової місцевості, що характерні для Середземноморського регіону, (маквіс та подібні насадження, дерева, що залишаються при зведенні лісу: Quercus suber (Дуб пробковий), Quercus ilex (Дуб кам’яний) і т.д.), згадана зімкненість покрова повинна досягати, щонайменше, 10%. Мінімальний розмір лісу, в якому відбираються зразки, повинен бути не менше 0,5 гектару.На рівні Співтовариства інформація повинна відбиратись безпосередньо на місцевості з використанням систематично розподілених місць відбору зразків із сіткою, щільністю 16 кілометрів х 16 кілометрів, що покриває всю територію кожної держави–члена. Сітка 16 кілометрів х 16 кілометрів встановлюється за системою координат широти та довготи у напрямку північ – південь та схід-захід від точки орієнтиру: широта 50º15´15˝ довгота 09º47´06˝. Координати таких точок передаються кожній державі–члену Радою.Точки пересічення сітки, що не попадають до лісової місцевості (згідно з вищевказаним визначенням), не повинні використовуватись як місця відбору зразків, якщо тільки в майбутньому на їх місці не будуть насаджені нові дерева.

Держави–члени, що вже мають встановлену систематичну сітку, можуть зберегти відповідні пункти спостереження таких сіток з метою встановлення сітки Співтовариства (точки, що співпадають або ті, що знаходяться неподалік точок пересічення площини 16 кілометрів х 16 кілометрів) за умови використання загальних методів, зазначених нище. Держави-члени, що не мають подібних встановлених систематичних сіток або мають їх лише частково, повинні встановити їх або розширити вже існуючі, щоб заповнити сітку Співтовариства. В такому випадку місце відбору зразків, що знаходиться у лісі (згідно з вищевказаним визначенням), повинен бути розміщений на тому місці, що відповідає географічному розташуванню, встановленому раніше.Якщо місце відбору зразків є недоступним через особливості рельєфу або щілність рослинності (наприклад, маквіс), то воно повинне бути перенесеним у найближче до стежки місце (відстань від такого місця до теоретичного пункту відбору зразків не повинна перевищувати 8 км).Крім того, в місцях, де крони дерев не можуть бути візуально обстежені з місця відбору зразків, особливо якщо це маквіс або інші лісонасадження, або пробна площина не може бути встановленою з інших причин, пункт повинен бути перенесений з дотриманням загальної (об’єктивної) процедури.Перенесення пункту та причина такого перенесення повинні бути занесені у Форму 1а.

Якщо пункт відбору зразків знаходиться на території зарослей маквісу або іншого лісонасадження, про це має бути зазначено як у вказаному вище порядку.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 5

▼В

II.2. Відбір зразків дерев

На кожному місці відбору, зразки дерев повинні відбиратись відповідно встановленій загальній та об’єктивній процедурі (наприклад, чотири схрещених кущі, направлені за основними напрямками компасу з кутовою точкою на відстані 25 м від вузлової точки сітки з використанням процесу вибіркового дослідження шести дерев для кожної субділянки або зразки дерев, обрані по спіралі, починаючи з центру території). У молодших щільних зарослях, де окремі крони недосяжні для дослідження, відбір зразків дерев повинен базуватись на визначеному геометричному процесі. Такий процес повинен повторюватись до тих пір, поки не буде знайдена достатня кількість дерев з відповідною кроною.

Необхідно приймати до уваги наступні критерії відбору:

— держави–члени повинні встановити кількість дерев на кожному місці відбору; до того ж, зразок не може скаладатися менш ніж з 20 дерев і більш ніж 30, та їх кількість повинна залишитись незмінною,

— до оцінювання повинні включатись всі види дерев. Мінімальна висота зразків дерев – 60 см. Лише переважаючі, домінуючі та кодомінантні види дерев (Kraft: класи стовбурів від 1 до 3) оцінюються як дерева-зразки та використовуються для оцінки пошкоджень. Дерева таких груп з пошкожденими верхівками не можуть бути використані як зразки.

— дерева, знищені під час акцій, що проводилися керівництвом, замінюються на нові зразки дерев згідно з об’єктивною процедурою. У разі суцільної вирубки, місце відбору зразків перестає існувати до моменту появи нових насаджень.

— центр одиниці зразка позначається для наступних описів. На деревах-зразках помітки роюляться постійно.

— якщо місцем відбору зразків є гай, то для зразків дерев з обрізаними верхівками можуть обиратись лише домінуючі дерева. Якщо обрана територія – це змішаний ліс, де переважає гай, дерева-зразки повинні відбір дерев проводиться з існуючих насаджень,

— якщо переважає високостовбурний ліс, то, зразки дерев обираються з резервних домінуючих дерев.

II.3. Оцінка зразків дерев

Візуальна оцінка втрати листя

Втрата листя повинна оцінюватись з 5%-ми інтервалами по відношенню до дерева з повною кроною в місцевих умовах.

Класифікація дерев згідно ступеня втрати листя повинна виконуватись під час спостереження та повинна реєструватись згідно 5%-им інтервалам.

Візуальна оцінка втрати кольору

Втрата кольору повинна оцінюватись з 5%-ми інтервалами по відношенню до здорового дерева в місцевих умовах.

Класифікація дерев згідно ступеня втрати кольору повинна виконуватись після закінчення спостереження.

Ступені втрати кольору визначаються таким чином:

Клас Втрата кольору Приблизний процент листя, що втратило колір

0

1

2

3

4

Немає або незначна

Незначна втрата кольору

Середня втрата кольору

Значна втрата кольору

Мертве

від 0 до 10

від 11 до 25

від 26 до 60

>60

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 6

▼В

II.4. Збір інформації

Крім вищезазначених пошкоджень лісових насаджень (втрата листя та кольору), обов’язковими для фіксування є наступні дані:

для кожної ділянки (Форма 1а):

— описовий код:— країна,— дата спостереження,— номер пункту спостереження, — координати широти, довготи,

— інформація про місцезнаходження:— наявність води для основних видів,— тип чорнозему,— висота над рівнем моря,— розміщення,

— інформація про насадження:— середній вік домінуючих ярусів,

— інформація про грунт:— одиниця грунту;

Для кожного дерева ділянки (Форма 1b):— номер ділянки,— інформація про зразок дерева:

— номер дерева (видимі позначки)— вид дерева,— ступінь втрати листя,— ступінь втрати кольору,— пошкодження, причини якого легко визначаються (комахи, грибки, неживі організми…),— визначення типу пошкодження,— результати спостереження за деревом на ділянці.

Інформація цього Додатку (Форми 1а та 1b) може бути використаною для збору даних.

Для передачі обов’язкових даних до Ради, формат, вказаний у Додатку VIа повинен використовуватись у межах сітки Співтовариства, розміром 16 кілометрів на 16 кілометрів. Країни, що мають обмежену кількість ділянок (менше 20) можуть подавати інформацію також на папері.

II.5. Тренування польового загону

Польові загони складаються з двох професіоналів, щонайменше, один з яких повинен мати диплом з лісоводства і виступати в якості відповідального керівника загону. До початку щорічного польового сезону всі загони повинні пройти курс інтенсивної теоретичної та практичної підготовки зі зняття мірок та оцінювання, а також з заповнення різноманітних бланків.

II.6. Контрольний огляд

Зазвичай, частина (від 5 до 10%) відібраних зразків перевіряється незалежною контрольно-оглядовою групою.

Контрольна перевірка стосується всіх вимірювань та описів, виконаних геологічним загоном. У разі значних розходжень потрібно негайно відрегулювати інструменти вимірювання або відкоригувати інструкції та перевірити точність їх дотримання, щоб запобігти виникненню серйозних систематичних помилок.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 7

▼В

Форма 1а: зміст картки, що містить інформацію про стан ділянки, повинен використовуватись разом з описом дерева

] --- 4 6-------7 9 - -- - - - 12 14 ----

19 21---------------27 29- ------- --35 37 39 41- -42 44 4647 49-51 53----------------S

ПорядковіНомери

ДДержава

Пункт спостереження

Дата(ДД ММ РР)

Координати широти

( + Г Г Х Х С С )

Координати довготи (±ГГХХСС) Вода

■Гумус

lВисота

Розміщення

Середній вік

Одиниця грунту

OСпостереження

1 2

3

4

5

6

7

8

9

1 0

1 1

1 2

1 3

1 4

1 5

1 6

1 7

1 8

1 9

2 0

2 1

2 2

2 3

2 4

Графавід 1 до 4 Порядкові номери ділянок (від 1 до 9 999)від 6 до 7 (1) Код Країни (Франція = 01, Бельгія = 02 і.т.д.)від 9 до 12 (2) номер ділянки (максимальний 9 999)від 14 до 19 (3) Дата спостереження ДД ММ РР (наприклад, 22 06 90)від 21 до 27 (4) Широта в + ГГ ХХ СС (наприклад, + 505852)від 29 до 35 (4) Довгота в (+ або -) ГГ ХХ СС (наприклад, + 035531)37 (5) Наявність води (недостатня = 1, достатня = 2, надмірна = 3)39 (6) Тип чорнозему (Гумус = 1, Модер – гумус = 2, і т.д.)Від 41 до 42 (7) Висота над рівнем моря (у 50-ти метрових групах від 1 до 31)44 (8) Розташування (N = 1, NE = 2 і т.д.)Від 46 до 47 (9) Середній вік домінуючих ярусів (у 20-ти річних группах від 1 до 8)Від 49 до 51 (10) Одиниця грунту (від 101 до 253)У останній графі можна додати примітку про ділянку:Від 53 до 63 (11) Інші спостереження (слово)

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 8

▼В

Пояснення до Форм 1а та 1b

Перелік кодів для звіту про пошкодження лісів, що має бути надісланий до Ради

Інструкції та коди, наведені нище, повинні використовуватись країнами-членами при заповненні Форм загального спостереження 1а та 1b.

Форма 1а (інформація про стан ділянки)

(1) Країна

01: Франція (FR)02: Бельгія (BL)03: Нідерланди (NL)03: Германія (DL)05: Італія (IT)06: Великобританія (UK)07: Ірландія (IR)08: Данія (DK)09: Греція (EL)10: Португалія (PO)11: Іспанія (ES)12: Люксембург (LX)

(2) Номер пункту спостереження

Номер пункту спостереження відповідає номеру, вказаному на пересіченні сітки в даній точці згідно координатам широти та довоготи, визначеним Радою (Відділенням, відповідальним за Ліси та Лісництва). Відхилення від таких координат повинні чітко обґрунтовуватись.(3) Дата спостереження

Дата спостереження повинна бути занесена до наступної таблиці:Приклад:

(4) Координати широти-/довготи

Заповніть таблицю шестизначними значеннями координати широти та довготи точки спостереження. Ці координати відрізняються від координат відповідної точки сітки, що було запроновано Радою коли точка спостереження переносилася згідно параграфу II.1 цього Додатку,

Наприклад:

- широта

- довгота

Перший блок використовується для позначення координати: + чи –

(5) Наявність води для основних видів

1: Недостатньо

2: Достатньо

3: Надмірно

(6) Тип чорнозему

1: Гумус

2: Модер-гумус

День Місяць Рік

0 8 0 9 9 2

± Градуси Хвилини Секунди

+ 5 0 1 0 2 7

- 0 1 1 5 3 2

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 9

▼В

3: Грубий гумус

4: Водоносний слой

5: Торф

6: Інший

7: Сирий гумус

(7) Висота

1: ≤ 50 м2: від 51 до 100 м3: від 101 до 150 м4: від 151 до 200 м5: від 201 до 250 м6: від 251 до 300 м7: від 301 до 350 м8: від 351 до 400 м9: від 401 до 450 м10: від 451 до 500 м11: від 501 до 550 м12: від 551 до 600 м13: від 601 до 650 м14: від 651 до 700 м15:від 701 до 750 м16: від 751 до 800 м17: від 801 до 850 м18: від 851 до 900 м19: від 901 до 950 м20: від 951 до 1 000 м21: від 1 001 до 1 050 м22: від 1 051 до 1 100 м23: від 1 101 до 1 150 м24: від 1 151 до 1 200 м25: від 1 201 до 1 250 м26: від 1 251 до 1 300 м27: від 1 301 до 1 350 м28: від 1 351 до 1 400 м29: від 1 401 до 1 450 м30: від 1 451 до 1 500 м31: > 1 500 м

(8) Напрям

1: Пн

2: ПнСх

3: Сх

4: ПдСх

5: Пд

6: ПдЗх

7: Зх

8: ПнЗх

9: Без визначеного спрямування

(9) Середній вік домінуючих ярусів (в роках)

1: ≤ 20

2: від 21 до 40

3: від 41 до 60

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 10

▼В4: від 61 до 805: від 81 до 1006: від 101 до 1207: > 1208: різновікові насадження

(10) Грунтові групи

Fluvisols

101 Eutric Fluvisols 102 Calcaric Fluvisols103 Dystric Fluvisols104 Mollic Fluvisols105 Umbric Fluvisols106 Thionic Fluvisols107 Salic Fluvisols

Gleysols

108 Eutric Gleysols109 Calcic Gleysols110 Dystric Gleysols111 Andic Gleysols112 Mollic Gleysols113 Umbric Gleysols114 Thionic Gleysols115 Gelic Gleysols

Regosols

116 Eutric Regosols117 Calcaric Regosols118 Gypsic Regosols119 Dystric Regosols120 Umbric Regosols121 Gelic Regosols

Leptosols

122 Eutric Leptosols123 Dystric Leptosols124 Rendzic Leptosols125 Mollic Leptosols126 Umbric Leptosols127 Lithic Leptosols128 Gelic Leptosols

Arenosols

129 Haplic Arenosols130 Cambic Arenosols131 Luvic Arenosols132 Ferralic Arenosols133 Albic Arenosols134 Calcaric Arenosols135 Gleyic Arenosols

Andosols

136 Halpic Andosols137 Mollic Andosols

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 11

▼В138 Umbric Andosols139 Virtic Andosols140 Gleyic Andosols141 Gelic Andosols

Vertisols

142 Eutric Vertisols143 Dystric Vertisols144 Calcic Vertisols145 Gypsic Vertisols

Cambisols

146 Eutric Cambisols147 Dystric Cambisols148 Humic Cambisols149 Galcaric Cambisols150 Chromic Cambisols151 Vertic Cambisols152 Ferralic Cambisols153 Gleyic Cambisols154 Gelic Cambisols

Calcisols

155 Haplic Calcisols156 Luvic Calcisols157 Petric Calcisols

Gypsisols

158 Haplic Gypsisols159 Calcic Gypsisols160 Luvic Gypsisols161 Petric Gypsisols

Solonetz

162 Haplic Solonetz163 Mollic Solonetz164 Calcic Solonetz165 Gypsic Solonetz166 Stagnic Solonetz167 Gleyic Solonetz

Solonchaks

168 Haplic Solonchaks169 Mollic Solonchaks170 Calcic Solonchaks171 Gypsic Solonchaks172 Sodic Solonchaks173 Gleyic Solonchaks174 Gelic Solonchaks

Kastanozems

175 Haplic Kastanozems176 Luvic Kastanozems177 Calcic Kastanozems178 Gypsic Kastanozems

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 12

▼В

Chernozems

179 Haplic Chernozems180 Calcic Chernozems181 Luvic Chernozems182 Glossic Chernozems183 Gleyic Chernozems

Phaeozems

184 Haplic Phaeozems185 Calcaric Phaeozems186 Luvic Phaeozems187 Stagnic Phaeozems188 Gleyic Phaeozems

Greyzems

189 Haplic Greyzems190 Gleyic Greyzems

Luvisols

191 Haplic Luvisols192 Ferric Luvisols193 Chromic Luvisols194 Calcic Luvisols195 Vertic Luvisols196 Albic Luvisols197 Stagnic Luvisols198 Gleyic Luvisols

Lixisols

199 Haplic Lixisols200 Ferric Lixisols201 Plinthic Lixisols202 Albic Lixisols203 Stagnic Lixisols204 Gleyic Lixisols

Planosols

205 Eutric Planosols206 Dystric Planosols207 Mollic Planosols208 Umbric Planosols209 Gelic Planosols

Podzoluvisols

210 Eutric Podzoluvisols211 Dystric Podzoluvisols212 Stagnic Podzoluvisols213 Gliyic Podzoluvisols214 Gelic Podzoluvisols

Podzols215 Haplic Podzols216 Cambic Podzols217 Ferric Podzols218 Carbic Podzols219 Gleyic Podzols220 Gelic Podzols

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 13

▼В

Acrisols

221 Haplic Acrisols222 Ferric Acrisols223 Humic Acrisols224 Plinthic Acrisols225 Gleyic Acrisols

Alisols

226 Haplic Alisols227 Ferric Alisols228 Humic Alisols229 Plinthic Alisols230 Stagnic Alisols231 Gleyic Alisols

Nitisols

232 Haplic Nitisols233 Rhodic Nitisols234 Humic Nitisols

Ferrasols

235 Haplic Ferrasols326 Xanthic Ferrasols237 Rhodic Ferrasols238 Humic Ferrasols239 Geric Ferrasols240 Plinthic Ferrasols

Plinthosols

241 Eutric Plinthosols242 Dystric Plinthosols243 Humic Plinthosols244 Albic Plinthosols

Histosols

245 Folic Histosols246 Terric Histosols247 Fibric Histosols248 Thionic Histosols249 Gelic Histosols

Anthrosols

250 Aric Anthrosols251 Fimic Anthrosols252 Cumulis Anthrosols253 Urbic Anthrosols

(11) Інші спостереженняІнша інформація, що стосується ділянки повинна бути вказана у даному розділі.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 14

▼В

Форма 1b: зміст картки, що містить інформацію про стан дерева

1 --- --- -- 5 7 --- --- 10 12-

13 I5 --- 17 19 --- 21 23 25 27 29 31 33 35 37 39 41---------------50 52---------------61

SПорядкові номери

Пункт спостереження

TДерево Види Втрата листя

Втрата кольору

Причини пошкодження, що легко визначаються

Tl T2 T3 T4 T5 T6 T7 T8

Визначення типу пошкодження

Інші спостереження

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1 0

1 1

1 2

1 3

1 4

1 5

1 6

1 7

1 8

1 9

2 0

2 1

2 2

2 3

2 4

2 5

2 6

2 7

2 8

2 9

3 0

3 1

3 2

3 3

Графавід 1 до 5 Порядкові номери дерев (від 1 до 99 999)від 7 до 10 (12) Номер ділянки (максимальний 9 999)від 12 до 13 (13) Номер дерева (згідно нумерації від 1 до 30, 31+ заміняється)від 15 до 17 (14) Види (від 001 до 199)від 19 до 21 (15) Втрата листя (0, 5, 10, 20, 15, ..., 95, 100%)23 (16) Втрата кольору (0, 1, 2, 3 або 4)25 (17) Пошкодження, спричинені: дикими звірами та скотом(1 = так)27(*) (17) Пошкодження, спричинені: комахами ( 1= так)29(*) (17) Пошкодження, спричинені: грибками (1 = так)31(*) (17) Пошкодження, спричинені: нежиттєздатними організмами (1 = так)33(*) (17) Пошкодження, спричинені: прямим впливом людини (1 = так)35(*) (17) Пошкодження, спричинені: вогнем (1 = так)37(*) (17) Пошкодження, спричинені: відомими місцевими/регіональними забрудниками (1 = так)39(*) (17) Інші пошкодження (1 = так)від 41 до 50 (*) (18) Визначення типу пошкодження (назва)від 52 до 61 (*) (19) Інші спостереження (слово)

(*) Залишити пустим, якщо пошкодження не помічено.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 15

▼В

Форма 1 b (інформація про стан дерева)

(12) Номер пункту спостереження

Див. Пояснення № 2 у Формі 1а.

(13) Номер зразка дерева

Кількість зразків дерев на кожному пункті спостереження для оцінювання пошкодження лісових насаджень повинна складати не менше 20. Однак, кількість зразків дерев не повинна перевищувати 30. Особливу увагу потрібно звернути на те, що один і той самий номер використовується для позначення одного й того ж дерева протягом наступних років.

(14) Види (Надано Організацією «Європейська Флора»)

Широколисті дерева

001: Acer campestre002: Acer monspessulanum003: Acer opalus004: Acer platanoides005: Acer pseudoplatanus006: Alnus cordata007: Alnus glutinosa008: Alnus incana009: Alnus viridis010: Betula pendula011: Betula pubescens012: Buxus sempervirens013: Carpinus betulus014: Carpinus orientalis015: Castanea sativa (C. vesca)016: Corylus avellana017: Eucalyptus sp.018: Fagus moesiaca019: Fagus orientalis020: Fagus sylvatica021: Fraxinus angustifolia spp. oxycarpa (F. oxyphylla)022: Fraxinus excelsior023: Fraxinus ornus024: Ilex aquifolium025: Juglans nigra026: Juglans regia027: Malus domestica028: Olea europaea029: Ostrya carpinifolia030: Platanus orientalis031: Populus alba032: Populus canescens033: Populus hybrids034: Populus nigra035: Populus tremula036: Prunus avium037: Prunus dulcis (Amygdalus communis)038: Prunus padus039: Prunus serotina040: Pyrus communis

041: Quercus cerris

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 16

▼В

042: Quercus coccifera (Q. calliprinos)043: Quercus faginea044: Quercus frainetto (Q. conferta)045: Quercus fruticosa (Q. lusitanica)046: Quercus ilex047: Quercus macroleptis (Q. aegilops)048: Quercus petraea049: Quercus pubescens

050: Quercus pyrenaica (Q. toza)051: Quercus robur (Q. penduculata)052: Quercus rotundifolia053: Quercus rubra054: Quercus suber055: Quercus trojana056: Robinia pseudoacacia057: Salix alba058: Salix caprea059: Salix cinerea

060: Salix eleagnos061: Salix fragilis062: Salix sp.063: Sorbus aria064: Sorbus aucuparia065: Sorbus domestica066: Sorbus torminalis067: Tamarix africana068: Tilia cordata069: Tilia platyphyllos

070: Ulmus glabra (U. scabra, U. montana)071: Ulmus laevis (U. effusa)072: Ulmus minor (U. campestris, U. carpinifolia)073: Arbutus unedo074: Arbutus andrachne075: Ceratonia siliqua076 Cercis siliquastrum077: Erica arborea078: Erica scoparia079: Erica manipuliflora

080: Laurus nobilis081: Myrtus communis082: Phillyrea latifolia083: Phillyrea angustifolia084: Pistacia lentiscus085: Pistacia terebinthus086: Rhamnus oleoides087: Rhamnus alaternus

099: Інші широколисті дерева

Х в о й н і

100: Abies alba101: Abies borisii-regis102: Abies cephalonica103: Abies grandis104: Abies nordmanniana

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 17

▼В

105: Abies pinsapo106: Abies procera107: Cedrus atlantica108: Cedrus deodara109: Cupressus lusitanica

110: Cupressus sempervirens111: Juniperus communis112: Juniperus oxycedrus113: Juniperus phoenicea114: Juniperus sabina115: Juniperus thurifera116: Larix decidua117: Larix kaempferi (L. leptolepis)118: Picea abies (P. excelsa)119: Picea omorika

120: Picea sitchensis121: Pinus brutia122: Pinus canariensis123: Pinus cembra124: Pinus contorta125: Pinus halepensis126: Pinus heldreichii127: Pinus leucodermis128: Pinus mugo (P. montana)129: Pinus nigra

130: Pinus pinaster131: Pinus pinea132: Pinus radiata (P. insignis)133: Pinus strobus134: Pinus sylvestris135: Pinus uncinata136: Pseudotsuga menziesii137: Taxus baccata138: Thuya sp.139: Tsuga sp.

199: Інші хвойні

(15) Втрата листя

Втрата листя кожного зразка дерева у процентному відношенні (з інтервалом у 5%) порівняно з деревами з повною листяною кроною. Використовується таке процентне співвідношення.0 = 0%5 = від 1 до 5%10 = від 6 до 10%15 = від 11 до 15%

(16) Коди ступенів втрати кольору

0: втрати кольору немає (від 0 до 10%)1: незначна втрата кольору (від 11 до 25%)2: помірна втрата кольору (від 26 до 60%)3: значна втрата кольору (> 60%)4: мертве

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 18

▼В

(17) Причини пошкодження, які легко визначити

Додайте відмітку (1) у відповідній графі (-ах).

Т1 = дикі звірі та випас скота

Т2 = наявність надмірної кількості комах

Т3 = наявність грибків

Т4 = нежиттєздатні організми

Т5 = безпосередня діяльність людини

Т6 = вогонь

Т7 = відомі місцеві/регіональні забрудники

Т8 = інше

(18) Визначеня типу пошкодження

За необхідності, до звіту повинно додаватись визначеня типу пошкодження, наприклад, для комах: вид або группа (наприклад, «жук-короїд»).

(19) Інші спостереження дерева

Будь-яка важлива додаткова інформація повинна заноситись до форми.

(наприклад, можливі впливаючі фактори (недавня посуха, різкі перепади температури); інші види пошкодження/симптоми стресу).

(20) Заміна зразків дерев

У випадку, якщо вихідні дерева-зразки, були повалені (вирубка, вітровал, тощо) та замінені на інші, нові дерева отримують новий номер (більше 30) про це зазначається у даних спостереження.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 19

▼В

ДОДАТОК II

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ СКЛАДАННЯ ОПИСУ СТАНУ ГРУНТІВ ЛІСОВОЇ МІСЦЕВОСТІ

(Стаття 1а)

I. Загальні положення

Метою схеми, вказаної у статті 1а є встановити складання опису стану грунтів у державах-членах.

Опис повинен складатись на рівні Співтовариства на основі сітки, розміром 16 х 16 км, що вкриває всю територію держави-члена. Крім того, держави-члени можуть збирати інформацію з густих сіток, щоб отримати інформаційні дані на національному або регіональному рівні для презентації їх у звіті. Для обох рівнів (Співтовариства та національного/регіонального) повинні використовуватись загальні методи (описані нище).

В основу цього Додатоку покладені результи Групи експертів з грунтознавства UN-ECE/ICP з оцінювання та контролю впливу забрудненого повітря на лісові насадження. Посилання здійснюється на ті підручники, які підготовлені цієїю ж експертною групою.

Опис повинен проводитися в період з початку 1993 року до кінця 1995; держави-члени повинні підтвердити результати аналізу, надані Раді до 31 грудня 1995 року. Інформація про стан грунтів, що була зібрана та проаналізована до 1993 року, але після 1 січня 1985, також може бути використана, якщо при її зборі використовувались методи, про які йде мова далі.

II. Методика складання опису

II.1. Вибір ділянок для відбору зразків

Країни-члени вже використовують сітку стаціонарних ділянок 16 км х 16 км для складання опису життєздатності дерев (див. пункт ІІ. 1 Додатку I цієї Директиви). З цією метою такі ділянки використовуватимуться й надалі.

II.2. Інформація про ділянку

Задля того аби забезпечити зіставлення даних опису життєздантості дерев та даних зразків грунту, рекомендовано з пробних ділянок збирати таку інформацію та надсилати її до Ради (Див. Форму 2а):— описовий код:

— країна,— номер пункту спостереження,— дата відбору зразків,— координати широти і довготи,

— інформація про місцезнаходження:— висота над рівнем моря,— одиниця грунту.

II.3. Вибір розміщення зразківЗразки грунтів відбираються в центрі ділянок, на яких проводиться дослідження на перевірку життєздатності дерев та статистично відображають ситуацію такого відбору. Зразки грунтів відбираються із шурфу та/або зі свердловин. Необхідно слідкувати за тим, щоб не пошкодилося коріння дерев-зразків.Якщо взяти зразки грунту із центра ділянки на яких проводиться дослідження неможливо, місце відбору зразків може бути перенесене згідно чітко визначеної, об’єктивної та неупередженої статистичної процедури.II.4. Грунтознавча характеристика ділянок, на яких відбираються зразкиГрунтознавча характеристика повинна складатись для кожної з ділянок, на яких відбираються зразки, з використанням свердловин, що знаходяться у центрі ділянки. Одиниця грунту повинна визначатись та вказуватись у файлі, що містить інформацію про стан ділянки. Якщо було складено детальне профільне описання, то його необхідно розмістити в додатку звіту про стан грунтів лісової місцевості.Рекомендовано складати профільне описання відповідно до настанов ФАО щодо профільних описань (ФАО, 1990) в санітарно-захисних зонах

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 20

▼В

Необхідно слідкувати за тим, щоб профільне описання стосувалося того місця, на якому проводиться відбір зразків.

Рекомендовано, щоб об’ємна густина визначалася на грунті з непорушунною структурою з метою підрахунку загального вмісту поживних речовин.

II.5. Метод відбору зразків

Зразки грунту повинні відбиратись з глибини або з ярусу. У кожному шарі або ярусі повинен відбиратись один або декілька репрезентативних складних зразків; фіксується кількість додаткових зразків, відібраних для складного зразку та дата відбору.

Органічні слої (О- та Н-) (*) повинні відбиратись окремо. У випадку, якщо відбір зразка проводиться з фіксованої глибини, повинні використовуватись такі значення:

— від 0 до 10 см (рекомендовано відбирати зразки від 0 до 5 та від 5 до 10 окремо)

— від 10 до 20 см.

II.6. Перевезення, зберігання та підготовка

Зразки перевозяться та зберігаються таким чином, щоб можливі хімічні зміни зводились до мінімуму.

Повідомляється інформація стосовно процесу перевезення та зберігання (враховуючи час очікування). Проблеми та відхилення від таких процесів описуються у звіті. Рекомендовано зберігати частину зразків у земельному банку з метою використання для порівняння з майбутніми зразками (наприклад, через 10 років).

Перед аналізом зразки повинні бути підготовлені. Великі предмети (>2мм) повинні видалятись, зразки повинні висушуватись (при максимальній температурі 40ºС) та подрібнюватись або просіюватись.

II.7. Методи аналізу

У «Інструкції з методик відбору та аналізу зразків грунту», підготовленою групою експертів з грунтознавства лісів та затвердженій на відповідних зборах спеціальною комісією, описані затверджені методи аналізу різноманітних властивостей грунту.

Рекомендовано використовувати затверджені методи. У разі використання інших (національних) методів, порівняння результатів аналізу детально описується разом з безпосередньо представленими результатами аналізу. Описання стану грунтів лісової місцевості будуть відрізнятись стосовно обов'язкових та необов'язкових властивостей. Країни-члени вільні обирати більшість, всі або лише частину необов’язкових властивостей. Результати аналізу повинні подаватися з використанням Форми 2б (для обов’язкового аналізу) та Форми 2в (для необов’язкового аналізу).

__________________(*)Група експертів з ґрунтознавства UN-ECE/ICP погодилась використовувати визначення згідно вказаному у настановах ФАО щодо описання стану грунтів (1990) та описання органічних шарів, (О- та Н-) таких як: Н-яруси або шари, в яких переважають органічні матеріали, сформовані внаслідок накопичення нерозкладених або частково розкладених органічних матеріалів на поверхні грунту, що можуть також знаходитись під водою. Всі Н-яруси просочуються водою впродовж довгого періоду або просочуються одноразово а потім штучно осушуються. Н-ярус може знаходитись на поверхні мінеральних грунтів або на будь-якій глибині нижче поверхні, якщо він знаходиться у заглибині.О-яруси або шари, в яких переважають органічні матеріали, що складаються з нерозкладених або частково розкладених відходів, таких як листя, голки, гілки, мох та лишайники, які накопичуються на поверхні; вони повинні знаходитись на поверхні мінеральних або органічних грунтів. О-яруси не просочуються водою впродовж довгого періоду. Мінеральні частки такого матеріалу складають лише незначний процент розмірів матеріалу та загалом становлять меншу половину його ваги. О-рівні можуть знаходитись на поверхні грунту або на будь-якій глибині нижче рівня поверхні. Ярус, сформований вмиванням органічного матеріалу у матеріал підгрунту – це не О-ярус, хоча деякі яруси, що формуються таким чином, містять багато органічних речовин.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 21

▼В

Форма 2а: зміст картки, що містить інформацію про стан ділянки, повинен використовуватись разом з описом дерева

] --- 4 6-------7 9 - -- - - - 12 14 ----

19 21---------------27 29- ------- --35 37- -38 40-42 44----------54

Порядкові номери

ДДержава

Пункт спостереження #

Дата(ДД ММ РР)

Координати широти

( +Г Г Х Х С С )

Координати довготи (±ГГХХСС)

lВисота

Одиниця грунту

OСпостереження

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1 0

1 1

1 2

1 3

1 4

1 5

1 6

1 7

1 8

1 9

2 0

2 1

2 2

2 3

2 4

Графа

від 1 до 4 Ряд порядкових номерів ділянок (від 1 до 9 999)

від 6 до 7 (1) Код Країни (Франція = 01, Бельгія = 02 і.т.д.)

від 9 до 12 (2) Номер ділянки (максимальний 9 999)

від 14 до 19 (3) Дата спостереження ДД ММ РР (наприклад, 22 06 90)

від 21 до 27 (4) Широта в + ГГ ХХ СС (наприклад, + 505852)

від 29 до 35 (4) Довгота в (+ или -) ГГ ММ СС (наприклад, + 035531)

Від 37 до 38 (5) Висота над рівнем моря (у 50-ти метрових групах від 1 до 31)

Від 40 до 42 (6) Одиниця грунту (від 101 до 253)

У останній графі можна додати примітку про ділянку:

Від 44 до 54 (7) Інші спостереження (слово)

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 22

▼В

Пояснення до Форм 2а, 2b та 2c

Перелік кодів для звіту про пошкодження, завдані лісовій місцевості, що має бути надісланий до Ради

Форма 2а: Інформація про стан ділянки (повинна заповнюватись безпосередньо під час відбору зразків)

(1) Країна (коди та абревіатури)01: Франція (FR)02: Бельгія (BL)03: Нідерланди (NL)03: Германія (DL)05: Італія (IT)06: Великобританія (UK)07: Ірландія (IR)08: Данія (DK)09: Греція (EL)10: Португалія (PO)11: Іспанія (ES)12: Люксембург (LX)

(2) Номер пункту спостереження

Номер пункту спостереження відповідає номеру, вказаному на пересіченні сітки в даній точці згідно координатам широти та довготи, визначеними Радою (відділенням, відповідальним за ліси та лісництва) та/або їх замінникам. Номери пунктів спостереження повинні відповідати номерам ділянок, вказаним у описі життєздатності лісових насаджень (Додаток I), складеному у відповідному році.

(3) Дата складання опису

Дата складання опису повинна бути занесена до наступної таблиці:

Приклад:День Місяць Рік

0 8 0 9 9 2

(4) Координати широти-/довготи

Заповніть таблицю шестизначними координатами широти та довготи пункту спостереження. Ці координати відрізняються від координат відповідної точки сітки, що було запроновано Радою коли точка спостереження переносилася згідно параграфу II.1 цього Додатку,

Наприклад:

- широта

- довгота

Перший блок використовується для позначення координати: + або –.

(5) Висота

1: ≤ 50 м

2: від 51 до 100 м

3: від 101 до 150 м

4: від 151 до 200 м

5: від 201 до 250 м

6: від 251 до 300 м

7: від 301 до 350 м

± Градуси Хвилини Секунди

+ 5 0 1 0 2 7

0 1 1 5 3 2

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 23

▼В8: від 351 до 400 м9: від 401 до 450 м10: від 451 до 500 м11: від 501 до 550 м12: від 551 до 600 м13: від 601 до 650 м14: від 651 до 700 м15: від 701 до 750 м16: від 751 до 800 м17: від 801 до 850 м18: від 851 до 900 м19: від 901 до 950 м

20: від 951 до 1 000 м21: від 1 001 до 1 050 м22: від 1 051 до 1 100 м23: від 1 101 до 1 150 м24: від 1 151 до 1 200 м25: від 1 201 до 1 250 м26: від 1 251 до 1 300 м27: від 1 301 до 1 350 м28: від 1 351 до 1 400 м29: від 1 401 до 1 450 м

30: від 1 451 до 1 500 м31: > 1 500 м

(6) Грунтові групи

Fluvisols

101 Eutric Fluvisols 102 Calcaric Fluvisols103 Dystric Fluvisols104 Mollic Fluvisols105 Umbric Fluvisols106 Thionic Fluvisols107 Salic Fluvisols

Gleysols

108 Eutric Gleysols109 Calcic Gleysols110 Dystric Gleysols111 Andic Gleysols112 Mollic Gleysols113 Umbric Gleysols114 Thionic Gleysols

115 Gelic Gleysols

Regosols

116 Eutric Regosols117 Calcaric Regosols118 Gypsic Regosols119 Dystric Regosols120 Umbric Regosols121 Gelic Regosols

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 24

▼В

Leptosols

122 Eutric Leptosols123 Dystric Leptosols124 Rendzic Leptosols125 Mollic Leptosols126 Umbric Leptosols127 Lithic Leptosols128 Gelic Leptosols

Arenosols

129 Haplic Arenosols130 Cambic Arenosols131 Luvic Arenosols132 Ferralic Arenosols133 Albic Arenosols134 Calcaric Arenosols135 Gleyic Arenosols

Andosols

136 Halpic Andosols137 Mollic Andosols138 Umbric Andosols139 Virtic Andosols140 Gleyic Andosols141 Gelic Andosols

Vertisols

142 Eutric Vertisols143 Dystric Vertisols144 Calcic Vertisols145 Gypsic Vertisols

Cambisols

146 Eutric Cambisols147 Dystric Cambisols148 Humic Cambisols149 Galcaric Cambisols150 Chromic Cambisols151 Vertic

Cambisols

152 Ferralic Cambisols153 Gleyic Cambisols154 Gelic Cambisols

Calcisols

155 Haplic Calcisols156 Luvic Calcisols157 Petric Calcisols

Gypsisols

158 Haplic Gypsisols159 Calcic Gypsisols160 Luvic Gypsisols161 Petric Gypsisols

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 25

▼В

Solonetz

162 Haplic Solonetz163 Mollic Solonetz164 Calcic Solonetz165 Gypsic Solonetz166 Stagnic Solonetz167 Gleyic Solonetz

Solonchaks

168 Haplic Solonchaks169 Mollic Solonchaks170 Calcic Solonchaks171 Gypsic Solonchaks172 Sodic Solonchaks173 Gleyic Solonchaks174 Gelic Solonchaks

Kastanozems

175 Haplic Kastanozems176 Luvic Kastanozems177 Calcic Kastanozems178 Gypsic Kastanozems

Chernozems

179 Haplic Chernozems180 Calcic Chernozems181 Luvic Chernozems182 Glossic Chernozems183 Gleyic Chernozems

Phaeozems

184 Haplic Phaeozems185 Calcaric Phaeozems186 Luvic Phaeozems187 Stagnic Phaeozems188 Gleyic Phaeozems

Greyzems

189 Haplic Greyzems190 Gleyic Greyzems

Luvisols

191 Haplic Luvisols192 Ferric Luvisols193 Chromic Luvisols194 Calcic Luvisols195 Vertic Luvisols196 Albic Luvisols197 Stagnic Luvisols

198 Gleyic Luvisols

Lixisols

199 Haplic Lixisols200 Ferric Lixisols201 Plinthic Lixisols202 Albic Lixisols

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 26

▼В

203 Stagnic Lixisols204 Gleyic Lixisols

Planosols

205 Eutric Planosols206 Dystric Planosols207 Mollic Planosols208 Umbric Planosols209 Gelic Planosols

Podzoluvisols

210 Eutric Podzoluvisols211 Dystric Podzoluvisols212 Stagnic Podzoluvisols213 Gleyic Podzoluvisols214 Gelic Podzoluvisols

Podzols

215 Haplic Podzols216 Cambic Podzols217 Ferric Podzols218 Carbic Podzols219 Gleyic Podzols220 Gelic Podzols

Acrisols221 Haplic Acrisols222 Ferric Acrisols223 Humic Acrisols224 Plinthic Acrisols225 Gleyic Acrisols

Alisols

226 Haplic Alisols227 Ferric Alisols228 Humic Alisols229 Plinthic Alisols230 Stagnic Alisols231 Gleyic Alisols

Nitisols

232 Haplic Nitisols233 Rhodic Nitisols234 Humic Nitisols

Ferrasols

235 Haplic Ferrasols236 Xanthic Ferrasols237 Rhodic Ferrasols238 Humic Ferrasols239 Geric Ferrasols240 Plinthic Ferrasols

Plinthosols

241 Eutric Plinthosols242 Dystric Plinthosols243 Humic Plinthosols

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 27

244 Albic Plinthosols▼В

Histosols

245 Folic Histosols

246 Terric Histosols

247 Fibric Histosols

248 Thionic Histosols

249 Gelic Histosols

Anthrosols

250 Aric Anthrosols

251 Fimic Anthrosols

252 Cumulic Anthrosols

253 Urbic Anthrosols

(7) Інші спостереження

Необхідна інформація стосовно ділянки міститься у цьому розділі..

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 28

В

Форма 2 b Блок даних, що містить інформацію про зразки грунту (обов'язковий)П

ППорядковий

номер Ділянка

Г

ГЯрус

Зраз

окК

од (0

, 1, 2

Д

Д

ДДата

((ддммрр)

pH

(CaСl

)

C_Org(

(г/кг)

Н

(г/кг)

■

3Р

М(мг/кг)

4

K(

MК

G(мг/кг)

4

Са(

(мг/кг)

Mg

(мг/кг)

O

Орг.

Слой

(кг/м³)

C

СaCO3

((г/кг)

Спостереження

1-5 7-10 12-14 16 18-23 25-27 29-31 33-36 38-40 42-45 47-50 52-55 57-59 61-63 65-75

0 0 S A M

1 H 0 . .2 O 0 . .3 М 0 51 . .4 М 5 11 . .5 М 0 19 . .6 M 1 20 . .

9 9 9 9 9 9 9 9 9 м 4 8 2 3 1 1 2 9 5 9 . 9 9 9 9 9 9 . 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9

Максимальне значення (**)Перший рядок (лінія #0) використовується для визначення, який метод аналізу зразків (МАЗ) використовувався.Вказує на кожний з параметрів, для яких використовувався метод аналізу:0 = Немає відхилень від затвердженого методу.1 = Проаналізовано відповідно до альтернативного методу (*).9 = Перераховані дані (*).1 – 5 Порядковий номер Порядкові номери зразків (від 1 до 99 999)7 – 10 Номер точки спостереження Відповідний номер ділянки (максимально 9999)12 – 14 Рівень Код рівня глибини (Н, О, М05, М51, М01, М12)16 Код зразку Код методу, що використовується для відбору (0 = затверджений метод, 1 = рекомендований (*), 9 = перераховано (*))18 – 23 Дата Дата аналізу (ддммрр)

Параметри (Обов’язковий файл)Одиниці

(***)Н/O мін Затверджений метод Коментарі

25-27 pH(CaCl2) M M pH-електрод29-31 C-org (г/кг) M M Сухе згоряння33-36 N (г/кг) М M Сухе згоряння38-40 P (мг/кг) M вихід: царська горілка42-45 K (мг/кг) M вихід: царська горілка47-50 Ca (мг/кг) M вихід: царська горілка52-55 Mg (мг/кг) M вихід: царська горілка57-59 ОргСлой (кг/м2) M величина суха – маса61-63 CaCO3 (г/кг) M кальциметр (якщо pH (CaCl2) > 6)65-75 Спостереження

Слова

М – обов’язковий, незаповнена клітина = не обов’язково

__________________(*) Детальний опис використаних методів та перерахунків, міститься у додатку до звіту про стан грунтів.

В▼В (**) Максимальні значення використовуються якщо вже зареєстроване значення дорівнює максимальному або більше за нього. Якщо зареєстроване значення менше від мінімального, використовуватись повинно мінімальне значення. Якщо кількість не може бути виміряна,(наприклад, вона поза можливими межами вимірювання), повинен використовуватись спеціальний код – 1 (мінус 1). Якщо аналіз цього параметру не проводився, потрібно вказати нуль або залишити кітинку порожньою.(***) Ґрунтуючись на показниках термостату – суха вага.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 29

▼В

Форма 2 b:Обов'язкове визначення результатів аналізу (повинне проводитися після лабораторного аналізу)

Номер пункту спостереження

Див. пояснення 2 у Формі 2а.

(8) Зразок шаруО: Органічний шарН: Органічний шарМ01: Мінеральний шар (0 – 10 см)М05: Мінеральний шар (0 – 5 см) (рекомендовано)М51: Мінеральний шар (5 – 10 см) (рекомендовано)М12: Мінеральний шар (10 – 20 см)

(9) Код методу відбору зразків

Потрібно надавати дані стосовно кожного шару. Відбір зразків може (якщо це зафіксовано у документах) проводитись різними шляхами. Для визначення методів відбору зразків повинні використовуватись наступні коди:

0 немає відхилень від затвердженого методу.

1 зразки відібрані згідно рекомендованому.

9 зразки відібрані іншим способом, результати аналізів повинні перераховуватись. Повне пояснення використаного методу, включаючи перерозрахунки, повинне включатись до звіту про стан грунтів лісової місцевості.

(10) Дата проведення аналізу

Дата початку проведення аналізу вказується таким же чином, як і дата відбору зразків (пункт 3).

(11) Аналіз грунту

Наступні параметри є обов’язковими (Об) для проведення аналізу зразків грунту (Н/О) та мінеральних шарів (М):

(12) Метод аналізу зразків (МАЗ)У першому рядку (порядковий номер 0) метод аналізу зразків вказується згідно кожному з параметрів:0 аналіз зразка викоується у такий спосіб, який встановлений в ухваленому методі1 аналіз зразка виконано згідно альтернативного методу (повино бути зазначено Групою експертів з грунтознавства).9 аналіз зразка виконано згідно іншого методу і/або результати було обчислено.

▼В

У останніх двох випадках (МАЗ = 1 або 9) у додатку до звіту про стан грунтів наводиться повний опис використаних методів аналізу та/або підрахунків.

Органічний H/O Мінеральний M01, M12 (M05,

M51)Затвердженні методи

pH (CaCl2) Об Об

Labex 8703-01-1-1 та ISO/ TC190/SC3/GT8

C-орг Об Об Сухе згорянняN Об Об Сухе згорянняP Об Вихід: царська горілка

K Об Вихід: царська горілкаCa Об Вихід: царська горілкаMg Об Вихід: царська горілкаОргСлой Об Об’єм (циліндр)-сухий-вагаCaCO3 Об AFNORX 31-105

(якщо pH(CaCl2)>6)

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 30

▼ВФорма 2c: Зміст блоку даних, в якому знаходиться інформація стосовно зразків грунту (Додатково)

Перший рядок (рядок № 0) використовується для визначення методу аналізу зразків (МАЗ), що використовувався .0 = немає відхилень від затвердженого методу.1 = проаналізовано відповідно до альтернативного методу(*)9 = обчислені дані (*)1 — 5 Порядковий номер Порядкові номери зразків (від 1 до 99 999)7 — 10 Номер пункту спостереження Відповідний номер ділянки (максимальни 9 999)12 — 14 Рівень Код рівня глибини (H, O, M05, M51, M01, M12)16 Код зразка Код методу відбору зразків (0 = затверджений метод, 1 = Рекомендований {*), 9 = вирахувано (*))18 — 23 Дата Дата аналізу (ддммрр)______________________

Параметри (Додатковий файл) Параметри (Додатковий файл)Одиниці (***)

H/O Мін Затверджений метод Примітки Одиниці (***)

H/O Miн Затверджений метод Примітки25 — 28 Na (мг/кг) O вихід: царська горілка 71 — 73 Ac-Exc (cmol +/кг) О титрування Обмінна30 — 34 Al (мг/кг) О вихід: царська горілка кислотність36 — 40 Fe (мг/кг) О вихід: царська горілка 75 — 78 BCE (cmol +/кг) О вихід: BaCl2 Основний 42 — 44 Cr (мг/кг) О вихід: царська горілка обмін катіонів46 — 48 Ni (мг/кг) О вихід: царська горілка 80 — 3 ACE (cmol +/кг) О BaCl2 Катіони

кислотності50 — 53 Mn (мг/кг) О вихід: царська горілка 85 — 88 CEC (cmol+ /кг) О Здатність до

55 — 57 Zn (мг/кг) О вихід: царська горілка катіонного обміну59 — 61 Cu (мг/кг) О вихід: царська горілка обміну

63 — 65 Pb (мг/кг) О вихід: царська горілка 90 — 91 BaseSat % О67 — 69 Cd (мг/кг) О вихід: царська горілка 93 — 103 Спостереження Слова

О = додатково, пуста клітинка = непотріб

(*) Використані методи та обчислення повинні детально описуватись у додатку до звіту про стан грунтів.(**) Максимальні значення використовуються якщо вже зареєстроване значення дорівнює або більше від максимального з. Якщо зареєстроване значення менше від мінімального, використовуватись повинно мінімальне значення. Якщо кількість не може бути виміряна,(наприклад, вона поза можливими межами вимірювання), повинен використовуватись спеціальний код – 1 (мінус 1). Якщо аналіз цього параметру не проводився, потрібно вказати нуль або залишити кітинку порожньою.(***) Грунтується на абсолютно сухій масі.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 31

▼В

Форма 2с: Додаткові результати відбору зразків (повинна заповнюватись після лабораторного аналізу)

Номер пункту спостереження

Дивитись пояснення, пункт 2 Форми2а.

(8) Шари проб

О Органічний шар

Н Неорганічний шар

М01 Мінеральний шар (0 - 10 см)

М05 Мінеральний щар (0 - 5 см) (рекомендовано)

М51 Мінеральний шар (5 - 20 см) (рекомендовано)

М12 Мінеральний шар (10 - 20 см)

(9) Код методу відбору проб

Обов'язково потрібно підтверджувати дані зразком шару. Відбір зразків може бути (при його підтвердженні документами) проведений іншим чином. Для визначення методу відбору зразків потрібно використовувати наступні коди:

0 без відхилень від затвердженого методу відбору зразків.

1 відбір зразків здійснений відповідно до рекомендацій.

2 відбір зразків проведений іншим способом, результати аналізів були обчислені. Повне пояснення використаного методу, включаючи підрахунки, буде включено до звіту про стан лісових грунтів.

(10) Дата проведення аналізу

Дата початку аналізу повинна вказується таким же чином, як і дата відбору зразків (пункт 3).

(11)Аналіз грунту

Наступні параметри є додатковими (Дод) при аналізі зразків грунтів органічних (Н/О) та мінеральних (М) шарів:

Органічні Н/О

МінеральніМ01, М12

(М05, М51)

Затверджені методи

CaCO3Дод

AFNOR X 31-105(якщо рН (СаCl2)(CaCl2)>6]

Na Дод вихід: царська горілкаAl Дод вихід: царська горілкаFe Дод вихід: царська горілкаCr Дод вихід: царська горілкаNi Дод вихід: царська горілкаMn Дод вихід: царська горілкаZn Дод вихід: царська горілкаCu Дод вихід: царська горілкаPb Дод вихід: царська горілкаCd Дод вихід: царська горілкаAc-Exc Дод LABEX L8703-26-1-1BCE Дод БарельєфACE Дод БарельєфCEC Дод БарельєфBaseSat Дод LABEX L8703-26-1-1

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 32

▼В

(12) Метод аналізу зразків (МАЗ)

У першому рядку (послідовний номер 0) метод аналізу зразків вказується згідно кожному з параметрів:

0 аналіз зразка виконанується у такий спосіб, який встановлений в ухваленому методі

1 аналіз зразка виконано відподно до альтернативного методу (визначається Групою Експертів з Ґрунтознавства).

9 аналіз зразка виконано згідно з іншим методом і/або результати було підраховано.

У останніх двох випадках (МАЗ = 1 або 9) у додатку до звіту про стан грунтів наводиться повний опис використаних методів аналізу та/або підрахунків.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 33

▼В

ДОДАТОК III

ЗАЯВИ, ЩО ПОДАЮТЬСЯ ДО АГЕНСТВА МІЖНАРОДНОГО РОЗВИТКУ ВІД СПІВТОВАРИСТВА ВІДНОСНО ЗАХОДІВ, ЩО МАЮТЬ ПРОВОДИТИСЬ

ЗГІДНО ЗІ СТАТТЕЮ 2 ДИРЕКТИВИ (ЄЕС) № 3528/86 ТА ДОДАТКІВ ДО НЕЇ

Заяви до Агенства міжнародного розвитку повинні подаватись у формі, що відповідає Додатку А до Директиви Ради (ЄЕС) № 526/87 разом з інформацією про яку йде мова далі та із заповненою таблицею, як вказано в цьому Додатку і Формі 3а.

▼М1

Для всіх заходів, що мають відбуватись згідно зі статтею 1 (життєздатність дерев з розрахунку на рік), статті 1а (відбір зразків грунту) та статті 1b (хімічний склад хвої та листя), надається така інформація:

▼В

(1) Короткий опис заходів

(2) Заявник

Зв’язки між заявником та заходами

(3) Агентство, відповідальне за проведення заходів

Об’єкт та спрямованість головних дій агентства.

(4) Детальний опис заходів

де мають місце:

(а) заходи, що відносяться одночасно до виконання періодичного опису пошкоджень лісових насаджень та до встановлення або розширення сітки пунктів спостереження Співтовариства.- описання існуючої ситуації,- географічне розташування та площа зацікавленої території (-ій) (+ картографічна документація),- кількість пунктів спостереження, що належать сітці Співтовариства (Форма 3а),- детальне описання процесу відбору зразків, що використовується на рівні пункту (кількість дерев, позначки і т.д.),- визначення розкладу виконання запланованих заходів (Форма 3б);

(b) заходи, що відносяться до затвердження та виконання описання стану грунтів у лісових насадженнях, що належать Співтовариству на пунктах спостереження сітки Співтовариства, розміром 16 х 16 кілометрів.- описання існуючої ситуації,- кількість пунктів спостереження, що належать сітці Співтовариства та які повинні включатися до опису стану грунтів (Форма 3а),- детальне описання процесу відбору зразків, що використовується на рівні пункту (кількість окремих зразків, стислий опис грунтів і т.д.),- детальне описання параметрів, що повинні визначатися та метод аналізу, що застосовується, включаючи чітке описання всіх класифікацій, виправлень та/або підрахунків, необхідних для забезпечення результатів, що можуть бути співвіднесені з результатами, проаналізованими відповідно до обов’язкових методів,- визначення розкладу виконання запланованих заходів (Форма 3b).

(с) заходи, що відносяться до затвердження та використання

дослідження хімічного складу голок та листя, яке знаходиться в межах Співтовариства на пунктах спостереження сітки Співтовариства, розміром 16 х 16 км.

1. Описання існуючої ситуації.

2. Номер ділянки, що відповідає сітці Співтовариства, що

повинна включатись до дослідження хімічного складу голок та листя (Форма 3а).

3. Детальне описання процесу відбору зразків, що

використовується на рівні ділянки (кількість окремих зразків і т.д.).

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 34

▼М1

4. Детальне описання необхідних параметрів та методу

аналізу, що застосовувався, включаючи чітке описання всіх класифікацій, виправлень та/або обчислень, необхідних для забезпечення результатів, що можуть порівнюватись з результатами, проаналізованими відповідно до обов’язкових методів.

5. Визначення розкладу виконання запланованих заходів

(Форма 3b).

▼В

(5) Вартість заходів згідно з пунктам 4а та 4b (Форма 3а)

— вартість (встановлення, спостереження або відбір зразків),

— загальна вартість встановлення, спостереження або відбору зразків,

— допомога, отримана від Співтовариства на встановлення, спостереження або відбір зразків,

— вартість аналізу та оцінки кожного пункту окремо (відбору зразків грунту),

— загальна вартість аналізу та оцінки (відбору зразків грунту),

— допомога, отримана від Співтовариства на аналіз та оцінку (відбір зразків грунту),

— загальна запланована вартість (сума вартості встановлення, спостереження та/або відбору зразків, а також сума витрат на аналіз та оцінку),

— загальна допомога, отримана від Співтовариства (сума вартості встановлення, спостереження та/або відбору зразків, а також сума витрат на аналіз та оцінку).

(6) Заповніть форми3а та 3b

………………………………………………

Дата та підпис

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 35

▼В

Форма 3а

ЗАПРОПОНОВАНЕ ФІНАНСУВАНЯ

Дія

Лісова місцевість, що розглядається

(км²)

Кількість ділянок, що

належать Співтовариству

Загальна

вартість (¹)

Участь, що не стосується Співтовариства Необхідна допомога (¹)

Країна(¹) Регіон (¹) Інші громадські фонди (¹)

Приватний (¹)

Для складання періодичного опису та для встановлення або розширення сітки ділянок Співтовариства, над якими ведеться нагляд

Для встановлення та безпосередньо складання списку грунтів лісової місцевості на пунктах спостереження сітки Співтовариства

►(¹)Для встановлення та виконання дослідження хімічного складу голок та листя на пунктах спостереження сітки Співтовариства◄

Загалом

(¹)у національній валюті

Форма 3b

ПЛАН ПОДАЛЬШИХ ДІЙ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

(повинен заповнюватись для кожної cтатт і 2 проектної пропозиції)Фази Рік

Місяці С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г

1

2

3

4

5

►(¹)М1(

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 36

▼В

ДОДАТОК IV

ПЕРІОДИЧНИЙ ЗВІТ ПРО СТАН ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ

(Частина 1 статті 3)

Кожна країна-член крім інформації про життєздатність дерев (як вказано у Додатку I) повинна передати на розгляд річний звіт про стан власних лісових насаджень до 15 січня наступного року. Такий звіт базується на інформації, зібраній на території, розміром 16 х 16 км під час складання списку пошкоджень лісових насаджень та під час інших спостережень.

Національні звіти повинні містити таку інформацію:

I. Загальна інформація стосовно складання списку пошкоджень лісових насаджень— упорядковані результати, отримані агенством,— національне масив, покритий лісом,— загальна площа, яку покриває сітка (-и),— загальний розмір інших сіток,— загальна кількість пунктів спостереження,— загальна кількість дерев, за якими ведеться спостереження,— кількість зразків дерев на одну ділянку,— розміщення/вибір зразків дерев,— період спостереження,— складання списку та контроль за процесом (період тренування, кількість спостерігачів і т.д.),— обробка інформації,— проблеми, що виникають.

II. Результати описання стану лісових насаджень

Результати повинні надаватись у вигляді процентного співвідношення дерев, що належать до різних класів згідно ступеня втрати листя та кольору. Процентне співвідношення втрати голок/листя відноситься до пошкодження внаслідок невідомих або відомих причин.

У підсумковій таблиці (Форма 4а) повинна відображатись загальна інформація на національному та регіональному рівнях. Для кожного регіону та загалом (= національний рівень) враховуються такі позиції:— втрата листя – хвойні дерева,— втрата листя – широколисті дерева,— втрата кольору – хвойні дерева,— втрата кольору – широколисті дерева.

Як доповнення, до звіту, в якому йде мова про змішані класи пошкоджень (втрати листя і кольору) в тій же формі надається і для широколистих та хвойних дерев.

III. Інформація про можливі причини помічених пошкоджень

Один з розділів національного звіту повинен присвячуватись аналізу важливої інформації про можливі причини зафіксованих пошкоджень, зокрема, стосовно атмосферного забруднення. Результати будь-яких взаємовідносин між різними типами та рівнями пошкоджень лісових насаджень (втрата листя, кольору, інші ознаки пошкодження), а також такі параметри, як характеристики місцезнаходження або розташування, інформація про клімат і т.д. повинні міститися в щорічному звіті..

IV. Заходи, необхідні для підтримки або відновлення лісових насаджень після пошкодження.

Основні результати всіх заходів або польових експериментів, призначених для підтримки та відновлення пошкоджених лісових насаджень, повинні відображатись у звіті.

V. Вплив пошкоджень лісових насаджень на соціально-економічний фактор

Держави-члени повинні надати всю можливу інформацію щодо впливу пошкоджень лісових насаджень на соціально-економічний фактор.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 37

▼В

Форма 4а

РІЧНИЙ ЗВІТ ПРО СТАН ГРУНТІВ ЛІСОВОЇ МІСЦЕОВСТІ

(підсумкова відомість)

Країна Рік 19..

Організація

Контактна особа

Телефон:

Факс:

Національний Регіон 1

2 3 4 5 6 7 8

Назва

Загальна площа лісової території (у км²)

Загальна площа території, вкритої сіткою (-ми) (у км²)

Процентне відношення (у %)

Розміри сітки (-ок) (км х км)

Кількість ділянок

Кількість дерев

Кількість деревн на одну ділянку

Примітки (національні) Продовження на додаткових сторінках

Примітки (регіональні) Продовження на додаткових сторінках

Учотирьох формах (Форма 4б) повинна вказуватись інформація щодо ступеню втрати листя та кольору хвойних та широколистих дерев для кожного регіону окремо та разом (= національна площа). Ця ж форма повинна використовуватись для відображення змішанного пошкодження лісових насаджень (одночасно втрата листя та кольору).

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 38

▼В

Пояснення до Форм 4а та 4b

Інформація, що має подаватись у щорічному звіті про стан лісових насаджень

Форма 4а: Підсумкова відомість щорічного звіту про стан лісових насаджень

(1) Країна

Назва країни.

(2) Рік

Рік складання звіту.

(3) Організація

В цьому розділі вказується назва відповідальної організації. Якщо звіт (або його частина) або дані обробки /- оцінювання виконані різними організаціями, про це зазначається у примітках.

(4) Відповідальна особа

У цьому пункті вказується ім’я особи, відповідальної за заповнення цих форм, включаючи її (прямий) контактний телефон та факс.

Наступні пункти заповнюються регіонами на регіональному та загальному (національному) рівнях.

(5) Загальна площа лісових насаджень

Загальна площа лісових насаджень (у км²) вказується як для регіонів окремо, так і в загальному об’ємі (загальна національна площа лісових насаджень). Якщо визначення лісової місцевості відрізняється від зазначеного у підпункті 1 пункту ІІ Додатку I, повинно надаватись чітке визначення лісової місцевості, про яке йде мова в цьому документі.

(6) Загальна площа лісових насаджень, які покриває сітка.

Це площа (визначена як лісова місцевість згідно підпункту 1 пункту ІІ Додатку I, що покривається сіткою (-ми). Така площа може відрізнятись від загальної національної площі лісової місцевості як результат різних визначень або через неповноту сітки (-ок).

(7) Процентнеспів відношення повноти

Повнота сітки (-ок) зазначається у вигляді процентного співвідношення, беручи до уваги визначення лісової місцевості згідно викладеного у підпункті 1 пункту ІІ Додатку I. Якщо спостерігається відхилення від 100%, то причина такого відхилення пояснюється.

(8) Розміри сітки

Розміри сітки, що використовуються для визначення місця розташування ділянок, за якими ведеться спостереження, зазначаються у вигляді:, км х км.

(9) Кількість ділянок

У цьому пункті зазначається загальна кількість відвіданих дільнок.

(10) Кількість дерев

У цьому пункті зазначається загальна кількість перевірених ділянок.

(11) Кількість дерев на одну ділянку

У цьому пункті зазначається середня кількість дерев на одну ділянку. Якщо ця кількість відрізняється від визначеної кількості дерев на національному рівні, причина цього детально пояснюється.

(12) Назви регіонів

Зазначається розташування лісових насаджень (провінції, країни, держави, тощо).

(13) Національні та регіональні зауваження

Вся інформація національного та регіонального рівнів зазначається на додаткових сторінках. Інформація регіонального характеру стосується одного або декількох регіонів.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 39

▼ВФорма 4b

РІЧНИЙ ЗВІТ ПРО ПОШКОДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ДЕРЕВ(повинен заповнюватись як окремо для кожного регіону так і для всіх разом)

Втрата листя/кольору (*)Хвойні/Широколисті дерева (*)

КраїнаРегіон

Період спостереження від /..до../..199 (у ДД/ММ/РР)

Класифікація Відсоткове співвідношення дерев, що втратили листя/колір (*) Невизначений

Загальна

дерева, віком до 60 років дерева, віком більше 60 років вік сума

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 9 + 16+17

Види (код): інші загалом інші загалом

Загальна площа видів (км2)

Кількість зразків дерев:

% % % % % % % % % % % % % % % %

0 0 — 10

1 11 —25

2 26 — 60

3 > 60

4 мертве

100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

(*) викреслити якщо не використовується

Примітки:

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 40

▼В

Форма 4а: Щорічний звіт про стан лісових насаджень, а саме основних різновидів дерев

Як для кожного регіону окремо, так і для всіх разом (національна округ) зазначається інформація стосовно таких пунктів, як: втрата листя/хвойні дерева, втрата листя/ широколисті дерева, втрата кольору/хвойні дерева, втрата кольору/широколистідерева). За бажанням, може мати місце додаткова інформація стосовно пошкоджень (поєднання втрати листя та кольору) хвойних та широколистих дерев. Одне зі слів втрата листя/кольору хвойних/широколистих дерев викреслюється.

(1) Країна

Назва країни.

(2) Регіон

Назва регіону (Див. також пункт 11 Форми 4а.

(3) Період спостереження

Період, протягом якого проводилось спостереження (за даним регіоном), зазначається у цьому пункті.

(4) Види дерев

У графах 3 – 7 та 10 – 14 перераховані коди найважливіших видів дерев (розгорнутий список видів дерев та їх коди перераховані у пункті 14 ДодаткаI. У графах 3 – 7 перераховані дерева, віком до 60 років, а у графах 10 – 14 дерева, вік яких перевищує 60 років. У графах 8 та 15 знаходиться інформація відносно інших видів дерев молодшого та старшого віку. Кількість «інших» дерев не повинна перевищувати 10% від загальної кількості. За необхідності, додаткові види дерев можуть бути перераховані окремо.

У графах 9 та 16 перераховані всі види дерев (їх вік більше або менше 60 років).

У графі 17 перераховані види дерев, вік яких є невизначеним.

У останній графі (загальна сума) вказана сума всіх дерев визначеного і невизначеного віку (6 + 16 + 17).

(5) Загальна площа видів

Для кожного виду площа визначається у км².

(6) Кількість зразків дерев

У цій лінії вказується загальна кількість зразків дерев.

(7) Процентне співвідношення класів

У п’яти пунктах, про які йде мова нижче під знаком проценту (%) надане процентне співвідношення дерев кожного виду у п’яти групах за втратою листя (кольору), міститься інформація стосовно дерев останньої групи та загальної,в якій дерева умовно розподілені на молодші та старші за віком.. У графах з загальною сумою зазначається процентне співвідношення дерев у п’яти класах загальної групи. Сума процентних відношень кожної графи повинна складати 100.

(8) Зауваження

Будь-яке суттєве зауваження, беручи до уваги дані стосовно одного (або декількох) видів зазначаються під таблицею та детально пояснюються у супровідному тексті (Див. пункт ІІІ Додатоку IV).

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 41

▼В

ДОДАТОК V

ЗВІТ ПРО СТАН ГРУНТІВ ЛІСОВОЇ МІСЦЕОВСТІ

(Стаття 3а)

Кожна держава-член крім описової інформації про стан грунтів повинна передати на розгляд (як вказано у Додатку II) звіт про стан грунтів у лісовій місцевості, що їм належать. Такий звіт повинен базуватись на даних, зібраних внаслідок обробки зразків грунтів з ділянок сітки, розміром 16 км на 16 км. Крім того, держави-члени повинні надати підсумкові результати дослідження національних грунтів.

Національний звіт повинен містити таку інформацію:

I. Загальна інформація про складання опису стану грунтів лісової місцевості— національне лісництво,— загальна територія, вкрита сіткою (-ми),— загальна кількість ділянок спостереження,— загальна кількість ділянок, на основі яких складався опис життєздатності дерев (1993 або 1994),— загальна кількість ділянок, на основі яких складався опис стану грунтів у лісовій місцевості,— кількість окремих зразків, що складають комбінований зразок,— період спостереження,— аналіз та обробка даних (Див. пункт V),— проблеми, що виникають.

II. Методологія відбору зразків, їх аналізу та обробкиУ Додатку II описується затверджений метод, який визначає процес відбору, транспортування/зберігання, аналіз зразків грунту та обробка результатів. Додаткові інструкції та детальна інформація повідомляються державам-членам після їх затвердження Постійною Комісією з Лісництва.

Частина звіту про стан грунтів лісової місцевості повинна присвячуватись детальному описанню використаного методу. Особливо якщо використаний метод відрізняється від затвердженого та/або якщо були виявлені регіональні відмінності. У випадку використання різних методів при відборі зразків, аналізі та обробці даних, чіткі визначення та кінцеві списки повинні включаються до звіту, чітко визначаючи, на яких саме ділянках зразки відбирались різними способами.

II.1. Методика відбору зразків у полі

Якщо відбір зразків виконується у повній відповідності зі встановленою методикою (як зазначено у Додатку II), то про це зазначається у звіті. Будь-які відмінності від затвердженої методики детально описуються, включаючи чіткі пояснення всіх регіональних відмінностей .

II.2. Перевезення, зберігання та підготовка

Зразки перевозяться та зберігаються таким чином, щоб у жодному із них не відбулися хімічні зміни. Процес перевезення та зберігання (включаючи періоди очікування) відображаються у звіті. Проблеми та відмінності від встановленого зразку, що виникають під час цих процесів, описуються у звіті.

II.3. Методи аналізуУ Додатку II знаходиться детальна інформація щодо затвердженого методу.

У звіті про стан грунтів національної лісової місцевості одна з частин присвячується описанню використаних методів, проблем, що виникали під час їх використання та методи, в яких результати аналізу були виправлені, перевірені або змінені.Якщо аналізи зразків грунту не були виконані згідно затвердженому методу, використаний метод детально описується.. Крім того, надається (за можливості) конверсійний метод, згідно якго дані були (або могли бути) перероблені, дляпорівняння з результатами, отриманими за допомогою затвердженої методу.Результати аналізу надсилаються до Ради у електронному вигляді. Якщо використовувались затверджені методи, дані вважаються відкритими

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 42

▼В

. Якщо були використані різні методи, дані можуть передаватись відразу, або ж спочатку змінюватися.

II.4. Обробка даних

У звіті про стан грунтів національної лісової місцевості повинна бути підготовлена оцінка даних, отриманих після аналізу грунтів. Оцінка включає можливі зв’язки між результатами аналізу грунтів та зафіксованими пошкодженнями лісових насаджень. Детально пояснюватись повинні методика обробки даних, статистичний аналіз та загальні оцінювання, що були використані для отримання значень, що будуть зазначені у звіті.

III. Результати дослідження грунту

Результати передаються до Ради згідно зі всіма інструкціями, перерахованим у розділі «Наведення інформації про стан грунтів у електронному вигляді» (Див. Додаток VIb).

IV. Інформація про пошкодження грунтів та погіршення їх стану

Один з розділів національного звіту присвячується аналізу будь-якої іншої важливої інформації стосовно можливих причин поміченого погіршення стану грунтів, особливо якщо ці причини мають відношення до атмосферного забруднення. Результати будь-якого взаємовпливу між різними типами та ступенями пошкодження лісових насаджень (втрата листя, кольору, інші ознаки пошкодження) та виміряні характеристики грунтів включаються у звіт.

V. Заходи відновлення пошкоджених грунтів лісової місцевості

Основні результати будь-яких вимірювань або польових експериментів, що використовуються для підтримки та відновлення пошкоджених грунтів лісової місцевості, мають перераховуватися у звіті. Особливо детально повинні описуватись можливі наслідки результатів дослідження стану грунтів лісової місцевості для лісництва.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 43

▼В

ДОДАТОК VI

ПЕРЕДАЧА ДАНИХ У ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ

I. Загальна інформація

I.1. Вступ

З 1987 року дані про загальні пошкодження щорічно направлялися до Ради. Інформація складаласяся з даних, отриманих на ділянці (Додаток I; Форма 1а) та даних про дерева (Форма 1b). Починаючи з 1990 року дані за бажанням надавалися державами-членами у електронному вигляді.

До кінця 1995 року держави-члени подають інформацію про стан грунтів лісової місцевості до Ради. Ця інформація також надається у електронному вигляді.

▼М1

Держави-члени, що беруть участь у дослідженні хімічного складу голок та листя дерев, надають інформацію до 30 червня 1996 року. Ці дані надаються у електронному вигляді.

▼В

У цьому Додатку наводиться детальна інформації щодо даних,, отриманих внаслідок дослідження пошкодження дерев (Додаток РІА), про стан грунтів (пункт b Додатоку VI) та результатів дослідження хімічного складу голок та листя (пункт с Додатоку VI).

I.2. Вимоги до технічного забезпечення

Як засіб передачі даних було обрано гнучкий магнітний диск 3,5” (DSDD). Гнучкий диск став всесвітнім стандартом, він дешевий та надійний. Його місткість (720 кілобайт) достатня для зберігання інформації про, щонайменше, 10 000 дерев. Використовуватись повинні тільки дискети гарної якості.

I.3. Вимоги до програмного забезпечення

Дискети повинні бути відформатовані на «малу щільність» за допомогою DOS 2.1 або більше, та є такими, що на 100% сумісні з IBM. Вся інформація, що знаходиться на дискеті, повинна відповідати ASCII (Американському стандартному коду обміну інформацією).

I.4. Файли з даними

Кожна дискета містить два файли; один з підсумковою інформацією про ділянки (файл про ділянки) та другий з результатами опису (файл з даними). Детальна інформація стосовно назв та змісту таких файлів знаходиться у Додатку РІА (опис життєздатності дерев) та пункті b Додатку VI (опис стану грунтів).

I.5. Зразок на дискеті

За вимогою може надаватися дискета зі зразком структури та змісту файлів.

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 44

▼В

ДОДАТОК VIа

II Передача інформації про опис пошкоджень лісових насаджень у електронному вигляді

II.1. Загальні положення

Опис пошкоджень лісових насаджень складається щорічно в літній період. Дані повинні передаватись до Ради якомога швидше, але не пізніше 15 грудня того ж року. Дані повинні передаватись у двох файлах, які містять інформацію стосовно ділянки .

II.2. Інформація про ділянку

Дані, які знаходяться у файлі стосовно ділянки (Див. Додаток I, Форма 1а) повинні містити наступну інформацію:— країна,— номер пункту спостереження,— дата спостереження,— координати широти,— координати довготи,— наявність води для основних видів,— гумус,— висота над рівнем моря,— розміщення,— середній вік домінуючих ярусів,— одиниця грунту.У додатковій графі можуть додаватись зауваження щодо ділянки.Вищезазначена інформація повинна надаватись у таблиці з порядковою нумерацією у першій графі.

II.3. Інформація про дерева

Файл, який містить дані про дерева (Див. Додаток I, Форма 1b) повинен містити наступну інформацію про кожне дерево:— номер пункту спостереження,— номер зразка дерева,— види,— ступінь втрати листя,— ступінь втрати кольору,— причини пошкодження, що можуть бути легко визначені:

— дикі та свійські тварини (Т1)— наявність слідів великої кількості комах (Т2)— грибки (Т3)— нежиттєздатні організми (Т4)— безпосередня діяльність людини (Т5)— вогонь (Т6)— відомі місцеві/регіональні забрудники (Т7)— інші (Т8)

— визначення типу пошкодження,— інші спостереження.

Ці дані спостереження розміщуються у таблиці з порядковими номерами та номерами ділянок у першій графі.

▼В

II.4. Назви файлів

Щоб запобігти виникненню можливої плутанини стосовно назви країн та років, файли, що містять інформацію про ділянку та дерево, повинні називатись так, щоб назву країни та рік можна було визначити вже з назви файлу. Назви файлів DOS можуть складатись з восьми символів та мати розширення з трьох символів. У якості символів можуть використовуватися літери, цифри та деякі спеціальні символи.

Назви файлів повинні містити код країни, що складається з двох літер (FR = Франція, BL = Бельгія, тощо) та рік складання опису (наприклад, FR1990, FR1991). Файл, що містить інформацію про ділянку, повинен мати розширення PLO. Файл, що містить інформацію про дерево, повинен мати розширення TRE (наприклад, FR1990.PLO та FR1990.TRE).

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 45

Якщо складається опис більш, ніж 10 000 дерев (що складає місткість однієї дискети), база даних повинна бути розділена на два або більше файли та позначена за допомогою літер А, В,С тощо (наприклад, FR1990A.TRE, FR1990B.TRE).

II.5. Передача даних

З метою міжнародних перевезень дискета (-ти) надсилається (ються) до Ради в окремому конверті та запечатуються належним чином. Разом з дискетами надсилається роздруковані перші сторінки файлів. На цій сторінці містяться графи та заголовки.

Крім того, дискета повинна супроводжуватись примітками, які містять пояснення назви файлів та в яких зазначається загальна кількість ділянок та дерев, що описані у файлі (останній з послідовних номерів).

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 46

▼В

ДОДАТОК VIb

III. Надання даних про стан грунтів у лісовій місцевості

III.1. Загальна інформація

Опис стану грунтів у лісовій місцевості виконується один раз протягом періоду дії цієї Директиви (Див. пункт 1 Додатоку II). Дані повинні передаватись до Ради до 31 грудня 1995 року. Інформація надається у двох або трьох файлах: файл з інформацією про ділянку, обов’язковий файл з інформацією про стан грунтів та, за умови проведення аналізу, додатковий файл з інформацією про стан грунтів.

III.2. Інформація про ділянку

Інформація у файлі про ділянку (Див. Додаток II; Форма 2а) – це скорочений варіант файлу, в якому знаходиться інформація про ділянку з пошкодженними деревами; такий файл повинен містити наступну інформацію про кожну з ділянок:— Країна,— Номер пункту спостереження,— Дата спостереження (відбору зразку грунту),— Координати широти,— Координати довготи,— Висота над рівнем моря,— Одиниця грунту.До додаткової графи можуть додаватись зауваження стосовно описання ділянки.Дані повинні подаватися у вигляді таблиці з порядковими номерами у першій графі.III.3. Результати відбору зразківЗразки повинні бути проаналізовані, а дані, що надаються розподіляються по шарам . Розрізняють наступні шари:Органічні шари:— Н-ярус— О-ярусМінеральні шари:— М01 (0 – 10 см)— М12 (10 – 12 см).У випадку наявності рекомендації шар М01 розділяють на два підрівні:— М05 (0 – 5 см)— М51 (5 – 10 см).Параметри, що передаються на розгляд про кожен з органічних та неорганічних шарів, поділяються на обов’язковий (Об) та необов’язковий (Н) набір параметрів.

Обов’язковий набір параметрів включає:

Органічний H/O

Мінеральний M01, M12 (M05, M51)

Зтверджені методи

pH (CaCl2) Об Об Labex 8703-01-1-1 та ISO/ TC190/SC3/GT8

C_org Об Об Сухе згоряння

N Об Об Сухе згорянняP Об Вихід: царська горілкаK Об Вихід: царська горілкаCa Об Вихід: царська горілкаMg Об Вихід: царська горілкаОргСлой Об Об’єм (циліндричний)-суха вагаCaCO3 Н Об AFNORX 31-105Спостереження

____________________________________________________1993R0926 – UA – 18.04.1994 – 001.001 - 47

▼В

Необов’язковий набір параметрів включає:

ОрганічнийH/O

Мінеральнй M01, M12 (M05, M51)

Затверджені методи

Na Н Вихід: царська грілка

Al Н Вихід: царська грілкаFe Н Вихід: царська грілкаCr Н Вихід: царська грілкаNi Н Вихід: царська грілкаMn Н Вихід: царська грілкаZn Н Вихід: царська грілкаCu Н Вихід: царська грілкаPb Н Вихід: царська грілкаCd Н Вихід: царська грілкаAc_Exc Н Labex L8703-26-1-1BCE Н БарельєфACE Н БарельєфCEC Н БарельєфBaseSat Н Labex L8703-26-1-1Спостереження

Аналіз результатів вищезазначених параметрів кожного рівня надається у вигляді таблиці з порядковими номерами та з номерами ділянок у першій графі. У першому рядку (порядковий номер 0) наводиться метод аналізу зразків (МАЗ)у закодованому вигляді.Для позначення методу аналізу зразків, використовуються наступні коди:0 = аналіз виконано відповідно до затвердженої методики.1 = аналіз виконано відповідно до альтернативної методики.2 = аналіз виконано іншим методом.Якщо зразки не проаналізовані відповідно до затвердженої методики, вся детальна інформація стосовно методики аналізу та/або розрахунків повинні включатись до додатку звіту про стан грунтів лісової місцевості. Копія такого Додатку повинна надсилатись разом з результатами опису стану грунтів.

III.4. Назви файлів

Щоб запобігти виникненню можливої плутанини стосовно назви країн та років, файли, які мвстять скорочену інформацію про ділянку та файли з інформацією про грунти повинні називатись таким чином, щоб назву країни та рік можна було визначити вже з назви файлу. Назви файлів DOS можуть складатись з восьми символів та мати розширення з трьох символів. У якості символів можуть використовуватись літери, цифри та деякі спеціальні символи. Не повинні використовуватись великі літери. Для назв використовуються лише літери та цифри.Назва файлу повинна містити код країни, що складається з двох літер (FR = Франція, BL = Бельгія тощо) та рік відбору зразків (наприклад, FR1994, FR1995). Файл, що містить скорочену інформацію стосовно опису стану грунту на ділянці, має розширення .PLS. Файл, що містить обов’язкову інформацію щодо грунтів, має розширення .SOM, а той, що містить необов'язкову інформацію щодо грунтів - .SOO (наприклад, FR1995.PLS, FR1995.SOM та FR1995.SOO).III.5. Передача данихЗ метою міжнародних перевезень дискета (-ти) надсилаються до Ради в окремому конверті та запечатуються належних чином. Дискета супроводжується листом з переліком назв файлів та кількістю ділянок та зразків грунту у файлі (останній порядковий номер). Разом з дискетами надсилається роздруковані перші сторінки файлів. На цих сторінках повинні чітко вказуватись графи та заголовки.Детальна інформація стосовно методу відбору зразків, аналізу та підрахунку (повторного підрахунку) надсилається до Ради у вигляді додатку до звіту про стан грунтів лісової місцевості (Див. Додаток V), але одна копія повинна надсилатися разом з дискетами.