vol 2, no 43 (2019) sciences of europe issn...

68
VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364 The journal is registered and published in Czech Republic. Articles in all spheres of sciences are published in the journal. Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French. Articles are accepted each month. Frequency: 12 issues per year. Format - A4 All articles are reviewed Free access to the electronic version of journal All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil- ity for their content, credibility and reliability. Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion. Chief editor: Petr Bohacek Managing editor: Michal Hudecek Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry Academy of Sciences of the Czech Republic Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History (Moscow, Russia); Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social sciences and humanities. (Kiev, Ukraine) Viktor Pour Ph.D. člen Univerzita Pardubice Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography. (Kharkov, Ukraine) Karel Schwaninger Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History (Moscow, Russia); Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De- partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine) Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy- chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus) «Sciences of Europe» - Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha E-mail: [email protected] Web: www.european-science.org

Upload: others

Post on 03-Jun-2020

24 views

Category:

Documents


0 download

TRANSCRIPT

Page 1: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

VOL 2, No 43 (2019)

Sciences of Europe

(Praha, Czech Republic)

ISSN 3162-2364

The journal is registered and published in Czech Republic.

Articles in all spheres of sciences are published in the journal.

Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French.

Articles are accepted each month.

Frequency: 12 issues per year.

Format - A4

All articles are reviewed

Free access to the electronic version of journal

All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil-

ity for their content, credibility and reliability.

Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion.

Chief editor: Petr Bohacek

Managing editor: Michal Hudecek

Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva

Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry

Academy of Sciences of the Czech Republic

Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History

(Moscow, Russia);

Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze

Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social

sciences and humanities. (Kiev, Ukraine)

Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice

Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography.

(Kharkov, Ukraine)

Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava

Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department

of History (Moscow, Russia);

Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci

Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De-

partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine)

Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy-

chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus)

«Sciences of Europe» -

Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha

E-mail: [email protected]

Web: www.european-science.org

Page 2: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

CONTENT

ECONOMIC SCIENCES

Bazarko I. EFFICIENCY OF STATE MANAGEMENT OF PROPERTY AND NATIONAL-VALUE ENTERPRISES IN COUNTRIES WITH TRANSITIONAL TYPE OF ECONOMY .................. 3

Markov B. RESEARCH STRUCTURING THE ECONOMY OF UKRAINE ...................................................................... 6

Tykhonchuk L. REFORMING STATE REGULATION OF COMMERCIAL DIPLOMACY WITH LATIN AMERICAN COUNTRIES .... 10

Shelenko D., Sas L., Matkovskyi P., Balaniuk I. IMPROVING ECONOMIC MECHANISM OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL ENTERPRISES AND FARMING ECONOMIES OF UKRAINE .................................................................... 13

JURIDICAL SCIENCES

Kuryliuk Yu. CRITERIA OF EVALUATION OF THE EFFECTIVENESS OF CRIME PREVENTION AGAINST BORDER SECURITY OF THE STATE ................................................................. 21

PEDAGOGICAL SCIENCES

Mikadze L., Aubakirova G., Jumaliyeva S. ACADEMIC MOBILITY PROGRAMS AS A COMPONENT OF LANGUAGE IMMERSION ...................................... 25

Muromets V. ANALYSIS OF DEVELOPMENT FOR GENERIC COMPETENCES ON THE THIRD CYCLE OF HIGHER EDUCATION (DOCTORS OF PHILOSOPHY) IN THE LIGHT OF EDUCATIONAL TRANSFORMATIONS ......... 29

Poladova V. A BRIEF OVERVIEW OF PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES (TO HELP A YOUNG MATHEMATICS TEACHER) ......... 36

PHILOLOGICAL SCIENCES

Hordun S. STRUCTURAL PECULARITIES OF ENGLISH MASS MEDIA ECO-MARKETING TEXTS ............................................ 49

PSYCHOLOGICAL SCIENCES

Ondo Anghe A. PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF LIFE POSITION DETERMINATION IN ADOLESCENCE ......................... 55

SOCIAL SCIENCES

Khudoba A. THEORETICAL AND METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE FORMATION OF HEALTHCARE POLICY IN THE CONTEXT OF DEMENTIA PROBLEM: ADMINISTRATIVE AND LAW FRAMEWORK ............................................ 60

Yaroshovych V. SOCIAL ASPECTS OF THE IMPLEMENTATION OF STATE YOUTH POLICY IN THE COUNTRIES OF THE EUROPEAN UNION AT THE MODERN STAGE OF DEVELOPMENT .................................................... 64

Page 3: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 3

ECONOMIC SCIENCES

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ ИМУЩЕСТВОМ И

ПРЕДПРИЯТИЯМИ НАЦИОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕНИЯ В СТРАНАХ С ПЕРЕХОДНЫМ ТИПОМ

ЭКОНОМИКИ

Базарко И.М.

докторант кафедри публичного администрирования

кандидат наук з государственного управления

Междурегиональной академии управления персоналом, Украина

EFFICIENCY OF STATE MANAGEMENT OF PROPERTY AND NATIONAL-VALUE

ENTERPRISES IN COUNTRIES WITH TRANSITIONAL TYPE OF ECONOMY

Bazarko I.

doctoral student of the Department of Public Administration of the

Ph.D. in Public Administration, Interregional Academy of Personnel Management, Ukraine

АННОТАЦИЯ

Проанализирована деятельность органов исполнительной власти по реорганизации системы

управления государственным имуществом и предприятиями. Исследованы этапы трансформации системы

управления государственным имуществом для выполнения приоритетных задач по повышению

социально-экономического уровня жизни. Изучено состояние экономико-хозяйственной эффективности

работы национальных предприятий с государственными долями в уставных фондах. Обоснована

необходимость введения нового комплексного подхода по управлению имуществом и предприятиями

государственной собственности.

ABSTRACT

The activity of executive authorities on the reorganization of the system of managing state property and en-

terprises is analyzed. The stages of transformation of the state property management system for fulfilling priority

tasks to improve the socio-economic standard of living are investigated. The state of economic and economic

efficiency of the work of national enterprises with state shares in the authorized funds was studied. The necessity

of introducing a new integrated approach to the management of property and state-owned enterprises is substanti-

ated.

Ключевые слова: государственное имущество, собственность, органы власти, предприятия, государ-

ственное управление, уставные фонды.

Keywords: state property, property, authorities, enterprises, government, statutory funds.

Постановка проблемы. Одна из основных про-

блем государственного управления имуществом и

собственностью заключается в том, что функции по

управлению государственными предприятиями

оказались разбросанными между государствен-

ными органами по управлению имуществом и от-

раслевыми министерствами [17]. Необходимо осу-

ществлять контроль за фактически достигнутыми и

планируемыми основными экономическими пока-

зателями, проводить проверку и анализ финансовой

деятельности. В дальнейшем необходимо унифици-

ровать функции различных органов исполнитель-

ной власти в сфере управления государственным

имуществом.

Практически отсутствует мониторинг резуль-

татов финансово-хозяйственной деятельности гос-

ударственных предприятий, не определены прио-

ритеты деятельности каждого государственного

предприятия, отсутствует обратная связь, а потому

и не может быть эффективного государственного

управления [4]. Государственное управление объ-

ектами недвижимости, находящихся в государ-

ственной собственности, должно быть макси-

мально понятным, а принципы управления от-

крыты и прозрачны. Полномочия по распоряжению

государственным имуществом должны быть сосре-

доточены в одном органе управления, только в этом

случае будут возможны процедуры согласования

всех органов исполнительной власти.

Анализ последних исследований и публикаций.

С учетом приоритетов экономического развития и

совершенствования системы государственного

управления имуществом должно быть однозначное

определение и формирование имущества для вы-

полнения функций органами государственной вла-

сти эффективной системы государственного управ-

ления имуществом. Эффективное перераспределе-

ние имущества, востребованного в коммерческом

использовании должно происходить путем созда-

ния системы учета и контроля имущества в единой

системе управления государственным на макро-

уровне [15].

Реализация целей и задач государственного

управления будет способствовать повышению

уровня государственных институтов в части обес-

печения предпосылок для экономического роста.

Управление каждым объектом государственного

имущества предусматривает развитие имуществен-

ных комплексов для наиболее эффективного госу-

дарственного управления [2]. Для обеспечения

Page 4: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

4 Sciences of Europe # 43, (2019)

устойчивого и планомерного процесса участия ор-

ганов государственной власти необходимо повы-

шение эффективности привлечения инвестиций,

стимулирования развития фондового рынка.

Выделение нерешенных ранее частей общей

проблемы. Для реформирования системы управле-

ния государственным имуществом нужно детали-

зировать элементы государственной собственности

в стране [13]. Трансформация системы управления

государственным имуществом должно обеспечить

выполнение первоочередных государственных

приоритетных задач. Национальная политика по

управлению государственным имуществом должна

быть направлена на создание условий для выполне-

ния управленческих функций органами государ-

ственной власти, совершенствования системы гос-

ударственного резерва, повышение роли государ-

ственного имущества в процессах, которые

происходят в экономике.

Реализация указанных целей должна обеспе-

чиваться дифференцированным подходом с учетом

анализа инвестиционных возможностей, рынков,

спроса и потребностей инвесторов, регуляторной

среды [11]. В секторах с высокой управленческой

участием государства недостаточно развиты усло-

вия для справедливой конкуренции, ограничены

мотивации к развитию частной инициативы. Это

связано с необходимостью оптимизации процессов

использования имущества, находящегося в госу-

дарственной собственности с его коммерческим ис-

пользованием с целью получения доходов в госу-

дарственный бюджет.

Цель исследования – анализ текущей эффек-

тивности государственного управления имуще-

ством и предприятиями национального значения в

странах с переходным типом экономики.

Для этого нужно разрешить следующие за-

дачи:

1. Проанализировать деятельность органов

исполнительной власти по реорганизации системы

управления государственным имуществом и пред-

приятиями в странах с переходным типом эконо-

мики.

2. Исследовать этапы трансформации си-

стемы управления государственным имуществом

для выполнения приоритетных задач по повыше-

нию социально-экономического уровня жизни.

3. Изучить состояние экономико-хозяйствен-

ной эффективности работы национальных пред-

приятий с государственными долями в уставных

фондах международных корпораций.

4. Обосновать необходимость введения но-

вого комплексного подхода по управлению имуще-

ством и предприятиями государственной собствен-

ности в период экономических трансформаций.

Изложение основного материала. Управление

имуществом государственной собственности

должно включать систематизацию методик и разра-

ботку критериев эффективности его функциониро-

вания в части защиты имущественных прав, соци-

ально-экономических интересов, налогообложе-

ния, инвестиционной активности [9]. Важна

объективная информация для принятия эффектив-

ных управленческих решений по дальнейшему раз-

витию повышение деловой активности, снижение

рисков потери права собственности. Государство

должно осуществлять учет объектов национальной

собственности, хранить их экономические и харак-

теристики для обеспечения функционирования.

Современные государственно-управленческие

подходы не в полной мере взаимосвязаны с пони-

манием рынка, как организационно-экономической

системы, обеспечивающей создание, эксплуата-

цию, перераспределение и прекращения существо-

вания объектов недвижимости.

Государственное управление имуществом

должно осуществляться в целях совершенствова-

ния государственной политики в области управле-

ния национальной собственностью для достижения

эффективного и равномерного распределения эко-

номической активности на рынке [7].

Практическая значимость применения таких

механизмов заключается в их реализации органами

государственной власти в качестве действенного

инструмента управления государственным имуще-

ством. Сложившаяся ситуация характеризуется де-

фицитом имущества для эффективного использова-

ния органами государственной власти сооружений,

находящихся в государственной собственности

[18]. Повышение инвестиционной привлекательно-

сти государственных предприятий с целью привле-

чения в коммерческое использование должно про-

исходить путем совершенствованием мер привле-

чения объектов имущества в коммерческое

использование, а также формирования системы мо-

тивации.

Потери поступлений в бюджет при аренде гос-

ударственной собственности нередко возникают и

в случаях, когда в договорах арендная ставка уста-

навливается ниже государственных стандартов.

Необходимо внедрить систему обязательного

аудита предприятий, а также новый алгоритм и

форму отчетности. Нужно внедрить систему ответ-

ственности за сохранение государственного иму-

щества и поддержания его в надлежащем состоя-

нии, в связи с периодическим отсутствием финан-

сирования, использованием не по назначению

амортизационных отчислений не производится

поддержка объектов недвижимости [16].

Предприятия с преобладающим государствен-

ным участием в основном ориентированы исклю-

чительно на государственную поддержку и префе-

ренции и демонстрируют, как правило, более низ-

кую эффективность инициатив хозяйственной

деятельности. Повышение эффективности управле-

ния в государственном секторе ограничивается

субъектной размерностью госсектора, избыточно-

стью активов, наличием кризисных объектов, недо-

статочным уровнем прозрачности, нечеткостью ин-

тересов государства [5]. Отраслевым министер-

ствам и государственным комитетам ежегодно

необходимо утверждать основные экономические

планы, включая размер дивидендов, подлежащих

перечислению в бюджет.

Page 5: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 5

Перечисленные мероприятия позволят обеспе-

чить прозрачность принятия решений относи-

тельно государственного имущества и увеличить

поступления в государственный бюджет. Важным

является формирование реестра, содержащего ко-

личественные, стоимостные, правовые характери-

стики объектов недвижимости, обеспечение госу-

дарственной регистрации прав на недвижимость

[14]. Одной из основных проблем, возникающих

при управлении государственным имуществом, яв-

ляется эффективность его использования, в кото-

рой, в первую очередь, понимается увеличение сто-

имости имущества и принесенного им дохода.

Управление государственными предприяти-

ями должно быть нацелено на оптимизацию их ко-

личественного и качественного состава, повыше-

ние эффекта от использования государственной

собственности. Предлагаемые приоритетные цели

государственной политики присутствия государ-

ства на рынках будет способствовать развитию ме-

ханизмов финансового рынка и стимулирования

участия потенциальных инвесторов [10]. Ограниче-

ния расширения государственного сектора эконо-

мики, соблюдения системы адекватных ограниче-

ний должно быть соблюдением планомерности.

Обеспечение баланса интересов в данной сфере до-

стигается путем принятия обоснованных решений с

точки зрения экономической эффективности и со-

циальной ответственности.

Важны внедрения органами центральной ис-

полнительной власти совместно с общественными

объединениями механизмов оценки качества

управления компаний с государственным уча-

стием. Отсутствие механизма рыночной оценки

объектов недвижимости государственного значе-

ния вопрос первоочередной, решение этой про-

блемы должно увеличить доходы государственного

бюджета от использования государственного иму-

щества в несколько раз. Полномочия государства,

как собственника государственного имущества

осуществляются центральными органами государ-

ственной власти, деятельность которых часто не

связана едиными принципами [12].

Эффективность функционирования института

представителей государственной власти в органах

управления низкая, через институт представителей

государства необходимо решать проблему задол-

женности публичных акционерных обществ перед

бюджетами всех уровней [3]. В отдельных цен-

тральных органах исполнительной власти практи-

чески отсутствует утвержденный перечень подве-

домственных им предприятий, необходимо введе-

ние на предприятиях, производящих продукцию

стратегического назначения практики института

представителей органов государственной власти.

Государство, как собственник, должно умело и с

высокой эффективностью использовать свое иму-

щество.

Органы государственной власти должны быть

заинтересованы в привлечении инвестиций, обла-

дать для этого достаточными финансовыми, орга-

низационными и управленческими ресурсами, но и

не желает терять контроль над этими сферами эко-

номико-хозяйственной деятельности. Такие формы

управления как право постоянного пользования,

хозяйственного ведения и право оперативного

управления отсутствуют в практике стран с разви-

той рыночной экономикой [8]. Для более эффектив-

ного управления государственным имуществом

необходимо законодательным путем кардинально

менять действующую систему государственного

управления в данной сфере. Важным является обес-

печение гарантий имущественных прав государ-

ства по формированию доходов бюджета, создание

благоприятных условий для развития инвестиций,

эффективное и оперативное управление государ-

ственным имуществом.

В ходе осуществления реформ стала очевид-

ной отсутствие надлежащей системы мониторинга

национальной собственности, как эффективного

механизма государственного управления в этой

сфере [1]. Основным фактором организации си-

стемы органов, в компетенцию которых входит

управление государственным имуществом, явля-

ется разграничения собственности на государствен-

ную и коммунальную, а также документацию, ко-

торая перечисляет объекты, входящие в их состав.

Система управления государственной собственно-

стью в данном контексте должна заключаться в

обеспечении интересов государства в органах

управления предприятий, координации деятельно-

сти исполнительных органов в управлении [6].

Выводы и предложения. Органы государствен-

ной власти по управлению имуществом должны ко-

ординировать процедуры представления интересов

государства, как единственного продавца государ-

ственного имущества, контроль за использованием

государственного имущества, повышение эффек-

тивности функционирования государственных

предприятий и защиту их имущественных прав. Ре-

зультатом мониторинга должно быть четкое разгра-

ничение конкурентных государственных предприя-

тий, предприятий, попадающих в программу прива-

тизации, и предприятий-монополистов, степень

участия государства в управлении имуществом

должно зависеть от типа деятельности в хозяй-

ственных процессах.

Управление государственной собственностью

является системой организационно-экономических

отношений между различными субъектами по по-

воду организации воспроизводства и использова-

ния объектов государственной собственности по-

средством применения форм с целью обеспечения

реализации социально-экономических интересов

общества и государства. Государственный орган по

управлению государственным имуществом, или

его территориальные органы должны предлагать

лучший план управления государственным паке-

том акций и заключать договор на концессионное

управление государственным имуществом.

Page 6: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

6 Sciences of Europe # 43, (2019)

Литература

1. Андрианов В.Д. Эволюция основных кон-

цепций регулирования экономики (от теории мер-

кантилизма до теории функциональных экономиче-

ских систем) / В.Д. Андрианов // Общество и эконо-

мика. – 2005. – № 4. – С. 3–47.

2. Афанасьев Н.В. Управление развитием

промышленных предприятий : [монографія] / Н.В.

Афанасьев, С.Д. Глазьев, А.И. Городецкий. – Х. :

ИНЖЭК, 2003. – 184 с.

3. Бабашкина А.М. Государственное регули-

рование национальной экономики / А.М. Бабаш-

кина. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 480 с.

4. Байкова О.М. Концептуальные основы го-

сударственной политики в области образования и

экономические границы его коммерциализации /

О.М. Байкова // Экономика образования. – 2007. –

№ 1. – C. 98–110.

5. Глинкина С.П. К итогам приватизации в

странах Центрально-Восточной Европы // Управле-

ние собственностью. – 2004. – № 2. – С. 33 – 43.

6. Дмитриченко, Л.И. Государственное регу-

лирование экономики: методология и теория / Л.И.

Дмитриченко . – Донецк : УкрНТЭК, 2001. – 330 с.

7. Ицковиц Г. Тройная спираль. Универси-

теты – предприятия – государство. Инновации в

действии: [монография] / Пер. с англ. под ред. А.Ф.

Уварова. – Томск: Том. гос. ун-т систем упр. и ра-

диоэлектроники, 2010. 237 с.

8. Кунц Г. Управление: системный и ситуаци-

онный анализ управленческих функций: пер. с

англ.: в 2т. / Общ. ред. акад. Д.М. Гвишиани. М.:

Прогресс, 2017. Т.1. 497с.

9. Теория и механизм инноваций в рыночной

экономике / Под ред. Яковца Ю.В. – М.:1997.– 183с.

10. Универсальные технологии управления /

Валерий Шарапов, Елена Шарапова. – М.: Техно-

сфера, 2012. – 496 c.

11. Цветков В.В., Горбатенко В.П. Демократия

– Управление – Бюрократия: в контексте модерни-

зации украинского общества: Монография. К.: Ін-

ститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН

України, 2001. – 248 с.

12. Шамхалов Ф. Основы теории государст-

венного управления : [учебник для вузов / Ф. Шам-

халов. – М. : Экономика, 2003. – 518 с.

13. Юрьева Т.В. Новая роль ЕС на междуна-

родной арене / Юрьева Т.В. и др. // Какими станут

внутренние и внешние политики ЕС в результате

вступления в силу Лиссабонского договора. -М.:

Европейский учебный институт, 2009. С. 135-144.

14. Lombardi J. Quality Engines: The American

Research University Prototype / J. Lombardi, D. Graig,

E. Capaldi, D. Gater, S. Mendonca // The Competitive

Context for Research Universities. – The Center for

Measuring University Performance, An Annual Report

from The Lombardi Program on Measuring University

Performance. – July, 2001 [Електронний ресурс]. –

Режим доступу : http://mup.asu.edu/research2001.pdf

15. Manners J. The EU's Normative Power in

Changing World / Normative Power Europe in a

Changing World: A Discussion. Edited by A. Gerrits.

Amsterdam: Netherlands Institute of International Re-

lations, 2010. P. 9-10.

16. Mills D. Coalition Interoperability: An Inter-

national Adventure // Air and Space Power Journal.

Chronicles Online. 2012. [Електронний ресурс]. – Ре-

жим доступу : http://www.airpowcr.au.af.mil/airchronicles/mills.html

17. The Global Future of Higher Education and

the Academic Profession: The BRICs and the United

States / Ed. By P.G. Altbach, L. Reisberg, M.M.

Yudkevich, G.V. Androuschak, Y.I. Kuzminov. [Б.м.]

Palgrave Macmillan, 2013.

18. United Nations Peacekeeping Operations

Principles and Guidelines (Capstone Doctrine), NY:

Department of Peacekeeping Operations Documents,

2008. P.8.

ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУЦИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Марков Б.М.

кандидат економічних наук, докторант університету імені Альфреда Нобеля

RESEARCH STRUCTURING THE ECONOMY OF UKRAINE

Markov B.

PhD in Economics, Alfred Nobel University

АНОТАЦІЯ

Доведено, що структура економіки впливає на ефективність використання усіх видів економічних ре-

сурсів. Наведено підходи до аналізу структури економіки. Порівняно структуру економіки України з ре-

комендованими значеннями, які характеризують постіндустріальне суспільство. Зроблено висновок, що,

що національна економіка є сукупністю взаємопов’язаних елементів, то структурне зрушення в одному із

економічних секторів, обов’язково впливає на інші сектори. Звідси, структурні зрушення мають мульти-

плікативний ефект, як позитивний, так і негативний. Зазначено що нинішня структура економіки України

не відповідає критеріям оптимальності і не може бути визнана як стійка.

Визначено, що задля оптимізації структури економіки необхідно переглянути співвідношення між пе-

реробними галузями та сферою послуг. Обґрунтовано деякі структурні зрушення, направлені на забезпе-

чення оптимальної та стійкої структури економіки України.

Page 7: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 7

ABSTRACT It has been proved that the structure of the economy affects the efficiency of all economic resources. The

economy determines the economic and social effectiveness of social production and should be consistent with the

socio-economic development. Rational structure helps solve social problems but inefficient structure of the econ-

omy slows down their solving.

The modernization of the national economy structure in Ukraine is one of the priorities of policy documents

to ensure the social and economic growth.

An approach to analyzing the structure of the economy, namely the part of the production, distribution, ex-

change and consumption (the branch structure of the economy); on the part of businesses, industries, regions and

other economic elements as a set of structure-factor (reproductive structure of the economy) has been provided.

The structure of the economy in Ukraine has been compared to recommended values that characterize post-

industrial society. The calculations and comparison with recommended values indicate that the structure of the

economy in Ukraine does not meet the requirements of industrial society in all categories. In particular, we assess

positively exceeding the share of processing sectors of the economy over the recommended values; the financial

sector in Ukraine occupies a share to 13.61% below the recommended values; services sphere is quite advanced

in Ukraine, which can have both positive and negative consequences for the economy.

The economy as a set of industries provides the economic growth if this structure is optimum and sustainable.

To form such a structure only with market self-regulation is not possible, so the numerous mechanisms of structural

changes are provided.

Some structural changes have been grounded; they are aimed at ensuring optimal and sustainable economic

structure in Ukraine. In particular, theses are measures in the fiscal, monetary and investment policies.

Ключові слова: структура економіки; постіндустріальне суспільство; структурні зрушення; дер-

жавна політика; модернізація.

Keywords: the economic structure; the post-industrial society; structural changes; public policy; moderniza-

tion.

Постановка проблеми. Економічне зростання

та стабільність розвитку національних економік за-

лежить від ступеня розвиненості та ефективності

структури. Відтак, повноцінне функціонування

національної економіки як системи потребує

підтримання певної пропорційності між її окрем-

ими складовими – підсистемами.

Структура економіки – це система, що скла-

дається із взаємозалежних і взаємодоповнюючих

елементів; це сукупність пропорцій суспільного ви-

робництва; це діалектична єдність кількісної і

якісної сторін. І якщо кількісна сторона включає

різні ланки економіки, то якісна сторона – характер

зв’язків між ними основними ланками економіки.

Як зазначає Коломицева О.В структура еко-

номіки складається під впливом тривалих процесів

суспільного поділу праці, розвитку ринку й про-

цесів конкуренції, науково-технічного прогресу,

зростання й ускладнення потреб людей, масштабів

і обмежень первинних виробничих ресурсів,

врахування зовнішньоекономічних факторів [1,

с.162].

Питання структуризації економіки є складне і

комплексне, тому що включає взаємозв’язки і

взаємозалежності між окремими елементами еко-

номіки в процесі їх змін та розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Національна економіка, сутність, принципи та зна-

чення структуризації економіки досліджуються ба-

гатьма науковцями, такими як: Амоша О., Беля-

евО., Бункина М., Голікова Т., Градов А., Гринів Л.,

Кваснюк Б., Кобзистий М., Коломицева О., Крюч-

кова І., Пирог О., Чайка Ю. та інші [2-12].

Проте, і досі не визначено оптимальну еко-

номічну структуру економіки України, не встанов-

лено пріоритети структурних зрушень та ключові

завдання, направлені на підвищення ефективності

національної економіки.

Відповідно метою статті є дослідження мето-

дологічних аспектів структуризації економіки

України та визначення пріоритетних структурних

зрушень.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Структура економіки впливає на процес економіч-

ного розвитку в різних напрямах, визначає еко-

номічну та соціальну ефективність суспільного ви-

робництва і повинна відповідати цілям соціально-

економічного розвитку. Раціональна структура

сприяє вирішенню соціальних проблем, а неефек-

тивна структура економіки – уповільнює їх

вирішення.

Більше того, реалізація досягнень НТП зале-

жить від сформованості або не сформованості

структури економіки.

Розвиток структури економіки тісно пов’яза-

ний з удосконаленням національного ринку і є пе-

редумовою забезпечення національної безпеки.

Структуризація економіки, тобто виділення

окремих підсистем у національній економіці,

направлена на дослідження, аналіз та здійснення

управління національною економікою країни.

Структуру економіки можна аналізувати:

по-перше, зі сторони виробництва, розподілу,

обміну і споживання (галузева структура еко-

номіки);

по-друге, зі сторони підприємств, галузей,

регіонів і інших господарських елементів;

по-третє, як сукупність структуроутворюючих

факторів (відтворювальна структура економіки).

Економіка України функціонує в умовах чис-

ленних зовнішніх та внутрішніх ризиків. Внутрішні

ризики розвитку економіки України, головним чи-

ном, пов’язані з:

Page 8: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

8 Sciences of Europe # 43, (2019)

1. військовими діями;

2. зростанням боргового навантаження на

бюджет;

3. скорочення міжнародних резервів.

Відповідно до даних Державного комітету ста-

тистики зазначимо наступне [13]:

1) валовий внутрішній продукт скоротився на

2,79% впродовж 2014-2016 рр.;

2) скорочення відбулося у таких сферах як до-

бувна та переробна промисловість; водопоста-

чання; будівництво, оптова та роздрібна торгівля;

транспорт, складське господарство, поштова та

кур’єрська доставка; фінансова та страхова діяль-

ність ; професійна, наукова та технічна діяльність;

діяльність у сфері адміністративного та до-

поміжного обслуговування;

3) зростання відбулося у таких сферах як:

- сільське, лісове та рибне господарство;

- інформація та телекомунікації;

- операції з нерухомим майном;

- державне управління й оборона (+15,09%);

- освіта (+4,55%);

- охорона здоров’я та надання соціальної допо-

моги (+5,53%).

4) Склад ВВП за виробничим методом сут-

тєвих змін не зазнав. Так, сільське, лісове та рибне

господарство у структурі ВВП становило 7,85% у

2014 році, 9,71% у 2016 році; добувна проми-

словість відповідно 6,53% і 5,11%; переробна про-

мисловість 11,60% і 10,63%;

5) Значну питому вагу займає оптова та

роздрібна торгівля: 14,94% у 2014 році, 14,32% у

2013 році, 13,56% у 2016 році.

Порівняємо структуру економіки України з ре-

комендованими значеннями, які характеризують

постіндустріальне суспільство (табл. 1).

Таблиця 1.

Вимоги постіндустріального суспільства до національних економік та галузева структура економіки

України у 2016 році

Категорії Фактичні значення Рекомендовані значення Відхилення

млн. грн. % % %

1 2 3 4 5

Переробні галузі економіки 376976,00 27,61 20,00 7,61

Фінансова сфера 155493,00 11,39 25,00 -13,61

Сфера послуг 521790,00 38,22 22,00 16,22

Інші галузі 310864,00 22,77 33,00 -10,23

Разом 1365123,00 100,00 100,00 0,00

Джерело: розраховано і складено автором на основі [13]

Проведені розрахунки та порівняння з реко-

мендованими значеннями свідчать, про те, що

структура економіки України не відповідає вимо-

гам постіндустріального суспільства за усіма кате-

горіями. Зокрема:

1) перевищення питомої ваги переробних галу-

зей економіки над рекомендованими значеннями

ми оцінюємо позитивно;

2) фінансова сфера в України займає питому

вагу на 13,61% нижче від рекомендованих значень,

що свідчить про недостатній розвиток фінансової

сфери, про відсутність доступу до кредитних, інве-

стиційних ресурсів, нестабільність банківської си-

стеми. Такі негативні чинники створюють загрози

розвитку інших сфер, у тому числі обмеження для

переробних галузей економіки;

3) в Україні доволі розвиненою є сфера послуг,

що може мати як позитивні, так і негативні

наслідки для економіки. Задля оптимізації струк-

тури економіки необхідно переглянути співвідно-

шення між переробними галузями та сферою по-

слуг.

Структурними зрушеннями (структурна пере-

будова, структурні зміни) в економіці – це:

1) структурні зміни, які обумовлюють якісне

перетворення характеристик економічної системи,

що відображені в кількісних показниках [12, с. 34].

2) кількісні і якісні зміни основних відтво-

рювальних пропорцій [9, с.35].

3) зміни, які можуть бути повільними і

послідовними (повільне проникнення фермерства в

сільське господарство) і різкими, «переривами по-

ступовості», що виникли внаслідок економічних

криз, і вважає, що структурні зрушення не пов'язані

з усвідомленим втручанням держави в цей процес і

є реакцією на зміну суспільних потреб і на виклики

науково-технічного прогресу [14].

4) соціально-економічні зміни, перетворення

самої економічної системи» у матеріально-ре-

човинному (еволюційному) і соціально-економіч-

ному (революційному) плані. Структурне зрушення

є завершеним, якщо подальші зрушення в структурі

приводять до руйнування самої економічної си-

стеми [3, с. 160].

Враховуючи те, що національна економіка є

сукупністю взаємопов’язаних елементів, то струк-

турне зрушення в одному із економічних секторів,

обов’язково впливає на інші сектори. Звідси, струк-

турні зрушення мають мультиплікативний ефект,

як позитивний, так і негативний.

Такі глибокі структурні зрушення як забезпе-

чення впровадження досягнень НТП, раціональне і

стале природокористування та інші, забезпечили

економічне зростання європейських країн і можуть

бути використані в Україні.

Насамкінець зазначимо, що нинішня структура

економіки України не відповідає критеріям опти-

мальності [12, с.15], і не може бути визнана як

стійка.

Проте, у короткостроковій перспективі світова

економіка розвиватиметься в умовах відносно низь-

ких темпів зростання (3,6 % у 2015 р. та 3,9 % у 2016

Page 9: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 9

р.) та погіршення кон’юнктури світових фінансо-

вих ринків. Завдяки збільшенню експортних обо-

ротів та активізації внутрішнього споживання

США стає драйвером розвитку світової економіки з

очікуваним темпом зростання на рівні 2,8 % у 2014

р. Геополітичні ризики, центрами яких є Україна та

Близький Схід, мають значний вплив на світову

фінансову систему [13].

Структура економіки як сукупність галузей,

забезпечує економічне зростання якщо є оптималь-

ною та стійкою. Сформувати таку структуру лише

за допомогою ринкового саморегулювання не мож-

ливо, а тому є численні механізми здійснення

структурних зрушень.

Кваснюк Б. розглядає механізми структурних

зрушень із позицій традиційних факторів економіч-

ного розвитку [8, с. 21].

Механізм структурних зрушень передбачає

здійснення середньо- та довгострокового прогно-

зування розвитку економіки. Враховуючи прогнози

механізм охоплює:

1) пряме державне регулювання змін в еко-

номіці за рахунок більш ефективного розподілу та

перерозподілу ресурсів між галузями та з урахуван-

ням суспільних потреб;

2) регулювання регіонального розвитку (у

тому числі, розробка регіональних програм), ство-

рюючи можливості ефективного використання усіх

видів ресурсів регіонів;

3) організаційні заходи, фінансові аспекти,

направлені на стимулювання наукових досліджень;

4) залучення внутрішніх та зовнішніх інве-

стиційних ресурсів.

В нашому розумінні, формування оптимальної

структури економіки – це організаційно-економічні

відносини, які враховують зовнішні та внутрішні

загрози, зорієнтовані на використання переваг

національної економіки з метою формування стій-

кої структури економіки та забезпечення економіч-

ної безпеки України.

Відомо, що непрямими методами державного

регулювання є бюджетно-податкова, грошово-кре-

дитна, зовнішньоекономічна, соціальна, інве-

стиційна політики.

Розглянемо ключові інструменти державного

регулювання, яке повинно забезпечити таку струк-

туру економіки, котра може відповідати критеріям

оптимальності (табл. 2).

Таблиця 2

Пропозиції автора щодо структурних зрушень економіки України

Методи дер-

жавного регу-

лювання

Інструменти та структурні зрушення Критерії оптимальності структури

економіки

Бюджетна

політика

Державні субсидії, дотації, преференції на розви-

ток окремих елементів структури задля фор-

мування фінансової сфери (у тому числі досяг-

нення рекомендованих нормативних значень).

Принципи стимулюючої фіскаль-

ної політики.

Податкове ре-

гулювання

Поміркованість податкової політики (скоро-

чення ставок податків та розширення бази опо-

даткування).

Забезпечення розширеного відтво-

рення.

Грошово-кре-

дитне регу-

лювання

Стимулююча монетарна політика; стабілізація

інфляційних процесів;

Забезпечення прогнозованості курсу національ-

ної валюти.

Створення умов для сприятливого

розвитку економіки.

Інвестиційне

регулювання

Стабілізаційні грошово-кредитні заходи,

пов’язані з уповільненням темпів інфляції .

Створення сприятливого інвестиційного

клімату.

Дієві державні гарантії та страхування інве-

стицій з метою попередження інвестиційних ри-

зиків.

Забезпечення доступу до кредит-

них та інвестиційних ресурсів.

Підвищення інвестиційної приваб-

ливості високотехнологічних виро-

бництв, що є стратегічно важли-

вими для країни, проте занадто за-

тратними для інвесторів.

Висновки. Підсумовуючи, зазначимо, що

структурна перебудова економіки з метою досяг-

нення критеріїв оптимальності повинна здійснюва-

тися з урахуванням зарубіжного досвіду. Стра-

тегічними структурними змушеннями є стимулю-

вання інвестицій, підвищення інноваційності та

інвестиційної привабливості виробничих

підприємств, запровадження ресурсозберігаючих

технологій тощо.

Література

1. Коломицева О.В. Економічний зміст струк-

турних зрушень та їх вплив на стабільність ро-

звитку економіки / О.В. Коломицева // Збірник нау-

кових праць ЧДТУ. Серія : Економічні науки. –

Вип. 22. – 2009. – С. 160–164.

2. Амоша О. Промислова політика України:

концептуальні орієнтири на середньострокову пер-

спективу / О. Амоша, В. Вишневський, Л. Збараз-

ська // Економіка України. – 2009. – № 11. – С. 4–

13.

3. Беляев О.О. Економічна політика : [навч.

посіб.] / О.О. Беляев, А.С. Бебело, М.Л. Диба. – К. :

КНЕУ, 2004. – 287 с.

Page 10: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

10 Sciences of Europe # 43, (2019)

4. Бункина М.К. Национальная экономика:

Учебник для вузов / М.К. Бункина. – М.: Издатель-

ство «Палеотип»: Издательский Дом «Деловая ли-

тература»: Издательство «Логос», 2002. – 488 с.

5. Голікова Т.В. Державне управління тери-

торіальним економічним розвитком: теорія і прак-

тика: Монографія / Т.В. Голікова. – К.: Вид-во

НАДУ, 2007. – 296 с.

6. Градов А.П. Национальная экономика /

А.П. Градов. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2005. – 240 с.

7. Гринів Л.С. Національна економіка: Навч.

посібник / Л.С. Гринів, М.В. Кічурчак. – Львів:

«Магнолія 2006», 2008 – 464 с.

8. Кваснюк Б. Структурна перебудова еко-

номіки та її ресурси / Б. Кваснюк // Економіка

України. – 2003. – № 11. – С. 18–28.

9. Кобзистий М.О. Інституціональні умови

реалізації структурних зрушень у трансфор-

маційній економіці / М.О. Кобзистий // Науково-

технічна інформація. – 2005. – № 2. – С. 34–38.

10. Крючкова І.В. Структурні чинники ро-

звитку економіки України / І. В. Крючкова. – К. :

Наук. думка, 2004. – 317 с.

11. Пирог О.В. Адаптація структури націо-

нальної економіки України до вимог постінду-

стріального суспільства / О.В. Пирог // Вісник

Національного університету “Львівська політех-

ніка”. – 2011. – № 698. – С. 93–103.

12. Чайка Ю.М. Дослідження взаємозв’язків

складових структури національної економіки (на

прикладі аналізу галузевої структури) / Ю. М.

Чайка // Вісн. Криворіз. екон. ін-ту КНЕУ. – 2009 –

№ 2 (18). – С. 12–21.

13. Офіційний сайт Державного комітету ста-

тистики. –[Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://www.ukrstat.gov.ua/

14. Щодо тенденцій розвитку економіки

України у 2014-2015 рр. Аналітична записка. –

[Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://www.niss.gov.ua/articles/1635

РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДИПЛОМАТІЇ З

КРАЇНАМИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Тихончук Л.Х.

кандидат наук державного управління

доцент кафедри міжнародних економічних відносин

Національний університет водного господарства та природокористування

(Рівне, Україна)

REFORMING STATE REGULATION OF COMMERCIAL DIPLOMACY WITH

LATIN AMERICAN COUNTRIES

Tykhonchuk L.

Candidate of Sciences in Public Administration

Associate Professor of the Department of International Economic Relations

National University of Water Management and nature management (Rivne, Ukraine)

АНОТАЦІЯ

Отримання безвізу для громадян України, відкриття торгівельних кордонів, збільшення трудової міг-

рації вимагає від держави захисту та надання правової допомоги громадянам під час поїздок, перебування

за кордоном під час проживання та роботи, налагодження нових комерційних зв’язків, продажу українсь-

ких товарів, залучення інвестицій. За двадцять вісім років виникла необхідність формування нової конце-

пції зовнішніх зносин з країнами Латинської Америки з виділенням певних пріоритетів комерційної дип-

ломатії з цим регіоном.

ABSTRACT

Obtaining a visa waiver for Ukrainian citizens, opening trade borders, increasing labor migration requires the

state to protect and provide legal assistance to citizens during travel, stay abroad while living and working, estab-

lishing new commercial relations, selling Ukrainian goods, attracting investments. Within twenty-eight years, it

has become necessary to formulate a new concept of external relations with Latin American countries, with the

identification of certain priorities.

Ключові слова: консул, торгівельні війни, правове регулювання латиноамериканських відносин, ла-

тиноамериканський Шенген, політичні кризи

Keywords: consul, trade wars, regulation of Latin American relations, Schengen Latin, political crises

Україну розуміють в Європі й Америці. Але ще

погано чують в Азії та Африці, Латинській Аме-

риці. Буде більше розуміння – будуть суворіші сан-

кції, жорсткіша ізоляція нападника України. На со-

рок сім африканських країн на південь від Сахари

Україна має п’ять посольств ( та й ті лише наполо-

вину укомплектовані) . Складно і в Азії, а ще склад-

ніше – в Латинській Америці. Найгірше – в

міжнародних організаціях, де ухвалюються

рішення про надання фінансової та технічної допо-

моги та формується міжнародний консенсус. При

цьому бракує наших експертів. На сьогодні укомп-

лектувати українські дипломатичні установи та мі-

ністерства фахівцями-економістами, юристами-мі-

жнародниками, консулами – основний напрямок

для зміцнення комерційної дипломатії.

Page 11: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 11

Схема роботи роботи міністерства закордон-

них справ має змінитися з галузевої на функціона-

льну, її зміст має вкладатися в три кроки: концепція

– стратегія – план дій. Загальне розуміння пріори-

тетів і напрямів руху - концепція зовнішніх зносин.

За всі роки існування держави такої концепції не

було розроблено. Україна хиталася на схід чи захід,

аж до нейтралітету, який привів до анексії та оку-

пації. Намір приєднатися до Європейського Союзу

і НАТО - це тільки частина концепції. Сучасний

світ – ширший і складніший, його треба зрозуміти,

осмислити і знайти наші, українські інтереси в тому

числі й Латинській Америці. На основі концепції

погоджується стратегія – довгостроковий опис

руху до визначених пріоритетів. Наступний крок –

детальний перелік дій, етапів та ресурсів, який мо-

жемо назвати політикою по відношенню до країни,

до регіону, до міжнародної проблеми . Далі відбу-

вається бюджетування. Конкретна політика для її

реалізації вимагає коштів, які обраховуються і

виділяються саме на цей напрям роботи. За систем-

ного підходу делегації їдуть на переговори саме на

виконання затвердженого плану дій. Результати

стає можливо чи навіть легко перевірити. Звіту-

вання стає предметним. Основне - президент має

делегувати повноваження для швидких реформ в

цьому напрямі. Фахівці, що здійснюють кураторс-

тво над країною чи регіоном в міністерстві закор-

донних справ ( деск-офіцери) повинні вносити про-

позиції і нести за них відповідальність. При цьому

директори департаментів повинні контролювати

ситуацію у величезних регіонах, погоджувати най-

важливіші рішення. Деск-офіцер має укладати до-

сьє президентові для візиту, писати тези для висту-

пів в ООН чи готувати його перед переговорами.

Якщо дані пріоритети при державному регулю-

ванні будуть дотримані - нас поважатимуть, підтри-

муватимуть і складні проблеми із деякими сусідами

вирішуватимуться швидше. Зросте товарообіг. Зни-

кнуть штучні перепони.

В останні роки для всіх країн все більшого зна-

чення набуває проблема ефективного використання

переваг комерційної дипломатії в забезпеченні ба-

лансу між інтересами національних виробників і те-

нденціями розвитку світового ринку . Цим пробле-

мам присвячені роботи Гаркуши А. , Алтухова І.,

Бавико О. , Щербини Т., Матвеенко В , Деркача Т.,

Оніщенко І. та ін.

В той же час в сучасній науковій літературі ос-

новна увага приділяється правовим основам засто-

сування окремих інструментів торгової політики в

світовій практиці в цілому. Заходи торгової полі-

тики як правило, досліджуються в рамках багатос-

торонньої торговельної системи або на рівні окре-

мих країн. Разом з цим регіональні інтеграційні ас-

пекти комерційної дипломатії розглядаються

фрагментарно.

Визначаючи пріоритетні інструменти держав-

ного регулювання міжнародної діяльності корпора-

цій слід підкреслити, що за останні три-чотири сто-

ліття, національні уряди проводили здебільшого

протекціоністську торгову політику. Лише з кінця

50-х років XX століття почався поступовий поворот

в сторону так званої «відкритої економіки» і лібе-

ральної торгової політики та трансформації інстру-

ментів державного управління в цій сфері. Оціню-

ючи результативність інструментів державного ре-

гулювання міжнародної діяльності корпорацій в

площині регіонального співробітництва слід відмі-

тити торгові відносини та дипломатію України в ре-

гіоні Латинської Америки. В цілому незважаючи на

активізацію державного двостороннього співробіт-

ництва на основі державних механізмів регулю-

вання міжнародної економічної діяльності корпо-

рацій, потенціал Латинської Америки як і раніше

недооцінювалися. Це призвело до подальшого зни-

ження показників українського експорту і послідо-

вної втрати міжнародної підтримки України в пи-

танні протидії агресії Російської Федерації з боку

силових еліт, в тому числі Аргентині, Бразилії,

Кубі, Мексиці і Перу, що було показано за резуль-

татами Комітету Генеральної Асамблеї ООН .

Існуючий рівень співпраці між Президентом

України, Кабінетом міністрів і Верховною Радою,

як і раніше є перепоною для здійснення і реалізації

ефективної зовнішньої політики в латиноамерикан-

ському регіоні. Кадрова проблема, пов'язана з при-

значенням посла на дипломатичну місію на Кубі,

так і не була вирішена. Через низький кредитний

рейтинг України Національний банк України

(НБУ) не підтримав ідею створення Агентства екс-

портного кредитування, яка привела до провалу

урядової програми по просуванню української про-

дукції на ці ринки.

Офіційні документи, що визначають коротко-

строкову зовнішньоторгову стратегію України, не

зачіпають латиноамериканський регіон серед поте-

нційних.

Набуття статусу спостерігача в Тихоокеансь-

кому альянсі (який включає Мексику, Перу, Чилі,

Колумбію, Коста-Ріку); відновлення «груп дру-

жби» з Україною в національних парламентах Ар-

гентини, Бразилії і Мексики; ратифікацію Верхов-

ною Радою угоди з Аргентиною про взаємодопо-

могу з розслідування митних правопорушень;

підписання угоди про співпрацю та обмін інформа-

цією між національними інформаційними агентст-

вами Мексики і України, що сприятиме об'єктив-

ному уявленню і негайну передачу інформації про

нашу країну - помітні результати співпраці з краї-

нами регіону. У торгово-економічній області від-

значається подальше загальне зниження показників

українського експорту товарів до країн Централь-

ної і Південної Америки і Карибського басейну.

Країни Тихоокеанського альянсу планують

створити "латиноамериканський Шенген". Саміт

Тихоокеанського альянсу у складі Колумбії, Перу,

Мексики і Чилі завершився рядом домовленостей.

Лідери країн узгодили взаємне скасування торго-

вельних мит, створення спільних диппредстав-

ництв у низці країн і введення єдиної візи для гро-

мадян держав, що не входять до альянсу. У май-

бутньому кількість країн - учасниць об'єднання

може збільшитися.: Мексика - це гігант і мотор ро-

звитку всієї Латинської Америки, Чилі за низкою

параметрів наближається до розвинених країн, а

Page 12: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

12 Sciences of Europe # 43, (2019)

Перу та Колумбія демонструють високі темпи еко-

номічного зростання. На частку цих країн припадає

35% ВВП Латинської Америки і 50% сукупного

експорту. Головною метою даного об'єднання де-

кларується просування інтересів Колумбії, Перу,

Мексики та Чилі в Азіатсько-Тихоокеанському ре-

гіоні (АТР). Той факт, що у 2012 році обсяги експо-

рту товарів до Китаю склали 5,7 млрд доларів, а об-

сяги імпорту - 56,9 млрд доларів – турбує Мексику.

Розвиток Тихоокеанського альянсу дозволить зме-

ншити цей розрив.

Для цього було прийнято рішення скасування

90% торгових мит. Решта 10% будуть ліквідовані

до 2020 року. "Якщо ми не відкриємо ринки, поч-

неться застій, подібний до того, що ми спо-

стерігаємо в країнах, що відмовилися від вільного

ринку", - зазначив президент Колумбії Хуан Ма-

нуель Сантос. Також чотири країни домовилися

створити єдині дипломатичні та торгово-еко-

номічні представництва в низці держав світу, зо-

крема у Гані, Сінгапурі, Алжирі, Марокко та Туреч-

чині. Однією економікою лідери чотирьох країн Ла-

тинської Америки не мають наміру обмежуватися.

Подальшу інтеграцію вони бачать у створенні єди-

них віз для осіб з третіх держав. "У нас є багато ту-

ристичних визначних пам'яток, які ми можемо

ефективно використовувати", - пояснив необ-

хідність "латиноамериканського Шенгену" Хуан

Мануель Сантос. Громадяни Колумбії, Мексики,

Перу і Чилі вже подорожують в межах альянсу без

віз, навіть не проходячи паспортний контроль при

перетині кордонів. Експерти відзначають: політич-

них завдань творці альянсу поки перед собою не

ставлять, проте все залежить від того, чи вдасться

об'єднанню досягти заявлених цілей. У цілому ж

Тихоокеанський альянс в чомусь йде шляхом Євро-

союзу, причому випереджаючими темпами - від мо-

менту створення спільного європейського ринку до

підписання Шенгенської угоди минуло 28 років.

При цьому, як і у випадку ЄС, Тихоокеанський аль-

янс вже набув привабливості для країн регіону.

Першим претендентом на вступ є Коста-Ріка. До

альянсу можуть приєднатися і деякі нинішні дер-

жави-спостерігачі: Еквадор, Сальвадор, Гватемала,

Гондурас і Панама.

Багатий на корисні копалини латиноамерикан-

ський регіон має стратегічне значення у конкурент-

ній боротьбі розвинених країн за енергоресурси.

Нині він сприймається не тільки як експортер про-

дукції аграрного сектора та легкої промисловості,

але й як перспективний партнер в інвестиційній,

енергетичній, космічній, атомній і військовотех-

нічній сферах . Постійне втручання США у

внутрішні справи країн Латинської Америки зму-

сило країни регіону розпочати активну співпрацю з

Китаєм, Росією та Євросоюзом Китай – другий

(після Венесуели) торговельний партнер Куби. Ін-

терес ЄС до Латинської Америки зумовлений як

історією розвитку їхніх відносин, так і пошуком

більш стабільних партнерів постачання нафти і газу

ніж Росія. Газова криза 2009 р. та збройний конф-

лікт між Росією і Україною у 2014 р. лише посилює

зацікавленість ЄС у Латинській Америці. Новим

напрямом зовнішньоекономічної активності про-

відних країн ЛА став АзіатськоТихоокеанський ре-

гіон (АТР). Мексика, Перу і Чилі стали повноправ-

ними членами Асоціації тихоокеанського економі-

чного співробітництва (АТЕС), метою якої є

економічне зростання країн регіону. У країнах-чле-

нах АТЕС проживає близько 40% світового насе-

лення, на них припадає майже 54% ВВП і 44%

світової торгівлі

Основні проблеми країн Латинської Америки,

пов’язані із світовою фінансово-економічною кри-

зою, нині практично подолані. Економічний спад у

Латинській Америці був менший ніж у інших регі-

онах світу, а окремі країни взагалі уникли рецесії.

Перу, Бразилія і Чилі навіть виграли від збільшення

попиту на сировину в Азії. Реформи 1990-х років

зміцнили фінансово-кредитні системи більшості

країн, а бюджетні обмеження, дисципліна і держав-

ний контроль не дали накопичити іпотечну забор-

гованість, кредитні ризики та не допустили

банкрутств у фінансово-кредитній сфері. Попри по-

зитивні зрушення, що останнім часом спостеріга-

ються в даному регіоні, в країнах Латинської Аме-

рики все ще залишається низка невирішених про-

блем. Насамперед це корупція, що пронизала

практично всі ланки державної системи, а також не-

легальне виробництво наркотиків, насамперед ко-

каїну і марихуани, призначених для збуту головним

чином у США. Найпотужнішою наркомафія є у

Болівії, Колумбії та Перу. «Кокаїнові барони» во-

лодіють величезними фінансовими коштами та

істотно впливають на легальну економіку, дер-

жавну адміністрацію, армію і поліцію. Невиріше-

ними залишаються традиційні проблеми країн Ла-

тинської Америки, пов’язані з бідністю, без-

робіттям, неграмотністю, що зумовили прихід до

влади на початку ХХІ ст. «лівих» урядів у багатьох

країнах регіону. У певній мірі новою проблемою

для континенту стала загроза руйнування навко-

лишнього середовища (забруднення атмосфери,

води, ґрунту, винищення лісів, порушення стабіль-

ності клімату). У червні 1992 р. на конференція

ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-

де-Жанейро була сформульована концепція сталого

розвитку, яка передбачає гармонійний розвиток

природної, соціальної та виробничої сфери. На кон-

ференції США заявили про виділення до 6 млрд

дол. на екологічні програми Бразилії (розвиток аль-

тернативних видів енергії (сонячні батареї, біоета-

нол). Більшість країн вступили в нове століття на

хвилі глибоких зрушень у всіх сферах суспільного

життя:

– зміна політичної орієнтації більшості країн

регіону;

– перегляд пріоритетів у сфері міжамерикансь-

ких відносин;

– загострення проблеми наркотрафіку у діалозі

з США ;

– посилення динаміки інтеграційних процесів

всередині ;

– підвищення активності країн на світовій по-

літичній арені.

Page 13: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 13

Головним завданням Латинської Америки стає

пошук і здійснення таких варіантів розвитку, які б

відповідали місцевим умовам і дозволили країнам

регіону поєднати оновлення економіки з інтере-

сами більшості суспільства, з вирішенням найбільш

насущних соціальних і політичних проблем, поєд-

нати інтеграцію у світове співтовариство із збере-

женням власної самобутності та своїх цивілізацій-

них основ.

Для країн Південної Америки головними про-

блемами є поганий доступ до якісної питної води,

механізованих знарядь праці та забезпечення

електроенергією. За інформацією Посольства

України в Республіці Перу, регіон потребує поста-

вок систем очищення води, водних насосів, со-

нячних термальних та вітрових електростанцій,

міні прядилень для вовни та бавовни, також ковбас-

них цехів, міні-пекарень тощо. Що стосується висо-

котехнологічної продукції, то перспективними

напрямами вбачаються системи захисту навко-

лишнього середовища, обладнання та технології

для вторинної переробки рудних відвалів, телеко-

мунікаційні системи та інформаційні технології,

рішення для банківського сектора та сфери держав-

ного управління. Еквадор, Колумбія та Перу також

цікавляться рішеннями для космічної галузі. Перс-

пективними послугами для Колумбії, Перу та Еква-

дору є управління об’єктами — аеропортами, ГЕС,

нові транспортні артерії потребують компанії-опе-

ратора з досвідом оперування такими об’єктами. Це

основні напрямки в комерційній дипломатії які ма-

ють стати державним пріорітетом України при по-

дальшій співпраці з країнами Латинської Америки.

Література

1. The World Factbook [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: https:

//www.cia.gov/library/publications/the-world-

factbook/ rankorder/2078rank.html. 2. World Trade

Report 2013 [Електронний ресурс]. – Режим дос-

тупу :

http://www.wto.org/english/res_e/publications_e/

wtr13_e.htm.

3. Киридон А. Латинська Америка в сучасному

світі: основні тенденції розвитку / А. Киридон, О.

Аладіна, О. Гусейнова [Електронний ресурс].– Ре-

жим доступу : http://jrnl.nau.edu.ua/ in-

dex.php/IMV/article/viewFile/2945/2906.

4. Олефір А. Тенденції розвитку міжнародної

торгівлі послугами в умовах динамізації конкурен-

тного середовища / А. Олефір, В. Тіпанов [Елект-

ронний ресурс]. – Режим доступу : http://irbis-

nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe

5. Одессер Ю. Латинская Америка – новый те-

атр конфронтации? / Ю. Одессер // Partner-Nord. –

2008. – № 68. – С. 11-13.

6. Галіндо К.А чи надійні інвестиції в латино-

американські країни? [Електронний ресурс]. – Ре-

жим доступу : http://www.epravda.com.ua/

publications/2012/05/22/324337/ view_print/.

7. Общий рынок в Латинской Америке // Эко-

номика и управление в зарубежных странах. – 2006.

– № 1. – С. 40-52.

8. Лідери АТЕС домовилися розвивати зону ві-

льної торгівлі [Електронний ресурс].Режимдос-

тупу:http://dt.ua/

ЕCONOMICS/lideri_ates_domovilisya_rozvivati_zon

u_ vilnoyi_torgivli.html.

9. Козак Ю.Г. Міжнародна економіка [Елект-

ронний ресурс]. – Режим доступу :

http://pidruchniki.ws/15970122/ekonomika/ struktura_

mizhnarodnoyi _torgivli.

10. UNCTAD, World Investment Report 2013

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://unctad.org/en/ PublicationsLi-

brary/wir2013_en.pdf.

11. Солодкий С. Латинська Америка на порозі

масштабної кризи [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: http://www.day.kiev.ua/702

IMPROVING ECONOMIC MECHANISM OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL

ENTERPRISES AND FARMING ECONOMIES OF UKRAINE

Shelenko D.

PhD (Economics), Associate Professor, Department of accounting and auditing,

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine,

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-9214-7258

Sas L.

PhD (Economics), Associate Professor, Department of accounting and auditing,

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

Matkovskyi P.

PhD (Economics), Associate Professor, Department of accounting and auditing,

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

Balaniuk I.

dr.sc. (ekon.), prof. head the department of Accounting and Auditing

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-9214-7258

ABSTRACT

The purpose of the article is to study blocks of ensuring the efficient functioning of agricultural enterprises

and farming economies aimed at regulation of the industrial and economic problems of their development.

To achieve this goal, the methods of systematic approach, abstraction and idealization was used.

Page 14: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

14 Sciences of Europe # 43, (2019)

The approach to the disclosure of the economic mechanism of innovative development of agricultural enter-

prises of various organizational and legal forms, which is achieved by the integrated solution of all its structural

elements that should be directed towards the achievement of the final result – profit making has been substantiated

іn the article.

The economic mechanism of innovative development of agricultural enterprises of various organizational and

legal forms, is formed as a general for all enterprises with the further features of each individual form of manage-

ment.

It has been proved that the innovative economic mechanism of innovation development of agricultural enter-

prises can not be realized independently, separated from production processes and in crisis conditions, with une-

qual combination of its elements, it will be implemented inefficiently.

Keywords: strategic and tactical management, economic development, form of management, elements of

provision, Ukraine.

JEL Classification: O13, P47, P32, Q10.

Introduction. The working out of the economic

mechanism for innovative development of agricultural

enterprises of various organizational and legal forms

must comply with the general conditions and the direc-

tion of their functioning, as well as combine the results

of their subdivisions' activity. The economic mecha-

nism of innovative development should be worked out

in all agricultural enterprises and farming economies,

regardless of their organizational and legal forms or

sizes, which is conditioned by the ability to react to

changes in production processes and market needs.

The substantiation and introduction of the internal

economic mechanism of innovative development of ag-

ricultural enterprises of various organizational and le-

gal forms include the creation of such an optimal model

of the strategy of their functioning, based on the inte-

grated approach of the application of all elements of the

mechanism, achievement of forecast indicators, opti-

mal use of resource potential, advanced technologies

and owners or founders' capabilities.

Taking into account the availability of resources

and the market situation, managers of agricultural en-

terprises of various organizational and legal forms,

should anticipate the effects of their management deci-

sions on the prospects of the development. It will mean

the complexity of management and clarifying a number

of variables and their interconnections, for the con-

struction of an economic mechanism of innovative de-

velopment of agricultural enterprises and farming econ-

omies and provides the analysis of their functioning

conditions.

Literature review. Ukrainian agricultural enter-

prises carry out their activities in various natural and

climatic conditions, which have distinct features re-

garding the quality of soils, resources, staffing and in-

frastructure provision. The zonal placement of enter-

prises affects the performance indicators of their activ-

ities (Kozak, et al., 2019).

Effectiveness of the economic mechanism, de-

scribes A.A. Postol, as the tendency of people to feel

the economic incentives for the effective management

of the economy of agricultural enterprises (Postol,

2018). However the only one understanding of the na-

ture of the problem is not enough. Equally important is

its other component - the organizational (organizational

and providing).

Because of underestimation or non-compliance of

elements of the economic mechanism of innovative de-

velopment of agricultural enterprises and farming econ-

omies, the economic return and development of new di-

rections are not provided.

The systematization of the mechanism of provid-

ing the activity of the enterprise should be conducted

the criteria of optimality of management of reproduc-

tion of resource potential, in accordance with the con-

ditions of the organization of the technological process

using the means and objects of labour (Kachmaryk, et

al., 2012).

The economic mechanism of the functioning of an

agricultural enterprise is the result of the influence of

the external and internal environment, on which the

system of economic relations operates (Mykhailiuk, et

al., 2011). However, in practice, cases are predominant,

when under it understands mainly the tracing of pro-

cesses and phenomena. In other words, in determining

the mechanism sees its external, formal sign.

Research methodology. The study of the peculi-

arities and nature of the development of agricultural en-

terprises allowed focusing on two such areas. The first

concerns the need to increase the role and scientifically

balanced methodological approaches in regulating the

mechanism of development of agricultural enterprises.

They are still underestimated by practice, are consid-

ered simplified and too slowly included in the system

of analytical indicators. The second states that the

mechanism of development of agricultural enterprises

has not yet become the subject of continuous, uninter-

rupted study, resulting in slowly embodied in the prac-

tice of its achievements and overcome the mistakes and

losses.

When organizing a mechanism for the develop-

ment of agricultural enterprises, it must also be taken

into account that it, as a system, combines a large num-

ber of sectoral, social, economic and other subsystems.

Each of them performs its inherent function. As the

study showed, the feature of each of them manifests it-

self in the fact that the level of functioning of the sub-

system not only determines its effectiveness, but also

affects the quality of the functioning of related subsys-

tems - increases or, conversely, reduces it. As a result,

a situation is formed in which the final result of the

functioning of the system (in this case, post-reform de-

velopment) depends on the correlation in it of subsys-

tems with different levels of individual efficiency of

each of them. That is, a greater number of more effi-

ciently organized subsystems provides a higher effi-

Page 15: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 15

ciency of the whole system of post-reform develop-

ment. And, on the contrary, the overall efficiency of the

system is reduced under the influence of negative sub-

systems. Therefore, an important prerequisite for the

achievement of the high efficiency of the post-shaped

development is such an organization in which all its

subsystems, without exception, would function as orga-

nized as possible and with greater efficiency.

The purpose of the article is to study blocks of en-

suring the efficient functioning of agricultural enter-

prises and farming economies aimed at regulation of

the industrial and economic problems of their develop-

ment.

To achieve this goal, the method of systematic ap-

proach has been used, according to which the activity

of agricultural enterprises is being justified as a system,

the development of which is formed under the influence

of internal and external environment. The internal en-

vironment determines certain rules of development

which the enterprise itself, has influence, in particular:

elements of strategic and tactical management, ele-

ments of provision the development of agricultural en-

terprises. The external environment encompasses eco-

nomic relations between different authorities, business,

science, institutions, organizations, suppliers, consum-

ers and customers of agricultural output. In the course

of the study, we used methods of abstraction and ideal-

ization, with the help of the management of develop-

ment of agricultural enterprises, which make up the ba-

sis for the effective economic mechanism of innovative

development, has been outlined.

According to M.V. Vyshyvaniuk (2001), a sys-

tematic approach is a process that, covering all compo-

nents of the development of agricultural enterprises,

and should organically combine them with each other.

F.I. Khmil (1995) notes that the methodology of

enterprise management using the system approach pro-

vides the opportunity to develop scientifically based

forms, methods, techniques, management systems, and

recommendations for solving specific organizational

and managerial problems.

The choice of research methods is a complex and

multifaceted process that is conditioned by the specifics

of the subject and subject of research. In particular, sci-

entific knowledge involves the study of which of the

structural elements, connections, phenomena and

changes is the object of research in the work we used

the method of analysis. An important method in our

opinion is the methods of abstraction and idealization

associated with the management of the development of

agricultural enterprises, which form the basis for a

functioning economic mechanism. With the help of the

idealization method, a significant impact on the subse-

quent successful implementation of the object can be

detected.

In his research T.V. But (2014), uses the idealiza-

tion method in the presence of a diagnosis of economic

development of agricultural enterprises.

Since the internal economic mechanism of inno-

vation development of agricultural enterprises is a com-

plex object which is considered as a system with its pe-

culiarities of functioning and development, therefore

the basis of the article is a systematic approach.

Acting as a single industrial and economic com-

plex, an agricultural enterprise and farming economies

ensures the efficient operation of its branches, and also

supply of production and sales processes. The clarify-

ing of the contents of the economic mechanism of in-

novative development of agricultural enterprises and

the peculiarities of their functioning belongs to the im-

portant and complex problems and is considered as a

system of enterprise's operation organization.

The methodology of the research should be based

on the basic principles of best practices of world expe-

rience in providing an effective internal economic

mechanism for innovative development of agricultural

enterprises and should provide the opportunity to

model and predict probable scenarios for the function-

ing of these enterprises.

The strategy of economic development of agricul-

tural enterprises, functions and elements of providing

that affect their activities, as well as tactical manage-

ment of agricultural enterprises development has been

disclosed in the article.

Taking into consideration the forecasts, the strat-

egy of economic development of agricultural enter-

prises has been developed, which includes the defini-

tion of the structure and volumes of production of new

output, measures for the improvement and moderniza-

tion of means, mechanization and automation of pro-

duction, management system, where the issues of re-

ducing the cost of production are taken into account.

The objectives for the development of agricultural

enterprises should be easily implemented in their work

and depend on managerial decisions or specific situa-

tions, and also under the condition of a well-established

organizational mechanism of management.

The main tasks of strategic management include:

- ensuring balance of interests between employees

and management;

- formation of strategic plans and programs for the

development of agricultural enterprises;

- efficient use of available resources;

- preparation of a business plan justifying the real-

ity of own ideas, rational forecasts, conducted SWOT

analysis, the data on the resources that are not enough

to obtain the desired results, current financial capacities

and awareness of risks;

- interaction with buyers, suppliers, public author-

ities and residents of rural areas.

The development and introduction of functions of

the management apparatus and their structural subdivi-

sions will allow the allocation of rights, duties and re-

sponsibilities at different levels of management. In

planning the function of the management apparatus, it

should be taken into consideration that they can be im-

plemented through a well-established and fully justified

economic mechanism of innovative development of ag-

ricultural enterprises.

The very underestimation of the functional aspects

of strategic management has a negative impact on the

development of the enterprise and farming economies

as a whole.

The system of economic mechanism of innovative

development of agricultural enterprises and farming

Page 16: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

16 Sciences of Europe # 43, (2019)

economies of various organizational and legal forms

should include the following main functions:

- increasing of efficiency of production of agricul-

tural output, its storage, processing and realization;

- expanding the volume of production of agricul-

tural output, improvement the supply of the population

with environmentally friendly and high-quality prod-

ucts;

- ensuring non-waste use of produced agricultural

output;

- expansion and updating of progressive technolo-

gies of production of agricultural output;

- ensuring balanced development of all branches

of production;

- rational use and increase the efficiency of capital

investments, provision of timely introduction of pro-

duction capacities;

- introduction into production achievements of sci-

ence and advanced experience of successful agricul-

tural enterprises;

- implementation of strategic and tactical plans;

- avoidance and prevention of losses, thefts, pro-

vision of storage of agricultural output at all stages of

technological cycle;

- improvement of material and technical base;

- taking appropriate measures for the protection of

the environment and the rational use of natural re-

sources;

- implementation of measures for the rational and

efficient use of land, fixed assets, material, labor and

financial resources;

- improving the quality and reducing the cost of

output, increasing the profitability of production;

- timely fulfillment of obligations on payments to

the budget and repayment of loans (Shelenko, 2019).

The list above shows the various functions that an

economic mechanism has for the innovative develop-

ment of agricultural enterprises and farming economies

of various organizational and legal forms, which are

aimed at the effective conduct of economic activity.

In the worked out strategy of economic develop-

ment of agricultural enterprises there should be ensured

the connection of all elements, the most complete use

of internal reserves, balanced production development.

There is a problem of the dependence of agricul-

tural enterprises and farming economies on intermedi-

aries operating in the market and imposing high mark-

ups on producers' output, thus reducing the profitability

of the previous ones.

The external environment includes the combina-

tion of elements and factors that have a direct or indi-

rect impact on the behavior of the enterprise. The inter-

nal environment, in contrast to the external, has a direct

impact on the behavior of the enterprise and is able to

control it (Petryshyn, 2017).

For agricultural enterprises and farming econo-

mies, the rise of prices for purchased seeds, planting

material, feed, fertilizers, fuel, spare parts that affects

the increase of expenses, and as a result of lower prof-

its, is also of great importance.

For organization of production management it is

necessary to provide reliable and timely information of

managers, as well as specialists on advanced technolo-

gies for their implementation into the production of the

enterprise. At the same time, it is very important to pay

attention to the ecological aspects regarding the level of

environmental pollution and other negative effects on

land, air and water sources. With this aim, it is neces-

sary to carry out the selection of fertilizers, methods of

plant protection, to ensure the construction and opera-

tion of purifying facilities for livestock premises, to

prevent soil erosion. Production of the crop output in-

dustry requires the provision of optimal fertilizer appli-

cation for crops (Tokarieva, 2012), preparation of ma-

chinery, and obliges to control the preservation of crops

(Trofymenko et al., 2016).

In the process of production, attention should be

paid to ensuring the effective use of agricultural land.

For this purpose, compliance with technology and the

introduction of environmental safety standards are pro-

posed, which in the future should restore the structure

and fertility of the land.

To increase the efficiency of production, pro-

cessing and realization of products, agricultural enter-

prises and farming economies must implement a single

production policy, promote the development of those

types of output that are in demand and are profitable.

Enterprises should take measures to ensure economical

consumption of raw materials, feed, mineral fertilizers

and other tangible assets, reduce the costs of storage

and transportation of output, efficiently and rationally

use of agricultural land, fixed assets, labor and material

resources.

An effective organization for development man-

agement should provide a management structure in

which each agricultural enterprise takes strategic and

tactical decisions on issues of resource supply, output

sales, choice of suppliers and partners at its own discre-

tion. In assessing the production process, you need to

pay attention to the length of production cycles in crop

production. To do this, it is necessary to allocate cor-

rectly the costs of past years for the harvest of the cur-

rent year (Myronova et al., 2018). The production process should include the man-

agement of risks that may be encountered by agricul-tural enterprises. Risk degrees management is an im-portant part of the work that needs to be studied and operationally regulated. The enterprises need to have developed financial instruments for risks' assessment, as there are various types of risks that can affect the performance of enterprises. Industrial risks include weather conditions that affect the reduction of crop yields, which reduces the profitability of the enterprise as a whole. The risk of falling prices for agricultural output is important (Zhmudenko, 2015, Myronenko, 2011). There are also risks associated with the activities of employees of the enterprise (that is, the human fac-tor), to which belong: low qualifications of workers employed in production, migration of able to work pop-ulation abroad, theft, accidents, unskilled managerial decisions that lead to illness and death of crops, mortal-ity of animals. Diversification of production, crop in-surance, introduction of advanced production technol-ogies (irrigation, precise agriculture system, drones use), commodity agrarian receipts, search for additional

Page 17: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 17

sources of profits, professional development and em-ployee training, and constant control are the tools to in-fluence the risk reduction.

In the process of managing the development of various organizational and legal forms is the interaction between strategic and tactical management due to well-organized management processes is expedient. O.P. Hohulia (2015) identifies priority strategies for the de-velopment of agrarian enterprises: intensification of ag-ricultural production, the use of genetically modified organisms in agricultural production and ecological ag-ricultural production.

Production management should include optimal provision of raw materials, quality planting material, equipment, resource base, software, new technologies, production facilities, as well as relevant workers with good knowledge of production who are able to fulfil their responsibilities and can control the production processes.

In the rational organization of the production man-agement process one must take into account that one of its components is the motivation and interest of the ag-ricultural enterprises and farming economies them-selves to resume production that is, the introduction of new production technologies, the purchase of new va-rieties and breeds of animals. The production manage-ment process must also take into account the issues of ecology and resource conservation. I.M. Vyhivska and Yu.V. Kulii-Dem’ianiuk (2014) indicate on the neces-sity to develop environmental protection costs, which will minimize environmental risks and increase the ef-fective management of activities. Thus, the production management process should focus on the freedom to choose production, the range of output necessary needed to meet the needs of consumers.

Considering the role of sales management in the economic mechanism of innovative development, it is advisable to pay significant attention to the formation of a price mechanism for the produced agricultural out-put. However, today there are fears of leaders of vari-ous organizational and legal forms concerning instabil-ity of tax legislation, rather frequent changes to the Tax Code. By 2015, agricultural commodity producers had been the subject to a special VAT regime, after which they were transferred either to the general taxation sys-tem or to the system of a single tax to Group IV of the simplified taxation system.

The elements of the economic mechanism of inno-vative development of agricultural enterprises and farming economies include: resource, financial, soft-ware provision, normative and legal base; state support (state regulation); planning and valuation work; pay; tax and credit policy; pricing; accounting and control system.

Provision of land resources is one of the most im-portant conditions for the production of agricultural output in enterprises. The land acts as an area for place-ment of structural subdivisions of enterprises with the existing material and technical base, as well as the basis for growing crops, perennial plantations, grazing ani-mals.

Personnel support includes the labour potential of employees, combined with the results of joint work, motivation and final results. Successful achievement in the activities of enterprises is possible due to the initia-tive, persistence, compliance and personality of their

leader who skilfully brings together a team of like-minded people who set priorities in relation to the de-velopment of a business entity. Understanding their tasks and assimilating the functions assigned to them should ultimately be aimed at improving the processes of production, supply and marketing of agricultural out-put.

Personnel potential should be considered as a un-ion of workers for a common purpose, functional re-sponsibilities, which will promote the effective devel-opment of an agricultural enterprise.

Human capital management includes the right se-lection and placement of staff and the provision of a high level management qualification in agricultural en-terprises and farming economies.

Resource support includes a balanced need of the enterprise in buildings, structures, technique, equip-ment, other material values for the implementation of supply processes, production and marketing of output.

Financial support includes the observance of the transparency of financial and organizational activities. The main aspect of functioning, which shows the finan-cial and economic state of the enterprise, is their finan-cial activity. Financial support should be provided in agricultural enterprises in terms of financial planning, cost reduction, profitability, conservation provision, targeted and efficient use of resources and acceleration of their turnover, execution of tasks of paying taxes to the budget, timely settlement with suppliers and con-tractors and other organizations, payment of wages to the employees, fulfilment of financial obligations in ac-cordance with concluded agreements.

Agricultural enterprises and farming economies, because of their inadequate investment attractiveness, caused by seasonal production and dependence on cli-matic conditions, need borrowing to expanded repro-duction provision. Today, there are many tools for fi-nancing agricultural enterprises, in particular bank loans with a solid mortgage, commodity loans without collateral from a distributor, commodity or bank credit with an agrarian note, outstanding bills of exchange, forward purchases, factoring financing. Based on this, the agricultural enterprise itself, having calculated in advance the conditions and interest, can choose the type of loan available for itself.

State regulation will lie in the interaction of the state, scientists, agricultural enterprises and farming economies with different tasks, rules, responsibilities and duties for the organization of methodological, fi-nancial and consultative mutually beneficial coopera-tion. State regulation should also be applied to the use of land and natural resources, veterinary-quarantine su-pervision.

The state budget for 2018 provided more than 14.1 billion UAH for partial compensation of interest on bank loans and compensation of expenses for state sup-port of agricultural producers, which is 1.5 times more than in 2017. This type of support according to the De-cree of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On estab-lishing the criterion of assigning settlements to the in-sufficient working” (2005) may be provided on a non-refundable basis, on condition that the farms are newly established (registered in the state register) for the first three years, and in the insufficient working settlements (with a low able to work population and a level of hu-man resources of agricultural production of less than 70

Page 18: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

18 Sciences of Europe # 43, (2019)

percent – five years; farms with separate farmsteads, as well as those farms operating and located in mountain-ous settlements and in the Polissya territories; and on a turning basis (granting of credits) to farms, as well as to other farms in the amount of not more than 500 thou-sand UAH (Association of Local Self-Government 2018).

Another of the public support programs is forward purchases, when agricultural enterprises receive pre-fi-nancing for the future shipment of their output, that is, they have confidence in the harvest implementation, as well as to obtain the amount of money needed for spring-field works.

One of the levers of the economic mechanism of innovative development of enterprises aimed at in-creasing the efficiency of production processes is com-pliance with the rules, norms and regulations in the pro-duction of agricultural output. In the production process in agricultural enterprises and farming economies there are actual and normative costs that require detailed ac-counting, organization and operational regulation. Nor-mative costs are used for calculating the cost of crop and livestock production, analysis and subsequent con-trol over production costs.

According to O.V. Zhadan (2013), at the enter-prise it is necessary to create conditions for compliance with the norms of labour costs, taking into account the main functions, in particular, the dimension of labour, remuneration for labour, standards for the effectiveness of the production organization, cost of labour produc-tivity, price and quality of output. When introducing the standardization of labour it is advisable to develop the structure of the production apparatus by types of out-put, expansion of its activity fields.

Normative method of cost accounting, in its turn, includes the elaboration of norms, standards, accumu-lation of normative calculation and calculation of actual costs and deducing deviations from the parameters (Tluchkevych, 2010). At the same time, its application in the activity of agricultural enterprises is expedient, both in the current activity and in assessing the dynam-ics of changes in the cost of the future as well.

In determining the role of costs, they take into ac-count their economic content and the direction of influ-ence, that is, the allocation of the influence of factors that predetermine their decline or those that ensure their growth. Norms and regulations serve as components of financial management in agricultural enterprises and farming economies.

Except for the standardization of production costs in agricultural enterprises, they also analyse the norms of labour costs, which must constantly be improved (compared to changes in production) and perform their functions.

Labour costs should cover production processes under the following conditions: purpose, function and authority.

The development of labour market programs in agricultural enterprises includes a set of actions aimed at: organizing the production process, optimal use of la-bour, ensuring output quality standards and economic relations.

Decision making processes in agricultural enter-prises are impossible without a qualitative analysis of actual production costs and comparison of expected re-sults with regulatory in the future.

The introduction of material payments or indirect stimulation of labour (social package), which will pro-mote the development of competition in the labour mar-ket, will increase the opportunities for youth to work at an agricultural enterprise is important for enterprises and farming economies.

Accounting work is an important part of the eco-nomic work of the enterprise, which includes: the use of funds; payments to employees, suppliers, buyers, fi-nancial and credit institutions; accounting for fixed as-sets and other tangible assets, capital investments, for-mation and distribution of income, expenses, etc. The efficiency of agricultural enterprises work depends on pricing, serving as a multifaceted problem, based on the economic laws of supply and demand. In Ukraine, proper control over the level of wholesale and contrac-tual prices for the main types of material and technical resources and services sold by agricultural enterprises and farming economies is not ensured. A special pro-gram of financial support for producers of agricultural output deserves attention, however, a small part of it belongs to small and medium-sized farms, but most of it was directed to payments to agroholdings, in particu-lar, in 2017, “PrJSC Myronivsky Hliboproduct” and “Ukrlandfarming” all received 38 %, that is, UAH 1.9 billion, from UAH 4.95 billion. of all programs paid to agrarians (The Economic Law Site 2018).

An important role in the mechanism of pricing is paid by the tax and credit policy, which acts as the state regulator of the development of agricultural enter-prises. The abolition of the special VAT regime, which gave farmers and agricultural producers the right to keep their VAT, had a negative impact on purchasing prices for cereals, beans and technical crops, as well as on the increase of the value of feed, which is the basis for livestock breeding. The credit system is also not fa-vorable for agricultural enterprises.

Negative in pricing is the establishment of monop-olistic prices for output by agroholdings, despite the fact that all organizational aspects of pricing must be subordinated to the interests of obtaining profits by other organizational and legal forms of agricultural en-terprises. That is precisely what should facilitate the creation of cooperatives, which, having appropriate warehouses, can store output produced by agricultural enterprises and will allow them to be sold at favorable prices.

The general result of the agricultural enterprises, which is provided by the components of the mechanism of innovative development: management development and security elements - are effective indicators of the enterprise.

Based on effective performance indicators, re-source and financial provision, the needs of the market environment, the enterprise is determined with the pro-vision of directions for development in the future. These include: modernization, technological updating of production, diversification, investment attraction, social development, ecological security provision.

Modernization, reconstruction and expansion of existing production in agricultural enterprises are mainly planned to be carried out at the expense of their own funds, involvement of state programs, and partici-pation in international grants. Agricultural enterprises and farming economies should be oriented to the mod-ernization of the material and technical base for the

Page 19: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 19

storage of agricultural output and the development of logistics processes. Expanding cooperation with for-eign partners in order to acquire advanced technologies and high efficient equipment will create favorable con-ditions for future investment attraction.

The technical equipment of agricultural enter-prises is insufficient because of the obsolete parts of the technique, as well as the absence of funds for the pur-chase of a new one. A variety of technical support in organizational and legal forms is observed: insufficient – in small farms; enough in agroholdings. One of the tools that helps to solve the technical equipment of en-terprises is the purchase of new equipment, but in addi-tion to positive, in this case there is also a negative side – there will be a reduction of workers employed in ag-ricultural production. Reproduction and renewal of fixed assets in agricultural enterprises is slow, the rate of growth of prices for agricultural technique, machin-ery, equipment, and building materials significantly outstrips the growth of productivity and the cost of pro-duction. Fixed assets existing in the field of agriculture for a long time are used by agricultural enterprises to implement production, marketing, administrative and other functions (Yakubiv et al., 2015). That is why the producers of agricultural output should focus on their technological updating.

To start a new production, it is expedient, in ac-cordance with the strategy, to develop a business plan for the execution of works or services. With this aim, it is necessary to analyse the network model to assess the possibility of diversification.

Network planning is a management method, where a systematic approach is used to achieve the goal, which makes it possible to determine how to plan a job at minimum costs for a certain period of time (Tsesliv, 2018).

According to statistical data, the level of capital investment in agriculture is increasing year by year, for example, in 2010 this indicator amounted to 11311 mil-lion UAH, in 2015 it amounted to 29310 million UAH, and in 2016 – 49660 million UAH However, in com-parison with other types of economic activity, as a per-centage of total, it was only 6.0% in 2010, 10.7% in 2015 and 13.9% in 2016 (Agriculture of Ukraine 2017). The current level of investment support is characterized by a decline in the pace of renewal of fixed assets and has a negative impact on the reproduction of productive forces in agricultural enterprises, as a result of which there is no improvement in the material and technical support of enterprises.

Today there are small teams of workers who work as the only coherent mechanism for achieving the goal at the agricultural enterprises and farming economies. To ensure the social development of enterprises, measures are taken to:

- improvement and organization of labour remu-neration, increase of material interest for the results of personal work, as well as the work results of the enter-prise;

- growth of labour productivity, economical and rational use of the wage fund and material incentives. According to V.S. Diiesperov (2011), low wages are a consequence of Ukraine's lagging behind according the level of labour productivity.

According to K.Yu. Zubko (2012), the ecological initiative includes a set of natural and protective measures aimed at reducing ecological and economic risks, as well as the actions of investors and the state concerning the reduction of the negative effects of eco-nomic activity.

Today, agroholdings in their activities, even in spite of their use of the latest technologies, do not fully comply with the requirements of ecological security, the lands continue to exhaust, the humus and other use-ful substances of the soil are lost due to the intensifica-tion of agriculture (Proposal 2018).

In order to solve the problems of agricultural en-terprises concerning to the reproduction of soil fertility, it is appropriate to have a strategy for soil protection, which includes monitoring the implementation of soil protection programs, monitoring and compliance with the implementation of the newest soil protection tech-nologies (Baliuk et al., 2017).

In agricultural enterprises of various organiza-tional and legal forms it is expedient to develop a monthly planning of cash flows for each type of output, which should include a forecast: the cost of repairs and spare parts for machinery; the usage of other indirect operating and production costs; receipt of output; for-mation of the selling price; sales, which will enable to assess the future state of development of agricultural enterprises. It is with the assistance of the International Finance Corporation in Ukraine the trainings are con-ducted on the correctness of making managerial deci-sions for the development of the agricultural sector, where the developed Exle programs, which allow to substitute data from the own financial statements of ag-ricultural enterprises, farming economies and, on the basis of calculations, predict the need for funds are transferred.

Conclusions. The effectiveness of the economic mechanism of innovative development of agricultural enterprises is being disclosed in the complex action of each of its elements. The necessity of studying and tak-ing into account the economic mechanism of innova-tive development of agricultural enterprises and farm-ing economies of various organizational and legal forms is conditioned by the fact that its influence is me-diated by important effective indicators of their func-tioning (profitability, production costs per unit of out-put, productivity of crops, productivity of animals, poultry).

It should be borne in mind that the economic mechanism of innovative development of agricultural enterprises and farming economies, firstly: it can not be realized independently, separated from production pro-cesses; and secondly, on crisis conditions, with unequal combination of its elements, it will be implemented in-efficiently.

The proposed economic mechanism of innovative development of agricultural enterprises of various or-ganizational and legal forms, will ensure increase of in-terests of workers, will create economic opportunities for improving their social security, and will influence positively the further development of territorial com-munities.

Page 20: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

20 Sciences of Europe # 43, (2019)

References 1. Agriculture of Ukraine for 2016 (2017), Sta-

tistical Collection. State Statistics Service of Ukraine. Kyiv.

2. Baliuk S.A., Medvediev V.V., Vorotyntseva L.I., Shymel V.V. (2017), Modern problems of soil degradation and measures to achieve its neutral level. “The Bulletin of Agrarian Science”. pp. 5-11, http://agrovisnyk.com/pdf/ua_2017_08_01.pdf

3. But T.V. (2014), Selection of methods for di-agnosing the development of the regional economy. State construction. No. 1. http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2014_1_15

4. Diiesperov V.S. (2011), Sustainable rural de-velopment: problems of formation: monograph. NSC IAE, Kyiv.

5. Hohulia O.P. (2015), Strategic directions for management of agricultural enterprises using innova-tive approaches. pp. 71-76. http://journals.nu-bip.edu.ua/index.php/Economica/article/view-File/6035/5937

6. Kachmaryk Ya.D., Kutsyk P.O., Lupak R.L., Kachmaryk I.Ya. (2012), Economic mechanism of en-suring the competitiveness of a trading enterprise. Literary Agency "Pyramid", Lviv.

7. Khmil F.I. (1995), Management. Kiev: Higher school.

8. Kozak I., Balaniuk I., Balaniuk S., Szelenko D., Kozak H. (2019), Traditional village system – case study from the Krempna Commune (Poland). “The Journal of Institute of Landscape Ecology of Slovak Academy of Sciences”. Vol. 38, No. 1, pp. 87-100, DOI:10.2478/eko-2019-0007

9. Mykhailiuk N.I., Balash L.Ya., Antoniuk R.R. (2011), Improvement of the organizational and eco-nomic mechanism for the functioning of agricultural enterprises. Organizational and Economic Mechanism for Increasing the Socio and economic Efficiency of the Agro-Industrial Complex of the Western Region of Ukraine. “Ukrainian bestseller”, Lviv. pp. 165-179.

10. Myronenko M.U. (2011), State regulation of the agro-industrial economy Sb.sciences Ave “Theory and Practice of Public Administration”. 3 (34). http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2011-3 / doc / 2 / 13.pdf.

11. Myronova Yu.Yu., Bilaienko A.O., Norka Ya.O. (2018), Problems of accounting and distribution of total production costs in crop production. “Scientific journal. Black Sea Economic Studies”. No. 25. pp. 192-196.

12. On the establishment of a criterion for assign-ing settlements to the insufficient working (2005), Res-olution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated September 26, No. 985, https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/985-2005-p

13. Petryshyn L.P. (2017), Economic behavior of agricultural enterprises: theory, practice, environment. Monograph. Lviv: The press-league.

14. Postol A.A. (2018), Mechanisms and tools of development of large agrarian enterprises: theory, methodology, practice. Diss. doctor of econ. sciences: 08.00.04. Kharkiv National Technical University of Agriculture named after Petr Vasilenko. Kharkiv.

15. Proposal - The main magazine on agribusi-ness. The size of the land bank of agroholdings and

their number in Ukraine are increasing each year, https://propozitsiya.com/ru/rozmir-zemelnogo-banku-agroholdyngiv-ta-yihnya-kilkist-v-ukrayini-shchoroku-zrostayut

16. Shelenko D. (2019), Development and imple-mentation of internal mechanism of agricultural enter-prises of Ukraine. Advances оf Science: Proceedings of articles the international scientific conference. Czech Republic, Karlovy Vary – Ukraine, Kyiv, 5 April 2019 [Electronic resource] / Editors prof. L.N. Katjuhin, I.A. Salov, I.S. Danilova, N.S. Burina. – Czech Republic, Karlovy Vary: Skleněný Můstek – Ukraine, Kyiv: MCNIP, pp. 9-13.

17. The Economic Law Site. Grants to farmers - pay those who can not pay, https://www.epravda.com.ua/eng/col-umns/2018/11/2/642140/

18. Tluchkevych N.V. (2010), Rationing costs in agriculture: problems and ways to solve them. “Eco-nomic sciences. Series Accounting and Finance”. Vol. 7 (25). Р. 3. pp. 342-347.

19. Tokarieva N.I. (2012), Modeling the influence of influencing factors crop production of agricultural cultures. http://jrnl.nau.edu.ua/in-dex.php/PPEI/article/download/370/359

20. Trofymenko N.V., Trofymenko P.I., Karask I.F., Zubova O.V. (2016), Modeling of the structure of the agricultural holiday plants enterprises after the de-velopment of land projects in the context of protection of organic substance of soils. “ZNAMEu Newsletter”, No. 2 (57), Vol. 2. pp. 190-201.

21. Tsesliv O.V. (2018), Project risk management for network planning. “Scientific journal Black Sea Economic Studies”. No. 25. pp. 197-201.

22. Vyhivska I.M., Kulii-Dem’ianiuk Yu.V. (2014), Current status of accounting capital expenses for protection of the environment of agricultural enter-prises. “Herald ZhDTU” 3 (69). pp. 42-48.

23. Vyshyvaniuk M.V. (2001), A new stage in the development of agrarian reform in the region. Ivano-Frankivsk: Play.

24. Website of the Vinnytsia Regional Associa-tion of Local Self-Government, http://sg.vn.ua/news/derzhavna-pidtrymka-silskogo-gospodarstva-uryadovi-programy-2018/

25. Yakubiv V.M., Shelenko D.I., Sas L.S. (2015), Fixed assets accounting: national and interna-tional aspects. “Аctual problems of Economics. Scien-tific economic journal”, No. 11 (173). pp. 375-379.

26. Zhadan O.V. (2013), Socio and economic sig-nificance of the standardization of labour in modern so-ciety. “Economy and entrepreneurship”. No. 6 (75). pp. 16-20, http://www.econom.stateandregions.zp.ua/jour-nal/2013/6_2013/5.pdf.

27. Zhmudenko V. (2015). Peculiarities of risk management in agriculture. “Bulletin of socio-eco-nomic research”. 3(58). pp. 55-61.

28. Zubko K.Yu. (2012), Simulation of methodol-ogy for calculating the ecological, economic damage from environmental pollution by the building complex. “Crimean Economic Herald”. No. 1. P. 1. pp. 220-224, https://essuir.sumdu.edu.ua/bit-stream/123456789/29863/1/Zubko_construction.pdf

Page 21: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 21

JURIDICAL SCIENCES

КРИТЕРИИ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ ПРЕСТУПЛЕНИЙ ПРОТИВ

ПОГРАНИЧНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ГОСУДАРСТВА

Курылюк Ю.Б.

Кандидат юридических наук, начальник управления административной юрисдикции,

Администрация Госпогранслужбы Украины, Киев

CRITERIA OF EVALUATION OF THE EFFECTIVENESS OF CRIME PREVENTION AGAINST

BORDER SECURITY OF THE STATE

Kuryliuk Yu.

PhD in Law, head of Department of Administrative Jurisdiction,

Administration of the State Border Guard Service of Ukraine, Kyiv

АННОТАЦИЯ

В статье определены взаимосвязанные и взаимообусловленные критерии оценки эффективности пре-

дупреждения преступлений против пограничной безопасности. Такими предложено считать: 1) снижение

удельного веса зарегистрированных преступлений; 2) рост уровня предупрежденных и приостановленных

преступлений; 3) уменьшение количества информирований от компетентных пограничных институций

соседних государств о выявленных ими преступлений на совместной границе; 4) увеличение количества

общественных формирований по охране общественного порядка и государственной границы; 5) осознание

и уверенность отдельно взятых лиц и общества в целом в безопасности пограничного пространства от

преступных посягательств.

ABSTRACT

The article defines interrelated and interdependent criteria of evaluation of the effectiveness of crime preven-

tion against border security. The following are suggested: 1) a reduction in the proportion of registered crimes; 2)

increase in the level of prevented and suspended crimes; 3) reduction of the amount of information from the com-

petent border authorities of neighboring states on the crimes they discovered at the joint border; 4) an increase in

the number of public groups on the protection of public order and the state border; 5) awareness and confidence

of individual persons and society as a whole in the security of the border area from criminal encroachments.

Ключевые слова: предупреждение преступлений, критерии эффективности, пограничная безопас-

ность.

Keywords: crimes prevention, criteria of efficiency, border security.

Практика показывает, что большинство угроз

национальным интересам государства формиру-

ются и имеют предпосылки к зарождению именно

в пределах пограничного пространства. Отсюда

они распространяются через государственную гра-

ницу, втягивая в свою систему или пособничество

местное население. И это неудивительно, по-

скольку, как отмечает французский криминолог

Франсуа Тюаль, «организованная преступность в

некоторых регионах является более последователь-

ным работодателем, нежели государство или ле-

гальные отрасли» [1, с. 120].

Следует отметить, что состояние защищенно-

сти жизненно важных интересов личности, обще-

ства и государства от реальных и потенциальных

внешних и внутренних угроз в пограничном про-

странстве является ключевым признаком погранич-

ной безопасности государства как комплексного

вида национальной безопасности. Общественную

опасность преступлений, совершаемых в погранич-

ном пространстве, трудно переоценить. При небла-

гоприятных условиях они могут вызвать насиль-

ственное изменение конституционного строя, под-

рыв суверенитета, нарушение единства и

территориальной целостности, дезорганизацию

функционирования органов государственной вла-

сти, важных государственных, военных объектов,

информационной инфраструктуры и т.п.

На протяжении 2013–2018 годов органами

Государственной пограничной службы Украины за

незаконное пересечение государственной границы

задержано 6,8 тыс. нелегальных мигрантов, из ко-

торых большинство составляют граждане Афгани-

стана (1287), Молдовы (790), Вьетнама (787), Си-

рии (438), Грузии (384), Бангладеш (232), Турции

(271), Индии (242) и Ирака (189). Основная масса

(73,74%) нарушителей задержана во время незакон-

ного пересечения совместного участка государ-

ственной границы со странами – членами ЕС, 14%

– с Республикой Молдова, 4,13% – с Республикой

Беларусь и остальные (8,13%) на границе с Россий-

ской Федерацией и в аэропортах.

Следует отметить, что если в 2013–2014 годах

таких нарушений было выявлено чуть больше 900,

то в 2015 году эта цифра возросла вдвое и в после-

дующих годах не опускалась ниже рубежа тысячи

правонарушений. Кроме того, из года в год возрас-

тает количество незаконного перемещения через

государственную границу иностранцев из таких, к

Page 22: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

22 Sciences of Europe # 43, (2019)

примеру, стран миграционного риска как Бангла-

деш (с 16 в 2013 г. до 151 в 2018 г.) и Вьетнам (с 42

до 332).

При этом преступные группы на государствен-

ной границе в ходе своей деятельности используют

местных жителей приграничья как проводников,

перевозчиков и просто как переводчиков, прибе-

гают к насилию, отмывают огромные суммы денег,

подкупают должностных лиц, а также наносят

ущерб и угрожают экономической и финансовой

системе государства.

Именно поэтому национальные интересы гос-

ударства в этой сфере требуют консолидации уси-

лий государственных институций по ограничению

экономических и социально-политических основ

преступности, разработки системы средств право-

вого, специального и иного характера для эффек-

тивного пресечения преступности, для защиты жиз-

ненно важных интересов государства от преступ-

ных посягательств, для создания системы контроля

за уровнем преступности.

В этом контексте следует отметить справедли-

вое утверждение В.В. Лунеева о том, что анализ та-

кой сложной деятельности, как предотвращение

преступности, может иметь несколько подходов. В

одном случае под эффективностью противодей-

ствия преступности понимается обоснованность и

целесообразность норм уголовного законодатель-

ства; в другом – максимальное достижение цели

при минимальных затратах человеческой энергии,

времени и материальных средств, в третьем – отно-

шение фактически достигнутого результата в пре-

дупреждении преступности к цели, для достижения

которой были приняты те или иные меры, т.п.

Кроме того, существуют различные подходы к

тому, что выбрать исходной целью: устранение

причин преступности, ее искоренение или сниже-

ние уровня, повышение раскрываемости преступ-

лений, защита прав граждан и т.д. [2, с. 106].

В криминологической науке встречается раз-

нообразие определений содержания эффективно-

сти предупреждения преступности. В частности,

А.И. Марцев считает, что эффективность общего

предупреждения обеспечивается правовым инфор-

мированием, успешностью деятельности органов

государства, ведущих борьбу с преступностью, и

уровнем карательного воздействия [3, с. 68], а В.В.

Лунеев – отношение фактически достигнутого ре-

зультата в борьбе с преступностью к той цели, ко-

торая ставилась при принятии законодательства

криминального цикла [4, с. 213]. А.С. Барабаш и

Л.М. Володина отмечают, что эффективность – это

понятие, характеризующее основанную на законе

деятельность правоприменителя, направленную на

достижение социально значимых целей, сформули-

рованных в законе [5, с. 116].

Не вдаваясь в дискуссию по поводу указанного

понятия, следует отметить, что эффективность счи-

тается одним из главных требований к деятельно-

сти правоохранительных органов, в том числе и при

предупреждении преступлений. Как справедливо

отражено в научной литературе, при рассмотрении

эффективности предупреждения преступности

важнейшее значение приобретает выяснение целей

данной деятельности [6, с. 239]. Она (эффектив-

ность) должна раскрывать уровень соответствия

правоохранительной деятельности тем целям, кото-

рые перед ней поставлены, – приносить пользу лич-

ности, обществу, государству. Безусловно, катего-

рия эффективности – оценочная, а поэтому при рас-

смотрении эффективности предупреждения

преступлений особое место занимает необходи-

мость определения критериев такой оценки.

В первую очередь, измеряя эффективность

предупредительной деятельности, принято приме-

нять количественные критерии, к которым отно-

сятся снижение удельного веса зарегистрирован-

ных преступлений определенной категории в об-

щем массиве всех зарегистрированных, а также

возрастание уровня их предупреждения и прекра-

щения.

В условиях всплеска мирового миграционного

кризиса, отмечаемого в последние десятилетия,

уровень изучаемых общественно опасных деяний

значительно возрос. На сегодняшний день увеличе-

ние межгосударственных взаимоотношений, кроме

положительного влияния на их развитие, сопро-

вождаются возникновением негативных трансгра-

ничных процессов, приобретают все более мас-

штабного, организованного и системного характера

в виде таких глобальных проблем современности

как нелегальная миграция, экстремистская и терро-

ристическая деятельность, контрабанда (оружия,

боеприпасов, наркотических средств и т.п.).

Потому одной из целей предупредительной де-

ятельности должно быть обусловлено снижением

уровня совокупности преступлений против погра-

ничной безопасности государства. Конечно, гово-

рить об исчерпывающем характере современной

статистики в указанной сфере не приходится, по-

скольку констатируется отсутствие отлаженной и

систематизированной учетно-регистрационной

дисциплины в отношении преступлений, совер-

шенных в пограничном пространстве, а также соот-

ветствующего правового регулирования, что обу-

словливает значительную латентность преступно-

сти в этой сфере. Поэтому одной из целей

деятельности по предотвращению преступлений

против пограничной безопасности государства яв-

ляется снижение уровня этих преступлений. В этом

случае следует стремиться к минимизации и недо-

пущению их совершения, максимально используя

для этого весь арсенал мер.

Указанное обусловливает выделение еще од-

ной цели, связанной со снижением уровня преступ-

лений против пограничной безопасности государ-

ства, – стремление к увеличению уровня предупре-

ждения и пресечения таких преступлений. В этом

случае уменьшается и в идеале должен прибли-

жаться к нулю уровень тех негативных послед-

ствий, которые могли быть вызваны законченными

общественно опасными деяниями в пограничной

сфере.

Особой для преступлений в указанной сфере

является цель предупредительной деятельности в

виде уменьшения количества информирований от

Page 23: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 23

компетентных пограничных институций соседних

государств о выявлении ими общественно опасных

деяний, которые проникли на их территорию с гос-

ударства-соседа.

Указанное обусловлено тем, что преступность

на государственной границе, как правило, выходит

за пределы одного государства на территорию дру-

гого, вследствие чего она приобретает международ-

ных признаков. Практика показывает, что боль-

шинство угроз национальным интересам государ-

ства формируются и имеют предпосылки к

зарождению именно в пределах приграничных тер-

риторий. Для пограничных регионов, по утвержде-

нию А.Н. Бабенка, является характерной зависи-

мость криминогенной ситуации от состояния пре-

ступности в регионах соседней страны, а также

более низкий уровень преступности в случае при-

ближенности к заграничной территории с позитив-

ной криминогенной ситуацией и наоборот [7, с.

317].

Важным количественным критерием оценки

эффективности предупреждения преступлений

против пограничной безопасности государства сле-

дует также признать активную деятельность обще-

ственных формирований по охране общественного

порядка и государственной границы, которые со-

здаются и действуют во взаимодействии с право-

охранительными органами, пограничниками, мест-

ными органами исполнительной власти и само-

управления.

Это обусловлено общеизвестным фактором –

значительной степенью влияния общественности

на широкий круг криминогенных факторов. Обще-

ственность может проявлять свою антикриминаль-

ную активность на начальных этапах криминоген-

ной детерминации, в то время, когда причины и

условия преступлений только возникают и еще не

имеют оснований для вмешательства правоохрани-

тельных органов в процесс их детерминации. Пре-

имуществом предотвращения преступлениям при

помощи общественности является также нефор-

мальный характер значительной части превентив-

ных мероприятий, основанных на моральном авто-

ритете, возможностях семьи и бытового окружения

[8, с. 125]. Одним из показателей эффективности в

сфере предупреждения преступности выступает ко-

личество гражданских формирований правоохра-

нительной направленности, которые непосред-

ственно на добровольных и других основах осу-

ществляют профилактику преступности на местах,

принимают участие в охране общественного по-

рядка, помогают органам внутренних дел по

предотвращению или предупреждению преступле-

ний и т.д. [9, с. 257].

Конечно, теоретические разработки проблем

определения эффективности профилактических ме-

роприятий и восприятие преступности обществом,

как правило, строятся именно на оценочных кате-

гориях. Однако, к сожалению, отмечается игнори-

рование качественной оценки результатов реализа-

ции проведенных мероприятий, а их точности ме-

шает отсутствие достаточных данных.

Следует отметить, что по справедливому

утверждению Н. Литвина при пограничной без-

опасности создаются условия для реализации инте-

ресов общества, государства и личности, связанных

со свободой передвижения через государственную

границу, оперативно выявляются и прекращаются

правонарушения, осуществляется противодействие

угрозам национальной безопасности на границе и

планомерная деятельность по устранению причин

возникновения [10, с. 19]. Цель пограничной без-

опасности, по мнению В.М. Маньярреза, состоит в

том, чтобы уменьшить уязвимость (хаос и беспоря-

док) неконтролируемой границы, чтобы улучшить

качество жизни жителей и законных предприятий,

снизить риск для экономической жизнеспособно-

сти нации [11, с. 796].

Именно поэтому само только устранение

угроз, создание надлежащей уголовно-правовой

охраны и криминологического обеспечения погра-

ничной безопасности государства нельзя считать

достаточными условиями для обеспечения состоя-

ния защищенности жизненно важных интересов

личности, общества и государства в его погранич-

ном пространстве. В этом случае следует также

учитывать и такой субъективный аспект как осозна-

ние и уверенность граждан и общества в защищен-

ности их прав, свобод и законных интересов от пре-

ступных посягательств в пограничной сфере.

Безусловно, обеспечить абсолютную погра-

ничную безопасность невозможно и, конечно, цель

по предотвращению преступлений в этой сфере мо-

жет быть достигнута условно. Однако следует учи-

тывать указанный субъективный фактор в преду-

предительной деятельности, стремясь при этом до-

стичь поставленной цели. Поэтому

соответствующей целью по предупреждению пре-

ступлений против пограничной безопасности госу-

дарства должно стать стремление к формированию

осознания и уверенности отдельно взятой личности

и общества в целом в безопасности пограничного

пространства государства, в котором они прожи-

вают.

Вышеуказанные размышления позволяют

прийти к выводу, что при предупредительной дея-

тельности рассматриваемой проблемы следует ис-

пользовать четыре количественных критерия

оценки эффективности предупреждения преступле-

ний в упомянутой сфере и один качественный. К

количественным относятся:

1) снижение удельного веса зарегистрирован-

ных преступлений против пограничной безопасно-

сти государства в общем массиве всех зарегистри-

рованных преступлений;

2) рост уровня предупрежденных и приоста-

новленных преступлений указанной категории;

3) уменьшение количества информирований

от компетентных пограничных институций сосед-

них государств о выявлении ими общественно

опасных деяний, которые проникли на их террито-

рию с государства-соседа;

4) увеличение количества самоорганизую-

щихся общественных формирований по охране об-

щественного порядка и государственной границы.

Page 24: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

24 Sciences of Europe # 43, (2019)

Важнейшим является и качественный крите-

рий, который сложно измерить, зафиксировать или

подвергнуть какими-то статистическими подсче-

тами, – осознание и уверенность отдельно взятых

лиц и общества в целом в безопасности погранич-

ного пространства от преступных посягательств.

Оценивая эффективность предупредительной

деятельности в исследуемой сфере, следует учиты-

вать, что все указанные критерии являются взаимо-

связанными и взаимообусловленных, а также то,

что они должны получить должное юридическое

закрепление хотя бы на ведомственном уровне.

Литература

1. Геостратегия преступности / Жан-Франсуа

Гейро, Франсуа Тюаль; пер. с франц., литер. и

юрид.-терминол. ред. А.Е. Корыстина. Киев: ИД

«Скиф», 2014. 292 с.

2. Лунеев, В.В. Эффективность борьбы с пре-

ступностью и ее отдельными видами в современной

России / В.В. Лунеев // Государство и право. 2003.

№ 7. С. 106–111.

3. Марцев А.И. Социально-политическое зна-

чение Закона от 8 декабря 2003 года // Эффектив-

ность уголовного законодательства Российской Фе-

дерации и обеспечение задач, стоящих перед ним:

Матер. Всерос. науч.-практ. конф. (25–26 марта

2004 г.) [в 2 ч.] Ч. 1. Саратов: Изд-во СГАП, 2004.

С. 66–70.

4. Прекращение уголовных дел по нереабили-

тирующим основаниям в стадии предварительного

расследования (ст.ст. 6-2–9 УПК РСФСР) / А.С. Ба-

рабаш, Л.М. Володина; под ред. И.Е. Карасева.

Томск: Изд-во Том. ун-та, 1986. 154 с.

5. Лунеев В.В. Эффективность норм военно-

уголовного законодательства / В.В. Лунеев // Во-

просы теории военного законодательства и прак-

тики его применения. М.: 1974. С. 199–215.

6. Теоретические основы предупреждения пре-

ступности / под ред. В.К. Звирбуль, В.В. Клочкова,

Г.М. Миньковского. М., 1977. 255 с.

7. Бабенко А.М. Запобігання злочинності в

регіонах України: концептуально-методологічний

та праксеологічний вимір: Монографія. Одеса:

ОДУВС, 2014. 416 с.

8. Громадськість у запобіганні і протидії зло-

чинності: вітчизняний та міжнародний досвід: Мо-

нографія / за заг. ред. В.В. Голіни, М.Г. Колодяж-

ного. Х.: Право, 2017. 284 с.

9. Голіна, В. Критерії оцінки ефективності ви-

конання регіональних планів запобігання злочин-

ності / В. Голіна, М. Колодяжний // Вісник Академії

правових наук України. 2011. № 3. С. 250–260.

10. Lytvyn M.M. Integrated Border Management.

Kyiv: Dorado-Print, 2013. 452 p.

11. Manjarrez V. Border Security: Defining it is

the Real Challenge / Victor M. Manjarrez // Journal of

Homeland Security and Emergency Management.

2015. № 12(4). P. 793–800.

Page 25: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 25

PEDAGOGICAL SCIENCES

ACADEMIC MOBILITY PROGRAMS AS A COMPONENT OF LANGUAGE IMMERSION

Mikadze L.

Karaganda economic university of Kazpotrebsoyuz

Aubakirova G.

c.p.s., professor, Karaganda economic university of Kazpotrebsoyuz,

Jumaliyeva S.

Karaganda economic university of Kazpotrebsoyuz

ABSTRACT

The article considers academic mobility as a component of language immersion in the study of English, as

well as a part of the internationalization of education and the integration of the university into the global educa-

tional and scientific space. It describes aspects of the international activities of the Karaganda Economic University

that contribute to the internationalization of the university, as well as the participation of students and undergrad-

uates in academic mobility programs, and the role of these programs in learning English. The mutual influence of

knowledge of foreign languages and this type of activity is emphasized in the article. The types of motivation for

learning foreign languages, its relationship with academic mobility, as well as factors affecting motivation, are

examined in detail. It also formulates the role of academic mobility in the study of English by university students.

Keywords: academic mobility, language immersion, motivation, modern higher education, university inter-

nationalization, common education space, integration processes, the international cooperation, The Bologna Pro-

cess, development.

The integration processes taking place in the world

community in all spheres of human activity have also

affected the higher education system. The purpose of

forming common education space is to train profes-

sional staff able to work in a global market, assuming

increased student mobility and cooperation among uni-

versity professors from different countries. In its turn,

it will help to achieve success in the chosen profession,

and improve the employment system of university

graduates, raising the status of these countries in the

field of education. In connection with these processes,

the academic mobility of students and teachers of

higher educational establishments is developing. The

study of English, in our opinion, relates closely to aca-

demic mobility. Our goal is to uncover this connection,

to answer the question about the role and relevance of

academic mobility, and whether we can consider it a

part of language immersion in language learning.

In 2010, Kazakhstan became the 47th member

state of the Bologna process and the first Central Asian

state recognized as a full member of the European edu-

cational space. One of the goals of the Bologna process

is to expand the mobility of students and teaching staff

[1]. Consequently, academic mobility is one of the most

important aspects of the integration of Kazakhstani

higher education establishments into the common edu-

cation space. The number of students participating in

academic mobility programs is growing annually. Over

the period of 2018, their number exceeded 4,000, but

this amounted to only 1% of the total number of all stu-

dents in the country. Regarding external incoming mo-

bility, the largest number of visiting students are in the

countries of the former Commonwealth of Independent

States. Running second is Asia, in particular represent-

atives of Malaysia, Pakistan and China [2].

Mobility has certain advantages, both for the stu-

dent and for the entire European community. Accord-

ingly, in many leading Kazakhstani universities, the ac-

ademic mobility of students has become a necessary

component of the educational process. Thus, in order to

promote the development of mobility, there creates the

funds to support this social phenomenon, such as the

Erasmus+ European Union program or DAAD in Ger-

many. An important role in promoting mobility is given

to the transition to a three-level education system: bach-

elor, master and doctor. However, it should be noted

that although the phenomenon of mobility is young for

our country, it has quite firmly strengthened its position

among students in connection with great prospects.

Therefore, in the first place in this case there is an op-

portunity for students to realize their educational needs

for obtaining several diplomas, training in various spe-

cialties. Academic mobility is the ability of students to

form their own educational path. In other words, in the

framework of educational standards, is to choose sub-

jects, courses, educational establishments in accord-

ance with their inclinations, aspirations and ambitions.

Karaganda Economic University of Kazpotrebsoyuz,

being one of the leading economic universities of Ka-

zakhstan, is positioning itself as an innovative univer-

sity, implementing educational and scientific policy as

the basis for professional growth and personal develop-

ment of specialists for the economy of Kazakhstan,

striving to achieve competitive positions in the com-

mon education space. Among the priorities of its devel-

opment, KEUK sees the expansion of international co-

operation with leading universities and research centers

in the world, the introduction of the best achievements

of world higher education in the educational process

and the dissemination of the principles of the Bologna

process in Kazakhstan. An important element in the

preparation of graduates with modern competencies in

demand on the world labor market is the participation

of students in academic mobility programs. Academic

mobility is understood as the development by a student

Page 26: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

26 Sciences of Europe # 43, (2019)

of a part of the educational program in another univer-

sity, as a rule, carried out on the basis of agreements

between KEUK and partner universities. The student

gains practical experience in using a foreign language,

both in the professional sphere and for everyday com-

munication. What is academic exchange? The aca-

demic exchange program involves the development of

the student part of the educational program in a foreign

partner university within one semester. After studying

abroad, the student does not go on academic leave and

continues to study with his group when returns. Each

semester, the Center for International Programs and

Projects of KEUK offers potential participants in aca-

demic mobility programs a choice of more than 20 part-

ner universities in 14 countries. To participate in inter-

national academic exchange programs, you must first

decide on a university. The main thing to note is the

correspondence of the learning path at a foreign univer-

sity to your learning path at KEUK. Most partner uni-

versities offer a specific list of courses, in both national

and English languages. When choosing a language of

instruction, student should pay attention to the fact that

the level of language proficiency should be at least B2

on the European scale (intermediate level). In this case,

an international certificate must confirm the level, or

student should be ready to undergo testing and an inter-

view at KEUK to determine the level of English profi-

ciency. Of particular importance in the process of form-

ing the abilities of a modern specialist is higher educa-

tion, the task of which is not only education in the broad

sense of the word, but also the preparation of specialists

for professional activities that require a high level of

competence, among other things in the field of native

and foreign languages. Thus, a foreign language is be-

coming an important element in the international inte-

gration of national educational standards. A foreign

language will help and is already helping the successful

movement of Kazakhstani universities along the “Bo-

logna Way”. Knowledge of foreign language:

opens up the real opportunities for free trans-

fer from one university to another;

improves the academic mobility;

gives the opportunity to work in an interna-

tional professional team;

increases the competitiveness of specialists,

both on the Russian and the world labor market [3, C.

42–46].

To draw up the necessary documents and possible

financing options for KEUK students participating in

these programs, from the KEUK, students turn to the

Center for International Programs and Projects. Among

the priorities of its development, the Karaganda Eco-

nomic University of the Kazpotrebsoyuz sees the ex-

pansion of international cooperation with the world's

leading universities and research centers, the introduc-

tion of the best achievements of the world higher school

in the educational process. An important element in the

preparation of graduates with modern competencies in

demand on the world labor market is the participation

of students in academic mobility programs [4, p. 371–

374]. In addition to the ability to learn a foreign lan-

guage, a key component in learning is a motivation,

which in its essence is always task-oriented. Its validity

expires when the goal is reached, or decreases when the

goal becomes elusive. Consequently, the educational

goals in learning a foreign language should be transpar-

ent and practically feasible; in addition, with frequent

experiences of failure, the initially available opera-

tional motivation reduces to zero. Currently, a lesson in

a foreign language focuses on the educational goal and

the educational process. Participants in academic mo-

bility are well motivated, they have a clear goal, and

they want to achieve this goal [5, p. 171–178].

However, despite all the attempts made both by

the state and directly by universities, academic mobility

remains at a rather low level. The several factors is de-

termines this trend. The financial factor probably plays

the most important role in students' ability to afford ac-

ademic mobility, even if they receive a grant. Many stu-

dents themselves pay for their studies while working in

parallel, so for them mobility means losing a support

for a period of at least 6 months. In addition, one of the

key stop factors in mobility is the price policy of air-

lines for tickets from Kazakhstan. Ticket prices in Ka-

zakhstan are among the highest in the world, which

many people cannot afford to travel by plane, especially

students. The second important factor is direct

knowledge of a foreign language. Over the past few

years, Kazakhstan has made a strengthened three-lan-

guage youth training program its policy. This is where

the vicious circle turns out. Students have to go to an-

other country to improve the language and practice it,

but cannot do this because of its low level. The third

problem is that many students entering universities at

the age of 17-18 continue to be under the care of their

parents and be afraid of leaving their home for so long

and so far. The youthful infantilism and independence

is found in many countries, but in such family-oriented

countries as Kazakhstan, Italy, Russia, this problem is

especially acute.

As can be seen from the above, out of 100% of

those wishing to go on academic mobility, only a few

can really afford to leave – 1% of all students of the

Republic of Kazakhstan, as was noted at the beginning

of the article.

Although despite all the difficulties encountered

by students, the program works and increases its mo-

mentum from year to year. One of the advantages is the

minimal presence of bureaucratic delays directly for the

student. This is a good example of how universities are

working hard to make academic mobility programs ac-

cessible. As an example, there is a Center for Interna-

tional Programs at the Karaganda Economic University

of Kazpotrebsoyuz, which employs highly qualified

specialists whose goal is to explain the aims and objec-

tives of academic mobility as much as possible, to help

with the choice of country and university of destination,

and to provide maximum assistance from start to finish.

The specialists of the Center take on their own respon-

sibility the preparation and execution of all documents

related to academic mobility, this is possible because

they all are fluent in at least one foreign language, and

are an indirect incentive and example for students.

We conducted a survey of students of various spe-

cialties who took a part in the mobility programs pro-

vided by the Karaganda Economic University abroad.

Page 27: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 27

The survey involved 15 sophomores and juniors. Inter-

viewees were suggested to answer the question “How

did your participation in the academic mobility pro-

gram affect your knowledge of the English language?”

with one of the following answers:

1. My level of English has become much higher.

2. There is a significant improvement in speak-

ing English has been noted.

3. I do not see any significant progress in English

proficiency after the mobility program.

Two of the 15 respondents noted a significant im-

provement in speaking, 12 students are sure that the

level of language proficiency has become much higher,

which amounted to 87% of the total number of respond-

ents, and only 1 person did not notice a difference in

the level of language proficiency before and after par-

ticipating in the academic mobility program.

We can provide statistical data or studies of the

positive impact of student mobility for learning a for-

eign language, but the most accurate are the feedback

directly from the students themselves who used this

program. One of these students is Auketaev Aitbek, a

graduate 2017 of the Karaganda Economic University

of Kazportrebsoyuz. In 2016, Aitbek under the aca-

demic mobility program got the opportunity to study

for the spring semester at the Janos Kodolany Univer-

sity of Applied Sciences, Székesvehervár (Hungary).

According to Aitbek, the diversity of academic mobil-

ity programs is one of the indicators of the development

and modernity of a higher educational establishment,

and is one of the main reasons why he chose the KEUK

for a bachelor's degree in restaurant management and

hotel business. Aitbek believes that the invaluable ex-

perience of studying abroad gained him a great impetus

in improving his English, and helped to take a different

look at the difference in the teaching methods of Ka-

zakhstan and Europe. Thanks to the program of aca-

demic mobility, he was able to analyze the system and

methods of education in different countries, and per-

sonally, to find out the very middle ground so necessary

in his learning of the English language. In addition to

English, the student chose to study two more foreign

languages: Chinese and Hungarian. In view of the fact

that students from all over the world come to one uni-

versity through academic mobility programs, it is pos-

sible not only to learn the language from native speak-

ers, but also to practice speaking, expanding their vo-

cabulary and improving communication skills in Eng-

lish with other students. Since it is no secret to anyone

that English is the language of international communi-

cation, directly linking student mobility programs with

immersion in the English-speaking environment. Now,

looking back at his experience, Aitbek notes that a se-

mester of study at a foreign university helped him not

only to improve his English, but also to overcome the

shyness of communicating in English. Today, Aitbek

advises all students to participate in academic mobility

programs without fail.

However, every action will always have a reac-

tion. Such opposition in this situation is the criticism of

the exchange program, which arises from the fact that

not everyone has plans to work in international corpo-

rations or abroad. For sure, that makes sense, but there

is no point to underestimate the role of international re-

lations in shaping a healthy economic and political en-

vironment in the country. One of the levers affecting

the promotion of a particular country in the world arena

is the percentage and degree of knowledge of foreign

languages of the population of this state. In this context,

we clearly trace a directly proportional relationship be-

tween the development of the country and the citizens’

proficiency level of at least one foreign language.

In conclusion, we would like to note that there is

still a general lack of students and applicants awareness

about the opportunities that a higher educational estab-

lishment has, despite many attempts by universities to

popularize the academic mobility of students in foreign

countries. Nevertheless, as the famous proverb says:

“Rome was not built in a day”, same way the expansion

of language skills through the mobility of students is

building from the ground up, slowly but steadily. The

message of the President of the Republic of Kazakh-

stan, Kassym-Zhomart Tokaev, pays special attention

87%

13% 0%

How did your participation in the academic mobility program

affect your knowledge of the English language?

My level of English has

become much higher.

There is a significant

improvement in speaking

English has been noted.

I do not see any significant

progress in English proficiency

after the mobility program.

Page 28: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

28 Sciences of Europe # 43, (2019)

to the field of education. The President of Kazakhstan

highlighted the increase in financing of the education

sector to 5% of the country's GDP [6]. This will defi-

nitely affect the number of grants allocated to students

of higher educational establishments, and, accordingly,

will help more students in taking advantage of the

unique opportunity to get acquainted with the culture of

other countries, as well as increase their level of

knowledge of a foreign language.

According to the study described in the article, ac-

ademic mobility is an integral component of the inter-

nationalization of education in modern conditions, an

important aspect of the development of the university’s

international activity and its competitiveness in the

common education and scientific space. As well as it is

an important component in the study of English, giving

a direct opportunity to immerse the student in the lan-

guage environment. Participation in the academic mo-

bility programs and international projects requires lan-

guage skills, while being a component of language im-

mersion, i.e. some way of learning English. Along with

that, nowadays, the academic mobility is a method of

solving many of the problems and challenges facing ed-

ucation in general. This is a more in-depth study and

improvement of the language, broadening the horizons

of young people, educating the tolerance and under-

standing of a foreign culture, traditions and principles,

as well as cultivating supple-minded individuals.

It is obvious that the various mobility programs

need expanding and support both of state and of higher

education establishments, which turns out to be possi-

ble only with their coordinated interaction. Citing the

Great Russian writer L.N. Tolstoy: "True social pro-

gress is in a greater and greater unity of people."

References

1. The Bologna Declaration of 19 June 1999.

(Electronic document) http://www.ehea.info/me-

dia.ehea.info/file/Ministerial_confer-

ences/02/8/1999_Bologna_Declaration_Eng-

lish_553028.pdf (date of the application: 09/18/2019).

2. Information statistics of the Bologna process

and academic mobility center (date of the application:

09/18/2019) URL: https://enic-kazakhstan.kz/ru/aca-

demic_mobility/informacionnaya-statistika-1

3. Bolsunovskaya L.M., Matveenko I.A. Diver-

sification of foreign language teaching techniques un-

der the conditions of transferring to the multi-level sys-

tem of the professional training of specialists (on the

example of the Institute of geology, oil and gas)//Phil-

ological Sciences. Questions of theory and practice

Tambov: Literacy, No. 1 (5): in the 2nd part of Part I,

2010.

4. Bolsunovskaya L.M., Mironova V.E., Is-

korkina A.A. Specific character of project based learn-

ing in the process of foreign language teaching of junior

students at non-linguistic university (on the example of

national research Tomsk polytechnic university).

Mezhdunarodnyy zhurnal eksperimentalnogo obra-

zovaniya, No. 2-3, 2015.

5. Bogdanova N.V. MOTIVATION OF

ACADEMIC MOBILITY PROGRAMS

PARTICIPANTS IN THE PROCESS OF

LANGUAGE TRAINING//The Herzen State Pedagog-

ical University of Russia Proceedings No. 150, 2012

6. President of Kazakhstan Kassym-Jomart To-

kayev’s State of the Nation Address

“CONSTRUCTIVE PUBLIC DIALOGUE - THE

BASIS OF STABILITY AND PROSPERITY OF

KAZAKHSTAN”, September 2, 2019.

URL:http://www.akorda.kz/ru/addresses/addresses_of

_president/poslanie-glavy-gosudarstva-kasym-

zhomarta-tokaeva-narodu-kazahstana

Page 29: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 29

АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА ТРЕТЬОМУ ЦИКЛІ ВИЩОЇ

ОСВІТИ (ПІДГОТОВКА ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ) У СВІТЛІ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Муромець В.Г.

Інститут вищої освіти НАПН України

ANALYSIS OF DEVELOPMENT FOR GENERIC COMPETENCES ON THE THIRD CYCLE OF

HIGHER EDUCATION (DOCTORS OF PHILOSOPHY) IN THE LIGHT OF EDUCATIONAL

TRANSFORMATIONS

Muromets V.

Institute of Higher Education of NAPS of Ukraine

АНОТАЦІЯ

У статті проаналізовано нормативно-правові документи, які забезпечують якість підготовки докторів

філософії у світлі висвітлення актуальності розвитку загальних компетентностей здобувачів. Наголошу-

ється на необхідності розроблення новітніх освітніх програм, спрямовані на розвиток загальних компете-

нтностей у відповідності європейським і національним стандартам якості вищої освіти.

ABSTRACT

The article is analyzed the legal documents that ensure the quality of training of doctors of philosophy in the

light of highlighting the relevance of the development of generic competencies of PhD students. Emphasizes the

need to develop up-to-date educational programs aimed at developing common competences in accordance with

European and national higher education quality standards.

Ключові слова: загальні компетентності (generic competences), індивідуальний трек розвитку, док-

тори філософії, заклади вищої освіти, компететнісний підхід.

Keywords: generic competences, individual track of development, PhD student, institutions of higher

education, competency approach.

Постановка проблеми дослідження.

Підвищення якості докторської підготовки у

контексті світових інтеграційних процесів все бі-

льше набуває соціальної значущості у національ-

ному масштабі. Наразі все більше уваги надається

розвиткові нового професійного мислення, якому

притаманна універсалізація «м’яких навичок» (soft

skills). Така орієнтація на поступове запровадження

європейських норм і освітніх стандартів до якості

докторської освіти вимагає відповідності потребам

сучасного ринку праці і розвитку загальних компе-

тентностей, більш розповсюджених для системи

сучасного бізнесу. Перспективним напрямом для

вітчизняної системи вищої освіти є розробка інди-

відуальної освітньої траєкторії розвитку загальних

компетентностей саме здобувачів третього (освіт-

ньо-наукового) рівня. У світлі наявних тенденцій

суспільного розвитку набуває нового контексту

урахування процесно-результатних парадигмаль-

них змін у вищій освіті, що актуалізує розробку ме-

тодології (ідентифікацію та діагностику) розвитку

загальних компетентностей для здобувачів тре-

тього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

Аналіз останніх наукових досліджень. Про-

блеми розвитку докторської підготовки (PhD) в Ук-

раїні в умовах глобалізації та євроінтеграції дослі-

джували провідні науковці: М. Винницький, В. Лу-

говий, І. Ліньова, Ю. Рашкевич, І. Регейло, О.

Слюсаренко, О. Поживілова, Л. Стрельченко, Ж.

Таланова та ін.

Формулювання мети статті і завдань.

Метою статті є аналіз нормативно-правових

документів, які забезпечують якість підготовки до-

кторів філософії у світлі висвітлення актуальності

розвитку загальних компетентностей здобувачів.

Виклад основного матеріалу статті. Одним із

важливих напрямів підготовки докторів філософії є

зорієнтованість на європейські освітні стандарти,

відповідно до яких майбутній доктор філософії має

володіти як професійними, так і загальними компе-

тентностями. Серед таких компететностей є загаль-

нолюдські цінності, які потрібні для здійснення со-

ціального досвіду взаємодії, врахування міжкуль-

турних особливостей тощо.

Підготовка здобувачів третього (освітньо-нау-

кового) рівня вищої освіти наукового ступеня док-

тора філософії в українських закладах вищої освіти,

наукових інститутах була розпочата з осені 2016

року. Відповідно до Порядку підготовки здобувачів

третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

наукового ступеня доктора філософії у закладах ви-

щої освіти та наукових установах проведене ліцен-

зування відповідних освітньо-наукових програм

[5].

Нормативні основи для оцінювання якості під-

готовки здобувачів освіти, у тому числі й на тре-

тьому циклі вищої освіти, формують відповідні по-

ложення Закону України «Про вищу освіту»

(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.-)(2014

р.) та Закону України «Про освіту»

(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19) (2017

р.) та «Положення про підготовку здобувачів вищої

освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у

вищих навчальних закладах (наукових установах)

цивільного захисту(2017 р.)»

(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0354-

17/sp:max10).

Згідно даних Держкомстату за останні роки кі-

лькість закладів, які мають аспірантуру, аспірантів

Page 30: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

30 Sciences of Europe # 43, (2019)

і прийнятих осіб до аспірантури суттєво зменши-

лась (з 2010 року до 2016 року на 32 заклада, 7776

аспірантів, 3713 осіб прийнятих до аспірантури).

Таким чином, констатуємо, що попит на підготовку

докторів філософії існує і розвивається у відповід-

ності від ліцензованих обсягів закладу вищої

освіти.

Наразі все більше уваги звертається на універ-

сальність підготовки здобувачів третього (освітньо-

наукового) рівня вищої освіти відповідно до вимог

національного і європейського ринку праці, на осо-

бистісну зорієнтованість освітнього процесу, його

інформатизацію, визначальну функцію докторської

освіти у цільове управління .Звернемося до тлума-

чення поняття загальні компетентності, спираю-

чись на різні наукові джерела.

Загальні компетентності визначені у Націона-

льному освітньому глосарії як «Компетентності, які

формуються у здобувача вищої освіти в процесі на-

вчання за даною освітньою програмою, але мають

універсальний характер і можуть бути перенесені із

контексту однієї освітньої програми в іншу» [2].

На основі порівняльного аналізу вітчизняних

наукових джерел з проблеми впровадження компе-

тентнісного підходу у процес професійної підгото-

вки майбутніх фахівців (В. Андрущенко, Н. Бібік, І.

Зимня, В. Сєріков, О. Пометун, А. Хуторськой),

вважаємо за доцільне розглядати загальні (універ-

сальні) компетентності як надпрофесійні уміння і

здібності особистості, які дозволять їй творчо само-

реалізуватися, соціально взаємодіяти і адаптува-

тися до мінливих соціально-економічних умов.

На нашу думку, загальні компетенції, вирізня-

ються тим, що вони дійсно мають універсальний

характер, це саме ті компетенції, що необхідні у

будь-яких ситуаціях, і не тільки в тих, які пов'язані

з певною сферою діяльності. Крім того, більшість з

них, може відповідати чи не відповідати певному

формату, їх можна розвивати освітнім та практич-

ним методом.

Нормативний зміст підготовки здобувачів

третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти,

сформульований у наступних термінах результатів

їх підготовки:

1. Знати наукові теорії, сучасний стан науко-

вих знань, концепції, історію розвитку, терміноло-

гію, вміти ідентифікувати теоретичні тапрактичні

проблеми обраної наукової сфери.

2. Знати і дотримуватися основних засад ака-

демічної доброчесності у науковій, освітній діяль-

ності.

3. Знати, уміти застосовувати загальні і

спеціальні методи наукового пізнання, закони та за-

кономірності, принципи для розв'язання проблем

обраної наукової сфери.

4. Уміти застосовувати засоби, інструменти,

сучасні інформаційні технології в науковій,

освітній та професійній діяльності.

5. Уміти визначати, аналізувати, оцінювати

та обґрунтовувати пріоритетні напрями розвитку

обраної наукової сфери.

6. Уміти розробляти нові підходи та адапту-

вати кращі практики обраної наукової сфери.

7. Уміти готувати привабливі проектні за-

пити для фінансування наукових досліджень.

8. Уміти адаптувати та застосовувати сучасні

моделі, підходи, вхраховуватиміжнародний досвід

в обраній науковій сфері.

9. Уміти у роботі керуватися законодавчими

та нормативними актами, враховувати правові та

соціально-економічні ризики та наслідки їх викори-

стання.

10. Уміти одержувати науково-прикладні ре-

зультати, що сприяють розв’язанню важливої про-

блеми обраної наукової сфери та мають загальнона-

ціональне або світове значення.

Відтак, «загальні компетентності» ми визна-

чаємо як здібності, можливості особистості ефек-

тивно виконувати різні види діяльності, які форму-

ються та розвиваються на основі особистісних яко-

стей за умов освіти та практичної діяльності. Все це

призвело до того, що ми проаналізували нормати-

вно-правові документи щодо забезпечення якості

докторської освіти у контексті розвитку загальних

компетентностей. Контент-аналіз представлений

нами у таблиці 1.

Page 31: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 31

Page 32: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

32 Sciences of Europe # 43, (2019)

Page 33: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 33

Page 34: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

34 Sciences of Europe # 43, (2019)

Page 35: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 35

Таким чином, згідно вимог освітніх програм

визначені загальні компетентності здобувачів

третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти:

Вивчення та розуміння сучасних тенден-

цій, філософсько-світоглядних засад, закономірно-

стей, напрямків розвитку обраної науки в умовах

глобалізації та інтернаціоналізації.

Оволодіння загальною та спеціальною ме-

тодологією наукового пізнання, розвиток навичок

застосування здобутих знань у практичній діяльно-

сті.

Розвиток вмінь планувати та організову-

вати науково-дослідну роботу, вміння прогнозу-

вати результати наукових досліджень.

Здатність розв’язувати проблеми та ком-

плексні задачі у певній галузі професійної та/або

дослідницько-інноваційної діяльності, що передба-

чає глибоке переосмислення наявних та створення

нових цілісних знань та/або професійної практики.

Розвиток навичок проведення аналітичної

та експериментальної наукової діяльності.

Уміння виконувати оригінальні наукові до-

слідження, набуття нових знань та досвіду.

Розвиток креативності (умінь генерувати

нові ідеї), абстрактного мислення, мобільності

(умінь пристосовуватись до нових умов і ситуацій).

Розвиток навичок досконалого володіння

українською та іноземними мовами для наукової

комунікації, відстоювання власних наукових погля-

дів, міжнародного співробітництва.

Розвиток педагогічної майстерності (нави-

чки спілкування з різними цільовими аудиторіями з

використанням професіййної лексики, методів, те-

хнік та прийомів).

Уміння застосовувати сучасні інформа-

ційні та комунікаційні технологї, методи отри-

мання, обробки, зберігання та використання науко-

вої інформації.

Розвиток ораторської майстерності для пу-

блічного виступу на вітчизняних та міжнародних

наукових форумах, конференціях і семінарах (пуб-

лічного представлення і захисту наукових результа-

тів).

Розвиток педагогічної майстерності, умінь

використовувати педагогічні техніки (професійні

вміння майбутніх вчених, викладачів вищої

школи).

До вищенаведеного списку загальних компе-

тентностей здобувачів третього (освітньо-нау-

кового) рівня вищої освіти можна віднести:

здібності та уміння науково мислити, збирати

та аналізувати дані, пропонувати та впроваджувати

отримані результати наукових досліджень; поглиб-

ленні знання зі спеціальності; мовні компетентно-

сті – можливості писати та грамотно говорити згі-

дно з різними регістрами зв’язку (офіційними, не-

формальними, науковими); вміння працювати

автономно, з ініціативою, володіти навичками уп-

равління своїм часом, оперативно організовувати

роботу в рамках обмеженої кількості часу з вели-

кою продуктивністю, працювати та взаємодіяти з

іншими у багатопрофільній обстановці, управляти

науковими проектами.

Всі ці компетентності, на нашу думку, мають

соціальний характер, оскільки вони виробляються,

формуються у соціумі. Застосування компетентніс-

ного підходу при розробленні та реалізації програм

професійної підготовки здобувачів третього (освіт-

ньо-наукового) рівня вищої освіти і розвитку у них

загальних компетентностей у контексті реалізації

управлінської діяльності ми розглядали як шлях до

підвищення їх ефективності.

Висновки. Система вищої освіти України пе-

редбачає забезпечення фундаментальної, загально-

культурної професійної підготовки здобувачів тре-

тього (освітньо-наукового) рівня, як високого інте-

лектуального потенціалу суспільства, що мають

визначати темпи та рівень економічного, науково-

технічного і соціально-культурного процесу. Саме

тому перед вищою освітою України нині постає

складне завдання: підвищити якість PhD освіти з

урахуванням практичної спрямованості підготовки

здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня ви-

щої освіти при збереженні її фундаментальності. На

наше переконання, виконати це завдання можливо

лише за умови підготовки здобувачів третього

(освітньо-наукового) рівня вищої освіти на компе-

тентнісній основі із якісною розробкою освітніх

програм з розвитку загальних компетентностей.

Наразі нами проводиться подальша наукова робота

щодо розробки таких програм для забезпечення

якості докторської підготовки здобувачів третього

(освітньо-наукового) рівня вищої освіти.

Література

1. Линьова І.O. Теоретико-методологічні ос-

нови забезпечення якості докторської підготовки:

аналіз європейського досвіду // Автономія та вряду-

вання у вищій освіті : зб. наук. пр. / авт.: О.П. Воро-

бйова, К.О. Жданова, І.Б. Зарубінська, С.А. Калаш-

нікова, О.І. Козієвська, І.О. Линьова, В.І. Луговий,

О.М. Слюсаренко, Ж.В. Таланова / За ред. С.А. Ка-

лашнікової, В.І. Лугового, Ж.В. Таланової. – К.,

2014. – С. 144. – URL :

hed.org.ua/images/biblioteka/zbirnik_Avtonomiya-ta-

vraduv-Vish-osv_IVO-NAPN-2014-236s.pdf. – С

135-156

2. Національний освітній глосарій: вища освіта

[Текст] / / 2-е вид., перероб. і доп. / авт.-уклад.: В.М.

Захарченко, С.А. Калашнікова, В.І. Луговий, А.В.

Ставицький, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова; за

ред. В.Г. Кременя. – К.: ТОВ «Видавничий дім

«Плеяди», 2014. – 100 с. ISBN 978-966-2432-22-0.

3. Таланова Ж.В. Докторська підготовка у світі

та Україні [Текст]: монографія / Ж.В. Таланова ;

Нац. акад. пед. наук України, Ін-т вищ. освіти. - К.:

Міленіум, 2010. - 475 с. - Бібліогр.: с. 432-475 (437

назв). - ISBN 978-966-8063-90-2 : Б. ц.

4. Реалізація європейського досвіду компе-

тентнісного підходу у вищій школі України: матер.

методол. семінару. – К.: Пед. думка, 2009. – 360 с.

5. Розроблення освітніх програм. Методичні

рекомендації / Авт.: В. М. Захарченко, В.І. Луговий,

Ю.М. Рашкевич, Ж.В.Таланова / За ред. В.Г. Кре-

меня. – К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2014. – 120.

Page 36: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

36 Sciences of Europe # 43, (2019)

6. Hutmacher Walo. Key competencies for Eu-

rope: Report of the Symposium Berne, Switzerland, 27-

30 March 1996 / Council for Cultural Co-operation

(CDCC) // Secondary Education for Europe Strasburg.

– 1997. – Р. 11.

7. Tuning Educational Structures in Europe. –

http://www.europa.eu.int/comm/education/ oli-

cies/educ/tuninig/tuning_en.html, 25.10.2005 р.

8. The development of national qualification

frameworks in Europe. – Luxembourg: Publication Of-

fice of the European Union, 2009. – 116 p.

9. Schulz B. The importance of soft skills: Educa-

tion beyond academic knowledge [Електронний ре-

сурс]. – Режим доступу: http://hdl.han-

dle.net/10628/39 http://www.key-

train.com/softskills.asp

10. Weinert F.E. (2001). Concept of competence:

A conceptual clarification. / In: Rychen, D.S. & Sal-

ganik, L.H. (Eds.). Definition and selection key compe-

tencies. Gottingen: Hogrefe & Huber. (Режим до-

ступу: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/down-

load?doi=10.1.1.111.1152 &rep=rep1&type=pdf)

11. OЕCD (2005) The definition and selection of

key competencies. Executive OЕCD (2005) The defi-

nition and selection of key competencies. Executive

Summary. Paris: OЕCD. — р. 4. (Режим доступу:

www.oecd.org/pisa/35070367.pdf).

12. Potolea D. Doctoral studies and research com-

petencies. // Procedia — Socal and behavioral sciences.

#76. — 2013. — 5th International conference EDU-

WORLD 2012 — Education facing contemporary

world issues. — р. 935-946.

КРАТКИЙ ОБЗОР ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ (В ПОМОЩЬ МОЛОДОМУ УЧИТЕЛЮ

МАТЕМАТИКИ)

Поладова В.В.

Доцент, Московский инновационный университет,

A BRIEF OVERVIEW OF PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES

(TO HELP A YOUNG MATHEMATICS TEACHER)

Poladova V.

Docent, Moscow innovative University,

АННОТАЦИЯ

Статья содержит краткий перечень педагогических технологий, оптимальным образом соответству-

ющих специфике обучения предмету «Математика» в условиях школы и рассматривается как справочный

материал для учителя математики.

ABSTRACT

The article contains a short list of pedagogical technologies that best correspond to the specifics of teaching

the subject "Mathematics" in the school and is considered as a reference material for teachers of mathematics.

Ключевые слова: учитель математики, педагогическая технология, математика.

Keywords: teacher of mathematics, pedagogical technology, mathematics.

«Любая хорошо развитая технология

неотличима от магии»

Артур Кларк

Математика по праву считается одним из са-

мых сложных школьных предметов ввиду ряда

субъективных причин: излишней абстракцией,

наличием большой доказательной базой, присут-

ствием великого множества правил, огромным ко-

личеством упражнений и практических заданий и

т.д. Все это приводит к ситуации, которую очень

точно подметил выдающийся грузинский психолог

Ш. Амонашвили: «Когда маленькие дети приходят

в школу, их глаза светятся. Они хотят узнать от

взрослых много нового, интересного. Они уверены,

что впереди счастливая дорога к знаниям. Вгляды-

ваясь в унылые и равнодушные лица старшекласс-

ников на многих уроках, невольно задаешь себе во-

прос: «Кто погасил их лучезарные взгляды? По-

чему пропало их желание и стремление?»». Как

избежать этого? Один из вариантов решения дан-

ной проблемы давно озвучил выдающийся фран-

цузский математик Б. Паскаль: «Предмет матема-

тики настолько серьезен, что полезно не упускать

случая сделать его немного занимательным». Та-

ким «занимательным» дидактическим приемом в

современной школе являются разнообразные педа-

гогические технологии. В мировой педагогической

практике к настоящему времени разработано

огромное количество примеров, определеяющих

это направление современной педагогики. Озвучим

некоторые из них:

- В.М. Монахов: Педагогическая технология –

это «Продуманная во всех деталях модель педаго-

гической деятельности, включающей в себя проек-

тирование, организацию и проведение учебного

процесса с безусловным обеспечением комфорт-

ных условий для учащихся и учителя» [2].

- В.В. Гузеев: Педагогическая технология –

«Это упорядоченная совокупность действий, опе-

раций и процедур, инструментально обеспечиваю-

щих достижения прогнозируемого результата в из-

меняющихся условиях образовательно-воспита-

тельного процесса» [2].

- В.П. Беспалько: Педагогическая технология -

«Совокупность средств и методов воспроизведения

процессов обучения и воспитания, позволяющих

Page 37: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 37

успешно реализовать поставленные образователь-

ные цели» [2] и т.д.

В определенный момент перед учителем мате-

матики встает задача определения наиболее подхо-

дящей формы проведения занятия. С этой целью ав-

тором статьи была разработана краткая сводка оп-

тимальных педагогических технологий

применительно к математическим дисциплинам.

Рассмотрим их:

- Традиционная (репродуктивная) техноло-

гия (классно-урочная система).

Сложилась в XVII веке на принципах дидак-

тики Я.А. Коменского. В «Российской педагогиче-

ской энциклопедии» она определяется так: «Клас-

сно-урочная система обучения – организация учеб-

ного процесса, при которой учащиеся

группируются в отдельные классы в соответствии с

возрастом и уровнем знаний. Основной формой

обучения является урок. Содержание обучения в

каждом классе определяется учебными планами и

программами. Урок проводится по твёрдому распи-

санию, составленному на основе учебного плана.

Местом проведения урока служат классные ком-

наты, учебные кабинеты, мастерские, учебно-опыт-

ные участки». Суть его состоит в обучении по

схеме: изучение нового – закрепление – контроль –

оценка. Ученику отводится роль исполнительных

действий репродуктивного характера. Действия

учителя связаны с объяснением, показом действий,

оценкой их выполнения учащимися и корректиров-

кой. В основном используются объяснительно- ил-

люстративные методы обучения [7].

- Технология развивающего обучения.

Авторы: Л.С. Выготский, Л.В. Занков, Д.Б.

Эльконин, В.В. Давыдов и др. технология опира-

ется на идею о том, что можно ускорить развитие

школьников за счет повышения эффективности

обучения. Решающая роль отводилась принципу

обучения на высоком уровне трудности. Такой

принцип обучения характеризуется не повышением

некой абстрактной «средней нормы трудности», а

тем, что раскрывает духовные силы ребенка, дает

им простор и направление. Если учебный материал

и методы его изучения таковы, что перед школьни-

ком не возникает препятствий, которые должны

быть преодолены, то его развитие идет слабо.

Принцип обучения на высоком уровне трудности

определяет отбор и конструирование содержания

образования. Учебный материал становится более

обширным и глубоким, ведущая роль отводится

теоретическим знаниям, при этом, однако, не пони-

жается значение практических умений и навыков

учащихся. Л.В. Занков также утверждал, что в изу-

чении программного материала следует идти впе-

ред в быстром темпе. Непреднамеренное замедле-

ние, связанное с многократным и однообразным

повторением пройденного материала, создает по-

мехи или даже делает невозможным обучение на

высоком уровне трудности. Д.Б. Эльконин с учетом

возрастных особенностей школьников обосновал

системно-деятельностный подход к обучению. К

дидактическим идеям технологии развивающего

обучения относится также идея стимулирования

рефлексии учащихся в различных ситуациях учеб-

ной деятельности. Под рефлексией обучаемого по-

нимается его осознание и осмысление собственных

действий, приемов, способов учебной деятельно-

сти. Поскольку процедуры рефлексии тесно свя-

заны с процедурой самоконтроля и самооценки, им

в обучении, согласно технологии развивающего

обучения, также придается очень большое значе-

ние.

Таким образом, основные идеи технологии

развивающего обучения сводятся к следующему:

– повышение эффективности обучения (ориен-

тация на «зону ближайшего развития»);

– ведущий принцип – обучение на высоком

уровне трудности в быстром темпе;

– содержание образования – опора на теорети-

ческие знания в сочетании с развитием практиче-

ских умений и навыков обучаемых;

– стимулирование рефлексии обучаемых в раз-

личных ситуациях учебной деятельности (самокон-

троль, самооценка) [3].

- Технология поэтапного формирования ум-

ственных действий.

Технология поэтапного формирования ум-

ственных действий разработана на основе соответ-

ствующей теории П. Я. Гальперина, Д. Б. Элько-

нина, Н. Ф. Талызиной и др. Авторы данной теории

установили, что знания, умения и навыки не могут

быть усвоены и сохранены вне деятельности чело-

века. В ходе практической деятельности у человека

формируется ориентировочная основа как система

представлений о цели, плане и средствах осуществ-

ления действия. Т.е. для безошибочного выполне-

ния действия человек должен знать, что при этом

произойдет, на какие аспекты происходящего необ-

ходимо обратить внимание, чтобы не выпустить из-

под контроля главное. Эти положения составляют

основу теории обучения как поэтапного формиро-

вания умственных действий. Согласно данной тео-

рии технология обучения строится в соответствии с

ориентировочной основой выполнения действия,

которое должно быть усвоено обучаемым. Цикл

усвоения состоит из ряда этапов.

1. Первый этап предполагает актуализацию со-

ответствующей мотивации учащегося.

2. Второй этап связан с осознанием схемы ори-

ентировочной основы деятельности (действия).

Учащиеся предварительно знакомятся с характе-

ром деятельности, условиями ее протекания, после-

довательностью ориентировочных, исполнитель-

ных и контрольных действий. Уровень обобщенно-

сти действий, а значит, и возможность переноса их

в другие условия зависят от полноты ориентиро-

вочной основы этих действий. Выделяют три типа

ориентировок: конкретный образец (например, по-

каз) или описание действия без указаний о мето-

дике его выполнения (неполная система ориентиро-

вок); полные и подробные указания о правильном

выполнении действия; ориентировочная основа

действия создается обучаемыми самостоятельно на

основе полученного знания.

3. Третий этап - выполнение действия во внеш-

ней форме, материальной или материализованной,

Page 38: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

38 Sciences of Europe # 43, (2019)

т. е. с помощью каких-либо моделей, схем, черте-

жей и т. п. Эти действия включают исполнительные

и контрольные функции, а не только ориентацион-

ные. На этом этапе от учащихся требуется расска-

зывать о совершаемых ими операциях и их особен-

ностях.

4. Четвертый этап - внешнеречевой, когда обу-

чаемые проговаривают вслух те действия, которые

осваиваются. Происходит дальнейшее обобщение,

автоматизация действий. Необходимость в ориен-

тировочной основе действия (инструкции) отпа-

дает, так как ее роль выполняет внешняя речь обу-

чаемого.

5. Пятый этап - этап внутренней речи, когда

действие проговаривается про себя. Установлено,

что в процессе внутренней речи обобщение и свер-

тывание действия идет наиболее интенсивно.

6. Шестой этап связан с переходом действия во

внутренний (умственный) план (интериоризация

действия).

Управление процессом обучения согласно

данной теории происходит путем смены названных

этапов и осуществления контроля со стороны учи-

теля [1].

- Технология коллективного взаимодей-

ствия.

Авторы: Ривин А.Г., Архипова В.В., Дьяченко

В.К., Соколов А.С. Проблема активности личности

в обучении является одной из актуальных в педаго-

гической науке и в образовательной практике. По-

мочь в этом может стратегия активного обучения,

которая предполагает активную форму на уроках.

Одна из таких технологий — коллективный способ

обучения (КСО). Основная цель каждого ученика:

обучать других всему тому, что знаешь сам. Основ-

ной принцип работы: все по очереди учат каждого,

а каждый по очереди всех; т.е. коллектив обучает

каждого своего члена. К коллективным формам ор-

ганизации обучения относится работа в динамиче-

ских парах (парах сменного состава) и парах посто-

янного состава. Здесь каждый ученик по очереди

работает то в роли учителя, то в роли обучаемого.

Каждый участник является то учителем, то учени-

ком. Коллективная работа в парах сменного состава

принципиально отличается от групповой и просто

парной работы. На таких занятиях каждый ученик

по очереди работает с другим учеником. В качестве

коллективного способа обучения следует особо вы-

делить такую форму работы, как занятия в парах

сменного состава. Такая организация уроков позво-

ляет не только реализовать сотрудничество, но и

учитывать неоднородность учебных способностей

учеников, предоставить каждому возможность ре-

гламентировать свое время на ознакомление и усво-

ение нового материала. Каждый трудится спо-

койно, в удобном для него темпе и, что особенно

важно, с индивидуальным консультантом. Более

того, ученик имеет возможность вернуться к непо-

нятному еще раз, поменять консультанта и выслу-

шать объяснение из других уст. Данную форму ра-

боты удобно использовать для отработки различ-

ных навыков и умений, для введения нового

материала и систематизации знаний. Теоретиче-

ские основы коллективного способа обучения

сформулировал В.К. Дьяченко. По его классифика-

ции выделяется четыре формы обучения: Индиви-

дуальная форма – учащийся работает самостоя-

тельно по заданию, руководство осуществляет пе-

дагог посредством инструкций; Парная форма –

смена ролей: «учитель - ученик», «ученик – учи-

тель» (один объясняет материал, а другой слушает

или совместно работают над одним материалом, но

каждый выполняет свою часть работы); Групповая

форма – смена ролей: «учитель – ученики», (один

объясняет материал, а остальные слушают и задают

вопросы). По мнению В.К. Дьяченко, к групповой

форме относится не только работа в малой группе,

но и фронтальная форма обучения; Коллективная

форма – «половина учеников говорит – половина

слушает». К коллективной форме автор относит

только работу в парах сменного состава по прин-

ципу игры «Ручеек». Задание у каждого индивиду-

альное, но обсуждение ведется в постоянных парах,

затем происходит смена пар между детьми каждого

ряда, например, тех, кто сидит справа. Движение

учащихся происходит до тех пор, пока все дети, ко-

торые сидят справа, не займут свои места. На сле-

дующий день можно провести смену пар между

учениками, которые сидят слева или менять ряды.

Коллективное обучение осуществляется по-

средством включения каждого учащегося в актив-

ную деятельность по обучению других учащихся.

Для этого обучающийся на уроке должен:

1. Изучить новую тему или выполнить задание

самостоятельно (индивидуальная работа).

2. Объяснить тему или порядок выполнения за-

дания другому обучающемуся; выслушать объясне-

ние другого учащегося или выполнить данное им

задание (работа в паре).

3. Найти нового партнера и осуществить дей-

ствия, идентичные предыдущему этапу работы, а

затем повторить их с другими участниками учеб-

ного процесса (работа в парах сменного состава).

4. Отчитаться о выполнении задания в группе,

быть готовым к управлению работой учебной

группы (групповая форма) [9].

- Технология полного усвоения.

Авторы: Американцы Дж. Кэролл и Б. Блум. В

России подробно разработана М.В. Клариным. Кэр-

ролл предложил сделать постоянным параметром

результат обучения, а условия обучения – перемен-

ными, подстраиваемыми под достижение каждым

обучаемым заданного результата. Этот подход был

поддержан и развит Б. Блумом, который предложил

способности обучаемого определить темпом уче-

ния не при усредненных, а при оптимально подо-

бранных для данного ученика условиях. Б. Блум

изучал способности учеников в ситуации, когда

время на изучение материала не ограничивается.

При правильной организации обучения, особенно

при снятии жестких временных рамок, около 95%

обучающихся смогут полностью усвоить все содер-

жание учебного курса. Если же условия обучения

одинаковы для всех, то большинство достигает

Page 39: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 39

только «средних» результатов. Для реализации дан-

ной технологии требуется существенная реоргани-

зация традиционной классно-урочной системы. К

целям познавательной деятельности относятся: зна-

ние, понимание, применение, обобщение, оценка.

Весь материал делится на учебные единицы. К каж-

дой учебной единице разрабатывается коррекцион-

ный дидактический материал, который дает уче-

нику возможность подобрать подходящие для него

способы восприятия, осмысления и запоминания.

По всей теме определяется эталон ее полного усво-

ения. Отметка за усвоение темы выставляется после

заключительной проверки по эталону [11].

- Технология адаптивного обучения.

Разновидностью технологии разноуровневого

обучения является технология адаптивного обуче-

ния, предполагающая гибкую систему организации

учебных занятий с учетом индивидуальных особен-

ностей обучаемых. Центральное место в этой тех-

нологии отводится ученику, его деятельности, ка-

чествам его личности. Особое внимание уделяется

формированию у них учебных умений. Используя

технологию адаптивного обучения, учитель рабо-

тает со всем классом (сообщает новое, объясняет,

показывает и т. д.) и индивидуально (управляет са-

мостоятельной работой учащихся, осуществляет

контроль и т. д.). Деятельность учащихся соверша-

ется совместно с учителем, индивидуально с учите-

лем и самостоятельно под руководством учителя.

Учение в рамках применения технологии адап-

тивного обучения становится преимущественно са-

мостоятельной деятельностью: это чтение обяза-

тельной и дополнительной литературы, рефератив-

ная работа, решение задач различного уровня

сложности, выполнение лабораторных и практиче-

ских работ, индивидуальная работа с учителем,

контроль знаний и т. д. Технология адаптивного

обучения предполагает осуществление контроля

всех видов: контроль учителя, самоконтроль, взаи-

моконтроль учащихся, контроль с использованием

технических средств и контролирующих программ

и т. д. В противовес традиционной одноканальной

связи (ученик – учитель), которая слабо выполняет

обучающую функцию, вводится многоканальная

(учитель – ученик, ученик – ученик, учитель – кол-

лектив учащихся, ученик – коллектив учащихся),

предполагающая иные формы взаимоотношений

между ними. Процесс обучения при данной техно-

логии может быть представлен тремя этапами: объ-

яснение нового учебного материала (учитель обу-

чает всех учащихся); индивидуальная работа учи-

теля с учащимися; самостоятельная работа

учащихся.

Т.к. приоритет при использовании технологии

адаптивного обучения отдается самостоятельной

работе, то это требует оптимизации этапа объясне-

ния нового учебного материала. Необходимо выде-

лить тот материал, которому учитель будет обучать

фронтально; разделить его на укрупненные блоки;

по всему учебному курсу спланировать систему за-

нятий обучения всех учащихся; определить необхо-

димые средства наглядности. Цель второго этапа

состоит в обучении учащихся приемам самостоя-

тельной работы, поиску знаний, решению проблем-

ных задач, творческой деятельности. Предвари-

тельно учитель создает необходимую эмоциональ-

ную атмосферу, условия для индивидуальной

работы, он настраивает учащихся на самостоятель-

ную работу. На фоне самостоятельно работающих

учащихся учитель по специальному графику зани-

мается с отдельными из них индивидуально по

адаптивным заданиям трех уровней, требующих ре-

продуктивной, частично-поисковой и творческой

деятельности. Самостоятельная работа учеников,

которая предполагает общение «ученик – ученик»,

«ученик – группа учеников», осуществляется в пар-

ных группах (статических, динамических и вариа-

ционных). Статическая пара объединяет по жела-

нию двух учеников, которые меняются ролями

«учитель –ученик». Она обеспечивает постоянное

общение друг с другом. В парном общении активи-

зируется речевая и мыслительная деятельность уча-

щихся, каждый имеет возможность отвечать на во-

просы и задавать их, объяснять, доказывать, под-

сказывать, проверять, оценивать, исправлять

ошибки в момент их возникновения. В статической

паре могут заниматься два слабых и два сильных

ученика, слабый и сильный. Динамические пары

образуются в рамках микрогруппы, которую со-

ставляют более чем два ученика. Микрогруппе да-

ется одно общее задание, имеющее несколько ча-

стей для каждого ученика. После выполнения своей

части задания и контроля выполненной работы со

стороны учителя или самоконтроля школьник об-

суждает задание с каждым партнером по микро-

группе. Причем каждый раз ему необходимо ме-

нять логику изложения, акценты, темп и т. д., т. е.

адаптироваться к индивидуальным особенностям

товарищей. При работе в вариационных (сменных)

парах каждый член группы получает свое задание,

выполняет его, анализирует результаты вместе с

учителем. После этого ученик может проводить по

данному вопросу взаимообучение и взаимокон-

троль. По окончании работы каждый учащийся

усваивает все части содержания учебного задания.

Данная технология дает возможность целенаправ-

ленно варьировать продолжительность и последо-

вательность этапов обучения [12].

- Технология программированного обуче-

ния.

У истоков программированного обучения сто-

яли американские психологи и педагоги Н.

Краудер, Б. Скиннер, С. Пресси. В отечественной

науке технологию программированного обучения

разрабатывали П. Я. Гальперин, Л.Н. Ланда, А.М.

Матюшкин, Н.Ф. Талызина. Характерные черты

технологии программированного обучения – это

технология самостоятельного индивидуального

обучения по заранее разработанной обучающей

программе с помощью специальных средств Она

обеспечивает каждому учащемуся возможность

осуществления учения в соответствии с его инди-

видуальными особенностями. Основное средство

реализации технологии программированного обу-

чения – обучающие программы. Она предписывают

Page 40: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

40 Sciences of Europe # 43, (2019)

последовательность действий по овладению опре-

деленной единицей знаний. Обучающие про-

граммы могут быть оформлены в виде программи-

рованного учебника или других видов печатных по-

собий, или программ, подаваемых с помощью

компьютерной техники [13].

- Технология компьютерного обучения.

Компьютерные технологии обучения - это про-

цессы сбора, переработки, хранения и передачи ин-

формации ученику посредством компьютера. Тех-

нологии компьютерного обучения дают возмож-

ность решать почти все дидактические задачи.

Компьютеры выдают определенную информацию,

проверяют, усвоили ли ее учащиеся и в какой мере,

формируют соответствующие теоретические зна-

ния и практические умения, открывают доступ к

электронным библиотекам, к основным отече-

ственным и международным базам данных. Неко-

торые компьютерные программы могут приспосаб-

ливать темп обучения к индивидуальным особен-

ностям учащихся, анализировать каждый ответ и на

этой основе устанавливать очередные порции учеб-

ного материала и т.д. [14].

- Технология проблемного обучения.

Большой вклад в теорию проблемного обуче-

ния внесли ученые Т.В. Кудрявцев, А.М. Матюш-

кин, М.И. Махмудов, В. Оконь и др. Технология

проблемного обучения предполагает организацию

под руководством учителя самостоятельной поис-

ковой деятельности учащихся по решению учебных

проблем, в ходе которых у учащихся формируются

новые знания и умения, развиваются способности,

познавательная активность, творческое мышление

и другие личные качества. При проблемном обуче-

нии преподаватель не сообщает знания в готовом

виде, а ставит перед учеником задачу, заинтересо-

вывает его, пробуждает у него желание найти спо-

соб ее разрешения. По степени познавательной са-

мостоятельности учащихся проблемное обучение

осуществляется в трех основных формах: проблем-

ного изложения, частично-поисковой деятельности

и самостоятельной исследовательской деятельно-

сти [15].

- Технология модульного обучения.

В отечественной дидактике наиболее полно ос-

новы модульного обучения изучались и разрабаты-

вались П. Юцявичене и Т.И. Шмаковой. Модуль –

это целевой функциональный узел, в котором объ-

единено учебное содержание и технология овладе-

ния им. Состав модуля: целевой план действий,

банк информации, методическое руководство по

достижению дидактических целей. Модули подраз-

деляются на три типа: познавательные, используе-

мые при изучении основ наук; операционные, кото-

рые необходимы для формирования и развития спо-

собов деятельности, и смешанные, содержащие

первые два компонента. При модульном обучении

максимальное количество времени отводится на са-

мостоятельное обучении, особое внимание уделя-

ется самоконтролю и самооценке [16].

- Технология концентрированного обуче-

ния.

В основе технологии концентрированного обу-

чения лежит известный в педагогической практике

метод «погружения в предмет». Данная технология

разрабатывалась и использовалась П. Блонским,

В.Ф. Шаталовым, М.П. Щетининым, А. Тубель-

ским. Это особая технология организации учебного

процесса, при которой осуществляется концентра-

ция энергии и рабочего времени учащихся и педа-

гогов на более глубоком изучении предмета за счет

объединения уроков в блоки, сокращения числа па-

раллельно изучаемых дисциплин в течение дня и

недели. Цель концентрированного обучения - за-

ключается в повышении качества обучения и вос-

питания учащихся через преодоление многопред-

метности учебного дня, калейдоскопичности ощу-

щений и впечатлений при формировании знаний и

умений, раздробленности процесса познания. Ос-

новной учебно-организационной единицей при та-

ком обучении становится не урок, а учебный блок.

Учебный блок — это занятие, включающее, как

правило, четыре урока, объединенных общей це-

лью. Он представляет собой совокупность взаимо-

связанных форм организации обучения, в которых

последовательно и единовременно осуществляется

сознательное усвоение учащимися учебного мате-

риала, формирование в единстве знаний и умений

учащихся, развитие их творческих способностей.

Структура учебного блока включает последова-

тельность форм: лекция --- самостоятельная работа

--- практическое занятие --- зачет.

1) Лекция: на лекции учащиеся знакомятся с

целью и планом всего учебного блока и самой лек-

ции. Этот материал, а также основное содержание

лекции и последующих организационных форм

обучения готовится заранее и оформляется в виде

опорного конспекта, схемы и т.п. После ориенти-

ровки учащихся в предстоящей деятельности изла-

гается материал лекции, в соответствии с планом.

После первого предъявления следует более сжатое

второе, а в конце лекции — третье, еще более кон-

центрированное изложение основных вопросов

лекции. Изложение и объяснение материала сопро-

вождается применением приемов активизации и

поддержания внимания учащихся: сочетание слова

и наглядности, постановка проблемных вопросов и

создание проблемных ситуаций, предложение не-

больших практических заданий и т.п. На лекции

происходит первое знакомство учащихся с новым

знанием, его восприятие и первичное осмысление.

Но, в отличие от традиционного подхода, воспри-

нятый учащимися материал — это не раздроблен-

ные сведения, а целостный блок знаний по логиче-

ски завершенной теме, предъявляемый концентри-

рованно.

2) Самостоятельная работа: на следующем за-

нятии — самостоятельной работе — педагогом ста-

вится задача проработать материал учебника (ука-

зываются параграфы) так, чтобы учащиеся смогли

ответить на контрольные вопросы. Самостоятель-

ная работа может быть индивидуальной или в па-

рах. Педагог в это время выполняет функцию кон-

сультанта. По окончании самостоятельной работы

учащиеся отвечают на контрольные вопросы. На

Page 41: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 41

этом занятии в результате самопогружения уча-

щихся в изучение предмета осуществляется более

углубленное усвоение лекционного материала, его

осмысление. Важно также, что формируются само-

образовательные навыки и умения: работа с кни-

гой, умение выделять главное в прочитанном, со-

ставлять планы, устанавливать причинно - след-

ственные связи.

3) Практическое занятие: третий структурный

элемент учебного блока — практическое занятие.

Его цель - формирование умений применять новые

знания на практике. В результате самостоятель-

ного, а также совместного (с педагогом и другими

учащимися) выполнения заданий на применение

знаний осуществляется этап закрепления знаний в

памяти. Происходит это не отсрочено во времени,

когда большая часть знаний у учащихся забыва-

ется, а непосредственно после их восприятия и ос-

мысления. Кроме того, для практических занятий

при концентрированном обучении характерна спо-

койная, деловая атмосфера взаимодействия и со-

трудничества педагогов и учащихся, последних

между собой. Здесь нет места цейтноту, столь ха-

рактерному для этапа закрепления знаний на тради-

ционном комбинированном уроке.

4) Зачет: на зачете - последнем занятии блока -

проверяется степень усвоения основных понятий и

ведущих идей, сформированность навыков работы,

общих учебных и специальных умений и т.д. Зачет

проводится, как правило, с применением тестиро-

вания, результаты которого учащиеся сами могут

оценить по определенным преподавателем крите-

риям. Здесь активно применяется взаимоконтроль,

самоконтроль и самооценка. На зачете выделяется

также немного времени для проведения совместно

с учащимися общего качественного и количествен-

ного анализа работы учащихся и педагога на блоке;

выделения слабых мест и определения путей их

преодоления; ориентировки учащихся в содержа-

нии следующего блока по предмету. Как видим,

суть учебного блока состоит в том, что учащиеся

непрерывно, в течение относительно продолжи-

тельного времени изучают материал только одного

предмета. Учебный блок - это не четыре “обычных”

урока, механически соединенных, а качественно

иное занятие, отличающееся целостностью и завер-

шенностью процесса познания. Каждая организа-

ционная форма обучения в его структуре (лекция -

самостоятельная работа по изучению нового мате-

риала - практическое занятие - зачет) имеет свои за-

дачи по обеспечению качественного усвоения зна-

ний и формированию умений учащихся, однако

вместе они составляют систему задач, решение ко-

торых позволяет достичь целей учебного блока

[16].

- Технология проектного обучения.

Целью образовательного процесса, организо-

ванного по технологии проектного обучения явля-

ется создание условий учебной деятельности, при

которых: ученики самостоятельно и, что не менее

важно, мотивированно ищут и обрабатывают ин-

формацию; ученики умеют применять теорию на

практике; ученики умеют взаимодействовать друг с

другом, вести диалог; ученики умеют вести иссле-

довательскую деятельность; ученики развивают си-

стемное мышление. Эта технология предполагает

создание проекта и его реализацию по пунктам:

подготовка; непосредственная разработка проекта;

оформление итогов; презентация; рефлексия.

Подготовка состоит из следующих частей: Вы-

бор темы проекта. От преподавателя необходимо:

составить список тем проекта. От обучающихся

требуется: отдать предпочтение одной из тем про-

екта путем обсуждения. При этом допускается

предложение новых тем проекта; Расчленение темы

проекта на несколько подтем. От преподавателя

необходимо: составить список подтем проекта. От

обучающихся требуется: отдать предпочтение не-

скольким подтемам проекта путем обсуждения.

При этом также допускается предложение новых

подтем проекта; Разделение класса на группы в со-

ответствии с подтемами проекта. Несмотря на то,

что это делается обучающимися, руководство все

равно остается за преподавателем – он имеет право

на внесение изменений; Материальное обеспечение

проекта. Формулирование вопросов и сбор учебной

литературы относится к компетенции преподава-

теля, но, как говорится, свою лепту внести могут и

обучающиеся, точнее, их часть; Принятие решения

по поводу того, в какой форме будут оформляться

итоги проекта. Это может сделать как преподава-

тель, так и ученики или вместе. Самыми распро-

страненными формами оформления итогов проекта

являются натуральные объекты, альбомы, медиама-

териалы - аудио и видео.

Непосредственная разработка проекта: при

непосредственной разработке проекта от препода-

вателя необходимо: профессиональное консульти-

рование обучающихся; координация действий обу-

чающихся; мотивирование обучающихся. От обу-

чающихся требуется осуществление учебной

деятельности.

Оформление итогов: при оформлении итогов

от преподавателя необходимо тоже самое, что и

при непосредственной разработке проекта. От обу-

чающихся требуется оформить итоги в группах и во

взаимодействии между группами.

Презентация: на презентации от преподавателя

необходимо организовать ее – пригласить учеников

из старших (с 9 по 11) классов и/или родителей для

оценки.

Рефлексия: при рефлексии преподаватель учи-

тывает оценки обучающихся. А обучающиеся –

процесс, свои оценки и оценки других [18].

- Технология гарантированного обучения.

Автор: Монахов В.М. Технология гарантиро-

ванного обучения, предложенная В. М. Монахо-

вым, представляет собой модель совместной педа-

гогической деятельности учителя и учащихся по

проектированию и осуществлению учебного про-

цесса.

Технология гарантированного обучения в дея-

тельности учителя предусматривает два этапа: про-

ектирование и реализация учебного процесса. Этап

проектирования связан с конструированием техно-

Page 42: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

42 Sciences of Europe # 43, (2019)

логической карты, которую автор называет «пас-

портом проекта будущего учебного процесса в дан-

ном классе». В технологической карте представ-

лены целеполагание, диагностика, внеаудиторная

самостоятельная работа (домашние задания ), логи-

ческая структура проекта, коррекция. Основной

объект проектирования учебного процесса - учеб-

ная тема.

- Целеполагание предусматривает построение

учителем в соответствии с требованиями Государ-

ственного образовательного стандарта и учебной

программы микроцелей изучаемой темы. Микро-

цель должна быть диагностируема, понятна уче-

нику, так как в ней отражается система требований

к его знаниям и умениям (что ученик должен знать,

уметь, понимать, иметь представления и т.д.).

- Диагностика предполагает установление

факта достижения (недостижения) конкретной

микроцели. Диагностика проводится в письменном

виде (не более 10 минут). Главное - не объем содер-

жания одноразовой проверки, а ее системность и

динамика. Проверочная работа состоит из 4 зада-

ний. Успешное выполнение двух первых заданий

свидетельствует о соответствии уровня усвоения

требованиям государственного стандарта. Эти за-

дания обязаны выполнять все учащиеся. Уровень

усвоения - «удовлетворительно». При выполнении

третьего задания уровень усвоения - «хорошо», а

четвертого - «отлично».

- Проектирование содержания самостоятель-

ных работ осуществляется исходя из содержания

микроцелей. Очень важно дифференцировать труд-

ность заданий по указанным трем уровням (удовле-

творительно, хорошо, отлично). Ученику предо-

ставляется право выбора будущей оценки или

уровня сложности заданий, который в данный мо-

мент соответствует его ценностным установкам.

Это меняет отношение учащихся к учению, оно ста-

новится осознанным. Устраняется учебная пере-

грузка учащихся, так как задания дифференциро-

ваны.

Каждый из трех этапов конструирования тех-

нологической карты (целеполагание - диагностика

- дозирование домашних заданий) вносит опреде-

ленные уточнения в содержание предыдущих.

- Следующий этап - логическая структура про-

екта (учебного процесса ) - представляет собой си-

стему уроков, которые разбиваются на группы по

числу микроцелей. Число и содержание микроце-

лей определяют число зон ближайшего развития

учащихся и временную продолжительность каждой

зоны. Каждый временной отрезок заканчивается

выполнением самостоятельной работы.

- Коррекция как блок технологической карты

рассчитана на учащихся, которые не получили «за-

чет» на этапе диагностики.

Технология гарантированного обучения, по

утверждению В.М. Монахова, создает комфортные

условия обучения (не допускает перегрузки уча-

щихся) [19].

- Технология дистанционного обучения.

Технология дистанционного обучения - это по-

лучение образовательных услуг без посещения

учебного заседания, с помощью современных си-

стем телекоммуникации, таких как электронная

почта, телевидение и Интернет. Получив учебные

материалы, обучающийся может овладевать знани-

ями дома, на рабочем месте или в специальном ком-

пьютерном классе. Консультации при дистанцион-

ном обучении являются одной из форм руководства

работой обучаемых и оказания им помощи в само-

стоятельном изучении дисциплины [20].

- Квест-технология.

Автор Б. Додж. Само английское слово «quest»

можно трактовать как «поиск» или даже «приклю-

чение». Сами же квест-технологии в образовании

широко начали применяться с 1995 года, когда про-

фессор Б. Додж предложил использовать в про-

цессе обучения некую поисковую систему, в кото-

рой предполагалось находить решение поставлен-

ной задачи с прохождением промежуточных

стадий, на каждой из которых требовалось выпол-

нить какое-то действие или найти ключ для выхода

на следующий уровень. Структура квест-техноло-

гий имеет следующий вид: постановка задачи (вве-

дение) и распределение ролей; список заданий

(этапы прохождения, список вопросов и т.д.); поря-

док выполнения поставленной задачи (штрафы, бо-

нусы); конечная цель (приз) [21].

- Практико-ориентированная технология.

Практико-ориентированное обучение – это

процесс освоения обучаемыми образовательной

программы с целью формирования у них навыков

практической деятельности за счёт выполнения

ими реальных практических задач. В основе прак-

тико-ориентированного обучения должно лежать

оптимальное сочетание фундаментального образо-

вания и прикладной подготовки. Подходы: 1) учеб-

ная, производственная и преддипломная практика;

2) моделирование фрагментов будущей профессио-

нальной деятельности на уроках математики; 3)

приобретение кроме ЗУН-ов на урочных и внеуроч-

ных занятиях опыта практической деятельности

[22].

- Здоровьесберегающие технологии.

Здоровьесберегающие технологии (по Г.К. Се-

левко): Условия обучения ребёнка в школе (отсут-

ствие стресса, адекватность требований, адекват-

ность методик обучения и воспитания); Рациональ-

ная организация учебного процесса (в соответствии

с возрастными, половыми, индивидуальными осо-

бенностями и гигиеническими требованиями); Со-

ответствие учебной и физической нагрузки воз-

растным возможностям ребёнка; Необходимый, до-

статочный и рационально организованный

двигательный режим [23].

- Информационно- коммуникационные тех-

нологии.

ИКТ, в целом, это обобщающее понятие, вклю-

чающее в себе набор методов и способов сбора,

хранения, обработки, представления и передачи ин-

формации. К ним относят: - электронные учебники

и пособия, демонстрируемые с помощью компью-

тера и мультимедийного проектора; интерактивные

доски, карты и атласы; электронные энциклопедии

Page 43: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 43

и справочники; тренажеры и программы тестирова-

ния; образовательные ресурсы сети Интернет; DVD

и CD диски с картинами и иллюстрациями; видео и

аудиотехника; электронные презентации; интерак-

тивные конференции и конкурсы; материалы для

дистанционного обучения; научно-исследователь-

ские работы и проекты; дистанционное обучение

[8].

- Технология дифференцированного обуче-

ния. Дифференцированное обучение – это обуче-

ние, учитывающее индивидуальные особенности,

возможности и способности детей. В результате

проведенной диагностики формируются группы по

одному из критериев: по уровню интеллектуаль-

ного развития; по типу мышления; по темпера-

менту; по интересам и склонностям. Данная техно-

логия позволяет дифференцировать содержание об-

разования для учащихся разного уровня развития.

Один учебный материал в рамках одной программы

усваивается на разных уровнях. Отбираются ме-

тоды и формы работы, наиболее эффективные для

деятельности разных групп. Ведущие формы ра-

боты на уроке – групповая и индивидуальная. От-

несение ученика к группе определенного уровня

условно. Учащийся по своему выбору может поки-

нуть одну группу и присоединиться к другой. Виды

дифференцированного обучения: Внутренняя диф-

ференциация. Деление обучающихся одного класс-

ного коллектива по уровню интеллектуального раз-

вития. Эффективно разноуровневое обучение в ос-

новной школе (с 5 по 9 класс); Внешняя

дифференциация, связанная с профильным обуче-

нием. Основание для разделения на профили – са-

моопределение учащегося, рекомендация учите-

лей, психологическая диагностика. Профильное

обучение (разделение по области интересов) орга-

низуется в старшей школе [24].

- Мультимедиа-технологии. Мультимедиа – это интерактивная технология,

обеспечивающая работу с неподвижными изобра-

жениями, видеоизображением, анимацией, текстом

и звуковым рядом. В ней используются мультиме-

дийные учебные материалы – учебные материалы,

включающие печатные, аудио-, видео- или анима-

ционные элементы, содержащиеся на компьютер-

ных носителях данных [25].

- Технология индивидуализированного обу-

чения.

Технология индивидуализированного обуче-

ния – такая организация учебного процесса, при ко-

торой индивидуальный подход, индивидуализация

обучения и индивидуальная модель взаимодей-

ствия учителя и ученика являются приоритетными.

Она предполагает проектирование педагогической

деятельности на основе индивидуальных качеств

ребенка (интересов, потребностей, способностей,

интеллекта и др.). Индивидуальный подход как

принцип осуществляется в той или иной мере во

всех существующих технологиях, поэтому индиви-

дуализацию обучения можно также считать «про-

никающей технологией». Однако технологии,

ставящие во главу угла индивидуализацию, делаю-

щие ее основным средством достижения целей обу-

чения, можно рассматривать отдельно, как само-

стоятельную систему, обладающую всеми каче-

ствами и признаками целостных педагогических

технологий. В современной отечественной педаго-

гической практике и теории наиболее яркими при-

мерами технологий индивидуализированного обу-

чения, но связанных организационно с наличием

класса и школы, являются следующие: проектный

метод; технология продуктивного образования;

технология индивидуализированного обучения

Инге Унт; адаптивная система обучения А.С. Гра-

ницкой; обучение на основе индивидуально-ориен-

тированного учебного плана В.Д. Шадрикова. Тех-

нологии индивидуализации обучения представ-

ляют динамические системы, охватывающие все

звенья учебного процесса: цели, содержание, ме-

тоды и средства [26].

- Технология интегрированного обучения.

Это обучение, которое объединяет, соединяет

знания по отдельным предметам в единое целое, на

основе чего формируется у детей целостное вос-

приятие мира, например, математика и литература,

математика и музыка [10].

- Групповые технологии.

Главными особенностями организации груп-

повой работы учащихся являются:

1) класс на уроке делится на группы для реше-

ния учебных задач;

2) каждая группа получает задание и выпол-

няет его сообща под непосредственным руковод-

ством лидера группы или учителя;

3) состав группы непостоянный, он подбира-

ется с учетом того, чтобы с максимальной эффек-

тивностью для коллектива могли реализоваться

учебные возможности каждого члена группы [27].

- Технология педагогического сопровожде-

ния.

Основные направления технологии по педаго-

гическому сопровождению: профилактика; диагно-

стика (индивидуальная и групповая (скрининг);

консультирование (индивидуальное и групповое;

развивающая работа (индивидуальная и групповая;

коррекционная работа (индивидуальная и группо-

вая; психологическое просвещение и образование:

формирование психологической культуры, разви-

тие психолого-педагогической компетентности

учащихся, администрации образовательных орга-

низаций, педагогов, родителей; экспертиза (образо-

вательных и учебных программ, проектов, пособий,

образовательной среды, профессиональной дея-

тельности специалистов образовательных органи-

заций) [28].

- Технология развития критического мыш-

ления.

Технология «Развитие критического мышле-

ния» разработана Международной ассоциацией

чтения университета Северной Айовы и колледжей

Хобарда и Уильяма Смита. Авторы программы – Ч.

Темпл, Д. Стил, К. Мередит. Цель данной образова-

тельной технологии – развитие мыслительных

навыков учащихся, необходимых не только в учёбе,

Page 44: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

44 Sciences of Europe # 43, (2019)

но и в обычной жизни (умение принимать взвешен-

ные решения, работать с информацией, анализиро-

вать различные стороны явлений и др.). Основная

идея – создать такую атмосферу учения, при кото-

рой учащиеся сознательно с учителем активно ра-

ботают, сознательно размышляют над процессом

обучения, отслеживают, подтверждают, опровер-

гают или расширяют знания, новые идеи, чувства

или мнения об окружающем мире. Основа техноло-

гии – трёхфазовая структура урока: вызов, осмыс-

ление, рефлексия. Технология развития критиче-

ского мышления представляет собой целостную си-

стему, формирующую навыки работы с

информацией через чтение и письмо. Она представ-

ляет собой совокупность разнообразных приёмов,

направленных на то, чтобы сначала заинтересовать

ученика (пробудить в нём исследовательскую,

творческую активность), затем предоставить ему

условия для осмысления материала и, наконец, по-

мочь ему обобщить приобретённые знания [29].

- Игровые технологии.

Игровые технологии связаны с игровой фор-

мой взаимодействия педагога и учащихся через ре-

ализацию определенного сюжета (игры, сказки,

спектакли, деловое общение). При этом образова-

тельные задачи включаются в содержание игры. В

образовательном процессе используют заниматель-

ные, театрализованные, деловые, ролевые, компью-

терные игры [5].

- Кейс – технология.

Впервые работа с кейсами в рамках учебного

процесса была реализована в Гарвардской школе

бизнеса в 1908 г. Главное его предназначение – раз-

вивать способность находить решение проблемы и

учиться работать с информацией. Это метод актив-

ного проблемно – ситуационного анализа, основан-

ный на обучении путем решения конкретных задач-

ситуаций (кейсов). Каждый кейс представляет со-

бой полный комплект учебно-методических мате-

риалов, разработанных на основе производствен-

ных ситуаций, формирующих у обучающихся

навыки самостоятельного конструирования алго-

ритмов решения производственных задач. Кейс -

технологии относят к интерактивным методам обу-

чения, они позволяют взаимодействовать всем уча-

щимся, включая педагога.

Действия учителя в кейс-технологии: создание

кейса или использование уже имеющегося; распре-

деление учеников по малым группам (4-6 человек);

знакомство учащихся с ситуацией, системой оцени-

вания решений проблемы, сроками выполнения за-

даний организация работы учащихся в малых груп-

пах, определение докладчиков; организация пре-

зентации решений в малых группах; организация

общей дискуссии; обобщающее выступление учи-

теля, его анализ ситуации; оценивание учащихся

учителем.

Работа ученика с кейсом: 1 этап — знакомство

с ситуацией, её особенностями; 2 этап — выделение

основной проблемы (проблем); 3 этап - предложе-

ние концепций или тем для «мозгового штурма»; 4

этап - анализ последствий принятия того или иного

решения; 5 этап - решение кейса: предложение од-

ного или нескольких вариантов последовательно-

сти действий [30].

- Педагогика сотрудничества.

Родоначальником педагогики сотрудничества

можно по праву считать С.Л. Соловейчика, Ш.А.

Амонашвили, В.Ф. Шаталов, С.Н. Лысенкована.

Основные идеи педагогики сотрудничества: обуче-

ние ребенка в зоне ближайшего развития; учение

без принуждения; набор ключевых слов, знаков,

расположенных в виде опорной схемы, для исклю-

чения зубрежки материала; идея опережения; идея

крупных блоков; идея свободы выбора; идея диало-

гического размышления; идея интеллектуального

фона класса; идея совместной деятельности учите-

лей и учеников; идея добровольности в досуговой

деятельности. Педагогика сотрудничества – это

отказ от господства монологической формы осу-

ществления учебно-воспитательного процесса и пе-

реход к диалогической, замена субъектно-объект-

ных отношений субъектно-субъектными в сферах

общения учителей и учащихся. Данная педагогика

характеризуется тремя основными аспектами: сов-

местным трудом учителя и учащихся; сотрудниче-

ством среди учащихся одной группы; сотрудниче-

ством родителей и учителей [30].

- ТРИЗ-технология (теория решения иссле-

довательских задач).

Автор Г.С. Альтшуллер. Отличительная осо-

бенность – эвристический характер образователь-

ного процесса. Эффективные приемы ТРИЗ-

технологии: познавательные вопросы; проблемные

вопросы; игры «Да-Нет», «Верно-Неверно»; за-

гадки; головоломки; анаграммы; логикон; морфо-

логический ящик; синквейн; рассказ с ошибкой;

творческие задачи [6].

- Технология имитационного моделирова-

ния.

Имитационное моделирование - воспроизведе-

ние (имитация) процессов функционирования ис-

следуемой (моделируемой) системы, с соблюде-

нием основных закономерностей их логики и вре-

менной последовательности. В основе

имитационных технологий лежит имитационное

или имитационно-игровое моделирование, т.е. вос-

произведение в условиях обучения с той или иной

мерой адекватности процессов, происходящих в ре-

альной системе. Все имитационные технологии де-

лятся на игровые и неигровые. Неигровые формы и

методы, которые представлены в виде конкретных

ситуаций. По учебной функции различают четыре

вида ситуаций: ситуация-проблема, в которой обу-

чаемые находят причину возникновения описанной

ситуации, ставят и разрешают проблему; ситуация-

оценка, в которой обучаемые дают оценку приня-

тым решениям; ситуация-иллюстрация, в которой

обучаемые получают примеры на основании ре-

шенных проблем; ситуация-упражнение, в которой

обучаемые упражняются в решении нетрудных за-

дач, используя метод аналогии. По характеру изло-

жения и целям различают следующие виды кон-

кретных ситуаций: классическую, "живую", "инци-

дент", разбор деловой корреспонденции, действия

Page 45: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 45

по инструкции. К игровым имитационным техноло-

гиям принято относить: стажировку с выполнением

должностной роли, имитационный тренинг, разыг-

рывание ролей, игровое проектирование, дидакти-

ческую игру [32].

- Технология личностно-ориентированного

обучения.

Авторы: Т.И. Кулыпина, Е.В. Бондаревская,

В.П. Сериков, И.С. Якиманская. Личностно-ориен-

тированное обучение предусматривает дифферен-

цированный подход к обучению с учетом уровня

интеллектуального развития школьника, его подго-

товки по данному предмету, его способностей и за-

датков. Оно опирается на: «обучение в сотрудниче-

стве» (cooperative learning); метод проектов; разно-

уровневое обучение; индивидуальное обучение.

Технологический арсенал личностно-ориенти-

рованной технологии: диалогичность; деятельно-

творческий характер; направленность на индивиду-

альное развитие ребенка; предоставление ученику

необходимого пространства, свободы для принятия

самостоятельных решений, творчества, выбора со-

держания и способов учения и поведения [33].

- Рефлексивная технология.

Рефлексия (от лат. reflexio — обращение

назад) в педагогическом процессе — это процесс и

результат фиксирования субъектами (участниками

педагогического процесса) состояния своего разви-

тия, саморазвития и причин этого. Так как педаго-

гический процесс предполагает обмен деятельно-

стями педагога и учащихся, то рефлексия в педаго-

гическом процессе будет включать следующие

компоненты: рефлексию педагогом деятельности

учащихся (учащегося); рефлексию педагогом своей

педагогической деятельности; рефлексию педаго-

гом педагогического взаимодействия; рефлексию

учащимся (воспитанником) своей деятельности; ре-

флексию учащимся деятельности педагога (учи-

теля); рефлексию учащимся педагогического взаи-

модействия [34].

- Поисково-исследовательская технология.

В разработку теории исследовательского обу-

чения наибольший вклад внесли американские уче-

ные Д. Дьюи, У. Килпатрик, Э. Паркхерст, немец-

кий педагог Г. Кершенштейнер, французский педа-

гог С. Френе, а также русские психологи и педагоги

В.И. Андреев, П.П. Блонский, М.В. Кларин, В.В.

Краевский, И.Я. Лернер, А.М. Матюшкин, А.С.

Обухов, А.И. Савенков, И.Ф. Свадковский, М.Н.

Скаткин и др. В современной теории исследова-

тельского обучения выделяются три уровня его

практической реализации: преподаватель ставит

проблему и намечает стратегию и тактику ее реше-

ния, само решение предстоит самостоятельно

найти учащимся; преподаватель ставит проблему,

но уже метод ее решения учащиеся ищут самостоя-

тельно; постановка проблемы, поиск методов ее ис-

следования и разработка решения осуществляются

учащимися самостоятельно [35].

- Технология оценивания учебных успехов.

Технология оценивания - это технология

действия в ситуациях оценивания знаний уча-

щихся. Технология оценивания учебных успехов

представляет собой семь правил, определяющих

порядок действий в разных ситуациях контроля и

оценивания: Что оцениваем? Оцениваем резуль-

таты - предметные, метапредметные и личностные;

Кто оценивает? Учитель и ученик вместе опреде-

ляют оценку и отметку; Сколько ставить отметок?

По числу решённых задач; Где накапливать оценки

и отметки? В таблицах образовательных результа-

тов (предметных, метапредметных, личностных) и

в «Портфеле достижений»; Когда ставить отметки?

Текущие – по желанию, за тематические провероч-

ные работы - обязательно; По каким критериям оце-

нивать? По признакам трёх уровней успешности;

Как определять итоговые оценки/отметки?

Предметные четвертные оценки/отметки

определяются по таблицам предметных результа-

тов (среднее арифметическое баллов) [36].

- Технология творческого развивающего

обучения.

Автор И.П. Волков. Цель технологии: выяв-

ление, учет и развитие творческих способностей

личности на основе свободного выбора ребенком

внеурочной деятельности.

Концептуальные идеи: 1. Обучение по двум

равноценным магистральным направлениям: а)

изучение единой для всех базовой программы; б)

творческая деятельность учащихся, ориентирован-

ная на создание конкретного продукта (изделия, ли-

тературного, художественного или музыкального

произведения, изобретения, исследования). Формы

этого второго направления – в основном внекласс-

ные работа (кружки, факультативы, олимпиады) со-

ставляют единую систему. При этом есть одно

условие: любая работа ученика должна иметь вы-

ход на конкретный продукт (изделие, модель, ма-

кет, устройство, сочинение, литературное и музы-

кальное произведение, рационализация и т. п.); 2.

Блочно-параллельная структура учебного матери-

ала; 3. Выявление, учет и развитие творческих спо-

собностей (творческие книжки и дневники) [42].

- Технология опережающего обучения.

Первыми, кто обосновал необходимость опе-

режающего обучения, были Л.В. Занков и С.Н. Лы-

сенкова. Четкого определения технологии опережа-

ющего обучения педагогами не даётся. Опережаю-

щее обучение – вид обучения, при котором

основные темы кратко даются преподавателем до

того, как начнётся изучение этих тем по программе.

Краткие основы могут даваться как тезисы при рас-

смотрении смежной тематики, так и представлять

собой ненавязчивые упоминания, примеры, ассоци-

ации. Предполагается, что опережающее обучение

эффективно при изучении темы, трудной для вос-

приятия. Эта технология подразумевает развитие

мышления учащихся, опережающее их возрастные

возможности [37].

- Технология естественного обучения (ТЕО).

Термин «технология естественного обучения»

введен Н.Н. Суртаевой в 1995 году. В основу дан-

ной технологии положены идеи коллективных

средств обучения (КСО). Предлагаемая технология

- развитие идей, методологии и методики организа-

Page 46: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

46 Sciences of Europe # 43, (2019)

ции образовательного процесса на основе примене-

ния КСО. Свое название технология естественного

обучения (ТЕО) получила потому, что способ орга-

низации учебной деятельности при ее использова-

нии основан на общении как естественном средстве

обучения, причем общение рассматривается как

процесс взаимосвязи и взаимодействия субъектов

образовательного пространства, в котором проис-

ходит обмен информацией, опытом, способно-

стями, умениями, а также результатами деятельно-

сти. В данной технологии, наряду с естественным

общением, применяются парное, опосредованное и

групповое. Дидактическое назначение технологии -

изучение новой темы, закрепление знаний по круп-

ному разделу курса, а также их повторение и обоб-

щение. Применяя ТЕО, учителя открывают уча-

щимся возможности интенсивного изучения мате-

риала и досрочного выхода на итоговый и

заключительный контроль по тем дисциплинам, ко-

торые в их дальнейшем образовании не будут иметь

доминирующего значения. Для внедрения ТЕО

необходима предварительная работа учителя: под-

готовка необходимого методического материала

для организации учебного процесса (тематическое

планирование, дидактические карточки трех видов,

алгоритм поведения учащихся, листы учета дея-

тельности учащихся), средств обучения, продумы-

вание расположения ученических рабочих мест

[38].

- Технология профильного обучения.

Технологии профильного обучения. Профиль-

ное обучение - система организации среднего обра-

зования, при которой в старших классах обучение

проходит по разным программам (профилям) с пре-

обладанием тех или иных предметов. Одна из целей

профильного обучения – способствовать професси-

ональному самоопределению школьников [39].

- Технология продуктивного обучения.

В 1972 году американские педагоги О. Дом-

броу, Ф. Кури и Р. Сафран предложили альтерна-

тивную организацию «Школа без стен», которая

получила распространение в городах США под

названием «Школа как город», а затем как «техно-

логия продуктивного образования», «технология

обучения на практике». Термин «продуктивность»

в словосочетании «продуктивное обучение» имеет

три значения, отражающие три важнейшие стороны

этой технологии. Первое представляет некоторое

качество созидательной, производительной, «хо-

зяйственной» или общественной деятельности че-

ловека, результатом которой является продукт - ма-

териальный, интеллектуальный, духовный. Во вто-

ром значении термин «продуктивность» уже давно

используется психологией в сочетаниях «продук-

тивность мышления», «продуктивность интел-

лекта» и отражает качество эффективности интел-

лектуальной деятельности личности. Третье значе-

ние продуктивности заключается в результатах

деятельности образовательной системы, выдающей

социальный продукт в виде судеб людей и сооб-

ществ. Продуктивное образование - это личностно-

ориентированная педагогическая технология, обес-

печивающая получение учащимися образования на

основе образовательных маршрутов, представляю-

щих собой последовательность учебных и произ-

водственных модулей, самостоятельно выбирае-

мых индивидуумом и обеспечивающих рост его об-

щеобразовательной подготовки и культуры,

осуществление различных этапов профессиональ-

ного образования, его уверенное вхождение в со-

циум с учётом своих склонностей и особенностей

своего развития. Продуктивное образование - это

обучение на основе продуктивной деятельности в

реальных (а не учебных) социальных ситуациях,

процесс совместной плодотворной деятельности

ученика и наставника на практике, выступающих в

отношениях сотрудничества и сотворчества. Это

эффективный процесс самостоятельного приобре-

тения учеником образования в условиях произво-

дительной деятельности. Главной особенностью

продуктивного обучения является ориентация об-

разовательного процесса на самостоятельную твор-

ческую деятельность детей. Признаки: Студент

совместно с преподавателем формулирует про-

блему, разрешению которой посвящается отрезок

времени; Знания не сообщаются, а добываются сту-

дентами в процессе разрешения проблемы с ис-

пользованием различных средств; Деятельность

преподавателя сводится к оперативному управле-

нию процессом разрешения проблемы. Как пра-

вило, высокая мотивация, интерес обеспечивают

прочность усвоения знаний, повторения не требу-

ется [40].

- Технология интерактивного обучения.

Слово «интерактив» пришло к нам из англий-

ского от слова «interact». «Inter» — это «взаимный»,

«act» — действовать. Интерактивность — означает

способность взаимодействовать или находиться в

режиме беседы, диалога с кем-либо (человеком)

или чем-либо (например, компьютером). Интерак-

тивное обучение - это специальная форма организа-

ции познавательной деятельности, способ позна-

ния, осуществляемый в форме совместной деятель-

ности студентов и учителя по принципу: ученик-

ученик, ученик-учитель. Все участники (учитель и

ученики) взаимодействуют друг с другом, обмени-

ваются информацией, совместно решают про-

блемы, моделируют ситуации, оценивают действия

других и свое собственное поведение, погружаются

в реальную атмосферу делового сотрудничества по

разрешению проблемы. Все технологии интерак-

тивного обучения делятся на неимитационные и

имитационные. Неимитационные технологии не

предполагают построение моделей изучаемого яв-

ления и деятельности. В основе имитационных тех-

нологий лежит имитационное или имитационно-иг-

ровое моделирование, т.е. воспроизведение в усло-

виях обучения процессов, происходящих в

реальной системе. Важным является и тот факт, что

в полноценном интерактивном обучении участники

взаимодействуют и с физическим, и с социальным

окружением, и с изучаемым содержанием. И все

три вида активности взаимосвязаны, разнообразны

и в обязательном порядке присутствуют на уроке.

Назовем их. Физическая – меняют рабочее место,

пересаживаются; говорят, пишут, слушают, рисуют

Page 47: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 47

и т.д. Социальная – задают вопросы, отвечают на

вопросы, обмениваются мнениями и т.д. Познава-

тельная – вносят дополнения и поправки в изложе-

ние учителя, сами находят решение проблем, вы-

ступают как один из источников профессиональ-

ного опыта и т.д. [41].

- Авторские технологии обучения.

Определяются самим учителем-предметни-

ком.

Безусловно, рассмотренный выше список пе-

дагогических технологий не исчерпывает их пол-

ный перечень. Кроме того, быстро меняющаяся со-

циально-экономическая действительность является

заказчиком инновационных тенденций и в сфере

образования, что влечет за собой модернизацию

средств и форм обучения подрастающего поколе-

ния, решающую роль в которых играют педагоги-

ческие технологии. Как отметил наш президент

В.В. Путин на «Будущее России, наши успехи зави-

сят от образования и здоровья людей, от их стрем-

ления к самосовершенствованию и использованию

своих навыков и талантов… От мотивации к инно-

вационному поведению граждан и от отдачи, кото-

рую приносит труд каждого человека, будет зави-

сеть будущее России. Развитие национальных си-

стем образования становится ключевым элементом

глобальной конкуренции и одной из наиболее важ-

ных жизненных ценностей. Поэтому образователь-

ная система должна вобрать в себя самые современ-

ные знания и технологии» [1].

Литература 1. Кудрявцева А.Г. Современные педагогиче-

ские технологии как основа качественной подго-

товки квалифицированных специалистов на основе

реализации ФГОС [Текст] // Актуальные вопросы

современной педагогики: материалы V Междунар.

науч. конф. (г. Уфа, май 2014 г.). - Уфа: Лето, 2014.

- С. 167-173. - URL

https://moluch.ru/conf/ped/archive/103/5610/ (Дата

обращения: 07.09.2019).

2. Горшенева Л.А. Современные педагогиче-

ские технологии [Текст] / Л.А. Горшенева // Соци-

альная сеть работников образования nsportal.ru

[Электронный вариант] – URL:

https://nsportal.ru/vuz/pedagogicheskie-

nauki/library/2013/01/26/sovremennye-

pedagogicheskie-tekhnologii (Дата обращения:

08.09.2019).

3. Селевко Г.К. Энциклопедия образователь-

ных технологий [Электронный вариант] - URL:

http://kilouma.ru/safia/selevko-g-k-enciklopediya-

obrazovatelenih-tehnologij-tom-1/stranica-18.html

(Дата обращения: 08.09.2019).

4. Занков Л.В. Концепция развивающего обу-

чения [Электронный вариант] – URL:

http://kilouma.ru/safia/selevko-g-k-enciklopediya-

obrazovatelenih-tehnologij-tom-1/stranica-18.html

(Дата обращения: 08.09.2019).

5. Агеева Л.Л. Технология поэтапного форми-

рования умственных действий [Электронный вари-

ант] – URL:

https://nsportal.ru/shkola/obshchepedagogicheskie-

tekhnologii/library/2015/08/27/statya-tehnologiya-

poetapnogo (Дата обращения: 08.09.2019).

6. Фиш Т.Н. Коллективный способ обучения.

А. Г. Ривин и В. К. Дьяченко [Электронный вари-

ант] - URL: https://infourok.ru/statya-kollektivniy-

sposob-obucheniyaa-g-rivin-i-v-k-dyachenko-

1344283.html (Дата обращения: 08.09.2019).

7. https://alterozoom.com/documents/13569.html/

8. https://studfiles.net/preview/5183124/page:53//

9. https://studopedia.ru/4_105274_tehnologiya-

programmirovannogo-obucheniya.html.

10. https://studfiles.net/pre-

view/4016689/page:32/.

11. https://helpiks.org/6-30214.html/

12. https://helpiks.org/7-60528.html.

13. https://lektsii.com/1-145149.html.

14. https://aujc.ru/texnologiya-proektnogo-

obucheniya/.

15. https://uchebnikfree.com/osnovyi-pedagog-

iki/tehnologiya-garantirovannogo-obucheniya-

52039.html.

16. https://studfiles.net/pre-

view/1843499/page:20/.

17. https://fb.ru/article/248308/kvest-tehnologiya-

v-obrazovanii-i-vospitanii-rol-kvest-tehnologiy.

18. https://studopedia.su/20_75136_sushchnost-

praktiko-orientirovannogo-obucheniya.html.

19. https://helpiks.org/9-8210.html.

20. Cимоненко, Е.Е. Применение мультиме-

дийных средств на уроках информатики [Электрон-

ный вариант] - URL: https://nsportal.ru/npo-

spo/informatika-i-vychislitelnaya-

tekhnika/library/2015/12/25/primenenie-

multimediynyh-sredstv (Дата обращения:

08.09.2019).

21. https://aujc.ru/texnologiya-differencirovan-

nogo-obucheniya/.

22. https://studopedia.ru/2_3062_lektsiya-.html.

23. https://helpiks.org/8-6291.html.

24. Черничко, И.А. Инновационный подход к

интегрированным урокам [Электронный вариант] -

URL: https://infourok.ru/doklad-innovacionniy-

podhod-k-integrirovannim-urokam-2350504.html

(Дата обращения: 08.09.2019).

25.

https://studbooks.net/1804238/pedagogika/osobennost

i_organizatsii_gruppovoy_raboty_uchaschihsya_uroke

.

26. https://studopedia.ru/18_33632_lektsiya--te-

orii-i-tehnologii-soprovozhdeniya-sub-ektov-pedagog-

icheskogo-protsessa.html.

27. http://school31.admsurgut.ru/storage/app/me-

dia/Attestasya/Trifonova/1.5/4.pdf.

28. Михайленко Т.М. Игровые технологии как

вид педагогических технологий [Текст] // Педаго-

гика: традиции и инновации: материалы Междунар.

науч. конф. (г. Челябинск, октябрь 2011 г.). Т.I. - Че-

лябинск: Два комсомольца, 2011. - С. 140-146. -

URL https://moluch.ru/conf/ped/archive/19/1084/

(Дата обращения: 08.09.2019).

29. https://lab-music.ru/keis-metod-kak-

innovacionnaya-pedagogicheskaya-tehnologiya-

ispolzovanie/.

Page 48: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

48 Sciences of Europe # 43, (2019)

30. https://studfiles.net/pre-

view/5249172/page:41/.

31. Петухова Ю.Г. Теория решения изобрета-

тельских задач (ТРИЗ) как педагогическая техноло-

гия на уроках химии // Школьная педагогика. -

2016. - №3. - С. 37-39. - URL

https://moluch.ru/th/2/archive/37/1132/ (Дата обраще-

ния: 08.09.2019).

32. https://studopedia.ru/5_32577_imitatsionnoe-

modelirovanie.html.

33. https://studfiles.net/pre-

view/2242745/page:38/.

34. https://studfiles.net/pre-

view/3217955/page:23/.

35. https://studfiles.net/preview/6265164/page:6/.

36.

http://school2100.com/school2100/nashi_tehnologii/te

hnologiya_ocenivaniya.pdf.

37. http://www.dagdiplom.ru/catalog/7/595/.

38. https://studopedia.ru/3_86614_tehnologiya-

estestvennogo-obucheniya.html.

39. https://studfiles.net/preview/2378843/page:3/.

40. https://helpiks.org/8-6371.html.

41. https://studfiles.net/preview/5055243/page:2/.

42. https://studfiles.net/pre-

view/5643299/page:44/.

Page 49: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 49

PHILOLOGICAL SCIENCES

СТРУКТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ

ЕКОМАРКЕТИНГОВИХ ТЕКСТІВ

Гордун С.М.

учитель іноземної мови, Комунальний заклад «Луцький Ліцей

Луцької міської ради Волинської області», Луцьк,

STRUCTURAL PECULARITIES OF ENGLISH MASS MEDIA ECO-MARKETING TEXTS

Hordun S.

Teacher of Foreign Language,

Communal Institution “Lutsk Lyceum of Lutsk City Council of Volyn Region”, Lutsk,

АНОТАЦІЯ

У статті аналізується структура англомовних публіцистичних екомаркетингових текстів. У процесі

дослідження публіцистичних текстів було порівняно газетні тексти та тексти спеціалізованих журналів.

Також у даних текстах було виділено три типи заголовків та підзаголовків і проаналізовано частотність

вживання термінів екомаркетингу в них. Окрім того, було здійснено відбір синтаксичних конструкцій і

форм із англомовних публіцистичних статей екомаркетингу і проаналізовано частотності їх використання.

ABSTRACT

The article deals with the structure of English mass media eco-marketing texts. The comparison of newspaper

texts and specialized journals texts is conducted in the process of researching mass media texts. Three types of

headings and subheadings are also highlighted and the frequency of use of eco-marketing terms in these texts is

analyzed in our article. In addition, syntactic constructions and forms were selected from English mass media eco-

marketing articles and the frequency of their use was analyzed in the research.

Ключові слова: екомаркетинг, термін екомаркетингу, публіцистичний текст, структура тексту, заго-

ловок-розповідь, заголовок-питання, заголовок-спонукання

Keywords: Eco-marketing, eco-marketing term, mass media text, text structure, heading-story, heading-

question, heading-prompting

Постановка проблеми. У результаті швид-

кого розвитку нових технологій, виробничих або

суспільних реалій виникають нові наукові

напрямки, які суттєво збільшують кількість

термінів у різних мовах. Сьогодні велика кількість

досліджень лінгвістів всього світу присвячена про-

блемам розвитку та функціонування нових

терміносистем. Так, у другій половині XX століття

на стику економіки, екології та маркетингу виник

екомаркетинг – система планування та управління

підприємницькою діяльністю, що ефективніше

пристосовує виробництво, розподіл, обмін й спо-

живання до екологічних вимог ринку для більш

вигідного продажу екологічних товарів та послуг.

Екомаркетинг має на меті забезпечення максималь-

ного росту споживання, розширення споживчого

вибору і споживчої задоволеності, при цьому забез-

печує максимальне зростання якості навколишнь-

ого природного середовища, підтримує сталий,

екозбалансований розвиток територій, раціональне

використання, збереження й відновлення при-

родно-ресурсного потенціалу країни [13, с. 74].

Не зважаючи на те, що екомаркетинг є моло-

дою наукою, яка активно розвивається, наразі існує

багато термінів екомаркетингу, які досі ще не були

досліджені. Терміни екомаркетингу не є ізольова-

ними, вони можуть повністю виконувати свої

функції лише у тексті. Саме тому, ми вважаємо, що

аналіз структури англомовних публіцистичних

текстів екомаркетингу є необхідним для вивчення

особливостей функціонування власне самих

термінів екомаркетингу.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Станов-

лення й розвиток термінологічної лексики, структу-

рно-семантичні особливості термінів та багато ін-

ших аспектів термінології досліджують такі відомі

лінгвісти, як Д. С. Лотте, О. Вюстер, Г. Рондо, А. А.

Реформатський, В. В. Виноградова, Б. Н. Головін,

В. П. Даниленко, В. М. Лейчик, Е. Ф. Скороходько,

Т. Р. Кияк, А. С. Д’яков, З. Б. Куделько, Р. В. Івани-

цький, С. В. Гриньов-Гриневич тощо. К. Ю. Симо-

нова [15] та К. А. Латишевська [10] у своїх дослі-

дженнях зосереджують увагу на становленні та ево-

люції англомовної терміносистеми екології, М. Я.

Саламаха аналізує структуру, семантику та прагма-

тику терміносистеми охорони довкілля [14], Д. О.

Попов досліджує формування терміносистеми

«Екологія повітря» [12]. На матеріалі німецької фа-

хової мови написані дисертації С. І. Вовчанська (те-

ксти маркетингу) [2], О. М. Бондар (тексти екології)

[1] тощо.

Окрім того, деякі термінознавці вивчають різні

аспекти терміносистем економіки та маркетингу.

Наприклад, В. Л. Іщенко досліджує англійські бага-

токомпонентні економічні терміни з прикметни-

ками в парадигматичному й синтагматичному аспе-

ктах [8]. О. І. Дуда аналізує семантичний спосіб

творення кредитно-банківських термінів у сучасній

англійській мові [6]. О. М. Іващишин цікавиться

Page 50: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

50 Sciences of Europe # 43, (2019)

структурно-семантичними і функціонально-стиліс-

тичними особливостями термінологічних словос-

получень та лінгвопрагматичною реалізацією їхніх

властивостей в англійських науково-технічних тек-

стах з проблем техногенного впливу на довкілля

[7]. О. І. Гутиряк вивчає стратифікаційну та семан-

тико-тематичну структури сучасної англійської те-

рмінології маркетингу [4]. І. М. Гумовська розгля-

дає процеси функціонування юридичної терміноло-

гії в англійських економічних текстах [3]. Однак,

незважаючи на низку праць, присвячених різним

англомовним терміносистемам, терміносистема

екомаркетингу на матеріалі публіцистичних текстів

досі ще не була об’єктом окремого дослідження.

Постановка мети й завдань. Метою нашої

статті є аналіз структури англомовних екомаркети-

нгових публіцистичних текстів, що досягається ви-

конанням таких завдань: 1) здійснити структурний

аналіз публіцистичних текстів екомаркетингу; 2)

порівняти структуру екомаркетингових газетних

текстів та текстів спеціалізованих журналів.

Виклад основного матеріалу. В. П. Даниле-

нко вважає, що будь-яка терміносистема існує в

двох сферах: сфері фіксації, де терміни представ-

лені в ідеальних умовах замкнутої системи, напри-

клад, в спеціальних словниках, і функціонування,

де терміносистема реалізується в оточенні інших

слів, власне функціонує [5, с. 15]. Зауважимо, що

терміни функціонують не лише в спеціальних

текстах, але й в неспеціальному середовищі, напри-

клад, у публіцистиці, художніх творах, тому сферу

функціонування термінів поділяють на первинну і

вторинну [11, с. 82]. У нашому дослідженні ми

маємо на меті проаналізувати та порівняти струк-

туру публіцистичних текстів спеціалізованих жур-

налів та газетних статей періодичних видань.

Загальновідомо, що структура текстів

періодичних видань складається зазвичай із заго-

ловка та основного тексту. Основною метою заго-

ловку є формулювання основної теми статті, а та-

кож заголовок виконує функцію привернення уваги

читача до матеріалу статті. Загалом, залежно від

мети адресата виділяють наступні типи заголовків:

1) заголовок-розповідь;

2) заголовок-питання;

3) заголовок-спонукання [9, c. 212].

Усі заголовки відібраних нами статей екомар-

кетингу з спеціалізованих журналів є заголовками-

розповідями (100 %), які представлені найчастіше

номінативними структурами (9 статей з 10). Таке

явище є цілком зрозумілим, адже власне номіна-

тивні конструкції здатні передати якомога більше

інформації, використовуючи при цьому найменшу

кількість лексичних одиниць.

Статті у наукових журналах є чітко структуро-

ваними, саме тому в 7 статтях з 10 є підзаголовки

виду Abstract, Key Words, Introduction, Objective and

Methodology, Conclusion тощо.

Щодо газетних статей, то в них найбільш

розповсюдженим є також заголовок-розповідь (22

заголовки з 25, або 88 %), який зазвичай скла-

дається із розповідних речень (14 заголовків, або 56

%), наприклад: “A shift to clean energy will come but

politics remain vile until the next election” [30], або

номінативною структурою (8 заголовків, або 32 %),

наприклад: “Good product, bad package: top sustain-

able packaging mistakes” [50]. Заголовки-питання

(питання, відповідь на яке дається в статті) є не та-

кими частотними в нашій вибірці і становлять лише

12 % (3 заголовки), наприклад: “Talkpoint: what does

zero waste mean to you?” [33]. Заголовків-спону-

кань, які спонукають адресата до дії і виражаються

за допомогою наказового речення, в проаналізова-

них нами статтях не виявлено.

Часто в статтях на екомаркетингову тематику

подаються підзаголовки, які більш детально роз-

кривають інформацію, подану у заголовку. Так, се-

ред 25 газетних статей 10 мають ще від 1 до 6 підза-

головків, які в тексті статті виділяються зазвичай

напівжирним шрифтом. Наприклад, у статті з заго-

ловком “Companies’ ‘zero deforestation’ pledges:

everything you need to know” міститься ще 5 підзаго-

ловків-запитань: “Why does deforestation matter?

What are ‘zero deforestation’ commitments? Who is

slipping through the net? What’s the impact? Where

next?” [41]. Загалом зафіксовано 33 підзаголовки, з

них 24 підзаголовки-розповіді (3 вираженні про-

стими реченнями, 21 – номінативними структу-

рами), 9 заголовків-запитань. Варто зауважити, що

окрім цих підзаголовків, в 2 статтях були ще зафік-

совані додаткові підпункти, наприклад, в статті:

“Good product, bad package: top sustainable packag-

ing mistakes” в кожному з 6 підзаголовків є ще по 3

однакові підпункти: “The problem:”, “Who does

it?”, “What is the solution?” [50], а в статті: “Green

marketing is dead – but brands could still save the day”

в підпункті “So how can businesses and brands help

make this transition?” є ще 6 підпунктів-спонукань,

наприклад: “Step 1 – Accept the reality”, “Step 2 –

Start to experiment with new business models” тощо

[45].

У проаналізованих заголовках статей з

спеціалізованих журналів ми виявили 16 терміно-

логічних одиниць терміносистеми екомаркетингу,

які складаються з 32 терміноелементів (31 % від

усіх слів у заголовках). Натомість у газетних заго-

ловках було знайдено 16 термінів, які складаються

з 28 терміноелементів (10% від усіх слів у заголов-

ках). Дані підрахунки засвідчують той факт, що

терміни в заголовках журнальних статей займають

третину слів, а це підтверджує думку, що терміни є

найбільш інформативними одиницями фахової

мови, а також, що спеціалізовані журнали зорієнто-

вані на читача-фахівця. В той же час, набагато

менша кількість термінів в заголовках газет дово-

дить, що ці статті розраховані на широке коло чи-

тачів і всі елементи повинні бути короткими та зро-

зумілими.

Усі статті, окрім заголовка, який був про-

аналізований вище, містять вступну частину, яка

формулює причини, що привели до її написання та

публікації. Зазвичай вона складається з 1-2 речень.

Загалом статтям екомаркетингу притаманне логіко-

смислове членування на абзаци, що означає, що ко-

жен абзац, зазвичай, розпочинає нову думку.

Page 51: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 51

Далі у процесі дослідження ми провели відбір

синтаксичних конструкцій і форм, а також про-

аналізували частотності їх використання. Всі про-

аналізовані тексти статей складаються з 25 до 225

речень, причому тексти статей наукових журналів є

набагато більшими за обсягом за газетні статті, що

можна пояснити тим фактом, що авторами статей

наукових журналів є фахівці певної галузі знань, які

у своїх роботах подають результати проведених до-

сліджень, які є джерелом нових знань. Такі статті

слугують засобом спілкування науковців, тому їх

розмір більший. У той же час метою газетних ста-

тей є привернення уваги читачів та передача по-

трібної інформації якомога чіткіше і стисліше.

Загалом наша вибірка на даному етапі стано-

вить 2347 речень, кожне з яких є довжиною від 1 до

78 словоформ. Результати проведеного аналізу до-

вжини речень у текстах свідчать, що 13 речень

утворені з допомогою 1–3 слів; 73 речення – 4–6

слів; 102 речення – 7–9 слів; 190 речень – 10–12

слів; 235 речень – 13–15 слів; 314 речень – 16–18

слів; 259 речень – 19–21 слів; 279 речень – 22–24

слів, 207 речень – 25–27 слів (див. Табл. 1) [16-50].

Таблиця 1

Кількісні параметри довжини речень в англомовних публіцистичних текстах екомаркетингу

Довжина речення (кіль-

кість слів)

Кількість речень

Журнальні статті Газетні статті Всього

Кількість ре-

чень %

Кількість ре-

чень %

Кількість ре-

чень %

1-3 - - 13 1,3 13 0,6

4-6 28 2,1 45 4,5 73 3,1

7-9 57 4,2 45 4,5 102 4,3

10-12 110 8,1 80 8,1 190 8,1

13-15 138 10,2 97 9,7 235 10

16-18 199 14,7 115 11,6 314 13,3

19-21 165 12,2 94 9,5 259 11

22-24 148 10,9 131 13,2 279 11,8

25-27 126 9,3 81 8,2 207 8,8

28-30 114 8,4 71 7,1 185 7,9

31-33 81 5,9 68 6,8 149 6,3

34 -36 57 4,2 49 5 106 4,5

37-39 33 2,4 33 3,3 66 2,8

40-42 33 2,4 16 1,6 49 2,1

43-45 23 1,7 21 2,1 44 1,9

46-48 12 0,9 8 0,8 20 0,9

49-51 13 1 8 0,8 21 0,9

52-54 5 0,4 6 0,6 11 0,5

55-57 6 0,4 8 0,8 14 0,6

58 і більше 8 0,6 5 0,5 13 0,6

Всього 1356 100 991 100 2347 100

Дані таблиці 1 показують, що найбільш вжи-

вана довжина речення становить 16–18 слів (13,3

%). Це можна пояснити тим, що речення середньої

довжини найбільш точно виражають логічні суд-

ження, що допомагає адресату добре їх зрозуміти та

засвоїти. До того ж варто зауважити, що середня

довжина речення в газетних стаття є трохи корот-

шою, ніж в реченнях зі статей наукових журналів, і

становить відповідно 15 та 17 слів. Це очевидно, по-

яснюється характерними ознаками наукового типу,

а саме більшою громіздкістю речень, а також тим,

що статті в наукових журналах виконують більш ін-

формаційну та пізнавальну функції. Вони покли-

кані розширювати, доповнювати, поглиблювати

знання, що зумовлює використання складних гра-

матичних конструкцій тощо.

Короткі речення довжиною 1–3 слова не є ча-

стотними тому, що вони не можуть чітко виразити

думку автора. Так само нечастотними є речення до-

вжиною понад 50 слів, адже читачеві, або слухачеві

важко вловити основну думку таких речень та зро-

зуміти зміст тексту. Крім того, як видно з відсотко-

вого відношення, немає суттєвої різниці довжини

речень між газетними статтями та статтями

спеціалізованих журналів.

Наступним етапом нашого дослідження був

аналіз відібраних речень за їх типами. Проведений

аналіз свідчить, що однією з синтаксичних ознак

англомовних публіцистичних текстів екомарке-

тингу є вживання поширених речень; зазвичай

прості речення ускладняються нашаруванням

дієприкметникових зворотів та однорідних членів

речення. Зокрема, це стосується текстів спеціалізо-

ваних журналів. Наведемо приклад простого ре-

чення зі статті спеціалізованого журналу: “Nancy

Lee, Doug McKenzie-Mohr, Wesley Schultz, and I are

in the process of collecting cases of successful applica-

tions of social marketing to reduce waste, protect water

quality, reduce water usage, reduce emissions, reduce

energy use, and protect forests and fisheries and wild-

life for a book called Social Marketing for the Environ-

ment” [32]. Натомість складні речення в газетних

Page 52: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

52 Sciences of Europe # 43, (2019)

статтях є більш простими, ніж в наукових журна-

лах, тобто мають зазвичай не більше двох основ,

оскільки, як вже зазначалося, тексти газет орієнто-

вані на широке коло читачів і послуговуються при

цьому простішими синтаксичними конструкціями,

наприклад: “The wastewater is then transferred to the

main biodigester, which contains a thick layer of ani-

mal manure” [17].

Результати кількісного синтаксичного аналізу

англомовних різнотипних текстів з екомаркетингу

узагальнено, систематизовано і представлено у таб-

лиці 2.

Таблиця 2

Кількісні параметри різнотипних речень в англомовних текстах екомаркетингу

Типи речень Газетні статті Журнальні статті Всього

Кількість речень % Кількість речень % Кількість речень %

Прості 425 42 678 50 1103 47

Складносурядні 55 6 90 7 145 6

Складнопідрядні 511 52 588 43 1099 47

Всього 991 100 1356 100 2347 100

Згідно з даними таблиці 2, спостерігається од-

накова частота вживання простих та складнопід-

рядних речень (по 47 %), натомість кількість склад-

носурядних речень набагато менша (6 %).

Висновки та перспективи подальшого до-

слідження. Отже, результати аналізу структурних

особливостей публіцистичних текстів екомарке-

тингу свідчать про те, що найбільш поширеними за-

головками в публіцистичних текстах є заголовки-

розповіді, які є найбільш короткими та інформатив-

ними. Практично усі проаналізовані тексти мають у

своїй структурі підзаголовки, які дозволяють

швидко орієнтуватися в тексті. Окрім того, кіль-

кість термінів екомаркетингу в газетних статтях

набагато менша, ніж в текстах спеціалізованих жур-

налів, що пояснюється тим, що спеціалізовані жур-

нали розраховані на читача-фахівця, який знає зна-

чення усіх термінів. Газетні статті використовують

лише терміни, які вже є дуже поширеними, а,

відповідно, і зрозумілими для широкого кола чи-

тача. Речення публіцистичних статей характеризу-

ються середньою довжиною (16-18 слів). При

цьому, прості та складнопідрядні речення є одна-

ково поширеними. Однак все ж тексти з спеціалізо-

ваних журналів є набагато більшими, так як вони

мають на меті передати результати досліджень

фахівцям екомаркетингу, а газетні статті подають

лише основну інформацію пересічним читачам.

Результати нашого дослідження можуть бути

використані в процесі аналізу фахових текстів, а та-

кож для подальшого вивчення сфери

функціонування терміносистеми екомаркетингу.

Перспективним вбачаємо аналіз функцій термінів

екомаркетингу у публіцистичних текстах.

Література

1. Бондар О.М. Лінгвістичні особливості ні-

мецької фахової мови екології : дис. на здобуття на-

укового ступеня канд. філол. наук.: 10.02.04 «Гер-

манські мови». Київ : КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2015.

401 с.

2. Вовчанська С.І. Німецька фахова мова мар-

кетингу: структурно-семантичний, лінгвопрагма-

тичний та функціональний аспекти : дис. … канд.

філол. наук.: 10.02.04. Прикарпатський національ-

ний університет ім. Василя Стефаника. Івано-

Франківськ, 2014. 396 с.

3. Гумовська І.М. Англійська юридична тер-

мінологія в економічних текстах: генезис, дерива-

ційні та семантико-функціональні аспекти : авто-

реф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Гер-

манські мови». Львів, 2000. 19 с.

4. Гутиряк О.І. Англійська термінологія мар-

кетингу: структура та семантичні характеристики:

автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04

«Германські мови». Київ, 1999. 12 с.

5. Даниленко В.П. Русская терминология

(опыт лингвистического описания). Москва :

Наука, 1977. 256 с.

6. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучас-

ній англійській мові (на матеріалі літератури з кре-

дитно-банківської справи) : автореф. дис... канд. фі-

лол. наук: 10.02.04 «Германські мови». Київ, 2001.

19 с.

7. Іващишин О.М. Англійські термінологічні

словосполучення у текстах з проблем техногенного

впливу на довкілля: дис. ... канд. філол. наук: спец.

10.02.04 «Германські мови». Львів, 2007. 263 с.

8. Іщенко В.Л. Англійський багатокомпонен-

тний економічний термін (парадигматичний та си-

нтагматичний аспекти) : автореф. дис. ... канд. фі-

лол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови».

Одеса, 2002. 18 с.

9. Коваленко А.М. Комунікативні особли-

вості заголовка журнального мікротексту-повідом-

лення. Філологічні науки. Суми: СДПУ, 1999. С.

209– 216.

10. Латышевская Е.А. Становление и развитие

терминов системы экологии в английском языке :

автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. филол.

наук : спец. 10.02.04 «Германские язики». Омськ,

2012. 19 с.

11. Лейчик В.М. Особенности функциониро-

вания терминов в тексте. Филологические науки.

Москва, 1990. №3. С. 80–87.

12. Попов Д.О. Особенности формирования

терминосистемы «Экология воздуха» в английском

и русском язиках : дис. … канд. филол. наук :

10.02.20. Москва, 2003. 140 с.

13. Садченко О.В. Концепції екологічного

маркетингу. Економічний вісник НГУ. Дніпропет-

ровськ, 2009. №3. С. 71–79.

14. Саламаха М.Я. Англомовна терміноси-

стема охорони довкілля структура, семантика,

прагматика : дис. на здобуття наукового ступеня

Page 53: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 53

канд. філол. наук. : 10.02.04 «Германські мови».

Львів, 2016. 317 с.

15. Симонова К.Ю. Становление и развитие

терминологии английского подъязыка экологии :

автореф. дис. на соискание учен. степени канд. фи-

лол. наук : спец. 10.02.04. «Германские язики».

Омськ, 2004. 22 с.

16. Balch O. How new technologies are helping

mining companies to come clean. The Guardian. 2015.

URL: https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2015/jan/06/how-new-technologies-are-helping-

mining-companies-to-come-clean. (access date:

28.09.2017).

17. Balch O. New technology using bacteria from

dung helps coffee farmers to purify water. The Guard-

ian. 2014. URL: https://www.theguardian.com/sustain-

able-business/2014/dec/17/new-tech-bacteria-dung-

coffee-farmers-purify-water. (access date: 15.05.2017).

18. Boztas S. Compostable and edible packaging:

the companies waging war on plastic. The Guardian.

2016. URL: https://www.theguardian.com/sustainable-

business/2016/oct/26/ plastics-food-packaging-micro-

plastics-waste-ocean-pollution-compost-snact-tipa-

nestle-usda. (access date: 15.09.2017).

19. Boztas S. The rise of SnappCar, the business

that lets you rent out your car. The Guardian. 2017.

URL: https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2017/sep/04/snappcar-business-rent-car-airbnb-

sharing-economy-sustainable-transport. (access date:

16.12.2017).

20. Burma Sh., Kassaian M., Larson N., Ambury

T. Sustainability through Urban Gardening. Earth

Common Journal Special Issue: Vol. 3, Num. 2. 2013.

p. 81–89. URL: https://journals.macewan.ca/earthcom-

mon/ article/view/126/113. (access date: 28.09.2017).

21. Corden Y. Efficacy of Green Roof Technol-

ogy in Colder Climates. Earth Common Journal: What

Students are Saying. 2011. URL: https://journals.mace-

wan.ca/ earthcommon/article/view/25. (access date:

15.10.2017).

22. Fei J. Wang Y., Yang Y. Chen Sh. Zhi Q. To-

wards eco-city: the role of green innovation. Energy

Procedia: Vol. 104. 2016. p. 165–170. URL:

http://www.sciencedirect.com/science/ar-

ticle/pii/S1876610216315843/pdf?md5=0769973c5bc

50354e73660556754f5b2&pid=1-s2.0-

S1876610216315843-main.pdf. (access date:

28.09.2017).

23. Fine Ch., Gonsalvez D., Sumantran V. Our cit-

ies need fewer cars, not cleaner cars. The Guardian.

2017. URL: https://www.theguardian. com/environ-

ment/2017/oct/16/our-cities-need-fewer-cars-not-

cleaner-cars-electric-green-transport. (access date:

12.12.2017).

24. FuiYeng W. Yazdanifard R. Green Marketing:

A Study of Consumers’ Buying Behavior in Relation to

Green Products. Global Journal of Management and

Bussiness Research: EMarketing. Vol. 15, Issue 5.

2015. URL: https://globaljour-

nals.org/GJMBR_Volume15/2-Green-Marketing-A-

Study.pdf. (access date: 28.09.2017).

25. Gardiner J. The rise of electric cars could leave

us with a big battery waste problem. The Guardian.

2017. URL: https://www.theguardian.com/sustainable

-business/2017/aug/10/electric-cars-big-battery-waste-

problem-lithium-recycling. (access date: 19.12.2017).

26. Han J., Lee U., Wang M. Evaluation of landfill

gas emissions from municipal solid waste landfills for

the life-cycle analysis of waste-to-energy pathways.

The Journal of cleaner Production: Vol. 166. 2017. p.

335–342. URL: http://www.sciencedirect.com/sci-

ence/arti-

cle/pii/S0959652617317316/pdfft?md5=9c41bddfd85

d2cdeba2e9146d53f0020&pid=1-s2.0-S095965261

7317316-main.pdf. (access date: 15.12.2017).

27. Hanson M. Modern life is rubbish: we don't

need all this packaging. The Guardian. 2016. URL:

https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2016/dec/ 06/ modern-life-rubbish-dont-need-

packaging. (access date: 15.10.2017).

28. Harris M. The entrepreneurs turning carbon

dioxide into fuels. The Guardian. 2017. URL:

https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2017/sep/ 14/entrepreneurs-turn-carbon-dioxide-

into-fuels-artificial-photosynthesis. (access date:

17.12.2017).

29. Hebel D. Three ways we will build the cities

of the future from waste. The Guardian. 2015. URL:

https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2015/jun/19/three-ways-we-will-build-the-cities-

of-the-future-from-waste. (access date: 28.09.2017).

30. Holmes à Court S. A shift to clean energy will

come but politics remain vile until the next election.

The Guardian. 2017. URL: https://www.theguard-

ian.com/commentisfree/2017/oct/12/a-shift-to-clean-

energy-will-come-but-politics-remain-vile-until-the-

next-election. (access date: 22.12.2017).

31. Khan S. The US, South Africa and Australia

are turning wastewater into drinking water. The Guard-

ian. 2014. URL: https://www.theguardian.com/sustain-

able-business/2014/oct/13/us-south-africa-australia-

wastewater-drinking-water-direct-potable-reuse. (ac-

cess date: 18.06.2017).

32. Kotler Ph. Reinventing Marketing to Manage

the Environmental Imperative. Journal of Marketing:

Vol. 75, No. 4. July 2011. P. 132–135.

33. LaBrecque Talkpoint: what does zero waste

mean to you? The Guardian. 2015. URL:

https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2015/apr/ 10/talkpoint-what-does-zero-waste-

mean-to-you. (access date: 28.07.2017).

34. Laville S. Black Friday to cause spikes in air

pollution and plastic waste, warn environmentalists.

The Guardian. 2017. URL: https://www.theguard-

ian.com/environment/2017/nov/24/black-friday-to-

cause-spikes-in-air-pollution-and-plastic-waste-warn-

environmentalists. (access date: 15.12.2017).

35. Levitt T. Demand for biofuels is increasing

global food prices, says study. The Guardian. 2017.

URL: https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2017/sep/20/demand-for-biofuels-is-increasing-

global-food-prices-says-study. (access date:

14.12.2017).

36. Månsson M. Sweden – the world´s most sus-

tainable country: Political statements and goals for a

sustainable society. Earth Common Journal. Changing

Page 54: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

54 Sciences of Europe # 43, (2019)

Climates: Social, Political, Economic: Vol 6 (1). 2016.

p. 16–22. URL: https://journals.macewan.ca/earthcom-

mon/article/view/887/808. (access date: 28.09.2017).

37. Marková I., Murin I., Zelený J., Jaďuďová J.

Green Marketing as a Tool Influencing Consumers´

Behavior : Slovak Case Study of Regional Mark Pref-

erence. Procedia Economics and Finance. . 2015. Vol.

34. p. 260–267. URL: https://ac.els-

cdn.com/S2212567115016287/1-s2.0-

S2212567115016287-main.pdf?_tid=696c2f5c-d4a9-

11e7-bf25-00000aab0f27&acdnat=1511921154_

7049da8701935af5ed09d54b09e74143. (access date:

28.09.2017).

38. Moulds J. The UK company turning coffee

waste into furniture. The Guardian. 2015. URL:

https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2015/may/05/the-uk-company-turning-coffee-

waste-into-furniture. (access date: 28.09.2017).

39. Opray M. Family, air quality and a strong

business case: the coal executives defecting to green

energy The Guardian. 2017. URL:

https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2017/ may/23/family-air-quality-and-a-strong-

business-case-the-coal-executives-defecting-to-green-

energy. (access date: 10.12.2017).

40. Opray M. Sensors, plants and waste heat: Ad-

elaide hospital's bid to be most energy-efficient. The

Guardian. 2017. URL: https://www.theguardian.com/

sustainable-business/2017/jun/05/sensors-plants-

waste-heat-adelaide-hospitals-bid-to-be-most-energy-

efficient. (access date: 15.12.2017).

41. Riley T. Companies' ‘zero deforestation’

pledges: everything you need to know. The Guardian.

2017. URL: https://www.theguardian.com/sustainable-

business/2017/sep/29/companies-zero-deforestation-

pledges-agriculture-palm-oil-environment. (access

date: 14.11.2017).

42. Shankleman J. London 2012 Olympics were

'greenest ever', report claims. The Guardian. 2012.

URL: https://www.theguardian.com/environment/

2012/nov/15/london-2012-olympics-greenest-ever.

(access date: 28.09.2017).

43. Slavin T. How to turn human waste into drink-

ing water – and more. The Guardian. 2015. URL:

https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2015/ jan/20/turning-human-waste-into-drinking-

water. (access date: 28.09.2017).

44. Strengers Y. Designing Eco-Feedback Sys-

tems for Everyday Life. CHI. 2011. URL:

http://wtf.tw/ref/strengers.pdf. (access date:

28.09.2017).

45. Uren S. Green marketing is dead – but brands

could still save the day. The Guardian. 2011. URL:

https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/blog/green-branding-marketing-consumer-behav-

iour. (access date: 28.09.2017).

46. Villadiego L. The eco-warrior taking a chain-

saw to Indonesia's illegal palm oil plantations. The

Guardian. 2017. URL: https://www.theguardian.com/

sustainable-business/2017/sep/15/the-eco-warrior-tak-

ing-a-chainsaw-to-indonesias-illegal-palm-oil-planta-

tions. (access date: 14.10.2017).

47. Walshe S. The scientists and startups convert-

ing waste water into clean energy. The Guardian. 2013.

URL: https://www.theguardian.com/ sustainable-busi-

ness/waste-water-convert-clean-energy. (access date:

28.09.2017).

48. Weir B. Soaring to Green Heights: The Cur-

rent Sustainable Initiatives in the Commercial Airline

Industry. Earth Common Journal, 3(1). 2013. URL:

http://www.inquiriesjournal. com/a?id=857. (access

date: 28.09.2017).

49. Westervelt A. The beauty industry now has its

own green seal of approval’. The Guardian. 2015.

URL: https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2015/nov/30/cosmetics-beauty-green-eco-label-

ing-toxic-ewg. (access date: 28.09.2017).

50. Wu A. Good product, bad package: top sus-

tainable packaging mistakes. The Guardian. 2014.

URL: https://www.theguardian.com/sustainable-busi-

ness/2014/ jul/18/good-product-bad-package-plastic-

recycle-mistakes. (access date: 28.09.2017).

Page 55: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 55

PSYCHOLOGICAL SCIENCES

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ У

ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Ондо Анге А.М.

PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF LIFE POSITION DETERMINATION IN

ADOLESCENCE

Ondo Anghe A.

АНОТАЦІЯ

В статті наведені результати проведеного експериментального дослідження психологічних особливо-

стей становлення життєвої позиції у підлітковому віці в їхній залежності від тілесного аспекту самосвідо-

мості підлітка. Детально обґрунтована необхідність такого дослідження, описані вихідні дані експеримен-

тального дослідження та його методологія. Досліджені рівні окремих напрямів (тілесного, духовного та

соціального), критеріїв (саморозуміння, аутосимпатія, автономність), становлення життєвої позиції

підлітка та його особистісних детермінант (орієнтація на майбутнє, загальна самоефективність, фрустра-

ційна толерантність). Наведені виділені результаті факторного аналізу фактори, які впливають на фор-

мування життєвої позиції. За результатами кластерного аналізу сформована типологія життєвої позиції

підлітків.

ABSTRACT

The article presents the results of the experimental study of the psychological features of the formation of a

person's life position in adolescence, depending on the physical aspect of adolescent consciousness. The necessity

of such a study is substantiated, the initial data of the experimental study and its methodology are described. The

levels of individual's directions (physical, spiritual and social) and criteria (self-understanding, autosympathy, au-

tonomy) of teenager's life position and his / her personal determinants (orientation towards the future, general self-

efficacy, frustration tolerance) are investigated. The selected results of factor analysis are presented as factors that

influence the formation of life position of teenager. According to the results of the cluster analysis, a typology of

adolescents' life position was formed.

Ключові слова: життєва позиція, підлітковий вік, особистісні детермінанти, самодетермінація, оріє-

нтація на майбутнє, загальна самоефективність, фрустраційна толерантність, рівні сформованості життєвої

позиції.

Keywords: life position, adolescence, personal determinants, self-determination, future orientation, overall

self-efficacy, frustration tolerance, levels of life position formation.

Target setting. A person living in society and in-

teracting with others always takes some kind of life po-

sition, which is manifested in opinions, judgments, ac-

tions, concessions and even inaction in all spheres of

existence and activity. The life position of a person is a

set of typical behavioral acts, a stable line of behavior

and activity that has developed during his/her life. Alt-

hough the base of life position is settled in the child-

hood and is formed on the basis of psycho-physiologi-

cal data, such as the neuro-psychological formation pe-

culiarities, the type of thinking, the adolescence, as the

age of transition from childhood to adulthood, takes

dominant place in its formation. Life position embodies

the relationship of the individual and society and stands

in as an integral socio-psychological characteristic of

the individual. The richer and more diverse the social

relations of the individual are, the more active the for-

mation of the signs of socialization, and the wider the

choice of those values that a person will absorb as a ba-

sis for his/her life position will be. The inner circle of a

teenager, social attitudes and norms, conflicts and cri-

ses form and sharpen the fundamental features of the

life position that will accompany a person all his life.

Values and plans, crystallized in adolescence, deter-

mine the life of the person for many years to come. In

many cases, the right life position helps in personal de-

velopment and early achievement of goals, but it needs

to take into account the individual life traits of each per-

son, because this position will further determine the

perception of the world and the human environment.

Formed life position helps to preserve the integrity of

the inner world and achieve self-realization in the fu-

ture. In its presence, the subject has a brighter process

and result of self-actualization with a holistic

worldview and orientation in public life. Life position,

acting as one of the main regulators of social behavior

in specific conditions, provides a perspective of life and

development of personal individuality. It is the chal-

lenge for psychologists working with adolescents to

help in correct and successful formation of a life posi-

tion, and therefore it requires detailed research within

the framework of psychological science, which makes

it extremely urgent task of this scientific intelligence.

In our study, we proceeded from the fact that the

phenomenon of life position should be analysed in ac-

cordance with the laws of human being. From the point

of view of philosophy the existence of each separate

person prevails in three dimensions: 1) as life of the

separate biological being; 2) as socially-historical be-

Page 56: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

56 Sciences of Europe # 43, (2019)

ing, that is as a set of social connections and the rela-

tions; 3) as spiritual being, that is as a set of values and

meanings, consciousness and activity. Existing in these

three dimensions, a person constantly experiences com-

plex collisions of spirit and body, personal and collec-

tive consciousness, spirit and objects created in the so-

cial and cultural environment. At the same time, the ex-

istence of each individual cannot be considered in

isolation from the existence of the environment, the ex-

istence of society and the existence of the Universe, and

the regular dependence of natural and social existence

are respectively transformed into the laws of human be-

havior, values and meanings of human life. This prin-

ciple, so-called joining the world principle is necessary

for a full human existence, because a person exists in

unity with nature and society, it is the center of activity,

objectification of meanings and values. Thus, we can

assume that a person exists in the unity of his/her social,

spiritual and physical forms of his life [1, p. 27]. Re-

spectively, the individual's life position should be ana-

lysed in three main directions of human existence:

physical, social and spiritual.

In addition, in the theoretical part of our study, we

have identified the following criteria for a life position:

self-understanding, autosympathy, autonomy, which

represent the three realms of the phenomenon being

studied — cognitive, affective, and behavioral. Self-un-

derstanding is an empirical criterion for the cognitive

component of a life position; it is a special manifesta-

tion of self-awareness, a cognitive representation of

what a person thinks of themselves with who they re-

ally are. Self-understanding is a relatively new phe-

nomenon in psychology, associated with personal

growth and self-actualization, as well as with the pro-

cess and result of finding the meaning of one's exist-

ence. Autosympathy is an empirical criterion for the af-

fective component of life position formation; it is a sys-

tem of personal attitude, the dominant among which is

self-image or self-adjustment. Autosympathy – the ex-

perience of self-worth, self-acceptance, self-image in

various spheres of human life. Autonomy is an empiri-

cal criterion of the behavioral component of the life po-

sition formation in adolescence, which could be

demonstrated in self-determination and independence,

the ability of social pressure resistance, in thinking and

behaving independently, assessing oneself based on

personal standards, self-regulation of one's own behav-

ior.

According to abovementioned directions and cri-

teria, as well as depending on the previously defined

personal determinants (orientation towards the future,

overall self-efficacy, frustration tolerance), we con-

ducted an experimental study of the life position among

adolescents.

Recent research and publications analysis. Among the latest scientific research related to the

theme of the work, it should be noted the works of I.V.

Abaieva, I.V. Anfalova, I.F. Arshava, S.V. Bonkalo,

I.R. Zainahabdinov, O.M. Kikinezhdi, O.L. Kononko,

T.O. Larina, V.V. Lukianenko, T.N. Lukianenko,

Ye.A. Liubachevska, V.N. Markin, Ye.O. Mititsyna,

I.V. Mykhailova, T.A. Nechytailo, N.V. Panova, L.V.

Pomytkina, Ye.P. Rubtsova, O.O. Tiunova, V.V. Kha-

bailiuk, V.P. Chudakova.

Highlighting of previously unsolved parts of the

overall problem. Despite the interest in this and related

topics, in general, the problem of forming a life position

in adolescence is unsolved.

The purpose of the article: the experimental

study of psychological peculiarities of life position de-

termination in adolescence.

Presentation of the main material of the study. The first step of the experimental part of our study has

become the selection of a sample group that will take

part in it. So, it was decided that 235 respondents (13-

15 years old) including 117 pupils of 13-14 years old

and 118 pupils of 14-15 years old of "Prosvita" TEC

(Odesa city), "Khabad" TEC (Odesa city), will take part

in ascertaining experiment. The ascertaining experi-

ment was conducted in April-May 2015.

The following provision became the hypothesis of

the study: the success of the life position determination

of a teenager will increase if the process is to consider

the image of the physical I and integrative bases of per-

sonality development, holistic understanding of the na-

ture of life position, its functional characteristics, crite-

ria and levels of formation.

For the measurement of separate areas of the life

position formation we have chosen: 1) for the determi-

nant — orientation toward the future, index — self-un-

derstanding and physical direction — "The Question-

naire of self-reflection of physical capacity" by H.V.

Lozhkin, A.Yu. Rozhdestvenskyi [2], additionally

there has also been used "The Method of Unfinished

Sentences" for the diagnosis of generalized attitudes by

S.I. Podmazin, O.I. Sibil [4] rev. by I.V. Mykhailova

and "The Methods of Life Strategies of the Individual

Research" by M.O. Mdivani, P.B. Kodess [3]; 2) for the

determinant — frustration tolerance, index — autosym-

pathies and spiritual direction — "Verbal frustration

test" by L.M. Sobchyk (children's version) [5]; 3) for

the determinant — self-efficacies; index — autonomy

and social direction — "Scale of overall self-efficacy"

by R. Schwarzer, M. Yerusalem, V. Romek [6]. Math-

ematical and statistical processing of the obtained data

was carried out using φ* – criterion of Fisher's angular

transformation and rs – Spearman's rank correlation co-

efficient. Statistical processing and graphical presenta-

tion were carried out using the computer program SPSS

(version 22.0). When choosing these methods, we took

into account their accessibility, ease of use, availability

of data on the validity, reliability, as well as the possi-

bility of obtaining significant results for our experi-

ment. The specified complex of methods was prelimi-

narily approved confirming the adequacy of its use and

allowing to use it for the solution of the challenges.

Using "The Modified Questionnaire of Self-Actu-

alization Diagnostic SAMOAL" (A.V. Lazukin

adapted by N.F. Kalina) and "Questionnaire of self-re-

flection of physical potential" by H.V. Lozhkin, A.Yu.

Rozhdestvensky among the studied adolescents we

found out three levels of formation of each of the life

position directions – physical, social and spiritual –

high, low and medium. The comparison of quantitative

results of each of the levels of this group of respondents

Page 57: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 57

allowed us to state that the medium level is dominant in

all structural components of life position in adoles-

cence. The medium level of a life position formation is

expressed as follows: physical (μ=55.7%), social

(μ=63.37%) and spiritual (μ=54.89%) directions. This

is because adolescence is the age of the personality de-

termination, not all person judgments are enshrined in

the character traits, the person is still tense, unbalanced,

conflict, having a number of doubts about him/herself

and the surrounding world.

On the contrary, adolescents with a low level of

formation of one or more directions of life position de-

termination of physical (μ=28.1%), social (μ=21.31%)

and spiritual (μ=28.02%) direction need psychological

help, because they have problems of self-realization,

conflict with social norms, difficulties in communi-

cating with other people, both adults and peers, are

emotionally unstable, anxious and insecure, often hate

their own body, have personal disintegration, eating

disorders, other psychological disorders.

The combination of high levels of all three direc-

tions of life position formation – physical (μ=16.2%),

social (μ=17.47%) and spiritual (μ=17.09%) is optimal

for the harmonious personality formation. Such adoles-

cents are also in search of their own I, but they are ac-

tive members of society, perceive themselves posi-

tively and seek ways of their spiritual development.

They can be considered as already formed personalities

and have all opportunities for harmonious and success-

ful further development.

The next step of the study was to measure the lev-

els of personal determinants development in adoles-

cents (orientation towards the future, overall self-effi-

cacy, frustration tolerance) using "The Method of Un-

finished Sentences" by S.I. Podmazin and O.I. Sibil rev.

by I.V. Mukhailova, "The Scale of Overall Self-Effi-

cacy" by R. Schwarzer, M. Yerusalem, V. Romek,

"Verbal frustration test" by L.M. Sobchyk. According

to summarized indicators, adolescents who participated

in the study were also divided into three groups: with

high, medium and low levels of personal determinants

development.

The pupils of teenage age who experience the in-

tegrity of time prospect with a positive orientation of

thoughts in the future and understanding of the im-

portance of the realistic life plan creation and future

professional self-realization were classified as the

group with a high level of personal determinants devel-

opment of a life position formation. Frustration toler-

ance as an affective personal determinant is manifested

in this case at a high level in the experience of emo-

tional stability under the influence of frustrators (values

and subjects) in various spheres of life (family, inti-

mate, educational, social). The overall self-efficacy in

their behavior acts as confidence in their own abilities,

their adequate evaluation with the expectation of suc-

cess.

Psychological characteristics of the medium level

of personal determinants of life position formation, in

adolescence, we believe to be the presence of time self-

adjustments in self-awareness that is consistent in time

horizon by connecting the protective mechanisms lim-

iting self-awareness and constructive manifestations of

a life position. These pupils experience emotional sta-

bility episodically under the influence of only certain

frustrators (values and subjects). Manifestations of

overall self-efficacy at this level are displayed in the in-

adequate assessment of one's own abilities, which is ac-

companied by persistent confidence in success and its

expectation based on external support, this leads to in-

effective, immature behavior. At this level, there is a

contradiction of two opposite trends: the desire for au-

tonomy and infantile orientation to parental care.

The low level of personal determinants of a life

position in adolescence is typical for the testees, who

have unbalanced time self-adjustments that are not in-

tegrated with a time horizon. They have a negative at-

titude to the future, which leads to a lack of desire to

build a life plan, denial of the importance of profes-

sional self-realization. Frustration tolerance is ex-

pressed in these testees at a low level, by obsessive rec-

reation of negative experiences under the influence of

frustrators (values and subjects). The overall self-effi-

cacy is characterized by uncertainty in one's abilities,

their underestimation.

From the analysis of the obtained data we con-

cluded that the optimal level for the life position for-

mation is believed to be the high level of personal de-

terminant formation, but a dominant level among teen-

agers is the medium one, due to the psychological

characteristics of this age, in particular, insufficient

awareness of the importance of a positive attitude to the

future, the contradictions in time self-adjustments, in

the experience of emotional stability and self-efficacy,

use of protective mechanisms, which leads to destruc-

tive manifestations of the life position. The presence of

a low level of all personal determinants in a significant

part of adolescents, which can lead to psychological

problems of deviant behavior, social anomie is a matter

of concern. This situation requires a psychologist,

teacher, parents intervention and the psycho-correc-

tional work performance.

The data obtained during the ascertaining experi-

ment were analyzed by us with the help of factor and

cluster analysis. The data of ascertaining experiment

analysis allowed us to reveal the correlation between

the levels of separate directions of a life position for-

mation and personal determinants formation which re-

late to each other.

As the result of factor analysis we have identified

four factors that, in our opinion, have the greatest influ-

ence on the life position determination of adolescents:

1) the most powerful factor F1 – "traditional values –

the desire for self-realization, distinctness of plans", is

bipolar and explains 45.3% of the total variance; 2) fac-

tor F2 – "uncertainty, the importance of the microenvi-

ronment views – confidence, the importance of socio-

cultural status", is bipolar and explains 19.6% of the to-

tal variance; 3) factor F3 – "problematization of plans,

friends – pessimism, parents" is bipolar and explains

12.1% of the total variance; 4) factor F4 – "situational-

ity" is unipolar and explains 10.5% of the total vari-

ance.

To prove the assumption that it is possible to iden-

tify different levels of life position of adolescents for-

mation empirically, the cluster analysis, which allowed

Page 58: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

58 Sciences of Europe # 43, (2019)

to unite the subjects into homogeneous groups on the

principle of short-range communication was used. A

graphical representation of the hierarchical clustering

tree is shown in Figure 1.

The data obtained as a result of hierarchical clus-

tering allow us to say that by the combination of the

studied parameters the sample is divided into two com-

pletely different groups, each of which is divided into

four clusters. Thus, we divided the sample description

of the life position of adolescents into eight clusters-

groups, each of which has its own peculiarities.

During the cluster analysis of a life position of ad-

olescents, we have obtained eight types of teenagers: 1)

persons with determined harmonious life position; 2)

persons with determined life position; 3) persons with

determined unbalanced life position; 4) persons with a

life position which is in the process of formation; 5)

persons with unstable life position; 6) person with the

infantile life position; 7) persons with undetermined

life position; 8) persons who need psychological help

with life position determination. The clusters are deter-

mined by the level of formation of certain directions of

life position (physical, social, spiritual) and the level of

personal determinants development (orientation to-

wards the future, frustration tolerance, overall self-effi-

cacy).

Figure 1. Hierarchical clustering tree

After analyzing these clusters by quantitative, age,

gender and grade, we obtained the following data.

The seventh and fourth clusters, 46 and 33 persons

respectively, are the largest in terms of the number of

persons. The smallest are the third, first and eighth clus-

ters, 18, 24 and 24 persons respectively.

By age all clusters are mixed. But as by the domi-

nant age the 1st, 2nd, 5th clusters could be attributed to

14-year-olds, 6th and 8th clusters – 15-year-olds, 7th

cluster – 13-year-olds, 2nd cluster – 14- and 15-year-

olds, 4th – 13- and 14-year-olds,

All clusters include representatives of both gen-

ders, but only a few of them differ in the predominance

of one gender: boys significantly predominate in the

3rd, 5th clusters, girls – in the 4th and 8th ones.

As regards the grades, the 1st, 2nd and eighth clus-

ters are dominated by representatives of 9th grades, and

the 6th cluster – by representatives of 8th grades, in all

other clusters the representatives of the 8-th and 9-th

grades are represented approximately equally.

If we consider these clusters-types more generally,

we can conclude that we can group them on the basis

of life position formation: the first, second and third

clusters – the high level of a life position formation, the

fourth and fifth clusters – the medium level of a life po-

sition formation, the sixth, seventh and eighth clusters

– the low level of a life position formation. All groups

are mixed by gender and age.

Thus, at a more general level, we can divide all

types of the life position formation of adolescents into

two vectors: 1) positive, which does not involve turning

to deviation (from the first to the fifth clusters); 2) neg-

ative, which is accompanied by a "departure" into de-

viation (the sixth, seventh and eighth clusters).

Conclusions and prospects for further re-

search. Let's summarize our research:

1. Three levels of each of directions of a life posi-

tion formation – physical, social and spiritual – high,

low and medium were revealed among teenagers. The

comparison of quantitative results of each of the levels

of this group of respondents allowed us to state that the

medium level is dominant in all structural components

of life position in adolescence. This is because adoles-

cence is the age of the personality determination, not all

Page 59: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 59

person judgments are enshrined in the character traits,

the person is still tense, unbalanced, conflict, having a

number of doubts about him/herself and the surround-

ing world. Although the combination of high levels of

all three directions of life position formation – physical,

social and spiritual should be considered optimal for the

harmonious personality formation.

2. According to the levels of personal determi-

nants development in adolescents (orientation towards

the future, overall self-efficacy, frustration tolerance),

adolescents who participated in the study were also di-

vided into three groups: with high, medium and low

levels of personal determinants development. The opti-

mal level for the life position formation should be con-

sidered a high level of personal determinants formation,

but the medium level is dominant among adolescents,

due to the psychological characteristics of this age. The

presence of a low level of all personal determinants in

a significant part of adolescents, which can lead to psy-

chological problems of deviant behavior, social anomie

is a matter of concern.

3. As the result of factor analysis four factors in-

fluencing on the life position determination of adoles-

cents were specified: 1) the most powerful factor – "tra-

ditional values – the desire for self-realization, distinct-

ness of plans"; 2) factor – "uncertainty, the importance

of the microenvironment views – confidence, the im-

portance of socio-cultural status"; 3) factor – "problem-

atization of plans, friends – pessimism, parents"; 4) fac-

tor – "situationality".

4. During the cluster analysis of a life position of

adolescents, we have obtained eight types of teenagers:

1) persons with determined harmonious life position; 2)

persons with determined life position; 3) persons with

determined unbalanced life position; 4) persons with a

life position which is in the process of formation; 5)

persons with unstable life position; 6) person with the

infantile life position; 7) persons with undetermined

life position; 8) persons who need psychological help

with life position determination. The clusters are deter-

mined by the level of formation of certain directions of

life position (physical, social, spiritual) and the level of

personal determinants development (orientation to-

wards the future, frustration tolerance, overall self-effi-

cacy).

The psychological peculiarities of manifestations

of life position formation levels in adolescence ob-

tained during the ascertaining experiment were taken

into account in the development and testing of the psy-

chocorrection events system during the formative ex-

periment.

References

1. A.S. Balakshin, A.A. Vladimirov. A short

course of lectures on philosophy: teaching guide / A.S.

Balakshin, A.A. Vladimirov. – N. Novgorod: FGOU

VPO VGAVT Publishing house, 2006. – 136 p.

2. H.V. Lozhkin, A.Yu. Rozhdestvenskyi. The

phenomenon of corporeality in the Self-structure of

high school students and the content of their life pro-

jects // Psychological journal. – Vol. 25. – 2004. – No.

2. – P. 27-33.

3. M.O. Mdivani. Methods of the person's life

strategies research / M.O. Mdivani, P.B. Codess //

Questions of psychology. – 2006. – No. 4. – P. 146-

150.

4. S.I. Podmazin, A.I. Sibil. How to help a teen-

ager with a "difficult" character. – M .: NPC Perspek-

tiva, 1996. – 160 p.

5. L.N. Sobchyk. Psychology of the individual-

ity. Theory and practice of psychodiagnostics. – SPb.:

"Rech" Publishing house, 2005. – 624 p.

6. R. Schwarzer, M. Yerusalem, V. Romek. Rus-

sian version of the scale of overall self-efficacy of R.

Schwarzer and M. Yerusalem // The Foreign psychol-

ogy. – 1996. – No. 7. – P. 71-76.

Page 60: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

60 Sciences of Europe # 43, (2019)

SOCIAL SCIENCES

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ ПОЛИТИКИ

ЗДРАВООХРАНЕНИЯ В КОНТЕКСТЕ ПРОБЛЕМАТИКИ ДЕМЕНЦИИ: УПРАВЛЕНЧЕСКО-

ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ

Худоба А.В.

кандидат наук государственного управления,

докторант кафедры регионального управления и местного самоуправления

Львовского регионального института государственного управления

Национальной академии государственного управления при Президенте Украины

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE FORMATION OF

HEALTHCARE POLICY IN THE CONTEXT OF DEMENTIA PROBLEM: ADMINISTRATIVE AND

LAW FRAMEWORK

Khudoba A.

PhD in Public Administration,

Postdoctoral student of the Regional Management and Local Self-Government

Department of Lviv Regional Institute for Public Administration of the

National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

АННОТАЦИЯ Проанализированы законодательные нормы, которые являются инструментарием регламентации от-

ношений в медицинской отрасли и согласуются для единого понимания деменции как явления и процессов

развития медико-социальных услуг для больных деменцией. Исследованы термины, на использовании ко-

торых основывается разработка направлений государственной политики здравоохранения Украины. Обос-

нованы рекомендаций по совершенствованию комплексного подхода к формированию политики здраво-

охранения в контексте проблематики деменции.

ABSTRACT

The legislative norms, which are the tools for regulating relations in the healthcare sphere are analyzed. They

are consistent for a common understanding of dementia as a phenomenon as well as the development processes of

medical and social services for patients with dementia. The terms that are used for the development of public

healthcare policy directions of Ukraine, are studied. The recommendations on improving the integrated approach

to the formation of healthcare policy in the context of the dementia problems are substantiated.

Ключевые слова: государственная политика здравоохранения, деменция, субъекты услуг, правовое

обеспечение, старение населения.

Keywords: healthcare policy, dementia, service providers, low support, population aging.

Постановка проблемы. Демографические из-

менения, происходящие в условиях старения насе-

ления требуют новых подходов к функционирова-

нию системы здравоохранения и ее правового обес-

печения. Поэтому правовое регулирование

деятельности этой системы привлекает внимание

многих ученых и практиков, освещающих про-

блемы совершенствования законодательной базы и

другие правовые аспекты в сфере здравоохранения.

Это заставляет тех, кто отвечает за формирование и

реализацию государственной политики просматри-

вать действующие управленческие подходы и внед-

рять инновации в управленческий процесс. По-

этому международное и национальное законода-

тельство, обеспечивающее основу для поддержки

таких изменений, также нуждается в дополнитель-

ном терминологическом анализе и уточнении зако-

нодательных норм.

Увеличение продолжительности жизни актуа-

лизирует проблему распространения деменции во

всем мире. Хотя эта проблема для Украины оста-

ется недостаточно изученной, особенно с точки

зрения подходов к формированию политики, она

вызывает рост интереса широкого круга специали-

стов – управленцев, медиков, юристов, социологов

и экономистов. Характерной особенностью дискус-

сий о деменции является историческое преоблада-

ние медицинского представления об этой болезни.

В основном деменция рассматривается как заболе-

вание, связанное только с необратимыми прогрес-

сирующими функциональными изменениями орга-

низма и где "ничего нельзя сделать". Однако в по-

следнее время происходят изменения акцента в

научном дискурсе относительно деменции, кото-

рую рассматривают с позиции правоохранитель-

ного аспекта и появление инициатив, основанных

на правах человека. Это имеет определенные пре-

имущества, поскольку касается вопросов правовой

защиты, прав на услуги, порождает изменение в

восприятии и понимании деменции и обществом, и

самими людьми, которые болеют деменцией.

Комплексный характер деменции как социаль-

ного явления и соответственно законодательных

норм, регламентирующих правоотношения в этом

контексте, определяют необходимость согласова-

Page 61: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 61

ния терминологического глоссария, что в них со-

держится. Четкость и однозначность определения

основных понятий является тем инструментом, ко-

торый используется в процессе исследования самой

проблематики в сфере государственного управле-

ния. Содержательное наполнение терминов опреде-

ляют "дух" самой политики, которая поддается

научному анализу, облегчают изучение и понима-

ние правовых принципов этой политики. Поэтому

их уточнения является важным условием теорети-

ческого обоснования рекомендаций по совершен-

ствованию комплексного подхода к формированию

политики здравоохранения.

В связи с этим, в рамках исследования считаем

целесообразным акцентировать внимание прежде

всего на терминах, которые, на наш взгляд, требуют

уточнений. В частности речь пойдет о правовых де-

финициях, которые являются инструментарием ре-

гламентации отношений в медицинской отрасли и

согласуются для единого понимания деменции как

явления и процессов развития медико-социальных

услуг для больных деменцией, а именно речь пой-

дет о "здоровье", "здравоохранении" и «субъектах,

которые предоставляют услуги по здравоохране-

нию».

Анализ последних исследований и публика-

ций. Источниками для нашего исследования

прежде всего стало законодательство Украины в

сфере здравоохранения, а также работы ученых, ко-

торые рассматривали различные вопросы право-

вого обеспечения сферы здравоохранения и толко-

вание отдельных определений, закрепленных в

национальном законодательстве.

Выделение нерешенных ранее частей общей

проблемы. В целом ученые, исследующие эту про-

блему, обобщили большой массив материала и со-

здали основательную научную базу для дальней-

шего совершенствования нормативно-правовых до-

кументов. Однако направления исследований не

предусматривали детального анализа законода-

тельства в контексте деменции и подходов к его со-

вершенствованию с целью дальнейшего обеспече-

ния права на охрану здоровья этих больных, что

стало предметом нашего научного поиска.

Целью статьи является комплексный анализ

терминов, на использовании которых основывается

разработка направлений государственной поли-

тики охраны здоровья населения Украины, для

дальнейшего их уточнения и совершенствования с

учетом комплексного подхода.

Изложение основного материала исследова-

ния. Увеличение продолжительности жизни может

приносить большие возможности и для самого че-

ловека, и для общества в целом, но использование

этих возможностей очень зависят от сохранения

здоровья на всем промежутке жизни. К сожалению,

данные свидетельствуют о том, что сегодня многие

пожилые люди испытывают гораздо больше про-

блем со здоровьем, чем этого можно было ожидать.

Такие проблемы часто ассоциируются с хрониче-

скими состояниями, которые можно отнести к

«предотвратимым» и максимально отсрочить их

развитие, потребностью в посторонней помощи, а

также необходимом доступе к медико-социальных

услуг.

Демографический переход, отражает быстрое

старение населения, которое происходит почти в

каждой стране, и в Украине в частности. Он явля-

ется беспрецедентным, уже влияет и еще больше

будет влиять почти на все аспекты общественного

развития. Принята новая стратегия – Цели Устой-

чивого Развития [1], мероприятия которой направ-

лены на универсальный доступ к медико-социаль-

ных услуг различных слоев населения, различных

возрастных групп к 2030 дает основания понять,

что здоровое долголетие и право на охрану здоро-

вья не начинаются и не заканчиваются конкретным

возрастом. Вопросы здоровья касаются любого воз-

раста человека, включая годы жизни, когда физио-

логическая (биологическая) и социальная актив-

ность значительно снижается.

Здоровье – это естественное состояние орга-

низма, является выражением его совершенной са-

морегуляции, гармоничного взаимодействия всех

органов и систем и динамического уравновешива-

ния с окружающей средой [2]. Постоянных показа-

телей, определяющих степень здоровья и пригод-

ных для всех людей, не существует. Для каждого

пола, возраста, конституционного типа и даже для

отдельных лиц эти показатели могут колебаться в

значительных пределах. Поэтому понятие "здоро-

вье" в определенной степени является условным

определением, что имеет объективный и субъек-

тивный аспекты.

Хотя здоровье человека может быть охаракте-

ризовано рядом объективных анатомических, фи-

зиологических, клинических и биохимических по-

казателей. Этими анатомо-физиологическими по-

казателями преимущественно руководствуются,

например, при приеме на работу, судебно-медицин-

ской экспертизе, призыве в армию и тому подобное.

Здоровье человека в значительной степени опреде-

ляется его социальной средой, то есть условиями, в

которых человек работает и проживает.

Принимая во внимание тот факт, что здоро-

вьем, как объектом государственной политики, в

определенной степени можно все же управлять, с

управленческой точки зрения сущность термина

"здоровье населения" следует рассматривать как

«общий результат взаимодействия органов госу-

дарственной власти, органов местного самоуправ-

ления, деятельности профильных специалистов по

здравоохранению, ученых и самого населения,

направленных на создание таких социально-эконо-

мических и экологических условий проживания,

при которых население субъективно и объективно

будет чувствовать себя здоровым, и которые поло-

жительно будут влиять на увеличение продолжи-

тельности и улучшение качества жизни» [3].

Задача государства состоит в том, чтобы спо-

собствовать улучшению здоровья всего населения

путем создания соответствующих условий, умень-

шать заболеваемость и способствовать дальней-

шему увеличению продолжительности жизни, до-

стигается мерами медицинского и социального ха-

рактера. Иными словами, задача государства –

Page 62: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

62 Sciences of Europe # 43, (2019)

взять на себя заботу об охране здоровья своего

населения.

Есть разные определения термина "здраво-

охранение", но чаще всего его рассматривают как

систему мероприятий, направленных на улучшение

здоровья. По мнению Е. Фесенко, здравоохранение

– это система мер, необходимых для сохранения

или максимально возможного улучшения состоя-

ния здоровья людей, что осуществляются МОЗ

Украины самостоятельно или совместно с другими

органами [4]. По мнению А. Мохова, здравоохране-

ние является сложной социально-экономической

системой и специфической отраслью народного хо-

зяйства, которая призвана обеспечивать реализа-

цию важного социального принципа – сохранение

и улучшение здоровья граждан, оказание им высо-

коквалифицированной лечебно-профилактической

помощи [5]. Современный исследователь права

И. Сенюта предлагает свое определение, а именно:

здравоохранение – это система мероприятий,

направленных на сохранение, укрепление, развитие

и, в случае нарушения, восстановления макси-

мально достижимого уровня физического и психи-

ческого состояния человеческого организма, кото-

рые обязаны принимать органы государственной

власти и органы местного самоуправления, пред-

приятия, учреждения и организации, а также чело-

век и населения в интересах как каждого физиче-

ского лица, так и всего обществ [6]. З. Гладун под

термином "здравоохранение" понимает комплекс-

ную систему социально-экономических и медицин-

ских мероприятий, направленных на сохранение и

повышение уровня здоровья каждого человека в

частности и всего населения в целом [7].

Несмотря на многообразие определения этого

понятия, наиболее распространенной является де-

финиция, предложенная ВОЗ. Сам термин "здоро-

вье" ВОЗ определяет как «состояние полного физи-

ческого, психического и социального благополу-

чия, а не только отсутствие болезни». Все эти

составляющие тесно взаимосвязаны и почти всегда

наблюдается их интегрированное влияние на до-

стижение конечного результата. В контексте здра-

воохранения из всех составляющих, что в совокуп-

ности определяют состояние здоровья человека,

меньше внимания (если не сказать его отсутствие)

даже в законодательных нормативно-правовых ак-

тах уделяется социальному фактору (или некото-

рые ученые называют его социальным здоровьем

[8]), а делается акцент собственно на медицинской

составляющей. Показатели социального здоровья

детерминированы прежде социальными связями –

отношениями в семье, условиями труда и отдыха,

социальной защитой, бытом, безопасностью про-

живания и т.д., и в целом отражают уровень разви-

тия главных сфер общественной жизни – социаль-

ной, экономической и политической, а затем – ока-

зывают значительное влияние как на физическое,

так и психическое здоровье.

Саму дефиницию «здоровье», предложенную

ВОЗ некоторые ученые считают в некоторой сте-

пени противоречивой [9]. Например, Р. Стефанчук,

который критикует законодательное определение

этого понятия с позиции права, считает его калькой

с международных стандартов. По его мнению, здо-

ровье целесообразно рассматривать как неимуще-

ственное благо, которое охватывает имеющееся со-

матическое и психическое состояние жизнедея-

тельности организма, определяется системой

качественных и количественных медицинских по-

казателей [10]. Мы согласны с мнением ученого о

том, что законодательно определенный срок "здо-

ровье" рассматривается сквозь призму идеального

здоровья и не учитывает динамичности этой кате-

гории, которой свойственны физиологические и па-

тологические изменения.

Конституция Украины признает право каж-

дого гражданина на охрану здоровья, медицинскую

помощь и медицинское страхование. Такая форму-

лировка ст. 49 Конституции дает основания утвер-

ждать, что здравоохранение не ограничивается ме-

дицинским обслуживанием населения, а охваты-

вает также комплекс соответствующих социально-

экономических, медико-санитарных и оздорови-

тельно-профилактических программ, обеспечива-

ется государственным финансированием.

Базовым нормативным документом для всей

сферы здравоохранения и оказания медицинской

помощи в Украине есть Основы законодательства

[11], где закреплены гарантии права на охрану здо-

ровья и его государственную защиту. Этим доку-

ментом признано, что здравоохранение является

системой мер, осуществляемых органами государ-

ственной власти и органами местного самоуправле-

ния, их должностными лицами, учреждениями

здравоохранения, физическими лицами – предпри-

нимателями, которые зарегистрированы в установ-

ленном законом порядке и получили лицензию на

право осуществления хозяйственной деятельности

по медицинской практике, медицинскими и фарма-

цевтическими работниками, общественными объ-

единениями и гражданами с целью сохранения и

восстановления физиологических и психологиче-

ских функций, оптимальной работоспособности и

социальной активности человека при максималь-

ной биологически возможной индивидуальной про-

должительности его жизни.

Учитывая паллиативные заболевания и анализ

понятийно-категориального аппарата, мы считаем,

что термин «здравоохранение», который определен

в законодавстве, полностью не соответствует ст. 49

Конституции Украины, тем самым ограничивая

право на охрану здоровья определенных групп

населения, в том числе пожилых людей, страдаю-

щих деменцией или другими паллиативными забо-

леваниями. Аргументы такого утверждения заклю-

чаются в следующем:

мероприятия по охране здоровья направ-

лены лишь на организацию медицинского обслу-

живания и не учитывают, к примеру, социальных,

экономических или научно-исследовательских ме-

роприятий, направленных на здравоохранение;

в условиях старения населения очень

трудно определить границу между здравоохране-

нием и социальным обеспечением, и довольно ча-

сто и учреждения здравоохранения, и учреждения

Page 63: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 63

социальной защиты выполняют смежные функции.

Это касается прежде заведений, деятельность кото-

рых связана с предоставлением услуг дневного

ухода или долгосрочным стационарным обслужи-

ванием хронически больных, пожилых людей и

других групп с особыми потребностями, например,

психически больных. Поэтому социальные услуги,

от развития и качества которых напрямую зависит

нагрузка на систему здравоохранения, формируют

значительный, хотя не доминирующий компонент

здравоохранения [12]. В большого количества лиц,

к которым относятся больные деменцией, невоз-

можно сохранить или восстановить физиологиче-

ские или психологические функции организма, по-

этому важным аспектом социальных услуг в кон-

тексте здравоохранения является сохранение

качества и достоинства человеческой жизни на

всем его промежутке.

Учитывая тот факт, что сфера здравоохране-

ния выделяется своей многоаспектностью и ком-

плексностью, она предусматривает большой объем

субъектов, а также большой спектр услуг, которые

могут предоставляться этими субъектами. Чтобы

охватить весь спектр этих услуг, И. Я. Сенюта в

своем диссертационном исследовании «Граждан-

ско-правовое регулирование отношений в сфере

оказания медицинской помощи" приходит к вы-

воду о необходимости внедрения двух терминов –

"медицинская услуга", которая может быть связана

исключительно с оказанием медицинской помощи

или медицинского обслуживания, и "услуга по

охране здоровья", которая охватывает любой дру-

гой аспект услуг, которые могут предоставляться в

сфере здравоохранения. Развивая эту мысль, мы

предлагаем субъекты, предоставляющие все воз-

можные услуги в сфере здравоохранения разделить

также на две группы:

1) субъекты, которые предоставляют меди-

цинские услуги – к этой группе относятся медицин-

ские специалисты (врачи, медицинские сестры,

фармацевты, стоматологи), которые получили со-

ответствующую специальность и непосредственно

занимаются профилактикой, диагностикой и лече-

нием заболеваний.

2) смежные с медицинской отраслью субъ-

екты, предоставляющие услуги по охране здоровья.

Этот термин используется для описания широкого

круга специалистов в области здравоохранения, ра-

ботающих в различных учреждениях, включая, но

не ограничиваясь ими – больницы, медицинские

центры общин, дома ухода, школы, университеты и

т. д. [13] Согласно классификации ВОЗ [14], к

смежным со здравоохранением специальностям от-

носят, к примеру, работников по индивидуальному

уходу, по оказанию социальных услуг (ухаживание

за больными дома или в заведениях) руководите-

лей, администраторов, менеджеров, экономистов,

юристов; психологов, социальных работников и

тому подобное.

Учитывая специфику деменции как заболева-

ние и вызванного им социальной нагрузки, меня-

ется состояние здоровья не только больных, но и

тех людей, которые за ними ухаживают. Поэтому,

сфера смежных практик здравоохранения распро-

страняется не только на человека, но и его семью и

общину в целом, а также специализируются на со-

хранении здоровья и улучшении качества жизни,

связанного со здоровьем. Они часто работают в со-

ставе многопрофильной медицинской группы,

чтобы обеспечить наилучшие результаты для паци-

ентов.

Такое распределение субъектов здравоохране-

ния и последующий анализ их деятельности позво-

ляет оценить подходы к формированию государ-

ственной политики здравоохранения в целом и

определить в ее структуре профилактическую, ле-

чебно-диагностическую и другие составляющие.

Соотношение этих двух групп субъектов и пере-

чень работников, относящихся к сфере здравоохра-

нения отличается между странами. К примеру, по

оценкам, в американской сфере здравоохранения

до 60% работников относятся к смежным со здра-

воохранением специальностей и играют важную

роль в предоставлении медицинских услуг и свя-

занных с ними услуг не только в США, а во всем

мире [15]. В сфере здравоохранения Украины доми-

нирует первая субъектов, указывает на медицин-

скую направленность государственной политики.

Выводы и предложения. Политика здраво-

охранения является очень громоздким понятием по

своей сути, однако даже законодательно она сво-

дится к медицинскому обслуживанию населения и

не учитывает многие другие аспекты. Несмотря на

то, что деятельность медицинской отрасли, кото-

рую отождествляют с системой здравоохранения, в

основном направлена на преодоление последствий

и сохранения человеческой жизни, силами только

этой системы невозможно реализовать государ-

ственную политику здравоохранения.

Анализируя вопросы здравоохранения в кон-

тексте проблематики деменции, считаем необходи-

мым акцентировать: задача государства охранять

здоровье населения заключается в создании соот-

ветствующих условий для этого, начиная от профи-

лактики (например, предупреждение инсультов),

обеспечении предоставления качественных меди-

цинских услуг и к развитию социальных услуг, учи-

тывающих потребности каждого человека для обес-

печения его физического существования и сохране-

ния качества жизни. Не менее важным вопросом

является обязанность гражданина воспользоваться

этими условиями и охранять свое здоровье. По-

этому три кита, на которых, на наш взгляд, должна

стоять охрана здоровья населения – 1) система гос-

ударственных и общественных мероприятий в рам-

ках определенной политики для гармоничного раз-

вития физических и духовных сил и увеличение

продолжительности жизни; 2) система услуг,

предоставляемых различными субъектами в соот-

ветствии с потребностями различных групп населе-

ния; 3) обязанность каждого отвечать за свое здоро-

вье. Учитывая такие рассуждения предлагаем ав-

торское определение термина "здравоохранение". Основываясь на вышеизложенном, мы предлагаем

Page 64: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

64 Sciences of Europe # 43, (2019)

дополнить термин "здравоохранение", который за-креплен в Основах законодательства, и подать его в следующей редакции: здравоохранение – система политических, экономических, правовых, социаль-ных, образовательных, научно-исследовательских, культурных, медицинских, медико-санитарных и оздоровительно-профилактических мероприятий, которые обязаны осуществлять органы государ-ственной власти и органы местного самоуправле-ния, их должностные лица или осуществляют об-щественные объединения и граждане, и услуг, полу-чение которых обеспечивается поставщиками медицинских услуг и другими смежными с меди-цинской отраслью субъектами, а также обязан-ность каждого и его личная ответственность в во-просах здоровья с целью профилактики заболева-ний и сохранения здоровья, восстановления физиологических и психологических функций, оп-тимальной трудоспособности и социальной актив-ности человека, поддержание физического функци-онирования организма (обеспечение биологиче-ского существования) для сохранения качества и достоинства человеческой жизни.

Литература

1. Цели в области устойчивого развития. URL: http://www.ua.undp.org/con-tent/ukraine/uk/home/ourwork/sdg-overview.html

2. Малая медицинска енциклопедия. Т.3 Издательство М. «Советская енциклопедия», 1966. С. 886

3. Худоба О. Деменція: емпірична обґрунто-ваність державної політики в Україні: Монографія. Львів ЛА “Піраміда”, 2019. С. 32

4. Фесенко Є.В. Кримінально-правовий за-хист здоров’я населення (коментар законодавства та судової практики). К. Істина, 2001. С. 161

5. Мохов А.А. Сочетание частных и публич-ных интересов при правовом регулировании меди-цинской деятельности. СПб: Юридический центр Пресс, 2003. С. 57

6. Сенюта І. Медичне право: право людини на охорону здоров’я: Монографія. – Львів: Астроля-бія, 2007. – С.26.

7. Гладун З.С. теоретичні засади адміністра-тивно-правового регулювання охорони здоров’я населення в Україні: монографія. Львів “Плай”. – 2015. – с. 21

8. Кравченко Т. Соціальне здоров’я й особли-вості діагностики його сформованості в дітей підліткового віку http://journals.uran.ua/index.php/2308-5126/article/view/13647

9. Сенюта І. Медичне право: право людини на охорону здоров’я: Монографія. – Львів: Астроля-бія, 2007. – С.23

10. Стефанчук Р.О. Здоров’я фізичної особи як об’єкт її особистих немайнових прав. Форум права. 2007. №1. С. 156

11. Основи законодавства України про охо-рону здоров'я: Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12

12. Definitions of health-care settings and other related terms. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK144006/

13. What is Allied Health? URL : https://healthtimes.com.au/hub/allied-health/66/guid-ance/nc1/what-is-allied-health/498/

14. Classifying health workers: Mapping occupa-tions to the international standard classification. URL: https://www.who.int/hrh/statistics/Health_work-ers_classification.pdf

15. Definition of allied health. URL: http://www.asahp.org/what-is

СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ РЕАЛИЗАЦИИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ МОЛОДЕЖНОЙ

ПОЛИТИКИ В СТРАНАХ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ РАЗВИТИЯ

Ярошович В.И. aспирант кафедры публичного управления и администрирования

Львовского национального ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицького (Украина)

SOCIAL ASPECTS OF THE IMPLEMENTATION OF STATE YOUTH POLICY IN THE

COUNTRIES OF THE EUROPEAN UNION AT THE MODERN STAGE OF DEVELOPMENT

Yaroshovych V. postgraduate student of the department of public administration of

Lviv National University of Veterinary Medicine and biotechnology named after S.Z. Gzhytsky (Ukraina)

АННОТАЦИЯ Проанализированы классические модели государственной молодежной политики в странах Европей-

ского Союза на современном этапе. Исследованы процессы трансформации социальных систем обеспече-ния молодежи в период геополитических изменений. Выяснены приоритетные направления социальных аспектов государственной политики в странах Европейского Союза. Обоснованы основоположные направления современных регуляторных функций реализации государственной молодежной политики в европейских странах.

Page 65: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 65

ABSTRACT The classical models of state youth policy in the countries of the European Union at the present stage are

analyzed. The processes of transformation of social systems of youth support in the period of geopolitical changes are investigated. The priority directions of the social aspects of public policy in the countries of the European Union are clarified. The basic directions of modern regulatory functions of the implementation of state youth policy in European countries are substantiated.

Ключевые слова: государственная политика, молодежь, интегрированные модели, социальное обес-печение, современный этап, социальное регулирование.

Keywords: state policy, youth, integrated models, social security, modernity, social regulation. Постановка проблемы. В настоящее время во-

прос социализации молодого поколения очень остро стоит во всех странах мира, что обусловлено быстрыми социально-экономическими изменени-ями, научно-техническим прогрессом, перестрой-кой социальной структуры общества, новыми явле-ниями в сфере идеологии и культурной жизни. По-вышенный интерес к молодому поколению отражает одну из объективных закономерностей современного этапа мирового развития, связанную с усилением роли "молодежного фактора" в соци-ально-экономических и управленческих процессах.

Обеспечение необходимого баланса государ-ственных и общественных основ способствует по-вышению эффективности государственной поли-тики. В наши дни преобладает мнение, что социаль-ная политика – один из видов регулирования государства [4]. Социальная политика современ-ного государства предполагает два взаимосвязан-ных направления действий: предоставление всем гражданам равных возможностей для обеспечения собственной трудом своей приличной жизни и под-держку недееспособных и социально уязвимых слоев населения, в том числе молодежи путем пе-рераспределения доли доходов дееспособных граж-дан.

Анализ последних исследований и публикаций. Государственная политика в молодежной сфере яв-ляется наиболее сложным вопросом и эффектив-ность этой политики снижается как в случае пре-увеличения роли государственных мероприятий, так и в связи с ограниченным использованием управленческих механизмов. Краткий анализ зару-бежного опыта государственной молодежной поли-тики показал, что правительства европейских стран достаточно используют определенные механизмы, совокупность средств и методов воздействия на функционирование и развитие молодежной поли-тики.

Государственная молодежная политика в евро-пейских странах меняется и не представляет собой законченную четкую систему, призванную де-тально регламентировать отношения молодого по-коления, государства и общества. Наблюдается по-стоянный поиск невостребованных возможностей, ресурсов, широкое использование международного опыта для определения основных черт данной по-литики на национальном уровне, уточнение прин-ципов, подходов, методов ее осуществления. Сей-час можно говорить о существовании обособлен-ного молодежного законодательства в большинстве европейских стран, однако его направления ограни-чивается сферой работы и образования для моло-дежи.

Выделение нерешенных ранее частей общей проблемы. Государственная молодежная политика

считается интегрированной межсекторной полити-кой с целью улучшения и развития условий жизни и участия молодежи в жизни общества. Среди ос-новных черт государственной молодежной поли-тики можно выделить политику партнерства, диа-лог государства и социально-общественных струк-тур общества, которые предоставляют общественную помощь молодежи, в частности: церкви и другие религиозные организации, юриди-ческие лица в сфере предпринимательства, союзы свободной помощи, молодежные союзы, инициа-тивные и группы самостоятельной помощи [5]. В процессе деятельности между организациями фор-мируются особые отношения, которые способ-ствуют решению проблем и поддержке интересов молодежи.

На современном этапе государственная моло-дежная политика строится на сочетании европей-ского и американского подходов, то есть на гаран-тии обеспечения для каждого индивида существо-вания не ниже черты бедности и создании условий для экономической активности населения. Идеоло-гическая платформа современной европейской ин-теграции выдвигает на первый план социальные цели: развитие уже не просто единой Европы, а «со-циальной Европы», это значит, что наряду с еконо-мичною развивается и социальная интеграция [2]. Суть ее заключается в не только в активизации со-циальной политики, но усиливается «социальная направленность» в других областях деятельности, куда перераспределяются ресурсы.

Цель исследования – обоснование изучения и анализа эффективности государственной молодеж-ной политики в европейских странах в контексте социального регулирования на современном этапе.

Для этого нужно разрешить следующие за-дачи:

1. Проанализировать модели государствен-ной молодежной политики в странах Европейского Союза на современном этапе.

2. Исследовать процессы трансформации со-циальных систем обеспечения молодежи в период геополитических изменений.

3. Выяснить приоритетные направления со-циальных аспектов государственной политики в странах Европейского Союза.

4. Обосновать современные регуляторные функции реализации государственной молодежной политики в европейских странах.

Изложение основного материала. Для боль-шинства стран европейского континента харак-терна высокая степень участия государства в осу-ществлении социальной поддержки населения, в том числе и молодежи. Европейский подход к со-циальной политике основан на ведущей роли госу-дарства и принципах социальной справедливости.

Page 66: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

66 Sciences of Europe # 43, (2019)

Уже не одно десятилетие формируется молодежная политика как самостоятельное направление дея-тельности государства, социальных институтов, об-щества и общественных организаций в основе ко-торой, как правило, находятся гуманистические идеи развития личности.

В начале XXI века молодежная политика в раз-витых странах Запада приобрела вполне определен-ных форм и осуществляется по нескольким весьма различным моделям. Государственная политика осуществляется на основе законодательных актов как общего характера, которые определенным об-разом регламентируют молодежные вопросы, так и, такие, что непосредственно ее касаются. В Европе сформировалась и функционирует достаточно устойчивая структура социальной политики: в За-падной Европе доминирует рынок благодаря пре-обладанию систем социального страхования, а в Восточной и Северной Европе – государственный сектор независимо от того, на какую именно форму собственности он опирается.

Чем дальше на юг Европы, тем более такие ин-ституты гражданского общества, как семья, цер-ковь, соседские сообщества и общества, другие ло-кальные связи, преобладают. Следует заметить, что в этих социальных государствах любое реформиро-вание рассматривается сквозь призму реализации социальных идей, поскольку социальная политика всегда приоритетной. Четко разграничить суще-ствующие модели социальной политики весьма сложно, поскольку при этом следует учитывать как определенные общие признаки, так и специфику различных стран.

Государственная молодежная политика преду-сматривает развитие общей солидарности между членами сообщества, и эта солидарность должна не только реально существовать, но и координиро-ваться и частично финансироваться государством. Таким образом, государство, при наличии мощной законодательной базы и структур, обеспечивает ре-ализацию прав молодежи, оказывает государствен-ную помощь тем молодым людям, кому она необ-ходима, проводит мероприятия превентивного, компенсационного и субсидиарного характера, привлекает широкий круг молодежи к решению собственных проблем.

Социальная система для молодежи в европей-ских странах имеет два начала – национальное и наднациональное, ее фундаментом, базой до сих пор остается уровень национальных правительств. Перераспределением национального дохода под-держивается и совершенствуется здравоохранение, охрана труда, защита окружающей среды, образо-вание и профессиональное образование. Государ-ственная политика институтов европейских стран на наднациональном уровне продолжает играть роль надстройки, способствуя разрешению тех про-блем, которые по своему масштабу не под силу национальным правительствам.

Разработка единых национальных программ и планов не практикуется, государственная молодеж-ная политика как комплекс мер, призванных обес-печить всем молодым людям равный шанс на до-стойную жизнь, реализуется различными мини-стерствами, ведомствами, общественными организациями в рамках их компетенции. Также,

правительства определяют общую сумму затрат и ее распределение между местными органами вла-сти, принимающих решения о приоритетах расхо-дов с учетом местных и локальных особенностей.

Госудаственная молодежная политика в евро-пейских странах обеспечивает приоритет моло-дежи в различных областях государственной дея-тельности и имеет целью углубление веры моло-дежи в настоящую политическую демократию путем постоянного диалога государства с молоде-жью и предоставления ей возможности самой "де-лать" политику. К наиболее распространенным ин-струментов молодежной политики можно отнести: предоставление услуг, государственное финанси-рование молодежных программ, предоставление кредитов, финансовую поддержку молодежи и мо-лодежных организаций и другую деятельность по созданию условий для нормального развития каж-дого молодого человека [3].

Незначительная часть программ, таких, как поддержка студентов, собственного бизнеса и заня-тости молодежи финансируется за счет государ-ственных грантов. Образовательные, социальные и медицинские услуги оказывают также частные службы, хотя по таких направлениях, как образова-ние молодежи, социальное обслуживание, жилищ-ная политика сохраняется существенный государ-ственный контроль и регулирование. Остается мощным политическое движение за сохранение универсальности социальных программ и высокого уровня расходов на базовые государственные про-граммы, но тенденцией последнего десятилетия можно считать приобретение адресности социаль-ной помощи молодежи.

Несмотря на растущую роль наднациональ-ного уровня в социальной сфере и социальной ин-теграции львиная доля социальных расходов при-ходится на бюджеты правительств стран – членов Европейского Союза. Модель государственной мо-лодежной политики в европейских странах харак-теризуется сильным влиянием общества и мини-мальным влиянием государства по социальному обеспечению молодежи. Государство берет на себя ограниченные обязанности принимать меры отно-сительно социально незащищенных категорий мо-лодежи, а также способствует предотвращению со-циальным проблемам.

Государственную молодежную политику в этой сфере принято называть либеральной, потому что она опирается на такую ценность, как "индиви-дуализм", или остаточной, потому что государство предоставляет лишь минимальную помощь. Евро-пейцы чувствуют заботу не только национальных правительств, но на пути от общего рынка к еди-ному экономическому и социальному пространству постоянно расширяются наднациональные про-граммы и гарантии социальной защиты, обеспечи-вающих условия достойного уровня и качества жизни для всех граждан Европы.

События в молодежной сфере в большей сте-пени является ответственностью государственных, региональных и местных органов власти стран-чле-нов Европейского Союза. Действуют образователь-ные, социальные службы: дневные центры, кон-сультационные службы, службы помощи инвали-дам, программы социальной реабилитации;

Page 67: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

Sciences of Europe # 43, (2019) 67

индивидуальные социальные службы. Правитель-ства оказывают существенную свободу действий своим социальным партнерам в вопросах использо-вания государственных средств и разделяют с ними часть государственных полномочий по передаче им обязанностей по предоставлению социальных услуг для молодежи.

Основными чертами государственной моло-дежной политики в европейских странах можно считать отсутствие унифицированной системы со-циального обеспечения, минималистский подход к решению социальных проблем, существование частных учреждений по предоставлению социаль-ных услуг, активную деятельность благотворитель-ных организаций. Государственная молодежная по-литика в странах Европы несколько отличается хотя бы потому, что в каждой стране сложились национальные традиции работы с молодежью.

В большинстве европейских стран государ-ственная молодежная политика, молодежная ра-бота и молодежное законодательство являются эле-ментами хорошо структурированного и определен-ного молодежного сектора, страны не отделяют молодежный сектор в отдельное социальное направление деятельности государства. Государ-ственная молодежная политика и молодежное зако-нодательство расположены по ряду направлений, страны Европы в этом контексте делятся на имею-щие хорошо развитый молодежный сектор и без развитого молодежного сектора.

Наиболее распространенное социальное парт-нерство среди органов власти и неправительствен-ных организаций по решению вопросов молодежи. Оно имеет много форм взаимодействия, среди ко-торых: консультации и учет предложений при при-нятии решений, передача неправительственным ор-ганизациям обязанностей по предоставлению госу-дарственных услуг, государственное финансирование через гранты и систему контрак-тов, соучастие в разработке стратегии развития, осуществление совместных программ, предостав-ление возможности пользоваться информацион-ными каналами, инфраструктурой [1]. К тому же, правительственные структуры европейских стран регулируют деятельность волонтерских носителей социальных услуг, делегируя им право на социаль-ную работу с молодежью.

Для обеспечения комплексности государ-ственной молодежной политики европейских стран производятся долгосрочные стратегии развития, среднесрочные и краткосрочные программы. Наблюдается переход от национальных программ в целевых проектов, акцент делается на усилиях местных органов власти, которые более прибли-жены к конкретным потребителям и учитывают особенности конкретной территории, где реализу-ется государственная молодежная политика. Все более широко признается необходимость мер, спо-собствующих развитию у молодых людей самосто-ятельности и ответственности, существенным для

производства государственной молодежной поли-тики является ее ресурсное обеспечение.

Практически все европейские страны столк-нулись с необходимостью увеличения количества ресурсов, выделяемых на реализацию государ-ственной молодежной политики, модель государ-ственной молодежной политики должна быть осно-вана на глубоких традициях. Эта модель государ-ственной молодежной политики характеризуется минимальным влиянием государства по социаль-ному обеспечению, но в связи с увеличением про-блем молодежи за последние годы, она все больше тяготеет к либеральной модели.

Выводы и предложения. Сейчас можно гово-рить о существовании молодежного законодатель-ства в большинстве европейских стран, однако обычно его направления ограничивается сферой ра-боты и образования для молодежи. К сожалению, сегодня не сформирован интеграционных аспектов государственной молодежной политики. В моло-дёжной работе государств Европейского Союза придают большое значение деятельности обще-ственных союзов, религиозных объединений, фон-дов, других независимых организаций, благодаря чему создается широкий спектр услуг для моло-дежи.

Главной целью работы европейских стран с молодежью является разработка единой политики, направленной на активизацию ее участия в обще-ственной жизни, воспитания у нее активной граж-данской позиции, создание для молодых людей воз-можностей получения образования, трудоустрой-ства, культурного и духовного развития, привлечения их к процессам принятия решений. С этой целью различные общественные объединения, правительственные организации и эксперты участ-вуют в консультационных проектах по целях и за-дачах государственной молодежной политики.

Литература

1. Анатович Н.А. Методология политиче-ского анализа зффективности государственного управлення // Проблеми управлення. - 2009. - № 4 (33). - С. 95-99.

2. Кобилев А.Г. Муниципальное управление и социальное планирование в муниципальном хо-зяйстве / А.Г. Кобилев, А.Д. Киреев, В.В. Рудой. - Ростов н/Д.: Феникс, 2007. - 608 с.

3. Парубчак И. Реализация культурно-воспитатильной функции в стране – основа социального назначения государства [Текст] / И.О.Парубчак // Экономика. Управление. Право / Научно-практический журнал / За ред. Черняка В.З. – Выпуск №8 (44 ). – 2013. – С. 30-34.

4. Gorzelak G. and Zawaliсska K. (eds.). Euro-pean Territories: From Cooperation to Integration. – Warsaw: Scholar, 2013. – 320 р.

5. The Future of Representative Democracy / Edited by: Sonia Alonso, John Keane and Wolfgang Merkel. Cambridge University Press, 2011. – 328 p.

Page 68: VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe ISSN 3162-2364europe-science.com/wp-content/uploads/2019/10/VOL... · VOL 2, No 43 (2019) Sciences of Europe (Praha, Czech Republic) ISSN 3162-2364

VOL 2, No 43 (2019)

Sciences of Europe

(Praha, Czech Republic)

ISSN 3162-2364

The journal is registered and published in Czech Republic.

Articles in all spheres of sciences are published in the journal.

Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French.

Articles are accepted each month.

Frequency: 12 issues per year.

Format - A4

All articles are reviewed

Free access to the electronic version of journal

All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil-

ity for their content, credibility and reliability.

Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion.

Chief editor: Petr Bohacek

Managing editor: Michal Hudecek

Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva

Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry

Academy of Sciences of the Czech Republic

Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History

(Moscow, Russia);

Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze

Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social

sciences and humanities. (Kiev, Ukraine)

Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice

Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography.

(Kharkov, Ukraine)

Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava

Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department

of History (Moscow, Russia);

Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci

Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De-

partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine)

Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psychol-

ogy and Pedagogy. (Minsk, Belarus)

«Sciences of Europe» -

Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha

E-mail: [email protected]

Web: www.european-science.org