Мальовниче село Черкащини -ЛЕГЕДЗИНЕЛЕГЕДЗИНЕ

Підготуваластудентка 41-з групи

факультету менеджментуУманського НУС

Новак Тетяна Анатоліївна

За переказами, назва с. Легедзино походить від прізвища козака Легейди, який першим

оселився на цих землях та заснував хутір. Час заснування села слід відносити до першої половини XVIII ст., а у 1763 р. збудовано

дерев'яну церкву. Перша писемна згадка про село датується 1768 p., коли в цих краях

вирувала Коліївщина. Вже на 1795 р. (час приєднання Правобережної України до

Російської імперії) у Легедзиному мешкало 452 жителі.

Село Легедзине Тальнівського району Черкаської області налічує 560 дворів та 995 жителів. Село лежить на трасі Умань-Черкаси за 25 кілометрів від Умані.

В селі є дитячий садок, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,сільська рада, поштове відділення, ФАП, цегельний завод, магазини, а колишнє колективне сільгосппідприємство на сьогодні трансформоване в ТОВ «Легедзинське», село газифіковане.

"Ну й що, звичайне українське село", – подумаєте Ви. Ні, не звичайне...

Особливу увагу до нього привернули кілька потужних подій, що відбулися тут протягом останнього десятиліття і викликали інтерес без перебільшення всієї України. Щорічні Толоки з будівництва-реконструкції трипільських хат, зйомки громадського кіно «Чорний козак», встановлення пам'ятника повстанцям та купальське дійство, що відбувається щороку на унікальній території в органічній атмосфері села. Земля давніх та найбільших поселень трипільської цивілізації (а саме тут розташоване найбільше відоме на сьогодні трипільське поселення та функціонує державний заповідник “Трипільська культура”) змушує людей повертатися знову до Легедзиного. Гарні люди та потужна енергетика наповнює і не залишає нікого байдужим.

Найголовнішою історичною родзинкою села є найбільше в світі поселення трипільської культури.

На аерофотознімку видно концентричні кола та радіальні лінії – вулиці гігантського протоміста площею 450 га.Поселення існувало ще за 500 років до єгипетських пірамід і мало біля 3000 будинків, в яких проживало до 15000 людей. На той час в світі поселень такого масштабу просто не було. Лінії та кола на ґрунті - залишки спалених трипільських жител, глина з яких внаслідок оранки та інших агротехнічних операцій виступає на поверхню. Вперше ці "малюнки" на ґрунті зафіксував у 1964 році військовий топограф Костянтин Шишкін , дешифруючи військові аерофотознімки. Вивчення розкопок довело, що забудову міста вели продумано, а не хаотично. Житла зводилися по колу чи овалу одне біля одного, з них, таким чином, вибудовувалася стіна, за якою, всередині, розташовувалося загальне подвір’я.

Кожне свято в с.Легедзине – це етнічне диво! Завітайте до нас і ви самі в цьому переконаєтесь...

…Івана Купала

Традиційна Трипільська Толока у Легедзине

Толока є давнім українським звичаєм. Її організовували на селі для виконання термінових робіт, що вимагали значної кількості осіб: збирання врожаю, вирубування лісу, спорудження будинків, спільний випас худоби тощо. Іноді толоку використовували для проведення громадських робіт (будування церков, шкіл, читалень, доріг тощо). У толоці односельчани брали участь, тобто працювали толокою (спільно, разом), добровільно й задарма, не потребуючи плати за свою працю. Зазвичай особа, на користь якої працювали, частувала робітників. Також звичною справою було звершення толоки народним гулянням — танцями і співами.

Крім усіх бажаючих «помісити глину» аби побудувати справжній трипільський будинок до події щороку долучаються чимало відомих публічних особистотей від письменників і музик до режисерів та політиків. Цього року (власне як і кілька попередніх) в події візьме участь Лірник Сашко (до речі - один з організаторів свята), київські музики з «Рутенії» та дніпровські мандрівні дяки «Вертеп».

Маланка в Легедзині

Вважається, що трипільці першими винайшли двоповерховий будинок: на першому розміщалося стійло для худоби, майстерня та місце для божка, на другому – вітальня та спальня. В одній хатинці було «прописано» 6–13 осіб – одна велика родина. Приміщення мали прямокутну форму: завширшки 4–5 метрів, завдовжки – 8–20. Перший поверх виготовлявся з дерева-кругляка, а другий – з дерева та глини. Для даху використовували очерет або солому. Кожен будиночок мав кругле віконце з розписом, яке нагадувало Сонце.

Щороку, починаючи з 1981р., експедиція Інституту археології АН України під керівництвом кандидата історичних наук В. Круца проводить на поселенні розкопки, в яких приймають участь біля сотні студентів-культурологів Києво-Могилянської академії та студентів-істориків Вінницького, Уманського педуніверситетів та Київського

На легедзинських полях знаходиться ціла низка курганних могильників. Частина з них розорані, частина не ореться взагалі. В 2007 році експедиція Інституту археології АН України провела розкопки на одному з курганів і здивувала всіх своїм вердиктом - розкопано скіфський(!), та ще й "царський" курган. Ця величезна підземна споруда була пограбована ще в ті ж скіфські часи, але, все ж, потішила археологів своєю незвичайною підземною архітектурою, керамікою та золотими речами. Звісно ж, цю "таємницю" не можна було приховати від журналістів з усієї України...

«Тут зібрано одну з найбільших колекцій трипільської культури на Черкащині, – розповів Владислав. – Є велетенські глечики для зберігання зерна, голки з кісток, фігурки людей, залишки жорен і так звана «біноклеподібна посудина», яка вже стала символом трипільської культури».

На сьогодні в фондах музею знаходиться більше 4000 експонатів.

.

Чекаємо вас гості! Ви впевнитися в тому,що це найдивовижніше місце,де збереглися традиції нашої Батьківщини!!!