з прокладання кабелю 6-35кВ в ізоляції з...

WT-TF/TT6/UA_1/2007

Інструкція з прокладання кабелю 6-35кВ в ізоляції з XLPE

Київ-2007


Зміст: 1. Вступ

1.1. Мета розробки. 1.2. Сфера застосування. 1.3. Нормативні документи. 1.4. Використані терміни.

2. Вихідні дані 2.1. Вимоги до прокладання кабелю. 2.2. Властивості матеріалів.

2.2.1. Кабель. 2.2.2. Арматура. 2.2.3. Захисні елементи, що використовуються для прокладання кабелю у

ґрунті. 2.2.4. Розбірні захисні елементи 2.2.5. Захисні елементи при прокладанні на повітрі 2.2.6. Внутрішній діаметр захисних елементів 2.2.7. Ущільнюючі матеріали 2.2.8. Матеріали для зменшення сил тертя кабелю при протягуванні через

труби і проходок 2.2.9. Паски для стягування, збирання трьох фаз кабелю у трикутну схему

2.3. Властивості обладнання та допоміжного інструменту для прокладання кабелю

2.3.1. Кабельні лебідки 2.3.2. Кабельні ролики 2.3.3. Кабельна направляюча 2.3.4. Кабельні панчохи 2.3.5. Монтажні затискачі (жабки) 2.3.6. Вертлюги 2.3.7. Пристрій для очищення та перевірки переходів 2.3.8. Змащування проходів

2.4. Захист кінців кабелю від проникнення вологи 2.5. Доставка кабелю на місце прокладання

2.5.1. Спосіб доставки 2.5.2. Транспортування кабелю 2.5.3. Перекочування барабанів з кабелем

2.6. Температура навколишнього середовища та температура кабелю при прокладанні

2.6.1. Температура повітря 2.6.2. Температура кабелю 2.6.3. Підігрів кабелю 2.6.4. Вимірювання температури кабелю

2.7. Згинання кабелю 2.8. Допустиме механічне навантаження на кабель

2.8.1. Сили натягу 2.8.2. Сили здавлювання

2.9. Прокладання одножильного кабелю

3. Технологія прокладання кабелю

2


3.1. Використання кабельних роликів 3.2. Визначення сили натягу та сили здавлювання, що діють на кабель 3.3. Відмотування кабелю з бухти 3.4. Розмотування кабелю з барабану

3.4.1. Розміщення барабану 3.4.2. Встановлення барабану на кабельних стійках 3.4.3. Розкручування та гальмування кабелю при розмотуванні 3.4.4. Розташування направляючої барабану

3.5. Способи розмотування кабелю та сфера їх застосування 3.6. Механічне прокладання кабелю

3.6.1. Встановлення кабельної лебідки 3.6.2. Розмотування та прокладання тросу лебідки 3.6.3. Кабельний затискач 3.6.4. Приєднання кабельного затискача до тросу кабельної лебідки 3.6.5. Процес прокладання та швидкість прокладання кабелю 3.6.6. Ручна допомога при прокладанні 3.6.7. Відрізання кінця кабелю

3.7. Ручне прокладання кабелю з використанням кабельних роликів 3.7.1. Спрямовування та протягування кінця кабелю 3.7.2. Розстановка персоналу вздовж траси

3.8. Переміщення кабелю вручну 3.9. Протягування кабелю через трубні переходи

3.9.1. Перевірка і очищення переходів 3.9.2. Заведення кабелю у нерозбірні захисні елементи 3.9.3. Використання та нанесення змащувальних матеріалів на внутрішню

поверхню переходу 3.9.4. Нанесення змащувальних матеріалів на поверхню кабелю 3.9.5. Протягування кабелю через перехід при ручному прокладанні кабелю

3.10. Укладання кабелю в петлі та вісімки 3.11. Виведення кабелю на конструкції та опори

4. Прокладання кабелю та захисних елементів у ґрунті 4.1. Використання додаткового прошарку піску 4.2. Глибина прокладання кабелю 4.3. Монтаж труб на переходах

4.3.1. Довжина і тип переходу 4.3.2. Резервні труби переходу 4.3.3. Глибина та спосіб прокладання захисних елементів 4.3.4. Використання існуючих переходів (проколів)

4.4. Ширина траншей 4.5. Радіус вигинів кабелю на поворотах траншеї 4.6. Підготовка траси для прокладання кабелю 4.7. Прокладання кабелю по дну траншеї 4.8. Ущільнення (герметизація) отворів переходів 4.9. Виконання перетинів та зближень 4.10. Засипка траншеї ґрунтом

5. Прокладання кабелю в каналах (на кабельних трасах) 5.1. Протягування кабелю 5.2. Прокладання та кріплення багатожильного кабелю

3


5.3. Прокладання та кріплення пучків одножильного кабелю 5.3.1. Кріплення пучків до елементів конструкцій 5.3.2. Бандаж пучків кабелю 5.3.3. Попереднє вигинання пучків кабелю для подальшого кріплення до

елементів конструкції 5.3.4. Попереднє вигинання пучків кабелю, прокладеного по дну каналу

5.4. Кріплення та попереднє вигинання одножильних кабелів, що прокладаються в площині з просвітами між жилами

6. Випробування кабельної лінії 7. Розрахунок сил натягу і здавлювання

7.1. Розрахунок необхідної сили натягу кабелю 7.1.1. Максимальна сила натягу 7.1.2. Початкові дані для розрахунків 7.1.3. Сила тертя на прямих ділянках траси 7.1.4. Сила тертя на поворотах траси

7.2. Розрахунок сили здавлювання кабелю на одному ролику на повороті траси 8. Загальні правила підбору та укладання кабелю.

4


1. Вступ 1.1 Мета розробки

Метою даної роботи є розробка рекомендацій, щодо прокладання кабелю напругою від 3,6/6 кВ до 20,8/36 кВ в ізоляції з зшитого поліетилену XLPE. 1.2 Сфера застосування

Даний керівний документ був розроблений та є прийнятним для прокладання кабелю, виробництва заводу TELE-FONIKA Kable S.A. 1.3 Нормативні документи

- Норма PN-HD 620 S1:2002(U) Енергетичний кабель у екструдованій ізоляції номінальною напругою від 3,6/6 (7,2) кВ до 20,8/36 (42) кВ.

- Технічні умови ZN-TF 501-2002, ZN-TF 500-2002 - Норма PN-76/E-05125 Електроенергетичні та контрольні кабельні лінії.

Проектування та будівництво. - Норма PN-E-04700/98 Вказівки щодо проведення приймально-здавальних робіт. - Процедури гарантії якості PJ 7.4-05. Інструкції та документи з ними пов’язані. - Рекомендації виробника кабелю, щодо проведення приймально-здавальних

випробувань та дані кабельних каталогів. 1.4 Використані терміни

Монтажний затискач (жабка) – пристрій, який використовується для механічного затискання у ньому кінців робочих жил кабелю, розташовується між кабелем та тягнучим тросом.

Кут повороту траси (траншеї) – кут між прямою напрямку траси перед поворотом та прямою напрямку траси після повороту.

Вертлюг – пристрій, який складається з двох частин з’єднаних між собою таким чином, що вони можуть обертатися одна відносно одної. Призначений для з’єднання тягнучого тросу з монтажним затискачем або кабельною панчохою для запобігання передачі обертального моменту однієї частини на іншу.

Захисні елементи – захист оболонки кабелю, збірна або нерозбірна труба, призначена для захисту кабелю від пошкодження.

Кабельна панчоха – труба, сплетена з стальних тросиків так, що при впливі тягнучої сили, щільно стискається навколо оболонки кабелю.

Кабельна направляюча – пристрій, який складається з двох роликів, розміщених під певним кутом на спільній рамі, та призначений для надання незмінного положення вісі кабелю, який розмотується з барабану.

Кабельний ролик – пристрій, який складається з одного або декількох роликів, встановлених на спільній рамі, який служить для зменшення сил тертя, що виникають під час прокладання кабелю.

Проміжний ролик – кабельний ролик, який складається тільки з одного ролика, встановленого горизонтально та призначеного для прокладання кабелю тільки на прямих відрізках траси.

Кутовий ролик – кабельний ролик, який складається з двох роликів розташованих вертикально та одного ролика розташованого горизонтально, або мінімум тільки двох вертикальних роликів. Призначений для прокладання кабелю на горизонтальних або вертикальних поворотах траси.

Захисний ролик – кабельний ролик, який складається з чотирьох роликів, розміщених таким чином, що вони зображують квадрат, призначений для прокладання кабелю під перешкодами (наприклад, під трубами) та для підтримки заданого положення кабелю, який спрямовується в перехід.

Пучок кабелю – три одножильних паралельно прокладених кабелі, які разом формують трьохфазне коло та зібрані разом за допомогою затискачів (бандажів).

5


Кут повороту траси (траншеї) – відрізок, на якому змінюється напрямок траси (траншеї) у горизонтальній або вертикальній площині.

Допоміжне обладнання – засоби, призначені для зменшення небезпеки пошкоджень, пов’язаних з ручним переміщенням предметів, вантажів, а також для полегшення виконання будівельних робіт (наприклад троси, ланцюги, підвіски, захвати, лебідки, візки…). 2. Вихідні дані 2.1 Вимоги до прокладання кабелю

Умови та способи прокладання кабелю повинні відповідати вимогам норм PN-76/E-05125, PN-HD 620 та Розпорядженню Міністра Інфраструктури від 06.02.2003 року з питань безпеки та гігієни праці при виконанні будівельних робіт, а також, вони повинні відповідати вимогам даного керівництва та діючих ПТБ. 2.2 Властивості матеріалів 2.2.1 Кабель

Конструкція та властивості прокладеного кабелю повинні відповідати технічним умовам виробника кабелю. Кожний прокладений відрізок кабелю (будівельна довжина) повинен мати протокол випробувань (сертифікат якості) з обов’язковою вказівкою дати проведення випробування.

2.2.2 Арматура

Для підключення (кінцеві муфти) та з’єднання кабелю (з’єднувальні муфти) необхідно використовувати арматуру, рекомендовану виробником кабелю. 2.2.3 Захисні елементи, що використовуються для прокладання кабелю у ґрунті

Рекомендується використовувати труби з твердого поліетилену – РЕН(HDPE) з поверхнею червоного кольору. У разі виконання переходів довжиною більше заводських довжин труб (6м), такі відрізки необхідно з’єднувати між собою за допомогою еластичних герметичних манжет. 2.2.4 Розбірні захисні елементи

В якості розбірних захисних елементів рекомендується використовувати поздовжньо-

роздільні труби з твердого поліетилену – РЕН(HDPE) з поверхнею червоного кольору. Для запобігання розкриванню труб, які прокладаються у ґрунті, їх необхідно закріпити між собою бандажем з клейкої стрічки (стрічки, армованої скловолокном) шириною 25мм (аналог стрічки Scotch 45 фірми 3М) або трьома витками мідного проводу з проміжками між витками 1м. Повздовжні та поперечні розрізи труб повинні бути герметично ущільнені матеріалами згідно п. 5.2.7.

6


Допускається нарощування розбірних трубоднакового типу по довжині так, щоб з’єднання верхніх частин було зміщено мінімум на 0,5м по відношенню до місця з’єднання нижніх частин. Виступаючі на кінцях зайві частини труби необхідно зрізати.

Розбірні труби використовуються в місцях схрещення кабелів між собою та перетину з іншими інженерними спорудами, також рекомендується використовувати при підведенні живлення до будівельних майданчиків, під кіосками та спорудами без постійного фундаменту. 2.2.5 Захисні елементи при прокладанні на повітрі

Як захисний елемент у місцях виходу кабелю з ґрунту на несучі конструкції (наприклад, опори ПЛ) необхідно використовувати труби з твердого поліетилену – РЕН(HDPE), стійкого до впливу ультрафіолету. 2.2.6 Внутрішній діаметр захисних елементів Внутрішній діаметр захисних елементів (труб) повинен бути не менше 50мм,або як мінімум:

- 1,5D (D - зовнішній діаметр прокладеного кабелю); - 3S (S - сума поперечних перерізів 3-ох фаз, які складають пучок кабелю).

2.2.7 Ущільнюючі матеріали

Для ущільнення кабелю в отворах та розбірних захисних елементах, необхідно використовувати матеріали, стійкі до впливу вологи, які не приносять шкоди прокладеному кабелю та захисним елементам. Рекомендується використовувати:

- пластичні маси на основі силіконового каучуку - для повздовжнього ущільнення розбірних захисних елементів (п. 2.2.4);

- стрічку, що здатна до самовулканізації, шириною мінімум 38мм з властивостями не гіршими, ніж у стрічки Scotch VM 3M - для ущільнення поперечних країв розбірних захисних елементів по п.2.2.4.;

- поліуретанову піну, стійку до впливу вологи – для ущільнення кабелю у отворах труб;

- труби або термоусаджувальну стрічку вкриту клеєм - для ущільнення кабелю в отворах та для з’єднання між собою розбірних елементів;

- труби або термоусаджувальні заготовки, стійкі до впливу ультрафіолетового випромінювання, при виході кабелю з ґрунту на несучі конструкції - для ущільнення отворів труб з проложеним кабелем або пучком кабелів.

Даний матеріал повинен охоплювати кабель або пучок кабелів по всьому периметру та по довжині не менше ніж 10см. При вводі кабелів у споруди, місце вводу повинно бути герметичним (захищеним від потрапляння газу). 2.2.8 Матеріали для зменшення сил тертя кабелю при протягуванні через труби і проходи

Як матеріал для зменшення сили тертя кабелю, який прокладається в трубах, кабельних проходах, необхідно використовувати кабельні змащувачі або рідкі матеріали, які не впливають негативно на труби, оболонку кабелю та стінки проходів, а також біологічно швидко розкладаються. 2.2.9 Паски для стягування, збирання трьох фаз кабелю у трикутну схему

У випадку зв’язування кабелю прокладеного в ґрунті у ролі пасків для стягування трьох одножильних кабелів у пучки необхідно використовувати кабельні паски не гірші, ніж паски типу ОКЗ, СТ або відрізки самоклейкої стрічки, армованої скловолокном, з властивостями не гіршими, ніж у стрічки Scotch 45 3M. У разі зв’язування кабелю при виході з землі( перехід КЛ/ПЛ), також можна використовувати шматки

7


самоклейкої стрічки чорного кольору, армованої скловолокном та стійкої до впливу зовнішніх факторів, шириною 25мм, з властивостями не гірше ніж Scotch 890 3M.

2.3 Властивості обладнання та допоміжного інструменту для прокладання кабелю 2.3.1 Кабельні лебідки

Кабельна лебідка повинна приводитись в рух за допомогою двигуна внутрішнього згорання або від електродвигуна, мати плавне регулювання швидкості протяжки кабелю та повинна бути обладнана наступними пристроями:

- автоматичний обмежувач сили натягу, котрий самостійно вимикає привід лебідки у разі перевищення попередньо встановленого зусилля;

- реєстратор діючої величини сили натягу кабелю, котра записується у вигляді графіку сили в залежності від довжини кабелю, що прокладається.

2.3.2 Кабельні ролики

Ролики та рами роликів повинні бути виготовлені з твердого алюмінію або з

оцинкованої сталі. Вісі роликів повинні бути встановлені на підшипниках, захищених від попадання вологи та бруду. Діаметр валика кабельного ролика в самій вузькій частині повинен бути не менше 80мм. У кабельних кутових роликах відстань між сусідніми вісями не повинна перевищувати 0,35м. 2.3.3 Кабельна направляюча

Кабельна направляюча повинна складатися з двох металічних роликів з діаметром валика в самій вузькій частині не менше 80мм, встановлених на спільній металевій рамі так, щоб вісі труб утворювали рівнобедрений трикутник з кутом основи рівним 120оС 2.3.4 Кабельні панчохи

Кабельні панчохи повинні виготовлятися з гнучких стальних тросиків, сплетених між

собою у виді трубки так, щоб при впливі сили натягу, панчоха затискала поверхню оболонки кабелю. З одної сторони панчохи повинна бути одна або дві провушини для кріплення тягнучого тросу. Довжина плетеної частини панчохи повинна бути не менше 1м. 2.3.5 Монтажні затискачі (жабки)

Монтажні затискачі повинні виготовлятися з металу, мати зовнішній діаметр не більше 80мм, гарно затискати робочу жилу, витримувати відповідну величину сили натягу кабелю.

8


2.3.6 Вертлюги Вертлюги повинні бути виготовлені з

металу, мати зовнішній діаметр не більше 60мм та мати з обох сторін вушка для кріплення. Обидві частини вертлюга повинні так з’єднуватися між собою, щоб вони прокручувалися при надходженні на них сили натягу та не передавали обертальний момент з одної частини вертлюга на іншу. 2.3.7 Пристрій для очищення та перевірки переходів

Щітки, призначені для очищення проходів та труб від різних типів забруднень, таких як ґрунт, повинні виготовлятися з пластмас, мати форму валика з вушками для кріплення з обох сторін. Зовнішній діаметр щітки повинен бути на 5мм більшим, ніж внутрішній діаметр проходу(труби), а довжина – більшою, ніж три її діаметри.

Валики для перевірки однорідності проходів повинні виготовлятися з металу та мати з обох сторін вушка для кріплення. Зовнішній діаметр валику повинен бути на 10мм меншою, ніж внутрішній діаметр проходу, а довжина-більшою ніж, три її діаметри. 2.3.8 Змащування проходок

Для змащення проходок використовується пристрій, який складається з двох поліруючих нитяних дисків, насаджених на металічну вісь та має з обох сторін вушка для кріплення. Зовнішній діаметр диску повинен бути на 5мм більшим внутрішнього діаметру проходки 2.4 Захист кінців кабелю від проникнення вологи

При зберіганні, транспортуванні та прокладанні, обидва кінці кожного відрізку(довжини) кабелю повинні(незалежно від атмосферних умов) добре захищатися від потрапляння вологи за допомогою термоусаджувальної капи, що щільно прилягає до поверхні оболонки кабелю та закриває кабель на 50мм від краю.

При протягуванні кабелю за робочу жилу за допомогою монтажного затискача (жабки), захист кінця кабелю від потрапляння вологи повинно бути виконано мінімум двома шарами клейкої або самовулканізуючої ізоляційної стрічки, щільно намотаної на довжину не менше 30мм на корпус затискача та на поверхню оболонки кабелю. 2.5 Доставка кабелю на місце прокладання 2.5.1 Спосіб доставки

Кабель повинен поставлятися на місце прокладання на кабельних барабанах. У разі перемотки кабелю на інший барабан, зовнішній діаметр шийки барабана повинен бути не менше 30-ти діаметрів кабелю. Відстань між верхнім шаром намотаного кабелю та щокою барабану повинна бути не меншою, ніж 10см. Обидва кінці намотаного кабелю повинні бути прикріплені до внутрішньої сторони щоки барабану так, щоб кінці кабелю не виступали за край щоки. 2.5.2 Транспортування кабелю

Барабани з кабелем рекомендується перевозити на місце їх прокладання на кабельних транспортерах(візках), котрі дозволяють виконувати завантаження та розвантаження барабанів без використовування допоміжної вантажопідйомної техніки, наприклад крану. У разі перевезення кабелю в кузові автомобіля або причепі, барабан повинен бути встановлений вертикально, та повинен бути закріплений так, щоб в процесі транспортування він не міг перекинутися або зміститися.

9


Розвантаження барабану з автомобіля рекомендовано виконувати за допомогою крана. Вільне скатування або скидання барабанів з кабелем з автомобіля на поверхню землі ЗАБОРОНЕНО!

У разі транспортування на місце прокладання попередньо розігрітого кабелю взимку, час транспортування повинен бути мінімальним, не більше одної години, а барабан з кабелем або бухта кабелю, повинні бути вкриті брезентом або матеріалом з пластмас, що не дозволять кабелю сильно охолонути.

2.5.3 Перекочування барабанів з кабелем

У разі неможливості підвезення барабанів з кабелем безпосередньо до місця прокладання, барабан з кабелем дозволяється перекочувати на короткі відстані по поверхні вулиці або по поверхні звичайного ґрунту, але при умові, що поверхня по якій перекочується барабан рівна та не має виступаючих нерівностей, а по м’якому ґрунті перекочувати можна тільки по спеціально укладених дошках або плитках, для запобігання вгрузання щік барабану у ґрунт. Барабан необхідно перекочувати у напрямку, вказаному стрілкою на щоці барабану (у напрямку протилежному до напрямку розмотування кабелю) 2.6 Температура навколишнього середовища та температура кабелю при прокладанні 2.6.1 Температура повітря

Рекомендується так планувати прокладання кабелю, щоб навколишня температура була вище нуля. Кабель дозволяється прокладати при температурі нижче нуля тільки у випадку коли зовнішня температура не нижче вказаної в п. 2.6.2 2.6.2 Температура кабелю

Температура кабелю в момент прокладання повинна бути не нижчою, ніж: -5оС – для кабелю у ПВХ оболонці; -10оС – для кабелю в XLPE оболонці. Якщо температура кабелю нижче мінімальної, то кабель перед прокладанням потрібно попередньо підігріти до такої температури, щоб протягом всього періоду прокладання, температура кабелю не опустилася до вищевказаних показників. 2.6.3 Підігрів кабелю

Підігрів кабелю, намотаного на барабан або змотаного у бухти, рекомендується виконувати, розмістивши його у приміщенні, де температура повітря становить не менше 25оС, на час не менше 36 годин. Допускається підігрів кабелю безпосередньо на місці прокладання, при умові що кабель розміщено у спеціальному наметі (кожусі),куди подається нагріте повітря. 2.6.4 Вимірювання температури кабелю

Вимірювання температури кабелю рекомендується проводити, вимірюючи температуру оболонки верхніх витків кабелю (намотаного на барабанабо змотаного у бухту) за допомогою оптичного вимірювача температури(пірометра) прийнявши нижню межу вимірювань рівну -20оС. Вимірювання слід виконати мінімум в трьох протилежних пунктах окружності барабану (бухти), а в якості величини температури кабелю, прийняти мінімальну температуру з трьох виконаних вимірів 2.7 Згинання кабелю

Згинання кабелю що прокладається, слід виконувати тільки в крайніх випадках, при цьому радіус згинання повинен бути максимально великим, але не менше:

10


- 15*D- у разі прокладання кабелю з повздовжнім ущільненням або без нього; - 25*D- у разі прокладання кабелю з повздовжнім та поперечним ущільненням

(D- зовнішній діаметр кабелю). 2.8 Допустиме механічне навантаження на кабель 2.8.1 Сили натягу

Під час протягування кабелю за його кінець, використовуючи монтажний

затискач(жабку або кабельну панчоху), максимально допустима сила натягу не повинна

бути вищою ніж: dF

)(* NSFd σ= де: σ =50N/mm2 у разі кабелю з мідними жилами; σ =30N/mm2 у разі кабелю з алюмінієвими жилами; S –сума номінальних перерізів робочих жил без урахування перерізу зворотних жил. 2.8.2 Сили здавлювання

Максимальна сила притискання кабелю до роликів, розміщених на поворотах траси не повинна перевищувати допустимі значення

kNFdR 4,1= на один ролик

2.9 Прокладання одножильного кабелю

Три одножильних кабелі, які разом складають трьохфазну кабельну лінію, повинні бути розміщені і закріплені:

- в трикутну схему – прокладання кабелю в ґрунті та на дні каналу, на кабельних драбинах

- в одній площині – прокладання на вертикальних відрізках стін, але при цьому площина прокладання трьох одножильних кабелів повинна бути паралельна площині стіни

У каналах допускається прокладання трьох одножильних кабелів, які утворюють трьохфазне коло. Відстань між сусідніми фазами повинна бути рівною зовнішньому діаметру кабелю, якщо це необхідно для гарантування потрібного струмового навантаження кабелю 3 Технологія прокладання кабелю 3.1 Використання кабельних роликів

Кабель, що прокладається у траншеї та в кабельних каналах вручну або такий що протягується за допомогою механічної кабельної лебідки, повинен просуватися на кабельних роликах, розміщених по трасі кабельної лінії

Проміжні ролики – повинні розміщуватися на прямих відрізках траси, на такій відстані між собою, щоб не допускати тертя кабелю з ґрунтом, але не більше ніж 4м

Кутові ролики – повинні встановлюватися по всій довжині повороту траси. Відстані між вісями сусідніх роликів, до яких притискається кабель (тобто вертикальних роликів при горизонтальних поворотах та горизонтальних роликів при вертикальних поворотах) повинні бути не більше 0,35м, а сила натискання кабелю на ролик не повинна бути більшою ніж гранично допустима величина.

11


12

kNFdR 4,1= Направляючі ролики – повинні встановлюватися з обох сторін від об’єкту, під котрим

протягується кабель, щоб виключити можливість тертя кабелю з ґрунтом та об’єктом Допускається прокладання кабелю без використання роликів, якщо маса кабелю не

перевищує 200кг: - Кабелю що поставляється в бухтах, згідно п. 2.5.1. та відмотаного згідно п. 3.3, - Кабелю відмотаного з розміщених на трасі барабанів або укладених вісімками та

таких що переносяться згідно п. 3.8. 3.2 Визначення сили натягу та сили здавлювання, що діють на кабель

З метою визначення необхідних умов протягування кабелю, необхідно перед прокладанням розрахувати:

- максимальну очікувану силу натягу )( dF , яку можливо використати для

прокладання даного відрізку кабелю; - у разі механічного протягування – також треба визначити максимальну очікувану

силу натискання кабелю )( dRF на ролик, встановлений на повороті траси.

3.3. Відмотування кабелю з бухти Відрізок кабелю поставленого в бухті, згідно п 2.5.1, необхідно відмотувати та

прокладати вздовж траси, шляхом катання бухти в вертикальному положенні по рівній чистій поверхні, наприклад по дну траншеї. Бухта повинна розмотуватися двома працівниками, котрі знаходяться з обох боків бухти 3.4 Розмотування кабелю з барабану 3.4.1 Розміщення барабанів

Барабан з кабелем розташовується поблизу одного з кінців траси так, щоб кабель розмотувався через верх барабану та вісь барабану, по можливості, була максимально перпендикулярна вісі траси. В крайньому випадку, при відсутності місця для установки, барабан можна встановити збоку від траси під таким кутом до вісі траси, щоб виключити можливість тертя кабелю з ґрунтом та щоками барабану, але при наявності додаткового обладнання (кабельних роликів) 3.4.2 Встановлення барабану на кабельних стійках

Барабан з кабелем повинен бути встановлений на горизонтально розміщеній кабельній вісі («карандаше»), котра встановлюється на розміщених з обох боків барабану кабельних стійках з можливістю регулювання висоти встановлення барабану. Відстань між нижнім краєм щік барабану та поверхнею ґрунту повинна бути не менше, ніж 20см 3.4.3 Розкручування та гальмування кабелю при розмотуванні

При прокладанні кабелю з барабану, барабан повинен вручну розкручуватися працівниками так, щоб кабель вільно провисав, але не торкався поверхні ґрунту. Якщо швидкість обертання барабану перевищить швидкість розмотування барабану( кабель


почне занадто провисати та торкатися поверхні ґрунту), барабан необхідно терміново зупинити, наприклад, шляхом притискання до щік барабану товстої дошки або дерев’яного брусу. 3.4.4 Розташування направляючої барабану

При прокладанні кабелю між барабаном та початком траси необхідно встановити направляючу кабелю таким чином, щоб напрямок кабелю, що розмотується, проходячи через кабельну направляючу, співпав з віссю траси кабельної лінії(віссю розміщення кабельних роликів на трасі) та таким чином, щоб запобігти тертя кабелю з ґрунтом 3.5 Способи розмотування кабелю та сфера їх застосування

Кабель, що розмотується з барабану та впускається в траншею, повинен протягуватися по роликам наступним чином:

- механізованим способом, за допомогою кабельної лебідки, згідно п. 3.6; - працівникам вручну, згідно п.3.7 та п.3.9.5.

Механізований спосіб прокладання кабелю рекомендується використовувати в усіх випадках

коли визначена сила натягу кабелю ( , перевищує значення 2 . )F

перед провушиною), щоб

kNУ випадку, коли сила натягу при механічному способі прокладання кабелю більша допустимої для даного типу кабелю, рекомендується використовувати комбінований спосіб прокладання кабелю(згідно п. 3.6.6). Допускається також прокладання в траншею тільки частини довжини кабелю, а іншу частину можна укласти в петлях або вісімках на поверхні ґрунту, згідно п. 3.10 3.6 Механічне прокладання кабелю 3.6.1. Встановлення кабельної лебідки

Кабельну лебідку необхідно встановлювати на одному з кінців кабельної лінії так, щоб при прокладанні кабелю вона не змінювала свого положення 3.6.2 Розмотування та прокладання тросу лебідки

Трос лебідки необхідно розмотати з барабану та укласти по всій довжині траншеї, провівши трос вручну через проходи, труби, та укласти його на кабельні ролики, які розміщені згідно з п. 3.1 3.6.3 Кабельний затискач

На кінець кабелю, що прокладається необхідно встановити:

- монтажний затискач(жабку) згідно п. 2.3.5; - кабельну панчоху згідно п. 2.3.4. Монтажний затискач (жабка), повинен накладатися

на всі кінці робочих жил, з яких попередньо зняли ізоляцію, а місце встановлення затискачу повинно бути захищено від потрапляння вологи, згідно п. 2.4

Кабельна панчоха накладається на зовнішню оболонку кабелю на довжину не менше 1м. Необхідно використовувати кабельні панчохи такого діаметру(значення діаметру звичайно вказується на тросікабельну панчоху можна було легко завести на кабель та щоб менший діаметр панчохи(після розтяжки) був мінімум на 5мм менша зовнішнього діаметру кабелю, що прокладається.

13


Протилежний від провушини кінець кабельної панчохи необхідно закріпити на оболонці кабелю за допомогою двох-трьох шарів м’якого стального або мідного дроту, діаметром приблизно 1мм. 3.6.4 Приєднання кабельного затискача до тросу кабельної лебідки

Приєднання кабельного затискача до тросу лебідки необхідно виконати через вертлюг, згідно п. 2.3.6 3.6.5. Процес прокладання та швидкість прокладання кабелю.

Перед початком прокладання кабелю необхідно встановити параметри натягу на автоматичному обмежувачі сили натягу кабельної лебідки на величину не більшу від розрахованої допустимої сили натягу Fd для кабелю, що прокладається. Швидкість прокладання кабелю необхідно збільшувати плавно від нуля до оптимальної для даного випадку, але не більше ніж 15м/хв. Одночасно з натягом необхідно допомагати вручну розкручувати (розмотувати) барабан з кабелем.

Під час прокладання необхідно стежити, особливо на початку траси і на поворотах, за правильним проходженням троса лебідки і кабелю через кабельні ролики. У випадку порушення процесу проходження (наприклад, зрушення або перевертання кабельного ролика), прокладання необхідно негайно зупинити і, після зниження швидкості прокладання до нуля, усунути причину (поправити ролик, трос кабельної лебідки і ін.). Швидкість відновлення прокладання необхідно плавно збільшувати так, щоб ривки і смикання не пошкодили кабель. Рекомендується, щоб графік зареєстрованої сили натягу, залежно від довжини кабелю, був доданий до виконавчої документації кабельної лінії. 3.6.6 Ручна допомога при прокладанні.

У разі необхідності ручної допомоги при прокладанні кабелю, кабель ,що розмотується, повинен вручну розтягуватися і переноситися працівниками в траншеї, особливо в місцях перед вигином траси, у напрямі прокладання, при цьому перед розстановкою персоналу по трасі необхідно враховувати, що один працівник тягне кабель з силою 0,20... 0,25кН. 3.6.7 Відрізання кінця кабелю.

Відразу ж після прокладання кабелю його кінець повинен бути відрізаний на необхідну довжину і захищений від потрапляння вологи згідно п. 2.4, при цьому довжина відрізаного кінця кабелю повинна бути не менше ніж :

- 0,1м (рахуючи від кінця оболонки) - у разі виконання протягання з захватом за робочі жили за допомогою затискача (жабки);

- 1м - у разі виконання протягання з використанням кабельної панчохи. 3.7 Ручне прокладання кабелю з використанням кабельних роликів. 3.7.1 Спрямовування та протягування кінця кабелю.

На відкритих ділянках траси кінець кабелю, що прокладається, повинен бути спрямований і протягуватися одним працівником, який рухається вздовж траси (наприклад по дну траншеї). 3.7.2 Розстановка персоналу вздовж траси.

Працівники, які займаються прокладанням кабелю, повинні бути розміщені по трасі у напрямку прокладання в наступних місцях:

- на початку траси; - перед кожним вигином траси; - перед входом в кожен перехід з довжиною переходу більше 3м; - у разі потреби - безпосередньо перед проміжними роликами; - рівномірно по трасі та після виходів кабелю з трубних переходів.

14


Працівники повинні ставати на свої місця (наприклад, спускатися в траншею) по мірі

проходження кабелю і залишатися на цих місцях до закінчення прокладання кабелю. Відстань L (у метрах) між сусідніми робітниками, що тягнуть кабель, повинна бути така, щоб маса кабелю даної відстані L не перевищувала 150кг. У разі проходження кабелю через трубні переходи, всі робітники, які тягнуть кабель через перехід (згідно п.3.9.5), повинні розміщуватися, по можливості, якомога ближче до виходу з переходу, на відстані не більше 2м один від одного. 3.8 Переміщення кабелю вручну.

Переміщення кабелю вручну повинно виконуватися таким чином, щоб кабель, який переносять, не піддавався надмірному вигинанню, навіть в горизонтальному положенні під власною вагою, і не торкався поверхні ґрунту. Кабель, який переносять, повинен утримуватися робітником в двох місцях на відстані біля 0,5м між ними. Відстань L (у метрах) між двома сусідніми працівниками не повинна перевищувати 5м, але не бути більшою, ніж відстань довжини кабелю вагою 25кг. 3.9 Протягування кабелю через трубні переходи. 3.9.1 Перевірка і очищення переходів.

Перед протягуванням кабелю необхідно перевірити чистоту, однорідність, гладкість поверхні всередині трубного переходу. У разі виявлення забруднення, його необхідно усунути. Перевірка стану поверхні всередині трубного переходу проводиться візуально, а у випадку необхідності, використовуються додаткові засоби, наприклад, ліхтарики, дзеркала.

У разі підозри, що на довжині переходу є зрушення, перескоки або овальність труб, перевірку однорідності і гладкості поверхні необхідно виконати за допомогою ручного протягування через перехід металевого валика, згідно п. 2.3.7, сполученого з двох боків через провушини з тросом (фалом) (для можливості витягування валу при заклинюванні його всередині труби). Поверхню труб можна вважати рівною і гладенькою, якщо вал можна протягнути через перехід силою одного робітника.

У разі виявлення забруднення всередині переходу, необхідно усунути бруд, протягуючи двічі в одному напрямку щітку, згідно п.2.3.7, з закріпленим тросом завдовжки мінімум на 3м більше, ніж довжина переходу. 3.9.2 Заведення кабелю у нерозбірні захисні елементи.

Кабель потрібно заводити і витягувати з трубного переходу так, щоб його зовнішня оболонка не зазнавала тертя з краями труб, і щоб кабель не затягував за собою в трубу ґрунт. Для цього рекомендується безпосередньо перед входом в трубу встановлювати захисні або проміжні ролики, безпосередньо в трубі – спеціальні пристрої в формі лунки, а на виході труби – проміжні ролики.

В один трубний перехід пропускається один багатожильний кабель або три одножильні одночасно (трьохфазне коло). У переходи, виконані із сталевих труб, в одну трубу, допускається прокладання тільки такого кабелю, який утворює симетричне трьохфазне коло.

15


3.9.3 Використання та нанесення змащувальних матеріалів на внутрішню поверхню переходу.

Змащувальні матеріали, вказані в п. 2.2.7., необхідно використовувати в тих випадках, коли розрахункова сила тертя Ft, розрахована згідно способу вказаного в розділі 7, по сухій внутрішній поверхні переходу більше значення 0,8кН. 3.9.4 Нанесення змащувальних матеріалів на поверхню кабелю.

У разі протягування через заздалегідь змащений по внутрішній поверхні перехід довгих відрізків кабелю або протягуванні в тому самому переході другого і третього кабелю трифазного пучка, нижні частини кабелю також необхідно змащувати таким самим матеріалом, яким змащено поверхню переходу. 3.9.5 Протягування кабелю через перехід при ручному прокладанні кабелю.

Кінець кабелю, що прокладається вручну, повинен протягуватися через трубний перехід за допомогою фала (троса), виконаного з конопляного мотузка або з пластмаси, згідно п. 3.6.3, і протягнутого заздалегідь через перехід за допомогою кабельних палиць. Кількість робітників, що тягнуть вищезгаданий фал, повинна відповідати кількості, розрахованій як 0,005Ft (де Ft - сила тертя кабелю з внутрішньою поверхнею переходу), способом, вказаним в розділі 7. Кількість працівників не повинна бути більшою ніж 5 чоловік. Весь персонал, задіяний в протягуванні кабелю, повинен розміщуватися максимально близько до виходу з переходу, на відстані не більше ніж 2м один від одного.

Допускається проштовхування (виштовхування) кінця кабелю без протягування за допомогою фала через трубний перехід, якщо перехід по довжині не більший ніж 3м. 3.10 Укладання кабелю в петлі таКінці довжин

вісімки. кабелю, які повинні

в и

згідно

вводитись в будівлю або ивод тися на кабельні опори, можна тимчасово укладати на поверхню ґрунту поза траншеєю у вигляді петлі або вісімки. Допускається укладання відрізків кабелю у вісімки масою не більш 200кг з дотриманням всіх допустимих радіусів вигинів, згідно вимог п. 3.8. Радіус вигину кабелю в петлях і вісімках повинен складати не менше 2 Rd, де Rd – мінімальна величина радіусу вигину, вказана для даного типу кабелю, але не менше ніж 2м. 3.11 Виведення кабелю на конструкції та опори.

Виведення кінців кабелю, що прокладається, на вертикальні опорні конструкції заввишки близько 2м (наприклад, на несучі конструкції кінцевих муфт), виконується шляхом піднімання кінцю кабелю, який заздалегідь був укладений на поверхні ґрунту, каналу або траншеї. Виведення кінців кабелю, що прокладається, на вертикальні опорні конструкції заввишки більш ніж 2,5м, а також на опори ЛЕП, виконується шляхом затягування кабелю вручну за допомогою фала з’єднаного з кабелем і перекинутого через блок нагорі конструкції або опори.

У разі затягування одножильних кабелів, затягуються одночасно три кабелі з’єднані в пучок за допомогою клейкої ізоляційної стрічки (див. п. 2.2.8) і розміщені, згідно п. 5.3.2. На кабель або пучок, що затягується на конструкцію, необхідно накласти відрізок захисної труби, п. 2.2.5, необхідної довжини. З'єднання кінця кабелю або пучка кабелів з

16


фалом необхідно виконувати за допомогою кабельної панчохи, підібраної згідно вимог п. 3.6.3, при цьому при затягуванні пучка кабелів, панчоха повинна бути накладена на оболонки всіх кабелів пучка. Після затягування кабелю, кінці кабелю під панчохою можна не відрізати.

Під час затягування кабелю і накладеної на нього захисної труби, затягування необх радіусу

лем, що знаходиться в ньому, повин

чих (наприклад, в пісках, глинис

кладатися в землі на глибинах згідно вимог, вказан

инах менше вказаних, то таке прокладання

ається місцеве прокладання кабелю на інших глибинах, але не

проколу) в землі не повинна перевищувати 30м. Перех

одів (проколів) під автомобільними дорогами, залізн

що утворюють кабел

обох боків траншеї.

ідно проводити поволі, так щоб дотримувалися вимоги по мінімальному згинання для кабелю, і, особливо, біля країв захисної труби.

Після затягування отвір захисної труби разом з кабеен бути герметизований і захищений від потрапляння в нього вологи і

забруднень, згідно п. 2.2.7.

4 Прокладання кабелю та захисних елементів в ґрунті. 4.1 Використання додаткового прошарку піску.

У траншеях викопаних в мінеральних, дрібнозернистих, сипутих пісках і субпісках) ґрунтах кабель і захисні елементи (труби) необхідно укладати

безпосередньо на дні траншеї і засипати місцевим, «рідним» ґрунтом. У траншеях викопаних у відмінному від вищезгаданого ґрунті, кабель і захисні труби необхідно укладати на дні траншеї на додатковому прошарку піску завтовшки мінімум 10см, а зверху засипати кабель спочатку шаром піску завтовшки мінімум 10см (від верхньої частини кабелю), а потім вже «рідним» ґрунтом. Пісок для підсипання може бути будівельним, річковим або глинистим. Краще всього використовувати глинистий пісок. 4.2 Глибина прокладання кабелю.

Пучки одножильних кабелів повинні проих в ПУЕ та п.3.1.2. норми PN-76/E-05125, тобто на глибинах в залежності від типу

ґрунту, але не менше ніж на глибині 0,7м. Якщо кабель прокладається на глибнеобхідно завжди погоджувати з фірмою-виробником TELE-FONIKA та представниками експлуатуючої організації. В окремих випадках допускменше 0,4м, за умови прокладання кабелю в захисних елементах, наприклад, в захисних трубах, згідно п. 2.2.3., якщо це не суперечить вимогам ПУЕ. 4.3. Монтаж труб на переходах. 4.3.1 Довжина і тип переходу.

Довжина однотрубного переходу (ід повинен бути прямим по всій своїй довжині. Не допускається виконання

поворотів на переходах, а особливо виконувати вигинання кінців кабелю на переходах. В окремих скрутних умовах допускається виконання переходів із захисних труб, згідно п. 2.2.3, завдовжки 40м діаметром 232 мм. 4.3.2 Резервні труби переходу.

У разі виконання трубних перехичними коліями і т.д., необхідно встановлювати одну резервну трубу на три кабелі.

4.3.3 Глибина та спосіб прокладання захисних елементів.

Глибина і спосіб прокладання захисних елементів, вказаних в п. 2.2.3, ьні проходи, повинні відповідати вимогам п. 3.2.2 і 3.2.3 норми PN-76/E-05125 та ПУЕ.

Відстань між сусідніми захисними елементами, а також між їх бічними поверхнями і стінкамитраншеї, повинна бути не менше 5см. Довжини захисних труб в місцях перетину кабелю з іншими підземними комунікаціями повинна дорівнювати ширині траншеї плюс мінімум 0,5м з

17


Якщо місцеві норми відрізняються від вказаних вище, то необхідно проінформувати про це виробника кабелю. Простір між поверхнями труб і бічними стінками траншеї повинен бути заповнений ґрунтом згідно п. 4.1, при цьому ґрунт повинен бути утрамбований механічним способом.

існуючих

викон Е-05125, а рівництва.

инна бути не меншою 0,5м і дозволяти персоналу проходити и необхідні для будівництва операції (установка і зняття

кабел

я від оболонки крайнього кабелю.

аншеї. ншеї повинні виконуватися

бічних стінок траншеї на повор

инна бути підготовлена на окладається. На цій довжині

повин

атися на дні ску) в формі, що нагадує синусоїду,

при ц

ому у разі накладення бандажа за допомогою липкої

(герметизація) отворів переходів. повинні бути герметично и цьому даний матеріал

повин

повнюватися матеріалом згідно п. 2.2.7.

або з іншими інженерними спорудами 3.1.7 норми PN-76/E-05125, при цьому у

всіх випадках, при яких використовуються розбірні захисні елементи, згідно п.2.2.4, подовжні

4.3.4 Використання існуючих переходів (проколів).

У разі реконструкції кабельної лінії допускається використанняпереходів (труб пластикових, сталевих) за умови, що дані переходи

ані на глибині і відповідно до вимог згідно ПУЕ та п. 3.2.2 норми PN-76/внутрішні діаметри становлять не менше від вказаних в п.2.2.6 даного Ке 4.4 Ширина траншей.

Ширина дна траншеї повпо дну траншеї і виконуват

ьних роликів, зняття з роликів прокладеного кабелю, установка ремінців, кріплення кабелю в пучки і ін.). У разі паралельної прокладки нового кабелю уздовж існуючої кабельної траси, ширина траншеї вираховуєтьс 4.5 Радіус вигинів кабелю на поворотах тр

В разі повороту траси лінії стінки траншеї або лінії дна трау вигляді дуг, а не прямих ліній, при цьому радіус заокруглення Rw

отах або на дні траншеї повинен бути не меншим: Rw = 1,2м. 4.6 Підготовка траси для прокладання кабелю.

Перед початком прокладання кабелю траса (траншея) повдовжину не меншу, ніж займає довжина відрізка кабелю, що пр

на бути підготовлена траншея, підготовлені і перевірені проходи (проколи), у разі потреби виконані підсипання шарів піску і встановлені ролики по всій довжині. 4.7 Прокладання кабелю по дну траншеї.

Багатожильні кабелі і пучки одножильного кабелю повинні прокладтраншеї або на підсипаному «змійкою» шарі ґрунту (пі

ьому вигини повинні складати біля 0,2м і відстань між сусідніми вигинами (вигини в тому ж напрямі) повинна бути біля 10м, що призводить до збільшення довжини кабелю по трасі приблизно на 0,1% довжини кабелю.

На пучки одножильного кабелю, що прокладається в трикутну схему, повинні бути накладені бандажі, згідно п. 2.2.8, при ць

ізоляційної стрічки, достатньо одного шару стрічки (клейкою стороною до оболонки кабелю) з перехресним перетином на 5м. Відстань між сусідніми бандажами повинна бути не меншою 3м. 4.8 Ущільнення

Отвори трубних переходів з прокладеними в них кабелямиущільнені на глибину біля 10см матеріалами згідно п. 2.2.7, пр

ен оточувати кабель з усіх боків так, щоб при теплових зрушеннях кабель не терся з стінками труб. Отвори резервних труб повинні бути закриті за допомогою заводських термоусаджувальних ковпачків або за

.9 Виконання перетинів та зближень. 4Виконання перетинів і зближень з кабелем

повинно виконуватися згідно вимог ПУЕ та п. 3.1.6 і

18


і попе

тися ґрунтом, шарами завтовшки по 30см, і кожен такий шар . У разі засипання кабелю шаром піску,

ти з траншеї все каміння, гілки, сміття і т.д. Товщи

х (на кабельних трасах). .1 Протягування кабелю.

х ю

ць.

ті на мінімальній відстані від краю каналу, а потім вручну

лю. ентів конструкцій.

даються в конструкцій

и впливі на вісь хоча б одного

го виконання. Під за

винна складати:

ерізом 240мм ; и жилами перерізом більше

Банд одножильного кабелю повинен виконуватися з самоклейкої иною мінімум 25мм, у вигляді двох щільних шарів із я клейкою стороною стрічки на кабель. Відстань між

кожни

речні краї цих елементів повинні бути ущільнені матеріалом згідно п. 2.2.7, а також захисні елементи повинні бути захищені від розкриття за допомогою бандажів згідно п. 2.2.4, які встановлюються через 1м. 4.10 Засипання траншеї ґрунтом.

Траншея повинна засипаповинен бути ущільнений механічним способомзгідно п. 4.1, необхідно заздалегідь видали

на першого шару ґрунту насипаного на пісок повинна дорівнювати 20см. Перед утрамбовуванням рекомендується зволожити, як мінімум, перший шар засипаного ґрунту, поливаючи його водою. На поверхні першого ущільненого шару ґрунту необхідно прокласти захисну сигнально-попереджувальну стрічку з додержанням вимог п. 2.7.2 і 3.1.1 норми PN-76/E-05125. Засипання, як мінімум одного, першого шару ґрунту, необхідно проводити в той же день, коли проводилося прокладання кабелю. 5 Прокладання кабелю в канала5

Кабель, що прокладається в каналах, повинен протягуватися по кабельних роликазгідно п. 2.3.2, при цьому, у разі потреби, рами роликів повинні кріпитися за допомогозатискачів до країв кабельних поли

У разі прокладання кабелю по дну кабельних каналів з глибиною не більше 0,5м і при прокладанні кабелю на верхніх полицях, допускається протягування кабелю по роликах, розміщених біля каналу, по можливос

, виконуючи укладання кабелю на несучих елементах каналу. 5.2 Прокладання та кріплення багатожильного кабелю.

Не використовується кріплення. 5.3 Прокладання та кріплення пучків одножильного кабе5.3.1 Кріплення пучків до елем

Пучки одножильних кабелів у формі трикутника та площини, які проклаканалі на кабельростах та кабельних полицях, повинні бути прикріплені до цих за допомогою затискачів, які не дозволяють кабелю рухатись пр

з кабелів сили 1,5кН. Ширина затискача повинна складати біля 40мм, а затискач повинен бути

прикріплений до конструкції за допомогою болтів з механічною міцністю не меншою, ніж у стальних болтів М10 звичайно

тискачем, по всьому периметру оболонок пучка кабелів, повинна бути підкладена еластична прокладка шириною мінімум 50мм і товщиною мінімум 2мм. Відстань між двома сусідніми затискачами по

- 1,6м – пучки кабелю з робочими алюмінієвими жилами перерізом 120мм2; - 2,0м – пучки кабелю з робочими алюмінієвими жилами пер 2

- 2,4м – пучки кабелю з робочими алюмінієвим300мм2.

5.3.2 Бандаж пучків кабелю.

аж для пучків ізоляційної стрічки згідно п. 2.2.8 з ширзакладанням по 5см, що накладаютьс

ми двома сусідніми бандажами пучка кабелю, вільно прокладеного по дну каналу, і між кріпленням пучка до елементів конструкції, повинна бути не більш, ніж:

- 0,8м - пучки кабелю з робочими алюмінієвими жилами перерізом 120мм2;

19


- 1,0м - пучки кабелю з робочими алюмінієвими жилами перерізом 240мм2; - 1,2м - пучки кабелю з робочими алюмінієвими жилами перерізом більше

о трукцій.

ичина радіусу вигину в половині відстані між затисками склад

ачеві

игинами в тому ж напрямі складала 4м, а радіус вигину складав в половині цієї відста

ощині з просвітами між жилами.

качів, розміщених на відста о

, прокладені горизонтально і прикріплені до

ельної лінії. Випробування кабельної лінії після виконання повного монтажу, повинні

) або норми PN-E-04700. Випробування жених між виробником і замовником.

Розрахунок сил натягу і здавлювання .1 Розрахунок необхідної сили натягу (F) кабелю.

ання відрізка кабелю по ма:

300мм2. 5.3.3 Попереднє вигинання пучків кабелю для подальшого кріплення

елементів консдПрокладені горизонтально і прикріплені до елементів конструкцій за допомогою

затискачів, пучки кабелю повинні бути заздалегідь вигнуті в просторі між двома сусідніми затисками в таким чином, що б вел

ала мінімум 50мм. А при цьому вигинання пучків паралельно прокладених пучків кабелю (наприклад, на тих же кабельростах), повинно проводиться в тому ж напрямі. Вигинання пучків рекомендується виконувати після накладання бандажів, починаючи від середини прокладеного пучка кабелю, і по черзі виконати одне кріплення до елементів конструкцій на середині відрізка, а потім вигнути кабель і закріпити в наступному затискі так далі (таке вигинання приводить до збільшення довжини кабелю по відношенню до довжини траси приблизно на 0,3% ). 5.3.4 Попереднє вигинання пучків кабелю, прокладеного по дну аналу. к

Пучки одножильного кабелю вільно прокладеного по дну каналу повинні, після накладення бандажів згідно п. 5.3.2, бути заздалегідь вигнуті таким чином, щоб відстань між сусідніми в

ні - близько 100мм. 5.4 Кріплення та попереднє вигинання одножильних кабелів що рокладаються в плп

Одножильні кабелі, які створюють трифазний ланцюг, прокладаються на кабельростах або кронштейнах паралельно в одній площині з проміжками між жилами, згідно п. 2.9, і повинні кріпитися до цих конструкцій за допомогою затис

ні один від одного згідн п. 5.3.2. Затискачі і спосіб їх встановлення повинні бути такими, як вказано в п. 5.3.1, а саме, повинні виконуватися з немагнітного матеріалу, при цьому рекомендується використовувати затискачі з пластмаси. Одножильні кабеліелементів конструкцій за допомогою затискачів, повинні бути заздалегідь вигнуті в просторі між двома сусідніми затискачами таким чином, щоб величина радіусу вигину в половині відстані між затискачами складала мінімум 50мм, і при цьому вигинання пучків паралельно прокладених пучків кабелю (наприклад, на тих же кабельних сходах), повинно проводиться в тому ж напрямі. 6 Випробування кабвиконуватися, згідно ухвали PN-HD 620 S1:2002(Uтакож можуть виконуватися, згідно вимог узгод 777.1.1 Максимальна сила натягу.

Максимальна очікувана сила натягу F, необхідна для прокладданій трасі ( по довжині рівній відрізку кабелю), розраховується як су

20


а - сил тертя Ft кабелю об поверхню ролоднож

иків, об стінки трубних переходів, а також (для

7.1.2 Початкові данпні величини:

- довжини „L“ подальших прямих ділянок траси з урахуванням довжин трубних переходів; раси;

и цьому рекомендується приймати

, яка будується.

для практично рівних ділянок траси : 2);

а - величина коефіцієнтянки траси, [м];

истовувати у випадках протягання

ролики на поворотах траси озраховується згідно наступних формул:

· µ · α/180], де:

Ftz - сума сил тертя на всіх ділянк даного [N]; α - кут горизонтального повороту льного повороту - величина кута β);

ильного кабелю) об оболонки раніше прокладеного кабелю на всіх прямих ділянках траси; б - сил тертя Ftz кабелю об ролики на всіх подальших поворотах траси згідно формули:

F=Fti+ Ft2+…+ Ftn+ Ftzi+ Ftz2+....F tzn (1) В якій 1,2.. n – номери по зростанню ділянок траси - прямих і поворотів.

і для розрахунків. Як початкові дані для розрахунку сил тертя, розраховуються насту

аб - кутів „>“ подальших горизонтальних поворотів ту - кутів „β“ подальших вертикальних поворотів траси; г - різниця висот „h“ початку та кінця подальших похилих ділянок траси; д - одинична маса „m“ кабелю, що прокладається;

пре - коефіцієнт тертя „а“ кабелю по ролику, трубі і т.д., дані з таблиць.

таві креслення трасиВказані величини а - е необхідно визначати на підс 7.1.3 Сила тертя на прямих ділянках траси.

Величина сили тертя Ft розраховується згідно наступних формул : а -

Ft = 9,81 · m · L · µ [N] ( б - для похилих ділянок траси, з кутом нах

Fилу не більше ніж 25° (β < 25°):

t = 9,81 · m · (L · µ ± h) [N] (3); в- для похилих ділянок траси, з кутом нахилу більш ніж 25° (β > 25°):

Ft = 9, ), де: 81 · m · L · (µ ·cos β ± sin β) [N] (4

m - одинична маса кабелю, що прокладається,[кг/м]; L - довжина даного відрізка траси або проходу,[м];

а тертя (об ролики, тру и і т.д.); бh - різниця висот (середніх) початку і кінця похилої ділβ - кут нахилу даної ділянки траси, [ °]. Увага: знак „+“ у формулах (3) і (4) необхідно викоркабелю «під гору», а знак „-“ у разі протяжки кабелю «з гори». 7.1.4 Сили тертя на поворотах траси.

Величини сил тертя Ftz кабелю об кабельні кутові р

Ftz = (k-1) · Fts · [N] (5);

К = ехр[π

ах траси від початку до її траси в [ °] (у разі вертика

µ - величина коефіцієнта тертя кабелю об кутові ролики; ехр (х) = е(Х) - функція обернено пропорційна до натурального логарифма. Величина коефіцієнта К згідно формули (6) для вибраних величин кута < пороту траси і для коефіцієнтів тертя кабелю об ролики, подано в таблиці :

21


< [ °] α; β К(µ=0,10)

1 15 1,027

2 30 1,054

3 45 1,082

4 60 1,110

5 75 1,140

6 90 1,170

7.2 Розрахунок ли здавлю (FR) кабелю одному ролику на овороті траси.

си вання на п

Величину сили натиску FR кабелю, що протягується на одному ролику на поворотах траси, можна, з точністю достатньою для практичного застосування, розрахувати згідно формули:

[ ]РоликNFkF ts

R ⋅bRn W +⋅

⋅= , де:

)(k - коефіцієнт, згідно формули (6); Fts - сума величин тертя на всіх ділянках траси від її початку ороту в [N] (величина така ж, як у формулі (5)),

их - на горизонтальних поворотах або горизонтальних -

йчастіше приймається 4шт./м, наприклад, коли кутовий ролик

вигину повороту траси (найчастіше приймається b = 0,15м).

АННЯ .

кабелів, а також застосовані матеріали і технологія виготовлення, забезпе в землі, відкрито (в повітрі), кабельних каналах, туне , на несучих конструкціях і т.д. Для будівництва кабе

кабельних естакадах, відкрито та для прокладання в сухих приміщеннях

до пов

n - кількість роликів (вертикальнна вертикальних поворотах) в розрахунку в середньому на 1м пороту траси (наскладається з трьох роликів, з них один горизонтальний, на загальній рамі завдовжки біля 0,5м); Rw - величина радіусу вигину на повороті траншеї, [м] (див. п.4.5) b - відстань зовнішньої поверхні ролика від основи його рами, [м], виміряна вздовж

8. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПІДБОРУ ТА УКЛАДКАБЕЛІВ

Вибір виконання кабелю. Конструкція

ч ть можливість укладання кабелівлях, кабельних вводах і виводах

ую

льних ліній в землі рекомендується підбір типів виконання кабелів залежно від умов по трасі КЛ:

• кабелі типу: YH(A)KXS, YnH(A)KXS, XnH(A)KXS, NH(A)KXS, NUH(A)KXS– використовуються для прокладання в колекторах,

з підвищеними вимогами до пожежної безпеки;

22


• кабелі типу: XUH(A)KXS – можуть використовуватися для прокладанняхв сухих ґрунтах, при умові проведення заходів

по оцінці вмісту вологи у

ватися у всіх типах ґрунтів, з високою вологістю,

ному

для

ипробування кабелів в лінії після укладання.

менше, ніж 100 МОМ; яції на пробій - значення випробувальної постійної або

аріантом

15 кВ - 40 кВ;

ТривалісВипробування ною 2U0 - протягом 60 хвил

тою, наприклад 0,1Гц.

ґрунті по трасі; • кабелі типу XRUH(A)KXS з радіальною та повздовжньою герметизацією –

можуть використовукорозійною активністю, на складних ділянках трас, підтоплених ділянках. Радіальне ущільнення запобігає проникненню вологи в кабель навіть на молекулярному рівні (забезпечує практично абсолютну герметизацію);

• кабелі типу XnRUH(A)KXS – застосовуються на трасах зі змішаним проходженням КЛ (наприклад при неодноразовій зміні переходів підземна КЛ - кабельна естакада). Однаковий тип кабелю при підземта відкритому прокладанні зводить до мінімуму кількість з’єднань (кабельних муфт), підвищуючи надійність КЛ. Кабель в «нг» виконанні.

• Броньовані кабелі (н-д: індекс XRUH(A)KXSaox), використовуютьсяпідводного прокладання або на ділянках з можливістю виникнення значних розтягуючи зусиль, що діють на кабель.

В• перевірка безперервності робочих жил та екранів; • відповідність фаз; • вимір активного опору ізоляції - на довжині 1км - не• випробування ізол

випрямленої напруги (допускається, але являється не рекомендованим вчерез негативний вплив на ізоляцію жили) :

- для кабелів на номінальну напругу 6/10 кВ - 27 кВ; - для кабелів на номінальну напругу 8,7/- для кабелів на номінальну напругу 12/20 кВ - 54 кВ; - для кабелів на номінальну напругу 20/35 кВ - 90 кВ. ть випробування 20 хвилин. змінним струмом (рекомендований варіант) величи

ин. Перевірка поліетиленової ізоляції робочих жил методом наднизької частоти ННЧ (VLF).

Випробування на пробій методом (VLF) рекомендується виконувати напругою: Uвипр = 3U0; час

Рис. 118. Приклад перевірки напругою VLF) 0,1Гц (так званий прям кутний косинус)

Пропоновані велич- для кабелю 6 кВ

Результа

оини напруги пробою:

- 10,5 кВ - для кабелю 10 кВ - 17,3 кВ - для кабелю 15 кВ - 26,0 кВ - для кабелю 20 кВ - 34,6 кВ - для кабелю 35 кВ - 60 кВ. ти випробування:

23


• має пробою; ий - є пробій.

таті відбиття від кінців випробуваних в його початку та кінці заземлити.

кабель без пошкоджень - не• кабель пошкоджен

Для мінімізації амплітуди блукаючої хвилі в резулькабелів, необхідно між собою три фази кабелю

Рис.119. Спосіб з’єднання кабелів, підготовлених до вимірювань методом (V ) 0,1ГЦ.

герметичності поліетиленової оболонки - постійною або випрямленою

апругою величиною:

- 5 кВ протягом 2-х хвилин.

LF

*перевіркан

- для ПВХ оболонки - 3 кВ протягом 2-х хвилин; - для ПЕ оболонки

24

з прокладання кабелю 6-35кВ в ізоляції з...

Documents