РЕФЕРАТ - smart energy · РЕФЕРАТ . Звіт про НДР 146 ст., 84 рис., 25...

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР 146 ст., 84 рис., 25 табл., 85 використаних джерел, 3 додатки.

Роботи з комплексного екологічного моніторингу на території діяльності Предста-

вництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» в межах Мехедівсько-

Голотовщинського і Свиридівського родовищ включали проведення гідрохімічних дослі-

джень підземних і поверхневих вод, вивчення біорізноманіття окремих ділянок родовищ,

досліджень стану ґрунтів, досліджень стану атмосферного повітря, оцінку радіаційних по-

казників.

Об’єктами досліджень виступають компоненті довкілля на території Мехедівсько-

Голотовщинського та Свиридівського газоконденсатних родовищ: підземні води, поверх-

неві води, ґрунти, флора, фауна, атмосфера, технологічні об’єкти.

На основі польових і лабораторних досліджень визначено склад підземних і повер-

хневих вод на території родовищ, охарактеризовано якість вод, що використовуються у

населених пунктах для питного водопостачання.

Здійснені фітоценотичні та зоологічні дослідження біорізноманіття окремих тери-

торій у районі Мехедівсько-Голотовщинського та Свиридівського родовищ. Виявлено ло-

калітети популяцій рідкісних видів. На основі польових спостережень виділені різні ан-

тропогенні впливи на біоту територій.

Проведено дослідження агрохімічних та агрофізичних показників родючості ґрун-

тів на ділянках рекультивації бурових майданчиків свердловин та шлейфів. Визначені за-

кономірності просторового і вертикального розподілу різних форм металів у ґрунтах.

Базуючись на результатах проведених досліджень, зроблені висновки про стан

компонентів довкілля.

МОНІТОРИНГ, ДОВКІЛЛЯ, НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, ВИДОБУТОК ВУГЛЕ-

ВОДНІВ, ПОВЕРХНЕВІ, ПІДЗЕМНІ ВОДИ, ФЛОРА, ФАУНА, РОСЛИННІСТЬ, БІОРІЗ-

НОМАНІТТЯ, ҐРУНТИ.

ЗМІСТ

ВСТУП ........................................................................................................................................... 7

1. МОНІТОРИНГ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ................................................................... 8

1.1. ОБСЯГИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ ...................................................... 8 1.2. ОБ’ЄКТИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ............................................................................... 8 1.3. МЕТОДИКА ПОЛЬОВИХ РОБІТ ........................................................................................... 9 1.4. АНАЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ ............................. 13 1.5. ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТІВ ............................................................................................ 17 1.6. ОЦІНКА СТАНУ ҐРУНТІВ НА ДІЛЯНЦІ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ СВЕРДЛОВИНИ № 59

ПРЕДСТАВНИЦТВА РПКЛ ............................................................................................. 19 1.6.1. Морфолого-генетичні особливості ґрунтового покриву рекультивованого

майданчику ................................................................................................................. 19 1.6.2. Агрофізичні показники ґрунтів ................................................................................. 21 1.6.3. Сольовий склад ґрунтів.............................................................................................. 26 1.6.4. Агрохімічні показники ґрунтів ................................................................................. 28 1.6.5. Закономірності вмісту важких металів у досліджуваних ґрунтах ......................... 31

1.7. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ НА ДІЛЯНКАХ БУРІННЯ І ЛІКВІДАЦІЇ СВЕРДЛОВИН ДО ПОЧАТКУ ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕДСТАВНИЦТВА РПКЛ (№ 7) .......................................... 33 1.7.1. Агрофізичні показники ґрунтів ................................................................................. 33 1.7.2. Сольовий склад ґрунтів.............................................................................................. 37 1.7.3. Агрохімічні показники ґрунтів ................................................................................. 39 1.7.4. Вміст важких металів у досліджуваних ґрунтах ..................................................... 41

1.8. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ НА ДІЛЯНЦІ ПРОХОДЖЕННЯ ТРУБОПРОВОДУ ТРАНСПОРТУВАННЯ НАФТОГАЗОВОЇ СУМІШІ ................................................................ 43 1.8.1. Агрофізичні властивості ґрунтів ............................................................................... 43 1.8.2. Сольові характеристики досліджуваних ґрунтів ..................................................... 46 1.8.3. Агрохімічні властивості ґрунтів ............................................................................... 47 1.8.4. Вміст важких металів у ґрунтах ................................................................................ 48

1.9. ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ ............................................................................................... 49

2. МОНІТОРИНГ ПІДЗЕМНИХ І ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ............................................. 52

2.1. ОБСЯГИ ТА МЕТОДИКА РОБІТ ......................................................................................... 52 2.1.1. Мережа гідромоніторингу у 2015 році ..................................................................... 52 2.1.2. Методика досліджень ................................................................................................. 56 2.1.3. Об’єми промислових та артезіанських вод на ТЗСУ .............................................. 56

2.2. СТАН ПІДЗЕМНИХ І ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ......................................................................... 58 2.2.1. Мехедівсько-Голотовщинське родовище ................................................................. 58 2.2.2. Свиридівське родовище ............................................................................................. 63 2.2.3. Супутні пластові води ................................................................................................ 65

2.3. ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ РЕЖИМНОЇ МЕРЕЖІ ТА РЕГЛАМЕНТУ СПОСТЕРЕЖЕНЬ НА 2016 РІК .................................................................................................................... 66

3. БІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ..................................................................................... 68

3.1. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ...................................................... 68

5

3.2. ОХОРОННІ КАТЕГОРІЇ РІДКІСНИХ ВИДІВ ......................................................................... 70 3.3. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ ДЕЯКИХ ТЕРИТОРІЙ У РАЙОНІ ВИРОБНИЧОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ПРЕДСТАВНИЦТВА РПКЛ .......................................................................... 71 3.3.1. Середньосульський гідрологічний заказник загальнодержавного значення ........ 71 3.3.2. Урочище Крупське – лісовий заказник місцевого значення .................................. 76 3.3.3. Панський маєток – ландшафтний заказник місцевого значення ........................... 87 3.3.4. Ліс біля свердловини 52 ............................................................................................. 91 3.3.5. Тваринний світ ............................................................................................................ 97 3.3.6. Балка нижче ТЗСУ ..................................................................................................... 98 3.3.7. Балка Стінка .............................................................................................................. 109 3.3.8. Громове озеро (верхня частина).............................................................................. 113 3.3.9. Урочище «Мостище» ............................................................................................... 120 3.3.10. Схили лівобережжя Сухої Лохвиці ........................................................................ 122 3.3.11. Широколистяний ліс на лівому березі р. Суха Лохвиця ...................................... 127

3.4. ВИСНОВКИ ЗА РОЗДІЛОМ ............................................................................................. 129

4. ВИРОБНИЧИЙ МОНІТОРИНГ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ......................... 131

4.1. КОНТРОЛЬ ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ В АТМОСФЕРУ ................................................................ 131 4.2. КОНТРОЛЬ РАДІАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОГО

ОБЛАДНАННЯ ............................................................................................................... 135

ВИСНОВКИ .............................................................................................................................. 137

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................................. 140

ДОДАТКИ ................................................................................................................................. 147

6

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

ААБ амонійно-ацетатний буфер

БД база даних

ВМ важкі метали

ГДК гранично допустима концентра-

ція

ГІС геоінформаційна система

ГСТУ галузевий стандарт України

ДДЗ Дніпровсько-Донецька западина

ЄЧС Європейський червоний список

НС навколишнє середовище

ПЗФ природно-заповідний фонд

ППД потужність поглиненої дози

РЕМ регіональна екологічна мережа

СЗЗ санітарно-захисна зона

СІТЕС Конвенція про міжнародну тор-

гівлю видами дикої фауни та

флори, що перебувають під за-

грозою зникнення (англ. Conven-

tion on International Trade in En-

dangered Species of Wild Fauna

and Flora, CITES)

СПВ супутні пластові води

ТЗСУ тимчасова замірно-сепараційна

установка

т.с. точка спостереження

ЧКУ Червона книга України

ЧСП Червоний список Полтавщини

ЩП щільність потоку

7

ВСТУП

Створена в Україні нормативно правова база в екологічній сфері вимагає від підп-

риємств застосовувати безвідходні технології, мінімізувати вплив на довкілля та впрова-

джувати системи контролю за станом атмосферного повітря, поверхневих та підземних

вод, ґрунтів, тваринного та рослинного світу.

Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» забезпечує дотримання

законодавчих і нормативних актів у сфері охорони навколишнього природного середови-

ща та користування надрами, в тому числі, здійснюючи на території виробничої діяльності

в межах Свиридівського і Мехедівсько-Голотовщинського родовищ комплексний екологі-

чний моніторинг.

Екологічний моніторинг здійснюється в рамках екосистем та вирішує такі задачі:

• Оцінка стану біоти, природних вод, ґрунтів;

• Виявлення джерел техногенного впливу на природні об’єкти;

• Оцінка характеру впливів на довкілля;

• Прогноз зміни стану навколишнього середовища і розробка рекомендацій по

мінімізації впливів на нього.

Накопичення матеріалів моніторингових досліджень дозволить сформувати на під-

приємстві елементи ефективного управління навколишнім середовищем у відповідності

до вимог ДСТУ ISO 14001:2006 [21].

Впровадження положень ДСТУ ISO 14001:2006 на підприємстві дозволить гармо-

нізувати відносини як з державними контролюючими органами, так із місцевою грома-

дою.

1. Моніторинг ґрунтового покриву

8

1. МОНІТОРИНГ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ

1.1. Обсяги використання земель на підприємстві

У 2014-15 роках Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» скоро-

тило площу земельних ділянок, що тимчасово залучені під свердловини, ТЗСУ та інші

промислові об’єкти (табл. 1.1).

На початок 2014 року ця площа складала 35,0782 га, а на кінець серпня 2015 року –

28,8475 га, таким чином скорочення склало 6,2307 га. Всі ці землі рекультивовані та пове-

рнуті власникам.

Всі землі, що залучалися під будівництво трубопроводів (3,8377 га у 2014 році і

3,4663 га у 2015 році) також рекультивовані і повернуті власникам.

Таблиця 1.1 – Використання земельних ділянок під промисловими об'єктами Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» за

період 2014-2015 роки

Площа земельних ділянок під свердловинами та ТЗСУ,

га

Площа земельних ділянок під лінійними об'єктами,

га

На початок 2014 р 35,0782 –

Порушено у 2014 р – 3,8377

Рекультивовано протягом 2014 р.

3,7381 3,8377

На кінець 2014 р 31,3401 –

На початок 2015 р 31,3401 –

Порушено у 2015 р 0,5674 3,4663

Рекультивовано станом на 26.08.2015 р.

3,06 3,4663

Станом на 26.08.2015 р. 28,8475 –

1.2. Об’єкти проведення досліджень

Об’єктами досліджень стану ґрунтів були обрані рекультивовані ділянки сільсько-

господарських полів після буріння свердловин Представництва РПКЛ, а також ділянки

рекультивації бурових майданчиків інших суб’єктів господарської діяльності, які прово-

дили бурові роботи та видобуток вуглеводнів на цій території до початку діяльності Пред-

ставництва РПКЛ:


9

• ділянки буріння свердловин Представництва РПКЛ (№ 59);

• ділянки буріння і ліквідації свердловин до початку діяльності Представництва

РПКЛ (свердловина № 7 Свиридівського родовища, виконавець робіт – Пиря-

тинська НГРЕ, початок буріння 29.04.1990 р., закінчення – 28.06.1993 р.);

Також відібрані точкові проби ґрунту на ділянці проходження трубопроводу транс-

портування нафтогазової суміші для оцінки можливого техногенного впливу на ґрунти.

1.3. Методика польових робіт

Вибір місць відбирання проб ґрунту на рекультивованих ділянках ґрунтувався на

вимогах ГСТУ 41–00032626-00-023-2000 «Охорона довкілля. Рекультивація земель під час

спорудження нафтових i газових свердловин» [59].

На досліджуваних ділянках свердловин на рекультивованих майданчиках відібрано

проби у чотирьох точках (точки 59-1, 59-2, 59-3, 59-4, 7-1, 7-2, 7-3, 7-4). Проби відбирали-

ся з верхнього ґрунтового (0–30 см) та нижнього підорного (30–60 см) шарів (табл. 1.2).

На час відбору ґрунтових зразків поле св. № 59 було зоране та незасіяне, а поле св. № 7

було вкрите сходами зернових культур.

Дослідження властивостей фонових ґрунтів на обох ділянках вивчали в 1 точці

(59 фон-1 та 7 фон-1). Для хімічних аналізів ґрунту відбирали 1 змішану пробу з 3 індивідуа-

льних проб з горизонтів ґрунту 0–30 см та 30–60 см.

При будівництві об’єктів транспортування нафтогазової суміші смугу тимчасового

відведення умовно можна розподілити на декілька функціонально різних за призначенням

зон: смуга траншеї, складування мінерального ґрунту (з одного боку траншеї) і підготовки

та укладання труби (з іншого боку траншеї). Різні за технологічним призначенням частини

смуги відповідно зазнають неоднакової трансформації ґрунтового покриву. У зв’язку з

цим дослідження його змін проводили окремо за зонами та на фонових ґрунтах за межами

відведення. У зоні укладання трубопроводу відібрано ґрунтові проби орного шару (0-

30 см) у трьох точках – шлейф-1(безпосередньо над трубою), шлейф-2 та шлейф-4 (з обох

боків від траншеї), шлейф-3 та шлейф-5 (фонова ділянка).


10

Таблиця 1.2 – Ділянки дослідження ґрунтів

№ точки Місце відбору Горизонт,

см

59-1

Рекультивований майданчик свердл. № 59

0–30 30-60

59-2 0–30 30-60

59-3 0–30 30-60

59-4 0–30 30-60

59- фон-1 Фонова ділянка в районі роз-ташування свердл. № 59

0–30 30-60

7-1

Рекультивований майданчик свердл. № 7

0–30 30-60

7-2 0–30 30-60

7-3 0–30 30-60

7-4 0–30 30-60

7 фон 1 Фонова ділянка в районі роз-ташування свердл. № 7

0–30 30-60

Шлейф 1 Безпосередньо над трубою 0–30 Шлейф 2 5 м на схід від трубопроводу 0–30 Шлейф 3 10 м на схід від трубопроводу 0–30 Шлейф 4 5 м на захід від трубопроводу 0–30 Шлейф 5 10 м на захід від трубопроводу 0–30

Загальна кількість зразків для визначення їх хімічного складу – 24.

Просторове розташування досліджуваних ділянок представлено на (рис. 1.1–1.3)

Відбір і підготовка проб ґрунтів до хімічних аналізів проводилися згідно до вимог

ГОСТ 17.4.4.02-84 «Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для хи-

мического, бактериологического, гельминтологического анализа» [46], ГОСТ 17.4.3.01-83

«Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб» [47], ДСТУ 4287:2004 Якість

ґрунту. Відбирання проб [82], ДСТУ ISO 10381-1:2004 Якість ґрунту. Відбирання проб.

Частини 1–5 [83].


11

Рисунок 1.1– Розміщення точок спостереження в районі свердловини № 59

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

!.

!(!(

!(

!(

170165160

165

59-!(SV1

42

3

fon

50 25 0 50 100 150м

/

!( Точки дослідження ґрунтів

Майданчик свердловини на момент дослідження

Рекультивована частина бурового майданчика


12

Рисунок 1.2 – Розміщення точок спостереження в районі свердловини № 7

Рисунок 1.3 – Розміщення точок спостереження на ділянці проходження трубопроводу транспортування нафтогазової суміші

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

AA

!.

!(

!(

!(

!(

!(

165

170

160

7-SV

1

2

3

4

fon

50 0 50 100 15025м

/

!

!

!

!

!

!

!

!

!

!

!

!

!

!

!

!

!

!(5!(

160

165

ТЗСУ

4!(1!(2!(3

25 12,5 0 25 50 75м

/


13

Для визначення вологості та щільності відбиралися проби ґрунту з двох горизонтів

– орного (0–30 см) і підорного (30–60 см) стандартним методом ріжучого кільця [72]. У

кожній точці проби відбиралися у трьох повторностях. Методика передбачає розчищення

ділянки ґрунту від рослинності, забивання в ґрунт трьох металевих ріжучих кілець-

пробовідбірників однакового об’єму, виймання ґрунтового матеріалу з кілець, його зважу-

вання у природному вологому стані. Зважування ґрунту у вологому стані відбувалося на

місці відбору на аналітичних вагах OHAUS CL501 з точністю до 0,1 г. На наступному ета-

пі проби ґрунту висушувалися до повітряно-сухого стану і знову зважувалися. За отрима-

ними результатами зважувань розраховувалася природна вологість та щільність складення

ґрунту [71, 72].

Для вивчення щільності ґрунтів був застосований пенетрометр-щільномір вироб-

ництва Фінляндії – While Soil (стандарт ASAE S313.3). За допомогою цього пристрою ви-

значається опір проникненню щупа на різних глибинах – від 3 до 24 дюймів (7–60 см), що

дозволяє оперативно оцінювати ущільнення ґрунту на різних ділянках рекультивованого

майданчика і на різних глибинах родючого шару.

1.4. Аналітичні дослідження та методика опрацювання даних

Аналітичні дослідження зразків ґрунту проводили в атестованій лабораторії ін-

струментальних методів досліджень ґрунтів ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії

імені О.Н. Соколовського» (свідоцтво про атестацію №100-153/14, чинне до 31.07.2017 р.).

У ґрунті визначали наступні показники згідно з існуючими нормативними документами:

• рН і катіонно-аніонний склад водної витяжки (гідрокарбонати, хлориди, суль-

фати, кальцій, магній, натрій, калій) – ГОСТ 26423-85- ГОСТ 26428-85 [51 - 55];

• гранулометричний склад за методом Качинського за ДСТУ 4730:2007[69];

• вуглець органічної речовини за методом І.В. Тюрина згідно ДСТУ 4289 [84] та

[68];

• груповий склад гумусу визначали прискореним методом за М.М. Кононовою та

Н.П.Бєльчіковою (МВВ 31-497058-006-2002) [40];

• вміст обмінних катіонів за методом Шоленбергера в модифікації ННЦ ІҐА

(ММВ 31 – 497058-007-2005) [40];

• вміст СаСО3 за Соколовичем (МВВ 31-497058-021-2005) [40 ];

• вміст мінерального азоту за ДСТУ 4726:2007 [70];


14

• вміст рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Мачигіна за

ДСТУ 4114-2002 [16];

• вміст рухомих форм важких металів у ґрунтах у буферній амонійно-ацетатній

витяжці з рН-4,8 методом атомно-абсорбційної спектрометрії за ДСТУ

4770.1:2007 – 4770.9:2007 [73 - 81];

• вміст міцнофіксованих форм важких металів у хлористоводневій (HCl) витяжці

на атомно-абсорбційному спектрофотометрі за МВВ 31-497058-016-2003 [40].

Досліджувані ділянки розташовані на орних землях, тому, для оцінки санітарно-

гігієнічного стану ґрунтового покриву у даній роботі ми використовували вимоги до ґрун-

тів сільськогосподарських угідь, встановлені у відповідних нормативних документах або

стандартах, а також у рекомендаціях дослідників у даній сфері.

Метод водної витяжки дозволяє визначати вміст легкозчинних солей у рідких та

твердих фазах ґрунту. За результатами визначення катіонно-аніонного складу водної ви-

тяжки визначають тип засолення шару ґрунту, який характеризують, та встановлюють

ступінь засолення ґрунту за вмістом загальних і/або токсичних солей з урахуванням хімі-

зму (типу) засолення. Перевищення порогу токсичності вмісту окремих токсичних для ро-

слин водорозчинних солей (переважно хлоридів, сульфатів, гідрокарбонатів, натрію, маг-

нію) або їх суми, спричиняє зменшення родючості ґрунтів та погіршення росту та розвит-

ку більшості рослин.

Вміст токсичних солей у водній витяжці розраховували за методикою, наведеною у

ГОСТ 17.5.4.02-84 «Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расчета

суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих породах» [49]. Згідно даної мето-

дики до токсичних іонів відносять хлориди, натрій, магній, а також сульфати і гідрокар-

бонати, які утворюють солі натрію та магнію. Для визначення вмісту токсичних іонів: 1)

розраховують еквівалентний вміст HCO3-, SO42-, Cl-, Ca2+, Na+, Mg2+ ; 2) визначають кіль-

кість гідрокарбонат- і сульфат-іонів, яка відповідає кількості Ca2+ в еквівалентному від-

ношенні, і є нетоксичною; 3) переводять залишкову кількість гідрокарбонат-, сульфат-

іонів і кальцію (за їх наявності), а також еквівалентний вміст натрію, хлору і магнію (які

вважаються токсичними) у відсотки та підсумовують. По сумі токсичних солей встанов-

люють ступінь засоленості ґрунтів за експертними рекомендаціями [29].

Оцінювання сольових характеристик ґрунтів проводили згідно ВНД 33-5.5-11-02

«Інструкція з проведення ґрунтово-сольової зйомки» [29]. Згідно цього нормативного до-

кументу для сульфатно- та хлоридно-гідрокарбонатного магнієво-кальцієвого сольового

складу, що властивий досліджуваним ґрунтам, встановлено наступні параметри показни-

ків ступеню засолення за загальним вмістом солей та вмістом токсичних солей (табл. 1.3).


15

Таблиця 1.3 – Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (для сульфатно-гідрокарбонатного типу засолення)

Ступінь засолення Загальна сума солей, % Сума токсичних солей, %

незасолені менше 0,2 менше 0,15

слабозасолені 0,2-04 0,15-0,30

середньозасолені 0,4-0,5 0,3-0,6

сильнозасолені більше 0,5 0,6-1,4

Одним з основних діагностичних критеріїв оцінки ступеню деградації ґрунтів є по-

казник відношення катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці. За цим показни-

ком встановлено наступні рівні деградації: слабкий (Ca/Na – 2,5–1,0), середній (Ca/Na –

1,0-0,5), сильний (Ca/Na менше 0,5) [29].

Основним стандартом, що встановлює критерії родючості ґрунту, є

ДСТУ 4362:2004 «Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів» [85]. Згідно даного стан-

дарту показники родючості ґрунту включають: загальні (потужність гумусованого шару,

грубизна профілю для силових ґрунтів, гранулометричний склад), агрофізичні (щільність,

агрегатний склад, найменша вологоємність, запаси продуктивної вологи), агрохімічні

(вміст гумусу, вміст поживних речовин, вміст мікроелементів), фізико-хімічні властивості

(реакція ґрунтового розчину, склад увібраних катіонів), показники забрудненості важкими

металами і залишковими пестицидами, ступінь засоленості та солонцюватості. Для забез-

печення достатнього рівня родючості ґрунту перелічені показники мають перебувати у

певних діапазонах, встановлених для кожного генетичного типу ґрунтів. У складі

ДСТУ 4363:2004 передбачено також визначення ступеню забезпеченості ґрунту поживни-

ми речовинами, який встановлюється за вмістом рухомих фосфору (P2O5) і калію (K2O),

мінерального азоту (N) та гумусу.

З метою оцінки ступеня доступності рослинам мікроелементів і міграційної здатно-

сті мікроелементів і важких металів у профілі ґрунту визначали вміст рухомих форм важ-

ких металів. Їхня кількість у ґрунтах пов'язана з реакцією середовища, вмістом органічних

речовин, гранулометричним складом, біологічним кругообігом елементів, рослинним пок-

ривом, хімічними властивостями і процесами міграції важких металів у ґрунтовому про-

філі [1, 11, 14, 28, 30]. Для витягу рухомих форм важких металів використовуються різні

хімічні сполуки, що мають різну екстрагуючу здатність. Діапазон реактивів великий - від

сильних кислот до дистильованої води. Однак підібрати розчин, взаємодія якого з ґрунтом

цілком імітувала б процеси в системі корені рослин - ґрунт, практично неможливо. На да-

ний час для витягу рухомих форм важких металів найбільш часто застосовуються амоній-


16

но-ацетатний буферний розчин (CH3COONH4 з pН=4,8) і солянокислу витяжку (1н. НСl).

При застосуванні цих витяжок передбачається, що вони витягають доступну для рослин

частину ВМ, але за своєю екстрагуючою здатністю вони значно відрізняються. Амонійно-

ацетатний буферний розчин (ААБ) витягає важких металів у кілька разів менше, ніж со-

лянокисла витяжка [66, 67]. Використання ААБ з рН=4,8 є одним з найбільш прийнятних

шляхів оцінки концентрацій доступних рослинам важких металів у ґрунтовому розчині.

Він прийнятий агрохімічною службою Інституту охорони ґрунтів України для оцінки за-

безпеченості ґрунтів мікроелементами, тому що рівень кореляції вмісту елементів у цій

витяжці з вмістом їх у рослинах дуже високий [63]. При вивченні вмісту важких металів у

ґрунтах використання екстрагента 1н. НСl розглядається багатьма дослідниками як обов'я-

зковий прийом серед ряду інших і при цьому передбачається, що він витягає з ґрунту

ближній резерв мікроелементів, який у певних умовах може підтримувати міграцію цих

елементів по ланцюгах живлення і в суміжні природні середовища.

Для встановлення забезпеченості сільськогосподарських рослин рухомими форма-

ми мікроелементів існує кілька групувань ґрунтів, які в основному засновані на оцінці ру-

хомості мікроелементів при їхній екстракції індивідуальними розчинниками. Для визна-

чення забезпеченості рослин мікроелементами, при витягу їх із ґрунтів ААБ з рН=4,8,

найчастіше застосовується групування І.Г. Важеніна [8]. У ньому встановлено рівні забез-

печеності ґрунтів рухомими формами мікроелементів для окремих сільськогосподарських

культур (табл. 1.4), які розподілено на 3 групи:

1. Рослини невисокого виносу мікроелементів (зернові колосові, кукурудза, зер-

нобобові, картопля);

2. Рослини підвищеного виносу мікроелементів (соняшник, коренеплоди, овочі);

3. Рослини високого виносу мікроелементів (культури 1 і 2 групи при вирощуван-

ні на високому агрофоні, їх високоврожайні сорти та гібриди).

Таблиця 1.4 – Рівні забезпеченості ґрунтів фізіологічно необхідними мікроелементами

Забезпеченість Вміст мікроелементів, мг/кг грунту

Mn Cu Zn Co

Для рослин невисокого виносу мікроелементів

Низька менше за 5 менше за 0,10 менше за 1 менше за 0,07

Середня 5-10 0,10-0,20 1-2 0,07-0,15

Висока більше за 10 більше за 0,20 більше за 2 більше за 0,15


17

Забезпеченість Вміст мікроелементів, мг/кг грунту

Mn Cu Zn Co

Для рослин підвищеного виносу мікроелементів


Середня 10-20 0,20-0,50 2-5 0,15-0,30


Для рослин високого виносу мікроелементів


Середня 20-40 0,50-1,00 5-10 0,30-0,70


Для кожної групи культур існує три рівні забезпеченості мікроелементами: низь-

кий, середній і високий. Наведені у таблиці дані щодо вмісту рухомих форм мікроелемен-

тів у ґрунтах надають можливість оцінити забезпеченість ґрунтів мікроелементами для

вирощування сільськогосподарських культур із різним рівнем їхнього поглинання й вино-

су [8].

1.5. Характеристика ґрунтів

Згідно ґрунтової карти України (1:200 000) та архівних ґрунтових карт Полтавсько-

го центру «Облдержродючість» (1:25 000) ґрунтовий покрив обраних для досліджень у

поточному році майданчиків здебільшого представлений чорноземами опідзоленими, а на

ділянці свердловини № 7 частково і чорноземами типовими лучнуватими [31].

Чорнозем опідзолений формувався в місцях з мінімальними параметрами ГТКV-IX

= 1,00–1,05, які зумовлені або кліматичними факторами, або рельєфними в регіонах з

меншими гідротермічними показниками, до ГТКV-IX =1,80 під широколистяними лісами з

проективним покриттям трав’янистою рослинністю 75–85%, переважно на лесах і лесопо-

дібних породах. Через це чорноземні ознаки проявляються у значній і глибокій гумусова-

ності профілю (80–130 см), дуже слабкому перерозподілі мулистих часток і окислів R2O3.

В профілі виділяються такі горизонти: Не - гумусовий слабоелювійований (потуж-

ність 35–50 см), Нрі - верхній і Рhі - нижній гумусово-перехідні, РІ(h) або Рі(h) — перехі-

дний до породи слабогумусовий та Р - материнська порода. Елювійованість діагностуєть-

ся наявністю у верхній частині профілю присипки SiO2 на структурних гранях. Особливо

вона добре виражена при свіжому і сухому стані зволоження. Ілювійованість визначається

грудкувато-горіхуватою структурою у верхній частині профілю та горіхувато-

призмоподібною або грудкувато-призмоподібною нижньої його частини. Карбонати, як


18

правило, в материнській породі, але можуть траплятися у вигляді плісняви, починаючи з

нижнього перехідного горизонту.

У чорноземах опідзолених слабозмитих гумусовий горизонт (Не) до половини зми-

тий, у середньозмитих – гумусовий (Не) і частина верхнього перехідного горизонтів (Нрі).

У чорноземах опідзолених сильнозмитих змиті гумусовий і верхній перехідний горизонти.

До орного шару залучений нижній перехідний горизонт (Ріh) або порода (Pi(h)).

Реградовані різновиди сформувалися виключно у автоморфних умовах на багатих

на карбонати лесах і займають добре дреновані плато, підвищення. Чорноземи реградовані

часто облямовують чорноземи опідзолені або вилугувані, або поєднуються з ними на ко-

ротких відстанях. У профілі можуть спостерігатися сліди реліктової диференціації профі-

лю. Різного ступеня змиті різновиди залягають на схилах переважно південної і південно-

західної експозиції. У слабозмитих – до половини змитий гумусовий горизонт, у серед-

ньозмитих – увесь, а у сильнозмитих – гумусова на частина профілю і верхній перехідний

горизонт [17, 18].

За продуктивною здатністю чорноземи опідзолені найкращі в Україні, навіть щодо

чорноземів типових. Це пов’язано з більш сприятливими умовами за зволоженням і відно-

сно добрими фізичними і фізико-хімічними властивостями. Родючість знижується від під-

типу добрегумусоакумулятивного до помірно-слабогумусоакумулятивного за рахунок по-

гіршення зволоження. У межах підтипу вона залежить від гранулометричного складу, зро-

стає в міру його поважчання. Бал бонітету за озимою пшеницею легкосуглинкового - важ-

косуглинкового родів становить 75–95 за природної і 100–120 за ефективної родючості,

знижуючись у важкосупіщаному роді та ксероморфних видах.

Чорноземи типові лучнуваті - міжзональний тип, поширений у чорноземній смузі

лісостепової зони. Сформувався під лучною рослинністю в умовах відносно постійного

зволоження неглибоко залягаючими підґрунтовими водами (1–2 м) у зниженнях рельєфу

на лесових терасах і плато. Відрізняється більш гідроморфними умовами формування, які

знаходять морфологічне відображення в оглеєності нижнього перехідного горизонту і

зменшенні загальної потужності профілю до 65—100 см, що зумовлюється застоєм вологи

в нижній частині профілю і розвитком процесів оглеєння як обмежувального фактору по-

ширення коренів рослинності у глибину. Профіль складається з трьох генетичних горизо-

нтів — гумусового Н, перехідного НР і оглеєного нижнього перехідного Phgl. Ґрунто-

утворювальною породою є лес і лесоподібні суглинки, іноді давньоалювіальні відклади в

щільні глини. Капілярна кайма ґрунтових вод перебуває у межах профілю, що визначає

меншу залежність рослинності від зональних гідротермічних умов. Але їх вплив проявля-

ється у поверхневому гумусонагромадженні [2].


19

За мінералізованості ґрунтових вод формуються солонцювато-солончакуваті види.

За параметрами гумусонагромадження вони не відрізняються від несолонцюватих, однак

мають ряд відмінностей в інших властивостях, передусім характеризуються погіршеними

агрофізичними якостями та засоленням. Останнє спричиняє негативну дію в солончакових

видах, особливо при содовому його характері.

Осолоділі види приурочені до западин з пульсуючим рівнем підґрунтових вод. При

високому стоянні вони досягають рівня середньої частини профілю, що зумовлює розви-

ток процесів оглеєння. Продукти анаеробіозу при їх опусканні виносяться за межі профі-

лю з утворенням в ньому глеє-елювійованого горизонту – бурувато-білуватого, збагачено-

го кремнеземом.

Параметри природного потенціалу родючості чорноземів типових лучнуватих за-

лежать від зональних гідротермічних умов і гранулометричного складу й становлять від

120–160 т/га для важкосупіщаних родів до 270–420 т/га для легкоглинистих. Агрономічна

своєрідність цього типу ґрунтів визначається достатнім волого забезпеченням протягом

вегетаційного періоду, сприятливими у несолонцюватих видів фізико-хімічними та агро-

фізичними властивостями, проте в окремі вологі роки рослини потерпають від надлишку

вологи, при затяжних веснах затримується посів культур.

Найпридатніші ці ґрунти для вирощування вологолюбних культур – кормових та

цукрових буряків, кукурудзи, овочів.

Солонцювато-солончакуваті види, порівняно з модальними (несолонцюватими),

характеризуються зниженням на 15–25% агропотенціалів природної і ефективної родючо-

сті внаслідок погіршення агрофізичних властивостей – схильності до запливання й утво-

рення кірки, а також токсичного впливу солей на рослини [2, 32, 50].

1.6. Оцінка стану ґрунтів на ділянці рекультивації свердловини № 59 Представництва РПКЛ

1.6.1. Морфолого-генетичні особливості ґрунтового покриву рекультивовано-го майданчику

Морфологічні ознаки, профіль ґрунту є стійкою зовнішньою характеристикою і ві-

дображають найважливіші його властивості, особливості походження та розвитку [50].

Рекультивація ґрунтів є потужним чинником трансформації морфологічної будови профілю

ґрунтів. Після рекультивації ґрунти, як правило, не мають сукупності морфолого-

генетичних горизонтів як природні ґрунти. Але вони при цьому є об’єктом взаємодії біок-


20

ліматичних процесів у змінених екологічних умовах за підвищеної антропогенної дії, в

результаті чого формуються ґрунти зі специфічними ознаками та властивостями.

Рекультивована ділянка на майданчику св. 59 на час проведення досліджень у сіль-

ськогосподарському обробітку після проведення технічної рекультивації не була, а отже,

генетичні горизонти не сформовані (рис. 1.4). Профіль рекультивованих ґрунтів склада-

ється з двох шарів – верхнього гумусованого (0-75 (80) см), сформованого із ґрунтового

шару, знятого та перевідкладеного в процесі порушення природного ґрунтового покриву і

домішок ґрунтотворної породи та нижнього – безгумусного (нижче 75 (80) см), складено-

го трансформованими породами в чистому вигляді або в суміші.

Hpk 0-

80 см

дуже неоднорідний за забарвленням, складенням

і структурою. Являє собою мозаїчну суміш вихі-

дних генетичних горизонтів, у верхній частині

сухий, у нижній сирий, пластичний, дуже щіль-

ний по всій глибині. Скипання від 10% НСl спо-

радичне, (бурхливе лише по залишкам часток

карбонатного горизонту). Перехід поступовий;

НРк 80 см

і нижче

бурувато-палевий лес, однорідний за забарвлен-

ням, крихкий, пористий.

Рисунок 1.4 – Морфологічна будова профілю рекультивованого ґрунту св. 59 Св


21

Науковими дослідженнями встановлено, що властивості гумусованого шару реку-

льтивованих ґрунтів як правило успадковуються від зональних ґрунтів, тому вони дуже

різні. Для гумусованого шару, незалежно від зонального його кольору, характерна неод-

норідність за цим показником, його плямистість, у зв’язку з тим, що він створений із су-

міші генетичних горизонтів зональних ґрунтів. За структурним, гранулометричним скла-

дом гумусований шар неоднорідний, оскільки успадковується від зональних ґрунтів [18,

26, 32].

1.6.2. Агрофізичні показники ґрунтів

З агрофізичних властивостей у ході даного дослідження вивчалися гранулометрич-

ний склад ґрунту, щільність складення і вологість.

У генетичному ґрунтознавстві для діагностики та уточнення класифікаційної нале-

жності ґрунтів традиційно використовують дані гранулометричного складу, зокрема вміст

і характер розподілу по ґрунтовому профілю мулистих часток, основна маса і мінеральний

склад яких успадковані від ґрунтоутворюючих порід. Гранулометричний склад – фунда-

ментальна й найбільш поширена характеристика ґрунту. Співвідношення у ґрунтах елеме-

нтарних часток різного розміру формує основні властивості і функції ґрунту – продуктив-

ні і екологічні. Гранулометричний склад – обов’язковий чинник, що враховується у різних

оцінках екологічної стійкості ґрунту. Залежно від співвідношення піску, пилу і мулу ґрунт

може пропускати крізь свою товщу забруднюючі речовини або закріплювати їх у важко-

доступній формі [38].

Дослідженнями встановлено, що гранулометричний склад фонових ґрунтів є пере-

важно легкосуглинистим крупнопилувато-мулуватим. Аналіз гранулометричного складу

рекультивованих ґрунтів показує, що як в орному так і в підорному шарах цей показник

істотних змін не зазнав (рис. 1.5).


22

а

б Рисунок 1.5 – Гранулометричний склад орного шару 0-30 см (а) і підорного

шару 30-60 см (б) ґрунту на ділянці св. 59

В усіх досліджених варіантах сума глинистих частинок (діаметром <0,01 мм) скла-

дала близько 30% і піщана (діаметром >0,01 мм) відповідно близько 70%, що дозволяє ві-

днести ці ґрунти до легких та середніх суглинків. Окремі відмінності лише виявилися для

точки 59-1 в орному горизонті, де вміст піщаних частинок, а саме фракції 0,05–0,1 мм, був

підвищений – близько 30% на відміну від 10% в інших точках. Схожий склад виявися і

для підорного горизонту в точці 59-4. За вмістом інших фракцій суттєвих відмінностей у

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

0,0001 0,001 0,01 0,1 1

Вміс

т фра

кцій

, %

Діаметр частинок, мм

59-1

59-2

59-3

59-4

59-фон

глинисті піщані

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

0,0001 0,001 0,01 0,1 1

Вміс

т фра

кцій

, %


59-1

59-2

59-3

59-4

59-фон



23

точках на рекультивованих ділянках не спостерігалося, як між собою, так і у порівнянні з

фоном.

Найважливішими агрофізичними параметрами, що визначають родючість і продук-

тивну здатність ґрунту, є природна вологість та щільність його складення. Ці показники

визначалися за стандартними методиками у двох точках на рекультивованому ґрунті та в

одній на фонових ґрунтах.

Дослідження показали, що щільність складення орного шару фонових ґрунтів ста-

новить 1,32 г/см3 і перебуває на верхній межі оптимальних значень щільності для чорно-

земних ґрунтів згідно ДСТУ 4362:2004. У рекультивованих ґрунтах виявлено ущільнення

ґрунтового профілю відносно фонових ґрунтів, при цьому в обох точках спостереження

щільність складення в досліджуваних горизонтах істотно не відрізнялася і становила 1,5–

1,6 г/см3. Щільність складення орного шару рекультивованих ґрунтів в досліджуваних то-

чках перевищує оптимальні значення (рис. 1.6, табл. 1.5).

Рисунок 1.6 – Усереднена щільність складення ґрунтів на ділянці св. 59 (червоними лініями показані межі оптимальних значень за ДСТУ 4362)

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

1,2

1,4

1,6

1,8

59-1 59-3 59 фон

Щіл

ьніс

ть с

клад

ення

, г/с

м3

Точки дослідження

0-30 см

30-60 см


24

Таблиця 1.5 – Агрофізичні показники стану ґрунтів на ділянці свердловини № 59

Точка випро-бування Горизонт Вологість,

%

Щільність складення,

г/см3

59-1 орний 17,41 1,58

підорний 16,49 1,61

59-3 орний 17,55 1,64


59-фон орний 18,07 1,32


Вологість орного шару рекультивованого ґрунту майже не відрізнялася від аналогі-

чного шару фонового ґрунту, проте виявилася дещо вищою в орному шарі, порівняно з

підорним. Натомість у фонових ґрунтах вміст вологи в підорному шарі виявився дещо

вищим, що є характерним для ґрунтів із непорушеною будовою профілю.

Щільність ґрунту вимірювалася пенетрометром на глибині 0–60 см по всій площі

рекультивованого майданчику свердловини № 59 і у фоновій точці.

Вимірювання проводилося з інтервалом у 3 дюйми (7,62 см) до глибини 24 дюйми

(61 см) тричі у кожній точці. Усереднені результати трикратних вимірювань для кожної

точки використовувалися для подальшої обробки та аналізу.

Перший інтервал глибини вимірювань (8–30 см), який фактично відповідає орному

шарові ґрунту, є значно ущільненим і характеризується величиною ущільнення (тиском

проникнення) переважно від 150 до 380 psi (рис. 1.7). Другий інтервал вимірювань (35–60

см), який відповідає підорному горизонтові, виявляє ще більше ущільнення відносно ор-

ного шару. Діапазон тиску проникнення щупу тут становить від 380 до 400 psi в усіх точ-

ках спостереження. Очевидно, цей шар ґрунту зазнав найактивніших пересувань важкої

техніки під час буріння свердловини і, як наслідок, зазнав найбільшого ущільнення підор-

ного шару.


25

Рисунок 1.7 – Щільність складення та об’ємна вага ґрунту на ділянці свердловини 59

0 200 400 600

-60

-40

-20

0

1 1,2 1,4 1,6 1,8 23


26

1.6.3. Сольовий склад ґрунтів

Склад водної витяжки з ґрунту, який включає концентрації аніонів і катіонів та ве-

личину сухого залишку, зазвичай використовують для вивчення типу і ступеню засолено-

сті ґрунтів. Засоленість ґрунтів пов’язана з наявністю в ґрунтовому профілі легкорозчин-

них солей у підвищеній кількості, що може призвести до зниження родючості ґрунту і не-

гативно впливає на ріст і розвиток більшості рослин.

У таблиці 1.6 наведено склад водної витяжки досліджуваних ґрунтів, та результати

розрахунків показників загального вмісту солей та суми токсичних солей у відсотках.

Сольовий склад досліджуваного рекультивованого ґрунту переважно сульфатно-

гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий. Загальною закономірністю для досліджуваних ре-

культивованих ґрунтів є вищий (у 1,5–3 рази) вміст більшості аніонів і катіонів у водному

розчині порівняно з фоновими ґрунтами. Такий розподіл властивий ґрунтам з порушеною

природною будовою профілю, в яких, в результаті механічних трансформацій, гумусова-

ний шар є сумішшю не лише орного і підорного шарів, а й частково ґрунтотворної породи,

що позначається на перерозподілі легкорозчинних солей. При цьому вміст загальних і то-

ксичних солей не істотно відрізняється за досліджуваними варіантами. Так, загальний

вміст солей в орному шарі рекультивованих ґрунтів становить 0,03-0,05% при 0,02-0,03%у

фонових ґрунтах, а токсичних – 0,009-0,01% та 0,01% відповідно. І фонові і рекультивова-

ні ґрунти є незасоленими. Розрахунок показника відношення катіонів кальцію до катіонів

натрію у даних ґрунтах показав відсутність деградаційних процесів (Ca/ Na – 3-5).

Реакція середовища є дещо вищою (слабколужною) у профілі рекультивованих

ґрунтів і коливається від рН водний 7,0 до рН водний 8,7, що відповідає зростанню вмісту

аніонів гідрокарбонатів. Реакція середовища фонових ґрунтів коливається від (рН водний)

6,3 до 7,2.


27

Таблиця 1.6 – Сольовий склад ґрунтів на ділянці свердловини № 59

Точка випробу-

вання Горизонт pH

Аніони, мг-екв /100г

Катіони, мг-екв /100г СЕ,% W, %

HCO3- Cl - SO4

2- Ca 2+ Mg2+ Na+ K +

59-1 орний 6,8 0,08 0,09 0,28 0,28 0,07 0,07 0,03 0,03 0,009

підорний 7,6 0,13 0,07 0,21 0,28 0,04 0,06 0,03 0,02 0,006

59-2 орний 8,0 0,33 0,11 0,03 0,28 0,09 0,08 0,02 0,03 0,011

підорний 8,0 0,16 0,07 0,11 0,18 0,08 0,06 0,02 0,02 0,009

59-3 орний 8,75 0,5 0,013 0,1 0,51 0,09 0,1 0,03 0,05 0,012

підорний 8,7 0,51 0,31 0,23 0,51 0,09 0,42 0,03 0,07 0,034

59-4 орний 7,27 0,1 0,07 0,26 0,23 0,09 0,08 0,03 0,02 0,011

підорний 7,4 0,13 0,09 0,28 0,28 0,11 0,08 0,03 0,03 0,012

59-фон орний 6,3 0,13 0,04 0,19 0,18 0,1 0,05 0,03 0,02 0,010

підорний 7,21 0,15 0,08 0,2 0,23 0,07 0,11 0,02 0,03 0,012 * СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %

Дослідження вмісту і розподілу карбонатів кальцію показало, що в профілі фоно-

вих ґрунтів він коливається в межах 0,8–0,9%. Такий розподіл карбонатів кальцію є харак-

терним для даного типу ґрунту (рис. 1.8).

Рисунок 1.8 – Вміст карбонатів кальцію в орному (0-30 см) та підорному (30-60 см) шарах рекультивованого та фонового ґрунту св. 59

У орному шарі рекультивованих ґрунтів вміст карбонатів є вищім і становить 1,7–

3,5%. Нижче за профілем вміст карбонатів у всіх точках спостереження дещо зростає (на

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

4

59-1 59-2 59-3 59-4 59-фон

Вміс

т CaC

O3,

%


0-30 см

30-60 см


28

20–25% від значень орного шару). Такий розподіл може бути обумовлений як залученням

карбонатовмісної породи в гумусовану частину ґрунтового профілю, так і застосуванням

карбонатовмісних компонентів під час розробки свердловини.

Дослідження складу ґрунтового поглинального комплексу показало, що сума каті-

онів коливається від 12 до 14 мг-екв/100 г ґрунту у рекультивованих ґрунтах та від 10 до

14 мг-екв/100 г ґрунту у фонових, що є характерним для ґрунтів даного гранулометрично-

го складу. У їхньому складі (в ґрунтах обох досліджуваних варіантів) домінує кальцій

(85% від суми), перевищення магнію над кальцієм досить істотне – більше 10 разів

(рис. 1.9).

Рисунок 1.9 – Вміст увібраних катіонів в орному шарі досліджуваного ґрунту св. 59

Вміст увібраних натрію і калію є незначним і становить 1,5–2,0%, що свідчить про

відсутність процесу осолонцювання ґрунту. В орному шарі рекультивованих ґрунтів вміст

усіх увібраних катіонів істотно не відрізняється від фонових ґрунтів.

Отже, за складом солей, складом та сумарним вмістом увібраних катіонів процеси

деградації у досліджуваних ґрунтах відсутні, ґрунти є незасоленими та несолонцюватими.

1.6.4. Агрохімічні показники ґрунтів

До агрохімічних показників, що досліджувалися, входили вміст гумусу та його

груповий склад (вміст гумінових та фульвокислот), вміст поживних речовин – мінераль-

ного азоту (у нітратній та амонійній формах), рухомих форм фосфору і калію. Вміст по-

живних елементів у ґрунті контролюється за допомогою внесення мінеральних і органіч-

них добрив, тому відокремлення фактору використання ділянки під свердловину за цими

показниками може бути нівельовано з початку її цільового використання, протягом одно-

го або декількох вегетаційних сезонів, окрім одиничних випадків.

У таблиці 1.7 наведено зведені результати визначення агрохімічних показників

ґрунту на досліджуваних ділянках. Вміст гумусу, наведений у таблиці, визначався розра-

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

фоновий

рекультивований Са

Мg

Na

K


29

хунковим методом, виходячи з вмісту органічного вуглецю (C орг.), шляхом використання

перехідного коефіцієнту 1,724 [40].

Вміст гумусу в орному шарі фонових ґрунтів становить 2,36 % і поступово знижу-

ється за профілем до 1,17 % в підорному шарі (рис. 1.10). Згідно групування ґрунтів за

цим показником такий вміст є середнім. В орному шарі рекультивованих ґрунтів вміст гу-

мусу в усіх точках спостереження був нижчім і в середньому становить 1,49 % (згідно

групування – низький вміст), а у підорному 1,07 %.

Рисунок 1.10 – Вміст гумусу у досліджуваних ґрунтах св. 59

Тип гумусу в ґрунтах обох досліджуваних варіантів (характеризується відношен-

ням вмісту вуглецю гумінових кислот Сг.к. до вмісту вуглецю фульвокислот Сф.к) є гума-

тним, Сг.к.: Сф.к ≥2. Ступінь гуміфікації органічної речовини – дуже високий: С г.кС.ф.к

*100 >40.

Вміст доступних форм азоту, який визначається за сумою азоту нітратного й азоту

амонійного, є дещо вищим в орному шарі рекультивованих ґрунтів (16,4 мг/кг у рекульти-

вованих ґрунтах при 14,5 у фонових), проте в підорному шарі, навпаки у рекультивованих

ґрунтах вміст мінерального азоту дещо нижчий – 12,8 мг/кг при 18,07 мг/кг у фонових

ґрунтах.

0

0,5

1

1,5

2

2,5

59-1 59-2 59-3 59-4 59-фон

Вміс

т гум

усу,

%


0-30 см

30-60 см

30

Таблиця 1.7 – Агрохімічні показники стану ґрунтів на ділянці рекультивації свердловини №59

Точка випро-бування Горизонт С орг., % Вміст

гумусу, % С г.к.,% С ф.к.,% N (NO3), мг/кг

N (NH4), мг/кг

P2O5, мг/кг

K2O, мг/кг

59-1 орний 1,01 1,74 0,23 0,17 23,40 5,70 69,84 144,60

підорний 0,65 1,12 0,19 0,06 15,10 3,67 62,29 224,13

59-2 орний 0,88 1,52 0,28 0,03 4,00 3,54 64,58 139,78

підорний 0,39 0,67 0,09 0,03 4,30 2,41 52,67 156,65

59-3 орний 0,52 0,90 0,11 0,05 2,90 2,34 58,40 175,93

підорний 0,46 0,80 0,09 0,07 5,45 2,15 57,94 159,06

59-4 орний 1,04 1,80 0,23 0,20 15,10 8,69 58,39 192,80

підорний 0,98 1,69 0,21 0,07 14,25 4,05 62,75 137,37

59-фон орний 1,37 2,36 0,43 0,14 9,10 5,42 67,55 154,24

підорний 0,68 1,17 0,20 0,01 16,10 1,97 33,20 118,09

1 Моніторинг ґрунтового покриву

31

Вміст рухомих форм фосфору (P2O5), визначених за методом Мачигіна, в орному

шарі рекультивованих ґрунтів становить від 57 до 69 мг/кг при 67 мг/кг у фонових ґрун-

тах, що свідчить про високий вміст на обох досліджуваних варіантах згідно ДСТУ 4362

[85].

Вміст рухомого калію (K2O), визначеного за методом Мачигіна, в орному шарі ре-

культивованих ґрунтів становить від 139 до 192 мг/кг при 154 мг/кг у фонових ґрунтах, що

свідчить про середній вміст на обох досліджуваних варіантах згідно ДСТУ 4362 [85].

1.6.5. Закономірності вмісту важких металів у досліджуваних ґрунтах

Вивчення вмісту і форм надходження важких металів у ґрунтах пов'язано з вивчен-

ням процесу поглинання елементів живлення із ґрунту і можливості збалансованого жив-

лення рослин (при вивченні важких металів - мікроелементів, концентрації яких нижче

або на рівні оптимальних) та з прогнозуванням і запобіганням можливості негативного

впливу на компоненти природного середовища (при вивченні важких металів, концентра-

ції яких перевищують оптимальні).

У наших дослідженнях було проведено оцінку вмісту рухомих форм важких мета-

лів (ВМ), які витягаються амонійно-ацетатним буферним розчином із рН 4,8 та міцнофік-

сованих форм важких металів, які витягаються хлористоводневим розчином HCl (табл. 1.8).

Проведене дослідження дозволило визначити, що у грунтах фонової ділянки спо-

стерігається перевищення значень регіонального фону рухомих форм таких елементів - Zn

(в 1,3 рази), Pb (в 1,5–1,6 рази), Cr (1,4–1,8), Fe (2,2–2,3 рази). Щодо міцнофіксованих

форм, то наявне перевищення значень регіонального фону за Cu (в 1,1–1,5 разів), Fe (в 1,8

– 2,3 рази) та Mn (в 2 рази). Перевищень нормативних значень ГДК не виявлено.

У рекультивованих ґрунтах в окремих точках спостерігається перевищення значень

регіонального фону рухомих форм таких елементів Сd, Cо, Cr, Mn, Zn (в 1,1 – 3 рази), Pb

(в 1,6 – 5,7 разів) Fe (в 10 – 50 разів) та міцнофіксованих форм Cu, Pb (в 1,21 – 1,6 разів),

Mn (в 1,1 – 3,4 рази) Fe (в 2,5 – 4,7 разів). Перевищень нормативних значень ГДК не вияв-

лено за жодним з елементів в обох досліджуваних витяжках.


32

Таблиця 1.8 – Вміст рухомих та міцнофіксованих форм важких металів у ґрунтах на ділянці свердловини № 59, мг/кг

Точка Глибина, см Cd Co Cu Ni Cr Fe Mn Pb Zn

Рухомі форми (амонійно-ацетатна витяжка)

59-1 0-30 0,005 0,22 0,055 0,775 0,245 58,30 16,65 2,775 1,415 30-60 0,195 0,655 0,065 0,845 0,255 98,50 89,04 0,49 1,41

59-2 0-30 0,095 0,17 0,065 0,645 0,115 20,37 18,34 2,45 1,155 30-60 0,045 0,845 0,13 0,505 0,325 83,9 27,61 2,865 1,32

59-3 0-30 0,03 0,545 0,12 0,545 0,22 58,60 81,44 1,65 1,885 30-60 0,045 0,58 0,08 0,1 0,145 51,13 47,03 1,21 1,195

59-4 0-30 0,075 0,005 0,16 0,555 0,31 20,56 34,36 2,885 0,715 30-60 0,025 0,54 0,115 0,635 0,06 42,38 45,47 0,845 1,415

59-фон 0-30 0,08 0,165 0,04 0,19 0,18 4,485 10,62 0,825 1,325 30-60 0,125 0,185 0,075 0,08 0,14 4,69 9,835 0,77 0,49

Фон [63] 0,1 0,5 0,5 1 0,1 2 43 0,5 1

ГДК [56] - 5 3 4 6 500 6 23

Міцнофіксовані форми (хлористоводнева витяжка HCl)

59-1 0-30 0,26 2,4 4,48 4,35 1,82 1667 427,4 5,06 9,46 30-60 0,09 3,18 4,18 4,06 2,88 2387 275,5 7,1 7,71

59-2 0-30 0,01 1,79 4,47 2,74 2,27 1446 281,8 7,67 6,91 30-60 0,24 3,56 2,86 3,37 3,02 2086 64,18 2,99 6,98

59-3 0-30 0,11 2,27 3,12 2,61 2,14 1465 142,9 6,22 8,63 30-60 0,02 2,87 3,05 4,26 2,08 1437 89,8 8,48 7,06

59-4 0-30 0,06 1,47 3,67 3,64 1,72 1253 290,7 2,46 7,95 30-60 0,13 2,91 4,1 3,8 2,01 1448 298,5 0,14 6,74

59-ФОН

0-30 0,09 1,12 3,32 3,63 1,19 912,4 251,8 1,26 7,78 30-60 0,28 0,41 4,62 4,33 2,61 1191 74,8 3 9,4

Фон [63] 0,5 3 5 0,5 500 125 5 60

ГДК [56] 0,5 - - 0,5 60 60

Порівняння вмісту рухомих та міцнофіксованих форм важких металів в профілі

ґрунтів досліджуваних варіантів виявило збільшення вмісту усіх досліджуваних елементів

у профілі рекультивованих ґрунтів, що може бути обумовлено як переорганізацією приро-

дної будови профілю під впливом рекультивації, частковим залученням ґрунтотворної по-


33

роди до гумусованої частини профілю або інших домішок при проведенні видобувних та

рекультиваційних робіт.

Виходячи з градацій І.Г. Важеніна, вміст рухомих Cu, Co у ґрунтах відповідає сере-

дньому рівню забезпеченості для рослин невисокого виносу та низькому – для рослин се-

реднього виносу.

1.7. Дослідження стану ґрунтів на ділянках буріння і ліквідації свердловин до початку діяльності Представництва РПКЛ (№ 7)

1.7.1. Агрофізичні показники ґрунтів

Дослідженнями встановлено, що гранулометричний склад фонових ґрунтів є легко-

суглинковим крупнопилувато-мулуватим. Аналіз гранулометричного складу рекультиво-

ваних ґрунтів показує, що в цілому зберігаються закономірності розподілу гранулометри-

чних елементів, властиві аналогічним ґрунтам з непорушеною будовою профілю, проте в

обох досліджуваних горизонтах спостерігається дещо вищий вміст пилуватої фракції

(0,01–0,001 мм), що обумовлює зростання вмісту часток фізичної глини (< 0,01 мм) до 31–

33% при 26–29% у фонових ґрунтах. Такий вміст часток фізичної глини свідчить про де-

яке поважчання гранулометричного складу рекультивованих ґрунтів до середньосуглин-

кового крупнопилувато-мулуватого (рис. 1.11).

а

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

0,0001 0,001 0,01 0,1 1

Вміс

т фра

кцій

, %


7-01

7-02

7-03

7-04

7-фон



34

б

Рисунок 1.11 – Гранулометричний склад орного шару 0-30 см (а) і підорного шару 30-60 см (б) ґрунту на ділянці св. 7

Крім того, в орному шарі т. 7-01 та підорному шарі т. 7- 02 та 7-03 відмічене деяке

зростання піщаної фракції (1-0,05 мм) за рахунок зменшення крупнопилуватої фракції

(0,05-0,01 мм). Такі тенденції можуть бути властиві техногенно перетвореним ґрунтам.

Для характеристики агрофізичних властивостей у досліджуваних ґрунтах вивчали

також вологість та щільність складення (табл. 1.9).

Таблиця 1.9 – Агрофізичні показники стану ґрунтів на ділянці свердловини № 7

Точка випробування Горизонт Вологість,

%


г/см3

7-01 орний 13,02 1,43


7-04 орний 14,09 1,43


7-фон орний 15,34 1,28


Дослідження показали, що не дивлячись на значний термін післядії рекультивації

(22 роки) та регулярне використання ґрунтів у ріллі, в них все ще спостерігається ущіль-

нення обох досліджуваних горизонтів, порівняно з фоновими ґрунтами. Так, щільність

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

0,0001 0,001 0,01 0,1 1

Вміс

т фра

кцій

, %


7-01

7-02

7-03

7-04

7-фон



35

складення орного шару рекультивованих ґрунтів становить 1,38–1,54 г/см3 при 1,15 г/см3

на контролі та оптимальних значеннях щільності будови орного шару 1,1–1,3 г/см3. Щіль-

ність складення підорного шару рекультивованих ґрунтів була значно вищою і становила

1,54–1,7 г/см3 при 1,36 г/см3 у фонових ґрунтах (рис. 1.12). При цьому вміст вологи був

дещо вищим у профілі фонових ґрунтів, що свідчить про кращий повітряний режим і ре-

жим вологи, зумовлений оптимальними показниками щільності складення ґрунту.

Рисунок 1.12 – Усереднена щільність складення ґрунтів на ділянці св. 7 (червоними лініями показані межі оптимальних значень за ДСТУ 4362)

Додатково для визначення щільності складення ґрунтів на ділянках свердловин

проводилися польові вимірювання пенетрометром-щільноміром, який за опором проник-

нення щупа на різних глибинах дозволяє оцінити ступінь ущільнення ґрунту (рис. 1.13).

Так, на рекультивованих ділянках щільність складення орного ґрунту переважно

вища, ніж на фонових, та характеризується більшою неоднорідністю у просторі. Кореля-

ція виміряного тиску та об’ємної ваги в цілому зберігається за досліджуваними варіанта-

ми, але їх співвідношення сильно залежить від ступеню і характеру зволоженості ґрунту

на момент вимірювання, тому може значно коливатися протягом сезону.

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

1,2

1,4

1,6

1,8

2

7-01 7-04 7-фон

Щіл

ьніс

ть с

клад

ення

, г/с

м3


0-30 см

30-60 см


36

Рисунок 1.13 – Щільність складення та об’ємна вага ґрунту на ділянці свердловини 7

0 200 400 600

-60

-40

-20

0

1 1,2 1,4 1,6 1,8 23


37

1.7.2. Сольовий склад ґрунтів

Сольовий склад досліджуваного рекультивованого ґрунту переважно сульфатно-

гідрокарбонатний або гідрокарбонатно-сульфатний магнієво-кальцієвий. Загальною зако-

номірністю для досліджуваних рекультивованих ґрунтів дещо вищий вміст більшості ані-

онів і катіонів у водному розчині порівняно з фоновими ґрунтами, що властивий ґрунтам з

порушеною природною будовою профілю. Вміст загальних і токсичних солей є вищим в

профілі рекультивованих ґрунтів. Так, загальний вміст солей в орному шарі рекультиво-

ваних ґрунтів становить 0,03–0,05% при 0,01–0,02%у фонових ґрунтах, а токсичних –

0,008–0,012% та 0,006–0,007 % відповідно. При цьому і фонові і рекультивовані ґрунти є

незасоленими. Розрахунок показника відношення катіонів кальцію до катіонів натрію у

даних ґрунтах показав відсутність деградаційних процесів (Ca/Na – 5–17).

Реакція середовища є вищою у профілі рекультивованих ґрунтів і коливається від

рН водний 7,3 до рН водний 8,7, що відповідає зростанню вмісту аніонів гідрокарбонатів.

Реакція середовища фонових ґрунтів коливається від (рН водний) 6,6 до 7,05.

Таблиця 1.10 – Сольовий склад ґрунтів на ділянці свердловини № 7

Точка випробу-

вання Горизонт pH

Аніони, мг-екв /100г

Катіони, мг-екв /100г СЕ,% W, %

HCO3- Cl - SO4

2- Ca 2+ Mg2+ Na+ K +

7-1 орний 8,05 0,2 0,06 0,16 0,28 0,09 0,03 0,02 0,03 0,008

підорний 8,35 0,24 0,07 0,09 0,25 0,1 0,03 0,02 0,03 0,008

7-2 орний 7,3 0,11 0,03 0,26 0,23 0,12 0,03 0,02 0,03 0,010

підорний 7,45 0,11 0,04 0,2 0,2 0,1 0,03 0,02 0,02 0,008

7-3 орний 7,75 0,18 0,03 0,2 0,22 0,13 0,03 0,03 0,03 0,010

підорний 8,62 0,48 0,06 0,1 0,41 0,14 0,03 0,06 0,05 0,011

7-4 орний 8,71 0,46 0,04 0,11 0,41 0,14 0,03 0,03 0,04 0,011

підорний 8,77 0,5 0,07 0,17 0,51 0,16 0,03 0,04 0,06 0,012

7-фон 1 орний 6,67 0,06 0,02 0,19 0,16 0,07 0,03 0,01 0,01 0,006

підорний 7,05 0,06 0,02 0,2 0,16 0,07 0,04 0,01 0,02 0,007 * СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %

Порівнянні вмісту водорозчинних солей у профілях рекультивованого ґрунту св.59

та св.7 дозволяє зробити висновок, що за тривалий час післядії рекультивації відбувається

стабілізація водно-сольових характеристик і спостерігається тенденція розподілу солей у

ґрунтових горизонтах подібна для ґрунтів з непорушеною будовою, тобто, вміст солей за

горизонтами є менш хаотичним і збільшується вглиб за профілем.


38

Дослідження вмісту і розподілу карбонатів кальцію показало, що в профілі фоно-

вих ґрунтів він становить 0,9%. Такий розподіл карбонатів кальцію є характерним для да-

ного типу ґрунту (рис. 1.14).

Рисунок 1.14 – Вміст карбонатів кальцію в орному (0-30 см) та підорному (30-60 см) шарах рекультивованого та фонового ґрунту св. 7

В орному шарі рекультивованих ґрунтів вміст карбонатів є вищім і становить 1,4–

3,7%. Нижче за профілем вміст карбонатів у всіх точках спостереження дещо зростає (на

20–25% від значень орного шару).

Дослідження складу ґрунтового поглинального комплексу показало, що сума каті-

онів у фонових ґрунтах становить 12,2–12,5 мг-екв/100 г ґрунту, що є характерним для

ґрунтів даного гранулометричного складу. У рекультивованих ґрунтах сума катіонів дещо

збільшується і становить 14–16 мг-екв/100 г. У їхньому складі (в ґрунтах обох досліджу-

ваних варіантів) домінує кальцій (81–87 % від суми, перевищення магнію над кальцієм

досить істотне – більше 10 разів (рис. 1.15).

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

4

4,5

7-01 7-02 7-03 7-04 7-фон

Вміс

т CaC

O3,

%


0-30 см

30-60 см


39

Рисунок 1.15 – Вміст увібраних катіонів в орному шарі досліджуваного ґрунту св. 7

Вміст увібраних натрію і калію є незначним і становить 0,3–2,0%, що свідчить про

відсутність процесу осолонцювання ґрунту. В орному шарі рекультивованих ґрунтів вміст

усіх увібраних катіонів істотно не відрізняється від фонових ґрунтів.

Отже, за складом солей, складом та сумарним вмістом увібраних катіонів процеси

деградації у досліджуваних ґрунтах відсутні, ґрунти є незасоленими та несолонцюватими.

1.7.3. Агрохімічні показники ґрунтів

У таблиці 1.11 наведено зведені результати визначення агрохімічних показників

ґрунту на досліджуваних ділянках. Як видно з наведених даних вміст гумусу у фонових

ґрунтах зменшується з глибиною, в орному шарі він становить 2,4 %, що відповідає сере-

дній категорії забезпеченості згідно ДСТУ 4362 [85], а у підорному 0,94%. У орному шарі

рекультивованих ґрунтів вміст гумусу є дещо нижчим і у середньому становить 2,24%, що

також відповідає підвищеній середній категорії забезпеченості. При цьому у підорному

шарі рекультивованих ґрунтів вміст гумусу є дещо вищим, порівняно з аналогічним ша-

ром фонових ґрунтів і становить у середньому 1,87%, що може бути зумовлене переорга-

нізацією морфологічної будови профілю в результаті рекультивації деяким збільшенням

потужності гумусованого профілю за рахунок його механічного укладання (рис. 1.16).

0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

рекультивований

фоновий Са

Мg

Na

K


40

Таблиця 1.11 – Агрохімічні показники стану ґрунтів на ділянці рекультивації свердловини №7

Точка випробування Горизонт С орг., % Вміст

гумусу, % С г.к.,% С ф.к.,% N (NO3), мг/кг

N (NH4), мг/кг

P2O5, мг/кг

K2O, мг/кг

7-1 орний 1,24 2,13 0,28 0,12 5,45 3,74 66,41 137,37

підорний 1,11 1,91 0,23 0,18 5,25 3,12 41,91 151,83

7-2 орний 1,44 2,48 0,39 0,14 5,45 4,51 60,23 168,7

підорний 1,21 2,08 0,35 0,13 4,0 3,39 58,17 132,55

7-3 орний 1,24 2,13 0,25 0,18 1,25 4,2 43,74 171,11

підорний 0,95 1,63 0,23 0,1 0,9 3,02 38,7 213,36

7-4 орний 1,31 2,25 0,25 0,11 1,1 4,09 58,17 200,03

підорний 1,08 1,86 0,27 0,01 0 2,49 31,83 209,67

7-фон 1 орний 1,4 2,41 0,39 0,16 3,25 6,5 36,18 108,45

підорний 0,55 0,94 0,2 0 1,1 2,37 29,31 115,68

41

Рисунок 1.16 – Вміст гумусу у досліджуваних ґрунтах св. 7

Тип гумусу у орному шарі ґрунтів обох досліджуваних варіантів (характеризується

відношенням вмісту вуглецю гумінових кислот Сг.к. до вмісту вуглецю фульвокислот

Сф.к) є гуматним, Сг.к.: Сф.к ≥2. Ступінь гуміфікації органічної речовини дуже високий

(С г.кС.ф.к

*100 >40), що свідчить про активний процес гумусоутворення.

Вміст доступних форм азоту істотно за досліджуваними варіантами не відрізняєть-

ся і становить 9,7 мг/кг в орному шарі рекультивованих ґрунтів при 9,4 мг/кг у тому ж ша-

рі фонових ґрунтів, що є низьким вмістом. Проте такий низький вміст може бути обумов-

лений активним споживанням мінерального азоту рослинами на початку вегетації (на час

відбору ґрунтових зразків поле було вкрите сходами зернової культури).

Вміст рухомих форм фосфору (P2O5), визначених за методом Мачигіна, в орному

шарі становить 36,18 мг/кг у фонових ґрунтах (підвищений вміст) та 57,13 мг/кг у рекуль-

тивованих (високий вміст згідно ДСТУ 4362), що обумовлено вмістом гумусу.

Вміст рухомого калію також є дещо вищим в орному шарі рекультивованих ґрунтів

і становить у середньому 169 мг/кг при 108 мг/кг у відповідному шарі фонових ґрунтів.

Для обох точок такий вміст відповідає середньому ступеню забезпеченості.

1.7.4. Вміст важких металів у досліджуваних ґрунтах

У таблиці 1.12 наведено результати визначення вмісту рухомих та міцнофіксованих

форм важких металів у досліджуваних ґрунтах. Як видно з наведених даних у фонових

ґрунтах спостерігається перевищення встановлених значень регіонального фону вмісту

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

7-01 7-02 7-03 7-04 7-фон

Вміс

т гум

усу,

%


0-30 см

30-60 см


42

рухомих форм таких елементів – Cd та Ni – в 1,1 рази, Fe – в 4,0-4,4 рази, Cr – в 2,2–6,5

разів, Pb в 6,1 рази (лише в орному шарі) та міцно фіксованих форм Cu – в 1,4 рази та Fe –

в 2,1–2,2 рази. При цьому перевищень встановлених нормативів ГДК не виявлено за жод-

ним досліджуваним елементом.

У рекультивованих ґрунтах спостерігається перевищення встановлених значень ре-

гіонального фону вмісту рухомих форм таких елементів – Cd – в 1,5–2,2 рази, Cr – в 1,3-

4,5 рази, Fe – в 1,2–7,2 рази, Zn – в 1,3–15,3 рази, Pb – в 1,5–25,6 разів та міцно фіксованих

форм Cu – в 1,3–2,9 рази, Mn – в 1,1–1,7 разів, Fe – в 2,1–5,4 рази, Pb – в 1,7–9,8 разів. При

цьому найбільший вміст важких металів відмічено в підорному шарі т. 7-04. Проте пере-

вищень встановлених нормативів ГДК також не виявлено за жодним досліджуваним еле-

ментом в обох витяжках.

Таблиця 1.12 – Вміст рухомих та міцнофіксованих форм важких металів у ґрунтах на ділянці свердловини № 7, мг/кг



7-1 0-30 0,155 0,09 0,015 0,02 0,45 2,41 15,00 2,1 1,79 30-60 0,21 0,325 0,035 0,355 0,28 4,28 11,04 1,215 0,37

7-2 0-30 0,12 0,295 0,04 0,185 0,105 1,545 13,15 0,79 1,31 30-60 0,14 0,175 0,065 0,17 0,535 3,975 13,66 0,885 1,015

7-3 0-30 0,055 0,005 0,02 0,76 0,22 4,325 18,13 3,32 2,73 30-60 0,235 0,01 0,105 0,635 0,82 20,36 32,44 4,495 6,085

7-4 0-30 0,175 0,05 0,065 0,56 0,135 2,6 14,99 0,14 2,00 30-60 0,225 0,005 0,555 0,58 0,28 14,45 31,06 12,8 15,37

7-фон 1 0-30 0,11 0,225 0,2 1,12 0,225 8,65 18,52 3,07 0,985 30-60 0,03 0,33 0,125 0,075 0,65 8,175 7,705 0,145 0,515

Фон в ґрун-тах України

[63] 0,1 0,5 0,5 1 0,1 2 43 0,5 1

ГДК [56] - 5 3 4 6 500 6 23


43



7-1 0-30 0,08 1,9 4,5 3,38 2,01 1267 220,0 8,52 13,12 30-60 0,23 1,75 4,35 3,02 1,92 1190 163,7 4,13 10,56

7-2 0-30 0,07 2,18 4,39 3,84 1,3 1088 190,4 10,59 10,61 30-60 0,14 1,05 3,92 3,73 1,87 1183 152,4 2,450 0,649

7-3 0-30 0,08 2,12 5,24 3,83 1,94 1537 208,7 10,83 17,08 30-60 0,05 2,25 6,25 2,86 3,85 1701 147,3 16,36 23,45

7-4 0-30 0,22 2,01 4,36 2,58 2,32 1278 197,0 9,400 13,3 30-60 0,11 3,65 8,78 4,93 6,53 2709 140,3 49,02 7,13

7-фон 1 0-30 0,40 0,91 4,21 2,63 1,96 1064 82,11 2,48 53,31 30-60 0,11 0,49 4,29 2,44 1,61 1104 55,61 2,44 7,87

Фон в ґрун-тах України

[63] 0,5 3 5 0,5 500 125 5 60

ГДК [56] 0,5 – – 0,5 60 60

Порівняння вмісту рухомих та міцнофіксованих форм важких металів в профілі

ґрунтів досліджуваних варіантів виявило збільшення вмісту усіх досліджуваних елементів

у профілі рекультивованих ґрунтів.

Ступінь забезпеченості вирощуваних культур рухомими формами мікроелементів

при витягу їх із ґрунтів ААБ з рН=4,8, найчастіше оцінюють за групуванням І.Г. Важеніна

[8]. Згідно даного групування для рослин невисокого виносу мікроелементів (кукурудза,

пшениця) вміст Mn у досліджуваних ґрунтах відповідає високому рівню забезпеченості,

Cu – низькому рівню забезпеченості, а Zn та Co переважно середньому рівню забезпече-

ності, що обумовлює потребу застосування мікродобрив при вирощуванні сільськогоспо-

дарських культур.

1.8. Дослідження стану ґрунтів на ділянці проходження трубопроводу транспортування нафтогазової суміші

1.8.1. Агрофізичні властивості ґрунтів

Дослідження гранулометричного складу орного шару ґрунту ділянки проходження

трубопроводу транспортування нафтогазової суміші не виявило істотних розбіжностей

вмісту гранулометричних фракцій за досліджуваними точками (рис. 1.17). За грануломет-

ричним складом ґрунти є легкосуглинковими крупнопилувато-мулуватими.


44

Рисунок 1.17 – Гранулометричний склад орного шару ґрунту (0–30 см) на ділянці проходження трубопроводу

Визначення щільності складення орного шару ґрунту показало, що найвищі зна-

чення цього показника (1,65 г/см3, при оптимальних значеннях 1,1–1,3 г/см3) спостерігали-

ся безпосередньо над трубою та поступово зменшувалися по мірі віддалення від неї.

Рисунок 1.18 – Усереднена щільність складення ґрунтів на ділянці шлейфу: шлейф-1 – безпосередньо над трасою трубопроводу, шлейф-2 – у 5 м на схід від траси

трубопроводу, шлейф-5 – у 10 м на захід від траси трубопроводу (червоними лініями показані межі оптимальних значень за ДСТУ 4362)

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

0,0001 0,001 0,01 0,1 1

Вміс

т фра

кцій

, %


шлейф 1

шлейф 2

шлейф 3

шлейф 4


0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

1,2

1,4

1,6

1,8

шлейф 5 шлейф 1 шлейф 2

Щіл

ьніс

ть с

клад

ення

, г/с

м3



45

На відстані 5 метрів цей показник становив 1,55 г/см3, а на відстані 10 м –

1,33 г/см3. Ця закономірність підтверджується і результатами вимірювання щільності за

допомогою пенетрометра – щільноміра (табл. 1.13, рис. 1.19).

Таблиця 1.13 – Результати визначення вологості і щільності складення ґрунту

Точка випробування Горизонт Вологість,

%


г/см3

Шлейф-1 (безпосередньо над трубопроводом 0–30 см 17,21 1,65

Шлейф-2 (5 м на схід від тра-си трубопроводу) 0–30 см 17,79 1,59

Шлейф-5 (10 м на захід від траси трубопроводу) 0–30 см 18,02 1,31

Вологість ґрунту у досліджуваних точках істотно не відрізнялася і становила 17–

18%.

см шлейф-5 см шлейф-4 см шлейф-2 см шлейф-3

psi psi psi psi 10 м 5 м 5 м 10 м

Рисунок 1.19 – Усереднена щільність складення ґрунтів на ділянці шлейфу за даними вимірювань щільноміром

Найбільш ущільненим виявився ґрунт на відстані 5 м на схід від шлейфу (точка

шлей-2), де, очевидно, саме і працювала техніка з прориття траншеї та укладання трубоп-

роводу.


46

1.8.2. Сольові характеристики досліджуваних ґрунтів

Для характеристики вмісту та складу легкорозчинних солей у ґрунтах визначено

катіонно-аніонний склад водної витяжки (табл. 1.14).

Як видно з наведених даних у складі водорозчинних солей переважають здебіль-

шого гідрокарбонати та сульфати кальцію, вміст аніонів SO4 є дещо вищим у складі водної

витяжки ґрунту безпосередньо над трубою, що може бути обумовлене залученням часток

грунтотворної породи, це підтверджується і дещо вищім вмістом карбонатів кальцію в 1

точці (0,9%). Реакція середовища в усіх точках спостереження є нейтральною і становить

6,5–6,8. Ґрунти є незасоленими, загальний вміст солей становить 0,01–0,07%, вміст токси-

чних солей – 0,004–0,006%.

Таблиця 1.14 – Сольовий склад водних екстрактів з ґрунтів

Номер проби

Глибина відбору,

см

СаСО3, % pH

Вміст аніонів і катіонів, екв. ммоль/100г СЕ, %

W, % НCO3 Cl SO4 Ca Mg Na K

Шлейф 1 0-30 0,9 6,82 0,09 0,03 0,17 0,18 0,05 0,05 0,01 0,07 0,006

Шлейф 2 0-30 0,7 6,64 0,09 0,02 0,09 0,13 0,03 0,03 0,01 0,06 0,004

Шлейф 3 0-30 0,6 6,7 0,09 0,06 0,12 0,16 0,06 0,04 0,01 0,06 0,006

Шлейф 4 0-30 0,6 6,57 0,08 0,04 0,13 0,16 0,04 0,04 0,01 0,01 0,005 * СЕ – загальна сума солей, % , W – сума токсичних солей, %

Для характеристики ґрунтового поглинального комплексу визначено вміст увібра-

них катіонів у ґрунтах ( табл. 1.15). Сума увібраних катіонів є також дещо вищою у точці

1 (14,5 мг-екв/100 г ґрунту при 13,2 - 13,6 мг-екв/100 г ґрунту) в інших досліджуваних то-

чках, що обумовлено дещо вищим вмістом увібраного кальцію (12,4 мг-екв/100 г ґрунту

при 11,2–11,6 мг-екв/100 г ґрунту), який є домінуючим катіоном у поглинальному ком-

плексі досліджуваних ґрунтів. Отже, досліджувані ґрунти є не солонцюватими.

Таблиця 1.15 – Вміст увібраних катіонів у ґрунтах

Номер проби

Глибина відбору,

см

Обмінний Mg2+

Обмінний Ca2+

Обмінний Na+

Обмінний K+

Сума катіонів

мг-екв/100 г ґрунту

Шлейф-1 0-30 12,43 1,73 0,11 0,3 14,57

Шлейф-2 0-30 11,51 1,69 0,11 0,23 13,54

Шлейф-3 0-30 11,6 1,75 0,08 0,21 13,64

Шлейф-4 0-30 11,23 1,76 0,07 0,18 13,24


47

1.8.3. Агрохімічні властивості ґрунтів

Для агрохімічної характеристики ґрунтів у пробах визначено вміст вуглецю органі-

чної речовини ( за результатами якого обраховано вміст гумусу) та груповий склад гумусу

(вміст вуглецю гумінових і фульвокислот). Як видно з наведених даних (табл. 1.16.) вміст

гумусу в орному шарі ґрунтів є найнижчим у точці безпосередньо над трубою і становить

1,86%, що відповідає низькому рівню забезпеченості за ДСТУ 4362 [85]. По мірі віддален-

ня від труби вміст гумусу у ґрунтах є дещо вищим і на відстані 5-10 метрів становить

2,13%, що відповідає середньому рівню забезпеченості.

Таблиця 1.16 – Склад гумусу орного шару досліджуваних ґрунтів

Номер точки

Глибина, см

Вуглець органі-чної речовини ДСТУ 4289 ма-сова частка, %

Вміст гумусу,

%

Груповий склад гумусу за Кононовою-Бєльчиковою МВВ 31-397058-006-2002

Вуглець гумінових кислот масова част-

ка,%

Вуглець фульвоки-слот масова част-

ка,%

Шлейф 1 0-30 1,08 1,86 0,31 0,17

Шлейф 2 0-30 1,14 1,96 0,29 0,22

Шлейф 3 0-30 1,24 2,13 0,33 0,11

Шлейф 4 0-30 1,24 2,13 0,33 0,16

Тип гумусу у орному шарі ґрунтів є гуматним, Сг.к.: Сф.к ≥2. Ступінь гуміфікації

органічної речовини дуже високий (С г.кС.ф.к

*100 >40).

З агрохімічних показників також визначено вміст поживних речовин (табл. 1.17),

зокрема фосфору, калію, аміачного і нітратного азоту (за результатами визначення обра-

ховано вміст мінерального азоту у ґрунтах).

Таблиця 1.17 – Вміст поживних речовин у досліджуваних ґрунтах

Номер точки Глибина від-бору, см

Азот нітратний,

(мг/кг)

Азот амонійний,

(мг/кг)

P2O5, (мг/кг)

K2O, (мг/кг)

Азот мінеральний

Шлейф 1 0-30 2,9 4,5 38,93 113,27 7,4

Шлейф 2 0-30 2,15 3,8 17,63 91,58 5,95

Шлейф 3 0-30 2,5 4,02 32,06 91,58 6,52

Шлейф 4 0-30 3,6 4,49 28,62 81,94 8,09


48

Вміст доступних форм азоту є низьким в усіх точках спостереження і становить 5,9

–8,09 мг/кг ґрунту, що відповідає низькому рівню забезпеченості. Вміст рухомих форм

фосфору (P2O5), визначених за методом Мачигіна, в орному шарі становить 17,6–39 мг/кг,

що відповідає середньому ступеню забезпечення. Вміст рухомого калію є дещо вищим в

орному шарі т.1 і становить у середньому 113 мг/кг (середній вміст) при 81–91 мг/кг (ни-

зький вміст) у інших точках, що також може бути результатом залучення часточок ґрунто-

творної породи до профілю ґрунту в результаті технічних робіт.

1.8.4. Вміст важких металів у ґрунтах

Важливою складовою оцінювання агроекологічного стану земель сільськогоспо-

дарського призначення є визначення вмісту в них мікроелементів і важких металів

(табл. 1.18).

У досліджуваних ґрунтах у деяких точках спостерігається перевищення встановле-

них значень регіонального фону вмісту рухомих форм таких елементів – Cd – в 1 точці в

1,35 разів, у 4 точці – в 1,8 рази, Cr – в 1 – 3 точках у 1, рази, а у 4 точці в 6,7 разів та Fe в

усіх точках спостереження в 1,2-3,3 рази, а найбільше – у 1 точці – в 26,9 разів та міцно

фіксованих форм Cu – в усіх точках спостереження в 1,01-1,3 рази, Mn – в 1,2-2,5 разів, Fe

– в 1,9-3,1 рази та Pb – в 2 точці в 1,2 рази. Проте перевищень встановлених нормативів

ГДК також не виявлено за жодним досліджуваним елементом в обох витяжках.


49

Таблиця 1.18 – Вміст рухомих та міцно фіксованих форм важких металів у ґрунті (мг/кг)



Шлейф 1 0-30 0,135 0,37 0,015 0,85 0,18 53,97 31,42 2,61 0,825

Шлейф 2 0-30 0,095 0,495 0,095 0,28 0,19 6,67 16,77 0,52 0,52

Шлейф 3 0-30 0,095 0,09 0,11 0,715 0,15 2,525 14,24 1,96 0,445

Шлейф 4 0-30 0,18 0,005 0,13 0,27 0,67 3,315 13,95 0,78 0,695

Фон в ґрунтах України [63] 0,1 0,5 0,5 1 0,1 2 43 0,5 1

ГДК [56] - 5 3 4 6 500 6 23


Шлейф 1 0-30 0,135 0,37 0,015 0,85 2,06 1582 317,7 1,73 4,42

Шлейф 2 0-30 0,095 0,495 0,095 0,28 2,46 955,7 103,2 6,21 7,41

Шлейф 3 0-30 0,095 0,09 0,11 0,715 1,54 965,7 101,9 0,42 6,07

Шлейф 4 0-30 0,18 0,005 0,13 0,27 1,58 1104 154,4 4,72 7,08

Фон в ґрунтах України [63] 0,5 3 5 0,5 500 125 5 60

ГДК [56] 0,5 - - 0,5 60 60

1.9. Висновки за розділом

1. Об’єктами досліджень стану ґрунтів було обрано рекультивовані ділянки сільськогос-

подарських полів після буріння свердловин Представництва РПКЛ, а також ділянки

рекультивації бурових майданчиків інших суб’єктів господарської діяльності, які про-

водили бурові роботи та видобуток вуглеводнів на цій території до початку діяльності

Представництва РПКЛ. Додатково досліджено також ділянку проходження трубопро-

воду транспортування нафтогазової суміші для оцінки можливого техногенного впли-

ву на ґрунти.

2. Ґрунтовий покрив обраних для досліджень майданчиків здебільшого представлений

чорноземами опідзоленими, а на ділянці свердловини № 7 частково і чорноземами ти-

повими лучнуватими.

3. В результаті оцінки стану ґрунтів на ділянках буріння або ліквідації свердловин Пред-

ставництва РПКЛ встановлено, що в рекультивованих ґрунтах генетичні горизонти не

сформовані, профіль складається з двох шарів – верхнього гумусованого та нижнього –


50

безгумусного. Ґрунти є незасоленими і не солонцюватими, в профілі рекультивованих

ґрунтів дещо вищий вміст карбонатів кальцію. Гранулометричний склад став дещо ва-

жчим порівняно з фоновими ґрунтами. На всіх ділянках виявлено ущільнення орного і

підорного горизонтів рекультивованого ґрунту відносно фонових значень. Вміст гуму-

су в орному та підорному горизонтах рекультивованого ґрунту є нижчим за фонові

значення у 1,3 – 1,8 разів. Вміст доступних форм азоту є дещо вищим в орному шарі

рекультивованих ґрунтів, тип гумусу гуманний, ступінь гуміфікації дуже високий.

Вміст рухомих форм фосфору та калію є високим. У досліджуваних ґрунтах не спосте-

рігається перевищень фонових значень та ГДК за рухомими та міцнофіксованими фо-

рмами важких металів. Вміст рухомих Cu, Co у ґрунтах відповідає середньому рівню

забезпеченості для рослин невисокого виносу та низькому – для рослин середнього

виносу.

4. Отримані результати щодо оцінки стану ґрунтів на ділянках буріння або ліквідації све-

рдловин до початку діяльності Представництва РПКЛ (свердловина № 7 Свиридівської

площі) дозволяють стверджувати про певну стабілізацію ґрунтових властивостей ре-

культивованих ґрунтів в результаті тривалого часу післядії рекультивації. Відбуваєть-

ся стабілізація водно-сольових характеристик і спостерігається тенденція розподілу

солей у ґрунтових горизонтах подібна для ґрунтів з непорушеною будовою, тобто,

вміст солей за горизонтами є менш хаотичним і збільшується вглиб за профілем. Ґрун-

ти є незасоленими і несолонцюватими. Вміст карбонатів кальцію також поступово збі-

льшується з глибиною, що властиво ґрунтам з непорушеною будовою профілю. Аналіз

гранулометричного складу рекультивованих ґрунтів показує, що в цілому зберігаються

закономірності розподілу гранулометричних елементів, властиві аналогічним ґрунтам

з непорушеною будовою профілю, проте в обох досліджуваних горизонтах спостеріга-

ється дещо вищий вміст пилуватої фракції, що обумовлює деяке поважчання грануло-

метричного складу рекультивованих ґрунтів до середньосуглинкового крупнопилува-

то-мулуватого. Не дивлячись на значний термін післядії рекультивації (22 роки) та ре-

гулярне використання ґрунтів у ріллі, в них все ще спостерігається ущільнення обох

досліджуваних горизонтів, порівняно з фоновими ґрунтами. В орному шарі рекульти-

вованих ґрунтів вміст гумусу є дещо нижчим порівняно з фоновими ґрунтами, проте в

підорному горизонті наявна зворотна тенденція. Ступінь забезпеченості ґрунтів міне-

ральним азотом є однаково низьким на обох досліджуваних ґрунтах, проте рухомими

формами фосфору і калію рекультивовані ґрунти забезпечені краще. Ґрунти обох дос-

ліджуваних варіантів є незабрудненими, спостерігається лише перевищення вмісту

встановлених значень регіонального фону за рухомими та міцнофіксованими формами


51

важких металів. Порівняння вмісту важких металів у рекультивованих і фонових ґрун-

тах виявило більший вміст усіх досліджуваних важких металів у профілі рекультиво-

ваних ґрунтів.

5. Дослідження властивостей ґрунтів на ділянці проходження трубопроводу транспорту-

вання нафтогазової суміші не виявило істотних розбіжностей вмісту гранулометрич-

них фракцій за досліджуваними точками. Найвищі значення показника щільності

складення спостерігалися безпосередньо над трубою та поступово зменшувалися по

мірі віддалення від неї. Ґрунти є незасоленими і несолонцюватими, вміст аніонів SO4 є

дещо вищим у складі водної витяжки ґрунту безпосередньо над трубою. Вміст гумусу

в орному шарі ґрунтів є найнижчим у точці безпосередньо над трубою, а по мірі відда-

лення від труби вміст гумусу у ґрунтах збільшується. Вміст доступних форм азоту є

низьким в усіх точках спостереження, вміст рухомих форм фосфору та калію відпові-

дає середньому ступеню забезпечення в більшості точок спостереження. Вивчення

вмісту важких металів не виявило перевищень встановлених значень ГДК за жодним з

досліджуваних елементів.

52

2. МОНІТОРИНГ ПІДЗЕМНИХ І ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

2.1. Обсяги та методика робіт

2.1.1. Мережа гідромоніторингу у 2015 році

Гідрохімічні дослідження природних вод на Мехедівсько-Голотвщинському та

Свиридівському родовищах включали обстеження і відбір проб з поверхневих водойм і

водотоків, а також підземних джерел водопостачання території у відповідності до програ-

ми гідрохімічного моніторингу [57] та програми комплексного екологічного моніторингу

на території діяльності Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» в межах

Свиридівського та Мехедівсько-Голотовщинського родовищ [58]. Загальна кількість то-

чок, які були включені в постійну спостережну мережу і опробуванні у цьому році, скла-

ла 38. В межах Мехедівсько-Голотовщинського родовища – 22 точки та проба СПВ, і

Свиридівського – 16 точок. Детальний перелік об’єктів спостереження наведено в табли-

ці 2.1, а схема їх розташування – на рис. 1.1.

Таблиця 2.1 – Об’єкти спостережної мережі у 2015 році

№ Номер об’єкту Назва Місце розташування Примітки

Мехедівсько-Голотовщинське родовище

1 1 Спостережна свердло-вина №1 біля скидної св. №4 техн. стан задові-

льний

2 2 Спостережна свердло-вина №2 біля скидної св. №4 Свердловина без-

водна

3 3 Спостережна свердло-вина №3 біля скидної св. №4

Рівень вод недоста-тній для прокачу-вання

4 203 Водозабірна свердло-вина ТЗСУ

5 251 Водозабірна свердло-вина с. Богодарівка Відбір з водопро-

воду

6 261 Водозабірна свердло-вина с. Мехедівка

7 351 Колодязь с. Нова Петрівщина, зх окол.

техн. стан задові-льний

8 354 Колодязь нежиле с. Черв. Слободка техн. стан задові-льний

9 372 Колодязь с. Мехедівка техн. стан задові-льний

10 411 р. Суха Лохвиця с. Білоусівка, а/м міст

2. Моніторинг підземних і поверхневих вод

53


11 415 Струмок по дорозі Білоусівка-Голотівщина

12 416 р. Суха Лохвиця с. Луценки, а/м міст

13 417 р. Суха Лохвиця с. Барбениці, а/м міст

14 418 р. Суха Лохвиця с. Безсали

15 432 Ставок с. Озерне, верхній

16 433 Ставок с. Озерне, нижній

17 434 Ставок с. Сокириха

18 438 Ставок нежиле с. Черв. Слободка

19 439 Ставок по дорозі Сокириха-Яхники

20 440 Ставок на пн від с. Богодарівка

21 511 Джерело в яру на зх від скидної св. №4

22 512 Джерело біля т. 418 (літній табір для худоби)

23 701 СПВ ТЗСУ Свиридівське родовище

1 201 Водозабірна свердло-вина с. Яхники

Відбір води з водо-гону у офісі Пред-ставництва РПКЛ

2 205 Водозабірна свердло-вина с. Яхники Відбір води у дворі

кол.№302

3 225 Водозабірна свердло-вина с. Яшники

4 302 Колодязь с. Яхники, зх окол техн. стан задові-льний

5 303 Свердловина с. Яхники Відбір води у дворі навпроти кол. №302

6 321 Колодязь с. Свиридівка, пд окол. техн. стан задові-льний

7 328 Колодязь с. Дереківщина техн. стан задові-льний

8 329 Колодязь с. Дереківщина, у дворі

9 332 Колодязь с. Яшники зх окол. техн. стан задові-льний


54


10 341 Колодязь м. Лохвиця, вул. Першої Комуни, 35

техн. стан задові-льний

11 403 р. Сула с. Млини

12 404 р. Сула с. Лука, а/м міст

13 412 р. Суха Лохвиця с. Яхники, міст

14 414 р. Суха Лохвиця м. Лохвиця, а/м міст

15 428 Ставок с. Дереківщина

16 501 Джерело біля мосту на р. Сула, с. Лука

Підземні води, які використовуються для водопостачання у населених пунктах, до-

сліджувалися шляхом відбору проб у водозабірних свердловинах і колодязях. Проби від-

биралися з пунктів режимної мережі, створеної у 2013 році – трьох спостережних сверд-

ловин, шістьох артезіанських свердловин, десятьох колодязів та трьох джерел.

Поверхневі води, що вивчалися на даній території, представлені р. Сула, її правою

притокою – р. Суха Лохвиця та ставками. Точки відбору проб поверхневих вод розташо-

вувалися у відповідності до моделі розподілу поверхневого стоку з урахуванням розташу-

вання промислових об’єктів і населених пунктів [57]. Таким чином, р. Сула випробувалася

у 2 створах, р. Суха Лохвиця у 6-ти, також були відібрані проби із семи ставків. (рис. 2.1).

Білоусівка НоваПетрівщина Червона

Слобідка

БогодарівкаГолотовщина

ХарківціЗападинці

Лохвиця

Безсали

Сокириха

Мехедівка

Вишеньки

Дереківщина

Парницьке

Степуки

Свиридівка Ручки

ЛукаЗакроїха

Яхники

Озерне

Яшники

Луценки

Романиха

Осняг

Бербениці

Нове

Синяківщина

ГирявіІсківці

Млини

Шмиглі

321

501

332

403341

414

428

328

303

412302

354438

439

434

433

511

13

440

261372

251

415

351

411

201

225432

417 416

418

404

203

329

512

Сула

Суха Лохвиця

0 2 4 61км

Гірничі відводи родовищ

Мехедівсько-Голотовщинське

Свиридівське

Точки дослідження стану вод

Точки контролю стану поверхневих вод

Спостережні свердловини

Свердловини водопостачання

Колодязі

Джерела

Рисунок 2.1 – Режимна мережа моніторингу поверхневих і підземних вод на території діяльності Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» у 2015 році

2.Моніторинг підзем

них і поверхневих вод55


56

2.1.2. Методика досліджень

Польові дослідження якості природних вод включали вимірювання фізичних пара-

метрів води безпосередньо на місці випробування та відбір проб на повний хімічний ана-

ліз. Для польових вимірювань використовуються портативні прилади Hanna Instruments

HI-98130 Combo, НІ-98121, ULAB SX751, EZODO 7200. У кожній точці опробування ви-

мірювались температура води, електропровідність, водневий показник (рН), окислюваль-

но-відновний потенціал (Eh або ORP).

Також проводились візуальні спостереження за наявністю вуглеводневої плівки або

слідів вуглеводнів на поверхні води.

У спостережних свердловинах та колодязях гідрогеологічною рулеткою з хлопав-

кою вимірювалися статичні рівні води та глибина до дна. Результати польових вимірю-

вань наведені у таблиці Д1.1 додатку 1.

Відбір проб підземних і поверхневих вод здійснювався за настановами і методика-

ми, встановленими відповідними ДСТУ [22, 23, 24]. Спостережні свердловини до відбору

проб попередньо прокачувалися електронасосом до стабілізації параметрів, що вимірю-

ються (зазвичай відбувається вибирання ~2–5 об’ємів стовпу води у свердловині). Проби

відбиралися у чисті скляні пляшки з кришкою, які попередньо тричі ополіскувалися во-

дою, що відбирається.

Лабораторний аналіз проб води виконувався хімічною лабораторією НТК «Інститут

монокристалів» (свідоцтво про атестацію № 100-018/2015 від 13.02.2015 р.). Результати

лабораторного аналізу вод представлені у таблиці Д1.2 додатку 1. Усереднений хімічний

склад вод по точках випробування зображений у вигляді кругових діаграм на картах.

Для оцінки точності хімічних аналізів в точках спостереження були відібрані

дев’ять контрольних проб, дані по яким представлені у таблиці Д1.3 додатку 1. Таким чи-

ном загальна кількість проаналізованих зразків склала 77.

Оцінка якості підземних вод у всіх точках гідрохімічних досліджень в даній роботі

виконувалася з використанням вимог для питних вод згідно Державних санітарних правил

і норм (ДержСанПіН України) 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної

для споживання людиною» [19]. Якість поверхневих вод оцінювалася згідно вимог Сані-

тарних норм і правил охорони поверхневих вод від забруднення СанПіН 4630-88 [61].

2.1.3. Об’єми промислових та артезіанських вод на ТЗСУ

Супутньо-пластові води (СПВ) надходять з надр разом із видобутою вуглеводне-

вою сировиною і утворюються як окрема рідина при підготовці газу на тимчасовій замір-


57

но-сепераційній установці (ТЗСУ). СПВ закачують в спеціальну свердловину №4, яка зна-

ходиться в п’яти км на захід від ТЗСУ. Об’єми видобутку та повернення СПВ, які є поте-

нційним небезпечним джерелом забруднення питних вод і ґрунтів, за останні роки мали

тенденцію до зростання (табл. 2.2).

Видобуток артезіанських вод для технічних потреб на ТЗСУ за 2014-2015 рр. також

має тенденцію до зростання (табл. 2.2)

Таблиця 2.2 – Об’єми видобутку та повернення СПВ, а також видобутку артезіанських вод на ТЗСУ

Період СПВ, м3 Видобуток арте-

зіанської води видобуто повернуто в св №4

Січ.14 138,55 144,4 20,8

Лют.14 130,99 115,6 20,1

Бер.14 133 132,3 24,35

Кві.14 142,5 149,4 22,85

Тра.14 156 145,9 24,96

Чер.14 107,2 109,5 22,715

Лип.14 122 120,9 32,21

Сер.14 95,7 97,4 28,1

Вер.14 101,6 108 28,44

Жов.14 114,9 106,8 68,5

Лис.14 142,8 137,1 70,5

Гру.14 151,7 161,3 73

Всього за 2014 рік 1536,94 1528,60 436,525

Середньомісячні показники за 2014 рік

128,08 127,38 36,378

Січ.15 106,8 100,7 58,2

Лют.15 132,3 133,6 56,3

Бер.15 187,6 188,5 58,5

Кві.15 143,1 144,3 96,3

Тра.15 181,3 187,4 99,8

Чер.15 164,8 163,4 97,9

Лип.15 204,8 206,1 80,0

Всього за 7 місяців 2015 року 1120,7 1124,0 547

Середньомісячні показники за 2015 рік

160,10 160,57 78,143


58

2.2. Стан підземних і поверхневих вод

2.2.1. Мехедівсько-Голотовщинське родовище

Підземні води

На території Мехедівсько-Голотовщинського родовища відбиралися проби в 10 то-

чках спостереження. Спостережні свердловини №№ 1, 2 і 3 розташовані на майданчику

скидної свердловини № 4 і обладнані для контролю якості води першого від поверхні во-

доносного горизонту. Під час обох етапів у свердловині 2 води не спостерігалося, а у све-

рдловинах № 1 і 3 рівень води спостерігався у літній період на відмітках 9,48 м і 9,09 м

(стовп води складав 43 і 12 см) відповідно. Навесні у свердловині № 1 рівень води стано-

вив 9,46 м, у св. № 3 води не було.

Через конструктивні недоліки свердловин не вдавалося провести їх повноцінне

прокачування. Температура води коливалась в межах 10,4 – 11,8ºС у св. №1 і 14 ºС у

св. № 3. У спостережній свердловині № 1, склад води гідрокарбонатний магнієво-

кальцієвий (рис. 2.2) з мінералізацією 736–847 мг/дм3. Загальна жорсткість знаходиться на

межі ГДК (8,8–10,2 мг-екв/дм3). У свердловині під час останнього етапу виявлено підви-

щений вміст нітратів (70 мг/дм3, 30 мг/дм3 попередній відбір). За водневим показником

вода нейтральна (рН = від 7,47 до 7,71). Спостережна свердловина № 3 має схожий хіміч-

ний склад, але вдвічі меншу мінералізацію, а у порівнянні з аналізом 2013 року мінералі-

зація зменшилася в 3 рази. Але порівняння для св. №3 є не зовсім коректним внаслідок

неналежного технічного стану спостережної свердловини.

Централізоване водопостачання у межах Мехедівсько-Голотовщинського родови-

ща організоване лише у декількох населених пунктах – с. Мехедівка, с. Богодарівка. Та-

кож проби відбиралися зі свердловини водопостачання на ТЗСУ.

Дві водозабірні свердловини на ТЗСУ та в с. Богодарівка, пробурені на межигірсь-

ко-обухівський водоносний горизонт, і одна в с. Мехедівка на канівсько-бучацький. Про

це свідчить характерний хімічний склад. Вода в свердловинах гідрокарбонатна кальцієва

та гідрокарбонатна натрієва відповідно. Також відрізняються проби за показником загаль-

ної жорсткості, яка у свердловині в с. Мехедівка дуже м’яка – 0,8–0,9 мг-екв/дм3, що ста-

новить менше нижнього порогу згідно вимог до фізіологічної повноцінності води [20]. Пока-

зник рН у воді зі свердловин в селах Богодарівка, Мехедівка та ТЗСУ на протязі 2015 року

перебуває у межах для нейтральних вод (7,48 – 8,52). Мінералізація не перевищує

790 мг/дм3. Всі показники, які вимірювалися, знаходяться в межах норми.

Білоусівка НоваПетрівщина

ЧервонаСлобідка



Лохвиця

Безсали

Сокириха

Мехедівка

Вишеньки


Парницьке

Степуки



Яхники

Озерне

Яшники

Луценки

Романиха

Осняг

Бербениці

Нове



Млини

Шмиглі

321

501

332

341

328

303

302

354

511

13

261372

251

351

201

225

203

329

512Сула


0 2 4 61км

Хімічний складвод (% екв.)

500

HCO3ClSO4NO3CaMgNaK

Гірничі відводи родовищМехедівсько-ГолотовщинськеСвиридівське

Точки дослідження стану водСпостережні свердловиниСвердловини водопостачанняКолодязіДжерела

Діаметервідповідає мінералізації500 мг/дм3

Рисунок 2.2 – Хімічний склад підземних вод на території діяльності Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» у 2015 році




60

Колодязі і джерела, які випробовувалися, контролюють перший від поверхні водо-

носний горизонт. Вода з них відзначається достатньо строкатим складом катіонів за раху-

нок різноманітності умов формування ґрунтових вод. Хімічний склад води в колодязях

гідрокарбонатний кальцієвий або кальцієво-магнієвий. В селах Нова Петрівщина та Чер-

вона Слобідка мінералізація води знаходиться в межах 719–871 мг/дм3, тут не зафіксовано

перевищень за жодним показником, що вимірювався, крім вмісту нітратів у літній період

(74 мг/дм3). Інша ситуація в колодязі, що знаходиться в с. Мехедівка, де зафіксовано пере-

вищення вмісту нітратів (1,1ГДК навесні та 2,2 ГДК влітку) та загальної жорсткості

(1,2 ГДК). Даний факт свідчить про побутово-господарський вплив на якість води. За вод-

невим показником колодязні води нейтральні (рН = 7,22–7,71).

В ході польових досліджень у 2013 році було виявлено необладнане джерело нижче

дороги Яхники–Мехедівка у балці в 1600 м на захід від скидної свердловини № 4. Балка

розкриває перший від поверхні водоносний горизонт у четвертинних суглинистих відкла-

дах. Підземні води, що розвантажуються у балці, є прісними, водневий показник стано-

вить 8,3–8,28.

Під час літнього етапу було знайдено і включене в спостережну мережу джерело

№ 512 в районі с. Безсали. Воно обладнане зрубом та кришкою, вода використовується

для пиття. Температура води в джерелі під час відбору становила 11,1°С. Електропровід-

ність та показник рH відповідає прісним та нейтральним водам.

В обох джерелах, що знаходяться на територій родовища склад води гідрокарбона-

тний магнієво-кальцієвий з мінералізацією в межах 590–699 мг/дм3. Перевищень встанов-

лених норм не виявлено.

Порівнюючи хімічні аналізи підземних вод Мехедівсько-Голотовщинського родо-

вища на протязі 2013–2015 рр., можна зробити висновок про їх стабільний хімічний склад.

Впливу процесів нафтогазовидобутку на підземні води в межах Мехедівсько-

Голотовщинського родовища не виявлено.

Поверхневі води

На території родовища поверхневі води відбиралися у 12 точках: чотири точки на

р. Суха Лохвиця; шість ставків у селах Озерне, Сокириха, Червона Слободка, Яхники, Бо-

годарівка та поблизу них. Проби води відбиралися у чотирьох створах річки у селах Лу-

ценки, Білоусівка, Бербениці та Безсали (рис. 2.3). Електропровідність коливається в ме-

жах 559–782 мкСм/с,. Окисно-відновний потенціал також знаходиться в межах 59–137 мВ,

pH – 7,75–8,88.

Білоусівка

НоваПетрівщина




Лохвиця

Безсали

Сокириха

Мехедівка

Вишеньки


Парницьке

Степуки



Яхники

Озерне

Яшники

Луценки

Романиха

Осняг

Бербениці

Нове



Млини

Шмиглі

403

414

428

412

438

439

434

433440

415

411

432

417 416

418

404

Сула


0 2 4 61км

Хімічний складвод (% екв.)

230

HCO3ClSO4NO3CaMgNaK

Гірничі відводи родовищМехедівсько-ГолотовщинськеСвиридівське

Точки дослідженнястану вод


Діаметрвідповідаємінералізації230 мг/дм3

Рисунок 2.3 – Хімічний склад поверхневих вод на території діяльності Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» у 2015 році




62

За хімічним складом вода в усіх створах на р. Суха Лохвиця навесні 2015 року

майже однакова і має гідрокарбонатний магнієво-натрієво-кальцієвий склад з мінераліза-

цією 470–480 мг/дм3 (рис. 2.4). Влітку вода на окремих ділянках русла відрізняється: ані-

онний склад подібний до весняного, а катіонний – натрієво-магнієво-кальцієвий і мінера-

лізація коливається в ширших межах від 330 до 710 мг/дм3, загальна жорсткість – 3,3–

7,2 мг-екв/дм3. Ці коливання обумовлені нестабільним водотоком і відсутністю перемішу-

вання води в руслі в наслідок недостатньої кількості атмосферних опадів. Перевищень

ГДК не виявлено у жодній точці спостереження.

Рисунок 2.4 – Гідрохімічний профіль р. Суха Лохвиця (середні значення у 2015 р.)

Ставки розташовані переважно на території сіл і є більш чутливими до сезонних

змін. У весняний період вода у ставках мала електропровідність меншу ніж, під час серп-

невого відбору. Цей факт пояснюється тим, що у літній період випаровування переважає

над опадами, а концентрація розчинених солей зростає.

Показник рН ставкових вод також різний у різні періоди відбору. Навесні pH коли-

вається від 7,98 у с. Червона Слобідка до 9,18 у нижньому ставку с. Озерне. Серпневі зна-

чення pH вищі і становлять від 8,02 у с. Червона Слобідка до 9,91 с. Сокириха. Хімічний

склад вод у ставках майже однаковий гідрокарбонатний магнієво-натрієво- або натрієво-

магнієво-кальцієвий із незначним переважанням натрію або магнію один над одним. Мі-

нералізація коливається від 380 до 470 мг/дм3. Загальна жорсткість знаходиться в межах

3,4–6,0 мг-екв/дм3.

7,5

7,7

7,9

8,1

8,3

8,5

8,7

8,9

0

100

200

300

400

500

600

700

с. Білоусівка с. Барбениці с. Луценки с. Яхники с. Безсали м. Лохвиця

мг/дм3 K

Na

Mg

Ca

NO3

SO4

Cl

HCO3

pH


63

На протязі всього 2015 року в хімічному складі води у ставках перевищень ГДК не

виявлено.

За результатами хімічних аналізів поверхневих вод, починаючи з 2013 року, знач-

них змін у хімічному складі води не виявлено.

2.2.2. Свиридівське родовище

Підземні води

В межах Свиридівського родовища підземні води відбиралися в десяти точках. Дві

водозабірні свердловини у селах Яхники і Яшники використовуються для централізовано-

го водопостачання (у с. Яхники свердловина також використовується для водозабезпечен-

ня офісу Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед»). У с. Яхники свердло-

вина експлуатує канівсько-бучацький водоносний горизонт у пісковиках та алевролітах

нижнього палеогену на глибинах більше 100 м від поверхні землі. Хімічний склад води

гідрокарбонатний натрієвий з мінералізацією 1011 мг/дм3 (аналогічний до води із сверд-

ловини у с. Мехедівка на той же водоносний горизонт). У с. Яшники свердловина експлу-

атує алювіальні водоносні комплекси р. Сула. Хімічний склад води гідрокарбонатний ка-

льцієвий з мінералізацією до 500 мг/дм3. Водневий показник води (рН) в обох селах майже

однаковий (8,02–8,13) і перебуває у нормативному діапазоні 6,5 – 8,5, встановленому для

питних вод [20]. Слід відмітити, що на протязі двох етапів склад води стабільний. Цей

факт свідчить про відсутність промислового впливу на водоносні горизонти. Всі показни-

ки, які вимірювалися, знаходяться в межах норми.

Серед об’єктів, що контролюють перший від поверхні водоносний горизонт на те-

риторії Свиридівського родовища, у 2015 році відбиралися проби із семи колодязів в се-

лах Яхники, Яшники, Свиридівка, Дереківщина та місті Лохвиця і одне джерело поблизу

с. Лука. Колодязі, що випробувалися, експлуатують перший від поверхні водоносний го-

ризонт (безнапірні ґрунтові води) на глибині від 3,47 до 15,72 м від поверхні землі в зале-

жності від розміщення в рельєфі. За хімічним складом усі колодязі мають воду гідрокар-

бонатну магній-кальцієву крім колодязя у с. Дереківщина, де вона хлоридно-

гідрокарбонатна кальцій-магнієва. Мінералізація коливається в широких межах від 632 до

1599 мг/дм3. Загальна жорсткість за останнім відбором знаходиться або на межі ГДК, або

перевищує їх, але не більше ніж на 1,8 одиниць. Таке значення для загальної жорсткості

для даного водоносного горизонту є природним. Перевищення норм за нітратним забруд-

ненням спостерігається тільки під час літнього етапу у колодязях м. Лохвиця та с. Яхники


64

і становить 1,4 та 1,8 ГДК. Водневий показник підземних вод у колодязях характеризував-

ся діапазоном від 7,38 до 7,95.

Порівнюючи весняні та літні значення рівнів ґрунтових вод у колодязях, спостері-

гається тенденція до їх зменшення. Різниця між рівнями становить від 20 до 60 см в зале-

жності від геоморфологічної позиції. За даною кількістю замірів рівнів ґрунтових вод мо-

жна сказати, що їх зниження є сезонним.

Аналізуючи матеріали моніторингу проведеному у 2013 році, у колодязях сіл Дере-

ківщина, Яхники та м. Лохвиця спостерігається збільшення мінералізації майже у два рази

за рахунок гідрокарбонат- і сульфат-іону. Для підтвердження тенденції росту мінералізації

потрібно продовжити спостереження і під час наступного етапу провести більш детальне

обстеження території навколо колодязів.

Джерело – криниця на правому березі р. Сула поблизу с. Лука біля автомобільного

мосту має також гідрокарбонатну магній-кальцієву воду з мінералізацією 700 мг/дм3. Во-

дневий показник становить 7,62. Такий хімічний склад води свідчить про однакове похо-

дження джерельної та колодязної води.

Промислового забруднення в контрольованих водоносних горизонтах не виявлено.


Два польових етапи з позицій гідрологічного режиму випробування відбувалися у

паводковий (квітневий) і межневий (серпневий) періоди.

Весняний етап характеризується температурами води 5–7 °С, вищими рівнями,

зниженим випаровуванням. Літній етап, навпаки, характеризується високими температу-

рами води 15,9–27,3 °С, низькими рівнями, підвищеним випаровуванням. Показники рН

перебували для річкової води у нейтральному та слаболужному діапазоні (7,98–8,51 вес-

ною, та 7,79–9,32 влітку), а у ставкових вод pH був трохи вищим – 8,63 у квітні, та 10,21 у

серпні. Для поверхневих вод підвищені значення рН є цілком закономірними, особливо у

період цвітіння води.

Контроль поверхневих вод в межах родовища здійснювався в п’яти точках. Відби-

ралися проби води в чотирьох створах річок Сула та Суха Лохвиця (по два створи відпові-

дно) та одному ставку в с. Дереківщина. За хімічним складом води в річках схожі, і анало-

гічні до проб відібраних в р. Суха Лохвиця на території Мехедівсько-Голотовщинського

родовища. Мінералізація в них на протязі 2015 року коливається в межах 523–746 мг/дм3.

Загальна жорсткість не перевищує ГДК, сягаючи максимального значення 7,55 мг-екв/дм3.

У ставку вода прісна гідрокарбонатна кальцієво-магнієва з мінералізацією

315 мг/дм3, що пояснюється атмосферним живленням ставка. Під час літнього етапу було


65

зафіксовано перевищення ГДК нітратами у 2 рази у р. Суха Лохвиця під автомобільним

мостом у м. Лохвиця (т 414). Різке збільшення нітратів у цій точці пов’язане з відсутністю

постійного водотоку, вода в річці була лише у вигляді окремих водоймищ, із великою кі-

лькістю домашньої птиці в них. Промислового впливу на поверхневі води в межах родо-

вища не виявлено.

На протязі всього періоду моніторингу тенденцій до змін у хімічному складі повер-

хневих вод не виявлено.

2.2.3. Супутні пластові води

У квітні було відібрано 2 проби супутньої пластової води на повний хімічний ана-

ліз для порівняння із аналізом у 2013 році та підтвердження потенційно небезпечних еле-

ментів-забрудників, які можуть потрапити у питні водоносні горизонти внаслідок нештат-

них ситуацій у технологічному процесі їх повернення у надра. СПВ мають хлоридний ка-

льцій-натрієвий склад. Проаналізовані СПВ мають мінералізацію 71700 мг/дм3, що в 71,7

раз перевищує ГДК для питних вод, високий вміст хлору, натрію, калію, мікроелементів

(стронцію, літію та нафтопродуктів) у десятки разів перевищують ГДК. Хімічний склад

проілюстровано на діаграмах рис. 2.5.

2013 р. 2015 р.

Рисунок 2.5 – Хімічний склад СПВ у 2013 та 2015 роках

480 мг/дм3

47500 мг/дм3

206 мг/дм3

20000 мг/дм3

250 мг/дм3

6250 мг/дм3

260 мг/дм3

44000 мг/дм3

550 мг/дм3

18000 мг/дм3

280 мг/дм3 8500

мг/дм3 HCO3

Cl

K

Na

Mg

Ca


66

2.3. Обґрунтування складу режимної мережі та регламенту спостережень на 2016 рік

На даний час режимна мережа постійних спостережень за станом природних вод на

території діяльності Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» налічує 36

об’єктів й охоплює всі території, на яких ведуться, або плануються вестися видобування,

транспортування та обробка вуглеводневої сировини.

Протягом року відбулися незначні коректування і доповнення у переліку пунктів

моніторингу. На території Мехедівсько-Голотовщинського родовища було включено в

мережу спостереження джерело, яке знаходиться 375 м на північний схід від точки № 418

(русло річки Суха Лохвиця).

Під час останнього етапу на території Свиридівського родовища відбиралися проби

водопровідної води в с. Яхники, точка 205 у дворі з колодязем № 302 та свердловина

№ 303 неподалік нього. Під час обробки результатів хімічних аналізів виявилося недоці-

льно включати ці точки спостереження в основну мережу через те, що водопровідна вода

відповідала аналізу води з офісу Представництва РПКЛ (з однієї свердловини), а свердло-

вина № 303 повторювала аналіз води із колодязя № 302. Також було виключено з мережі

колодязь № 329 так як він майже не експлуатується.

Рекомендується перебурити всі спостережні свердловини на майданчику скидної

свердловини № 4 на глибину, яка забезпечить проведення повноцінних досліджень.

Таким чином, режимна мережа моніторингу природних вод на території діяльності

Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» у 2016 році складатиметься з 35

пунктів існуючої мережі (табл. 2.1). У ході моніторингу в точках режимної мережі можли-

ві зміни.

Таблиця 2.1 – Перелік пунктів моніторингу природних вод у 2016 році на території діяльності Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн

Лімітед»

№ з/п

№ пункту Найменування об’єкту

Мехедівсько-Голотовщинське родовище 1 1 Спостережна свердловина №1 2 2 Спостережна свердловина №2 3 3 Спостережна свердловина №3 4 203 Водозабірна свердловина ТЗСУ 5 251 Водозабірна свердловина с. Богодарівка 6 261 Водозабірна свердловина с. Мехедівка 7 351 Колодязь с. Нова Петрівщина, Зх окол.


67

№ з/п

№ пункту Найменування об’єкту

8 354 Колодязь нежиле с. Черв. Слободка 9 372 Колодязь с. Мехедівка 10 411 р. Суха Лохвица с. Білоусівка, а/м міст 11 415 Струмок по дорозі Білоусівка-Голотівщина 12 416 р. Суха Лохвица с. Луценки, а/м міст 13 417 р. Суха Лохвица с. Барбениці, а/м міст 14 418 р. Суха Лохвица с. Безсали 15 432 Ставок с. Озерне, верхній 16 433 Ставок с. Озерне, нижній 17 434 Ставок с. Сокириха 18 438 Ставок нежиле с. Черв. Слободка 19 439 Ставок по дорозі Сокириха-Яхники 20 440 Ставок на пн від с. Богодарівка 21 511 Джерело на пн від с. Богодарівка 22 512 Джерело в яру на Зх від скидної св. №4

Свиридівське родовище 23 201 Водозабірна св. с. Яхники (відбір у офісі Представництва РПКЛ) 24 225 Водозабірна свердловина с. Яшники 25 302 Колодязь с. Яхники, зх окол 26 321 Колодязь с. Свиридівка, пд окол. 27 328 Колодязь с. Дереківщина 28 332 Колодязь с. Яшники зх окол. 29 341 Колодязь м. Лохвиця, вул. Першої Комуни, 35 30 403 р. Сула с. Млини 31 404 р. Сула с. Лука, а/м міст 32 412 р. Суха Лохвиця м. Лохвиця, а/м міст 33 414 р. Суха Лохвиця с. Дереківщина 34 428 Ставок с. Дереківщина 35 501 Джерело біля мосту на р. Сула, с. Лука

Регламент моніторингу для даного переліку об’єктів залишається незмінним [57,

58] – опробування проводитиметься щоквартально; у польових умовах під час відбору

проб визначатимуться температура води, електропровідність, водневий показник (рН),

окислювально-відновний потенціал (ORP або Eh); стандартний перелік лабораторних дос-

ліджень включатиме визначення концентрацій гідрокарбонатів, хлоридів, сульфатів, ніт-

ратів, кальцію, магнію, натрію, калію, стронцію, літію, нафтопродуктів, сухого залишку,

розрахунки величин мінералізації та загальної жорсткості.

68

3. БІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ

3.1. Об’єкти та методика проведення досліджень

У квітні-червні 2015 року були здійснені польові дослідження біорізноманіття

окремих територій у районі Мехедівсько-Голотовщинського та Свиридівського родовищ

Представництва РПКЛ у відповідності до програми моніторингу біорізноманіття та про-

грами комплексного екологічного моніторингу на території діяльності Представництва

«Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» [60, 58]. Обстеження проводилося на територіях

природно-заповідного фонду (ПЗФ) – заказниках місцевого і загальнодержавного значен-

ня, що знаходяться в межах гірничих відводів або межують з ними, а також на ділянках,

де збереглися природні біогеоценози на різних елементах ландшафту (рис. 3.1).

Таблиця 3.1 – Перелік досліджених територій

Назва території Коди (карта та БД)

В межах ПЗФ

Гідрологічний заказник загальнодержавно-го значення «Середньосульський» SS-1 – SS-4

Лісовий заказник місцевого значення «Урочище Крупське» KR-1 – KR-3

Ландшафтний заказник місцевого значен-ня «Панський маєток» PM-1 – PM-3

Інші природні ділянки

Урочище Громове Озеро GO-1

Балка на південь від ТЗСУ TZSU-1, TZSU-2

Лісовий масив лівобережжя р. Суха Лох-виця між селами Яхники і Безсали SL-5, SL-6

Схили лівобережжя р. Суха Лохвиця біля с. Безсали SL-2, SL-3, SL-4

Ліс між селами Яхники і Степуки (район св. 52-Св) W52

Балка Стінка BS-1

Урочище Мостище MO-1, MO-2

( (

( (

( (

!(7 !(7!(7

!(7

!(7

!(7

!(7

!(7!(7

!(7!(7

!(7

!(7

!(7

!(7!(7!(7!(7

!(7

!(7

!(7

Нова Петрівщина


Западинці

Лохвиця

Безсали

Сокириха

Мехедівка

Вишеньки


Парницьке

Степуки

Свиридівка

Ручки

Лука

Закроїха

Яхники

Озерне Яшники

Луценки

Романиха

Осняг

Бербениці

Нове

Шмиглі

ТЗСУ

Інгібіторнегосподарство


Досліднаустановка

УрочищеКрупське

Панськиймаєток

Середньосульський

ур. Калинник

ур. Здановщина

б. Громове Озеро

б. Лучка

б. Хвильова

ур. Левківщина

ур. Мостище

ур. Кругляки

ур. Лаптур

ур. Крупське

б. Замулинів Яр

б.Жолоб

б. Бурячковаб. Крива

б. Стінка

б. Поповиця

ур. Городище

ур. Стінка

KR-1

KR-2

M-1SS-1

SS-2

SS-3

SS-4

W52ST-1

TZSU-1GO-1

PM-1

PM-2

SL-2

SL-3

SL-4SL-5SL-6

PM-3

KR-3

TZSU-2

!(7 Ділянки дослідження біорізноманіття




Заказники

загальнодержавний

місцевий

-

0 1 2 30,5км

Рисунок 3.1 – Розміщення ділянок дослідження біорізноманіття на території діяльності Представництва РПКЛ

3.Біологічний моніторинг

69

3. Біологічний моніторинг

70

Ботанічні дослідження здійснювалися за загальноприйнятими у фітоценології ме-

тодиками: виявлялися найпоширеніші рослинні угруповання, їх домінанти та співдоміна-

нти, складалися флористичні списки, реєструвалися рідкісні та зникаючі види вищих су-

динних рослин, а також лікарські, декоративні та інші корисні рослини.

Фауністичні дослідження здійснювалися за загальноприйнятими у зоології методи-

ками: вивчався видовий склад фауністичних комплексів, складалися фауністичні списки,

реєструвалися рідкісні та зникаючі види хребетних тварин [65].

3.2. Охоронні категорії рідкісних видів

Після виходу в світ трьох видань Червоної книги України продовжується вивчення

біорізноманіття країни, у тому числі і фіторізноманіття. Майже одночасно із появою пер-

шого видання «Червоної книги» (1980) почали з’являтися регіональні списки рідкісних

видів рослин тварин різних областей України [43].

Охорона та відновлення видів тварин і рослин, занесених до Переліків, забезпечу-

ється шляхом:

• визначення відповідної категорії видів тварин і рослин, що знаходяться під за-

грозою зникнення;

• проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяцій та

необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони

та відтворення;

• проведення широкої виховної роботи серед населення.

У залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин чи рослин,

занесених до Переліків, вони поділяються на такі категорії:

• зниклі (0): види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових

місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня

будь-яка інформація про їх існування у дикій природі;

• зникаючі (І): види, які знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є

малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, які впливають на їх

стан;

• вразливі (II): види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до

категорії "зникаючих", якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх

стан;


71

• рідкісні (III): види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до

категорії "зникаючих" чи "вразливих", хоча їм загрожує небезпека;

• невизначені (IV): види, про які відомо, що вони відносяться до категорії "зни-

каючих", "вразливих" чи "рідкісних", однак, достовірна інформація, яка б до-

зволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони відносяться, – відсутня;

• недостатньо відомі (V): види, які можна було б віднести до однієї з вищепере-

рахованих категорій, однак, у зв’язку з відсутністю повної достовірної інфор-

мації питання залишається невизначеним;

• відновлені (VI): види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони

не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають

постійного контролю.

3.3. Рослинний і тваринний світ деяких територій у районі виробничої діяльності Представництва РПКЛ

3.3.1. Середньосульський гідрологічний заказник загальнодержавного зна-чення

3.3.1.1 Рослинність

Дослідження 8 квітня 2015 року.

Поширені вільхові та вербово-вільхові угруповання. Квітують чагарникові види ве-

рби, вільха клейка, верба біла, в. тритичинкова ще не квітували. Фітодетрит крутосхилів

правого берега та заплави р. Сула напередодні було випалено.

т.с. SS-1. Заплава р. Сула із її затокою. Територія порівняно з минулим роком

більш обводнена, швидка течія заливу р. Сула розмила вхід на дамбу, тому не вдалось об-

стежити рослинність заплави, віддалену від її притерасної частини. Виявлені вигорілі

угруповання: осоки побережної (Carex riparia Curt.) (рис. 3.2) геранієво-осокові, пирію

повзучого, очерету звичайного, бульбокомишу скупченого, кропиви дводомної, зніту ро-

жевого, гадючника в’язолистого. Поширені синантропні види: морква дика, лопух справ-

жній, бугила лісова, амброзія полинолиста тощо.


72

Рисунок 3.2 – Вигорілі угруповання осоки побережної (Carex riparia Curt.)

т.с. SS-2. На схилі до заплави зростає куртина терену колючого. В притерасній час-

тині заплави зростає ряд верби білої з численною омелою білою в її кроні. У воді зроста-

ють вербово-вільхові угруповання з чагарниковими видами верби, обвиті пагонами хмелю

звичайного, осоки побережної, рогозу широколистого, очерету звичайного. У товщі води

поширена ряска мала. На підвищених елементах рельєфу трапляються угруповання кро-

пиви дводомної, підмаренниково-кропивові з підмаренником чіпким. Невеликими група-

ми зростають чистотіл великий, жовтець повзучий, дудник лісовий. Виявлена синузія кві-

тучої пшінки весняної.

т.с. SS-3. Сухі решки рослин на крутосхилі та в заплаві випалені. В заплаві домі-

нують угруповання вільхи клейкої з чагарниковими вербами, подекуди бузиною чорною,

смородиною чорною. Серед травостою представлені угруповання калюжницево-осокові з

калюжницею болотною (Caltha palustris L.) [3, 62] у фенофазі бутонізації (рис. 3.3), м’яти

водяної, кропиви жабрієлистої, підмаренника чіпкого, вербозілля лучного, гадючника

в’язолистого. Біля основи стовбурів деяких дерев вільхи клейкої зростає папороть із боре-

альним типом ареалу – теліптерис болотний, наявні лише минулорічні листки, цього року

повна вегетація теліптерису ще не розпочалася.


73

Рисунок 3.3 – Калюжницево-осокове угруповання з калюжницею болотною (Caltha palustris L.)


74

3.3.1.2 Тваринний світ


На заплавних озерах біля с. Яшники у складі орнітофауни зареєстровані: чапля сіра

(Ardea cinerea), чепура велика (Egretta alba) (Червоний список Полтавської області), лунь

очеретяний (Circus aeruginosus), курочка водяна (Gallinula chloropus), лиска (Fulica atra)

(рис. 3.4), крижень (Anas platyrhynchos) (рис. 3.5).

На лучних ділянках живиться значна кількість свиней диких (Sus scrofa).

т.с. SS-3. На ділянці заплави з вільховими лісами спостерігалась зграя круків

(Corvus corax) (11 птахів). (рис. 3.6)

Рисунок 3.4 – Лиска (Fulica atra)


75

Рисунок 3.5 – Крижень (Anas platyrhynchos)

Рисунок 3.6 – Зграя круків (Corvus corax)


76

3.3.2. Урочище Крупське – лісовий заказник місцевого значення



Т.с. KR-1

Широколистяний ліс (рис. 3.7) деревостан якого утворюють дуб звичайний (вік

окремих дерев дуба досягає близько 100 років,) граб звичайний, клен гостролистий, липа

серцелиста. У дерев лише бруньки дещо набубнявіли. Трапляються численні пеньки, спи-

ли, сушняк, бурелом. Численні розрихлення ґрунтового покриву кабанами.

Рисунок 3.7 – Широколистяний ліс в урочищі Крупське

На плакорі домінують синузії першоцвітів квітучих – проліски сибірської (Scilla

sibirica Haw.) (рис. 3.8), рясту ущільненого, зірочок жовтих, з. малих, або подекуди почат-

ку цвітіння – анемони жовтецевої, пшінки весняної. На підвищених елементах рельєфу в

травостої трапляються невеликі за площею угруповання осоки волосистої з незначною

домішкою першоцвітів.


77

Рисунок 3.8 – Проліска сибірська (Scilla sibirica Haw.)

На схилі західної експозиції до зазначених вище дерев місцями приєднуються бере-

за повисла та осика. У травостої домінують угруповання осоки волосистої (Carex pilosa

Scop.) (рис. 3.9).

Рисунок 3.9 – Угруповання осоки волосистої (Carex pilosa Scop.)


78

На схилі південно-західної експозиції поширені синузії проліски сибірської, зіро-

чок жовтих, анемони жовтецевої, рясту ущільненого. Зрідка трапляється папороть – щит-

ник шартрський.

На схилі східної експозиції у травостої переважають угруповання осоки волосистої

з нечисленними вкрапленнями першоцвітів.

У тальвегу розвиток рослин починається пізніше, більшість видів рослин лише ве-

гетують або перебувають у фазі бутонізації. Квітують лише проліска сибірська та ряст

ущільнений. Значні площі займають синузії анемони жовтецевої (Anemona ranunculoides

L.), пшінки весняної, серед яких видніються численні молоді листочки яглиці звичайної.

Вздовж центру тальвегу протікає струмок, біля якого виявлені рідкісні види: зеленчук жо-

втий і жовтяниця черговолиста.

Рідкісну фітобіоту представляють популяції регіонально рідкісних видів рослин:

• проліска сибірська (Scilla sibirica Haw.) – європейсько-сибірський неморальний

вид, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Червоного списку Полтавсь-

кої області [3, 4, 5, 43, 62]. Популяція чисельна, являється домінантом або спів-

домінантом трав’яного ярусу, рослини перебувають у фенологічній фазі масо-

вого цвітіння;

• зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.) – центрально-європейський вид на

південно-східній межі ареалу, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Че-

рвоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]. Популяція чисельна, біль-

шість особин знаходяться у генеративному періоді життєвого циклу, часто цей

вид виступає як співдомінант у складі рослинних угруповань. Поширений у

нижній третині схилу; рослини перебувають у фенологічній фазі вегетації;

• жовтяниця черговолиста (Chrysosplenium alternifolium L.) – рідкісний європей-

сько-азіатський бореальний вид, віднесений до категорії (ІІ) – «вразливі види»

Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]. Зростає у тальвегу неве-

ликими групками вздовж струмка, фенологічна фаза – цвітіння.


Розширено площу дослідженої території. Досліджено рослинність плакору, схилів

різних експозицій розгалуженої балки та її тальвегу (т.с. KR-2, KR-3).

На плакорі в першому ярусі деревостану зростають граб звичайний, ясен звичай-

ний, клен гостролистий, у другому ярусі – груша звичайна, клен польовий. Підлісок утво-


79

рюють чагарники: бруслина європейська та б. бородавчаста. У дерев і кущів розгорнулися

бруньки, почали розвиватися листки.

У трав’янистому ярусі продовжують домінувати синузії першоцвітів. Але змінився

аспект травостою. Більшість особин проліски сибірської та рясту ущільненого уже відцві-

ли і перебувають у фенофазі дозрівання плодів. На зміну блакитно-синьому (проліска си-

бірська) та бузково-рожевуватому (ряст ущільнений) аспекту, створюваному цими вида-

ми, стали досить помітними синузії анемони жовтецевої (Anemone ranunculoides L.)

(рис. 3.10) (на сухіших місцях) та пшінки весняної (Ficaria verna Huds.) (рис. 3.11) (на

більш-менш зволожених місцях), що масово квітують жовтими квітами. Помітні зелені

куртини, де зростають зірочник ланцетний зі світло-зеленими листками та бутонами (роз-

криті лише поодинокі квітки з білими віночками). Виділяються зелені куртини купини ба-

гатоквіткової з широколанцетними листками та бутонами. Часто в зелені куртини зіроч-

ника ланцетного та купини багатоквіткової вкраплені квітучі першоцвіти: ряст ущільне-

ний, анемона жовтецева, пшінка весняна. Виявлено угруповання розхідника звичайного –

медоносної, лікарської та харчової рослини.

Рисунок 3.10 – Анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L.)


80

Рисунок 3.11 – Пшінка весняна (Ficaria verna Huds.)

Уздовж дороги зростають угруповання кропиви дводомної, яглиці звичайної.

На невеликому схилі домінують синузії рясту порожнистого (рис. 3.12) із малино-

вими, рожевими, білими або жовтавими квітками та угруповання зубниці п’ятилистої із

рожевими квітами. Тут же трапляється синузія адокси мускусної (Adoxa moschatelina L.)

(рис. 3.13) з малопомітними квітками. У рослинному покриві відмічені угруповання зіро-

чника ланцетного, копитняка європейського, чини весняної (Lathyrus vernus (L.) Bernh.)

(рис. 3.14).

У травостої схилу східної, південно-східної, південної та західної експозицій і пла-

кору домінують угруповання зубниці п’ятилистої, трапляється синузія анемони жовтеце-

вої, пшінки весняної, підмаренника запашного, рясту порожнистого. У нижній частині

схилів трапляється петрів хрест лускатий (Lathraea squamaria L.) (рис. 3.15) – рослина-

паразит. Тут же зростають папороті – види щитника з молодими спірально закрученими

листками-вайями.


81

Рисунок 3.12 – Ряст порожнистий (Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte)

Рисунок 3.13 – Адокса мускусна (Adoxa moschatelina L.)


82

Рисунок 3.14 – Чина весняна (Lathyrus vernus (L.) Bernh.)

Рисунок 3.15 – Петрів хрест лускатий (Lathraea squamaria L.)

Тальвег розгалуженої балки порівняно широкий, місцями тут протікає струмок. Ча-

гарниковий ярус утворюють ліщина звичайна та бузина чорна. Домінуючі угруповання:

анемоново-рястово-яглицеві, анемоново-пшінкові, чиново-анемонові, анемоново-

медункові, переліски багаторічної, пшінково-рястові, воронячеоково-зірочникові


83

(рис. 3.16), кропивово-яглицеві з кропивою жабрійолистою, жовтяницево-яглицеві, ягли-

цево-зеленчукові, копитняка європейського.

Рисунок 3.16 – Воронячеоково-зірочникове угруповання

На схилі до дороги виявлено локалітети популяцій воронця колосистого, папоротей

– видів щитника та пухирника ламкого.

В рослинному покриві дослідженої території заказника виявлено чисельну популя-

цію рясту порожнистого - регіонально рідкісного виду, який раніше нами не був знайде-

ний. Ще одна особливість цьогорічних досліджень – на відміну від попереднього року ві-

дмічена помітна роль зубниці п’ятилистої в утворенні весняних рослинних угруповань

трав’янистого ярусу широколистяного дубово-грабового лісу.

Созологічну цінність цієї території визначає наявність: у рослинному покриві:

a) зникаючого природного середовища існування за Бернською конвенцією [37]:

• 41.2С Південно-східноєвропейські широколистяні ліси із Carpinus betulus та

Quercus robur, Quercus petraea або Quercus dalechampii, інколи з Quercus cerris

або Quercus frainetto;

b) низки видів із центральноєвропейським типом ареалу, що зростають тут на схід-

ній межі свого ареалу (граб звичайний, ряст порожнистий, зеленчук жовтий)

[33];


84

c) популяцій рідкісних видів рослин:


вид, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Червоного списку Полтавсь-

кої області [3, 4, 5, 43, 62]. Популяція чисельна, являється домінантом або спів-

домінантом трав’янистого ярусу, рослини перебувають у фенологічній фазі від-

цвітання та дозрівання плодів;

• ряст порожнистий (Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte) – центрально-

європейський неморальний вид на південно-східній межі ареалу, віднесений до

категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5,

43, 62], виявлений тут нами вперше. Популяція чисельна, переважають генера-

тивні особини, у фенологічній фазі повного цвітіння. Більшість рослин мають

квітки бордового кольору, але поруч із ними часто трапляються особини із бі-

лими, рожевими або блакитнувато-фіолетовими віночками;



рвоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]. Популяція чисельна, біль-

шість особин знаходяться у генеративному періоді життєвого циклу, часто цей

вид виступає як співдомінант у складі рослинних угруповань. Поширений у

нижній третині схилів та тальвегу балки; рослини перебувають у фенологічній

фазі вегетації;

• зубниця п’ятилиста (Dentaria quinquefolia Bieb.) (рис. 3.17) – європейський не-

моральний вид, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Червоного списку

Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]; популяція дуже чисельна, часто домінує у

травостої, створюючи рожевий аспект, представлена як генеративними, так і ве-

гетативними особинами, фенофаза – масове цвітіння.

• жовтяниця черговолиста (Chrysosplenium alternifolium L.) (рис. 3.18) – рідкісний

європейсько-азіатський бореальний вид, віднесений до категорії (ІІ) – «вразливі

види» Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]. Зростає у тальве-

гах основної балки та її відрогів невеликими групками вздовж струмка, феноло-

гічна фаза – цвітіння.


85

Рисунок 3.17 – Зубниця п’ятилиста (Dentaria quinquefolia Bieb.)

Рисунок 3.18 – Жовтяниця черговолиста (Chrysosplenium alternifolium L.)

Крім того, в рослинному покриві дослідженої території виявлені малопоширені не-

моральні види рослин, що потребують захисту. Це такі види:

• воронець колосистий (Actaea spicata L.) – європейський диз’юнктивний геоеле-

мент флори [34], що спорадично трапляється на терені Полтавської області [5],


86

на стрімкому схилі до дороги виявлено понад 10 особин у фенологічній фазі –

вегетація;

• вороняче око звичайне (Paris quadrifolia L.) – палеобореальний геоелемент

флори [34], що спорадично трапляється на терені Полтавської області [5], зрос-

тає на вологих ґрунтах тальвегів основної балки та її відрогів; популяція дуже

чисельна, повночленна за віковим складом, переважають особини генеративно-

го вікового стану. Фенологічна фаза – бутонізація та початок цвітіння. Поблизу

струмка окремі рослини досягають висоти понад 60 см. Характерна морфологі-

чна ознака цього виду – наявність на верхівці пагону чотирьох листків. В межах

дослідженої популяції трапляються зразки – мутанти з 5 або навіть 6 листками

(рис. 3.19).

Рисунок 3.19 – Вороняче око звичайне (Paris quadrifolia L.) з п’ятьма та шістьма листками



У складі орнітофауни дослідженої ділянки лісу зареєстровані: припутень (Columba

palumbus), дятел звичайний (Dendrocopos major), дятел сивий (Picus canus), крук (Corvus

corax) (спостерігалась пара птахів біля гнізда), вільшанка (Erithacus rubecula), синиця бла-


87

китна (Parus caeruleus), синиця велика (Parus major), повзик (Sitta europaea), зяблик

(Fringilla coelebs).

У тальвегу балки вздовж струмка багато розритих ділянок свинями дикими (Sus

scrofa).


У лісовому масиві спостерігались птахи: крутиголовка (Jynx torquilla), дятел зви-

чайний (Dendrocopos major), дятел сивий (Picus canus), вільшанка (Erithacus rubecula),

дрізд чорний (Turdus merula), дрізд співочий (Turdus philomelos), кропив’янка чорноголова

(Sylvia atricapilla), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybia), вівчарик весняний

(Phylloscopus trochilus), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиця велика (Parus major),

вівсянка звичайна (Emberiza citrinella), зяблик (Fringilla coelebs), зеленяк (Chloris chloris),

щиглик (Carduelis carduelis).

3.3.3. Панський маєток – ландшафтний заказник місцевого значення


Дослідження 06-07 квітня 2015 року.

Південна частина заказника. Система балок. Деревостан утворюють дуб звичайний

і клен гостролистий. Багато сушняку, бурелому, пеньків і спилів. У травостої синузії зіро-

чок малих, пшінки весняної, анемони жовтецевої, рясту ущільненого (Corydalis solida (L.)

Clavir.) (рис. 3.20). Біля підніжжя схилу зростає угруповання зеленчуково-пшінкове.

Північно-західна частина заказника.

Праворуч від дороги багато сміття.

Розширено площу дослідженої території.

На плакорній ділянці поширені синузії проліски сибірської, рясту ущільненого,

пшінки весняної, зірочок малих.


88

Рисунок 3.20 – Ряст ущільнений (Corydalis solida (L.) Clavir.)

Схил південно-східної експозиції терасований, трапляються незалісені поляни. Ба-

гато сушняку. Деревостан першого ярусу утворюють дуб звичайний (дуже мало), клен го-

стролистий, зрідка берест. У другому ярусі трапляється вишня-черешня. У підліску зрос-

тають бузина чорна, обвита хмелем звичайним, а на узліссі терен колючий. Травостій

утворюють синузії переважно пролісково-зірочникові з проліскою сибірською та зірочни-

ком ланцетним і рястово-зірочникові угруповання з рястом ущільненим. На терасах вияв-

лено дві куртини площею 150 м2 і 100 м2 регіонально рідкісного виду – барвінку малого

(Vinca minor L.) (рис. 3.21). Цей вид тут знайдено нами вперше. За літературними даними

[3] не виявлено посилань щодо зростання барвінку малого на території заказника. У ниж-

ній частині схилу вздовж дороги трапляються куртинки фіалки шершавої.

Тальвег балки. В центрі пролягає русло висохлого струмка, біля дамби у струмку

з’являється вода. В рослинному покриві тальвегу представлені ліщина звичайна, бузина

чорна, у травостої переважає угруповання яглиці звичайної, анемоново-зеленчукові, ряс-

тово-зеленчукові з рястом ущільненим, копитняково-зеленчукові (рис. 3.22). За дамбою

розташована невелика водойма та угруповання гігрофітних видів рослин.


89

Рисунок 3.21 – Куртина барвінку малого (Vinca minor L.)

Рисунок 3.22 – Копитняково-зеленчукове угруповання

В рослинному покриві схилу західної експозиції переважають угруповання грабо-

вого лісу волосистоосокового. У нижній частині схилу зростає грабовий ліс зеленчуковий.

Зрідка трапляються синузії проліски сибірської, рясту ущільненого. У верхній частині


90

схилу та на плато проти дамби та за нею виявлена популяція проліски дволистої. Поруч із

проліскою дволистою зростають ряст ущільнений, пшінка весняна.

Созологічну цінність цієї території визначає наявність у рослинному покриві:






ній межі свого ареалу (граб звичайний, проліска дволиста, зеленчук жовтий)

[33];



вид, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» до Червоного списку Полта-

вської області [3, 4, 5, 43, 62], формує синузії на плакорі та верхній частині схи-

лу південно-східної експозиції, рослини перебувають у фенологічній фазі масо-

вого цвітіння;

• проліска дволиста (Scilla bifolia L.) – рідкісний центрально-європейський немо-

ральний вид на південно-східній межі ареалу, віднесений до категорії (ІІІ) –

«рідкісні види» до Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62], зрос-

тає на верхній частині схилу західної експозиції, в її складі переважають гене-

ративні особини, переважно із синіми квітками (рис. 3.23), зрідка трапляються

альбіноси з квітками білого кольору, що знаходяться у фенологічній фазі цві-

тіння;


південно-східній межі ареалу, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» до

Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]. Популяція чисельна, рос-

лини зростають у нижній частині схилів і тальвегу балки. Рослини перебувають

у фенологічній фазі вегетації;

• барвінок малий (Vinca minor L.) – реліктовий європейський вид, віднесений до


43, 62]. Популяція представлена двома куртинами площею 150 м2 і 100 м2, жит-

тєвість рослин оцінюється високим балом, рослини у генеративній стадії життє-

вого циклу, зростають рослини дуже густо, фенологічна фаза – вегетація.


91

Рисунок 3.23 – Проліска дволиста (Scilla bifolia L.)


Дослідження 06-07 квітня 2015 року.

На досліджених ділянках лісу у складі орнітокомплексу зареєстровані: канюк звичай-

ний (Buteo buteo), припутень (Columba palumbus), дятел звичайний (Dendrocopos major), дятел

сивий (Picus canus), крук (Corvus corax), сойка (Garrulus glandarius), вільшанка (Erithacus

rubecula), дрізд співочий (Turdus philomelos), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиця вели-

ка (Parus major), повзик (Sitta europaea), зяблик (Fringilla coelebs), зеленяк (Chloris chloris),

костогриз (Coccothraustes coccothraustes).

Із ссавців відмічений заєць сірий (Lepus europaea). На багатьох ділянках лісового ма-

сиву спостерігались сліди живлення свиней диких (Sus scrofa).

3.3.4. Ліс біля свердловини 52


Дослідження 08.04.2015 року

Розширена площа дослідженої території.

Кленово-грабовий ліс із кленом широколистим на схилах різних експозицій розга-

луженого балкового комплексу на території кварталу №25 (рис. 3.24). Дуже багато пова-


92

лених стовбурів дерев лежать вздовж схилів паралельними рядами. Трапляються мураш-

ники, лежки косуль, порушений кабанами ґрунтовий покрив.

Рисунок 3.24 – Кленово-грабовий ліс

В рослинному покриві плакору та схилів різних експозицій домінують різнобарвні

синузії квітучих першоцвітів: проліски сибірської, рясту порожнистого, р. ущільненого,

зірочок жовтих, з. малих, анемони жовтецевої, пшінки весняної. Частіше трапляються си-

нузії з участю різних видів першоцвітів: рясту порожнистого (рис. 3.25), р. ущільненого та

проліски сибірської, рясту порожнистого та р. ущільненого (рис. 3.26). Виявлено декілька

особин папороті – щитника чоловічого з минулорічними листками. На плакорі зростає по-

пуляція рідкісного виду – зубниці п’ятилистої. На схилі південної експозиції невелику

площу займають угруповання грабового лісу волосистоосокового. Серед напівперепрілого

минулорічного листя трапляються групи особин сапрофітного гриба – алеврії (Aleuria sp.)

із відкритими, чашоподібними червоними плодовими тілами (рис. 3.27). Біля підніжжя

схилу північної експозиції виявлена популяція барвінку малого, зареєстрована на цій те-

риторії вперше.


93

Рисунок 3.25 – Синузія рясту порожнистого

Рисунок 3.26 – Синузія рясту порожнистого і рясту ущільненого


94

Рисунок 3.27 – Гриб алеврія (Aleuria sp.)

В рослинному покриві тальвегу чагарниковий ярус утворює бузина чорна та ліщи-

на звичайна. У трав’янистому ярусі домінують угруповання вегетуючих зеленчука жовто-

го та яглиці звичайної, копитняка європейського, кропиви дводомної. Серед них вкрап-

лення синузій анемони жовтецевої, рясту порожнистого, р. ущільненого, пшінки весняної,

проліски сибірської, значно рідше п. дволистої. Це єдине місце, де нам пощастило виявити

локалітет сумісного зростання цих двох видів проліски. Відмічено, що при зростанні за-

значених видів проліски в межах одного локалітету, більшою рясністю особин вирізняєть-

ся проліска сибірська, чисельність особин п. дволистої значно менша.







ній межі свого ареалу (граб звичайний, ряст порожнистий, зеленчук жовтий)

[33];





95


43, 62], виявлений тут вперше. Популяція чисельна, переважають генеративні

особини, у фенологічній фазі від бутонізації до повного цвітіння. Більшість ро-

слин мають квітки бордового кольору, але поруч із ними часто трапляються

особини із білими, рожевими або блакитнувато-фіолетовими віночками

(рис. 3.28);


вид, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» н Червоного списку Полтав-

ської області [3, 4, 5, 43, 62], формує синузії на плакорі, схилах і тальвегу балки,

рослини перебувають у фенологічній фазі масового цвітіння;

• проліска дволиста (Scilla bifolia L.) – центрально-європейський неморальний

вид на південно-східній межі ареалу, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні

види» Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62], невелика частина

тальвегу балки – це єдине місце, де нам пощастило виявити локалітет сумісного

зростання обох видів проліски – п. сибірської та п. дволистої; за рясністю та чи-

сельністю особин переважає п. сибірська. Рослини обох видів знаходяться у фе-

нологічній фазі цвітіння;



рвоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]. Популяція чисельна, росли-

ни зростають у нижній частині схилів і тальвегу балки. Рослини перебувають у

фенологічній фазі вегетації;

• барвінок малий (Vinca minor L.) – реліктовий європейський вид, віднесений до


43, 62]; популяція представлена куртиною площею 8 м2, життєвість рослин оці-

нюється високим балом, рослини у генеративній стадії життєвого циклу, зрос-

тають рослини дуже густо, фенологічна фаза – вегетація (рис. 3.29);

• зубниця п’ятилиста (Dentaria quinquefolia Bieb.) – європейський неморальний

вид, віднесений до категорії (ІІІ) «рідкісні види» Червоного списку Полтавської

області [3, 4, 5, 43, 62]; популяція площею близько 2 м2 зростає біля стовбура

граба звичайного, представлена генеративними особинами, фенофаза – бутоні-

зація (рис. 3.30).


96

Рисунок 3.28 – Різні за забарвленням квіти рясту порожнистого

Рисунок 3.29 – Барвінок малий (Vinca minor L.) у фенофазі вегетаціі


97

Рисунок 3.30 – Зубниця п’ятилиста (Dentaria quinquefolia Bieb.) у фенофазі бутонізаціі

3.3.5. Тваринний світ


У складі орнітокомплексу лісового масиву зареєстровані: дятел звичайний

(Dendrocopos major), дятел сивий (Picus canus), вільшанка (Erithacus rubecula), дрізд спі-

вочий (Turdus philomelos), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиця велика (Parus major),

повзик (Sitta еuroрaеа), зяблик (Fringilla coelebs), зеленяк (Chloris chloris), щиглик

(Carduelis carduelis).

На багатьох ділянках лісового масиву спостерігались сліди живлення свиней диких

(Sus scrofa).

На дослідженій ділянці лісу чисельні мурашники мурашки рудої лісової (Formica

rufa L.), занесеної до Європейського Червоного списку (рис. 3.31).


98

Рисунок 3.31 – Мурашник мурашки рудої лісової (Formica rufa L.)

3.3.6. Балка нижче ТЗСУ


Дослідження 07.04. 2015 року.

Балка з численними правобережними відрогами (рис. 3.32).

Рослинний покрив схилу східної експозиції відрогу проти ТЗСУ досліджувався й

минулого року. Фітодетрит не випалювався.

На плакорі та схилі східної експозиції зростають ковилово-полинові угруповання з

полином австрійським, п. Маршалловим розрідженими дернинами ковили волосистої, різ-

нотравно-злакові з тонконогом вузьколистим та пирієм повзучим або п. середнім, цмину

піскового, чебрецево-ковилові з чебрецем Маршалловим, деревієво-злакові, соново –

типчакові з соном чорніючим, перстачево-типчаково-ковилові з перстачем розлогим, гво-

здиково-злакові з гвоздикою Андржійовського, парила звичайного, конюшини польової,

нечуйвітра волохатенького. Тут в заглибині виявлена куртина реп’яшка яйцевидного

(Сeratocephala testiculata (Crantz) Bess.) – одного із ранньовесняних степових ефемерів

(рис. 3.33). Зрідка трапляються квітучі зірочки низенькі.


99

Рисунок 3.32 – Відріг балки на початку квітня 2015 р.

Рисунок 3.33 – Реп’яшок яйцевидний (Сeratocephala testiculata (Crantz) Bess.)


100

На схилі південної експозиції поширені майже чисті угруповання ковили волосис-

тої (рис. 3.34). На схилі північно-східної експозиції зростає популяція ваточника сірійсь-

кого (Asclepias syriaca L.) – здичавілої, декоративної та медоносної рослини.

Рисунок 3.34 – Угруповання ковили волосистої

Розширена площа дослідженої території, зокрема досліджена рослинність розгалу-

женого балкового комплексу. У результаті одержана достовірна інформація щодо поши-

рення в межах цього балкового комплексу ковили волосистої та сону чорніючого – видів,

занесених до Червоної книги України.

Рослинний покрив терасованого схилу західної експозиції (раніше не досліджував-

ся). Фітодетрит випалено. На схилі рідко розкидані дерева глоду кривочашечкового, стов-

бур і гілки якого вкриті густо розташованими сланями різних видів лишайників, серед них

найчисельнішою є ксанторія настінна (Xanthoria parietina) (рис. 3.35). Тут же трапляються

куртини терену колючого. Серед випаленого різнотрав’я поширені численні фрагменти

популяцій сону чорніючого, ковили волосистої, волошки східної, угруповання зіноваті

руської, лишайника – кладонії листуватої (Cladonia foliacea (Huds.) Schaer.) – індикатора

ступеню забруднення атмосферного повітря (рис. 3.36).


101

Рисунок 3.35 – Лишайник ксанторія настінна (Xanthoria parietina)

Рисунок 3.36 – Лишайник кладонія листувата (Cladonia foliacea (Huds.) Schaer.)


102

На схилах і тальвегу яру, що розрізає схил західної експозиції зростає невеликий

байрачний лісок, сам факт існування якого серед степової рослинності є досить цікавим і

неординарним. Деревостан утворюють липа серцелиста, береза повисла, тополя біла, а пі-

длісок – ліщина звичайна та бруслина бородавчаста. Багато сушняку та бурелому. У

трав’янистому ярусі поширені синузії: проліски дволистої, зірочок жовтих, адокси муску-

сної, пшінки весняної, анемони жовтецевої. Особливий інтерес представляє зростання тут

повноцінної популяції неморального виду – проліски дволистої.

Раритетну фітобіоту представляють популяції рідкісних видів рослин:

• ковила волосиста (Stipa capillata L.) – рідкісний палеарктичний степовий вид,

занесений до Червоної книги України [64], подекуди зростають куртини цього

виду, або ковила волосиста домінує у верхньому ярусі чи утворює чисті моно-

видові угруповання; скрізь видніються її сухі минулорічні пагони, відростання

молодих пагонів не виявлено;

• сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stoerck.) – рідкісний європейський степовий

вид, занесений до Червоної книги України [64], популяція чисельна, займає

значну площу, зростає на схилах західної експозиції, рослини у фенофазі буто-

нізації або початку розкривання квіток (рис. 3.37);



види» Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]; популяція із сере-

дньою чисельністю особин, утворює синузії в байрачному лісі, спускається ни-

жче і доходить майже до днища балки; в її складі переважають генеративні осо-

бини, що знаходяться у фенологічній фазі масового цвітіння;

• волошка східна (Centaurea orientalis L.) – рідкісний понтично-степовий вид на

північній межі ареалу, віднесений до категорії (ІІ) – «вразливі види» занесений

до Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62], рослини у фенофазі

відростання після зимівлі та випалювання фітодетриту.


103

Рисунок 3.37 – Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stoerck.)

Дослідження 28.04.2015 року.

На схилах балки випасається отара із понад 200 овець. Травостій згризений, численні

доріжки, протоптані вівцями.

На схилі західної експозиції зростають угруповання перстачево-кострицеві з перста-

чем розлогим та кострицею борознистою, соново-перстачево-ковилові (рис. 3.38). На гриві

фрагмент угруповання ковили волосистої, дещо вище смуга угруповання сону чорніючого з

високим ступенем рясності.

У трав’янистому ярусі байрачного лісочка поширені угруповання кропиви дводомної,

пирію повзучого, зірочника ланцетного, тонконога дібровного, синузії пшінки весняної, адок-

си мускусної, проліски дволистої.


104

Рисунок 3.38 – Соново-перстачево-ковилове угруповання

На невипалених ділянках поширені моноценози ковили волосистої із засохлими мину-

лорічними генеративними пагонами. Крім того трапляються угруповання полиново-ковилові

з полином Маршалловим, парилово-ковилові, цминово-ковилові, чебрецю Маршаллового,

шавлії дібровної. На випалених ділянках відростають невеликі дернинки ковили волосистої із

зеленими волосоподібними листками.


• ковила волосиста (Stipa capillata L.) – рідкісний палеарктичний степовий вид, зане-

сений до Червоної книги України [64], подекуди зростають куртини цього виду,

або ковила волосиста домінує у верхньому ярусі чи утворює чисті моновидові

угруповання; скрізь видніються її сухі минулорічні генеративні пагони, не випале-

них ділянках відростають молоді дернинки із зеленими листками;


вид, занесений до Червоної книги України [64], популяція чисельна, вирізняється

високою рясністю та чисельністю генеративних особин, на 1 м2 нараховано близь-

ко 40 рослин, займає значну площу, зростає на схилах західної та південної експо-

зицій, рослини у фенофазі доцвітання та початку дозрівання плодів (рис. 3.39);

• проліска дволиста (Scilla bifolia L.) – центрально-європейський неморальний вид

на південно-східній межі ареалу, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Че-


105

рвоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]; популяція із середньою чисе-

льністю особин, що знаходяться у фенологічній фазі дозрівання плодів.

Рисунок 3.39 – Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stoerck.) у фенофазі доцвітання та початку дозрівання плодів


Травостій території, що дещо відновився після випалювання, інтенсивно випасається.

Рослинний покрив схилу західної експозиції та інших прилеглих схилів утворюють

угруповання: бромуса розчепіреного, чебрецево-злакові з чебрецем Маршалловим, миколай-

чиково-чебрецеві з миколайчиками польовими, парилово-чебрецеві, деревієво-чебрецево-

злакові з деревієм щетинистим, осоки ранньої, гвоздиково-осокові з гвоздикою Андржійовсь-

кого, бромусово-осокові, шавлієво-осокові з шавлією дібровною, ковили волосистої, гвозди-

ково-ковилові з ковилою волосистою, шавлії дібровної (рис. 3.40), шавлієво-ковилові з шавлі-

єю дібровною, соново-ковилові з соном чорніючим, маренково-ковилові з маренкою роже-

вою, жовтушниково-ковилові, чебрецево-ковилові, шавлієво-сонові з шавлією степовою, жо-

втецево-дзвониково-злакові з жовтецем багатоквітковим і дзвониками розлогими (рис. 3.41),

гадючника звичайного (рис. 3.42), гадючниково-дзониково-злакові з гадючником звичайним,

віскарії звичайної, віскарієво-злакові (рис. 3.43), маренково-рутвицево-злакові, суниць зеле-

них, конюшиново-злакові з конюшиною гірською., нечуйвітру волохатенького.


106

Рисунок 3.40 – Угруповання шавлії дібровної

Рисунок 3.41 – Угруповання жовтецево-дзвониково-злакові з жовтецем багатоквітковим і дзвониками розлогими


107

Рисунок 3.42 – Угруповання гадючника звичайного

Рисунок 3.43 – Угруповання віскарієво-злакові


108

В утворенні рослинного покриву тальвегу балки помітну роль відіграють угрупован-

нях осоки гострої, о. шершавої, о. побережної, бульбокомиша скупченого, зніту рожевого,

хвоща болотного. Тут же зростає популяція валеріани високої.


а) асоціації, занесеної до Зеленої книги України [27]:

• угруповання формації ковили волосистої (Stipeta capillatae): асоціація волосисто-

ковилова чиста (Stipetum capillatae purum);

b) популяції рідкісних видів рослин:

• ковила волосиста (Stipa capillata L.) – занесена до Червоної книги України [64], по-

пуляція займає значну площу, на випалених весною ділянках зеленіють невеликі

дернинки зі згорнутими листками, фенологічна фаза – вегетація, генеративні паго-

ни ще не утворилися; на ділянках, не ушкоджених пожежею, відростання дернин і

формування листків відбувається повільніше;

• сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stoerck.) – занесений до Червоної книги Украї-

ни [64], рослини відцвіли, плоди їх у більшості особин уже розповсюдив вітер, ве-

гетативна маса, яку формують листки, розвивається повільно, листків мало і вони

дрібні;

• валеріана висока (Valeriana exaltata Mikan) – рідкісний європейський вид, цінна лі-

карська рослина, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Червоного списку

Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]; цінна лікарська рослина, зареєстрована на цій

території вперше; у популяції зростає близько 12 особин у фенологічній фазі веге-

тація або бутонізація.



Над схилами балки співають багато жайворонків польових (Alauda arvensis). Спостері-

гався лунь лучний (Circus pigargus), занесений до Червоної книги України [65].

У байрачному лісі, що зростає на схилах і тальвегу яру, що розрізає схил західної екс-

позиції, зареєстровані птахи: дрізд співочий (Turdus philomelos), синиця блакитна (Parus

caeruleus), синиця велика (Parus major), зяблик (Fringilla coelebs), зеленяк (Chloris chloris),

щиглик (Carduelis carduelis).

На схилах і тальвегу балки чисельні викиди ґрунту кротів (Talpa europaea).

В ярузі балки розташовані нори лисиці (Vulpes vulpes).

На схилах балки багато нірок жука кравчика (Lethrus apterus).


109


На степових схилах балки у складі орнітокомплексу зареєстровані: куріпка сіра (Perdix

perdix) (Червоний список Полтавської області), жайворонок польовий (Alauda arvensis), плис-

ка жовта (Motacilla flava), трав’янка лучна (Saxicola rubetra), просянка (Emberiza calandra)

(Червоний список Полтавської області).

На території балки чисельна ящірка прудка (Lacerta agilis).

На схилах балки розташовані поселення сліпака звичайного (Spalax microphtalmus),

занесеного до Європейського Червоного списку.

3.3.7. Балка Стінка



Сухі рештки рослинного покриву всіх схилів балки та її тальвегу випалені дотла.

На схилі західної експозиції серед обгорілих решток рослин виявлено декілька десятків

особин сону чорніючого (Pulsatilla nigricans Stoerck.) – рідкісного європейського степово-

го виду, занесеного до Червоної книги України [64]; розвиток рослин на схилах цієї балки

вирізняється помітним відставанням від розвитку тих самих видів на схилах балки нижче

ТЗСУ; зокрема, тут із ґрунту вилізли лише верхівки пагонів сону чорніючого, у яких опу-

шені покривні листки прикривають нерозкриті бутони.

На південному схилі зростає популяція відкасника Біберштейна (Сarlina

biebersteinii Bernh. ex Hornem.) – малопоширеного виду флори Полтавської області з неви-

значеним созологічним статусом [4].

У байрачному лісі, що прилягає до балки, виявлено синузію проліски сибірської

(Scilla sibirica Haw.) – європейсько-сибірського неморального виду, віднесеного до кате-

горії (ІІІ) «рідкісні види» Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62].


Досліджено стан фіторізноманіття балкового комплексу вздовж екологічного про-

філю: схил східної експозиції – тальвег балки – схил західної експозиції.

Після ранньовесняного випалювання територія не використовувалася ні як пасо-

вище, ні як сіножать.


110

Рослинний покрив представляє собою дещо антропогенно трансформований фраг-

мент зональних лучних і чагарникових степів із багатим, різнобарвно яскравим степовим

різнотрав’ям.

Схил східної експозиції давно був терасований, але не залісений. Повсюди сформу-

вався високий і густий травостій, але подекуди перпендикулярно до терас розвиваються

яри до 5-7 м завглибшки, бічні стінки яких незадерновані, чорноземний ґрунт постійно

висипається. У норах відмічені бджолоїдки.

Домінують різнотравно-злакові угруповання лучних степів. Значна роль у їх утво-

ренні належить регіонально рідкісному виду – льону багаторічному (рис. 3.44), що часто

виступає як співдомінант угруповань та аспектуючий вид. Зокрема, нами зареєстровані

угруповання: льоново-люцерново-кипцеві з люцерною румунською та кипцем гребінчас-

тим, скабіозово-льоново-кипцеві зі скабіозою жовтою, льоново-чебрецево-кипцеві із чеб-

рецем Маршалловим, маренково-льоново-тонконогові з маренкою рожевою та тонконо-

гом вузьколистим, льоново-парилово-кострицеві з кострицею валіською, льоново-

жовтецево-злакові з жовтецем багатоквітковим, заячеконюшиново-льоново-злакові, під-

маренниково-льоново-злакові з підмаренником руським, перстачеві-льоново-злакові з пе-

рстачем неблискучим, миколайчиково-льонові з миколайчиками польовими.

Рисунок 3.44 – Льон багаторічний (Linum perenne L.)

Інші поширені угруповання: заячеконюшиново-кипцеві із заячою конюшиною ба-

гатолистою, люцерново-кипцеві, шавлієво-люцерново-кипцеві з шавлією степовою, шав-


111

лієво-кипцеві з шавлією дібровною, парилово-кипцеві, лещицево-люцерново-злакові з

лещицею волотистою, еспарцетово-злакові з еспарцетом виколистим, деревієво-злакові з

деревієм щетинистим, маренково-злакові, горошково-маренково-злакові, волошково-

злакові з волошкою скабіозовидною, королицево-злакові з королицею звичайною, відкас-

никово-злакові з відкасником Біберштейна, конюшиново-лещицево-пирієві з пирієм пов-

зучим, гадючника звичайного, конюшини гірської, куничника наземного, цмину пісково-

го, конюшини середньої, чини бульбистої, нечуйвітра волохатенького.

Досить поширені на терасах угруповання чагарникових степів – різнотравно-

зіноватеві з домінуванням зіноваті Ліндемана та з. австрійської.

Тальвег балки досить широкий, вздовж нього ближче до схилу західної експозиції

протікає струмок, цього року не дуже повноводний. Вздовж струмка поширені угрупован-

ня: комиша лісового, рогозу широколистого, слабинка водяного, сідача коноплевого, осо-

ки побережної, осоки гострої, кропиви дводомної, осоту болотного, їжачої голівки прямої,

ситняга болотного.

Поширені угруповання із участю лучних видів-мезофітів, галофітів і синантропних

видів: бугили лісової, хвоща болотного, бугилово-хвощево-пирієві, осоки шершавої., ве-

хово-хвощево пирієві, очеретянково-хвощеві, вехово-хвощево-хмелеві, геранієво-

хвощево-пирієві, осотово-пирієві з осотом крилатим тощо.

Рослинний покрив схилу західної як і схилу східної експозицій формують ценози

лучних і чагарникових степів.

Угруповання лучних степів – це різнотравно-злакові угруповання, у яких барвис-

тий аспект утворюють види барвистого різнотрав’я: шавлія степова, ш. дібровна, льон ба-

гаторічний, конюшина гірська, к. середня, к. альпійська, чистець прямий, подорожник

степовий, вероніка австрійська, ластовень лікарський, маренка рожева, люцерна румунсь-

ка, горошок тонколистий, королиця звичайна, полуниця, чебрець Маршаллів, підмаренник

руський, віскарія звичайна., смілка багатоквіткова, еспарцет виколистий тощо. Деякі із

зазначених видів є домінантами угруповань, які тягнуться яскравими смугами вздовж

схилу. Це такі види: шавлія степова, ш. дібровна, віскарія звичайна, види конюшини, ве-

роніка австрійська, королиця звичайна, ластовень лікарський. Відмічена помітна рясність

особин парила звичайного – лікарської рослини, виду з «бур’яновими» властивостями.

Зрідка трапляється відкасник Біберштейна.

Серед злаків-ценоутворювачів найбільшу роль відіграє тонконіг вузьколистий,

менш помітні: кипець гребінчастий, стоколос прибережний, с. безостий, пирій повзучий.

В утворенні угруповань чагарникових степів провідну роль відіграють види зінова-

ті: з. австрійська та з. Ліндемана.


112

Рідкісний вид сон чорніючий відмічений в угрупованнях: соново-еспарцетово-

підмаренниково-тонконогове з еспарцетом виколистим і підмаренником руським, соново-

конюшиново-тонконогове з конюшиною гірською.


а) популяції рідкісних видів рослин:

• сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stoerck.) – занесений до Червоної книги

України [64], рослини після весняного випалювання відросли, відцвіли, пло-

ди переважно розповсюдились; рослини сформували крупні розсічені лист-

ки, зібрані в прикореневу розетку, які успішно вегетують;

• льон багаторічний (Linum perenne L.) – європейсько-середземноморський

степовий вид, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Червоного спи-

ску Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]; популяція повночленна, дуже чисе-

льна; вид є співдомінантом рослинних угруповань, під час цвітіння утворює

незабутній блакитний аспект; фенологічна фаза – початок цвітіння;

b) популяції рослин із невизначеним cозологічним статусом:

• королиця звичайна (Leucanthemum vulgare L.) – вид із декоративними якос-

тями, чисельність якого зменшується;

• відкасник Біберштейна (Сarlina biebersteinii Bernh. ex Hornem.) - вид із де-

коративними якостями, використовується для сухих букетів;

с) багате, різнобарвне, яскраве степове різнотрав’я.



Над схилами балки співають жайворонки польові (Alauda arvensis).

На території розташовані поселення сліпака звичайного (Spalax microphtalmus), за-

несеного до Європейського Червоного списку.

У тальвезі балки на луках живляться свині дикі (Sus scrofa).


На степових схилах балки у складі орнітокомплексу зареєстровані: канюк звичай-

ний (Buteo buteo), перепілка (Coturnix coturnix), куріпка сіра (Perdix perdix) (Червоний

список Полтавської області), бджолоїдка (Merops apiaster), жайворонок польовий (Alauda

arvensis), плиска жовта (Motacilla flava), сорокопуд терновий (Lanius collurio), кро-


113

пив’янка сіра (Sylvia communis), трав’янка лучна (Saxicola rubetra), просянка (Emberiza

calandra) (Червоний список Полтавської області).

У тальвезі балки зі струмком відмічені: очеретянка чагарникова (Acrocephalus

palustris), чечевиця звичайна (Carpodacus erythrinus) (Червоний список Полтавської обла-

сті).

Із плазунів зареєстровані ящірка прудка (Lacerta agilis), вуж звичайний (Natrix

natrix).

3.3.8. Громове озеро (верхня частина)



Вода в озері відсутня. Рослинні рештки випалено вщент. Згоріли сухі рештки, ви-

палені повністю лучні ценози з участю зозульки травневої (пальчатокорінника травнево-

го) – Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt et Summerhayes s.l.) – середземноморсько-

європейського аллотетраплоїдного виду, занесеного до Червоної книги України [64] та до

міжнародного переліку СІТЕС [35].

Згоріло угруповання осоки високої (рис. 3.45), виду, що утворював тут зникаюче

середовище існування (Бернська конвенція) [36] з регіонально рідкісними видами рослин

– вовче тіло болотне (Comarum palustre L.) – вразливий голарктичний вид на південній

межі ареалу, віднесений до категорії (ІІ) – «вразливі види» Червоного списку Полтавської

області [3, 4, 5, 43, 62] та кизляк китицевидний (Naumburgia thyrsiflora (L.) Reichenb.) –

рідкісний голарктичний вид, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» занесений до

Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62].


114

Рисунок 3.45 – Вигоріле угруповання осоки високої в урочищі Громове озеро


Як і в квітні вода в озері відсутня.

В рослинному покриві території представлені угруповання засолених лук і евтрофних

високотравних низинних боліт.

Після випалювання весною фітодетриту відростають угруповання засолених лук: осо-

тово-вероніково-злакові осотом крилатим та веронікою дібровною, осотово-злакові з осотом

крилатим, жовтецево-осотово-злакові з жовтцем їдким, геранієво-чиново-злакові з геранню

пагорбковою, конюшиново-грястицеві з конюшиною лучною, китятково-конюшиново-

злакові, конюшиново-злакові з конюшиною середньою, волошково-злакові з волошкою луч-

ною, вовчугово-злакові з вовчугом польовим, перстачево-вовчугово-злакові з перстачем пов-

зучим, різнотравно-кострицеві з кострицею лучною або кострицею східною, коронарієво-

злакові (рис. 3.46), щавлю кінського, бульбокомиша скупченого тощо.


115

Рисунок 3.46 – Коронарієво-злакові угруповання

Зникла зі складу лучної флори зозулька травнева (пальчатокорінник травневий) –

Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt et Summerhayes s.l.).

Навколо озера зростають ряд дерев верби білої, трапляється в’яз голий, крушина ламка

та численні особини чагарникових видів верби.

В рослинному покриві евтрофних низинних боліт домінують угруповання осоки висо-

кої, вовчого тіла болотного та очерету звичайного. Після випалювання фітодетриту значно

розширило площу свого зростання угруповання бореального виду – куничника сіруватого.

Інші рослинні угруповання: півників болотних (рис. 3.47), пасльону солодко-гіркого, калюж-

ницево-осокові з осокою високою, живокістово-осокові з осокою високою (рис. 3.48), гадюч-

ника оголеного. Випалювання рослинних решток сприяло синантропізації рослинного покри-

ву , зокрема зростанню рясності особин і розширення площі ценозу синантропного виду –

осоту польового .


116

Рисунок 3.47 – Угруповання півників болотних

Рисунок 3.48 – Угруповання живокістово-осокові з осокою високою


117

Під час весняної пожежі згоріли не лише сухі, відмерлі рештки рослин. Особливо не-

гативним наслідком цієї пожежі є те, що подекуди згоріли повністю купини фітодетриту, на-

копичені осокою високою протягом сотень років. Немає впевненості в тому, що зникаюче

природне середовище існування за Бернською конвенцією [37] або оселище:

• 53.215 Купинні осокові болота з домінуванням Carex elata або схожих видів, з ча-

сом відновиться як природна екосистема.

Особливо нищівним виявився вплив пірогенного фактора на біосистему «Громового

озера», що належить до зникаючих середовищ існування (Бернська конвенція). Тут майже

повністю згоріли купини осоки високої – основного ценозоутворювача біогеоценозу, віднов-

лення його йде дуже повільно, погано відновлюється також і регіонально рідкісний вид - вов-

че тіло болотне, зовсім не виявлені зозулька травнева (Червона книга України) та кизляк ки-

тицевидний (Червоний список Полтавської області).

Стан популяції вовчого тіла болотного (Comarum palustre L.) – голарктичного виду на

південній межі ареалу, віднесеного до категорії (ІІ) – «вразливі види» Червоного списку Пол-

тавської області [3, 4, 5, 43, 62] - після нищівної дії пірогенного фатора оцінюється як незадо-

вільний. Надземні пагони рослини згоріли повністю. Відмічено повільне відростання низьких

вегетативних пагонів із бруньок, які збереглися на кореневищах. На всій території виявлено

лише одну недорозвинену квітку вовчого тіла болотного (рис. 3.49).

Не виявлений на цій території ще один регіонально рідкісний вид кизляк китицевид-

ний (Naumburgia thyrsiflora (L.) Reichenb.) – голарктичний вид, віднесений до категорії (ІІІ) –

«рідкісні види» Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62].


118

Рисунок 3.49 – Вовче тіло болотне (Comarum palustre L.)



На випалених ділянках Громового озера з угрупованнями осоки високої між купи-

нами живилися 2 куріпки сірих (Perdix perdix) (Червоний список Полтавської області).

Можливо тут вони пізніше гніздились.

На ділянці дерев і чагарників, уцілілих після пожежі, відмічені: дятел звичайний

(Dendrocopos major), дятел сивий (Picus canus), зяблик (Fringilla coelebs), зеленяк (Chloris

chloris), щиглик (Carduelis carduelis). Над озером пролетів шуліка чорний (Milvus migrans)

(рис. 3.50), занесений до Червоної книги України[65], який реєструвався тут і у 2014 році.

На лучних ділянках чисельна кількість викидів ґрунту кротами (Talpa europaea)

(рис. 3.51).


119

Рисунок 3.50 – Шуліка чорний (Milvus migrans)

Рисунок 3.51 – Викиди ґрунту кротами (Talpa europaea)


120


На території Громового озера у складі орнітофауни зареєстровані: деркач (Crex

crex) (Європейський Червоний список), лунь очеретяний (Circus aeruginosus), шуліка чор-

ний (Milvus migrans) (Червона книга України) [65], зозуля (Сuculus canoris), крутиголовка

(Jynx torquilla), дятел звичайний (Dendrocopos major), дятел сивий (Picus canus), плиска

жовта (Motacilla flava), плиска жовтоголова (Motacilla citreola), сорокопуд терновий

(Lanius collurio), кобилочка солов’їна (Locustella luscinioides), кобилочка річкова

(Locustella fluviatilis), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), очеретянка чагар-

никова (Acrocephalus palustris), кропив’янка сіра (Sylvia communis), кропив’янка рябогруда

(Sylvia nisoria), кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla), кропив’янка садова (Sylvia

borin), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybia), соловейко східний (Luscinia luscinia),

трав’янка лучна (Saxicola rubetra), чечевиця звичайна (Carpodacus erythrinus) (Червоний

список Полтавської області), ремез (Rеmis pendulinus), гаїчка болотяна (Parus palustris),

вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus).

3.3.9. Урочище «Мостище»


Урочище межує із територією Середньосульського гідрологічного заказника.


Минулорічний фітодетрит випалено на лучній частині урочища. Ґрунтовий покрив

розрихлений кабанами на лучній території.

На чорному згарищі лук подекуди відростають переважно бур’яни: полин гіркий,

грицики звичайні, кропива дводомна, щавель кінський, талабан польовий. Подекуди вид-

ніються куртини квітучої фіалки польової.

На засолених ґрунтах відростають перстач гусячий, п. повзучий, герань пагорбкова,

костриця східна, осот крилатий, хміль звичайний, дягель лікарський.

У вільшняку поширені угруповання: чорновільховий ліс хмелево-підмаренниковий,

чорновільховий ліс розхідниково-підмаренниковий, чорновільховий ліс кропивовий, чор-

новільховий ліс чорносмородиново-калюжницевий, чорновільховий ліс осоковий з осо-

кою побережною, чорновільховий ліс гадючниковий із гадючником оголеним.


121


На території урочища у складі лучного орнітокомплексу зареєстровані: деркач (Crex

crex) (Європейський Червоний список), плиска жовта (Motacilla flava), плиска жовтоголова

(Motacilla citreola), трав’янка лучна (Saxicola rubetra), кропив’янка сіра (Sylvia communis),

просянка (Emberiza calandra) (Червоний список Полтавської області), чечевиця звичайна

(Carpodacus erythrinus) (Червоний список Полтавської області).

На ділянках заплавного чорновільхового лісу зареєстровані птахи: крутиголовка (Jynx

torquilla), дятел звичайний (Dendrocopos major), щеврик лісовий (Anthus trivialis), вільшанка

(Erithacus rubecula), соловейко східний (Luscinia luscinia), дрізд чорний (Turdus merula), дрізд

співочий (Turdus philomelos), кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla), вівчарик-ковалик

(Phylloscopus collybia), гаїчка болотяна (Parus palustris), синиця блакитна (Parus caeruleus),

синиця велика (Parus major), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella), зяблик (Fringilla coelebs),

зеленяк (Chloris chloris), щиглик (Carduelis carduelis).

На заболочених ділянках вільшняків спостерігались черепаха болотяна (Emys

orbicularis) і багато вужів звичайних (Natrix natrix) (рис. 3.52).

На луках чисельні розриті ділянки, де живилися свині дикі (Sus scrofa).

Рисунок 3.52 – Вуж звичайний (Natrix natrix)


122

3.3.10. Схили лівобережжя Сухої Лохвиці



Т.С. SL-2 Степовий схил проти с. Безсали (над кар’єром)

На вищій частині схилу та на плакорі сухостій не випалювався, вірогідно, протягом

декількох років.

Рослинність нижньої частини схилу є бур’яновим перелогом із участю пирію пов-

зучого, підмаренника чіпкого, собачої кропиви п’ятилопатевої.

Рослинний покрив схилу утворюють різнотравно-злакові та різнотравно-кострицеві

угруповання з участю шавлії дібровної, полину Маршаллового, деревію щетинистого.

Здаля видніється куртина ковили волосистої площею близько 7 м2.

На плакорі ряди молодих дерев сосни звичайної. У міжряддях і схилах невеликих

відрогів балки зростають угруповання зіноватево-злакові з зіноваттю руською, різнотрав-

но-ковилові з ковилою волосистою, куничника наземного, різнотравно-злакові з участю

костриці борознистої, тонконога гребінчастого, пирію середнього. Різнотрав’я представ-

ляють: волошка скабіозовидна, перстач розлогий, цибуля кругла, відкасник Біберштейна,

звіробій звичайний, чорнушка польова тощо. Серед цього різноманіття виявлено популя-

ції рідкісних видів: горицвіту весняного, сону чорніючого, анемони лісової.


• ковила волосиста (Stipa capillata L.) – рідкісний палеарктичний степовий вид,

занесений до Червоної книги України [64], розсіяно зустрічається по всій об-

стеженій території, видніються її минулорічні сухі, генеративні пагони, відрос-

тання молодих пагонів і листків непомітно;


вид, занесений до Червоної книги України [64], зрідка трапляються поодинокі

генеративні, квітуючі особини;

• горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) – (рис. 3.53) рідкісний європейсько-

західносибірський степовий вид, занесений до Червоної книги України [64], та

як цінна лікарська рослина занесений Конвенцією про міжнародну торгівлю ви-

дами дикої фауни і флори до переліку СІТЕС [36], виявлено понад 25 генерати-

вних особин у фенологічній фазі бутонізації або цвітіння, а на схилі південної

експозиції навіть початку плодоношення;

• анемона лісова (Anemone sylvestris L.) – (рис. 3.54) декоративноквітучий широ-

копалеарктичний вид, віднесений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Червоного


123

списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62], популяція площею близько 2,5 м2,

значна щільність розташування генеративних особин виду, фенологічна фаза –

бутонізація.

По всій території розкидано зростає відкасник Біберштейна (Сarlina biebersteinii

Bernh. ex Hornem.) – (рис. 3.55) малопоширений вид флори Полтавської області з невизна-

ченим созологічним статусом [4].

Рисунок 3.53 – Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.)


124

Рисунок 3.54 – Анемона лісова (Anemone sylvestris L.)

Рисунок 3.55 – Відкасник Біберштейна (Сarlina biebersteinii Bernh. ex Hornem.)


125

Т.С. SL-3 -- Степовий схил біля літнього табору

На схилі північно-західної експозиції в невеликих улоговинах серед зіноватево-

злакового угруповання зростає популяція первоцвіту весняного (Primula veris L.) –

(рис. 3.56) європейський неморальний вид на південній межі ареалу, віднесений до кате-

горії (ІІІ) – «рідкісні види» Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62], генера-

тивні особини у фенологічній фазі масового цвітіння та початку плодоношення зростають

розсіяно, локалітет популяції площею понад 50 м2.

Поруч ростуть поодинокі рослини сону чорніючого (Pulsatilla nigricans Stoerck.) –

рідкісного європейського степового виду, занесеного до Червоної книги України [64].

Рисунок 3.56 – Первоцвіт весняний (Primula veris L.)

Т.С. SL-4 – Степовий схил біля молодих посадок сосни звичайної

На верхній частині пологого схилу травостій викошувався, на нижній частині тра-

востій не викошувався, фітодетрит не випалювався.

У рослинному покриві домінує соново-злакове угруповання (рис. 3.57) із соном чо-

рніючим (Pulsatilla nigricans Stoerck.) – рідкісним європейським степовим видом, занесе-


126

ним до Червоної книги України [64]. Популяція займає площу 0,5-1 га, переважають гене-

ративні особини. Особливою рясністю особин вирізняється частина угруповання сону чо-

рніючого на викошеній частині схилу, де їх щільність складає понад 30 рослин на 1 м2. На

нижній невикошуваній і невапалюваній частині густота рослин значно менша. Фенологіч-

на фаза – кінець цвітіння та початок дозрівання плодів.

Рисунок 3.57 – Соново-злакове угруповання із соном чорніючим (Pulsatilla nigricans Stoerck.)

У рослинному покриві як верхньої так і нижньої частини схилу серед домінуючого

сону чорніючого трапляються вкраплення первоцвіту весняного (Primula veris L.) – євро-

пейського неморального виду на південній межі ареалу, віднесеного до категорії (ІІІ) –

«рідкісні види» Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62]. Рослини у феноло-

гічній фазі кінець цвітіння та початок дозрівання плодів. Первоцвіт весняний зростає та-

кож під покривом терену колючого, куртина якого розташована поруч.



На степових схилах у складі орнітокомплексу зареєстровані: куріпка сіра (Perdix

perdix) (Червоний список Полтавської області), жайворонок польовий (Alauda arvensis),


127

плиска жовта (Motacilla flava), трав’янка лучна (Saxicola rubetra), просянка (Emberiza

calandra) (Червоний список Полтавської області).

Із плазунів чисельна ящірка прудка (Lacerta agilis).

На території розташовані поселення сліпака звичайного (Spalax microphtalmus), за-

несеного до Європейського Червоного списку.

3.3.11. Широколистяний ліс на лівому березі р. Суха Лохвиця



У трав’янистому ярусі широколистяного лісу помітну роль відіграють синузії регі-

онально рідкісних видів:



види» Червоного списку Полтавської області [3, 4, 5, 43, 62];




43, 62].

Крім того, виявлені локалітети ще двох регіонально рідкісних видів – хвоща зиму-

ючого та барвінку малого:

• хвощ зимуючий (Equisetum hyemale L.) – (рис. 3.58) голарктичний вид, віднесе-

ний до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Червоного списку Полтавської області

[3, 4, 5, 43, 62]. Популяція зростає серед лісу у невеликій улоговині, займає

площу близько 0,5 га, щільність і густота зростання рослин значна, проективне

покриття понад 100 %. Деревостан утворюють липа серцелиста, осика, у підліс-

ку домінує ліщина звичайна.

• барвінок малий (Vinca minor L.) – (рис. 3.59) реліктовий європейський вид, від-

несений до категорії (ІІІ) – «рідкісні види» Червоного списку Полтавської обла-

сті [3, 4, 5, 43, 62]; популяція зростає на площі понад 10 м2, фенологічна фаза –

масове цвітіння, переважають генеративні особини.

Співдомінантом анемоново-рястово-барвінкового угруповання поряд із барвінком

малим виступає ще один регіонально рідкісний вид – ряст порожнистий


128

Рисунок 3.58 – Хвощ зимуючий (Equisetum hyemale L.)

Рисунок 3.59 – Барвінок малий (Vinca minor L.)


129



У складі орнітофауни широколистяного лісу зареєстровані: дятел звичайний

(Dendrocopos major), дятел сивий (Picus canus), сойка (Garrulus glandarius), вільшанка

(Erithacus rubecula), дрізд чорний (Turdus merula), дрізд співочий (Turdus philomelos), кро-

пив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybia), вівча-

рик весняний (Phylloscopus trochilus), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиця велика

(Parus major), повзик (Sitta europaea), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella), зяблик

(Fringilla coelebs), зеленяк (Chloris chloris), щиглик (Carduelis carduelis).

Чисельні у лісі мурашники мурашки рудої лісової (Formica rufa L.), занесеної до

Європейського Червоного списку.

3.4. Висновки за розділом

1. У квітні – червні 2015 року були здійснені польові фітоценотичні та зоологічні дос-

лідження біорізноманіття окремих територій у районі Мехедівсько-

Голотовщинського та Свиридівського родовищ Представництва РПКЛ у відповідно-

сті до програми моніторингу біорізноманіття та програми комплексного екологічно-

го моніторингу на території діяльності Представництва «Регал Петролеум Корпо-

рейшн Лімітед.

2. Розширено площі досліджуваних територій в межах лісового заказника місцевого

значення «Урочище Крупське», ландшафтного заказника місцевого значення «Пан-

ський маєток», широколистяного лісу біля свердловини №52, балкового комплексу,

розташованого нижче ТЗСУ.

3. Здійснено дослідження біорізноманіття нових територій: степових схилів лівобе-

режжя р. Суха Лохвиця (проти с. Безсали (над кар’єром), біля літнього табору, біля

молодих посадок сосни звичайної), широколистяного лісу на лівому березі р. Суха

Лохвиця.

4. За результатами проведених досліджень уточнена інформація щодо видового складу

рідкісної фітобіоти та поширення окремих рідкісних видів у межах Мехедівсько-

Голотовщинського та Свиридівського родовищ.

5. Виявлено локалітети популяцій рідкісних видів, зареєстрованих нами вперше: барві-

нок малий («Панський маєток», ліс біля свердловини № 52, ліс на лівому березі


130

р. Суха Лохвиця), ряст порожнистий («Урочище Крупське», ліс біля свердловини

№ 52, ліс на лівому березі р. Суха Лохвиця), проліска дволиста (ліс біля свердловини

№ 52, ліс на лівому березі р. Суха Лохвиця, балка нижче ТЗСУ), хвощ зимуючий (ліс

на лівому березі р. Суха Лохвиця), горицвіт весняний та анемона лісова (степові

схили проти с. Безсали), первоцвіт весняний (степові схили біля літнього табору),

валеріани високої (балка нижче ТЗСУ).

6. Виявлено нові місцезнаходження видів, занесених до Червоної книги України: кови-

ла волосиста, сон чорніючий, горицвіт весняний.

7. Досліджено сучасний стан популяцій рідкісних видів, занесених до Червоної книги

України (горицвіт весняний, ковила волосиста, сон чорніючий) та Червоного списку

Полтавської області (анемона лісова, барвінок малий, валеріана висока, вовче тіло

болотне, жовтяниця черговолиста, зеленчук жовтий, зубниця п’ятилиста, льон бага-

торічний, оман високий, первоцвіт весняний, проліска дволиста, проліска сибірська,

ряст порожнистий, хвощ зимуючий).

8. На території балкового комплексу нижче ТЗСУ виявлено угруповання формації ко-

вили волосистої (Stipeta capillatae): асоціація волосистоковилова чиста (Stipetum

capillatae purum), що занесена до Зеленої книги України.

9. Зареєстровано негативний антропогенний вплив на біоту: випалювання фітодетриту

(т.с. 2 і т.с. 3 Середьосульського заказника, урочище Громове озеро, балковий ком-

плекс, розташований нижче ТЗСУ, балка Стінка, урочище Мостище); випасання ху-

доби (балковий комплекс, розташований нижче ТЗСУ); засмічення (заказник «Пан-

ський маєток»).

10. Щорічне випалювання фітодетриту та зниження рівня ґрунтових вод поточного року

загрожують існуванню біогеоценозу Громового озера або оселища – зникаючого се-

редовища існування за Бернською конвенцією – «53.215 Купинні осокові болота з

домінуванням Carex elata або схожих видів».

11. Негативних впливів на біоту досліджених ділянок з боку нафтогазовидобувної ін-

фраструктури не виявлено.

131

4. ВИРОБНИЧИЙ МОНІТОРИНГ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

4.1. Контроль джерел викидів в атмосферу

Визначення стану атмосферного повітря на території діяльності Представництва

РПКЛ виконувалося Державною установою «Полтавський обласний лабораторний центр

Держсанепідслужби України». Пункти дослідження у відповідності до нормативних до-

кументів були обрані на межі санітарно-захисних зон у напрямках ймовірного переносу

шкідливих речовин від промислових об’єктів на північ, схід, південь та захід. Перелік до-

сліджених об’єктів Мехедівсько-Голотовщинського та Свиридівського родовищ наведе-

ний у табл. 4.1, а схема розташування – на рис. 4.1. В кожній точці спостереження визна-

чалися такі показники у атмосферному повітрі: азоту діоксид; ангідрид сірчистий, вугле-

цю оксид, спирт метиловий (метанол), сажа.

Таблиця 4.1 – Структура досліджень атмосферного повітря на території діяльності Представництва РПКЛ

Об’єкти досліджень Точки дослідження № і дата прото-колів досліджень


ТЗСУ

Т.1 – 1000м на Зх. Т.2 – 1000м на Сх. Т.3 – 1000м на Пд. Т.4 – 1000м на Пн.

№146 від 16.09.2015 р.

Св. № 1 МГ


№118 від 15.09.2015 р.

Св. № 2 МГ


№119 від 15.09.2015 р.

Св. № 3 МГ


№120 від 15.09.2015 р.

Св. № 4 МГ


№121 від 15.09.2015 р.

Св. № 102 МГ, інгібіторне господарство


№122 від 15.09.2015 р.

4. Виробничий моніторинг технологічних об’єктів

132


Св. № 103 МГ


№123 від 15.09.2015 р.

Св. № 105 МГ


№124 від 15.09.2015 р.

Св. № 106 МГ


№125 від 15.09.2015 р.

Св. № 120 МГ


№126 від 15.09.2015 р.

Свиридівське родовище

Св. № 6 Св


№127 від 15.09.2015 р.

Св. № 10 Св


№128 від 15.09.2015 р.

Св. № 53 Св


№129 від 15.09.2015 р.

Св. № 58 Св


№130 від 15.09.2015 р.

Св. № 59 Св


№131 від 15.09.2015 р.

Св. № 61 Св, інгібіторне гос-подарство


№132 від 15.09.2015 р.


133


Св. № 66 Св


№144 від 16.09.2015 р.

Св. № 69 Св


№145 від 16.09.2015 р.

Протоколи досліджень, що містять результати вимірювань, наведені у додатку 2.

Оцінка стану атмосферного повітря показала, що в усіх досліджених пробах вміст

забруднюючих речовин не перевищує «Гранично допустимі концентрації хімічних і біо-

логічних речовин в атмосферному повітрі населених місць», затверджені т.в.о. головного

державного санітарного лікаря України 03.03.2015 р. [13].

( (

( ( (

( ( (

( ( (

( ( (

( ( (

( ( (

( ( (

!(

!(

!(

!(!(

!(

!(

!(!(

!(

!(

!(

!(

!(

!(

!(

!( ! !

!

!

! !

!

!! !

!

!! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!

! !

!

!


НоваПетрівщина


Богодарівка

Харківці

Западинці

Лохвиця

Безсали

Сокириха

Мехедівка

Вишеньки


Парницьке

Степуки

Яхники

Озерне Яшники

ЛуценкиБербениці

Шмиглі

4

53

59

106

66

69

1058

6

120

103

1-Гол2-Гол

105-Гол

ТЗСУ



Досліднаустановка

0 1 2 30,5км

! Точки контролю стану атмосферного повітря

Межі санітарно-захисних зон




-

Рисунок 4.1 – Схема розташування точок дослідження атмосферного повітря

4.Виробничий моніторинг технологічних об’єктів

134


135

Таблиця 4.2 – Середні концентрації компонентів (мг/м3) в атмосферному повітрі на межі санітарно-захисних зон

Об’єкт дослідження Азоту діоксид

Вуглецю оксид

Ангідрид сірчистий

Спирт метиловий (метанол)

Сажа

ТЗСУ 0,115 <0,2 0,225 <0,15 <0,025

Св. № 1 МГ 0,162 <0,2 0,295 <0,15 <0,025

Св. № 2 МГ 0,152 <0,2 0,270 <0,15 <0,025

Св. № 3 МГ 0,130 <0,2 0,250 <0,15 <0,025

Св. № 4 МГ 0,142 <0,2 0,245 <0,15 <0,025

Св. № 102 МГ, інгібіторне го-сподарство 0,150 <0,2 0,252 <0,15 <0,025

Св. № 103 МГ 0,145 <0,2 0,252 <0,15 <0,025

Св. № 105 МГ 0,115 <0,2 0,225 <0,15 <0,025

Св. № 106 МГ 0,147 <0,2 0,275 <0,15 <0,025

Св. № 120 МГ 0,122 <0,2 0,202 <0,15 <0,025

Св. № 6 Св 0,142 <0,2 0,222 <0,15 <0,025

Св. № 10 Св 0,145 <0,2 0,240 <0,15 <0,025

Св. № 53 Св 0,150 <0,2 0,277 <0,15 <0,025

Св. № 58 Св 0,140 <0,2 0,252 <0,15 <0,025

Св. № 59 Св 0,150 <0,2 0,255 <0,15 <0,025

Св. № 61 Св, інгібіторне гос-подарство 0,097 <0,2 0,207 <0,15 <0,025

Св. № 66 Св 0,132 <0,2 0,245 <0,15 <0,025

Св. № 69 Св 0,137 <0,2 0,255 <0,15 <0,025

ГДК [13] 0,2 5 0,5 1 0,15

4.2. Контроль радіаційних показників продукції та технологічного обладнання

Радіологічні дослідження на виробничих об’єктах Мехедівсько-Голотовщинського

і Свиридівського родовищ виконувалися спеціалістами Лохвицького лабораторного відді-

лення Гадяцького МВПЛД «ДУ Полтавський обласний лабораторний центр Держсанепід-

служби України» і включали вимірювання потужності поглиненої дози (ППД) зовнішньо-

го гамма-випромінювання на земельних ділянках і обладнанні свердловин і ТЗСУ.


136

Узагальнюючі дані вимірювання потужності поглиненої дози (ППД) зовнішнього

гамма-випромінювання наведені у табл. 4.3 згідно до протоколів вимірювань (додаток 3).

Таблиця 4.3 – Потужність поглиненої дози зовнішнього гамма-випромінювання

Місце вимірю-вання

Кількість точок

вимірювання

Дата вимірю-вання

№№ актів

ППД, мкЗв/годину

Артсвердловина ТЗСУ 117 24.06.2015 18 0,10–0,11

ТЗСУ 448 24.06.2015 16 0,09–0,11 Св. № 10 Св 28 24.06.2015 10 0,09–0,11 Св. № 53 Св 111 24.06.2015 11 0,10–0,14 Св. № 58 Св 87 24.06.2015 12 0,09–0,11 Св. № 59 Св 108 24.06.2015 17 0,10–0,12 Св. № 61 Св 541 24.06.2015 13 0,10–0,14 Св. № 66 Св 84 24.06.2015 14 0,09–0,11 Св. № 4 МГ 15 24.06.2015 15 0,14–0,16 Св. № 1 МГ 96 24.06.2015 2 0,10–0,14 Св. № 2 МГ 96 24.06.2015 3 0,10–0,14 Св. № 3 МГ 124 24.06.2015 4 0,10–0,12 Св. № 102 МГ 232 24.06.2015 5 0,09–0,12 Св. № 103 МГ 92 24.06.2015 6 0,09–0,11 Св. № 105 МГ 83 24.06.2015 7 0,09–0,11 Св. № 106 МГ 119 24.06.2015 8 0,09–0,11 Св. № 120 МГ 94 24.06.2015 9 0,09–0,11

Нормативні рівні згідно НРБУ-97 [42] 0,26

Отримані величини потужності поглиненої дози не перевищували встановлених

нормативів на жодному з досліджених об’єктів.

137

ВИСНОВКИ

1. У складі комплексного екологічного моніторингу на території діяльності Представни-

цтва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» у межах Мехедівсько-

Голотовщинського і Свиридівського нафтогазоконденсатних родовищ проведено дос-

лідження стану природних вод, ґрунтового покриву та біорізноманіття.

2. Природні води району мають досить строкатий хімічний склад. Підземні води першого

від поверхні горизонту характеризуються переважно гідрокарбонатним магнієво-

кальцієвим складом та мінералізацією 0,6–1,1 г/дм3. Підземні води другого та третього

від поверхні водоносних горизонтів відрізняються за мінералізацією та катіонним

складом. Води другого від поверхні горизонту мають мінералізацію 0,6–0,8 г/дм3 і пе-

реважно натрієво-магнієво-кальцієвий катіонний склад, а води третього – 0,9–1,1 г/дм3

і натрієвий катіонний склад. В аніонному складі другого та третього від поверхні во-

доносних горизонтів переважає гідрокарбонат-іон. Поверхневі води характеризуються

низькою мінералізацією (в середньому до 0,5 г/дм3), та строкатим іонним складом у

залежності від геоморфологічної позиції.

3. Сталих тенденцій зміни хімічного складу підземних та поверхневих вод на території

Мехедівсько-Голотовщинського та Свиридівського родовищ не виявлено.

4. Природні води району робіт є придатними до вживання в питних цілях (за виключен-

ням деяких колодязів, де зафіксовані перевищення ГДК). Джерелами забруднення по-

верхневих і підземних вод є сільськогосподарська діяльність та побутові відходи.

5. Впливу процесів нафто-газовидобутку на якість природних вод (за ознаками наявності

специфічних компонентів у складі вод) на території діяльності Представництва «Регал

Петролеум Корпорейшн Лімітед» в межах Свиридівського та Мехедівсько-

Голотовщинського родовищ не виявлено.

6. У 2016 році моніторинг якості природних вод родовищ слід проводити за існуючою

оптимальною схемою режимної мережі, в яку входить 36 точок спостереження, в тому

числі: 3 спостережних свердловини; 5 артезіанських свердловин, що експлуатують

другий та третій водоносні горизонти; 8 колодязів; 16 створів на річках та ставках;

3 джерела.

7. Ґрунти на ділянці бурового майданчика св. № 59, що рекультивована у 2014 році, ма-

ють наступні особливості: генетичні горизонти не сформовані, профіль складається з

двох шарів – верхнього гумусованого та нижнього – безгумусного. На всіх ділянках

виявлено ущільнення орного і підорного горизонтів рекультивованого ґрунту відносно

фонових значень. Ґрунти є незасоленими і не солонцюватими. Вміст гумусу в орному

Висновки

138

та підорному горизонтах рекультивованого ґрунту є нижчим за фонові значення у 1,3 –

1,8 разів. У досліджуваних ґрунтах не спостерігається перевищень фонових значень та

ГДК за рухомими та міцнофіксованими формами важких металів.

8. Ґрунти на ділянці рекультивації бурового майданчика св.№ 7, що рекультивована до

початку діяльності Представництва РПКЛ, мають наступні особливості: в них все ще

спостерігається ущільнення обох досліджуваних горизонтів, порівняно з фоновими

ґрунтами. В орному шарі рекультивованих ґрунтів вміст гумусу є дещо нижчим порів-

няно з фоновими ґрунтами, проте в підорному горизонті наявна зворотна тенденція.

Ґрунти є незасоленими і несолонцюватими. Ґрунти є незабрудненими, спостерігається

лише перевищення вмісту встановлених значень регіонального фону за рухомими та

міцнофіксованими формами важких металів.

9. Дослідження властивостей ґрунтів на ділянці проходження трубопроводу в районі

ТЗСУ показало наступне: найвищі значення показника щільності складення спостері-

галися безпосередньо над трубою та поступово зменшувалися по мірі віддалення від

неї. Ґрунти є незасоленими і несолонцюватими. Вміст гумусу в орному шарі ґрунтів є

найнижчим у точці безпосередньо над трубою, а по мірі віддалення від труби вміст

гумусу у ґрунтах збільшується. Вміст важких металів не перевищує встановлених зна-

чень ГДК за жодним з досліджуваних елементів.

10. За результатами проведених фітоценотичних та зоологічних досліджень біорізноманіт-

тя уточнена інформація щодо видового складу рідкісної фітобіоти та поширення окре-

мих рідкісних видів у межах Мехедівсько-Голотовщинського та Свиридівського родо-

вищ.

11. Виявлено нові місцезнаходження видів, занесених до Червоної книги України: ковила

волосиста, сон чорніючий, горицвіт весняний.

12. Досліджено сучасний стан популяцій рідкісних видів, занесених до Червоної книги

України (горицвіт весняний, ковила волосиста, сон чорніючий) та Червоного списку

Полтавської області (анемона лісова, барвінок малий, валеріана висока, вовче тіло бо-

лотне, жовтяниця черговолиста, зеленчук жовтий, зубниця п’ятилиста, льон багаторіч-

ний, оман високий, первоцвіт весняний, проліска дволиста, проліска сибірська, ряст

порожнистий, хвощ зимуючий).

13. На території балкового комплексу нижче ТЗСУ виявлено угруповання формації кови-

ли волосистої (Stipeta capillatae): асоціація волосистоковилова чиста (Stipetum

capillatae purum), що занесена до Зеленої книги України.

Висновки

139

14. Зареєстровано негативний антропогенний вплив на біоту: випалювання фітодетриту

(т.с. 2 і т.с. 3 Середьосульського заказника, урочище Громове озеро, балковий ком-

плекс, розташований нижче ТЗСУ, балка Стінка, урочище Мостище); випасання худо-

би (балковий комплекс, розташований нижче ТЗСУ); засмічення (заказник «Панський

маєток»).

15. Щорічне випалювання фітодетриту та зниження рівня ґрунтових вод поточного року

загрожують існуванню біогеоценозу Громового озера або оселища – зникаючого сере-

довища існування за Бернською конвенцією – «53.215 Купинні осокові болота з домі-

нуванням Carex elata або схожих видів».

16. Негативних впливів на біоту досліджених ділянок з боку нафтогазовидобувної інфра-

структури не виявлено.

17. Дослідження стану атмосферного повітря показали відсутність перевищень ГДК вміс-

том забруднюючих речовин в усіх точках вимірювання.

18. Радіаційні показники, що вимірювалися на території діяльності Представництва «Регал

Петролеум Корпорейшн Лімітед», перебувають на рівні фонових і не перевищують

встановлені граничнодопустимі рівні.

19. Структура і склад екологічних досліджень на даний час є оптимальними й дозволяють

повноцінно вести моніторинг довкілля. В наступному році слід продовжити монітори-

нгові дослідження у відповідності до раніше розробленого проекту.

140

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях / Ю.В Алексеев. - Л.: Агро-

промиздат, 1987.-265 с.

2. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Н.К. Крупского, Н.И. Полупана. – Киев: Уро-

жай, 1979. – 160 с.

3. Байрак О.М., Заболотна Т.І., Слюсар М.В. Заповідними стежинами Лохвицького граю.

– Полтава: Дивосвіт, 2012. – Вид. 2-е. – 184 с.

4. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Атлас рідкісних в зникаючих рослин Полтавщини. – Пол-

тава: Верстка, 2005. – 248 с.

5. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Конспект флори Полтавщини. Вищі судинні рослини. Нау-

кове видання. – Полтава: Верстка, 2008. – 196 с.

6. Бельчанский Г.И., Васильев А.Н., Журавель Н.Е., Пичугин А.П. Геохимические пред-

посылки экологического мониторинга нефтегазоносных территорий СССР // Природа

и ресурсы. – Т. 26.– 1990.– № 12. – С. 61-70.

7. Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно-допустимые концентрации химических

веществ в окружающей среде: Справочник. – Л.: Химия, 1985, – 528 с.

8. Важенин И.Г. Методические указания по агрохимическому обследованию и карто-

графированию почв на содержание микроэлементов/ И.Г. Важенин - М., ВАСХНИЛ,

1976.-С.54-55.

9. Васильев А.Н., Журавель Н.Е., Клочко П.В. Организация гидрохимического монито-

ринга в условиях нефтегазоносного северо-востока Украины – Харьков: Экограф,

2001. – 112 с.

10. Визначення забруднення ґрунтів навколо бурових площадок (методичні вказівки):

КНД 41-00032626-00-326-99 – [Чинний від 1999-04-24]. – К.: Держкомекології, 1999. –

46 с. (Керівний нормативний документ)

11. Виноградов А.П. Геохимия редких и рассеянных химических элементов в почвах/

А.П. Виноградов. - М.: Издательство АН СССР, 1962.- 279с.

12. Водний кодекс України. – Київ, 06.06.95. №213/95-ВР.

13. Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному по-

вітрі населених місць. Затверджені т.в.о. головного державного санітарного лікаря

України 03.03.2015 р.

Список використаних джерел

141

14. Гришко В.М. Важкі метали: надходження в ґрунти, транслокація у рослинах та еколо-

гічна небезпека / В.М. Гришко, Д.В. Сищиков, О.М. Піскова, О.В. Данильчук,

Н.В. Машталер. – Донецьк: «Донбас» , 2012. – 304 с.

15. Грунты. Методы лабораторного определения физических характеристик: ГОСТ 5180-

84 М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1984. – 19 с. (Государственный стандарт со-

юза ССР)

16. Ґрунти. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Ма-

чигіна: ДСТУ 4114-2002. – [Чинний від 2002-06-27]. – К.: Держспоживстандарт Укра-

їни, 2006. – 11с. – (Національний стандарт України).

17. Ґрунтознавство. Головні типи ґрунтів: Навчальний посібник. Ч.1. – Чернівці: Рута,

2000. – 77 с.

18. Ґрунтознавство: Підручник / Д.Г. Тихоненко, М.О. Горін, М.І. Лактіонов та ін.; за ред.

Д.Г. Тихоненка. – К.: Вища освіта, 2005. – 703 с.

19. Державні санітарні правила і норми (ДержСанПіН) 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до

води питної, призначеної для споживання людиною”, затверджені наказом Міністерс-

тва охорони здоров’я України № 400 від 12.05.2010.

20. ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та

екологічні вимоги щодо якості води і правила вибирання»

21. ДСТУ ISO 14001:2006 Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо

застосовування (ISO 14001:2004, IDT).

22. ДСТУ ISO 5667-11:2005 Якість води. Відбирання проб. Частина 11. Настанови щодо

відбирання проб підземних вод, 2006.

23. ДСТУ ISO 5667-4-2003 Якість води. Відбирання проб. Частина 4. Настанови щодо ві-

дбирання проб із природних та штучних озер, 2003.

24. ДСТУ ISO 5667-6-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо ві-

дбору проб води з річок та інших водотоків, 2001.

25. ДСТУ ГОСТ 27384:2005 «Вода. Норми похибки вимірювань показників складу і влас-

тивостей»

26. Етеревская Л.В. Техногенные почвы/ Л.В. Етеревская, Л.А. Березнева // Почвы Укра-

ины. К., Урожай, 1988. – с.137-145.

27. Зелена книга України /під загальною редакцією члена-кореспондента НАН України

Я.П. Дідуха – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с.


142

28. Ильин В.Б. Тяжелые металлы в системе почва-растение/ В.Б. Ильин. - Новосибирск:

Наука, 1991.-151с.

29. Інструкція з проведення ґрунтово-сольової зйомки: ВНД 33-5.5-11-02 .- К., 2002.- 40 с.

(Відомчий нормативний документ)

30. Кабата-Пендиас А. Микроэлементы в почвах и растениях / А. Кабата-Пендиас,

Х. Пендиас; пер. с англ. -М.: Мир, 1989.- 439 с.

31. Картограма агрохімічної характеристики ґрунтів. Полтавський обласний державний

проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облде-

ржродючість»), Полтава, 2008.

32. Класифікація ґрунтів України / за ред. Полупана М.І. – К.: Аграрна наука, 2005. –300 с.

33. Клеопов Ю. Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР /

отв. ред. Доброчаева Д.Н. – Киев: Наукова думка, 1990. 352 с.

34. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР –

Киев: Наук. думка, 1990. – 352 с.

35. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають

під загрозою зникнення. – Вашингтон, 1973. Бонн, 1979.

36. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Єв-

ропі (Берн, 1979 рік). Київ: Мінекобезпеки України, 1998. – 76 с.

37. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Єв-

ропі. – Берн, 1979. – Київ: вид-во Мінекобезпеки України. 1998. – 76 с.

38. Медведев В.В. Гранулометрический состав почв (генетический, экологический и агро-

номический аспекты) / В.В. Медведев, Т.Н. Лактионова. – Х.: Апостроф, 2011.– 292 с.

39. Медведев В.В. Мониторинг почв Украины /В.В. Медведев. – Харьков: «Міськдрук»,

2012. – 535 с.

40. Методики визначення складу та властивостей ґрунтів:[у 2 кн]. – Харків, 2004. / [за

ред. С.А. Балюка.]. – Кн. 2. – 212с.

41. Методические рекомендации по определению тяжелых металлов в почвах сельхо-

зугодий и продукции растениеводства. – М: Минсельхоз РФ, ЦИНАО, 1992. – 62 с.

42. Норми радіаційної безпеки України, 1997

43. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України

(довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т.Л. Андрієнко, канд. біол. на-

ук М.М. Перегрим. – Київ: Альтерпрес, 2012. – 148 с.


143

44. Охорона довкілля. Оцінка забруднення ґрунтів та визначення втрат сільськогосподар-

ського виробництва внаслідок погіршення якості земельних ділянок під час спору-

дження нафтових і газових свердловин: СОУ 73.1-41-10.01:2004.-Офіц.вид. – К.: Уро-

жай, 1988. – 295 с (Стандарт Держкомітету природних ресурсів України).

45. Охрана природы. Земли. Общие требования к рекультивации земель: ГОСТ 17.5.3.04-83.

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1983. – 18 с. (Государственный стандарт союза ССР)

46. Охрана природы. Почвы. Метод отбора и подготовки проб для химического, бакте-

риологического, гельминтологического анализа: ГОСТ 17.4.4.02-84 - М.: Госкомитет

СССР по стандартам, 1984. – 12 с. (Государственный стандарт союза ССР)

47. Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб : ГОСТ 17.4.3.01-83. - М.:

Госкомитет СССР по стандартам, 1983. – 8 с. (Межгосударственный стандарт).

48. Охрана природы. Почвы. Требования к охране природного слоя : ГОСТ 17.4.3.02-85 -

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 10 с. (Межгосударственный стандарт)

49. Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расчета суммы токсич-

ных солей во вскрышных и вмещающих породах: ГОСТ 17.5.4.02-84. - М.: Госкомитет

СССР по стандартам, 1984. – 21 с. (Государственный стандарт союза ССР)

50. Полупан М.І. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості ґрунтів України:

навчальний посібник / М.І. Полупан, В.Б. Соловей, В.І. Кисіль [та ін.]. – К.: Колообіг,

2005. – 304 с.

51. Почвы. Метод определения ионов карбонатов и бикарбонатов в водной вытяжке:

ГОСТ 26424-85 – М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 4 с. (Государственный

стандарт союза ССР)

52. Почвы. Методы определения иона сульфата в водной вытяжке: ГОСТ 26426-85 – М.:

Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 7 с. (Государственный стандарт союза ССР)

53. Почвы. Методы определения иона хлорида в водной вытяжке: ГОСТ 26425-85 – М.:


54. Почвы. Методы определения кальция и магния в водной вытяжке: ГОСТ 26428-85–М.:


55. Почвы. Методы определения натрия и калия в водной вытяжке: ГОСТ 26427-85 – М.:


56. Предельно-допустимые концентрации (ПДК) химических веществ в почве. Утвержд.

01.02.1985 г. №3210-85 [Електронний ресурс]. – Режим доступу

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3210400-85

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3210400-85


144

57. Програма гідрохімічного моніторингу на території діяльності Представництва «Регал

Петролеум Корпорейшн Лімітед» в межах Свиридівського та Мехедівсько-

Голотовщинського родовищ / Звіт за етапом 11 договору №25/06-2013, ТОВ «СВНЦ

Інтелект-сервіс Лтд», Харків, 2014., 110 с.

58. Програма комплексного екологічного моніторингу на території діяльності Представ-

ництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» в межах Свиридівського та Мехедів-

сько-Голотовщинського родовищ / звіт за договором №25/06-2013, ТОВ «СВНЦ Інте-

лект-сервіс Лтд», Харків, 2014. – 200 с.

59. Рекультивація земель під час спорудження нафтових і газових свердловин: ГСТУ 41-

00032626-00-023-2000. – К.:Міністерство екології та природних ресурсів України,

2000. – 64 с. – (Галузевий стандарт України)

60. Розробка програми комплексного екологічного моніторингу на території діяльності

Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» в межах Свиридівського та

Мехедівсько-Голотовщинського родовищ. Програма моніторингу біорізноманіття на

територіях Свиридівського та Мехедівсько-Голотовщинського родовищ / звіт за ета-

пом 18 договору №25/06-2013, ТОВ «СВНЦ Інтелект-сервіс Лтд», Харків, 2014. – 91 с.

61. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН)

№ 4630-88, утвержд. МОЗ СССР, 04.07.1988 // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-

bin/laws/main.cgi?nreg=v4630400-88

62. Список рідкісних видів рослин Полтавської області. Постанова 16 сесії Полтавської

обласної Ради народних депутатів від 23.03.2005 р.

63. Фоновий вміст мікроелементів у ґрунтах України / [наук редкол.: Фатєєв А.І., Пащен-

ко Я.В., Балюк С.А.. та ін.]; за ред. А.І. Фатєєва, Я.В. Пащенко. – Х.: 13 друкарня,

2003. – 117с.

64. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг,

2009.– 900. – 600 с.

65. Червона книга України. Тваринний світ /за ред. І.А.Акімова – К.: Глобалконсалтинг,

2009.– 600 с.

66. Чуджиян Х. Тяжелые металлы в почвах и растениях / Х. Чуджиян, С. Карвета, З. Фа-

цек // Экологическая кооперация. - Братислава, 1988. - Вып.1. - С.5-24.

67. Ягодин Б.А. Краткий обзор результатов исследований по проблемам микроэлементов

в биологии за 1989 год / Ягодин Б.А., Воротницкая И.Е., Соловьев В.А. // Микроэле-

менты в СССР.- Рига: Зинатне, 1991.- Вып.32. - 104 с.

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v4630400-88

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v4630400-88


145

68. Якість ґрунту. Визначання вмісту органічного і загального вуглецю методом сухого

спалювання (елементарний аналіз) (ISO 10694:1995, IDT): ДСТУ ISO 10694–2001–

[Чинний від 2000–04–01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 12 с. – (Націо-

нальний стандарт України).

69. Якість ґрунту. Визначання гранулометричного складу методом піпетки в модифікації

ННЦ ІГА ім. О.Н. Соколовського : ДСТУ4730:2007 [Чинний від 2008-01-01]. – К.:

Держспоживстандарт України, 2004. – 24с. – (Національний стандарт України).

70. Якість ґрунту. Визначання загального азоту в модифікації ННЦ ІГА

ім. О.Н. Соколовського: ДСТУ4726:2007. – [Чинний від 2008-01-01]. – К.: Держспо-

живстандарт України, 2007. – 19с. – (Національний стандарт України).

71. Якість ґрунту. Визначання сухої речовини та вологості за масою. Гравіметричний ме-

тод. – К.: Держспоживстандарт України, 2001. ДСТУ ISO 11465-2001 [Чинний від

2003-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 22с.– (Національний стан-

дарт України).

72. Якість ґрунту. Визначання щільності складення на суху масу. –К.: Держспоживстан-

дарт України, 2001. ДСТУ ISO 11272-2001 [Чинний від 2003-01-01]. – К.: Держспожи-

встандарт України, 2003. – 24с.– (Національний стандарт України).

73. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук заліза в ґрунті в буферній амоній-

но-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії:

ДСТУ4770.4:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України,

2007. – 24с.– (Національний стандарт України).

74. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук кадмію в ґрунті в буферній амоній-


ДСТУ 4770.3:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України,


75. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук кобальту в ґрунті в буферній амо-

нійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії:


76. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук марганцю в ґрунті в буферній амо-



2007. – 24с. – (Національний стандарт України).


146

77. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук міді в ґрунті в буферній амонійно-

ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії: ДСТУ

4770.6:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. –

24с.– (Національний стандарт України).

78. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук нікелю в ґрунті в буферній амоній-




79. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук свинцю в ґрунті в буферній амо-




80. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук хрому в ґрунті в буферній амоній-




81. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук цинку в ґрунті в буферній амоній-




82. Якість ґрунту. Відбирання проб. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. ДСТУ ISO

10381-1:2004 Частини 1–5. [Чинний від 2004-07-01]. (Національний стандарт України).

83. Якість ґрунту. Відбирання проб. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. ДСТУ

4287:2004. – [Чинний від 2004-04-30]. – К.: Держспоживстандарт України, 2005. – 9

с.– (Національний стандарт України).

84. Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини: ДСТУ 4289:2004. – [Чинний

від 2004-04-30]. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – 18с. – (Національний ста-

ндарт України).

85. Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів. – К.: Держспоживстандарт України,

2006. ДСТУ 4362:2004. – [Чинний від 2004-12-09]. – К.: Держспоживстандарт Украї-

ни, 2006. – 28с.– (Національний стандарт України).

Додаток 1

Таблиця Д1.1 – Результати польових вимірювань показників підземних і поверхневих вод у межах Мехедівсько-Голотовщинського та Свиридівського

родовищ за 2015 рік.

Номер об’єкту Місце відбору проби Дата

Стат. рівень,

м

Глибина до дна,

м

Темпе-ратура,

°С

Електро-провідн., мкСм/см

pH

Окислюв.-відновний потенціал

Eh, мВ


1 Спост. св. №1 біля скидної св. №4

04.15 9,46 9,88 10,4 1052 7,71 91 08.15 9,48 9,91 11,8 1070 7,47 76

3 Спост. св. №3 біля скидної св. №4 08.15 9,09 9,21 14 1470 6,96 -92

203 Водозаб. св. ТЗСУ 04.15 9,2 717 7,8 -131 08.15 10,6 850 7,78 -162

251 Водопровід, с. Богодарівка 04.15 9,2 618 7,78 146 08.15 16,2 655 7,48 119

261 Водозаб. св., с. Мехедівка 04.15 9,6 838 8,1 103 08.15 18,7 880 8,52 119

351 Колодязь, с. Нова Петрів-щина, Зх окол.

04.15 13,68 14,4 9,7 980 7,56 08.15 13,78 14,46 10,3 1060 7,63 136

354 Колодязь, нежиле с. Черв. Слободка

04.15 2,34 5,18 8,6 1080 7,5 167 08.15 3,46 5,16 10,7 840 7,71 160

372 Колодязь, с. Мехедівка 04.15 6,4 7,17 7,6 1654 7,4 140 08.15 7,03 7,16 10,6 1500 7,22 16

411 р. Суха Лохвица, с. Біло-усівка, а/м міст

04.15 9,1 680 8 135 08.15 22,5 559 8,88 127

415 Струмок по дорозі Біло-усівка-Голотівщина 04.15 10 680 8,1 164

416 р. Суха Лохвица, с. Луцен-ки, а/м міст 04.15 6 600 8,41 105

417 р. Суха Лохвица, с. Барбе-ниці, а/м міст

04.15 6,3 583 8,01 114 08.15 20,1 730 8,88 80

418 р. Суха Лохвица, с. Безса-ли

04.15 8,7 634 8,51 137 08.15 23,1 782 7,75 59

432 Ставок, с. Озерне, верхній 04.15 9,3 535 8,79 99 08.15 23,4 480 9,77 55

433 Ставок, с. Озерне, нижній 04.15 7,9 460 9,18 100 08.15 23 490 9,34 66

434 Ставок, с. Сокириха 04.15 8,1 535 8,56 114 08.15 22,9 400 9,91 69

438 Ставок, нежиле с. Черв. Слободка

04.15 7,6 573 7,98 154 08.15 21,3 527 8,02 102

439 Ставок по дорозі Сокириха-Яхники

04.15 9,3 477 8,76 113 08.15 22,9 330 9,67 77

Додаток 1. Продовження таблиці, ст.2


Стат. рівень,

м

Глибина до дна,

м

Темпе-ратура,

°С

Електро-провідн., мкСм/см

pH

Окислюв.-відновний потенціал

Eh, мВ

440 Ставок на Пн від с. Бого-дарівка

04.15 7,6 592 8,23 147 08.15 22,4 630 8,8 87

511 Джерело в яру на Зх від скидної св. №4

04.15 7,8 743 8,3 144 08.15 12,4 750 8,28 77

512 Джерело біля т. 418 (літній табір для худоби) 08.15 11,1 530 7,75 94


201 Водопровід, с. Яхники, офіс РПКЛ

04.15 5,2 1120 8,02 127 08.15 21,8 1100 8,11 121

205 Водопровід, с. Яхники, у дворі кол.№302 08.15 18,5 1150 8,13 41

225 Водопровід, с. Яшники 04.15 7 561 8,07 172 08.15 19,2 566 8,02 159

302 Колодязь, с. Яхники, Зх окол.

04.15 9,09 10,64 8,6 796 7,97 171 08.15 10,14 10,59 10,4 1420 7,61 91

303 Свердловина у дворі навпроти кол. №302 08.15 14 1000 7,52 -12

321 Колодязь, с. Свиридівка, Пд окол.

04.15 6,57 8,04 8,8 1251 8,2 189 08.15 6,99 8,1 11,6 1207 7,61 224

328 Колодязь, с. Дереківщина 04.15 15,52 15,74 10,5 1681 8,13 138 08.15 15,72 16,73 10,6 1587 7,79 181

329 Колодязь, с. Дереківщина, у дворі 04.15 15,25 16,74 9,3 2050 8 147

332 Колодязь, с. Яшники Зх окол.

04.15 11 12,44 8,4 1561 7,92 300 08.15 11,59 12,45 11,5 1930 7,95 171

341 Колодязь, м. Лохвиця, вул. Паризької Комуни 35

04.15 3,47 4,91 8,2 1685 7,89 144 08.15 4,11 4,89 13 1768 7,38 228

403 р. Сула, с. Млини 04.15 5,7 635 8,51 263 08.15 18,5 831 8,73 168

404 р. Сула, с. Лука, а/м міст 04.15 7 686 7,98 215 08.15 22,8 751 8,83 158

412 р. Суха Лохвиця, с. Яхники, міст

04.15 7,2 621 8,13 170 08.15 15,9 750 7,79 -91

414 р. Суха Лохвиця, м. Лох-виця, а/м міст

04.15 7,5 768 8,27 147 08.15 26,5 797 9,32 137

428 Ставок, с. Дереківщина 04.15 27,3 338 10,21 87 08.15 8,6 387 8,63 94

501 Джерело біля мосту на р. Сула, с. Лука

04.15 11,9 710 7,62 201 08.15 7,7 778 7,62 200

Додаток 1

Таблиця Д1.2 – Хімічний склад природних вод у межах Мехедівсько-Голотовщинського та Свиридівського родовищ за 2015 р.


Аніони, мг/дм3 Катіони, мг/дм3 Нафто-продук-

ти, мг/дм3

Сухий залиш., мг/дм3

Мінера-лізація, мг/дм3

Жорст-кість зага-

льна, мг-екв/дм3 HCO3 Cl SO4 NO3 Ca Mg Na K Sr Li


1 Спост. св. №1 біля скид-ної св. №4

04.15 470 50 20 30 80 60 21 3,8 1,10 0,011 <0,1 730 736 8,80

08.15 530 50 8 70 100 65 20 2,6 1,3 0,017 <0,1 840 784 10,20

3 Спост. св. №3 біля скид-ної св. №4 08.15 250 25 55 1 40 30 30 3,8 1,3 0,017 4 430 442 4,40

203 Водозаб. св. ТЗСУ 04.15 410 30 20 0,25 80 20 50 4 0,42 0,007 <0,1 610 622 5,60

08.15 460 30 30 4 90 30 45 2,7 0,4 0,0091 <0,1 690 696 6,90

251 Водопровід, с. Бого-дарівка

04.15 330 10 5 2 70 15 20 5 0,38 0,005 <0,1 450 463 4,70

08.15 430 10 8 1 90 25 20 1,8 0,34 0,0073 <0,1 580 593 6,50

261 Водозаб. св., с. Ме-хедівка

04.15 470 20 8 2 8 5 170 7,3 0,12 0,026 <0,1 690 697 0,80

08.15 510 40 15 3 7,5 6,5 200 7,6 0,19 0,035 <0,1 780 795 0,90

351 Колодязь, с. Нова Петрівщина, Зх окол.

04.15 510 60 65 3 60 80 40 1,8 0,95 0,006 <0,1 820 825 9,40

08.15 540 60 7 74 75 80 33 0,54 1,1 0,0074 <0,1 870 804 10,15

354 Колодязь, нежиле с. Черв. Слободка

04.15 570 15 60 0,25 100 40 60 1,6 0,56 0,006 <0,1 840 855 8,20

08.15 530 10 10 3 100 35 30 0,41 0,35 0,0059 <0,1 710 723 7,80

Продовження таблиці, ст.2



ти, мг/дм3





372 Колодязь, с. Мехедівка 04.15 600 90 90 55 180 40 60 2,3 0,93 0,007 <0,1 1110 1071 12,20

08.15 580 70 130 110 180 45 70 3,4 0,88 0,0075 <0,1 1180 1086 12,60

411 р. Суха Лохвица, с. Біло-усівка, а/м міст

04.15 310 10 50 2 65 25 22 4,8 0,35 0,002 <0,1 480 495 5,25

08.15 330 30 15 2 38 38 25 17 0,19 0,0049 <0,1 490 502 4,94

415 Струмок по дорозі Біло-усівка-Голотівщина 04.15 390 0,5 50 0,9 70 30 30 4,6 0,4 0,003 <0,1 570 584 5,90

416 р. Суха Лохвица, с. Лу-ценки, а/м міст 04.15 340 8 20 0,25 55 24 30 6,8 0,33 0,003 <0,1 480 493 4,67

417 р. Суха Лохвица, с. Бар-бениці, а/м міст

04.15 340 8 20 0,5 55 24 30 6,2 0,35 0,003 <0,1 480 492 4,67

08.15 520 20 8 0,8 80 40 35 13 0,32 0,0076 <0,1 710 725 7,20

418 р. Суха Лохвица, с. Без-сали

04.15 310 10 35 2 60 20 30 4,7 0,3 0,003 <0,1 470 479 4,60

08.15 460 20 20 0,25 70 40 35 6,3 0,35 0,0076 <0,1 650 659 6,70

432 Ставок, с. Озерне, верх-ній

04.15 300 15 40 1 40 30 35 4,6 0,28 0,003 <0,1 460 474 4,40

08.15 280 25 20 0,25 20 40 30 3,3 0,13 0,0055 <0,1 410 428 4,20

433 Ставок, с. Озерне, ниж-ній

04.15 290 15 45 2 40 30 35 5,2 0,28 0,003 <0,1 460 470 4,40

08.15 330 20 3 1 27 40 27 6,1 0,19 0,005 <0,1 450 463 4,55

434 Ставок, с. Сокириха 04.15 270 15 60 4 50 30 25 2,5 0,33 0,003 <0,1 450 461 4,90

08.15 250 20 7 0,6 18 30 30 3,9 0,14 0,0049 <0,1 350 369 3,30

438 Ставок, нежиле с. Черв. Слободка

04.15 310 10 40 1 60 20 30 8,1 0,33 0,003 <0,1 470 486 4,60

08.15 360 5 7 2 30 30 50 0,55 0,2 0,0051 <0,1 480 491 3,90

439 Ставок по дорозі Соки-риха-Яхники

04.15 250 20 20 1 40 25 20 4,3 0,26 0,002 <0,1 380 388 4,00

08.15 200 20 35 0,25 20 30 22 3,2 0,09 0,0036 <0,1 330 340 3,40




ти, мг/дм3





440 Ставок на Пн від с. Бого-дарівка

04.15 310 10 30 0,25 40 30 30 5,8 0,34 0,003 <0,1 450 464 4,40

08.15 420 20 20 2 40 50 35 7,4 0,38 0,0053 <0,1 590 602 6,00

511 Джерело в яру на Зх від скидної св. №4

04.15 400 10 40 7 70 40 20 2 0,54 0,003 <0,1 580 591 6,70

08.15 480 30 25 0,25 90 40 30 3,7 0,41 0,0044 0,1 690 707 7,70

512 Джерело біля т. 418 (літній табір для худоби) 08.15 410 20 25 9 65 40 30 0,43 0,4 0,0073 <0,1 590 599 6,45

701 Супутньо-пластова вода, ТЗСУ 04.15 260 44000 3 2 8500 280 18000 550 140 3,3 1,2 71730 71733 447,40


201 Водопровід, с. Яхники, офіс РПКЛ

04.15 520 110 20 1 10 6 250 8,6 0,18 0,026 0,1 920 933 0,98

08.15 520 160 30 2 10 8,5 280 8,5 0,12 0,039 <0,1 1010 1025 1,18

205 Водопровід, с. Яхники, у дворі кол.№302 08.15 520 160 25 0,25 10 7,8 280 8,1 0,13 0,038 <0,1 1010 1019 1,12

225 Водопровід, с. Яшники 04.15 360 10 5 3 70 25 15 2,9 0,33 0,004 <0,1 490 496 5,50

08.15 360 10 15 1 70 30 11 1,5 0,24 0,0052 <0,1 490 506 5,90

302 Колодязь, с. Яхники, Зх окол.

04.15 430 20 35 7 70 50 16 2,5 1,3 0,004 <0,1 630 633 7,50

08.15 460 70 180 90 120 90 25 0,03 2 0,0052 <0,1 1030 955 13,20

303 Свердловина у дворі навпроти кол. №302 08.15 450 50 90 7 120 50 12 2,1 0,7 0,009 <0,1 780 782 10,00

321 Колодязь, с. Свиридівка, Пд окол.

04.15 490 60 40 2 130 40 15 3,1 0,52 0,006 <0,1 780 787 9,70

08.15 610 80 80 0,5 165 60 15 0,84 0,61 0,008 <0,1 1010 1019 13,05




ти, мг/дм3





328 Колодязь, с. Дереківщи-на

04.15 400 200 15 8 70 95 25 2,8 1,2 0,007 <0,1 810 817 11,10

08.15 500 310 60 30 120 140 17 5,9 1,9 0,011 <0,1 1180 1163 17,20

329 Колодязь, с. Дереківщи-на, у дворі 04.15 420 280 45 5 100 110 22 21 1,3 0,011 <0,1 1000 1007 13,80

332 Колодязь, с. Яшники Зх окол.

04.15 540 130 120 0,25 110 95 35 3,1 1,7 0,004 <0,1 1030 1043 13,10

08.15 430 130 50 20 100 70 25 2,4 1,3 0,0038 <0,1 820 817 10,60

341 Колодязь, м. Лохвиця, вул. Пар. Комуни, 35

04.15 670 100 76 4 135 64 48 48 0,74 0,009 <0,1 1140 1149 11,85

08.15 820 160 150 70 200 100 70 28 1 0,012 <0,1 1590 1536 18,00

403 р. Сула, с. Млини 04.15 340 30 90 0,25 85 25 40 7,3 0,47 0,005 <0,1 610 626 6,25

08.15 480 60 20 0,25 95 35 50 5,1 0,58 0,0083 <0,1 740 754 7,55

404 р. Сула, с. Лука, а/м міст 04.15 290 50 60 0,25 80 20 35 6,1 0,45 0,005 <0,1 540 550 5,60

08.15 500 40 10 0,25 90 35 45 3,4 0,51 0,008 <0,1 720 733 7,30

412 р. Суха Лохвиця, с. Ях-ники, міст

04.15 360 20 15 0,25 65 25 30 7,2 0,36 0,004 <0,1 520 531 5,25

08.15 440 30 20 0,9 60 40 45 6,5 0,25 0,0068 0,1 640 650 6,20

414 р. Суха Лохвиця, м. Лох-виця, а/м міст

04.15 330 25 75 4 70 25 40 11 0,43 0,005 <0,1 580 585 5,50

08.15 300 70 60 100 45 50 60 25 0,4 0,013 <0,1 710 620 6,25

428 Ставок, с. Дереківщина 04.15 210 25 8 0,5 20 30 15 6,4 0,13 0,0029 <0,1 310 325 3,40

08.15 190 15 8 4 40 15 8 5,1 0,22 0,001 <0,1 280 290 3,20




ти, мг/дм3





501 Джерело біля мосту на р. Сула, с. Лука

04.15 510 15 15 1 100 40 15 3,2 0,44 0,0038 <0,1 690 706 8,20

08.15 500 10 5 2 100 30 20 3,7 0,46 0,003 <0,1 670 677 7,40

ГДК для водопровідній води (з джерел питного централізованого водопостачання)1

– 250 250 50 – – 200 – 7,0 0,033 0,1 1000 – 7,0

ГДК для питної води з колодязів і каптажів джерел1 – 350 500 50 – – – – – 0,033 н/в 1500 – 10,0

ГДК для поверхневих вод2 – 350 500 45 – – 200 – 7,0 0,03 0,3 1000 – –

1ДержСанПіН України 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” 2Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН) № 4630-88 3 Застосовуються дані СанПиН 4630-88 у відповідності до п. 3.6 ДержСанПіН України 2.2.4-171-10

н/в – компонент не визначається згідно ДержСанПіН; прочерк – ГДК не встановлено

Жирним шрифтом у таблиці виділені значення, які перевищують ГДК

Додаток 1

Таблиця Д1.3 – Хімічний склад природних вод у контрольних пробах за 2015 р.


Аніони, мг/дм3 Катіони, мг/дм3 Нафто-продукти,

мг/дм3



Жорсткість загальна,

мг-екв/дм3 HCO3 Cl SO4 NO3 Ca Mg Na K Sr Li

1 Спост. св. №1 біля скидної св. №4

04.15 540 40 15 30 90 60 25 4 1,10 0,007 5,3 570 576 5,10

08.15 580 60 20 60 105 70 26 10 1,20 0,017 <0,1 930 932 10,85

202 Водозаб. св. ТЗСУ 04.15 380 25 25 0,8 70 20 50 4,4 0,42 0,011 <0,1 800 805 9,30

08.15 430 40 30 <0,5 85 30 45 3 0,41 0,0086 0,1 660 663 6,65

415 Струмок по дорозі Білоусівка-Голотівщина

04.15 370 10 40 0,9 65 30 30 4,7 0,40 0,003 <0,1 550 551 5,65

511 Джерело в яру на Зх від скидної св. №4 04.15 400 10 43 8 70 40 20 2,9 0,54 0,003 <0,1 590 594 6,70

701 Супутньо-пластова вода, ЗСУ 04.15 250 45000 47 2 8500 270 18500 560 140 3,3 <0,1 73270 73272 446,60

434 Ставок, с. Сокириха (контроль) 08.15 260 20 3 <0,5 20 30 30 1,8 0,13 0,0048 <0,1 360 365 3,40

328 Колодязь, с. Дереківщина (контроль)

08.15 470 300 65 110 130 140 20 5,9 1,90 0,011 <0,1 1240 1243 17,70

РЕФЕРАТ - smart energy · РЕФЕРАТ . Звіт про НДР 146 ст., 84 рис., 25...

Documents