1. 1.1. 1.2. 1.3. - mon.gov.ua · Українська наука продукує...

1

Проєкт

Концепція державної політики

щодо досягнення цілі 1.5. Українські вчені мають належні умови для досліджень та

інтегровані у світовий науковий простір

Програми діяльності Кабінету Міністрів України

1. ПРОБЛЕМА ПОЛІТИКИ

1.1. Проблема. Українська наука продукує результати, що в своїй більшості не

відповідають світовому рівню. Обмежена можливість українських вчених реалізовувати власні

ідеї та долучатись до розв’язання важливих економічних і суспільних проблем.

1.2. Носій проблеми: українські вчені, наукові та науково-педагогічні працівники.

1.3. Масштаб проблеми: загальнонаціональна. За даними Держстату щороку

спостерігається тенденція до зменшення кількості організацій, що здійснювали наукові

дослідження і науково-технічні (експериментальні) розробки (далі – ДіР). Так, у 2017 році

кількість таких організацій становила 963 од., а у 2018 - 950.

У 2018 р. частка виконавців ДіР у загальній кількості зайнятого населення становила

0,54%, у тому числі дослідників – 0,35 %. За даними Держстату, кількість працівників, задіяних

у виконанні наукових досліджень і розробок, продовжує щороку зменшуватись: за період з 2016

по 2019 роки їх кількість зменшилася на 12,3%. Насиченість науковими працівниками в

країнах, які є конкурентами України у боротьбі за наукові кадри, майже у 2 рази більша. Вікова

структура наукових кадрів є загрозливою. Більше чверті дослідників (28,5%) мають вік 60 років

і старше, а найбільш продуктивні за віком групи (до 49 років) сукупно об‘єднують лише трохи

більше половини (52,5%) від загальної чисельності.

Наукоємність ВВП України залишається критично низькою, що призводить до втрачання

наукою здатності виконувати економічну функцію. За даними Мінфіну рівень фінансування

наукової і науково-технічної діяльності за рахунок бюджетних коштів у 2016 році складав 0,22

% ВВП. Починаючи з 2017 року відбулося мінімальне збільшення об’ємів фінансування

наукової сфери за рахунок коштів державного бюджету: 2017 рік – 0,24 % ВВП, 2018 рік –

0,24% ВВП, а у 2019 році цей показник знову зменшився і склав 0,23 % ВВП.

1.4. Гострота проблеми. Проблема є гострою, оскільки практично всі процеси, що

відбуваються у сфері мають негативну динаміку. Зменшується науковий потенціал як кількісно,

так і якісно. Випускники закладів вищої освіти практично не обирають українську науку як

сферу для продовження кар’єри в Україні. За даними Держстату кількість аспірантів

зменшилась за період з 2015 до 2018 року на 20%.

Бюджетне фінансування науки спрямовується переважно на утримання застарілого та

неефективного комплексу державних наукових установ. Понад 75% бюджетного фінансування

науки йде на забезпечення діяльності Національної та галузевих академій наук, пріоритетні

напрями діяльності яких вони визначають самостійно. При відсутності фіскальних стимулів для

інвестицій у дослідження, кошти, отримані як гранти від іноземних донорів, оподатковуються.

Дослідницька інфраструктура не забезпечує високий рівень досліджень і розробок, що

обмежує можливості залучення зовнішніх коштів та співпраці в рамках міжнародного науково-

технічного співробітництва. Вчені, які хочуть долучитись до розв‘язання важливих соціально-

економічних проблем країни, мають вкрай обмежені можливості одержати кошти на реалізацію

власних ідей. Суспільство сприймає професію вченого як непрестижну та малоперспективну.

1.5. Динаміка проблеми - негативна. Протягом останніх 25 років кількість вчених в

Україні скоротилась у 5 разів, а наукоємність ВВП - більш, ніж у 3 рази. За даними Держстату

кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, продовжує щороку

зменшуватись - за період з 2016 по 2017 роки їх кількість зменшилась на 4%, а за період з 2017

по 2018 вже більше, ніж на 6,5%. В основному таке скорочення відбулось за рахунок наукових

та інженерно-технічних працівників, які безпосередньо беруть участь у створенні нових знань,

продуктів, процесів, методів та систем. Кількість наукових працівників у загальній кількості

2

зайнятого населення для України вже давно критично низький та продовжує зменшуватися - з

0,6% у 2016 році до 0,5% у 2018 році.

1.6. Причини проблеми: Причина 1. Можливості залучення українських вчених до участі у міжнародних

програмах досліджень та міжнародних дослідницьких інфраструктурах є недостатніми та не

відповідають реальній спроможності науковців.

Причина 2. Система управління та оплати праці у державному секторі досліджень і

розробок є надто консервативними, що не дає можливості оперативно адаптувати дослідницьку

інфраструктуру до актуальних потреб розвитку науки і техніки та стимулювати вчених до

продуктивної роботи та професійного розвитку. Рівень оплати на початкових етапах кар‘єри не

є достатнім для забезпечення мінімальних життєвих потреб молодої людини.

Причина 3. Бюджетне фінансування науки побудовано на домінуванні

одноджерельного відомчого фінансування. Грантове фінансування практично відсутнє.

Переважна більшість вчених мають обмежені можливості залучення альтернативних джерел

фінансування через надлишкову фінансову регуляцію та бюрократизацію супроводу наукових

досліджень і розробок у наукових установах та закладах вищої освіти державної форми

власності. Відсутні економічні стимули залучення приватних інвестицій у наукову сферу.

Причина 4. Обмеженість можливостей для кар'єрного та професійного зростання для

молодих вчених через консервативну кадрову політику в системі державних наукових установ.

Недостатність спеціальних програм підтримки досліджень і розробок та стимулювання

академічної мобільності молодих вчених.

Причина 5. Українська наука не орієнтована на вирішення нагальних актуальних

економічних і соціальних проблем країни через всеохоплення законодавчо визначених

пріоритетів та відсутність механізмів чіткої орієнтації бюджетної фінансової підтримки науки

на забезпечення конкретних та актуальних потреб розвитку країни. Необізнаність громадян

щодо потенціалу та результатів української науки посилює недовіру до спроможності

українських вчених та доцільності фінансування науки за рахунок коштів платників податків.

1.7. Показники ефективності політики:

1. кількість публікацій та кількість цитувань українських вчених у журналах, які

індексуються провідними міжнародними наукометричними базами даних;

2. зростання грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових

досліджень та розробок;

3. зростання питомої ваги видатків на фінансування наукових проектів, грантових та

стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків

державного бюджету на науку.

2. ПРОПОНОВАНИЙ КУРС ПОЛІТИКИ

2.1. Підціль 1. Вчені інтегровані до європейського та світового дослідницького

просторів, мають можливість доступу до провідних світових дослідницьких

інфраструктур, фінансових джерел для реалізації права академічної мобільності та

мотивовані до участі у міжнародному науково-технічному співробітництві

Показники результативності:

1а) кількість публікацій українських вчених у журналах, які індексуються провідними

наукометричними базами даних, підготовлених у співавторстві з зарубіжними вченими;

1б) кількість міжнародних дослідницьких інфраструктур, у яких Україна бере участь

становить не менше 25;

1в) кількість грантів, наданих за бюджетні кошти українським вченим для реалізації

права на академічну мобільність.

Завдання до підцілі 1:

1. Долучення України до міжнародних наукових програм та організацій.

2. Долучення України до міжнародних дослідницьких інфраструктур.

3. Запровадження державної підтримки права на академічну мобільність.

3

2.2. Підціль 2. Вчені мають достойний рівень оплати праці та доступ до

дослідницької інфраструктури, яка дає можливість проводити дослідження на високому

якісному рівні


2а) відношення середньої заробітної плати у сфері науки до середньої заробітної плати в

економіці;

2б) кількість створених центрів колективного користування науковим обладнанням;

2в) кількість створених державних ключових лабораторій;

2г) частка державних наукових установ, що фінансуються за результатами прозорої та

об’єктивної атестації їх діяльності (у відсотках);

2д) кількість закладів вищої освіти, які отримують базове фінансування за результатами

атестації їх наукової і науково-технічної діяльності.


1. Впровадження нових підходів до формування оплати праці наукового працівника.

2. Запровадження пріоритетного розвитку матеріально-технічної бази дослідницької та

інноваційної інфраструктури, що працює за принципом відкритого доступу

3. Фінансування діяльності наукових установ та закладів вищої освіти за результатами

державної атестації.

2.3. Підціль 3. Вчені мають доступ до багатоканального фінансування наукових

досліджень, яке розподіляється за прозорими процедурами


3а) частка грантового фінансування, що розподіляється грантонадавачами (крім НФД)

у загальному обсязі бюджетного фінансування наукових досліджень та розробок становить не

менше 10%;

3б) частка коштів, що розподіляються через НФД, у загальному обсязі бюджетного

фінансування наукових досліджень та розробок становить не менше 15%;

3в) питома вага коштів іноземних замовників (грантодавців) у загальному обсязі

фінансування науки в Україні.


1. Запровадження грантового фінансування науки та інновацій.

2. Запровадження фіскальних стимулів наукової діяльності.

3. Запровадження нових принципів проведення та оплати науково-технічної експертизи.

2.4. Підціль 4. Для молодих вчених запроваджено спеціальні програми для

стимулювання продовження наукової кар'єри


4а) частка коштів державного бюджету на науку, що надається державними фондами з

підтримки наукової діяльності у вигляді грантів для молодих вчених становить не менше 3%;

4б) питома вага молодих вчених у загальній кількості наукових працівників;

4в) частка закладів вищої освіти та наукових установ, що запровадили програму

постдокторантури;

4г) частка респондентів серед молодих вчених, які позитивно оцінюють можливості

продовження наукової кар’єри в Україні (у відсотках).


1. Запровадження позиції «постдок» у закладах вищої освіти та наукових установах.

2. Розширення обсягів фінансування та диверсифікація інструментів підтримки молодих

вчених (грантових, стипендіальних програм тощо).

3. Перехід до державної підтримки молодих вчених на основі застосування критерію

ідентифікації за етапами розвитку наукової кар‘єри.

4

2.5. Підціль 5. Суспільство сприймає українську науку як реальне джерело

економічного розвитку та добробуту населення, має можливість оцінити ефективність

витрачання бюджетних коштів на науку. Псевдонаука не толерується у жодному її прояві


5а) обсяг коштів державного бюджету, спрямованих на фінансування нових

пріоритетних напрямів;

5б) кількість профілів авторів наукових робіт, розміщених у Національній електронній

науково-інформаційній системі;

5в) кількість звернень до Національного репозитарію академічних текстів;

5г) частка респондентів, які позитивно оцінюють вплив науки на соціально-економічний

розвиток держави (у відсотках).


1. Затвердження нової системи пріоритетів розвитку науки та інновацій.

2. Запровадження дієвої системи протидії академічній недоброчесності.

3. Інформація про напрями використання коштів та результати наукових досліджень є

публічною.

5

План реалізації державної політики

для досягнення цілі 1.5. «Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір»

Підціль Завдання Захід Тип заходу Початок

виконання

Закінчення

виконання

Відповідальний

Вчені інтегровані до

європейського та

світового дослідницького

просторів, мають

можливість доступу до

провідних світових

дослідницьких

інфраструктур,

фінансових джерел для

реалізації права

академічної мобільності

та мотивовані до участі у

міжнародному науково-

технічному

співробітництві

Долучення України

до міжнародних

наукових програм та

організацій

Приєднання України до

рамкової програми «Горизонт

Європа» (Horizon Europe)

нормативне

забезпечення;

адміністративно-

організаційне

забезпечення

грудень 2019 грудень 2021 МОН

МЗС

Мінфін

Приєднання України до

програми COST






інформаційно-

комунікаційне


грудень 2019 травень 2022 МОН

МЗС

Мінфін

Затвердження програм

полярних і морських

досліджень та забезпечення їх

реалізації






січень 2021 грудень 2024 МОН

Мінекоенерго

Мінфін

Мінекономіки

Долучення України

до міжнародних

дослідницьких

інфраструктур

Затвердження концепції

державної політики розвитку

дослідницької інфраструктури






січень 2020 листопад

2020

МОН


Мінфін


Мінінфраструктури

МОЗ

Мінрегіон

Мінцифри

НАН України

НФД

6

Україна долучена до

пріоритетних Європейських

консорціумів дослідницьких

інфраструктур (ERIC)







МЗС

Долучення України до

розбудови Європейської

Хмари Відкритої Науки

(EOSC)









квітень 2020 грудень 2024 МОН

МЗС

Мінцифри

Запровадження

державної підтримки

права на академічну

мобільність

Внесення змін до

законодавства щодо

запровадження

конкурентоспроможних умов

оплати залучення іноземних

вчених для роботи у наукових

установах та закладах вищої

освіти



січень 2020 вересень 2021 МОН

Мінсоцполітики

Мінфін



забезпечення збереження

місця роботи за науковим

працівником, що

направляються у

довготермінове стажування за

кордоном



січень 2020 січень 2021 МОН


Мінфін

Запровадження грантової

підтримки академічної

мобільності



січень 2020 лютий 2021 МОН

НФД

Фонд Президента

України

Вчені мають достойний Впровадження Формування нової системи нормативне вересень квітень 2021 Мінсоцполітики

7

рівень оплати праці та

доступ до дослідницької

інфраструктури, яка дає

можливість проводити

дослідження на високому

якісному рівні

нових підходів до

формування оплати

праці наукового

працівника

оплати праці наукових

працівників

забезпечення 2020 МОН

Запровадження фінансового

забезпечення нової системи

оплати праці наукових

працівників




січень 2021 грудень 2024 Мінсоцполітики

МОН

Мінфін


пріоритетного

розвитку

матеріально-

технічної бази

дослідницької та

інноваційної

інфраструктури, що

працює за

принципом

відкритого доступу

Розроблення змін до

законодавства щодо умов

раціонального використання

державного майна державних

наукових установ та

самоврядних наукових

організацій



травень 2020 грудень 2020 МОН


Мінфін

Фонд державного

майна

Створення системи центрів

колективного користування

науковим обладнанням в

закладах вищої освіти та

наукових установах з

урахуванням результатів їх

державної атестації






квітень 2020 грудень 2024 МОН

Створення мережі державних

ключових лабораторій із

залученням коштів НФД







НФД

Запровадити пільгові умови

оренди приміщень наукових

парків



січень 2020 червень 2020 МОН

Фінансування

діяльності наукових

установ та закладів

вищої освіти за

результатами

державної атестації

Забезпечення фінансової

підтримки пріоритетних

напрямів наукових

досліджень наукових установ

та закладів вищої освіти







Здійснення моніторингу адміністративно- червень 2020 грудень 2024 МОН

8

виконання перспективних

планів закладів вищої освіти



Вчені мають доступ до

багатоканального

фінансування наукових

досліджень, яке

розподіляється за

прозорими процедурами


грантового

фінансування

науки та інновацій

Забезпечення роботи

Національного фонду

досліджень (НФД) , як

джерела незалежного

грантового фінансування




квітень 2020 грудень 2024 НФД

МОН



забезпечення діяльності НФД

стосовно особливостей

використання коштів,

отриманих як оплата послуг,

або як грант



червень 2020 грудень 2021 МОН

НФД

Мінфін

Розширення кола

грантонадавачів






Мінфін



МОЗ

Мінрегіон

Мінцифри

Національна

академія та

національні галузеві

академії наук

України

Внести зміни до

законодавства в частині

надання державної підтримки

патентуванню інтелектуальної

власності закордоном та

запровадження інноваційного

ваучера



січень 2020 червень 2020 МОН

9


фіскальних стимулів

наукової діяльності

Запровадження податкових

стимулів для інвесторів

наукової діяльності





Мінфін

ДПС

Запровадження податкових

стимулів для благодійників





Мінфін

ДПС



скасування оподаткування

іноземних грантів на

проведення наукових

досліджень і розробок



грудень 2020 жовтень 2021 МОН


Мінфін

ДПС

Внести зміни до

законодавства в частині

використання державними

установами надходжень від

передачі/використання

об'єктів інтелектуальної

власності



січень 2020 вересень 2021 МОН


нових принципів

проведення та

оплати науково-

технічної експертизи



спрощення залучення

іноземних експертів до

проведення наукової і

науково-технічної експертизи

за рахунок коштів державного

бюджету



січень 2020 травень 2020 МОН

Мінфін


МЗС

Внесення змін до нормативне січень 2020 травень 2020 МОН

10


запровадження системи

конкурентоспроможної

оплати праці експертів, у

тому числі й іноземних

забезпечення Мінфін


Для молодих вчених

запроваджено спеціальні

програми для

стимулювання

продовження наукової

кар’єри


позиції «постдок» у

закладах вищої

освіти та наукових

установах



запровадження позиції

«постдок» в ЗВО та наукових

установах



лютий 2020 грудень 2020 МОН

Заохочення створення позицій

“постдок” у закладах вищої

освіти та наукових установах




лютий 2021 грудень 2021 МОН

НФД


України

Розширення обсягів

фінансування та

диверсифікація

інструментів

підтримки молодих

вчених (грантових,

стипендіальних

програм тощо)

Розширення державної

фінансової підтримки

молодих вчених






Мінфін

НФД


України

Диверсифікація інструментів

підтримки молодих вчених

(грантових, стипендіальних

програм тощо)






Мінфін

НФД


України

Перехід до

державної підтримки

молодих вчених на

основі застосування

критерію

ідентифікації за

етапами розвитку

наукової кар‘єри


законодавства щодо переходу

до державної підтримки

молодих вчених на основі

застосування критерію

ідентифікації за етапами

розвитку наукової кар‘єри



березень

2020

квітень 2021 МОН


Мінфін

11

Суспільство сприймає

українську науку як

реальне джерело

економічного розвитку та

добробуту населення, має

можливість оцінити

ефективність витрачання

бюджетних коштів на

науку. Псевдонаука не

толерується у жодному її

прояві

Затвердження нової

системи пріоритетів

розвитку науки та

інновацій

Розроблення нової системи

пріоритетних напрямів

розвитку науки та інновацій,

що орієнтована на досягнення

Цілей сталого розвитку







січень 2020 травень 2020 МОН


Мінфін



МОЗ

Мінрегіон

Мінцифри





України

Затвердження нової системи


розвитку науки та інновацій,

що орієнтована на досягнення

Цілей сталого розвитку





Мінфін



МОЗ

Мінрегіон

Мінцифри





України

Запровадження системи

моніторингу реалізації


розвитку науки та інновацій




січень 2021

грудень 2024 МОН

Проведення інформаційної

кампанії щодо популяризації

науки як джерела

інноваційного розвитку





НФД

12

економіки та добробуту

населення в розрізі Цілей

сталого розвитку, а також

заохочення до обрання

молоддю професії науковця


дієвої системи

протидії академічній

недоброчесності

Розроблення процедур

присудження наукових

ступенів та вчених звань, які

мінімізують можливість

академічної недоброчесності




Забезпечення роботи

Національного репозитарію

академічних текстів як

ефективного інструменту

протидії плагіату




грудень 2020 грудень 2021 МОН

Проведення інформаційних

заходів щодо норм та

принципів написання

наукових текстів, якісного

оформлення наукових

публікацій та дотримання

принципів академічної

доброчесності





Забезпечення доступу до

сучасних джерел наукової і

науково-технічної інформації





Інформація про

напрями

використання коштів

та результати

наукових

досліджень є

публічною

Розширення доступу

громадян до відкритих даних

стосовно наукової діяльності

окремих вчених, наукових

установ та закладів вищої

освіти, які отримують

державну підтримку





Створення Національної адміністративно- січень 2020 грудень 2023 МОН

13

електронної науково-

інформаційної системи






1. 1.1. 1.2. 1.3. - mon.gov.ua · Українська наука продукує...

Documents