Криворізький медичний коледж › old › instructional › 002 › 001 ›...

1

Медичний коледж «Монада»

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

для самостійної роботи студентів з медсестринства в інфектології

(спеціальність: 223 Медсестринство)

студента (ки) _______________________________ відділення Сестринська справа курсу____________ групи_______________________ Викладач ______Задорожна І.В._______________

Розглянуто і схвалено на засіданні ЦК клінічних та загальномедичних дисциплін Протокол № від Голова ЦК _______

2

Зошит для самостійної роботи з медсестринства в інфектології для студентів з

спеціальності "Сестринська справа", Львів 2017 р.

Укладачі: кмн. Данилишин Н.І., Задорожна І.В., викладач вищої категорії Робочий зошит складено у повній відповідності до програми з медсестринства в

інфектології, затвердженої Державною установою "Центральний методичний кабінет

підготовки молодших спеціалістів" МОЗ Україна для вищих медичних навчальних

закладів І – ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю "Сестринська справа"

3

Самостійна робота № 1

Тема: Фактори, що впливають на розвиток інфекційного процесу. Кількість навчальних годин: 2 Актуальність теми: Інфекційний процес – це сукупність захисних фізіологічних та

патофізіологічних реакцій організму в певних умовах зовнішнього середовища у відповідь на вплив патогенного мікроорганізму. Навчальна мета: знати залежність розвитку інфекційного процесу від властивостей

мікроорганізмів, стану неспецифічних і специфічних факторів захисту макроорганізму,

умов навколишнього середовища. Базові знання: Дисципліна Знати Мікробіологія Властивості патогенних мікроорганізмів

- патогенність; - інвазивність; - вірулентність; - токсигенність.

Анатомія з фізіологією Властивості шкіри, шлунка, функції

клітин і крові Рекомендована література: А.В.Чорновіл, Р.Ю.Грицко "Клінічне медсестринство в

інфектології з елементами епідеміології" с. 8-16, 21-32 Самостійна робота:

Основні завдання Вказівки Відповіді Вивчити: Неспецифічні фактори

захисту

макроорганізму

Зверни увагу: - шкіра і слизові

оболонки, як перша

лінія захисту

організму від

мікробних агентів; - кислий вміст

шлунку; - фагоцитоз; - значення

інтерферонів.

Специфічні фактори

захисту

макроорганізму

- центральні імунні

органи; - периферійні імунні

органи; - імунокомпоненти

клітини; - гуморальна імунна

відповідь.

4

Питання самоконтролю: (дай відповідь усно) 1. Які властивості мікроорганізмів сприяють розвитку інфекційного процесу? 2. Дайте визначення імунітету. 3. В чому полягає функція імунної системи? 4. Назвіть основні види імунітету. 5. Яким чином шкіра і слизові оболонки створюють захист організму від мікробних

агентів? 6. Назвіть дві фагоцитуючи популяції клітин. 7. Захист при розвитку яких інфекцій здійснюють інтерферони? 8. Назвіть центральні та периферійні імунні органи. 9. Які клітини організму є імунокомпетентними? 10. Назвіть субпопуляції Т-клітин, їх функції. 11. Які структури реалізують гуморальну імунну відповідь? 12. Назвіть класи імуноглобулінів.

Склади схему:

На розвиток інфекційного процесу впливає:

з боку мікроорганізмів вплив на організм тривалого застосування препаратів

∟ ∟ ∟ ∟ ∟ ∟

попередній стан макроорганізму

∟ ∟ ∟ ∟ вплив зовнішніх факторів ∟

∟ ∟ ∟

5


Тема: Кабінет інфекційних захворювань. Кількість навчальних годин: 3 Актуальність теми: КІЗ – організаційно-методичний і лікувально - діагностичний центр

надання кваліфікованої медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби. Навчальна мета: ознайомитися з обов'язками медичної сестри КІЗ по оформленню

медичної документації кабінету, обліку диспансерних груп, підготовці хворих до

лабораторного обстеження, санітарно-гігієнічному вихованню населення. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Сестринська

справа Роботу медичних сестер у

поліклініці - виконувати

діагностичні

призначення лікаря - вести документацію

Рекомендована література: А.В.Чорновіл, Р.Ю.Грицко "Клінічне медсестринство в

інфектології з елементами епідеміології" с.81-85 Самостійна робота: Основні завдання Вказівки Відповіді Вивчити: Улаштування КІЗ. Основні функції

КІЗ.

Зверни увагу: - на кількість кабінетів та

їх призначення; - оснащення КІЗ; - ф. № 058; - ф. № 060; - ф. № 025- в; - ф. № 025; - ф. № 061; - ф. № 030; - Лікувально-діагностична; - Організаційно-методична; - Організація і контроль

профілактичної роботи

поліклініки.

Питання для самоконтролю: дай відповідь усно 1. Який номер форми первинної облікової документації "Екстрене повідомлення про

інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння , незвичайну реакцію

на щеплення"? 2. До якого закладу надсилається екстрене повідомлення?

6

3. Протягом якого часу екстрене повідомлення надсилається до територіальної СЕС? 4. Яким способом повинен бути оброблений посуд для забору матеріалу для

бактеріологічного дослідження? 5. Протягом якого часу забраний матеріал для бактеріологічного дослідження повинен

бути засіяним на живильні середовища? 6. Де повинні зберігатися посіви перед відсиланням до лабораторії? 7. Який номер форми первинної документації КІЗу "Журнал обліку інфекційних

захворювань"? 8. Який номер форми первинної документації КІЗу "Контрольна карта диспансерного

нагляду"? Відпрацюй практичні навички згідно тестів: - заповнення термінового повідомлення (ф. 058/у) - заповнення "Журналу обліку інфекційних захворювань" ф. 060/у - заповнення "Контрольної карти диспансерного нагляду" ф. 030/у Заповни бланк екстреного повідомлення: Хворий Іванов І.В. 21 рік, звернувся за мед. допомогою на 2 день хвороби. Лікар

встановив діагноз: гострий гастроентероколіт. Направив хворого на госпіталізацію в

інфекційну лікарню.

7

Тест

для контролю практичної навички "Заповнення первинної документації КІЗ»

№

п/п

Перелік документації Порядок заповнення

1. Первинна документація КІЗу ф.060/у "Журнал обліку

інфекційних захворювань".

В журналі реєструються всі інфекційні

захворювання. Виписують дату і годину

повідомлення по телефону, дату

відправлення ф.058/у в СЕС (хто

передав, хто прийняв). ПІБ хворого, вік (для дітей до 3 років – дату народження), домашню адресу,

місце роботи. Для дітей номер дитячого

комбінату, школи. Дату захворювання, діагноз і дату

встановлення його, місце госпіталізації,

дату первинного звернення. 2. ф.030/у "Контрольна карта

диспансерного нагляду". На кожну особу, яка взята під

диспансерний нагляд заповнюється

форма, куди вносять паспортні дані, дату

взяття і зняття з диспансерного нагляду,

причину останнього (видужання, виїзд,

смерть і т.д.) Діагноз. У пункті "контроль відвідувань"

проставляють дати відвідування, а в

наступній строчці – дату фактичного

відвідування. У пункті "лікувально-профілактичні заходи" (госпіталізація,

санітарно-курортне лікування,

працевлаштування) роблять помітки всіх

заходів, які проведені по призначенню

лікаря.

8


Тема: "Кабінет щеплень" Кількість навчальних годин: 3 Актуальність: Багаторічний досвід вакцинації засвідчує, що активна імунізація є хоча і

не одночасним, але надзвичайно важливим засобом, який сприяє досягненню

епідемічного благополуччя щодо багатьох інфекційних хвороб. Навчальна мета: Знати основний принцип профілактики інфекційних хвороб, шляхом

створення несприятливості організму до патогенних агентів. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Сестринська

справа

Профілактичну спрямованість

охорони здоров'я. Проводити нашкірне,

внутрішньошкірне, підшкірне,

внутрішньо-м'язове введення

препаратів. Рекомендована література: М.А.Андрейчин О.Л.Івахів "Медсестринство при

інфекційних хворобах", навчально-методичний посібник з курсу "Інфекційні хвороби"

КМК. Самостійна робота: Основні

завдання Вказівки Відповіді

Вивчити: Імунопрофілакти

ку; Документацію

кабінету щеплень

(форми

затвердження

МОЗ України); Обладнання

кабінету умови зберігання

бактерійних

препаратів; Протипоказання

до імунізації.

Зверніть увагу на: - типи щепних препаратів - способи введення імуно-біологічних препаратів; - показання до імунізації; - абсолютні протипоказання; - тимчасові протипоказання; - журнал кабінету щеплень; - карта профілактичних

щеплень; - історія розвитку дитини; - "холодовий ланцюг"; - абсолютні протипоказання; - тимчасові протипоказання;

9

Питання самоконтролю – дай відповідь усно 1. Де здійснюються профілактичні щеплення? 2. В яких кабінетах категорично забороняється проведення щеплень? 3. Хто з медпрацівників мають право проводити профілактичні щеплення? 4. Які умови транспортування та збереження вакцин? 5. Які вакцини дозволяються до щеплення? 6. Яким інструментом проводяться профілактичні щеплення? 7. Яка інформація вказується про проведення щеплення у формах медичної облікової до

облікової документації? 8. Що є передумовою проведення профілактичних щеплень, хто дає дозвіл на

проведення щеплення? 9. Яким чином оформляється факт відмови від щеплень? Відпрацюй практичну навичку згідно тесту: - заповнення первинної документації кабінету щеплень.

10

Тест

для контролю практичної навички "Заповнення первинної документації кабінету щеплень"

№ Перелік документації Порядок заповнення

1. Первинна документація кабінету

щеплень ф. 064/у "Журнал обліку

профілактичних щеплень".

У ф.064 вказують ПІ дитини, дату

народження, дату народження, дату

проведення щеплень, якою вакциною,

доза, серія, контрольний номер.

2. ф.063/у "Карта профілактичних

щеплень.

Заповнюється в дитячому лікувально-профілактичному закладі і ФАП про

взяття дитини на облік. Вносять в спец.

графи (в залежності від інфекції проти

якої проводиться щеплення), вік дитини

в момент щеплення, дату щеплення,

дозу, серію, контрольний номер. Факт повідомлення від щеплення з

позначкою про те, що медичним

робітникам надані роз'яснення про

наслідки оформлюються в ф.063/у,

ф.112/о і підписується як громадянином

так і медичним працівником.

3. ф.05/у "Звіт профілактичні

щеплення".

Амбулаторно-профілактичні заклади,

ФАП подають районний (міський СЕС)

та своїй вищестоящій організації 5 числа

після звітного періоду. Форма

заповнюється за встановленими графами.

4. ф.06/у (річна) "Звіт про

контингенти дітей і підлітків, які

прищеплені проти інфекційних захворювань"

Подають амбулаторно-поліклінічні

заклади, будинки дитини, ФАП

районний (міський СЕС) та свої

вищестоящі організації.

11


Тема: Паратифи А і В Кількість навчальних годин: 1 Актуальність теми Черевний тиф діагностується на всіх континентах земної кулі.

Висока захворюваність, важкий перебіг хвороби, смертельні випадки створюють

соціальну проблему, а великі затрати на ліквідацію епідемічних осередків створюють

економічну проблему. Навчальна мета. Знати визначення, етіологію, епідеміологію. Медсестринський процес

при черевному тифі, паратифі А і В: значення даних анамнезу, медсестринського

об'єктивного обстеження визначення проблем пацієнта. Заходи зі специфічної

лабораторної діагностики. Роль медсестринського догляду, виконання лікарських

призначень з специфічної та неспецифічної терапії. Принципи профілактики. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

Властивості збудників,

лабораторна діагностика.

Протиепідемічні заходи у

вогнищі. Протиепідемічний режим у

лікарні.

Взяти кров, кал, сечу для

бактеріологічного дослідження.

Провести дезінфекцію посуду,

білизни, предметів догляду.

Приготувати дез. Розчини. Догляд за хворим з гарячкою,

при кишковій кровотечі або

загрозі перфорації кишки. Рекомендована література: М.А.Андрейчин О.Л.Івахів "Медсестринство при

інфекційних хворобах" с. 167-170 Самостійна робота: Основні завд. Вказівки Відповіді Вивчити – епідеміологію

захворювань Клінічна

картина Принципи

лікування Профілактика

Зверни увагу на джерело

інфекції, механізм передачі. Діагностичні симптоми: а) симптоми інтоксикації; б) характер висипки; в) гепатолієнальний синдром. Ускладнення, з чим пов'язано їх

виникнення. 1.Етіотропне лікування, препа -рати, дози, шляхи введення. 1. Патогенетичне лікування 2. Невідкладна допомога при

кишковій кровотечі - виявлення джерела інфекції; - заходи у вогнищі.

12

Питання самоконтролю – дай відповідь усно 1. Назвіть збудників паратифів А, В. 2. Як розповсюджуються ці хвороби? 3. Назвіть специфічні ускладнення. 4. Клінічні відмінності паратифів А і В. 5. Діагностичні критерії паратифів. 6. Правила забору матеріалу для бактеріологічного дослідження. 7. Особливості догляду за хворим. 8. Умови виписування реконвалесцентів зі стаціонару. Тестовий самоконтроль – підкресли правильну відповідь: 1. Хто є збудником черевного тифу?

а) вірус типу А, В, С, Е б) клострідіум ботулінум в) салмонела паратифу г) бактерії родини шигел

2. Що характерно для черевного тифу: а) враження оболонки шлунка б) враження ЦНС в) враження слизової товстого кишковика г) враження слизової тонкого кишковика

3. Збудник має форму: а) кома з війками б) палички з джгутиками в) круглої форми, парні в вигляді кавових зерен г) спіралі

4. Механізми передачі: а) водний б) фекально-оральний в) повітряно-крапельний г) контактно-побутовий

5. Інкубаційний період: а) 1-2 тижні б) декілька годин в) 5-10 днів г) від 1 до 6 місяців

6. Основні симптоми: а) висока температура, розеольозна висипка, збільшення печінки, селезінки б) низька температура, бліда шкіра, холодний липкій піт, свербіж шкіри, нудота,

блювання, біль в суглобах г) сітка перед очима, сухість в роті, комок в горлі

7. Які можуть виникнути ускладнення: а) пневмонія, бронхіт, септичні ускладнення б) печінкова кома в) кишкові кровотечі, перфорація стінки кишковика

13

г) міокардит, неврит 8. Вид випорожнень:

а) нагадує "ректальний плювок" б) кавова гуща в) нагадує гороховий суп г) рисовий відвар

9. Виписування із стаціонару: а) після нормальної температури, нормалізації стула б) після 2-х негативних серологічних досліджень крові в) 3-х негативних бактеріологічних досліджень г) після 2-х негативних бактеріологічних досліджень

10. Дієтичний стіл: а) № 2 б) № 10 в) № 7 г) № 1

11. Матеріал для бактеріологічного дослідження: а) випорожнення, жовч, кров, сеча б) кров, випорожнення в) кров, спинномозкова рідина г) сеча, випорожнення

12. Специфічне лікування: а) протиботуліністична сиворотка б) фурозолідон, фталазол, бісептол в) каплі інтерферону кожні 1,5-2 год. г) левоміцетин 4-6 раз на добу

Склади структурно-логічну схему: заповни пропуску

Паратифи А, В

Етіологія Епідеміологія Періоди хвороби Діагностика джерело 1. методи лабораторної

1. 2. 2. діагностики механізм передачі 3. 1. 4. 2. шляхи передачі 1. 2. 3.

Лікування: Профілактика Специфічне загальна 1. 2. патогенетичне специфічна

14

Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски. І. Медсестринське обстеження Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: - - - ІІ. Медсестринський діагноз: - - - ІІІ. Планування медсестринських втручань - - - - ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань - - - - - У. Оцінка результатів медсестринських втручань. - - - - - Відпрацюй практичні навички згідно інструкції - взяття та висів крові для бактеріологічного дослідження; - взяття та висів калу для бактеріологічного дослідження; - взяття сечі для бактеріологічного дослідження.

15

Алгоритм

дії медичної сестри при

виконанні практичної навички „Взяття сечі і посів на живильне середовище".

Мета: визначити бактерії в сечі. Оснащення: стерильний катетер, стерильні тампони, пінцет, стерильні пробірки,

стерильна баночка, лабораторна піпетка, стерилізований гліцерин, лоток для сечі, мило,

дезінфікуючий розчин, рукавички, живильне середовище, спиртівка, бак. петля, штатив. _________________ ___________________________________________ . _____ № Виконання процедури Обґрунтування 1. І. Підготовка до процедури.

Пояснити хворому мету і хід проведення

процедури, отримати згоду.

Забезпечити право на

інформацію.

2. Підготувати необхідне оснащення. 3. Запропонувати хворому провести туалет зовнішніх

статевих органів за допомогою мила або дез.

розчина.

Попередити попадання

інших мікроорганізмів із

зовнішнього середовища. 4. Одягнути гумові рукавички. 5. Сечу можна взяти за допомогою стерильного

катетера в стерильну баночку або лоток. Також

сечу можна взяти середню порцію в стерильну

баночку в кількості 20-30 мл.

Дотримання правил

безпеки.

І. II. Основний етап. Лабораторною піпеткою з гумовою грушею

відсмоктати сечу і перенести в стерильну

пробірку з корком.

Попередити попадання

інфікованого матеріалу у

зовнішнє середовище. 2. Пробірку з сечею центрифугують або в штативі

відстояти 2-3 години. В осадку накопичуються

бактерії. 3. Надосадну рідину (сечу) відсмоктати

лабораторною піпеткою, щоб залишився тільки

осадок.

4. Бактеріальну петлю прокалити над полум'ям

спиртівки, остудити, взяти осадок в пробірці,

пронести горловину пробірки над полум'ям.

Виконання дезінфекційних заходів

5. Виконати посів осадку на живильну середу

бактеріальною петлею. Щоб одержати ізолюючі

колонії мікроорганізмів. 1. III. Заключний етап.

Зняти гумові рукавички, вимити і висушити руки. Дезінфекційна безпека.

2. Виписати направлення до лабораторії, пробірку

маркірують.

3.

До відправки в лабораторію чашки Петрі з посівом

треба поставити в термостат. Забезпечити певність

результатів.

16

Алгоритм

дії медичної сестри при виконанні практичної навички „Взяття та посів крові для бактеріологічного дослідження (гемокультура)". Оснащення: джгут, ватні кульки, марлеві серветки, стерильний шприц з голкою, спирт, сірники, спиртівка, флакон з живильним середовищем, гумові рукавички. Знати: 1. Техніку забору та висіву крові на живильні середовища. 2. Показання.

Вміти: 1. Взяти кров і засіяти на живильне середовище. 2. Виписати направлення до лабораторії. Виконання процедури Обгрунтування 1 І.Підготовка до процедури. Ознайомитись з

призначенням лікаря. Забезпечити

правильність

виконання

призначення лікаря. 2 Приготувати все необхідне для виконання

маніпуляції. Профілактика

гепатиту СНІДу. 3 Одягнути гумові

рукавички.

4 Надати хворому потрібне положення для взяття крові з ліктьової вени.

1

II. Основний етап. На нижню третину плеча на марлеву серветку накладають джгут, контролюючи зберігання артеріального пульсу. Хворий стискає кулак декілька разів.

Створити

підвищення

артеріального тиску

у вені. 2 Ліктьовий згин протирають ватними кульками

змоченими спиртом тричі. Для запобігання

інфікування. 3 Тримаючи шприц правою рукою з вказівним пальцем

на канюлі голки (зрізом голки).

4 Кров збирають в шприц у кількості 5-10-20 мл. Знімають джгут.

5 На місце введення голки накладають ватну кульку, мочену спиртом.. Швидким рухом витягають голку з вени. Руку хворого зігнути в ліктьовому суглобі з кулькою зі спиртом.

Профілактика

інфікування.

6 Виконання висіву на живильне середовище: Стерильним пінцетом зняти голку, кінець шприца та горловину флакона над полум'ям спиртівки. Кров внести у флакон з жовчним бульйоном у співвідношенні 1:10 біля полум'я. Горловину флакону і корок пронести над полум'ям спиртівки і закрити флакон корком.

Для запобігання попадання мікроорганізмів з повітря.

1

III. Заключний етап Шприц промити і занурити у 3% розчин хлораміну.

Для дезінфекції.

2 Ватні кульки занурити у 3% розчин

17

хлораміну. 3 Руки в рукавчиках занурити в дез. розчин, потім зняти

рукавчики, вимити руки, висушити рушником.

4 Виписати супровідний

документ.

5 До відправки в лабораторію флакон зберігають у

термостаті. .

Інструкція "Збір та посів калу для бактеріологічного дослідження»

Цілі: виявити збудника інфекції. Істотні операції Техніка виконання маніпуляцій 1.Вибір необхідного

інструментарію та

матеріалу

Ректальна петля, стерильні пробірки, чашка Петрі з живильним середовищем, бак. петля, скляний шпатель, сірники, спиртівка, стерильна баночка, ізотонічний розчин, горщик, стерильна чашка Петрі.

2. Надання хворому

потрібного положення. Хворий лежить на ліжку на лівому боці, суглоби зігнуті, ноги приведені до живота.

3. Введення петлі в пряму кишку.

Лівою рукою розсувають сідниці, правою вводять ректальну петлю в пряму кишку по направленню до пупка на 3-4 см.

4. Забір вміста. Обертальним рухом петлі збирають вміст прямої кишки. Обережно виймають петлю і занурюють в стерильну пробірку з консервантом. При самостійному випорожненні: на дно горщика ставимо половину стерильної чашки Петрі. Збираємо випорожнення. Скляним шпателем 2г калу переносимо в стерильну лабораторну баночку, вибираємо при цьому слиз або гній.

5. Висів на живильне середовище.

Суспензуємо кал в ізотонічному розчині. Для цього в лабораторну баночку з калом додаємо ізотонічний розчин (співвідношення 1:10) Відстоювати 10-15 хв. Стерилізуємо бак. петлю над спиртівкою, остуджуємо. Беремо надсадочну плівку суспензії і висіваємо на щільні: живильні середовища. Верхню кришку чашки Петрі злегка піднімають. Па поверхні середовища наносять матеріал зигзагоподібно бак. петлею.

6. Висів калу на середовище збагачення.

Піпеткою набираємо 1 мл надсадочної рідини. Вносимо в середовище збагачення (співвідношення 1:5 рідини і середовища). Закрити пробку.

7. Доставка в лабораторію.

Пробірку і чашку Петрі з висівами направляють в лабораторію з супровідним документом: назва матеріалу, мета, відділення, П.І.Б, початок хвороби, дата взяття матеріалу, діагноз, підпис м/с. До відправки в лабораторію висіви зберігати в термостаті.

18


Тема: Ешеріхіози. Кількість навчальних годин: 3 Актуальність: Ешеріхіози – це поширена гостра кишкова інфекція, яка спричиняється

різноманітними серологічними групами ентеропатогенних кишкових паличок. Найбільш сприйнятливі до цієї інфекції новонароджені недоношені діти, у яких

захворювання може перебігати в септичній формі. Навчальна мета: Знати етіологію, епідеміологію, симптоми різноманітних клінічних

форм, медсестринський процес, значення планування та реалізації медсестринських

втручань, заходи зі специфічної лабораторної діагностики, принципи профілактики. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська справа

Властивості збудника,

лабораторна діагностика. Протиепідемічний режим у

лікарні. Етапи медсестринського

процесу.

Взяти і висіяти кал для

бактеріологічне дослідження.

Приготування дез. розчинів. Догляд за пацієнтом у разі

гарячки, інтоксикації, проносу. Проводити регідраційну терапію

Рекомендована література: А.В.Чорновіл, Р.Ю.Грицко "Клінічне медсестринство в

інфектології з елементами епідеміології" с. 305-311 Самостійна робота: Основні


Вивчити: Епідеміологі

ю Клінічну

картину -Принципи

лікування Профілактика

Зверніть увагу на джерело інфек -ції, механізм і шляхи передачі. Діагностичні симптоми клінічних

форм ешеріхіозу: - шигельозоподібної; - сальмонельозоподібної; - холероподібної; - етіотропне лікування, препарати,

дози, шляхи введення; - патогенетичне лікування; - умови виписки реконвалісцентів -дотримання санітарно-гігієнічних

вимог на об'єктах громадського

харчування, в пологових

будинках, відділеннях для

новонароджених.

19

Питання для самоконтролю: 1. Назви групи патогенних для людини ешеріхій, їх характеристику. 2. Джерело збудників і шляхи зараження людей. 3. Клінічні прояви різних клінічних форм ешеріхіозу. 4. Які показники тяжкості стану при ешеріхіозі? 5. Які ускладнення можливі при ешеріхіозі? 6. Назвіть лабораторні методи діагностики. 7. Принципи лікування. 8. Умови виписки хворих зі стаціонару. 9. Диспансерізація реконвалесцентів Задачі самоконтролю: Завдання Відповідь

Розділіть вказані препарати на засоби

для оральної та внутрішньовенної

регідратації: трисіль, ораліт, регідрон,

дисіль, лактосіль, ацесіль.

Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски. І. Медсестринське обстеження: Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно - - - ІІ. Медсестринський діагноз: ІІІ. Планування медсестринських втручань. ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань. У. Оцінка результатів медсестринських втручань.

20

Відпрацюй практичні навички згідно інструкції: - оцінка характеру фекалій; - взяття калу на приховану кров; - взяття калу на копрологічне дослідження.

Тест для контролю практичної навички "Оцінка характеру фекалій"

№ Операції Їх зміст

1 Умови оцінки Оцінку проводять зразу після акту дефекації

2 Оцінка калу Запах, колір, консистенція, наявність домішків (кров, слиз,

гній, неперетравлені шматочки їжі)

3 Реєстрація В форму № 004/у в графу "кал" – реєструються щоденно

кількість актів дефекації з характеристикою випорожнень.

Тест для контролю практичної навички "Взяття калу на копрологічне дослідження"

№ Операції Їх зміст 1 Збір

матеріалу Кал доставляють в кількості, отриманому на одну дефекацію,

свіжевиділеним, в чистому сухому, скляному посуді. 2 Цілі:

копрологічне дослідження

Визначення функціонального стану системи травлення. Склад

калу допомагає в діагностиці кишкових інфекцій (черевного тифу, дизентерії та ін.), порушень функції печінки.

3 Оцінка

результатів 1. Кількість в нормі 120-200 г. Кількість збільшується при

порушенні засвоєння їжі (при запальних процесах), а також за

рахунок крові, слизу. 2. Форма у нормі – ковбасоподібний. При г. к. і.– рідкий,

водянистий 3. Колір обумовлений стеркобіліном. В нормі – коричневий. При

жовтяниці – сіруватий, ахолічний, при кровотечах з

дистальних відділів – червонуватий. 4. М'язові волокна в нормі в незначній кількості. Велика їх

кількість при прискореній перистальтиці. 5. Неперетравлена клітковина в нормі відсутня. Виявляється при

прискореній евакуації. 6. Крохмаль в нормі відсутній. Виявляється при захворюваннях

тонкого кишечника (прискорена евакуація при недостатності

підшлункової залози). 7. Збільшення жирних кислот – при порушенні жовчовиділення

21

при гострих і хронічних захворюваннях печінки. Збільшення

всіх видів жирів – при прискореній моториці кишечника,

ентеритах. 8. Слиз в нормі – рідко. Збільшується кількість при колітах,

дизентерії, виразкових процесах. 9. Клітини циліндричного епітелію у великій кількості при

запальних процесах кишечника. 10. Лейкоцити у великій кількості виявляються при дизентерії і

амебіазі.

Еозинофіли при амебіазі, балантидіазі (поряд з кристалами

Шарко-Лейдена), гельмінтозах, алергічних станах. 11. Еритроцити незмінені в нормі відсутні. Виявляються при

виразкових запальних процесах, пухлинах товстого

кишечника. При кровотечах з верхніх відділів кишечника

еритроцити руйнуються. 12. Кристали гематоідину зустрічаються після кровотечі

(виразкові коліти). 13. Мікрофлора. Кількість мікробів в калі складає 40-50 % всього

калу: кандидомікозах, дисбактеріозах: а) йодофільна флора в нормі відсутня. Виявляється при

дисбактеріозі. б)дріжджові клітини в нормі в незначній кількості.

Збільшуються при кандидомікозах, дисбактеріозах

22


Тема: "Кишковий єрсиніоз" Кількість навчальних годин: 3 Актуальність теми: Кишковий єрсиніоз – хвороба з переважним ураженням травневого

каналу. Важливою умовою підтримання епізоотичного процесу є здатність єрсиній

розмножуватись в довкіллі (на овочах, коренеплодах при їх довготривалому зберіганні).

Можливі групові захворювання. Навчальна мета: Знати етіологію, епідеміологію, медсестринський процес, значення планування та

реалізації медсестринських втручань, заходи із специфічної лабораторної діагностики,

принципи профілактики. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

Властивості збудника,

лабораторна діагностика. Протиепідемічний режим з

лікарні.

Взяти кал для бактеріологічного

дослідження. Взяти кров для серологічного

дослідження. Приготувати дезрозчини. Догляд за хворим з діарейним

синдромом Рекомендована література: М.А.Андрейчин О.Л.Івахів "Медсестринство при

інфекційних хворобах" с. 188-196, Самостійна робота:

23

Основні


Вивчити: - епідеміологію -клінічну

картину - принципи

лікування - профілактика

Зверни увагу на джерело

інфекції, механізм та шляхи

передачі. Діагностичні симптоми: - гострий початок, лихоманка; -прояви гастроентериту; - запалення слизової оболонки

рото глотки; - висипка на шкірі; - артрити Етіотропне лікування,

препарати, дози, шляхи

введення Патогенетичне лікування Правила зберігання харчових

продуктів Дератизація

Питання самоконтролю: 1. Збудник єрсиніозу, їх характеристика. 2. Джерело збудників і шляхи зараження людей. 3. Прояви кишкового єрсиніозу. 4. Які ускладнення можуть спричинити єрсиніози? 5. Назвіть лабораторні методи діагностики єрсиніозів. 6. Принципи лікування хворих. 7. Як запобігти захворювання на єрсиніоз? Завдання: склади план епідеміологічного анамнезу при підозрі на кишковий єрсиніоз

(усно). Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски. І. Медсестринське обстеження: Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: ІІ. Медсестринський діагноз: ІІІ. Планування медсестринських втручань

24

ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань У. Оцінка результатів медсестринських втручань. Відпрацюй практичні навички згідно інструкції - забір крові для серологічних досліджень; - правила забору матеріалу для бактеріологічного дослідження.

Алгоритм дії медичної сестри при виконанні практичної навички

"Взяття крові для серологічних досліджень (реакція Відаля, РПТА, РНГА)". Мета: визначення специфічних антитіл в сироватці крові хворого за допомогою відомих антигенів. Оснащення: стерильна голка (Дюфо) з широким просвітом, стерильні ватні кульки,

пінцет, стерильна серветка, джгут, спирт 70%, стерильна пробірка у штативі, гумові

рукавички.

№ Виконання процедури Обгрунтування 1. І.Підготовка до процедури. Пояснити хворому

мету і хід проведення процедури, отримати

згоду.



2. Підготувати необхідне оснащення. Забезпечити чіткість

виконання процедури. 3. Надати хворому потрібне положення для взяття

крові з ліктьової вени.

4. Під ліктьовий суглоб підкласти валик. Вільний доступ до вени. 5. Вимити руки і одягнути гумові рукавички. Інфекційна безпека. 6. За 1-2 хв. до маніпуляції на нижню третину плеча

на серветку накладають джгут, контролюючи зберігання артеріального пульсу.

Підвищити венозний тиск в вені.

7. Запропонувати хворому декілька разів стиснути кулак.

1. II. Основний етап. Ліктьовий згин протирають

25

ватними кульками зі спиртом двічі. 2. Пінцетом беруть серветку і голку Дюфо,

обгортаючи серветкою канюлю голки. Інфекційна безпека.

3. Тримаючи голку зрізом вгору, проводять пункцію ліктьової вени.

4. Під канюлю голки на серветку підставляють

пробірку і збирають 3-5 мл крові.

5. Джгут знімають і після того, як кров перестає

поступати в пробірку, на місце введення голки

накладають ватну кульку. змочену спиртом, швидким рухом витягують голку з вени.

Зниження тиску в судинах.

Інфекційна безпека

пацієнта.

6. Руку хворого з кулькою зігнути у ліктьовому суглобі на 2-3 хв. (потім прикласти суху ватну кульку).

1. III. Заключний етап. Голку з серветкою занурюють в дез. розчин (3% розчин хлораміну)

Знезараження крові.

2. Руки в рукавичках занурити в дез. розчин, потім

рукавички зняти. Руки вимити з милом і

просушити рушником.

Інфекційна безпека медичного персоналу.

3. Виписати направлення, маркування пробірки з

кров'ю.

4. Пробірку з кров'ю поставити в термостат на 30 хв., а потім в холодильник до наступної доби.

Забезпечити певність

результату.

Правила забору матеріалу Основним матеріалом є кал, рідше забирають сечу, жовч, харкотиння, змиви з

носоглотки,кров, ліквор, а також матеріал, отриманий під час операції

(мезентеріальні лімфатичні вузли, апендикс, резекційна ділянка тонкої кишки, тощо). Матеріал необхідно брати якомога раніше, до призначення антибіотиків.

Змиви з носоглотки забирають у перші дні хвороби, сечу – на першому тижні, кал

– протягом усього захворювання, під час рецидивів. Змиви беруть вранці натще

стерильним тампоном, змоченим ізотонічним розчином натрію хлориду. Матеріал

поміщають в окремий стерильний посуд із кришкою: калу беруть 2 -3г стерильною

дерев’яною лопаткою, сечі 20-30мл, крові 3-5мл. Оформляють направлення для

лабораторного дослідження і матеріал негайно відправляють у лабораторію. Його

засівають на живильне середовище – стандартний фостфатно-буферний розчин або

1% лептонну воду з 0,5% розчином глюкози і фенолом червоним. Посіви

витримують протягом 2-3 тижнів у холодильнику при температурі +4…+6ͦ С,

причому кожні 3-4 дні роблять посіви з верхнього шару рідини на щільне

живильне середовище (Ендо чи Сєрова) з подальшим вирощуванням їх у

термостаті.


Тема: Ботулізм Кількість навчальних годин: 3 Актуальність: Ботулізм – це гостра кишкова інфекційна хвороба, яка спричиняється

ботулотоксином, характеризується тяжким ураженням нервової системи, порушенням

зору, ковтання, моторики кишок. Навчальна мета: Знати етіологію, епідеміологію, клінічні прояви, медсестринський

процес, значення планування та реалізації медсестринських втручань, заходи зі

специфічної лабораторної діагностики, принципи профілактики. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

Особливості збудника,

лабораторна діагностика. Догляд за хворим.

Взяти кров, сечу, блювотиння і промивні

води для проведення біологічної проби.

Приготування дез. розчинів. Промивати шлунок, проводити сифонну

клізму. Рекомендована література: М.А.Андрейчин, О.Л.Івахів "Медсестринство при

інфекційних хворобах", М.Б.Шегедин, В.В.Кравців. С.В.Барчук "Медсестринство при

інфекційних хворобах" с. 137-145 Самостійна робота: Основні завд. Вказівки Відповіді Вивчити: - етіологію епідеміологію -клінічну

картину - догляд і


Зверніть увагу на особливості

збудника хвороби, умови

продукування, ботулотоксину.

Джерело інфекції, механізм

передачі. Діагностичні симптоми: - сухість у роті; - нечітке бачення близьких

предметів, "сітку" перед очима,

двоїння предметів; - порушення ковтання; - порушення мови; - метеоризм, закреп. Заходи щодо виведення токсинів з

організму: - метод зв'язування токсинів в

крові хворого; - етіотропне лікування; - патогенетичне лікування; - дотримання санітарно-гігієнічих

вимог щодо технології приготу-вання консервованих продуктів

Питання для самоконтролю: 1. Дайте характеристику збудника ботулізму. 2. Як можна захворіти на ботулізм? 3. На що діє ботулотоксин в організмі людини? 4. Основні клінічні прояви ботулізму. 5. Як підтвердити діагноз? 6. Яку допомогу треба надати хворому? 7. Особливості догляду за хворим. 8. Поява яких скарг потребує негайного виклику лікаря? 9. Як попередити виникнення ботулізму? Ситуаційна задача: Завдання Відповідь

В інфекційне відділення одночасно

поступило 3 хворих з ознаками

ботулізму, які вживали в їжу борщ,

котлети, картопляне пюре, консервовані

гриби, сметану, торт, компот. Який продукт міг спричинити

захворювання?

Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски. І. Медсестринське обстеження Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: ІІ. Медсестринський діагноз: ІІІ. Планування медсестринських втручань ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань У. Оцінка результатів медсестринських втручань.

Опануй – алгоритм введення чужорідної сироватки – правила забору матеріалу для

лабораторного дослідження. Правила забору матеріалу

Матеріал для дослідження забирають до введення сироваток. Кров з вени (8-10 мл)

поміщають у стерильну пробірку з 1 мл 4 % розчину натрію цитрату, блювотиння,

промивні води (по 50-60 мл), кал (50-60 г), сечу (100 мл), залишки їжі (100 г з різних

місць) – у стерильні скляні банки, що закриваються. На кожну банку наклеюють

відповідну етикетку. У проби не можна додавати консерванти, їх необхідно негайно

відправити в лабораторію. Якщо це неможливо – покласти в холодильник, оскільки

ботулотоксин при низькій температурі зберігається довше.

Алгоритм уведення чужорідної сироватки ( проти ботулінічної, протигангренозної, протидифтерійної)

Мета: при введенні сироватки уникнути анафілактичного шоку

Необхідні матеріали Послідовність дій Примітка

1. Бікс з ватою. 2. 70° етиловий спирт. 3. Шприци

одноразові або скляні, ємністю 1 мл і 10-20 мл. 4.Голки № 0415 для в/ш ін'єкцій. 3. Голки

ін'єкційні № 0845 для в/м ін'єкцій. 6. Пінцет

анатомічний.

1.Продезінфікувати шкіру внутрішньої поверхні передпліччя ватою, змоченою у 70°спирті. 2. Виконати в/ш пробу з розведеною 1:100 сироваткою (на ампулі звичайно є напис червоного кольору) для визначення чутливості до чужорідного білка. Для цього сироватку в об'ємі 0,1 мл ввести в/ш у внутрішню поверхню середньої третини передпліччя. 3. Оцінити реакцію через 20 хв. 4. При негативній шкір-ній пробі концернтро-вану сироватку (ампула позначена синім кольором) вводять п/ш в зовнішню ділянку середньої третини плеча в об'ємі 0,1 мл. 5. Ще через 30 хв підшкірно вводять 0,2 мл концентрованої сироватки, і… 6. За відсутності місцевої або загальної реакції через 60-90 хв уводять в/м решту призначеної дози сироватки, підігрітої до температури 36±1 °С.

При позитивній в/ш пробі, а також у випадку появи реакції на підшкірне введення 0,1 мл концентрованої сироватки препарат використовують тільки за життєвими показаннями. Для десенсибілізації розведену

1:100 сироватку вводять підшкірно в об'ємі 0,5 мл, потім - 2 мл, 5 мл з інтервалами 15-20 хв, потім з тим же інтервалом уводять підшкірно 0,1 мл і 1,0 мл концентрованої сироватки і далі (за відсутності реакції) всю призначену дозу сироватки. Одночасно хворому проводять

неспецифічну десенсибілізацію (кальцію хлорид, протигістамінні препарати, глюкокортикостероїди), за необхідності сироватку вводять під наркозом.


Тема: Поліомієліт Кількість навчальних годин: 3 год Актуальність: поліомієліт – антропонозна вірусна інфекційна хвороба,

характеризується ураженням нейронів спинного мозку, розвитком в'ялих паралічів і

парезів кінцівок і тулуба. У зв'язку з впровадженням вакцинопрофілактики

захворюваність різко знизилась, але останнім часом реєструються випадки серед дітей. Навчальна мета: Знати етіологію, епідеміологію, клінічні прояви різних форм

захворювання, здійснення медсестринського процесу в пацієнтів при поліомієліті,

специфічну лабораторну діагностику, догляд і лікування хворих. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

Особливості збудника,

лабораторну діагностику. Догляд за хворим,

проведення поточної

дезінфекції.

Вміти збирати матеріал (фекалії,

спинномозкову рідину, змиви із задньої

стінки глотки, кров) для вірусологічних

досліджень. Створити комфортні умови, надавати

хворому положення, що запобігає

деформації скелета. Рекомендована література: А.В.Чорновіл, Р.Ю.Грицко М.А.Андрейчин, О.Л.Івахів

"Клінічне медсестринство в інфектології з елементами епідеміології", с.365-371. Навчально-методичний посібник з курсу "Інфекційні хвороби" КМК. Самостійна робота: Основні


Вивчити: - епідеміологію -клінічну

картину -принципи

лікування - профілактику

Зверніть увагу на джерело

інфекції, механізм передачі. Діагностичні симптоми типового

і атипового поліомієліту. - паралітичної форми: - спінальної - бульбарної - понтинної - енцефалітичної - непаралітичної форми: - абортивної - менінгеальної - інапарантної Патогенетичне лікування Специфічна профілактика,

екстрена профілактика

Питання для самоконтролю: 1. Збудник поліомієліту, його характеристика. 2. Джерело збудників, шляхи зараження людей? 3. Ураження якої системи організму відбувається при типовому поліомієліті? 4. Назвіть види паралітичної форми. 5. Назвіть періоди перебігу спінальної форми. 6. Назвіть види атипової форми. 7. Назвіть методи специфічної діагностики 8. Які особливості догляду при паралітичній. бульбарній, непаралітичній формі. 9. Принципи лікування хворих. 10. Як запобігти захворюванню на поліомієліт? Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски. І. Медсестринське обстеження Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: - - - - - - - - - - - - - - - ІІ. Медсестринський діагноз: - - - - ІІІ. Планування медсестринських втручань - - - - - - ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань - - - - - У. Оцінка результатів медсестринських втручань.

Відпрацюй практичні навички: - взяття матеріалу на вірусологічне дослідження.

Взяття матеріалу на вірусологічне дослідження.

Операції Їх зміст 1. Збір матеріалу Кал, змиви із задньої стінки глотки, носа,

спинномозкову рідину - брати у перші

дні хвороби. Матеріал збирають у стерильні флакони.

2. Зберігання матеріалу Проби зберігають при низький

температурі (-200).


Тема: Вірусний гепатит Е. Кількість навчальних годин: 2 год Актуальність: гепатит Е гостра інфекційна хвороба, яка звичайно має доброякісний

перебіг , однак у вагітних і породіль характеризується тяжким перебігом із частим

розвитком печінкової енцефалопатії і високою летальністю (до 70 %) масивними

кровотечами. Навчальна мета: Знати етіологію, епідеміологію, клінічні прояви, медсестринський

процес: значення даних анамнезу медсестринського об'єктивного обстеження. Заходи зі

специфічної діагностики, Медсестринське спостереження, догляд. Профілактику. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

Особливості збудника, лабораторна діагностика. Догляд за хворим.

Протиепідемічний режим у

відділенні.

Збирати кров на серологічні

дослідження. Приготувати дез.

розчини. Контролювати додержання

дієтичного харчування,

проводити дезінтоксикаційну

терапію. Рекомендована література: А.В. Чорновіл, Р.Ю.Грицко "Клінічне медсестринство в

інфектології з елементами епідеміології" с. 231-233 Самостійна робота: Основні


Вивчити: - епідеміологію - клінічну


лікування профілактика

Зверніть увагу на: Джерело інфекції, механізм

передачі. Діагностичні симптоми: - в дожовтяничний період; - період жовтяниці, симптоми

інтоксикації, характерні прояви

хвороби; - передвісники печінкової коми; - патогенетичне лікування; - значення дієтичного

харчування; - специфічна; - догляд за контактними.

Питання для самоконтролю: 1. Охарактеризуйте збудника Вірусного гепатита Е. 2. Епідеміологічні особливості гепатиту Е. 3. Клінічні прояви початкового періоду хвороби. 4. Клінічні прояви жовтяничного періоду. 5. Перерахуй передвісники печінкової коми. 6. Назвіть основні методи лабораторної діагностики. 7. Режим і дієта при вірусному гепатиті. 8. Засоби патогенетичного лікування. 9. Тактика при загрозі розвитку печінкової коми. 10. Особливості диспансеризації реконвалесцентів. Ситуаційна задача: Завдання Відповідь Хвора вагітна жінка з вірусним

гепатитом Е, вночі погано спала. Вранці

з'явилось повторне блювання, носова

кровотеча t тіла – 37,50С, пульс 86 за

1 хв. Ваша тактика.

Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски.

І. Медсестринське обстеження Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: - - - - - - - - - - - - ІІ. Медсестринський діагноз: - - - ІІІ. Планування медсестринських втручань - - - ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань - - - - - У. Оцінка результатів медсестринських втручань. Відпрацюй практичну навичку згідно алгоритму: - взяття крові для біохімічних досліджень та серологічних досліджень

Алгоритм дії медичної сестри при виконання

практичного навичка „Взяття крові для біохімічного дослідження".

Мета: визначити біохімічні зміни в крові (рівень білірубіну, ферментів, протромбіну,

холестерин}', білкових фракцій). Оснащення: стерильна голки з широким просвітом (голка Дюфо), ватні стерильні

кульки, пінцет, стерильна серветка, джгут, спирт, стерильна пробірка в штативі, гумові

рукавички. Примітка: кров беруть натще.

№ Виконання процедури

Обґрунтування

1. І. Підготовка до процедури. Пояснити хворому

мету і хід проведення процедури, отримати

згоду.



2. Підготувати необхідне оснащення. 3. Хворого посадити проти світла чи лежачи на спині,

повернувши голову вбік, протилежний тому, звідки

беруть кров.

Запобігти розвиток

колапсу від крові.

4. Під ліктьовий суглоб підкладають валик. Вільний доступ до вени. 5. Вимити руки і одягнути гумові рукавички. Інфекційна безпека. 6. За 1-2 хвилини до маніпуляції на нижню третину

плеча на серветку накладають джгут, контролюючи

зберігання артеріального пульсу.

Підвищений венозний

тиск.

7. Запропонувати хворому декілька разів стискати і розтискати кулак.

І. II. Основний етап. Ліктьовий згин протирають двічі

спиртом. Правила асептики.

у За допомогою пінцету беруть серветку і гожу

Дефо, і обгортають канюлю у стерильну серветку. Попередити попадання

крові на шкіру хворого. 3. Тримаючи голку зрізом вгору, проколюють шкіру

паралельно вені і під гострим кутом проколюють

вену.

4. Під канюлю голки на серветку підставляють

пробірку і збирають 5 - 10 мл крові.

5. Джгут знімають, після того, як кров перестає

поступати в пробірку, на місто введення голки

накладають ватну кульку зі спиртом і голку

швидким рухом витягують з вени.

Для зниження тиску в

судинах.

6. Руку хворого, з кулькою зі спиртом у ліктьовому

суглобі, зігнути на 2-3 хвилини, потім накласти

суху ватну кульку. Примітка: для уникнення гемолізу еритроцитів

Інфекційна безпека

пацієнта.

необхідно: а. кров зібрати вільно (при висмоктуванні крові шприцом травмуються еритроцити); б. доставити кров в лабораторію негайно; в. пробірку не трясти і не зігрівати у долонях.

Забезпечити певний

результат дослідження.

1. III. Заключний етап. Голку з серветкою

занурити в дез. розчин. Знезараження крові.

2. Зняти рукавички вимити обсушити руки. Інфекційна безпека

медичного персоналу. 3. Виписати супровідний документ. 4. Пробірку з кров'ю тимчасово доставити до

лабораторії.

Інструкція по виконанню практичного навику:

"Заб ір крові для серологічних досліджень" (Реакція Відаля, РНГА) Цілі: виявити антитіла в крові хворих до збудника. Істотні операції Техніка виконання маніпуляцій

1. Вибір необхідного інструментарію

та матеріалу. 2.Надання хворому потрібного положення.

Стерильна голка і широким просвітом, ватні стерильні кульки, джгут, спирт, стерильні пробірки. Хворий лежить на спині, повернувши голову вбік, протилежний тому, звідки беруть кров. Під ліктьовий суглоб підкладають валик.

3. Підготовка персоналу. Одягнути маску, гумові рукавички. 4. Підготовка руки хворого. За 1-2 хв до маніпуляції в нижню

третину плеча на марлеву серветку накладають джгут, контролюючи зберігання артеріального пульсу. Хворий декілька разів стискує і розтискує кулак. Ліктьовий згин протирають спиртом.

5. Введення голки в вену. Тримаючи голку зрізом вгору. Правою рукою проколюють шкіру. Паралельно вені під гострим кутом до шкіри-проколюючи вену.

6. Збір крові.

Як тільки з вени починає витікати кров, підставляють стерильну пробірку для її збору. Забирають 3-5 мл крові.

7. Завершення пункції. На місце введення голки накласти ватну кульку, змочену спиртом. Хворий розтискає кулак. Джгут знімають. Швидко витягають голку з вени. Зігнути руку хворого у ліктьовому суглобі з кулькою зі спиртом.

8. Завершення маніпуляції. Пробірку з кров'ю треба поставній в термостат при Т 370С на ЗО хв, а потім у холодильник.

9. Складання супровідного документу до лабораторії.

В супровідному документі вказують: назву матеріалу, мед. дослідження, відділення, П.І.Б, дату початку хвороби, дату взяття матеріалу, діагноз, підпис м/с.


Тема: Вірусний гепатит С, Д. Кількість навчальних годин: 3 год Актуальність: Вірусні гепатити С, Д – це дуже розповсюджені види пострансфузійних

гепатитів. Питома вага ГС серед інших видів гепатитів становить у різних країнах від

50 % до 90 %. Гепатит Д в ендемічних районах Південної Америки, Африки, Середньої

Азії діагностують у 50 % хронічних носіїв НВV. У країнах Європи і США 25-50 % летальних наслідків при фульмінантних формах ГВ пов'язані з інтеркурентним

нашаруванням ГД. Навчальна мета: Знати етіологію, епідеміологію, клінічні прояви різних періодів

хвороби, можливі ускладнення, наслідки, медсестринський процес: значення даних

анамнезу медсестринського об'єктивного обстеження. Заходи із лабораторної

діагностики. Роль медсестри у профілактиці внутрішньолікарняного інфікування. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Анатомія з

фізіологією Мікробіологія Сестринська

справа

Функції печінки. Властивості збудників.

Лабораторна діагностика. Догляд за хворим. Санітарно-протиепідемічний режим у

відділенні. Дієтичне харчування.

Збирати кров на серологічні

дослідження. Оцінювати колір шкіри, сечі,

проводити знезаражування

інструментарію. Рекомендована література: М. А.Андрейчин, О.Л.Івахів "Медсестринство при

інфекційних хворобах" с. 246-251 Самостійна робота: Основні






передачі. Діагностичні симптоми: - в різні періоди хвороби; - можливі ускладнення,

наслідки; - патогенетичне лікування; - противірусні препарати; - дієтичне харчування; - обстеження донорів; - догляд за контактними.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте особливості збудників гепатитів С, Д. 2. Епідеміологічні особливості гепатитів С, Д. 3. Основні патологічні зміни в печінці при гепатитах. 4. Клінічні прояви початкового періоду хвороби. 5. Клінічні прояви жовтяничного періоду. 6. Що сприяє хронізації вірусних гепатитів? 7. Назвіть основні методи лабораторної діагностики. 8. Режим і дієта при вірусних гепатитах. 9. Лікування препаратами інтерферону. 10. Особливості диспансеризації реконвалесцентів. 11. Профілактика гепатитів С, Д. Завдання 1. Складіть перелік питань для з'ясування епіданамнезу у хворого на гепатит С, Д. 2. Складіть меню хворому на вірусний гепатит середньої тяжкості.


І. Медсестринське обстеження Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: - - - - - - - - - - - - ІІ. Медсестринський діагноз: - - - ІІІ. Планування медсестринських втручань - - - ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань: - - - - - У. Оцінка результатів медсестринських втручань: Відпрацюй практичну навичку згідно алгоритму: - взяття крові для біохімічних досліджень; - взяття крові для серологічних досліджень; - достерилізаційна обробка виробів медичного призначення

(див. сам роботу № 9). Алгоритм

достерилізаційної обробки виробів медичного призначення

Необхідні

матеріали Послідовність дій

1. Гумові рукавички. 2.1 % розчин натрію бензоату. 3. Дезрозчин. 4.Проточна і дистильована вода. 5.Мийний розчин (5 г синтетичного мийного засобу + 15 мл 33 % розчину перекису водню + 980 мл води). 6.Електроплитка. 7. Йоржик. 8. Мандрен. 9. Сухожарова шафа.

1. Одягти гумові рукавички. 2. Занурити медичні вироби, забруднені кров'ю, у розчин інгібітору корозії (1 % розчин натрію бензоату). 3. Продезінфікувати шприци, голки та інші інструменти в розібраному вигляді, зануривши їх у і % розчин хлораміну на 1 год (в 6 % розчин перекису водню - на 2 год, або прокип'ятивши в 2 % содовому розчині протягом 15 хв). 4. Ополоснути їх проточною водою протягом 1 хв. 5. Підігріти мийний засіб до 45-50 °С

6. Замочити протягом 15 хв в одному з .підігрітих мийних розчинів. 7. Помити кожен циліндр і поршень у тому ж мийному розчині йоржиком, а голки - мандреном протягом 0,5-1 хв. 8. Ополоснути під проточною водою

протягом 3-10 хв. 9. Ополоснути дистильованою водою протягом 0,5-1 хв. 10. Просушити у сухожаровій шафі

гарячим повітрям при температурі 85 °С до повного зникнення вологи.

Є три варіанти ортотолуїдинової проби: _

1. Готують 4 % розчин ортотолуїдину в 96° етиловому спирті. Відбирають 5 -10

мл основного спиртового розчину і додають до нього таку ж кількість 50 % оцтової кислоти і стільки ж дистильованої води. На контрольований предмет наносять 2-3 краплі розчину і 1-2 краплі 20 % перекису водню.

2. До реактиву, що складається з 5 мл 50 % оцтової кислоти і 0,25 г ортотолуїдину, додають 5 мл 3 % розчину перекису водню.

Змішують рівні кількості 1 % водного розчину ортотолуїдину, приготовленого на дистильованій воді та 3 % розчині перекису водню.


Тема: Парагрип. Кількість навчальних годин: 1год. Актуальність: Серед гострих респіраторних захворювань на парагрип припадає 20 % у дорослих, 30 % у дітей. У дітей перших років життя розвивається стеноз гортані,

який може призвести до асфіксії і смерті. Навчальна мета: Знати етіологію, епідеміологію, клінічні прояви, симптоми

стенозуючого ларинготрахеїту, значенню медсестринського спостереження, надання

медсестринської допомоги при виявленні ознак стенозу гортані, заходи із лабораторної

діагностики. Принципи профілактики. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

Властивості збудників.

Лабораторна діагностика. Дезинфекція при захворюваннях

з крапельним механізмом

передачі. Медсестринське обстеження.

Брати мазки і змиви з

носоглотки для лабораторного

дослідження. Контролювати t тіла, частоту

дихання.

Рекомендована література: М. А.Андрейчин, О.Л.Івахів "Медсестринство при






Зверніть увагу на: джерело інфекції, механізм

передачі. - клінічні прояви парагрипу; -клінічні прояви стенозу

гортані; - патогенетичне лікування; - невідкладні заходи при крупі; - санітарно-гігієнічні заходи; - застосування інтерферону,

оксолінової мазі.

Питання для самоконтролю: 1. Охарактеризуйте збудника парагрипу. 2. Як можна заразитися парагрипом? 3. Як проявляється хвороба. 4. Принципи лікування хворих. 5. Невідкладна допомога при крупі. 6. Як вберегтися від захворювання? Завдання

Відповідь

У хворої на парагрип голос став

хрипким, з'явився грубий "Гавкаючий"

кашель, ціаноз губ, дихання стало

шумним. Про що це свідчить? Ваші дії.


І. Медсестринське обстеження Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: - - - - - - - - - - - - ІІ. Медсестринський діагноз: - - - ІІІ. Планування медсестринських втручань - - - ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань: - - - - - У. Оцінка результатів медсестринських втручань: Відпрацюй практичну навичку згідно алгоритмів: - взяття мазків і змивів з носоглотки на вірусологічне дослідження - надання невідкладної допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту.

Правила взяття змивів з носоглотки

при вірусних інфекціях дихальних шляхів 1 спосіб Хворому пропонують прополоскати горло 10-15 мл ізотонічним розчином натрію

хлориду. Таке промивання проводять 2-3 рази. Змиви збирають в широкогорлу банку.

Потім сухим тампоном протирають слизову оболонку задньої стінки глотки і носові

шляхи за допомогою пінцета. 2 спосіб Сухим або злегка зволоженим ізотонічним розчином натрію хлориду, тампоном

протирають задню стінку глотки (тампон придержують пінцетом). Для змочування

тампона можна використати 5 % сироватку крові тварин. Таке протирання слизової

оболонки задньої стінки глотки проводять 2-3 рази. Кожен раз використовуючи новий

тампон. Всі тампони від одного хворого занурюють в пробірку з 5 мл бульйона. Кров для серодіагностики (в І період захворювання, Беруть з вени 3-5 мл і І період одужання – для реакції отримують сироватку. парними сироватками) Матеріал від хворих вірусними інфекціями зберігають в холодильнику.

Невідкладні заходи при крупі 1. в ід вол ікаючі засоби : г аряч і ножні ванни (температура вод и 38-39 °С ) чи н іжні ванни з г ірчицею . 2 . парові інгаляц і ї аб о застосування аерозолю такого склад у: натр ію г ідрокарбонат 4 % розчину 4 м л, рибонуклеаза - 0, 05 г , еуф іл ін 2,4 % 5 мл, димед рол 1 % 1 мл, хлороф іл іпт 1 % 5 мл . 3.заспок ійливі (настоянка валер іани, д іа зепам, оксиб утират натр ію) . 4. антиг істам інн і (димедрол, супрастин, тавег і л) . 5.сечог інн і (ф уросем ід , ла зикс) . 6.глюкокортико їди (предн ізолон, г ід рокортизон) . 7 . при неефективност і вказаних заход ів вдаються до інтубац ії трахе ї .

Прогноз б ільш сприятливий, н іж при грип і . У д ітей при

парагрипозному круп і та в ірусно -бактер ійних пневмоніях в ін може

бути несприятливим.


Тема: Аденовірусна інфекція. Кількість навчальних годин: 2 год. Актуальність: Аденовірусна інфекція розповсюджена повсюди. Захворюваність

підвищується повсюди в холодну пору. Частіше хворіють діти у віці до 3 років.

Епідемічні спалахи спостерігаються частіше в дитячих садках і яслах і припадають на

перші місяці формування колективу. Навчальна мета: Знати етіологію, епідеміологію, клінічні прояви різних клінічних

форм, медсестринське обстеження, встановлення медсестринського діагнозу,

складання плану медсестринських втручань. Заходи лабораторної діагностики. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа


Лабораторна діагностика. Протиепідемічний режим у

відділенні. Догляд за хворими.

Брати мазки і змиви з

носоглотки для лабораторного

дослідження. Контролювати t тіла, надати

медсестринську допомогу в разі

гіпертермічного синдрому. Рекомендована література: М. А.Андрейчин, О.Л.Івахів "Медсестринство при

інфекційних хворобах" с. 237-242. Самостійна робота: Основні






передачі. Діагностичні симптоми

клінічних форм: -ринофарингіту, фаринго-кон'юнктивальної гарячки,

кератокон'юнктивіту, мезаденіту; - місцеве лікування; - застосування стимуляторів

інтерфероноутворення; - дезінтоксикаційна терапія; - підвищення резинстентності

організму.

Питання для самоконтролю: 1. Назвіть збудника хвороби та його особливості. 2. За яких обставин може захворіти людина? 3. Клінічні прояви аденовірусної інфекції. 4. Як підтвердити діагноз? 5. Принцип лікування хворих. 6. Основи профілактики. Завдання

Відповідь

У хворої аденовірусна хвороба:

фарингокон'юнктивальна гарячка

середньої тяжкості. Організуйте догляд за нею.


І. Медсестринське обстеження Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: - - - - - - - - - - - - ІІ. Медсестринський діагноз: - - - ІІІ. Планування медсестринських втручань - - - ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань: - - - - - У. Оцінка результатів медсестринських втручань: Відпрацюй практичну навичку згідно алгоритму: - взяття мазків і змивів з носоглотки та вірусологічне дослідження (див. сам. роботу

№ 11) - розведення та закапування в ніс лейкоцитарного інтерферону

Применение интерферона

Применяют в виде раствора, который готовят на дистиллированной или

кипяченой воде комнатной температуры. Раствор имеет красный цвет (с опалесценцией

со светорассеянием), его можно хранить на холоде в течение 1 -2 сут. Препарат закапывают в носовые ходы или распыляют. Ампулу перед

употреблением вскрывают, вливают в нее воду комнатной температуры до черты на

ампуле, соответствующей 2 мл. Содержимое осторожно встряхивают до полного

растворения. З каждый носовой ход вводят по 5 капель 2 раза в сутки с интервалом не

менее 6 ч. При пользовании распылителем (любой системы) вводят в каждый носовой

ход по 0,25 мл раствора. С лечебной целью интерферон следует принимать при первых

признаках гриппа. Зффективность препарата тем выше, чем раньше начат его прием.

Наиболее зффективен ингаляционный способ (через нос или рот). На одну ингаляцию

используют 3 ампулы препарата, содержимое которых растворяют в 10 мл воды, Воду

подогревают до температуры не выше +37 °С. Ингаляции проводят 2 раза в сутки с

интервалом не менее 1-2 ч. При распылении или закапывании растворяют содержимое

ампулы в 2 мл воды и вводят по 0,25 мл (5 капель) в каждый носовой ход через 1-2 ч не

менее 5 раз в сугки в течение 2-3 дней.


Тема: Інфекційний мононуклеоз. Кількість навчальних годин: 2. Актуальність теми – Інфекційний мононуклеоз значно поширений у світі,

захворюваність носить спорадичний характер. Захворювання виявляють переважно

серед підлітків та дітей молодших вікових груп. Ця інфекція являється маркером

опортуністичної інфекції при СНІД. Навчальна мета Знати: визначення, етіологію, епідеміологію. Медсестринський процес при інфекційному мононуклеозі, значення даних анамнезу,

медсестринського об'єктивного обстеження, визначення дійсних проблем пацієнта.

Заходи з лабораторної діагностики. Роль медсестринського спостереження, догляду,

виконання лікарських призначень зі специфічної та неспецифічної терапії. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Вірус, властивості вірусу,

лабораторна діагностика.

Взяти кров на серологічне

дослідження.

Рекомендована література: М.А.Андрейчин О.Л.Івахів "Медсестринство при



Вивчити: - епідеміологія - клінічна

картина - принципи

лікування

Зверніть увагу на джерело

механізм передачі. Характерні симптоми: а) лімфаденопатія; б)гепатолієнальний синдром в) тонзиліт; г) прояви інтоксикації. Специфічне лікування: а) препарати; б) шляхи введення, день,

дози; Симптоматичне лікування. Показання для призначення

антибіотиків.

Питання самоконтролю – відповідай усно. 1. Назвіть збудника інфекційного мононуклеозу, його характеристика. 2. Джерело збудника. 3. Механізм передачі збудника. 4. Основні клінічні прояви хвороби. 5. Можливі ускладнення. 6. Діагностичні критерії мононуклеозу. 7. Принципи медикаментозного лікування. Тестовий самоконтроль – підкресли правильну відповідь. В інфекційне відділення поступив хворий зі скаргами на підвищення температури 38,70, біль голови, загальну слабість, незначний біль у горлі, утруднене дихання через ніс.

Виявлено збільшені підщелепні передньо-, задньошийні лімфовузли та пахвинні,

лакуларний тонзиліт та збільшену селезінку. У загальному аналізі крові: лейкоцитоз,

лімфо- і моноцитоз. 1. Яке захворювання можна запідозрити?

а) ангіна лакуларна б) гостре респіраторне вірусне захворювання в) інфекційний мононуклеоз г) аденовірусна інфекція д) риновірусна хвороба

2. Збудником хвороби є: а) стрептокок б) герпевірус в) параміксовірус г) вірус Епштейн-Барра д) стафілокок

3. Джерелом збудника є: а) хворі на ангіну б) хворі на інфекційний мононуклеоз в) реконвалесценти до 6 міс після одужання г) носії гемолітичного стрептококу

4. Які ускладнення можуть виникнути у хворого? а) розрив селезінки б) гостра ниркова недостатність в) енцефаліт г) інфекційно-токсичний шок д) гемолітична анемія

5. Які методи лабораторної діагностики підтверджують діагноз? а) бактеріологічний б) бактеріоскопічний в) серологічний г) вірусологічний

Склади структурно-логічну схему:

Інфекційний мононуклеоз

Етіологія Епідеміологія Клінічні прояви джерело механізм 1.

1. передачі 2. 2. шляхи передачі 3.

1. 4. 2. 5.

3. 4.

Лабораторна діагностика Лікування

1. 2. етіотропне патогенетичне 3. Склади схему медсестринського процесу: І. Медсестринське обстеження Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: ІІ. Медсестринський діагноз: ІІІ. Планування медсестринських втручань ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань У. Оцінка результатів медсестринських втручань. Відпрацюй практичну навичку: - взяття крові для серологічних досліджень.

Самостійна робота № 14 Тема: Ангіна. Кількість навчальних годин: 3 год. Актуальність: Найвищій рівень захворюваності ангіною спостерігається серед дітей у

віці від 5 років до 15 років, характерні підйоми захворюваності в осінньо-зимовий

період; клінічні прояви схожі з легкою формою дифтерії мигдаликів, тому між цими

хворобами проводиться диференційна діагностика. Навчальна мета: Знати етіологію, епідеміологію, клінічні прояви різних періодів

хвороби, можливі ускладнення, наслідки, медсестринський процес, профілактичні

заходи. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа


Лабораторна діагностика. Догляд за хворим в разі

гіпертермічного синдрому.

Збирати матеріал з мигдаликів

для дослідження. Вимірювати t тіла, Р АТ

проводити ін'єкції антибіотиків. Рекомендована література: М. А.Андрейчин, О.Л.Івахів "Медсестринство при





лікування


передачі. Діагностичні симптоми

катаральної, фолікулярної,

лакунарної і некротично-виразкової ангіни. -Етіотропна терапія. -Патогенетична терапія.

Питання для самоконтролю: 1. Які збудники спричиняють ангіну, їх властивості. 2. Як можна заразиться і захворіти на ангіну? 3. Основні клінічні прояви різних форм ангіни. 4. До яких ускладнень може призвести ангіна? 5. Особливості ангіни Симановського-Венсана. 6. Правила забору матеріалу для бактеріологічного дослідження. 7. Основні медикаменти для лікування хворих.

Завдання Відповідь У хворої відзначаються біль у горлі при

ковтанні, гарячку, Т – 38,70С, підщелепні

лімфовузли збільшені, помірно болючі.

Піднебінні мигдалики збільшені,

гіперемійовані, у лагунах гній жовто-білого кольору, що легко видаляється

шпателем. Помірна тахікардія. Яке захворювання можна запідозрити?


І. Медсестринське обстеження Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: - - - - - - - - - - - - ІІ. Медсестринський діагноз: - - - ІІІ. Планування медсестринських втручань: - - - ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань: - - - - - У. Оцінка результатів медсестринських втручань: Відпрацюй практичні навички згідно алгоритму: - збирати матеріал для бактеріологічних досліджень.

Алгоритм дії медичної сестри при виконанні практичного навичка

„Взяття слизу з носа від хворого для бактеріологічного дослідження".

Мета: зібрати матеріал від хворого для бактеріологічного дослідження. Оснащення: гумові рукавички, маска, стерильні пробірки з сухим стерильним ватним

тампоном - 2 шт., штатив для пробірок, стерильний шпатель, чашка Петрі з живильним

середовищем, склограф. Примітка: забір матеріалу з зіва проводять натще, до полоскання або зрошення горла. № Виконання процедури

Обґрунтування

1 І. Підготовка до процедури. Пояснити хворому

мету і хід проведення процедури, отримати згоду. Забезпечити право на інформацію та участь у процедурі.

2 Підготувати необхідне оснащення. Забезпечити чіткість

виконання процедури. 3 Склографом промаркувати пробірки „Н" ,З"

(ніс, зів), та чашку Петрі поділити пополам ,Н"

.3".

4 Виписати направлення до лабораторії. 5 Вимити, висушити руки, надягнути маску,

рукавички. Забезпечити інфекційну

безпеку. 6 Посадити хворого проти джерела світла. Необхідна умова для

проведення процедури 1

II. Основний етап. Великим пальцем лівої руки підняти кінець носу.

Забезпечується доступ до

слизових оболонок

носових ходів. 2 Вийняти ватний тампон із пробірки

маркованою „Н".

3 Обережно ввести тампон і обертальним рухом в один носовий хід, а потім в інший, щільно доторкаючись до їх стінок.

Умова, що забезпечує

ефективність проведення

процедури. 4 Зібравши матеріал, занурити тампоном у

пробірку, не доторкаючись її країв. Забезпечується певний

результат дослідження. 5 Запросити пацієнта широко розкрити рот і

шпателем надавити на корінь язика. Забезпечується доступ до

зіва 6 Вийняти ватний тампон із пробірки, маркованої

„3"

7 Обережно, не торкаючись язика і щік, ввести

тампон у порожнину рота.

8 Зняти слиз тампоном з мигдаликів та дужок. Примітка: при наявності плівок і підозрі на дифтерію, матеріал збирають на границі здорової та

Максимальне накопиченням дифтерійних паличок

ураженої тканини. 9 Вийняти тампон із ротової порожнини і занурити

його в пробірку не торкаючись її країв.

10 Виконання посіву на чашку Петрі з живильним

середовищем: - вийняти тампон з матеріалом із пробірки, маркованої „Н" зигзагоподібним рухом від краю до середини чашки розтираючи слиз, обертаючи тампон. Таким же чином виконати посів з пробірки маркованої „3".

Забезпечити певність

дослідження.

1 III. Заключний етап. Вимити руки і

обсушити рушником. Забезпечується інфекційна безпека.

2 Зняти маску і рукавички. 3 Пробірки з тампоном і чашки Петрі з засіяним

матеріалом доставити в бак. лабораторію. Забезпечується певність

дослідження. 4 До відправки в лабораторію чашки Петрі з

матеріалом поставити в термостат.


Тема: Кліщовий енцефаліт. Кількість навчальних годин: 2 Актуальність теми. У більшості країн Європи виділено віруси кліщового енцефаліту

та діагностовано гарячкові форми цієї інфекції, яка дає високі показника смертності та

інвалідності після перенесеного захворювання. Навчальна мета: Знати визначення, етіологію, епідеміологію. Медсестринський

процес при кліщовому енцефаліті: значення даних анамнезу, медсестринського

об'єктивного обстеження, визначення проблем пацієнта. Заходи ці специфічної

діагностики. Роль медсестринського спостереження, догляду, виконання лікарських

призначень. Принципи профілактики – знищення кліщів, захист від їхніх укусів. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

Характеристика вірусу. Специфічну профілактику,

специфічне лікування. Догляд за хворим з парезами,

паралічами.

Взяти кров на серологічне

дослідження. Правила введення вакцин,

імуноглобулінів.

Рекомендована література: М.Л.Воловская "Єпидемиология с основами

инфекционних болезней", К.Н.Синяк, В.М.Гирін "Епідеміологія з основами медичної

паразитології" Самостійна робота: Основні


Вивчити епідеміологія

захворювання - клінічна



Джерело інфекції, механізми

передачі, вхідні ворота. Діагностичні симптоми: а) менінгеальної форми б)менінгоенцефалітичної

форми в)полімієлітоподобної

форми г) молочної лихоманки. Специфічна терапія:

препарати, дози, спосіб

введення. Патогенетична терапія. 1. Специфічна

профілактика 2. Неспецифічна

профілактика

Питання самоконтролю – відповідай усно. 1. Характеристика збудника кліщового енцефаліту. 2. Джерело збудника. 3. Механізм передачі збудника. 4. Прояви різних клінічних форм хвороби. 5. Можливі ускладнення. 6. Специфічна лабораторна діагностика. 7. Принципи медикаментозного лікування. Тестовий самоконтроль – підкресли правильні відповіді В інфекційне відділення доставили хворого у тяжкому стані зі скаргами на озноб,

гарячку, головний біль, блювання, болі у м'язах, шиї, плечового пояса, судоми. При

огляді: температура тіла 38,80, сонливість, дезорієнтація в просторі та часі, судоми,

позитивні менінгеальні симптоми Керніга, Брудзинського, ригідність потиличних

м'язів. З анамнезу відомо, що два тижні тому його вкусив кліщ. 1. Яке захворювання можна запідозрити?

А. сепсис Б. черевний тиф В. грип Г. кліщовий енцефаліт Д. менінгококова інфекція

2. Збудником хвороби є: А. пріони Б. герпесвірус В. стафілокок Г. арбовірус Д. диплокок

3. Який інкубаційний період? А. 2 – 8 днів Б. 1 – 4 дні В. 15 – 20 днів Г. 5 – 30 днів Д. 1 – 3 дні

4. Що найчастіше уражається при цій хворобі: А. легені Б. нирки В. слизові оболонки Г. центральна нервова система Д. печінка та селезінка

5. Який матеріал беруть для діагностики? А. слиз Б. випорожнення В. спинномозкову рідину Г. кров та спинномозкову рідину Д. кров

6. Яке специфічне лікування А. антибіотики

Б. сульфаніламіди В. нітрофурани Г. специфічний донорський імуноглобулін Д. фторхінолони

7. При болях у м'язах шиї, плечового пояса медсестра: А. вводить знеболююче Б. проводить масаж В. накладає компрес Г. надає пацієнтові зручного фізіологічного положення Д. прикладає холод

Склади структурно-логічну схему: Етіологія Епідеміологія Класифікація

джерело механізм за варіантами а) основне передачі а)

а) основний б) б) додаткове за різновидами

маніфестної форми а) б) Лабораторна в) діагностика: г) а) д) б) е) в) за тривалістю Лікування а) специфічне б) а) в) б) патогенетичне Профілактика загальна а) б) специфічна а) невідкладна б) планова

Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски. І. Медсестринське обстеження: Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: ІІ. Медсестринський діагноз: ІІІ. Планування медсестринських втручань ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань У. Оцінка результатів медсестринських втручань. Відпрацювання практичної навички згідно алгоритму : - взяття крові для серологічних досліджень.


Тема: Сказ. Кількість навчальних годин: 3. Актуальність теми Сказ реєструється в більшості країн світу. У світі щорічно від сказу

вмирає біля 50 тис людей і понад 1 млн різних тварин. в Україні щороку від сказу

гинуть до 3 осіб. Навчальна мета. Знати етіологію, епідеміологію, клінічні прояви, медсестринський

процес, профілактичні заходи. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

- властивості збудників,

лабораторна діагностика - лікувально-охоронний режим

- догляд за пацієнтом у разі

збудження - обмежити вплив будь-яких

зовнішніх подразників


інфекційних хворобах" с. 350-356. Самостійна робота: Основні


Вивчити - епідеміологію -клінічну картину - догляд і


Зверни увагу: - джерело інфекції, механізм

передачі; - діагностичні симптоми

стадій передвісників,

збудження паралічів; - обмеження впливу

зовнішніх подразників. - специфічна профілактика.

Питання для самоконтролю: 1. Яка різниця між вуличним і фіксованим вірусами сказу? 2. Які тварини хворіють на сказ? 3. Механізм зараження людини. 4. Від чого залежить тривалість інкубаційного періоду при сказі? 5. Назвіть клінічні передвісники сказу. 6. Основні прояви стадії збудження. 7. Як обробляти рану від укусу? 8. Особливості догляду за хворим. 9. Які препарати застосовують для імунізації? 10. Схема і техніка щеплень проти сказу за умовними та безумовними показаннями.

Задачі самоконтролю: Завдання Відповідь 1. Громадянина покусав сусідський

собака. Дайте пораду і допомогу

постраждалому.

Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски. І. Медсестринське обстеження: Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: ІІ. Медсестринський діагноз: ІІІ. Планування медсестринських втручань: ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань: У. Оцінка результатів медсестринських втручань.

Тест Для контроля практического навыка

«Аллергические внутрикожные (диагностические) пробы»

Существенные операции Содержание

1. Выбор необходимого инструмента и

материала. Туберекулиновые шприцы,

градуированные с ценой деления 0,01 мл,

тонкие иглы; 70°С спирт; ватные

шарики; аллергены (бруцеллин,

дизентерин, тулярин, антраксин,

токсоплазмин, туберкулин, орнитозный и

др.) 2. Введение шприца внутрикожно Пробы ставят обычно на средней части

ладонной поверхности предплечья.

После дезинфекции кожи иглу шприца

вкалывають в ее поверхность под

неьбольшим углом так, чтобы срез иглы

был обращен вверх. 3. Введение аллергена. Как только срез иглы скрывается под

зпидермисом, начинають вводить

препарат. Доза вводимого аллергена, как

правило, составляет 0,1 мл. 4. Контроль введення. При правильном введение на месте

иньекций образуется белый плотный

наощупь пузырек, размером около 5 мм,

имеющий вид «лимонной корочки» и

исчезающий не раньше чем через 10-15 мин.

5. Оценка результатов. Результаты внутрикожных проб

учитывают через 24 и 48 часов по

наличию отека и гиперемии кожи в месте

введення аллергена, причем наибольшее

значение придается величине отека. Диаметр области отека и гиперемии

измеряют и отмечают в истории болезни.

При резко вьіраженной пробе могут

развиться лимфангоит и региональный

(подмышечный) лифмаденит. Пробу считают отрицательной, если

область инфильтрата занимает не более

10 мм.

Самостійна робота № 17 Тема: Правець. Кількість навчальних годин: 3 год. Актуальність теми Правець широко поширений всюди. У мирний час побутовий чи

сільськогосподарський травматизм (зокрема, ураження ступень під час ходіння

босоніж) – найчастіша причина виникнення правця (до 85 % випадків). У 5-10 % випадків виникнення правця зумовлене порушенням правил антисептики під час

абортів, медичних маніпуляцій і хірургічні операції. Летальність становить 15-35 %. Навчальна мета. Знати етіологію, епідеміологію, клінічні прояви типової та атипових

форм, атипових форм, медсестринський процес, профілактичні заходи. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

- властивості збудника,

лабораторна діагностика - лікувально-охоронний режим

- взяти кров з вени для

серологічних досліджень; - обмежити вплив зовнішніх

подразників; - проводити профілактику пролежнів, застійної пневмонії; - догляд за катетером в сечовому

міхурі. Рекомендована література: М.А.Андрейчин О.Л.Івахів "Медсестринство при



Вивчити: епідеміологію - клінічну




передачі; -діагностичні симптоми

генералізованого правця: перші

характерні симптоми,

послідовність розвитку

симптомів; - симптоми атипових форм; - етіотропне лікування; - патогенетичне лікування; - створення охоронного

режиму; - неспецифічно; - специфічна: планова, екстрена

Питання для самоконтролю: 1. Дайте характеристику збудників правця. 2. Як можна захворіти на правець? 3. Ранні клінічні прояви правця. 4. Що таке тризм, сардонічна посмішка, дисфагія? 5. Які ускладнення можуть виникнути у хворих? 6. Особливості догляду за хворим. 7. Як вводити протиправцеву сироватку? 8. Неспецифічна профілактика правця. 9. Специфічна профілактика правця. Задачі самоконтролю: Завдання Відповідь 10. У медпункт звернувся фермер, який

під час роботи в полі поранив руку. Надайте йому допомогу і пораду щодо

профілактики правця.

Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски. І. Медсестринське обстеження: Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: ІІ. Медсестринський діагноз: ІІІ. Планування медсестринських втручань ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань У. Оцінка результатів медсестринських втручань. Відпрацювання практичної навички: - введення антиправцевої сироватки за методом Безредко


Тема: Лептоспіроз. Кількість навчальних годин: 2 Актуальність теми: Лептоспірозна інфекція поширена на всіх континентах світу.

ВООЗ вважає лептоспіроз однією з найважливіших зоонозних інфекцій, які залишають

значні соціально-економічні наслідки. Навчальна мета: Знати визначення, етіологію, епідеміологію. Медсестринський процес при лептоспірозі:

значення анамнезу, медсестринського об'єктивного обстеження, визначення проблем

пацієнта. Заходи з лабораторної діагностики. Роль медсестринського спостереження,

догляду, виконання лікарських призначень зі специфічної та неспецифічної терапії.

Принципи профілактики, роль боротьби з гризунами, ветеринарних заходів; заходи

специфічної профілактики. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

Властивості лептоспірозу, лаб.

діагностика. Спец. профілактику. Догляд за хворим з нирковою

недостатністю.

Взяття крові на серологічне

дослідження. Правила введення

вакцини, імуноглобуліну. Контролювати функцію нирок.


інфекційних хворобах". с. 181-188 Самостійна робота: Основні завдання Вказівки Відповіді Вивчити: - епідеміологію - клінічна



Зверніть увагу на

джерело механізм

передачі. Діагностичні симптоми: а) лихоманка; б) біль в м'язах; в) крововиливи; г) гепатолієнальний

синдром; д) враження нирок. Специфічна терапія: препарати, шляхи

введення Патогенетична терапія. Неспецифічна

профілактика. Специфічна

профілактика.

Питання самоконтролю – відповідай усно 1. Характеристика збудника лептоспірозу. 2. Як можна заразитися лептоспірозом? 3. Які органи найчастіше уражені? 4. Клінічні прояви хвороби. 5. Як підтвердити діагноз лептоспірозу? 6. Особливості догляду за хворими та їх харчування. 7. Основні медикаментозні засоби. 8. Як здійснюється диспансеризація перехворілих? Тестовий самоконтроль – підкресли правильну відповідь 1. Збудником лептоспірозу є:

а) іктеро-геморагічна лептоспіра б) clostridium botulinum в) вірус г) стрептокок д) рикетсія Провачека

2. Резервуаром інфекції в природі є: а) гризуни б) комахи в) бактеріоносій-людина г) хворий лептоспірозом д) усі варіанти вірні

3. Воротами інфекції є: а) пошкоджена шкіра і слизові оболонки б) зовнішні статеві органи в) через кров г) дихальні шляхи д) кишковий тракт

4. Специфічне лікування лептоспірозу: а) антибіотики б) пробіотики в) протигельмінтні препарати г) інтерферон д) противірусні препарати

5. Назвіть інкубаційний період лептоспірозу: а) 5-7 тижнів б) 4-14 днів в) 8-15 днів г) 13-23 днів д) 24 години

6. Механізм передачі лептоспірозу: а) контактно-рановий б) трансплацентарний в) повітряно-крапельний г) трансмісивний д) усі варіанти вірні

7. Які зміни в організмі зараженого викликає іктеро-геморагічна лептоспіра? а) з боку нервової системи б) з боку статевої системи в) вражає паренхіму печінки, нирки г) з боку дихальної системи д) з боку кровотворної системи

Склади структурно-логічну схему: "Лептоспіроз" Етіологія Епідеміологія Класифікація І. 1. Джерело Шляхи передачі 2.

1. 1. ІІ. 1. 2. 2. 2. 3. ІІІ. 1. 4. 2. 5. 3. 6. 4.

Лабораторна діагностика Лікування Ускладнення 1. 1. 2. етіотропне 2. 3. патогенетичне 3. Задача.

Завдання Відповідь Хворий Ш. 25 років, доставлений

машиною швидкої допомоги на третій

день хвороби з високою температурою

+400С. Турбують сильний біль у

литкових м'язах, поперековій ділянці,

біль голови, слабкість. Шкіра і склери

жовті, склерит, кон'юнктивіт, печінка і

селезінка збільшені. Захворів через 5

днів купання в річці. Яке захворювання

можна запідозрити? Функцію якого

органу необхідно контролювати і яким

чином?

Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски. І. Медсестринське обстеження: Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: ІІ. Медсестринський діагноз: ІІІ. Планування медсестринських втручань ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань У. Оцінка результатів медсестринських втручань. Відпрацюй практичні навички: - введення протилептоспірозного імуноглобуліну за методом Безредко.

Самостійна робота № 19 Тема: Туляремія. Кількість навчальних годин 2 Актуальність теми: за останні десятиліття завдяки плановим протиепідемічним

заходам захворюваність на туляремію різко знижена й зведена до поодиноких випадків,

однак можливі спалахи. Навчальна мета: Знати визначення, етіологію, епідеміологію, клінічні форми,

медсестринський процес, профілактичні заходи. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

- властивості збудників,

лабораторна діагностика. - догляд за хворим під час

гарячки, інтоксикації, кашлю,

гнійно-виразкових процесів на

шкірі.

- забирати кров для серологічних

досліджень; - вимірювання t тіла, Р, АТ; - здійснювати внутрішньо-шкірної проби;




Вивчити – епідеміологію - клінічну



Зверни увагу на : - джерело інфекції,

механізм передачі; - діагностичні симптоми: бубонної, виразково-бубонної, очно-бубонної,

ангінозно-бубонної,

абдомінальної, легеневої,

генералізованої форм. Специфічна терапія

(найефективніший

антибіотик, доза, курс). - патогенетична терапія; - у природних осередках; - специфічна.

Питання для самоконтролю: 1. Назвіть збудника туляремії, його властивості. 2. Як розповсюджується інфекція? 3. Основні клінічні форми туляремії. 4. Як підтвердити діагноз туляремії? 5. Техніка проведення шкірної алергічної проби. 6. Особливості догляду за хворим. 7. Принципи лікування хворих. 8. Основи профілактики.

Склади структурно логічну схему формування клінічної форми туляремії залежно від механізму передачі.

Механізм передачі Клінічна форма туляремії

Відпрацювання практичної навички: - постановку шкірно-алергічної проби; - взяття крові для серологічних досліджень (див. сам роботу № 6).

Склади схему медсестринського процесу: заповни пропуски. І. Медсестринське обстеження: Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: ІІ. Медсестринський діагноз: ІІІ. Планування медсестринських втручань ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань У. Оцінка результатів медсестринських втручань.

аспіраційний

трансмісивний

контактний

аліментарний


Тема: Лістеріоз Кількість навчальних годин: 2 Актуальність теми: Лістеріоз – це зоонозна хвороба, що виявлена в усіх країнах

Європи, характеризується септичним ураженням нервової системи, мигдаликів,

лімфатичних вузлів, печінки, селезінки. Навчальна мета. Знати етіологію, епідеміологію, клінічні форми, медсестринський

процес, принципи профілактики. Базові знання: Дисципліна Знати Вміти Мікробіологія Сестринська

справа

- властивості збудника,

лабораторна діагностика. - догляд за хворим під час

гарячки, інтоксикації, кашлю.

- збирати матеріал для

бактеріологічного дослідження; - брати кров для серологічних

досліджень; - вимірювати Т тіла, АТ, Р; - здійснювати внутрішньо-шкірні проби.

Рекомендована література: матеріал із інтернету. Самостійна робота: Основні






передачі; - діагностичні симптоми

нервової, легеневої,

ангінозно-септичної,

септико-гранулематозної

форми; - препарати етіотропної

терапії; - патогенетична терапія; - санітарно-ветеринарні

заходи.

Питання для самоконтролю: 1. Назвіть збудника лістеріозу, його властивості. 2. Як розповсюджується інфекція? 3. Основні клінічні форми лістеріозу. 4. Як підтвердити діагноз лістеріозу? 5. Особливості догляду за хворим. 6. Принципи профілактики. Завдання (письмово): Склади перелік питань для з'ясування епіданамнезу у хворого на лістеріоз.

Склади схему медсестринського процесу: (нервової форми) заповни пропуски.

І. Медсестринське обстеження: Скарги пацієнта Анамнестичні дані Об'єктивно: ІІ. Медсестринський діагноз: ІІІ. Планування медсестринських втручань ІУ. Реалізація плану медсестринських втручань У. Оцінка результатів медсестринських втручань.

Опорні симптоми

Черевний тиф Поступовий початок хвороби зі східчастим підвищенням температури тіла, головний

біль,порушення сну ( сонливість з безсонням), загальна слабість, черевнотифозний язик,

збільшення печінки і селезінки, феномен пальпаторної крепітації в ілеоцекальній

ділянці, відносна брадикардія, ознаки бронхіту ( сухе покашлювання). Схильність до

запору. Пізніше з’являється типовий розеольозний висип ( 8-10 день), симптоми

Падалки, метеоризм. При дослідження крові – лейкопенія з нейтропенією, лімфоцитом,

тромбоцитопенія. Ешерихіоз Гострий початок, підвищення температури тіла, стійке, не дуже часте блювання,

зригування, часте випорожнення з характерним калом – водянистим, пінистим, жовтого

або оранжевого кольору з домішками прозорого слизу без крові, який сильно змочує

пелюшку, дещо здутий живіт, симптоми токсикозу і зневоднення. Ботулізм Гострий початок хвороби з нормальною або субфебрильною температурою,

диспепсичні прояви (нудота, біль у надчеревній ділянці, короткочасне блювання,

сухість у роті, метеоризм, запор), до яких швидко приєднуються офтальмоплегічні та

бульбарні розлади – двоїння в очах, «сітка», «туман» перед очима, мідріаз, розлади

ковтання, мови, дихання, прогресуюча м’язова слабість. Слід враховувати дані

епідеміологічного анамнезу, вживання хворим консервованих продуктів, ковбаси,

копченої риби, особливо домашнього виготовлення. Вірусний гепатит Е Гострий початок, диспепсичні прояви, астеновегетативні ознаки, помірна жовтяниця.

Перебіг хвороби сприятливий, під час вагітності тяжкий. У вагітних – геморагічний

синдром, недостатність нирок, біль у животі, суглобах, кістках, часто супроводжується

передчасними пологами, викиднями, після яких (через 1-3 дні) на фоні посилення

інтоксикації та гемолізу розвивається гостра печінкова недостатність. Вірусний гепатит С Початок хвороби поступовий. Початковий період найчастіше перебігає за астено-вегетативним або артралгічним варіантом. Майже завжди є диспепсичні ознаки – порушення апетиту, нудота, відчуття дискомфорту в надчеревній ділянці. Перебіг

переважно легкий. Гепатит С, незважаючи на легкий перебіг, майже у половини хворих

переходить у хронічну форму з частими загостреннями. У 8-10% хворих розвивається

цироз печінки, летальність вища ніж у хворих на ГВ у 4-6 разів.

Аденовірусна хвороба Характерне поєднання катаральних ознак із симптомами плівчастого тонзиліту і

кон’юнктивіту. Стерті, малосимптомні форми хвороби діагностуються практично

тільки при епідеміологічних спалахах. Інфекційний мононуклеоз Горячка, гострий тонзиліт, поліаденіт, гепатоспленомегалія, лімфоцитом, моноцитоз і

наявність в крові атипових мононуклеарів. Ангіна Гострий початок хвороби з ознобом, підвищення температури тіла до 38-40, наростаючий біль у горлі під час ковтання, збільшення і болючість регіональних

лімфатичних вузлів, при катаральній ангіні – набряк і гіперемія мигдаликів, при

фолікулярній – наявність на них дрібних субепітеліальних абсцесів (нагноєння

лімфатичних фолікулів), при лакунарній – накопичення гною в лакунах, при

флегмонозній – запальний процес в товщі мигдалика або в паратонзилярній клітковині і

прилеглих до неї тканинах, при ангіні Симановського-Венсана – некроз з утворення

глибоких виразок з нерівними краями, дно яких покрите брудним зеленуватим

нальотом.

Криворізький медичний коледж › old › instructional › 002 › 001 ›...

Documents