ATTORNEY`S BUREAU ZHYGALSKA

Доповідач Жигальська Юлія Юріївна

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

«Грошовим слід вважати зобов’язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов’язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.»

Постанова ВСУ від 01.06.2016 р. справа № 6-927цс16

«Грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання маиновоі шкоди іншіи особі.»

Постанова ВСУ від 01.06.2016 р. справа № 3-295гс16

«За змістом цієі норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту маинового права та інтересу, якии полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсаціі (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору.»

Постанова ВСУ від 21 грудня 2016 року у справі № 373/436/14-ц

Стаття 177 Цивільного кодексу України. Види об'єктів цивільних прав

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Стаття 190 Цивільного кодексу України. Майно

1. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

2. Майнові права є неспоживною річчю.

0

0,5

1

1,5

2

2,5

Дата вчинення правочину Дата повернення коштів згідно договору Дата фактичного повернення коштів

Ряд 1

Стаття 1 Захист власності

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Неможливість для заявника домогтися виконання рішення національного суду є втручанням в право кредитора/потерпілої особи на мирне володіння своїм майном, як визначено в першому реченні п.1 ст.1 Першого протоколу

(рішення у справах «Бурдов проти Росії», «Ясіюнієне проти Литви», «Войтенко проти України» та «Джасійне проти Литви»).

«Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права. «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт

(рішення у справі «Копеський проти Словаччини»).

До «легітимних сподівань» відноситься заборгованість, підтверджена обов’язковими й такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, оскільки це надає особі право розраховувати, що заборгованість буде їй сплачено. Отже, така заборгованість становитиме її майно в розумінні ст.1 Першого протоколу.

(рішення у справі «Брумареску проти Румунії»)

0

0,5

1

1,5

2

2,5

Дата вчинення правочину Дата повернення коштів згідно договору Дата фактичного повернення коштів

Ряд 1

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

«Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.»

Висновок Великої палати ВС у справі № 686/21962/15-ц

(Постанова від 16.05.2019 року)

Висновок Великої палати ВС у справі № 758/1303/15-ц

(Постанова від 11 квітня 2018 року)

«Судове рішення про відшкодування шкоди не є юридичним фактом, що породжує деліктні правовідносини, ним є сама шкода, як певні негативні зміни в майновому стані потерпілого, тому й самі деліктні правовідносини виникають в момент завдання шкоди.

Рішення суду за загальним правилом не може породжувати зобов'язання грошового характеру, тому що зобов'язання боржника завжди передує судовому рішенню. Судове рішення у цьому разі не виступає юридичним фактом, що породжує зобов'язання, а слугує підтвердженню факту певного правопорушення та визначає суму коштів, що становить зміст цього зобов'язання. Навіть у тому випадку, коли конкретна сума грошового зобов'язання (наприклад, при відшкодуванні шкоди) встановлюється судовим рішенням, вона ґрунтується на факті вчиненого раніше правопорушення, обраховує борг із моменту правопорушення. Суд, задовольняючи вимогу кредитора, тим самим визнає правомірними вимоги позивача та застосовує примус до стягнення шкоди. Тому судове рішення не породжує, а підтверджує підставу виникнення зобов'язання.»

Слід також зазначити, що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватися проценти за користування чужими грошовими коштами.

Отже дія частини другої статті 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.»

Окрема думка по справі 686/21962/15-ц

«У боржника залишається обов'язок повернути кредитору заборгованість, нараховану за договором станом на день його розірвання, а кредитор втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору. Права й інтереси кредитора у правовідносинах з боржником після розірвання кредитного договору забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання»

Постанови Великої Палати Верховного Суду

від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12;

від 13.06.2018 року у справі 548/981/15-ц.

«Офіціинии індекс інфляціі, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національноі грошовоі одиниці Украіни, тобто купівельноі спроможності гривні, а не іноземноі валюти.

Таким чином, індексаціі внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця Украіни - гривня, іноземна валюта індексаціі не підлягає. Норми частини другоі статті 625 ЦК Украіни щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляціі поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.

Аналогічнии правовии висновок викладении у постанові Верховного Суду Украіни від 01 березня 2017 року у справі No 6-284цс17»

Постанова ВС від 20 лютого 2019 року по справі No 638/10417/15-ц

Забезпечення виконання зобов'язань — це сукупність заходів, за допомогою яких сторони цивільно-правових відносин впливають одна на одну з метою належного виконання передбаченого договором економічного завдання під загрозою вчинення певних діи, які зумовлять настання негативних наслідків майнового характеру для боржника незалежно від того, чи понесе кредитор збитки фактично.

Українське цивільне право [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. О. Заіка. — К. : Правова єдність, 2008. — 367 с.

Цивільне право / Перунова О.М., Селезень С.В. - Конспект лекцій, Харків, ХНАДУ, 2009

Неустойка (штраф або пеня) – ст. 549-552 ЦК України

Порука – ст. 553-559 ЦК України

Гарантія – ст. 560 – 569 ЦК України

Завдаток – ст. 570 – 571 ЦК України

Застава – ст. 572 – 593 ЦК України

Притримання - ст. 594 – 597 ЦК України

1. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

2. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідальність (ст. 625 ЦК України) Засоби забезпечення виконання зобов’язань (Глава 49 ЦК України)

- Поширюються на ВСІ грошові зобов’язання

- Обов’язковість

- Невідворотність настання

- Заздалегідь відомий склад відповідальності (обов’язок сплатити індекс інфляції ТА проценти річних)

- Може існувати між двома особами

- Поширюються тільки на договірні зобов’язання

- Право вільно обирати спосіб забезпечення або взагалі відмовитись від нього

- Нікчемний у випадку недотримання письмової форми правочину

- Сторони самостійно обирають спосіб забезпечення (АБО порука, АБО застава, АБО неустойка, АБО гарантія)

- В деяких випадках неможлива без залучення 3ї сторони (порука, гарантія)

Зміст доповіді та слайд-презентація будуть розміщені на сайті abz.in.ua

ATTORNEY`S BUREAU ZHYGALSKA

Доповідач Жигальська Юлія Юріївна