1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показниківХарактеристика дисципліни за

формами навчанняденна заочна

Вид дисципліни обов’язковаМова викладання, навчання та оцінювання

французька

Загальний обсяг кредитів/годин 6/118 -Курс 5 -Семестр 9 10 -Кількість змістових модулів з розподілом:

2 4 -

Обсяг кредитів 2 4 -Обсяг годин, у тому числі: 60 120 -

Аудиторні 24 48 -Модульний контроль 4 8 -Самостійна робота 32 64 -

Форма семестрового контролю залік -

2. Мета та завдання навчальної дисципліни Мета навчальної дисципліни – формування у студентів науково-дослідницьких

комунікативних мовленнєвих компетенцій для забезпечення їхнього ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі та застосування здобутих знань у подальшій професійній та науковій діяльності.

Завдання навчальної дисципліни: • розвинути уміння студентів використовувати наукову французьку мову як

інструмент сучасного наукового світу; • сприяти розвитку здібностей до самооцінки та здатності до самостійного

навчання, що дозволятиме магістрам філологам продовжувати навчання в академічному і професійному середовищі як під час навчання у ВНЗ, так і після отримання диплома про вищу освіту;

• залучити магістрів до науково-дослідницької діяльності, що активізує і сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей;

• допомогти у формуванні загальних науково-дослідницьких компетенцій засобами французької мови;

• розвивати критичне наукове мислення на основі опрацювання франкомовних наукових текстів.

Під час лекцій, практичних занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи студенти-магістри набувають таких програмних компетентностей:

загальні компетентності ЗК-4 - Науково-дослідницька: здатність організувати й спланувати індивідуальну професійну науково-дослідну діяльність, спираючись на знання теоретичних основ методології й організації наукових досліджень; володіння навичками наукового дослідження в галузі філології; підготовка науково-популярних видань з філології, адресованих широкій аудиторії; здатність обирати і застосовувати найбільш ефективну методологічну стратегію дослідження;

ЗК-5 Проектна та керування часом: здатність абстрактно та аналітично мислити, генерувати та моделювати нові ідеї (бути креативним), розробляти та управляти проектами, здійснювати їх філологічний супровід, та представляти результати вчасно;

ЗК-10 Професійна міжнародна мобільність: здатність працювати та адаптуватися до міжнародного професійного середовища.

фахові компетентності

ФК-1 Здатність використовувати поглиблені знання зі спеціалізованих дисциплін, вміти здійснювати аналіз, систематизацію та прогноз певних лінгвальних явищ, вміти розпізнавати, оцінювати та прогнозувати загальнокультурні, виховні, етичні наслідки певних процесів в мові та літературі.

ФК-2 Уміти використовувати у професійній діяльності знання із загального мовознавства, сучасної теорії літератури, теоретичних аспектів іноземної мови; розуміти специфіку комунікативних процесів у сучасному інформаційному суспільстві; в межах комунікативних ситуацій вміти застосувати прагматичну та міжкультурну компетенції з європейських мов.

ФК-5 Володіння навичками публічного мовлення, аргументації, ведення дискусії і наукової полеміки; готовність до створення, редагування, реферування і систематизації всіх типів іншомовної ділової документації, публіцистичних текстів, аналітичних оглядів й есе; здатність аналізувати та продукувати тексти різної стилістичної спрямованості іноземною мовою.

ФК-9 Володіння комп’ютерними технологіями пошуку інформації в мережі Інтернет, володіння електронними словниками, вміння критично оцінювати знайдену інформацію.

3. Результати навчання за дисципліною

Навчання магістрів за дисципліною «Наукова французька мова» має дати наступні програмні результати:

знання та розумінняПРН-З-1 Демонструвати глибокі знання основ філології у таких

дисциплінах: комунікативні стратегії французької мови, наукова французька мова, література країни, мова якої вивчається, теорія мовної комунікації, сучасні аспекти лінгвістики, методологія і методи філологічних досліджень, теорія і практика перекладу, лінгводидактика.

ПРН-З-2 Виявляти глибокі знання та розуміння сучасних підходів до аналізу тексту і дискурсу; розумітися на аналізуванні та продукуванні текстів різної стилістичної спрямованості основною іноземною мовою.

застосування знань та розуміньПРН-У-2 Відповідально ставитися до професійних обов’язків;

дотримуватись засад академічної доброчесності; забезпечувати дотримання авторського права; аналізувати власний досвід роботи, здійснювати самоконтроль, самооцінку, саморегуляцію, виявляти і долати недоліки; підвищувати власний професійний рівень, удосконалювати кваліфікацію.

ПРН-У-3 Організовувати та здійснювати ефективну роботу самостійно та в команді; отримувати результат в умовах обмеженого часу; дотримуватись професійної етики.

ПРН-У-4 Ефективно спілкуватися основною іноземною мовою для здійснення професійної і міжособистісної комунікації.

ПРН-У-5 Творчо і критично осмислювати філологічну інформацію для вирішення практичних завдань у сфері професійної діяльності. Працювати з науковою літературою; визначати суть та характер нерозв'язаних наукових проблем; узагальнювати та класифікувати емпіричний матеріал; вирішувати завдання пошукового та проблемного характеру.

ПРН-У-8 Ефективно застосовувати ІКТ-технології в професійній діяльності.

формування судженьПРН-С-1 Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних

філологічних питань і власну думку щодо них – професійно, етично виважено і соціально відповідально.

ПРН-С-4 Аналізувати та робити самооцінку та оцінку результату / продукту діяльності та способів його досягнення.

4. Структура навчальної дисципліниТематичний план для денної форми навчання

Назва змістових модулів, тем

Усь

ого

Кількість годинміж видами робіт

Аудиторна:

Лек

цій

Сем

інар

и

Пра

ктич

ні

Лаб

орат

орні

Інди

віду

альн

і

Сам

ості

йна

9 семестрЗмістовий модуль І.

Le style scientifique. Définition de la communication scientifique.Тема 1. Une définition de la science. Objet du discours scientifique. Méthode du discours scientifique.

14 2 5 7

Тема 2. Principales caractéristiques du style scientifique.But. Moyen. Support. Syntaxe (structure de phrase dutexte). Ponctuation. Temps des verbes.

15 2 5 8

Модульний контроль № 1. 2

Разом 31 4 10 15Змістовий модуль 2.

Les différentes catégories de la communication scientifique

Тема 1. La communication scientifique orale 13 5 8

Тема 2. La communication scientifique écrite 14 5 9

Модульний контроль № 2. 2

Разом 29 10 17

Усього за 1 семестр 60 4 20 3210 семестр

Змістовий модуль 1.Un article scientifique

Тема 1. Des principes de la rédaction scientifique 16 2 6 8

Тема 2. Analyse des articles scientifiques 12 4 8

Модульний контроль № 1. 2

Разом 30 2 10 16Змістовий модуль 2.

Le résumé d’articles scientifiques

Тема 1. Comment résumer un article scientifique? 16 2 6 8

Тема 2. Les pièges à éviter. 14 6 8

Модульний контроль № 2. 2

Разом 32 2 12 16

Змістовий модуль 3.La lecture critique de textes

Тема 1. Ecriture d’un texte scientifique. Une bibliographie 14 6 8

Тема 2. Synthèse. 12 4 8

Модульний контроль № 3. 2

Разом 28 10 16Змістовий модуль 4.

La production de réflexions personnelles

Тема 1. Qu’est-ce qu’une «réflexion personnelle». Les organisateurs argumentatifs. Le schéma argumentatif.

14 6 8

Тема 2. Présentation des sujets scientifiques personnels. 14 6 8

Модульний контроль № 4. 2

Разом 30 12 16

Усього за 2 семестр 120 44 64

Усього за рік 180 64 96

5. Програма навчальної дисципліни9 семестр.Змістовий модуль 1. Le style scientifique. Définition de la communication

scientifique.Тема 1. Une définition de la science. Objet du discours scientifique. Méthode

du discours scientifique.La science est une discipline qui tente d’expliquer les causes des phénomènes

observables et de prévoir des phénomènes en s’appuyant sur une méthode rationnelle et systématique.Lorsque c’est possible, (ce qui n’est pas toujours le cas), la science repose sur la méthode expérimentale, ce qui lui donne plus de rigueur. La science a trois projets: A) Elle cherche à expliquer les phénomènes naturels (c’est-à-dire à donner les causes des phénomènes observés). B) Elle cherche à prévoir les phénomènes naturels (c’est-à-dire à indiquer quels phénomènes vont se produire (les effets) dans une situation particulière bien connue). C) Elle cherche à contrôler les phénomènes naturels (c’est-à-dire à amener des effets désirés en appliquant les causes qui les provoquent). Ce projet particulier, qui n’est pas toujours présent, est la technologie. La science, pour obtenir, expliquer et prévoir les phénomènes (et parfois pour les contrôler) repose sur la méthode scientifique.C’est le cas pour toutes les sciences (pures et humaines).

[1-6]

Тема 2. Principales caractéristiques du style scientifique. But. Moyen. Support. Syntaxe (structure de phrase du texte). Ponctuation. Temps des verbes.

Le style scientifique est une manière d'écrire dont la forme et les règles sont propres à la science et à la rédaction de document scientifique. But – Informer et présenter au lecteur une solution pratique ou théorique à un problème scientifique; Moyen

– Décrire, expliquer ou prédire un phénomène; Support – Livre, chapitre de livre, article et rapport scientifiques; Syntaxe (structure de phrase du texte) – Obéit aux règles grammaticales, mais se veut simple et directe; privilégie la précision et la cohérence du propos à la beauté du style; Ponctuation – Obéit aux règles de la ponctuation; Temps des verbes – Utiliser le présent/la forme active.

[1,4,7]

Змістовий модуль 2. Les différentes catégories de la communication scientifique.

Тема 1. La communication scientifique orale.

Conférence (nationale, internationale, grand public) : un ou plusieurs spécialistes s'adressent à un public. Atelier (Workshop) : il s'agit d'une activité interactive qui favorise les échanges entre les participants, souvent réunis en petit groupe d'abord puis ensuite en plénière. Séminaire (scientifique, public) : réunion régulière en petit groupe, généralement dans un but d'enseignement. L'intervenant présente ses travaux scientifiques. Il peut être hebdomadaire et ne durer qu'une ou deux heures. Il y a des séminaires thématiques inter-équipes, transverses ou interdisciplinaires. En ligne, on parle de Webinaire. Forum : un espace de discussion autour d'un thème ouvert à plusieurs participants. Table ronde (Roundtable) : réunion pour discuter librement d'un sujet précis entre les participants. Un animateur est chargé de diriger, de dynamiser, d'orienter les conversations. Débat : discussion organisée autour d'un thème scientifique. Discussion : échange de propos au cours duquel deux ou plusieurs personnes examinent une question.

[1-6, 11, 13]

Тема 2. La communication scientifique écrite. Article scientifique. Les journaux scientifiques. Poster. Livre. Thèse. Mémoire (de Master). La rédaction de la communication scientifique doit respecter des normes relativement rigides. Ces normes permettent d’orienter l’auteur pour la production d’un texte clair. Bon nombre de ces directives sont applicables aussi à la rédaction d’un rapport de recherche ou d’un travail de recherche dans le cadre d’un cours. Une structure bien établie peut paraître contraignante, mais constitue une nécessité pour que le lecteur comprenne le développement conceptuel et intellectuel de l’auteur. Un énoncé clair de l’objectif, du propos et des conclusions est la solution pour une transmission du message efficace. Ainsi, la séparation des résultats et de la discussion est essentielle pour éviter de noyer les données originales du texte.

[1-6, 11, 15]

10 семестр.Змістовий модуль 1. Un article scientifique.Тема 1. Des principes de la rédaction scientifique.

Un article scientifique est un écrit publié, relativement concis, faisant état d’une recherche, dans un domaine particulier, sur un sujet précis ; en outre, les réflexions de l’auteur traduisent non pas une vérité établie mais un savoir en construction, en train de se créer. Il met donc en avant des questions qui se posent généralement sous la forme d’une problématique et des pistes de réponses. Mais aussi :

- il est évalué et validé, avant sa parution, par un comité de lecture ou un groupe d’experts

- il est publié dans un périodique spécialisé, dans un compte rendu de congrès ou de conférence, ou encore dans un ouvrage collectif

- il émane d’un spécialiste, d’un expert, reconnu par ses pairs - il s’adresse à des spécialistes (par ex : chercheurs, professeurs d’université) ou

futurs spécialistes (par ex : étudiants) - il revêt (le plus souvent) une dimension argumentative ou démonstrative - il s’appuie toujours sur d’autres travaux et cite obligatoirement ses sources

(bibliographie, notes de bas de page,…). [2, 4, 6, 14]

Тема 2. Analyse des articles scientifiques. Apprendre à analyser et à penser de façon critique est un savoir-faire précieux, qui

est utile dans les études et permet de juger de la validité de nouveaux articles et de conduire des recherches réfléchies. Pour analyser correctement un article, on doit savoir le résumer, l'annoter et examiner son contenu tout en prenant son auteur en considération. Les étapes de l’analyse :

• lire l'article une première fois sans rien noter pour seul objectif de prendre connaissance des concepts et de se faire une idée générale du contenu.

• rechercher les termes et mots que l’on ne comprend pas bien• essayer de résumer l'article en 3 à 4 phrases seulement.• relire l'article une seconde fois et souligner les concepts thématiques• prendre note de tous les concepts qui ne sont pas entièrement développés ou

expliqués.• présenter quelques informations essentielles à propos de l'auteur et de

l'article.• déterminer l'objectif de l'article.• noter toutes les questions auxquelles l'article ne répond pas.

[3, 5, 8, 13, 18]

Змістовий модуль 2. Le résumé d’articles scientifiques.Тема 1. Comment résumer un article scientifique?

Les étapes du résumé : • lire tout le texte• maîtriser le lexique du texte• distinguer l’essentiel de l’accessoire dans le texte de départ• reformuler l’essentiel• généraliser• utiliser des mots-liens.

[4, 7, 9, 13]Тема 2. Les pièges à éviter.En rédigeant le résumé il faut éviter à

• donner des informations redondantes• faire des interprétations abusives (détournant ainsi les propos de l’auteur) ou

des erreurs de contenu• bouleverser la progression thématique• abuser du « copier-coller » ou faire de l’ « à peu près »• recourir au style télégraphique• autres problèmes de rédaction (répétitions, phrases mal construites, verbes

inadéquats ou « passepartout »…).[1, 4, 6, 9]

Змістовий модуль 3. La lecture critique de textes.Тема 1. Ecriture d’un texte scientifique. Une bibliographie.La lecture « critique » signifie la lecture raisonnée et argumentée. Il s’agit, plus

précisément, à propos d’un sujet, de chercher plusieurs textes et de les lire ; d’en choisir deux (ou davantage, selon la consigne) récents, de les décrire, les critiquer et les comparer, de les mettre en relation avec le contexte dans lequel ils ont été écrits et puis de mettre ce travail en forme. En outre, il est important, pour les étapes de critique et de comparaison, de se documenter, d’aller chercher des informations et des éléments complémentaires.

Toutes les sources doivent être identifiables : les citations doivent être signalées par l’ouvrage correspondant, lui-même cité en notes de bas de page et il faut insérer une bibliographie en fin de travail. Il est donc essentiel de noter correctement les sources utilisées pour effectuer un travail de recherche. Cette bibliographie doit figurer à la fin de tout travail de recherche par ordre alphabétique d’auteurs.

[3, 7, 14]

Тема 2. Synthèse.Ce type de travail se compose des parties suivantes :introduction, présentation du premier auteur, présentation du premier texte,

présentation du second auteur, présentation du second texte, comparaison et discussion des différents ouvrages, conclusions, bibliographie, table des matières.

[4, 5, 8]

Змістовий модуль 4. La production de réflexions personnelles.Тема 1. Qu’est-ce qu’une «réflexion personnelle». Les organisateurs

argumentatifs. Le schéma argumentatif.Ce travail sous-tend que l’on développe son avis construit par soi même (et en cela

«personnel»), argumenté, qui ne reflète pas simplement le sens commun et qui s’appuie sur des informations reconnues, sur des travaux de spécialistes, sur des observations et analyses scientifiques. Il faut déjà, de montrer que l’on peut raisonner en tant qu’expert, en tant que spécialiste, même si ce savoir est encore incomplet, en train de se construire.

Les organisateurs argumentatifs (connecteurs) doivent être employés pour construire toutes les étapes de la réflexion ; c’est indispensable pour montrer qu’on sait établir toutes les nuances d’un raisonnement. Penser à varier ces organisateurs (ne pas utiliser toujours : « mais » ou « et »). Exemples : d’abord, ensuite, enfin (pour marquer l’opposition) : mais, cependant, néanmoins, par contre, (pour marquer la conséquence) : ainsi, en effet, par conséquent, (pour expliquer) : car, parce que, etc.

Le schéma argumentatif le plus classique est le suivant : - introduction, - thèse antérieure (c’est le point de vue que l’auteur critique, celui émis par une ou d’autres personnes), - thèse nouvelle (c’est celle de l’auteur de la réflexion personnelle, c’est-àdire l’étudiant dans ce cas-ci), - arguments (éventuellement illustrés par des exemples), - conclusion.

[4, 7, 9]

Тема 2. Présentation des sujets scientifiques personnels.L’objectif de la présentation orale est former les étudiants à la prise de parole en

public. Chaque étudiant fait sa présentation au reste du groupe en s’aidant d’un rétroprojecteur, sans lire son texte (les notes sont autorisées). Les présentations peuvent également être illustrées à l’aide de vidéos. Ces présentations sont évaluées à l’aide d’une grille distribuée aux étudiants. L’objectif pour le groupe : trouver les mots clés, trouver des questions, remplir une grille d’évaluation à utiliser ultérieurement pour les discussions de groupe.

[4, 6, 13]

6. Контроль навчальних досягнень

6.1. Система оцінювання навчальних досягнень студентів9 семестр

Вид діяльності студента

Мак

сима

льна

к-с

ть

балі

в за

оди

ницю

Модуль 1 Модуль 2

Кіл

ькіс

ть

один

иць

макс

имал

ьна

кіль

кіст

ь ба

лів

Кіл

ькіс

ть

один

иць

макс

имал

ьна

кіль

кіст

ь ба

лів

Відвідування лекцій 1 2 2

Відвідування практичних занять 1 5 5 5 5

Робота на практичному занятті 10 5 50 5 50

Виконання завдань для самостійної роботи

5 1 5 1 5

Виконання модульної роботи 25 1 25 1 25

Разом 87 - 85

Максимальна кількість балів: 172Розрахунок коефіцієнта: 1,72

10 семестр

Вид діяльності студента

Мак

сима

льна

кіл

ькіс

ть б

алів

за

оди

ницю

Модуль 1 Модуль 2 Модуль 3 Модуль 4

Кіл

ькіс

ть о

дини

ць

Мак

сима

льна

кіл

ькіс

ть

балі

в

Кіл

ькіс

ть о

дини

ць

Мак

сима

льна

кіл

ькіс

ть

балі

в

Кіл

ькіс

ть о

дини

ць

Мак

сима

льна

кіл

ькіс

ть

балі

в

Кіл

ькіс

ть о

дини

ць

Мак

сима

льна

кіл

ькіс

ть

балі

в

Відвідування лекцій 1 1 1 1 1

Відвідування практичних занять 1 5 5 6 6 5 5 6 6

Робота на практичних заняттях 10 5 50 6 60 5 50 6 60

Виконання завдань для самостійної роботи 5 1 5 1 5 1 5 1 5

Виконання модульної роботи 25 1 25 1 25 1 25 1 25

Разом 86 - 97 - 85 - 96

Максимальна кількість балів: 364Розрахунок коефіцієнта: 6

6.2. Завдання для самостійної роботи та критерії її оцінювання9 семестр

Самостійна робота до змістового модуля 1.Тема 1. Скласти інформативне повідомлення з теми модуля.Тема 2. Скласти інформативне повідомлення з теми модуля.

Самостійна робота до змістового модуля 2.Тема 1. Завдання 1. Організація круглого столу з тем наукових досліджень

студентів. Завдання 2. Організація дебатів з тем наукових досліджень студентів. Тема 2. Презентація інформаційних повідомлень про види письмової

наукової мови.10 семестр

Самостійна робота до змістового модуля 1.Тема 1. Скласти інформативна повідомлення про принципи наукового

редагування. Проілюструвати на прикладі наукової статті з теми дослідження.Тема 2. Проаналізувати наукову статтю з теми дослідження за заданою

схемою.Самостійна робота до змістового модуля 2.

Тема 1. Скласти резюме наукової статті. Тема 2. Представити аналіз редакційних помилок при написанні наукової

статті.Самостійна робота до змістового модуля 3.

Тема 1. Презентувати інформативне повідомлення про написання наукового тексту та укладання бібліографії. Представити бібліографію до магістерської роботи.

Тема 2. Представити синтез роботи з науковими статтями з теми дослідження.

Самостійна робота до змістового модуля 4.Тема 1. Презентація réflexion personnelle на основі аналізу наукових статей з

теми дослідження.Тема 2. Виступ з доповіддю про магістерське наукове дослідження.

Критерії оцінювання виконання студентами завдань для самостійної роботи

Максимальна кількість балів – 5 б. З них:Усна відповідь: чіткість, логічність відповіді – 2 б.; опанування нової лексики – 2 б.; використання наочних засобів (аудіо-, відеофайли, графіки тощо) – 1 б.Письмова робота: логічність, структурна цілісність – 2 б.; використання необхідних понять і термінів – 2 б; дотримання мовних норм (граматики, синтаксису, орфографії тощо) – 1 б.

6.3. Форми проведення модульного контролю та критерії оцінюванняМодульний контроль проводиться у формі письмового творчого завдання.Максимально можлива кількості балів – 25.Знімається

1 б. – за кожну лексичну чи суттєву граматичну помилку, 0,5 б. – за стилістичну, незначну граматичну, орфографічну помилку, 1-5 б. – за невідповідність виконаного завдання темі.

Критерії оцінювання виконання студентами модульного контролю«Відмінно» – (25-23 б.)«Дуже добре» – (22-21 б.);«Добре» – (20-19 б.);«Задовільно» – (18-17 б.);«Достатньо» – (16-15 б.);«Незадовільно» – (14 б. і нижче).

6.4. Форми проведення семестрового контролю та критерії оцінюванняСеместровим контролем у 2 семестрі є диференційований залік. Залік

виставляється за результатами роботи студента упродовж усього семестру, враховуючи бали модульного контролю. Підсумкова кількість балів за залік (максимум 100 балів) визначається як сума балів за змістовими модулями та за результатами роботи студента упродовж усього семестру.

6.6. Шкала відповідності оцінок

Рейтингова оцінка

Оцінка за стобальною

шкалоюЗначення оцінки

A 90-100балів

Відмінно ― відмінний рівень знань (умінь) у межах обов’язкового матеріалу з, можливими, незначними недоліками

B82-89балів

Дуже добре ― достатньо високий рівень знань (умінь) у межах обов’язкового матеріалу без суттєвих грубих помилок

C 75-81балів

Добре ― в цілому добрий рівень знань (умінь) з незначною кількістю помилок

D 69-74балів

Задовільно ― посередній рівень знань (умінь) із значною кількістю недоліків, достатній для подальшого навчання або професійної діяльності

E 60-68балів

Достатньо ― мінімально можливий допустимий рівень знань (умінь)

FX 35-59балів

Незадовільно з можливістю повторного складання ― незадовільний рівень знань, з можливістю повторного перескладання за умови належного самостійного доопрацювання

F 1-34балів

Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням курсу ― досить низький рівень знань (умінь), що вимагає повторного вивчення дисципліни

7. Навчально-методична картка дисципліни

Разом за I семестр: 60 годин, лекції – 4 години, практичні заняття – 20 годин, самостійна робота – 32 годин, МК – 4 години.

Тиждень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12Змістові модулі Модуль І Модуль ІІ

Бали за присутність

(12 б.)

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Бали за роботу на практичних

(100 б.)

10 x 5 = 50 10 x 5 = 50

Самостійна робота (10 б.)

5 5

Модульна контрольна

робота (50 б.)

25 25

Кількість балів за модуль

87 85

Разом за семестр 172 б.

Разом за IІ семестр: 120 годин, лекції – 4 години, практичні заняття – 44 години, самостійна робота – 64 години, МК – 8 годин, семестровий контроль залік.

тиждень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16Змістові модулі

модуль І модуль ІІ модуль ІІІ модуль ІV

Бали за присутність

(24 б.)

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Бали за роботу на

практичних (240 б.)

10x5=50 10x6=60 10x5=50 10x6=60

Самостійна робота (20. б)

5 5 5 5

Модульна контрольна

робота (100 б.)

25 25 25 25

Кількість балів за модуль

86 97 85 96

Підсумковий контроль

залік

Разом за семестр

364 б.

8. Рекомендовані джерелаОсновна література:

1. Benichoux, R. Guide pratique de la communication scientifique, Paris, Lachurie, 1985.

2. Eurin, S., Balmet, M., Henao de Legge, M. Pratiques du français scientifique. L'enseignement du français à des fins de communication scientifique, Hachette, Vanves, 1992.

3. Eurin, S., Henao de Legge, M. Pratiques du français scientifique, Vanves, Hachette, 1992.

4. Glorieux, C. Guide méthodologique pour la rédaction de travaux destiné aux étudiants de BA 1 en Sciences humaines, Centre de Méthodologie Universitaire et de Didactique du Français, Bruxelles, 2010.

5. Jacobi, D. La communication scientifique. Discours, figures et modèles, Grenoble, PUG, 1999.

6. Lenoble-Pinson, M., La rédaction scientifique – Conception, rédaction, présentation, signalétique, De Boeck Université, Bruxelles, 1996.

Додаткова література:7. Ackerman, N., Glorieux, C., Meurant, F., Méthodologies appliquées (à l’usage des

étudiants de rhétorique), Pistes pour l’élaboration d’un travail de fin d’études, PUB, ULB, 2005.

8. Benveniste, E. Problèmes de linguistique générale. V. 1 Paris: Gallimard, 1966.9. Boch, F., Grossmann, F. Apprendre à citer le discours d’autrui, Revue de

linguistique et de didactique des langues n°24, Université Stendhal, Grenoble, déc 2001.

10.Boch, F., Rinck, F., Grossmann, F. Le cadrage théorique dans l’article scientifique : un lieu propice à la circulation des discours, IN Actes du colloque international Cit-dit, Circulation des discours et liens sociaux: Le discours rapporté comme pratique sociale, Québec : Nota Bene, p. 23-42, 2010.

11.Boudouresque C.F. Manuel de rédaction scientifique et technique. Quatrième édition. Centre d'Océanologie de Marseille, 2006.

12.Glorieux, C., Pollet, M-C, Malengreau, E., Wynsberghe, D., Delforge, M. Elaborer des outils d’aide à la rédaction d’écrits scientifiques : dépasser les lieux communs pour s’ancrer dans des besoins spécifiques. Promotion de la réussite des nouveaux bacheliers à l’université, Actes de la journée d’étude du 1er décembre 2006, Presses universitaires de Namur, 2006.

13.Kara, M. Pratiques de la citation dans les mémoires de maitrise. Pratiques, n. 121-122, p. 111-142, 2004.

14.Pollet, M.-C. Pour une didactique des discours universitaires. Etudiants et système de communication à l’Université, De Boeck Université, Bruxelles, 2001.

15.Rinck, F. Former à (et par) l'écrit de recherche. Quels enjeux, quelles exigences ? Le français aujourd'hui, v. 3, n. 174, p. 79-89, 2011.

9. Додаткові ресурси

16.Belleville, G. (2014). Assieds-toi et écris ta thèse! Trucs pratiques et motivationnels pour la rédaction scientifique. Québec, Canada : Presses de l’Université Laval (aussi disponible en format électronique : https://www.pulaval.com/produit/assieds-toi-et-ecris-ta-these-trucs-pratiques-et-motivationnels).

17.Robitaille, C. & Vallée, A. (2017). Comment faire? Un article scientifique. À télécharger : http://www.cms.fss.ulaval.ca/recherche/upload/jefar/fichiers/devenir_chercheure_nov_2017_web.pdf

18.Pratiques d’écriture de l’article de recherche en sciences humaines : une approche en corpus: https://sites.google.com/site/rinckfanny