МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ...

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Київ • 2012

ДОСЛІДНИЦЬКІ

ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ

ПРАЦІ

ВИПУСК 19

3

Редакційна колегія:А. В. Чебикін, академік Національної академії мистецтв України (НАМУ), професор, народний художник України (відповідальний редактор);В. В. Куцевич, академік Української академії архітектури (УАА), доктор архітектури, професор;О. А. Лагутенко, доктор мистецтвознавства, професор;В. Ф. Макухін, академік УАА, доктор архітектури, професор;Л. С. Міляєва, академік НАМУ, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України;З. В. Мойсеєнко, академік УАА, доктор архітектури, професор, заслужений архітектор України;Л. В. Прибєга, академік УАА, кандидат архітектури, професор, заслужений працівник культури України (заступник відповідального редактора);О. К. Федорук, академік НАМУ, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України;В. А. Чепелик, академік НАМУ, професор, народний художник України;В. К. Шостя, член-кореспондент НАМУ, професор, народний художник України;В. А. Щербак, кандидат мистецтвознавства, доцент, заслужений діяч мистецтв України (відповідальний секретар);М. І. Яковлєв, академік НАМУ, доктор технічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України.

Перший розділ цього випуску збірника містить матеріали, присвячені

УДК 0.61.12:7(477)(058)ББК 85.1 (4УКР) я 43У45

Друкується за рішенням вче ної ради Національної академії образотворчого мистецт ва і архітектури (НАОМА)

Адреса редакції:04053, Київ-53, вул. Смирнова-Ласточкіна, 20.Тел. 272-10-37

© Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2012

Л . П р и б є г аКафедри Академії як навчальні та науково-методичні осередки 7

ІСТОРІЯ ТА НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДР НАОМАКафедра рисунка 10Кафедра живопису та композиції 12Кафедра сценографії та екранних мистецтв 15Кафедра скульптури 17Кафедра графічних мистецтв 19Кафедра дизайну 22Кафедра техніки та реставрації творів мистецтва 23Кафедра архітектурного проектування 26Кафедра теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв 28Кафедра архітектурних конструкцій 30Кафедра теорії та історії мистецтва 32Кафедра культури та соціально-гуманітарних дисциплін 35Кафедра іноземних мов 37Кафедра фізичного виховання 38

ДО ІСТОРІї хуДОжНЬОї ОСвІТИГ у м е н ю к Ф . , Я г о д к і н Г .

Український історичний живопис в контексті західноєвропейського художнього процесу 41

Р е з н і ч е н к о М .Витоки художньо-педагогічної освіти в Україні 50

К о в а л ь ч у к О .Ранній період творчості Олександра Лопухова в контексті розвитку вітчизняної художньої освіти 1940–50-х років 60

В о л и н с ь к а О .Авторська мистецька школа Романа Сельського 73

МИСТЕцЬКО-ОСвІТНЯ ПРАКТИКАШ о с т я В .

Родовід духу (Новий вимір творчої енергії великого майстра) 83Х р а п а ч о в О .

Українські художники в сучасному мистецькому середовищі Китаю 91Ч е р в а т ю к В .

Портрет в акварельному живопису (Методичні рекомендації) 95М а г а л я с В .

Системність у викладанні зображувальної грамоти з рисунка 104С у х е н к о В . , З а с и п к і н О .

“Перевірочний” метод натурного рисування 112

З М І С Т

Редколегія не завжди поділяє думки авторів.

4

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВА. Випуск 19

5

ЗМІСТ

Г а й д а р А .Специфіка викладання рисунка на факультеті архітектури 124

Г о н ч а р е н к о Т .Завдання з рисунка на II курсі факультету архітектури НАОМА 128

С т р а т і й ч у к О .Практичні заняття з курсу “Графічні техніки” на II–III курсах КДІДПМД ім. М. Бойчука 137

Г о н ч а р е н к о Т .Програма з декоративної композиції для дитячих художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв 148

НАуКОвИЙ ПОШуКП р и б є г а Л .

Музеєфікація об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини. Методологічний аспект 159

Є г о р о в Ю .Загальні та локальні прояви архітектурно-ландшафтного середовища історичних міст України 166

Л е с и к О .Історико-архітектурна характеристика монастирів Волині 171

П л а м е н и ц ь к а О .Комплекс північно-західних прибрамних укріплень Старого замку в Кам’янці-Подільському 178

К о т л я р Є .Єврейський народний стиль у розписах дерев’яних синагог Східної Європи: від космології до “єврейського бароко” 196

К у ц е в и ч В .Архітектура громадських будівель і споруд в Україні у 1970–1980-ті роки 205

М і н ж у л і н О .Дослідження як основа експертного висновку і визначення місця твору мистецтва в історії і культурі суспільства 218

Р е в е н о к Н .Художньо-стилістичні особливості виробів Корецької порцеляно-фаянсової фабрики кінця ХVIII–ХІХ ст. 224

Я с е н є в О .Батальний жанр ХIХ–ХХ ст. у європейському, російському та вітчизняному живопису 229

Ф і л і м о н о в а А .Умови професійного становлення художника-пейзажиста В. Д. Орловського 239

Н е с т е р е н к о П .Екслібрис у творчості професорів — засновників Української академії мистецтва 248

П р и щ е н к о С .Вплив мистецьких стилів на рекламну творчість 259

О в с я н к і н М .Комплексна оцінка фізичного здоров’я студентів та співробітників НАОМА 272

Д а н и л ю к І . , Т о м а ш е в с ь к и й В .Розвиток фізичних якостей — запорука здоров’я і довголіття 279

МОЛОДІ ДОСЛІДНИКИР и ж о в а О .

Архітектурна композиція і золочене різьблення іконостаса Софійського собору в Києві 289

П о д г у р с ь к а С .Світ символів у мистецтві українського бароко 296

Н е ш т а О .Пропорціонування дерев’яних храмів Західної України 305

П р я д к о М .Архітектурно-пластичні особливості житлової архітектури Києва періоду модерн 319

Л а ш м а н о в а Ю .Ґенеза, семантика і символіка архітектурного декору стилю модерн вул. Маразліївської в Одесі 331

С м і р н о в а Д .Збереження міської історичної забудови — важливе завдання сучасної містобудівної практики 346

С м и р н и й Д .Музеї Манхеттена (Нью-Йорк): архітектурно-дизайнерські реалії 350

М а г а л я с В .Мистецька грамота у формуванні професії архітектора 361

Л и с е н к о О .Світло на картинах Миколи Ге як відбиття духовної енергії художника 365

Я р е м ч у к О .Візитна картка як невід’ємна складова графічного дизайну 375

П а с л а в с ь к а Л .Мистецтво декорування подільських керамічних мисок: традиції і сучасні тенденції 381

А б д у р а м а н о в а С .Художні особливості творів, повернутих Бахчисарайському історико-культурному заповіднику Віденським етнографічним музеєм 391

КАФЕДРІ ІНОЗЕМНИх МОв — 50 ЛІТЮ д е н к о О .

Кафедрі іноземних мов — 50 401С м о л ь я н і н о в а С .

Особливості викладання іноземної мови на творчих факультетах 405

З е н і н а А .Проблема фразеологічної еквівалентності в лінгвістичній теорії перекладу 412

З а й ч е н к о Н . , Б р е ч а к О .Деякі проблеми перекладу в лінгводидактичному аспекті 417


7


З а й ч е н к о Н . , Ю д е н к о О .Деякі проблеми профільногонавчання іноземним мовам студентів мистецьких вузів 422

К о в а л е н к о О .Компетентнісний підхід до викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах 429

ОСОБИСТОСТІС а є н к о н .

Духовна Україна Василя Забашти 435Ч у п р и н і н в .

Копаймо колодязь, а не канаву! 439

НАШІ ЮвІЛЯРИКоваленко Оксана Леонідівна 443Балкінд Лев Володимирович 444Дехтяр Анатолій Соломонович 444Овсянкін Михайло Тарасович 444Кисельов Микола Миколайович 445Шостя Віталій Костянтинович 445Коренюк Юрій Олександрович 446Колбасов Валерій Вікторович 446Ягодкін Генріх Миколайович 446

НЕЗАБуТНІ ІМЕНАМ а з н і ч е н к о О .

Життєвий і творчий шлях архітектора Наталії Борисівни Чмутіної (До 100-річчя від дня народження) 447

Б е с є д і н С .Спогад про Михайла Андрійовича Шаронова 456

Р у б а ш о в Ю .Канадський художник Василь Курилик (Світлої пам’яті митця) 459

МИСТЕцЬКА хРОНІКА, ПОДІї, ФАКТИШ а л і м о в а - П у з и р к о в а М .

Випускники НАОМА 2011 року 463Захист дисертацій 472

С а є н к о Н .Виставкова діяльність НАОМА 473

Contents 484

Кафедри Академії як навчальні та науково-методичні осередки

У своєму історичному розвитку Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури досягла свого 95-річчя і впевнено рухається до вікового ювілею.

Підсумовуючи пройдений шлях, варто звернути увагу на діяльність кафедр Академії в часовому вимірі, бо саме досягнення в підготовці мистецьких кадрів та розвиток навчального закладу визначаються про-фесорсько-викладацькими колективами кафедр.

Кафедра є основною ланкою Академії, як і будь-якої іншої вищої школи; вона забезпечує навчально-виховну та методичну діяльність зак-ладу з однієї чи споріднених дисциплін, а також провадить наукову та науково-дослідницьку роботу за відповідними напрямками.

Сьогодні в Академії забезпечують навчальний процес 14 кафедр: рисунка, живопису та композиції, сценографії та екранних мистецтв, графічних мистецтв, дизайну, скульптури, техніки та реставрації творів мистецтва, архітектурного проектування, теорії, історії та архітектури і синтезу мистецтв, архітектурних конструкцій, теорії та історії мисте-цтва, культури та соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, фізичного виховання. Їх очолюють знані майстри образотворчого мис-тецтва та архітектури, відомі науковці, зокрема В. Бистряков, В. Гурін, А. Александрович, В. Перевальський, В. Шостя, В. Швецов, М. Титов, А. Давидов, Л. Прибєга, П. Коваль, О. Федорук, М. Кисельов, О. Юден- ко, В. Томашевський.

У різний час завідувачами кафедр були українські художники, архі-тектори, науковці К. Заруба, С. Подерв’янський, О. Кривонос, Ю. Бон да-ренко, К. Трохименко, М. Хмелько, В. Пузирков, В. Чеканюк, В. Касіян, О. Пащенко, М. Попов, В. Шостя, М. Гельман, М. Лисенко, М. Вронський, О. Олійник, О. Тищенко, М. Катернога, Ю. Чеканюк, Ю. Асєєв, М. Яков-лєв, В. Чудновський, О. Печенов, Я. Коритнюк та багато інших.

Змінювалися в часі кількісний склад і назви кафедр у структурі Ака - демії, колективи викладачів, спрямованість та зміст навчального процесу й водночас напрацьовувався досвід викладання навчальних дисциплін, формування підвалин творчих традицій та поповнювався професорсько-викладацький склад Академії визначними іменами митців. Трансформа-ція назв і створення нових кафедр у структурі навчального закладу, по-повнення їх новими іменами засвідчують розвиток навчального закладу, його адаптацію до нових соціально-культурних процесів в українському суспільстві та світовому культурному просторі.

Головним завданням кафедр у сфері науково-методичної діяльності є розробка навчальних посібників і методичних рекомендацій для за-

8


9


безпечення навчального процесу з відповідних напрямків підготовки фахівців. Упродовж останніх років викладачами кафедр Академії було загалом підготовлено та видано з грифом МОН України 21 навчальний посібник та 37 монографій, які успішно використовуються в навчаль-ному процесі Академії. Зокрема це посібники професорів А. Чебикіна і Н. Богомольного “Техніка офорту”, Ю. Ятченка “Мистецтво рисунка”, М. Яковлєва “Основи композиції”, О. Лагутенко “Українська графіка”, доцентів О. Мінжуліна “Реставрація творів з металу”, О. Юденка “Анг - лійська мова для художників”, старшого викладача В. Мітченка “Україн-ський рукописний шрифт” та інші, а також монографічні дос лідження професора О. Криволапова “Українське мистецтво XX ст. у художній кри-тиці”, професора О. Федорука “Жіночий образ у сучасному українсько-му мистецтві”, професора Л. Міляєвої “Українська ікона”, професора Л. Прибєги “Охорона та реставрація об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини” та багато інших.

Окрім розробки навчальних програм, методичних рекомендацій, підготовки навчальних посібників та підручників на кафедри Академії, зокрема випускаючі, покладаються обов’язки формування навчально-методичних фондів, забезпечення їхнього збереження, організація вис-тавок творчих робіт студентів, залучення молоді до участі в конкурсах.

З метою наочного розкриття методики творчого пошуку і поновлення фондів Академії окремі викладачі кафедр звітують про науково-творчу і методичну діяльність власними творами, які передають до фондів нав-чального закладу. Таким чином, методичні фонди поєднують напрацю-вання як студентів, так і викладачів різних періодів існування Академії.

Специфіка діяльності випускаючих кафедр Академії полягає також у тому, що в їхній структурі завжди були й залишаються навчально-творчі майстерні, очолювані визначними майстрами образотворчого мистецтва і архітектури, покликані забезпечувати індивідуальну фахову підготовку студентів.

З орієнтацією вищої освіти в Україні на європейські стандарти та зосередженням наукових досліджень на провідних кафедрах вищих нав-чальних закладів кафедри Академії все більше стають осередками науко- вої та дослідницької роботи у відповідних напрямках. Так, над фундамен-тальними та прикладними дослідницькими темами працюють кафедри теорії та історії образотворчого мистецтва, теорії та історії архітектури і синтезу мистецтв, архітектурних конструкцій та ін.

Важливою ланкою наукової діяльності кафедр є підготовка науково-педагогічних кадрів через систему аспірантури та асистентури-стажу-ван ня. Аспірантура ліцензована Міністерством освіти і науки наказом № 1169 від 24 грудня 2004 року за спеціальностями: 170005 — образо-творче мистецтво; 180001 — теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури; відповідно при кафедрах: теорії та історії образотворчого мистецтва; теорії та історії архітектури і синтезу мистецтв. Діяльність асистентури-стажування спрямована на підвищення фахової майстер-

ності митців й, відповідно, забезпечується кафедрами живопису і ком-позиції, графічних мистецтв, скульптури, сценографії та екранних мис- тецтв, дизайну, реставрації.

Таким чином, через навчання в асистентурі талановиті випускники Академії долучаються до науково-педагогічної діяльності, та становлять кадровий резерв кафедр.

Вочевидь, осягнення історичного минулого і сьогодення кафедр Ака - демії, осмислення їхньої діяльності, формування науково-творчих колек-тивів у різні періоди функціонування навчального закладу має надзви-чайно важливе значення — при цьому віддзеркалюється загальна картина історії Академії й окреслюються перспективи на майбутнє. Тож при роз-гляді 95-літніх здобутків Академії, й постала ідея вмістити в академічному збірнику дослідницьких та науково-методичних праць короткі історичні нариси про кафедри навчального закладу. Бо саме злагоджена діяльність колективів кафедр, їхній спільний досвід та традиції, тісна співпраця у навчально-виховній, творчій і науково-методичній роботі — запорука підготовки мистецьких кадрів високого рівня.

Л. Прибєга

10


11

ІСТОРІЯ ТА НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДР НАОМА

Кафедра рисунка

Завідувач — професор В. П. Бистряков

Науково-методичні основи рисунка як провідної фахової дисципліни Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури були закла-дені у 1917 році її засновниками і першими педагогами-професорами — М. Бойчуком. М. Жуком, В. Кричевським, О. Мурашком, Г. Нарбутом.

Вперше кафедра рисунка як науковий та навчально-методичний під-розділ Київського художнього інституту згадується у документах 1934 року. В 1935–1941 рр. кафедру очолював професор М. Шаронов, учень відомого художника-рисувальника Д. Кардовського.

Довоєнні та перші повоєнні роки були для кафедри часом становлен-ня, нагромадження цінного практичного досвіду, пошуків оптимальних методик викладання рисунка зусиллями таких художників-педагогів, про-фесорів, як С. Григор’єв, С. Грош, К. Єлева, С. Єржиковський, Ф. Кри - чевський, О. Сиротенко, Г. Титов, М. Шаронов.

Поступово формувалася науково-теоретична база з методики викла-дання рисунка. Плідно працюючи впродовж тривалого часу на кафедрі, професор Л. Чичкан створив ілюстрований методичний альбом акаде-мічних постановок; професор В. Болдирєв розробив і втілив у навчаль-ний процес своєрідний засіб створення рисунка м’якими матеріалами. Цікаві інновації у викладання рисунка внесли професори А. Дербеньов, Ю. Химич та інші.

У 1971–1977 рр. кафедрою керував професор С. Подерв’янський, який доклав чимало зусиль для вдосконалення методики викладання рисунка.

У 1980-ті роки кафедру рисунка очолив К. Заруба. У цей час сталися певні зміни в методах викладання рисунка, опрацьовувалися нові прог-рами, навчальний процес став продуктивнішим. Наступним завідувачем кафедри (до 1986 року) був професор О. Кривонос. При ньому створю-ється зразковий кабінет рисунка, впорядковуються методичні фонди. Набула подальшого розвитку методика викладання рисунка, зокрема метод аналітично-конструктивного зображення.

З 1986 року завідувачем кафедри став Ю. Бондаренко. Під його керів - ництвом було розроблено детальні програми з рисунка для всіх факуль-тетів, у яких до кожного завдання визначено методики з послідовним ускладненням їх на кожному наступному курсі. Кафедра набула за-

гальноакадемічного статусу, що забезпечує викладання рисунка на всіх факультетах та відділеннях НАОМА.

У 2009 році кафедру очолив В. Бистряков. Перед викладачами кафед-ри поставлено декілька завдань: водночас із навчально-методичними та практичними завданнями педагоги мають приділяти значну увагу науково-дослідницькій діяльності, а теоретичні основи викладання без-посередньо підкріплювати практичним прикладом педагога, для чого викладачі кафедри проводять майстер-класи.

Нині на кафедрі рисунка працюють досвідчені художники-педагоги — члени Національної спілки художників України, творчо активні у мис-тецькому житті професори О. Белянський, В. Бистряков, О. Кривонос,


Педагогічний колектив кафедри рисункаСидять (зліва направо): майстер В. І. Піганюк, професор кафедри В. О. Сухенко, доцент Л. В. Трубнікова, професор Ю. М. Ятченко; майстер виробничого навчан- ня Ю. Бондар, завідувач кафедри, професор В. П. Бистряков, доцент кафедри Ю. В. Майстренко-Вакуленко, професор О. А. Кривонос, доцент кафедри Т. Є. Гон- чаренко.Стоять: доцент кафедри О. А. Михайлицький, професор кафедри Ю. Г. Ларіонов, доцент З. Г. Федик, старший лаборант Л. Гурська, професор кафедри С. Я. Зорук, доценти В. В. Свінарьов, Ю. М. Рубашов, ст. викладач Н. М. Білик, професор кафедри В. П. Магаляс, викладачі К. В. Добрянський, С. Є. Сабакарь.

12


13


Ю. Ятченко; професори кафедри С. Зорук, Ю. Ларіонов, В. Магаляc, В. Нікітін, В. Сухенко; доценти Ю. Рубшов, В. Свінарьов, Л. Трубнікова, З. Федик; доценти кафедри А. Гайдар, Т. Гончаренко, Ю. Майстренко-Вакуленко, А. Твердий; старший викладач Н. Білик; викладачі К. Доб-рянський, С. Сабакарь.

Одним з напрямків дослідницької діяльності кафедри є визначення особливостей вітчизняних та зарубіжних шкіл академічного рисунка, а також впливу навчального рисунка на становлення творчого шляху ху-дожника. Провадиться значна робота щодо систематизації методичних розробок, напрацьованих упродовж минулих років. Так, досвід роботи над рисунком викладено, зокрема, професором О. Белянським у навчаль-ному посібнику “Короткочасний рисунок. Майстер-клас” (2009).

За роки існування кафедри рисунка зібрано ґрунтовний науково-методичний фонд, який дає можливість розгортати на його основі по-стійно діючі та періодично оновлюванні експозиції виставки. Його по - повнення відбувається шляхом відбору кращих студентських робіт кож-ного семестру, а також творів та методичних розробок професорів та викладачів кафедри. Результатом роботи працівників методичних фондів та викладачів кафедри стала, зокрема, перша ретроспективна виставка студентських рисунків з фондів кафедри 1945–2010, яку було розгорнуто у виставковій залі НАОМА.

Кафедра надає навчально-методичну допомогу художнім училищам та школам України, здійснює рецензування науково-методичних праць багатьох навчальних закладів.

Успішному здійсненню навчального процесу на кафедрі сприяє функ-ціонування класу рисунка та копіювання і кабінету пластичної анатомії. Відчутну організаційну допомогу в забезпеченні навчального процесу надають старший лаборант Л. Гурська, майстер В. Піганюк, завідувач навчальної лабораторії пластанатомії І. Шевченко, майстер виробничого навчання Ю. Бондар.

Враховуючи науково-методичний досвід викладачів старшого поко-ління, кафедра забезпечує високий рівень навчальної роботи.

У 1920-ті роки монументальний живопис посів головне місце у по-ширенні агітаційно-революційного мистецтва. Згодом, у середині ХХ ст., академічний станковий живопис повернув собі провідні позиції у мис-тецтві соцреалізму.

Упродовж багатьох десятиліть головна роль в образотворчому мис-тецтві відводилась, зокрема, тематичній картині. Власне на всіх етапах формування української мистецької школи живописці займали провідні позиції у головному навчальному художньому закладі країни.

Основною формою організації навчального процесу в академії, зо-крема на кафедрі живопису, були творчі майстерні. Спільним для керів-ників майстерень було те, що на 1917 рік вони вже мали славу визначних ху дожників і педагогів, отримавши мистецьку освіту в різноманітних російських та європейських начальних закладах. Так, професор М. Бура - чек згадував, що Краків, Париж, до певної міри і Мюнхен були центра-ми, до яких наша українська молодь охочіше їздила студіюватись, ніж до Петербурга та Москви. Прогресивність згаданих художніх шкіл він

Кафедра живопису та композиції

Завідувач — професор В. І. Гурін

Кафедра живопису та композиції бере свій початок від дня заснування у грудні 1917 року Української академії мистецтва. Живопис був про-відною дисципліною у цьому навчальному закладі. На основі здобутків новітніх європейських течій професори-живописці академії заснували українську школу живопису.

Педагогічний колектив кафедри живопису та композиціїПрофесор кафедри, проректор з навчальної роботи А. В. Яланський; доценти О. В. Одайник О.В., І. Я. Пилипенко; завідувач лабораторії копіювання С. І. Ма-микіна; викладач С. С. Брахнов; старший викладач М. П. Соченко; професор, завідувач кафедри В. І. Гурін; доценти О. В. Коваль чук, А. Е. Зорко; професори Ф. М. Гуменюк, О. Д. Басанець; доцент кафедри О. П. Ясенєв; старший викладач А. В. Цой; пофесори кафедри І. А. Ковтонюк, Г. М. Ягодкін; доцент М. С. Кочубей; старший викладач О. Г. Васильєв; доцент кафедри В. О. Черватюк; старший викладач В. В. Недайборщ; доцент І. Ю. Мельничук; доцент кафедри А. В. Блудов; старший викладач О. П. Цугорка; професор В. Г. Виродова; старший викладач О. В. Соловей; профе сор В. І. Баринова-Кулеба; завідувач лабораторії композиції

Т. А. Гончаренко; професори М. А. Стороженко, М. Є. Гуйда. 2012

14


15


пояснював тим, що, на відміну від Петербурзької академії, ці заклади на той час були вже “цілком зреформовані” і викладання в них велося з урахуванням новітніх мистецьких теорій. Отож навчання в очолю-ваних вихованцями різних мистецьких шкіл індивідуальних творчих майстернях було позитивним чинником у формуванні художньої освіти України.

У 1917 році в академії було створено майстерні: Ф. Кричевського — побутового та історичного жанру; О. Мурашка — портрета; М. Жука — декоративного малярства; А. Маневича — декоративного пейзажу; М. Бойчука — релігійного малярства, мозаїки, фрески та ікони; В. Кри-чевського — композиції.

Згодом до викладання було запрошено відомих українських худож-ників-живописців Л. Крамаренка, О. Богомазова, А. Тарана. Після реор-ганізації навчального закладу у 1924 році на викладацьку роботу прийшли Є. Сагайдачний, К. Єлева, М. Козик, Ф. Красицький, С. Колос, з Росії було запрошено митців авангардного напряму В. Пальмова, В. Татліна, П. Голуб’ятникова, А. Тряскіна, К. Малевича.

У часи пролеткульту більшість викладачів полишили роботу. Нато-мість провідні позиції на кафедрі посіли недавні випускники інституту В. Овчинников, З. Толкачов, М. Рокицький. Після реорганізації інституту в 1934 році педагогічний колектив кафедри було сформовано з художни-ків, котрі дотримувалися академічного напрямку. До Києва повернувся з Харкова Ф. Кричевський, з Одеси було переведено П. Волокидіна та О. Шовкуненка, з Росії приїхав С. Григор’єв, В. Денисов, В. Костецький, К. Трохименко, О. Фомін, А. Черкаський, І. Штільман, І. Шульга.

У повоєнні роки викладацький склад кафедри поповнили випускники інституту О. Будников, С. Грош, В. Забашта, К. Заруба, Л. Коштелянчук, І. Красний, А. Пламеницький, В. Пузирков, І. Тихий, М. Хмелько, Т. Яблонська. Згодом прийшли В. Баринова-Кулеба, О. Басанець, Л. Вітковський, В. Виродова-Готьє, Т. Голембієвська, В. Гурін, О. Івах-ненко, О. Кожеков, О. Лопухов, В. Шаталін, І. Юденко.

Кафедру живопису у різні часи очолювали професори, народні худож-ники України В. Пузирков, К. Трохименко, М. Хмелько; з 1989 року нею завідує академік, народний художник України, професор В. Гурін. 1996 року кафедру живопису і кафедру композиції об’єднали в одну — кафедру живопису та композиції на чолі з професором В. Гуріним.

За час свого існування кафедра, професорсько-викладацький колек-тив якої набув великий досвід педагогічної і творчої роботи, виховала багатьох видатних митців. Нині у складі її педагогічного колективу пра-цюють досвідчені художники-педагоги: професори В. Баринова-Кулеба, О. Басанець, В. Виродова-Готьє, Т. Голебієвська, М. Гуйда, Ф. Гуменюк, В. Гурін, В. Забашта, О. Кожеков, М. Стороженко; професори кафедри І. Ковтонюк, Г. Ягодкін, А. Яланський; доценти А. Зорко, О. Ковальчук, М. Кочубей, І. Мельничук, О. Одайник, І. Пилипенко; доценти кафе-дри А. Блудов, В. Черватюк, О. Ясенєв; старші викладачі О. Васильєв,

В. Недайборщ, К. Павлишин, О. Соловей, М. Соченко, О. Храпачов, А. Цой, О. Цугорка; викладач С. Брахнов.

Педагогічний колектив кафедри живопису та композиції забезпечує викладання навчальних курсів малярства в усіх структурних підрозділах факультетів образотворчого мистецтва і архітектури. У навчальному про-цесі вдало поєднується досвід митців старшого, середнього та молодого поколінь.

Головним завданням кафедри є підготовка і випуск фахівців-художни-ків станкового і монументального живопису за спеціалізаціями: худож-ник-живописець, художник-живописець-монументаліст, викладач.

Професори В. Гурін, Г. Голембієвська, М. Гуйда, М. Гуменюк, О. Ко-жеков, М. Стороженко опікують асистентів-стажистів.

Кафедра живопису та композиції оберігає, творчо розвиває і продо-вжує кращі традиції академії з урахуванням сучасних вимог, що стоять перед вищою мистецькою школою України.

Кафедра сценографії та екранних мистецтв

Завідувач — старший викладач А. І. Александрович-Дочевський

Початок формування кафедри припадає на 1920-ті роки, коли в Україн - ській академії мистецтва при живописному факультеті було відкрито теа-, кіно-, фотовідділення. У різні часи його очолювали В. Меллер, В. Татлін, М. Тряскін. До викладання були запрошені художники М. Бернштейн, П. Голуб’ятников, К. Єлева, В. Пальмов, Л. Уманський, Л. Чуп’ятов та інші.

На початку 1930-х років теа-, кіно-, фотовідділення перейменували в театральне, а в 1950-ті роки воно стало називатись театрально-декора-ційним. Майстернею цього відділення керував М. Духновський, ри-сунок і живопис до 2006 року викладав народний художник України, професор С. Подерв’янський. Протягом тривалого часу навчальний процес на театрально-декораційному відділенні був пов’язаний з творчо-педагогічною діяльністю професора Д. Лідера, який у 1975–1980 та в 1990–2001 рр. очолював відділення і засновану ним навчально-творчу майстерню сценографії.

1997 року з майстерні Д. Лідера виокремилась майстерня подібного профілю, керівником якої став О. Бурлін. Тоді ж було відкрито майстер-ню для підготовки художників кіно і телебачення, яку очолив Р. Адамо- вич. З 2002 року майстернею, виплеканою Д. Лідером, завідує доцент А. Кириченко, яка тривалий час працювала тут асистентом і викладала сценографію.

16


17


У 1975–2002 рр. до викладання на театрально-декораційному від-діленні залучались відомі художники театру і кіно Ю. Бобровников, І. Биченкова, І. Несміянов, Л. Застанченко. 2004 року на базі театрально-декораційного відділення була утворена кафедра сценографії та екранних мистецтв. Очолити її запросили заслуженого діяча мистецтв України А. Александровича-Дочевського, головного художника Національного театру ім. Івана Франка. Під час розбудови кафедри виокремились чо- тири творчі майстерні, керівниками яких стали: старші викладачі Р. Ада-мо вич, А. Александрович-Дочевський, доценти О. Бурлін, А. Кириченко. Рисунок та живопис викладають професори В. Баринова-Кулеба, народ-ний художник України П. Басанець, заслужені діячі мистецтв України В. Будников, С. Зорук, доцент В. Крижанівський, заслужений діяч мис-тецтв України Ю. Рубашов. Техніку і технологію сцени та технологію виготовлення театрального макета викладає С. Григор’єв. Під час ство-рення кафедри до навчальної програми введено дві нові дисципліни: моделювання костюма у просторі (викладач Л. Нагорна) та комп’ютерне

моделювання простору (викладач В. Чулюк-Заграй). Майстерні кафедри працюють за методом, розробленим професором Д. Лідером. Він сформу-вав принципи начально-творчої роботи зі студентами, суть яких полягає у проведенні лекцій, бесід, спрямованих на виявлення індивідуальних особливостей молодих людей, виховання в них уміння осмислювати драматургічний матеріал, здійснювати художню режисуру вистави у ба-гатьох аспектах, відкривати концептуальне значення сценічних версій, відтворених у сценографічних задумах.

Кафедра приділяє серйозну увагу збагаченню загальноосвітніх та професійних знань вихованців за допомогою таких дисциплін, як іс-торія театру та кіно, історія костюма, основи режисури і кінорежисури, основи монтажу і кінооператорської майстерності, техніки та технології театрального виробництва, а також шляхом відвідування театрів, пере-гляду фільмів тощо.

Програмою передбачається широкий загальний рівень професійного навчання та набуття навиків самостійної роботи в різних видах екранних мистецтв і сценографії. Студентам надається можливість під час навчан-ня випробувати свої здібності в різних галузях сучасних постановочних мистецтв. У загальній перебудові вищої школи відкривається можливість переходу на нові стандарти підготовки студентів за рівнями бакалавр, спеціаліст, магістр, за умови захисту вихованцями виконаних ними від-повідних робіт. Одним з практичних заходів кафедри є організація періо-дичних виставок сценографічних робіт студентів на базі Національного театру ім. Івана Франка у Міжнародний день театру 27 березня та участь у Міжнародному театральному фестивалі “Золотий лев” на базі галереї “Дзиґа” у м. Львові.

Загалом зусиллями викладачів кафедри сценографії та екранних мистецтв академія виховала чимало фахівців, які посіли неабиякі місця у сценічній театральній практиці, кіновиробництві і телебаченні України та зарубіжжя.

Педагогічний колектив кафедри сценографії та екранних мистецтвЗліва направо: старший викладач Р. С. Адамович, навчальний майстер М. Л. Гра-бовська, завідувач кафедри, доцент А. І. Александрович-Дочевський, доценти О. О. Бурлін, А. Г. Кириченко, професор В. О. Будніков.Стоїть викладач техніки і технології сцени, майстер виробничого навчання С. М. Григор’єв. 2012

Кафедра скульптури

Завідувач — професор В. В. Швецов

Кафедра скульптури і скульптурний факультет були започатковані в академії понад вісім десятиліть тому, коли цей начальний заклад реорга-нізували і 1922 року назвали Київським інститутом пластичних мистецтв, а в 1924 — Київським художнім інститутом.

Кафедру очолив скульптор Б. Кратко. З другої половини 20-х і впро-довж 30-х років на кафедрі працювали скульптори М. Гельман, Ж. Діндо, І. Севера, П. Ульянов, Л. Шервуд. Наприкінці 20-х років студенти скульп-турного факультету вивчали формально-технічні дисципліни (фортех), що їх викладали художники К. Малевич, Є. Сагайдачний, В. Татлін.

18


19


Упродовж 1937–1947 рр. кафедру очолював скульптор М. Гельман. 1944 року на ній почали працювати такі майстри пластики, як М. Ли- сенко і Л. Муравін, а з 1948 року — М. Вронський. Навчання провадилось у двох творчих майстернях: станкової скульптури (керівник М. Гельман) і монументальної скульптури (керівник М. Лисенко). Після 1948 року завідувачем кафедри став О. Олійник. Разом з ним викладали Г. Гутман, І. Шаповал, А. Шапран, а з 1954 року — І. Макогон.

У 1960-ті роки випуск молодих скульпторів здійснювали дві нав-чально-творчі майстерні — М. Лисенка і О. Олійника. З 1966 року на скульптурному факультеті почав працювати В. Бородай — як керівник майстерні. 1967 року на викладацьку роботу прийшов випускник скульп-турного факультету інституту В. Сухенко, а в 70-ті роки викладацький склад поповнили молоді художники-скульптори В. Швецов, М. Олек-сієнко, В. Чепелик, у 90-ті — А. Гончар, Ю. Кисельов, Б. Лисенко, О. Редь - ко, Б. Мазур.

У 1963–1987 рр. завідувачем кафедри був професор М. Вронський. Після нього дотепер цю посаду обіймає В. Швецов. З числа викладачів кафедри в різні роки успішно працювали на посаді ректора академії О. Олійник, В. Бородай, В. Борисенко.

Кафедра скульптури провадить навчальну роботу зі студентами шести курсів. На перших трьох курсах здійснюється загальноосвітня підготовка, а далі майбутні скульптори набувають знань та навичок у двох навчально-творчих майстернях: професора В. Чепелика і професора В. Швецова. На IV курсі студенти виконують творчу роботу для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, на VI курсі — дипломну роботу для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”.

На кафедрі зберігається як архівний матеріал цінний методичний фонд.

Нині на кафедрі скульптури працюють: професор В. Швецов — заві - дувач кафедри, керівник навчально-творчої майстерні; професор, ака-демік В. Чепелик — керівник навчально-творчої майстерні; старший викладач О. Чепелик — керівник І курсу; старший викладач О. Редько — керівник П курсу; доцент Б. Мазур — керівник Ш курсу; старший ви-кладач Б. Лисенко — асистент начально-творчих майстерень IV, V, VІ курсів; старший викладач Ю. Кисельов — викладач скульптури на від-діленні реставрації (І–V курси).

Педагогічний колектив кафедри скульптуриЗліва направо: майстер виробничого навчання О. Л. Тесленко, доцент кафедри О. К. Редько, професор В. А. Чепелик, професор, завідувач кафедри В. В. Швецов, завідувач навчальної лабораторії Т. М. Лепіліна-Сидор, доценти кафедри Ю. О. Ки- сельов, О. В. Чепелик, викладач В. П. Бородай, старші викладачі А. С. Балог,

К. В. Синицький, доцент кафедри Б. М. Мазур. 2012

Кафедра графічних мистецтв

Завідувач — в.о. професора В. Є. Перевальський

Формування і становлення кафедри графічних мистецтв нерозривно пов’язане з історією НАОМА. Перша навчально-творча майстерня, яку очолював видатний майстер графіки Г. Нарбут, почала діяти з 1917 року, водночас зі створенням Української академії мистецтва. Саме Г.Нарбут започаткував основи новітньої художньо-графічної освіти.

У 1924 році, коли навчальний заклад дістав назву Київський художній інститут (КХІ), було відкрито поліграфічний факультет (з майстернями деревориту, офорту, літографії та поліграфічних технік), деканом якого став професор А. Середа. Факультет діяв до 1930 року.

Після тривалої перерви, в 1945 році при живописному факультеті продовжила роботу майстерня графіки, яку в 1948 році реорганізували на факультет графічних мистецтв з майстернями: ілюстрування та оформ-лення книги; станкової графіки, плакатного мистецтва. Саме в такому структурному вигляді факультет існував до 1974 року. В цьому ж році при кафедрі графічних мистецтв створюється майстерня політичного плаката, яка 1988 року стала навчально-творчою майстернею графічного дизайну.

20


21


Упродовж 1948–2004 рр. кафедру графічних мистецтв очолювали професори В. Касіян, О. Пащенко, М. Попов, В. Шостя. У 2004 році її керівником став в.о. професора В. Перевальський.

Нині на кафедрі діють три навчально-творчі майстерні: вільної графі-ки — професора А. Чебикіна; вільної графіки — професора М. Компанця; книжкової графіки — професора Г. Галинської.

Упродовж усього свого існування спочатку майстерня, а потім факуль-тет графічних мистецтв є місцем праці та підготовки багатьох талановитих митців. Так, майстерню станкової графіки з часу заснування (1948) до 1963 року очолював О. Пащенко. Серед її вихованців — високопрофесій-ні, широко знані митці, зокрема такі, як О. Губарєв, О. Данченко, В. Кут - кін, О. Овчинникова, М. Попов, І. Селіванов, О. Фіщенко та інші.

З 1963 року майстерню станкової графіки очолив І. Селіванов — учень О. Пащенка. 1970 року асистентом професора І. Селіванова став випуск ник майстерні А. Чебикін, який від 1985 року і донині — її керів- ник. На викладацьку роботу запросили талановитого художника-графіка М. Компанця.

Було переглянуто навчальну програму, особливу увагу стали приділяти вивченню графічних технік. На першому курсі усіх спеціалізацій розпо-чалося викладання курсу “Основи композиції” — його читали доцент П. Чебітько і професор М. Яковлєв. Нині цю дисципліну викладає до-цент В. Кириченко.

У 1993 році вчена рада Академії затвердила нову структурну органі-зацію творчих майстерень, згідно з якою поряд з існуючою майстернею вільної графіки професора В. Чебикіна було відкрито майстерню з подіб-ною спеціалізацією, котру очолив М. Компанець. В основу діяльності цих двох майстерень покладено принципи, що ґрунтуються на засадах реалістичного мистецтва. Мета педагогів — виховання духовно багатої особистості, котра опанувала досягнення національного та світового мистецтва, підготовка фахівців широкого діапазону.

Провідним творчим методом є індивідуальний підхід до кожного студента з урахуванням його творчих здібностей, обраного ним шляху в мистецтві; одна з головних вимог до майбутніх художників — постійний пошук образотворчої форми та її вдосконалення, застосування оригі-нальних авторських технік, вільне володіння друкованими графічними техніками.

Викладання мистецтва книги в академії започатковано Г. Нарбутом, який у 1917–1920 рр. очолював майстерню графіки. Упродовж наступ-них років композицію книги у навчальному закладі викладали відомі українські митці — В. Касіян, І. Плещинський, М. Попов, А. Середа, В. Чебаник, Г. Якутович.

У 1993 році було відкрито ще одну майстерню книжкової графіки, котра виокремилася з однойменної майстерні професора В. Чебаника. Очолила нову майстерню тоді доцент, а нині професор Г. Галинська.

Крім названих педагогів-професорів з фахових дисциплін, на кафедрі викладають: графічні техніки (гравюру, офорт, літографію) — в.о. про-фесора В. Перевальський, доценти В. Вандаловський, І. Кириченко; основи композиції — доцент В. Кириченко.

З 1993 року кафедра здійснює підготовку художників-графіків ви-щої кваліфікації за програмою магістра. В Академії діє асистентура-стажування, до якої щорічно вступають і випускники кафедри графічних мистецтв. Право на навчання в асистентурі-стажуванні виборюють кращі випускники вищих мистецьких закладів України та зарубіжних країн — на конкурсних засадах.

Донедавна цей творчо-педагогічний напрямок з підвищення фахового рівня молодих митців очолював видатний український художник, акаде-мік Г. Якутович; свій великий творчий досвід і майстерність передавав молодим графікам академік М. Дерегус. З асис тентами-стажистами нині працюють професори Г. Галинська, М. Компа нець, В. Чебикін. При кафедрі діють навчально-методична лабораторія графічних мистецтв, а також навчально-виробничі лабораторії плоского, високого та глибокого авторського художнього друку.

Педагогічний колектив кафедри графічних мистецтвПерший ряд: завідувач кафедри, в.о. професора В.Є.Перевальський, завідувач

лабораторії графічних мистецтв Т.А.Цараненко, професор Г.І.Галинська, дійсний член Академії мистецтв України, професор А.В.Чебикін, доценти

В.О.Вандаловський, В.С.Мітченко, І.М.Кириченко.Другий ряд: доцент В.М.Кириченко, професор М.І.Коломієць, старший

викладач Л.В.Барко, викладачі Т.О.Ковач, О.В.Грищенко. 2012

22


23


Кафедра дизайну

Завідувач — професор В. К. Шостя

Підвалини сучасної художньо-графічної освіти в Україні закладалися засновниками Української академії мистецтва, яка розпочала свій слав-ний і водночас складний шлях у Києві 1917 року. Серед творців академії були такі видатні особистості, як Георгій Нарбут та Василь Кричевський, чия творчість і педагогічні принципи формування української школи графічного проектування ще й досі життєдайно позначаються на педа-гогічній і творчій практиці в Україні.

Г. Нарбут і В. Кричевський у своїй творчості, зокрема і дизайні об-кладинок, видавничих марок (логотипів) великого значення надавали шрифтові — одному з базових компонентів графічного дизайну, основ-ного і нерідко єдиного засобу формування образу. Професори успішно використовували невичерпні, по суті, можливості шрифтових знаків як “будівельного матеріалу” композиції.

Фахова підготовка в академії базувалася на прагненні синтезувати дав-ньоукраїнські традиції з найновішими досягненнями і практикою євро-пейських шкіл з метою створення української модерної школи. Аналіз високих мистецьких зразків, формальні вправи з композиції, вивчення та копіювання українських стародруків, глибоке студіювання орнаменту, осягнення його формоутворюючих способів та символічних змістових засад — усе це підпорядковувалося пізнанню великих мистецьких на-бутків для проектування нових сучасних об’єктів дизайну, сповнених давньоукраїнської духмяності та позначених вишуканою європейською технікою.

1987 року при кафедрі графічних мистецтв була створена майстерня графічного дизайну, завданням якої стало проектування таких різно-видів графіки, як плакат, фірмовий стиль дизайн-пакування, шрифт, оформлення періодичних видань, дизайн книги та інші форми рекламної графіки.

З часом постало питання про створення в академії кафедри дизайну, яка й була сформована у 2004 році. Створена на базі майстерень графічно-го дизайну і мистецтва книги (дизайн та інтролігація), кафедра дизайну у своїй діяльності послуговується духовними орієнтирами великих заснов-ників, досвідом і напрацюванням попередників, активно експериментує в навчальному процесі, забезпечує філософські, дослідницькі, евристичні підходи до проектування курсових і дипломних робіт.

Педагогічний колектив кафедри дизайнуСидять (зліва направо): старший лаборант кафедри Л. В. Єжова, старші викладачі О. В. Батенко, С. Ю. Кошкіна, завідувач лабораторії дизайну І. С. Допіро.Стоять (зліва направо): старший викладач Д. С. Стадниченко, доцент кафедри О. В. Петренко-Заневський, завідувач кафедри, професор В. К. Шостя, доцент кафедри В. І. Харченко, професор кафедри В. В. Крижанівський, старший викладач Г. І. Кравецький. 2012

Кафедра техніки та реставрації творів мистецтва

Завідувач — професор М. Ф. Титов

Вища освіта реставраторів у нашій країні має багату історію. До 1965 року, коли з’явилися перші реставраційні відділення у мистецьких навчальних закладах Києва, Москви і Ленінграда, опанувати тонкощі реставраційної справи можна було тільки у виробничих майстернях та шляхом стажування. Новий етап розвитку вітчизняної реставрації при-падає на 1960–1970-ті роки, коли в усьому світі відбулося переосмислення мети і кінцевого результату реставрації. На сьогодні основним пріорите-том вважають автентичність пам’ятки, що вимагає зменшення ступеню

24


25


реставраційного втручання, вибору найменш шкідливих реставраційних методик і матеріалів.

У 1969 році в Київському художньому інституті було засновано перше в Україні реставраційне відділення для підготовки художників-реставраторів живопису та пам’яток архітектури. Організатором і пер-шим керівником цього відділення та однойменної кафедри став кан-дидат мистецтвознавства, доцент факультету теорії та історії мистецтва О. Тищенко.

На основі вітчизняного та зарубіжного досвіду О. Тищенко розробив загальний напрямок підготовки художників-реставраторів станкового і монументального живопису, окреслив коло спеціальних дисциплін, створив першу програму та відповідний навчальний план, забезпечив навчальний процес обладнанням та матеріалами, запросив до викладання досвідчених реставраторів. Сформовані при ньому методика навчального процесу, спрямованість викладання основних фахових дисциплін, струк-тура дипломної роботи зберігаються і понині.

Структурне підпорядкування кафедри неодноразово змінювалося: у 1969–1972 рр. Вона діяла при архітектурному факультеті, у 1972–1974 — при педагогічному, у 1974–1988 — при факультеті теорії та історії мистец-тва, а з 1988 й донині — при живописному факультеті.

Свого часу викладачами кафедри були реставратори П. Войтко, І. Де-мидчук-Демчук, С. Глущук, О. Пєтухов; спеціальні науково-природничі дисципліни читали О. Білецька та В. Український. У 1981 році викла-дачем став випускник педагогічного факультету А. Бєляй, який після смерті О. Тищенка обійняв посаду завідувача відділення, очолив кафедру та майстерню реставрації творів живопису і був незмінним керівником дипломних робіт до свого виходу на пенсію.

З 1994 року кафедрою техніки та реставрації творів мистецтва завідує професор М. Титов. У складі її педагогічного колективу доценти кафе-дри, кандидати мистецтвознавства Ю. Коренюк, Т. Тимченко, кандидат архітектури С. Оляніна, кандидат хімічних наук, доцент М. Балакіна, старші викладачі — кандидат фізико-математичних наук В. Вольневич, заслужений художник України А. Остапчук, В. Люш, О. Вислободов, І. Сомик-Пономаренко.

Секретарем Науково-реставраційної ради кафедри упродовж кількох років працювала М. Коваленко, вона ж вела облік експонатів, що над-ходять на реставрацію. Нині на цій посаді працює Н. Москаленко.

Тривалий час на кафедрі працюють В. Майборода (майстер виробни-чого навчання), фахівець з реставрації виробів з дерева Б. Колочко. Завіду-вачем фотолабораторії є випускник асистентури-стажування НАОМА, реставратор скульптури і творів ДУМ І. Ремізовський. Організацію нав-чального процесу, ведення супутньої документації провадять старші лаборанти П. Андрюхова та К. Пламеницька.

Окрім майстерні реставрації творів живопису (керівник доцент Ю. Ко - ренюк), яка існувала від початку створення відділення, у 1994 році при

кафедрі відкрито майстерню реставрації скульптури і творів декоративно-ужиткового мистецтва, яку очолив реставратор вищої категорії, професор кафедри О. Мінжулін.

Поряд із загальноосвітніми і загальнофаховими навчальними курсами майбутні реставратори опановують спеціальні дисципліни, зокрема ко-піювання (з метою засвоєння техніки класичного олійного і темперного живопису), історію, теорію та етику реставрації, музейну справу, екс-пертизу й атрибуцію живопису, палеографію, іконографію, хімію, фізику, біологію, фотосправу.

Під час навчання студенти на практиці засвоюють необхідні для про-фесійного реставратора навички, вчаться працювати з різноманітними за типологією пам’ятками, що надходять з державних музеїв та приватних зібрань. Переважно це твори станкового живопису, написані у техніці олії чи темпери на дерев’яній, полотняній основі, картоні чи металі, а також дерев’яна поліхромна скульптура. Знання, набуті під час навчан-ня, втілюються у дипломній роботі, що передбачає реставрацію двох пам’яток (на полотні і на дереві), а також копію в техніці класичного багатошарового живопису.

Починаючи з 1994 року випускники кафедри мають можливість всту-пати до аспірантури та асистентури-стажування. З 2003 року у зв’язку з переходом до Болонської системи кафедра випускає також магістрів

Викладачі кафедри техніки та реставрації творів мистецтваСидять: викладач І. О. Костюк, завідувач лабораторії Н. В. Москаленко, доцент М. М. Балакуна, старший лаборант Л. О. Андрюхова, завідувач лабораторії Н. М. Ре- венок, старший викладач І. І. Ластовкіна, старший лаборант К. А. Пламеницька.Стоять (зліва направо): завідувач фотолабораторії І. М. Ремізовський, навчальний майстер Б. І. Колочко, доцент Т. Р. Тимченко, старші викладачі В.В. Люш, І.М. Со- мик-Пономаренко, викладач О. О. Гаврилюк, старший викладач Г. В. Шиянова, старший викладач А. М. Остапчук, керівник навчальної майстерні, професор О. І. Мін- жулін, завідувач кафедри, професор М. Ф. Титов, старші викладачі М. В. Джулай, О. В. Вислободов, В. О. Вольневич, керівник навчальної майстерні, доцент Ю. О. Ко- ренюк, доцент С. В. Оляніна, викладач А. Л. Іньков. 2012

26


27


реставрації. Випускники, що претендують на звання магістра реставрації, крім названих вище робіт, мають представити письмову працю з питань реставрації та дослідження творів живопису.

Колишні студенти кафедри успішно реалізують себе у галузях рестав-рації творів мистецтва, копіювання та відтворення станкового й мону - ментального живопису в історичних художніх стилях, працюють як фа-хівці у відпові�

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ...

Documents