ГАЗЕТА СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Цього року 5 студентів Сумського державного університету відзначенііменними стипендіями голови обласної державної адміністрації за особ-ливі успіхи в навчанні та науковій роботі. Усього відзначено сорок кращихстудентів вищих навчальних закладів Сумщини I-IV рівнів акредитації.Отож, нашими цьогорічними стипендіатами стали: Юлія Гайдіна таВікторія Долгозв’яга (гуманітарний факультет, спеціальність «Жур-налістика»), Євген Сурикін та Ілля Зимак (фізико-технічний), ОльгаРєзниченко (механіко-математичний факультет). Вітаємо з відзнакою табажаємо подальших успіхів!

№ 15-17 (255-257)Листопад 2007 р. * Розповсюджується безкоштовно

На офіційному сайті лабораторії дис-танційного навчання СумДУ відкритовільний доступ до електронних лек-ційних матеріалів, напрацьованих у рам-ках експериментальної програми впро-вадження дистанційного навчання дляспеціальностей «Економіка підприєм-ства», «Інформатика», «Менеджмент ор-ганізацій», «Фінанси» та «Інженернамеханіка». Матеріали можна перегляну-ти за адресою: dl.sumdu.edu.ua/docs.

НОВИННИМРЯДКОМ

Підбито підсумки третього ета-пу Всеукраїнського конкурсунауково-пошукових робіт середстудентів, аспірантів та на-уковців «Голодомор 1932-1933років. Україна пам'ятає». Першемісце за роботу «Проблема го-лодомору 1932–1933 років в Ук-раїні на сторінках паризькоготижневика «Тризуб» у між-воєнний період» посів завідувачкафедри історії СумДУ, доцентВалерій Власенко.*Нещодавно з майбутніми випу-скниками СумДУ зустрілисянайбільші працедавці й давніпартнери університету – пред-ставники Концерну «Укрросме-тал». Директор департаментукадрової політики КонцернуОлександр Неселевський ко-ротко ознайомив студентів ізпідприємством, його структу-рою, діяльністю, розповів пропотребу підприємства в моло-дих спеціалістах, особливу ува-гу звернув на інженерів, пере-кладачів, програмістів. *Зі студентами Сумського держ-університету зустрівся заступ-ник директора компанії «UkraineExchange» (Київ) Олександр Лу-говий, який ознайомив з про-грамами обміну між студента-ми та освіти за кордоном. В ос-новному мова йшла пронайбільш популярну програмукультурного обміну «Work &Travel», розроблену Держде-партаментом США. Програмаіснує з 1957 року і за цей часстала найбільш популярною се-ред молоді всього світу. Сту-денти, які володіють англій-ською, хочуть провести літніканікули за кордоном, можутьвзяти участь у молодіжномурусі культурного обміну. За де-тальнішою інформацією звер-тайтеся до відділу міжнароднихзв’язків (Г-501) або за телефо-ном 33-10-81.*Пройшли вибори студентськихдеканів. Набравши найбільшукількість голосів з-поміж своїхколег-конкурентів, ці органи са-моврядування очолили: АнтонРомась (інженерний факуль-тет), Антон Козинцев (гумані-тарний), Олександр Бабич (ме-ханіко-математичний), Анаста-сія Жолудева (економічний),Олена Ващенко (фізико-тех-нічний), Світлана Богдашкіна(медичний інститут).

З нагоди Дня писемності та українськоїмови в СумДУ кафедрою журналістики тафілології проведено І етап Міжнародногоконкурсу знавців української мови іменіП. Яцика. У конкурсі взяло участь близько80 студентів усіх факультетів. Першемісце, набравши по 53 бали, вибороли:Юлія Гайдіна (група ЖТ-41), ВікторіяМірошниченко (ЖТ-52), Юлія Микула(ЖТ-72) та Анастасія Котляр (ЖТ-71).

Успішно пройшло й перемогою гуманітарного факультету закінчилося суто «політехівське» шоу«Золотий інтеграл». Про деталі та перипетії цього дійства читайте на 6–7 сторінках «Резонансу».

Газета Сумського державного університету * Листопад 2007 р. * № 15-17 (255-257)

2 Місто й ми

Десятирічний відтинок часуможна розглядати по-різному.Для людини – у цьому віці ще ди-тини – це період її становлення вколективі чи класі, перші здобут-ки чи прорахунки, загалом, по-чаток життя. Для фірми чи будь-якої установи – це поважна дата,вже багато зроблено, створенийпевний імідж та заслужений пре-стиж. А от що ж таке 10 роківдля кафедри «Правознавство»?Про це й розповідали гостям свя-та неперевершені ведучі.

Яке ж свято без побажань іподарунків? Вітав ювілярів та ба-жав їм усіляких гараздів ректоруніверситету А. В. Васильєв, апотім – усі, хто причетний до роз-витку спеціальності. Передусім –родина гуманітарного факульте-ту з кафедрами «журналістикита філології» і «перекладу» начолі з деканом Л. П. Валенкевич.

Найбільшою несподіванкоюдля присутніх, та й самих ор-ганізаторів свята, стала появаперших випускників спеціаль-ності, які висловили слова подя-

ки за здобуті знання та життєвінастанови. Одна із колишніх сту-денток зізналася, що часто на до-помогу в роботі їй приходять сту-дентські конспекти.

Серйозність та офіційністьсвята змінили на теплу атмосфе-ру маленькі майбутні юристи –вихованці гімназії лінгвістики таправа. Навіть чорні мантії та ка-пелюшки не могли зобразити їх

дорослими через дзвінкі голосоч-ки й розгублені від хвилюванняоченята.

Звичайно, умілі організаторитримають «присмажену родзин-ку» насамкінець. І ось, у сиву віддимової завіси залу, піднімають-ся історичні персонажі, які стоя-ли біля джерел державотворен-ня. Талановиті актори в образахвсесвітньо відомих Аристотеля,Ярослава Мудрого, Пилипа Ор-лика та Шарля де Монтеск’є роз-повіли про свій внесок у тво-рення законів, держав, Консти-туцій, у розвиток суспільства…

Звісно, свято – це завждипривітання, подарунки, спогадипро кращі випадки, кращих сту-дентів… А в буденному житті са-ме від юристів – якісних, добро-совісних, освічених – залежитьпідвищення нашої правовоїкультури, захист наших прав інагадування про наші обов’язки.

Інна ПИРІГ,група ЖТ–41.

НА ФОТО: вітають вихованцігімназії лінгвістики та права.

Під такими гасламивідбулося святкування10-ї річниці утворенняспеціальності «Право-знавство». До нього юри-сти підготувалися дужесерйозно й грандіозно,як і належить законо-слухняним громадянам.

«ВІВАТ ЛЕКС! ВІВАТ ЮРЕ!»

ро це напередодні Дня студента заявив начальник уп-равління у справах молоді та спорту облдерж-адміністрації Віктор Бобиренко. Тепер влада розуміє,

що молодь – це дійсно могутня сила, тому варто поважатидумки юнацтва й прагнути до співпраці з ним.

У брифінгу «Що очікує студентство від влади?» взяли та-кож участь представники молодіжних громадських ор-ганізацій: голова Спілки української молоді Андрій Букін таголова Студентського братства Сумщини Анна Товстуха. Вонизапевнили, що молодь готова співпрацювати з владою, ство-рювати нові соціально значущі проекти, але... Виконання їхнеможливе без належного фінансування.

Сьогодні ж сумські молодіжні організації намагаютьсяпроводити певні виховні акції на засадах «маємо те, щомаємо». Відбулися волонтерський захід «Від серця до серця»,акція по боротьбі зі СНІДом, під час якої закликали перевіри-ти себе на ВІЛ-позитивність, акція «Пам’яті репресій», «Поставсвічку за своїх» – захід присвячений жертвам голодомору. Вуніверситетах Сумщини пройшли «Дні документального кіно»та інше. Звісно, хотілося (та, власне, й моглося) більшого,можливо, в ширших масштабах, але питання, знову ж таки, вкоштах.

Студенти зазначили, що реалізація державної молодіжноїполітики – необхідна складова успішного шляху України у ХХІстолітті. І вона можлива лише за якісного зворотного зв’язкуміж політиками та представниками громадськості. Виходячи зцих засад, молодь запропонувала збільшити фінансування запрограмою молодіжного житлового кредитування та заходівмолодіжних громадських організацій, а також збільшити ви-датки на створення спортивних споруд, зокрема вуличних

майданчиків загального користування та футбольних. Бо, яксказав Андрій Букін, краще надати можливість молоді займа-тися спортом, а не підштовхувати її до п’янства, наркоманії таінших шкідливих звичок.

Представники студентства робили акцент і на туристично-му розвитку області. Пропонувалося збільшити видатки напроекти пересувних таборів наметового типу та студентськихсплавів. «Катання на байдарках – це візитна картка Сумщини,лише в нас цей молодіжний спорт проходить на професійномурівні, участь у сплавах беруть не тільки українці, а й іноземці»,– зазначив Андрій Букін. Отож, розвиток цього спорту не ли-ше задовольнить потреби молоді у відпочинку, а й принесе ко-шти до бюджету.

Міській же владі Сум представники молодіжних громадсь-ких організацій пропонують створити центр патріотичного ви-ховання молоді та шкільного самоврядування.

Отже, продуктивність роботи студентства, рівень співпраціз владою, певний ступінь довіри між ними залежать від вис-новків та рішень самої ж влади.

Любов БОЙКО,група ЖТ–52.

Співпраця задля успіхуНе так давно студентство та влада, зокремана Сумщині, конфліктували. Згадаймо шлях,пройдений сумською молоддю 2004 рокупід час акції «Україна без Кучми», її «Ні!» –об’єднанню університетів» тощо. Та час во-рожнечі завершено...

П

Замість довгого вступного словаПавло Качур потішив студентівприємними спогадами про візит наСумщину Катерини Ющенко. Саметоді, за його словами, й відбулася йо-

го перша неформальна зустріч зі сту-дентами під назвою «Чай з губерна-тором». «Після цієї зустрічі планува-лося запровадити ще низку схожихзаходів для взаємодії з молоддю.Але, – зізнався високопосадовець, –скільки не запитував, коли наступназустріч, ніяк не міг отримативідповіді. Добре, що не назвали та-кий формат співпраці «обід з губер-натором», а то, поки чекав, уже бдавно помер з голоду... » Реакція за-лу на жарт була адекватною.

Втім, одразу після жарту весе-лощі й закінчилися. Перше ж запи-тання до представників владирозвіяло святковий гумористичнийнастрій, бо стосувалося (що нікогосьогодні не здивує) проблеми гурто-житків. Проблема, безперечно,складна й гостра у наш час, та ще й,як виявилося, майже не підлягаєвирішенню.

Не менш болюча й проблемапрацевлаштування студентів післязакінчення навчального закладу(«перше місце роботи») і в періодлітніх канікул. Щоправда, тут певніпропозиції з’явилися, але якихосьособливих надій студентам не дали.До проблеми житла повернулися,коли зачепили тему створення мо-лодих сімей ще «на студентськійлаві». І реальних, і потенційних мо-лодят не може не хвилювати про-блема кредиту на житло, а потім,відповідно, можливості його випла-ти… Отак, слово за слово, формат«запитання – відповідь» поволі пе-реріс у широку дискусію.

Щоб перейти до більш приємноїчастини зустрічі, Павло Степано-вич намагався розрядити обстанов-

ку запитаннями на кшталт «Чи знаєхтось, звідки пішло святкуванняДня студента?» Та, як виявилося, ітут веселого мало – повної відповідістуденти дати не змогли. Тоді,навівши історичні факти, началь-ник управління у справах молоді таспорту Віктор Бобиренко довів, щоця дата скоріше трагічна, аніж така,якою ми звикли її сприймати. Але,незважаючи і на сумне історичнеминуле, і на теперішню дату прове-дення заходу (13 листопада), гу-бернатор все ж відзначив найдос-тойніших молодіжних лідерів подя-кою та цінними подарунками.

А що особисто в мене викликалочимало приємних почуттів таемоцій, так це те, що серед восьминагороджених троє – із Сумськогодержавного університету: Аня Тов-стуха, Олексій Сахно та Руслан Со-лоха.

Отож, знай наших!

Вікторія ЄВТУШЕНКО,група ЖТ–61.

×ÎÃÎ ×ÅÊÀÞÒÜ ÑÒÓÄÅÍÒÈ Â²Ä ÃÓÁÅÐÍÀÒÎÐÀ?

n СПРОБА РЕПОРТАЖУ

Один із листопадових ве-чорів губернатор Сумщи-ни Павло Качур вирішивпровести на засіданнікруглого столу зі студен-тами. Складається чо-мусь враження, що тутмає відбутися засіданняВерховної Ради. Все офі-ційно: роздягальня, ре-єстрація, хлопці в костю-мах з краватками тиснутьодин одному руки, обні-маються, наче депутатипісля канікул або черго-вого бойкоту засідань.Порожня прохолодна за-ла поволі наповнюється.Місця зайнято – можнапочинати...

У минулому номері«Резонансу» повідомля-лося, що СумДУ за ре-зультатами Всеукраїн-ських студентських олім-піад 2006-2007 навчаль-ного року посів ІІІ місцесеред університетів Ук-раїни. І все це завдякистудентам, які виборолизолото, срібло та бронзу. Сьогодні – про тих, хтосвоїми знаннями та вмін-

ням їх застосовувати ви-бороли перші місця. ЦеОлександр Кузьменко(ВІ-31), який переміг волімпіадній дисципліні«Металорізальні верста-ти та інструментальне ви-робництво», Чернова Те-тяна (ЕК-21), яка отрима-ла пальму першості в зма-ганнях із дисципліни«Екологія та охорона на-вколишнього середови-

ща», Олексій Семенов(ГМ-41) – переможець зіспеціальності «Деталі ма-шин та основи конструю-вання», а також Данилен-ко Олександр (ЛС-207) –призер напряму «Те-рапія».

До речі, за словамивикладача кафедри при-кладної екології Валенти-ни Тюлєнєвої, їхні студен-ти займали й раніше при-зові місця, але перше –ніколи. «Не випадково пе-ремогла саме Тетяна Чер-нова, яка за роки навчан-ня проявила себе як ста-

ранна, розумна та іні-ціативна студентка. Мизадовго до олімпіади по-чали з нею займатисяпідготовкою. Вона сум-лінно виконувала всі до-ручення. Ми покладалина Тетяну великі надії івона виправдала їх», – до-дала викладач.

Про срібних та брон-зових переможців пред-метних олімпіад погово-римо у наступних номе-рах «Резонансу».

Інна БИТЮК, групаЖТ–52.

n ПЕРЕМОЖЦІ ТА ПРИЗЕРИ

ÇÎËÎÒÀ ÒвÉÖß

×àé, êàâà, êðóãëèé ñò³ë...

Газета Сумського державного університету * Листопад 2007 р. * № 15-17 (255-257)

3За студентським часомКонференція стала завершаль-

ним акордом курсу вивченняанглійської мови для тих, хто вивчаєцей предмет два роки, і об’єдналазусилля викладачів та майже 60 сту-дентів у процесі організації та про-ведення цього масштабного заходу.Готували доповіді, повідомлення,інтерв’ю, діалоги, плакати, фотога-лерею за тематикою досягнень роз-витку сучасних технологій, з одногобоку, та їх негативного впливу на на-

вколишнє середовище, з іншого.Конференція продемонструвала,що наші студенти мають високийрівень ерудиції, переймаються гло-бальними проблемами сьогодення йнавіть пропонують свої шляхи їхвирішення.

Так, про досягнення новітніхтехнологій у своїх доповідях гово-рили О. Вусик, ЕМ-51, (керівник –ст. викладач С. Г. Золотова), Д.Мулін, ЕС-51 (доцент Н.І . Муліна), П.Ткачов, І-54 (ст. викладач Т. В. По-чатко), інші, а про згубний вплив тех-нологічних процесів на навколишнєсередовище та проблему глобаль-ного потепління – О. Тарасенко, І-51, В. Пархоменко, ЕМ-52, А. Литви-новський, І-51, С. Павлусь та О.Онуфрієнко, інші (ст. викладач С. Г.Золотова), також А. Руденко ІН-51(викладач Л. М. Чучіліна). Не-обхідність надзвичайних заходів зпереробки сміття доводили О. Бело-

польська (доцент Л. Я. Хмелик) то-що.

У перерві з цікавим матеріаломпро британський гумор виступив А.Шалак (ст. викладач Д. О. Марчен-ко). Потім звучали доповіді про

країни, де сьогодні панують засуха іголод, про небезпеку використанняядерної зброї тощо. В. Богдановичта К. Лебеденко з групи ЕМ-51)інсценізували інтерв’ю з відомиминауковцями на міжнародному сим-

позіумі з питань збереження навко-лишнього середовища.

«Наша планета – наш дім. Світчудовий, і наша мета зробити йогоще більш прекрасним, зберегти дляприйдешніх поколінь» – лейтмотивусієї конференції. «Саме такі заходиможуть стати важливими крокамидо вирішення проблеми формуван-ня іншомовної комунікативної ком-петенції, це ще один напрямок ізперспективних шляхів удосконален-

ня підготовки майбутніх фахівців,допоміжній засіб формування нави-

чок умінь іншомовної мовленнєвоїдіяльності, вони підносять на якісноновий рівень культуру спілкування йспівпраці студентів та викладачів,що виключно актуально сьогодні,»– сказала завідувач кафедри іно-земних мов Г. І. Литвиненко.

Світлана ЗОЛОТОВА,директор лінгвістичного науково-

методичного центру.НА ФОТО: учасники конференції.

під таким заголовком відбулася перша практична конференція Лінгвістичногонауково-методичного центру кафедри іноземних мов СумДУ за участю студентівінженерного, економічного, юридичного факультетів та кафедри журналістики.

ÄÎ ÏÎ˲ÏØÅÍÍß ÍÀÂÊÎËÈØÍÜÎÃÎ ÑÅÐÅÄÎÂÈÙÀ×ÅÐÅÇ ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÒÅÕÍÎËÎò×ÍÎÃÎ ÏÐÎÃÐÅÑÓ –

n ЛІНГВІСТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

Виступали фахівці зекологічної справи: Ле-онід Мельник – докторекономічних наук, профе-сор, завідувач кафедриекономіки СумДУ, дирек-тор Інституту економікирозвитку МОН і НАНУ;В’ячеслав Черненко – на-чальник держуправлінняохорони природного сере-довища в Сумській об-ласті; Олександр Сітак –начальник головуправлі-ння економіки Сумськоїоблдержадміністрації.

За словами Л. Мель-ника, сьогодні одна з най-нагальніших проблем –проблема стійкого роз-витку, яка вимагає негай-ного вирішення еко-номічних, соціальних іекологічних завдань накожній окремій територіїза принципом «Думайглобально, дій локаль-но!». Питання екологіч-ного характеру є най-більш доцільними у йоговирішенні, чому сприяти-ме й створення Екопо-

лісу, тобто науково-ви-робничо-освітнього ком-плексу, що функціонуєдля виготовлення й ре-алізації товарів екологіч-

ного призначення. Ство-рення Екополісу сприя-тиме також підсиленню всуб’єктів господарюван-ня мотивації досягненняекологічних цілей і, зви-чайно, одержанню при-бутків за рахунок прода-жу еко-товарів.

Сумщина дійсно маєпередумови для створен-ня Екополісу, підтвердивВ’ячеслав Черненко, до-давши, що область єнайбільш екологічно чис-тим регіоном у державі,має великий природнийпотенціал, наділений зна-чними екологічними ре-сурсами. Так, унікальноюприродною територією нелише нашої області, а йдержави є Михайлівськацілина – відділення Ук-раїнського степового за-повідника.

Олександр Сітак, усвою чергу, зазначив, щостворення Екополісу від-криває великі можли-вості для розвитку еко-номіки області, вирішен-ня народногосподарськихзавдань, виробництваконкурентоспроможноїпродукції, збільшення ек-спортного потенціалурегіону та створення до-даткових робочих місць.

Ангеліна МЕЛЕШКО,група ЖТ–71.

×È ÑÒÀÍÅ ÑÓÌÙÈÍÀÅÊÎÏÎ˲ÑÎÌ?

n НЕПЕРЕСІЧНІ ПОДІЇ

За сприяння університетського профкому(нараховує 1523 члени, або 97 %), використо-вуються максимальні можливості для встанов-лення доплат науково-педагогічним працівни-кам за відповідні вчені звання. В СумДУ на од-ного працівника припадає на місяць близькоп’яти тисяч гривень. Цей самий показник,скажімо, у Сумському державному педа-гогічному університеті складає трохи більшечотирьох тисяч.

Демократичною визнано й систему стиму-лювання педагогічної праці в СумДУ. Йдетьсяпро грошові винагороди, матеріальну допомо-гу, преміювання. Так, минулого року на ці по-треби спрямовано понад п’ять мільйонів гри-вень, а на одного працівника на рік – більшедвох з половиною тисяч гривень. Для порівнян-ня, в СумДПУ – по 470 грн. Така статистиказасвідчує про спільну роботу керівництва тапрофкому нашого університету, спрямовану нареалізацію положень законодавства про освіту.

Лише в СумДУ використовується мож-ливість для встановлення за рахунок спеціаль-ного фонду надбавок за складність і напру-женість роботи. Зокрема, завідувачам кафедртака надбавка виплачується у розмірі 15 %.

Профком співпрацює з керівництвомуніверситету в плані розподілу навчального на-вантаження викладацькому складу кафедр. Запогодженням з профкомом затверджено поло-ження про диференціацію навантаження за-лежно від навчальних дисциплін, наявності унауково-педагогічних кадрів вчених звань танаукових ступенів. У той же час проблема зали-шається актуальною, тому що в університетімінімальний обсяг навантаження, незалежновід посади, складає 750 годин. Причина – не-укомплектованість штатними посадами науко-во-педагогічних працівників. Так, для СумДУпередбачено утримання на 2007–2008 на-вчальний рік 1125 штатних одиниць науково-педагогічних працівників, фактично працює642 особи, але цей показник є найвищим се-ред усіх вищих навчальних закладів області.

У вишах Сумщини збільшення числа сту-дентів не супроводжується зростанням ауди-торного фонду, площі бібліотек, гуртожитків,інших навчальних приміщень. Винятком є нашуніверситет, цього року навчальні площізбільшено майже на тридцять тисяч квадрат-них метрів.

Відзначено й роботу студентського проф-кому, який охоплює понад 60 відсотків студент-ства й бере участь у плануванні та розподіленнікоштів стипендіального фонду, контролюєсвоєчасність виплати стипендії. За його участюрозглядаються пропозиції щодо кандидатур напризначення іменних стипендій. Показникомуспішної роботи студпрофкому СумДУ є най-краща забезпеченість місцями у гуртожитках –майже 80 %, тоді як, скажімо, у СумДПУ – тро-хи більше 50 %. Профкоми беруть участь у роз-поділенні місць у гуртожитках, що сприяє більшоптимальному підходу до задоволення потре-би, визначенні розміру оплати за проживання,контролюють стан житлово-побутових умовстудентів та працівників університету.

Найкращим також визнано інформаційнезабезпечення, гласність виконуваноїпрофспілковими організаціями роботи черезвласний сайт, електронну пошту в СумДУ, стен-ди профкому і, звичайно ж, публікації в газеті«Резонанс».

Цього разу постарався профкомСумського державного університе-ту. Робоча група ЦК Профспілкипрацівників науки та освіти Українививчала роботу обласної профспілкита профкомів вищих навчальних за-кладів Сумщини. Досліджено питан-ня реалізації законодавства проосвіту щодо забезпечення трудових,соціально-економічних прав та інте-ресів працівників, студентів.Відповідною постановою окремовідзначено роботу профкому таадміністрації Сумського державногоуніверситету.

НАШ УНІВЕРСИТЕТЗНОВУ НА ВИСОТІ!!!

n ПРОФСПІЛКИ

Саме на таке запитання спробу-вали відповісти нещодавно вСумському прес-клубі.

Газета Сумського державного університету * Листопад 2007 р. * № 15-17 (255-257)

4 За студентським часом

Про це розповіли Анатолій Ку-ренсков – начальник Сумськогорегіонального відділу Держфін-моніторингу України та гість із сто-лиці – заступник голови Держ-фінмоніторингу Станіслав Клюш-ке. Як виявилося, причин для кон-тролю за фінансовими операціямидостатньо. І не лише на державно-му, а й на регіональному рівнях.Тільки за останній рік з обласногобюджету Сумщини «відмито»близько 9,92 млн гривень!

На запитання, чим є нова «роз-відорганізація», Станіслав Клюш-ке відповів: «Наш комітет ні право-охоронний, ні контролюючий ор-ган. Його успіх забезпечує те, щовзаємодіє з фінансовими та право-охоронними секторами. Роботавідбувається наступним чином: ор-ганізація отримує від фінансовихпосередників (наприклад, банків)інформацію про підозрілі фінансовіоперації, які, відповідно до законо-давства, підлягають обов’язковомуфінансовому моніторингу. Його йздійснюємо. Далі ж, при виявленнілегалізації доходів чи фінансуванні

тероризму, справа передається досуду. За таким ланцюгом здійсню-ється «розвідка».

Якщо розглядати основні на-прямки діяльності регіональнихвідділів комітету Держфінмоніто-рингу України, зазначив у своючергу А. Куренсков, то їх основнезавдання полягає у супроводі на-правлених до правоохоронних ор-ганів узагальнюючих матеріалів;формуванні реєстрів суб’єктів пер-винного фінансового моніторингу урегіоні, налагодженні взаємодії зпідрозділами влади. З’ясувалося,що минулого року правоохоронни-ми органами розглядалося 6 уза-гальнених матеріалів, переданихсаме Сумським відділом комітетуДержфінмоніторингу. З них одинрозглядався генеральною прокура-турою, два – Державною податко-вою адміністрацією, три –Міністерством внутрішніх справУкраїни.

Оперативність та продук-тивність розвідорганізації Україниз кожним роком підвищується.Так, уже зараз, лише за один день,до комітету надходить близько 3тисяч повідомлень з усіх куточківкраїни. Варто зазначити, що мину-лого року комітет направив до пра-воохоронних органів 446 ма-теріалів – сума можливих «відми-тих» коштів сягає близько 47 млн.гривень (!). За результатами пе-ревірок розслідували 163 кримі-нальні справи, 8 з яких направленодо суду.

Любов БОЙКО,група ЖТ–52.

«СПРАВУ ВЕДУТЬ...»У нашій області працюєрозвідка! І неабияка... Їїочолив Державний комітетфінансового моніторингуУкраїни. Тепер охочим зба-гатитися шляхом «відми-вання» коштів та фінансува-ти тероризм доведетьсяначуватися, адже покаран-ня буде суворим –конфіскація майна й поз-бавлення волі.

Формат конференції дещо нага-дував громадські слухання. Спочат-ку виступи доповідачів, запитаннядо них та президії (у складі ведучоїЄ.Саєнко, студентського ректораА.Савочки, голови студпрофкомуГ. Яковлєвої, першого проректораВ.Д.Карпуші та ректора СумДУА.В. Васильєва), а потім – відповіді.Присутні з особливою увагою вис-луховували відповіді представниківдорослого ректорату.

Перший, ніби провідний виступ,стосувався Болонської системи,точніше не самої системи, а проблемїї впровадження в нашому універси-теті. Як виявилося, проблема цяхвилює не тільки студентів, а й про-фесорсько-викладацький склад.Існують предмети, які «не вписують-ся» в Болонську систему (наприкладнарисна геометрія на інженерномуфакультеті). Невдоволення викли-кало й скорочення годин лекцій з де-

яких дисциплін. Але, виступивши зцього приводу, ректор СумДУ запев-нив, що скільки б не давалося годинвикладачеві на читання курсулекцій, їх все одно виявиться недо-статньо. Завдання викладачів – да-ти, профільтрувавши інформацію,лише певні ази своєї дисципліни йпривчити студента самостійно на-вчатися упродовж усього життя,оскільки наука не стоїть на місці, йчим далі, тим більше потрібно будечасу на викладання, а відтак сту-дентству треба набувати навичоксамостійної роботи.

Ще одна втрата, що пов’язана зупровадженням Болонської систе-ми, – скорочення або взагалі від-сутність практики. З цією пробле-мою вже зараз зіткнулися студентиМедичного інституту СумДУ, прощо йшлося в доповіді одного з їхніхпредставників. Усвідомлюючи від-повідальність своєї професії, вонирозуміють, як важливе на даномуетапі спілкування з хворими, а Бо-лонська система «благополучно»звільняє їх від цього, і лише деякі«відчайдухи», повністю віддані своє-му майбутньому фахові, самостійно

йдуть улітку на практику. Увідповідь доповідачеві керівництвоінституту обіцяло прийняти це доуваги, але пообіцяти гідну практикув цьому навчальному році своїм сту-дентам не змогло.

Піднімалося також питання роз-кладу занять та екзаменів, а саме то-го, щоб студенти могли певним чи-ном впливати на складання хоч пер-шого, хоч другого. Ще одне питанняв цьому ж аспекті – військовий деньна старших курсах (охочих відвіду-вати заняття військовій кафедрі ста-ло набагато менше, а розклад зали-шився той самий). Студенти висло-

вили побажання перенести такі за-няття на п’ятницю та суботу,оскільки багато іногородніх не мо-жуть поїхати додому – у зв’язку з«військовим днем» мають усьогоодин вихідний.

На це ректор відповів приблизнотак: «Хто сказав, що навчання вСумДУ п’ятиденне? У нас – шести-денка. І якщо в один із днів не по-ставлено жодної пари, оскільки, відеалі, він передбачає самостійне на-вчання студента і не важливо де: наіндивідуальній консультації у викла-дача, у читальноій залі бібліотеки чи

вдома – цей день відведено для на-вчання!»

Давно відома всім (і не тільки те-оретично) банальна істина про те,що «голодний студент – злий сту-дент!» Тому навчальний процес неможна було не пов’язати з процесомхарчування. Тож заговорили на кон-ференції й про ціни та якість про-дуктів у студентському кафе «Ман-дарин», а також про функціонуван-ня буфетів у суботу. Щодо суботньоїпроблеми, то дуже неохоче ректорпогодився на те, щоб дати випробу-вальний термін для роботи буфетів уостанній робочий день тижня. Аргу-ментував це тим, що вже якось про-сили поновити роботу буфету в гур-тожитку № 3, а в підсумку він тамвиявився не таким уже й потрібним.Тож Анатолій Васильович вважає,що така ж доля чекає і на «суботні»буфети в університеті, Та, попри це,погодився! Тож декілька тижнівпоспіль, окрім кафе «Мандарин», усуботу працюватиме ще й буфет уЦ-корпусі. Якщо його робота себевиправдає, то працюватиме вінпостійно.

У ході конференції стало зро-зуміло – чим більше питань розгля-дається, тим більше на їх ґрунтіз’являється нових. Тож учасникивисловили думку, що робота в цьомунапрямку має продовжуватися і,швидше за все, ця зустріч не станеостанньою.

Вікторія ЄВТУШЕНКО,група ЖТ–61.

ßÊÈÉ Â²Í, ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÏÐÎÖÅÑ?!

Напередодні Дня студента в актовійзалі СумДУ відбулася конференція зпромовистою назвою «Навчальнийпроцес очима студентів». Ще задовгодо неї представники студентськогоректорату метушилися в пошукахцінної для них інформації, провелиопитування студентів щодо проблем

навчального процесу в нашому універ-ситеті, у холах головного та централь-ного корпусів висіли плакати, на якиханонімно можна було висвітлити влас-ну думку щодо згаданих проблем.Після цього члени студентського рек-торату й окреслили коло питань, в ме-жах якого підготували свої виступи.

У СумДУ проведено анкетування щодовпровадження комп’ютерних та дистанційнихзасобів навчання. Свою точку зору висловиливикладачі, студенти та керівники різнихпідрозділів. Опитування показало, що пере-важна більшість студентів (65 %) мають безпо-середній доступ до комп’ютерної техніки,близько 9 % планує використовувати комп’ю-тер у найближчому майбутньому. І лише ко-жен десятий студент використовує електронніверсії навчально-методичної літератури.

Позитивну оцінку системі дистанційногонавчання дають викладачі. У повсякденнійпрактиці комп’ютер використовують 89 %опитаних, майже всі з них мають постійнийдоступ до Інтернету, більше половини в тій чи

іншій формі мали справу з технологіями дис-танційного навчання. Ті, хто не працює за су-часними технологіями, причинами цього на-зивають відсутність бажання використовуватидану систему навчання або недостатнікомп’ютерні навички.

Усі без винятку опитані менеджери СумДУкористуються у процесі роботи комп’ютером:38 відсотків керівників підрозділів працювалив системі дистанційного навчання як викла-дачі; 22 % – як розробники курсів; 11 % – якорганізатори. Більшість менеджерів зазначи-ла, що комп’ютерні та дистанційні засоби до-помагають у самостійній роботі студентів от-римувати нові знання. Лише 8 % з них переко-нані, що ці технології – справа майбутнього,оскільки зараз вони не досить ефективні, алетенденцію їх розвитку визнали позитивною.

Ліна П’ЯТНИЦЯ,група ЖТ–41.

ÊÎÌÏ’ÞÒÅÐÈ ² ÌÈn ГРОМАДСЬКА ДУМКА

Таку назву має традиційний конкурс дляпершокурсників , що відбувся наприкінціжовтня у приміщенні актової зали машино-будівного коледжу СумДУ. На пальму пер-шості цього року претендували всі спеціаль-ності, крім «Обробка чорних та кольоровихметалів». Журі на чолі з Г. Біловодською бу-ло на що подивитися та про що посперечати-ся. Першокурсники проявляли свої здібностіу танцювальних, вокальних та гумористич-них номерах. Майже всі учасники зривалишквал оплесків, боротьба ставала все більш ібільш запеклою. Щоправда, дійство перери-вали іноді вигуки типу: «Гей, звукооперато-ре, це не наша мінусовка», «Що ти вмикаєш?нам не потрібна музика», «А де поділися двамікрофони?» і т.п. Незважаючи на технічніпроблеми, концерт підійшов до логічного за-вершення.

Поки журі визначало переможців, учас-ники за лаштунками активно нервували, а

глядачі потроху зникали в невідомому на-прямку. І нарешті... Настає ідеальна тиша, вякій звучить, що перше місце вибороли пред-ставники спеціальності «Інформатика»… Івсе… Куди поділи друге, третє місця, а зара-зом і почесні нагороди – й досі нікому не відо-мо… Що ж, принаймні оригінально.

Олена КРУПЧАН,група 413-ВС.

ÇÓÑÒв×ÀÉÒÅ – ÖÅ ÌÈ!n У МАШКОЛЕДЖІ СУМДУ

Газета Сумського державного університету * Листопад 2007 р. * № 15-17 (255-257)

5Різнобарвності життя«Добрий вечір, Москва! Добрий

вечір, Україно! Як бачите, ми сьо-годні не на Київському вокзалі, а наТеатральній площі міста Суми» —такими словами Анатолій Бонда-ренко розпочав чергову телевізійнупограму «Жди меня. Украина».Приємно, що знімальна група пошу-кової програми розпочала турмістами України саме з наших Сум.Приїхали, як-то кажуть, «не з

порожніми руками», привезли двасюрпризи. Перший – допомогливчительці Анні Федорівні знайтисвою студентську подругу Лесю.Знайшли – аж у сонячній Італії. Назнімальному майданчику Анна Фе-дорівна отримала листа від Лесі зізворотньою адресою. Другий — ко-ли Миколку всиновили в 1993 році,то він знав, що в нього є ще братикта сестричка. З ними й зустрівся наТеатральній площі, а крім них, по-бачив і свою маму...

Загалом там зібралося чималосумчан та жителів області. П’ятнад-цять із них розшукували своїхрідних та близьких. Ми ж спос-терігали за телевізійним дійствомне тільки як пересічні глядачі, а й якмайбутні журналісти. Тож, природ-

но, поцікавилися, як потрапив нароль ведучого такої популярноїпрограми Анатолій Бондаренко.

З’ясувалося – випадково. Йому,тоді ще редактору музичної програ-ми, запропонували написати текстдля проходження кастингу, якийбув довготривалим. Одного разуприйшло мало людей і йому дору-чили начитати текст. Москва вибра-ла саме його. За словами ук-раїнського ведучого, щотижня доних натдходить близько тисячі за-явок. «Трапляються такі ситуації,що й у самого сльози з’являютьсяна очах...» — зізнається Анатолій.

У 2007 році професіоналізм по-шукової програми «Жди меня. Ук-раина» був відзначений премією«Телезірка. Найкраща соціальнапрограма».

До речі, якщо ви втратилирідних в Україні, дзвоніть: (044)495-24-88. А якщо шукаєте когосьза кордоном – (495)937 99 92.

Інна БИТЮК,група ЖТ-52.

НА ФОТО:під час запису програми.

Фото Наталії ГОНЧАРУК.

Ï Î Ø Ó Ê Ñ Å Ð Ö ß

До Сум приїжджала знімальна групателепрограми «Жди меня. Украина». Цеграндіозний проект, що дає можливістьпоспівчувати іншим людям та історіїдержав. Природний драматизм, тонкалірика та художня переконливість виз-

начають її всенародне визнання та ней-мовірний вплив на аудиторію, підтверд-жений багатомільйонними відгуками вРосії та інших країнах. Програма «Ждименя» допомагає людям знайти одне од-ного.

Урочисте відкриття, призначе-не на десяту ранку, відбулося беззатримок, що викликало невеличкездивування та багато позитивнихемоцій. Сам форум важко назватичисленним – на момент відкриттязареєструвалося 53 учасники таз’явилося ще з десяток спос-терігачів. Кожному видали програ-му, де чітко давалося зрозуміти, щопри бажанні увесь суботній деньможна провести тут: окрім роботи вкомітетах, планувалася й святковадискотека.

Пленарне засідання розпочало-ся з гімну та ненав’язливого слайд-шоу, лейтмотивом якого стало зро-зуміле послання до аудиторії «Гро-мадські організації – is cool». Крімгімну, програма передбачала вис-туп шановної президії, до складу

якої входили: голова управлінняосвіти Микола Кошовий, заступникголови сумського прес-клубу Олек-сій Захарченко та голова Сумсько-го регіонального відділу ФРІ Олек-сандр Солонтай. Усі троє вислови-ли думку, що молодіжні громадськіорганізації є дуже важливим факто-ром розвитку суспільства.

Микола Кошовий, наприклад,згадав час, коли був членомпіонерської організації, при цьомузазначив, що її недоліком була од-новекторна партійна спрямо-ваність, і як добре, що зараз молодьдля вступу може обиратиаполітичні організації. З ним пого-дився Олександр Захарченко, якийзгадав славнозвісні часи сумськоговаріанту «об’єднання ВНЗ» і висло-вив свій погляд на ті події: «У сту-

дентів не було жодної підтримки,жодних козирів, окрім одного-єди-ного – інформаційної гласності.Але саме це і показало, як важливовдало її використати». Найкрасно-мовнішим виявився Олександр Со-лонтай, який продовжив тему«об’єднання» й зазначив, що самемолодь стала рушійною силою ре-волюційних подій 2004 року. А ще– виразив радість з того приводу,що основною аудиторію форумустали студенти перших-другихкурсів і навіть школярі.

Пленарне засідання закінчило-ся. Далі за розкладом – робота в чо-тирьох комітетах, де розглядалистратегічні орієнтири розвитку су-часних молодіжних організацій,роль органів студентського само-врядування в інтеграційних проце-сах в Україні, лідерство як факторсуспільного розвитку тощо. Завер-шальною стадією конференції ста-ла презентація вибраних проектів.До речі, переважна більшість при-сутніх виявила бажання піти саме вкомітет «Лідерство». Чим не інфор-мація для роздумів?

Даша ЧЕРНОВА,група ЖТ-62.

Нещодавно в актовій залі СумДУ відбувся мо-лодіжний форум із оптимістичною назвою «Я можу все».Головний організатор – молодіжна організація ФРІ. Ні,це не картопля, як дехто з присутніх сподівався, а Фун-дація Регіональних Ініціатив.

Літературна вітальня СумДУ гостинно розчини-ла двері для студентів гуманітарного факультету.Почали літературно-музичний вечір «Осіння рап-содія» члени літературної студії Т. Твердохліб,Р. Домарацька, В. Євтушенко. Прозвучали віршіБуніна, Єсеніна, Пушкіна. А продовжили програмувечора учасники краєзнавчого гуртка «Краяни»С. Березова, Я. Шевцова, О. Жук, які відтвориликартинку осіннього ярмарку, де пропонувалисяприсутнім і бараболя, і квасоля, і цибулька з час-ничком, і огірочки з перчиком і помідорами, соко-

виті груші та ароматні червонобокі яблука, кримсь-кий виноград та сумська калина. Студент-гумористЮрій Піддубний (улюбленець публіки) прочитавкілька гуморесок Павла Глазового, чим доповнивжартівливу атмосферу ярмарку. А ще там булопредставлено декілька вишуканих ікебан, виготов-лених членами гуртка «Дарина» (керівник С. Нед-бай). Апогеєм програми вечора став конкурс«Осіння відгадайка», який майстерно провели гос-

подиня літературної вітальні А. Крекшина та нашачаста гостя – композитор і виконавиця музичнихтворів, концертмейстер театру ім. Щепкіна Л. Дем-ченко. Студенти прослухали твори композиторів-класиків, пісні в стилі «ретро» та з відомихкінофільмів і мультиків.

Завершився ярмарок рекламою пиріжків, яківипікає студентська їдальня, частуванням цими па-хучими виробами і врученням солодких призівучасникам вечора. Заключним моментом стала по-пулярна пісня «Листья желтые» у виконанні всіхприсутніх під акомпанемент Людмили Демченко.

НА ФОТО: під час проведення свята.

Я МОЖУ ВСЕ

Осіння рапсодія

Во все времена человечество по-стоянно чего-то боялось. Страхиэти периодически меняли формы,но смысл оставался тот же: вот при-дет-наступит Нечто и всему конец.«Нечто» в силу развития из поколе-ния в поколение фантазии, техниче-ского прогресса или просто от скуки(неинтересно же веками бояться од-ного и того же!) попеременно стано-вилось то пришествием иноплане-тян, то всемирным потопом, товстречей с метеоритом, то атомнымапокалипсисом… Но пальму первен-ства в этом списке фобий увереннодержит панический страх передэпидемией какой-то сложной иужасно коварной болезни. Конечно,опасения не беспочвенны: историязнает немало примеров, когда выми-рали целые города. Сегодня самойстрашной болезнью человечествосчитает СПИД.

Синдром приобретенного имму-нодефицита – едва ли не самая «по-пулярная» болезнь. Эстрадные звез-ды борются с ней больше, чем с нар-котикам, реклама тоже никак не да-ет забыть о том, что «цілий, тому щоз резинкою», в теленовостях дикто-ры со скорбными лицами не устаютповторять, что «СПИД шагает попланете», и тут же добавляют, чтодля борьбы с ним открылся очеред-ной фонд (почти фронт), даже по-явился день Международной борь-бы со СПИДом, а в Украине ей былпосвящен целый год. Бороться сэтой болезнью и не побеждать ста-ло даже модно. А почему бы и нет –под шумок, глядишь, и удастся при-сосаться к очередному фонду, точ-нее к его финансам. Это уж как по-везет. СПИД, увы, далеко не перваяобщечеловеческая беда, на которойпытаются наживаться.

По официальным данным, сей-час в Украине проживает около статысяч людей с диагнозом ВИЧ. Закаждым именем в этом списке –ужасная драма. Впрочем, кромеСПИДа, существует еще огромноеколичество болезней, не менееопасных, на борьбу с которыми вы-деляется гораздо меньше средств, асамое главное, внимания. Однако,чтобы по-настоящему бороться сними, а особенно с их последствия-ми, не обязательно быть телезвез-дой или носить футболки с надпи-сью «Я против ВИЧ». Нужно простопомогать ближнему, если он в твоейпомощи нуждается, и делать это отдуши, а не потому, что так подска-зывает реклама.

Даша ЧЕРНОВА,група ЖТ-62.

Î Ñ Ï È Ä ÅÈ Í Å

Ò Î Ë Ü Ê Î

У головному корпусі СумДУрозпочалися роботи з демонтажу-монтажу ліфтового обладнання.За словами заступника проректо-ра з АХЧ А. В. Калінінського,термін експлуатації ліфтів у Г-кор-пусі закінчується цього року, дваз них відповідають нормам і, зарішенням відповідної експертноїкомісії, можуть прослужити щерік. Стан двох інших значногірший, їх і планують замінити докінця цього року.

Нові ліфти вітчизняного ви-робництва будуть відрізнятисялише новим, більш сучасним ди-зайном і зможуть прослужити що-найменше 25 років. Такого родуоновлення обійдеться університе-ту в 600 тисяч гривень.

До кінця 2008 року прла-нується замінити решту облад-нання в головному корпусі. А в на-ступні роки – оновити ліфти в гур-тожитках.

Лілія МОСТІПАН,група ЖТ-62.

Í À Ð Å Ø Ò ² !

Газета Сумського державного університету * Листопад 2007 р. * № 15-17 (255-257)

8 Видатні земляки

авид Бурлюк – видатний худож-ник, поет, публіцист – народив-ся на хуторі Семиротівка, непо-далік від села Рябушки Лебе-

динського району. Був старшим бра-том із талановитої родини Бурлюків(два брати і три сестри). Хата, в якійз’явився на світ «син степів», стоялана високому пагорбі, над ставком.«...Хлопчик народився ... Тиша, за-пах польових квітів і листя гаїв дубо-вих. Пісні селян, що повертаються зполів». У цьому ж автобіографічно-му нарисі («Мої предки» 1890-1930)митець говорить про особливі кольо-ри, що панували тоді в природі:«Захід сонця, що переможно торже-ствує пилом золотим, жовтогарячи-ми, лимонними, червоними відблис-ками», – які, у подальшому житті,він використовуватиме на паперахта полотнах.

Із Сумами Давида поєднало на-вчання у 1894 році в Олександ-рівській чоловічій гімназії (ниніСумська класична гімназія). Довід’їзду на постійне мешкання закордон художник часто відвідувавсвою малу батьківщину. Пишався ісвоїм походженням з вільних ко-заків. У його спогадах є речення, щоособливо характеризують митця:«Україна була і залишається моєюбатьківщиною. Там лежать кісткимоїх предків, вільних козаків, які би-лися в ім’я слави, сили і свободи. ...Наше вуличне прізвисько – Писар-чуки. Ми були писарями За-порізького війська. ... Україна у моїйособі має свого найвірнішого сина».

Професійні здібності майбутніймитець отримав у художніх школахКазані, Одеси, Мюнхена, Парижа таМоскви. Одна з перших його виста-вок влаштована у 1904 р. в Херсоні,де експонувалися твори Давида таЛюдмили Бурлюків (сестри худож-ника, яка навчалася тоді в Петер-бурзькій Академії мистецтв). У бу-ремні 1905-1906 роки в залахХарківського дворянського зібраннявін організував велику виставку накористь голодуючих. Починаєтьсябурхливе творче життя. Щороку він

експонує свої твори на різно-манітних виставках. Деякий час жи-ве в Башкирії.

На початку ХХ ст. Бурлюк ставодним із лідерів мистецького та літе-ратурного авангарду, ініціаторомстворення видавничого товариства«Гілея» у Херсоні, художніхоб’єднань «Бубновий валет» і «Ос-линий хвіст» у Москві. Організаторвиставок та творчих об’єднань:«Ланка» у Києві, «Спілка молоді» уС.-Петербурзі, «Нової генерації» уХаркові. Брав участь у багатьох вис-тавках, де роздавав свої маніфести(на кшталт «Голос імпресіоніста назахист живопису»), що часто-густоотримували обурення від критики тавідвідувачів, багато дискутував, пи-сав полемічні статті. А ще він –учасник виставок і член відомихнімецьких угруповань «Синій верш-ник» та «Штурм».

У мистецтві особливо приваблю-вала Бурлюка дитяча безпосе-редність, так зване наївне, абопримітивне, малярство. Про цесвідчить ставлення його й «гілейців»до мистецтва: вважали, що звернен-ня до першоджерел примітиву по-винно змінити світогляд особис-тості. Поряд із глибоким вивченнямнаціональної народної творчості ху-дожник прагнув оволодітиновітньою живописною культуроюЄвропи – писав натюрморти, порт-рети, пейзажі, символіко-алегоричнікомпозиції, еклектично (проте з гар-ним смаком), використовуючи увесьдіапазон стилістичних напрямків,які були найбільш актуальні для жи-вопису початку ХХ ст. Про себе жписав так: «Мій колір глибоконаціональний. Жовтогарячі, зелено-

жовті, червоні, сині тони б’ютьНіагарами з-під мого пензля».Провідні критики вдало порівнюва-ли його творчість із мистецтвомвідомого постмодерніста Ван Гога.

Давид Бурлюк був одним із за-сновників російського футуризму,автором футуристичного маніфесту«Пощечина общественному вкусу»(1912). Завдяки йому в 1913 роцісвіт видана збірка поезії В. Хлєб-нікова. Значний вплив Бурлюка по-значився також на становленнітворчості видатного російського по-ета й художника-графіка Володими-ра Маяковського.

Політичні обставини, прагненнядо пізнання нового та влаштуваннявиставок українсько-російськихавангардистів змусили невгамовнуособистість переїхати в 1920 роціспочатку до Японії, а через два рокидо США, в Нью-Йорк. Видавав тамжурнал «Колір і рима », автор книги«Вірші, картини, автобіографія»(1924), мовно-футуристичногоманіфесту «Радіостиль» (1926). У1956 та 1965 роках відвідав СРСР,хотів повернутися на батьківщину,але радянська влада не дозволила.Найбільша колекція творів митцязберігається в Уфі (Башкирія).

На батьківщині перша виставказнаного українця відбулася в 1998році в Національному художньомумузеї (м. Київ). Експонувалися тво-

ри не лише з музейних зібрань, а йприватних колекцій. Організованаконференція, присвячена творчостівидатного митця, в якій взяли актив-ну участь і його земляки.

У Києві презентувалися й твориД. Бурлюка із Сумського художньо-го музею – дві акварелі американсь-кого періоду «Пейзаж. Штат Нью-Мексико» й «Мері-Роз та її твинси»,які надійшли до музею з Московсь-кого салона-виставки ще у 80-ті ро-ки минулого століття. На першомуаркуші, датованому 1949 роком, - зо-браження дороги, що йде з нижньо-го лівого кута композиції по діаго-налі вгору, зливаючись із горизон-том вузькою смугою, якапоєднується з горами на другомуплані. Начебто суто американськийпейзаж, проте нічим невідрізняється від українського сте-пового простору. Художник май-стерно передав швидкоплинний рухдороги та хмар, наповнених свіжимсонячним повітрям, тоді якспокійний ритм різнобарвних пано-рамних гір ніби намагається зупини-ти цю надзвичайну динаміку. Самевідтворення стрімкого руху як в об-разотворчому мистецтві, так і в літе-ратурі є програмним досягненнямфутуристів.

Художник використовує своїулюблені синьо-блакитні, жовті йжовтогарячі степові кольори. «Урод-

женець українських степів, язавжди був сильний здебільшого догоризонтальних форматів», – писавмитець. Саме цей панорамний пей-заж тяжіє до його ранньої творчості,тоді як пізні природні мотививирізняються вертикальними ком-позиціями: «...останнім часом, пев-но, під впливом країни хмарочосів, умене все частіше з’являються верти-кальні формати». Одним поглядом,на повні груди, художник охоплюємайже увесь простір цього гірськогокраєвиду. Під чітким підписом ла-тинськими літерами стоять дата і на-пис: «Нью-Мексико около ХотСпринг».

Другий твір «Мері-Роз та її твин-си» не датований і за своїми стиліс-тичними ознаками в стилі неопри-мітивізму тяжіє до більш ранньогочасу, однак для Бурлюка головнимбуло відтворення певного завданняу тій манері, що якнайкраще розкри-вала б зміст твору. З дитячою безпо-середністю художник вимальовуєсвоє «оповідання» про молоду матірна прогулянці з немовлятами-близ-нюками, які лежать на ковдрі, роз-стеленій прямо на траві, поряд – ди-тяча коляска. Усе це подано на пер-шому плані. Група зображених роз-ташована фронтально, всі позують ідивляться на художника. Ніщо непорушує звичного, по-американськидемократичного ритму життя. Діявідбувається в південному місті з од-ноповерховими будинками та паль-мами, розташованими на другомуплані, а також із дорогою, де їде си-ня машина, колір якої дещо дисонує.У повітрі – літня спека.

Динаміки та експресії творовінадають яскраві жовті та червоно-коричневі кольори, які підсилюють-ся різнобарв’ям зелених відтінків ізвідчуттям свіжості та прохолоди.Для більшої виразності акварель ок-реслюється пастеллю. На другомуплані привертають увагу і високабіла баня, і білі будинки з синіми да-

хами, які підкреслюють чистоту йохайність південного американсько-го міста. Художник вдало викорис-товує білий папір, який є еквівален-том денного світла. Бурлюк і худож-ники-авангардисти велике значенняприділяли кожному кольору, що, які в іконописі, мав своє символічнетлумачення.

Американський період творчостіхудожника за обмеженістю інфор-мації дещо випадає з поля зорувітчизняних мистецтвознавців, томурозглядати і порівнювати вищеназ-вані аркуші з іншими, на жаль, немаємо можливості.

Надія ЮРЧЕНКО,мистецтвознавець.

ÓÐÎÄÆÅÍÅÖÜÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÕ ÑÒÅϲÂ

Д. Бурлюк. Воли. Полотно, олія, 1908 р.

Д. Бурлюк. Обкладинка книжки

Рідні місця Д. Бурлюка.

Ä

Газета Сумського державного університету * Листопад 2007 р. * № 15-17 (255-257)

9Літературно-мистецькі паралелі

***Щось шепоче на вухо веснаПро омріяне тепле літо. Лід на річці розтопить вона І проміння розсипле, як жито,

Розігріє замерзлі поля, Розгойдає засохлу гілку.Свіжий подих відчує земля,Вітер візьме до рук сопілку –

Заспіває, неначе джміль,У танок із березою піде,І розтане холодна «сіль»,Бо подітись їй просто ніде.

Зійде сніг, потече, як вино;Повернеться додому лелека...

Лід на річці розтанув давно, А на серці – не тане так легко!

***Ликует ликами лекало.Оно одно, а нас немало.Мы мастером одним пошиты,Все Вани, Пети, Маши, Риты...

Все ходят, дышат и смеются, Все скачут, бегают, дерутся,И каждый думает «глоб