susn news 06-2009sus-n.org/docs/susn-news_06_2009.pdfматематиків-економістів,...

Любі читачі!

Незважаючи на наближення літніх іспитів та літнього відпочинку, пропонуємо Вам на хвильку

відволіктись і дізнатись про новини із молодого життя в Німеччині.

Чи знаєте Ви, що Болонський процес і так звані “елітні університети” Німеччини попри свої переваги мають ще й ряд недоліків? Чи стикались Ви у пошуках практики чи роботи із таким методом відбору, як Assessment Center?

І чи відомо Вам, як найкраще застосовувати флайєр-резюме? Що цікавого є у Берліні та як можна побачити світ волонтером? Відповіді на усі ці запитання чекають на Вас на сторінках нашого актуального номера. Надіємось, Ви знайдете тут “свою тему”, яка допоможе Вам подолати певні труднощі чи цікаво провести вільний час.

Редакція “СУСН-News“ бажає Вам приємного читання та набратися нових сил і енергії за літні канікули!

З найкращими вітаннями

Зоряна Стеліга,

головний редактор СУСН-News

№ 6 (червень, 2009)

Stammtisch в Україні!

Якщо Ти навчався деякий час у Німеччині, а зараз Ти - в Україні та хочеш

спілкуватися із людьми, у яких подібний, як у Тебе, «досвід Німеччини», пиши на

електронну адресу: [email protected].

Вже є охочі у Львові та Києві. Не зволікай – пиши зараз!

У цьому номері:

Куди приведе нас Болонський процес?

2

Елітні університети в Німеччині

4

Що таке Assessment Center? 7

Bewerbungsflyer - альтерна-тива стандартному резюме

9

Конференція СУСТА 2009 та участь СУСНу

10

Пізнавай світ як волонтер! 12

Берлін - місто, що вирує життям

13

Європа на долоні 14

“Пекуча десятка” тем на Форумі СУСНу - 6

17

КАЛЕНДАР наступних подій 18

І наостанок... 19

Новини із представництв СУСНу

15

- Тільки

молоді

новини! axãáaxãáaxãáaxãá

—ВИЩА ОСВІТА В НІМЕЧЧИНІ— 2

Тим не менше, 28 квітня 2009 року міністри вже 46 країн, у тому числі й 19 країн з-поза меж Євросоюзу, зібралися в бельгійських університетських містах Льовен та Лювен-ля-Ньов для того, щоб констатувати: розроблений десять років тому план досяг певного успіху. 2010 рік буде роком відносної сформованості Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area,

EHEA), у межах якого діятимуть Євро-пейська система взаємозаліку навчальних кредитів (European Credit-Transfer

System, ECTS), уніфікована форма додатку до дипломів та триступенева система освіти:

бакалавр (Bachelor); магістр (Master); доктор філософії в галузі (PhD).

(За матеріалами газети "The Economist”, Джерело: 4 )

Вступ до магістратури потребує успішного завершення ступеня бакалавра, який має тривати щонайменше три роки. Учений ступінь, що присвоюється після завершення першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом магі-стратури має бути вчений ступінь магістра, а по завершенню третього ступеня – аспірантури – випускник отримує ступінь кандидата наук, так званого доктора філософії в галузі.

У Німеччині існує понад 3000 факультетів із програмами бакалавра й магістрa. Більше 10 відсотків німецьких студентів навчаються на реформованих факультетах. Згідно з офіційною статистикою, спостері-гається значне зростання частки бака-лаврських і магістерських програм у нав-чальному процесі. Так, якщо на нових циклах навчання в зимовому семестрі 1999/2000рр. було запропоновано 123 бакалаврських і 60 магістерських навчальних програм, то вже в зимовому семестрі 2005/2006рр. – 2138 і 1659 навчальних програм відповідно, за якими

навчалось 249.035 студентів, що складало 12,5 % від загальної кількості студентів у країні (Джерело: 2).

Нова реформована система має багато переваг і ризиків. Вона дозволила європейському студенту вільно пересуватися в межах освітянського простору, здобувати практичний досвід і застосовувати свої знання в різних куточках "Болонcького союзу". Болонський процес дозволив поділити навчання на три часові періоди: бакалавр, магістр і доктор філософії в галузі, щоб мати можливість, наприклад, попрацювати після здобуття ступеня бакалавра, визначитись на життєвому шляху чи піти вчитися далі в магістратуру вищого профілю. Кожен європейський студент отримав можливість вибирати самостійно. Але не слід ідеалізувати Болонський процес. Він нерівномірний, суперечливий, складний. Його цілі ще дуже гіпотетичні. Для багатьох предметів із нової системи освіти не існує досі конкретної храктеристики професії (Berufsbild). Усе це є причиною того, що процес структурного реформування національних систем вищої освіти має так багато проблем. Але розвиток реформи вже не зупинити.

Сьогодні нам цікаво розглянути питання, наскільки легко отримати роботу з дипломом бакалавра. Що робити з дипломом бакалавра на руках – іти одразу шукати роботу чи вступати до магістратури? Різні джерела представляють різні точки зору, що видається дуже логічним, оскільки реформа ще не завершена, а приєднання чи не приєднання до Болонського процесу ще досі триває. Передбачається, що з бакалаврів формува-тиметься основна маса працівників, а з магістрів – інтелектуальна еліта. Головна перевага бакалаврату полягає в тому, що випускники мають можливість раніше залучитися до трудової професійної

Куди приведе нас Болонський процес?

Реформування національних систем вищої освіти. Виклик для сучасного роботодавця чи випробовування для європейського студента?

Союз Українських Студентів у Німеччині

Десять років тому, у 1999 році, міністри освіти 29 європейських країн зібралися в італійському місті Болонья й ухвалили план створення Єдиного європейського простору вищої освіти впродовж наступних десяти років. Тоді на заваді до втілення в життя базових принципів єдиного простору – академічної мобільності студентів і взаємного визнання дипломів – стояло ще багато перешкод. Університети деяких країн не пропонували студентам ступеня, нижчого за магістерський, результати екзаменів різні університети фіксували в різний спосіб, а навчання протягом ceместру чи року в іншому університеті за еразмусівською програмою студентам часто не зараховувалось.

3 Союз Українських Студентів у Німеччині

діяльності, отримавши повноцінну вищу освіту, в чому зацікавлені і самі випускники, і суспільство, адже швидкий кругообіг

освітніх циклів вигідний так само, як і швидкий кpугообіг капіталу.

Дуже багато посад не передбачають поглиблених теоретичних, наукових знань і для них буде досить диплома бакалавра. Магістратура передбачає вужчу й глибшу спеціалізацію. Навчання бакалаврів спрямоване на широку сферу професійної діяльності, магістрів – на опанування вузькопрофільних знань і особливостей конкретних професій. Крім того, Болонська система дасть можливість комбінувати знання: можна буде стати бакалавром з однієї спеціальності, а магістром – з іншої. Безперечною перевагою буде поява математиків-економістів, хiміків-біологiв, юристiв-економістiв. Відпаде незручна потре-ба в здобутті другої вищої освіти, що практикується на даний час.

Бакалавр – поняття на німецькому ринку праці порівняно нове. І відношення до нього з боку роботодавців неоднозначне. Багато середніх підприємств ставляться до ступеня бакалаврa досить скептично. Мовляв, що це за вищa освітa за три роки? Повинне поширитися розуміння, що ступінь бакалаврa – це не "урізаний фахівець", а підготовлений працівник. Великі підприємства демократич-ніші й часто беруть бакалаврів на роботу, але пропонують почати зі спеціальних стажу-вальних програм. Деякі підприємства приймають на роботу бакалаврів за умови,

що після первинного професійного досвіду вони продовжать навчання й отримають ступінь магістра. При цьому роботодавці гарантують збереження робочого місця. Деяким студентам вдається поєднувати і роботу, і навчання в магістратурі – при вдало організованому навчальному плані (Джерело: 2).

Дуже багато залежить i від специфіки галузі – наприклад, у галузі інформаційних технологій, електротехніки, інженерії, машинобудування бакалаври користуються попитом, а ось у педагогіці віддають перевагу підготовленішим випускникам – магістрaм. Карикатура Фраймута Вьоснера демонструє поведінку багатьох німецьких підприємств. Вони зовсім не розрізняють студентів із дипломами бакалавра (Bachelor), які провели в стінах університету три роки, чи магістрa (Master), які навчалися у ВНЗ, як мінімум, п'ять років. До такого висновку прийшли учeні Політехнічного інституту Дюсcель-дорфа (Fachhochschule Düsseldorf), які з жовтня 2008 р. по січень 2009 р. досліджу-вали шанси новоспечених випускників на ринку праці.

А тепер конкретніше: майже половина представників опитаних компаній зізналися, що для них система "бакалавр-магістр", прийнята в рамках Болонського процесу, недостатньо зрозуміла. Дев'ять із десяти фірм прирівнюють бакалаврів до магістрів, а дві третини респондентів заявили, що можливості кар'єрного росту як у бакалаврів, так і у магістрів однакові (Джерело: 1). Роботодавці перш за все цінують у новоспечених випускників ВНЗ наявність практичного досвіду, їхню успішність і знання іноземних мов. Найважливішим фактором при отриманні місця роботи є, звичайно, й авторитетність випускаючого ВНЗ.

Досвід введення триступеневoї системи вищої освіти в Німеччині демонструє таку тенденцію: мало хто з випускників-бака-лаврів завершує свою освіту й переходить до професійної діяльності. Спеціаліст-бакалавр, зважаючи на невизначеність свого статусу, належно не підкріпленого необхідними практичними вміннями й навичками, стикається зі значними перешкодами щодо працевлаштування (Бадах, Г.).

Як правило, магістри й бакалаври

Карикатура Фраймута Вьоснера. Джерело: http://www.uni-potsdam.de/portal/mai04/titel/vorspann.htm

—ВИЩА ОСВІТА В НІМЕЧЧИНІ—

прийматимуться на різні посади і з відповідною відмінністю в зарплаті.

Отже, однозначної поради щодо вибору дороги після бакалавратy дати не можна –

тут все залежить від кожної ситуації конкретно.

Наталія Макарова, Бремен

Союз Українських Студентів у Німеччині 4

Використані джерела та корисні посилання :

1) Deutsche Welle: http://www.dw-world.com

2) Bologna-Reader II. Neue Texte und Hilfstellungen zur Umsetzung der Ziele des Bologna-Prozesses an deutschen Hochschulen. Beiträge zur Hochschulpolitik von Hochschulrektorenkonferenz 05.2007 http://pro-uni.ru/novosti/stati-i-publikacii/stati/article/bolonskii-process-chto-on-daet-studentam-chast-2/90.html

3) Ганна Бадах, аспірантка кафедри нової і новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Журнал "СХІД". „Перехід на двоступеневу систему навчання в Німеччині в умовах реалізації цілей Болонського процесу“. 19.05.2008. http://nauka.profi.net.ua/engine/print.php?newsid=1173168390&news_page=1

4) Європейський освітній портал: http://www.eu-edu.org/ua/index.html

5) Міністерство освіти і науки України: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/bolpr


Елітні університети в Німеччині – небезпечний проект чи зміна парадигми?

Представники обраної дев’ятки університетів більш за все вітають заз-начену ініціативу держави. Так президент Вільного

університету Берліну, проф. Дітер Ленцен, зазначив на церемонії вручення відзнаки елітності 19 жовтня 2007 року: «Сьогоднішнім рішенням розпочинається нова сторінка в історії Вільного університету. Вільний університет Берліну також без затримок запроваджуватиме здійснення своєї концеп-ції... і таким чином йтиме правильним шляхом до подолання викликів глобалі-зованого світу ХХІ сторіччя.»

Фінансова підтримка обраним закладам надається за трьома напрямками: підтримка спеціалізованих аспірантур (Graduierten-schulen), підтримка центрів зразкових досліджень (Exzellenzcluster) та заохочення створення концепцій розвитку на майбутнє (Zukunftskonzepte).

Спеціалізовані аспірантури готують аспірантів на надзвичайно високому рівні. Обов’язковими компонентами таких аспіран-тур є чітко визначений науковий профіль, гарно структурований дослідницько-навчаль-ний процес, чіткий план відстеження успішності докторантів, залучення до

Починаючи з липня 2005 року на німецькі університети поширюється ініційована урядом Шрьодера «Ініціатива зразковості» (Exzellenzinitiative). Через «Ініціативу зразковості» федеральний та земельні уряд Німеччини підтримують так звані «елітні» університети. Наразі в Німеччині існує дев’ять елітних університетів, а саме мюнхенський університет імені Людвіга-Максиміліана, Технічний університет Мюнхену, університет Карлсруе, Рейнсько-Вестфальський технічний інститут Аахену, Вільний університет Берліну, університети Фрайбурґу, Констанцу, Гайдельберґу та Гьоттінґену. Саме вони зможуть протягом найближчих п’яти років поділити між собою додаткове фінансування на суму 1,9 млрд. євро. Рішення про те, які університети зараховуються до числа елітних, ухвалюють Німецьке дослідницьке товариство (Deutsche Forschungsgemeinschaft) та Наукова рада (Wissenschaftsrat). Програма елітних університетів фінансується федеральним (75%) та земельними (25%) урядами.


навчання докторантів з-за кордону, а також професійне керівництво та ефективний менеджмент. Наразі в Німеччині існує 39 елітних аспірантур.

У центрах зразкових досліджень універ-ситети повинні провадити дослідження найвищого ґатунку, що є конкурентоздатними на міжнародному науковому рівні. Від таких центрів очікують співпраці з дослідницькими установами, що не належать до університетів та з приватним сектором. Така співпраця повинна забезпечити зв'язок науки та практики. Умовами для отримання додаткових коштів є надзвичайно високі результати досліджень у минулому, створення відмінних умов зростання і підготовки молодих науковців, дослідницькі програми високого рівня, а також соціальна та економічна важливість теми наукового дослідже-ння. Зараз у Німеччині існує 37 центрів зразкових досліджень.

Третім та найважливішим напрямком «Ініціативи зразковості» є концепції роз-

витку на майбутнє, що повинні слугувати розвитку університетських досліджень най-вищого ґатунку. Лише ті університети, що мають визнані концепції розвитку на майбутнє, можуть бути зараховані до числа елітних. Важливими умовами для створення такої концепції є надання університету додаткової конкурентоспроможності та по-дальший розвиток тих галузей досліджень в університеті, що вже мають високе визнання у світі. На рівні розробки концепцій розвитку університети повинні діяти самостійно, тобто група університетів не може створити спіль-ної концепції розвитку. Всі дев’ять вище перерахованих елітних університетів Німеч-чини отримують додаткову фінансову допо-могу за розробку концепцій майбутнього розвитку.

Переваги та недоліки

Після обрання дев’ятки елітних університетів німецькі академічні кола пережили бурхливу дискусію щодо «Ініціативи зразковості» та ідеї створення елітних університетів. Організа-тори та прихильники цього проекту вбачають позитив не лише у додатковому фінансуванні, що його отримують обрані німецькі ВНЗ, але й у посиленні конкурентної боротьби серед університетів, покращенні зв’язків з неунівер-ситетськими дослідницькими установами, а

також у потребі знаходити галузь спеціалізації для свого університету та розробляти концепцію розвитку на майбутнє.

Звісно, не обходиться й без критики, подекуди суворої. З одного боку, експерти вважають, що зазначені суми підтримки є мізерними для того, щоб зробити обрані університети конкурентоздатними на світовому рівні. Так, лише Гарвард має у своєму розпорядженні капітал, що дорівнює 35 мільярдам доларів США. Ще один момент, який піддається критиці, полягає в тому, що «Ініціатива зразковості» занадто зосереджена на дослідницькій діяльності, освітня ж діяльність університетів відходить на другий план. Скептики попереджають про те, що в майбутньому у Німеччині може з’явитись дві відокремлених одна від одної групи університетів. З одного боку це будуть елітні університети, що переважно зосередяться на дослідницькій діяльності та підготовці національної еліти, тобто майбутніх керівників держави і бізнесу. З другого боку – масові університети, що займатимуться освітньою діяльністю та готуватимуть спеціалістів для посад, що мають другорядне значення в економіці, політиці чи індустрії. Таким чином буде порушено універси-тетський принцип поєднання дослідницької та навчальної діяльності, а також буде створено невеличку групу університетів для “вершків” суспільства, чого Німеччина, на відміну від Англії (Оксфорд і Кембридж) та Франції (Гранд Еколь), ще не знала в своїй історії. Так, газета DIE ZEIT написала 17.11.2005 наступне: «боротьба зруйнує засновану на рівності університетську систему». Дослідник європейських еліт Міхаель Хартманн зазначає у своїй книзі «Еліти та влада в Європі» (Джерело: 1), що існуючі наразі нерівності у якості освіти серед німецьких університетів будуть зростати й надалі. Вірогідно, що з часом диплом одного з елітних університетів Німеччини стане невід’ємною вимогою для побудови успішної кар’єри в цій країні.

Критики також стверджують, що принцип фінансування елітних університетів давно відомий в історії людства («дають тому, хто вже має»). Справді, зараз більшість додатко-вих коштів на дослідження ділять між собою всього декілька німецьких університетів, а саме мюнхенський університет імені Людвіга-Максиміліана, Технічний університет Мюнхену, університет Карлсруе, Рейнсько-Вестфальський технічний інститут Аахену, університети Фрайбурґу та Гайдельберґу.



Згодом число таких університетів може дещо зрости, але воно, скоріш за все, не перевищуватиме 20.

Що буде далі?

«Що буде далі?» – найбільше питанням, яке постає в результаті запровадження «Ініціативи зразковості» (Джерело: 2). Фінансування передбачено лише до 2011 року і невідомо, чи проект буде продовжено. Загалом ініціатива отримує позитивні відгуки з університетських кіл, але ж вони переважно походять від переможців. Тому не виключена й можливість того, що поділ університетів на «хороші» та «погані» також може бути визнано небезпечним. Ще одне питання, яке непокоїть німецьку університетську спільноту, полягає в тому, чи може будь-яка комісія, незалежно від того, наскільки вона шанована та незалежна, вирішувати, які університети належать до групи елітних, а які ні?

Таким чином стає очевидним, що німецька університетська система намагається реформуватись, щоб стати більш ефективною. Вона приймає виклик найкращих університетів світу і готує "елітний загін" до конкурентної боротьби з англосаксонськими університетами передусім. Одночасно всере-дині країни лунають потужні голоси критики, що чітко обґрунтовують свої застереження. Процес змін буде поступовим, але з часом може мати великі наслідки як для німецького суспільства, так і для суспільств всієї Центральної та Східної Європи. Зауважимо, що Україна, як частина Східної Європи, вибудовувала свою систему освіти та науки саме за німецьким зразком.

В’ячеслав Гнатюк, Мюнхен

Використані джерела:

1) Hartmann, M. Eliten und Macht in Europa. Campus Verlag, Frankfurt/Main, 2007. стор. 78

2) der wasti, 2008/1, стор. 5


“Як ви заробляєте на життя? ” - Результати опитування на Форумі СУСНу -

Поєдную усі вказані шляхи заробітку - 30%

Працюю в університеті - 30 %

Отримую стипендію - 25 %

Робота в кафе, барі, клубі тощо - 5 %

Догляд за дітьми - 5 %

Отримую допомогу від батьків - 5 %

Опитування триває!

Ви можете долучитись до нього тут: http://forum.sus-n.org/viewtopic.php?t=2135 ,

а також висловити свою думку чи розповісти щось цікаве.

—СТУДЕНТИ І КАР’ЄРА— 7

Assessment Center (АС) – ці слова часто викликають жах у багатьох абітурієнтів. Дедалі більше підприємств у Німеччині застосовують останнім часом цю складну процедуру для підбору кадрів.

Історія цього методу доволі довга і бере свій початок ще в Давньому Китаї близько 3000 років тому. Тоді застосовувалися техніки на зразок сучасного АС для підбору громадьських службовців. Однак на той час це ще не мало форми психологічного тесту. У 20-му столітті таку процедуру застосовував німецький рейхсвер (Reichwehr) після Першої Світової війни для офіцерів. У 1920 році було засновано спеціальний дослідницький інститут у Берлінському університеті, де Йоханес Ріхерт розробив спеціальну методику під назвою Assessment Center. Головний принцип методики полягав у всесторонньому оцінцюванні кандидата. Пізніше метод знайошов успішне застосування в Англії, а в 60-70-х роках – у США. Головною цільовою групою було вище керівництво підприємств.

Сьогодні ця процедура застосовується переважно для підбору кадрів на керівні посади, а також для початківців у професійному житті, тобто абітурієнтів.

Головною метою цього методу є перевірка того, як кандидати реагують на штучно створені складні ситуації. У центрі уваги стоять не професійні знання, а в першу чергу соціальні компетенціі, так звані soft skills. Отож, яким чином проходить це, зазвичай найскладніше для всіх, випробування?

Перебіг

Більшість АС тривають два дні, впродовж яких кандидати перебувають разом, не тільки під час виконання завдань, а й упродовж перерв та під час обіду. За учасниками спостерігають декілька спеціально підготовлених працівників підприємства, зазвичай з відділу кадрів або професійні психологи. Величезний тиск створюється саме через те, що кожен кандидат постійно перебуває в полі зору спостерігача, навіть під час перерв. Таким чином перевіряється, як поводять себе апліканти в природних умовах і як вони спілкуються з конкурентами.

Незважаючи на психологічний тиск, слід намагатися поводитися цілком природньо і невимушено, вільно спілкуватися з іншими учасниками, не лякатися, коли хтось із спостерігачів заговорить з Вами.

А зараз розглянемо, які типові завдання

трапляються на цьому незвичайному «іспиті».

Стандартний набір складається з таких завдань:

⇒ Презентація (іноді спеціальної теми, але найчастіше трапляється презен-тація себе);

⇒ Рольова гра;

⇒ Дискусія в групі;

⇒ Вправа «Поштова скринька» (Postkorbübung);

⇒ Розробка конкретного концепта (study case).

Презентація себе (Selbstpräsentation)

До цієї вправи можна підготуватися завчасно. Слід звертати увагу на чинники, які визначають Ваш успіх. По-перше, Ваша розповідь має бути добре структурованою і стислою. Зазвичай на це завдання дається від 5 до 7 хвилин, тому необхідно сконцентруватися на найважливішому. Ваша презентація має бути орієнтованою на підприємство, в якому Ви проходите АС, тому дуже корисним буде на початку сформулювати Вашу мету (а саме – робота у відповідній фірмі) та аргументи, чому Ви хочете працювати саме тут і які Ваші сильні сторони можуть бути визначальними для позитивного рішення комісії. У вашій автобіоргафії розповідайте про ті факти Вашого життя та компетенції, які будуть цікаві для підприємства, наприклад, про Ваше навчання та спеціалізацію, які відповідають профілю посади, яку Ви прагнете отримати на підприємстві, про практику, яка допомогла Вам поглибити ті знання, які необхідні для роботи у даній фірмі. Не варто дуже вдаватися в подробиці і розповідати про дитинство та безліч хоббі. Головна заповідь: сконцентруйтеся на найголовнішому.

Використовуйте проектор та flip chart для візуалізації. Дуже важливий Ваш впевнений виступ та контакт з публікою, тому не слід уникати дивитися в очі іншим учасникам.

Рольова гра

Ця вправа зорієнтована на те, щоб перевірити, як Ви можете справитися зі складною ситуацією і наскільки спокійно і


Що таке Assessment Center?


конструктивно Ви можете владнати конфлікт. Зазвичай у рольовій грі беруть участь дві людини – Ви у ролі керівника, та спостерігач або робітник підприємства, який грає роль «складного співробітника». Йдеться про якусь складну ситуацію – звільнення, прохання про підвищення зарплатні тощо. Отож, найголовніше – створити приємну атмосферу, запропонувавши Вашому співбесіднику спочатку, наприклад, щось випити, зберігати спокій, вислуховувати думку Вашого співбесідника і наводити раціональні аргументи. Мета вправи – досягнути консенсусу.

Дискусія в групі

Групі учасників дається певна тема для дискусії, в якій кожен має навести власні конструктивні аргументи, але також уміти вислуховувати й думки інших. Дуже цінується обізнаність у темі, але, навіть якщо Ви в темі не орієнтуєтесь, не слід впадати у відчай. У такій ситуації корисно взяти на себе роль модератора. Ваші завдання полягають у такому випадку у тому, щоб надавати слово учасникам, підсумовувати висновки, інтегрувати у групу мовчазних учасників, слідкувати за часом. Дуже важливо, щоб Ви самі не домінували, оскільки наполегливість за рахунок інших оцінюється негативно. Головні якості, які оцінюються у цьому завданні, це переконливість, стриманість, готовність до компромісу, інтуїція, впевненість.

Вправа «поштова скринька»

(Postkorbübung)

Під час цього завдання основне – зберігати спокій і ясну голову. Ви отримуєте повну «поштову скриньку» із завданнями з повсякденного ділового життя. Ваше завдання: розібрати всі листи за пріоритетами і вирішити, що має бути виконано швидко Вами особисто, що можна відкласти, а що можна доручити іншим

колегам. На це завдання дається півгодини.

Щоб трохи полегшити цю вправу, спробуйте відразу прочитати всі завдання і встановити зв’язок між ними за змістом. Розподіліть їх за принципом “приватне” і “робоче”. Дуже корисно скласти план, у якому Ви можете визначити час, коли і що має бути виконаним. І, найважливіше, розподіліть усе за пріоритетами: до першої групи належать справи, які мають бути виконані терміново і особисто. До другої – ті, які можна трохи в і дкла с ти а б о д о р учити і ншим співробітникам, і до третьої – ті, які можна цілком делегувати.

Розробка конкретного концепта

(study case)

У цьому випадку Вам буде надано фіктивний сценарій розвитку підприємства і від Вас вимагається провести аналіз ситуації і запропонувати своє рішення певних проблем. Від Вас не очікують цілком правильної відповіді, але Ви маєте показати, що вмієте швидко, структуровано і аналітично мислити. Ця вправа складна, оскільки вимагає високої концентрації, тому що Ви повинні швидко розібратися в темі. А тому гарною допомогою буде пошук інформації про підприємство та про відповідну галузь ще до початку АС.

Отож, незважаючи на складність завдань, їх можна виконати дуже вміло, якщо наперед трохи підготуватися, зібравши відповідну інформацію про підприємство та посаду і обміркувавши, як можна представити себе. Головне – залишайтесь самі собою та поводбтесь природньо!

Порада від автора: сприймайте інших кандидатів не як суперників, а як партнерів, членів однієї команди. Проте, не слід забувати, що це – конкуренція і тому не бійтеся брати ініціативу в свої руки!

Олена Стельмаченко, Ессен

Корисні посилання до теми :

1) http://de.wikipedia.org/wiki/Assessment-Center

2) http://www.karriere.de/bewerbung/vorbereitung-auf-das-assessment-center-7000/

3) http://www.karriere.de/bewerbung/selbstbewusst-durchs-assessment-center-7009/

4) http://www.hobsons.de/de/ratgeber-service/bewerbung/assessment-center/

5) http://inhalt.monster.de/5826_de_p1.asp

6) http://inhalt.monster.de/10126_de-de_p1.asp

—СТУДЕНТИ І КАР’ЄРА—

9 Союз Українських Студентів у Німеччині —СТУДЕНТИ І КАР’ЄРА—

Хто вже займався пошуками роботи або практики, знає, що це - завдання не з простих. Мотиваційний лист, резюме, копія диплому, рекомендаційні листи – 10 сторі-нок і більше може містити в собі такий стандартний пакет документів. Для подачі документів у письмовій чи електронній формі – це не проблема. Але що робити, коли роботу або практику шукаєш на ярмарках роботодавців?

Мало хто розуміє користь цих заходів, а шкода, бо вона надзвичайно велика, оскільки надає можливість познайомитися з представниками компанії особисто і справити враження не відходячи від стенду компанії. Солідний вигляд, цікава розмова і продумані запитання – це початок успішного знайомства з потенційним роботодавцем. Кінець цього знайомства також може бути вдалим, якщо під кінець розмови вручити співрозмовнику так званий флайєр-резюме (Bewerbungsflyer).

Перевага цієї форми резюме в тому, що незважаючи на невеликий обсяг, він містить все те, що треба знати для початку

роботодавцеві. Якщо Твій профіль цікавий, Тобі не доведеться довго чекати, бо працівники відділу кадрів неодмінно попросять Тебе надіслати повний пакет документів. До повного пакету документів компанії на таких ярмарках ставляться дуже скептично, і це зрозуміло: мало кому хочеться волокти по закінченню ярмарки коробки з документами. А їх можуть бути гори, які так чи інакше ніхто не буде ще раз передивлятися, бо документи тих, хто справив враження, відсортували ще на ярмарку. Флайєр-резюме, навпаки, користується попитом серед роботодавців, бо він значно полегшує життя працівникам відділу кадрів, і дає Тобі змогу виділитися.

Його складання та оформлення вимагає індивідуального підходу та креативності. Але не слід забувати, що це - резюме, тільки у міні-форматі. Як правило, флайєр-резюме робиться на аркуші паперу А4. Міцність паперу має бути не менше 100 мг, до того ж

бажано, щоб папір був глянцевий, бо фото є невід’ємним атрибутом цього флайєра.

Якщо скласти аркуш так, як вказано на Малюнку 1, то матимете вже каркас. Флайєр має титульну та зворотню сторони. Титульна сторона справа має містити фото та контактні дані. На титульній стороні посередині рекомендується опис цільової посади або

залишити як місце для нотаток. На титульній стороні зліва зазначаються дані другорядної важливості, такі як хобі, знання мов та інші кваліфікації. Беручи в руки флайєр, співрозмовник відкриває його зліва, тому дані про Твої справжні досягнення мають бути всередині зліва. До справжніх досягнень належать Твоя освіта, складені іспити, написана дипломна робота. Якщо можеш похвалитися гарними оцінками, вписуй, не соромся, це підніме твою вартість в очах співрозмовника. Якщо вважаєш, що тема Твоєї семінарської чи дипломної роботи заслуговує на увагу, якраз тут варто про це написати. Посередині на зворотній стороні місце належить практиці, тобто Твоїм практичним навичкам. Місце проходження та короткий опис Твоїх основних завдань не зашкодять. Всередині справа описується досвід, отриманий за кордоном. Українці у цьому випадку можуть тут написати або про навчання та практики в Україні, або про отримані стипендії та винагороди у Німеччині/за кордоном (Малюнок 2). Проте вище описана модель не є стандартом. Як вже згадувалося на початку, складання цього флайєра є дуже індивідуальним. Але саме ця індивідуальність може виділити Тебе серед інших. Це – Твоя візитна картка, а візитна картка - Твоє обличчя, тому варто інвестувати час, щоб Твоє обличчя було бездоганним. Успіху!

Олена Шпільчина, Гамбурґ

Джерело: http://www.zukx.de/bewerbung

Bewerbungsflyer – альтернатива стандартному резюме

Малюнок 1

Титульна сторона справа/ Зворотна сторона справа

Титульна сторона середина/ Зворотна сторона середина

Титульна сторона зліва/

Зворотна сторона зліва

Малюнок 2

10 —СТУДЕНТИ ЗА КОРДОНОМ— Союз Українських Студентів у Німеччині

Зустріч із професором Олегом Ільницьким в Мюнхені (Український “Штамтіш”).

Фото: Олег Коцюба

Конференція працювала за наступною програмою: з 9:00 до 10:00 відбувалась реєстрація учасників, після якої учасники мали змогу поснідати. О 10:30 Віктор Подпірка, президент Нью-Йоркського товариства українських студентів, який власне і очолював організаційний комітет конференції, урочисто відкрив офіційне засідання та представив програму роботи. У першій частині конференції виступали відомі українські митці в Сполучений Штатах Америки, а саме Вірлана Ткач, директорка Yara Arts Group, Софіка Зілик, що представила своє знамените у світі писанкарське мистецтво, Діана Шмериковські, малярство та Андрій Цибик, мистецький керівник Eurasia Dance Society та художній керівник легендарного українського танцювального колективу в Нью-Йорку «Сизокрилі», який оживив закінчення першої частини конференції прикладами українського танцю та представив різниці в народних танцях європейських народів. Далі відбувся святковий обід з українськими дерунами, чи як ще їх називають тертяниками з картоплі, та різноманітними смакощами, про які дуже відповідально постаралися організатори. Далі на конференції приділилася увага українській літературі та кіно. Учасники слухали професора політичних наук Державного університету Ратґерс (Нью-Джерсі) Олександра Мотиля та професора української мови та культури Колумбійського університету в Нью-Йорку, засновника клубу українського фільму при цьому університеті Юрія Шевчука. Виступи відбувалися цікаво, не за «кафедрою» та «з папірця», а життєво, що спричиняло повну увагу та зацікавлення. Доповідачі висвітлювали реальний стан видавництва української літератури та українського документального кіно, їхню реалізацію як в Україні, так і за кордоном. Учасники мали змогу подивитись документальний короткометражний ігровий фільм «Ріка» Мари Карпініської, що отримав Премію за найкращий нереалізований сценарій на фестивалі «Відкрита ніч» 2004 р.

Також чудовим закінченням другої частини конференції був виступ Роксі Топорович, яка представила свій перший атобіографічний фільм. Роксі має українське походження. Над

своїм фільмом вона працювала чотири роки, а ідея його створення виникла після того, як усі в школі випитувались про її походження. На сьогодні за її участю існує компанія KinoRox Productions.

Знайомство і обмін враженнями від побаченого і почутого продовжився на кавовій перерві. Потім усі учасники перейшли знову на засідання, де і відбулося знайомство із громадськими організаціями, що прибули на студентську конференцію. Мова іде про Союз Українських Студентів у Німеччині (СУСН) та Союз Українських Студентів Канади (СУСК). СУСН представляли голова організації Світлана Бережанська та її заступник, голова СУСНу 04/05, 05/06 Леся Шрамко. Дівчата привітали усіх присутніх від імені українських студентів у Німеччині, представили організацію, висвітлили структуру, теми та механізми роботи. Подяка за допомогу взяти участь у конференції СУСТА належить Олегу Коцюбі, члену СУСНу, заступнику голови СУСНу 04/05, який власне і виступив комунікативною ланкою, а втілити приїзд та участь СУСНу допомогли Ірко Макаруха, віце-президент СУСТА та Віктор Подпірка, президент Нью-Йоркського товариства

Конференція СУСТА 2009 та участь СУСНу

У квітні 2009 р. відбулася у Нью-Йоркському університеті Конференція Союзу Українських Студентських Товариств Америки (СУСТА) 2009 на тему «Культура, мистецтво та Україна». Конференція СУСТА відбувається щорічно і цього року представляла собою не тільки звітно-виборчі збори товариств українських студентів Америки, але і навчально-пізнавальну зустріч, на яку були запрошені відомі українські митці та науковці, що знайомили присутніх зі своїм мистецтвом, роботами та думками.

Керівництво СУСТА, СУСН, СУСК.

Фото: Леся Шрамко


українських студентів. СУСК представляв колишній голова Артем Луговий, що розповів чим займається СУСК, презентував найбільші проекти та періодичне друковане видання «Студент».

Тут варто відзначити, що знайомство та зустріч трьох організацій – СУСТА, СУСК та СУСН і стала найбільшим успіхом цієї конференції. Представники цих організацій обмінювались досвідом, ділилися методами роботи, а найголовніше – обговорювали спільні проекти. До успішних моментів слід також віднести і вибори нової команди керівництва СУСТА, яку тепер складають президент Богдан Печеняк (Нью-Йорк), віце-президент Олег Коцюба (Бостон), секретар Тетяна Сірс (Нью-Йорк). Організації запросили себе взаємно на наступні Генеральні збори з метою розвитку майбутньої спільної діяльності.

Усі учасники по закінченні офіційної частини вітали один одного із чудовим перебігом конференції, вітали новообраних керівників, зробили спільну знимку і попрямували до українського кварталу у Нью-Йорку, щоб вже у неформальній обстановці за пивом і українським співом закріпити знайомство. Бо урочистості це добре, а вечірка також потрібна.

Наступна конференція СУСТА планується на квітень 2010 року у Бостоні.

Леся Шрамко, Світлана Бережанська,

Мюнхен

Учасники конференції СУСТА

Фото: Леся Шрамко

—СТУДЕНТИ ЗА КОРДОНОМ—

12 —СТУДЕНТИ І ДОЗВІЛЛЯ— Союз Українських Студентів у Німеччині

Пізнавай світ як волонтер!

У сучасних умо-вах в української молоді є багато м ожли в о ст е й отримати досвід за кордоном. Можна поїхати за кордон на навчання, як Au

Pair, на стажування, на роботу або просто у літній молодіжний табір. Кожен варіант має, звичайно, свої переваги та недоліки. Цікава можливість – міжнародна волон-терська програма European Voluntary Ser-vice (EVS).

Для багатьох українців слово «волонтер» асоціюється із чимось непрестижним, можливо, навіть шкільним. Насправді ж, волонтерські програми є навіть для генеральних директорів, які на декілька місяців їдуть у якусь країну, що розвивається, і організовують там певний соціальний проект. Я би визначив волонтерство як прогресивну форму корисного відпочинку. Відпочинку, адже роблячи роботу добровільно і дивлячись своїми очима, який позитивний результат вона приносить іншим людям, Ви просто неймовірно відпочиваєте психологічно. Раджу обов’язково спробувати!

Cуть програми

Ви їдете в одну з країн ЄС на певний волонтерський проект, який триває від 2 до 12 місяців і має зазвичай таку тематику, як захист прав людини, екологія, збереження об'єктів культурної спадщини, мистецтво, культура, спорт, соціальна опіка або робота в молодіжних центрах і т.п. Над одним проектом працює зазвичай від 1 до 5 волонтерів. На рівні міста і країни відбуваються систематичні зустрічі EVS-волонтерів.

Кошти

Жодні. Віза, дорога, проживання, харчування, транспорт, кишенькові гроші (100-150 євро/місяць), повне медичне

страхування, безкоштовні мовні курси – усе це Ви отримаєте як грант від Європейської Комісії.

Вимоги

Вам від 18 до 30 років і Ви розмовляєте англійською хоча б на середньому рівні.

Процедура реєстрації

За 6 місяців Ви контактуєте із організацією з України, яка займається EVS (джерело 1), обираєте проект (джерело 2) у якійсь країні ЄС, пишете автобіографію та мотиваційний лист, і чекаєте на результат.

Переваги програми:

1) Від Вас не вимагається ніяких грошей – тільки бажання. 2) Як до волонтера до Вас ставляться з особливою повагою. 3) Працюючи і відпочиваючи у новій для Вас країні, Ви розвиваєте свої особисті та професійні навички та відкриваєте для себе нову культуру. 4) Ви покращуєте знання англійської мови та мови країни перебування. 5) Сертифікат про участь в програмі підвищить Ваші шанси на працевлашту-вання. 6) Ви знайомитесь з цікавими людьми та знаходите нових друзів. 7) The last but not the least - Ви робите щось корисне для інших.

Увага! Якщо Ви хоч раз спробуєте

волонтерство, Вам захочеться це

повторювати знову і знову...

Сергій Сумніков, Львів-Бонн

http://ec.europa.eu/youth/index_en.htm

Використані джерела :

1) http://www.union-forum.org

2) http://ec.europa.eu/youth/evs/aod/hei_en.cfm

13 —ПУТІВНИК НІМЕЧЧИНОЮ— Союз Українських Студентів у Німеччині

Моє дослідження Берліна розпочалось із перегляду форумів сторінок всесвітної павутини і я зрозуміла, що місто просто

вирує життям, і кожен в ньому може знайти щось до смаку. У пошуках безпечного місця про-живання я зверну-лась до представ-ництва Союзу укра-їнських студентів у Німеччині у Берліні, і вони виявились дуже привітними, турботливими та охо-чими допомогти. То-му я вже наперед відчувала, що моє

перебування там буде сповнене цікавим спілкуванням!!! Так і сталось!

Отож, у свій перший день в столиці Німеччини я, звичайно, пішла оглядати саме місто. Берлін - дуже привітний до туристів, адже перша екскурсія по місту може бути безкоштовною! Треба знати тільки час та місце зустрічі! (Для цього заходьте на www.neweuropetours.eu. Ці безкоштовні тури також діють в Мюнхені, Амстердамі, Лондоні, Парижі, Едінбурзі, Мадриді чи Єрусалимі). Трохи менше ніж за чотири години гід показав нам основні атрибути Берліна: Бранденбурзькі ворота, Рейхстаг, руїни Берлінської Стіни, Університет Гумбольдта, Меморіал загиблим євреям, бункер Гітлера, Берлінський катедральний собор з телевізійною баштою та багато інших цікавинок з історії. Того ж першого дня я побувала на показі українського коротко-метражного кіно. Наступного дня я приєдналась до екскурсії у концентраційний табір в Захсенгаузені. Це, звичайно, далеко не розважальна екскурсія, а дощ зі снігом того дня спричинив ще сумніше враження від табору! Прикро, наскільки ж вигадливими можуть бути люди у знищенні одне одного!

Окрім екскурсій, які мене вводили в культуру та історію німецького народу, я потрапила також у вир культури української - сучасної та традиційної, адже в Берліні я вперше в житті (!) пішла на урок українського танцю, побувала на літе-ратурному вечорі Юрія Андруховича, Миколи Рябчука та Миколи Жадана,

творчість яких презентували на цьому вечорі в перекладі німецькою мовою. Це була дуже гарна дискусія не лише для українських, але й німецьких слухачів, якими вщерть був заповнений зал. Українські митці охоче та відкрито розповіли про радянське минуле України та про те, як жилось поетові у ньому.

Також мені випала нагода приїхати до Берліна під час проведення кінофестивалю «Berlinale». Це додало місту якоїсь святкової атмосфери, де ніби всі, затамувавши подих, слідкували за ходом подій. Крім того, що я на вулиці міста побачила таких зірок Голівуду як Стів Мартін та Жан Рено, то я ще побувала на прем’єрі нашого українського короткометражного фільму «Діагноз» Ми-рослава Слабошпицького.

І загалом моє перебування у Берліні було наповнене спілкуванням з багатьма ціка-вими людьми, з якими можна було побалакати рідною мовою, чого мені так бракує тут, в Данії, де я вже п’ятий місяць перебуваю на студентському стажуванні. І все це завдяки згуртованому та друже-любному товариству українців у Берліні! Дякую вам за гарні враження!

Віра Кончак, 24 роки, студентка Львівського Національного Університету ім.

І. Франка, факультет іноземних мов.

З листопада 2008 по травень 2009 перебувала в Данії в містечку Хольбек за 60

км на захід від Копенгагена на студентському стажуванні в Коледжі

Бізнесу та ІТ.

Берлін - місто, що вирує життям


Давайте пригадаємо школу! Пам’ятаєте, як важко всидіти весною за партою? Географія, історія, потім ще й математика, – в той час як на подвір’ї вже Василь чекає, і вся футбольна команда першого під’їзду. Замість глобуса в руці вчителя ввижається нам м’яч, а європейські країни вилітають з нашої пам’яті із швидкістю того ж самого м’ячика.

А що, як зняти цю карту зі шкільної дошки й постелити на футбольне поле? Нападаючих розмістити в Естонії, а захист, наприклад, в Україні. Після такої гри й контрольну з географії легше буде писати!

Подібним чином спробували зацікавити дітей організатори проекту «Все Європа» (нім.«Аlles Europa»), що відбувся 26-27 квітня у приміщенні радіостанції «Баварське Радіо» («Bayerischer Rundfunk») в Мюнхені.

Форум Молодь та Європа у Мюнхені («Forum Jugend und Europa München»), баварська радіостанція, численні студентські організації та міжнародні громади підготували для дітей та молоді захоплюючу гру у вигляді турне країнами Європи, під час якого відвідуючі могли ознайомитися з культурою, мовою та особливостями країн-сусідів. У неділю усі бажаючі насолоджувалися уявною мандрів-кою вздовж Дунаю, котра охопила і Україну, освіжитися під мовним душем (ігри різними європейськими мовами), пeрекусити в Європа-кафе, відвідати танцювальний гурток, та навіть спробувати себе у ролі журналіста. В понеділок на уроки країнознавства в ігровій формі були запрошені шкільні класи, а для педагогів і вихователів організовано тренінги та презентації про методи навчання міжкультурних компетенцій.

І члени СУСНу створили куточок своєї Батьківщини на цьому святі! Привітно і затишно виглядав наш стенд, оповитий рушниками і вишиванками, жовто – блакит-ними повітряними кульками. Діти і дорослі зацікавлено роздивлялися брошури про Україну, розмальвували малюнки з писан-

ками та козаками. Не залишився без уваги й використання і величезний мішок сіна на підлозі – дівчатка і хлопчики майстрували з радістю ляльок. Залучивши трохи фантазії й гумору, діти викрутили з сіна справжні витвори мистецтва – хоч на виставку! А ми розповідали їм при цьому про історію такої ляльки, про історію нашої країни, історію нас самих... Для наймолодших відвідувачів ми переписали каз-ку «Пан Коць-кий» у «Herr Tiger aus der Ukraine» (укр. «Пан Тигр з України») та по-ставили за цим сценарієм ляль-ковий театр.

У понеділок нашим завданням було познайомити шкільні класи з Україною протягом трьох хвилин. Дівчата склали (на мою думку, геніальний) дизайнерський кросворд у вигляді тризуба: прості запитання із веселими варіантами відповідей! Наприклад, відомий український боксер: Віталій Кличко чи Юлія Тимошенко? І всі відповідали вірно, тільки ми самі замислилися: це ж дивлячись на якому рингу...

Приємно вразило, що німецькі школярі ставили численні запитання про Україну і знали відповіді на наші. Цим завдячуємо великою мірою братам Кличко, Руслані, а після цього проекту і студентам-членам СУСНу, Форуму Молодь та Європа у Мюнхені. Доречі, багато хто з дітей думав, що Україна входить до складу Євросоюзу! Приємно і корисно: ці діти дуже скоро виростуть, і, можливо, ми зараз разом закладаємо фундамент спільного май-бутнього.

Свято виявилось як розважальним, так і пізнавальним. Як для дітей, так і для нас самих: постукали у двері сусідів - Сербії, Угорщини, Словенії й багатьох інших країн, познайомилися з їхніми культурами., заповнили прогалини з уроків географії. Сподіваємося, що посіяли, те й пожнем!

Ксенія Павлішина, Мюнхен

Європа на долоні

—ПРЕДСТАВНИЦТВА СУСНУ—

15 —ПРЕДСТАВНИЦТВА СУСНУ—

Берлін


„Karneval der Kulturen“: враження зсередини

Українська молодь взяла участь 31-го травня 2009-го року в параді берлінського карнавалу культур (Karneval der Kulturen), який проходив з 29-го травня по 1-ше червня. Учасники карнавалу, жителі Берліну, презентують країни, вихідцями яких вони є. Туристи охоче відвідують такий показ мултикультуральності міста, який не має аналогів у Німеччині. Цього року взяли участь понад 90 груп, які представили близько 70 національностей. Представники України вперше взяли участь у карнавалі, який існує вже 14 років. Амбівалентність заходу полягає в тому, що презентуються народи (культури) в їх вельми стереотипному обліку, який уможливлює швидке впізнання представленої країни на фоні сучасного, відкритого всьому новому, нехтуючого традиційні обмеження Берліні. При цьому українське традиційне вбрання спонукає до асоціацій з багато чим табуїзованим німецько-національним. Такої проблеми в, наприклад, груп, які танцють масово облюбовані зараз традиційні латиноамериканські танці в барвистих бікіні, не було.

Ми розбавили вихід, крім всього іншого, своєю молодістю і не червоними, а білими «робінгудськими» чобітками. Radio MultiCult2.0 (ініціатор Karneval der Kulturen 14 років тому, тоді Radio MultiCulti) ставило нам постійно непідходящі, нами заздалегідь відхилені мелодії. Проте до трьох підготовлених для танців пісень черга також дійшла. Одна з пісень пролунала, здається, за 5 годин один раз, замість ще двох запланованих було безліч інших. Отож, ідучи на Karneval der Kulturen, потрібно брати з собою не тільки строї, а й здатність у танцювальній формі швидко реагувати в непередбачених ситуаціях.

Іспанці і бангладешці, які були ще двома групами від Radio MultiCult2.0, підтанцьовували під українські пісні. Ми ж, у свою «мультукультуральну» чергу, рухались міксом рухів українських танців під іспанські та безліч інших хітів. Варто було побачити граціозні рухи „сальси“ українського хлопця в вишиванці і шароварах! Ось поєднання старого й нового, свого і чужого, краси і краси.

Дощ терпляче чекав кінця виступу культур і країн. Відвідувачі не втомлювались користуватися фотоапаратами, а веселі динамічні українські мелодії змушували посміхатись обличчя людей під червневим сонцем Креуцбергу.

Бути учасником карнавалу було набагато цікавіше, ніж, як у минулі роки, його глядачем.

І наостанок: нас відвідала дівчина-ровесниця україно-бангладешського походження. Берлін. Мултикультуральність. Карнавал.

Ірина Мозоль, СУСН-Берлін

[email protected]

16

—ПРЕДСТАВНИЦТВА СУСНУ—

Ганновер


„Український вечір” На вулиці літо, а це означає, що скоро відбудуться традиційні щорічні студентські свята в Ганновері, а саме – Silo-Sommerfest (19.06.09) та Uni-Sommerfest (25.06.09). До організації та проведення цих свят запрошено і наше представництво.

Окрім того, у квітні ми мали змогу провести великий захід, про який ми вже згадували, на який усіх запрошували в попередньому випуску, це – „Український вечір”. Якщо ви не були з нами того дня, то можу впевнено сказати, ви багато чого пропустили. Організаційна команда посприяла, щоб відвідувачі увесь час були включені в події вечора, тобто не тільки слухали та дивились, а й самі були учасниками дійства. На початку гості мали змогу оглянути фотовиставку "Ukraine! Now", потім була презентація України з її культурою та звичаями. Після цього запрошені ознайомилися з красою української пісні та танцю у виконанні хору „Калина” та танцювального дуету з Берліну, що відгукнувся на наше запрошення та прикрасив наш вечір. Під час перерви гостям були запропоновані страви української кухні, за куштуванням яких проходив обмін першими враженнями. Але це був тільки початок. Родзинкою вечора став Crashkurs з українського танцю. На перше запрошення відгукнулися спочатку тільки деякі сміливці, але вже через певний час усі гості були задіяні в танці. Після того, як головні рухи було вивчено, гостей уже не треба було підбадьорювати, про те, щоб зупинятися, вже й мови не було.

Висловлюємо велику подяку ще раз усім та особливо берлінському представництву СУСНу в організації та підтриманні настрою того вечора.

На фото тільки деякі моменти з цього вечора:

Текст: Елла Пруднікова,

Фото: Оксана Власенко, СУСН-Ганновер,

[email protected]

17 —ФОРУМ СУСНУ— Союз Українських Студентів у Німеччині

„Пекуча десятка” тем на Форумі - 6

Усім вітання! З вами знову я і ми крокуємо сходинками хіт-параду тем форуму СУСН «Пекуча 10ка».

Настала черга нашої десятки найпопулярніших тем. Як показала статистика, щоб у ній закріпитися достатньо на мало не багато, а 40 000 переглядів. „Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш з чого їх почать, бо всі вони уже в німецькій мові ...”

Гра-парадокс „Німецькі слова, яких не має в українській мові” і посіла у нас 10-те місце.

Вже втретє поспіль гурт «Океан Ельзи» посідає у нас 9-ту сходинку. Я розумію, що хлопцям хочеться „Вище неба”, але у нас, нажаль, не пісенний хіт-парад, а текстовий. Хоча, якщо вони нас незабаром відвідають, то, може, усе ще зміниться.

Під лежачий камінь спотикання вода не тече і тема „Українська та російська мови - постійний камінь

спотикання” в нас і далі на 8-му місці із 45 тисячами переглядів.

Ви вже мабуть звикли що лідери нашого хіт-параду рідко міняються місцями, але цього разу на вас чекає сюрприз тому не перегортайте сторінку.

Отже, 7-ме місце у нас посідає режисер oleg_k з фільмом „Секс і Форум” за сценарієм теми „Форумні

дослідження з українського сексу”. Понад 50 000 переглядів ще до початку зйомок. Голівуд ховається!

Для тих, хто скучив за рідними: Call-shop „Дешеві дзвінки в Україну” знаходяться на перехресті шостої стріт та шостої авеню, тобто на 6-му місці нашого хіт параду.

А ось і наша п'ятірка лідерів. І на виході із неї нас зустрічає тема „Сповідь”, яка втратила одну сходинку, поступившись темі

„Чи є життя після Німеччини”. Адже ніколи не пізно подумати над словами Віктора Баранова, написаними 20 років тому, і які так актуально звучали на сцені українського католицького центру в Мюнхені: „Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці: Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми українці?...

І хто його знає чи не заради цих високих слів тема про сучасну українську літературу поступилася у боротьбі за срібні медалі пораднику

„Як найкраще їхати в Україну”. Ним, у тому числі і завдяки CarpatAir, яка розпочала перельоти Тімішоара – Чернівці, вже скористалися понад 73 000 наших читачів.

А лідер у нас поки що незмінний - неймовірної довжини ланцюжок асоціацій зі словом СУСН. Тема від svit”и набрала вже понад 111 000 переглядів.

Як бачимо, пристрасті навколо нашого форуму не вщухають. Хто знає, можливо саме ваша тема стане наступною хітовою перчинкою в нашій „Пекучій десятці”.

До нових зустрічей на безмежних просторах нашого Форуму!

Юрій Халавка, Майнц

10101010

9999

8888

7777

6666

5555

4444

3333

2222

1111

18 —ЩЕ ДО УВАГИ— Союз Українських Студентів у Німеччині

Заходи СУСНу та заходи при співпраці СУСНу:

⇒ Щовівторка, Берлін – курси українського народного танцю в Берліні, Ресторан „Україна”, 18:30-20:00, Martin-Luther-Str. 8, 10777 Berlin. Організатор: група українського народного танцю „Берліники“ та СУСН-Берлін, більше тут: http://ukrvolkstanz.blogspot.com

⇒ Щотижнево, Майнц-Фракфурт - фотоклуб Майнц-Фракфурт. Організатор – СУСН-Майнц, подальша інформація на:

http://fotosusn.ning.com або: [email protected]

⇒ 11 - 28 липня 2009 – Український Фестиваль „Ukrainale” в м. Берлін, в рамках якого відбудуться покази українських фільмів, читання, дискусії та виставки. Організатори: Ірина та Олександр Сердюк, за підтримкою СУСН-Берлін. Більше на сайті: www.ukrainale.de, або за електронною адресою:

[email protected]

Інші події та заходи:

⇒ Серпень 2009 – Internationale Sommerakademie Greifswalder Ukraini-

cum, Місце проведення: Alfried Krupp Wissenschaftskolleg, Adresse: Martin-Luther-Straße 14, 17487 Greifswald, додаткова інформація: [email protected]

За детальнішою інформацією про всі заходи, а також за майбутніми

подіями дивіться на нашій веб-сторінці: http://sus-n.org

та в розділі “Календар” на Форумі: http://sus-n.org/forum/cal_lite.php

Ви знайдете нас також в

інтернеті:

http://www.sus-n.org

19

І наостанок...

Основною метою організації є представлення інтересів українських студентів перед німецькими, європейськими публічно-правовими інстанціями, громадськими о р г а н і з а ц і я м и т а п р и в а т н и м и підприємствами в Німеччині та перед українською спільнотою. Союз Українських Студентів у Німеччині реалізовує цю мету шляхом обміну інформацією між студентами з України на теми “Навчання. Практика. Робота. Проживання” на основі регулярних зустрічей, організації і проведення семінарів, конференцій, виставок та спільних поїздок. СУСН особливу увагу приділяє поширенню інформації про Україну як у німецькому суспільстві загалом, так і між студентами німецьких вузів. Власне, це забезпечується тісною співпрацею з різноманітними організаціями в Німеччині.

Щоб стати членом нашої організації, дивіться тут: http://www.sus-n.org Ми будемо раді привітати Вас у нашій

спільноті!

Видавник: Союз Українських Студентів у Німеччині (СУСН)

Головний редактор: Зоряна Стеліга

Редакція: Лілія Баранова, Олександра Бінерт, Світлана Гиса, Олег Коцюба, Мелана Ливка, Наталія Макарова, Олена Стельмаченко, Сергій Сумніков, Юрій Халавка, Леся Шрамко.

Над випуском працювали: Світлана Бережанська, В’ячеслав Гнатюк, Віра Кончак, Марта Максимюк, Ірина Мозоль, Ксенія Павлішина, Елла Пруднікова, Олена Шпільчина.

Верстка та дизайн: Зоряна Стеліга

Е-Mail редакції: [email protected]

Підписатися на СУСН–News можна коротким повідомленням на: [email protected]

Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на http://www.sus-n.org

Наступний номер СУСН–News вийде в кінці вересня 2009 р.

Відповідальність за зміст статті несе тільки її автор. Редакція та СУСН не завжди поділяють думки авторів статей.

Як сумно самому, то маєм пораду: у СУСНі одному, ти знайдеш розраду!


З питаннями та пропозиціями,

бажанням співпраці чи

розміщення статей у СУСН–News

звертайтесь на

[email protected]

30.06.2009

Поштова адреса: Bund Ukrainischer Studenten in Deutschland e.V. Postfach 10 03 07 80077 München Germany

Тел.: +49 179 894 72 82 +49 176 24 93 80 15

Банківський рахунок: HypoVereinsbank München Konto-Nr.: 659117070 BLZ 700 202 70 Загальні питання про діяльність СУСНу: [email protected] Управа (Пропозиції співпраці та ін.): [email protected]

susn news 06-2009sus-n.org/docs/susn-news_06_2009.pdfматематиків-економістів,...

Documents