PAGE

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І. ПИРОГОВА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТІВ:

«ФАРМАЦІЯ» ТА «КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ»

З ПАТОФІЗІОЛОГІЇ З ОСНОВАМИ ПАТОМОРФОЛОГІЇ

МОДУЛЬ №2 ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНІВ І СИСТЕМ

Змістовий модуль №4

ПАТОЛОГІЯ КРОВІ

Методичні рекомендації затверджені на навчально-методичному засіданні кафедри патофізіології (протокол №1 від 31.08.11р), а також на засіданні профільного методкому (голова – проф. Степанюк Г.І.).

Автори:

доц. Рикало Н.А.

ас. Пилипонова В.В.

Рецензент:доц. кафедри патологічної анатомії

Федорченко О.В.

Методичні рекомендації призначені для студентів 3 курсу – факультетів: «фармація» та «клінічна фармація»

ТЕМА 25.

ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ КРОВІ. ЯКІСНІ І КІЛЬКІСНІ ЗМІНИ ЕРИТРОЦИТІВ. ПОСТГЕМОРАГІЧНІ АНЕМІЇ.

Актуальність теми:

Анемія –це гематологічний синдром або самостійне захворювання, яке характеризується зниженням кількості гемоглобіну і еритроцитів в одиниці об’єму крові і супроводжується якісними змінами еритроцитів.

Анемія може супроводжувати найрізноманітніші захворювання шлунково-кишкового тракту, нирок, сечостатевої та ендокринної систем, інфекційні і паразитарні захворювання, злоякісні новоутворення та ін.

Знання основних причин виникнення, механізмів розвитку, морфологічних при різних видах анемій дає можливість лікарю не тільки вчасно поставити діагноз, але і вибрати вірну тактику лікування, визначитись із заходами профілактики.

Загальна мета заняття: уміти характеризувати різні анемії.

-Засвоїти основні причини і механізми розвитку різних видів анемій.

-Уміти розрізняти анемії за патогенезом, колірним показником, здатністю до регенерації, типом кровотворення.

-Уміти розкрити етіологію та механізми розвитку еритроцитозу.

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

· Характеризувати типові порушення в системі крові (зміни загального об'єму крові, анемія, еритроцитоз)

· Знати основні принципи класифікації типових порушень в системі крові.

· Знати причини та умови розвитку типових порушень в системі крові.

· Вміти пояснити патогенез типових порушень в системі крові.

· Знати принципи лікування анемій.

· Аналізувати загальні закономірності розвитку порушень клітинного складу периферичної крові у випадку порушень в системі «червоної» .

· Аналізувати принципи лікування.

· Визначити кількість гемоглобіну, підрахувати кількість еритроцитів та колірний показник.

· Визначити анемію за даними аналізу крові

· Пояснити ознаки регенерації та дегенерації кісткового мозку.

· Дати визначення еритроцитозу та пояснити причини і механізми розвитку.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

1. Функції крові (кафедра нормальної фізіології).

2. Фізико-хімічні властивості крові (кафедра нормальної фізіології).

3. Кровотворення, його регуляція (кафедра нормальної фізіології, кафедра гістології).

4. Кількість еритроцитів та гемоглобіну в нормі, методика їх підрахування (кафедра нормальної фізіології).

5. Визначення колірного показника (кафедра нормальної фізіології).

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс", 2005р., С. 254-264, 283-286.

2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 473-500.

3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С. 127-133, 142-160.

Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.

Дайте відповідь на теоретичні питання:

Теоретичні питання:

1. Загальна кількість еритроцитів у жінок і у чоловіків.

2. Загальна кількість гемоглобіну у жінок і у чоловіків.

3. Колірний показник в нормі. Що він показує?

4. Визначення поняття «анемія».

5. Назвіть якісні зміни еритроцитів.

6. Назвіть клітини, які відносяться до регенеративних форм еритроцитів.

7. Класифікація анемій за етіологією.

8. Класифікація анемій за патогенезом.

9. Класифікація анемій за колірним показником.

10.Класифікація анемій за типом кровотворення.

11.Класифікація анемій за здатністю кісткового мозку до регенерації.

12.Які клітини еритроцитарного ряду відносять до клітин патологічної регенерації?

13.Визначення поняття «еритроцитоз».

14.Види еритроцитозу ?

Еталони відповідей теоретичних питань:

1. Загальна кількість еритроцитів у жінок: 3.9 - 4.7 х 1012/л,

у чоловіків: 4.5 - 5.0 х 1012/л.

2. Загальна кількість гемоглобіну у жінок: 120-140г/л,

у чоловіків 140-160г/л.

3. Колірний показник в нормі 0,85-1,15. КП показує, скільки гемоглобіна в одному еритроциті.

4. Анемія –це гематологічний синдром або самостійне захворювання, яке характеризується зниженням кількості гемоглобіну і еритроцитів в одиниці об’єму крові і супроводжується якісними змінами еритроцитів.

5.Пойкілоцитоз, анізоцитоз, анізохромія, патологічні включення (тільця Жоллі, кільця Кабо, базофільна зернистість).

6.Ретикулоцити, поліхроматофіли.

7.Спадкові, набуті.

8.Дизеритропоетичні, гемолітичні (спадкові, набуті), постгеморрагічні (гострі, хронічні).

9. Нормо-, гіпо-, гіперхромні.

10.З еритробластичним та з мегалобластичним типом кровотворення.

11.Регенераторні, гіпорегенераторні, гіперрегенераторні та арегенераторні.

12.Мегалобласти, мегалоцити.

13.Еритроцитоз – це абсолютне або відносне збільшення кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові.

14.Первинний (спадковий, набутий), вторинний.

Тести для контролю початкового рівня знань:

1. Яке порушення загального об’єму крові спостерігається в початковій фазі гострої крововтрати?

А. Проста гіповолемія.

В. Олігоцитемічна гіповолемія.

С. Поліцитемічна гіповолемія.

D. Проста гіперволемія.

Е. Олігоцитемічна гіперволемія.

2. В яких клітинах відбувається руйнування еритроцитів:

А. Фібробластах

В. Лімфоцитах

С. Фагоцитуючих мононуклеарах

D. Ендотеліальних клітинах

Е. Парієтальних клітинах

3. Колірний показник показує:

А. Вміст гемоглобіну в крові.

В. Вміст гемоглобіну в одному еритроциті.

С. Вміст гемоглобіну в об'ємі крові.

D. Кількість еритроцитів в крові.

4. Анізохромія це:

А. Зміна форми еритроцитів.

В. Зміна розмірів еритроцитів.

С. Збільшення кількості еритроцитів

D. Різний ступінь насиченості еритроцитів гемоглобіном

Е. Зменшення кількості еритроцитів

5. Рідина, необхідна для розведення крові при підрахунку еритроцитів:

А. Розчин оцтової кислоти.

В. Фізіологічний розчин.

С. Гіпотонічний розчин

D. Розчин глюкози

Е. Дистильована вода

6. Наявність яких клітин в крові свідчить про розвиток фізіологічної регенерації:

А. Еритробласти.

В. Мегалоцити.

С. Мегалобласти.

D. Ретикулоцити

Е. Еритроцити

7. Підвищення кількості еритроцитів в одиниці об'єму має назву:

А. Еритроцитоз

В. Поліцитемія

С. Поліглобулія

D. Еритремія

Е. Еритропенія

8. Еритроцити у дорослих здорових людей утворюються:

А. В печінці

В. В лімфатичних вузлах

С. В червоному кістковому мозку

D. В селезінці

Е. В тимусі

9. Чому дорівнює кількість еритроцитів в нормі у дорослої людини (чоловіка)?

А. 3,8 - 5.9 х 1012/ л

В. 3.9 - 4.7 х 1012 / л

С. 4.5 - 5.0 х 1012 / л

D. 6.0 - 6.5 х 1012 / л

Е. 0,85-1,0

10. Чому дорівнює кількість еритроцитів в нормі у дорослої людини (жінки)?

А. 3,8 - 5.9 х 1012 в 1 л

В. 3.9 - 4.7 х 1012 в 1 л

С. 4.5 - 5.5 х 1012 в 1л

D. 6.0 - 6.5 х 1012 в 1 л

Е. 0,85-1,0

11. Під час профілактичного обстеження у молодої людини виявлено: Hb- 48 г/л, кількість еритроцитів - 3,0 х1012/л, КП – 0,7, лейкоцитів - 7,5 х 109/л, тромбоцитів - 280 х 109/л. Дайте характеристику стану пацієнта.

A. Тромбоцитопенія

B. Лейкопенія

C. Лейкоцитоз

D. Еритроцитоз

E. Анемія

12. У хворого з патологією печінки розвинулась залізодефіцитна анемія. Який колірний показник характерний для цієї хвороби?

A. 1,2

B. 0,8

C. 1,0

D. 0,6

E. 1,4

13. У вагітної жінки виявлено В12 - дефіцитну анемію. Яке значення колірного показника крові найбільш характерне для цієї анемії?

A. 0,85

B. 0,9

C. 1,0

D. 1,3

E. 0,6

14. Чому дорівнює колірний показник у здорової людини?

A. 1-5

B. 0-1

C. 0.5-0.8

D. 0.85-1

E. 1-1.8

15. Пойкілоцитоз – це:

A. Еритроцити різної форми

B. Еритроцити різного розміру

C. Патологічні включення в еритроцитах

D. Збільшення кількості еритроцитів

E. Зменшення кількості еритроцитів

16. Анізоцитоз – це:

A. Еритроцити різної форми

B. Еритроцити різного розміру

C. Патологічні включення в еритроцитах

D. Збільшення кількості еритроцитів

E. Зменшення кількості еритроцитів

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1.Зміни загального об'єму крові. Характеристика видів гіпо- та гіперволемій, причини і механізм їх розвитку.

2.Крововтрата, види, причини. Механізми компенсації (захисні реакції організму) при гострій крововтраті. Наслідки крововтрат та принципи їх корекції.

3.Поняття про еритремії і еритроцитози (абсолютні і відносні, первинні і вторинні), еритропенії. Етіологія та патогенез еритроцитозів. Картина крові. Відмінність від еритремії.

4.Визначення поняття анемій. Принципи класифікації анемій (за етіологією, за патогенезом, за характером перебігу, за колірним показником, за величиною еритроцитів, за типом кровотворення, за здатністю кісткового мозку до регенерації). 5.Якісні зміни еритроцитів при анеміях: дегенеративні та регенеративні форми еритроцитів, клітини патологічної регенерації.

6.Постгеморагічні анемії гострі та хронічні (етіологія, патогенез, картина крові).

Література.

Основна:

1. Патологічна фізіологія за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. К: " Вища школа", 1995р., С. 364-372

2. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія. В."Нова книга", 2007р., С. 232-244.

Додаткова:

1. А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Механизмы развития болезней и синдромов. – СПб, 507с.

2. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.

3. С.А. Гусева, В.П. Вознюк. Болезни системы крови: Справочник. - 2-е изд., доп.и перераб.. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.

4. Волкова С.А. Анемия и другие заболевания крови. Профилактика и методы лечения- М.: Центрполиграф, 2005. - 158 с

5. Фред Дж. Шиффман „Патофизиология крови”. С.-П., 2000г.

6. И.Ф. Алексеенко. „Железодефицитное состояние”. М.:, 1996г

7. В.А. Войнов. Атлас по патофизиологии : учебное пособие. – М.: Медицинское информационное агентство, 2004. – 218 с.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти знайомляться з проведенням практичної частини заняття.

Самостійна робота студентів

Мета заняття: показати зміни вмісту гемоглобіну і еритроцитів, а також колірного показника крові при гемолітичній анемії.

Зміст заняття: анемія у кроля викликається попереднім введенням оцтово-кислого свинцю підшкірно в дозі 0,08- 0,17 мл на кг маси протягом 3 днів.

ДОСЛІД 1. Визначення гемоглобіну за Салі.

Набрати в градуйовану пробірку гемометра 0,1N розчину НСІ до мітки 10. Піпеткою гемометра набирати кров до мітки 20 і видути на дно пробірки. Промити піпетку двічі дистильованою водою і видути її на дно пробірки. Зачекати 5 хв. доки відбудеться повний гемоліз. Розвести рідину в пробірці дистильованою водою до співпадіння її кольору з кольором стандарту. По нижньому краю меніска рідини в пробірці встановлюють кількість гемоглобіну крові.

1 – градуйована пробірка; 2 – запаяні пробірки зі стандартним забарвленим розчином; 3 - штатив

Кількість гемоглобіну – ________ г/л.

ДОСЛІД 2. Визначення кількості еритроцитів.

Покривають камеру покривним склом, притирають його края до скла камери.

В меланжер для еритроцитів набрати 0,5 мм3 крові, розвести її 3% розчином NaCІ до мітки 101, перемішати, перші краплі випустити на ватку, а потім краплю в камеру для обчислення еритроцитів.

Підраховують кількість еритроцитів в 80 маленьких квадратиках. Так як об(єм одного маленького квадратика дорівнює 1/4000 мм3, а кров була взята в розведенні 1/200, то для обчислення кількості еритроцитів необхідно кількість еритроцитів в 80 маленьких квадратиках помножити на 4000 і на 200, розділити на 80. Тобто помножити на 10000.

1 – великі пусті квадрати (всього 100);

2 – великі квадрати, поділені а маленькі (по16);

3 – великі квадрати, поділені лініями

Кількість еритроцитів- __________ х 1012 /л.

ДОСЛІД 3. Визначення колірного показника крові.

Визначивши кількість еритроцитів та гемоглобіну, розраховують колірний показник (КП).

3 х Hb г/л

КП = __________________________________________ = ___________ =

перші 3 цифри еритроцитів

Висновок:____________________________________________________________________________________________________________________________

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1.Механізми ускладнень при крововтраті.

2.Роль еритропоетину в механізмі еритроцитопоезу. Механізми порушень регуляції кровотворення.

Література для підготовки рефератів:

1. Диагностика и оценка степени тяжести больных с кровотечениями/ И.Е. Голуб, С.М. Кузнецов, Е.С. Нетесин //Вестник интенсивной терапии. - 2003. - N4. - C. 12-16

2. Еритропоетиндефіцитна анемія та її медикаментозна корекція./ Д. Іванов, С. Кушніренко, Т. Іванова //Ліки України. - 2003. - № 4.. - C. 11-12

3. І. Дудар, Н. Степанова, М. Величко, Е. Красюк //Ліки України. - 2003. - N5. - C. 10-12

4. Застосування еритропоетину при лікуванні онкогематологічних захворювань/ Д.А. Лисенко, О.М. Луценко //Лікарська справа. - Київ: Здоров'я. - 2005. - N4. - C. 69-75

Перевірка кінцевого рівня знань (тестування за системою «КРОК-1», вирішення ситуаційних задач):

Тести із бази даних для ліцензійного іспиту КРОК-1за 2010р

.

1.В приймально-діагностичне відділення доставлена жінка 38 років з матковою кровотечею. Які найвірогідніші зміни з боку крові відбуваються у жінки?

A* Зменшення гематокритного числа

BЗбільшення гематокритного числа

CЕритроцитоз

DМоноцитоз

EЛейкопенія

2.На 20-ту добу після кровотечі у хворого з пораненням підключичної артерії зроблений аналіз крові. Які показники мазка крові свідчать про посилення еритропоезу?

AРетикулоцитоз

BАнізоцитоз

CПойкілоцитоз

DАнізохромія

EГіпохромія

3.У хворого з анемією при дослідженні мазка крові виявлено наявність оксифільних нормоцитів. Який процес в кістковому мозку проявляється появою в крові оксифільних нормоцитів?

AГіперрегенерацію

BНорморегенерацію

CГіпорегенерацію

DНеефективний еритропоез

EВідсутність регенерації

4.У хворого з гострим гломерулонефритом внаслідок олігурії спостерігається затримка води в організмі. Яке порушення загального об’єму крові найбільш ймовірно буде виявлено у пацієнта?

A*Олігоцитемічна гіперволемія

BПоліцитемічна гіперволемія

CОлігоцитемічна нормоволемія

DПроста гіперволемія

EПроста гіповолемія

5. При гострій нирковій недостатності у хворого відмічається затримка рідини в організмі, олігоурія. Яке порушения объєму циркулируюючої крові наявне?

A*Олігоцитемична гіперволемія

BОлігоцитемічна гіповолемія

CПоліцитемічна гіперволемія

DПоліцитемична гіповолемія

EПроста гіповолемія

Тести із бази даних для ліцензійного іспиту КРОК-1за 2002-2009рр

1. У хворого після переливання кровозамінника визначили гематокритний показник крові – 45%. Що означає цей показник?

A. Процентне співвідношення лейкоцитів у плазмі крові

B. Процентне співвідношення формених елементів і плазми крові

C. Процентне співвідношення еритроцитів і плазми крові

D. Процентне співвідношення тромбоцитів і плазми крові

E. Процентне співвідношення білків і плазми крові

2.У перебігу ниркової недостатності часто розвивається анемія. Що є причиною цього?

A. Альбумінурія

B. Зниження продукції еритропоетину

C. Гемоглобінурія

D. Гіпопротеїнемія

E. Гематурія

3.Після автомобільної аварії у людини мала місце значна крововтрата, яка характеризується пропорційним зменшенням і кількості еритроцитів, і плазми крові. Який вид порушення об’єму циркулюючої крові спостерігається?

A. Проста гіперволемія

B. Поліцитемічна гіперволемія

C. Проста гіповолемія

D. Поліцитемічна гіповолемія

E. Олігоцитемічна гіповолемія

4.Утворення в крові метгемоглобіну відбувається під впливом:

A. Радіації

B. Сильних окиснювачів

C. Чадного газу

D. Стресу

E. Больового синдрому

5.Який класифікаційний критерій об’єднує наступні види анемій: постгеморагічну, гемолітичну та анемію внаслідок порушення кровотворення?

A. Тип кровотворення

B. Патогенез

C. Етіологія

D. Кольоровий показник

E. Здатність кісткового мозку до регенерації

6.Який вид порушення загального об΄єму циркулюючої крові розвивається при зниженні екскреторної функції нирок?

A. Поліцитемічна гіповолемія

B. Олігоцитемічна гіповолемія

C. Поліцитемічна гіперволемія

D. *Олігоцитемічна гіперволемія

E. Проста гіперволемія

7.Внаслідок автомобільної катастрофи у жінки виникла гостра втрата крові. Який головний фізіологічний механізм підтримки стабільності внутрішнього середовища організму одразу після втрати крові?

A. Збудження пропріоцептивних скелетних м’язів

B. Гальмування волюморецепторів судин

C. Підвищення активності кісткового мозку

D. Підвищення реабсорбції води

E. *Вивільнення крові з кров’яного депо

8.У хворого, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої постгеморагічної анемії, на 6-й день проведено дослідження крові і виявлено ознаки підвищення регенераторних можливостей кістково-мозгового кровотворення. Назвіть орган, що є відповідальним за регуляцію еритропоезу (синтез еритропоетінів) в даному випадку:

A. Наднирники

B. Селезінка

C. Щитоподібна залоза

D. *Нирки

E. Гіпофіз

9.У хворого з хронічною серцевою недостатністю гематокрит складає 0,56 г/л, в клінічному аналізі крові абсолютний еритроцитоз. До яких порушень об'єму циркулюючої крові відносяться дані зміни?

A. Поліцитемічна гіповолемія

B. *Поліцитемічна гіперволемія

C. Олігоцитемічна гіповолемія

D. Олігоцитемічна гіперволемія

E. Проста гіперволемія

10.При тривалому перебуванні в горах відзначається збільшення кисневої ємності крові. Яка можлива причина такого явища?

A. Зменшується частота та глибина дихання

B. Збільшується рО2 в атмосферному повітрі

C. Збільшується рСО2 в атмосферному повітрі

D. Виникає газовий ацидоз

E. Виникає функціональний еритроцитоз

11.При профілактичному обстеженні у молодої людини виявлено: гемоглобін крові - 4,8г/л, кількість еритроцитів - 3,0·1012/л, лейкоцитів - 7,5·109/л, тромбоцитів - 280 ·109/л. Надайте характеристику стану пацієнта.

A. Лейкопенія

B. Лейкоцитоз

C. Тромбоцитопенія

D. Лейкоз

E. *Анемія

12.Жінка, 55 років, звернулася зі скаргами на тривалі (до двох тижнів) циклічні маткові кровотечі на протязі року, слабкість, запаморочення. При огляді виявлена: блідість шкіри, задишка, пульс – 90 уд/хв. аналіз крові: Hb – 70 г/л, еритроцити – 3,2х1012/л, колірний показник – 0,6, лейкоцити – 6,0х109/л, ретікулоцити – 1%. Гіпохромія еритроцитів. Яка патологія крові у хворої?

А.* Хронічна постгеморагічна анемія

В.Гемолітична анемія

С.Аплостична анемія

D.В12-дефіцитна анемія

E.Залізодефіцитна анемія

13.Маса хворого становить 55 кг, гематокритний показник – 55%, вміст натрію в крові - 142 ммоль/л, калію – 3,9 ммоль/л, гемоглобін – 100 г/л. Який з наведених показників наводить на думку про дегідратацію?

A. Маса тіла

B.Рівень натрію

C.Рівень калію

D. *Гематокритний показник

E.Рівень гемоглобіну

14. При недостатності у хворого відмічається затримка рідини в організмі, олігурія. Яке порушення об'єму циркулюючої крові супроводжує дану патологію?

A. Олігоцитемічна гіповолемія

B. Поліцитемічна гіперволемія

C. *Олігоцитемічна гіперволемія

D. Поліцитемічна гіповолемія

E. Проста гіповолемія

15. У хворого при дослідженні мазка крові, забарвленого по Романовському виявлені нижче перераховані види еритроцитів. Які з них відносяться до дегенеративних форм еритроцитів?

A. *Пойкілоцити

B. Оксифільні нормоцити

C. Поліхроматофільні нормоцити

D. Поліхроматофільні еритроцити

E. Оксифільні еритроцити

16.Хворий поступив в віділення з діагнозом - шлункова кровотеча. Для якої стадії гострої постгеморагічної анемії характерна така картина крові: еритроцити -2,9·1012/л; НВ-70 г/л; ЦП-0,72; ретикулоцити 2,5%?

A. Латентної

B. *Кістково-мозкової

C. Рефрактерної

D. Гідроемічної

E. Заключної

17. При обстеженні хворого з хронічним гломерулонефритом в крові виявлена гіпохромна анемія, гіпопротеїнемія, а в сечі- протеїнурія, гематурія, лейкоцитурія, циліндрурія. Який найбільш імовірний механізм розвитку анемії у даного хворого?

A. Гіпопротеїнемія

B. Протеїнурія

C. *Зниження вироблення еритропоетину

D. Гематурія

E. Порушення синтезу гемоглобіну

18.Що є головною ланкою в патогенезі при масивній крововтраті?

A. Зменшення вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів

B. *Зменшення об΄єму циркулюючої крові

C. Зростання частоти серцевих скорочень

D. Зростання частоти дихання

E. Мобілізація депонованої крові

Ситуаційні задачі:

1.Хворий скаржиться на загальну слабкість, швидку втому, зменшення кількості виділення сечі за добу. За останні дні виділяв 400мл за добу. В анамнезі хронічний гломерулонефрит.

1.Які зміни загального об’єму крові слід очікувати?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на червоний колір обличча, часті підвищення артеріального тиску. Лабораторно виявлено збільшений вміст еритроцитів і гемоглобіну в крові, підвищену в’язкість крові.

1.Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?

________________________________________________________________________________________________________________________________________2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Яке порушення загального об’єму крові слід очікувати в разі шоку, коли кров депонується у розширених судини черевної порожнини?Дайте характеристику іншим видам такого порушення.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Хворий, що потрапив у ДТП втратив значну кількість крові. У клініці йому було перелито 1000 мл 0,9%NaCl та еритроцитарної маси -500мл.

1.Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?

________________________________________________________________________________________________________________________________________2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.В клініку доставили пацієнта 32 років з масивною крововтратою внаслідок автодорожної травми. Пульс - 110 уд/хв., ЧД - 22 за хв., АТ - 100/60 мм.рт.ст. Гематокрит 38%.

1.Що буде найбільш характерно через 1 годину після крововтрати?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Хворий доставлений в клініку з ознаками хронічної крововтрати. При обстеженні крові виявили такі показники: ер. – 2,0х1012/л, Нв - 60 г/л, КП – 1,0, ретикулоцитів немає, тромб. – 50х10 9/л, лейк. – 2,0х109/л. Гематокрит 28%.

1.Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7.У хворого, 42 років, скарги на біль в епігастральній ділянці, блювання; блювотні маси кольору “кавової гущі”, мелена. В анамнезі виразкова хвороба шлунка. При огляді: шкірні покриви бліді, ЧСС- 110 уд/хв; АТ – 90/50 мм.рт.ст. Аналіз крові: ер. – 2,8х1012/л , Нв - 90 г/л лейкоцити – 8х109/л.

1.Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які види даного порушення вам відомі. Їх характеристика.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8.Хвора, 36 років, доставлена до клініки внаслідок ДТП. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х1012/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.

1.Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворої?

______________________________________________________________

_______________________________________________________________

2.Які причини даного порушення вам відомі?

________________________________________________________________________________________________________________________________________ 3.Механізми компенсації (захисні реакції організму) при гострій крововтраті.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9.Хвора С., 45 років, госпіталізована в гінекологічну клініку з приводу масивної маткової кровотечі. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс прискорений. Картина крові: ер.-2,8х1012/л; Нв-65г/л, ретикулоцити-3%0; ШЗЕ-15мм/год.

1. Назвіть патологію хворої .

2.Розрахуйте колірний показник.

____________________________________________________________

3.Який механізм розвитку даної патології?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть патогенез змін.

_____________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________

5.Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації.Ознаки регенерації __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6.Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10.Хворий М., 50 років, який декілька днів перебував в горах, поступив в клініку зі скаргами на різку загальну слабкість. Об’єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок. АТ – 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит – 80/20. Аналіз крові: Нв– 200г/л, ер. – 8×1012/л, КП – 0,96, лейкоцити - 10×109/л, тромбоцити - 500×109/л, ШЗЕ – 2 мм/год.

1.Про яку патологію свідчить цей аналіз?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Які причини виникнення та механізми розвитку цієї патології?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Поясніть зміни в картині крові при цій патології.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

4.З якою патологією необхідно проводити диференціальну діагностику і в чому будуть полягати відмінності?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть патогенез змін.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Хвора, 40 років, доставлена до хірургічної клініки з ножевим пораненням грудної клітки. Об’єктивно: шкіра бліда, АТ-70/40 мм рт. ст., тахікардія. В аналізі крові: ер. – 2х1012/л, Нв – 60г/л; ретикулоцити – 15%0, ШЗЕ -12 мм/год.

Про що свідчить така картина крові?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Який механізм розвитку даної патології?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть патогенез змін.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації

Про що свідчить дана кількість ретикулоцитів?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12. Хвора С., 55 років, госпіталізована в гінекологічну клініку зі скаргами на тривалі і масивні маткові кровотечі протягом останнього року. Шкіра бліда, пульс прискорений. Картина крові: ер. –2,8х1012; Нв-65г/л, ретикулоцити - 3%0; ШЗЕ -15 мм/год. Залізо сироватки крові – 4,8 мкмоль/л.

Назвіть патологію хворої .

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Які регенеративні та дегенеративні зміни еритроцитів можливі в мазку крові при даній патології.?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________

Охарактеризуйте дану патологію за патогенезом, за колірним показником, за типом кровотворення, за здатністю кісткового мозку до регенерації.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Хвора, 40 років, доставлена до хірургічної клініки з ножевим пораненням грудної клітки. Об’єктивно: шкіра бліда, АТ-70/40 мм рт. ст., тахікардія. В аналізі крові: еритроцити – 2х1012/л, Нв – 60г/л; ретикулоцити – 15%0, ШЗЕ -12 мм/год.

Про що свідчить картина мазка крові?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Який механізм розвитку даної патології?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Про що свідчить дана кількість ретикулоцитів?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Про що свідчить картина мазка крові?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

14. Хвора, 36 років, доставлена до клініки з скаргами на загальну слабкість, запаморочення. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х1012/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.

Яка патологія у хворої?.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Який механізм розвитку даної патології?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Перерахуйте ознаки регенерації кісткового мозку.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

15. Гемоглобін – 49г/л, еритроцити – 1,2×1012/л, лейкоцити – 3,0×109/л. Мазок крові: мегалоцити, мегалобласти, анізоцитоз, пойкілоцитоз, зустрічаються еритроцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо. У хворого атрофія сосочків язика, хитка хода.

1. Для якого виду анемій характерна така картина крові?

________________________________________________________________

2. Підрахуйте колірний показник.

________________________________________________________________

3. Який механізм розвитку даної патології?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. ________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Які дегенеративні зміни з боку крові є в мазку крові? Їх харектеристика.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ТЕМА 26.

ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ ГЕМОЛІТИЧНИХ АНЕМІЙ ТА АНЕМІЙ ПОВЯЗАНИХ З ПОРУШЕНЯМ ЕРИТРОПОЕЗА

Актуальність теми:

Патологічні зміни можуть виникати в будь-якій із складових частин системи крові – в кровотворних органах, у крові, а також в органах і тканинах, де кров руйнується. Ці складові частини тісно взаємопов”язані, внаслідок чого патологічний процес, як правило, не буває строго ізольованим, і на нього реагує система крові в цілому, хоч виявленість реакцій з боку окремих компонентів її буває різною. Патологія системи крові може виявлятися у вигляді як самостійних захворювань (наприклад, В12-дефіцитна анемія), так і гематологічних синдромів, які супроводжують захворювання інших органів і систем (наприклад, еритроцитоз).

Тому знання причин виникнення, механізмів розвитку різних анемій є важливою складовою в діагностично - лікувальному процесі.

Загальна мета заняття: Вивчити етіологію, патогенез та морфологічний склад крові при різних анеміях (згідно класифікації).

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1. Знати причини та умови розвитку типових порушень в системі крові.

2. Вміти пояснити патогенез типових порушень в системі крові.

3. Знати принципи лікування анемій.

4. Пояснити причини та механізми розвитку гемолітичних анемій.

5. Пояснити причини та механізми розвитку постгеморагічних анемій,

6. Розрізняти анемії за морфологією крові.

7. Пояснити патогенетичні принципи лікування анемій.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння

1. Будова еритроцитів та гемоглобіну (кафедра гістології)

2. Життєвий цикл еритроцитів (кафедра нормальної фізіології)

3. Регуляція кровотворення (кафедра нормальної фізіології)

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

1. М.Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс", 2005р., С. 262-286.

2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 489-493.

3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С. 127-133, 142-160.

Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань.

1. Анемія Аддісона-Бірмера це:

А. Залізодефіцитна анемія.

В. Порфіриндефіцитна анемія.

С. В12- дефіцитна анемія.

D. Фолієво-дефіцитна анемія.

Е. Таласемія.

2. Білок, що забезпечує транспорт заліза в плазмі:

А. Ферритин.

В. Гемосидерин.

С. Транскобаламін.

D. Трансферрин.

Е. Гемоглобін

3. У новонародженого встановлено діагноз “серпоподібноклітинна анемія”. Який тип гемоглобіну містять його еритроцити?

A. HbА1

B. Hb Bart

C. Hb А2

D. HbF

E. HbS

4. До сидеропенічного симптому відносяться всі ознаки, окрім:

А. Підвищена ламкість нігтів.

В. Спотворення смаку.

С. Набряки

D. Посилене випадіння волосся.

Е. Розвиток енергетичного дефіциту

5. Які зміни з боку крові характерні для В12-дефіцитної анемії?

А. Ретикулоцитоз

В. Гіпохромія еритроцитів

С. Мегалоцити

D. Поліхроматофіли

Е. Анізохромія

6. Які з наведених гемолітичних анемій відносяться до спадкових?

А. Мембранопатії

В. Ензимопатії

С. Таласемії

D. Серпоподібноклітинна анемія

Е. Всі відповіді вірні

Основні питання, що підлягають вивченню.

1. Класифікація гемолітичних анемій. Етіологія набутих гемолітичних анемій.

2. Роль генетичних дефектів у розвитку спадкових гемолітичних анемій (мембрано-, ферменто- гемоглобінопатій).

3. Механізми розвитку гемолітичних анемій. Патологічні форми еритроцитів, які зустрічаються при спадкових гемолітичних анеміях.

4. Класифікація анемій, зумовлених порушенням еритропоезу (дефіцитні, дисрегуляторні, гіпо- і апластичні), причини і механізм їх розвитку.

5. Етіологія, патогенез, зміни периферичної крові у випадку залізодефіцитних анемій.

6. В-12-фолієводефіцитна анемія. Причини виникнення та механізми розвитку Ві2-фолієводефіцитної анемії. Загальні порушення та зміни в периферичній крові при Ві2-фолієводефіцитній анемії.

7. КФ Патоморфологічні прояви анемій: жовтяниця, гемосидероз, спленомегалія.

8. Загальні принципи лікування анемій.

Література.

Основна:

1. Патологічна фізіологія за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. К: " Вища школа ", 1995р.,С. 372-383

2. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова книга", 2007р., С. 245-264.

Додаткова:

1. А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Механизмы развития болезней и синдромов. – СПб, 507с.

2. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.

3. С.А. Гусева, В.П. Вознюк. Болезни системы крови: Справочник. - 2-е изд., доп.и перераб.. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.

4. Волкова С.А. Анемия и другие заболевания крови. Профилактика и методы лечения- М.: Центрполиграф, 2005. - 158 с

5. Фред Дж. Шиффман „Патофизиология крови”. С.-П., 2000г.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти повинні ознайомитись з проведенням практичної частини заняття.

Самостійна робота

Мета заняття : вивчити зміни морфологічної картини крові при різних видах анемії.

ДОСЛІД 1. Приготування мазків крові кроля з гемолітичною анемією.

Кролю за 2 дні до заняття підшкірно вводять 0,08-0,17 мл оцтовокислого свинцю на кг ваги. Роблять мазки крові, яку взяли з вуха кроля. Мазки висушують на повітрі, фіксують сумішшю Нікіфорова і фарбують за Романовським 30-40 хв.

Гемолітична анемія

1 – еритроцит

2 – мікроцит

3 – макроцит

4 – пойкілоцит

5 – гіпохромний еритроцит

6 – еритроцит з базофільною пунктуацією

7 – поліхроматофільний еритроцит

8 – оксифільний нормобласт

9 – поліхроматофільний нормобласт

10 – базофільний нормобласт

11 – паличкоядерний нейтрофіл

12 – сегментоядерний нейтрофіл

13 – лімфоцит

ДОСЛІД 2. Мікроскопічне дослідження мазків крові хворих на залізодефіцитну та В12- дефіцитну анемії. Мазки крові хворих, що знаходяться на лікуванні в гематологічному відділенні обласної лікарні ім.М.І.Пирогова.

Залізодефіцитна анемія

В12-дефіцитна анемія

1 – нормоцит

1 – нормоцит

2 – мікроцит

2 – пойкілоцит

3 – макроцит

3 – еритроцит з

4 – пойкілоцит

базофільною пунктуацією

5 – шизоцит

4, 5 – еритроцити з тільцями Жолі

6 – гіпохромний еритроцит

7 – сегментоядерний нейтрофіл6,7 – еритроцити з кільцями Кабо

8 – лімфоцит

8 – макроцит

9 – оксифільний мегалоцит

10 – поліхроматофільний мегалоцит

11 – оксифільний мегалобласт

12 – поліхроматофільний мегалобласт

13 – полісегментоядерний нейтрофіл

14 – лімфоцит

Висновок__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перевірка кінцевого рівня знань (тестування за системою «КРОК-1», вирішення ситуаційних задач)

Тести із бази даних для ліцензійного іспиту КРОК-1за 2010р

1.У хворого, який 5 роки тому переніс резекцію шлунка, в аналізі крові виявлено: анемію, КП= 1,3, мегалоцити, мегалобласти, тільця Жоллі. Який вид анемії розвинувся?

A*В12 - дефіцитна

BЗалізодефіцитна

CГемолітична

DАпластична

EПостгеморагічна

2.Хвора Б., 54 роки з виразковою хворобою шлунка має скарги на слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, задишку при найменшому фізичному навантаженні. В анализі крові: еритроцити 1,44х1012/л, гемоглобін 66 г/л, КП- 1,4. Для якої патології системи крові характерні выявлені зміни складу крові?

AВ12-дефіцитна анемія

BЗалізодефіцитна анемія

CГостра постгеморрагічна анемія

DНабута гемолітична анемія

EХронічна постгеморрагична анемія

3.У хворого після резекції шлунка зявились слабкість, блідість шкірних покривів, одутловатість обличча, збільшення печінки та селезінки. В периферичній крові виявлені - мегалобласти и мегалоцити, гіперхромія (колірний показник 1,3. Який вид анемії у хворого?

A*В12-дефіцитна

BГемолітичена

CГіпопластична

DЗалізодефіцитна

EТоксична

4.У жінки 45-ти років часті маткові кровотечі, спостерігається загальна слабість, задишка, тахікардія, болі в ділянці серця. Аналіз крові: еритроцити 3·Г/л, гемоглобін - 70 г/л, кольоровий показник 0,7. В мазку переважають гіпохромні еритроцити, мікроцити. Який тип анемії за механізмом розвитку у хворої:

A*Залізодефіцитна

BВ12-фолієводефіцитна

CГемолітична

DХвороба Мінковського-Шофара

EПротеіндефіцитна

5.Жінка 40 років на протязі довгого часу страждає менорагіями. В аналізі крові Hb – 90 г/л, ер. – 3,9х1012/л, КП – 0,69. Яка головна причина розвитку гіпохромної анемії?

A*Втрата заліза з кров’ю.

BПідвищення споживання заліза.

CНезасвоєння заліза організмом.

DДефіцит вітаміну В12.

EНедостатнє надходження заліза з їжею.

6.Жінка, що працює на виробництві фенілгидразину, поступила в клініку зі скаргами на загальну слабкість, головокружіння, сонливість. В крові виявлені ознаки анемії з високим ретикулоцитозом, анізо- та пойкілоцитозом, наявністю поодиноких нормоцитів. Який вид анемії?

AГемолітична

BЗалізодефіцитна

CБілководефіцитна

DАпластична

EМетапластична

Тести із бази даних для ліцензійного іспиту КРОК-1за 2002-2009рр

1. На шостому місяці вагітності у жінки діагностовано виражену залізодефіцитну анемію. Її діагностичною ознакою була поява у крові:

A. Пойкілоцитів

B. Нормоцитів

C. Гіперхромних еритроцитів

D. Ретикулоцитів

E. Мікроцитів

2.Поява яких клітин червоної крові є характерним для перніціозної В12-фолієво-дефіцитної анемії (анемії Адісона-Бірмера)?

A. Нормоцити

B. Еритроцити

C. Анулоцити

D. Ретикулоцити

E. Мегалобласти

3. Який вид гемолізу виникає, якщо помістити еритроцити в гіпотонічний розчин?

A. Фізичний

B. Хімічний

C. Термічний

D. Осмотичний

E. Механічний

4. У хворого на фоні неспецифічного виразкового коліту розвинулася анемія. В крові: гіпохромія, мікроанізоцитоз, пойкілоцитоз. Про який вид анемії слід думати лікарю?

A. Гемолітична

B. Залізодефіцитна

C. Апластична

D. В12-фолієво-дефіцитна

E. Сидеробластна

5. Провізор, відпускаючи хворому препарати, повинен попередити, що такі продукти харчування, як яйця та молоко перешкоджають процесу засвоєння:

A. Мангану

B. Кобальту

C. Заліза

D. Хрому

E. Нітрогену

6. Хвора 54-х років з виразковою хворобою шлунка скаржиться на різку слабкість та задишку під час незначного фізичного навантаження. У крові: ер.- 1,44х1012/л, Hb- 66г/л, КП- 1,4. для якої анемії притаманні виявлені зміни складу периферичної крові?

A. Гостра постгеморагічна

B. В12-дефіцитрна

C. Залізодефіцитна

D. Хронічна постгеморагічна

E. Набута гемолітична

7. Жінка 40-ка років протягом тривалого часу страждає на рясні маткові кровотечі. У крові: Hb – 90 г/л, ер. – 3,9х1012/л, КП – 0,69. яка головна причина розвитку гіпохромної анемії?

A. Втрата заліза з кров’ю

B. Незасвоєння заліза організмом

C. Недостатнє надходження заліза з їжею

D. Дефіцит вітаміну В12

E. Підвищене споживання заліза

8. Хворий тривалий час приймав протитуберкульозні препарати. При клінічному дослідженні периферичної крові: кількість еритроцитів – 2,5х10г/л, кількість гемоглобіну – 80 г/л, КП – 0,9, ретикулоцити – 0,9%, нейтропенія, тромбоцитопенія. Яка анемія найбільш імовірно виникла у хворого?

A. *Гіпопластична мієлотоксична

B. Гіпопластична дисрегуляторна

C. Гіпопластична імунна

D. Залізодефіцитна

E. Метапластична

9. Постраждала потрапила в клініку внаслідок отруєння оцтовою есенцією. Наприкінці першої доби з’явилась синюшність шкірних покровів як наслідок гемолізу еритроцитів. Який вид гемолізу має місце в даному випадку?

A. *Хімічний

B. Осмотичний

C. Біологічний

D. Механічний

E. Термічний

10.У хворого має місце хронічна постгеморагічна анемія, що супроводжується зниженням концентрації сироваткового заліза, гіпохромією еритроцитів, пойкіло- та анізоцитозом. Яка величина колірного показника буде мати місце при цьому?

A. 0,8

B. *0,7

C. 0,9

D. 1,0

E. 1,1

11. У хворого зі скаргами на головний біль та порушення рухової діяльності діагностована мегалобластна анемія. Недостатня кількість якої речовини може призвести до розвитку цієї анемії?

A. Гліцина

B. *Цианокобаламіна

C. Холекальциферола

D. Міді

E. Магнію

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти повинні ознайомитись з проведенням практичної частини заняття.

Ситуаційні задачі:

1. Хворий Н., 68 років, сім років тому переніс тотальну резекцію шлунка з приводу виразкової хвороби. Госпіталізований в терапевтичну клініку зі скаргами на загальну слабкість, запаморочення, біль та печію в ділянці язика, відчуття затерплості і “повзання мурах” у кінцівках. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, гладенький, блискучий, яскраво-червоний язик. Аналіз крові: гемоглобін – 33г/л, еритроцити – 0,8(1012/л, лейкоцити – 3(109/л, тромбоцити - 90(109/л, ШЗЕ – 14мм/год, анізоцитоз, пойкілоцитоз, мегалоцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо, гіперхромія еритроцитів.

1. Яка патологія спостерігається у хворого?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Який механізм розвитку патології крові у цього хворого?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які дегенеративні зміни є в мазку крові? Їх характеристика.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Охарактеризуйте її за 4-ма відомими класифікаціями.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. У хворого еритроцитів – 1,6(1012/л, гемоглобіну–70 г/л. В мазку крові – анізоцитоз, пойкілоцитоз, мегалоцити, ретикулоцитів немає, полісегментація нейтрофілів, лейкопенія.

1. Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Для якої анемії характерна дана картина крові?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Чим пояснити лейкопенію, появу гіперсегментованих нейтрофілів

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Гемоглобін – 90г/л, еритроцити – 2,9×1012/л. В мазку крові: ретикулоцити – 130%0. В крові збільшений вміст непрямого білірубіну.

1. Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які можливі причини виникнення даної анемії?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Поясніть збільшення в крові кількості ретикулоцитів.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Чому збільшена кількість непрямого білірубіну? Які можливі наслідки?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Гемоглобін – 49г/л, еритроцити – 1,2×1012/л., лейкоцитів – 3,0×109/л. Мазок крові: мегалоцити, мегалобласти, анізоцитоз, пойкілоцитоз, зустрічаються еритроцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо. У хворого атрофія сосочків язика, хитка хода.

1. Підрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Для якого виду анемій характерна дана картина крові?

____________________________________________________________________________________________________________________________________