МІСТО-ГЕРОЙ КЕРЧ ГОРОД-ГЕРОЙ КЕРЧЬ

THE HERO-CITY OF KERCH

МІСТО-ГЕРОИ КЕРЧ ГОРОД-ГЕРОЙ КЕРЧЬ

THE HERO-CITY OF KERCH ФОТОАЛЬБОМ

« М И С Т Е Ц Т В О » К И Е В — 1 9 7 7

ЗЗС5(С2) М65

Автор фото М. А. МЕЛЬНИК

Автори тексту: Т. М. АВРАМЕНКО, В. П. МЕЛЬНИК, I. М. ЕМЕЛЬЯНОВ

Художник О. П. ПОЛЯНСЬКИЙ

Редакційна колегія: С. О. ЧИСТОВ, I. О. МОРДВИНА, В. М. БОРОВИКОВА

М207(04)—77

(g) ВИДАВНИЦТВО «МИСТЕЦТВО», 1977

З якого боку ви не наближалися б до Керчі, насамперед побачите гра­нітну стрілу обеліска Слави на горі Мітрідат. Біля неї палахкотить Вічний

вогонь у пам'ять про полеглих і на честь живих, тих, хто в грізному двобої з фашизмом відстояв свободу і незалежність соціалістичної Батьківщини. Гора Мітрідат ніби уособлює багатовікову історію Керчі, а обеліск — невмирущий подвиг радянських людей у роки минулої війни. З цієї висоти видно все місто: квартали багатоповерхових будинків, нові майдани, сквери і парки, заводи і фабрики, школи. Внизу біля моря — торговельний та рибний порти, біля причалів — траулери, сейнери, рудо­вози, суховантажні судна, білосніжні пасажирські теплоходи. На протилеж­ному березі Керченської протоки в легкому серпанку видніються обриси Тамані, вдалині голубіє Чорне море. Яскраву біографію має Керч, чимало бачила вона за двадцять шість сто­літь свого існування. Це місто було і столицею стародавньої держави, і важливим центром міжнародної торгівлі, і фортецею. По-різному звалось воно — Пантікапей, Боспор, Корчев, Черкіо. Недарма керченську землю вважають археологічним заповідником. Поряд з пам'ятками минулих століть — обеліски і меморіальні дошки, що розповідають про революційний, бойовий та трудовий подвиг жителів Керчі. Іменами героїв названо селища, вулиці, судна, навчальні за­клади. Школа імені А. І. Желябова — одного з керівників «Народної волі». Він учився і жив у Керчі. Металургійний завод імені П. Л . Войкова — видат­ного радянського дипломата, активного учасника революційних подій у місті 1905—1907 років. Вулиця імені Петра Алексеева — командира парти­занського загону під час громадянської війни. Вулиця імені 23 Травня. У 1919 році більша частина Криму була визволена Червоною Армією; біло­гвардійці при підтримці кораблів Антанти затримались на Керченському півострові. Підпільники і партизани вели запеклу боротьбу з ворогами, організували проти них збройний виступ трудящих. У ніч на 23 травня пар­тизани вийшли з Аджимушкайських каменоломень і після жорстоких боїв, оволодівши містом, закріпились на горі Мітрідат. Вороги дістали підкріп-

Будинок міськкому Компартії України

Здание горкома Компартии Украины

Building of the City Committee of the Communist Party of Ukraine

Поштамт

Почтамт

The Central Post Office

лення з фронту і в крові потопили повстання. Тоді було розстріляно, за­мучено в катівнях понад півтори тисячі чоловік. 20 листопада 1920 року командуючий Південним фронтом М. В. Фрунзе телеграфував В. І. Леніну: «Сьогодні нашою кіннотою зайнято Керч. Пів­денний фронт ліквідовано». Почались героїчні трудові будні довоєнних п'ятирічок. За короткий строк в Керчі було збудовано першу чергу металургійного заводу імені П. Л . Вой­кова. А в 1939 році Комиш-Бурунсьций залізорудний комбінат дав агломерат домнам «Азовсталі». Розвивалися інші галузі промисловості — суднобудів­на, рибопереробна, стали до ладу два нових механізованих порти. Мирну працю радянського народу обірвала віроломна гітлерівська навала. Майже 800 днів у роки Великої Вітчизняної війни Керч була фронтовим містом. На підступах до кримської твердині точилися запеклі бої, виса­джувались десанти; у місті вели мужню боротьбу партизани й підпільники. Бойовим штабом по мобілізації трудящих на боротьбу з фашистськими загарбниками стали міський комітет партії та комітет оборони. Під їхнім керівництвом промисловість Керчі було переведено на воєнні рейки, ство­рювались загони народного ополчення, винищувальні батальйони. Велика кількість переобладнаних торговельних та риболовних суден Керчі увійшла до складу Азовської військової флотилії, брала участь у десантних опера­ціях. У період тимчасової фашистської окупації в місті діяло кілька підпільних організацій, які очолював підпільний обласний центр, керований секрета­рем підпільного обкому партії Іваном Андрійовичем Козловим, шість пар­тизанських загонів. Символом мужності й героїзму радянських патріотів стала легендарна обо­рона Аджимушкайських каменоломень. Це особлива у своєму роді епопея боротьби радянських воїнів з ворогом у роки минулої війни. У глибокому тилу гітлерівців в умовах постійної темряви, нестачі зброї, води, їжі воїни підземних гарнізонів під командуванням полковника П. М. Ягунова, підполковника Г. М. Бурміна, старшого лейтенанта М. Г. Поважного, комі-

сарів І. П. Парахіна, М. М. Карпекіна та інших командирів і політпрацівників 170 діб вели боротьбу з гітлерівцями. Підземна фортеця скувала сили окупантів, була неприступною для ворога. Фашисти за всяку ціну намага­лися знищити сміливців: труїли їх газами, завалювали входи, підривали штольні. Гинули поранені, жінки, діти, але захисники катакомб че здавалися. «Я тільки комуніст-більшовик і громадянин СРСР. І якщо я вмер,— писав у своєму листі аджимушкаєць політрук С. Чебаненко, звертаючись до нащад­ків,— так хай пам'ятають і ніколи не забувають діти, брати, сестри і рідні, що ця смерть була боротьбою за комунізм, за справу робітників і селян. Війна жорстока і ще не закінчилась, а все-таки ми переможемо!». Непохит­ність і доблесть воїнів підземного гарнізону, велич їх морального духу віч­но житимуть у наших серцях. Пам'ятником подвигу стали катакомби Аджи-мушкая. Тут споруджується меморіальний комплекс «Героям Аджиму-шкая». В серця керчан глибоко запали слова привітання Генерального секретаря ЦК КПРС тов. Л . І. Брежнєва з нагоди присвоєння Керчі високого звання «Місто-герой». «У цій нагороді,— говориться в ньому,— вдячність Батьків­щини, партії, уряду. і всього радянського народу героїчним воїнам, без­посереднім учасникам битв на Кримському півострові, мужньому подви­гові радянських патріотів в Аджимушкайських каменоломнях, усім трудя­щим міста, які виявили величезну витримку і стійкість, віддали всі сили в ім'я нашої великої перемоги». Ніколи не забудуться і 36 грозових днів та ночей Ельтигенського десанту, подвиг солдатів Окремої Приморської армії, моряків Чорноморського фло­ту та Азовської військової флотилії, соколів Четвертої повітряної армії, які своєю кров'ю вписали немеркнучі сторінки в героїчну керченську епопею! П'ятдесят дев'ять Героїв Радянського Союзу народив Ельтиген — «Вогнен­на земля». Тут у ніч на 1 листопада 1943 року висадився морський десант. Гітлерівці зустріли його ураганним вогнем. Радянські воїни штурмували кожну позицію ворога, по 15—20 разів на добу відбивали контратаки фа-

Біля універмагу «Чайка»

Возле универмага «Чайка»

Near the Chaika Department Store

Річка Приморська, по якій проходила лінія фронту з січня по квітень 1944 року

Речка Приморская, по которой прохо­дила линия фронта с января по апрель 1944 года

The Primorska River was the front line from January to April 1944

шист ів . Це був масовий подвиг наших бійців. Його здійснювали і головстар-шина Галина Петрова, яка першою кинулась через мінне поле, ведучи в атаку матросів, і командир взводу Олексій Шумський, який героїчно за­гинув, обороняючи безіменну висоту в районі Ельтигену, і лейтенант Борис Воловодов, котрий протаранив у повітрі фашистського бомбардувальника, та багато інших. Бойові дії десанту скували значні сили фашистів, і це забезпечило успіх висадки основних сил 56-ї армії на північному сході від Керчі та створення плацдарму для майбутнього наступу Радянської Армії, на якому п'ять з половиною місяців точилися жорстокі бої з ненависним ворогом. Вранці 11 квітня 1944 року над містом замайорів червоний прапор. У боях за Керч ще раз яскраво проявилась морально-політична єдність, дружба народів нашої країни. В частинах і з'єднаннях 18-ї, 44-ї, 47-ї, 51 -ї і 56-ї армій, Червонопрапорного Чорноморського флоту і Азовської військо­вої флотилії, Окремої Приморської армії, Четвертої повітряної армії бупи представники всіх народів нашої соціалістичної Батьківщини. 138 із них стали Героями Радянського Союзу, 18 бойових підрозділів дістали почесне найменування «Керченських».

Тимчасова фашистська окупація завдала Керчі величезних збитків — при­близно на два мільярди карбованців. Та керчани в короткий строк підняли своє місто з руїн. За післявоєнні роки споруджено нові підприємства: комбінат хлібопродук­тів, склотарний завод, труболиварний завод, ряд підприємств по вироб­ництву будматеріалів тощо. Відбудовано залізорудний комбінат, який нині дає понад вісім мільйонів тонн руди та виробляє більш як чотири мільйони тонн агломерату щорічно. Новим життям живе металургійний завод імені П. Л. Войкова, на якому побудовано цех емальованого посуду. Все це стало наслідком натхненної праці керчан при допомозі усіх братніх респуб­лік Радянського Союзу, підприємства яких надсилали місту будівельні мате­ріали, обладнання і устаткування, транспортні засоби тощо. У Керчі спущено на воду перші вітчизняні супертанкери «Крим» і «Кубань»

водотоннажністю по 180 тисяч тонн. У технічному та експлуатаційному від­ношеннях — це одні з найсучасніших кораблів. Новий рибний порт одержали рибалки. Маючи сучасні траулери, вони ви­йшли у світовий океан. Виступаючи на урочистому засіданні Керченського міського комітету партії і міської Ради депутатів трудящих, присвяченому врученню Керчі високої нагороди Батьківщини, член Політбюро ЦК КПРС, перший секретар ЦК Компартії України тов. В. В. Щербицький говорив: «Трудівники міста вно­сять вагомий вклад у виконання планів і соціалістичних зобов'язань Крим­ської області і всієї нашої республіки. Дуже знаменно, що в рядах гвардійців п'ятирічки перебувають гвардійці воєнних років, учасники визволення Керчі... Передовики і новатори вироб­ництва з честю несуть героїчну естафету тих, хто захищав і визволяв ваше місто, продовжують вічно живі традиції героїв воєнних років!» Присвоєння Керчі почесного звання «Місто-герой», вручення ордена Леніна і медалі «Золота Зірка», нагородження міської комсомольської організації орденом Вітчизняної війни І ступеня викликали новий підйом ініціативи й ентузіазму керчан, дальше піднесення соціалістичного змагання. Все це сприяло успішному виконанню планів дев'ятої п'ятирічки. Трудящі міста зараз віддають усі сили для успішного втілення у життя рішень X X V з'їзду КПРС. Гордістю Керчі є колективи Комиш-Бурунського комбінату, склотар­ного заводу, які йдуть в авангарді змагання. Жителі міста-героя постійно відчувають допомогу й турботу з боку партії та уряду. Збулася давня мрія керчан — через Північно-Кримський канал місто одержало дніпрову воду. З кожним роком молодіє Керч. Про це вам розкажуть фотографії альбо­ма. Але краще приїздіть до Керчі. Разом з гостинними керчанами підні­міться на гору Мітрідат. Це і свідок багатовікової історії, і місце всена­родного вшанування пам'яті героїв, які полягли в боях за Батьківщину.

На перехресті вулиць Леніна і Кірова

Здесь пересекаются улицы Ленина и Кирова

The intersection of Lenin and Kirov streets

С какой бы стороны вы не приближались к Керчи, прежде всего увиди­те гранитную стрелу обелиска Славы на горе Митридат. Здесь горит

Вечный огонь в память о павших и в честь живых — тех, кто в грозной бит­ве с фашизмом отстоял свободу и независимость социалистической Роди­ны. Гора Митридат как бы олицетворяет многовековую историю Керчи, а обелиск — бессмертный подвиг советских людей в годы прошедшей войны. С этой высоты виден весь город: кварталы многоэтажных домов, новые площади, скверы и парки, заводы и фабрики, школы. Внизу, у моря,— торговый и рыбный порты, у причалов — траулеры, сейнеры, рудовозы, су­хогрузные суда, белоснежные пассажирские теплоходы. На противополож­ном берегу Керченского пролива в легкой дымке видны очертания Тамани, вдали синеет Черное море. Яркая биография у Керчи, немало повидала она за двадцать шесть веков своего существования. Этот город был и столицей древнего государства, и важным центром международной торговли, и крепостью. По-разному назывался он: Пантикапей, Боспор, Корчев, Черкио. Недаром керченскую землю считают археологическим заповедником. Рядом с памятниками прошлых веков — обелиски и мемориальные доски. Они рассказывают о революционном, боевом и трудовом подвиге жителей Керчи. Именами героев названы поселки, улицы, суда, учебные за­ведения. Школа имени А. И. Желябова — одного из руководителей «На­родной воли». Он учился и жил в Керчи. Металлургический завод имени П. Л. Войкова — выдающегося советского дипломата, активного участника революционных событий в городе в 1905—1907 гг. Улица имени Петра Алексеева — командира партизанского отряда во время гражданской вой­ны. Улица имени 23 Мая. В 1919 г. большая часть Крыма была освобож­дена Красной Армией, белогвардейцы при поддержке кораблей Антанты задержались на Керченском полуострове. Подпольщики и партизаны вели упорную борьбу с врагами, организовали против них вооруженное вы­ступление трудящихся. В ночь на 23 мая партизаны вышли из Аджимуш-

8

Бюст Г. К. Орджонікідзе біля входу в парк селища Аршинцево

Бюст Г. К. Орджоникидзе у входа в парк поселка Аршинцево

Bust of Ordzhoni-k idze at the entrance to the park in the Arshintsevo settlement

На залізорудному комбінаті

На железорудном комбинате

At the Iron Ore Combine

майских каменоломен и после ожесточенных боев, овладев городом, за­крепились на горе Митридат. Но враги получили подкрепление с фронта и в крови потопили восстание: было расстреляно, замучено в застенках бо­лее полутора тысяч человек. 20 ноября 1920 г. командующий Южным фронтом М. В. Фрунзе телеграфировал В. И. Ленину: «Сегодня нашей ка­валерией занята Керчь. Южный фронт ликвидирован». Начались героические трудовые будни довоенных пятилеток. За корот­кий срок в Керчи была сооружена первая очередь металлургического завода имени П. Л. Войкова. А в 1939 г. Камыш-Бурунский железорудный комбинат дал агломерат домнам «Азовстали». Развивались другие отрасли промышленности: судостроительная, рыбообрабатывающая, вошли в строй два новых механизированных порта. Мирный труд советского народа был прерван вероломным фашистским нашествием. Около 800 дней в годы Великой Отечественной войны Керчь была фронтовым городом. На подступах к крымской твердыне проходили ожесточенные бои, высаживались десанты; в городе вели мужественную борьбу партизаны и подпольщики. Боевым штабом по мобилизации трудящихся на борьбу с фашистскими захватчиками стали городской комитет партии и комитет обороны. Под их руководством промышленность Керчи была переведена на военные рель­сы, создавались отряды народного ополчения, истребительные батальоны. Большое количество переоборудованных торговых и рыболовных судов Керчи вошло в состав Азовской военной флотилии, принимало участие в десантных операциях. В период временной фашистской оккупации в городе действовало не­сколько подпольных организаций, которые возглавлял подпольный област­ной центр, руководимый секретарем подпольного обкома партии Иваном Андреевичем Козловым, шесть партизанских отрядов. Символом мужества и героизма советских патриотов стала легендарная оборона Аджимушкайских каменоломен. Это исключительная в своем роде эпопея борьбы советских воинов с врагом в годы прошедшей войны.

В глубоком тылу гитлеровцев в условиях постоянной темноты, недостатка оружия, воды, пищи воины подземных гарнизонов под командованием полковника П. М. Ягунова, подполковника Г. М. Бурмина, старшего лейте­нанта М. Г. Поважного, комиссаров И. П. Парахина, М. Н. Карпекина и дру­гих командиров и политработников 170 суток вели борьбу с гитлеровцами. Подземная крепость сковала силы оккупантов, была неприступной для врага. Фашисты любой ценой пытались уничтожить отважных: травили их газами, заваливали входы, подрывали штольни. Гибли раненые, женщины, дети, но защитники катакомб не сдавались. «Я только коммунист-больше­вик и гражданин С С С Р . И если я умер,— писал в своем письме аджимуш-каец политрук С. Чебаненко, обращаясь к потомкам,— так пусть помнят и никогда не забывают дети, братья, сестры и родные, что эта смерть была борьбой за коммунизм, за дело рабочих и крестьян... Война жестока и еще не закончилась, а все-таки мы победим!» Непоколебимость и доблесть воинов подземного гарнизона, величие их морального духа будут вечно жить в наших сердцах. Памятником подвигу стали катакомбы Аджимуш-кая. Здесь сооружается мемориальный комплекс «Героям Аджимушкая». В сердцах керчан глубоко запечатлелись слова приветствия Генерального секретаря ЦК К П С С тов. Л . И. Брежнева по случаю присвоения Керчи вы­сокого звания «Город-герой». «В этой награде,— говорится в нем,— благо­дарность Родины, партии, правительства и всего советского народа ге­роическим воинам, непосредственным участникам сражений на Крымском полуострове, мужественному подвигу советских патриотов в Аджимушкай-ских каменоломнях, всем трудящимся города, проявившим огромную вы­держку и стойкость, отдавшим все силы во имя нашей великой победы». Никогда не будут забыты и 36 грозовых дней и ночей Эльтигенского де­санта, подвиг солдат Отдельной Приморской армии, моряков Черномор­ского флота и Азовской военной флотилии, соколов Четвертой воздуш­ной армии, которые своей кровью вписали немеркнущие страницы в ге­роическую керченскую эпопею!

Пятьдесят девять Героев Советского Союза дал Родине Эльтиген —

10

У рибному порту

В рыбном порту

In the fishing port

«Огненная земля». Здесь в ночь на 1 ноября 1943 г. был высажен морской десант. Гитлеровцы встретили его ураганным огнем. Советские воины штур­мовали каждую позицию врага. Это был массовый подвиг наших бойцов. Его совершали и главстаршина Галина Петрова, которая первой бросилась через минное поле, ведя в атаку матросов, и командир взвода Алексей Шумский, который героически погиб, защищая безымянную высоту в районе Эльтигена, и лейтенант Борис Воловодов, протаранивший в возду­хе фашистский бомбардировщик, и многие другие. Боевые действия десанта сковали значительные силы фашистов, и это обеспечило успех высадки основных сил 56-й армии на северо-востоке Керчи. Таким образом был создан плацдарм для будущего наступления Советской Армии. Утром 11 апреля 1944 г. над Керчью взвилось красное знамя. В боях за Керчь еще раз ярко проявились морально-политическое един­ство, дружба народов нашей страны. В частях и соединениях 18-й, 44-й, 47-й, 51-й и 56-й армий, Краснознаменного Черноморского флота и Азов­ской военной флотилии, Отдельной Приморской армии, Четвертой воздуш­ной армии были представители всех народов нашей социалистической Родины. 138 из них стали Героями Советского Союза, 18 боевых подразде­лений получили почетные наименования «Керченских». За послевоенные годы в Керчи сооружены новые предприятия: комбинат хлебопродуктов, стеклотарный завод, труболитейный завод, ряд предприя­тий по производству стройматериалов и другие. Восстановлен железоруд­ный комбинат, дающий ныне более восьми миллионов тонн руды и выра­батывающий свыше четырех миллионов тонн агломерата ежегодно. Новой жизнью живет металлургический завод имени П. Л. Войкова. Здесь всту­пил в строй цех эмалированной посуды. Все это стало возможным благо­даря вдохновенному труду керчан и помощи всех братских республик Со­ветского Союза, предприятия которых присылали городу строительные материалы, оборудование и станки, транспортные средства и другое. В Керчи спущены на воду первые отечественные супертанкеры «Крым» и

«Кубань» водоизмещением по 180 тысяч тонн. В техническом и эксплуата­ционном отношении это самые современные корабли. Увеличивается жилищный фонд города. В Керчи более тридцати школ, два техникума и медучилище, шесть профессионально-технических училищ. С каждым годом улучшается медицинское обслуживание населения, рас­ширяется зона отдыха трудящихся. Выступая на торжественном заседании Керченского городского комитета партии и городского Совета депутатов трудящихся, посвященном вруче­нию Керчи высокой награды Родины, член Политбюро ЦК КПСС, первый секретарь ЦК Компартии Украины тов. В. В. Щербицкий говорил: «Труже­ники города вносят весомый вклад в выполнение планов и социалисти­ческих обязательств Крымской области и всей нашей республики. Весьма знаменательно, что в рядах гвардейцев пятилетки находятся гвар­дейцы военных лет, участники освобождения Керчи... Передовики и но­ваторы производства с честью несут героическую эстафету тех, кто за­щищал и освобождал ваш город, продолжают вечно живые традиции ге­роев военных лет!» Присвоение Керчи почетного звания «Город-герой», вручение ордена Ле­нина и медали «Золотая Звезда», награждение городской комсомольской организации орденом Отечественной войны I степени вызвали новый подъ­ем инициативы и энтузиазма керчан, дальнейший размах социалистическо­го соревнования. Все это способствовало успешному выполнению планов девятой пятилетки. Трудящиеся города сейчас отдают все силы для успеш­ного претворения в жизнь решений X X V съезда К П С С . Гордостью Керчи являются коллективы Камыш-Бурунского комбината, стеклотарного завода, идущие в авангарде соревнования. С каждым годом хорошеет Керчь. Об этом вам расскажут фотографии альбома. Но лучше приезжайте в Керчь. Вместе с гостеприимными кер-чанами поднимитесь на гору Митридат. Это и свидетель многовековой ис­тории, и место всенародного чествования памяти героев, павших в боях за Родину.

11, 12

Вогні над протокою

Огни над проливом

Lights over the strait

T he first thing that catches the eye on approaching the city of Kerch is the Glory Obelisk rising high above Mithridates Mount. Near it is the Eternal

Flame burning in memory of those who gave their lives to uphold our freedom and independence in the fierce battle against fascism. Mithridates Mount has been witness of many significant events during the 26 centuries of the city's existence. From the Mount you can see the whole of Kerch: blocks of multistoried build­ings, new squares, public gardens, parks, factories, schools, and also trawlers, ore carriers, dry cargo carriers and white liners anchored in the port. The hazy outlines of the Taman Peninsula can be seen across the Kerch Strait while the blue stretches of the Black Sea are far off. Kerch has a rich historical background and it is only natural that it is considered to be an archeological reserve. Centuries ago Kerch was the capital city of an ancient state, later — an important trade center and a fortress. At different times it bore different names: Panticapeum, Bosporus, Kerchev, Cerchio. Along with the monuments from olden times there are numerous stelae, obelisks and memorial plaques telling of the revolutionary battles, feats of arms and labor exploits of the inhabitants of Kerch. Many streets, squares, industrial enterprises and educational establishments were given the names of prominent people. One of the city's schools bears the name of Zhelyabov who was a leader of the Narodnaya Volya illegal organization in the pre-revolutionary period and lived and studied in Kerch. The Kerch Metallurgical Works are named after Voikov, an outstanding Soviet diplomat and active participant in the revolutionary events of 1905—1907. Alexeev Street was named after the brave commander of a partisan detachment of the Civi l War period. The 23rd of May Street was named in memory of the events that took place in Kerch in 1919. Most of the Crimea was liberated by the Red Army but the Kerch Peninsula remained under the White Guards and foreign interventionists. Stubbornly resisting the enemy, members of the city's underground movement and partisans organized an armed uprising of the working people. A partisan detachment located in the Adzhimushkai stone quarries left their base and,

14

Обеліск Слави на горі Мітрідат

Обелиск Славы на горе Митридат

Glory Obelisk on Mithridates Mount

15

Біля підніжжя гори Мітрідат

У подножия горы Митридат

At the foot of Mithridates Mount

after fierce fighting, took the city and consolidated their position on Mithridates Mount. On the next day, the enemy, supported by the reinforcements that had arrived from the front, managed to suppress the uprising. On May 23, more than 1,500 rebels were shot or tortured to death. On November 20, 1920, Mikhail Frunze, Commander of the South Front, sent a telegram to Lenin which read: "Today our cavalry has occupied Kerch. The South Front no longer exists." The work of the first Five-Year Plans began. The first part of the Voikov Metal­lurgical Works was built in a short time. In 1939 the Komish-Burun Iron Ore Combine began producing agglomerate for the Azovstal Steel Works. The shipbuilding and fish industries received a fresh impetus for their development and two mechanized seaports were put into operation. The peaceful work of the Soviet people was broken by the fascist invasion. For nearly 800 days Kerch was a front-line city. Fierce battles and numerous landing operations took place on the approaches to the city. Partisans and members of the city underground waged an incessant struggle. Industry was concentrated on war supplies and people's volunteer detachments were formed under the direction of the City Party Committee and the Defense Committee. A great number of re-equipped merchant ships and fishing boats with crews of Kerch workers and fishermen became part of the Azov Flotilla and partici­pated in landing operations. Several underground organizations led by the underground Regional Party Committee headed by Ivan Kozlov and six partisan detachments were active in Kerch during the temporary occupation. Bitter fighting raged day and night on the Kerch Peninsula but the city did not surrender. The defense of the Adzhimushkai stone quarries went down in the history of the Great Patriotic War as an example of the exceptional valor and heroism of the Soviet people. To the rear of the enemy and under extremely hard con­ditions (without daylight, food or water), the subterranean garrisons led by Colonel Yagunov, Lieutenant-Colonel Burmin, Senior Lieutenant Povazhny and commissars Parakhin and Karpekin fought hitlerites for 170 days. The subter-

ranean fortress proved to be impregnable. The fascists tried to destroy it at all costs but were unsuccessful. Wounded soldiers, women and children died but resistance continued. Stepan Chebanenko, a commissar in the quarries, wrote in one of his letters: "I am an ordinary Communist, a citizen of the USSR. If I die I want our children, brothers, sisters and relatives never to forget that I shall die for the cause of communism, for the cause of workers and peasants. This is a hard war and is still continuing, but nevertheless we shall win!" For the heroism, courage and fortitude of the residents of Kerch and officers and soldiers of the Soviet Army during the Great Patriotic War, and in comme­moration of the 30th anniversary of the rout of Nazi troops in the Crimea, the city of Kerch was awarded the honorary title of Hero-City. In his message to the participants in the celebrations devoted to the presentation of the Order of Lenin and the Gold Star Medal to the hero-city, the General Secretary of the CPSU CC, Leonid Brezhnev, said: "This award shows the gratitude of the Motherland, Party, government and the entire Soviet people to the heroic soldiers who participated in battles on the Crimean Peninsula, to the Soviet patriots who showed examples of exceptional fortitude in the Adzhimushkai stone quarries and to all working people of the city who displayed great tena­city and staunchness and gave all their efforts in the name of our great victory." We shall never forget the 36 days and nights of the Eltigen landing party as we shall always remember the heroic deeds performed by soldiers from the Detached Maritime Army, by sailors of the Black Sea Fleet and the Azov Sea Flotilla, and also by pilots of the 4th Air Army. On the night of November 1, 1943, the Soviet Army staged a landing in the Eltigen area near Kerch. The men of the landing party had to take each of the enemy's positions by force and then to repel fascist counterattacks 15 to 20 times a day. The Soviet soldiers showed amazing courage and heroism. 59 par­ticipants in the military operations in Eltigen were awarded the title of Hero of the Soviet Union. Among the heroes were Chief Petty Officer Galina Petrova who led attack on the enemy through a minefield, Platoon Commander Olexiy

16

Обеліск льотчикам 230-ї штурмової авіадивізії

Обелиск летчикам 230-й штурмовой авиадивизии

Obelisk commem­orating pilots of the 230th attack division

Shumsky who died the death of a hero defending a hill in the Eltigen area, and Lieutenant Boris Volovodov who rammed a fascist bomber. The military operations of the landing party paralysed the enemy. This made it possible to successfully stage the landing of the main forces of the 56th Army in the north-east of the Kerch Peninsula and to form a spring-board for a further assault oh the hitlerites. Fierce fighting lasted five and a half months and victory came at last. On April 11, 1944, the red banner was raised over the city of Kerch. The battles for Kerch in which representatives of practically every nation and nationality of the Soviet Union took part vividly demonstrated the moral and political unity and friendship of the peoples of our country. 138 soldiers and officers were awarded the title of Hero of the Soviet Union and 18 units were given the honorary title of 'Kerch Unit.' The damage done to Kerch during the temporary occupation amounted to nearly 2 billion rubles but the city was raised from the ashes within a short period of time. Among the industrial enterprises built after the war are the bread-baking com­bine, glass package plant, tube casting plant, several enterprises for building materials, etc. The iron ore combine has been restored and today its annual production is more than 8 million tons of iron ore and over 4 million tons of agglomerate. The Voikov Metallurgical Works have been enlarged with a new shop built with the assistance of all the sister-nations of the Soviet Union. The Krim and Kuban tankers, the USSR's first super-tankers of 180,000 tons dis­placement, were launched in Kerch. A new fishing port has been put into operation. With the most up-to-date trawlers at their disposal, the local fisher­men have considerably increased the efficiency of labor,

The commercial port of Kerch, from which merchant ships sail to 20 foreign coun­tries, has been radically reconstructed. The city's transport is being developed at a rapid pace. A new ferry has been built to connect the Crimean and Cauca­sian shores of the Black Sea. A new bus station and airport building have been constructed.

Kerch's living space is being constantly expanded. There are 30 secondary, 2 technical, a medical and 6 vocational schools in the city. Medical services are being improved and recreational areas enlarged. Speaking at the ceremony for the presentation of the Order of Lenin and the Gold Star Medal to Kerch, Volodimir Shcherbitsky, Member of the Politbureau of the CPSU Central Committee and First Secretary of the C C of the Communist Party of Ukraine, said: "The working people of the city make a great contri­bution to the fulfilment of the plans and socialist obligations of the Crimean Region and of our Republic. It is a noteworthy fact that the ranks of the most prominent people of the Five-Year Plan include the most prominent soldiers of the war years, the participants in the liberation of Kerch... Advanced workers and innovators honorably continue the heroic cause of those who defended and liberated your city, continue the everliving traditions of the heroes of war years."-The presentation of the honorary title and high government awards to Kerch greatly stimulated the initiative and enthusiasm of Kerch residents and promoted a further rise in production which in turn ensured the successful fulfilment of the Ninth Five-Year Plan. Today, the workers of the city spare no efforts to carry out the decisions of the 25th CPSU Congress. The city of Kerch takes a legitimate pride in the Komish-Burun Combine and the Glass Package Plant which are in the vanguard of socialist emulation. The ancient city of Kerch grows younger every year. The North-Crimean Canal has brought long-awaited water from the Dnieper; new streets, squares, parks and residential districts are springing up throughout the city. In the very near future a number of cultural and service establishments and the city's first trol­leybus line are to be put into operation. Acquiring newer and newer features, the city's appearance harmoniously combines the present and the past. This is vividly illustrated in our album. But the best thing to do is to come to Kerch, climb Mithridates Mount and see the city with your own eyes.

17, 18

До Вічного вогню

К Вечному огню

On the way to the Eternal Flame

J^l айже вісімсот днів була Керч фронтовим містом. На березі моря, у небі и у катакомбах грізно палахкотіло полум'я війни.

Керченська протока — лише неширока смуга води між Північним Кавказом і Кримом. Подолати її — означало відкрити шлях на півострів, здобути плацдарм для наступу проти окупантів. І учасники легендарних Керченсько-Феодосіиської і Керченсько-Ельтигенської операцій з честю виконали свій священний обов'язок перед Батьківщиною. Відтоді минуло багато років. Ллє ніколи не забудеться день, коли над Керчю замайорів прапор перемоги, як і назавжди залишиться в пам'яті трудящих урочисте свято — 30-річчя визволення міста від фашистських за­гарбників та завершення Кримської операції. Зустрілись ветерани, бойові побратими — ті, хто захищав і визволяв героїчне місто Керч. Вони з'їхалися з усіх куточків Радянського Союзу на хвилююче свято — вручення Керчі ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». Цієї високої нагороди місто удосто­єне за видатні заслуги перед Батьківщиною, за мужність і стійкість, виявле­ні трудящими Керчі, воїнами Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, авіації в роки Великої Вітчизняної війни, та на відзнаку 30-річчя розгрому фашистських військ при визволенні Криму.

ґ\ коло восьмисот дней была Керчь фронтовым городом. На берегу мо-ря, в небе и в катакомбах грозно бушевало пламя воины.

Керченский пропив — лишь узкая полоса воды между Северным Кавказом и Крымом. Преодолеть ее — значило открыть путь на полуостров, полу­чить плацдарм для наступления против оккупантов. И участники легендар­ных Керченско-Феодосииской и Керченско-Эльтигенскои операции с чес­тью выполнили свои священный долг перед Родиной. С тех пор прошло много лет. Но никогда не забудется день, когда над Керчью взвилось знамя победы, как и навсегда останется в памяти трудя­щихся торжественный праздник — 30-летие освобождения города от фа­шистских захватчиков и завершения Крымской операции. Встретились ве­тераны, боевые побратимы — те, кто защищал и освобождал героический город Керчь. Они съехались со всех уголков Советского Союза на волну­ющий праздник — вручение Керчи ордена Ленина и медали «Золотая Звез­да». Этой высокой награды город удостоен за выдающиеся заслуги перед Родиной, за мужество и стойкость, проявленные трудящимися Керчи, вои­нами Советской Армии, Военно-Морского Флота, авиации в годы Великой Отечественной войны, и в ознаменование 30-летия разгрома фашистских войск при освобождении Крыма.

I/1 erch was a front-line city for almost 800 days. The Black Sea coastline, the ^ sky and the catacombs — all were the scene of fierce fighting. The Kerch Strait is a narrow strip of water between the Caucasus and the Crimea. To cross it would provide a springboard for attack on the enemy in the Crimea. The par­ticipants in the famous Kerch-Feodosia and Kerch-Eltigen operations honorably discharged their duty to the Motherland. Many years have elapsed since then. But the residents of Kerch will never forget that memorable day when the banner of victory was raised over the city as they will always remember the 30th anniversary of the liberation of Kerch Irom the fascist invaders and of the rout of Nazi troops in the Crimea. War veterans who had defended and liberated Kerch came from different corners ol the Soviet Union to attend the celebrations for the presentation of the Order ot Lenin and Gold Star Medal to the hero-city. The title and orders weie awarded for outstanding services to the Motherland, for the courage and fortitude of the Kerch working people, and soldiers and officers of the Soviet Army during the Great Patriotic War.

22

Виступ члена Політбюро ЦК КПРС, першого секретаря ЦК Компартії України В. В. Щербицького 14 вересня 1974 року

Выступление члена Политбюро ЦК К П С С , первого секретаря ЦК Компартии Украины В. В. Щербицкого 14 сентября 1974 года

Volodimir Shcherbitsky, Member of the Politbureau of the CPSU C C , First Secretary of the Communist Party of Ukraine, speaking at the celebrations. September 14, 1974

Виступ Маршала Радянського Союзу А. А. Гречка 14 вересня 1974 року

Выступление Маршала Советского Союза А. А. Гречко 14 сентября 1974 года

Andrei Grechko, Marshal of the Soviet Union, speaking at the celebrations. September 14, 1974

25

А. А. Гречко і В. В. Щербицький під час покладення вінків до обеліска Слави на горі Мітрідат. Вересень 1974 року

А. А. Гречко и В. В. Щербицкий во время возложения венков к обелиску Славы на горе Митридат. Сентябрь 1974 года

Andrei Grechko and Volodimir Shcherbitsky during the wreath-laying ceremony at the Glory Obelisk on Mithridates Mount. September 1974

26, 27

С е р д е ч н о з у с т р і л и ж и т е л і міста д о р о г и х гостей — учасників о б о р о н и і визволення Керчі від фашистських загарбників

С е р д е ч н о встретили ж и т е л и г о р о д а д о р о ­гих гостей — участников о б о р о н ы и о с в о б о ж д е н и я Керчи от фашистских захватчиков

Participants in the defense and liberation of Kerch were given a cordial welcome by the city's inhabitants

28

А. А. Гречко і В. В. Щербицький серед ветеранів Великої Вітчизняної війни на площі імені В. І. Леніна. Вересень 1974 року

А. А. Гречко и В. В. Щербицкий среди ветеранов Великой Отечественной войны на площади имени В. И. Ленина. Сен­тябрь 1974 года

Andrei Grechko and Volodimir Shcherbitsky with veterans of the Great Patriotic War in Lenin Square. September 1974

29

Хвилина мовчання біля братської могили героїв Аджимушкайської оборони

Минута молчания у братской могилы героев Аджимушкайской обороны

Minute of silence at the common grave of the heroes of the Adzhimushkai defense

зо С. Т. Самойленко — голова Військово-рево­люційного штабу червоних партизанів у 1919 р.

С. Т. Самойленко — председатель Военно-рево­люционного штаба красных партизан в 1919 г.

Semen Samoilenko, chairman of the Red Partisans' Headquarters in 1919

31

С. І. Шев'яков — матрос-більшовик, перший голова Ради робітничих і солдатських депутатів у Керчі в січні 1918 р. С. И. Шевяков — матрос-большевик, первый председатель Совета рабочих и солдатских депутатов в Керчи в январе 1918 г.

Sergei Shevyakov, Bolshevik sailor who was the first chairman of the Soviet of Workers and Soldiers' Deputies in Kerch in January 1918

32

С. M. Горбульський — член Військово-револю­ційного штабу червоних партизанів у 1919 р.

С. М. Горбульский — член Военно-революцион­ного штаба красных партизан в 1919 г.

Solomon Gorbulsky, member of the Red Partisans' Headquarters in 1919

33

Г. K. Гранковський — член керченського більшовицького підпілля 1918—1920 років Г. К. Гранковский — член керченского большевистского подполья 1918—1920 годов Grigori Grankovsky, member of the Kerch under­ground Bolshevik organization from 1918 to 1920

34

Обеліск на братській могилі героїв-партизанів 1919 року в селищі Аджимушкай

Обелиск на братской могиле героев-партизан 1919 года в поселке Аджимушкай

Obelisk on the common grave of hero-partisans of 1919 in the Adzhimushkai settlement

35 36

I. А. Козлов — секретар Кримського підпільного обкому партії

И. А. Козлов — секретарь Крымского подпольного обкома партии

Ivan Kozlov, secretary of the Crimean underground Regional Party Committee

37

П. M. Ягунов — полковник, командир підземного гарнізону Аджимушкайських каменоломень

П. М. Ягунов — полковник, командир подземного гарнизона Аджимушкайских каменоломен

Colonel Yagunov, commander of the subterranean garrison in the Adzhimushkai stone quarries

39

I. I. Пахомов—командир керченських партизанських загонів у 1941 році

И. И. Пахомов — командир керченских партизанских отрядов в 1941 году

Ivan Pakhomov, commander of the Kerch partisan detachments in 1941

Є. Д. Дудник — радистка-розвідниця штабу Північно-Кавказького фронту.

Е. Д. Дудник — радистка-разведчица штаба Северо-Кавказского фронта. Yevgenia Dudnik, radio operator and scout of the North-Caucasian Front Headquarters

38

І. П. Парахін — старший батальйонний комісар підземного гарнізону

И. П. Парахин — старший батальонный комиссар подземного гарнизона

Ivan Parakhin, Senior Battalion Commissar of the subterranean garrison

40

M. M. Карпекін—комісар гарнізону Малих Аджимушкайських каменоломень

М. Н. Карпекин — комиссар гарнизона Малых Аджимушкайских каменоломен

Mitrofan Karpekin, commissar of the garrison in the Small Adzhimushkai stone quarries

А джимушкаи... Здається, тут немає місця, що не було б покремсане снарядами, полите кров'ю радянських людей... Тут у громадянську і у

Велику Вітчизняну війни хоробро билися партизанські загони, стояли на смерть безстрашні патріоти... У травні 1942 року біля стін Керчі розгорілись запеклі бої. Велика група радянських бійців, що не встигла переправитись на кавказький берег, спу­стилась у каменоломні Аджимушкая, щоб звідти продовжувати боротьбу з фашистами. Сміливці закріпились у багатокілометровому лабіринті ката-комбів на глибині 10—30 метрів. Два підземні гарнізони ні вдень ні вночі не давали гітлерівцям спокою. Воїнами у Великих каменоломнях команду­вали полковник П. М. Ягунов, підполковник Г. М. Бурмін, старший баталь­йонний комісар І. П. Парахін, в Малих каменоломнях гарнізон очолили підполковник С. А. Єрмаков, старший лейтенант М. Г. Поважний та батальйонний комісар М. М. Карпекін. У катакомбах діяло також кілька партизанських загонів. Фашисти блокували каменоломні, обрушували штольні, завалювали входи, отруювали радянських людей газами. Але їм не вдалося зламати волю мужніх захисників каменоломень. 170 днів протримались аджимушкаиці, відбиваючи атаки ворога... Гинули, але не здавалися.

Д джимушкай... Кажется, здесь нет места, которое не было бы исковер-^ кано снарядами, полито кровью советских людей... Здесь в граждан­скую и в Великую Отечественную войны храбро сражались партизанские отряды, стояли насмерть бесстрашные патриоты... В мае 1942 г. у стен Керчи разгорелись ожесточенные бои. Большая груп­па советских бойцов, не успевшая переправиться на кавказский берег, спус­тилась в каменоломни Аджимушкая, чтобы оттуда продолжать борьбу с фашистами. Отважные воины закрепились во многокилометровом лабирин­те катакомб на глубине 10—30 метров. Два подземных гарнизона ни днем ни ночью не давали гитлеровцам покоя. Воинами в Больших каменоломнях командовали полковник П. М. Ягунов, подполковник Г. М. Бурмин, старший батальонный комиссар И. П. Парахин, в Малых каменоломнях гарнизон воз­главили подполковник С. А. Ермаков, старший лейтенант М. Г. Поважный и батальонный комиссар М. Н. Карпекин, В катакомбах действовало также несколько партизанских отрядов. Фашисты блокировали катакомбы, разрушали штольни, заваливали входы, отравляли советских людей газами. Но им не удалось сломить волю му­жественных защитников каменоломен. 170 дней продержались аджимушкайцы, отражая атаки врага... Погибали, но не сдавались!

Т here is seemingly no place in the Adzhimushkai stone quarries which has * not been disfigured by shells or stained with the blood of the Soviet people.

Partisan detachments stood there to the last during both the Civil War and the Great Patriotic War. In May 1942, a large group of Soviet soldiers who failed to cross the Kerch Strait in time descended the catacombs of the Adzhimushkai stone quarries to make a base for assault on the fascists. Two subterranean garrisons located in the long and deep labyrinths gave the hitlerites no rest, night or day. One of the garrisons was headed by Colonel Yagunov, Lieutenant-Colonel Burmln and Commissar Parakhin, another — by Lieutenant-Colonel Yermakov, Senior Lieutenant Povazhny and Battalion Commissar Karpekin. Several partisan detach­ments were active in the quarries along with these units. The fascists did their utmost to destroy the subterranean detachments: they blockaded the quarries, brought down the galleries and poisoned the quarries' inhabitants with war gas. But nothing could break the will and fortitude of the courageous defenders. Repelling countless attacks by the enemy they stood their ground for 170 long days and nights... They died but did not give way.

42

Захисники Аджимушкайських каменоломень спускаються в штольні вшанувати світлу пам'ять загиблих товаришів

Защитники Аджимушкайских каменоломен спускаются в штольни почтить светлую память павших товарищей

Defenders of the Adzhimushkai stone quarries descend to the galleries to pay homage to their fallen comrades

43 44

Пам'ятник партизанам загону Кузьми Мухлиніна у 1943—1944 роках

Памятник партизанам отряда Кузьмы Мухлынина в 1943—1944 годах

Monument to partisans who fought under Kuzma Mukhlinin in 1943—1944

Пам'ятник партизанам громадянської та Великої Вітчизняної воєн

Памятник партизанам гражданской и Великой Отечественной войн

Monument to partisans of the Civil War and the Great Patriotic War

45

Аджимушкай. Обеліск на братській могилі радянських воїнів, які загинули в боях проти фашистських загарбників

Аджимушкай. Обелиск на братской могиле советских воинов, павших в боях с фашистскими захватчиками

Adzhimushkai. Obelisk on the common grave of Soviet soldiers who died in battles against fascist invaders

46, 47

Барельєфи при вході на військове кладовище

Барельефы при входе на воинское кладбище

Bas-reliefs at the entrance to the military cemetery

48

Військове кладовище. Меморіальна стіна біля братських могил

Воинское кладбище. Мемориальная стена у братских могил

Military cemetery. Memorial wall near common graves

51

Скульптор P. В. Сердюк. Автор барельєфів на військовому кладовищі

Скульптор Р. В. Сердюк. Автор барельефов на воинском кладбище

Sculptor Serdyuk, author of bas-reliefs in the military cemetery

арельєфи: Чджимушкайці» та Десантники» а військовому

сладовищі

• а р е л ь е ф ы : •< А д ж и м у ш к а й ц ы » І «Десантники» на

воинском кладбище

Bas-reliefs 'Adzhi­mushkai Defenders' and 'Landing Party' in the military cemetery

52, 53, 54

М. Я. Бут. Картини з галереї «Герої Аджимушкая»: «Офіцер морської піхоти», «Дитинство, обпалене війною», «Остання граната». Керченський історико-археологічний музей

Н. Я. Бут. Картины из галереи «Герои Аджимушкая»: «Офицер морской пехоты» «Детство, опаленное войной», «Последняя граната». Керченский историко-археологический музей

Canvases 'Marine Officer,' 'Childhood Scorched by the War' and 'The Last Grenade' by painter But are exhibited in the 'Heroes of Adzhimushkai' gallery of the Kerch Museum of History and Archeology

55, 56, 57

Портрет В. І. Леніна, партійний та комсомольський квитки, знайдені в Аджимушкайських каменоломнях.

Портрет В. И. Ленина, партийный и комсомольский билеты, найденные в Аджимушкайских каменоломнях

Portrait of Lenin, Party card and Komsomol card found in the Adzhimushkai stone quarries

І_| а південній околиці міста розкинулось рибальське селище Героївське. ' Нині важко навіть уявити, що вузенька смужка берега з золотими пля­жами — була ареною жорстокої битви. Воїни назвали Ельтиген «Вогненною землею». Сюди листопадової ночі 1943 року висадився десант 18-ї армії і моряки Чорноморського флоту. Ураганним вогнем зустріли наших бійців фашисти. На десантників обруши­лась злива бомб і снарядів, позаду бушувало штормове море, не даючи змоги надіслати підмогу, боєприпаси і продовольство. Здавалося, тут не­можливо протриматись і доби, а десантники трималися 36 довгих днів і ночей! До 20 танкових і піхотних атак на добу відбивали радянські бійці. Герої Епьтигена здійснили безприкладний рейд по тилах противника і за­хопили гору Мітрідат та південно-східну частину Керчі. Утримували позиції чотири доби. На допомогу десантникам підійшли катери і переправили їх на Тамань... Бойові дії ельтигенців скували значні сили гітлерівців, забез­печили висадку десанту і основних сил 56-ї армії на північному сході від Керчі. На місці легендарних боїв споруджується величний меморіальний комп­лекс. Та найкращим пам'ятником загиблим воїнам є нове селище Героївське. Подвиг на «Вогненній землі» творився в ім'я життя. І воно торжествує.

LJ а южной окраине города разместился рабочий поселок Героевское. Сегодня даже трудно представить, что узенькая полоска берега с зо­

лотыми пляжами была некогда ареной жестокой битвы. Воины назвали Эльтиген «Огненной землей». Сюда ноябрьской ночью 1943 г. высадился десант 18-й армии и моряки Черноморского флота. Мощным огнем встретили наших бойцов фашисты. На десантников обру­шился ураган бомб и снарядов, позади бушевало штормовое море, не да­вая возможности прислать подкрепление, боеприпасы и продовольствие. Казалось, тут немыслимо продержаться даже сутки, а десантники держа­лись 36 долгих дней и ночей! До 20 танковых и пехотных атак в сутки отражали советские бойцы. Герои Эльтигена осуществили беспримерный рейд по тылам противника — захватили гору Митридат и юго-восточную часть города. Удерживали эти позиции четверо суток. На помощь десантникам подошли катера и пере­правили их на Тамань... Боевые действия эльтигенцев сковали значительные силы гитлеровцев, обеспечили высадку десанта и основных сил 56-й армии на северо-востоке Керчи. На месте легендарных боев сооружается величественный мемориальный комплекс. Но лучший памятник погибшим — новый поселок Героевское. Подвиг на «Огненной земле» совершался во имя жизни. И она торжествует.

X he fishing settlement of Heroivske (Heroic) is located on the southern out-* skirts of Kerch. Today one can hardly believe that this narrow strip of coast­

line was the scene of fierce fighting. Eltigen, as it was previously called, went down in history as "Flaming Land." It was here that a group of soldiers of the 18th Army and of Black Sea sailors was landed in November 1943. The landing party met fierce opposition and without support from the rear it seemed impossible to hold out even for a day. But they stood their ground for 36 days, beating off up to 20 tank and infantry attacks every day. After an unprecedented attack on the enemy's rear, they captured Mithridates Mount and the south-east part of Kerch and managed to hold their positions for four days. Then several motor-boats came to their assistance to take them to the Taman Peninsula. The military operations of the landing party in Eltigen made possible the landing of the main forces of the 56th Army north-east of Kerch. A memorial complex is being built in Eltigen. But the renovated settlement of Heroivske is probably the finest monument to those who died for the lives of others.

59 Місце висадки десанту 56-ї армії у північно-східній частині міста 3 листопада 1943 року

Место высадки десанта 56-й армии в северо­восточной части города 3 ноября 1943 года

The spot in the north-eastern part of Kerch where the landing party of the 56th Army was staged on November 3, 1943

60, 61, 62, 63

Герої Радянського Союзу: генерал-майор Б. М. Аршинцев — командир гвардійського стрілецького корпусу; головстаршина Г. К. Петрова — санінструктор 386-го Окремого батальйону морської піхоти; капітан III рангу Д. А. Глухов — командир 1-го Новоросійського дивізіону морських мисливців; молодший лейтенант А. М. Кокорин

Герои Советского Союза: генерал-майор Б. Н. Аршинцев — командир гвардейского стрелкового корпуса; главстаршина Г. К. Петрова — санинструктор 386-го Отдельного батальона морской пехоты; капитан III ранга Д. А. Глухов — командир 1-го Новороссийского дивизиона морских охотни­ков; младший лейтенант А. М. Кокорин

Heroes of the Soviet Union: Major-General Arshintsev, commander of the Guards Infantry Corps; Chief Petty Officer Petrova, medical instructor in the 386th Detached Marines Battalion; Lieutenant Commander Glukhov, commander of the 1st Novorossiysk Submarine-Chasers Squadron Junior Lieutenant Kokorin

Пам'ятник військовим морякам

Памятник военным морякам

Monument to sailors

65

Пам'ятник партизанам Старокарантинських каменоломень

Памятник партизанам С т а р о -карантинских каменоломен

Monument to parti­sans of the Staro-karantinsky stone quarries

66

Висота, на якій взвод десантників-ельтигенців під командуванням Героя Радянського Союзу лейтенанта О. Д. Шумського тримав кругову оборону

Высота, на которой взвод десантников-эльтигенцев под командованием Героя Советского Союза лейтенанта А. Д. Шумского держал круговую оборону

The hill on which the Eltigen landing party, commanded by Lieutenant Shumsky, Hero of the Soviet Union, held all-round defense

67

Селище Героївське. Місце висадки десанту

Поселок Героевское. Место высадки десанта

The spot in the Heroivske settlement where the landing was staged

68

Мотобот, який брав участь у висадці десанту на Ельтиген

Мотобот, участвовавший в высадке десанта на Эльтиген

Motorboat used for landing of troops in Eltigen

Ельтиген. Тут у 1 943 році знаходилась підземна операційна госпіталю Эльтиген. Здесь в 1943 году размещалась под­земная операци­онная госпиталя

The spot in Eltigen where the subterranean op­erating-room was located in 1943

70 Ельтиген. Криниця, якою користувалися десантники у 1943 році

Эльтиген. Колодец, которым пользо­вались десантники в 1943 году The well in Eltigen from which the members of the 1943 landing party got water

71 Обеліск Слави на честь воїнів Окремої Приморської армії та моряків Азовської військової флотилії

Обелиск Славы в честь воинов Отдельной При­морской армии и моряков Азовской военной флотилии

Glory Obelisk commemorating soldiers of the Detached Maritime Army and sailors of the Azov Flotilla

72

Десант форсує Керченську протоку. Листопад 1943 року

Десант форсирует Керченский пролив. Ноябрь 1943 года

Members of the landing party crossing the Kerch Strait in November 1943

И Висадка десанту в північно-східній частині міста у листопаді 1943 року

Высадка десанта в северо-восточной части города. Ноябрь 1943 года

Landing of troops in the north-eastern part of Kerch in November 1943

74

Начальник політвідділу 18-ї армії полковник Л . І. Брежнєв (праворуч) на Північно-Кавказькому фронті. 1943 рік

Начальник политотдела 18-й армии полковник Л. И. Брежнєв (справа) на Северо-Кавказском фронте. 1943 год

Colonel Leonid Brezhnev (extreme right), head of the political department of the 18th Army, on the North-Caucasian Front in 1943

Бій на території заводу імені П. Л. Войкова в листопаді 1943 року Бой на территории завода имени П. Л . Войкова в ноябре 1 943 года

Fighting in the grounds of the Voikov Metal­lurgical Works in November 1943

76 Артилеристи ведуть вогонь по фашистських загарбниках

Артиллеристы ведут огонь по фашистским захватчикам

Soviet artillerymen shelling the fascist invaders

77 Маршал Радянського Союзу К. Є. Ворошилов, контрадмірал Г. М. Холостяков, командуючий Окремою Примор­ською армією генерал-полковник І. Ю. Петров під Керчю

Маршал Советского Союза К. Е. Ворошилов, контрадмирал Г. Н. Холостяков, командующий Отдельной При­морской армией генерал-полковник И. Е. Петров под Керчью

Marshal of the Soviet Union Voroshilov, Rear Admiral Kholostya-kov and Colonel-General Petrov, commander of the Detached Maritime Army, in the vicinity of Kerch

78

Підняття Червоного прапора на горі Мітрідат

Водружение Красного знамени на горе Митридат

Hoisting of the red banner on Mithri­dates Mount

79

Святковий фейерверк у День Перемоги

Праздничный фейерверк в День Победы

Festive fireworks on V-Day

П юблять керчани свою центральну площу, яка носить ім'я В. І. Леніна. ' До послуг господарів та гостей міста багато парків у робітничих сели­щах. Радують око красиві вулиці, майдани, сквери. Зелені насадження ста­новлять приблизно 1/5 території міста. Піклуються в місті-герої про охорону здоров'я трудящих. Тут збудовано й обладнано за останнім словом медич­ної науки лікарні, поліклініки, аптеки. Керч — місто учнів і студентів. У більш як тридцяти загальноосвітніх шко­лах навчається понад 20 тисяч дітей, є металургійний та судномеханічний технікуми, шість професійно-технічних училищ, філіал Донецького торго­вельного інституту, медичне училище тощо. Творчі пошуки й здобутки Азово-Чорноморського науково-дослідного інституту рибного господарст­ва та океанографії відомі далеко за межами нашої Батьківщини. Праців­ники цього закладу, розробляючи нові методи вилову риби, подають вели­ку практичну допомогу рибалкам. Тепер риболовецькі судна, що виру­шають із Керчі, ведуть промисел у найвіддаленіших районах світового океану. Дбають керчани і про розвиток культури. У місті є драматичний театр, 18 клубів, 7 кінотеатрів. Своє мистецьке вміння щорічно демонструють понад 100 колективів художньої самодіяльності.

П юбят керчане свою центральную площадь, носящую имя В. И. Ленина. * 1 Радуют взор красивые улицы, площади, скверы, к услугам хозяев и гостей города множество парков в рабочих поселках. Зеленые насаждения составляют приблизительно 1/5 территории города. Заботятся в городе-ге­рое об охране здоровья трудящихся. Здесь сооружены и оборудованы по последнему слову медицинской науки больницы, поликлиники, аптеки. Керчь — город учащихся и студентов. Более чем в тридцати общеобразо­вательных школах обучается свыше 20 тысяч детей, есть металлургический и судомеханический техникумы, 6 профессионально-технических училищ, филиал Донецкого торгового института, медицинское училище и другие. Творческие поиски и достижения Азово-Черноморского научно-исследо­вательского института рыбного хозяйства и океанографии известны далеко за пределами нашей Родины. Сотрудники этого учреждения, разрабатывая новые методы добычи рыбы, оказывают большую практическую помощь рыбакам. Теперь рыболовные суда, выходящие из Керчи, ведут промысел в самых отдаленных районах мирового океана. Заботятся керчане и о развитии культуры. В городе есть драматический театр, 18 клубов, 7 кинотеатров. Свое творчество ежегодно демонстрируют более 100 коллективов художественной самодеятельности.

N umerous parks and gardens, beautiful streets and squares cannot fail to gladden the eye of visitors to Kerch. One fifth of the city's territory is

covered by parkland. Hospitals, polyclinics and chemists' provided with the latest medical equipment take care of the people's health. Kerch has 30 schools of general education with over 20.000 students, a metallur­gical school and a school for ship mechanics, a medical school, six vocational schools and the branch of the Donetsk Institute of Commerce. The Scientific-Research Institute of Fishing and Oceanography is known far beyond the borders of the Soviet Union. In developing new methods of catching fish, the Institute greatly helps fishermen.- Today fishing boats from Kerch can be seen in the most distant parts of the world. Kerch has a drama theater, 18 clubs, 7 cinemas and over 100 amateur art groups.

81

Площа імені Леніна

Площадь имени Ленина

Lenin Square

83

Автовокзал

Автовокзал

Bus station

84

Залізничний вокзал

Железнодорожный вокзал

Railway station

85

Морський вокзал

Морской вокзал

Sea terminal

Аеровокзал

Аэровокзал

Airport building

36

Пам'ятник п і о н е р о в і - г е р о ю В о л о д і Д у б і н і н у

Памятник п и о н е р у - г е р о ю В о л о д е Д у б и н и н у

Monument to heroic Young Pioneer, Volodya Dubinin

87

П е р ш и й дзвоник у школ і імені В о л о д і Дуб ін іна

Первый звонок в ш к о л е , носящей имя В о л о д и Д у б и н и н а

They study in the school named after Volodya Dubinin

90

Пам'ятник льотчиці Герою Радянського Союзу Жені Руднєвій

Памятник летчице Герою Советского Союза Жене Рудневой

Monument to woman pilot Zhenya Rudneva, Hero of the Soviet Union

Вулиця Кірова

Улица Кирова

Kirov Street

89

Меморіальна дошка на місці страти більшовика-підпільника І. І. Цвілика

Мемориальная доска на месте казни большевика-подпольщика И. И. Цвелика

Memorial plaque on the spot where Bolshevik Tsvilik, member of the under­ground organization, was executed

Будинок Азово-Чорноморського науково-дослідного інституту риболовства та океанографії

Здание Азово-Черноморского научно-исследовательского института рыболовства и океанографии

Building of the Scientific-Research Institute of Fishing and Oceanography

92

Меморіальна дошка в пам'ять про загиблих учасників повстання 22—23 травня 1919 року

Мемориальная доска в память о погибших участниках восстания 22—23 мая 1919 года

Memorial plaque commemorating participants in the armed uprising on May 22—23, 1919

93 Пам'ятник льотчиці Герою Радянського Союзу Вірі Білик Памятник летчице Герою Советского Союза Вере Белик Monument to woman pilot Vera Bilik, Hero of the Soviet Union

95

Середня школа № 20

Средняя школа № 20

Secondary school No. 20

96

Новобудови на вулиці Бувіна

Новостройки на улице Бувина

New buildings in Buvin Street

97

У Приморському парку

В Приморском парке

Primorsky Park

Зулиця Горького

/лица Горького

Зогку Street

98

Драмтеатр імені Пушкіна

Драмтеатр имени Пушкина

The Pushkin Drama Theater

99

Кінотеатр «Україна»

Кинотеатр «Украина»

The Ukraine Cinema

100, 101

Ресторан «Рибальський с тан»

Ресторан «Рыбацкий с т а н »

Rybalsky Stan (Fishermen's Camp) Restaurant

О давна Керч була відома як значний торговельний центр Криму. Водний шлях зв'язує місто з багатьма портами Чорномор'я, з країнами Близь­

кого Сходу. З Керченського морського порту відправляються найрізнома­нітніші вантажі: залізна руда і вироби металургійної промисловості, буді­вельні матеріали і продукти харчування. Відступаючи, гітлерівці повністю знищили портове господарство міста. За нечувано короткі строки керчани не лише відбудували, а й повністю рекон­струювали торговельний порт. Тепер кораблі йдуть звідси у 20 країн світу. Змагаючись за успішне виконання планів десятої п'ятирічки, керченські портовики ідуть в авангарді трудівників міста-героя. Вони постійно підви­щують продуктивність праці, застосовують нові методи вантажно-розванта­жувальних робіт. Росте судноплавне господарство міста. Збільшується кіль­кість сучасних пасажирських теплоходів, суден на підводних крилах. Пишаються керчани і паромною переправою, яка зв'язала кримський і кавказький береги. Керч має повітряне сполучення з багатьма містами країни. Швидко зростає в місті вантажний і пасажирський автотранспорт, відбу­вається його технічне переоснащення.

І / ерчь издавна была известна как значительный торговый центр Крыма. Водный путь связывает город со многими портами Черноморья, со

странами Ближнего Востока. Из Керченского морского порта отправляют самые разнообразные грузы: железную руду и изделия металлургической промышленности, строительные материалы и продукты питания. Отступая, гитлеровцы полностью уничтожили портовое хозяйство города. В неслыханно короткие сроки керчане не только восстановили, но и пол­ностью реконструировали торговый порт. Теперь корабли идут отсюда в 20 стран мира. Соревнуясь за успешное выполнение планов десятой пятилетки, керчен­ские портовики идут в авангарде тружеников города-героя. Они постоян­но повышают производительность труда, применяют новые методы погру-зочно-разгрузочных работ. Растет судоходное хозяйство города. Увеличи­вается количество современных пассажирских теплоходов, судов на под­водных крыльях. Гордятся керчане и паромной переправой, связавшей крымский и кавказский берега. Керчь имеет воздушное сообщение со многими городами страны. Быстро растет в городе грузовой и пассажирский автотранспорт, проис­ходит его техническое переоснащение.

S ince olden times Kerch has been known as a significant trade center in the Crimea. Water routes link the city to many seaports on the Black Sea

and of the Middle East. The most varied goods are shipped from Kerch: iron ore and products of the metallurgical industry, building materials and food products. Before retreating the hitlerites heavily damaged the seaport. But it was restored and completely reconstructed within a very short period of time. Today ships from Kerch sail to 20 foreign countries. Engaged in the socialist emulation movement for the successful implementation of the current Five-Year Plan, Kerch dockers are in the vanguard of the working people of the city. They constantly increase the efficiency of labor and use new methods of loading and unloading. The number of passenger motor ships and hydrofoils is continually growing. The residents of Kerch take a legitimate pride in the ferries connecting the Crimean and Caucasian shores of the Black Sea. Numerous air routes link Kerch to different cities in the Soviet Union. Both cargo and passenger transport is being developed at a rapid pace.

105, 106, 107

Морський вокзал і пасажирський причал морського торговельного порту

Морской вокзал и пассажирский причал морского торгового порта

Seaport building and passenger land­ing stage in the commercial port

108

Керченська паромна переправа

Керченская паромная переправа

Loading the rail ferry

109

Залізничний паром

Ж е л е з н о д о р о ж н ы й паром

The Kerch fer ry -boat

110

Керченський судноремонтний завод

Керченский судоремонтный завод

The Kerch Ship Repairing Yard

111, 112, 113

На Керченському судноремонтному заводі

На Керченском судоремонтном заводе

The Kerch Ship Repairing Yard

114

Склотарний завод

Стеклотарный завод

The Kerch Glass Package Plant

115

Музей склотарного заводу

Музей стеклотарного завода

Museum of the Kerch Glass Package Plant

116

Ударник комуністичної праці склотарного заводу шліфувальник-алмазник М. П. Мелещенко

Ударник коммунистического труда стеклотарного завода шлифовальщик-алмазчик Н. П. Мелещенко

Diamond grinder Mikola Meleshchenko, advanced worker at the Glass Package Plant

118

У машинно-ванному цеху склотарного заводу

В машинно-ванном цехе стекло-тарного завода

In a workshop of the Glass Package Plant

Дільниця виготовлення сортового посуду

Участок изготовления сортовой посуды

Workers of the Glass Package Plant

ДА еталургіинии завод імені П. Л. Войкова, Комиш-Бурунський залізоруд-' * ний комбінат, труболиварний та склотарний заводи... Понад сорок про­мислових підприємств діє в Керчі, продукція яких добре відома за межами республіки. Більш як вісім мільйонів тонн руди щороку видобувають ко-мишбурунці і виробляють понад чотири мільйони тонн агломерату, забез­печують металургійні заводи півдня країни вапном. На комбінаті багато славних трударів, які з честю виконують завдання п'ятирічки. Кожному, хто відвідує Керч, впадають у вічі крани, риштування, інші атри­бути будівництва. І це не дивно. Керч молодіє, постійно оновлюється. Чима­ла заслуга в цьому трудівників тресту «Керчметалургбуд», де налічується понад 700 комуністів. Руками металургбудівців споруджено драматичний театр, головпоштамт, універмаг «Чайка», готель «Керч». Зведено найбільший в країні цех емальованого посуду заводу ім. П. Л. Вой­кова і скляний комбінат. Металурги, гірники, будівельники — всі трудівни­ки повсякденно борються за перетворення Керчі на місто високопродук­тивної праці, високої культури і зразкового громадського порядку, праг­нуть зробити його ще впорядкованішим і красивішим.

Д А еталлургический завод имени П. Л. Войкова, Камыш-Бурунскии желе­зорудный комбинат, труболитейный и стеклотарныи заводы — всего

в Керчи около 40 промышленных предприятий. Их продукция хорошо известна за пределами республики. Свыше восьми миллионов тонн руды ежегодно добывают камышбурунцы, производят более четырех миллио­нов тонн агломерата, обеспечивают металлургические заводы юга страны известняком. На комбинате работает много славных тружеников, с честью выполняющих задания пятилетки. Кто бы ни посетил Керчь, непременно обратит внимание на кріньї, леса, другие атрибуты строительства. И это не удивляет. Керчь хорошеет, мо­лодеет, постоянно обновляется. Немалая заслуга в этом тружеников треста «Керчьметаллургстрои», где насчитывается более 700 коммунистов. Руками металлургстроевцев сооружены драматический театр, главпочтамт, универ­маг «Чайка», гостиница «Керчь». Недавно построены крупнейший в стране цех эмалированной посуды за­вода им. П. Л. Войкова и стекольный комбинат. Металлурги, горняки, строители — все труженики города-героя повседнев­но борются за превращение Керчи в город высокопроизводительного труда, высокой культуры и образцового общественного порядка.

Д Д ore than 40 industrial enterprises, whose products are known far and ' * wide, function in Kerch, he biggest of them are the Voikov Metallurgical Works, the Komish-Burun Iron Ore Combine, the Tube Casting Plant and the Glass Package Plant. The Komish-Burun Combine annually extracts over 8 million tons of iron ore, manufactures more than 4 million tons of agglomerate and pro­vides metallurgical plants in the south of the country with limestone. There are many advanced workers at the Combine who successfully cope with the tasks of the current Five-Year Plan. Cranes and scaffolding are part of the Kerch landscape. This is only natural as construction work is going on at a rapid pace. Many new buildings, including the drama theater, the central Post Office, the Chaika department store and Hotel Kerch, owe their existence to builders from the Kerchmetalurgbud Trust. Metallurgists, miners and builders — all the workers of Kerch, do their utmost to make their city one of highly efficient labor, high culture and immaculate order.

120

Відвально-транспортний міст на руднику Комиш-Бурунського залізорудного комбінату

Отвально-транспортный мост на руднике Камыш-Бурунского железорудного комбината

Transport bridge in the quarry of the Komish-Burun Iron Ore Combine

121, 122, 123

Звідси відправляється агломерат на металургійні заводи країни

Отсюда отправляется агломерат на металлургические заводы страны

This is the place from where agglomerate is shipped to metallurgical plants in different parts of the country

124

Склад гарячого агломерату на залізорудному комбінаті

Склад горячего агломерата на железорудном комбинате

Agglomerate store in the grounds of the Iron Ore Combine

125

Іде агломерат

Идет агломерат

Agglomerate production

126

Пам'ятник П. Л. Войкову

Памятник П. Л . Войкову

Monument to Pyotr Voikov

127

Металургійний завод ім. П. Л . Войкова

Металлургический завод им. П. Л . Войкова

The Voikov Metallurgical Works

130, 131

Монтаж і налагодження устаткування в цеху емальованого посуду металургійного заводу імені П. Л. Войкова

Монтаж и наладка оборудования в цехе эмальпосуды металлургического завода имени П. Л. Войкова

Mounters and fitters in the Enamel Dishes Shop of the Voikov Metallurgical Works

Вони поповнили ряди орденоносної керченської К О М С О М О Л І !

Они пополнили ряды орденоносной керченской комсомолии

These young people have been accept­ed for the Kerch order-bearing Komsomol organi­zation

133

Зустріч молодих судноремонти икі в з ветераном трьох воєн, розвідником 1-ї Кінної армії М. В. Казановим

Встреча молодых судоремонтников с ветераном трех войн, разведчиком 1-й Конной армии Н. В. Казаковым

Young workers of the Ship Repairing Yard with war veteran Nikolai Kazakov who was scout of the 1st Mounted Army during the Civil War

Ґ 1 о-різному називалась Керч у різні періоди історії. Багато віків тому ' її називали Пантікапесм, що означає «рибний шлях». З давніх-давен рибний промисел був одним з основних занять жителів міста. Щедрі дари Азовського и Чорного морів і сьогодні визначають не­абияку роль цієї галузі народного господарства у промисловості Керчі. Питома вага риболовства в ній становить близько ЗО процентів. Тепер кер­ченські рибалки дедалі частіше виходять на лов у простори світового океа­ну. За післявоєнні роки відбулося повне технічне переоснащення риболо­вецького флоту. Найбільше підприємство міста — об'єднання «Керчрибпром». У його скла­ді — новий рибний порт з потужним крановим господарством і холо­дильником, рибопереробний, консервний, деревопереробний заводи. Від­мінно трудяться екіпажі траулерів «Герои Аджимушкая», «Герои Эльтигена», «Ван-Гог», «Меганом», «Казантип», «Зодиак» та інші. У колективі об'єднан­ня багато знатних, заслужених людей. Серед передовиків — бригади слю­сарів І. В. Гамоліна, рибообробниць Л. І. Смирновой, бригади рибалок, яких очолюють Герой Соціалістичної Праці В. К. Почтар та І. П. Гребеник.

Г 1 о-разному называлась Керчь в различные времена. Много столетий ' назад ее именовали Пантикапеем, что значит «рыбный путь». Испокон веков рыбный промысел был одним из основных занятий жите­лей города. Щедрые дары Азовского и Черного морей и сегодня опре­деляют немаловажную роль этой отрасли народного хозяйства в промыш­ленности Керчи. Удельный вес рыболовства составляет более 30 процен­тов. Сейчас керченские рыбаки все чаще выходят на промысел в просто­ры мирового океана. За послевоенные годы произошло полное техничес­кое переоснащение рыболовного флота. Крупнейшее предприятие города — объединение «Керчьрыбпром». В его составе — новый рыбный порт с мощным крановым хозяйством и холо­дильником, рыбообрабатывающий, консервный, деревообрабатывающий заводы. Отлично трудятся экипажи траулеров «Герои Аджимушкая», «Ге­рои Эльтигена», «Ван-Гог», «Меганом», «Казантип», «Зодиак» и другие. В коллективе объединения много знатных, заслуженных людей. Среди пе­редовиков — бригада слесарей И. В. Гамолина, рыбообработчиц Л. И. Смир­новой, бригади рыбаков, которых возглавляют Герой Социалистического Труда В. К. Почтарь и И. Ф. Гребенник.

Д f different times the city of Kerch bore different names. Centuries ago it " was called Panticapeum which means 'fish way.' Since olden times fishing has been one of the main occupations of the inha­bitants of Kerch. Today, the fishing industry occupies a prominent place in the economy of the city making up 30 per cent of the total volume. The Kerch fishing fleet has been completely re-equipped since the war. Nowa­days fishing boats from Kerch can be seen in the most distant corners of the world. The Kerchribprom Amalgamation, the city's biggest enterprise, includes a new fishing port with powerful cranes, refrigirator, fish-factory, fish cannery and woodworking plant in its grounds. There are many advanced workers employed at the Amalgamation. Among them are crews of the trawlers Geroi Adzhimushkaya, Geroi Eltigena, Meganom, Kazantip, and Zodiak, and also fitters' team under Gamolin, fish working team under Smirnova and fishermen's teams headed by Hero of Socialist Labor Poch-tar and Grebenik.

135

Морський рибний порт виробничого об'єднання «Керчрибпром»

Морской рыбный порт производственного объединения «Керчьрыбпром»

Fishing port of the Kerchribprom Amalgamation

136

Рефрижераторне судно «Амурский залив»

Рефрижераторное судно «Амурский залив»

Amursky Zaliv refrigerator ship

137

Штурман А. Т. Мельник та рульовий П. І. Степаненко

Штурман А. Т. Мельник и рулевой П. И. Степаненко

Navigator Olexiy Melnik and helmsman Petro Stepanenko

138, 139

Іде путина

Идет путина

The fishing season in full swing

140

У центральній міжколгоспній лабораторії «Кримрибколгоспспілки»

В центральной межколхозной лаборатории «Крымрыбакколхозсоюза»

Laboratory assistant at the Crimean Central Interkolkhoz Laboratory

141, 142

Багатий улов...

Богатый улов...

A good catch

143, 144

Його обробка

Его обработка

In the grounds of the Kerch Fish Factory

145

... і виростають гори готової продукції

... и вырастают горы готовой продукции

The produce of the Kerch fish industry

146, 147, 148

На виставці дарів моря та радіо­акустичної апара­тури в міському парку культури й відпочинку

На выставке даров моря и радио­акустической аппаратуры в городском парке культуры и отдыха

Exhibition "Gifts of the Sea and Radioacoustic Equipment" in the City Park of Culture and Rest

149, 150, 151

Керченський морський рибний порт

Керченский морской рыбный порт

The Kerch Fishing Port

152

Капітан-директор передового промислово-виробничого рефрижератора «Ткварчели» В. Т. Бутримов

Капитан-директор передового промыслово-производственного рефрижератора «Ткварчели» В. Т. Бутримов

Veniamin Butrimov, director-captain of the Tkvarcheli refrigerator ship

!/• о ж н о г о року керчани відзначають традиційний Д е н ь рибалки веселим морським святом. С у р м л я т ь ф а н ф а р и , сповіщають про початок т о р ­

жества. В цей день р а п о р т у ю т ь про свої з д о б у т к и і ті , хто виходить на пов у в ідкрите море, і хто випускає рибну п р о д у к ц і ю , хто ремонтує кораб ­лі . . . Взагалі , в Керчі немає ж о д н о ї л ю д и н и , котра в якійсь мірі не мала б в ідношення д о моря . Усіма барвами веселки квітує свято. З 'являється в оточенні к о л о р и т н о г о почту цар Нептун. . . П о в с ю д и співи, танці. Змагаються між с о б о ю у сприт ­ності і вправності кращі спортсмени. А як зайде сонце і місто оповиє вечірній серпанок, у небо зринуть р ізно ­кол ірні вогні святкового фейерверку . В його світлі вам по -новому в ідкри ­ються краєвиди міста, закарбуються у пам яті усміхнені обличчя щасливих л ю д е й . Щасливих своїм сьогоденням, гордих минулим, упевнених у своєму майбутньому .

С ж е г о д н о керчане отмечают традиционный Д е н ь рыбака своеобразным ™ морским праздником. Трубят ф а н ф а р ы , возвещая о начале торжества . В этот день р а п о р т у ю т о своих д о с т и ж е н и я х и те, кто выходит на лов в открытое море , и те, кто производит р ы б н у ю п р о д у к ц и ю , кто р е м о н т и р у ­ет корабли. . . Вообще в Керчи вряд ли найдется семья, которая в какой-то степени не была бы связана с м о р е м . Вот почему такими м н о г о л ю д ­ными становятся в этот день набережные, п р и л е г а ю щ и е к ним п л я ж и и парки. Кажется , все цвета радуги вплелись в праздничный наряд г о р о д а . Появ­ляется в о к р у ж е н и и к о л о р и т н о й свиты царь Нептун. . . Всюду песни, танцы. С о р е в н у ю т с я м е ж д у собой в ловкости и сноровке лучшие спортсмены. А когда на г о р о д опустятся сумерки , в небо взлетят разноцветные огни праздничного ф е й е р в е р к а . В их свете п о - н о в о м у о т к р о ю т с я очертания го­рода , запечатпятся в памяти улыбающиеся лица счастливых л ю д е й . Счаст­ливых своим настоящим, гордых п р о ш л ы м , уверенных в своем б у д у щ е м .

СГ ishermen's Day, a traditional holiday of the inhabitants of maritime cities, ' is annually celebrated in Kerch. On this day fishermen, workers in the fish industry and ship-repairors — all the working people of the city — report on their achievements. The holiday begins with the sound of trumpets. People can be seen singing and dancing everywhere. The city's best sportsmen take part in traditional competi­tions. Surrounded by his colorful entourage Neptune, god of the sea, appears. After the sunset, when darkness descends on the city, the sky will suddanly flash with a myriad lights of festive fireworks.

154

Свято День рибалки

Праздник День рыбака

The Fishermen's Day holiday

155, 156, 157

Театралізована вистава «Вихід морського царя «Нептуна»

Театрализованное представление «Выход морского царя «Нептуна»

'God of the Sea, Neptune' drama­tized performance

158, 159

У такій виставі учасників набагато більше, ніж глядачів

В таком представлении участников намного больше, чем зрителей

Part ic ipants much more

in such a per formance are numerous than spectators

160, 161, 162

Свято продовжується. Виступають вокально-інструментальний ансамбль клубу працівників держторгівлі, народний дитячий ансамбль танцю «Керчанка», кримський вокально-хореографічний ансамбль «Таврія»

Праздник продолжается. Выступают вокально-инструментальный ансамбль клуба работников госторговли, народный детский ансамбль танца «Керчанка», крымский вокально-хореографический ансамбль «Таврия»

Vocal and instrumental ensemble of the Club of State Trade, children's dance ensemble 'Kerchanka' and the Crimean vocal and dance ensemble 'Tauria' performing on Fishermen's Day

163, 164

За традицією День рибалки завершується парадом риболовецьких суден і святковим фейерверком

По традиции День рыбака завершается парадом рыболовецких судов и праздничным фейерверком

By tradition Fishermen's Day is concluded by a parade of fishing boats and festive fireworks

165

Химерні обриси прибережних скель

Причудливые очертания прибрежных скал

Outlines of the off-shore rocks

166

Водна станція судноремонтного заводу

Водная станция судоремонтного завода

Swimming pool of the Ship Repairing Yard

167, 168, 169

Мальовничі береги Керченського півострова приваблюють багатьох відпочиваючих і туристів

Живописные берега Керченского полуострова привлекают многих отдыхающих и туристов

Picturesque shores of the Kerch Peninsula attract numerous holiday makers and tourists

ДА айже двісті років на території Керчі та її околицях вчені ведуть архео­логічні розкопки. Історія міста стародавня. Багато із знайдених пам'яток

матеріальної культури стало експонатами найбільших музеїв країни. Чимало реліквій сивої давнини зберігається і в Керченському історико-ар-хеологічному музеї. У церкві Іоанна Предтечі (кінець IX ст.) є велике сховище лапідаріїв — каменів із написами. Це своєрідний архів міста. Він стисло розповідає про кіммерійців та скіфів, про грецьке поселення Панті-капей і колись могутнє Боспорське рабовласницьке царство, про «місто ковалів» Корчев, колонію генуезьких купців Черкіо... Залишки фортечних валів, курганів, склепи й катакомби розкривають перед дослідниками таємниці століть. Не раз завойовники перетворювали Керч на попіл і руїни, але місто, мов казковий фенікс, відроджувалось до життя, ставало ще красивішим і ба­гатшим. Яскраве підтвердження цьому — сьогоднішній день міста-героя, міста-солдата, що нині славиться трудовими подвигами.

Г1 очти двести лет на территории Керчи и ее окрестностей ученые ве-' • дут археологические раскопки. История города — древняя. Многое из наиденных памятников материальной культуры стало экспонатами круп­нейших музеев страны. Немало реликвий седой старины сохраняется и в Керченском историко-археологическом музее. В церкви Иоанна Предтечи [конец IX в.) есть большое хранилище лапидарнее — камней с надписями. Это своеобразный архив города. Он кратко рассказывает о киммерийцах и скифах, о гречес­ком поселении Пантикапее и о когда-то могущественном Боспорском ра­бовладельческом царстве, о «городе кузнецов» Корчеве, о колонии гену­эзских купцов Черкио. Остатки крепостных валов, курганов, склепы и катакомбы раскрывают пе­ред исследователями тайны веков. Не раз завоеватели превращали Керчь в пепел и руины, но город, слов­но сказочный феникс, возрождался к жизни, становился еще красивее и богаче. Яркое подтверждение тому — сегодняшний день города-героя, города-солдата, который славится ныне трудовыми подвигами.

Д rcheological excavations have been conducted in the city of Kerch and its environs for almost 200 years. Kerch has a 26-century-long history. Many

of the finds discovered during the excavations have been put on display in the biggest museums of the Soviet Union. The Kerch Museum of History and Archeology also has quite a lot of objects from the distant past. There is a large collection of lapidary stones in the Church of St. John the Baptist (built in the late 9th century). This collection is a unique record of Cimmerians and Scythians, of the ancient Greek town of Panticapeum and once powerful slave-owning Bosporan Kingdom, of the blacksmiths' town of Korchev and the Genoese merchants' colony of Cerchio... . The remnants of ramparts, ancient barrows, vaults and catacombs reveal many mysteries of the past to investigators. More than once invadars razed Kerch to the ground, but the city, like the myth­ical phoenix, rose from the ashes to become even more rich and beautiful. Modern Kerch, a city of glory and outstanding labor achievements, is vivid proof of this.

171

Фортеця Єнікале. Пам'ятка архітектури X V I I — X V I I I століть

Крепость Еникале. Памятник архитектуры X V I I — X V I I I веков

The fortress of Enikale, monument of the 17th —18th centuries

Дромос Царського кургану. Пам'ятка архітектури (IV ст. до н. е.)

Дромос Царского кургана. Памятник архитектуры (IV век до н. э.) Dromos of fhe Royal Barrow, monument of the 4th century В. C.

173 Розкопки городища Мірмекій (VI ст. до н. е.— III ст. н. е.) Раскопки городища Мирмекий (VI век до н. э.— III век н. э.) Site of the ancient town of Myrmekion (6th century В. C.— 3rd century A. D.)

174

Розкопки городища Пантікапей, колишньої столиці Боспорської держави (VI ст. до н. е.— IV ст. н. е.) Раскопки городища Пантикапей, бывшей столицы Боспорского государства (VI век до н. э.— IV век н. э.) Site of the ancient Pantica-peum, capital city of the Bosporan Kingdom (6th century В. C.— 4th century A. D.)

Мелек-Чесменський курган. Пам'ятка архітектури (IV ст. до н. е.)

Мелек-Чесменский курган. Памятник архитектуры (IV в. до н. э.)

Melek-Chesmen burial mound, monument of the 4th century В. C.

176, 177

Символ мужності і стійкості — гору Мітрідат — видно і з суші і з моря

Символ мужества и стойкости — гора Митридат — видна и с суши и с моря

Mithridates Mount can be seen from every corner of the city and from the sea

ГОРОД-ГЕРОЙ КЕРЧЬ Ф о т о а л ь б о м

(На украинском, русском и английском языках)

Автор фото Михаил Артемонович Мельник Авторы текста: Тамара Николаевна Авраменко Владимир Петрович Мельник Иван Макарович Емельянов Художник Алексей Петрович Полянский Редакционная коллегия: Сергей Александрович Чистов Ирина Александровна Мордвина Виктория Николаевна Боровкова Издательство «Мистецтво», Киев, 1977

Редактор Л . П. Р а т у ш н а я Редактор текста на английском языке В. С. К о т о л у п о в Технический редактор Н. П. Н о в и к Корректор П. Г. Г а в р и л е ц

ЬФ 40984. Темплан 1975 р. Поз . 841. Здано на виробництво 17/11 1975 р. Підписано до друку 20/Х 1976 р. Папір крейд. Формат 7 0 Х Х90'/ів- Ф і з . друк. арк. 10,0. Умови, друк, арк. 11,7. О б л . вид. арк. 13,30. Зам. 5-2136. Тираж 60 000. Ц іна 2 крб. 27 коп. Видавництво «Мистецтво», Київ, Свердлова, 19. Головне підприємство республіканського ви­робничого об'єднання «Поліграфкнига» Д е р ж -комвидаву У Р С Р , Київ, Довженка, 3.