ФІЗИЧНА ОСОБА - ПІДПРИЄМЕЦЬ

РАК ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ 90400, М.Хуст, вул.Ювілейна, 13. тел.4-31-97 , моб. Тел.097-900-3070

__________________________________________________________________ м.Хуст, банк ТВБВ 10006/0114 .ФЗОУ ВАТ «Ощадбанк», р/р 26006511415757 ,

МФО 312356, код ЄДРПОУ 2805318677 .

№2018529874 від 29.05.2018 ___________________________________

(реєстраційний номер справи про

оцінку впливу на довкілля

плавнової діяльності)

ЗВІТ

З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

з видобування корисних копалин (підземних вод)

на родовищі «Нарцис» з метою промислового розливу та

оздоровлення відпочиваючих в с. Велятино, Хустського району,

Закарпатської області

Фізична особа-підприємець _________________ В.В. Рак

« 11_» жовтня 2018 р.

Хуст 2018

2

ЗМІСТ

1. Опис планованої діяльності 4

1.1. Опис місця провадження планованої діяльності 4

1.2. Цілі планованої діяльності 7

1.2.1 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за

потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні

земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та

провадження планованої діяльності

7

1.2.2 Опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема

виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та

природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які

планується використовувати;

12

1.2.3 Оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного,

світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також

випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності

15

2. Опис виправданих альтернатив планованої діяльності, основних причин

обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків

17

3. Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної

зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки

природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі

доступної екологічної інформації та наукових знань

17

4. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої

діяльності та її альтернативних варіантів у тому числі здоров’я населення,

стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення

земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому

числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об’єкти,

включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину,

ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв’язки між цими

факторами;

31

5. Опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності ,

зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та

чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за

наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності,

очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу

(включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний,

кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та

довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний

вплив), зумовленого:

32

6. Опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів

на довкілля та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а

також використовувані дані про стан довкілля

35

7. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення,

уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на

довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів

36

8. Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля,

зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій,

заходів запобігання чи пом’якшення впливу надзвичайних ситуацій на

довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації

36

3

9. Визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх

технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з

оцінки впливу на довкілля

37

10. Усі зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень

та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки

впливу на довкілля після оприлюднення повідомлення про плановану

діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне

врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення

отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій

37

11. Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на

довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби)

планів післяпроектного моніторингу

38

12. Резюме нетехнічного характеру інформації, розраховане на широку

аудиторію

39

13. Список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для

описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля

40

Додатки:

Гідрогеологічна карта родовища «Нарцис» 42

План експлуатаційних заапасів родовища «Нарцис» 43

Топографічний план зон санітарної охорони 44

Паспорт свердловини № 1-Н 45

Рішення Закарпатської облради від 16.10.2010 № 76 50

Протокол ДКЗ України № 3500 від 24 12.2015 р. 51

Дозвіл на спеціальне водокористування УКР № 796 від 09.07.2016 р. 58

Медичний ( бальнеологічний ) висновок 61

Інструкція щодо практичного використання мінеральної води 63

4

1. Опис планованої діяльності

1.1. Опис місця провадження планованої діяльності.

Родовище «Нарцис» розташоване на території с.Велятино, Хустського раойну

Закарпатської області. Відстань до районного центру м.Хуст складає біля 4 км Через

м.Хуст проходить автомобільна дорога Ужгород-Рахів та залізниця Львів –Солотвино

( рис.1).

Викопіювання з топокартим-бу 1:100000 листа 183. КВКФ, 2003

Родовище "Нарцис"

Рис. 1.1 – Оглядова карта району родовища «Нарцис»

В геоморфологічному плані родовище «Нарцис» розташоване на надзаплавній

терасі лівого берега р.Тиса, у підніжжі крутого схилу борта долини, який зайнятий

лісовим масивом Карпат ( рис. 2).

Ситуаційна схема розташування родовища «Нарцис» наведена на рис. 2. Площа

родовища «Нарцис» складає біля 2,0 га.

5

Рис. 2 – Ситуаційна схема розташування родовища «Нарцис»

Площа земельної ділянки водозабору, яка використовується підприємством ФОП

В.РАК, складає 0,5361 га. Видобування підземних вод на родовищі «Нарцис»

проводиться двома свердловинами, які експлуатують різні водоносні горизонти.

Верхній, водоносний горизонт питних підземних вод, розробляється св. № 1132,

глибиною 40 м, а нижній, водоносний горизонт мінеральних підземних вод, - св. № 1-

Н, глибиною 389,5 м.

Свердловина № 1132 була пробурена з метою господарсько-питного водопостачання

підприємства.

6

Безпосередньо біля водозабору підземних вод побудований цех розливу.

Координати водозабірної свердловини № 1-Н:

ПнШ – 48º 08´ 37″ та СхД 23º 17´ 26″

Фізична особа-підприємець В.В. Рак проваджує планову діяльність на родовищі

«Нарцис» з метою видобування корисних копалин ( підземних вод) для промислового

розливу.

З метою геологічного вивчення родовища «Нарцис» Міністерством охорони

навколишнього природного середовища України було надано спеціальний дозвіл на

користування надрами № 3170 від 08.11.2007 р. з метою геологічного вивчення, у т.ч.

дослідно-промислової розробки.

У 2015 р. за результатами ДПР, проведених гідравлічним методом, у ДКЗ

України були затверджені експлуатаційні запаси підземних мінеральних вод

родовища «Нарцис» ( свердловина № 1-Н) в обсязі 50 м3/добу за категорією вивчення

С1 ( Протокол ДКЗ України № 3500 від 24.12.2015).

Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної

адміністрації надано Дозвіл на спеціальне водокористування від 08.07.2016 № УКР

№796-А/ЗАК. Загальний ліміт водозабору із свердловин №№ 1-Н та 1132 встановлений

у обсязі 67,7 м3/добу.

На користування земельною ділянкою провадження планової діяльності

отриманий Державний акт на право приватної власності на землю (рис.3).

7

Рис. 3 - Державний акт на право приватної власності на землю

1.2. Цілі планованої діяльності. Ціллю провадження планованої діяльності на

родовищі «Нарцис» є видобування (мінеральних та питних) підземних вод (корисні

копалини загальнодержавного значення, згідно постанови Кабінету Міністрів України від

12.12.1994 р. за № 827) з метою промислового розливу та оздоровлення населення.

Родовище «Нарцис» облаштоване і повністю готове до введення у експлуатацію.

1.2.1. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби)

роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під

час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої

діяльності.

Родовище «Нарцис» було розкрите у 1983 р. свердловиною № 1-Н пробуреною як

пошуковою на мінеральні води. Водоносний горизонт мінеральних вод розкритий

св. № 1-Н залягає на глибині нижче 243 м в тріщинуватих утвореннях підошви

матеківського вулканогенного комплексу. Окрім цього пов'язаний з потужною

глибинною тектонічною зоною інтенсивної відкритої тріщинуватості та дробленості

вміщуючих порід, яка розкривається стовбуром св. № 1-Н в інт. 278 – 384 м. Від

поверхні водоносний горизонт мінеральних вод захищений верхнім водоносним

горизонтом питних вод та потужною товщею щільних, практично безводних туфів.

Температура підземних вод на глибині 384 м складає 300С , а геотермічний

градієнт для вулканічних порід складає в середньому біля 5,80С/100.

За фізико-хімічними характеристиками мінеральні води класифікуються як

кремнієві маломінералізовані хлоридні натрієві або кальцієво-натрієві, слабкокислі-

слабколужні, слабкотермальні.

8

Формула хімічного складу мінеральної води має наступний вигляд:

св. № 1-

н H2SiO3 0,050-0,150

М 1,1 - Cl 82-89 HCO3 11-18 2,5 (Na+K) 55-85 Ca 15-30

рН 6,5-7,5 од. рН

Т 20,0 –25,0 0 С

За своїм якісним складом (органолептичними властивостями, фізико-хімічними,

санітарно-бактеріологічними показниками, радіологічним станом) мінеральна вода св.

№1-Н родовища "Нарцис" Хустського району Закарпатської області відповідає

вимогам чинних нормативних документів і може бути використана для промислового

фасування в пляшки, як мінеральна природна лікувально-столова вода під торговою

маркою "Нарцис", а також для питного і зовнішнього водолікування як у

натуральному ( безпосередньо у бюветі) так і у фасованому виді в санаторно-

профілактичних закладах.

Починаючи з 2007 р. родовище розробляється на підставі спеціального дозволу

на користування надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-

промислової розробки від 08.01.2007 № 3170, виданого Міністерством екології та

природних ресурсів України. У 2010р. строк дії спеціального дозволу продовжений

(Наказ Мінприроди від 30.04.2010 № 188 ).

У 2015 р. за результатами ДПР, проведених гідравлічним методом, у ДКЗ

України були затверджені експлуатаційні запаси підземних мінеральних вод

родовища «Нарцис» ( свердловина № 1-Н) в обсязі 50 м3/добу за категорією вивчення

С1 ( Протокол ДКЗ України № 3500 від 24.12.2015).

На теперішній час видобута лікувально-столова вода використовується для

промислового розливу під торговою маркою «Нарцис». Цех по розливу мінеральної

води розташований безпосередньо на території підприємства в зоні „Б” суворого

режиму водозабірної ділянки,

В перспективі передбачається видобуті мінеральні води використовувати в

плавальному басейні з метою оздоровлення відпочиваючих.

З метою організації господарсько-питного водопостачання підприємства у 2007 р.

була пробурена св. № 1132, глибиною 40 м.

Водоносний горизонт питних підземних вод розкритий в утвореннях андезито-

туфових брекчій матеківського вулканічного комплексу на глибині 20-40 м. Від

поверхні до глибини 20 м він перекритий глухою обсадною колоною з цементуванням

затрубного простору до гирла. Водоприйомна частина фільтрової колони улаштована

перфорірованими трубами в інт. 20 – 40 м.

Водозабір знаходяться в межах земельного відводу на територіях, погоджених у

встановленому порядку. Зона санітарної охорони витримана відповідно ДБН В.2.5-

74:2013 «Водопостачання, зовнішні мережі та споруди. Основні положення

проектування» та погоджена відповідно до чинного законодавства України.

Гідрогеологічні умови родовища «Нарцис» відносяться до 3-ої найскладнішої

групи, які характеризуються анізотропією фільтраційних властивостей та

гідрохімічною інверсією, що є природньо в умовах дробленої тектонічної зони

глибинного розлому. Слід зауважити, що розкритий водоносний горизонт мінеральних

вод інтенсивно водозбагачений. Корткочасні відбори на стадії пошуків досягали

більше 1000 м3/добу. Таким чином, видобуток 50 -100 м3/доб значно нижче

природних ресурсів і депресійна лійка буде незначною, тобто в межах зони санітарної

охорони суворого режиму. Це підтверджується повною відсутністю гідравлічного

звязку між св. № 1-Н та св.№ 1132 при їх роздільній експлуатації.

Родовище підземних вод „Нарцис" (св. № 1-Н та св. № 1132) як і в цілому вся

навколишня територія характеризуються досить сприятливими задовільними санітарними

9

показниками у зв'язку з відсутністю промислових та сільськогосподарських об'єктів, які

могли би бути забруднювачами довкілля. Родовище розташоване на надзаплавній терасі

лівого берега долини річки Тиса, у підніжжі крутого гірського схилу покритого лісом.

Має форму прямокутника, дещо витягнутого вздовж долини струмка Ярок, лівого

притоку р.Тиса, з південного сходу на північний захід, розмірами 0,5 х 0,5 км.

Рельєф місцевості - гірський, з високим рекреаційним потенціалом. Інтенсивний

поверхневий та підземний стік сприяє швидкому змиву забруднення та виключає

можливість місцевого живлення з верхніх, недостатньо захищених водоносних шарів.

Водоносний горизонт прісних вод залягає в інтервалі 20,0 - 40,0 м. Від поверхні він

перекритий слабкопотужним, до 3-х метрів, шаром валунно-галькових відкладів

надзаплавної тераси. Нижче, до глибини 20 м, залягають доволі щільні та монолітні

лавові андезито-дацити матеківського комплексу.

Водоносний горизонт мінеральних вод залягає на глибині, що перевищує більше

243,0м. Від поверхні захищений потужним шаром водотривких вулканогенно-осадових

порід та верхніми водоносними горизонтами прісних вод. Безпосереднього

розвантаження глибинних напірних мінеральних вод на території родовища та на

його околицях не спостерігається. Очевидно, що воно відбувається підземним шляхом

у річку Тиса у крайній північно-західній частині району робіт, за межами родовища

«Нарцис».

Таким чином, враховуючи високі екологічні показники району родовища, а також

порівняно високу захищеність підземних вод, розміри першого поясу ЗСО приймаються

мінімально допустимими за нормами ДБН В.2,5-7 4:2013, тобто санітарна зона суворого

режиму типу А, де заборонена присутність сторонніх незадіяних на видобуванні

працівників.

Слід зауважити, що водозабірна ділянка розташована безпосередньо на території

цеху розливу підземних вод, підприємства по виробництву харчових продуктів на

якому необхідно створити умови підвищеної санітарної безпеки, які б відповідали

санітарній зоні суворого режиму типу В, де дозволяється присутність працівників

підприємства..

Зважаючи на сказане, межі І-го поясу допускається провести на відстані 15м від

свердловин. Враховуючи, що відстань між свердловинами №1-Н та № 1132 складає 25,0

м вони об’єднані у одну санітару зону суворого режиму, яка огороджена стальною

сіткою ( рис. 4 ). Доступ сторонніх – обмежений.В натурі ЗСО суворого режиму має

форму неправильної трапеції з розмірами сторін 25 х 46 х 33 х 56 м та загальною

площею 0,1479 га.

Визначення меж ІІ-го (400 добового) та ІІІ-го(27 річного або 104діб ) поясів ЗСО

виконується, в основному, аналітичними методами, тобто за допомогою спеціальних

гідрогеологічних розрахунків. Вважається, що за 400 добовий термін в пластових умовах

припиняється життєдіяльність патогенних бактерій, а 27 років прийнято в якості

амортизаційного терміну свердловин, тобто тривалість підтягування підземних вод з

можливим забрудненням хімічними відходами.

Враховуючи, що родовище планується експлуатувати за допомогою двох свердловин,

які пробурені на різні по глибині залягання і ступені захищеності водоносних горизонтів,

розрахунки зовнішніх поясів ЗСО виконаємо стосовно найменш захищеної свердловини

№ 1132. Відповідно розрахунок проведений на сумарне навантаження в обсязі 100м3/доб.

В такому випадку, як свідчать порівняльні розрахунки, розміри ЗСО будуть найбільшими,

що забезпечує певний „запас міцності".

10

Рис.4 – Схема розташування меж II-го та III-го поясів ЗСО

Гідравлічний градієнт вулканогенного водоносного горизонту умовно приймається

аналогічним гідравлічному градієнту вище залягаючого алювіального горизонту. Він

дорівнює біля 6 x 1 0 - 4 .

Загальний напрямок потоку підземних вод паралельно р. Тиси - з південного

сходу на північний захід.

Розрахунки ІІ-го та ІІІ-го поясів здійснюємо за методикою, що запропонована

Е.Л. Мінкіним [19]. Ця методика базується на використанні осей координат, стандартних

графіків та незначних по обсягу розрахунків.

11

Осі координат розташовуються таким чином, щоб на їх перетину був центр

водозабору. Вісь "х" орієнтується паралельно природному потоку. Вісь "у" -

перпендикулярно до осі "х".Попередньо виконаємо ряд проміжних розрахунків, в т.ч.

орієнтовно визначимо водопровідність експлуатаційного водоносного горизонту по

спрощеній формулі: km = Aq

де: km- водопровідність, м2 /доб;

q - питомий дебіт свердловин № 1-Н і № 1132 відповідно 0,65 л/с*м і 0,55 л/с*м;

А - коефіцієнт, що дорівнює 130.

Св. 1-н - km =130 х 0,65 = 84,5 м2/доб

Св. 1132 - km = 130 х 0,55 = 71,5 м2/доб

На поверхні межі другого поясу ЗСО доцільно провести у формі прямокутника,

витягнутого повздовж тектонічної зони глибинного розлому, як глибинного каналу

поступлення мінеральних вод.

Межі ЗСО третього поясу в натурі доцільно проводити з урахуванням

геоморфологічних особливостей території родовища.У цьому зв'язку його західною,

північною та південною межами можуть слугувати вододіли відрогів г. Кобола та

долини струмків, які на лівому схилі стр.Ярок впадають в нього вище та нижче

території родовища «Нарцис». Східною та північно-східною межами є русло річки

Тиса.

З метою організації задовільних санітарних умов поверхні рельєфу родовища

підземних вод «Нарцис» був розроблений та затверджений Закарпатською обласною

радою (рішення № 76 від 16.12.2010 р.).

Рис. 5 - Гирло св. № 1-Н

Свердловина №1-Н розташована у павільйоні, обладнана занурювальним насосом

ЕЦВ із відповідною автоматикою та лічильником відбору води ВТ-100. Насос

встановлений на глибину 50 м. Водопідйомні труби поліетиленові діаметром 50 мм.

Динамічний рівень в процесі відкачки вимірюється в п’єзометричній трубці.

12

Мінеральна вода, яка розливається, спеціальної підготовки не потребує - лише

збагачення вуглекислим газом. Вода, що застосовується для ванн та басейнів, потребує

підігріву на 7-100С від 250С на гирлі саердловини до 32оС на процедури. З часом для

водопідготовки планується застосування бактерицидних ламп.

Внутрішній контроль якості виконується лабораторією надрокористувача,

зовнішній - лабораторіями спеціальних контролюючих організацій.

Режим роботи свердловини № 1-Н – гнучкий в залежності від потреби у воді.

Режим роботи водоспоживачів:

- цех розливу-п’ятиденний -252 днів/рік, 7 год/добу;

- СПА комплекс «Нарцис» -305 днів /рік, 7 год/добу

- відпуск стороннім споживачам-водовозка за потребою.

На теперішній час для провадження планованої діяльності з видобування

підземних вод родовища «Нарцис» у Держгеонадра України поданий пакет документів

з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою

видобування. Станом на жовтень 2018 р. отримання дозволу знаходиться на

завершальному етапі, а саме: розрахована та оплачена вартість спеціального дозволу,

на узгодження подана Угода про умови користування надрами.

1.2.2. Опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих

процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води,

земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати.

Експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод родовища «Нарцис» (св. № 1-Н)

затверджені у ДКЗ України в обсязі 50 м3/добу за категорією вивчення С1 ( Протокол

ДКЗ України № 3500 від 24.12.2015).

Таблиця 1 - Експлуатаційні запаси родовища «Нарцис»

Родовище

Свердлов., що

обгрунт. запаси

Тип води

Мінера-

лізація, г/дм3

Запаси по категоріях, м3/добу

А В С1 Разом

Нарцис св.1-Н мінеральні природні

лікувально-столові

1,1 – 2,5 - - 50 50

За складністю гідрогеологічних умов родовище мінеральних природних

лікувально-столових вод «Нарцис» віднесене до ІІІ-ої групи, як родовище зі складними

гідрогеологічними та гідрохімічними, водогосподарськими, еколого-геологічними та

гірничо-геологічними умовами, що характеризується заляганням водоносного

горизонту в дробленій зоні регіонального тектонічного порушення, з тріщинно-

жильними колекторами та невитриманою потужністю і високою анізотропією

фільтраційних властивостей водомістких порід. Окрім цього, родовище має складні

гідрохімічні умови, які обумовлені процесами розвантаження глибинних напірних

високомінералізованих вод у верхні тріщинуваті обводнені зони та їх змішування з

опрісненими водами. Очевидно, що формування хімічного складу відбувається в

залежності від ступеня водообміну напірної системи та інтенсивності видобутку.

За всіма мікробіологічними та фізико-хімічними показниками прісні підземні води

свердловин водозабору відповідають нормам ДСанПіну 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до

води питної, призначеної для споживання людиною» і доочищення не потребують.

13

Рис.6 - Геологічний розріз та конструкція свердловини № 1132

14

Обсадна колона полімерних труб, діаметром 125 х 6,3 мм, яка встановлена на

глибину190 м з суцільним цементуванням затрубного простору.

Рис.7 - Геологічний розріз та конструкція свердловини № 1-Н

15

1.2.3. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового,

теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у

результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої

діяльності.

Повітряне середовище. Експлуатація свердловин у відповідності з технологічними

режимами не впливає на повітряне середовище. Свердловини призначені для видобування

підземних вод не вважаються джерелами забруднення атмосферного повітря. Надкаптажні

споруди та будівлі розміщені на території планованої діяльності в холодний період року

отоплюються електричним каміном. Стаціонарні джерела викиду відсутні.

Водні ресурси. Основним видом впливу на водні ресурси є обсяги видобутку

підземних вод. Зважаючи, що водозабірні свердловини №№ 1-Н та 1132 експлуатують

напірні водоносні горизонти, які перекриті водотривкими породами і не мають

прямого гідравлічного зв’язку з поверхнею, вплив на ґрунтові та поверхневі води

практично виключений. Окрім цього, обсяги планової діяльністі з видобутку

підземних вод на родовищі «Нарцис» обгрунтовані та регламентується Протоколом

ДКЗ України № 3500 від 24.12.2015 та Дозволом на спеціальне водокористування

УКР № 796-А/ЗАК від 08.07.2016 р.., які в межах затверджених лімітів забору підземних

вод не матимуть будь-якого впливу на довкілля. . Загальний ліміт водозабору із

свердловин №№ 1-Н та 1132 встановлений у обсязі 67,7 м3/добу.

Ґрунти та надра. При здійсненні планованої діяльності вплив на ґрунти буде

мінімальний. З початку експлуатації родовища підземних вод «Нарцис» споруджено

(введено в експлуатацію) 2 (дві) свердловини, під час яких вже відбулося порушення

геологічного середовища. Основний вплив на ґрунти здійснювався під час спорудження

свердловин. Планована діяльність не передбачає будівництво нових свердловин.

Експлуатація існуючих свердловин у відповідності з розробленими технологічними

схемами роботи забезпечує стабільні гідродинамічні та гідрохімічні показники

видобутку та не має будь-якого впливу на стан ґрунтів. З метою організації

задовільних санітарних умов на поверхні рельєфу родовища підземних вод «Нарцис»

розроблений та затверджений Закарпатською обласною радою (рішення № 76 від

16.12.2010 р.) проект зон санітарної охорони. Забезпечення дотримання розроблених

санітарних заходів в межах І-го, ІІ-го та ІІІ-го поясів ЗСО (зони санітарної охорони)

сприятиме повній відсутності будь-якого впливу планованої діяльності на довкілля.

Шумове забруднення. Планована діяльність з видобутку підземних вод на

родовищі «Нарцис» у відповідності з технологічними режимами не створює шумового

забруднення довкілля. На водозаборі родовища «Нарцис» використовується

технологічне обладнання виключно промислового виробництва, яке забезпечує

нормативні значення допустимих рівнів звукового тиску в октавних смугах частот та

еквівалентних рівнів звуку на постійних робочих місцях, що в свою чергу гарантовано

забезпечує дотримання відповідних допустимих значень шумового забруднення на межі

витриманої нормативної санітарно-захисної зони встановлених в ДСН 3.36.037-99 і ДБН

В.1.1-31-2013 і наведених у таблиці 1.3.

16

Таблиця 2 – Допустимі рівні звукового тиску та еквівалентні рівні звуку

Характеристика

середовища

Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з

середньогеометричними частотами, Гц

Рівні звуку,

дБА

31,5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

екві-

валент-

ний

макси-

маль-

ний

Постійні

робочі місця в

приміщен- нях

і на території

підприємств

107

95

87

84

78

75

73

71

69

80

-

Території, які

безпосередньо

прилягають до

житлових

будинків:

в денний час 89 75 66 59 54 50 47 45 43 55 70

в нічний час 83 67 57 49 44 40 37 35 33 45 50

Радіаційне забруднення та випромінювання. На території родовища «Нарцис»

перевищення радіаційного випромінювання не спостерігається.

Результати радіаційного контролю видобутих підземних вод відповідають

нормативу для питної води (рис.6).

Рис 6 - Паспорт радіаційної якості підземних вод

17

Вібраційне, світлове, теплове забруднення. Планована діяльність з видобутку

підземних вод з родовища «Нарцис» у відповідності з технологічними режимами не

створює вібраційного, світлового та теплового забруднення довкілля. Незначний вплив на

надра можливий тільки від вібрації насосного обладнання.

Відходи. На підприємстві розроблені та впроваджені заходи щодо мінімізації

утворення відходів пов’язаних з планованою діяльністю провадження видобутку

підземних вод родовища «Нарцис» та експлуатацією свердловин. Вивезення відходів

буде здійснюватися за контейнерною схемою.

2. Опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або

технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання

запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків.

Свердловини №№ 1-Н та 1132 родовища «Нарцис» повністю забезпечують

потреби водоспоживача – цеху розливу підземних вод.

У зв’язку з тим, що об’єкт діючий, альтернативні варіанти не розглядались,

експлуатація родовища продовжується наявним фондом видобувних свердловин.

3. Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної

зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни

від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної

інформації та наукових знань.

Опис поточного стану довкілля зроблено на основі достовірних статистичних

даних Регіональної доповіді про стан навколишнього природнього середовища в

Закарпатської області в 2017 р.; Екологічного паспорта Закарпатської області в 2017 р.;

даних обласної гідрометеорологічної служби (Закарпатського ЦГМ) та Басейнового

управління водних ресурсів річки Тиса.

На території провадження планованої діяльності відсутні джерела викидів

парникових газів, розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері не відбувається,

впливу на атмосферне повітря нема, відповідно, стан атмосферного повітря не

розглядається.

Клімат району відноситься до помірно континентального з м’якою зимою, теплим

вологим літом та сухою осінню. За результатами метеостанції м. Хуст (найближча до

родовища метеостанція 12 км.) середньорічна температура повітря складає біля 7,8 -

9,5 0С. Найбільш висока середньорічна температура спотерігається в місяці липні і

складає до + 32,7 0С.

Річна кількість опадів знаходиться в межах 878 - 1317 мм. В літні місяці характерні

сильні, переважно короткочасні, проливні дощі. Для осені характерні затяжні дощі,

тривалістю нерідко до 2 - 3 тижнів.

Відносна вологість повітря в середньому біля 65-70 %, найбільша відносна

вологість повітря буває зимою в місяці січні: 80-90 %.

Сніговий покрив нестійкий. В районі родовища «Нарцис» він встановлюється не

кожну зиму і рідко тримається на протязі 1,0-1,5 місяці (зазвичай в січні-лютому).

Середня висота снігового покриву не перевищує 15-20 см. В найбільш холодні й снігові

зими, висота снігового покриву досягає 40-60 см.

Промерзання ґрунтів відбувається рідко. Максимальна глибина промерзання ґрунту

досягає до 0,5 см.

За даними з відкритих джерел, зокрема сайту «www.meteoprog.ua» кліматичні дані

можна відобразити в наступній табличній формі:

18

родовище «Нарцис»

Рис. 7 – Кліматична карта району родовища «Нарцис»

Табл.3 – Середня місячна температура повітря та атмосферних опадів

Клімат міста Хуст

Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік

Середній

максимум, °C −1 2 7 16 20 25 26 25 21 15 8 2 14

Середня

температура,

°C

−2,8 −0,2 4,7 10,7 15,6 18,5 19,9 19,4 15,5 10,3 4,6 −0,4 9,7

Середній

мінімум, °C −6 −3 1 6 9 13 14 13 10 6 3 −2 5

Норма

опадів, мм 57 47 49 46 71 88 86 71 54 50 59 70 748

Гідрографія. Родовище «Нарцис» розташоване на західній околиці

Солотвинської улоговини, де головна річка Тиса прориває вулканічні утворення

Вигорлат-Гутинської гряди.

19

Територію Солотвинської улоговини можна поділити на три досить відмінних між

собою ландшафти: Хустський - західний, найбільш теплий та рівнинний. Розташований

він між річками Ріка та Байлова, саме в ньому розташоване досліджуване родовище.

Тереблянський - розміщений між ріками Байлова та Тересва, відзначається дещо

більшими висотами, глибшим розчленуванням, більшою лісистістю і поширенням лучно-

буроземних ґрунтів. Солотвинський - найбільш східний, високий та розчленований.

Район структурно-ерозійних та ерозійно-акумулятивних передгірських терас

широкою смугою (2–15 км) простягається уздовж північно-східного схилу ВГП. Ерозійні

рівні тут зрізують ефузиви хребта, “прапасма”, а також осадові породи, що зумовлює

складні геоморфологічні і структурно-тектонічні умови. Рельєф низькогірний з сильно

розвиненою яружно-балковою системою. Переважають ерозійні форми (останці широких

площадок високих терас), в меншій мірі акумулятивні (алювіальні тераси), ерозійно-

денудаційні та вулканогенно-акумулятивні (рис. 1.3).

Морфологія долин річок, що розчленовують ВГП, визначається літологією

розмитих порід. Долини, закладені в масивних лавах, глибокі, крутосхилі з V-подібним

профілем, а в туфах – широкі, коритоподібні. Найбільш розповсюджена перша

надзаплавна тераса, ширина якої на виході з хребта досягає 2–4,5 км.

Територія родовища лежить на лівому березі широкої долини (до 5 км) ріки Тиса,

де основним елементом рельєфу є потужні ділянки розвитку алювіальних відкладів

пізньонеоплейстоценових надзаплавних терас.

Ріка Тиса є найбільшою рікою Закарпаття. Довжина – 966 км (у межах України –

201 км). Площа басейну – 157 тис. км2 (у межах України – 11,3 тис. км²). Утворюється

злиттям Чорної Тиси і Білої Тиси за 4 км вище від міста Рахова. У верхній течії Тиса –

гірська річка, що протікає в розломі гірського хребта, вкритого лісами. Гірський характер

Тиса зберігає до Великого Бичкова, нижче якого вона змінює західний напрям на

північно-західний, протікаючи від м. Тячів до м. Хуст паралельно схилам відрогів

гірського хребта. Тут, як і в районі родовища, долина ріки розширюється до 8-9 км,

утворюючи широку заплаву, складену з пухких відкладень. Падіння Тиси помітно

зменшується і становить 1,8...2,4 м/км.Прибережні луги чергуються з чагарниками й

рідкісними дубовими й березовими гаями. Швидкість течії зменшується до 1,2-2 м/с.

Русло розширюється до 50-100 м, глибини складають до 1 м на перекатах і до 4 м на

плесах. Воно дуже звивисте, часто дробиться на рукави, розділені островами. В таких

місцях ширина русла може досягати 1 км. В районі досліджень Тиса приймає ряд приток:

з лівого берега р.Буркут, Полюв, Ярок і багато дрібніших, з правого — річки Байлова,

Боронявка, Хустець та Ріка. Нижче м. Хуст Тиса тече в широтному напрямі, до

Виноградова проривається через Вулканічний хребет, утворюючи так звані Хустські

ворота. Долина ріки тут звужується до 1,3 км внаслідок крутих і високих схилів

Вулканічного хребта.При виході на низовину Тиса набуває рис рівнинної річки, ширина її

досягає 150–170 м (подекуди 260 м). Похил річки– 1,2 м/км. Живлення– переважно

снігове і дощове; бувають високі паводки. 40% річного стоку припадає на весняний

період. Під час зимових відлиг, весняних паводків, літніх та осінніх дощів рівень води в

річках різко підвищується. Різниця між високим і низьким паводком мінлива. Для Тиси

вона складає від 7 до 10 м.

Головним водотоком району є річка Тиса. Ширина основного русла водотоку в

меженний період 0,2 км. Глибина в основному від 0,5 до 2,0 м., в районі фарватеру – 4,0-

6,0 м. В період високих паводків та повеней спостерігаються розливи ріки, вихід води на

заплаву. Вода заповнює все днище долини до водозахисної регулюючої правостороньої

дамби. Загальна довжина річки Тиси 966 км., в межах України - 265 км.

20

Мінімальні середньо-добові витрати води в р. Тиса, смт. Вилок (745 км.)

забезпеченістю по сезонах (тис. м3/доб.)

Літно-осінні Зимові (XII-III) Весінні

50% 80% 95% 50% 80% 95% 50% 80% 95%

4060,8 3456 2851 4406 2694,4 1728 1406,4 3542,4 2937,6

Мінімальні річні витрати води в річці Тиса, смт. Вилок (745 км.) забезпеченістю по

сезонах (тис. м3/доб.)

Середньодобові Середньомісячні

50% 80% 95% 50% 80% 95%

3715,2 2678,4 1598,4 5184 3542,4 2116,8

Рівень води в річці має типову амплітуду коливань близько 2-4 м. Хід рівнів в

помісячному, посезонному і річному розрізах не стійкий, часто зустрічаються підйоми і

спади рівнів в залежності від величини опадів в гірській частині річкового басейну.

Атлас Закарпатської області. І.П.Ковальчук Держгеодезія СРСР 1991 р.

Ділянка родовища

Рис. 7 – Геоморфологічна карта основних структур Закарпатського регіону

Гідроморфологічна ситуація. Територія родовища підземних вод «Нарцис»

знаходиться в південно-східній частині Закарпатської низовини, яка ускладнюється

вулканічним Вигорлат-Гутинським пасмом. У відповідності до геоморфологічної схеми,

вона відноситься до підрайону Закарпатської алювіальної низинної рівнини, до її

21

південно-східної частини. В геоморфологічному відношенні, саме родовище розташоване

в межах лівовобережної першої надзаплавної тераси (високої заплави). Загальна довжина

долини на цій території біля 5 км. Ширина долини р.Тиса в районі родовища звужується

до 0,5 - 1 км. Поверхня заплавної тераси, де розташований водозабір слабкорозчленована,

має незначний ухил в сторону русла річки Тиса.

Рельєф території, де розташований водозабір підземних вод – похила рівнина, яка

на півночі і заході межує з крутим бортовим схилом долини р.Тиса, складеним

вулканічними утвореннями. Абсолютні відмітки вершин цих горбів коливаються в межах

270-480 м. Абсолютні відмітки поверхні рівнини 147-152 м.

Гідрологічний режим. Гідрологічна сітка в межах розташування родовища

«Нарцис» належить до району річкового суббасейну Тиси, екорегіону «Угорські

низовини» і є практично нижньою ділянкою Верхньої Тиси.

Ріка Тиса є типовою гірською рікою з шириною русла від 95 м. до 162 м. та

глибиною від 2,1м. до 2,4 м. Швидкість течії коливається від 0,6 до 0,7м/сек. Режим

водотоків залежить від атмосферних опадів.

Спостереження за гідрологічним режимом річок басейну р. Тиса здійснюються на

49 гідрологічних постах, 30 з яких працюють в автоматичному режимі. Середня

тривалість спостережень за всіма гідрологічними характеристиками сягає понад 50 років.

Витрати води вимірюють на 19 гідрологічних постах.

Величини середнього багаторічного стоку річки Тиса в смт. Вилок представлені в

табл.4.

Табл. 4 -Середній багаторічний стік річки Тиса, смт Вилок

Річка Площа водозбору, км2

в межах України/загальна

Довжина, км

в межах

України/загальна

Середня

витрата

води, м3/с

Тиса

(Вилок) 11300/157186 265/966 230,0

Поверхневий стік річкового басейну р. Тиса формують на території України праві

притоки – річки Тересва, Теребля, Ріка, які впадають безпосередньо в р. Тиса, Транзитний

поверхневий стік надходить з території Румунії: ліві притоки Вішеу, Іза, Сапінце

Для характеристики внутрішньорічного розподілу стоку прийняті наступні

сезони: весна (III-V), літо – осінь (IV-XI), в тому числі осінь (IX-XI), та зима (XII-II).

Відмінною особливістю внутрішньорічного розподілу стоку в басейні Верхньої Тиси є

зменшення зимового стоку за висотою. Значна частина твердих атмосферних опадів

переходить в весняний або літній сезони. Цим пояснюється більш інтенсивне зростання

стоку в літньо - осінній сезон. Більша частка весняного стоку припадає на квітень (18%) і

травень (17%), а в цілому на весну припадає 40% річного стоку. На літній сезон припадає

24% стоку, причому найбільший стік спостерігається в червні (11%). Так як на талі води

накладаються дощові паводки, то за весняно-літній період стікає 66% річного стоку, а на

осінній сезон припадає лише 19%. Зима є сезоном, на який припадає найменша доля

річного стоку - 15%. В цей сезон спостерігається і найменший місячний стік.

Внутрішньорічний режим стоку річок цього басейну характеризується

проходженням паводків у період з березня по серпень. У маловодні роки високі паводки

іноді спостерігаються восени й навіть узимку. У зв'язку з такою складністю режиму стоку

річок визначення меж сезонів є досить умовним, тому що паводки, що спостерігаються

протягом усього року, ускладнюють виділення меженного періоду.

22

Паводки на річках басейну формуються атмосферними опадами, які тут бувають

часто (165-175 днів). Однак формування паводків починається тоді, коли сума опадів

перевищує 20 мм за добу. При дуже інтенсивних зливах, під час яких випадає понад 100

мм опадів, паводки набувають катастрофічного характеру. Тоді рівні води на гірських

ділянках піднімаються на 2-4 м, на передгірних - на 5-6 м, а на р. Тиса – на 6,5-9,5 м.

Одночасно відбувається швидке скидання паводкових вод з гірських водотоків до

річкових долин, де відбувається значне затоплення площ - смугою шириною від 15-60 м в

гірській зоні, 115-500 м в передгірській зоні, а на рівнині зона затоплення збільшується до

2500 м. Значні похили місцевості зумовлюють саме швидкоплинні паводки, під час яких

підйом рівнів води досягає 1,5-2,5 м за 3-4 години.

Аналіз багаторічних даних спостережень за кількістю опадів та гідрологічним

режимом у басейні р. Тиса засвідчує, що найвищі підйоми рівнів та витрати води

характерні для осінньо-зимових паводків. Частка цих паводків складає в середньому 20-

30% від кількості паводків, що формуються протягом року.

Крім паводків змішаного походження, які мають місце в холодний період року, є

паводки теплого періоду (квітень – листопад), які відбуваються унаслідок раптових

сильних злив або облогових дощів.

Мінімальні витрати води спостерігаються як в теплий, так і в холодний період року.

Перший мінімум фіксується у вересні-жовтні і пов’язаний з різким зменшенням опадів,

другий формується в січні-лютому, коли відсутній поверхневий стік і вичерпуються запаси

підземних вод. На гірських річках басейну стійка літня межень спостерігається у 20 %

випадків, а стійка зимова межень - у 40 % випадків. Початок літнього меженного періоду

припадає на червень – липень, закінчення цього періоду спостерігається на початку

листопаду. Середня тривалість літнього меженного періоду складає 100 - 160 днів.

Закінчення зимової межені на річках басейну припадає на лютий – березень. Середня

тривалість зимового меженного періоду становить від 45 до 80 днів.

Геологічна будова У геоструктурному плані район родовища «Нарцис», де

знаходиться свердловина № 1-Н, розташований в межах південно-східної частини

Закарпатського внутрішнього прогину. Закарпатський прогин – це неглибока прогнута

блокова структура, яка впоперек перетинається серією меридіональних розломів і таким

чином розбита на окремі блоки.

У геологічній будові прогину досить чітко виділяються два структурних поверхи:

нижній складений дислокованими породами донеогенового віку, верхній – моласами з

відносно пологим заляганням і вулканогенно-осадовою формацією неогенового віку.

В районі досліджуваного водозабору відклади донеогенового фундаменту

залягають на значних глибинах і свердловинами не розкривалися. В цілому для цього

регіону складчастий комплекс (нижній поверх) представлений переважно відкладами

тріасу, юри та крейди. Враховуючи, що продуктивний водоносний горизонт пов'язаний з

вулканічними утвореннями неогенового віку, характеристика порід нижнього

структурного поверху не наводиться, а верхнього дана дуже стисло.

Пенінська зона та Закарпатський глибинний розлом перекриті вулканогенною

товщею Вигорлат-Гутинського пасма. Початок вулканічної діяльності відноситься до

верхнього панону. Найбільш активна фаза відбувалася в пліоцені. Вона призвела до

утворення потужного ефузивного комплексу, в якому лави і покриви андезито-базальтів,

андезито-дацитів, дацитів та ліпаритів перешаровуються з їх туфами та прошарками

теригенних порід, переважно глин або перевідкладених вулканітів. Також район робіт

характеризується інтенсивною розривною тектонікою, до якої часто приурочені тіла

інтрузій та субінтрузій андезит-базальтового складу.

Відклади верхнього структурного поверху складають осадово-вулканогенне

виповнення Закарпатського внутрішнього прогину і охоплюють інтервал нижнього

міоцену (баден-сармату) та четвертинних відкладів регіональної стратиграфічної шкали.

23

Вулканогенні утворення Вигорлат-Гутинського пасма (N2 m - N2bz)

Вулканіти Вигорлат-Гутинської пасма утворюють пологий вулканічний покрив,

який з кутовим неузгодженням залягає на моласових міоцен-пліоценових відкладах

Закарпатського прогину. Покрив ускладнюється вулканоструктурами, які були

центрами підйому розплавленої магми та її витікання на поверхню землі.

Вулканогенні утворення обіймають значну площину в західній та північно-

західній частині району. За віком вулканогенні породи відносяться до пліоцену.

Вулканіти Вигорлат-Гутинської пасма в районі робіт мають двохчленну будову:

Нижня – матеківський комплекс (N2 mt).Туфогенна товща агломератових туфів

з малопотужними покривами лав андезитів та андезитобазальтів. Потужність до

800м.

Верхня - бужорський комплекс ( N2bz). Ефузивна товща, лави базальтів,

андезито-базальтів та андезитів і їх туфів. Потужність до 600м.

В районі родовища «Нарцис» верхня частина вулканогенних порід розкрита

свердловинами № 1-Д (при глибині 406 м з вулканічних порід не вийшла) та № 13-Т

( розкриті до глибини 150 м). Вони складені лавовими андезитами, андезитобазальтами,

пористими, тріщинуватими, дуже міцними, часто ноздреваті з пустотами вилуговування.

Свердловина № 1-Н при глибині 390м розкрила нижню вулканогенну товщу і

не вийшла з неї . В інт. 173-217 м розкриті вулканоміктові гравеліти, конгломерати,

брекчії з прошарками гравеліто-пісковиків.

Верхньопліоценові відклади.

Пліоцен-нижньоплейстоценові відклади (N2- Q?)

До відкладів цього віку відноситься кора вивітрювання вулканітів Вигорлат-

Гутинського пасма. Перевідкладена кора вивітрювання потужністю до 20-30 м

залягає на плоских вершинах вулканічних гір і складена шаруватими глинистими

породами.

Плейстоцен

Плейстоцен суцільним покривом рихлих відкладів утворює чохол різної

потужності. Складена – елювіальними, делювіально-гравітаційними, пролювіальними та

алювіальними відкладами.

Елювій поширений на вододільних ділянках вулканічного пасма і складений

щебнисто-глибовим матеріалом.

Делювіально-гравітаційні відклади покривають схили гір .Складені глинами,

суглинками , рідко – пісками з домішками глиб і щебня .

Пролювій поширений в гирлах тимчасових водотоків . Потужність відкладів

від 1-2 до 10 м .

Алювіальні відклади складають заплавні та надзаплавні тераси р.Тиса . Алювій

УІ-ої тераси складений валунно-галечниковими відкладами з суглинистим

заповнювачем. Потужність відкладів від 4м до 16 м .

Відклади У-ої надзаплавної тераси залягають на схилі г.Олексинець. Складені

галечно- гравійними породами.

Валунно-галечні відклади ІІІ-ої надзаплавної тераси поширенні повздовж

лівого берега стр.Ярок . Потужність відкладів 4-6 м.

Алювій ІІ-ї надзаплавної тераси складений валунно-галечниками та галечно-

гравійними відкладами потужністю до 20 м.

Сучасні алювіальні відклади складені валунно-галечниками та галечно-

гравійними відкладами р.Тиса . Потужність відкладів до 12-15 м.

Вулканізм

Вулканічні породи дуже поширені на описуваній території. Вони залягають у

фундаменті Закарпатського прогину і входять до складу неогенового покривного

комплексу, що є характерною особливістю цього району. В фундаменті вулканічні

24

утворення зустрічаються серед сланців верхнього девону, у відкладах верхнього тріасу,

юри та палеогену (граф. дод. 1). Це переважно туфи та лави середнього й основного

складу, що утворюють лінзи і прошарки серед теригенних порід.

У покривному комплексі вулканогенні утворення визначають характер будови і

структуру Закарпатського прогину, складаючи вулканічний Вигорлат-Гутинський хребет,

а в низинній частині формують низку ізольованих вулканоструктур, окремих

моновулканів, у різній мірі еродованих і перекритих осадовою моласою неогену або

четвертинними відкладами. Вулканічні породи широко розповсюджені вже в бадені (туфи

новоселицької світи, горизонти туфів у солотвинській та тересвенській світах), але

локалізовані у цілком конкретні вулканоструктури – в сарматі, паноні, понті та пліоцені.

Потужність вулканогенних утворень ВГП – від кількох десятків метрів до 1000м і

більше.

Магматизм. Інтрузивні, жильні та субвулканічні утворення. Інтрузивні та

субінтрузивні утворення пов’язані з формуванням вулканогенної товщі Вигорлат-

Гутинського пасма. Інтенсивна вулканічна діяльність почалася в нижньому міоцені,

мала циклічний характер та була складена породами від кварцевих гранодіорітів до

андезитобазальтів.

Розплавлена магма по глибинних розколах вичавлювалася з глибинних частин

земної кори і через вулкани у вигляді лавових покривів та вулканічного попелу

викидалася на поверхню. Під час інтенсивної вулканічної діяльності розплавлена

магма проникала та заповнювала тріщинуваті зони розломів, які на теперішній час

відслонені у вигляді дайок та штокоподібних тіл, складених андезитами та андезито-

базальтами подібними до лавових та ефузивних утворень.

Потужність інтрузивних утворень може бути від декількох метрів до десятків

метрів . Простягання тіл - на десятки та сотні метрів .

В районі родовища «Нарцис» інтрузії не розвинені. Найближча інтрузія

розкрита св. № 3-Н в інт. 99,5-103,5 м. Складена андезитобазальтами, які віднесені

до інтрузивних утворень міоцену. На поверхні вони відслонюються на схід від св.

№ 3-Н у вигляді невеликого штоку.

На Велятинському родовищі інтрузивні утворення представлені невеликою

дайкою андезитових порфіритів, які віднесені до найбільш древнього панон-понтського

комплексу міоценового віку . Інтрузивне тіло має пологе північно-західне падіння та

розкрите св. № 14-Т в інтервалі 135 – 155м . Склад – щільні андезити.

На Шаянському родовищі інтрузії утворили штокоподібні купола ускладнені

лаполітами та лаколітами. Склад порід від гранодіорит-порфіритів до кварцевих

діорит порфіритів та андезитодацитів. Приконтактні зони підвишеної тріщинуватості

служать підвідними каналами поступлення глибинної вуглекислоти та колекторами

локалізації покладів мінеральних вод.

Тектоніка.Територія досліджень охоплює центральну частину українського

сегменту Східних Карпат з прилеглим Закарпатським (внутрішнім) прогином.

В межах цих структур на території району робіт виділяються (з північного сходу на

південний захід) такі тектонічні підрозділи: зона Припанонського глибинного розлому,

Вигорлат-Гутинський вулканічний масив, Центральна зона Закарпатського прогину

(східна частина), крайова зона Закарпатського прогину, зона Мармароських стрімчаків,

Мармароський масив.

Закарпатський прогин за особливостями тектоніки моласового комплексу

розчленовують на окремі структурні зони. Однак у зв'язку з великою одноманітністю

складу неогенового комплексу та погано вираженою індивідуальністю розвинутих у

ньому складчастих і розривних дислокацій загальноприйнятого районування до цього

часу немає. Загальний тектонічний вигляд прогину визначають дві крупні депресії:

Чопську, або Чоп-Мукачівську, і Солотвинську, які розділені поперечним розломом,

вираженим гірським хребтом вулканічних порід — Вигорлат-Гутинського вулканічного

25

пасма. Вважають, що ці депресії мають структурний характер, а комплекс вулканічних

утворень, що їх розділяє, приурочений до крупного розлому більш древнього, ніж міоцен.

Також для північно-західної депресії (Чопської) характерна відсутність соляних структур,

які досить поширені у Солотвинській улоговині.

Крайова зона — це зовнішня периферія області поширення найбільш древніх

відкладів міоцену, що характеризується загальною моноклінальною будовою з нахилом

шарів звичайно на декілька градусів (до центру прогину). У цілому крайова зона є дуже

вузькою смугою, яка розвинута в межах фундаменту, складеного утвореннями зони

Пенінських стрімчаків.

Найбільшу площу в середній частині Закарпатського прогину займає його

Центральна зона. Поширені тут відклади неогену мають горизонтальне залягання зі слабо

вираженою синклінальною будовою у периферійних частинах зони. У середній смузі зони

простягається ланцюг соляних куполів і брахіантиклінальних складок, що різко порушу-

ють загальний стиль структури прогину. Найкрупніша серед них — складка Тереблянська.

Деякі соляні структури чітко виступають у рельєфі з виходом соленосних відкладів на

денну поверхню.

Гідрогеологічні умови. Згідно зі схемою гідрогеологічного районування території

України, район родовища розміщений в південно-східній частині Закарпатської

регіональної гідрогеологічної системи. Складна геологічна будова, тектоніка,

геоморфологічні умови та клімат території робіт сприяють формуванню значної кількості

водоносних комплексів та горизонтів. Разом з тим, незважаючи на велику кількість

атмосферних опадів, що досягає 800–1200 мм на рік, для власне Карпат, внаслідок

інтенсивної розчленованості рельєфу та значного поширення водотривких товщ, умови

накопичення підземних вод не дуже сприятливі. Проте для них характерне швидке

розвантаження через поверхневий стік. Ця гідрогеологічна система ускладнена

накладеними вулканогенними утворами міоцен-пліоценового віку Вигорлат-Гутинського

хребта, який поділяє її на Чоп-Мукачівську і Солотвинську водоносні системи другого

порядку. В зв’язку з особливістю своєї геолого-структурної будови описувана частина

системи (артезіанського басейну) представляє собою складну гідравлічну систему з

анізотропними гідродинамічними та гідрохімічними параметрами. В межах покривного

комплексу, а також в донеогенових відкладах фундаменту, підземні води розвинені

переважно спорадично і пов’язані з зонами тектонічної тріщинуватості або корою

вивітрювання туфів, андезитів, туфітів, андезито-дацитів.

В районі проведених досліджень виділяються два типи водомістких порід

(колекторів):

Перший – пластовий. Складений перевідкладеними, добре промитими гравійно-

галечниковими вулканогенними відкладами з прошарками туфів, або покривами лавових

кавернозних, тріщинуватих, пористих андезитів чи андезито-базальтів;

Другий – складений тріщинуватими, кавернозними, інтенсивно дробленими та

перем’ятими лавовими андезитами, які залягають в зонах потужних розломів

розтягування земної кори (відкрита тріщинуватість).

26

Рис.8 – Гідрогеологічні розрізи та межі родовища «Нарцис»

27

Товщі туфів між лавовими покривами практично безводні і мають значення

водотривких непрохідних порід.

За результатами гідрогеологічної зйомки М 1:50 000(В.І.Карпов, 1970) в

геологічному розрізі району було виділено вісім водоносних горизонтів та

комплексів. На теперішній час, згідно з гідрогеологічним районуванням, виділяються

водоносні комплекси, стисла характеристика яких приводиться нижче.

В о д о н о с н и й к о м п л е к с в у л к а н о г е н н и х у т в о р е н ь В и г о р л а т -

Г у т и н с ь к о г о п а с м а (N2 mt-N2bz ) від поверхні до глибини біля 200 м

вміщує переважно питні води. Водомісткими породами являються пористі та

тріщинуваті андезити, вулканоміктові конгломерати та брекчії .

Розвантаження підземних вод вулканітів відбувається на понижених ділянках

поверхні землі або в алювіальний водоносний горизонт. Дебіти джерел 0,05-4,0 дм3/с.

В зонах розломів дебіти зростають.

Свердловина № 203 розкрила в тріщинуватих андезитах та агломератових туфах на

глибині до 77,2 м водоносний горизонт питних вод з дебітом 4,4 дм3/с при зниженні

15,9 м . За хімічним складом підземні води гідрокарбонатні натрієво-кальцієві з міне-

ралізацією від 0,2 до 0,4 г/дм3.Водопровідність порід може досягати до 71,5 м2/добу .

Свердловина № 1132 глибиною 40 м пробурена безпосередньо на родовищі «Нар-

цис» , на віддалі 18 м від свердловини № 1-Н. З глибини 20 м розкрила тріщинуваті

андезитотуфові брекчії , які вміщують кремнисті гідрокарбонатно-хлоридні кальцієво-

натрієві води з загальною мінералізацією 0,350 г/дм3 . Зверху водоносний горизонт

перекритий слаботріщинуватими лавовими андезитами, потужністю 17 м. Дебіт

свердловини складає 1 дм3/с при зниженні 4,4 м.

Підземні води зон тектонічних порушень, розкриті свердловинами №1-Д та

№1-Н на глибинах більше 300 м і мають хлоридний натрієвий склад і мінералізацію

від 1 до 24 г/дм3. Водозбагаченість при розкриті відкритої тріщинуватості може бути

досить значна . Так свердловина №1-Н, яка перебурила розлом в інт.284-385 м, при

зниженні 24,7 м отримала притік 16,6 дм3/с з температурою 220 С. Значення

водопровідності складає біля 55м2/добу .

Гідравлічний режим. Підрахунок експлуатаційних запасів родовища «Нарцис»

мінеральних лікувально-столових вод. За умовами складності родовище "Нарцис"

відноситься до групи родовищ з дуже складними гідрогеологічними умовами – третьої.

Мінеральні води розвіданого родовища планується використовувати для розливу в

пляшки та відпуску стороннім споживачам для оздоровчих процедур в басейнах. Потреба

в мінеральній воді з урахуванням технологічних витрат і перспективи розширення

оздоровчих процедур становить 50 м3/добу та відповідає техніко-економічному

обґрунтуванню і виданому технічному завданню. Виробничий процес здійснюється

щоденно або в робочі дні тижня протягом календарного року, відповідно до цього

передбачається режим експлуатації свердловини. Спосіб видобування – примусовий, за

допомогою занурювальних насосів. Режим роботи - 8 годинний робочий тиждень, а для

забезпечення оздоровчих басейнів за потребою. Всі вимоги до режиму експлуатації були

враховані при проведені дослідно-експлуатаційної відкачки (перервна) та дослідної

відкачки (цілодобово).Експлуатаційні запаси розраховуються терміном на 25 років при

існуючих водно-господарських умовах і рівні забезпеченості 90%.

Родовище розробляється водозабором з однієї свердловини - експлуатаційної

№1-Н, яка повністю забезпечить мінеральною водою завод розливу, оздоровчі потреби

басейну та сторонніх споживачів.

В структурному відношенні родовище «Нарцис» розташоване в межах

Закарпатського неогенового прогину, в приконтактній зоні тектонічних структур

28

Вигорлат-Гутинського вулканогенного пасма та Солотвинської западини. Свердловиною

№1-Н на глибині 283-385 м була розкрита тектонічна зона потужного бортового

розлому, що має круте північно-західне падіння і в межах якого відбувається формування

мінеральних вод.

Мінеральні субтермальні води пов’язані з неогеновими вулканоміктовими

середньо-дрібноуламковими брекчіями матеківського комплексу.Водовмісні породи

залягають в інтервалі глибин 278,0-384,0 м і представлені тріщинуватими

вулканогенними брекчіями. В той же час, в тектонічних розломах породи інтенсивно

роздроблені, що сприяє утворенню проникних зон з добрими фільтраційними

властивостями, де і відбувається формування експлуатаційних запасів і хімічного складу

мінеральних вод в процесі змішування глибинних мінералізованих вод з прісними.

У гідродинамічному плані родовище «Нарцис» кремнистих мінеральних вод має

форму лінійно-витягнутого вузького потоку, який сформувався в межах тектонічного

глибинного порушення, що утворилося в зоні стику двох регіональних структур.

Безпосередньо на ділянці досліджень утворилася потужна тектонічна тріщинуватість

відкритого типу, яка є середовищем формування підземних мінеральних вод.Така зона

розкрита свердловинами №1-Н і №1132. По умовах залягання ці води відносяться до

тріщинних, тріщинно-жильних.

Зважаючи на викладене, є підстави продуктивний водоносний горизонт

схематизувати у вигляді пласта-смуги. Це підтверджується формою графіків простеження

зниження рівня під час дослідної відкачки з дебітом 16,6 дм3/с на стадії пошукових робіт

[26].При наших дослідженнях таке велике розвантаження підземних вод навіть з

максимальним дебітом відбору 3,47 дм3/с перехопити неможливо, тому всі відкачування

відбувалися при стаціонарному режимі в умовах видобутку частини природних

ресурсів (розд. 6).

Аналіз результатів досліджень, проведених на родовищі мінеральних вод, геолого-

структурних побудов, гідрогеологічних і геоморфологічних умов дають підстави

встановити межі родовища "Нарцис" по межі ІІ поясу зони санітарної охорони. Таке

трактування меж родовища найповніше відповідає сучасним уявленням про

гідрогеологічні умови аналогічних родовищ, пов’язаних з вулканітами Вигорлат-

Гутинської гряди та забезпечує його збереження від потенційних техногенно-екологічних

загроз. Межі родовища показані на додатку, площа його12,9га, яку оконтурює

прямокутник з довжиною периметра 1,4 км.

Потужність водоносного горизонту на родовищі складає 106,0 м, а величина

гідростатичного напору над його покрівлею - 275 м, сталий рівень знаходився поблизу

поверхні землі.Для напірних водоносних горизонтів допускається зниження динамічного

рівня на всю величину напору, а зважаючи що найнижчий рівень під час розвідувальних

робіт знаходився на глибині 8,5 м, запас зниження доволі значний. В даному випадку

важливіше значення мають фізико-хімічні показники води, які при будь-яких зниженнях

не виходили за межі кондиційних значень.

Температура води на гирлі свердловини при дослідно-експлуатаційній відкачці з

дебітом 80,9м3/добу становила +25°С, при інших відборах змінювалася від +22 до

+24,5˚С.Це свідчить про незначні втрати тепла в стовбурі свердловини, завдяки

встановленню спеціальних пластикових труб з низькою теплопровідністю.

Санітарно-екологічні умови родовища добрі. Токсичні елементи та сполуки,

пестициди, радіонукліди або відсутні, або їх вміст значно менший ГДК.

Вимоги до якості мінеральних термальних вод родовища відображені у кондиціях,

розроблених Українським НДІМРіК. Мінеральні води, які будуть використовувати для

розливу в пляшки та оздоровлення в басейні, повинні відповідати таким основним

хімічним показникам (табл. 5):

29

Табл. 5 – Кондиційні показники хімічного складу мінеральної води.

Компонент Кондиційні значення, мг/дм3

Загальні показники

Мінералізація 1100 - 2500

Гідрокарбонати 150- 350

Хлориди 600- 1250

Сульфати <25

Кальцій 50- 250

Магній <100

Натрій + калій 250- 600

Специфічні компоненти

H2SiO3 50- 150

Температура, ˚С 20 - 27

Оцінка експлуатаційних запасів таких родовищ виконується переважно

гідравлічним методом за емпіричними даними, отриманими безпосередньо в процесі

експлуатації та дослідних робіт. За основу підрахунку запасів слабкотермальних

мінеральних вод взяті результати дослідних і дослідно-експлуатаційних відкачок,

проведених в 2007 -2011 рр.

Аналіз матеріалів розвідувальних робіт на водозаборі показав, що при різних

відборах, які відрізнялися більш як в 3 рази, кондиційні показники видобутої води не

виходили за межі встановлених норм. Наведені дані видобування води з дебітами 80,9,

200,0 і 300,0 м3/добу, які відбувалися при стабільних динамічних рівнях, свідчить про

стаціонарний режим фільтрації. Зважаючи, що досліди проводилися як в багатоводні, так і

маловодні періоди року, з достатньою ймовірністю можна прогнозувати стабільну роботу

свердловини й на прогнозовані 25 років майбутньої експлуатації.

При таких різних відборах і зниженнях рівня в свердловині якісний склад

мінеральних вод залишався в межах кондиційних значень: амплітуди коливань були

незначні, будь яких тенденцій до зменшення чи збільшення показників загальних і

специфічних компонентів хімічного складу не простежується. Така стабільність якісних

показників води при досить значному розмаху дебітів може свідчити про гідрогеохімічну

рівновагу між різними елементами живлення продуктивного пласта. Ця незмінність

кондиційних показників якості мінеральних вод протягом тривалого періоду досліджень

на родовищі забезпечується природними ресурсами латеральної фільтрації та підтоку з

глибини в умовах утрудненого водообміну та дозволяє виконати прогноз цих

параметрів на перспективу.

В процесі основної дослідно-експлуатаційної відкачки, тривалістю 4 місяці з

дебітом 80,9 м3/добу в режимі роботи підприємства, динамічний рівень був постійним

біля 5,0 м, вміст кремнекислоти, мінералізація та інші нормовані компоненти не виходили

за межі кондиційних значень. За цей час, що дорівнює 144 доби, було відібрано 8575,4 м3

мінеральної води, відповідно щоденний відбір становить: 8575,4/144=59,5 м3/д.

Виходячи з викладеного вище, затверджені експлуатаційні запаси

слаботермальних мінеральних вод родовища «Нарцис» в кількості 50м3/добу. Вони

обґрунтовані різнодебітними тривалими відкачками в різних природних умовах та

режимах видобутку, значення якісних і температурних показників відповідають

розробленим кондиціям, а мінеральні води є лікувальними, кондиційними для

використання у лікувальній практиці при внутрішньому застосуванні, а також для

промислового фасування як мінеральні природні лікувально-столові.

30

Згідно з наведеним обґрунтуванням оцінені експлуатаційні запаси підземних

мінеральних вод родовища в кількості 50,0 м3/добу за ступенем вивченості, відповідно до

вимог чинної „Інструкції із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин

державного фонду надр до родовищ мінеральних підземних вод”, пропонується віднести

до запасів категорії В.

Забезпеченість підрахованих експлуатаційних запасів підтверджується дослідними

відкачками з різною, зокрема більшою в 3,5 рази продуктивністю, завжди при стабільному

режимі фільтрації. Можливість водовідбору в кількості, що відповідає запасам категорії В,

підтверджена тривалою дослідно-експлуатаційною відкачкою.

За кондиціями мінеральні води родовища є слабкотермальні кремнієві хлоридні

натрієві, кальцієво-натрієві малої мінералізації, слабкокислі-слабколужні.

Табл.6 –Експлуатаційні запаси мінеральних вод родовища "Нарцис"

№

свердловини

Мінералізація,

г/дм3

Специфічні

компоненти,

мг/дм3

Категорії запасів, м3/добу

А В С1 Разом

1-Н 1,1-2,5 H2SiO3 - 50-150

Т˚С - 20-27

- 50,0 - 50

Всього: - 50,0 - 50,0

Результати підрахунку експлуатаційних запасів показані на плані підрахунку

(графічний додаток ).

Гідробілогічна характеристика району проведення планової діяльності (в даному

випадку заплави річки Тиси в межах Хустського району) характеризується наявністю до

50 видів вищих судинних рослин, серед яких 13 видів рослин, що потребують охорони на

різних рівнях.

За даними інституту гідробіології АН України на даній території виявлено

окремий ареал рідкісної рослини, про внесення якої до Червоної книги України ведуться

активні дискусії, це Nuphar pumila – глечики малі, вид новий для України загалом.

Серед безхребетних тварин водної товщі відмічено – 79 видів. З безхребетних що

мешкають на дні та у заростях рослинності – 210 видів. Серед яких трапляються декілька

рідкісних видів бабок, широкопалий рак та молюск – перлівниця товстостінна .

Загалом визначено 38 видів риб, з яких мінога угорська, форель струмкова, карась

звичайний, та марена звичайна занесені до Червоної книги України. Крім того виявлені

бобирець звичайний, раніше не притаманний для даного регіону, та панонська плітка

новий вид для України. Гідрофауна налічує 15 видів амфібій з яких більшість також

потребує охоронних заходів.

Гідробіологічна оцінка стану водотоків та території навколо них залежить від

достатньої кількості води, заростання руслової зони угрупованнями вищої водної

рослинності та розвиток угруповань такого типу у подальшому ускладнить стік водотоків.

Рослинний і тваринний світ в зоні планової діяльності в основному зосереджений

в наявних лісах та водотоках в межах району річкового басейну Тиси. Серед рослинного

світу варто виділити основні породи дерев: дуб, бук, граб та ясен. Ростуть рідкісні

рослини. Є тварини і плазуни, які занесені до Червоної книги України або зустрічаються

дуже рідко. Це ковила найкрасивіша, ясен білоцвітний, шафран Гейфеля, липа срібляста,

айва кущова, півники німецькі та угорський лісовий кіт, полос лісовий, чорна лелека

Загалом, рослинний і тваринний світ району проведення планованої діяльності

коротко можна охарактеризувати наступними даними:

- 43 види вищих судинних рослин, серед яких 13 видів потребують охорони на

різних рівнях.

31

- безхребетних тварин водної товщі – 79 видів.

- безхребетних що мешкають на дні та у заростях рослинності – 210 видів. (серед

яких трапляються декілька рідкісних видів бабок, широкопалий рак та молюск –

перлівниця товстостінна .

- 38 видів риб, з яких мінога угорська, форель струмкова, карась звичайний, та

марена звичайна занесені до Червоної книги України, крім того виявлені бобирець

звичайний, раніше не притаманний для даного регіону та панонська плітка новий вид для

України.

- 15 видів амфібій з яких більшість також потребує охоронних заходів.

Планована діяльність з видобутку підземних вод родовища «Нарцис» не

призводять до зміни корінних умов існування рослинного та тваринного світу даної

території, стану водного середовища, умов існування іхтіофауни водних біотопів.

Використання земельних ресурсів. Ґрунти на території проведення планової

діяльності сформувались в умовах помірного клімату з достатнім зволоженням, тому

переважають різновиди дерново-підзолистих ґрунтів на низині та бурі гірсько-лісові,

лучно-лісові на гірській території. Формування ґрунтового покриву диференційовано у

залежності від природних умов різних зон. Для всіх типів ґрунтів характерний

несприятливий поживний, фізико-хімічний та водно-фізичний режими. Всім ґрунтам

притаманне оглеєння, що негативно відбивається на поживному і водно-повітряному

режимах та обмежує зростання родючості й окультурення ґрунтів. Більш родючіші ґрунти

знаходяться у низинних частинах земель по відношенню до рельєфу та заплавних землях

гірських річок

Відомості про об’єкти природно-заповідного фонду. Об’єкти природно-

заповідного фонду в районі розташування родовища «Нарцис» ( лівий берег

надзаплавної тераси р.Тиса) відсутні.

Таким чином, приймаючи до уваги описані природні фактори довкілля можна

з впевненістю стверджувати, що планова діяльність з видобутку підземних вод родовища

«Нарцис» не призведе до негативних змін умов існування флори та фауни в районі його

розташування

4. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої

діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров’я населення, стан

фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок),

ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди

парникових газів), матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та

культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв’язки між

цими факторами.

Компоненти навколишнього природного середовища, які підлягають впливу:

- гідрогеологічне середовище;

- водне середовище.

Можливі наступні впливи на навколишнє природне середовище від розробки

водозабору:

- хімічне і бактеріологічне забруднення водоносного горизонту,

- порушення водного балансу,

- виснаження водоносного горизонту.

Соціальне середовище. Населення не зазнаватиме негативного впливу від впровадження

планованої діяльності. Позитивним впливом є забезпечення населення питною водою

відповідної якості. Вплив на соціально-економічні умови від впровадження планованої

32

діяльності визначається забезпеченням централізованим господарсько-питним

водопостачанням, створенням робочих місць для населення, яке проживає в межах даного

адміністративного району, сплатою податків в місцеві бюджети (в т.ч. сплата рентних

платежів).

Фауна, флора, біорозмаїття. При впровадженні планованої діяльності забруднення

навколишнього середовища не відбуватиметься, відповідно, стан фауни, флори,

біорозмаїття не зазнаватиме негативного впливу.

Землі. Негативний вплив відсутній. Землі другого поясу зони санітарної охорони

використовуються виключно для сінокосіння. Зона I-го поясу ЗСО огороджена металевою

сіткою по периметру. Територія першого поясу ЗСО бугриста з слабким нахилом на

південний схід в бік р. Тиси, покрита травою, на ній ростуть поодинокі кущі та дерева.

Потенційні забруднювачі ґрунтів та підземних вод в межах ділянки відсутні.

Ґрунти. Експлуатація існуючих свердловин у відповідності з технологічними режимами

роботи забезпечує збереження скелету пласта та не впливатиме на стан ґрунтів.

Видобування підземних вод не є джерелом безпосереднього впливу на ґрунти.

Опосередковано зниження рівня підземних вод в межах депресійної воронки внаслідок їх

видобування зменшує вологість ґрунтів, знижує їх оглеєність і поліпшує водно-повітряні

та фізико-хімічні властивості ґрунтів, що в свою чергу позитивно впливає на рослинний

покрив.

Поверхневі води. Забруднення поверхневих вод внаслідок впровадження планованої

діяльності не відбуватиметься.

Підземні води. Гідрогеологічне середовище. Водне середовище При експлуатації

водозаборів, разом зі зниженням рівня відбувається перерозподіл джерел поповнення

запасів підземних вод. Хімічне і бактеріологічне забруднення водоносного горизонту

внаслідок не відбувається, змін в хімічному складі не очікується.

Повітря. На водозаборі видобування підземних вод здійснюється з використанням

глибинних електронасосів, при якій викидів в атмосферу забруднюючих речовин не

здійснюються, відповідно, якість атмосферного повітря не зазнаватиме негативного

впливу від впровадження планованої діяльності.

Суттєвих змін клімату та мікроклімату в бік погіршення не буде. Викиди парникових газів

при видобуванні підземних вод відсутні.

Вплив планованої діяльності на культурну спадщину не прогнозується. В процесі

планованої діяльності буде дотримано вимоги та положення чинного законодавства

України, зокрема, частини першої статті 37 Закону України «Про охорону культурної

спадщини». Управлінням містобудування та архітектури було надано довідку про

відсутність пам’ятників архітектури і містобудування, садово-паркового мистецтва

національного та місцевого значення.

Вплив видобутку підземних вод на зміни сформованого раніше ландшафту відсутній.

5. Опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема

величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення,

які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного),

інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і

невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний,

33

кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та

довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив),

зумовленого:

Геологічне середовище. Надра. При експлуатації водозабору відбувається негативний

вплив на надра в результаті: порушення надр; вібрації від роботи насосів; фізичної

присутності.

Забір води з свердловин здійснюється з використанням глибинних насосів типу

«Pedroll», які керуються електрощитовим автоматичним обладнанням. Працюють насоси

такого типу з малим шумом і без значних вібрацій.

Підземні води. Вплив на підземні води експлуатації свердловин в просторовому

масштабі оцінюються як точковий, в часовому – тимчасовий, по інтенсивності – слабкий.

При здійсненні планованої діяльності можливий вплив на навколишнє природне

середовище, зокрема:

- аварійні розливи масел при виходу з ладу насосного обладнання. Площа території

можливого забруднення буде мінімальною;

- аварійна розгерметизація (прорив, пошкодження) трубопроводу та накопичуваної

ємності питної води може привести до незначного підтоплення перезволоження окремої

ділянки ґрунту на незначній території в місцях проходження водопровідної мережі;

- здійсненням операцій у сфері поводження з відходами;

Прогнозовані відходи, які можуть утворюватися в процесі експлуатації: при

експлуатації автотранспорту: відпрацьовані акумуляторні батареї, відпрацьовані

нафтопродукти, промащене ганчір’я, відпрацьовані елементи фільтрів автомобільних; при

проведенні ремонтних робіт: відходи електродів, брухт чорних металів, брухт кольорових

металів, макулатура, відпрацьовані теплоізоляційні матеріали, тверді побутові відходи, та

ін.

- ризиками для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому

числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій;

Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик для групи людей, на

яку може вплинути впровадження господарської діяльності, з урахуванням особливостей

природно-техногенної системи.

Оціночне значення соціального ризику визначається згідно ДБН А.2.2-1-2003.

Результати оцінки планованої діяльності на вплив на навколишнє природне

середовище свідчать про те, що продовження видобування підземних вод не вплине на

стан атмосферного повітря, земельні ресурси, флори, фауни, соціальне середовище.

Опис і оцінка впливу на довкілля, зумовленого використанням у процесі провадження

планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорозмаїття

Землі. Вплив планованої діяльності на землі проявляється у вилученні земельних ділянок

із сільськогосподарського обороту та обмеженні у використанні, забруднення земель не

відбувається. Вилученні земельні ділянки для влаштування першого поясу зони санітарної

охорони свердловин та водозабірних споруд, в межах якого забороняються всі види

діяльності, крім робіт пов’язаних з експлуатацією і ремонтом свердловин. На земельній

ділянці другого поясу зони санітарної охорони водозабору обмежується використання:

забороняється розорювання земель, заняття садівництвом та городництвом, дозволяється

використовувати землі другого поясу зони санітарної охорони для сінокосіння.

Просторовий масштаб впливу від видобування підземних вод на землі оцінюється як

місцевий, часовий масштаб – постійний, змін в стані земель не відбувається.

34

Ґрунти, рослинність, тваринний світ. При видобуванні підземних вод ґрунти не

використовуються, але опосередковано вплив на ґрунти здійснюється у вигляді

зменшення їх вологості. При експлуатації водозаборів відбувається відрив рівнів

підземних вод від покривних суглинків, в результаті активізується вертикальна фільтрація

в ґрунтовому шарі, надлишкові на поверхні землі води повністю фільтруються в

водоносний горизонт. Просторовий масштаб впливу на ґрунти від видобутку підземних

вод оцінюється як місцевий, часовий масштаб – постійний, інтенсивність – незначна.

Значимість впливу від видобування підземних вод на ґрунти і рослинність оцінюється як

позитивна, на тваринний світ вплив відсутній.

Водне середовище. Поверхневі води. Безпосередньо поверхневі води при впровадженні

планованої діяльності не використовуються. Опосередковано вплив здійснюється у

вигляді залучення додаткового живлення підземних вод за рахунок річкових вод р. Тиса.

В межах родовища розкритий та досліджений водоносний горизонт розвинутий в

алювіальних відкладах заплави р.Тиси та Ільницької світи. В межах водозабірної ділянки

водопровідність алювіального водоносного горизонту становить 3000 м2/добу. В напрямку

р. Тиси водопровідність алювію різко збільшується і в прибережній смузі може досягати

9000 м2/добу. Просторовий масштаб впливу від видобування підземних вод на поверхневі

води оцінюється як місцевий, часовий масштаб – постійний, інтенсивність помірна, змін в

якості поверхневих вод не відбувається.

Підземні води. При здійсненні планованої діяльності безпосередньо використовується

водоносний горизонт. який залягає в вулканітах матеківського комплексу в інт.260 -

389,5 м. Основний вплив діяльності проявляється в зниженні рівня водоносного

горизонту в межах депресійної воронки. Але ураховуючи, що його природні ресурси

складають біля 1000 м3/добу ( тобто підземний стік), а потреби промислового

видобутку передбачають проводити його в межах 50 м3/добу, вплив на водоносний

горизонт практично буде відсутній.

Складання щорічних звітів з режиму підземних вод. Результати всіх спостережень

заносяться в спеціальні журнали та наносяться на графіки в хронологічному порядку. Для

збереження та подальшої роботи з даними моніторингу створюється комплексна

комп'ютерна база даних.

За результатами режимних спостережень на початку нового календарного року

складається щорічний звіт, в склад якого входить пояснювальна записка та необхідні —

графічні та табличні додатки.

В цілому при видобуванні підземних вод родовища «Нарцис» негативного впливу

на навколишнє природнє середовище та надра не відбувається.

Біорозмаїття. При видобуванні підземних вод вплив на біорозмаїття не здійснюється.

Опис і оцінка впливу на довкілля, зумовленого викидами та скидами забруднюючих

речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням,

випроміненням та іншими факторами впливу, а,також, здійсненням операцій у сфері

поводження з відходам

При здійсненні видобування підземних вод викидів та скидів забруднюючих речовин не

відбувається, вплив відсутній.

Шумового, вібраційного, світлового, теплового, радіаційного забруднення, а також

випромінювання не виникає, вплив відсутній.

35

Опис і оцінка впливу на довкілля, зумовленого ризиками для здоров’я людей, об’єктів

культурної спадщини, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних

ситуацій

Ризики для здоров’я людей внаслідок видобування підземних вод відсутні.

Об’єкти культурної спадщини в межах території впровадження планованої діяльності

відсутні.

Ризик надзвичайних ситуацій при видобуванні підземних вод відсутній.

Опис і оцінка впливу на довкілля, зумовленого кумулятивним впливом інших

наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення

про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних

проблем, пов’язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення,

на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання

природних ресурсів.

На формування депресійної воронки впливає кумулятивний видобуток підземних вод

свердловинами водозабору. В межах сформованої депресійної воронки відсутні території,

які мають особливе природоохоронне значення.

Опис і оцінка впливу на довкілля, зумовленого впливом планованої діяльності на

клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю

діяльності до зміни клімату

При видобуванні підземних вод знижується рівень водоносного горизонту в межах

утвореної депресійної воронки внаслідок чого зменшується випаровування з поверхні

горизонту, що не значно впливає на мікроклімат району.

Опис і оцінка впливу на довкілля, зумовленого технологією і речовинами, що

використовуються

Технологією видобутку передбачено використання глибинних насосів, живлення яких

відбувається за рахунок електроенергії і є екологічно безпечною. З метою уникнення

бактеріального забруднення при транспортуванні води по системі водопроводу, перед її

подачею у резервуари чистої води періодично проводиться їх знезараження зрідженим

хлором у балонах. Складування балонів газу на території водозабору відсутнє. Вплив на

довкілля зумовлений технологією та речовинами, що використовуються відсутній.

6. Опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на

довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу

такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля

Усі існуючі методи прогнозування стану природного середовища можна об'єднати у

три основні групи:

- експертна оцінка;

- методи екстраполювання (статистичні методи);

- методи математичного моделювання.

1) Метод експертної оцінки застосовується для підвищення надійності прогнозів,

отриманих іншими методами. В основі методу лежить система отримання та обробки

інформації шляхом цілеспрямованого індивідуального опитування експертів у вузькій

галузі науки, техніки та виробництва.

Оцінки експертів суттєво підвищують надійність прогнозів, отриманих за допомогою

інших методів прогнозування.

2) Метод екстраполювання полягає у перенесенні даних, отриманих у певній галузі

діяльності (у певному діапазоні), на більш або менш широкі аналогічні галузі (діапазони).

36

Різновидами методу екстраполювання є статистичні методи оцінки наступного ряду

значень деякої властивості. Метод екстраполювання застосовують вибірково для

короткострокових (оперативних) прогнозів, у тому разі, коли розвиток процесів протягом

значного проміжку часу відбувається рівномірно, без значних стрибків.

При аналізі та проведенні оцінці впливу на довкілля враховувались статистичні дані

за 2017 рік регіональної доповіді про стан навколишнього природнього середовища та

екологічного паспорту області в 2017 р., а також аналізувався план заходів з реалізації у

2018 – 2020 роках стратегії сталого розвитку області.

Виконання даного дослідження передбачало поєднання таких методів та підходів до

організації дослідження: обробка архівних та нормативно – правових матеріалів,

експедиційні дослідження вибраного регіону, збір відповідного робочого матеріалу,

картографічні обробки, аналіз одержаних практичних даних з метою теоретичного

узагальнення, розробка схеми регіональної екомережі.

3) Метод математичного моделювання процесів полягає в детальному аналізі причин

можливих змін у стані довкілля, побудові теорії часткових процесів і подальшому

створенні спрощеної версії будови загального процесу - об'єднаної моделі реальної

системи. Моделі відображають найсуттєвіші, найважливіші властивості та функції

деякого складного процесу чи об'єкта.

При прогнозуванні наслідків антропогенних впливів на природне середовище

розрізняють геофізичні моделі (моделі процесів переносу або перетворення

забруднюючих речовин у навколишньому середовищі) та екологічні моделі (наприклад,

зміни стану екосистеми під впливом забруднення).

Метод математичного моделювання використовувався при оцінці впливу планованої

діяльності на стан підземних вод.

7. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення,

уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому

числі (за можливості) компенсаційних заходів

При провадженні експлуатації родовища підземних вод «Нарцис» передбачається

здійснювати при дотриманні розроблених нормативних вимог:

- суворе дотримання та виконання запобіжних заходів, які розроблені нормативними

документами: «Проект зон санітарної охорони родовища підземних вод «Нарцис», де

розташовані свердловини №» 1-Н та 1132», «Технологічна схема розробки родовища»,

«Проект гірничого відводу водозабірної ділянки..».

- промисловий видобуток мінеральної води із свердловин №№ 1-Н та 1132 проводити

згідно затверджених експлуатаційних запасів водозабірної ділянки, технологічної схеми

розробки ділянки та Правил розробки родовищ, встановленого дозволом на

спецводокористування ліміту відбору;

- суворе дотримання санітарних вимог розроблених у нормативному проекті «Проект

зон санітарної охорони родовища підземних вод «Нарцис», де розташовані свердловини

№» 1-Н та 1132»;

- проведення гідрогеологічних режимних спостережень, моніторинг змін хімічного

складу видобутих вод;

- проведення санітарно-профілактичних робіт в межах І-го та ІІ-го санітар- них поясів

ЗСО, ревізія запірної арматури та насосного обладнання, їх ремонт ;

- виконання додаткових умов ліцензії на користування надрами.

8. Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля,

зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів

37

запобігання чи пом’якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів

реагування на надзвичайні ситуації

Як показують результи проведеної оцінки впливу на довкілля, встановлено що

значного негативного впливу на довкілля в результаті видобування підземних вод на

родовищі при дотриманні технічних та технологічних нормативів і вимог нормативно-

правових документів не очікується. Незначний вплив на довкілля можливий лише в

результаті виникнення аварійних ситуацій. Комплекс технологічних, технічних,

організаційних рішень, забезпечує надійну безаварійну роботу об’єктів на родовищі.

До аварійних причин відносяться:

– вихід з ладу насосного обладнання;

– прориви трубопроводів;

– пошкодження трубопроводів та технологічних ємностей.

На родовищі наявний план ліквідації аварій, що містить вказівки сповіщення

відповідних служб організацій, які повинні брати участь у ліквідації аварій та наслідків,

перелік необхідних технічних засобів, знешкоджуючих реагентів, способи збору і

знешкодження забруднюючих речовин.

9. Визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних

засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля

В процесі підготовки звіту труднощів не виникало.

В Україні відсутні методики, що дозволяють здійснювати прогнозування впливу на

довкілля, особливо в контексті довгострокових перспектив розробки родовищ.

10. Усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального

органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього

Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними

повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації

про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення

отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли

в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону

Повідомлення про плановану діяльність (реєстраційний номер справи про оцінку

впливу на довкілля планованої діяльності №2018529874 від 29.05.2018), що підлягає

оцінці впливу на довкілля опубліковано у газетах «Вісник Хустщини» від 9 червня 2018

р. №45-46 (10300-10301) та «Новини Закарпаття» від 12 червня 2018 р. №33 (4754), а

також на сайті Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА.

У відповідності до п. 7 ст. 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"

протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану

діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати

уповноваженому територіальному органу зауваження і пропозиції до планованої

діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до

звіту з оцінки впливу на довкілля.

Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про

планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, зауважень і пропозицій від

громадськості не надходило (лист Департаменту екології та природних ресурсів

Закарпатської ОДА № 848/02-02 від 03.07.2018 р.).

38

11. Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під

час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного

моніторингу

Екологічний та соціальний моніторинг для об’єкту планованої діяльності буде

здійснюватись з метою забезпечення неухильного дотримання вимог законодавства під

час експлуатації та втілення всіх заходів щодо мінімізації його впливу та наслідків на

навколишнє природне та соціальне середовище.

Загальною метою моніторингу екологічних та соціальних аспектів даної

планованої діяльності є забезпечення/гарантування того, що всі заходи пом’якшення та

мінімізації впливів та наслідків успішно втілюються та вони є ефективними та достатніми.

Програма екологічного моніторингу складається із переліку дій та заходів, кожний із

яких має певну мету та ключові індикатори та критерії для оцінки. Об'єктами виробничого

екологічного контролю, які підлягають регулярному спостереженню й оцінці при

експлуатації є:

- землі (включаючи ґрунт) в районі розташування.

- підземні води.

Моніторинг включає, але не обмежується наступними етапами:

1. Вибір параметрів навколишнього природного та соціального середовища для

певних аспектів;

2. Встановлення ключових параметрів моніторингу;

3. Візуальний огляд;

4. Регулярний відбір проб підземних вод та їх дослідження;

5. Аналіз інформації, що була отримана під час моніторингу та за необхідності

розробка комплексу заходів, що усувають або максимально пом’якшують вплив об’єкту

на навколишнє природне та соціальне середовище.

6. Регулярний перегляд (не менше одного разу на рік) програми моніторингу якості

підземних вод та її коригування в разі необхідності.

Моніторинг підземних вод на родовищі «Нарцис» включає спостереження

виключно за алювіальним водоносним горизонтом безпосередньо в водозабірних

свердловинах. Головні напрямки робіт, що входять до складу моніторингу підземних вод

включають режимні спостереження за такими показниками:

- величина водовідбору;

- рівень підземних вод;

- температура підземних вод;

- хімічний склад підземних вод;

- фізичні властивості підземних вод;

- мікробіологічні характеристики підземних вод.

Спостереження за кількістю відбору підземних вод. Відповіднодно до вимог ДБН

В.2.5-74:2013 „Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення

проектування”, усі водозабірні свердловини обладнані електронними спеціальними

лічильниками, достовірність показання яких контролюються фіксацією витрат

електроенергії.

Результати вимірювань кількості водовідбору заносяться в спеціальні журнали

обліку водоспоживання, також заносяться дані про час роботи свердловин. Фіксація

величини водовідбору проводиться щоденно.

Спостереження за рівнем підземних вод проводяться в двох свердловинах - в

водозабірній свердловині № 1-Н та свердловині № 1132. Заміри виконуються 3 рази на

місяць: в першу та третю декаду місяця рівень заміряється майстром насосного

39

обладнання, в другу декаду контрольні заміри проводяться гідрогеологом. Рівень води

заміряється хлопавкою в просторі між кондуктором та експлуатаційною колоною труб.

Дата та результати вимірювань заносяться в польові журнали спостережень

безпосередньо біля свердловини.

Спостереження за температурою підземних вод проводяться одночасно з

замірами рівня. Температура води заміряється біля гирла свердловини водяним

термометром, результати записуються в польовий журнал.

Спостереження за якістю підземних вод проводяться у відповідності з вимогами

ДСанПіН 2.2.4 - 171 - 10 „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання

людиною” та ГОСТу 2761-84 „Источники централизованного хозяйственно-питьевого

водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора”.

Проби води на скорочений та розширений аналізи відбираються біля свердловини

із труби-відводу в попередньо добре промиті пляшки разом із пробкою тією водою, що

аналізується. Проби води на бактеріологічний аналіз відбираються у стерильні пляшки

після обробки краника вогнем.

Відбір проб води для проведення хіміко-бактеріологічних аналізів проводиться

відповідно до затвердженого графіка, періодичність відбору проб така:

- 1 раз на тиждень - скорочений хімічний аналіз;

- 1 раз в квартал - розширений хімічний аналіз;

- 1 раз в місяць - бактеріологічний аналіз.

Бактеріологічний контроль якості води водозабору здійснюється Хустською міською

санітарно-епідеміологічною станцією, контроль за хімічним її складам - лабораторією

ЗГГРС.

12. Резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї

частини, розраховане на широку аудиторію

Родовище «Нарцис» підземних вод розташоване в с.Велятино, Хустського

району Закарпатської області.

Мета планової діяльності – видобування корисних копалин ( підземних вод) з

метою промислового розливу та оздоровлення відпочиваючих.

Родовище «Нарцис» розкрите у 1983 р. під час пошуків підземних вод у

Закарпатській області.

На теперішній час родовище розробляється двома водозабірними

свердловинами, які експлуатують різні водоносні горизонти. Верхній, водоносний

горизонт питних підземних вод, розробляється св. № 1132, глибиною 40 м, а нижній,

водоносний горизонт мінеральних підземних вод - св. № 1-Н, глибиною 389,5 м.

Свердловина № 1132 була пробурена з метою господарсько-питного

водопостачання підприємства.

По свердловині № 1-Н у ДКЗ України були затвердженні експлуатаційні

запаси підземних мінеральних вод родовища «Нарцис» ( свердловина № 1-Н) в обсязі

50 м3/добу за категорією вивчення С1 ( Протокол ДКЗ України № 3500 від 24.12.2015).

З метою організації задовільних санітарних умов видобування підземних вод

розроблений проект зон санітарної охорони родовища підземних вод «Нарцис», де

розташовані свердловини № 1-Н та 1132.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в

Закарпатській області від 05.11.2018 № 2446/05 на розроблений проект зон

санітарної охорони надало позитивний Висновок державної екологічної експертизи.

Проект затверджений Рішенням від 16.12.2010 № 76 Закарпатської обласної ради

( друга сесіїя УІ скликання ).

40

За результатами моніторингових досліджень встановлено, що концентрації

мікроелементів у видобутій воді не перевищують гранично допустимі величини і

відповідають розробленій УкрНДІМтаК (м.Одеса) Довідці про кондиції.

Все вищенаведене свідчить про відсутність впливу від провадження планової

діяльності видобування корисної копалини (підземних вод) на природний стан

довкілля.

13. Список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та

оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля

1. Закон України "Про оцінку впливу на довкілля". – Відомості Верховної Ради України,

2047, № 29, ст. 315.

2. "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. ДСП № 173-

96", затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України № 173 від 19.06.1996,

зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за № 379/1404 із змінами,

внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров’я № 362 від 02.07.2007, № 653

від 31.08.2009.

3. Методичні рекомендації МР 2.2.12-142-2007. "Оцінка ризику для здоров’я населення

від забруднення атмосферного повітря", затверджені наказом МОЗ України № 184 від

13.04.2007 р.

4. ДБН А.2.2.-1-95 „Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на нав-колишнє середовище

(ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Оснсвні

положення проектування.Київ,1996 р.

5. Постанова Кабміну України № 2024 від 18.12.98 р. „Про правовий режим ЗСО водних

об"єктів „.

6. Кодекс України про надра. Утв. указом Президента України 27.07.1994р. №132/94-

ВР.

7. Водний кодекс України . Утв. указом Президента України 06.05.1995р. №213/95-ВР.

8. Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин

державного фонду до родовищ питних і технічних підземних вод. Утв. ДКЗ України 2000

р.

9. Правила розробки й охорони родовищ лікувальних мінеральних вод .Утв. постановою

Госгортенхнадзора СРСР від 27.08.87 р. № 28 .

41

Д О Д А Т К И

44

Додаток - Паспорт свердловини № 1-Н

46

47

48

49

50

Додаток - Рішення Закарпатської облради про затвердження проекту

ЗСО родовища «Нарцис»

51

Додаток. Протокол ДКЗ № 3500 від 24.12.2015.

52

53

54

55

56

57

58

Додаток - Спеціальний дозвіл на водокористування

59

60

61

Додаток - Медичний (бальнеологічний) висновок

62

63

Додаток – Інструкція щодо практичного використання мінеральної води

64

65