«Інвестуючи в жінку, Ви інвестуєте у майбутнє!»

За підтримки Посольства США в Україні на базі

Академії відбувся практичний форум «Українки в бізнесі: власна справа - розвиток і успіх». Окрім гостей із самого міста та інших куточків України відвідати семінар мала змогу і прекрасна половина АМСУ, бо саме жінці, її перспективній ролі у майбутньому країни та величезному потенціалові до успіху адресувалися усі найкращі ідеї, поради та побажання.

Структура форуму передбачала три основні частини. Спершу урочисте відкриття та знайомство присутніх з учасниками, що було розпочате промовою посла США в Україні Джеффрі Пайєтта. Чимало цікавих ідей прозвучало з вуст авторитетних і досвідчених у своїй галузі успішних жінок-лідерів, а саме: Елізабет Хорст - представник американського посольства, Леся Бондар - «Український жіночий фонд» та інших, які охоче ділилися з присутніми своїм досвідом, по-справжньому безцінним для тих, хто або вже має

власний бізнес, проте поки що не може із впевненістю заявити про успішність своїх проектів, або ставить за мету в майбутньому піти цією стежкою і мати свою власну справу.

Після обговорення порядку денного та можливостей, які були представлені кожному учасникові заходу, розпочато безпосередній практичний етап.

Цікавим і приємним сюрпризом для всіх став фінальний етап форуму, доповнений яскравим концертом колективу художньої самодіяльності АМСУ. Особливо приємне враження виступ справив на іноземних гостей, що долучилися душею і пізнали хоч і невелику, проте яскраву

частинку своєрідного колориту і багатства українського фольклору.

29 жовтня усі бажаючі, а саме курсанти та студенти Академії, а також її

професорсько-викладацький склад, були запрошені на лекційну зустріч з доктором економічних наук, професором Пашком Павлом Володимировичем.

Тема лекції присвячувалася питанням сучасного стану та перспектив розвитку митної справи в Україні. Зроблено акцент на питаннях митної політики, державного регулювання ЗЕД (митно-тарифного та нетарифного), митного контролю на різних видах транспорту, боротьби з контрабандою та ПМП, митного оформлення, електронного декларування, митної класифікації товарів, системи ризиків, митних інформаційних технологій та ін.

Маємо надію, що такого роду зустрічі не втратять своєї актуальності найближчим часом і зможуть стати для кожного з нас ще однією можливістю підвищення свого рівня знань та освіченості з найрізноманітніших аспектів митної справи.

Сорока Валерія (М10-2)

Привіт всім, любі Читачі! Осінь підходить до кінця, завершується

останній місяць. Наступають вже

холодні дні, але ми завжди намагаємось

підтримувати ваш незгасаючий та палкий інтерес до нових подій та цікавинок. Перш за все хочеться сказати, про наші зміни. Тепер

ми називаємось Students’ time.

Сподіваюсь, ця невеличка зміна стане початком для нових та

цікавих ідей. Що ж до змісту цього номеру, то головною

подією в Академії для нас була вибір

Студента року, що ще й співпало з

Міжнародним днем студента. З цієї нагоди,

учасники редколегії поспілкувались з усіма

переможцями різних номінацій. Не могли ми

оминути і вибори Голови РКС та не поспілкуватись з

новообраним головою. Також продовжуємо досліджувати ваше

хобі і ділитись вашими талантами. А про те як

пройшов Губернаторський бал,

вечір «Все про кохання», а також День

першокурсника, ви дізнаєтесь у рубриці Курсантське життя. Тому, не зволікайте,

читайте та насолоджуйтесь!

З повагою, головний редактор газети

«Академія» - Гоменюк Мар’яна.

ГОСТІ АКАДЕМІЇ

2

Жінки-підприємці - важливі гравці у розвитку країни!

Продовження циклу лекцій почесних докторів Академії

7 ноября в стенах нашей академии прошли выборы Главы Академии. Свою предвыборную кампанию представили три кандидата: Березовский Павел, Квас Виталий, Ладыгин Василий. С перевесом в 30 голосов одержал победу Павел Березовский. Ну что ж, Павел, ответь на вопросы, которые интересуют не только редакцию газеты, а и

всю Академию: Хотелось бы узнать, что натолкнуло тебя на участие в выборах? Ведь ты и так являлся Главой факультета.

Люди... Зачастую они верят в меня больше, чем я сам. Меня устраивала должность главы факультета, хотя были такие проекты и мероприятия, доступ к реализации которых был для меня либо закрыт, либо не обещал ожидаемого результата. Именно мои друзья и знакомые мотивировали меня участвовать в выборах, чтобы в случае победы реализовать все задуманное и представлять интересы курсантов и студентов на новом уровне. Каковы твои планы на ближайшее будущее, на должности Главы Академии?

На ближайшее будущее запланирован ряд новых проектов. До Нового года планируется составить новое Положение о РКС Академии и создать новую ее структуру. РКС Академии начинает подготовку к проведению Новогоднего концерта в стенах Академии и новогодней вечеринки в одном из клубов Днепропетровска. Вообще обо всем задуманном рассказывать долго, вы сами все скоро увидите, слова тут лишние. Павел, скажи, ты чувствовал конкуренцию или все-таки был уверен в своей победе?

Естественно я чувствовал конкуренцию! В таких вещах нельзя быть уверенным на 100%, но у меня был достаточный запас уверенности. Мои коллеги-оппоненты отлично подготовились, достойно рассказали о своей проделанной работе и представили предвыборную программу. Как по мне, то все присутствующие на выборах ощутили дух соперничества, который, я надеюсь, станет отличным фундаментом для дальнейшего успешного сотрудничества всех факультетов. Как ты считаешь, выборы прошли легитимно? Расскажи, почему ты так считаешь?

Для начала скажу, что легитимность стоит отличать от легальности, это принципиально разные понятия. Выборы прошли в соответствии с действующим Положением о выборах РКС, а, следовательно, легально. Проще говоря, все прошло законно и в соответствии с существующими правовыми нормами. Легитимность же, в отличие от легальности, является скорее социально-психологическим явлением, нежели юридическим фактом. Легитимность выборов означает, что их процедуру поддерживает большинство, и так как по факту большинство избирателей одобрили избирательны процесс, то выборы можно считать легитимными. Как твердил Павел в своей предвыборной кампании «Грядет время хороших перемен», которых мы с нетерпением ждем. А напоследок, редакция газеты желает Павлу Березовскому успехов во всех его начинаниях.

Чернова Анастасия (ЕО12-3)

«Будучи на прошлой

должности, Советом

факультета были

организованы такие

мероприятия: "День

факультета экономики

и менеджмента",

"КВЕСТ АМСУ",

"Соревнования по

дартсу", "Осенняя

благотворительная

ярмарка"

Были реализованы

новые и возрождены

старые проекты,

несколько походов в

театр и на футбол.

Также РКС факультета

экономики и

менеджмента

оказывала активную

помощь в проведении

мероприятий

городского и

областного масштаба,

последнее из которых

"Форсирование

Днепра", к которому

члены Совета

факультета экономики

и менеджмента

готовили декорации,

за что я выражаю им

огромную

благодарность.»

КУРСАНТСЬКЕ ЖИТТЯ

3

Выборы Главы Академии

Вже стало доброю традицією в Академії щорічне проведення урочистого конкурсу «Кращий курсант року», в якому за різними номінаціями нагороджуються найуспішніші та найактивніші курсанти та студенти нашого навчального закладу. Цього разу така чудова подія зівпала зі ще одним святом - Міжнародним Днем студента!

За результатами роботи комісії на чолі з проректором із виховної роботи Яровою Іриною Володимирівною було визначено переможців у наступних номінаціях: «Унікальна номінація року» - команда КВК «Большие города» на чолі з Андрієм Трофімцевим «Розумник року» - Фучаджиєв Дмитро Олександрович, гр. П09-1 «Студентський засіб масової інформації» - Гоменюк Мар’яна Петрівна, гр. М10-1 «Громадський діяч року» - Жовтоніжко Любов Миколаївна, гр. П10-2 «Волонтер року» - Гришко Тетяна Юріївна, гр. ЕМ12-1 «Митець року» - Похмурко Оксана Олегівна, гр. ЕФ10-1 «Спортсмен року» - Гулівець Сергій Миколайович, гр. Т11-3 «Художня самодіяльність року» - ансамбль народного фольклорного танцю «Веселка» «Лідер студентського самоврядування року» - Разживін Віталій Миколайович, гр. М09-1 «Краща група АМСУ за 2013 рік» - група М10-1 факультету економіки та менеджменту (куратор - Новікова Крістіна Ігорівна).

Поглянемо, що ж скажуть нам про себе самі переможці, згодившись відповісти на деякі цікаві питання нашого інтерв’ю.

Любов Жовтоніжко («Громадський діяч року») - Любо, ти активна, енергійна, багатосторонньо розвинена людина. Чому ти обрала

саме громадську роботу? Можливо, в тебе були інші плани, захоплення? - Саме через те, що я активна, енергійна, багатосторонньо розвинена особа, я і обрала

громадську роботу. В принципі, ще одним моїм захопленням є вивчення міжнародного права (вдячна моєму науковому керівнику Перепьолкіну Сергію Михайловичу за наставництво) та іноземних мов: вільно володію англійською, можу спілкуватися французькою мовою. Ще в школі мріяла стати перекладачем, та все змінилось, коли вступила до АМСУ, зустріла цікавих, активних людей, які до сих пір підтримують мене як громадського діяча, за що я їм і вдячна. Ну, і як звичайна дівчина захоплююсь танцями, в тому числі контемпом, але часу, на жаль, для нього немає.

- А що б ти побажала нашим читачам, в чому секрет твого успіху? - По-перше, ніколи не зупинятись на досягнутому. Необхідно продовжувати рости та

вдосконалювати себе. По-друге, приймати поразки як невід’ємну частину будь-якої роботи та вчитись на своїх помилках. І нарешті, триматися міцно за своїх рідних, друзів та коханих. Без них, їхньої підтримки, порад ти навряд чи зможеш хоча б чогось досягти в житті.

Тетяна Гришко («Волонтер року»)

- Тетяно, ти приймала участь у багатьох заходах, серед яких: проведення майстер-класів для інтернатів сімейного типу, відвідування і збір речей для дитячого будинку для дітей з ДЦП, та ін. Цікаво було б дізнатися, що стало приводом для твоєї роботи? Можливо, був якийсь переломний момент у твоєму житті, після якого тобі захотілося вкласти свою душу в цю справу?

- Головним приводом, в першу чергу, є моя патріотична свідомість, яка звела мене з такою організацією, як «Пласт». Там є три основні обов'язки: бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим і слухатись пластового проводу. Саме «пластуни», керуючись цими принципами, долучили мене до такої діяльності. За що їм велике ДЯКУЮ.

- Ти стала переможцем в номінації "Волонтер року". Це твоя перша перемога? Можеш також розказати читачам свої плани на майбутнє, тобто, можливо, є якісь ідеї щодо волонтерства?

- У цій сфері - так, перша. Я не люблю афішувати свою діяльність, бо не лише моя заслуга в цьому, а й людей, які працювали разом зі мною. Щодо ідей - так, останнім часом я

маю їх декілька, пов'язаних з тяжко хворими дітьми. Розказувати завчасно не буду, бо не хочу наврочити.

Сергій Гулівець («Спортсмен року») - Сергію, ти вже досягнув великого успіху у спорті, став майстром спорту України, переможцем чемпіонату

області з гирьового спорту, чемпіоном світу та України серед студентів у 2012 році. Та це ще не всі твої перемоги. А чи пам'ятаєш, як все починалось? Коли саме ти почав серйозно займатися спортом? І чи змінилося твоє життя після цього?

КУРСАНТСЬКЕ ЖИТТЯ

4

Курсант року! Підсумовуючи досягнення!

- Так, звісно, пам’ятаю. Займатися спортом я почав ще в п'ятому класі: мій друг

просто запропонував піти з ним на тренування, подивитися. Це було звичайне тренування, але після нього я зацікавився гирьовим спортом, якось все склалося саме по собі. Серйозно поринув у світ спорту вже в 9-10 класі! Чи змінилося моє життя? Спочатку, можу сказати, масштабних змін не відчув, а вже коли виграв у 10 класі чемпіонат світу серед юнаків, тоді, напевно, відчув, що спорт став моїм життям.

- Цікаво, що для тебе спорт, в декількох словах? І яка мета стоїть зараз перед тобою? До чого ти прагнеш?

- Для мене спорт - це нові емоції, перемоги та поразки, нові друзі, подорожі, пригоди! Зараз я прагну виконати норматив майстра спорту міжнародного класу і буду віддавати всі сили для цього!

Віталій Разживін («Лідер студентського самоврядування року»)

- Знаємо тебе як постійно веселого, сонячного «живчика», позитивну людину, активіста і не тільки, а тепер ще і як головного лідера студентського самоврядування в Академії! Які відчуття після здобуття номінації? Ти в пошуках чогось нового? Хочеш розвивати себе надалі в цьому напрямку і це далеко не межа твого пориву? Можливо є мрії, якими б не проти був поділитися з нашими читачами?

- Супер! Дуже приємно усвідомлювати, що твою працю помітили і оцінили. Звичайно, далеко не все вдалося здійснити за рік, тільки самий мінімум, але я впевнений, що нові люди з Ради курсантів та студентів зроблять більше і краще, ніж їх попередники. Зараз я на п’ятому курсі і це зобов’язує. Саме тому буду приділяти все менше і менше часу самоуправлінню, пізнаватиму себе. Щодо мрій можна сказати словами Світлани Петрівни Коляди: «Мрії не збуваються», тому потрібно ставити цілі. Основна ціль - отримати освіту, а далі побачимо!

- Чи можеш назвати приклад яскравої людини-лідера, успіхами якої пишаєшся, ставиш собі за приклад її життєвий шлях та досягнення? Можливо, є хтось з твого середовища чи близьких тобі людей, що змогли в свій час дати тобі гідний приклад?

- Якщо брати відомих людей, то найяскравіший приклад лідера - Генрі Форд. Думаю, всі менеджери зрозуміють чому саме він. Винайшов конвеєр, зробив багато дешевих та якісних автомобілів, став неймовірно багатим, виростив сина (який не зруйнував, а навпаки примножив справу свого батька) та ще й прожив до 80-ти років! Гідно поваги, чи не так? Але найголовніший приклад у моєму житті - мій батько. Він виходець з маленького селища в Курській області, приїхав в Україну з жінкою і чемоданчиком, працював не покладаючи рук і в результаті досягнув багато чого. Тому, дивлячись на його приклад, хочеш бути кращим, ніж був учора і так кожен день!

А знаєте основний секрет лідера? Бути завжди і у всьому ЛЮДИНОЮ! Ставитися з розумінням, допомагати, не боятися замотати руки роботою, підтримувати в скрутну та важку хвилину. Це дуже непросто, але сподіваюся, що всі мої знайомі про мене такої думки.

Ансамбль «Веселка» («Художня самодіяльність року»)

- Сергію Івановичу, якими є основні цінності у вашому колективі? Так, саме те, що залишається міцною опорою, фундаментом танцювальної сім’ї «Веселка» і переходить з покоління в покоління традицією!

- Перш за все, це порядність, чесність, духовність. «Веселка» - це дружба! Найкращих товаришів курсанти та студенти знаходять саме тут, у цьому середовищі. За увесь час перебування на одній творчій хвилі вони встигають не лише самореалізуватися в танці як творчі особистості, але й пізнати секрети один одного, навіть, знайти своє кохання. І найголовніше, що ця дружба не минає! Проходить час, але дух підтримки живе у серці кожного, хто зараз чи в минулому пройшов мою школу. Це приємно, коли ти не один і у тебе завжди є надійне плече друга в тяжку хвилину.

- Що, на вашу думку, як досвідченого керівника та професіонала своєї справи, можна вважати ключовими елементами успіху колективу?

- Колектив тримається на таких складових, як: працьовитість, систематичність, відповідальність кожного і всіх за спільний успіх, єдність. Але

є ще один не менш важливий нюанс. Колектив має об’єднувати однодумців, людей, які дійсно люблять те, чим вони займаються і віддаються тому з відкритою душею і щирим бажанням.

КУРСАНТСЬКЕ ЖИТТЯ

5

Курсант року! Підсумовуючи досягнення!

Мар'яна Гоменюк («Студентський засіб масової інформації»)

- Мар’яно, скажи, будь ласка, що на твою думку є визначальним у роботі головного редактора газети? Можливо, маєш якісь власні секрети чи поради успішного керівництва своєю командою?

- Ви знаєте, напевно найвизначальнішим є злагоджена робота команди та їх бажання працювати, пропонувати нові ідеї, вдосконалюватись. Саме з їхньої ініціативи кожен номер є оригінальним та цікавим для читачів. А щодо секретів, то як таких немає. Просто завжди намагаюся йти назустріч, враховувати думку своєї команди, підбирати такі завдання, які будуть цікаві індивідуально для кожного.

- Як би ти прокоментувала наступний вислів: «Газета, виходячи надзвичайно швидко, цікава навіть своїми прорахунками; енциклопедія ж, виходячи надзвичайно повільно, не цікава навіть своїми відкриттями».

- Щодо вислову, то головна мета кожної газети - першими донести до читача інформацію, першими захопити аудиторію свіжими новинами та сенсаціями.... Звичайно, часу, щоб якісно підготувати не завжди вистачає. Як кажуть: «Щоб дізнатися цінність одного тижня - запитайте редактора щотижневого журналу». Тому не дивно, що інколи трапляються якісь неточності. Світ міняється дуже швидко, і тому хочеться постійно слідкувати за змінами інформації. Цим газета відрізняється від енциклопедії. Що стосується нашої подальшої роботи, то я буду намагатися ще пильніше слідкувати за всіма новинами, менше допускати помилок, робити номера яскравішими і цікавішими для Вас!!!

Оксана Похмурко («Митець року»)

- Ти різностороння людина, багато в чому розвиваєш свої здібності і таланти, пробуєш себе в різних напрямках (мови, живопис, народні танці). Це здорово, зрештою! Ти молодець! Але як і коли ти зрозуміла, що маєш потяг до мистецтва, що в тобі є іскорка творчості, яку ти хочеш у собі розвивати?

- У моїй родині усіх можна назвати талановитими людьми. Мама відвідувала музичну школу і грала у волейбол, але мріяла про можливість танцювати. Втілила мрію у житті доньки, за що я їй безмежно вдячна. Тато пише картини і з головою занурюється у творчість. Напевно від нього я успадкувала талант. В дитинстві, після того, як батько побачив, що я обмальовую стіни біля ліжка, зробив своїми руками альбом для малювання та купив олівці і фарби для

моєї творчості. В 9 років я сказала: «Хочу піти в художню школу». Взяла батьків за руки, і ми пішли до моїх майбутніх вчителів Шабанових Олександра Івановича та Елеонори Арнольдівни, які згодом вчили мене живопису, графіці, скульптурі, історії мистецтв протягом 5 років. Так я втілила в життя одну зі своїх мрій - на відмінно закінчила художню школу. Чомусь згадався ось такий цікавий момент із мого дитинства. Я потрапила у лікарню в 4 роки і там, щоб не було сумно, хотілось малювати, при чому ще й навчити цьому мистецтву свого сусіда по палаті. Я вручила трирічному хлопчику зелений олівець і пояснювала, як малювати пейзажі. На дві години нашим батькам вдалося відпочити: дітей не було чути, вони були всі у творчості. Це, мабуть, був мій перший досвід не тільки реалізації себе як художника, але й педагогічний (сміється ).

- Що спробувала цікавого за своє життя? - Танцювала на пуантах, сідала на перешпагат, виконувала ролі у шкільному театрі

(найбільш запам’яталась Баба Яга), їздила у фольклорну експедицію досліджувати мотиви українських вишивок, спробувала себе у синхронному перекладі з англійської мови, малювала чорнильною ручкою, вуглем, писала вірші, вишивала, грала у дерев’яні ложки і барабани, викладала математику та іноземну мову… На смак

спробувала медові фарби, дикі ягоди під час виїздів на пленери, гіркоту невдач, коли рвеш на шматки намальовану картину. Що ж, не завжди виходить те, що собі уявляєш чи плануєш. Але безмежно рада тому, що поряд зі мною є люди, які мене добре розуміють і люблять не за успіхи і нагороди, підтримують мене тоді, коли так потрібно! Це, звичайно, і моя, і їх заслуга!

- Академія - це новий етап у твоєму творчому зростанні, що відкриває перед тобою широкі горизонти. Якщо це дійсно так, то завдяки чому (кому)?

- Що стосується художньої творчості, то хотілося б подякувати Зайцеву Ігорю Анатолійовичу за підтримку та надану мені можливість вчитись у нього писати олією. В цьому він - дійсно майстер своєї справи. Дякую і за можливість взяти участь у виставці картин, організованої під його керівництвом.

В Академії мені пощастило танцювати в ансамблі «Веселка» під керівництвом Сергія Івановича Жира. Танок не тільки дозволяє відпочити душею, а й тренує силу волі, загартовує характер, вчить відповідальності за успіх всього колективу.

КУРСАНТСЬКЕ ЖИТТЯ

6

Курсант року! Підсумовуючи досягнення!

Всі ці риси знадобляться кожному, хто хоче досягати мети своєю працею. Я вдячна за яскраві спогади під час репетицій і численних подорожей. Відчуття, які переживаєш на сцені, не порівняти ні з чим! Особливі почуття у мене пов’язані із досвідом ведення гуртка з англійської мови в Академії. Дуже рада, що свій вільний час я проводила саме так: передаючи знання і отримуючи цікавий досвід викладання. Тому я вдячна тим студентам, які проявляють ініціативу і не залишаються байдужими до заходів, які проводяться в Академії саме для них.

Приємні спогади залишаються від зустрічей з іноземцями, які приїжджають до нас на конференції і семінари. Спілкування із такими гостями сильно мотивує до подальшого вивчення мов, зокрема вдосконалення англійської! До сих пір переповнюють емоції від зустрічі з Послом США в Україні Джеффрі Пайєттом, коли я мала нагоду розповісти англійською мовою про рідну Академію.

Я вдячна всім, до кого звертаюсь за порадою і отримую щирі відповіді на питання. Я задоволена тими яскравими студентськими роками, які проводжу в АМСУ, - тому навчальному закладі, в якому колись тільки мріяла вчитись. При бажанні, можна знаходити багато можливостей, тому головне - чітко знати, чого хочеш від життя. Тоді мрії обов’язково перетворяться у мету, а мета - у реальність!

Команда КВК «Большие города» на чолі з Андрієм Трофімцевим

(«Унікальна номінація року»)

- Андрію, вітаю твою команду з перемогою в «Унікальній номінації року». Ти створив дружній, натхненний колектив, але цікаво, як давно він сформувався? І чому саме «Большие Города»?

- Дякую, але це перемога не тільки команди, а й усіх тих, хто допомагав нам у її створенні, хто їздив з нами в інші міста та вболівав, не спав ночами і підказував як краще зіграти і, як краще подати той чи інший жарт! Всім величезне спасибі, без вас ми б не впоралися!

Створив цей колектив не я, а Влад Шмалько. Це було ще у 2012 році, перед міжфакультетським КВК, тоді ми ще зайняли третє місце. А з назвою все дуже легко: є така пісня групи Би-2 - «Полковник», так ось, коли ми збиралися на репитиції з командою, часто у сусідів грала ця пісня і запам’ятався її початок, а саме "Большие Города". Подумали і вирішили взяти цю назву і поставити пісню на вихід.

Офіційно наша команда з’явилася 16 жовтня в Кременчуцькій лізі " КаВлиН ". - Як команда бачить своє майбутнє, в яких заходах хотіла б взяти участь, які

перемоги здобути? - На даний момент плануємо набрати в команду нових, працьовитих, життєрадісних, відповідальних людей з 1 -2

курсів, щоб після нас команда продовжувала існувати і підкорювала ті вершини, які не зможемо підкорити ми. Скажу вам по-секрету, що зараз ми працюємо над відкриттям студії КВК в Академії. Вона буде відкрита для всіх бажаючих. Наша команда буде давати безкоштовні уроки акторської майстерності та написання жартів. Поки не можу сказати, коли точно ми її відкриємо, але скоріш за все після Нового року, перед початком відкриття офіційних Ліг. У наступному сезоні команда планує взяти участь у 2 лігах: Дніпропетровській - "КаВуН" та Дніпродзержинській - "ДнепроДым" і досягти там високих результатів. Будемо брати участь у всіх заходах Академії, радувати вас новими жартами.

- Хотілося б почути від тебе декілька порад нашим читачам щодо того, як завжди бути у доброму гуморі? Є кілька складових, як завжди бути в гарному настрої : По-перше, потрібно мати дуже позитивних друзів, як у нашій команді. По-друге, не дивлячись на те, що у вас

сталося в житті, завжди ставитись до цього з гумором. По-третє, слухати музику, яка підіймає настрій. Мабуть, це все, що допомагає нам завжди бути веселими!

Вітаємо наших переможців! Бажаємо їм подальших успіхів, наполегливості у досягненні поставлених цілей, творчого запалу, ініціативності! А головне - вкладати душу і серце в те, чим займаєшся, віддаватися, не втрачати сил та волі! Рухатися вперед, не зупинятися на досягнутому! Адже рух - це життя! Коли ти твориш благо іншим людям через свою улюблену справу, тоді ти найбільш щасливий! Ось увесь секрет успіху! Вміло поєднати приємне душі з корисним!

Академія пишається вашими досягненнями! Так тримати! Попереду ще один рік, сповнений безлічі перспектив та можливостей! Але у 2013-му ви все-таки наші найкращі! Будьте гідними іменуватися переможцями!

Тесленко Вікторія (М12-3), Сорока Валерія (М10-2)

КУРСАНТСЬКЕ ЖИТТЯ

7

Курсант року! Підсумовуючи досягнення!

15 ноября состоялось долгожданное событие для всех студентов – Студенческий Бал при поддержке Губернатора Днепропетровской области к Международному дню студента. Бал проходил в ночном клубе «Опера» уже в третий раз и как всегда организаторы постарались на славу. В этом году организаторы решили отойти от традиционной концепции бала и придать мероприятию чего-то необычного, так и решили, что мероприятие пройдет в стиле «ревущих 20-х». Целый месяц все участники упорно готовились к событию, учили танцы, искали наряды, проникались духом гангстерских 20-х годов. В этом году в Студенческом бале приняли участие около 300 пар со всей области, были приглашены гости с Кривого Рога, Днепродзержинска, Павлограда.

Открытием бала стала речь Губернатора Дмитрия Колесникова, который поздравил всех студентов и пожелал всем иметь активною жизненную позицию. Далее по

программе бала выступал оркестр «Виадук» и талантливые вокалисты. Конечно же были

постановочные танцы, которые пары разучивали больше месяца:

зажигательный чарльстон, страстный танго, великолепный фокстрот и нежный вальс. Особенным моментом вечера стал процесс выбора короля и королевы бала, для этого между участников проводили конкурс на знание эпохи 20-х и танцевальные батлы. Победителями стали студенты Днепропетровского университета экономики и права им. А.

Нобеля Самсонов Анатолий и Анастасия Щеголь. Событие было очень ярким, насыщенным и «горячим»,

все присутствующие полностью прониклись духом «ревущих 20-х». Спасибо организаторам за незабываемые впечатление и яркий праздник!

Чирва Виктория (М10-2)

У швидкоплинному натовпі мегаполісу

зустрічається дві людини…між ними пробігає іскорка і життя їх змінюється…і світ довкола стає таким прекрасним…

Вже не одне століття людство шукає відповідь на вічне питання - що ж таке любов? Яка невидима сила зводить дві такі різні людини в одну мить, в те ж місце і найголовніше – навіки зв’язує їхні долі?

19.11.2013р. учасники АРТ-КЛУБУ АМСУ намагалися показати своє бачення найпрекраснішого в світі почуття – кохання. Чи не вперше в історії клубу творчий порив об’єднав таку велику кількість учасників.

Надзвичайна поезія і проза, музика і пісні,неймовірна пластика, драма – таке різноманіття номерів органічно і всесторонньо намагалися передати глядачам неповторність, яка криється в коханні.

…Як показало невеличке анкетування - наші курсанти надзвичайно тендітні і романтичні…у кожному проявляється унікальність та індивідуальність бачення свого, такого світлого і неповторного кохання.…Колись, давним-давно, один мудрець сказав: ―Коли кохання не є божевіллям, це не є коханням‖. Отож, напередодні казкових новорічних свят божеволійте, божеволійте від кохання, кохайте до божевілля і будьте безмежно коханими!!!

З любов’ю, АРТ-КЛУБ. Кашуба Тетяна (П11-1)

«Шутка-минутка»

Сборная России попала на чемпионат

мира по футболу. Ведь они собрали 5

этикеток от шоколадки Марс и

стали победителями конкурса!

- Бокс - великолепный вид спорта! Я на нем

здорово зарабатываю. - Вы, наверное,

известный боксер? - Избави боже. Я -

зубной врач!

- Мне нравится вон тот бегун с красным

шарфиком вокруг шеи...

- Это не шарф - это язык.

- Гоги, ты в биатлоне выступал?

- Канэчно. - И много целей

поразил? - Зачем поразил? Так,

удивил немножко...

Криштиану Рональдо был

госпитализирован с травмой причѐски.

Чемпион мира по прыжкам в воду

закидывает пельмени в кастрюлю без

брызг.

На свадьбе волейболистки

подружки невесты два часа не давали

букету упасть.

Я никогда не любил пробежки...паркур...а

дреналин,но два соседских добермана и питбуль открыли во

мне потенциал.

КУРСАНТСЬКЕ ЖИТТЯ

8

Губернаторський бал

Любов-це життя. Дива трапляються…

Професіональний армрестлінг далеко не такий, яким ми звикли його бачити. Найрізноманітніші види технік боротьби, програми тренувань, особливе харчування для зміцнення кісток та суглобів... Всі ці фактори доводиться дотримуватися спортсменам для того, щоб досягти максимальних успіхів в цьому виді спорту. Проте й винагорода буде відповідною. Так, найпрестижніший турнір у світі армспорту A1 має призовий фонд більше 100 000 доларів. А що стосується армрестлінгу в АМСУ? Про це ми вирішили вам розповісти.

Секції армспорту а академії чомусь немає. В наших сусідів, Національному гірничому університеті, існує одна з найсильніших збірних в Україні. В Придніпровській академії будівництва і архітектури займаються майстри спорту міжнародного класу, проводяться семінари з цього виду спорту.

Єдине, що в нас є для нього – це стіл. Хоча й він був в жахливому стані до того, як його не вдосконалив я.

Змагання з армспорту в нас проходять рідко, один-два рази на рік. Кількість учасників на цих змаганнях ледве досягає десяти чоловік. Чому? Адже кожен хлопець, який займається будь-яким силовим видом спорту , може прийняти участь в змаганнях та навіть зайняти призові місця. Причиною всього цоього я вважаю те, що в академії не є розвинутими саме силові види спорту – пауерліфтинг, важка атлетика, той самий армрестлінг. В нас немає секцій, немає тренерів.

Хоча я вважаю, що в спортивному залі «гирьовиків» можна займатися й армрестлінгом. Для цього там є майже все необхідне – гирі, штанги та інше обладнання.

Багато людей вважають цей спорт доволі однорідним, нецікавим. Хоча насправді це не так. Армспорт як наркотик – провівши два-три тренування ви вже ніяк не зможете його кинути, повірте:)

Погодьтесь, було б круто створити в Академії митної служби збірну команду з армспорту, щоб представляти наш вуз на змаганнях обласного, державного та всесвітнього рівня. Але, мабуть, цей час настане не скоро.

До речі, у автора статті в планах провести чергові змагання з армспорту. Слідкуйте за новинами;).

Я вирішив порівняти ці два типи тренувань та знайти переваги та недоліки кожного з

них. Що ж... Багато вправ ідентичні (підтягування та віджимання на брусах - класика жанру в обох

видах). Турнікмени використовують більш високий, ніж бодібілдери діапазон повторень, що призводить до специфіки тренувальних навичок.

Бодібілдери масивніші за розміром м'язів , що дратує безліч простих обивателів, які намагаються знайти всі смертні гріхи у качків.

Турнікмени здатні зробити ряд технічно складних і видовищних вправ , що не осилять бодібілдери.

Турнікмени займаються активністю більше схожою на спорт (хто зробить більше повторень, хто зможе зробити більш складний елемент). АЛЕ ця активність наврядчи буде колись оцінена і стане професійним спортом, тому що в цих нішах вже є спортивна гімнастика і акробатика.

А бодібілдинг має всі атрибути професійного спорту вже зараз. Що ж, я провів невеликий порівняльний аналіз цих двох видів спорту. Займаючись в свій час як стріт-воркаутом, так і ходячи до тренажерного залу, я зробив для себе багато висновків. Тепер робіть і ви:)

Хмельков В. (М11-1)

Зозуля в «Металісті»?

Чи не найвідомішого гравця

футбольного клубу «Дніпро» хотів

придбати харківський «Металіст».

Контракт Зозулі з «Дніпром»

закінчується влітку 2014 року. «Металіст»

пропонував Зозулі та його агенту заробітню плату в 1.6 мільйони

євро в рік та плюс бонуси.

Проте, не зважаючи на великі суми грошей, Зозуля

відмовився, та причин цього він не називав.

Слід також сказати, що Зозулею, як дуже

вмілим гравцем, цікавляться деякі інші клуби Європи. А чи

залишиться наш форвард в нашому ж клубі – питання часу.

До того ж, ходять чутки, що Роман не проти залишитися в ФК «Дніпро» ще на

декілька років, але зі значим підвищенням заробітньої плати – до 2 млн. доларів.

Поки що керівництво клубу не йдуть

назустріч Роману та його агенту.

СПОРТИВНЕ ЖИТТЯ

9

Чи є в АМСУ місце армспорту?

Тренажерний зал чи Street Workout?

Я не рассматриваю фотографию, как произведение искусства. Не спорю, для того чтобы сделать действительно удачный снимок нужно потрудиться, но, согласитесь, далеко не так, как при написании картины! В наше время технология дошла до такого уровня, что на создание фотографии требуется всего пару часов (учитывая все нюансы). Никогда я не слышала, чтобы фотограф трудился над своим произведением несколько лет!

Многих посещала мысль о том, что фотография, как более удобный и быстрый способ

запечатлеть момент, скоро полностью вытеснит процесс написания картин. Люди, не ища сложных путей, предпочтут фотоаппарат краскам и карандашам. Этого никогда не случится! На смену старому приходит что-то новое, но это не значит, что все старое пойдет прямиком на склад, пылиться в темном углу. Кто же выбросит знаменитую «Мона Лизу»? А ведь она старая, ей больше 500 лет! Сколько загадок хранит в себе этот портрет, написанный знаменитым Леонардо да Винчи…

Каждый мазок, каждая тень изучалась толпами ценителей искусства многие годы. А существует ли такое фото, хранящее в себе столько неразгаданных секретов?

Рука мастера способна передать настоящий характер того, что он изображает,

пусть то портрет человека

или просто натюрморт. Я не считаю, что весь поток

эмоций, который

можно увидеть и почувствовать через картину, возможно, передать через фотографию. Художник, который рисует твой портрет, каждым штрихом передает свое впечатление о тебе, о твоей внешности, даже о твоих повадках.

Сейчас очень модно рисовать портреты по фотографии, но не зря искусствоведы не рассматривают их, как настоящие портреты, потому что без позирования, написать по-настоящему

ценное художественное произведение невозможно.

В передаче характера портрета художникам приходится ориентироваться на работу фотографа, и их произведение оказывается второстепенным. Главное достоинство такого метода — более низкая цена и отсутствие затрат времени модели на позирование.

Сама я рисовать не умею, и поэтому безумно завидую людям, которые на рисунке могут изобразить то, что твориться у них в голове.

Анастасия Рогованова ( ЕФ10-1)

«Україна очима майбутніх митників»

20 листопада відбулось

урочисте відкриття виставки художніх робіт

«Україна очима майбутніх митників», в якій взяли участь 13 авторів. Талановиті

курсанти та студенти на чолі з керівником студії

«Палітра» Ігорем Анатолієвичем Зайцевим

представили роботи в різних жанрах і техніках.

Усі бажаючі можуть відвідати аудиторію 303 і

насолодитися композиціями живопису,

графіки, батіку та почерпнути натхнення.

Новорічна реклама

Незабаром вже новорічні свята, і требі вже вирішувати - що ж

дарувати своїм рідним та близьким! Останнім

часом набирає популярність такий

подарунок, як портрет по фотографії!

В Академії є така талановита особа, яка буде рада допомогти

вам з цим! Оксана Похмурко на замовлення малює

портрети по фото! Ціна залежить від формату та

техніки замовлення. Всі подробиці ви зможете

дізнатись особисто в Оксани:

vk.com/id72366795

МИСТЕЦТВО ЖИТИ

10

Живопись VS Фотография

Цікавим проведенням часу є гра на музичних інструментах. Не дивлячись на складний і довгий процес навчання, який у підсумку принесе багато хороших вражень. Від мелодії, яку створюєш сам, отримаєш задоволення, а відчуття саморозвитку може підвищити моральну самооцінку. Багато хто із студентів нашої Академії можуть самостійно передавати настрій музики. Ось наприклад, Петров Роман (К12-2) говорить:

«Ось вже 12 років граю на фортепіано. Для мене це швидше хобі і те, від чого я отримую деякий насолоду, в деякому розумінні кайф. Коли треба зіграти в Академії, відразу погоджуюсь, тому що дуже подобається мені це. Ніколи не замислювався над тим, яку я збирав аудиторію. Коли я виходжу до інструменту, я концентруюся тільки на ньому, і, мабуть, не звертаю увагу на слухачів. Але мені все одно важлива оцінка тих, для кого я граю».

А Маргарита Цупа (Т09-1) говорить: «Відношення до музики –

це сенс життя, без неї, мабуть, я й не мала б ніяких почуттів в цьому світі. Це і хобі, і спосіб самовиразитись. Музика – це любов, а як нам відомо, любов – безкоштовна, але є найдорожчою. Граю на фортепіано вже 13 років і на гітарі роки 3. Обожнюю і те, і те, але фортепіано рідніше. На ньому простіше – мозок не думає, коли грає, пальці все самі пам'ятають. На жаль, останній раз в академії я грала ще в тому році.».

У нас в АМСУ величезна кількість тих, хто захоплюється грою на музичних інструментах. Яскравим прикладом того, як захоплення може перетворитись дещо більше є, створений у стінах Академії, гурт «JamFM».

Дмитро Козар (К09-1): «Наш гурт

утворилася в 2010 році на осінній ярмарці, тоді в складі нас було троє: Рома Рікус (клавіші), Рома Четвертаков (бас) і я (вокал, гітара), потім додалися Кучеренко Віталій (гітара), Аліна Щетина (бандура) та Максим Дімехін (соло гітара). Замість Віталія Кучеренка, який випустився в 2013 році зараз грає новий учасник групи – Вадим Лютий. Граємо в

основному кавери в стилі поп-рок, але і ще і є композиції народних пісень у рок-обробці. Щодо себе, можу сказати, що музика значить багато вона – вираз моїх думок і стану душі на певний момент. Під відповідний настрій грає відповідна музика, допомагає привести в порядок думки або просто розслабитися. Люблю гучне звучання і слухати її як самому так і в компанії. Улюблений інструмент гітара – граю близько 7 років. Улюблених виконавців дуже багато, але, напевно, однією з найулюбленіших груп є Океан Ельзи».

Є у нас і приховані таланти. Одного з них вдалось розсекретити. Дмитро Костюченко (М11-1): «Я вмію грати на фортепіано, але, так як в гуртожиток

не будеш тягнути його, обходжуся звичайним синтезатором. На жаль, я не знаю нотної грамоти чи хоч чогось, що допомогло б в грі. Все почалося з того, що в голові постійно грала одна мелодія з кінофільму, я і вирішив спробувати її зіграти. На здивування діло потрохи пішло, і невеликими темпами все швидше та швидше навчився. Найцікавіше те, що фортепіано було в мене з дитинства, а зрозумів, що маю хист, на жаль, дуже пізно. Але, думаю, підбирати, цікавіше за монотонне клацання та слідкування за нотами. Не буду казати, що музика мене змінила, чи робить щось неймовірне, як часто кажуть, але вона мені дуже і дуже допомагає. Прийшовши після важкого дня, або просто маючи до абсурду поганський настрій, понурившись в гру, починаєш забувати про неприємності. В більшості випадків граю для себе, і не завжди маю бажання грати для інших (лише для блзьких), тому і не виступаю, та все ж, я обожнюю грати на фортепіано».

Цікавим є той факт, що навіть не професійна гра на будь-якому інструменті позначається позитивно на мозковій діяльності і це дуже добре для нас, студентів. Грайте на музичних інструментах, бо «добрива збагачують землю і дають прорости зерну, - так само й музика пробуджує у людини сили і здібності, які можливо, ніколи не розквітли б», Карл Орф.

Фисина Анна (М12-3)

Як музика впливає на кожного із

нас?

Спробуйте уявити собі

життя без музики. Важко собі уявити яким би похмурим та нудним

було таке життя. Насправді музика

торкається практично усіх людських почуттів:

збуджує, заспокоює, надихає та підносить,

викликає сльози та захват.

Музика володіє надзвичайною могутньою силою, яка промовляє до нашого серця. Але чому музика так впливає на

усіх нас? Відповідь доволі проста – музика це дивовижний дарунок від матінки природи. А оскільки це дарунок, то

він повинен бути доступним до всіх – як молодих, так і людей старшого віку. А ще

попри все музика справляє на людину благотворний вплив. І цей безцінний дар

потрібно шанувати та цінувати.

В наш час дещо простіше вам достатньо лише натиснути на кнопку і

любий пристрій, який має можливість відтворювати музику, буде доносити до

вас ваші улюблені мелодії. Проведені

дослідження в цій галузі показали, що діти віком від 8-ми до 18-ти років

слухають музику в середньому більше як дві

години на день. Це все допомагає нам зрозуміти,

що музика відіграє велику роль у житті

сучасної людини. І своє існування вона вже не мислить без музики.

МОЄ ХОБІ

11

Звучання музики – цілющий бальзам

Багато доріг приховуються в нашій долі, у кожному з нас, а деякі з них

перетинаються і зводять воєдино різні погляди, розуміння, емоції

непередбачуваним чином.

Так, обираючи собі майбутню професію, людна викарбовує певний шлях

на свої долі і цим, знаходить себе в інших, проводить паралелі і робить

певні висновки, що в майбутньому стануть для неї шаблоном для реалізації

подальшого просування по життю.

Ось так, всі хто читають цю газету, обрали дорогу до АМСУ. І хоч ті

стежки, якими вони дійшли до кінцевого результату різні, за збігом обставин

перетворилися в одну єдину. Багато можна

говорити про різні ситуації, але краще

давайте запитаємо у тих хто все-таки обрав нашу Академію і вирішив пройти цей

нелегкий шлях.

Перше слово ми надали, звичайно, нашим викладачам та запитали у них, як саме вони

потрапили до академії або чому вирішили обрати саме її та де навчалися до цього.

Першим ми опитали викладача з кафедри Менеджменту ЗЕД Пасічника Т.О. На це він

відповів: «Взагалі Академія зацікавила мене своїм іміджем. Вступив на навчання у 2004

році, по закінченню (у 2009 р.) готували спеціалістів по ЗЕД, я був одним із них. Тепер

працюю викладачем на кафедрі Менеджменту ЗЕД».

Запитали також доцента кафедри технічних наук Навроцьку Н.Г.: «Спочатку я

навчалась у Науково-дослідному державному інституті машинодослідження на фізико-

технічному факультеті, потрапила до АМСУ випадково, за пропозицією, в Академії

працюю ще з 1999 року».

В опитуванні брала участь також доцент кафедри хімічних наук Вишнікіна О.В:

«Навчалась в Дніпропетровському національному університеті на хіміко-технологічному факультеті кафедри

аналітичної хімії, де викладали дисципліну «Харчові добавки та косметичні засоби» та випускали спеціальні курси

для груп ХДК. Потім мене перевели до Академії як спеціаліста продовольчих та непродовольчих товарів. Цікаво було

спробувати себе в новому ділі. В АМСУ я вже п’ять років, зараз працюю доцентом кафедри хімічних наук».

Не відмовилась дати інтерв’ю також викладач кафедри іноземних мов – Письменна І.І.: «Навчалась у

Дніпропетровському національному університеті на філологічному факультеті кафедри німецької мови. Потім

працювала в Дніпропетровському державному інституті фізичної культури та в Технологічному коледжі при

Дніпропетровському державному аграрному університеті. З 1997 працюю а Академії. Сюди перейшла оскільки тут

студенти мають більше бажання вивчати німецьку мову ніж в інших закладах, де я

працювала до цього.»

Серед опитаних викладачів ми обрали дещо не викладацьку кандидатуру, а саме

замісника декана економічного факультету Менеджменту ЗЕД Баранова С.С., він також

поділився одним з чи не найголовніших шляхів у своєму житті: «Закінчив Московське

суворовське училище вищий військовий учбовий заклад, а коли дізнався, що офіцерська

служба зараховується як офіцерський стаж, прийшов до Академії з цікавості, а потім

зрозумів, що мені дуже цікаво працювати з моїми дітьми і, що я можу їм дати дуже багато,

виходячи з накопиченого службового, а більше того, життєвого досвіду».

Не могли не запитати й самих студентів Академії, адже перед ними тільки відкриваються

всі шляхи. Це ті люди, які, можливо, в майбутньому також будуть викладати або, можливо,

стануть відмінними митниками та внесуть часточку себе до нашої АМСУ. Тож на запитання: «Чому ви обрали саме

АМСУ?», зі 100 опитаних близько 90% - обрали її за престижність, 8% - бо не мали іншого варіанту і

2% за бажанням батьків. Саме такими були показники на сьогоднішній день.

Тому, побажаємо нашим студентам ніколи не забувати свій шлях, яким вони прийшли до рідної

АМСУ, й надалі шанувати це рішення, адже Академія – це те місце, де вони навчаться не тільки

«брати інтеграли», «знаходити імовірність випадання червоної кульки», а як правильно жити та буди

справді гідним назвати себе особистістю!

Мальцон Юлія (М12-2)

СТОРІНКА ВИКЛАДАЧА

12

Дорога в АМСУ

**** Мы живем одним днем Не думаем, что завтра может все умрем И что же мы оставим после себя? Глоток воды Ничего, так истины и не найдя… Где мы будем после смерти? Представь себе пустыню, можешь? Каждый задает вопрос… И солнце, что не радует, а жжѐт… - Будем нести свои кресты Желание – глоток воды – до дрожи И Бог сделает опрос. Тело всѐ на части рвѐт… Только тогда поймем свои ошибки И пожалеем о вчерашнем дне И, сколько не старайся, не кричи, Души наши все так гибки Никто тебя не слышит. Все вспомним о родне! Живут там только палачи. Только тогда спросим себя На цепь сажают, в спину дышат. Почему все так сложилось? Зачем мы жили не любя? Да если бы не ведать и не знать И все так плохо получилось? О том глотке воды спасительном, Почему мы новый день Возможно было б наплевать, Только из ссоры начинали А цепь страшна лишь относительно. Вслед деньгам шли как тень Чужое счастье воровали А тот глоток воды так близко, Стремимся успеха добить Но так предательски далѐк. Несмотря на иные преграды Лишь иногда я ощущаю брызги, Почему нам так сложно любить? Но кожу трѐт из стали поводок. Тогда и за врага будем рады Как себя любить, так и других – А жажда всѐ сильнее с каждым днѐм, Вот главная истина доброты И обессилев, я хочу спустить курок. Не завидовать на богатства их А время учит нас не пряником, кнутом, Жить в понимании, как браты И всѐ страшнее раз за разом тот урок. Наступит тот день, Когда остынет тело человека Если время будет у тебя понять, Из плоти его останется только тень Где та пустыня, и что за кандалы, И « Вечная память» семьею спета. В «глотке воды» кого-нибудь узнать, Ганькович Крістіна (ЕФ10-3) То станет ясно: нет в счастье простоты.

Карина Кирнос ( ЕО13-1)

Підбірку віршів виконала Мальченко Мирослава (М12-3)

МИСТЕЦТВО ЖИТИ

13

OnlyArt

«Секрети успіху Опри Вінфрі»

Статки Опри журнал «Forbes» оцінює в 3 мільярди доларів. «Time» вважає її однією

із найважливіших персон шоу-бізнесу. У чому ж секрет успіху «Шоу Опри Вінфрі», яке чверть століття не сходило з екранів? Відповідь проста - в унікальній особистості його ведучої. Перш за все, для Опри це не просто «робота», це втілення дитячої мрії допомагати людям. Гроші ніколи не займали першого місця у списку її пріоритетів: у своєму шоу ведуча безкоштовно рекламувала товари, які вважала дійсно якісними та гідними. Як це не парадоксально, але величезне багатство Опри - результат того, що вона ніколи не поступалась своїми принципами заради багатства.

Як на мене, Вінфрі володіє унікальною здатністю спілкуватися без монотонності, лоскотати не завдаючи неприємності, навчати без проповідей. Харизма і чутливість цієї жінки заразливі. Вміння ведучої зрозуміти стан співрозмовника, спілкуючись з ним перед аудиторією, дозволяє їй ставити особисті питання, які інші не стали б навіть розглядати, це і привертає до себе увагу багатотисячної аудиторії,.

Багато хто називає її «найбільш доступним і чесним психіатром Америки». Особисто я б могла змалювати Вінфрі так: «Вона сміливо йде там, де боязливий не наважиться і ступити... Вона - одна з тих, хто прокладає нам дорогу». Дійсно, Опра інтуїтивно знає вразливе місце кожного і має унікальну здатність виявляти те, що аудиторія хоче почути про цю людину. Особисто мені ця жінка цікава як телеведуча максимально відверта перед глядачем: жодних зайвих жестів, міміки чи слів у бік героїв, Опра викликає довіру у співрозмовника, кожен учасник стає з нею максимально щирим. Їй вдається встановити емоційний контакт, що під силу далеко не кожному, тим-паче перед камерою. Вона володіє здатністю і терпінням уважно слухати садистів, бузувірів і найманих убивць без осуду або вираження власного емоційного ставлення.

Як власниця «Харпо Энтернтейнмент Груп» Опра визнає і допускає до справ тільки одного радника - свого довічного адвоката і партнера Джеффрі Джэкобса. В одному з інтерв'ю він розповів: «Опра володіє своїм власним шоу і керує своїми власними грошима. Немає ніяких рад директорів, ніяких комітетів. Будь-яке важливе рішення, зрештою, приймає тільки вона». Джэкобс стверджує, що Уїнфрі сама підписує кожен чек і виконує всі рутинні посадові обов'язки будь-якого іншого службовця великої корпорації. Не дивлячись на те, що Опра має купу справ на телебаченні, в особистому житті, як запевняє сама жінка, у неї все гаразд: є коханий чоловік, з яким вони разом вже понад 20 років. Після пологів у чотирнадцять, завагітніти Опра більше не змогла і не планує у майбутньому, як колись сама

повідомила ЗМІ. Скільки перешкод на шляху до успіху їй довелося

подолати?! Про всі перепони неможливо розповісти, бо їх було чимало, але Опра змогла пройти крізь все те, що їй готувало життя. Тож і кожен з нас може! Головне - йти до своєї мрії!

Редько Алла (ЕФ12-1)

«Секрет успіху в тому, що ніякого секрету

немає. Працюйте - і ви досягнете мети».

«Якщо подруга з задоволенням стрибає до тебе в лімузин, але

не помічає тебе, коли ти чекаєш автобус на зупинці, то хіба це

дружба?».

«Біг - це величезна метафора для життя, тому що ти отримуєш від нього стільки ж,

скільки в нього вкладаєш».

«Якщо ви прийдете до слави, не розуміючи,

хто ви є, вона сама це визначить».

МИСТЕЦТВО ЖИТИ

14

Вдохновляйтесь

Очі... Це щось таке звичне, але настільки неймовірне. Їхню загадку намагались

розгадати і філософи, і митці, і вчені. Але це мабуть не вдасться нікому і ніколи. Це неможливо осягнути жодним чином і, здається, так буде завжди.

Очі – найщиріше, що взагалі існує. Вони не здатні приховати жодних емоцій та почуттів. Адже все це відбивається в них. Саме багатство душі, внутрішнього світу людини обумовлює красу очей.

Очі... Ніжні, чисті, тендітні. Колір? Не досить суттєво, але для кожної людини свої ознаки має. Рідкісні зеленоокі - вірні, принципові та надійні. Такі люди – це сама ніжність. Люблять вони завжди щиро, гаряче і відрізняються вірністю тим, кого обрали. Зелені очі нерідко у справжніх лицарів. Друзі цінують за доброту. Блакитні і сірі очі притаманні для людини-творця, а також для вольових та цілеспрямованих, багато у чому зацікавлених. Люди з такими очима багато марять про любов. Часто надумують відчуття, фантазують. Все приймають близько до серця. Можуть дуже сильно переживати і, як результат, впадати в депресії. Кароокі зазвичай темпераментні, привабливі, чуттєві, вміють причарувати співрозмовника. Недаремно серед найвідоміших інтриганів – переважна більшість темнооких. Доброзичливі у взаєминах із партерами, але часто бувають вередливими. Володарі світло-карих очей мрійливі, працьовиті, старанні.

Та все ж найважливіше - глибина погляду, його неосяжність. Він передає наймогутнішу в світі силу. Іноді в очах можна побачити світ, навіть всесвіт. Вони відтворюють неосяжність

небес і величність океану. Очі допоможуть підтримати, але й іноді

смертельно ранять. Убивають найстрашнішим, що може бути, - своєю байдужістю, обпікають нелюдською злістю.

В очах і міць, і могутність, і в той же час слабкість, які так легко помітити, варто лише придивитись. Саме в них можна розгледіти душу – в когось легку, прозору та відкриту, а в когось тьмяну й непривітну, майже чорну.

Вони ключ до всього потаємного, про що мовчать слова та вчинки, про що іноді так важко сказати, хоч думки щохвилинно не дають спокою й намагаються вирватись з грудей. У всьому цьому зізнаються оченята. Саме тому в них з

надією зазирає закоханий, щоб дізнатися відповідь раніше, ніж її вимовлять уста. Скільки недомовлених бажань, думок і страху виражаються в

одному випадковому погляді, коли боязко і нерішуче зустрічаються ваші очі.

Очі... Вони заворожують, не відпускають й тримають до останнього. Їх неможливо забути. Неземний порив триматиме повсякчас. Сила очей, сила погляду людини величезна. У них потужність та безмежжя всієї природи.

Зовнішність може бути оманливою, посмішка - не завжди щира. І тільки очі ще не навчилися брехати...

Очі... що ще треба для закоханих? Тільки подивись в люблячі «озерця» і одразу розквітає душа! Ти ніби переносишся в інший світ, безмежний світ почуттів...

«Очі – це індикатор стану душі людини».

Пустовойтова Аліна (М10-2)

*** Не выразить, не

описать, Не удержать в себе

руками, Горячим сердцем не

объять, Что в нас стучит сердцебиеньем

Тревожит и болит в тиши,

Читаем мы, как откровенье,

В глазах, как в зеркале души.

В глубинах глаз живѐт

молчанье, Оно совсем не может

лгать, Мечты далѐкой

очертанье, Которую не удержать. Скрываемая тщетно

нежность, Что у души на самом

дне, И мыслей сложных

неизбежность В раздумьях вечных о

судьбе.

В них искренность и вдохновенье, Свет звѐзд и

отголоски снов, В них вечность и одно

мгновенье, Лишающие сразу

слов. В глубинах глаз —

истоки чувства, И отраженьем — его

суть, Читать его — любви

искусство, Прекраснейшее из

искусств!

ДУМКИ ВГОЛОС

15

Дзеркало душі...

Карта свободы прессы, составленная на основе индекса «Репортеров без границ», показывает, насколько

свободно чувствовали себя мировые медиа в 2012 году. Краткое содержание карты: журналистов преследуют более-менее везде.

Редкие исключения — Скандинавия, Германия, Канада, Новая Зеландия и пара африканских стран — Намибия и Кабо-Верде. В отличие от большинства своих соседей,

эти страны не пытались ограничивать свободу слова в прошлом году. В Украине все предсказуемо, ситуация со свободой печати у нас хуже, чем в Монголии, Индии или Бразилии,

но лучше, чем в Китае, Узбекистане.

Пустовойтова Алина (М10-2)

Про клуб «Менеджер» Головна мета клубу «Менеджер» – задоволення дослідницько-комунікативних та культурних потреб членів клубу. Предметом діяльності є науково-

дослідницька робота у сфері менеджменту та видання газети «Student’ time». Всіх бажаючих приєднатися запрошуємо до кафедри «Менеджменту ЗЕД» (ауд.413) або на чергове засідання клубу, про дату і час проведення якого можна дізнатися з оголошень.

Газета випускається за підтримки Ради курсантів та студентів АМСУ.

Students’ time Науково-популярне видання

Видавець: Клуб «Менеджер»; Редактор: Гоменюк М.; Дизайн та верстка: Гоменюк М., Мальцон Ю., Редько А., Сорока В., Тесленко В., Фисина А., Хмельков В., Чернова А.

Редакційна колегія: Гоменюк М., Коляда С. Адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 2/4, к. 413, кафедра «Менеджменту ЗЕД».

Відповідальність за зміст статей несуть автори. Редакція залишає за собою право редагувати і скорочувати статті без згоди автора.

Напоминаем Вам значение нашей новой рубрики «Инфографика вместо слов». Термин Инфографика обозначает графический способ подачи информации, данных и знаний. Вам не придется читать много текста, необходимо просто посмотреть на графическое

изображение с минимумом слов.

P.S.ИНФОГРАФИКА – ВМЕСТО СЛОВ

16