(1),college.zsmu.edu.ua/upload/distance learning-2/farmac/3...ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6,7...

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6,7 Тема: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ З ГРУПИ АЛКАЛОЇДІВ

Мета: Уміти обґрунтувати етапи аналізу лікарських засобів алкалоїдів з ціллю здійснювати контроль

за їх якістю для подальшого безпечного і ефективного медичного застосування готових

фармацевтичних препаратів протягом усього строку їх придатності.

Актуальність теми:

Визначення доброякісності лікарських речовин алкалоїдів у відповідності з вимогами фармакопейної

діяльності фармацевта.

Алкалоїди, як біологічно активні речовини, відіграють активну роль в обміні речовин, будучи

стимуляторами і регуляторами біохімічних процесів.

Оснащення. ДФУ (1), набір лабораторного посуду, реактиви

Студент повинен знати: 1. Властивості лікарських засобів алкалоїдів.

2. Хімічні випробування, які підтверджують ідентифікацію похідних тропану, імідазолу,

фенантренізохіноліну, пурину. 3. Методи кількісної оцінки лікарських засобів алкалоїдів.

4. Джерела появи домішок у лікарських засобах цієї групи.

5. Особливості зберігання зазначених лікарських засобів та їх застосування в медицині. Студент

повинен вміти:

1. На основі вивчених реакцій тотожності перелічених лікарських засобів, ідентифікувати одну з них

та виконати її фармакопейний аналіз. 2. Зробити кваліфікований висновок про доброякісність лікарськихзасобів.

Лабораторний практикум №6,7

КОФЕЇН

О

Властивості:

Ідентифікація: 1. Групова фармакопейна реакція - реакція на ксантини (мурексидна проба або

реакція на алкалоїди пуринового ряду). Субстанцію у фарфоровій чашці обробляють окисником

(Н2О2, Вг2, конц. НІЧОз або інш.) і випарюють на водяному нагрівнику досуха. При змочуванні

залишка 1-2 краплями розчину аміаку з’являється пурпурово-червоне забарвлення:

2. За фізико-хімічними константами: температура плавлення, ІЧ-спектроскопія.

3. Реакція з розчином калію йодиду йодованним в присутності кислоти хлористоводневої розведеної

- утворюється коричневий осад, який розчиняється при нейтралізації розчином

27

натрію гідроксиду розведенним.

4. Реакція з ацетилацетоном і диметиламінобензальдегідом. Розчин субстанції у суміші

ацегилацетону і розчину натрію гідроксиду розведеного нагрівають на водяній бані, охолоджують,

додають розчин диметиламінобензальдегіду і ще раз нагрівають. Охолоджують і додають воду -

зявляється інтенсивне синє забарвлення.

Кількісне визначення: 1. Ацидиметрія в неводному середовищі у суміші кислоти оцтової безводної,

оцтового ангідриду та толуолу, пряме титрування потенціометрично, Б = 1 (ДФУ):

3. Йодометрія, зворотне титрування, індикатор - крохмаль, Б = 1/2:

Зберігання: Застосування:

ТЕОФІЛІН

О


Ідентифікація: 1. Групова фармакопейна реакція на ксантини (Див. Кофеїн)

2. Реакція утворення азобарвника. Субстанцію нагрівають з розчином калію гідроксиду і додають

розчин сульфанілової кислоти діазотований - повільно з'являється червоне забарвлення (ДФУ).

3. Реакція натрієвої солі теофіліну з розчином кобальту (II) хлориду - утворюється білий з рожевим

відтінком осад кобальтової солі.

4. З лужним розчином натрію нітропрусиду утворюється зелене забарвлення, яке зникає при

додаванні надлишку кислоти. Кількісне визначення: метод алкаліметрії за замісником, в = 1:

28

Зберігання:

Застосування:

ТЕОБРОМІН

N СН3

СН3


Ідентифікація: 1. Групова фармакопейна реакція на ксантини (Див. Кофеїн)

2. Реакція його натрієвої солі, отриманої при взаємодії лугу з надлишком теоброміну

(використовують фільтрат), з розчином кобальту (II) хлориду - з’являється інтенсивне фіолетове

забарвлення, яке швидко зникає, і утворюється осад сірувато-блакитного кольору:

3. Реакція амонієвої солі теоброміну з розчином аргентуму нітрату. Після кип'ятіння розчину

протягом декількох хвилин утворюється білий кристалічний осад(ДФУ).

Кількісне визначення: метод алкаліметрії за замісником (Див. Теофілін)

Зберігання: Застосування: Висновок практичного заняття:

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Визначення температури плавлення, питомого обертання.

2. Реакція Віталі-Морена. Групова реакція на похідні тропової кислоти. Методика.

3. Експрес-аналіз препаратів алкалоїдів.

4. Спектрофотометричне визначення папаверину в лікарських засобах.

5. Похідні пурину. Добування. Ідентифікація. Кількісний аналіз. Умови зберігання та застосування в

медицині.

6. Групова реакція на алкалоїди пуринового ряду. Методика мурексидної проби.

7. Особливості ідентифікації алкалоїдів похідних імідазолу.

29

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Груповою реакцією ідентифікації

пуринових алкалоїдів є:

1) Віталі-Морена

2) утворення перйодиду

3) мурексидна проба *

4) утворення ауринового барвника

5) талейохінна проба

2. Алкалоїди-сольові форми у неводному

середовищі кількісно визначають методом:

1) комплексонометрії

2) алкаліметрії

3) ацидиметрії *

4) нітритометрії

5) перманганатометрії

3. Для ідентифікації алкалоїдів

фармакопейним реактивом є:

1) калію тетрайодобісмутату *

2) калію піроантимонат

3) калію тетрайодомеркурат

4) калію йодид

5) калію гексаціаноферат

4. Фармакопейним загально-

алкалоїдним реактивом є:

1) реактив Маркі

2) реактив Фелінга

3) реактив Драгендорфа *

4) реактив Толенса

5) реактив Несслера

5. Для проведення групової реакції на

алкалоїди - похідні морфіану

використовують реактив:

1) концентрована сульфатна кислота

2) концентрована нітратна кислота

3) гідроксид натрію

4) суміш концентрованої сульфатної і

нітратної кислот *

5) гідроксид амонію

6. Мурексидною пробою ідентифікують

лікарські засоби похідні:

1) амінів

2) ксантину *

3) альдегідів

4) барбітурової кислоти

5) аміноспиртів

7. Хімічну назву 1,3-диметил-3,7-

дигідро-1 Н-пурин-2,6-діон має:

1) кофеїн

2) бемегрид

3) теофілін *

4) папаверин

5) теобромін

8. Алкалоїди - сольові форми згідно вимог

ДФУ кількісно визначають методом:

1) комплексонометрії

2) перманганатометрії

3) йодометрії

4) нейтралізації в неводному середовищі

*

5) броматометрії

9. Для проведення реакції Віталі-

Морена використовують суміш

реактивів:

1) концентрована сульфатна кислота з

формальдегідом

2) нітратна кислота з формальдегідом

3) концентрована нітратна кислота з

спиртовим розчином калію

гідроксиду*

10. Алкалоїд пілокарпін є похідним:

1) тропану

2) імідазолу *

3) фурфуролу

4) фурану

5) піролу

11. Взаємодіє з феруму (III) хлоридом

тільки після попереднього гідролізу

лікарський засіб:

1) морфіну гідрохлорид

2) теофілін

3) кодеїн *

4) теобромін

5) атропіну сульфат

12. Методом кількісного визначення

морфіну гідрохлориду в лікарських формах

є:

1) ацидиметрія в неводному середовищі в

присутності меркурію (II) ацетату

2) йодометрія

3) алкаліметрія в спиртово-

хлороформному середовищі *

13. Відмінність морфіну гідрохлорид) від

кодеїну визначають за допомогок реактиву:

1) Фреде

2) Люголя

3) Буш ар да

4) Маркі *

5) Шейблера

14. З рослинної сировини добувають:

1) прості ефіри

2) ароматичні аміни

3) алкалоїди *

30

4) оксикислоти аліфатичного ряду

5) галогенопохідні вуглеводнів

жирного ряду

15. Морфін від кодеїну можна відрізнити

реакцією з:

1) купруму (II) сульфатом

2) феруму (III) хлоридом *

3) нінгідрином

4) кислотою сульфатною

концентрованою

5) кислотою хлористоводневою

розведеною

16. Реакція Віталі-Морена є

специфічною для:

1) антибіотиків пеніцилінового ряду

2) складних ефірів

3) алкалоїдів, похідних пурину

4) алкалоїдів, похідних тропану *

17. При додаванні до розчину морфіну

гідрохлориду аміаку виділяється білий

кристалічний осад, розчинний в розчині

гідроксиду натрію. Це пояснюється

наявністю в його молекулі:

1) спиртової гідроксогрупи

2) фенольного гідроксилу *

3) ненасиченого зв’язку

4) кисневого містка

5) третинного атому Нітрогену

18. Амфотерні властивості проявляє


1) теобромін *

2) кофеїн

3) кодеїн

4) кофеїн-бензоату натрію

5) етилморфіну гідрохлорид

19. В основу хімічної класифікації

алкалоїдів покладено:

1) хімічну класифікацію органічних

сполук

2) наявність функціональних груп

3) будову карбоново-нітрогенового

скелету *

4) фармакологічну дію

5) фізико-хімічні властивості

20. Алкалоїд пілокарпін є похідним:

1) тропану

2) імідазолу *

3) піридину

4) фурану

5) піразолу

21. До спеціальних алкалоїдних

належить реактив:

1) Маркі *

2) Люголя

3) Драгендорфа

4) Зонненштейна

5) Вагнера

22. Папаверин за хімічною класифікацією

належить до похідних:

1) хінолізину

2) бензилізохіноліну *

3) імідазолу

4) тропану

5) хіноліну

23. Мурексидну пробу (реакція на

ксантини) виконують з наступними

реактивами:

1) водню пероксид, кислота

хлористоводнева, амонію

гідроксид *

2) формальдегід і кислота

сульфатнана концентрована

3) кислота саліцилова та кислота

сульфатна

4) кислоти нітратна та сульфатна

24. Хімічним видом внутрішньоаптечного

контролю є:

1) контроль при відпуску

2) визначення температури

плавлення

3) перевірка обєму

4) ідентифікація *

5) перевірка зовнішнього вигляду

25. Реакція Віталі-Морена є характерною

для лікарського засобу:

1) пілокарпіну гідрохлориду

2) кофеїну

3) атропіну сульфату *

4) теофіліну

5) метамізолу натрієвої солі

26. Основні властивості алкалоїдів

обумовлені наявністю в їх структурі

гетероатома:

1) карбону

2) нітрогену *

3) оксисену

4) сульфуру

5) гідрогену

27. Методом ацидиметрії в неводному

середовищі кількісно визначають

субстанцію:

1) кальцію глюконат

2) атропіну сульфат *

3) метамізолу натрієву сіль

4) натрію хлорид

5) кислота ацетилсаліцилова

31

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8 Тема: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ З ГРУПИ ВУГЛЕВОДІВ

Мета: Уміти обґрунтувати етапи аналізу лікарських засобів вуглеводів з ціллю здійснювати контроль




Визначення доброякісності лікарських речовин вуглеводів у відповідності з вимогами фармакопейної

статті, уміння обґрунтовувати вимоги до їх якості будуть необхідними в практичній діяльності

фармацевта.


Студент повинен знати:

1 .Хімічна будова лікарських речовин групи вуглеводів (глюкоза, сахароза, цукор молочний, лактоза).

2. Властивості названих лікарських речовин групи вуглеводів. Ідентифікація.

3. Кількісне визначення наведених лікарських речовин групи вуглеводів.

4. Фармакологічне застосування лікарських речовин групи вуглеводів.

Студент повинен вміти:

1. На основі вивчених реакцій тотожності перелічених лікарських засобів, ідентифікувати одну з

них та виконати її фармакопейний аналіз. 2. Зробити кваліфікований висновок про доброякісність лікарських засобів.

Лабораторний практикум №8

ГЛЮКОЗА БЕЗВОДНА

СН2ОН

і\Г°У\ он»

■—/

он

он

Здобування. Для медичних цілей глюкозу добувають гідролізом картопляного або кукурудзяного

крохмалю в присутності мінеральних кислот.


Ідентифікація: Методика Хімізм

Відповідність

вимогам ДФУ(1)

A. Субстанція має відповідати вимогам

щодо питомого оптичного обертання,

зазначеним у розділі «Випробування на

чистоту».

B. Визначення проводять методом

тонкошарової хроматографії,

використовуючи як тонкий шар

силікагель О Р.

C. 0,1 г субстанції розчиняють у 10 мл

води Р, додають 3 мл розчину мідно-

гартратного Р і нагрівають; утворюється

червоний осад.

32

Кількісне визначення: 1. Рефрактометрія, (в розчинах для ін’єкцій).

2. Поляриметрія (в розчинах для ін’єкцій ДФУ).

3. Йодометрія, зворотне титрування, індикатор - крохмаль, в =1. До субстанції додають надлишок

титрованого розчину йоду і розчин натрію гідроксиду :



Висновок практичного заняття:


1. Випробовування на чистоту глюкози безводної.

2. Експрес-аналіз препаратів до складу яких входить глюкоза.

3. Поляриметрія. Тонкошарова хроматографія.

4. Умови зберігання та застосування в медицині розчинів глюкози для ін’єкцій.

5. Не фармакопейні реакції ідентифікації глюкози.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. За хімічною будовою глюкоза

належить до:

1) ароматичних кислот

2) алкалоїдів

3) антибіотиків

4) моносахаридів *

5) полісахаридів

2. Для ідентифікації глюкози

реактивом Фелінга необхідно:

1) нагрівання *

2) каталізатор

3) кімнатна температура

4) охолодження

5) енергійне збовтування

3. Фармакопейною реакцією

ідентифікації глюкози є:

1) відновлення реактиву Фелінга *

2) осадження розчином маніту

3) взаємодія з феруму (III) хлоридом

4) взаємодія з хлористоводневою

кислотою

5) взаємодія з сульфатною кислотою

4. Взаємодію глюкози з реактивом

Несслера обумовлює:

1) спиртовий гідроксил

2) альдегідна група *

3) карбонільна група

4) пірановий цикл

5) асиметричні атоми Карбону

5. Фармакопейною реакцією

ідентифікації глюкози є взаємодія з:

1) мідно-тартратним комплексом при

нагріванні *

2) амоніачним розчином аргентуму

нітрату при нагріванні

3) лужним розчином

тетрайодмеркурату

4) тимолом і концентрованою

сульфатною кислотою

5) резорцином і розведеною

хлористоводневою кислотою при

кип’ятінні

6. Оптичну активність проявляє розчин:

1) кодеїну

2) глюкози *

3) кофеїну

4) теоброміну

5) кофеїн-бензоату натрію

7. За питомим обертанням можна

ідентифікувати субстанцію:

1) кислоту ацетилсаліцилову

2) глюкозу *

3) кислоту бензойну 4) парацетамол

33

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №9 Тема: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ З ГРУПИ ВІТАМІНІВ

Мета: Уміти обґрунтувати етапи аналізу лікарських засобів вітамінів з ціллю здійснювати контроль




Вітаміни - група органічних сполук різноманітної хімічної структури. Мають велике значення для

живих організмів, входячи до складу ферментних систем, що здійснюють обмін речовин в організмі.

Організм людини не синтезує вітаміни, або синтезує їх в недостатній кількості, тому потребує

отримувати їх, або провітаміни з їжею. Визначення доброякісності лікарських речовин вітамінів у

відповідності з вимогами фармакопейної статті, уміння обґрунтовувати вимоги до їх якості будуть

необхідними в практичній діяльності фармацевта.


Студент повинен знати:

1. Основні властивості і методи одержання лікарських засобів аліфатичної структури з групи

вітамінів.

2. Значення фізико-хімічних констант для встановлення тотожності та доброякісності лікарських

засобів з групи вітамінів аліфатичної структури. 3. Загальну характеристику вітамінів аліфатичної структури.

4. Медичне застосування, умови зберігання та фармакологічну дію лікарських речовин з групи

вітамінів аліфатичнго ряду. Значення вітамінів в житті людини.

Студент повинен вміти:

1. Проводити фізико-хімічні та хімічні випробування, які підтверджують тотожність лікарських

речовин: кислота аскорбінова, пантотенова кислота, пангамова кислота, кальцік: пантотенат, кальцію

пангамат.

2. На основі вивчених реакцій тотожності ідентифікувати речовину, запропонован) викладачем, та

виконати її повний фармакопейний аналіз за методикою ДФУ. 3. Визначати кількісний вміст діючої речовини в субстанції.

4. Обгрунтувати джерела появи домішок та робити кваліфікований висновок пре доброякісність

аналізованої лікарської речовини.

Лабораторний практикум №9

КИСЛОТА АСКОРБІНОВА

ОН он

СН2ОН


Ідентифікація: 1. За фізико-хімічними константами: УФ- та ІЧ-спектроскопія, визначенн рН та

питомого оптичного обертання.

2. До розчину кислоти аскорбінової додають кислоту нітратну розведену та розчи аргентуму нітрату

- випадає сірий осад металічного срібла:

34

3. Нефармакопейні реакції: а) при додаванні до розчину кислоти аскорбінової по краплям розчин 2,6-

дихлорфеноліндофенолу його синє забарвлення зникає:

б) Кислота аскорбінова з феруму (II) сульфатом у присутності натрію гідрокарбонату утворює

феруму аскорбінат, забарвлений у фіолетовий колір:

Кількісне визначення: 1. Йодометрія в присутності кислоти сульфатної розведеної, пряме

титрування, індикатор - крохмаль (ДФУ), 5 = 1 :

2. Йодатометрія (в розчинах для ін'єкцій ДФУ), пряме титрування в кислому середовищі в

присутності калію йодиду, індикатор - крохмаль, Б = 3. У момент еквівалентності надлишок розчину

калію йодаду викликає синє забарвлення розчину:

3. Алкаліметрія, пряме титрування, індикатор - фенолфталеїн, 5 = 1 :

4. Титрування розчином натрію 2,6-дихлорфеноліндофеноляту, 5 = 1. Метод використовують для

визначення вмісту кислоти аскорбінової в рослинній сировині.



35

Висновок практичного заняття:


1. Особливості хімічної будови кислоти аскорбінової. Ізомерія.

2. Фізико-хімічні властивості кислоти аскорбінової, пантотенової кислоти, пангамозої кислоти,

кальцію пантотенату, кальцію пангамату.

3. Методи отримання і біологічної оцінки вітамінів.

4. Методи виділення та промислове одержання кислоти аскорбінової (вітаміну С).

5. Методи ідентифікації кислоти аскорбінової.

6. Методи кількісного визначення кислоти аскорбінової.

7. Випробування на чистоту лікарських речовин з групи вітамінів аліфатичного ряду.

8. Взаємозв'язок між фармакологічною дією вітамінів та їх хімічною будовою.

9. Медичне застосування та особливості зберігання лікарських засобів з групи вітамінів

аліфатичної структури.

ТЕСТОВІ

1. За знебарвленням йоду

ідентифікують:

1) кислоту борну

2) кислоту аскорбінову *

3) кислоту бензойну

4) кислоту ацетилсаліцилову

5) кислоту глютамінову

2. Тотожність кислоти аскорбінової

підтверджують визначенням:

1) запаху

2) питомого обертання *

3) смаку

4) розчинності у 95% спирті

5) розчинності в ефірі

3. Кислотні властивості кислоти

аскорбінової обумовлені наявністю в

структурі:

1) лактонного кільця

2) двох енольних гідроксилів

3) одного енольного гідроксилу *

4) фенольних гідроксилів

5) подвійного зв’язку

4. При ідентифікації кислоти

аскорбінової з нітратом срібла

спостерігається:

1) темно-сірий осад *

2) жовтий осад

3) білий осад

4) бурий осад

5) синє забарвлення розчину

5. Хімічні властивості і фізіологічну

активність аскорбінової кислоти обумовлює:

1) ендіольне угрупування *

ЗАВДАННЯ:

2) гідроксильні групи

3) лактонне кільце

4) подвійні зв’язки


6. Для ідентифікації кислоти

аскорбінової фармакопейною є

реакція з розчином:

1) аргентуму нітрату *

2) натрію хлориду

3) калію йодату

4) натрію тіосульфату

5) калію перманганату

7. Фармакопейним методом кількісного

визначення кислоти аскорбінової є:

1) йодатометрія

2) алкаліметрія

3) йодометрія *

4) аргентометрія

5) йодхлорметрія

8. Кислоту аскорбінову зберігають у

захищеному від світла місці, тому що вона:

1) окиснюється *

2) гідролізує

3) відновлюється

4) полімеризується

5) сублімує

9. Фізіологічну активність аскорбінової

кислоти обумовлює:

1) подвійні зв’язки

2) гідроксильні групи

3) лактонне кільце

4) ендіольне угрупування *


10. При ідентифікації кислоти

аскорбінової з 2,6-дихлор-

феноліндофенолом спостерігається:

1) знебарвлення синього розчину *

2) темно-сірий осад

3) жовтий осад

4) білий осад

5) бурий осад

10. Розчин перманганату калію

знебарвлюється при взаємодії з

розчином:

1) сульфацетамід натрію

2) глутамінової кислоти

3) метамізолу натрієвої солі

4) аскорбінової кислоти *

5) ацетилсаліцилової кислоти

1. Кислота аскорбінова виявляє

кислотні властивості завдяки:

1) рухомості атому Гідрогену

гідроксилу в положенні 3 *

2) наявності лактонного кільця

3) наявності двох гідроксильних груп

4) гетероатому Оксисену

5) ендіолового угрупування

2. Похідним фенолокислот є


1) атропіну сульфат

2) кислота аскорбінова

3) кислота глутамінова

4) хлорамфенікол

5) кислота ацетилсаліцилова *

3. Лікарський засіб, для якого можна

використати метод прямого і

зворотного кислотно-основного

титрування:

1) натрію саліцилат

2) кислота ацетилсаліцилова *

3) натрію бензоат

4) кислота глутамінова

5) кислота саліцилова

4. Складовою частиною молекули кислоти

аскорбінової є гетероциклічна структура:

1) піперидин

2) піран

3) піразол

4) фуран *

5) імідазол

37

Самостійні роботи Тема: “Лікарські засоби групи алкалоїдів. Похідні бензилізохіноліну: папаверину гідрохлорид.'

1

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з теми: “

Лікарські засоби групи алкалоїдів. Похідні бензилізохіноліну: папаверину

гідрохлорид.'1

Основні завдання Вказівки

Вивчити характеристику

папаверину гідрохлориду

1. Дати загальну характеристику алкалоїдам —

похідним бензилізохіноліну.

2. Скласти письмово характеристику папаверину

гідрохлориду у вигляді таблиці за планом:

а) Латинська назва;

б) Будова;

в) Добування;

г) Властивості;

д) Розчинність;

е) Ідентифікація;

ж) Кількісне визначення;

з) Зберігання;

и) Застосування.

А. Питання для самоконтролю:

1. Яке природне джерело отримання папаверину?

2. Яка хімічна формула папаверину гідрохлориду?

3. Які фізичні властивості папаверину гідрохлориду?

4. За якими фізико-хімічними методами можна ідентифікувати папаверину

гідрохлориду?

5. Як можна ідентифікувати папаверину гідрохлорид?

6. Якими нефармакопейними реакціями можна ідентифікувати

7. Як кількісно визначають папаверину гідрохлорид?

8. Яка фармакологічна дія папаверину гідрохлориду?

9. Який лікарський засіб близький за структурою та фармакологічною дією

до папаверину гідрохлориду? Б. Тести для самоконтролю:

1. Формула папаверину гідрохлориду ....

2. За фізичними властивостями папаверину гідрохлориду — це ...

порошок. Помірно розчинний у ..., малорозчинний у ....

3. Після нагрівання субстанції з оцтовим ангідридом та кислотою

сульфатною розведеною розчин забарвлюється у ... колір із ...

флуоресценцією.

4. Субстанція дає характерні реакції на ....

5. Хлориди з розчином аргентуму нітрату в присутності кислоти нітратної

розведеної утворюють ....

6. Хлориди з калію дихроматом і кислотою сульфатною забарвлюють

папір, просочений розчином дифенілкарбазиду, у ... колір.

Примечание [А1]:

7. З кислотою нітратною концентрованою утворюється ... забарвлення,

що переходить в ... при нагріванні.

8. З кислотою сульфатною концентрованою утворюється ... забарвлення.

9. 3 реактивом Маркі спочатку утворюється ... забарвлення, потім ... і ....

Під дією бромної води та амоніаку з’являється ..., кий розчиняється в

спирті і дає ... забарвлення.

10. Для кількісного визначення папаверину гідрохлориду використовують

такі методи, як ..., із застосуванням відповідних титрантів та

індикаторів ....

11. Папаверину гідрохлорид зберігають ....

12. Папаверину гідрохлорид застосовують як ... засіб.

13. Близький за структурою та фармакологічною дією до папаверину

гідрохлориду є .... В. Задачі:

1. Визначити масу наважки папаверину гідрохлориду (М.м. 375,86), якщо на

її титрування витрачено 8,55 мл 0,1 М розчину хлорної кислоти

(КП=0,9886). Відсотковий вміст папаверину гідрохлориду в лікарському

засобі - 99,60%.

Самостійно скласти задачу на розрахунок кількісного вмісту лікарської речовини у лікарському засобі та запропонувати її рішення.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Державна фармакопея України. — 2-е видання (ДФУ 2.0). — Х., 2016.

2. Ніжник Г.П. Фармацевтична хімія: підручник. – К.: Медицина, 2015.

3. Фармацевтична хімія: Навчально-методичний посібник для мед. ВНЗ І—ІІІ

р.а. Схвалено МОЗ / Хранівська В.О., Ніжник Г.П., Муленко С.М. та ін. — К.:

ВСВ Медицина, 2017. — 120 с.

Додаткова

1. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. — X.: Вид-во НФАУ,

2008. С. 397-401,418-420.

2. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. — X.: Вид-во НФАУ,

2002. С. 302-305,318-320.

3. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ,

2008. - 554 с. 4. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2002. - 448 с.

(1),college.zsmu.edu.ua/upload/distance learning-2/farmac/3...ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6,7...

Documents