new НА ЗЕМЛІ 22 листопада року Ринок...

№22 (143) 22 листопада 2017 рокуГАЗЕТА ДЛЯ ТИХ , ХТО ПРАЦЮЄ НА ЗЕМЛІ www.ridneselo.com

Поблизу АТО виростили врожай удвічі більший ніж

по Україні

СТОР. 3

Тирсову електрокоптильню роблять власноруч

із гнучкого тену

СТОР. 10

Тепла грядка забезпечить урожай на

неродючих ґрунтах

СТОР. 8

Желейні торти без випічки та

страви з гарбуза й картоплі

СТОР. 12

У НОМЕРІ:

Кролі - найрентабельніша

тварина для малого бізнесу

СТОР. 6

В акції беруть участь квитанції на річну передплату. Щоб отримати приз, необхідно до 31 грудня надіслати копію передплатної квитанції (абонемента з відбитком

календарного штемпеля) на адресу редакції: Газета «Рідне село Україна», а/с 166, м. Київ, 01001. На передплатній квитанції мають бути вказані:

прізвище, ім’я, по батькові передплатника, адреса та контактний телефон.Розіграш відбудеться 10 січня 2018 року.

Результати будуть оголошені в №2 від 24 січня 2018 року.

Передплати газету «РІДНЕ СЕЛО УКРАЇНА» на 2018 рік

10 листопада, під час засідання Національної ради реформ, Президент України Петро Порошенко сказав, що його непокоїть стан справ у земельному кадастрі. Зокрема, те, що, за різними оцінками, оцифровано менше половини даних. Тим більше, що була окрема програма Світового банку, який виділив на це майже 80 млн доларів.

– Про жодний ринок землі, про жодну боротьбу з рейдерством, про жодне продовження земельних реформ не будемо говорити, доки в нас не буде прозорого та ефективного реєстру, – заявив Петро Порошенко.

Водночас концепція зе-мельної реформи вже сфор-мована. Про це ще в червні заявляв заступник міністра

аграрної по-літики Мак-сим Марти-нюк. Минуло майже півроку, але законопроекти не були на-віть представлені у Верховну Раду. Призупинення земельної реформи експерти пояснюють відсутністю тиску Міжнарод-ного валютного фонду.

– МВФ поки погодився надавати кредити без відкриття

ринку землі. Так, є фермери та агрокорпорації, які просто кри-чать, що потрібно відкривати ринок землі. Але в Міністерстві агрополітики немає людини, яка б була зацікавлена в цьому. Немає того, хто б планомірно проштовхував реформу, – каже Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти.

Закінчення на ст. 5

Індекс передплати – 89782Ціна на 12 міс. – 144,08 грн. (з урахуванням вартості приймання передплати)

та візьми участь у розіграші цінних призів: твердопаливного котла, автоклава, доїльних апаратів,

кукурудзолущилки ручної, соковитискача тощо.

б і

,

Ринок землі чекає нового складу депутатів

території України70,8%

землі с/г призначення

Земельні паї мають

7млн українців

Невитребувані паївід 200 до 400 тис. млн га

0,02

2,4 млн га

42,7 МЛН ГА

2,3 млн га

5,5млн га

ПасовищаСіножатіІнші

32,5 МЛН ГА

Рілля

ДЖЕРЕЛО

: ІНФОГРАФІЧНИЙ

ДОВІДНИК

«АГРОБІЗНЕС

УКРАЇНИ

»

Спецію шафран, яка може зберігатися сотню років, зби-рають у селі Любимівка на Хер-сонщині. Її виготовляють із сушених тичинок квітки. Щоб отримати грам приправи, необ-хідно виростити 25 квіток. Тому це найдорожча у світі спеція.

Шафранові крокуси привез-ли до Любимівки бізнесмен зі Швеції Йохан Боден і його дружина Лариса з Голландії. Квітки висадили в себе на го-роді, на площі 20 соток. Трохи насіння роздали сусідам. Ті також насіяли рідкісних для України рослин. Літо шафран пережив добре та зацвів у пер-ші дні листопада.

– Збираємо квітки вдосвіта, поки не встигнуть розкритися їхні головки. Шафран зацвітає після перших заморозків, тому важливо вчасно його збирати. Кілограм цибулин шафрану коштує 5 євро. Шафран – це приклад рослини, над якою працювати можна мало, а за-робляти вдосталь, – розповідає Лариса Боден.

На оптовому ринку кілограм сушеного шафрану коштує 2,5 тисячі євро. Тому аграрії пла-нують саджати рослину і на-весні – у травні, коли прогрі-ється земля.

Оксана ТУПАЛЬСЬКА

На Херсонщині почали збір шафрану

№22 (143) 22 листопада 2017 року2 АГРОНОВИНИ

На ринку бракує племінних поросят

Зростання вартості чистопо-рідних і племінних свиней на 25 грн/кг помітили в асоціації «Свинарі України». За порося вагою 15 кг необхідно заплати-ти 3000 грн. Старші свині в ціні дещо дешевші. За свиню вагою 30 кг виробники чистопорід-них тварин просять 3500 грн. Молодняк значно подорожчав через те, що його кількість об-межена. Постачальники при-ймають замовлення за кілька місяців наперед. Гібридних кнурів цієї осені продають по 20 000 грн за голову. Це дорож-че, ніж було на початку осені, на 10-28 грн/кг.

Дотації на сади зросли на 300 мільйонів

Бюджет дотацій на розвиток садівництва на 2018 рік збіль-шили на 300 млн. Передбача-ється фінансування програм на розвиток хмелярства, закла-дення нових виноградників, садів, вирощування ягід тощо. Кошти передбачені за про-грамою «Фінансова підтримка розвитку фермерських госпо-дарств». Відповідно отримати їх зможуть фермери, які займа-ються садівництвом та ягідни-цтвом.

На Вінниччині найбільше рейдерства

Улітку та восени 2017 року сталося 75 рейдерських захо-плень. Лідером за кількістю стала Вінницька область – тут зафіксовано 21 випадок нападів на чужу землю, на другому місці – Харківщина – 11 разів, на тре-тьому Кіровоградська область – 9 рейдерських захоплень.

Про намір підтримати агра-ріїв у боротьбі з рейдерством в Україні повідомила Націо-нальна рада реформ. Зокрема, пропонують ухвалити законо-проект, який забезпечить пе-редачу сільськогосподарських земель за межами населених пунктів у розпорядження те-риторіальних громад і район-них адміністрацій, а також скасувати подвійну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Держгеокадастрі. Розбіжність у двох реєстрах рейдери нерідко застосовують під час оформ-лення документів на захоплені землі.

Коров’яче молоко замінюють рослинним

Рослинне молоко обирають через те, що в коров’ячому біль-ше антибіотиків, а деякі спожи-вачі мають алергію на лактозу, це особливо люди старшого віку. Натомість замінники багаті на омега-3, білок, вітаміни та за смаковими якостями майже не відрізняються від коров’ячого. Ця тенденція найбільше про-слідковується в США. За остан-ні шість років там споживання коров’ячого молока зменшило-ся на 22 відсотки. Замінюю ть молоком із льону, ячменю, го-роху, конопель і рослини кіноа. Молоко з льону та ячменю до-дають до кави та чаю, а молоко з гороху п’ють під час дієти – бо майже не містить цукру.

Огірки та помідори з україн-ських теплиць невпинно зроста-ють у ціні. Так, огірки в середньо-му за тиждень подорожчали на 30 відсотків. Зараз вони кошту-ють від 40 до 42 гривень за кіло-грам. Це в 2,5 раза більше, ніж у цей же період торік. Аналітики овочевого ринку зазначають, що це рекордний показник вартості огірків для середини листопа-да за всю історію незалежності України. Подорожчання спрово-кував дефіцит. Більшість теплич-них комбінатів уже завершили сезон реалізації. Водночас по-ставки огірків із Ту-реччи-ни поки що не-значні та не-стабіль-ні. Це

пов’язують із несприятливою по-годою в цій країні.

Із таких же причин і так само стрімко подорожчали й помідо-ри. Зараз теплиці їх продають не дешевше 24-28 гривень за кіло-грам. Таким чином, їм удалося підвищити ціни на цю продук-

Свіжі огірки й помідори подорожчали вдвічі

Кредити за бюджетною про-грамою «Надання кредитів фермерським господарствам» до кінця 2017 року отрима-ють 212 фермерських госпо-дарств, яких за умовами кон-курсу відібрало Міністерство аграрної політики України. На підтримку претендували 308 фермерських господарств з усіх регіонів України. Допомо-гу отримають усі господарства Луганської та Донецької об-ластей, які подали заявки на участь у державній допомозі.

– Перевага надавалася тим господарствам, які мають в обробітку до 500 га землі, є членами кооперативів або за-ймаються розведенням ВРХ, ягідництвом, виноградарством чи органічним виробництвом, а також чия діяльність показує динаміку розвитку, – повідо-мила Олена Ковальова, за-ступник міністра аграрної політики та продовольства України. – Важливим є те, що вперше фінансову підтримку отримає сімейне фермерське господарство.

Загальна сума асигнувань, визначених бюджетною про-грамою, становить 65 млн гри-вень.

Кредити на розвиток госпо-

дарств 2017 року брали лише 20 відсотків фермерів, повідо-мляють банкіри. Найменше по-зичали господарства, які обро-бляють менше як 500 га землі.

– Вартість фінансування банками сільського господар-ства – під 20 відсотків річних. Доступність до банківського фінансування низька, фермери покладаються більше на власні кошти, – каже Андрій Стеце-вич, заступник голови прав-ління Ощадбанку. – Фінансу-вання банками тваринництва практично на нульовому рівні. Основною причиною є надто мала кількість програм під-тримки фермерів із боку дер-жави.

Найбільші за обсягом про-грами фінансування сільсько-господарського сектору пропо-нують такі банки, як ОТП Банк, Кредобанк, Райффайзен Банк Аваль, КредіАгріколь Банк, ПриватБанк і Правекс-Банк. На закупівлю елеваторного обладнання пропонують кре-дити Райффайзен Банк Аваль і Правекс-Банк. Пропонують суми в середньому від 10 млн грн на 3-5 років зі стартовим внеском 30 відсотків.

Підготувала Оксана ТУПАЛЬСЬКА

У селі Довжок Новоселиць-кого району Чернівецької об-ласті присипили й спалили 700 свиней через спалах африкан-ської чуми. Потерпів місцевий фермер, але з обласного бю-джету йому надали два міль-йони гривень.

На них фермер планує заку-пити молодняк поросят і про-довжити свій бізнес. Також із бюджетних резервів планують виділити 700 тис. грн на до-помогу фермерам Одещини, які теж втратили свиней через АЧС.

Зараз через захворювання тварин африканською чумою свиней у 26 населених пунктах

країни діє карантин. У 102 на-селених пунктах його вже ска-сували.

– Цьогоріч зареєстрували 127 випадків захворювання на АЧС, із них 105 – домашні свині, 17 – дикі, а 5 – це інфіковані об’єкти, – зазначає Артем Саєнко, за-ступник директора департа-менту безпечності харчових продуктів і ветеринарії Дер-жавної служби України.

Україна – не єдина держа-ва Європи, яка потерпає від африканської чуми свиней. Упродовж цього року в Латвії зафіксовано 721 випадок за-хворювання, у Литві – 759, у Польщі – 446, в Естонії – 529.

Почали фінансувати

Зараз в Україні найвища ціна на тепличні огірки та помідори за останні 26 років

04

74

4.I

NF

O

GO

LO

SK

AR

PA

T.I

NF

O

Туші свиней, уражені чумою, готують до спалювання на Закарпатті

№22 (143) 22 листопада 2017 року2 АГРОНОВИНИ

На ринку бракує племінних поросят

Зростання вартості чистопо-рідних і племінних свиней на 25 грн/кг помітили в асоціації «Свинарі України». За порося вагою 15 кг необхідно заплати-ти 3000 грн. Старші свині в ціні дещо дешевші. За свиню вагою 30 кг виробники чистопорід-них тварин просять 3500 грн. Молодняк значно подорожчав через те, що його кількість об-межена. Постачальники при-ймають замовлення за кілька місяців наперед. Гібридних кнурів цієї осені продають по 20 000 грн за голову. Це дорож-че, ніж було на початку осені, на 10-28 грн/кг.

Дотації на сади зрослина 300 мільйонів

Бюджет дотацій на розвиток садівництва на 2018 рік збіль-шили на 300 млн. Передбача-ється фінансування програм на розвиток хмелярства, закла-дення нових виноградників, садів, вирощування ягід тощо. Кошти передбачені за про-грамою «Фінансова підтримка розвитку фермерських госпо-дарств». Відповідно отримати їх зможуть фермери, які займа-ються садівництвом та ягідни-цтвом.

На Вінниччинінайбільше рейдерства

Улітку та восени 2017 року сталося 75 рейдерських захо-плень. Лідером за кількістю стала Вінницька область – тут зафіксовано 21 випадок нападів на чужу землю, на другому місці – Харківщина – 11 разів, на тре-тьому Кіровоградська область – 9 рейдерських захоплень.

Про намір підтримати агра-ріїв у боротьбі з рейдерством в Україні повідомила Націо-нальна рада реформ. Зокрема, пропонують ухвалити законо-проект, який забезпечить пе-редачу сільськогосподарських земель за межами населених пунктів у розпорядження те-риторіальних громад і район-них адміністрацій, а також скасувати подвійну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Держгеокадастрі. Розбіжність у двох реєстрах рейдери нерідко застосовують під час оформ-лення документів на захоплені землі.

Коров’яче молокозамінюють рослинним

Рослинне молоко обирають через те, що в коров’ячому біль-ше антибіотиків, а деякі спожи-вачі мають алергію на лактозу, це особливо люди старшого віку. Натомість замінники багаті на омега-3, білок, вітаміни та за смаковими якостями майже не відрізняються від коров’ячого. Ця тенденція найбільше про-слідковується в США. За остан-ні шість років там споживання коров’ячого молока зменшило-ся на 22 відсотки. Замінюю ть молоком із льону, ячменю, го-роху, конопель і рослини кіноа. Молоко з льону та ячменю до-дають до кави та чаю, а молоко з гороху п’ють під час дієти – бо

Огірки та помідори з україн-ських теплиць невпинно зроста-ють у ціні. Так, огірки в середньо-му за тиждень подорожчали на30 відсотків. Зараз вони кошту-ють від 40 до 42 гривень за кіло-грам. Це в 2,5 раза більше, ніж у цей же період торік. Аналітикиовочевого ринку зазначають, щоце рекордний показник вартостіогірків для середини листопа-да за всю історію незалежностіУкраїни. Подорожчання спрово-кував дефіцит. Більшість теплич-них комбінатів уже завершилисезон реалізації. Водночас по-ставкиогірківіз Ту-реччи-ни покищо не-значніта не-стабіль-ні. Це

пов’язують із несприятливою по-годою в цій країні.

Із таких же причин і так само стрімко подорожчали й помідо-ри. Зараз теплиці їх продають не дешевше 24-28 гривень за кіло-грам. Таким чином, їм удалося підвищити ціни на цю продук-

Свіжі огірки й помідори подорожчали вдвічі

р дд

Кредити за бюджетною про-грамою «Надання кредитівфермерським господарствам»до кінця 2017 року отрима-ють 212 фермерських госпо-дарств, яких за умовами кон-курсу відібрало Міністерствоаграрної політики України. Напідтримку претендували 308фермерських господарств зусіх регіонів України. Допомо-гу отримають усі господарстваЛуганської та Донецької об-ластей, які подали заявки научасть у державній допомозі.

– Перевага надавалася тим господарствам, які мають вобробітку до 500 га землі, єчленами кооперативів або за-ймаються розведенням ВРХ,ягідництвом, виноградарствомчи органічним виробництвом,а також чия діяльність показуєдинаміку розвитку, – повідо-мила Олена Ковальова, за-ступник міністра аграрноїполітики та продовольстваУкраїни. – Важливим є те, що вперше фінансову підтримку отримає сімейне фермерськегосподарство.

Загальна сума асигнувань, визначених бюджетною про-грамою, становить 65 млн гри-вень.

дарств 2017 року брали лише20 відсотків фермерів, повідо-мляють банкіри. Найменше по-зичали господарства, які обро-бляють менше як 500 га землі.

– Вартість фінансування банками сільського господар-ства – під 20 відсотків річних.Доступність до банківськогофінансування низька, фермерипокладаються більше на власнікошти, – каже Андрій Стеце-вич, заступник голови прав-ління Ощадбанку. – Фінансу-вання банками тваринництвапрактично на нульовому рівні.Основною причиною є надтомала кількість програм під-тримки фермерів із боку дер-жави.

Найбільші за обсягом про-грами фінансування сільсько-господарського сектору пропо-нують такі банки, як ОТП Банк,Кредобанк, Райффайзен БанкАваль, КредіАгріколь Банк,ПриватБанк і Правекс-Банк.На закупівлю елеваторногообладнання пропонують кре-дити Райффайзен Банк Авальі Правекс-Банк. Пропонуютьсуми в середньому від 10 млнгрн на 3-5 років зі стартовимвнеском 30 відсотків.

У селі Довжок Новоселиць-кого району Чернівецької об-ласті присипили й спалили 700свиней через спалах африкан-ської чуми. Потерпів місцевий фермер, але з обласного бю-джету йому надали два міль-йони гривень.

На них фермер планує заку-пити молодняк поросят і про-довжити свій бізнес. Також із бюджетних резервів плануютьвиділити 700 тис. грн на до-помогу фермерам Одещини, які теж втратили свиней через АЧС.

Зараз через захворювання тварин африканською чумою

країни діє карантин. У 102 на-селених пунктах його вже ска-сували.

– Цьогоріч зареєстрували 127 випадків захворювання на АЧС, із них 105 – домашні свині, 17 – дикі, а 5 – це інфіковані об’єкти, – зазначає Артем Саєнко, за-ступник директора департа-менту безпечності харчових продуктів і ветеринарії Дер-жавної служби України.

Україна – не єдина держа-ва Європи, яка потерпає від африканської чуми свиней. Упродовж цього року в Латвії зафіксовано 721 випадок за-хворювання, у Литві – 759, у

Почали фінансувати

Зараз в Україні найвища ціна на тепличні огірки та помідори за останні 26 років

04

74

4.I

NF

O

GO

LO

SK

AR

PA

T.I

NF

O

Туші свиней, уражені чумою, готують до спалювання на Закарпатті

Передплатний

індекс89782

3№22 (143) 22 листопада 2017 року

Середній показник урожай-ності в країні становить 38,9 ц/га. А у Волновасі, менш як за 20 кілометрів від зони АТО, зібрали озиму пшеницю з урожайністю 60 ц/га.

– Десь мали 80, десь трохи менше, але середній показник вийшов значно більшим, навіть ніж у господарствах на півночі України, – розповідає Костян-тин Мілюков, керівник агро-фірми «Відродження» у Вол-новасі Донецької області.

Господарство «Відродження» входить до агрохолдингу «Ленд-форт». Не зважаючи на близь-кість до ліній військових дій, господарі не тільки вирощу-ють високі ворожаї, а й беруть участь у професійних виставках і проводять власні дослідження із сортами культур.

– Коли брали участь у кон-ференції «Дні поля», там зу-стрічалися з менеджерами, які працюють у країнах СНД, без залучення Росії. Казали, що на-ступний з’їзд агрономів варто було б провести у Волновасі, – говорить Сергій Реуцький, го-ловний агроном «Відроджен-ня». Цьогоріч серед посіяних у нас сортів пшениці непоганий результат показала Пилипівка – по 70 ц/га, Антара дала врожай понад за 50 ц/га.

Хороший урожай на своїх по-лях аграрії вважають не чудом природи, а власним досягнен-ням. Кажуть, якби не дотриму-валися сучасних методів під час посіву та догляду за рослинами, не проводили заходів для збе-реження вологості ґрунтів, – не мали б нічого.

– Дощів тут небагато. Тому намагаємося максимально швидко виконувати роботи, щоб не встиг пересохнути ґрунт, проводимо поверхневий обро-біток, не переорюємо. Замість цього робимо глибоку обробку – розпушуємо ґрунт, не перевер-

таючи п л а с т земл і . Засто-с о в у -є м о метод м ул ь -ч у -в а нн я – на-м а г а -єм о с я з а л и -ш и т и п і с л я з б о р у в р о -ж а ю я к о -м о г а більше соломи на поверхні. Тоді напровесні не так сильно на-грівається земля й залишаєть-ся більше вологи, – розповідає Костянтин Мілюков.

Високий урожай – це не тільки сорти й дотримання послідовності технологій, а й

заслуга агрохолдингу «Ленд-форт», який сміливо вкладає гроші у своє господарство, не зважаючи, що воно неподалік військової зони. Агрохолдинг «Лендфорт» створив у Волно-васі господарство «Відроджен-ня» 2013 року. Нині в ньому

працюють 65 осіб. Це робота для агрономів, механіза-торів, во-діїв, спеці-алістів по роботі із сучасною технікою . С е р е д н я з а рпл а т а працівни-ків – май-же 6 тис. грн.

– Задо-в ол ений , що по-трапив до цієї ком-панії. Бо тут можна займатися сільським господар-

ством у тому вигляді, у якому я як агроном і всі фахівці це уявляють. Я раніше працював в агрофірмах, назви яких голосно звучать в Україні, але це небо і земля порівняно з «Лендфор-том», – каже Костянтин Мілю-ков.

Керівник очолив господар-ство «Відродження» 2014 року. Переїхав із родиною до Волно-вахи з Маріуполя. Як справжній господар одразу після жнив по-чав займатися доглядом за тех-нікою.

– Маємо більше півсотні оди-ниць техніки. На одиничних роботах застосовуємо невеликі трактори «МТЗ» українського та білоруського виробництва. Є також імпортна техніка – важкі трактори «Ньюхолланди», при-чіпне обладнання виробників «Хорш», «Кевон», комбайни «Кейси». Німецькі важкохідні машини з кондиціонерами, на них комфортно працювати ме-ханізаторам. Сіють, не витра-чаючи зайвого пального та на-сіння, – розповідає Костянтин Мілюков.

Сучасні трактори та сівалки дозволяють вираховувати гус-тоту посівів, слідкувати за допо-могою комп’ютерних техноло-гій за якістю проведених робіт.

Щоб зберегти посіви в не-простих для аграріїв умовах, у господарстві «Відродження» за-стосовують необхідну кількість мінеральних добрив.

Щоб визначитися з найпро-дуктивнішими сортами культур,

Агрохолдинг вклав гроші в господарство неподалік військової зониБіля зони АТО виростили вдвічі більший урожай ніж у середньому по Україні

Аграрії Волновахи всю свою роботу узгоджують з військовим командуванням у регіоні. Частина полів, які пайовики передали гос-подарству для роботи, не обробля-ються – їх використовує для своїх потреб армія. Сіяти високорослі культури заборонено з міркувань безпеки.

– Від початку військових дій що-року навесні ми отримуємо дозво-ли на проведення польових робіт, – розповідає Костянтин Мілюков. – Вказуємо нашу територію зем-лекористування – військові дають висновки, чи можна обробляти всі поля. В агрогосподарствах «Ленд-форту» в інших регіонах для огляду полів застосовують безпілотники, тут нам, ясна річ, ніхто такого ро-бити не дозволяє – якщо запусти-

мо, його відразу зіб’ють військові, думатимуть, що прилетів із боку ДНР.

Із метою безпеки не дозволя-ється сіяти кукурудзу, високорослу пшеницю, а на окремих територіях і соняшник. Інакше військовим із позицій буде складно робити огляд.

– Ми через це не можемо за-стосовувати сівозміну. Є культури, які добре сіяти в певній послідов-ності, – наприклад, пшеницю, по-тім соняшник. Тоді менші затра-ти на боротьбу зі шкідниками та бур’янами. Однак мусимо сіяти те, що дозволено – пшеницю, за нею ячмінь. Через це втрачаємо бажану врожайність. Хоч при сівозміні так ніхто не чергує культури, виконує-мо існуючі правила, – уточнює Кос-тянтин Мілюков.

На початку військових дій, у 2014-2015 роках, господарі засіва-ли поля і не знали, чи збиратимуть урожай.

– Важко сказати, що сьогод-ні ситуація врегулювалася, і ми повністю впевнені за свої землі. Але хотілося б вірити в краще, приймати молодь на стажування, щоб училися працювати на су-часній техніці, розширюватися. Ми у своєму господарстві не пе-рестаємо навчатися, стараємося дбати про землю, любити її. Бо як не любиш свою землеробську працю і поле, яке обробляєш, що хоч туди додавай, врожаю не буде, – каже агроном Сергій Ре-уцький.

Текст і фото Оксани ТУПАЛЬСЬКОЇ

Платять людям за паї, які не обробляють З агрофірмою «Відродження» у Волновасі співпрацюють 450 па-йовиків. Серед них є люди, чию землю господарству не дозволяє обробляти військовий штаб.– Це 11 гектарів землі. Тим людям, яким належать ці паї, також виплачуємо гроші. До державної скарбниці з цих незатребува-них нами земель сплачуємо податки – бо немає механізму, який би звільняв нас і подібних нам господарів на прилеглих до АТО територіях від сплат, – розповідає Костянтин Мілюков. – Постійно надаємо соціальну допомогу школам, дитячим садкам. Допома-гаємо транспортом, з ремонтом, провести свята та з іншим, з чим до нас звертаються. Також мали приміщення під ферму – у нас попросив військовий штаб на свої потреби – віддали в користу-вання.

Поблизу лінії розмежування не можна сіяти кукурудзу

Костянтин Мілюков задоволений роботою в агрохолдингу «Лендфорт»

Сергій Реуцький розплановує посіви під новий урожай

3№22 (143) 22 листопада 2017 року

Середній показник урожай-ності в країні становить 38,9 ц/га. А у Волновасі, менш як за 20кілометрів від зони АТО, зібралиозиму пшеницю з урожайністю60 ц/га.

– Десь мали 80, десь трохименше, але середній показниквийшов значно більшим, навітьніж у господарствах на півночіУкраїни, – розповідає Костян-тин Мілюков, керівник агро-фірми «Відродження» у Вол-новасі Донецької області.

Господарство «Відродження»входить до агрохолдингу «Ленд-форт». Не зважаючи на близь-кість до ліній військових дій,господарі не тільки вирощу-ють високі ворожаї, а й берутьучасть у професійних виставкахі проводять власні дослідженняіз сортами культур.

– Коли брали участь у кон-ференції «Дні поля», там зу-стрічалися з менеджерами, якіпрацюють у країнах СНД, беззалучення Росії. Казали, що на-ступний з’їзд агрономів вартобуло б провести у Волновасі, –говорить Сергій Реуцький, го-ловний агроном «Відроджен-ня». Цьогоріч серед посіяних у нас сортів пшениці непоганийрезультат показала Пилипівка –по 70 ц/га, Антара дала врожайпонад за 50 ц/га.

Хороший урожай на своїх по-лях аграрії вважають не чудомприроди, а власним досягнен-ням. Кажуть, якби не дотриму-валися сучасних методів під часпосіву та догляду за рослинами, не проводили заходів для збе-реження вологості ґрунтів, – немали б нічого.

– Дощів тут небагато. Тому намагаємося максимальношвидко виконувати роботи,щоб не встиг пересохнути ґрунт,проводимо поверхневий обро-біток, не переорюємо. Замістьцього робимо глибоку обробку –розпушуємо ґрунт, не перевер-

таючип л а с тземл і .Засто-с о в у -є м ометодм у л ь -ч у -в а нн я– на-м а г а -єм о с яз а л и -ш и т ип і с л яз б о р у в р о -ж а юя к о -м о г абільше соломи на поверхні. Тоді напровесні не так сильно на-грівається земля й залишаєть-ся більше вологи, – розповідаєКостянтин Мілюков.

Високий урожай – це не тільки сорти й дотриманняпослідовності технологій, а й

заслуга агрохолдингу «Ленд-форт», який сміливо вкладаєгроші у своє господарство, незважаючи, що воно неподаліквійськової зони. Агрохолдинг «Лендфорт» створив у Волно-васі господарство «Відроджен-ня» 2013 року. Нині в ньому

працюють65 осіб. Церобота дляагрономів,механіза-торів, во-діїв, спеці-алістів пороботі ізсучасноютехнікою .С е р е д н яз а рпл а т апрацівни-ків – май-же 6 тис.грн.

– Задо-в ол ений ,що по-трапив до цієї ком-панії. Бо тут можназайматисясільськимгосподар-

ством у тому вигляді, у якому я як агроном і всі фахівці цеуявляють. Я раніше працював вагрофірмах, назви яких голосно звучать в Україні, але це небо і земля порівняно з «Лендфор-том», – каже Костянтин Мілю-ков.

Керівник очолив господар-ство «Відродження» 2014 року.Переїхав із родиною до Волно-вахи з Маріуполя. Як справжній господар одразу після жнив по-чав займатися доглядом за тех-нікою.

– Маємо більше півсотні оди-ниць техніки. На одиничних роботах застосовуємо невеликітрактори «МТЗ» українського та білоруського виробництва. Є також імпортна техніка – важкі трактори «Ньюхолланди», при-чіпне обладнання виробників «Хорш», «Кевон», комбайни«Кейси». Німецькі важкохіднімашини з кондиціонерами, на них комфортно працювати ме-ханізаторам. Сіють, не витра-чаючи зайвого пального та на-сіння, – розповідає Костянтин Мілюков.

Сучасні трактори та сівалки дозволяють вираховувати гус-тоту посівів, слідкувати за допо-могою комп’ютерних техноло-гій за якістю проведених робіт.

Щоб зберегти посіви в не-простих для аграріїв умовах, у господарстві «Відродження» за-стосовують необхідну кількістьмінеральних добрив.

Щоб визначитися з найпро-дуктивнішими сортами культур,

Агрохолдинг вклав гроші в господарство неподалік військової зони

р рр

Біля зони АТО виростили вдвічі більший урожай ніж у середньому по Україні

Аграрії Волновахи всю своюроботу узгоджують з військовим командуванням у регіоні. Частина полів, які пайовики передали гос-подарству для роботи, не обробля-ються – їх використовує для своїх потреб армія. Сіяти високорослі культури заборонено з міркувань безпеки.

– Від початку військових дій що-року навесні ми отримуємо дозво-ли на проведення польових робіт, – розповідає Костянтин Мілюков. – Вказуємо нашу територію зем-лекористування – військові дають висновки, чи можна обробляти всі поля. В агрогосподарствах «Ленд-форту» в інших регіонах для огляду полів застосовують безпілотники, тут нам, ясна річ, ніхто такого ро-

мо, його відразу зіб’ють військові,думатимуть, що прилетів із боку ДНР.

Із метою безпеки не дозволя-ється сіяти кукурудзу, високорослу пшеницю, а на окремих територіяхі соняшник. Інакше військовим ізпозицій буде складно робити огляд.

– Ми через це не можемо за-стосовувати сівозміну. Є культури,які добре сіяти в певній послідов-ності, – наприклад, пшеницю, по-тім соняшник. Тоді менші затра-ти на боротьбу зі шкідниками табур’янами. Однак мусимо сіяти те,що дозволено – пшеницю, за неюячмінь. Через це втрачаємо бажану врожайність. Хоч при сівозміні такніхто не чергує культури, виконує-мо існуючі правила, – уточнює Кос-

На початку військових дій, у 2014-2015 роках, господарі засіва-ли поля і не знали, чи збиратимуть урожай.

– Важко сказати, що сьогод-ні ситуація врегулювалася, і ми повністю впевнені за свої землі. Але хотілося б вірити в краще, приймати молодь на стажування, щоб училися працювати на су-часній техніці, розширюватися. Ми у своєму господарстві не пе-рестаємо навчатися, стараємося дбати про землю, любити її. Бо як не любиш свою землеробську працю і поле, яке обробляєш, що хоч туди додавай, врожаю не буде, – каже агроном Сергій Ре-уцький.

Платять людям за паї, які не обробляютьЗ агрофірмою «Відродження» у Волновасі співпрацюють 450 па-йовиків. Серед них є люди, чию землю господарству не дозволяє обробляти військовий штаб.– Це 11 гектарів землі. Тим людям, яким належать ці паї, також виплачуємо гроші. До державної скарбниці з цих незатребува-них нами земель сплачуємо податки – бо немає механізму, який би звільняв нас і подібних нам господарів на прилеглих до АТО територіях від сплат, – розповідає Костянтин Мілюков. – Постійно надаємо соціальну допомогу школам, дитячим садкам. Допома-гаємо транспортом, з ремонтом, провести свята та з іншим, з чимдо нас звертаються. Також мали приміщення під ферму – у нас попросив військовий штаб на свої потреби – віддали в користу-вання.

Поблизу лінії розмежування не можна сіяти кукурудзу

Костянтин Мілюков задоволений роботою в агрохолдингу «Лендфорт»Передплатний

індекс89782

№22 (143) 22 листопада 2017 року4 ГРОМАДА

Міжнародні організації, бла-годійні фонди та закордонні банки можуть надавати фінан-сування за результатами кон-курсів сільським кооперативам, які до них звертаються. Це мо-жуть бути як гроші, так і товар – худоба, засоби для обробітку землі чи зберігання продукції тощо. Можуть також надіслати свого експерта, який приїде та допоможе реалізувати колек-тивний бізнес-проект.

Пошук грантів починають із перегляду вже існуючих кон-курсів і пропозицій в інтернеті. Варто звернути увагу на терміни подання документів і початок реалізації, а також вивчити, чи потрібно вносити власні кошти, якщо так, то наскільки реальною для вашого села є така сума.

Коли знаходиться цікавий для громади проект, його обговорю-ють із активними мешканцями села. Потрібно розпитати, хто б хотів долучитися, визначити коло людей, зацікавлених у реа-лізації проекту. Також пошукати людей, які можуть стати партне-рами в справі.

Наступний етап – підготовка конкурсної заявки. У ній потріб-но описати проблему, яку маєте намір вирішити завдяки гранту.

А також зазначити суму грошей або товар, які б хотіли отримати. Якщо це проект, де виплачувати-меться заробітна плата, оренда житла для людей, які не живуть у регіоні, транспортні чи поді-бні витрати, варто вказати це детально в сумах, розрахованих на місяць і на рік. Після цього вказують, яку мету планується досягти, які доходи отримати, яку користь принесе проект міс-цевій громаді, а за можливості, і країні, Європі, світу. Писати по-трібно максимально стисло, зро-зумілими словами, без крилатих висловів і роздутих цифр.

Мисліть практично – пропо-нуйте те, що зможете реально втілити в життя силами вашого села. Дайте прочитати ваше звер-нення 15-річному підлітку. Якщо зможе переказати та пояснити, що мається на увазі, – ви написа-ли правильно.

Найчастіше закордонні ор-ганізації просять подати заявку англійською мовою, може бути мова країни, де розташований офіс організації. Після цього роз-друкуйте вашу заявку, зберіть необхідні підписи та надішліть потенційному грантодавцю.


Сільська громада може

сама виграти грант

Лелека Честер поважно по-ходжає алеєю Луцького зоопар-ку. Відвідувачів уникає, а до працівників уже звик. За день він може обійти весь звіринець. У птаха було перебите крило. Привезли його в зоопарк на по-чатку серпня. Ветеринари так склали крило, що воно зрослося правильно. Тепер Честер почу-вається добре. Усього в Луцько-му зоопарку виходжують вісім лелек, які не змогли на зиму полетіти у вирій. Це птахи, які народилися з вадами, або ті, які випали з гнізда під час буревіїв.

– Вони ще дивляться трохи насторожено, бо все ж таки їх ловили, везли сюди й у короб-ках, і на р у к а х зі змо-таними криль -ми, тоб-то вони м а ю т ь якийсь с т р а х п е р е д л ю д ь -ми, – к а ж е Ю л і я Орлова, г о д у -в а л ь -н и ц я перна-тих. – А от ди-ких ка-

банів, приміром, вони зовсім не бояться. Можуть зайти у вольєр і їсти в них.

Лелек годують рибою, шмат-ками свинини або телятини.

– Цього року в нас настільки побільшало знайд, що на них треба брати додатковий штат працівників зоопарку, – каже Людмила Денисенко, ди-ректор звіринця. – Щоб про-годувати й пролікувати навіть 8 лелек, – це за часом забирає щонайменше півдня. Основна частина їхнього раціону – риба та м’ясо. А це означає, що на день треба витрачати тільки на лелек гривень 300-400.

У Луцькому зоопарку раді

Луцький зоопарк шукає волонтерів для покалічених лелек

Ветеринар звіринця (праворуч) оглядає принесеного лелеку

Селами Хмельниччини курсує поліцейський автобус

У Колибаївській ОТГ на Хмельниччині відкрили новий дільничний пункт поліції. Рані-ше своєї дільниці тут не було.

Тепер службу нестиме група швидкого реагування патруль-ної поліції, а також двоє діль-ничних. Будівлю дільниці від-ремонтували за гроші місцевого бюджету. Витратили 250 тисяч гривень.

Консультативна місія Євро-пейського Союзу передала пра-воохоронцям в ОТГ комп’ютери, оргтехніку, забезпечила мебля-ми, сейфами. Ще одним пода-рунком став новий мікроавто-бус, оснащений обладнанням, що дає змогу працювати авто-номно у віддалених населених пунктах. Загальна вартість об-ладнання, переданого поліції, становить 1,5 мільйона гривень.

Громади Житомирщини реалізували понад 200 проектів

2017 року об’єднані грома-ди Житомирщини реалізують 202 проекти за кошти з різних джерел. Ідеться про видат-ки Державного фонду рекон-струкції і розвитку, субвенції громадам на розвиток інфра-структури, а також гроші між-народної грантової підтримки.

Більшість проектів, які вті-люються в громадах, – це са-дочки і школи, амбулаторії. У планах також реконструкція доріг і вуличне освітлення, від-новлення водогінних мереж і придбання спецтехніки.

Окрім цього, вісім громад Житомирщини вже залучили кошти міжнародних органі-зацій на проекти вулично-го освітлення, будівництво спортмайданчиків, благо-устрій зупинок, впроваджен-ня енергоефективних заходів тощо.

На Сумщині відкрили патріотичний дитячий садок

У селі Бездрик на Сумщині утеплили та розфарбували си-ньо-жовтими кольорами дитя-чий садок. Стіни жовті, а дах і фронтони сині. Поверх них на-малювали хмари.

– Дизайн обирали разом з усіма працівниками: і педаго-гами, і технічними працівни-ками. Нам сподобалося, що він передає дух патріотизму та те, що достатньо яскравий. Знаєте, така мила та яскрава пляма в ландшафті нашого населеного пункту, – розказує Наталія Тол-стікова, завідувачка дитячого садочка.

Відвідує дитячий садочок більше 70 дітлахів від двох до шести років. Обійшлося таке оновлення майже в 150 тисяч гривень.

Після так ої справи мешкан-ці села вирішили додати фарб і школі навпроти. Її оновлюють і утеплюють за кошти Держав-ного фонду регіонального роз-витку.

Мирослава МИГИДЮК

Громада села Хорли Ка-ланчацького району на Хер-сонщині разом зі своїм сіль-ським головою заклали нову алею вздовж шляху, який веде до каплиці в їхньому селі.

– Каплицю побудували 2015 року на березі Каркі-ніцької затоки. Неподалік джерела цілющої прісної води, відомого ще із середини ХІХ століття. У середині ка-плиці розміщено скульптур-ний образ Пресвятої Бого-родиці. Перед ним на камені

викарбувано копію відбитка її стопи, явленого на Почаїв-ській горі, – розповідає Олег Лебідь, голова села Хорли.

Відтепер шлях до каплиці із цілющим джерелом при-крашатимуть дуби, липи, ясени, клени, сосни та інші дерева. До висаджування алеї залучили учнів школи.

Завдяки великому гурту того ж дня підсадили дерева в сільському сквері.

Мирослава МИГИДЮК

ФОТО

ЛЮБОВІ П

ОЛЯНСЬКОЇ

KH

OD

A.G

OV

.UA

№22 (143) 22 листопада 2017 року4 ГРОМАДА

Міжнародні організації, бла-годійні фонди та закордонні банки можуть надавати фінан-сування за результатами кон-курсів сільським кооперативам,які до них звертаються. Це мо-жуть бути як гроші, так і товар – худоба, засоби для обробітку землі чи зберігання продукціїтощо. Можуть також надіслати свого експерта, який приїде та допоможе реалізувати колек-тивний бізнес-проект.

Пошук грантів починають ізперегляду вже існуючих кон-курсів і пропозицій в інтернеті. Варто звернути увагу на терміни подання документів і початок реалізації, а також вивчити, чи потрібно вносити власні кошти, якщо так, то наскільки реальною для вашого села є така сума.

Коли знаходиться цікавий длягромади проект, його обговорю-ють із активними мешканцями села. Потрібно розпитати, хто б хотів долучитися, визначити коло людей, зацікавлених у реа-лізації проекту. Також пошукати людей, які можуть стати партне-рами в справі.

Наступний етап – підготовкаконкурсної заявки. У ній потріб-но описати проблему, яку маєте

А також зазначити суму грошей або товар, які б хотіли отримати. Якщо це проект, де виплачувати-меться заробітна плата, оренда житла для людей, які не живуть у регіоні, транспортні чи поді-бні витрати, варто вказати це детально в сумах, розрахованих на місяць і на рік. Після цього вказують, яку мету планується досягти, які доходи отримати, яку користь принесе проект міс-цевій громаді, а за можливості, і країні, Європі, світу. Писати по-трібно максимально стисло, зро-зумілими словами, без крилатих висловів і роздутих цифр.

Мисліть практично – пропо-нуйте те, що зможете реально втілити в життя силами вашого села. Дайте прочитати ваше звер-нення 15-річному підлітку. Якщо зможе переказати та пояснити, що мається на увазі, – ви написа-ли правильно.

Найчастіше закордонні ор-ганізації просять подати заявку англійською мовою, може бути мова країни, де розташований офіс організації. Після цього роз-друкуйте вашу заявку, зберіть необхідні підписи та надішліть потенційному грантодавцю.

Сільська громадаможе

сама виграти грант

Лелека Честер поважно по-ходжає алеєю Луцького зоопар-ку. Відвідувачів уникає, а до працівників уже звик. За день він може обійти весь звіринець. У птаха було перебите крило. Привезли його в зоопарк на по-чатку серпня. Ветеринари так склали крило, що воно зрослося правильно. Тепер Честер почу-вається добре. Усього в Луцько-му зоопарку виходжують вісім лелек, які не змогли на зиму полетіти у вирій. Це птахи, які народилися з вадами, або ті, які випали з гнізда під час буревіїв.

– Вони ще дивляться трохинасторожено, бо все ж таки їх ловили, везли сюди й у короб-ках, і нар у к а хзі змо-танимикриль -ми, тоб-то воним а ю т ьякийсьс т р а хп е р е дл ю д ь -ми, –к а ж еЮ л і яОрлова,г о д у -в а л ь -н и ц яперна-тих. – А от ди-ких ка-

банів, приміром, вони зовсім не бояться. Можуть зайти у вольєр і їсти в них.

Лелек годують рибою, шмат-ками свинини або телятини.

– Цього року в нас настількипобільшало знайд, що на них треба брати додатковий штат працівників зоопарку, – каже Людмила Денисенко, ди-ректор звіринця. – Щоб про-годувати й пролікувати навіть 8 лелек, – це за часом забирає щонайменше півдня. Основна частина їхнього раціону – риба та м’ясо. А це означає, що на день треба витрачати тільки на лелек гривень 300-400.

У Луцькому зоопарку раді

Луцький зоопарк шукає волонтерів для покалічених лелек

у р ур у

Ветеринар звіринця (праворуч) оглядає принесеного лелеку

Селами Хмельниччиникурсує поліцейський автобус

У Колибаївській ОТГ на Хмельниччині відкрили новий дільничний пункт поліції. Рані-ше своєї дільниці тут не було.

Тепер службу нестиме група швидкого реагування патруль-ної поліції, а також двоє діль-ничних. Будівлю дільниці від-ремонтували за гроші місцевого бюджету. Витратили 250 тисяч гривень.

Консультативна місія Євро-пейського Союзу передала пра-воохоронцям в ОТГ комп’ютери, оргтехніку, забезпечила мебля-ми, сейфами. Ще одним пода-рунком став новий мікроавто-бус, оснащений обладнанням, що дає змогу працювати авто-номно у віддалених населених пунктах. Загальна вартість об-ладнання, переданого поліції, становить 1,5 мільйона гривень.

Громади Житомирщини реалізували понад200 проектів

2017 року об’єднані грома-ди Житомирщини реалізують 202 проекти за кошти з різних джерел. Ідеться про видат-ки Державного фонду рекон-струкції і розвитку, субвенції громадам на розвиток інфра-структури, а також гроші між-народної грантової підтримки.

Більшість проектів, які вті-люються в громадах, – це са-дочки і школи, амбулаторії. У планах також реконструкція доріг і вуличне освітлення, від-новлення водогінних мереж і придбання спецтехніки.

Окрім цього, вісім громад Житомирщини вже залучили кошти міжнародних органі-зацій на проекти вулично-го освітлення, будівництво спортмайданчиків, благо-устрій зупинок, впроваджен-ня енергоефективних заходів тощо.

На Сумщині відкрилипатріотичний дитячий садок

У селі Бездрик на Сумщині утеплили та розфарбували си-ньо-жовтими кольорами дитя-чий садок. Стіни жовті, а дах і фронтони сині. Поверх них на-малювали хмари.

– Дизайн обирали разом з усіма працівниками: і педаго-гами, і технічними працівни-ками. Нам сподобалося, що він передає дух патріотизму та те, що достатньо яскравий. Знаєте, така мила та яскрава пляма в ландшафті нашого населеного пункту, – розказує Наталія Тол-стікова, завідувачка дитячого садочка.

Відвідує дитячий садочок більше 70 дітлахів від двох до шести років. Обійшлося таке оновлення майже в 150 тисяч гривень.

Після так ої справи мешкан-ці села вирішили додати фарб і школі навпроти. Її оновлюють і утеплюють за кошти Держав-ного фонду регіонального роз-витку.

Громада села Хорли Ка-ланчацького району на Хер-сонщині разом зі своїм сіль-ським головою заклали нову алею вздовж шляху, який ведедо каплиці в їхньому селі.

– Каплицю побудували2015 року на березі Каркі-ніцької затоки. Неподалікджерела цілющої прісноїводи, відомого ще із серединиХІХ століття. У середині ка-плиці розміщено скульптур-ний образ Пресвятої Бого-

викарбувано копію відбитка її стопи, явленого на Почаїв-ській горі, – розповідає Олег Лебідь, голова села Хорли.

Відтепер шлях до каплицііз цілющим джерелом при-крашатимуть дуби, липи,ясени, клени, сосни та іншідерева. До висаджування алеїзалучили учнів школи.

Завдяки великому гурту того ж дня підсадили дерева всільському сквері.

ФОТО

ЛЮБОВІ П

ОЛЯНСЬКОЇ

KH

OD

A.G

OV

.UA


індекс89782

5№22 (143) 22 листопада 2017 року СИТУАЦІЯ

На запитання читачів відповідає

юрист Михайло Можаєв

ÊÎÍÑÓËÜÒÀÖ²ß

У селi торгують самого-ном. Молодi хлопцi купують, спиваються. Чи можна при-тягнути до вiдповiдальностi продавцiв?

Анастасiя Сторожук із Харкiвщини.

Якщо ваш сусiд торгує само-гоном, маєте викликати полі-цію та надати підтвердження, що той збуває спиртне, виго-товлене в домашніх умовах. Тобто покарання може бути у випадку, якщо буде зафіксо-вано, що людина продає само-гон і бере за це гроші. Якщо ви повідомите, що в когось у хаті зберігається горілка, цього мало.

За виготовлення та зберіган-ня горілки для власних потреб, без мети збуту, за статтею 176 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено штраф від трьох до десяти нео-податковуваних мінімумів до-ходів громадян, це 51-170 грн. Проте труднощі в стягненні та-кого штрафу полягають у тому, що жоден правоохоронець без ухвали слідчого судді не може потрапити до хати. Тому й зна-йти горілку йому буде важко.

Штраф передбачено й для особи, яка купує самогон. За статтею 177 Кодексу про адмі-ністративні правопорушення це тягне за собою штраф від одного до п’яти неоподатко-вуваних мінімумів доходів громадян. Тобто 17-85 грн. Як правило, щоб стягнути такі штрафи, правоохоронці навіть не хочуть їхати в село.

Утім, покарати людей, які мотивують населення до ал-коголізму та продають власно виготовлене спиртне, можна. Для цього має бути застосова-на стаття про незаконне про-вадження господарської діяль-ності. Ведення її без одержання державної реєстрації, ліцензії та інших необхідних дозвіль-них документів. Така незакон-на діяльність карається штра-фом у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних міні-мумів. Це від 17 тис. до 34 тис. гривень із конфіскацією виго-товленої продукції та знарядь виробництва. Це стаття 164, і вона найсуворіша. Фактично регламентує відповідальність за виробництво з метою збуту самогону. Тобто потрібно за-реєструватися як підприємець і отримати ліцензію на виготов-лення та збут спиртного.

Щоб покарати порушника, збирайтеся разом з однодумця-ми та свідками продажу . Домов-ляйтеся з правоохоронцем, щоб прийшов саме тоді, коли в хаті торгують горілкою, і фіксуйте спиртне, так, як фіксують мічені гроші хабарників. Гуртом мож-ливо покарати злочинців.

Зв’язок із юристом 097-066-02-70

з 11.00 до 18.00

Початок на ст. 1

Іван Липницький, фер-мер-одноосібник із Козівсько-го району на Тернопільщині, орендує землі колишнього місцевого колгоспу. Обробляє майже тисячу гектарів.

Цього року вирощував со-няшник. Заробив на ньому майже півмільйона гривень. Шкодує, що земельну реформу відклали й не відкрили ринок землі.

– Вклав би ці гроші у землю, міг би купити гектарів із десять. Але гроші поки будуть прибе-режені на наступні роки. Я не кажу, що зразу зможу придба-ти кілька тисяч гектарів землі. Але подвоїти те, що обробляю, – зміг би, – розказує фермер Іван Липницький. – Відсутність ринку просто душить. Я знаю, що частина тих, у кого орендую землю через паї, готові її про-дати. Бо вони отримають живі гроші й одразу.

Однак не всі фермери такої думки. Наприклад, у Спілці фермерів Полтавщини остері-гаються прискорення земель-ної реформи.

– В Європі подібні рефор-ми проводять, аби допомогти дрібному фермеру перетвори-тися в середнього чи крупного, – говорить Віктор Галич, голо-ва спілки. – У нас же просто хо-

чуть скоріше розпродати зем-лю. Якщо мораторій скасують, – буде війна. Бо хто купуватиме землю? Фермери не зможуть. Мені, наприклад, дають кредит у банку під 30 відсотків річних. Монополісти теж бояться. Самі агрохолдинги проти земельно-го ринку, бо знають – їхні поля й комбайни палитимуть конку-ренти.

Узагалі фермери не проти реформи, але тільки після очи-щення Держкомзему. Стверджу-ють, що там су-ц ільна коруп-ція. Не м аю т ь д о в і -ри і до чинов-н и к і в Мін і с -терства агропо-літики. Ф е р -м е р ам з д а -є т ь с я , що ни-нішній с к л а д М і н а -гропо -літу не здатен

виписати достойну реформу. Тому частина фермерів вва-жає, що найкраще поки що ні-чого не змінювати. Експерти переконані, що песимістичні настрої – наслідок недопрацю-вання законотворців.

– У законопроекті про ринок землі маємо прописати вимоги до її покупців, – каже Андрій Мартин із Національного університету біоресурсів і природокористування. – Ви-моги повинні містити просте

г а с л о : з е м л я має на-лежати т о м у , хто на ній пра-цювати-ме. Щоб її мали п р а в о к у п у -в а т и ті, хто с а м о -с т і й н о з айма -є т ь с я с і л ь -госпви-робни -ц т в ом . П о -д р у г е : м а є

– Нам щодня потрібен авто-бус, бо, окрім оформлення доку-ментів або інших потреб, люди їздять на роботу в райцентр. А туди 11 кілометрів, і траси між-обласної поблизу немає, щоб на попутних автобусах їздити, – розповідає Таїсія Білінська, мешканка села Крищинці Тульчинського району. – Го-лова сільради домовився, щоб їздив восьмимісний бус, але всі охочі в нього не влазять.

У село Шлишківці Могилів-Подільського району навіть тіс-ний автобус не їздить майже рік. Із села до райцентру 20 кі-лометрів. Голова Пилипівської сільради, до якої відносяться Шлишківці, Олександр Ляшко запевняє, що мешканці села самі винні в цьому.

– Було все нормально, я до-бився двох рейсів на тиждень у це село, – пояснює Олександр Ляшко, голова Пилипівської сільради. – Але водії постійно скаржилися, що возять трьох-чотирьох людей. Звісно, що пе-ревізнику це не вигідно. Коли стали все з’ясовувати, виявило-ся, що мешканці села за старою звичкою наймають приватників. Ще й докоряли, що автобус за-

надто рано приїжджає, і їм це незручно. Є ще в нас село Пе-трівка, то туди ніколи автобус і не ходив. Їм до нашого села десь півкілометра, а до траси — кіло-метр чи півтора.

Скільки сіл Вінниччини за-лишилися без транспортного сполучення, ніхто не знає. Об-ласна адміністрація передала контроль за перевезеннями в межах районів місцевим адмі-ністраціям.

– Ми самі це ініціювали. Адже в районах краще ніж в області знають ситуацію з по-требами людей. І саме тут треба підписувати угоди з перевізни-ками, – пояснює Володимир Сірант, голова Могилів-По-дільської райради.

Проте розбиті дороги та об-маль пасажирів у віддалених селах роблять маршрути не-рентабельними. Приватні пе-ревізники брати їх не хочуть.

Змусити ніхто не зможе. На-приклад, у село Юрківка Туль-чинського району автобус почав їздити близько двох мі-сяців тому. Люди бідкалися, що власникам авто платили по 250 гривень, щоб доїхати до Туль-чина, який розташований за 25 кілометрів від їхнього села. А перевізники скаржаться, що шлях до Юрківки всипаний ямами і звідти возять багато пільговиків. Вихід із такої си-туації – часткова компенсація збиткових маршрутів із місце-вих бюджетів.

– У рамках децентралізації об’єднаним громадам було б не-погано посприяти перевізникам, щоб налагодити нормальне ав-тобусне сполучення, – каже Сер-гій Волков, директор Департа-менту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації.

Також багато шкоди завда-ють неофіційні перевізники, які нав’язують свої послуги людям. Але через відсутність деяких рейсів тільки вони поки що ви-ручають пасажирів.

Валерія ВІКТЮК

Ринок землі чекає нового складу депутатів Фермери підозрюють Держкомзем у корупції й складають гроші на купівлю паїв

У вінницькі

В окремих селах люди під’їжджають шкільними автобусами

У Міністерстві агрополітики немає людини, зацікавленої

5№22 (143) 22 листопада 2017 року СИТУАЦІЯ

На запитаннячитачів відповідає

юрист Михайло Можаєв


У селi торгують самого-ном. Молодi хлопцi купують, спиваються. Чи можна при-тягнути до вiдповiдальностi продавцiв?

Анастасiя Сторожук із Харкiвщини.

Якщо ваш сусiд торгує само-гоном, маєте викликати полі-цію та надати підтвердження, що той збуває спиртне, виго-товлене в домашніх умовах. Тобто покарання може бути у випадку, якщо буде зафіксо-вано, що людина продає само-гон і бере за це гроші. Якщо ви повідомите, що в когось у хаті зберігається горілка, цього мало.

За виготовлення та зберіган-ня горілки для власних потреб, без мети збуту, за статтею 176 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено штраф від трьох до десяти нео-податковуваних мінімумів до-ходів громадян, це 51-170 грн. Проте труднощі в стягненні та-кого штрафу полягають у тому, що жоден правоохоронець без ухвали слідчого судді не може потрапити до хати. Тому й зна-йти горілку йому буде важко.

Штраф передбачено й дляособи, яка купує самогон. За статтею 177 Кодексу про адмі-ністративні правопорушення це тягне за собою штраф від одного до п’яти неоподатко-вуваних мінімумів доходів громадян. Тобто 17-85 грн. Як правило, щоб стягнути такі штрафи, правоохоронці навіть не хочуть їхати в село.

Утім, покарати людей, якімотивують населення до ал-коголізму та продають власно виготовлене спиртне, можна. Для цього має бути застосова-на стаття про незаконне про-вадження господарської діяль-ності. Ведення її без одержання державної реєстрації, ліцензії та інших необхідних дозвіль-них документів. Така незакон-на діяльність карається штра-фом у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних міні-мумів. Це від 17 тис. до 34 тис. гривень із конфіскацією виго-товленої продукції та знарядь виробництва. Це стаття 164, і вона найсуворіша. Фактично регламентує відповідальність за виробництво з метою збуту самогону. Тобто потрібно за-реєструватися як підприємець і отримати ліцензію на виготов-лення та збут спиртного.

Щоб покарати порушника, збирайтеся разом з однодумця-ми та свідками продажу . Домов-ляйтеся з правоохоронцем, щоб прийшов саме тоді, коли в хатіторгують горілкою, і фіксуйте спиртне, так, як фіксують міченігроші хабарників. Гуртом мож-ливо покарати злочинців.

Зв’язок із юристом 097-066-02-70

Початок на ст. 1

Іван Липницький, фер-мер-одноосібник із Козівсько-го району на Тернопільщині, орендує землі колишнього місцевого колгоспу. Обробляє майже тисячу гектарів.

Цього року вирощував со-няшник. Заробив на ньому майже півмільйона гривень. Шкодує, що земельну реформу відклали й не відкрили ринок землі.

– Вклав би ці гроші у землю, міг би купити гектарів із десять. Але гроші поки будуть прибе-режені на наступні роки. Я не кажу, що зразу зможу придба-ти кілька тисяч гектарів землі. Але подвоїти те, що обробляю, – зміг би, – розказує фермер Іван Липницький. – Відсутність ринку просто душить. Я знаю, що частина тих, у кого орендую землю через паї, готові її про-дати. Бо вони отримають живі гроші й одразу.

Однак не всі фермери такої думки. Наприклад, у Спілці фермерів Полтавщини остері-гаються прискорення земель-ної реформи.

– В Європі подібні рефор-ми проводять, аби допомогти дрібному фермеру перетвори-тися в середнього чи крупного, – говоритьВіктор Галич, голо-ва спілки. – У нас же просто хо-

чуть скоріше розпродати зем-лю. Якщо мораторій скасують, – буде війна. Бо хто купуватиме землю? Фермери не зможуть. Мені, наприклад, дають кредит у банку під 30 відсотків річних. Монополісти теж бояться. Самі агрохолдинги проти земельно-го ринку, бо знають – їхні поля й комбайни палитимуть конку-ренти.

Узагалі фермери не проти реформи, але тільки після очи-щення Держкомзему. Стверджу-ють, щотам су-ц ільнакоруп-ція. Нем аю т ьд о в і -ри і дочинов-н и к і вМ і н і с -терстваагропо-літики.Ф е р -м е р амз д а -є т ь с я ,що ни-нішнійс к л а дМ і н а -гропо -літу нездатен

виписати достойну реформу.Тому частина фермерів вва-жає, що найкраще поки що ні-чого не змінювати. Експерти переконані, що песимістичнінастрої – наслідок недопрацю-вання законотворців.

– У законопроекті про ринок землі маємо прописати вимоги до її покупців, – каже АндрійМартин із Національного університету біоресурсів іприродокористування. – Ви-моги повинні містити просте

г а с л о :з е м л ямає на-лежатит о м у ,хто наній пра-цювати-ме. Щоб її мали п р а в ок у п у -в а т иті, хто с а м о -с т і й н оз айма -є т ь с яс і л ь -госпви-робни -ц т в ом .П о -д р у г е :м а є

– Нам щодня потрібен авто-бус, бо, окрім оформлення доку-ментів або інших потреб, люди їздять на роботу в райцентр. А туди 11 кілометрів, і траси між-обласної поблизу немає, щоб на попутних автобусах їздити, – розповідає Таїсія Білінська, мешканка села Крищинці Тульчинського району. – Го-лова сільради домовився, щоб їздив восьмимісний бус, але всі охочі в нього не влазять.

У село Шлишківці Могилів-Подільського району навіть тіс-ний автобус не їздить майже рік. Із села до райцентру 20 кі-лометрів. Голова Пилипівської сільради, до якої відносяться Шлишківці, Олександр Ляшко запевняє, що мешканці села самі винні в цьому.

– Було все нормально, я до-бився двох рейсів на тиждень у це село, – пояснює Олександр Ляшко, голова Пилипівської сільради. – Але водії постійно скаржилися, що возять трьох-чотирьох людей. Звісно, що пе-ревізнику це не вигідно. Коли стали все з’ясовувати, виявило-ся, що мешканці села за старою звичкою наймають приватників.

надто рано приїжджає, і їм це незручно. Є ще в нас село Пе-трівка, то туди ніколи автобус і не ходив. Їм до нашого села десь півкілометра, а до траси — кіло-метр чи півтора.

Скільки сіл Вінниччини за-лишилися без транспортного сполучення, ніхто не знає. Об-ласна адміністрація передалаконтроль за перевезеннями в межах районів місцевим адмі-

– Ми самі це ініціювали. Адже в районах краще ніж в області знають ситуацію з по-требами людей. І саме тут треба підписувати угоди з перевізни-ками, – пояснює Володимир Сірант, голова Могилів-По-дільської райради.

Проте розбиті дороги та об-маль пасажирів у віддалених селах роблять маршрути не-рентабельними. Приватні пе-

Змусити ніхто не зможе. На-приклад, у село Юрківка Туль-чинського району автобус почав їздити близько двох мі-сяців тому. Люди бідкалися, що власникам авто платили по 250 гривень, щоб доїхати до Туль-чина, який розташований за 25 кілометрів від їхнього села. А перевізники скаржаться, що шлях до Юрківки всипаний ямами і звідти возять багато пільговиків. Вихід із такої си-туації – часткова компенсація збиткових маршрутів із місце-вих бюджетів.

– У рамках децентралізації об’єднаним громадам було б не-погано посприяти перевізникам, щоб налагодити нормальне ав-тобусне сполучення, – каже Сер-гій Волков, директор Департа-менту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації.

Також багато шкоди завда-ють неофіційні перевізники, які нав’язують свої послуги людям. Але через відсутність деяких рейсів тільки вони поки що ви-ручають пасажирів.

Ринок землі чекає нового складу депутатів Фермери підозрюють Держкомзем у корупції й складають гроші на купівлю паїв

У вінницькі

В окремих селах люди під’їжджають шкільними автобусами

У Міністерствіагрополітикинемає людини, зацікавленої


індекс89782

№22 (143) 22 листопада 2017 року6 СВОЯ СПРАВА

Олександр Гавриленко із Чер-кас вирощує кактуси з дитинства. Згодом перетворив своє хобі на власну справу. Веде її разом із братом-близнюком Юрієм. Зараз мають майже 10 тисяч кактусів. Кажуть, щоб їх порахувати, треба витратити 2-3 дні. Серед колекції є ще й інші пустельні рослини: алое, адроміскуси. Це також как-туси, але без колючок.

– Я не супербізнесмен, який мерседеси купує. Це, у першу чергу, захоплення, яке дає до-хід. Окупилася справа через три роки, коли рослини досягли певної кондиції і їх можна було продавати, – розказує Олек-сандр Гавриленко.

Для розведення потрібна земельна ділянка, опалювана теплиця та насіння кактусів. Теплицю з полікарбонату на 55 квадратних метрів чоловік по-будував сам. Вісім років тому вона обійшлася в 9 тисяч гри-вень.

– Щоб заощадити, стіни клав сам. На них встановив метало-конструкцію. Зверху покрили полікарбонатом. Перевірив на собі, що не треба брати полі-карбонат, вироблений у Китаї чи Україні. Краще німецьких чи французьких виробників. Ки-тайський у мене посипався. До-велося зверху накривати плів-кою, – радить садівник.

Кактуси ростуть на спеці-альній суміші. Для неї господар змішує пісок, дернову й листяну землю та сипучі добавки, напри-клад вермикуліт. У перший рік висіяв три тисячі замовленого насіння. Із того часу ще щороку замовляє по тисячі насінин. Ви-трачає на них 300 доларів. Купує насіння кактусів на виставках

або через інтернет в Німеччи-ні, Чехії, Голландії чи США. Пакетик із 10-20 на-сінинами коштує до п’яти до-ларів США.

– Не все н а с і н н я с х оди т ь . Деякі рос-лини про-

п а д а -ють під ч а с р о с т у , – роз-повідає О л е к -с а н д р Гаври-ленко.

У б і л ь -ш о с т і к а к -т у с і в з а п и -л е н н я

відбувається перехресно, тому купувати треба дві рослини од-ного виду. Вони не мають бути відсадками один від одного, бо не запиляться. Коли сіянці схо-дять, то пересаджує їх щороку. Дорослі рослини – раз на п’ять років.

– Якщо не встигаю якісь как-туси пересадити, земля старіє, і вони починають жовтіти. Тоді їх треба підживлювати, – розказує Олександр Гавриленко.

Продавати кактуси починає з дворічного віку за ціною 20-30 гривень. Щоб виростити ко-лекційну рослину з гарною ко-лючкою, іде 8-10 років. Рідкісні 10-річні екземпляри коштують від 200 до 1000 гривень. Про но-винки дізнається із сайтів лю-бителів кактусів.

– Наприклад, нещодавно зна-йдений у Мексиці вид кактусів ацтекіум Вальдез. Він має діа-метр 1,5 сантиметра, стебла за формою нагадують автомобіль-ну покришку. За два екземпляри розміром із горошину заплатив понад 800 грн. Два роки минуло, він розійшовся в Україні і став дешевшим. Тому намагаюся но-

Олександр Гавриленко зробив бізнес на кактусахДворічний сукулент продають за двадцять гривень. Десятирічний рідкісного сорту коштує до тисячі

Для початку справи продав квартиру

– У нас був сусід Сашко, від якого я переймав усе най-краще , – грати на гітарі, кактуси збирати. У радянські часи ця рослина була рідкістю. Ми ходили попід ві-кнами, дивилися, у кого стоїть кактус. Просили, щоб продали нам. Перший кактус купили на базарі за два радянських рублі, – пригадує Олександр Гавриленко. – Коли надумав одружуватися, зрозумів, що треба міняти роботу. Звільнився й почав займатися рослинами. Роз-ділили з батьками трикімнатну квартиру й купили бу-динок, щоб була земля й місце для кактусової теплиці.

Олександр Гавриленко разом із донькою Алісою в кактусовій теплиці

Кролівництво – найбільш рентабельний вид тваринництва для малого й середнього бізнесу. У цьому переконався Андрій Ві-шталюк із села Стрижовка Ві-нницької області.

Чоловік тримає кролів май-же 20 років. За цей час випро-бував чимало порід. Спеціа-лізується на новозеландській білій породі. Вона скоростигла й тому рентабельна.

– У 5-6-місячному віці мо-лодняк уже йде на забій. Туші по 5-6 кілограмів. Але такі тяжко продати на ринку, по-купці охочіше купують 2-3 кі-лограмові тушки. Такої ваги новозеландці досягнуть за три-чотири місяці. Саме така скоростиглість робить цю по-роду економічно вигідною, – пояснює Андрій Вішталюк.

Новозеландці невибагливі в утриманні й неперебірливі в харчах. Із двомісячного віку з розрахунку на одну голову вранці дають 200 грамів морк-ви чи буряку, а ввечері 100-200 грамів збалансованого комбі-корму та жменю сіна взимку, а влітку – прив’ялену люцер-

ну чи конюшину. Місяць-два й тварина готова до забою й продажу.

– Рентабельність сягає в середньому 75 відсотків. Тоб-то на кожну вкладену тисячу можна отримати 750 гривень прибутку. Жоден інший на-прямок тваринництва такої прибутковості не дає, – не приховує Андрій Вішталюк.

Утім, вирощувати й прода-вати новозеландських кролів вигідніше не м’ясом, а живим молодняком. Тому господар почав займатися племінним розведенням. Самка в осно-вному приводить 5-6 кро-

ленят. Андрій Вішталюк має замовлення чи не на весь май-бутній приплід, коли кролиця ще кітна.

– Продаю двомісячних кро-ленят як мінімум за 250 гри-вень. Це фактично їхня стра-хова вартість, бо вже за кілька місяців вона подвоїться. Я на сто відсотків гарантую людям, що кроленята відповідати-муть породі. Зараз молодняк у мене замовляють заздалегідь, а найбільше його продається на виставках. Тому всім, хто серйозно планує займатися кролівництвом, раджу актив-но себе рекламувати, не жал-

кувати грошей на участь у ви-ставках, бо вони повернуться з прибутком, – переконаний підприємець.

Коли лише починав розкру-чувати свій бізнес, то вихід-ні проводив на ринку. Більше задля реклами, аніж для того, щоб спродати кролів. Вручав усім свої візитки й запрошував до себе на садибу, аби на влас-ні очі переконалися в правди-вості його слів. Нині покупці знаходять його самі. Новачкам радить спочатку розвести кро-лів для потреб сім’ї. Підраху-вати витрати, час, отримати практику. Потім розширювати поголів’я для продажу м’яса. І вже згодом приступати до племінної роботи.

– Я нікому не відмовляю в консультаціях, пам’ятаю, як сам починав і скільки зазнав труднощів і припустився по-милок, бо не мав із ким пора-дитися. Зараз до послуг ґаздів є спеціалізована література й численні сайти, тому займати-ся розведенням кролів стало значно простіше, – заохочує до власного бізнесу Андрій

Вішталюк. – Коли хтось із зна-йомих починає скаржитися на нестатки та відсутність пер-спектив, одразу раджу задума-тися над розведенням кролів.

Окрім новозеландців, також має каліфорнійців. Почав роз-водити обрів – кролів-велет-нів. Має 12 кролиць цієї по-роди й нещодавно замовив у Німеччині самця-плідника за 450 євро.

– Велетні нині є в багатьох кролівників, але чистопород-них тварин, попри їх поши-реність в Україні, ще мало. Тому доводиться замовляти за кордоном, аби поліпшити показники породи, – пояснює кролівник.

Проте велетні пізніше всту-пають у пору зрілості, а отже, довше і споживають корми, не даючи продукції. До того ж великовагову тушку, а обри сягають від 7 до 10 кілогра-мів, важко продати. Натомість, вони здатні покращувати ва-гові показники будь-якої по-роди на 40-50 відсотків .

Людмила МРАЧКОВСЬКА

На вкладену в кролівництво тисячу отримують 750 гривень прибутку

ZM

I.C

K.U

A

Продаю двомісячних кроленят як мінімум за 250 гривень. А за самця-плідника породи обрів заплатив 450 євро. Замовляв його в Німеччині. Він збільшує вагу молодняка будь-якої породи на 40-50 відсотків .

№22 (143) 22 листопада 2017 року6 СВОЯ СПРАВА

Олександр Гавриленко із Чер-кас вирощує кактуси з дитинства. Згодом перетворив своє хобі на власну справу. Веде її разом із братом-близнюком Юрієм. Зараз мають майже 10 тисяч кактусів. Кажуть, щоб їх порахувати, треба витратити 2-3 дні. Серед колекції є ще й інші пустельні рослини: алое, адроміскуси. Це також как-туси, але без колючок.

– Я не супербізнесмен, який мерседеси купує. Це, у першу чергу, захоплення, яке дає до-хід. Окупилася справа через три роки, коли рослини досягли певної кондиції і їх можна було продавати, – розказує Олек-сандр Гавриленко.

Для розведення потрібна земельна ділянка, опалювана теплиця та насіння кактусів. Теплицю з полікарбонату на 55 квадратних метрів чоловік по-будував сам. Вісім років тому вона обійшлася в 9 тисяч гри-вень.

– Щоб заощадити, стіни клав сам. На них встановив метало-конструкцію. Зверху покрили полікарбонатом. Перевірив на собі, що не треба брати полі-карбонат, вироблений у Китаї чи Україні. Краще німецьких чи французьких виробників. Ки-тайський у мене посипався. До-велося зверху накривати плів-кою, – радить садівник.

Кактуси ростуть на спеці-альній суміші. Для неї господар змішує пісок, дернову й листяну землю та сипучі добавки, напри-клад вермикуліт. У перший рік висіяв три тисячі замовленого насіння. Із того часу ще щороку замовляє по тисячі насінин. Ви-трачає на них 300 доларів. Купує насіння кактусів на виставках

або черезінтернет вНімеччи-ні, Чехії,Голландіїчи США.Пакетик із10-20 на-сінинамикоштує доп’яти до-ларів США.

– Не всен а с і н н яс х оди т ь .Деякі рос-лини про-

п а д а -ють підч а ср о с т у ,– роз-повідаєО л е к -с а н д рГаври-ленко.

У б і л ь -ш о с т ік а к -т у с і вз а п и -л е н н я

відбувається перехресно, тому купувати треба дві рослини од-ного виду. Вони не мають бутивідсадками один від одного, бо не запиляться. Коли сіянці схо-дять, то пересаджує їх щороку.Дорослі рослини – раз на п’ятьроків.

– Якщо не встигаю якісь как-туси пересадити, земля старіє, івони починають жовтіти. Тоді їхтреба підживлювати, – розказуєОлександр Гавриленко.

Продавати кактуси починає з дворічного віку за ціною 20-30 гривень. Щоб виростити ко-лекційну рослину з гарною ко-лючкою, іде 8-10 років. Рідкісні10-річні екземпляри коштуютьвід 200 до 1000 гривень. Про но-винки дізнається із сайтів лю-бителів кактусів.

– Наприклад, нещодавно зна-йдений у Мексиці вид кактусів ацтекіум Вальдез. Він має діа-метр 1,5 сантиметра, стебла за формою нагадують автомобіль-ну покришку. За два екземплярирозміром із горошину заплативпонад 800 грн. Два роки минуло, він розійшовся в Україні і став дешевшим. Тому намагаюся но-

Олександр Гавриленко зробив бізнес на кактусахДворічний сукулент продають за двадцять гривень. Десятирічний рідкісного сорту коштує до тисячі

Для початку справи продав квартиру

– У нас був сусід Сашко, від якого я переймав усе най-краще , – грати на гітарі, кактуси збирати. У радянські часи ця рослина була рідкістю. Ми ходили попід ві-кнами, дивилися, у кого стоїть кактус. Просили, щоб продали нам. Перший кактус купили на базарі за два радянських рублі, – пригадує Олександр Гавриленко. – Коли надумав одружуватися, зрозумів, що треба міняти роботу. Звільнився й почав займатися рослинами. Роз-ділили з батьками трикімнатну квартиру й купили бу-динок, щоб була земля й місце для кактусової теплиці.

Олександр Гавриленко разом із донькою Алісою в кактусовій теплиці

Кролівництво – найбільшрентабельний вид тваринництвадля малого й середнього бізнесу.У цьому переконався Андрій Ві-шталюк із села Стрижовка Ві-нницької області.

Чоловік тримає кролів май-же 20 років. За цей час випро-бував чимало порід. Спеціа-лізується на новозеландськійбілій породі. Вона скоростиглай тому рентабельна.

– У 5-6-місячному віці мо-лодняк уже йде на забій. Тушіпо 5-6 кілограмів. Але такітяжко продати на ринку, по-купці охочіше купують 2-3 кі-лограмові тушки. Такої вагиновозеландці досягнуть затри-чотири місяці. Саме такаскоростиглість робить цю по-роду економічно вигідною, –пояснює Андрій Вішталюк.

Новозеландці невибагливів утриманні й неперебірливів харчах. Із двомісячного віку з розрахунку на одну голову вранці дають 200 грамів морк-ви чи буряку, а ввечері 100-200грамів збалансованого комбі-корму та жменю сіна взимку,

ну чи конюшину. Місяць-двай тварина готова до забою йпродажу.

– Рентабельність сягає в середньому 75 відсотків. Тоб-то на кожну вкладену тисячу можна отримати 750 гривеньприбутку. Жоден інший на-прямок тваринництва такоїприбутковості не дає, – неприховує Андрій Вішталюк.

Утім, вирощувати й прода-вати новозеландських кроліввигідніше не м’ясом, а живиммолодняком. Тому господарпочав займатися племіннимрозведенням. Самка в осно-вному приводить 5-6 кро-

ленят. Андрій Вішталюк маєзамовлення чи не на весь май-бутній приплід, коли кролицяще кітна.

– Продаю двомісячних кро-ленят як мінімум за 250 гри-вень. Це фактично їхня стра-хова вартість, бо вже за кількамісяців вона подвоїться. Я насто відсотків гарантую людям,що кроленята відповідати-муть породі. Зараз молодняк у мене замовляють заздалегідь,а найбільше його продаєтьсяна виставках. Тому всім, хтосерйозно планує займатисякролівництвом, раджу актив-но себе рекламувати, не жал-

кувати грошей на участь у ви-ставках, бо вони повернутьсяз прибутком, – переконанийпідприємець.

Коли лише починав розкру-чувати свій бізнес, то вихід-ні проводив на ринку. Більшезадля реклами, аніж для того,щоб спродати кролів. Вручавусім свої візитки й запрошувавдо себе на садибу, аби на влас-ні очі переконалися в правди-вості його слів. Нині покупцізнаходять його самі. Новачкамрадить спочатку розвести кро-лів для потреб сім’ї. Підраху-вати витрати, час, отриматипрактику. Потім розширюватипоголів’я для продажу м’яса.І вже згодом приступати доплемінної роботи.

– Я нікому не відмовляю в консультаціях, пам’ятаю, яксам починав і скільки зазнавтруднощів і припустився по-милок, бо не мав із ким пора-дитися. Зараз до послуг ґаздівє спеціалізована література йчисленні сайти, тому займати-ся розведенням кролів сталозначно простіше, – заохочує

Вішталюк. – Коли хтось із зна-йомих починає скаржитися нанестатки та відсутність пер-спектив, одразу раджу задума-тися над розведенням кролів.

Окрім новозеландців, також має каліфорнійців. Почав роз-водити обрів – кролів-велет-нів. Має 12 кролиць цієї по-роди й нещодавно замовив у Німеччині самця-плідника за450 євро.

– Велетні нині є в багатьох кролівників, але чистопород-них тварин, попри їх поши-реність в Україні, ще мало.Тому доводиться замовлятиза кордоном, аби поліпшитипоказники породи, – пояснюєкролівник.

Проте велетні пізніше всту-пають у пору зрілості, а отже,довше і споживають корми,не даючи продукції. До тогож великовагову тушку, а обрисягають від 7 до 10 кілогра-мів, важко продати. Натомість,вони здатні покращувати ва-гові показники будь-якої по-роди на 40-50 відсотків .

На вкладену в кролівництво тисячу отримують 750 гривень прибутку

ZM

I.C

K.U

A

Продаю двомісячних кроленятяк мінімум за 250 гривень. А за самця-плідника породиобрів заплатив 450 євро. Замовляв його в Німеччині. Вінзбільшує вагу молодняка будь-

ї д 40 50 ід і


індекс89782

7№22 (143) 22 листопада 2017 року СЕЛО ЗА КОРДОНОМ

PS

PL

ID

ER

.CO

M

Володимир Поворознюк із села Заболотне Крижопільсько-го району на Вінниччині пра-цював в приватному сільському господарстві у Франції. Тамтеш-ня родина фермерів має 26 гек-тарів землі, 40 корів і понад 600 свиней. Ними займається син фермера Ерік. Сам господар, месьє Андре, доглядає й доїть корів. Дружина фермера, мадам Луїза, займається виключно до-мом.

– У них свинарник повністю механізований, автоматизова-ний і комп’ютеризований. Я на-сипав у спеціальний чан зерно кукурудзи, пшениці, ячменю, вітамінних і мінеральних доба-вок, а комп’ютер уже сам запро-грамовано визначав пропорції та направляв кормопроводом тваринам їжу. Навіть темпера-туру води в поїлках теж, – роз-повідає Володимир Повороз-нюк. – Складно було, принаймні в перші дні, вкладатися в норми води для миття кліток. Вода у Франції дуже дорога і її вико-ристовують дуже ощадно.

Та все ж, попри економію води, мадам Луїза щоранку ви-давала чистий комбінезон. У Франції є служби, які слідкують за тим, щоб тварин і спецодяг тримали в чистоті.

– Техніка навіть миє й су-шить вим’я коровам. Доять апаратом, а молоко відразу тру-бами надходить у чан із систе-мою охолодження. Об’ємом дві тисячі літрів. Молоко забирає молоковоз, щоранку о восьмій годині, – продовжує Володи-мир. – Корови у Франції доять не в стійлі, а в доїльному залі, який техніка миє після кож-ного доїння. У зал заганяють по 6 корів. Після доїння від-разу женуть на пасовище, яке розташоване за корівником. Під пасовище на 40 корів від-ведено гектарів п’ять. Огоро-джене електричним пастухом. Тому корови самі там ходять. О шостій ранку вони вже видо-

єні й на випасі . Г о с -п о д а р іде на с н і д а -нок. Зі с винь -ми по-раються вже піс-ля сні-данку.

Щ о -правда, д о с в і д органі-зації та ведення селянського господарства, здо-бутий у Франції, українцю в рід-ному селі не прислужився.

– Ми і французи живемо в різних системах координат. Тому їхній досвід мало при-йнятний для наших сільських реалій, особливо коли доводить-ся піднімати своє господарство з нічого. Але прагнути до поба-чених стандартів треба, – упев-нений Володимир.

Побут дружини французького фермера також може слугувати взірцем для поліпшення умов життя українських жінок у селах. Мадам Луїза вже о шостій годи-ні подає сніданок, але кухня в її домі обладнана найсучаснішою технікою. Тому господиня обхо-диться без прислуги, хоча роди-на живе в просторому комфорт-ному двоповерховому будинку з усіма вигодами. Обід на фермі – святе діло. До столу прийнято виходити вмитим і переодягну-тим у чистий одяг. Обід із трьох страв. Обов’язково – м’ясо з влас-ної ферми і десерт. Потім година перепочинку. І знову робота.

– Найклопітніші дні випада-ли, коли за відгодованими по-росятами приїздив спеціальний автофургон. Тоді доводилося виганяти їх із кліток у спеціаль-ний накопичувач, огороджений бетонними загорожами. А вже

звідти переганяти в машину. Коли у фургоні назбирувалася потрібна кількість поросят, під-лога з допомогою міні-ліфта піднімалась вгору, утворюючи верхній ярус. І в звільнений про-стір ми знову заганяли поросят. Фургон приїздив по кілька разів на місяць, адже опорос на фермі йшов хвилями й так само під-ростали партії свиней на про-даж, – пригадує Володимир.

На фермі траплялися й складні ситуації. Наприклад, ускладнення під час опоросу льох. Викликали ветеринара, і той приїздив на виклик від-разу. Узагалі всі проблеми ви-рішуються доволі швидко. Вар-то було лише набрати номер, зробити замовлення і незаба-ром у строго обумовлений час з’являлася машина з усім за-мовленим. Щоправда, за три мі-сяці роботи українець жодного разу не бачив, щоб ремонтували трактори.

– Найбільше мені подобало-ся працювати на тракторах. Їх на фермі було два – великий на зразок нашого «МТЗ80» і мініа-тюрний. Трактором косили, пе-ревертали й звозили сіно. Під-живлювали кукурудзу. Також вирощують ячмінь, пшеницю. Вони потомствені фермери, тому земля – це їхня приватна

У Франції до свиней одягають чисте щодня

На французьких фермах після доїння в спеціальному залі корови йдуть на поле під нагляд електропастуха

Робота в господарствах Єв-ропи – це можливість заробити пристойну суму за відносно не-великий сезон. Пропонуємо по-рівняти умови праці та доходи працівників сільського господар-ства в Польщі, Україні та Білорусі.

Середня зарплата представ-ників сільського господарства Білорусі – 200-250 дол. Найви-щі доходи – у механізаторів у розпал посівних і збиральних робіт. Узимку рівень доходів у білоруських сільгоспників падає та ледь дотягує до 100-120 дол. Що стосується білоруських фер-мерських господарств, доходи різняться залежно від регіону та сфери діяльності. Із метою за-ощадження білоруські фермери намагаються влаштувати на ро-

боту членів своєї сім’ї, н е о х о ч е приймають чужих. На підробіток запрошу-ють на час збирання врожаю.

Напри -клад, го-л о в н о м у і нженеру с ільсько -господар-ської ор-г ан і з ац і ї за умови повної за-й н я т о с т і Світлогор-ська готові п л а т и т и 200 дол., директору Вітебської с ільсько -господар-ської ор-

ганізації обіцяють 310 дол., а бригадирові молочнотоварної ферми в Жлобіно – не більше 150 дол. Стільки ж заплатять і аг-роному із захисту рослин у гос-

подарстві Гродненської області. Головному бухгалтеру у Вітеб-ську обіцяють 250 дол., а водієві автомобіля в Новогрудському сільськогосподарському підпри-ємстві – 100 дол.

Середня зарплата в сільсько-господарській галузі України в середньому становить близько 3400 гривень, або майже 125 дол. Як і в сусідній Білорусі, найви-щий рівень доходів у сільському господарстві в розпал польових робіт і у фахівців, і в керівників. Наприклад, бухгалтеру сільсько-господарської організації на Ки-ївщині обіцяють 5000 гривень, або 185 дол. Робітнику в госпо-дарстві Запоріжжя – 110 дол., а агроному в тепличному госпо-дарстві – 7000 гривень, або 260 дол. В Одеське господарство шу-кають агронома з досвідом робо-ти не менше трьох років на повну зайнятість і доходом 300 дол.

У Польщі найбільше праців-ників шукають на молочні, нор-кові та грибні ферми. Обов’язки та вимоги до працівників на фермах різної спеціалізації від-різняються. Робота на грибній фермі полягає в промисловому зборі печериць із грибниць. А для доїння корів на молочних фермах необхідні люди зі спеці-альними навиками та знанням апаратури. Серед обов’язків працівників ферм із розведення норок або курей – догляд, при-бирання кліток, пересаджування тварин чи птахів.

Найчастіше робота в сільсько-господарській галузі Польщі не вимагає особливих професійних навичок або знань мови. Обме-жень за віком або немає, або вони досить лояльні: від 18 до 50 років. На норкових фермах погодинна оплата – від 10-13 злотих за годи-ну. Праця збирачів грибів оціню-ється залежно від обсягу врожаю, але в середньому виходить не менше 2500 злотих, або 625 дол. за місяць. Працювати доводить-ся, як правило, 10 годин на день, 6 днів на тиждень. Проживання

Білоруські фермери беруть на роботу родичів

7№22 (143) 22 листопада 2017 року СЕЛО ЗА КОРДОНОМ

PS

PL

ID

ER

.CO

M

Володимир Поворознюк із села Заболотне Крижопільсько-го району на Вінниччині пра-цював в приватному сільському господарстві у Франції. Тамтеш-ня родина фермерів має 26 гек-тарів землі, 40 корів і понад 600 свиней. Ними займається син фермера Ерік. Сам господар, месьє Андре, доглядає й доїть корів. Дружина фермера, мадам Луїза, займається виключно до-мом.

– У них свинарник повністю механізований, автоматизова-ний і комп’ютеризований. Я на-сипав у спеціальний чан зерно кукурудзи, пшениці, ячменю, вітамінних і мінеральних доба-вок, а комп’ютер уже сам запро-грамовано визначав пропорції та направляв кормопроводом тваринам їжу. Навіть темпера-туру води в поїлках теж, – роз-повідає Володимир Повороз-нюк. – Складно було, принаймні в перші дні, вкладатися в норми води для миття кліток. Вода у Франції дуже дорога і її вико-ристовують дуже ощадно.

Та все ж, попри економію води, мадам Луїза щоранку ви-давала чистий комбінезон. У Франції є служби, які слідкують за тим, щоб тварин і спецодяг тримали в чистоті.

– Техніка навіть миє й су-шить вим’я коровам. Доять апаратом, а молоко відразу тру-бами надходить у чан із систе-мою охолодження. Об’ємом дві тисячі літрів. Молоко забирає молоковоз, щоранку о восьмій годині, – продовжує Володи-мир. – Корови у Франції доять не в стійлі, а в доїльному залі, який техніка миє після кож-ного доїння. У зал заганяють по 6 корів. Після доїння від-разу женуть на пасовище, яке розташоване за корівником. Під пасовище на 40 корів від-ведено гектарів п’ять. Огоро-джене електричним пастухом. Тому корови самі там ходять.

єні й на випасі . Г о с -п о д а р іде нас н і д а -нок. Зіс винь -ми по-раються вже піс-ля сні-данку.

Щ о -правда, д о с в і д органі-зації та ведення селянського господарства, здо-бутий у Франції, українцю в рід-ному селі не прислужився.

– Ми і французи живемо врізних системах координат. Тому їхній досвід мало при-йнятний для наших сільських реалій, особливо коли доводить-ся піднімати своє господарство з нічого. Але прагнути до поба-чених стандартів треба, – упев-нений Володимир.

Побут дружини французькогофермера також може слугувати взірцем для поліпшення умов життя українських жінок у селах. Мадам Луїза вже о шостій годи-ні подає сніданок, але кухня в її домі обладнана найсучаснішою технікою. Тому господиня обхо-диться без прислуги, хоча роди-на живе в просторому комфорт-ному двоповерховому будинку з усіма вигодами. Обід на фермі – святе діло. До столу прийнято виходити вмитим і переодягну-тим у чистий одяг. Обід із трьох страв. Обов’язково – м’ясо з влас-ної ферми і десерт. Потім година перепочинку. І знову робота.

– Найклопітніші дні випада-ли, коли за відгодованими по-росятами приїздив спеціальний автофургон. Тоді доводилося виганяти їх із кліток у спеціаль-ний накопичувач, огороджений

звідти переганяти в машину.Коли у фургоні назбируваласяпотрібна кількість поросят, під-лога з допомогою міні-ліфтапіднімалась вгору, утворюючиверхній ярус. І в звільнений про-стір ми знову заганяли поросят.Фургон приїздив по кілька разівна місяць, адже опорос на фермійшов хвилями й так само під-ростали партії свиней на про-даж, – пригадує Володимир.

На фермі траплялися йскладні ситуації. Наприклад,ускладнення під час опоросу льох. Викликали ветеринара,і той приїздив на виклик від-разу. Узагалі всі проблеми ви-рішуються доволі швидко. Вар-то було лише набрати номер,зробити замовлення і незаба-ром у строго обумовлений часз’являлася машина з усім за-мовленим. Щоправда, за три мі-сяці роботи українець жодногоразу не бачив, щоб ремонтувалитрактори.

– Найбільше мені подобало-ся працювати на тракторах. Їхна фермі було два – великий назразок нашого «МТЗ80» і мініа-тюрний. Трактором косили, пе-ревертали й звозили сіно. Під-живлювали кукурудзу. Такожвирощують ячмінь, пшеницю.Вони потомствені фермери,

У Франції до свинейодягають чисте щодня

На французьких фермах після доїння в спеціальному залі корови йдуть на поле під нагляд електропастуха

Робота в господарствах Єв-ропи – це можливість заробити пристойну суму за відносно не-великий сезон. Пропонуємо по-рівняти умови праці та доходи працівників сільського господар-ства в Польщі, Україні та Білорусі.

Середня зарплата представ-ників сільського господарства Білорусі – 200-250 дол. Найви-щі доходи – у механізаторів у розпал посівних і збиральних робіт. Узимку рівень доходів у білоруських сільгоспників падає та ледь дотягує до 100-120 дол. Що стосується білоруських фер-мерських господарств, доходи різняться залежно від регіону та сфери діяльності. Із метою за-ощадження білоруські фермери намагаються влаштувати на ро-

боту членівсвоєї сім’ї,н е о х о ч еприймаютьчужих. Напідробітокзапрошу-ють на часзбиранняврожаю.

Напри -клад, го-л о в н о м у і нженеру с ільсько -господар-ської ор-г ан і з ац і їза умовиповної за-й н я т о с т іСвітлогор-ська готовіп л а т и т и200 дол.,директору Вітебськоїс ільсько -господар-ської ор-

ганізації обіцяють 310 дол., а бригадирові молочнотоварної ферми в Жлобіно – не більше 150 дол. Стільки ж заплатять і аг-роному із захисту рослин у гос-

подарстві Гродненської області. Головному бухгалтеру у Вітеб-ську обіцяють 250 дол., а водієві автомобіля в Новогрудському сільськогосподарському підпри-ємстві – 100 дол.

Середня зарплата в сільсько-господарській галузі України в середньому становить близько 3400 гривень, або майже 125 дол. Як і в сусідній Білорусі, найви-щий рівень доходів у сільському господарстві в розпал польових робіт і у фахівців, і в керівників. Наприклад, бухгалтеру сільсько-господарської організації на Ки-ївщині обіцяють 5000 гривень, або 185 дол. Робітнику в госпо-дарстві Запоріжжя – 110 дол., а агроному в тепличному госпо-дарстві – 7000 гривень, або 260 дол. В Одеське господарство шу-кають агронома з досвідом робо-ти не менше трьох років на повну зайнятість і доходом 300 дол.

У Польщі найбільше праців-ників шукають на молочні, нор-кові та грибні ферми. Обов’язки та вимоги до працівників на фермах різної спеціалізації від-різняються. Робота на грибній фермі полягає в промисловому зборі печериць із грибниць. А для доїння корів на молочних фермах необхідні люди зі спеці-альними навиками та знанням апаратури. Серед обов’язків працівників ферм із розведення норок або курей – догляд, при-бирання кліток, пересаджування тварин чи птахів.

Найчастіше робота в сільсько-господарській галузі Польщі не вимагає особливих професійних навичок або знань мови. Обме-жень за віком або немає, або вони досить лояльні: від 18 до 50 років. На норкових фермах погодинна оплата – від 10-13 злотих за годи-ну. Праця збирачів грибів оціню-ється залежно від обсягу врожаю, але в середньому виходить не менше 2500 злотих, або 625 дол. за місяць. Працювати доводить-ся, як правило, 10 годин на день, 6 днів на тиждень. Проживання

Білоруські фермери беруть на роботу родичів


індекс89782

№22 (143) 22 листопада 2017 року8 ГОРОДНИЦТВО

Для гарного врожаю мало са-дити городину в теплицю. У ній тепле повітря, але не ґрунт. Тре-ба закладати теплі грядки. Їх ще називають натуральними гріл-ками. На них можна висаджу-вати розсаду майже на місяць раніше, ніж звичайно. Форму-ють теплі грядки восени. Вони мають бути не вужчі, ніж півме-тра. Довжина будь-яка. Відстань одна від одної приблизно метр, щоб зручно було біля них пора-тися.

Ділянку обкладають пляшками з піском

– У землю кладуть органіку, яка при розкладанні виділяє по-живні речовини і тепло. Воно гріє корінці й рослини не боять-ся різких перепадів температу-ри, – розказує Олена Клименко зі столичного клубу садівни-ків і городників.

Теплі грядки бувають загли-блені та підняті. Останні роб-лять там, де весною підтоплює або постійно застоюється вода. Навколо потрібного місця вста-новлюють огорожу заввишки 30-40 см у формі коробки. Так земля з грядок не обсипатиме-ся. Роблять її з дощок чи шифе-ру.

– Якщо вибрали дошки, їх треба пофарбувати. На банці має бути вказано – із захистом від вологи. Так огородження до-вше простоїть, – радить фахі-вець.

Огорожу теплої грядки мож-на зробити з пластикових пля-шок. Для цього їх наповню-ють піском. Це робить пляшки міцнішими і з часом вони не викривлюються й не сплющу-ються. Закручують кришками і тісно ставлять одна біля одної,

вкопуючи в землю носиками. За бажан-ням пляш-ки фарбу-ють.

Гумус

опускають на два штики лопати

Для заглиблених теплих гря-док викопують борозни на сухо-му місці. Там, де не застоюється тала вода. Глибина близько двох штрихів лопати. Заповнюють обидва види грядок однаково. На дно кладуть гілки, стебла ку-курудзи, соняшнику. Вони ви-конують роль дренажу, який за-безпечує доступ повітря. Зверху – траву та опале листя.

– У теплу грядку не мож-на класти бадилля з картоплі чи помідорів. Вони заража-ють ґрунт фітофторою. Також не варто класти рослини з на-сінням, щоб не проростали, – уточнює Олена Клименко. – Не зайвим всередину насипати де-ревного попелу. Вона служити-ме натуральним добривом.

Також у теплу грядку можна покласти гнилі овочі та фрук-ти, тирсу та стебла з городини чи бур’яну. Додають ще пере-гній чи торф. Наверх кладуть те, що перегниває найшвидше, – скошену траву та листя. Така грядка часто приманює до себе шкідників. Щоб вони не вна-дилися на город, на дно грядки краще покласти металеву сіт-ку з дрібними отворами, через які не зможе пробратися навіть мишеня. Наверх теплої грядки кладуть перепрілий гній і шар землі. Усе притоптують і поли-вають. Далі це робитимуть осін-ні дощі.

– Часто чую від людей, що роблять теплі грядки в тих міс-цях, де раніше земля нічого не родила. Уже наступного року мають урожай, – розповідає Олена Клименко. – Пояснення не тільки у створенні поживно-го ґрунту, а й у тому, що в теплих

Пізньої осені закладають теплі грядки На компостній подушці овочі дають урожай навіть на підтоплених і неродючих ґрунтах

Для обгородження ділянки підійде навіть цупкий картон від пакувальних магазинних коробок

– Зібрала цього року такий урожай моркви, що не можу нарадуватися. Добре хоч поза-писувала, які сорти купувала й де сіяла. Тепер знаю, що наступ-ного року вибирати, – каже На-дія Столярчук із смт Козелець Чернігівської області.

Сюрпризом для жінки став сорт Вікторія F1. Сіяла її й торік, але грядкою. Вродила погано, а цього року посіяла рядками – дала моркву одна в одну.

– Подобається мені тим, що в неї виростає не тільки велика морквина, а й багато бадилля, то є хоч що ціле літо кролям під-ривати, – каже господиня.

Дає врожай через три місяці з моменту посіву, виростає до 22-24 см завдовжки. До того ж усе-редині плода є невелика серце-вина. Цей сорт не схильний до хвороб і гарно лежить, не гниє.

– Не вважаю себе експертом із городництва, але все, що знаю, прийшло до мене з роками екс-периментів на своєму городі.

Наприклад, дослідила, що кра-ще моркву сіяти не грядкою біля хати, а довгими рядками вздовж городу. Краще не полінуватися і пройти кілька метрів, щоб зірва-ти довжелезну морквину, ніж біля стежки, як мишачий хвіст, – ра-дить Надія Столярчук.

Із ранніх сортів найбіль-ше сподобалися Красавка та Ласуня. Дозрівають за 85-90 днів. Плоди червоно-оранжеві у формі циліндра. Виростають завдовжки 19-20 см. Пізні сор-ти Баядера та Червона без сер-цевини дозрівають за 125-130 днів. Виростають морквини по 25- 30 см.

– Морква Каротель вирос-тає теж крупною, але не така довга, а більш пузатіша. Один плід завдовжки 17 сантиметрів заважує 230-250 грамів . І гарно лежить. Зберігається чи не до нового врожаю. Півроку легко, – запевняє Надія Столярчук.

Карина ХОМЕНКО

YD

OB

RE

NIA

M.R

U

Морква Каротель зберігається більше півроку

– На початку грудня в тепли-цю або на підвіконня садять на перо цибулю німецького сорту Штутгарт Різен. Якщо немає теплиці, то можна посадити в контейнер і поставити на ві-кно, – говорить Тарас Харито-ненко із села Чорноморівка Каховського району Херсон-ської області.

Особливість цього сорту ци-булі в тому, що її не заглиблю-ють, а просто тісно ставлять на поверхні ґрунту. Вона сама пус-кає корені вглиб, що потім буває важко вирвати. Завдяки цьо-му росте не цибулина, а зелене перо. За місяць до 40 см. Саме його продають узимку. Вартість однієї цибулини для посадки на перо 4 грн, а за 1 кг насіння чор-нушки платять 700 грн. Ціниться через те, що вона має пекучий присмак, схожий на перчицю. До того ж вона має майже 100-від-соткову схожість. Штутгарт Різен легко пристосовується до будь-яких умов і дає гарний урожай. Їй підходить будь-який ґрунт, найкраще чорнозем.

– Із цією цибулею взагалі немає ніяких проблем. Рос-те швидко, хвороб не боїться. Винятком є ситуація, якщо по-садити її в хвойну тирсу або в пісок, то через нестачу мікро-елементів росте притуплено, – зауважує Тарас Харитоненко.

– Кращими попередниками для цибулі Штутгарт Різен є огір-ки, горох і помідори. Треба уни-кати ділянок, де росла картопля. Там цибуля слабка і не порадує великим врожаєм. До того ж у разі посадки під зиму може ви-мерзнути, – попереджає Тарас Харитоненко. – Для профілакти-ки появи шкідників між рядками цибулі можна посіяти кріп або моркву, але вже навесні.

Поки немає снігу та сильних заморозків, цибулини садять на город під зиму. Сапою роблять рядки на відстані 10 см один від одного. Садять цибулю у від-критий ґрунт на глибину 2 см і на відстані сантиметра одну від одної. Зверху мульчують тор-фом або перегноєм для зігріву. Сходить навесні.

– Після того, як цибуля зі-йде, для прискорення росту її підживлюють коров’яком. Якщо садили не під сніг, а вес-ною, то підживлювати треба через два тижні після посад-ки, – каже фахівець. – Зміша-ти 1 кг перегною з 10 л води. Перемішати і додати 20 грамів сечовини. Через місяць після посадки підживити вже іншим добривом. 15 грамів сечовини, 15 грамів суперфосфату і 40 грамів калійної солі. Залити це 10 літрами води і полити гряд-ки цибулі.

Якщо дотримуватися цих по-рад по догляду, можна з 1 м² зі-брати 5 кг цибулі. Цибулина ви-ростає плоско-округлої форми вагою 150-200 грамів. Штутгарт Різен зберігається більше семи місяців.

Якщо цибулю садять у те-плицю на зимове перо, то через тиждень після посіву підживлю-ють 20 грамами сечовини, роз-веденими у 10 літрах води.


Гостру цибулю садять на початку зими

№22 (143) 22 листопада 2017 року8 ГОРОДНИЦТВО

Для гарного врожаю мало са-дити городину в теплицю. У нійтепле повітря, але не ґрунт. Тре-ба закладати теплі грядки. Їх щеназивають натуральними гріл-ками. На них можна висаджу-вати розсаду майже на місяцьраніше, ніж звичайно. Форму-ють теплі грядки восени. Вонимають бути не вужчі, ніж півме-тра. Довжина будь-яка. Відстаньодна від одної приблизно метр,щоб зручно було біля них пора-тися.

Ділянку обкладаютьпляшками з піском

– У землю кладуть органіку,яка при розкладанні виділяє по-живні речовини і тепло. Воногріє корінці й рослини не боять-ся різких перепадів температу-ри, – розказує Олена Клименкозі столичного клубу садівни-ків і городників.

Теплі грядки бувають загли-блені та підняті. Останні роб-лять там, де весною підтоплюєабо постійно застоюється вода.Навколо потрібного місця вста-новлюють огорожу заввишки30-40 см у формі коробки. Такземля з грядок не обсипатиме-ся. Роблять її з дощок чи шифе-ру.

– Якщо вибрали дошки, їхтреба пофарбувати. На банцімає бути вказано – із захистомвід вологи. Так огородження до-вше простоїть, – радить фахі-вець.

Огорожу теплої грядки мож-на зробити з пластикових пля-шок. Для цього їх наповню-ють піском. Це робить пляшкиміцнішими і з часом вони невикривлюються й не сплющу-ються. Закручують кришками ітісно ставлять одна біля одної,

вкопуючив землюносиками.За бажан-ням пляш-ки фарбу-ють.

Гумус

опускаютьна два штики лопати

Для заглиблених теплих гря-док викопують борозни на сухо-му місці. Там, де не застоюється тала вода. Глибина близько двох штрихів лопати. Заповнюють обидва види грядок однаково.На дно кладуть гілки, стебла ку-курудзи, соняшнику. Вони ви-конують роль дренажу, який за-безпечує доступ повітря. Зверху – траву та опале листя.

– У теплу грядку не мож-на класти бадилля з картоплі чи помідорів. Вони заража-ють ґрунт фітофторою. Такожне варто класти рослини з на-сінням, щоб не проростали, – уточнює Олена Клименко. – Незайвим всередину насипати де-ревного попелу. Вона служити-ме натуральним добривом.

Також у теплу грядку можна покласти гнилі овочі та фрук-ти, тирсу та стебла з городини чи бур’яну. Додають ще пере-гній чи торф. Наверх кладуть те, що перегниває найшвидше,– скошену траву та листя. Такагрядка часто приманює до себешкідників. Щоб вони не вна-дилися на город, на дно грядки краще покласти металеву сіт-ку з дрібними отворами, черезякі не зможе пробратися навіть мишеня. Наверх теплої грядки кладуть перепрілий гній і шарземлі. Усе притоптують і поли-вають. Далі це робитимуть осін-ні дощі.

– Часто чую від людей, що роблять теплі грядки в тих міс-цях, де раніше земля нічого не родила. Уже наступного року мають урожай, – розповідає Олена Клименко. – Поясненняне тільки у створенні поживно-го ґрунту, а й у тому, що в теплих

Пізньої осені закладають теплі грядкиНа компостній подушці овочі дають урожай навіть на підтоплених і неродючих ґрунтах

Для обгородження ділянки підійде навіть цупкий картон від пакувальних магазинних коробок

– Зібрала цього року такий урожай моркви, що не можу нарадуватися. Добре хоч поза-писувала, які сорти купувала й де сіяла. Тепер знаю, що наступ-ного року вибирати, – каже На-дія Столярчук із смт Козелець Чернігівської області.

Сюрпризом для жінки став сорт Вікторія F1. Сіяла її й торік, але грядкою. Вродила погано, а цього року посіяла рядками – дала моркву одна в одну.

– Подобається мені тим, що в неї виростає не тільки велика морквина, а й багато бадилля, то є хоч що ціле літо кролям під-ривати, – каже господиня.

Дає врожай через три місяці з моменту посіву, виростає до 22-24 см завдовжки. До того ж усе-редині плода є невелика серце-вина. Цей сорт не схильний до хвороб і гарно лежить, не гниє.

– Не вважаю себе експертом із городництва, але все, що знаю, прийшло до мене з роками екс-

Наприклад, дослідила, що кра-ще моркву сіяти не грядкою біля хати, а довгими рядками вздовж городу. Краще не полінуватися і пройти кілька метрів, щоб зірва-ти довжелезну морквину, ніж біля стежки, як мишачий хвіст, – ра-дить Надія Столярчук.

Із ранніх сортів найбіль-ше сподобалися Красавка таЛасуня. Дозрівають за 85-90днів. Плоди червоно-оранжеві у формі циліндра. Виростають завдовжки 19-20 см. Пізні сор-ти Баядера та Червона без сер-цевини дозрівають за 125-130 днів. Виростають морквини по 25- 30 см.

– Морква Каротель вирос-тає теж крупною, але не такадовга, а більш пузатіша. Один плід завдовжки 17 сантиметрівзаважує 230-250 грамів . І гарнолежить. Зберігається чи не до нового врожаю. Півроку легко, – запевняє Надія Столярчук.

YD

OB

RE

NIA

M.R

U

Морква Каротель зберігається більше півроку

– На початку грудня в тепли-цю або на підвіконня садять наперо цибулю німецького сорту Штутгарт Різен. Якщо немаєтеплиці, то можна посадити вконтейнер і поставити на ві-кно, – говорить Тарас Харито-ненко із села ЧорноморівкаКаховського району Херсон-ської області.

Особливість цього сорту ци-булі в тому, що її не заглиблю-ють, а просто тісно ставлять наповерхні ґрунту. Вона сама пус-кає корені вглиб, що потім буваєважко вирвати. Завдяки цьо-му росте не цибулина, а зеленеперо. За місяць до 40 см. Самейого продають узимку. Вартістьоднієї цибулини для посадки наперо 4 грн, а за 1 кг насіння чор-нушки платять 700 грн. Цінитьсячерез те, що вона має пекучийприсмак, схожий на перчицю. Дотого ж вона має майже 100-від-соткову схожість. Штутгарт Різенлегко пристосовується до будь-яких умов і дає гарний урожай.Їй підходить будь-який ґрунт,

– Із цією цибулею взагалі немає ніяких проблем. Рос-те швидко, хвороб не боїться. Винятком є ситуація, якщо по-садити її в хвойну тирсу або в пісок, то через нестачу мікро-елементів росте притуплено, – зауважує Тарас Харитоненко.

– Кращими попередниками для цибулі Штутгарт Різен є огір-ки, горох і помідори. Треба уни-кати ділянок, де росла картопля. Там цибуля слабка і не порадує великим врожаєм. До того ж у разі посадки під зиму може ви-мерзнути, – попереджає Тарас Харитоненко. – Для профілакти-ки появи шкідників між рядками цибулі можна посіяти кріп або моркву, але вже навесні.

Поки немає снігу та сильних заморозків, цибулини садять на город під зиму. Сапою роблять рядки на відстані 10 см один від одного. Садять цибулю у від-критий ґрунт на глибину 2 см і на відстані сантиметра одну від одної. Зверху мульчують тор-фом або перегноєм для зігріву.

– Після того, як цибуля зі-йде, для прискорення росту її підживлюють коров’яком.Якщо садили не під сніг, а вес-ною, то підживлювати треба через два тижні після посад-ки, – каже фахівець. – Зміша-ти 1 кг перегною з 10 л води.Перемішати і додати 20 грамів сечовини. Через місяць після посадки підживити вже іншимдобривом. 15 грамів сечовини, 15 грамів суперфосфату і 40 грамів калійної солі. Залити це 10 літрами води і полити гряд-ки цибулі.

Якщо дотримуватися цих по-рад по догляду, можна з 1 м² зі-брати 5 кг цибулі. Цибулина ви-ростає плоско-округлої форми вагою 150-200 грамів. Штутгарт Різен зберігається більше семи місяців.

Якщо цибулю садять у те-плицю на зимове перо, то через тиждень після посіву підживлю-ють 20 грамами сечовини, роз-веденими у 10 літрах води.

Гостру цибулю садять на початку зими


індекс89782

9№22 (143) 22 листопада 2017 року ТВАРИННИЦТВО

Як правильно згодовувати гичку буряків, і чи всім твари-нам цей корм корисний?

Під час збирання врожаю ве-ликій рогатій худобі, вівцям і козам активно згодовують гич-ку буряків. Це непоганий корм для жуйних, але він непридат-ний для довгого зберігання. Підв’яла, з осередками гнилі ви-кликає отруєння тварин. Худо-ба може захворіти й від якісної зеленої маси буряків, якщо її давати в надмірній кількості. Це призводить до отруєння. У ху-доби підвищується спрага, вона стає пригніченою, погано їсть, м’язи дрижать. Щоб цього не сталося, згодовуйте тільки якіс-ну гичку, комбінуючи її з груби-ми кормами – сіном, соломою.

Загинули відлучені порося-та. Лікар встановив набрякову хворобу. Що це і як запобігти?

Набрякова хвороба проявля-ється в тих випадках, коли ра-ціон щойно відлучених поросят не збалансований. Не дотри-мане білково-вуглеводне спів-відношення. Іншими словами, травлення поросяти не в змозі переробити занадто поживний корм, що стає причиною стрім-кого розмноження кишкової палички. Від неї з’являються на-бряки на голові тварин. Через 10-12 годин після появи перших симптомів поросята гинуть.

Щоб не було падежу, найкра-ще давати їм спеціальні старто-ві комбікорми ще до відлучення від свиноматки. Поступово пе-реходити з одного корму на ін-ший, не допускати великих роз-ривів між годуваннями. Перших 3-4 дні після відлучення давати їжу по 4-5 разів на день, але дрібними порціями.

При годівлі домашніми кор-мами потрібно уникати занадто поживних компонентів, таких як пшениця, макуха, соя, горох. Вво-дити їх поступово. Гарний ефект дає випоювання підкисленою во-дою. Підкислювачі потрібно ку-пувати лише у ветаптеках.

У корови змінився смак молока, чим це викликано і чи можна цьому зарадити?

Молоко може змінювати смак із кількох причин. Частіше всього це пов’язано з кормами. Сокови-та трава надає молоку своєрід-ний гострий запах. А от у ялової корови молоко густе, жирне, але гірчить. Змінює смак молока й так званий прихований мас-тит. Інфекція, що розвивається у вимені, не викликає значних симптомів, але може спричини-ти зменшення надоїв, скипання молока, появу сторонніх запахів, зміни кольору. Для встановлен-ня діагнозу лікар використовує спеціальну тест-систему. Для лікування призначаються анти-біотики. Також на смак молока впливає порушення обміну речо-вин, хвороби печінки, нирок, ста-тевих органів корови та чистота доїння.

Зв’язок із ветеринаром телефоном 067-699-42-87

На запитання читачів відповідає

ветеринарний лікар Василь Усатенко


– Дивіться, яка в них шкур-ка гарна, вони непримхливі, мало хворіють, а яке м’ясо та молоко смачне, – розхва-лює овець каракулевої по-роди Юрій Захарчук із села Шманьківці, що на Терно-пільщині.

Вівчар має 150 голів кара-кулевих овець. Щоранку ви-ганяє їх із кошари на випас. Навіть узимку. Вівці самі про-гортають сніг і дістають траву.

– Їх головне добре випасти, тоді вони будуть здорові, да-ватимуть багато молока і не хворітимуть, – пояснює Юрій Захарчук.

Раніше тримав овець кар-патської породи, але потім вирішив зупинитися саме на каракулевих.

– Каракулі доволі неви-багливі, – пояснює господар, – щоб добре росли й мали високу продуктивність, даю кухонну сіль і крейду. Дорос-лій вівці треба 15-18 грамів, молодняку – 10-12 грамів на день. Насипаю в дерев’яну ко-робку біля поїлки. Залізна ір-жавітиме.

Восени господар проводить профілактику вівцям від глис-тів. Також пильнує, щоб не за-недужали на мокрець. Лишень бачить, що тварина починає шкутильгати, вводить ліки.

Свого часу він навіть пра-цював ветлікарем на місцевій фермі. Щоб полегшити собі роботу, доїть не вручну, як

р а н і -ше, а на с п е ц і -

альному апараті, який зварив власноруч.

– Доїти овець непросто, ніколи не довіряв цього дру-жині, важко, – каже Юрій За-харчук. – А потім зять привіз відео, як працює доїльний апарат для овець в Англії, ви-рішив зробити й собі схожий. Тепер лише ним користуюся. Щоправда, ним трохи довше доїти, але зате руки не так бо-лять.

Узимку пан Юрій Захарчук годує овець сіном, соломою, стеблами кукурудзи, буря-ками, морквою і капустою.

К о р м д а є т р и ч і на день, с п о -ч а т к у солому, в о н а м е н ш п о -живна , п о т і м к у к у -рудзяні с т е б л а й ко-р е н е -плоди , с і н о . На ніч у годів-н и ц ю з а к л а -дає сіно та соло-

Каракулеві вівці на випасі добувають траву з-під снігу

Ольга Харчук із селища Лу-гини Житомирської області розповідає, що таких гарних качок, як башкирських, у неї ще не було. І вагу набирають швидко, і яйця чудово несуть. За рік від 180 до 200 яєць. До того ж молодняк птиці швид-ко набирає вагу.

– Тримала різні породи. По-тім вичитала в інтернеті про башкирські. Ніде не могла зна-йти, аж поки зять не привіз з якоїсь виставки. Узяв два десят-ки каченят. Вони темненькі, ко-ричневі або чорні з білими груд-ками. Подумала, якась видумка, а вони за два місяці набрали по 3,5 кілограми, – розповідає Оль-га Харчук. – Тепер для розве-дення тримаю два качури та 4-5 качок. Решта йде на забій. За три місяці набирають до 4 кілогра-мів. М’ясо в башкирських качок не таке жирне, як у звичайних.

В їжі каченята невибагливі і їдять все те ж, що й доросла птиця. Годує качок тертими буряками, гарбузом, зелен-ню, м’яким сиром, вологими мішанками і комбікормами. Виживають майже всі.

– Не буває такого, що ку-пили десяток, а через два мі-сяці залишилося три штуки, – уточнює господиня. – Ма-леньких каченят треба перші 20 днів життя тримати в жар-кому приміщенні. Не менше 28-30 градусів. Потім змен-шую її на 10-12 градусів. Тре-ба не тільки гріти кімнату, а й підлогу. Каченята-башкирки дуже делікатні в перші дні. Кладу їх у коробку, а на дно теплу грілку. Можна пляшки з теплою водою. Обсідають їх і гріються. Для старших уте-плюю підлогу соломою або тирсою. Також на вечір у них вмикаю світло.

Можна не купувати молод-няк, а підсипати знесені яйця під качку. Ця порода добре висиджує потомство.

– Ці качки смирно сидять на яйцях і в мене не тільки каченят, а й курчат і гусенят виводять, – розповідає жінка.

Улітку тримає птицю в сад-ку, де є трава. Там можуть і но-чувати. Якщо поблизу є ставок, качки підростають швидше.

Сподобалися мені й тим,

що доросла птиця легко пе-реносить холод. От зараз уже зі зниженням температури поводяться так само, як і два місяці тому, а не стоять як на-дуті, – уточнює Ольга Харчук.

У холодний сезон башкирські качки ночують у хліві. Удень хо-дять по оборі. Вони не літають, тому не треба обрізати крила.


Башкирські качки ростуть найшвидше

Башкирські качки легко переносять холод

Юрій Захарчук із ягням каракулевої породи

ФОТО

ОРЕСТА

ЛИЖЕЧКА

4L

AP

KI.C

OM

9№22 (143) 22 листопада 2017 року ТВАРИННИЦТВО

Як правильно згодовувати гичку буряків, і чи всім твари-нам цей корм корисний?

Під час збирання врожаю ве-ликій рогатій худобі, вівцям і козам активно згодовують гич-ку буряків. Це непоганий корм для жуйних, але він непридат-ний для довгого зберігання. Підв’яла, з осередками гнилі ви-кликає отруєння тварин. Худо-ба може захворіти й від якісної зеленої маси буряків, якщо її давати в надмірній кількості. Це призводить до отруєння. У ху-доби підвищується спрага, вона стає пригніченою, погано їсть, м’язи дрижать. Щоб цього не сталося, згодовуйте тільки якіс-ну гичку, комбінуючи її з груби-ми кормами – сіном, соломою.

Загинули відлучені порося-та. Лікар встановив набрякову хворобу. Що це і як запобігти?

Набрякова хвороба проявля-ється в тих випадках, коли ра-ціон щойно відлучених поросятне збалансований. Не дотри-мане білково-вуглеводне спів-відношення. Іншими словами, травлення поросяти не в змозі переробити занадто поживнийкорм, що стає причиною стрім-кого розмноження кишкової палички. Від неї з’являються на-бряки на голові тварин. Через 10-12 годин після появи першихсимптомів поросята гинуть.

Щоб не було падежу, найкра-ще давати їм спеціальні старто-ві комбікорми ще до відлучення від свиноматки. Поступово пе-реходити з одного корму на ін-ший, не допускати великих роз-ривів між годуваннями. Перших3-4 дні після відлучення даватиїжу по 4-5 разів на день, але дрібними порціями.

При годівлі домашніми кор-мами потрібно уникати занадто поживних компонентів, таких як пшениця, макуха, соя, горох. Вво-дити їх поступово. Гарний ефект дає випоювання підкисленою во-дою. Підкислювачі потрібно ку-пувати лише у ветаптеках.

У корови змінився смак молока, чим це викликано і чи можна цьому зарадити?

Молоко може змінювати смак із кількох причин. Частіше всього це пов’язано з кормами. Сокови-та трава надає молоку своєрід-ний гострий запах. А от у ялової корови молоко густе, жирне, але гірчить. Змінює смак молока й так званий прихований мас-тит. Інфекція, що розвивається у вимені, не викликає значних симптомів, але може спричини-ти зменшення надоїв, скипання молока, появу сторонніх запахів, зміни кольору. Для встановлен-ня діагнозу лікар використовує спеціальну тест-систему. Для лікування призначаються анти-біотики. Також на смак молока впливає порушення обміну речо-вин, хвороби печінки, нирок, ста-тевих органів корови та чистота доїння.

Зв’язок із ветеринаром

На запитаннячитачів відповідає

ветеринарний лікарВасиль Усатенко


– Дивіться, яка в них шкур-ка гарна, вони непримхливі, мало хворіють, а яке м’ясо та молоко смачне, – розхва-лює овець каракулевої по-роди Юрій Захарчук із села Шманьківці, що на Терно-пільщині.

Вівчар має 150 голів кара-кулевих овець. Щоранку ви-ганяє їх із кошари на випас. Навіть узимку. Вівці самі про-гортають сніг і дістають траву.

– Їх головне добре випасти, тоді вони будуть здорові, да-ватимуть багато молока і не хворітимуть, – пояснює Юрій Захарчук.

Раніше тримав овець кар-патської породи, але потім вирішив зупинитися саме на каракулевих.

– Каракулі доволі неви-багливі, – пояснює господар, – щоб добре росли й мали високу продуктивність, даю кухонну сіль і крейду. Дорос-лій вівці треба 15-18 грамів, молодняку – 10-12 грамів на день. Насипаю в дерев’яну ко-робку біля поїлки. Залізна ір-жавітиме.

Восени господар проводить профілактику вівцям від глис-тів. Також пильнує, щоб не за-недужали на мокрець. Лишень бачить, що тварина починає шкутильгати, вводить ліки.

Свого часу він навіть пра-цював ветлікарем на місцевій фермі. Щоб полегшити собі роботу, доїть не вручну, як

р а н і -ше, а нас п е ц і -

альному апараті, який зварив власноруч.

– Доїти овець непросто, ніколи не довіряв цього дру-жині, важко, – каже Юрій За-харчук. – А потім зять привіз відео, як працює доїльний апарат для овець в Англії, ви-рішив зробити й собі схожий. Тепер лише ним користуюся. Щоправда, ним трохи довше доїти, але зате руки не так бо-лять.

Узимку пан Юрій Захарчук годує овець сіном, соломою, стеблами кукурудзи, буря-ками, морквою і капустою.

К о р мд а є т р и ч іна день,с п о -ч а т к у солому,в о н а м е н ш п о -живна ,п о т і мк у к у -рудзяніс т е б л ай ко-р е н е -плоди ,с і н о .На нічу годів-н и ц юз а к л а -дає сінота соло-

Каракулеві вівці на випасідобувають траву з-під снігу

р у цр у ц

Ольга Харчук із селища Лу-гини Житомирської області розповідає, що таких гарних качок, як башкирських, у неї ще не було. І вагу набирають швидко, і яйця чудово несуть. За рік від 180 до 200 яєць. До того ж молодняк птиці швид-ко набирає вагу.

– Тримала різні породи. По-тім вичитала в інтернеті про башкирські. Ніде не могла зна-йти, аж поки зять не привіз з якоїсь виставки. Узяв два десят-ки каченят. Вони темненькі, ко-ричневі або чорні з білими груд-ками. Подумала, якась видумка, а вони за два місяці набрали по 3,5 кілограми, – розповідає Оль-га Харчук. – Тепер для розве-дення тримаю два качури та 4-5 качок. Решта йде на забій. За три місяці набирають до 4 кілогра-мів. М’ясо в башкирських качок не таке жирне, як у звичайних.

В їжі каченята невибагливі і їдять все те ж, що й доросла птиця. Годує качок тертими буряками, гарбузом, зелен-ню, м’яким сиром, вологими мішанками і комбікормами.

– Не буває такого, що ку-пили десяток, а через два мі-сяці залишилося три штуки,– уточнює господиня. – Ма-леньких каченят треба перші20 днів життя тримати в жар-кому приміщенні. Не менше28-30 градусів. Потім змен-шую її на 10-12 градусів. Тре-ба не тільки гріти кімнату, а йпідлогу. Каченята-башкиркидуже делікатні в перші дні.Кладу їх у коробку, а на днотеплу грілку. Можна пляшкиз теплою водою. Обсідають їхі гріються. Для старших уте-плюю підлогу соломою аботирсою. Також на вечір у нихвмикаю світло.

Можна не купувати молод-няк, а підсипати знесені яйцяпід качку. Ця порода добревисиджує потомство.

– Ці качки смирно сидятьна яйцях і в мене не тількикаченят, а й курчат і гусенятвиводять, – розповідає жінка.

Улітку тримає птицю в сад-ку, де є трава. Там можуть і но-чувати. Якщо поблизу є ставок,качки підростають швидше.

що доросла птиця легко пе-реносить холод. От зараз уже зі зниженням температури поводяться так само, як і два місяці тому, а не стоять як на-

У холодний сезон башкирські качки ночують у хліві. Удень хо-дять по оборі. Вони не літають, тому не треба обрізати крила.

Башкирськікачки ростуть найшвидше

Башкирські качки легко переносять холод

Юрій Захарчук із ягням каракулевої породи

ФОТО

ОРЕСТА

ЛИЖЕЧКА

4L

AP

KI.C

OM


індекс89782

№22 (143) 22 листопада 2017 року10 ТЕХНІКА

В Англії винайшли робота, який без втручання людини виростив 4,5 тонни ячменю. Він дбав про оранку, стан по-сівів, доглядав за культурою та жнивами. Керувала процесами розумна система з офісу. Ав-томатизованого робота-фер-мера придумали дослідники з університету Гарпера Адамса в Шропширі спільно з амери-канськими вченими.

Ячмінь сіяли на одному гек-тарі землі, яку обробляли мо-

дифіковані трактори та дрони. Навколо поля було встановлено відеокамери, які слідкували за станом посівів і появою бур’янів або хвороб рослин, а дрони з д а т ч и к а -ми робили зйомки з по-вітря. Також застосову-вали дрібні машини, які брали проби з окремих

Плуг, який визначає глибину оранки та твердість землі, ство-рив студент Вінницького націо-нального технічного універси-тету Роман Лановий. Пристрій визначає, наскільки активно необхідно розпушувати землю, а також дозволяє, щоб тракто-рист за допомогою автоматич-них датчиків міг змінювати глибину оранки.

Сигнал до плуга з кабіни во-дія передається через Bluetooth, безпровідним шляхом, – розпо-відає Роман Лановий, винахід-ник розумного плуга. – Головна його цінність – він може робити поверхневий обробіток ґрунту, боронування, яке дозволяє збе-рігати максимальну кількість

бактерій у землі. А це п і д в ищ у є врожайність культур і дозволяє за-ощаджувати пальне.

Від не-правильно-го обробітку ґрунт із ро-ками виснажується та втрачає елементи, необхідні для рос-ту рослин. Поверхневе, більш щадне зорювання надовше збе-реже його якість, переконаний винахідник.

Роман каже, що його вина-ходом уже зацікавилася одна

– Як робити коптильню, вчився по інтернету. Переди-вився купу відео й узявся до справи, – говорить Геннадій Бабанов із міста Люботин Харківської області. – У мене була колись купована коптиль-ня, але м’ясо звідти не подоба-лося на смак. Було якесь штуч-не. До того ж тоді я ще жив на квартирі й було незручно. За-раз у мене приватний будинок і вистачає місця вдосталь.

Щоб зробити домашню коп-тильню, чоловік купив димо-генератор, терморегулятор і замовив у столяра дерев’яний ящик.

– Димогенератор – це така широка труба, якою підніма-ється дим і видувається на м’ясо, – пояснює господар. – Терморегулятор купив на міс-цевому електронному ринку Барабашова. Це прилад для автоматичного підтриман-ня температури. Буває різної потужності й, відповідно, вар-тості – від 80 до 300 гривень.

Вартість залежить від ви-робника, чи є вимикач тощо. Залежно від того, який термо-регулятор, такий і вибирають тен – трубчастий електронагрі-вач. Найкраще взяти гнучкий, щоб можна було самому нада-ти йому потрібної форми.

– Я брав тен завдовжки метр, склав під розмір коптильного ящика й підключив до термо-регулятора. Приєднав кнопку вимикання та виставив тем-пературу, за якої він сам вми-кається і вимикається. Якщо тен на 1 кВт, значить, термо-регулятор має підтримувати таку ж, а не більшу потужність. Інакше тен згорить, – поперед-жає майстер.

Для тена на 800 Вт замовив ящик 45 см завширшки, 60 см за-вглибшки та 80 см заввишки. До ящика під’єднав димогенератор.

На дно засипав тирсу. Вона тліє від тена й дим через диморегу-лятор потрапляє на копченості.

– Не вмикайте відразу 80 градусів. Треба хвилин 10-20 потримати 30 градусів. Інакше копченості засмажаться на су-харі, – радить чоловік.

Під час холодного копчен-ня агрегат вимикається на по-значці 40 градусів, а гарячого – 70-80 градусів. За чотири го-дини гарячого копчення про-дукт готовий.


– Якось мій покійний дядь-ко Юзеф пожартував зі мною, що зробить трактор власноруч. Я сприйняв це всерйоз і таки трактор зробив, а він і не ду-мав братися, – розповідає Олег Борсук із села Звенигород Бучацького району на Тер-нопільщині про те, як почав сам складати трактори.

Позаочі в селі чоловіка на-зивають місцевим Кулібіним. Коли він вперше виїхав з двору своїм саморобним трактором, сусіди вибігали на дорогу ди-витися.

– Олеже, навіть не мучся, він не поїде, – заспокоював

м е н е с у с і д , дивля-ч и с ь , як я на-тхнен-н о т р а к -т о р а с к л а -даю, – прига-

дає Олег Борсук. – Я ж нікого не слухав, добре знав, що ро-блю. 17 років праці тракторис-том-механізатором не минули даремно. Про те, як побудова-ний трактор, я знав досконало. Раніше всякий металолом без проблем можна було знайти на смітниках, тож із деталей і клепав свій тракторець. З од-ного гвинтика все починав. Дещо носив у бригаду, хлопці

Олег Борсук сам складає трактори

Олег Борсук на власноруч складеному тракторі

Електрокоптильня в розібраному вигляді

Робот-фермер уперше виростив ячмінь

Український студент створив

Жатка від John Deere зрізає кукурудзу при землі

Компанія John Deere під час виставки Agritechnica 2017 пре-зентувала систему подрібнення StalkBuster від Kemper, яка крі-питься до задньої частини куку-рудзяної жатки та зрізає стебла до рівня землі. На цей момент це єдина машина на ринку, яка по-дрібнює стерню до того, як по ній проїде кормозбиральний ком-байн або трактор із причепом.

Ця система є удосконален-ням у боротьбі з кукурудзяною вогнівкою, яка розповсюдже-на на кукурудзяних посівах і призводить до втрат, а також може викликати фузаріоз і по-ширитися на інші культури. Зносостійкі елементи агрега-ту максимально розбивають стерню перед проходженням

коліс комбайна. Він розробле-ний для знищення зимового середовища існування кукуру-дзяного метелика та зменшен-ня ризику виникнення фузарі-озу в ґрунті.

Жатка потребує близь-ко 4 кінських сил на рядок і оснащена варіативною ко-робкою передач, що дозволяє чітко копіювати рельєф поля для якісного розбивання стер-ні. Економія при використан-ні пристрою становить понад 2600 грн на гектар порівняно з мульчуванням. Система отри-мала золоту медаль Innovation Award від Agritechnica.

Більше про сучасну агротехніку та ціни на Traktorist.ua

ФОТО

МАР

’ЯНИ

ОЛІЙНИК

ФОТО

НАДАНЕ

ГЕННАДІЄМ

БАБАНОВИМ

AG

RO

-C

EN

TE

R.C

OM

.UA

.JP

G

№22 (143) 22 листопада 2017 року10 ТЕХНІКА

В Англії винайшли робота,який без втручання людинивиростив 4,5 тонни ячменю. Він дбав про оранку, стан по-сівів, доглядав за культурою тажнивами. Керувала процесамирозумна система з офісу. Ав-томатизованого робота-фер-мера придумали дослідники з університету Гарпера Адамсав Шропширі спільно з амери-канськими вченими.

Ячмінь сіяли на одному гек-тарі землі, яку обробляли мо-

дифіковані трактори та дрони. Навколо поля було встановлено відеокамери, які слідкували за станом посівів і появою бур’янів або хвороб рослин, а дрони з д а т ч и к а -ми робилизйомки з по-вітря. Такожзастосову-вали дрібнімашини, якібрали пробиз окремих

Плуг, який визначає глибину оранки та твердість землі, ство-рив студент Вінницького націо-нального технічного універси-тету Роман Лановий. Пристрійвизначає, наскільки активнонеобхідно розпушувати землю,а також дозволяє, щоб тракто-рист за допомогою автоматич-них датчиків міг змінюватиглибину оранки.

Сигнал до плуга з кабіни во-дія передається через Bluetooth,безпровідним шляхом, – розпо-відає Роман Лановий, винахід-ник розумного плуга. – Головнайого цінність – він може робитиповерхневий обробіток ґрунту,боронування, яке дозволяє збе-рігати максимальну кількість

бактерій у землі. А цеп і д в ищ у єврожайністькультур ідозволяє за-ощаджуватипальне.

Від не-правильно-го обробітку ґрунт із ро-ками виснажується та втрачаєелементи, необхідні для рос-ту рослин. Поверхневе, більшщадне зорювання надовше збе-реже його якість, переконанийвинахідник.

Роман каже, що його вина-ходом уже зацікавилася одна

– Як робити коптильню, вчився по інтернету. Переди-вився купу відео й узявся до справи, – говорить Геннадій Бабанов із міста Люботин Харківської області. – У менебула колись купована коптиль-ня, але м’ясо звідти не подоба-лося на смак. Було якесь штуч-не. До того ж тоді я ще жив на квартирі й було незручно. За-раз у мене приватний будинок і вистачає місця вдосталь.

Щоб зробити домашню коп-тильню, чоловік купив димо-генератор, терморегулятор і замовив у столяра дерев’яний ящик.

– Димогенератор – це така широка труба, якою підніма-ється дим і видувається на м’ясо, – пояснює господар. – Терморегулятор купив на міс-цевому електронному ринку Барабашова. Це прилад для автоматичного підтриман-ня температури. Буває різної потужності й, відповідно, вар-тості – від 80 до 300 гривень.

Вартість залежить від ви-робника, чи є вимикач тощо. Залежно від того, який термо-регулятор, такий і вибирають тен – трубчастий електронагрі-вач. Найкраще взяти гнучкий, щоб можна було самому нада-

– Я брав тен завдовжки метр, склав під розмір коптильного ящика й підключив до термо-регулятора. Приєднав кнопку вимикання та виставив тем-пературу, за якої він сам вми-кається і вимикається. Якщо тен на 1 кВт, значить, термо-регулятор має підтримувати таку ж, а не більшу потужність. Інакше тен згорить, – поперед-жає майстер.

Для тена на 800 Вт замовив ящик 45 см завширшки, 60 см за-вглибшки та 80 см заввишки. До

На дно засипав тирсу. Вона тліє від тена й дим через диморегу-лятор потрапляє на копченості.

– Не вмикайте відразу 80 градусів. Треба хвилин 10-20 потримати 30 градусів. Інакше копченості засмажаться на су-харі, – радить чоловік.

Під час холодного копчен-ня агрегат вимикається на по-значці 40 градусів, а гарячого – 70-80 градусів. За чотири го-дини гарячого копчення про-дукт готовий.

– Якось мій покійний дядь-ко Юзеф пожартував зі мною, що зробить трактор власноруч. Я сприйняв це всерйоз і таки трактор зробив, а він і не ду-мав братися, – розповідає Олег Борсук із села Звенигород Бучацького району на Тер-нопільщині про те, як почав сам складати трактори.

Позаочі в селі чоловіка на-зивають місцевим Кулібіним. Коли він вперше виїхав з двору своїм саморобним трактором, сусіди вибігали на дорогу ди-витися.

– Олеже, навіть не мучся, він не поїде, – заспокоював

м е н е с у с і д , дивля-ч и с ь , як я на-тхнен-н о т р а к -т о р а с к л а -даю, – прига-

дає Олег Борсук. – Я ж нікого не слухав, добре знав, що ро-блю. 17 років праці тракторис-том-механізатором не минули даремно. Про те, як побудова-ний трактор, я знав досконало. Раніше всякий металолом без проблем можна було знайти на смітниках, тож із деталей і клепав свій тракторець. З од-ного гвинтика все починав. Дещо носив у бригаду, хлопці

Олег Борсук самскладає трактори

Олег Борсук на власноруч складеному тракторі

Електрокоптильня в розібраному вигляді

Робот-фермер упершевиростив ячмінь

ф р р ур

Український студент створив

Жатка від John Deere зрізає кукурудзу при землі

д J

Компанія John Deere під часвиставки Agritechnica 2017 пре-зентувала систему подрібненняStalkBuster від Kemper, яка крі-питься до задньої частини куку-рудзяної жатки та зрізає стебладо рівня землі. На цей момент цеєдина машина на ринку, яка по-дрібнює стерню до того, як по нійпроїде кормозбиральний ком-байн або трактор із причепом.

Ця система є удосконален-ням у боротьбі з кукурудзяноювогнівкою, яка розповсюдже-на на кукурудзяних посівах і призводить до втрат, а такожможе викликати фузаріоз і по-ширитися на інші культури.Зносостійкі елементи агрега-ту максимально розбивають

коліс комбайна. Він розробле-ний для знищення зимового середовища існування кукуру-дзяного метелика та зменшен-ня ризику виникнення фузарі-озу в ґрунті.

Жатка потребує близь-ко 4 кінських сил на рядок і оснащена варіативною ко-робкою передач, що дозволяє чітко копіювати рельєф полядля якісного розбивання стер-ні. Економія при використан-ні пристрою становить понад 2600 грн на гектар порівняно з мульчуванням. Система отри-мала золоту медаль Innovation Award від Agritechnica.

Більше про сучасну агротехніку

ФОТО

МАР

’ЯНИ

ОЛІЙНИК

ФОТО

НАДАНЕ

ГЕННАДІЄМ

БАБАНОВИМ

AG

RO

-C

EN

TE

R.C

OM

.UA

.JP

G


індекс89782

11№22 (143) 22 листопада 2017 року РИБАЛЬСТВО

грудень1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

хижі

мирні

Сприятливі для риболовлі дні в грудні згідно з фазами Місяця

гарне клювання середнє погане не клює

Іван Усик із міста Ланівці Тер-нопільської області рибалить уже більше 10 років. На кожен сезон має спеціальний костюм і взуття. Радить підбирати таке, щоб у ньо-му ноги не тільки не мерзли, але й не потіли.

– Для осінньої риболовлі ку-пую завжди взуття на розмір більше. У разі похолодання зруч-но вдягати махрові шкарпетки, – каже Іван Усик.

Також під час вибору важливо враховувати й місця, де ви збира-єтеся рибалити.

– Якщо ви сидітимете на твер-дому місці, наприклад, рибалити з берега, то підійдуть черевики, які повинні бути легкими, але з рельєфною підошвою. Така не буде слизькою. Якщо ж плануєте бродити по болотах чи очеретах, щоб не понабирати води, краще вибрати чоботи, – продовжує ри-балка.

Чоботи можуть бути низькі гу-мові або високі рибальські.

Торік купив собі вейдерси, або заброди. Це напівкомбінезон, де штани на лямках з’єднані з чобо-тами. Вони дозволять дістатися у важкодоступні місця, особли-во, якщо приманка зачепилася

за кущі. Щоб не порвати жилку, треба лізти й відчіплювати, – по-яснює Іван Усик.

Таке взяття коштує від 500 до 4000 гривень. Виготовлене з не-йлону з підкладкою з дихаючої сітки. Знизу є протиковзка пі-дошва.

– Значно дешевше обійдуться гумові чоботи. Купити їх можна за 150-300 грн. Чим дорожчі, тим міцніша гума. Тоді вони мати-муть посилену підошву і носок, тому менше боятимуться про-колів і порізів. Якщо знайти пі-дошву з подвійним швом, то їм ціни не буде. Тоді й носитимуться довго, і ноги будуть герметично закриті, – радить чоловік.

Демісезонні гумові чоботи, крім вологи, не пропускатимуть холод. Зможуть витримувати тем-пературу до 10 градусів морозу.

– Колись мені кум подарував «вічні» чоботи. У них усередині є

знімний носок-валянок із флісу. У них не тільки на рибалку ходжу, а й по гриби в ліс або пораюся біля хати. Коли виймаю носок-уте-плювач, то йдуть як літнє взуття, коли до тещі їжджу пасти череду, – розказує Іван Усик.

На чоботах є виступ на п’яті, щоб легко та швидко знімати взуття.

– А то в звичайних поки зні-маю чоботи, то треба сідати на стілець і з усієї сили тягнути. Вони ніби прилипали до ступні. Зара-зом стягувалися всі шкарпетки, – пригадує рибалка. Ці чоботи дуже легкі, тому неважко переставляти ноги.

– Проводив своїм чоботам ви-пробовування. Вигинав у різні боки, скручував у спіраль, а їм нічого. Не утворилося жодного залому чи тріщини, – підсумовує Іван Усик.


Павло Гладищук із сели-ща міського типу Теофіполь Хмельницької області переко-нує, що в грудні риба краще ло-виться, ніж у січні. Це найкра-щий зимовий місяць для цього. У риби тоді прокидається силь-ний жор, і вона легко клює на приманку. У його місцевості взимку більше водиться плотва чи окунь, рідше щука. Ловить їх на мотиль, натуральну приман-ку. Уперше вийшов на лід 15 ро-ків тому з товаришами, які були більш обізнаними в зимовій риболовлі. Раніше любив про-сто влітку посидіти з вудкою на березі.

Окуня заманюють грою вудки

Найпоширенішою снастю для риболовлі в грудні є зимова вудка з кивком. Їх є багато ви-дів, купувати можна будь-яку. Головне пам’ятати – чим легша вудка, тим зручніша в роботі. Оптимальний розмір 25-30 см.

– По першому льоду риби не просто багато, а аж занадто. То й буває, що на річці важко знайти вільне місце без рибалок. Через нерівномірне замерзання водо-йми на початку місяця краще ловиться плотва, йорж чи окунь. Вони живуть на мілких місцях. Ближче до кінця місяця, коли наросте міцніший лід, ловиться лящ і щука, – розказує Павло Гладищук.

Окунь найкраще клює в тихих

місцях із кор-ч а м и , зарос-т я х очере-ту чи з а т о -ках.

– Під час л о в л і о к у н я д о п о -м а г а є інтенсивна гра, коли посмикую вудкою 100-200 разів за хвилину.

При першому льодку клює як на блешню, так і мормишку. Зимові блешні переважно довгі,

вузькі, з обтяженням, щоб ко-ливалися при посмикуванні. На блешню не менше 10 см ловиться більша риба, на приманку мор-мишка – дрібна та середня.

– Рибалки й мисливці завжди перебільшують, коли розповіда-ють про свій улов. У мене клю-вали більшість окуні, тому немає сенсу хвалитися 6-7-кілограмо-вою рибою, – сміється рибалка.Товщину криги

перевіряють палицеюНа риболовлю одягає бушлат,

який не промокає і не продуває. Вибирає більш відкриті міс-

У грудні найкраща зимова риболовляЛюдину витримує лід темного кольору завтовшки десять сантиметрів

Заброди для рибалок роблять із протиковзким покриттям

Намет на зимовій риболовлі захищає від вітру

Кум подарував «вічні» чоботи. Рибалю в них, гриби збираю, витягаю хутряний утеплювач і влітку пасув тещі корови

WW

W.H

UN

T-D

OG

S.R

U

Рибальський примус має бути широким

Примус є відмінним по-мічником на риболовлі. На ньому можна закип’ятити воду, розігріти чи приготу-вати їжу, за потреби просу-шити одяг тощо.

Примуси бувають га-зовими та бензиновими. Плюсом газового примусу є легкість, швидкість і без-печність у використанні. Не дає неприємного запа-ху. Завдяки чому пальник можна використовувати в наметі. Працює від балонів зі скрапленим газом. Най-дешевший коштує від 200 грн. За годину роботи йде 100-150 грамів газу. Най-частіше це змінний балон і форсунка з тримачем для казанка. У такому пристрої немає ручки для нагнітан-ня повітря, адже газ ви-ходить під тиском. У разі закінчення балона до паль-ника підключають повний балон. Порожні заправля-ють на газовій заправці, де є пропан/бутан. Чим біль-ший об’єм балона , тим до-рожчий і важчий примус. Так, із балоном на 5-7 лі-трів коштує від 400 гривень і важить близько 5 кілогра-мів. Зате до нього в комп-лекті йде пальник. Окрім того, такий балон можна підключати навіть до газо-вого обігрівача, лампи або газової печі. Проте варто пам’ятати, що газові паль-ники за низьких темпера-тур працюють погано. Тра-пляється, що при сильному морозі примус не вдасться розпалити зовсім. Чого не буває з примусом на бен-зині.

Бензиновий примус можна заправити бензи-ном, злитим із машини. На відміну від газу, який треба купувати або в балонах, або шукати спеціальну заправ-ку. Із заправкою проблем немає, так як у комплекті йде лійка. Коштує така кон-струкція від 300 грн. Пере-вагою цього типу примуса є менша вага, а отже, і лег-кість транспортування. Він не боїться вітру, швидко прогрівається, потужності вистачає для великої гру-пи людей. За годину ро-боти витрачає 150-200 мл бензину. Примус можна не вимикати і тоді не дове-деться повторювати про-цедуру розпалювання. Ви-трата бензину при цьому невелика. Відрегульований примус без проблем розпа-люється за температур до мінус 30-40 градусів, а не-використаний бензин легко «доживає» до наступного приготування.

Краще вибирати при-муси широкої форми, а не витягнутої. Щоб він не пе-ревернувся з каструлею або чайником під час пориву вітру.


11№22 (143) 22 листопада 2017 року РИБАЛЬСТВО

груденьруу1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

хижі

мирнім

Сприятливі для риболовлі дні в грудні згідно з фазами Місяця

гарне клювання середнє погане не клює

Іван Усик із міста Ланівці Тер-нопільської області рибалить уже більше 10 років. На кожен сезон має спеціальний костюм і взуття. Радить підбирати таке, щоб у ньо-му ноги не тільки не мерзли, але й не потіли.

– Для осінньої риболовлі ку-пую завжди взуття на розмір більше. У разі похолодання зруч-но вдягати махрові шкарпетки, – каже Іван Усик.

Також під час вибору важливо враховувати й місця, де ви збира-єтеся рибалити.

– Якщо ви сидітимете на твер-дому місці, наприклад, рибалити з берега, то підійдуть черевики, які повинні бути легкими, але з рельєфною підошвою. Така не буде слизькою. Якщо ж плануєте бродити по болотах чи очеретах, щоб не понабирати води, краще вибрати чоботи, – продовжує ри-

Чоботи можуть бути низькі гу-мові або високі рибальські.

Торік купив собі вейдерси, абозаброди. Це напівкомбінезон, де штани на лямках з’єднані з чобо-тами. Вони дозволять дістатися у важкодоступні місця, особли-

за кущі. Щоб не порвати жилку, треба лізти й відчіплювати, – по-яснює Іван Усик.

Таке взяття коштує від 500 до 4000 гривень. Виготовлене з не-йлону з підкладкою з дихаючої сітки. Знизу є протиковзка пі-дошва.

– Значно дешевше обійдуться гумові чоботи. Купити їх можна за 150-300 грн. Чим дорожчі, тим міцніша гума. Тоді вони мати-муть посилену підошву і носок, тому менше боятимуться про-колів і порізів. Якщо знайти пі-дошву з подвійним швом, то їм ціни не буде. Тоді й носитимуться довго, і ноги будуть герметично закриті, – радить чоловік.

Демісезонні гумові чоботи, крім вологи, не пропускатимуть холод. Зможуть витримувати тем-пературу до 10 градусів морозу.

– Колись мені кум подарував

знімний носок-валянок із флісу. У них не тільки на рибалку ходжу, а й по гриби в ліс або пораюся біля хати. Коли виймаю носок-уте-плювач, то йдуть як літнє взуття, коли до тещі їжджу пасти череду, – розказує Іван Усик.

На чоботах є виступ на п’яті,щоб легко та швидко знімати взуття.

– А то в звичайних поки зні-маю чоботи, то треба сідати на стілець і з усієї сили тягнути. Вони ніби прилипали до ступні. Зара-зом стягувалися всі шкарпетки, – пригадує рибалка. Ці чоботи дуже легкі, тому неважко переставляти ноги.

– Проводив своїм чоботам ви-пробовування. Вигинав у різні боки, скручував у спіраль, а їм нічого. Не утворилося жодного залому чи тріщини, – підсумовує Іван Усик.

Павло Гладищук із сели-ща міського типу Теофіполь Хмельницької області переко-нує, що в грудні риба краще ло-виться, ніж у січні. Це найкра-щий зимовий місяць для цього. У риби тоді прокидається силь-ний жор, і вона легко клює на приманку. У його місцевості взимку більше водиться плотва чи окунь, рідше щука. Ловить їх на мотиль, натуральну приман-ку. Уперше вийшов на лід 15 ро-ків тому з товаришами, які були більш обізнаними в зимовій риболовлі. Раніше любив про-сто влітку посидіти з вудкою на березі.

Окуня заманюють грою вудки

Найпоширенішою снастю для риболовлі в грудні є зимова вудка з кивком. Їх є багато ви-дів, купувати можна будь-яку. Головне пам’ятати – чим легша вудка, тим зручніша в роботі. Оптимальний розмір 25-30 см.

– По першому льоду риби не просто багато, а аж занадто. То й буває, що на річці важко знайти вільне місце без рибалок. Через нерівномірне замерзання водо-йми на початку місяця краще ловиться плотва, йорж чи окунь. Вони живуть на мілких місцях. Ближче до кінця місяця, коли наросте міцніший лід, ловиться лящ і щука, – розказує Павло Гладищук.

Окунь найкраще клює в тихих

місцях із кор-ч а м и , зарос-т я х очере-ту чи з а т о -ках.

–Під час л о в л і о к у н я д о п о -м а г а є інтенсивна гра, коли посмикую вудкою 100-200 разів за хвилину.

При першому льодку клюєяк на блешню, так і мормишку. Зимові блешні переважно довгі,

вузькі, з обтяженням, щоб ко-ливалися при посмикуванні. На блешню не менше 10 см ловиться більша риба, на приманку мор-мишка – дрібна та середня.

– Рибалки й мисливці завждиперебільшують, коли розповіда-ють про свій улов. У мене клю-вали більшість окуні, тому немає сенсу хвалитися 6-7-кілограмо-вою рибою, – сміється рибалка.Товщину криги

перевіряють палицеюНа риболовлю одягає бушлат,

який не промокає і не продуває. Вибирає більш відкриті міс-

У грудні найкраща зимова риболовляЛюдину витримує лід темного кольору завтовшки десять сантиметрів

Заброди для рибалок роблять із протиковзким покриттям

Намет на зимовій риболовлі захищає від вітру

Кум подарував «вічні» чоботи. Рибалю в них, гриби збираю, витягаю хутряний утеплювач і влітку пасув тещі корови

WW

W.H

UN

T-D

OG

S.R

U

Рибальськийпримус маєбути широким

Примус є відмінним по-мічником на риболовлі. Наньому можна закип’ятитиводу, розігріти чи приготу-вати їжу, за потреби просу-шити одяг тощо.

Примуси бувають га-зовими та бензиновими.Плюсом газового примусу є легкість, швидкість і без-печність у використанні.Не дає неприємного запа-ху. Завдяки чому пальникможна використовувати внаметі. Працює від балонівзі скрапленим газом. Най-дешевший коштує від 200грн. За годину роботи йде100-150 грамів газу. Най-частіше це змінний балоні форсунка з тримачем дляказанка. У такому пристроїнемає ручки для нагнітан-ня повітря, адже газ ви-ходить під тиском. У разізакінчення балона до паль-ника підключають повнийбалон. Порожні заправля-ють на газовій заправці, деє пропан/бутан. Чим біль-ший об’єм балона , тим до-рожчий і важчий примус.Так, із балоном на 5-7 лі-трів коштує від 400 гривеньі важить близько 5 кілогра-мів. Зате до нього в комп-лекті йде пальник. Окрімтого, такий балон можнапідключати навіть до газо-вого обігрівача, лампи абогазової печі. Проте вартопам’ятати, що газові паль-ники за низьких темпера-тур працюють погано. Тра-пляється, що при сильному морозі примус не вдастьсярозпалити зовсім. Чого небуває з примусом на бен-зині.

Бензиновий примус можна заправити бензи-ном, злитим із машини. Навідміну від газу, який требакупувати або в балонах, абошукати спеціальну заправ-ку. Із заправкою проблемнемає, так як у комплектійде лійка. Коштує така кон-струкція від 300 грн. Пере-вагою цього типу примусає менша вага, а отже, і лег-кість транспортування. Вінне боїться вітру, швидкопрогрівається, потужностівистачає для великої гру-пи людей. За годину ро-боти витрачає 150-200 млбензину. Примус можна невимикати і тоді не дове-деться повторювати про-цедуру розпалювання. Ви-трата бензину при цьому невелика. Відрегульованийпримус без проблем розпа-люється за температур домінус 30-40 градусів, а не-використаний бензин легко«доживає» до наступногоприготування.

Краще вибирати при-муси широкої форми, а невитягнутої. Щоб він не пе-ревернувся з каструлею абочайником під час пориву вітру.


індекс89782

№22 (143) 22 листопада 2017 року12 СМАЧНОГО

Желейні торти із фруктів і сиру не потрібно випікати

– Желейний торт яскравий, смачний і, головне, завжди вдається, – розповідає Оксана Гевко, господиня із Чорткова на Тернопільщині.

Спершу готує молочну осно-ву. 1 ст. л. желатину заливає по-ловиною склянки води. Якщо він швидкорозчинний, то роз-бухне протягом 20-25 хвилин, якщо звичайний – за 40-45 хви-лин. Кип’ятить склянку води й змішує з желатином. Він по-винен повністю розчинитися. Вливає банку згущеного моло-ка. Розмішує і робить перший шар торта у формі. Спочатку висте -ляє її х а р -ч о в ою п л і в -к о ю т а к , щ о б готову страву можна б у л о дістати, потя г-нувши за краї.

– Я беру за-звичай залізну

форму , бо силі-коно в а д у ж е гнучка й нестійка – один н е п р а -вильний рух, і ко-л ь о р о -вий шар м о ж е нерівно-м і р н о р о з -

пливтися, – попереджає госпо-диня.

Ставить торт на 15 хвилин у холодильник. Це приблиз-ний час для застигання, але перш ніж заливати наступні шари, завжди треба перевіря-ти готовність попередніх. Тим часом розводить два пакети апельсинового желе в 200 гра-мах окропу. Дає охолонути й виливає у форму. Потім знову в холодильник. Так само робить і з лимонним желе.

– Після останнього шару торт має 2-3 години застигати в холодильнику. Тому найкраще його робити звечора, – радить Оксана Гевко.

За словами господині, осо-бливо смакує желейний торт із фруктами. Він дуже простий у приготуванні, бо складається лише з двох шарів.

– Для желейного торта най-краще підходять виноград або персики, або навпіл. А зі свіжи-ми ананасами та ківі слід бути обачними. Желе з ними може погано застигати, – уточнює жінка.

Відціджує банку консерво-ваних персиків. У маленькій каструльці змішує сироп від персиків і 15 ст. л. желатину. Ставить на вогонь і повільно помішує, допоки не розчи-

– У л ю -блені картопляні страви роди-ни – книглі та чанахи. Книглі – прикарпатська страва. Від-варюю 10 великих картоплин і тру на тертку. Вбиваю три яйця, за смаком додаю сіль, перець, півпачки крохмалю. Скачую кульки й вкидаю в окріп. Коли спливуть, варю 4-5 хвилин. На тарелі поливаю засмажкою з м’яса, цибулі, грибів чи просто підчеревини, що коли є, – роз-казує Наталія Оголенко з Обо-дівки Тростянецького району на Вінниччині.

Жінка вирощує понад сім-десят сортів картоплі. Хоче зі-брати сотню. Водночас випро-бовує не тільки овоч, а й страви з нього. Тим паче, що до різних страв краще смакують відпо-відні сорти. Наприклад, сорт Кольоровий екзотик викорис-товує для салатів. Аби овоч під час відварювання «у мундирах» не розтріскувався, у воду додає кілька крапель оцту.

Щоб приготувати чанахи по-львівськи, потрібне жирне м’ясо або свинячі ребра.

– Розкажу пропорції, яких вистачає якраз на шість горщи-ків для запікання в духовці, – продовжує господиня. – 6-8 се-редніх картоплин почистити й порізати кубиками. Обсмажую майже до готовності. Нарізую

2-3 цибулини дрібними кубика-ми й 2 морквини кружальцями. Із 4-5 помідорів оббираю шкір-ку й нарізаю кубиками.

В окремій глибокій патель-ні на великому вогні обсмажує свинячий ошийок, грам вісім-сот. Коли на м’ясі утвориться рум’яна скоринка, додає до ньо-го 4 столові ложки борошна й, постійно помішуючи, смажить ще 3 хвилини. Вкидає моркву та цибулю. Помішуючи, смажить 10-15 хв. на середньому вогні. Викладає помідори й ще сма-жить приблизно 15 хв. Усе ви-кладає в каструлю й вливає 1,3 літра води. Доводить до кипіння та додає лавровий лист, перець, сіль. Тушкує на малому вогні, накривши кришкою, 10-15 хв.

– Водночас готую горщи-ки. Розкладаю в них картоплю. Зверху – відварену квасолю, загалом склянку. Потім м’ясо з овочами й порівну заливаю юшкою, в якій воно варилося. Юшка має повністю покривати овочі з м’ясом. Якщо її буде не- достатньо, до кожного горщика можна долити трохи окропу. Накриваю кришками і ставлю в розігріту до 220°С духовку на 20 хвилин, – продовжує Наталія Оголенко.

Чанахи виймає з духовки і в кожен горщик вичавлює по зуб-

Чотири страви з гарбуза

Гарбузові страви легко готу-ються та яскраво виглядають. Головне – правильно підібрати гарбуз. Він має бути яскраво на-сиченого кольору із солодкува-тим смаком.

Гарбузово-курячі котлети

Очистити від шкірки і на-сіння 200 грамів гарбуза. На-терти його на крупній тертці. Почистити цибулину та 2 зубки часнику. 400 грамів курячого філе перекрутити на м’ясорубці разом із цибулею і часником. З’єднати фарш і гарбуз. Додати яйце, 1 ст. л м’якого вершкового масла та 2 ст. л. манки. Припра-вити ½ ч. л. солі, коріандром на кінчику ножа та перемішати. Відбити фарш та сформувати невеликі котлети. Обсмажити їх на олії з двох боків до золо-тистої скоринки. Подавати кот-лети на стіл із салатом зі свіжих овочів.

Суп-пюре з плавленим сирком

Очистити від шкірки і по-різати на шматки 500 грамів гарбуза і 4 картоплини. Гарбуз залити літром окропу і постави-ти варити на плиту. Через 10-15 хвилин додати до нього карто-плю. Почистити одну цибулину та 2 зубчики часнику. На сково-роду покласти 2 ст. л. вершково-го масла. Підсмажити там цибу-лю з часником і перекласти їх у каструлю із супом. Насипати по ½ ч. л. солі, меленого лаврового листа та паприки. Порізати на кубики 2 плавлені сирки та до-дати в суп. Вони надають супу кремової консистенції. Зняти його з вогню і збити блендером в пюре. Накрити суп кришкою і залишити настоюватися на вимкненій плитці 10-15 хв. По-давати на стіл із пшеничними сухарями.

Фарширований м’ясом

Почистити по цибулині та морквині. Порізати кубиками і обсмажити на олії до м’якості. Додати півкілограма свинини, порізаної кубиками, і обсмажи-ти до золотистого кольору. На-лити склянку води, посолити та поперчити за смаком. Накрити кришкою і тушкувати 15 хви-лин. Порізати кубиками 2 бол-гарські перці. Помити круглий двокілограмовий гарбуз і аку-ратно зрізати верхівку. Вийня-ти волокна, насіння і вирізати м’якоть, не пошкоджуючи стін-ки гарбуза. Цю м’якоть нарізати кубиками і додати в сковороду разом із подрібненим перцем. Через 10 хвилин вимкнути во-гонь. Поставити гарбуз на деко, налити води на 2-3 см. У нього перекласти зі сковороди начин-ку й накрити верхівкою. Загор-нути його у фольгу і поставити в розігріту до 180 градусів духо-вку. Пекти не менше години. Го-товність гарбуза перевіряти зу-бочисткою, яка має вільно його проколювати.


Із м’якоті апельсина можна не лише робити фруктові салати та десерти, а й поживні страви до святкового столу. Цитрусові додають приємної кислинки м’ясу та морепродуктам. Добре поєд-нуються зі свіжими овочами.

300 грамів курячого філе зварити й нарізати кубиками. 200 грамів огірків накришити дрібними кубиками. Три по-миті тонкошкурі апельсини розрізати на дві частини. Діс-тати ложкою м’якоть. По різати дрібними шматками. Змішати

м’якоть апельсина, курятину та огірки. Посолити, додати майонез, легенько вимішати. Наповнити салатом порожні півкулі апельсина. З’їсти за 2-3 години.

Страва буде оригінальні-шою, якщо до салату додати подрібнений чорнослив і горі-хи. Також замість курки мож-на покласти крабові палички. Тоді салат в апельсинових ко-шиках можна буде споживати під час посту.


Солодощі заливають у залізну форму і вистоюють у холодильнику

Салат в апельсинових

KU

LIN

AR

.RU

ФОТО

МАР

’ЯНИ

ОЛІЙНИК

Декоративно вирізана шкуринка цитрусових робить салат святковим

№22 (143) 22 листопада 2017 року12 СМАЧНОГО

Желейні торти із фруктіві сиру не потрібно випікати

р фрр фру

– Желейний торт яскравий, смачний і, головне, завжди вдається, – розповідає Оксана Гевко, господиня із Чорткова на Тернопільщині.

Спершу готує молочну осно-ву. 1 ст. л. желатину заливає по-ловиною склянки води. Якщо він швидкорозчинний, то роз-бухне протягом 20-25 хвилин, якщо звичайний – за 40-45 хви-лин. Кип’ятить склянку води й змішує з желатином. Він по-винен повністю розчинитися. Вливає банку згущеного моло-ка. Розмішує і робить першийшар торта у формі. Спочатку висте -ляє її х а р -ч о в ою п л і в -к о ю т а к , щ о б готову страву можна б у л о дістати, потя г-нувши за краї.

– Яберу за-звичай залізну

форму , бо силі-коно в а д у ж е гнучка й нестійка – один н е п р а -вильний рух, і ко-л ь о р о -вий шар м о ж е нерівно-м і р н о р о з -

пливтися, – попереджає госпо-диня.

Ставить торт на 15 хвилину холодильник. Це приблиз-ний час для застигання, але перш ніж заливати наступні шари, завжди треба перевіря-ти готовність попередніх. Тим часом розводить два пакети апельсинового желе в 200 гра-мах окропу. Дає охолонути й виливає у форму. Потім знову вхолодильник. Так само робить і з лимонним желе.

– Після останнього шару торт має 2-3 години застигати в холодильнику. Тому найкраще його робити звечора, – радить Оксана Гевко.

За словами господині, осо-бливо смакує желейний торт із фруктами. Він дуже простий у приготуванні, бо складається лише з двох шарів.

– Для желейного торта най-краще підходять виноград або персики, або навпіл. А зі свіжи-ми ананасами та ківі слід бутиобачними. Желе з ними можепогано застигати, – уточнює жінка.

Відціджує банку консерво-ваних персиків. У маленькій каструльці змішує сироп від персиків і 15 ст. л. желатину. Ставить на вогонь і повільно помішує, допоки не розчи-

– У л ю -блені картопляні страви роди-ни – книглі та чанахи. Книглі– прикарпатська страва. Від-варюю 10 великих картоплин ітру на тертку. Вбиваю три яйця,за смаком додаю сіль, перець,півпачки крохмалю. Скачуюкульки й вкидаю в окріп. Колиспливуть, варю 4-5 хвилин. Натарелі поливаю засмажкою зм’яса, цибулі, грибів чи простопідчеревини, що коли є, – роз-казуєНаталія Оголенко з Обо-дівки Тростянецького району на Вінниччині.

Жінка вирощує понад сім-десят сортів картоплі. Хоче зі-брати сотню. Водночас випро-бовує не тільки овоч, а й стравиз нього. Тим паче, що до різнихстрав краще смакують відпо-відні сорти. Наприклад, сортКольоровий екзотик викорис-товує для салатів. Аби овоч підчас відварювання «у мундирах»не розтріскувався, у воду додаєкілька крапель оцту.

Щоб приготувати чанахи по-львівськи, потрібне жирне м’ясоабо свинячі ребра.

– Розкажу пропорції, яких вистачає якраз на шість горщи-ків для запікання в духовці, –продовжує господиня. – 6-8 се-редніх картоплин почистити йпорізати кубиками. Обсмажую

2-3 цибулини дрібними кубика-ми й 2 морквини кружальцями.Із 4-5 помідорів оббираю шкір-ку й нарізаю кубиками.

В окремій глибокій патель-ні на великому вогні обсмажуєсвинячий ошийок, грам вісім-сот. Коли на м’ясі утворитьсярум’яна скоринка, додає до ньо-го 4 столові ложки борошна й,постійно помішуючи, смажитьще 3 хвилини. Вкидає моркву тацибулю. Помішуючи, смажить10-15 хв. на середньому вогні.Викладає помідори й ще сма-жить приблизно 15 хв. Усе ви-кладає в каструлю й вливає 1,3літра води. Доводить до кипіннята додає лавровий лист, перець,сіль. Тушкує на малому вогні,накривши кришкою, 10-15 хв.

– Водночас готую горщи-ки. Розкладаю в них картоплю.Зверху – відварену квасолю,загалом склянку. Потім м’ясоз овочами й порівну заливаююшкою, в якій воно варилося.Юшка має повністю покриватиовочі з м’ясом. Якщо її буде не- достатньо, до кожного горщикаможна долити трохи окропу.Накриваю кришками і ставлюв розігріту до 220°С духовку на20 хвилин, – продовжує НаталіяОголенко.

Чанахи виймає з духовки і в

Чотири страви з гарбуза

Гарбузові страви легко готу-ються та яскраво виглядають. Головне – правильно підібрати гарбуз. Він має бути яскраво на-сиченого кольору із солодкува-тим смаком.

Гарбузово-курячікотлети

Очистити від шкірки і на-сіння 200 грамів гарбуза. На-терти його на крупній тертці. Почистити цибулину та 2 зубки часнику. 400 грамів курячого філе перекрутити на м’ясорубці разом із цибулею і часником. З’єднати фарш і гарбуз. Додати яйце, 1 ст. л м’якого вершкового масла та 2 ст. л. манки. Припра-вити ½ ч. л. солі, коріандром на кінчику ножа та перемішати. Відбити фарш та сформувати невеликі котлети. Обсмажити їх на олії з двох боків до золо-тистої скоринки. Подавати кот-лети на стіл із салатом зі свіжих овочів.

Суп-пюре з плавленимсирком

Очистити від шкірки і по-різати на шматки 500 грамів гарбуза і 4 картоплини. Гарбуз залити літром окропу і постави-ти варити на плиту. Через 10-15хвилин додати до нього карто-плю. Почистити одну цибулину та 2 зубчики часнику. На сково-роду покласти 2 ст. л. вершково-го масла. Підсмажити там цибу-лю з часником і перекласти їх у каструлю із супом. Насипати по ½ ч. л. солі, меленого лаврового листа та паприки. Порізати на кубики 2 плавлені сирки та до-дати в суп. Вони надають супу кремової консистенції. Зняти його з вогню і збити блендером в пюре. Накрити суп кришкою і залишити настоюватися на вимкненій плитці 10-15 хв. По-давати на стіл із пшеничними сухарями.

Фаршированийм’ясом

Почистити по цибулині та морквині. Порізати кубиками і обсмажити на олії до м’якості. Додати півкілограма свинини, порізаної кубиками, і обсмажи-ти до золотистого кольору. На-лити склянку води, посолити та поперчити за смаком. Накрити кришкою і тушкувати 15 хви-лин. Порізати кубиками 2 бол-гарські перці. Помити круглийдвокілограмовий гарбуз і аку-ратно зрізати верхівку. Вийня-ти волокна, насіння і вирізати м’якоть, не пошкоджуючи стін-ки гарбуза. Цю м’якоть нарізати кубиками і додати в сковороду разом із подрібненим перцем. Через 10 хвилин вимкнути во-гонь. Поставити гарбуз на деко, налити води на 2-3 см. У нього перекласти зі сковороди начин-ку й накрити верхівкою. Загор-нути його у фольгу і поставити в розігріту до 180 градусів духо-вку. Пекти не менше години. Го-товність гарбуза перевіряти зу-бочисткою, яка має вільно його проколювати.

Із м’якоті апельсина можна не лише робити фруктовісалати та десерти, а й поживні страви до святковогостолу. Цитрусові додаютьприємної кислинки м’ясу таморепродуктам. Добре поєд-нуються зі свіжими овочами.

300 грамів курячого філезварити й нарізати кубиками. 200 грамів огірків накришитидрібними кубиками. Три по-миті тонкошкурі апельсинирозрізати на дві частини. Діс-тати ложкою м’якоть. По різати

м’якоть апельсина, курятину та огірки. Посолити, додати майонез, легенько вимішати.Наповнити салатом порожні півкулі апельсина. З’їсти за 2-3години.

Страва буде оригінальні-шою, якщо до салату додати подрібнений чорнослив і горі-хи. Також замість курки мож-на покласти крабові палички. Тоді салат в апельсинових ко-шиках можна буде споживати під час посту.

Солодощі заливають у залізну форму і вистоюють у холодильнику

Салат в апельсинових

KU

LIN

AR

.RU

ФОТО

МАР

’ЯНИ

ОЛІЙНИК

Декоративно вирізана шкуринка цитрусових робить салат святковим


індекс89782

13№22 (143) 22 листопада 2017 року КВ ІТНИК

Кампанула цвіте дзвоника-ми – білими та фіолетовими різних відтінків. У народі цю рослину називають Квіткою сімейного щастя, бо її відтін-ки нагадують молодят. Вирос-тає не вище 30-35 см. Цвітіння буває таким рясним, що навіть не видно тонких листків усе-редині. Квітує з початку літа до осені. Потім кампанулу можна пересадити в горщик чи посія-ти з насіння й квітка зацвіте на підвіконні посеред зими. Буває махрова, схожа на міні-троян-ди та карпатський дзвіночок – із гострими пелюстками.

– Завжди саджу по два від-тінки поруч, щоб було до пари. Перші роки ніяк не могла на-хвалитися ними і як тільки при-ходили гості, то вела в квітник, а взимку до вікна, – розказує Тамара Вознюк із селища міського типу Липова Долина Сумської області. – Доглядати за рослиною легко. Головне дати достатньо світла й не перелива-ти водою. Якщо їй забагато світ-ла, то жовкне листя. Якщо зама-ло – жене стебла догори.

Якщо садите не в квітник, а в горщик, на дно насипте гальку чи дрібний щебінь. Він вбереже від загнивання коренів.

– Гниє від надмірного по-ливу. Улітку кампанулу треба поливати двічі на тиждень, во-сени – раз на тиждень, а взимку двічі на місяць. Рослина гарно витримує відсутність поливу

м а й ж е д в а тижні, – уточнює квітникарка.

Якщо хоче, щоб квітка за-цвіла взимку на підвіконні, викопує восени кущ із клум-би й ножем розділяє корінь на кілька частин. Зрізи присипає попелом і висаджує кожен від-ділений кущик в окремий гор-щик. Поливає водою, а через 7-10 днів підживлює. Поливає двічі на місяць комплексним добривом для квітучих кімнат-них рослин, яке можна знайти в магазині.

– Ці дзвіночки хоч і пишно цвітуть, підгодовую їх кілька разів за сезон. Тільки коли за-кладаються бутони і почина-ється цвітіння. Надалі рослина накопичує в корінні всі потріб-ні їй корисні речовини, – розка-зує господиня.

Після того, як кампанула від-цвіла взимку, припиняє під-живлення. Щоб рослина ввій-шла в стан спокою й відпочила перед літнім цвітінням. Вона добре витримує перепади тем-ператури. Із горщиків висаджує в квітник наприкінці квітня. Там квітка росте до кінця ве-ресня.

Можна не висаджувати, а з горщиком повісити на гачок на подвір’ї, щоб рослина розвива-лася ампельно, як петунія. Тоді 15-сантиметрові стебла розрос-

Кампанулу переносять із

Починаючи із середини лис-топада й до кінця місяця люби-телі живих квітів висаджують цибулинки тюльпанів у горщи-ки. Зацвітають на Різдво. Можна розрахувати цвітіння на Тетя-нин день чи будь-яке інше свя-то. З дня висадки до появи кві-тів минає від 45 до 50 днів.

– Раніше садила тюльпани 25 січня, на Тетяни, щоб всти-гли вирости й зацвісти до 8 Бе-резня. Але весною ними важко когось здивувати, не те, що зимою, – каже Марина Мир-вода з Білої Церкви Київ-ської області. – Тепер саджаю в сере дині листопада й маю на Новий рік, ще через тиждень є свіжа квітка на Різдво. Хоч на святковий стіл поставити, хоч в гості занести.

Для вирощування в кімнат-них умовах не бере гібридів чи якихось заморських сортів. Саджає ті цибулинки, що гарно цвіли весною на клумбі. Радить у контейнерах вирощувати низькорослі тюльпани. Вони не гнуться і не падають по боках. Садить сорт Кауфман, який ви-ростає не вище 20 см. Він буває різних кольорів: білий, жовтий, червоний. Можна посадити в один горщик три цибулинки різних кольорів – вийде бар-вистий букет.

– Щоб прискорити цвітін-ня, цибулини спочатку кладу в

х о л о -д и л ь -н и к на 1-2 доби, – розпо-в і д а є

квітникар-ка.

П о т і м промиває їх у роже-вому роз-чині мар-

ганцівки й висаджує в ґрунт на глибину 10 см. Відстань між рос-линами має бути 5-7 см.

– Якщо цибулина крупніша, саджаю її поглибше, – уточнює Марина Мирвода.

Ґрунт бере звичайний із квіт-ника. Змішує його в рівних про-порціях із купленим торфом. Для швидшого росту посипає землю деревним попелом і об-прискує водою. Так корисні ре-човини поступово всмоктувати-муться в коріння.

– Якою б гарною не була зем-ля, без достатньої кількості світ-ла тюльпани не проростуть і, тим паче, не зацвітуть. Як тільки починає сутеніти, вмикаю над ними яскраву лампу. Вона сві-тить на них, поки не піду спати, – каже жінка.

Вибираючи місце для горщи-ка, треба пам’ятати, що тюльпа-ни бояться протягів і високих температур. Тому їх не можна ставити біля батареї та на яскра-ве сонце. Від цього будуть ак-тивно рости листки, а утворення бутонів притуплятися. Коли вже бутони проклюнулися, сонце пришвидшить їхнє розквітання. Поливає відстояною водою кім-натної температури в міру заси-хання ґрунту.

– Холодна вода погано погли-нається корінням. Сповільнює ріст і бутонізацію, – продовжує Марина Мирвода.

– Лілії – це квіти на любителя. Вони хоч і гарні, але багатьох від-лякують своїм запахом. Але я їх дуже люблю, тому саджаю низь-корослі. Вони не мають сильно-го запаху й не бояться морозів. Можуть витримати до -30 гра-дусів. Навіть у найсуворішу зиму не треба укривати, – каже Ніна Христинок із міста Полонне Хмельницької області.

Низькорослі лілії квітнуть із кінця весни до кінця літа залеж-но від сортів. У листопаді, допоки земля не замерзла, їх можна по-садити.

– Садити їх можна весною і восени. Я роблю це в жовтні-листопаді. Головне встигнути до грудня. Так вони зацвітуть уже наступного року й раніше за решту, – уточнює квітникар-ка. – Головне під час їхнього вирощування не перелити. Над-лишок вологи викликає гниття цибулини.

Перед тим, як садити лілію в землю, видаляє суху луску. Тоді кладе цибулини на півгодини в слабкий розчин марганцівки. Така процедура захищає від хво-роб і шкідників.

– Якщо ж надумали садити в горщик, кладіть по кілька ци-булин. Не менше 3-5. Так вони виглядатимуть кущиком, – реко-мендує господиня. – Для низько-

рослих лілій підходить нейтраль-на або трохи лужна земля. Добре, якщо вона розпушена. Якщо наперед знаєте, що не будете її просапувати, краще перед по-садкою в ямку підмішати пісок. Він розпушує землю.

Копає ямки глибиною 10-15 см на відстані 10 см між цибули-нами.

– Оскільки лілії не виростають високими, їх краще садити зни-зу на альпійських гірках або біля бордюрів. Ззаду їх закривати-муть вищі квіти, – уточнює жінка.

– Найкраще коли лілії залиша-ються на одному місці 4-6 років. Інакше квіти виростають дрібни-ми, яких би гарних сортів не були, – каже Ніна Христинок.

Посаджені в листопаді тюльпани зацвітають на Різдво

При посадці в керамічні чашки для квітів обов’язково потрібен дренаж із дрібних камінців

Для пишного цвіту в горщику садять від трьох до п’яти цибулин

Морозостійкі

10

0S

P.C

OM

BP.B

LO

GS

PO

T.C

OM

13№22 (143) 22 листопада 2017 року КВ ІТНИК

Кампанула цвіте дзвоника-ми – білими та фіолетовимирізних відтінків. У народі цюрослину називають Квіткоюсімейного щастя, бо її відтін-ки нагадують молодят. Вирос-тає не вище 30-35 см. Цвітіннябуває таким рясним, що навітьне видно тонких листків усе-редині. Квітує з початку літа доосені. Потім кампанулу можнапересадити в горщик чи посія-ти з насіння й квітка зацвіте напідвіконні посеред зими. Буваємахрова, схожа на міні-троян-ди та карпатський дзвіночок –із гострими пелюстками.

– Завжди саджу по два від-тінки поруч, щоб було до пари.Перші роки ніяк не могла на-хвалитися ними і як тільки при-ходили гості, то вела в квітник,а взимку до вікна, – розказуєТамара Вознюк із селищаміського типу Липова ДолинаСумської області. – Доглядатиза рослиною легко. Головне датидостатньо світла й не перелива-ти водою. Якщо їй забагато світ-ла, то жовкне листя. Якщо зама-ло – жене стебла догори.

Якщо садите не в квітник, а в горщик, на дно насипте гальку чи дрібний щебінь. Він вбережевід загнивання коренів.

– Гниє від надмірного по-ливу. Улітку кампанулу требаполивати двічі на тиждень, во-сени – раз на тиждень, а взимку двічі на місяць. Рослина гарно

м а й ж ед в атижні, –уточнюєквітникарка.

Якщо хоче, щоб квітка за-цвіла взимку на підвіконні, викопує восени кущ із клум-би й ножем розділяє корінь на кілька частин. Зрізи присипає попелом і висаджує кожен від-ділений кущик в окремий гор-щик. Поливає водою, а через 7-10 днів підживлює. Поливає двічі на місяць комплексним добривом для квітучих кімнат-них рослин, яке можна знайти в магазині.

– Ці дзвіночки хоч і пишно цвітуть, підгодовую їх кілька разів за сезон. Тільки коли за-кладаються бутони і почина-ється цвітіння. Надалі рослина накопичує в корінні всі потріб-ні їй корисні речовини, – розка-зує господиня.

Після того, як кампанула від-цвіла взимку, припиняє під-живлення. Щоб рослина ввій-шла в стан спокою й відпочила перед літнім цвітінням. Вона добре витримує перепади тем-ператури. Із горщиків висаджує в квітник наприкінці квітня. Там квітка росте до кінця ве-ресня.

Можна не висаджувати, а з горщиком повісити на гачок на подвір’ї, щоб рослина розвива-лася ампельно, як петунія. Тоді

Кампанулупереносять із

у у

Починаючи із середини лис-топада й до кінця місяця люби-телі живих квітів висаджуютьцибулинки тюльпанів у горщи-ки. Зацвітають на Різдво. Можнарозрахувати цвітіння на Тетя-нин день чи будь-яке інше свя-то. З дня висадки до появи кві-тів минає від 45 до 50 днів.

– Раніше садила тюльпани25 січня, на Тетяни, щоб всти-гли вирости й зацвісти до 8 Бе-резня. Але весною ними важкокогось здивувати, не те, щозимою, – каже Марина Мир-вода з Білої Церкви Київ-ської області. – Тепер саджаю в сере дині листопада й маю наНовий рік, ще через тиждень єсвіжа квітка на Різдво. Хоч насвятковий стіл поставити, хочв гості занести.

Для вирощування в кімнат-них умовах не бере гібридівчи якихось заморських сортів.Саджає ті цибулинки, що гарноцвіли весною на клумбі. Радитьу контейнерах вирощуватинизькорослі тюльпани. Вони негнуться і не падають по боках.Садить сорт Кауфман, який ви-ростає не вище 20 см. Він буваєрізних кольорів: білий, жовтий,червоний. Можна посадити водин горщик три цибулинкирізних кольорів – вийде бар-вистий букет.

– Щоб прискорити цвітін-ня, цибулини спочатку кладу в

х о л о -д и л ь -н и кна 1-2доби, –розпо-в і д а є

квітникар-ка.

П о т і м промиваєїх у роже-вому роз-чині мар-

ганцівки й висаджує в ґрунт наглибину 10 см. Відстань між рос-линами має бути 5-7 см.

– Якщо цибулина крупніша, саджаю її поглибше, – уточнюєМарина Мирвода.

Ґрунт бере звичайний із квіт-ника. Змішує його в рівних про-порціях із купленим торфом.Для швидшого росту посипаєземлю деревним попелом і об-прискує водою. Так корисні ре-човини поступово всмоктувати-муться в коріння.

– Якою б гарною не була зем-ля, без достатньої кількості світ-ла тюльпани не проростуть і,тим паче, не зацвітуть. Як тількипочинає сутеніти, вмикаю надними яскраву лампу. Вона сві-тить на них, поки не піду спати,– каже жінка.

Вибираючи місце для горщи-ка, треба пам’ятати, що тюльпа-ни бояться протягів і високихтемператур. Тому їх не можнаставити біля батареї та на яскра-ве сонце. Від цього будуть ак-тивно рости листки, а утвореннябутонів притуплятися. Коли вжебутони проклюнулися, сонцепришвидшить їхнє розквітання.Поливає відстояною водою кім-натної температури в міру заси-хання ґрунту.

– Холодна вода погано погли-нається корінням. Сповільнюєріст і бутонізацію, – продовжуєМарина Мирвода.

– Лілії – це квіти на любителя. Вони хоч і гарні, але багатьох від-лякують своїм запахом. Але я їх дуже люблю, тому саджаю низь-корослі. Вони не мають сильно-го запаху й не бояться морозів. Можуть витримати до -30 гра-дусів. Навіть у найсуворішу зиму не треба укривати, – каже Ніна Христинок із міста Полонне Хмельницької області.

Низькорослі лілії квітнуть із кінця весни до кінця літа залеж-но від сортів. У листопаді, допоки земля не замерзла, їх можна по-садити.

– Садити їх можна весною і восени. Я роблю це в жовтні-листопаді. Головне встигнути до грудня. Так вони зацвітуть уже наступного року й раніше за решту, – уточнює квітникар-ка. – Головне під час їхнього вирощування не перелити. Над-лишок вологи викликає гниття цибулини.

Перед тим, як садити лілію в землю, видаляє суху луску. Тоді кладе цибулини на півгодини в слабкий розчин марганцівки. Така процедура захищає від хво-роб і шкідників.

– Якщо ж надумали садити в горщик, кладіть по кілька ци-булин. Не менше 3-5. Так вони виглядатимуть кущиком, – реко-

рослих лілій підходить нейтраль-на або трохи лужна земля. Добре, якщо вона розпушена. Якщо наперед знаєте, що не будете її просапувати, краще перед по-садкою в ямку підмішати пісок. Він розпушує землю.

Копає ямки глибиною 10-15см на відстані 10 см між цибули-

– Оскільки лілії не виростають високими, їх краще садити зни-зу на альпійських гірках або білябордюрів. Ззаду їх закривати-муть вищі квіти, – уточнює жінка.

– Найкраще коли лілії залиша-ються на одному місці 4-6 років.Інакше квіти виростають дрібни-ми, яких би гарних сортів не були,

Посаджені в листопаді тюльпани зацвітають на Різдво

При посадці в керамічні чашки для квітів обов’язково потрібен дренаж із дрібних камінців

Для пишного цвіту в горщику садять від трьох до п’яти цибулин

Морозостійкі

10

0S

P.C

OM

BP.B

LO

GS

PO

T.C

OM


індекс89782

№22 (143) 22 листопада 2017 року14 ЗДОРОВ’Я І КРАСА

Маски з обліпихи омолоджують шкіру

Фруктові кислоти ягоди відбі-люють шкіру. Роблять її пружною і підтягнутою. Маски з нею ство-рюють шар, який захищає від пе-редчасного старіння та зміцнює волосся. Маски з обліпихою варто робити двічі на тиждень. Найкра-щий ефект вони дають після роз-парення шкіри.

Від випадіння волосся Зі 100 грамів ягід обліпихи від-

тиснути сік і додати один жовток. Розмішати суміш і нанести на во-лосся по всій довжині на півгоди-ни. Змити теплою водою. Можна також приготувати ополіскувач. Для цього залити літром окропу 2 ст. л. листя обліпихи. Довести на-стій до кипіння, зняти з плити і залишити на 30 хв. настоюватися.

Для рук від лущенняРозім’яти 2 ст. л. ягід обліпихи і

вичавити з них сік. Вмочити в ньо-го два шматки марлі розміром із долоню й накласти на руки. Через 20 хвилин ополоснути руки в мі-неральній воді. Витерти і нанести зволожувальний крем.

Омолоджувальна маскаЗмішати 1 ст. л. ягідного пюре

з обліпихи з 1 ст. л. лляної олії. Перемішати і насипати 1. л. вівся-них пластівців. Нанести суміш на шкіру обличчя, шиї і декольте. За-лишити на 20 хвилин і змити про-холодною водою.

Оздоровча від прищівРозім’яти окремо ягоди облі-

пихи і горобини в пюре. Змішати кожного по 1 ч. л. та додати стіль-ки ж сметани. Перемішати і нане-сти на проблемні зони на тілі на 20 хвилин. Змити теплою водою. Робити такі маски двічі на тиж-день.

Натуропат Олена Світко пе-реконує, що жіночі проблеми лі-кувати треба зверху, а не так, як лікарі, знизу. Організмом жінки керує гіпофіз – залоза, схожа на гульку, яка міститься в головно-му мозку. Найбільше впливає на щитоподібну залозу, імунну систему та роботу молочних за-лоз і яєчників. Радить бити на сполох, коли виникає запамо-рочення та вегето-судинна дис-тонія. Вони свідчать про збій роботи гіпофізу.

– Жінки, самі того не пі-

дозрюючи, проводять над со-бою небезпечні експеримен-ти, перетворюючи організм на чоловічий. Вони все життя худнуть, що може призвести до зникнення менструації. Ці обмеження в їжі погіршують кровообіг, починає крутитися голова. На грудях починає рос-ти волосся, – пояснює Олена Світко.

Такі експерименти нега-тивно позначаються на стані здоров’я. Виникають так звані жіночі недуги. Наприклад, мас-топатія. Це захворювання, під час якого виникає доброякісне утворення. Воно не провокує появу злоякісної пухлини, але деякі його форми можуть пе-рерости в рак молочної залози. Треба звернути увагу на при-пухання грудей, ущільнення в них, виникнення тупого болю за кілька днів до менструації.

– Діагностувати хворобу жін-ка може сама. Треба періодично промацувати груди пальцями. Якщо є ущільнення, схожі на вишню, слід негайно звернути-ся до спеціаліста, – рекомендує Олена Світко.

Для профілактики мастопатії треба їсти сметану, яйця, олії з вітаміном Е. Їхня нестача по-гіршує роботу судин головного мозку, яєчники недоотримують корисних речовин. Від цього пе-рестають функціонувати жіночі органи.

Протягом життя в меню жін-ки має бути п’ять різновидів олій, – радить фітотерапевт. – Суто жіночою є обліпихова, яку

– Будь-яка хвороба – це роз-балансування на енергетичному рівні. Лікувати людину без енер-гокорекції – марна справа. Усі розлади в організмі виникають спочатку на енергетичному рівні, а потім на фізичному, – переко-наний Юрій Василенко, енер-гопрактик, Майстер-Вчитель Рейкі з Києва.

Слово «Рейкі» з японської пе-рекладається як Абсолютна Енер-гія. Ці знання передаються від Учителя до учня. Юрій Василенко почав практикувати техніку шість років тому, коли сам захворів. Те, що вона діє, переконався на собі. Тому відкрив «Центр енергоін-формаційних практик».

– Люди безрезультатно п’ють ліки місяцями. Приходять на сеанси Рейкі, які допомагають розблокувати енергоцентри та гармонізувати енергосистему, і ці самі препарати починають ді-яти, – продовжує чоловік. – Тех-ніка Рейкі знімає негативну ін-формацію з енергетичного поля людини.

Причиною втоми, апатії, слаб-кості й депресії теж може бути не-

гативний вплив, який погіршує емоційний стан людини. Най-кращий захист від негативних програм – це сильне енергетичне поле. Чим менше в ньому негати-ву, тим воно сильніше й людина більш захищена.

– Головне – це баланс. Негативу і так вистачає, достатньо ввімкну-

ти телевізор. Тому треба шукати позитивні емоції. Від самої лю-дини залежить – позитивною чи негативною вона буде, – наголо-шує фахівець. – Негативні емоції, якщо вони постійні, можуть стати рисою характеру і вкоренитися в підсвідомість. Людина програмує себе на негатив і невдачі. Якраз

японська практика здатна зняти весь цей негатив.

Кількість прийомів залежить від складності випадку. Для кра-щого ефекту займаються кілька разів на тиждень. Людина почи-нає змінюватися на емоційно-му, ментальному, фізичному та духовному рівнях. Але Рейкі не лікує певний орган чи хворобу, а збалансовує весь організм. Тому курс може тривати від місяця до року. Однак поєднуючи давні техніки східних майстрів і власні напрацювання, Юрій Василенко розробив авторський метод енер-гокорекції. Він дозволяє значно прискорити процес очищення та відновлення.

– Знайомі медики привели до мене свою пацієнтку. Жінка згасала на очах, ледве ходила. Аналізи були в нормі, а вона стрімко втрачала вагу і була знесилена. Медицина не могла знайти причину. До того ж кіль-ка місяців ніяк не заживала зла-мана нога. Вже після третього сеансу почався процес одужан-ня, з’явилися сили, зажила нога. Для повного одужання вистачи-

ло 12 сеансів, – пригадує Юрій Миколайович.

Є чотири ступені Рейкі. Пер-ший дозволяє людині працюва-ти руками, куди вона їх поклала, туди й пішла енергія. Із другим ступенем можна працювати дис-танційно по фото чи голосу.

– Сестра моєї знайомої злама-ла ногу. Я по телефону проробляв із нею техніки. Через 5-7 хвилин у неї вщух біль і вона легко дістала-ся лікарні, – пояснює чоловік.

Третій ступінь робить із лю-дини Майстра, який уже може передавати техніки іншим, а чет-вертий – Учителя. З кожним рів-нем збільшується потік енергії в людини. На відміну від біоенер-гетиків, майстри Рейкі не переби-рають на себе негативну енергію. У багатьох країнах цю техніку ви-користовують в клініках як допо-внювальну. Наприклад, у Фран-ції навіть офіційно затверджена професія «Цілитель Рейкі».

Деталі та запис на прийом, семінари, навчання тел.:

097-471-18-16, 063-448-73-99

Підготувала Карина ХОМЕНКО

Від затвердіння в грудях корисно їсти ківі зі шкіркоюРоботу жіночих органів поліпшує сметана та олії з рослин

Олена Світко зібрала в авторській книзі фіторецепти, випробувані досвідом

ФОТО

КАРИНИ

ХОМЕНКО

Одужанню від хвороб сприяє енергетичне очищення

Юрій Василенко діагностує стан енергетичних центрів «рамкою»

ФОТО

КАРИНИ

ХОМЕНКО

№22 (143) 22 листопада 2017 року14 ЗДОРОВ Я І КРАСА

Маски з обліпихиомолоджують шкіру

Фруктові кислоти ягоди відбі-люють шкіру. Роблять її пружною і підтягнутою. Маски з нею ство-рюють шар, який захищає від пе-редчасного старіння та зміцнює волосся. Маски з обліпихою варто робити двічі на тиждень. Найкра-щий ефект вони дають після роз-парення шкіри.

Від випадіння волосся Зі 100 грамів ягід обліпихи від-

тиснути сік і додати один жовток. Розмішати суміш і нанести на во-лосся по всій довжині на півгоди-ни. Змити теплою водою. Можна також приготувати ополіскувач. Для цього залити літром окропу 2 ст. л. листя обліпихи. Довести на-стій до кипіння, зняти з плити і залишити на 30 хв. настоюватися.

Для рук від лущенняРозім’яти 2 ст. л. ягід обліпихи і

вичавити з них сік. Вмочити в ньо-го два шматки марлі розміром із долоню й накласти на руки. Через 20 хвилин ополоснути руки в мі-неральній воді. Витерти і нанести зволожувальний крем.

Омолоджувальна маскаЗмішати 1 ст. л. ягідного пюре

з обліпихи з 1 ст. л. лляної олії. Перемішати і насипати 1. л. вівся-них пластівців. Нанести суміш на шкіру обличчя, шиї і декольте. За-лишити на 20 хвилин і змити про-холодною водою.

Оздоровча від прищівРозім’яти окремо ягоди облі-

пихи і горобини в пюре. Змішати кожного по 1 ч. л. та додати стіль-ки ж сметани. Перемішати і нане-сти на проблемні зони на тілі на 20 хвилин. Змити теплою водою. Робити такі маски двічі на тиж-день.

Натуропат Олена Світко пе-реконує, що жіночі проблеми лі-кувати треба зверху, а не так, яклікарі, знизу. Організмом жінкикерує гіпофіз – залоза, схожа нагульку, яка міститься в головно-му мозку. Найбільше впливаєна щитоподібну залозу, імунну систему та роботу молочних за-лоз і яєчників. Радить бити насполох, коли виникає запамо-рочення та вегето-судинна дис-тонія. Вони свідчать про збійроботи гіпофізу.

– Жінки, самі того не пі-

дозрюючи, проводять над со-бою небезпечні експеримен-ти, перетворюючи організм на чоловічий. Вони все життя худнуть, що може призвести до зникнення менструації. Ці обмеження в їжі погіршують кровообіг, починає крутитися голова. На грудях починає рос-ти волосся, – пояснює Олена Світко.

Такі експерименти нега-тивно позначаються на стані здоров’я. Виникають так звані жіночі недуги. Наприклад, мас-топатія. Це захворювання, під час якого виникає доброякісне утворення. Воно не провокує появу злоякісної пухлини, але деякі його форми можуть пе-рерости в рак молочної залози. Треба звернути увагу на при-пухання грудей, ущільнення в них, виникнення тупого болю за кілька днів до менструації.

– Діагностувати хворобу жін-ка може сама. Треба періодично промацувати груди пальцями. Якщо є ущільнення, схожі на вишню, слід негайно звернути-ся до спеціаліста, – рекомендує Олена Світко.

Для профілактики мастопатіїтреба їсти сметану, яйця, олії з вітаміном Е. Їхня нестача по-гіршує роботу судин головного мозку, яєчники недоотримують корисних речовин. Від цього пе-рестають функціонувати жіночі органи.

Протягом життя в меню жін-ки має бути п’ять різновидів олій, – радить фітотерапевт. – Суто жіночою є обліпихова, яку

– Будь-яка хвороба – це роз-балансування на енергетичному рівні. Лікувати людину без енер-гокорекції – марна справа. Усірозлади в організмі виникаютьспочатку на енергетичному рівні,а потім на фізичному, – переко-наний Юрій Василенко, енер-гопрактик, Майстер-ВчительРейкі з Києва.

Слово «Рейкі» з японської пе-рекладається як Абсолютна Енер-гія. Ці знання передаються відУчителя до учня. Юрій Василенкопочав практикувати техніку шістьроків тому, коли сам захворів. Те,що вона діє, переконався на собі.Тому відкрив «Центр енергоін-формаційних практик».

– Люди безрезультатно п’ютьліки місяцями. Приходять насеанси Рейкі, які допомагаютьрозблокувати енергоцентри тагармонізувати енергосистему, іці самі препарати починають ді-яти, – продовжує чоловік. – Тех-ніка Рейкі знімає негативну ін-формацію з енергетичного полялюдини.

Причиною втоми, апатії, слаб-

гативний вплив, який погіршуєемоційний стан людини. Най-кращий захист від негативнихпрограм – це сильне енергетичнеполе. Чим менше в ньому негати-ву, тим воно сильніше й людинабільш захищена.

– Головне – це баланс. Негативу і так вистачає, достатньо ввімкну-

ти телевізор. Тому треба шукатипозитивні емоції. Від самої лю-дини залежить – позитивною чинегативною вона буде, – наголо-шує фахівець. – Негативні емоції,якщо вони постійні, можуть статирисою характеру і вкоренитися впідсвідомість. Людина програмуєсебе на негатив і невдачі. Якраз

японська практика здатна знятивесь цей негатив.

Кількість прийомів залежить від складності випадку. Для кра-щого ефекту займаються кількаразів на тиждень. Людина почи-нає змінюватися на емоційно-му, ментальному, фізичному тадуховному рівнях. Але Рейкі нелікує певний орган чи хворобу, азбалансовує весь організм. Тому курс може тривати від місяцядо року. Однак поєднуючи давнітехніки східних майстрів і власнінапрацювання, Юрій Василенкорозробив авторський метод енер-гокорекції. Він дозволяє значноприскорити процес очищення тавідновлення.

– Знайомі медики привели до мене свою пацієнтку. Жінка згасала на очах, ледве ходила. Аналізи були в нормі, а вона стрімко втрачала вагу і булазнесилена. Медицина не могла знайти причину. До того ж кіль-ка місяців ніяк не заживала зла-мана нога. Вже після третьогосеансу почався процес одужан-ня, з’явилися сили, зажила нога.

ло 12 сеансів, – пригадує ЮрійМиколайович.

Є чотири ступені Рейкі. Пер-ший дозволяє людині працюва-ти руками, куди вона їх поклала,туди й пішла енергія. Із другимступенем можна працювати дис-танційно по фото чи голосу.

– Сестра моєї знайомої злама-ла ногу. Я по телефону пророблявіз нею техніки. Через 5-7 хвилин у неї вщух біль і вона легко дістала-ся лікарні, – пояснює чоловік.

Третій ступінь робить із лю-дини Майстра, який уже можепередавати техніки іншим, а чет-вертий – Учителя. З кожним рів-нем збільшується потік енергії влюдини. На відміну від біоенер-гетиків, майстри Рейкі не переби-рають на себе негативну енергію.У багатьох країнах цю техніку ви-користовують в клініках як допо-внювальну. Наприклад, у Фран-ції навіть офіційно затвердженапрофесія «Цілитель Рейкі».

Деталі та запис на прийом,семінари, навчання тел.:

097-471-18-16, 063-448-73-99

Від затвердіння в грудях корисно їсти ківі зі шкіркоюРоботу жіночих органів поліпшує сметана та олії з рослин

Олена Світко зібрала в авторській книзі фіторецепти, випробувані досвідом

ФОТО

КАРИНИ

ХОМЕНКО

Одужанню від хвороб сприяє енергетичне очищення

ФОТО

КАРИНИ

ХОМЕНКО


індекс89782

15№22 (143) 22 листопада 2017 року ОГОЛОШЕННЯ

Â²ÒÀªÌÎ

ÏÎÇÍÀÉÎÌËÞÑß• Хлопець 28/182/70 без ш/з мрію познайомитися з дівчи-ною без ш/з для створення сім’ї, згодною переїхати в село. 097-961-58-55.

• Вдова, 66 років, проживаю в селі одна, маю свій будинок, діти живуть окремо, познайом-люся з чоловіком, бажано вді-вцем, із розумною різницею у

віці для спільного проживання і зго дного на переїзд. Людей зі ш/з прошу не турбувати. 095-821-82-78.

ÎÃÎËÎØÅÍÍß

ВАРТІСТЬ РОЗМІЩЕННЯ ОГОЛОШЕНЬ Куплю та продам, до 8 слів — 40 гривень.Привітання, до 20 слів — 100 гривень, до 20 слів + фото — 175 гри-вень.Познайомлюся, 1 слово – 5 гривень.Некролог, до 20 слів — 75 гривень.Довідки та подання оголошень тел. 068-303-12-49.

«Доброго дня, пане Філіпе. Із задоволенням читаю

Ваші поради про знайомство через оголошення в газеті. Про те, як прийти на зустріч із не знайомою досі людиною і ста-ти друзями, а то й створити сім’ю. Прошу Вашої поради – чи варто знайомитися з людиною та пробувати будувати з нею стосунки, якщо маємо різницю у віці понад 10 років.

Із повагою Дарина з Львів-щини».

– Різниця у віці часто тур-бує людей, які мають намір починати стосунки. Природа якось так передбачила, що любов не питає, скільки нам років. У відповідь на ваше за-питання розповім про пере-ваги та недоліки різновікових стосунків, – починає консуль-тувати Філіп Лісковський, психолог.

Чому чоловік, який набага-то старший, часто є привабли-вим для жінок? Бо має кращі статки, у нього було більше часу, щоб заощадити й гроші, і майно. Якщо дівчина хоче створити родину, почувається комфортніше з таким забез-печеним партнером. Бо спо-дівається, що буде в безпеці, якщо в них з’являться діти. Такий чоловік більш шанова-ний у суспільній ієрархії, і для неї це є ознакою його стабіль-ності. Він уже має трохи ниж-чий рівень тестостерону, ніж молодший, тому складається враження, що краще буде ці-нувати сімейне вогнище, уже не матиме бажання скакати з квітки на квітку, і більш гото-вий створити родину.

Водночас нерідко ваші ро-дичі чи друзі можуть казати, що людина значно старша – не найкращий вибір для нас. І вони також можуть мати ра-цію. Надто старший партнер може вам не підходити, бо має свій багаж, певний життє-вий досвід, зобов’язання, які можуть зашкодити якісному зв’язку. Окрім того, унаслідок різниці поколінь може трапи-тися, що вам буде важко зна-йти спільну мову в питаннях

м е т и , в а р -то ст ей і по-г л я д і в на світ. Бо він м о ж е п е р е -бувати в тому в і ц і , к о л и вже не н а д т о прагне т о г о , що вам в к р а й в а ж -л и в о . Також варто зважати на стан здоров’я. Бо чим старша лю-дина, тим слабша тілом, і пильнуйте, щоб не сталося так, що з першого дня шлю-бу будете змушені про нього піклуватися. Тим паче, часом поважними причинами уник-нути такого зв’язку є попе-редні невдалі шлюби та діти, яких має старший партнер.

Як свідчить статистика одружень і розлучень, стар-

ший вік партнера не гаран-тує стабільності відносин. Бо існує така ж кількість розлу-чень як з однолітками, як і з людьми з різницею у віці.

Кожна людина особлива. І знаючи плюси та небезпеки, мусимо визначитися, з ким насправді бажаємо будувати тривалі стосунки. Часто для дівчини, молодшої за 20 ро-ків, стосунки зі старшим чо-ловіком пов’язані з думкою про секс. Сподіваються: «Він старший, упевнений, подбає про мій комфорт». Коли вона має вік 30-40 років, цим уже не переймається. Бо для неї його досвід – це зайвий ба-гаж, з яким вона не хоче мати справу ні в інтимному, ні в близькому особистому житті.

Усі речі, про які я гово-рив раніше, це загальні осо-бливості, які можуть не мати жодного стосунку з реальним життям окремої людини. Бо

У закоханих із великою різницею у віці майбутнє не прогнозоване

Добре, що доля дала мені сина,Ти дуже гарна та чуйна людина,Радість моя, джерело доброти,Я дуже рада, що є в мене ти.

Любий, хай щастя в твій дім завітає,Поруч живе, від турбот захищає,Хай неодмінно тобі все вдається,Віра й любов твоє радують серце!

Безмежно любляча матуся Галина НосатюкХерсонська обл., Горностаївський р-н, с. Костянтинівка .

Передплачуй газету «РІДНЕ СЕЛО УКРАЇНА»

на 2018 рікІндекс передплати – 89782

Ціни вказані з урахуванням вартості приймання передплати

3 місяці38,47 грн

6 місяців 73,34 грн

12 місяців 144,08 грн

«Старший чоловік має нижчий рівень тестосте-рону, ніж молодший. Тому складається враження, що цінуватиме сімейне вогни-ще й не скакатиме з квітки на квітку»

Олександр Пономарьов старший за свою обраницю Софію на 17 років

IN

FO

KA

VA

.CO

M

ПРОДАМ• Цегляний будинок зі з р у ч н о с -тями. Є криниця , гараж, гос-подарські б у д і в л і , сад. Ді-лянка 0,64 га. Прива-тизована , ціна до-г о в і р н а . Село Лоба-чів, Воло-дарський р а й о н , Ки ї в c ь к а обл. 098-

238-29-41.

• Продам корову чорно-рябу ві-ком 8 років, тільність 5 місяців. Теличку-сименталку віком 8 місяців. Житомирська обл., Ма-линський р-н. 066-674-81-13.

• Монастирську мазь за старо-винним рецептом від фурунку-лів, геморою, варикозного роз-ширення вен, артритів, опіків,

ран. Сухий корінь женьшеню. 067-722-63-62.

• Інкубатори, автоклави елек-тро- та на дровах, корморізки, млинки-зернодробилки, куку-рудзолущилки, сіно-, соломоріз-ки, січкарні. 096-791-44-31.

• Насіння люцерни, козлятника, фацелії, конюшини, суданки, ес-парцету, кормових буряків, гір-чиці, редьки олійної та багато іншого. 096-791-44-31.

• Насіння елітних сортів ози-мого часнику Любаша, Білий Принц; морозостійкого ярого часнику Біла Королева; плоди та саджанці найкрупніших сортів горіха: Київська бомба, Гігант; насіння унікального гарбуза Ат-лант (вагою 35 кг), суперкруп-ного кормового буряку Богатир (вагою до 25 кг) і багато іншого. 096-791-44-31.

• Насіння соняшнику Ягуар, НК Роккі, Конді, Бріо, Армагедон, Сумо; кукурудзи ДКС-3511, ВН, Солонянський, Кадр, Любава; канадської сої Монро – серед-ньостиглої високоврожайної, гречки, гороху, проса та багато

21 листопадас вій День народження відзначила

Олена Віталіївна СВІТКО

Щасливого сьогодні й радісного завтра, красивих мрій і їхнього здійснення! Хай кожен день повниться веселими й радісними відчуттями, гарним настроєм, душевними зустрічами і плідною працею! Щастя і достатку в домівку, здоров’я і

благополуччя Вашій родині, натхнення і творчості для душі! На благо Вам

і всім, кому Ви Із повагою редакція газети «Рідне село».

15№22 (143) 22 листопада 2017 року ОГОЛОШЕННЯ

Â²ÒÀªÌÎ

ÏÎÇÍÀÉÎÌËÞÑß• Хлопець 28/182/70 без ш/з мрію познайомитися з дівчи-ною без ш/з для створення сім’ї, згодною переїхати в село.

• Вдова, 66 років, проживаю в селі одна, маю свій будинок, діти живуть окремо, познайом-люся з чоловіком, бажано вді-

віці для спільного проживанняі зго дного на переїзд. Людей зі ш/з прошу не турбувати. 095-821-82-78.

ÎÃÎËÎØÅÍÍß

ВАРТІСТЬ РОЗМІЩЕННЯ ОГОЛОШЕНЬ Куплю та продам, до 8 слів — 40 гривень.Привітання, до 20 слів — 100 гривень, до 20 слів + фото — 175 гри-вень.Познайомлюся, 1 слово – 5 гривень.Некролог, до 20 слів — 75 гривень.Довідки та подання оголошень тел. 068-303-12-49.

«Доброго дня, пане Філіпе. Із задоволенням читаю

Ваші поради про знайомствочерез оголошення в газеті. Проте, як прийти на зустріч із незнайомою досі людиною і ста-ти друзями, а то й створитисім’ю. Прошу Вашої поради – чиварто знайомитися з людиноюта пробувати будувати з неюстосунки, якщо маємо різницюу віці понад 10 років.

Із повагою Дарина з Львів-щини».

– Різниця у віці часто тур-бує людей, які мають намірпочинати стосунки. Природаякось так передбачила, щолюбов не питає, скільки намроків. У відповідь на ваше за-питання розповім про пере-ваги та недоліки різновіковихстосунків, – починає консуль-тувати Філіп Лісковський,психолог.

Чому чоловік, який набага-то старший, часто є привабли-вим для жінок? Бо має кращістатки, у нього було більшечасу, щоб заощадити й гроші,і майно. Якщо дівчина хочестворити родину, почуваєтьсякомфортніше з таким забез-печеним партнером. Бо спо-дівається, що буде в безпеці,якщо в них з’являться діти.Такий чоловік більш шанова-ний у суспільній ієрархії, і длянеї це є ознакою його стабіль-ності. Він уже має трохи ниж-чий рівень тестостерону, ніжмолодший, тому складаєтьсявраження, що краще буде ці-нувати сімейне вогнище, ужене матиме бажання скакати зквітки на квітку, і більш гото-вий створити родину.

Водночас нерідко ваші ро-дичі чи друзі можуть казати,що людина значно старша –не найкращий вибір для нас.І вони також можуть мати ра-цію. Надто старший партнерможе вам не підходити, бомає свій багаж, певний життє-вий досвід, зобов’язання, якіможуть зашкодити якісному зв’язку. Окрім того, унаслідокрізниці поколінь може трапи-тися, що вам буде важко зна-йти спільну мову в питаннях

м е т и ,в а р -то ст ейі по-г л я д і вна світ.Бо вінм о ж еп е р е -буватив тому в і ц і ,к о л ивже нен а д т опрагнет о г о ,що вамв к р а йв а ж -л и в о .Також варто зважати на станздоров’я. Бо чим старша лю-дина, тим слабша тілом, іпильнуйте, щоб не сталосятак, що з першого дня шлю-бу будете змушені про ньогопіклуватися. Тим паче, часомповажними причинами уник-нути такого зв’язку є попе-редні невдалі шлюби та діти,яких має старший партнер.

Як свідчить статистика одружень і розлучень, стар-

ший вік партнера не гаран-тує стабільності відносин. Боіснує така ж кількість розлу-чень як з однолітками, як і злюдьми з різницею у віці.

Кожна людина особлива. І знаючи плюси та небезпеки,мусимо визначитися, з кимнасправді бажаємо будуватитривалі стосунки. Часто длядівчини, молодшої за 20 ро-ків, стосунки зі старшим чо-ловіком пов’язані з думкоюпро секс. Сподіваються: «Вінстарший, упевнений, подбаєпро мій комфорт». Коли вонамає вік 30-40 років, цим ужене переймається. Бо для неїйого досвід – це зайвий ба-гаж, з яким вона не хоче матисправу ні в інтимному, ні вблизькому особистому житті.

Усі речі, про які я гово-рив раніше, це загальні осо-бливості, які можуть не матижодного стосунку з реальнимжиттям окремої людини. Бо

У закоханих із великою різницею у віці майбутнє не прогнозоване

Добре, що доля дала мені сина,Ти дуже гарна та чуйна людина,Радість моя, джерело доброти,Я дуже рада, що є в мене ти.

Любий, хай щастя в твій дім завітає,Поруч живе, від турбот захищає,Хай неодмінно тобі все вдається,Віра й любов твоє радують серце!

Безмежно любляча матуся Галина НосатюкХерсонська обл., Горностаївський р-н, с. Костянтинівка .

Передплачуйгазету «РІДНЕ СЕЛО УКРАЇНА»

на 2018 рікІндекс передплати – 89782

Ціни вказані з урахуванням вартості приймання передплати

3 місяці38,47 грн

6 місяців73,34 грн

12 місяців144,08 грн

»

12 місяців

«Старший чоловік має нижчий рівень тестосте-рону, ніж молодший. Тому складається враження, щоцінуватиме сімейне вогни-ще й не скакатиме з квітки на квітку»

Олександр Пономарьов старший за свою обраницю Софію на 17 років

IN

FO

KA

VA

.CO

M

ПРОДАМ• Цегляний будинок зіз р у ч н о с -тями. Єкриниця ,гараж, гос-подарськіб у д і в л і ,сад. Ді-лянка 0,64га. Прива-тизована ,ціна до-г о в і р н а .Село Лоба-чів, Воло-дарськийр а й о н ,Ки ї в c ь к аобл. 098-

238-29-41.

• Продам корову чорно-рябу ві-ком 8 років, тільність 5 місяців. Теличку-сименталку віком 8 місяців. Житомирська обл., Ма-линський р-н. 066-674-81-13.

• Монастирську мазь за старо-винним рецептом від фурунку-лів, геморою, варикозного роз-ширення вен, артритів, опіків,

ран. Сухий корінь женьшеню. 067-722-63-62.

• Інкубатори, автоклави елек-тро- та на дровах, корморізки, млинки-зернодробилки, куку-рудзолущилки, сіно-, соломоріз-ки, січкарні. 096-791-44-31.

• Насіння люцерни, козлятника, фацелії, конюшини, суданки, ес-парцету, кормових буряків, гір-чиці, редьки олійної та багато іншого. 096-791-44-31.

• Насіння елітних сортів ози-мого часнику Любаша, Білий Принц; морозостійкого ярого часнику Біла Королева; плоди та саджанці найкрупніших сортів горіха: Київська бомба, Гігант; насіння унікального гарбуза Ат-лант (вагою 35 кг), суперкруп-ного кормового буряку Богатир (вагою до 25 кг) і багато іншого. 096-791-44-31.

• Насіння соняшнику Ягуар, НК Роккі, Конді, Бріо, Армагедон, Сумо; кукурудзи ДКС-3511, ВН, Солонянський, Кадр, Любава; канадської сої Монро – серед-ньостиглої високоврожайної, гречки, гороху, проса та багато

21 листопадас вій День народження відзначила

Олена Віталіївна СВІТКО

Щасливого сьогодні й радісного завтра, красивих мрій і їхнього здійснення!Хай кожен день повниться веселими йрадісними відчуттями, гарним настроєм, душевними зустрічами і плідною працею!Щастя і достатку в домівку, здоров’я і

благополуччя Вашійродині, натхнення ітворчості для душі!На благо Вам

і всім, кому ВиІз повагою редакція газети «Рідне село». Передплатний

індекс89782

ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА «РІДНЕ СЕЛО УКРАЇНА»

16

Передплатний індекс 89782 Виходить 2 рази на місяць (2-га та 4-та середи)Засновник: ТОВ «Газета «Рідне село» Головний редактор: Мирослава ТаванецьДизайн та верстка: Вадим Петровський

З питань розміщення реклами, оголошень, передплати звертатися за тел.: 068-303-12-49 e-mail: [email protected]Надруковано у друкарні ТОВ «Мега-Поліграф».04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14.

Наклад №22 (143) — 13000 примірників

Свідоцтво: Серія КВ №20895-10695ПР, видане Державною реєстраційною службою України 29.07.2014. Редакція листується з читачами тільки на сторін-ках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. Рукописи не рецензуються і не поверта-ються. За зміст рекламних матеріалів та приват-них оголошень на сторінках газети відповідаль-ність несе рекламодавець.

Адреса для листування: ТОВ «Газета «Рідне село», а/с 166, м. Київ, 01001 (вказуйте свій телефон). Тел. редакції: 067-549-59-40, 066-204-94-73.e-mail: [email protected] www.facebook.com/uaridneselo

№22 (143) 22 листопада 2017 рокуНАОСТАНОК

ÊÐÎÑÂÎÐÄПО ГОРИЗОНТАЛІ: 5.Людина, яка доглядає когось, турбується про ньо-

го. 8.Обласний центр в Україні. 10.Тип спеціальної техніки для перевезення молока. 11.Сильне людське почуття, об’єктом якого є інша особа. 12.Порода собак. 13.Звіробій, звіролов. 14.Придумана біографія розвідника. 16.Польовий бур’ян. 18.Предмет столового сервізу. 21.Виконавець ролей у драматичних ви-ставах, кіно. 22.Добірні військові частини. 23.Самостійна частина мови, що має значення предметності. 25.Ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині, гарбузи. 30.Людина, яка здійснює політ у космічному просторі. 31.Найвище досягнення, здобуте у якійсь галузі. 32.Сільськогосподарське знаряддя, при-значене для оранки землі. 33.Старовинний спосіб морського бою. 34.Ядуха. 35.Весь навколишній світ, що тебе оточує.

ПО ВЕРТИКАЛІ: 1.Коло людей, які перебувають у дружніх взаєминах. 2.Лю-дина, яка дає свою кров для переливання хворому або орган для пересадки в ін-ший організм. 3.Історична область на північному сході Франції. 4.Людина, яка володіє багатьма мовами. 6.Вироби з яєчного тіста з начинкою з меленого м’яса та зварені в окропі. 7.Районний центр у Рівненській області. 8.Слюсарний інстру-мент – невеликий надпилок із дрібною насічкою. 9.Талісман, амулет. 12.Зубний лікар. 15.Старовинна російська дрібна монета. 17.Прилад для вимірювання тем-ператури тіла. 19.Міцні сталеві стрижні, сітки або каркаси, якими зміцнюють кон-струкції з бетону. 20.Матеріал із полімерів, який використовують для покриття підлоги. 24.Металева відкидна кришка, що захищає мотор автомобіля. 25.Праців-ник, який виготовляє бочки. 26.Інструмент, який використовують для приготу-вання шашлика. 27.Безглуздя, нісенітниця. 28.Те саме, що образ. 29. Споруда для зберігання і ремонту автомобіля.

По горизонталі: 5.Опікун. 8.Одеса. 10.Молоковоз. 11.Закоханість. 12.Дог. 13.Мисливець. 14.Легенда. 16.Осот. 18.Тарілка. 21.Артист. 22.Гвардія. 23.Іменник. 25.Баштан. 30.Космонавт. 31.Рекорд. 32.Плуг. 33.Абор-даж. 34.Астма. 35.Природа.

По вертикалі : 1.Товариство. 2.Донор. 3.Лотарінгія. 4.Поліглот. 6.Пельмені. 7.Корець. 8.Надфіль. 9.Оберіг. 12.Дантист. 15.Алтин. 17.Термометр. 19.Арматура. 20.Лінолеум. 24.Капот. 25.Бондар. 26.Шампур. 27.Аб-сурд. 28.Ікона. 29.Гараж.

ВІДПОВІДІ:

Склав Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ

1 2 3

13

16 17

1514

21

2524 26

32

27

19 2018

22

23

28 29

31

30

33 34 35

4 5 6 7 8 9

12

10

11

Р І Д НЕ

Е

С

ЛО

Наступний номер «Рідного села» вийде друком 13 грудня 2017 року

Лідер гурту «ТІК» вирішив за-йнятися музикою й придумав на-зву гурту, коли пас корови.

– До мене в село Соколова Хмільницького району Вінниць-кої області приїхав друг Олег Збаращук. Якраз була черга на-шої родини пасти корови. По-гнали з Олегом разом. Був час розмовляти, і тоді виникла ідея створити гурт «ТІК», а його про-дюсером став Олег, – пригадує Віктор Бронюк.

Навчив дітей доїти корову

Співак виріс у селі, тому вміє робити все. Були часи, коли Бро-нюки тримали по 2-3 корови. Віктор їх доїв. У 90-ті роки за-саджували 30 соток картоплею й продавали її.

Тоді була проблема із соляр-кою в місцевому господарстві. Директор попросив, щоб люди вийшли допомогти. Майже пів-села – більше 200 чоловік, стали з косами на полі – і гайда. Знаю, як косу налаштувати й наклепати.

Батьки співака досі тримають корову, пару поросят, із десяток гусей і курей. Коли є можливість та потреба, приїздить із Вінниці їм допомагати. Бере із собою ді-тей – Єву і Даню. Навчив їх до-їти корову.

Заспокоює нерви роботою в саду

Зараз співак живе з роди-ною у Вінниці в приватному

будинку . М а ю т ь свій го-род, са-док.

– Сіємо р е д ь к у , бурячок , м о р к в у , с а л а т и , зелень. Це найкраща гарантія ,

що все екологічно чисте. Поса-див черешні, кілька видів ви-шні, яблуні, сливи. Господарю-вання – дуже корисна справа, яка допомагає впорядкувати думки. Коли часом треба ви-пустити пару, виручає най-кращий український «антиде-пресант» – обрізування дерев, – сміється Віктор Бронюк.

Заклав на городі теплі грядки

Господар сам зробив ланд-шафтний дизайн двору. Навколо хати висадив магнолію, азалію, майже 100 кущів троянд. Цього

року ще й лимо-ни. На них вже вирос-ло 10 плод ів розм і -ром із куряче я й ц е . Щ о б не по-м е р з -ли, уже забрав дерев -ця в бу-динок . Т а к о ж заклав к і л ь -ка так званих теплих

грядок. – Там специфічний склад

ґрунту й забезпечений стаціо-нарний полив, який повністю регулюється через комп’ютер. Дуже зручно, просто виставля-єш кількість, час, інтенсивність поливу – і готово. У системі є вмонтовані датчики, які ви-мірюють вологу, тому можна не турбуватися, що недолив чи перелив. Цього року збирали перший урожай на цих грядках. Там у нас росте зелень, перець, картопля, часник, зібрали гар-ний урожай столових буряків, моркви і навіть ягоди суниці до цих пір є. У наступні роки чека-ємо значно більшу віддачу, – ді-литься Віктор Бронюк.

Вміє класти плитку і ламінат

Для чоловіка немає понят-тя важкої й легкої роботи. Сам справляється з хатньою чолові-чою роботою.

– Покласти плитку чи ламі-нат, повісити люстру чи замі-нити сантехніку – для мене не проблема. Кілька років тому мій двоюрідний брат почав ремонт, попросив допомогти замінити ламінат. Кладу, а тут заходить сусід до брата. Придивляється до мене, розпитує, чи не я той са-мий, що співає про оленів. Брат вирішив пожартувати, сказав: «Я й сам дивлюся, що ніби він. Та я просто в газеті побачив номер майстра, викликав і от він приї-хав». Той сусід кілька років ходив

Віктор Бронюк має біля будинку сад із городом і сотню кущів троянд

Віктор Бронюк у власному дворі у Вінниці з Марсиком

ФОТО

НАДАНО

ВІКТОРОМ

БРОНЮКОМ

ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА «РІДНЕ СЕЛО УКРАЇНА»

16

Передплатний індекс 89782Виходить 2 рази на місяць (2-га та 4-та середи)Засновник: ТОВ «Газета «Рідне село» Головний редактор: Мирослава Таванець

З питань розміщення реклами,оголошень, передплати звертатисяза тел.: 068-303-12-49 e-mail: [email protected]Надруковано у друкарні ТОВ «Мега-Поліграф».04073 м Київ вул Марка Вовчка 12/14

Свідоцтво: Серія КВ №20895-10695ПР, видане Державноюреєстраційною службою України 29.07.2014. Редакція листується з читачами тільки на сторін-ках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. Рукописи не рецензуються і не поверта-ються. За зміст рекламних матеріалів та приват-

і і і

Адреса для листування: ТОВ «Газета «Рідне село», а/с 166, м. Київ, 01001 (вказуйте свій телефон). Тел. редакції: 067-549-59-40, 066-204-94-73.e-mail: [email protected]

№22 (143) 22 листопада 2017 рокуНАОСТАНОК

ÊÐÎÑÂÎÐÄПО ГОРИЗОНТАЛІ: 5.Людина, яка доглядає когось, турбується про ньо-

го. 8.Обласний центр в Україні. 10.Тип спеціальної техніки для перевезення молока. 11.Сильне людське почуття, об’єктом якого є інша особа. 12.Порода собак. 13.Звіробій, звіролов. 14.Придумана біографія розвідника. 16.Польовий бур’ян. 18.Предмет столового сервізу. 21.Виконавець ролей у драматичних ви-ставах, кіно. 22.Добірні військові частини. 23.Самостійна частина мови, що має значення предметності. 25.Ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині, гарбузи. 30.Людина, яка здійснює політ у космічному просторі. 31.Найвище досягнення, здобуте у якійсь галузі. 32.Сільськогосподарське знаряддя, при-значене для оранки землі. 33.Старовинний спосіб морського бою. 34.Ядуха. 35.Весь навколишній світ, що тебе оточує.

ПО ВЕРТИКАЛІ: 1.Коло людей, які перебувають у дружніх взаєминах. 2.Лю-дина, яка дає свою кров для переливання хворому або орган для пересадки в ін-ший організм. 3.Історична область на північному сході Франції. 4.Людина, яка володіє багатьма мовами. 6.Вироби з яєчного тіста з начинкою з меленого м’яса та зварені в окропі. 7.Районний центр у Рівненській області. 8.Слюсарний інстру-мент – невеликий надпилок із дрібною насічкою. 9.Талісман, амулет. 12.Зубний лікар. 15.Старовинна російська дрібна монета. 17.Прилад для вимірювання тем-ператури тіла. 19.Міцні сталеві стрижні, сітки або каркаси, якими зміцнюють кон-струкції з бетону. 20.Матеріал із полімерів, який використовують для покриття підлоги. 24.Металева відкидна кришка, що захищає мотор автомобіля. 25.Праців-ник, який виготовляє бочки. 26.Інструмент, який використовують для приготу-вання шашлика. 27.Безглуздя, нісенітниця. 28.Те саме, що образ. 29. Споруда для зберігання і ремонту автомобіля.

По горизонталі: 5.Опікун. 8.Одеса. 10.Молоковоз.11.Закоханість. 12.Дог. 13.Мисливець. 14.Легенда. 16.Осот. 18.Тарілка. 21.Артист. 22.Гвардія. 23.Іменник. 25.Баштан. 30.Космонавт. 31.Рекорд. 32.Плуг. 33.Абор-даж. 34.Астма. 35.Природа.

По вертикалі : 1.Товариство. 2.Донор. 3.Лотарінгія. 4.Поліглот. 6.Пельмені. 7.Корець. 8.Надфіль. 9.Оберіг. 12.Дантист. 15.Алтин. 17.Термометр. 19.Арматура. 20.Лінолеум. 24.Капот. 25.Бондар. 26.Шампур. 27.Аб-сурд. 28.Ікона. 29.Гараж.

ВІДПОВІДІ:

Склав Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ

21 3

13

16 17

1514

21

2524 26

32

27

19 2018

22

23

28 29

31

30

33 34 35

54 6 7 8 9

12

10

11

Р І Д НЕ

Е

С

ЛО

Наступний номер «Рідного села» вийде друком 13 грудня 2017 року

Лідер гурту «ТІК» вирішив за-йнятися музикою й придумав на-зву гурту, коли пас корови.

– До мене в село СоколоваХмільницького району Вінниць-кої області приїхав друг Олег Збаращук. Якраз була черга на-шої родини пасти корови. По-гнали з Олегом разом. Був часрозмовляти, і тоді виникла ідеястворити гурт «ТІК», а його про-дюсером став Олег, – пригадуєВіктор Бронюк.

Навчив дітей доїтикорову

Співак виріс у селі, тому вмієробити все. Були часи, коли Бро-нюки тримали по 2-3 корови.Віктор їх доїв. У 90-ті роки за-саджували 30 соток картоплею йпродавали її.

Тоді була проблема із соляр-кою в місцевому господарстві.Директор попросив, щоб людивийшли допомогти. Майже пів-села – більше 200 чоловік, стали зкосами на полі – і гайда. Знаю, яккосу налаштувати й наклепати.

Батьки співака досі тримають корову, пару поросят, із десятокгусей і курей. Коли є можливістьта потреба, приїздить із Вінниціїм допомагати. Бере із собою ді-тей – Єву і Даню. Навчив їх до-їти корову.

Заспокоює нерви роботою в саду

Зараз співак живе з роди-ною у Вінниці в приватному

будинку . М а ю т ь свій го-род, са-док.

– Сіємо р е д ь к у , бурячок , м о р к в у , с а л а т и , зелень. Це найкраща гарантія ,

що все екологічно чисте. Поса-див черешні, кілька видів ви-шні, яблуні, сливи. Господарю-вання – дуже корисна справа,яка допомагає впорядкуватидумки. Коли часом треба ви-пустити пару, виручає най-кращий український «антиде-пресант» – обрізування дерев,– сміється Віктор Бронюк.

Заклав на городітеплі грядки

Господар сам зробив ланд-шафтний дизайн двору. Навколо хати висадив магнолію, азалію, майже 100 кущів троянд. Цього

року ще й лимо-ни. Наних вже вирос-ло 10плод ів розм і -ром із куряче я й ц е . Щ о б не по-м е р з -ли, ужезабрав дерев -ця в бу-динок . Т а к о ж заклав к і л ь -ка так званих теплих

грядок.– Там специфічний склад

ґрунту й забезпечений стаціо-нарний полив, який повністю регулюється через комп’ютер. Дуже зручно, просто виставля-єш кількість, час, інтенсивністьполиву – і готово. У системі євмонтовані датчики, які ви-мірюють вологу, тому можна не турбуватися, що недолив чи перелив. Цього року збирали перший урожай на цих грядках. Там у нас росте зелень, перець,картопля, часник, зібрали гар-ний урожай столових буряків,моркви і навіть ягоди суниці до цих пір є. У наступні роки чека-ємо значно більшу віддачу, – ді-литься Віктор Бронюк.

Вміє класти плитку і ламінат

Для чоловіка немає понят-тя важкої й легкої роботи. Самсправляється з хатньою чолові-чою роботою.

– Покласти плитку чи ламі-нат, повісити люстру чи замі-нити сантехніку – для мене непроблема. Кілька років тому мійдвоюрідний брат почав ремонт,попросив допомогти замінитиламінат. Кладу, а тут заходитьсусід до брата. Придивляється домене, розпитує, чи не я той са-мий, що співає про оленів. Братвирішив пожартувати, сказав:«Я й сам дивлюся, що ніби він. Тая просто в газеті побачив номермайстра, викликав і от він приї-хав». Той сусід кілька років ходив

Віктор Бронюк має біля будинкусад із городом і сотню кущів троянд

р р уд ур р уд

Віктор Бронюк у власному дворі у Вінниці з Марсиком

ФОТО

НАДАНО

ВІКТОРОМ

БРОНЮКОМ


індекс89782

new НА ЗЕМЛІ 22 листопада року Ринок...

Documents